Інвентаризація активів підприємства, облік та контроль розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Програма «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю»

Магістерська дипломна робота

«Інвентаризація активів підприємства, облік та контроль розрахунків за відшкодуванням завданих збитків»

на здобуття освітнього ступеня «магістр»

Стасюк Ганна Євгеніївна

Керівник магістерської

програми, д.е.н., професор Бондар М.І.

Зав. кафедри обліку

підприємницької діяльності

д.е.н., професор М.І. Бондар

КИЇВ 2018



ВСТУП

Актуальність дипломної роботи полягає в тому, що сучасна фінансова ситуація в нашій державі вимагає модернізованих підходів до виконання господарської діяльності компанії: основне місце зараз займає гнучкість раціональність, управління, логічність, і ефективність. Головною складовою для прийняття певних оперативних і стратегічних рішень є достовірна, правдива і обґрунтована інформація про економічний стан компанії,джерелом цієї інформації є дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Але, внаслідок існування як об'єктивних, так і особистих обставин виникають відхилення між даними обліку і фактичною господарською діяльністю, і як наслідок, відбувається спотворення характеристик звітності компанії.

Інвентаризація - це один з головних напрямків обліку і контролю, який застосовується для того, щоб зберегти достовірність характеристик обліку і протидіяти можливим розбіжностям. Проведення інвентаризації дозволяє виявити відмінності між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявністю активів, перевірити повноту документального оформлення і відображення в обліку господарських операцій, обґрунтувати дійсність показників звітності господарюючого суб'єкта.

Дослідження теоретичних основ інвентаризаційного процесу,практичного їх втілення та вироблення сучасних способів інвентаризації є предметом дослідження багатьох науковців. Але коло розгляд питань вимагає подальшого вивчення. Динамічність бухгалтерського обліку, як науки, супроводжується частою зміною законодавчої і нормативної бази в Україні, обумовлює необхідність додаткового дослідження теоретичних основ інвентаризації, та вимагає розробки нових підходів до її здійснення.

Метою роботи є узагальнення теоретичних та методичних підходів щодо теоретичних засад процесу інвентаризації активів підприємства, методологічних та організаційних аспектів обліку та контролю розрахунків за відшкодуванням завданих збитків та обґрунтування заходів їх удосконалення на підприємстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів інвентаризаційного процесу.

Об'єктом є інвентаризаційний процес підприємства.

Методи дослідження базуються на аналітичному співставленні законів України, нормативно-правових актів та інструкцій сфери фінансів.

При написанні роботи використані нормативні та інструктивні матеріали і положення, що діють в Україні праці українських та зарубіжних авторів, таких як: Бардаш С.В., Харламов А.В, Грабова Н.Н., Завгородній В. П., Ткаченко Н. М., Шеремета А. Д. та інших. А також практичні матеріали і результати досліджень етану внутрішньогосподарського контролю на виробничому підприємстві відкрите акціонерне товариство.

Новизна і теоретична значущість даного наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку за напрямком інвентаризації полягають у розкритті змісту концепції, методів проведення інвентаризації активів та у формулюванні закономірностей облікового процесу.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність та значення інвентаризації активів підприємства

Саме поняття «інвентаризація» є досить дискусійне, і тому немає єдиної думки з цього приводу.

Рис. 1.1 Різносторонність визначення поняття «інвентаризація» в різній літературі за період 1925-2018 роки

інвентаризація актив управлінський контроль

Будь-яка підприємницька активність втрачає власне значення, коли господарські операції, прецеденти і інші події не передбачаються. У той час активність вважається некерованою, коли ніяк не виконується контроль, хоча б для того щоб відшукати її дійсність, тому облік і контроль вважаються невід'ємними частками в будь-якій сфері спрямованості господарської сфери.

Протягом всіє історії існування і ведення інвентаризації людством, слово «інвентаризація» взято з німецької мови і являє собою похідне від інвентарю. Під цим поняттям, слід розуміти відображення і оцінку практичної присутності об'єкта контролю, який реалізується способом нагляду, вимірювання, реєстрації з наступним порівнянням отриманих даних з обліковими ознаками. Інвентаризації притаманні наступні економічно-правові показники на підставі, з уособленням розпорядчого акту колегіальним органом:

• реєстрація і критика прецедентів;

• виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкта;

• нормативно-правове регулювання;

• узагальнення та здійснення підсумків;

• бухгалтерська переробка документів;

• прийняття рішень (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Зміст і сутність інвентаризації



Визначення суті і змісту інвентаризації, дозволяє ввести конкретну межу між господарюючими діяннями, які згідно своєї природи схожі з інвентаризацією. До таких дійвіднесений переоблік, прийом товарно-матеріальних цінностей, самоконтроль, самоперевірка, перепис.

Лише інвентаризація активів і зобов'язань має можливість засвідчити достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

В процесі еволюції спільноти, думка про інвентаризацію трансформувалася зі звичайної форми втілення дій перерахування, перемірювання, зважування, метою яких було відображення практичного стану об'єкта - до дій згідно розкриття фактичної присутності майна з метою визначення особистих і залучених грошових коштів при визначення фінансового звіту. В потрібний час інвентаризація активів і зобов'язань вважається закінченим дійством, проведення якого дозволяє визначити присутність і положення доходу і зобов'язань господарюючого суб'єкта [21].

Інвентаризація, як один з елементів методу бухгалтерського обліку тісно взаємодіє з оцінкою, калькуляцією, подвійним записом, балансом.

Оцінка і калькуляція базуються на документації, яка не завжди враховує всі явища й окремі факти, що мають місце в господарському житті.

Так, в процесі-виробництва як і в процесах постачання, зберігання та реалізації мають місце господарські факти, котрі не знаходять відображення в бухгалтерському обліку (наприклад, понаднормові природні втрати, недовкладення сировини і матеріалів, заміна більш цінних матеріалів, сировини, комплектуючих на більш дешеві). Всі ці факти спричиняють викривлення фактичної собівартості виготовленої продукції.

Калькулювання собівартості одиниці продукції на підставі облікових даних, не завжди буквально відображають практичні витрати, здійснені під час її виготовлення.

Проведення інвентаризації надає можливість роздобути інформацію у відсутності якої ці складові, як баланс і звітність втрачають функцію способу доведення дійсності. Вивчаючи роботи різних експертів, хотілося б зупинитися на дослідженнях С.В. Бардаш дискусійної думки згідно «інвентаризації», де поняття сформульовано найбільш повно. Тому можемо погодитися, що «перед інвентаризацією слід розуміти випробування і оцінку практичної присутності об'єкта контролю, якому притаманний ряд наступних економічно-правових показників:

• уособлення дій колегіальним органом;

• присутність розпорядчого акту;

• введення кількісних і якісних характеристик об'єкту;

• реєстрація і критика прецедентів, нормативно-правового регулювання, лічильна і бухгалтерська переробка документів;

• узагальнення та здійснення підсумків;

• прийняття рішень [1].

Підсумки інвентаризаційної роботи зобов'язані висвітлюватися в примітках до річного фінансового звіту, що дозволить зовнішнім користувачам отримати відповідну аналітичну інформацію. Значимого удосконалення інвентаризаційної роботи можемо домогтися через рахунок більш повного використання можливостей і способів фінансового розбору. Так, наприклад, розбираючи витрати на проведення інвентаризації з доп заробітками, отриманими від компенсованої матеріальних збитків, можемо знайти раціональність проведення інвентаризацій. Проаналізувавши дані інвентаризації, а конкретно чисельність компенсованих і невідшкодованих нестач, що може виявити вплив підсумків інвентаризації на економічне становище фірми [48].

Про регулярність проведення інвентаризацій можна судити проаналізувавши виконання плану інвентаризацій і не тільки в цілому за рік, а й за окремі його періоди. Регулярність проведення інвентаризацій дає змогу вчасно виявляти недобросовісних працівників. Правильність проведення інвентаризацій дозволяє вчасно виявляти несумлінних працівників. Тест на проведення інвентаризацій вважається достовірним гарантом віддачі будь-якої виробничої або торгової компанії, так як при розборі дозволено постановити різні завдання. А конкретно:

• оцінити положення схоронності товарно-матеріальних цінностей;

• поставити виконання намірів проведення інвентаризацій в цілому і окремо по періодах;

• вивчити динаміку підсумків проведення інвентаризацій попереднього і нинішнього періодів;

• відшукати і визначити вплив головних причин підсумків проведення інвентаризацій;

• відшукати і визначити вплив суми недостач на товарообіг;

• виконати перевірку чисельності випадків і суми недостач окремих матеріально-відповідальних осіб;

• відшукати і визначити вплив таких причин, як вік, трудовий стаж матеріально-відповідальних осіб і посилу виходу в оприлюднення нестач і розкрадань;

• вести запис нестач і розкрадань в цілому по підприємству і в розрізі філій, що входять до складу фірми і інше.

За джерело аналізу, належить використовувати наміри розподілу інвентаризацій між посадовими особами, книжки реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій, табелі обліку робочого часу, своєчасні виявлення недостачі і розкрадання, первинні документації, інвентаризаційні описи товарів, порівняльні відомості результатів інвентаризації товарів, укази згідно з підсумками виконаних інвентаризацій.

Також мають місце різні прецеденти приховування недоліків. Одним з їх вважається шлях вирішення в період з попередньої до витоку подальшої інвентаризації недостовірних актів на списування битих і зіпсованих цінностей. В результаті необґрунтовано, списуються товари в кількостях, що перевищують їх надходження, або допускають повторне списання раніше списаних, проте ще не прийнятих на облік цінностей. Для виявлення таких прецедентів приховування нестач слід вжити прийомів контрольного опитування, з порівняльною метою випробування правдивості переміщення даних цінностей в період між інвентаризаціями. У зв'язку із цим інвентаризаційні комісії зобов'язані перевіряти сутність і вірогідність звітів матеріально-відповідальної особи, зіставляти їх дані із журналами обліку виданих доручень, здійснювати оперативне звіряння з місцевими постачальниками для контролю своєчасності і правильності оприбуткування матеріальних цінностей, що надходять на підприємство до проведення інвентаризації [2]. З метою посилення контролю за вірністю внесення змін до опису, які були використані інвентаризаційною комісією, яка зобов'язана створювати після завершення інвентаризації контрольно-вибіркові перевірки інвентаризаційних описів. Інвентаризаційний опис вважається відображенням доходів, зобов'язань і особистих грошових коштів. У той же час він зобов'язаний працювати за 3-ма важливими завданнями:

• письмово висвітлювати присутність доходів і зобов'язань фірми на конкретну дату, збільшити функції поточного контролю;

• створювати базу для виведення залишків майна і зобов'язань фірми на збірних рахунках, на яких створюються замітки ототожнення даних;

• сприяти виявленню та виправленню похибок обліку, а ще недопущення малої ретельності обліку і потенційних недобросовісних дій працівників бухгалтерії [3].

Проведення інвентаризації є обов'язковим для доведення достовірної звітності. Однак питанням порядку і способу втілення інвентаризації під час аудиту, уваги експертів приділялося мало. Проведення аудиторських дії по перевірці намірів і нагляду за діяльністю інвентаризації, в результаті чого орієнтується присутність і люб'язність оцінки майна господарюючого суб'єкта. Тому для зростання ймовірності придбаних аудиторських підтверджень, доцільно аудиторам забезпечити своє перебування хоча б на 2-х інвентаризаціях: однією з звітної дати і 2-ї - після. Незважаючи на те, що велика частка аудиторів-практиків при проведенні аудиту вибирають документальний спосіб, проведення інвентаризації при аудиті запасів, залишається придатним для аудиторської роботи. «З метою можливості проведення інвентаризації в ході аудиту запропоновано: передбачати в договорі на проведення аудиту проведення інвентаризації, на законодавчому рівні врегулювати обов'язки підприємства укладати договір на проведення аудиту до завершення звітного періоду з метою забезпечення можливості присутності аудитора під час проведення річної інвентаризації, у випадку не проведення інвентаризації під час аудиту в аудиторському висновку це слід оприлюднювати».

Таким чином, організація інвентаризації призводить до вирішення ряду питань. На мою думку, таку роботу слід проводити невідкладно, щоб у найближчому майбутньому, власник мав змогу відчути ефект від проведення інвентаризації.

1.2 Інвентаризація, її види та порядок проведення

В бухгалтерському обліку завжди можна знайти залишок за будь-яким рахунком. А чи є ці дані практично в наявності, можемо визначити за допомогою інвентаризації.

Робиться інвентаризація не тільки матеріальних і валютних заміток балансу, однак і інших заміток, наприклад, дебіторів і кредиторів. Разом з тим інвентаризація даних нотаток володіє власною індивідуальністю, яка пов'язана перш за все тільки, з відсутністю матеріальної відповідальності і з потребою узгодження сум боргів з іншими підприємствами.

Головними факторами розбіжностей між обліковими даними про стан господарських засобів і їх практичної присутності можуть існувати наступні:

• природний спад коштів в процесі їх збереження внаслідок дії зовнішнього середовища - вологе повітря, конфігурація в температурі повітря і інші, дефекти від бактерій, гризунів, комах. Конфігурації ваги або властивості товарно-матеріальних цінностей, стимульованих даними дійствами, називають усиханням, утрясанням, розподілом, приросту і так далі. Зміни такого наміру не мають всіх шансів бути відображеними в поточному обліку;

• неточності і помилки в обліку, що з'являються внаслідок вірних арифметичних підрахунків і записів в початкових документах, а ще неправильного відображення даних з початкових документів в аналітичному і штучному обліку;

• неточності, помилки і зловживання матеріально-відповідальних осіб при прийнятті і відпустці активів, майна та коштів зі складу, проводять прорахунки, проміри, недовіси, недосортування, внаслідок цього неупереджено формується різниця між розмірами, які вказані в документах, і залишків на складах, при цьому на крайніх виникають надлишки, недостачі або пересортування товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, інвентаризація вважається методом виявлення господарських засобів і джерел їх формування, які не оформлені поточною документацією, для постачання достовірності характеристик обліку та звітності компанії [15].

Головними завданнями інвентаризації вважаються:

• виявлення практичної присутності господарських засобів і порівняння їх з даними обліку для встановлення нестач або надлишків коштів та матеріальних цінностей;

• перевірка дійсності сум, які відображені в нотатках балансу;

• перевірка дотримання умов і розпорядку збереження товарно-матеріальних і валютних цінностей, правил експлуатації основних фондів;

• виявлення залежалих, неходових товарно-матеріальних цінностей, які втратили власну споживчу властивість.

Порядок проведення інвентаризації регламентований Інструкцією згідно інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, валютних коштів, документів і розрахунків.



Рис. 1.3 - Класифікація інвентаризацій

Інвентаризації складається з 4-ох основних кроків.

Крок 1. Порядок проведення інвентаризації. Перед початком інвентаризації виходить наказ на проведення інвентаризації (зразок наведено в додатку А).

До складу даної комісії входять [20]:

· адепти апарату управління підприємством;

· бухгалтери (фахівці аудиторської компанії, фізособа-підприємець, якщо бухоблік проводиться не штатним бухгалтером)

· фахівці компанії, компетентні в проведенні інвентаризації тих чи інших видів активів (інженери, технологи, механіки, товарознавці, рекламщики, економісти).

Головою комісії вважається керівник підприємства або уповноважений ним керівник структурного підрозділу. Якщо бухоблік на фірмі проводиться особисто керівником, то очолює її лише він.

Якщо на фірмі створена робота внутрішнього аудиту або ревізійна комісія, то згідно з рішенням керівника адепти таких служб ще можуть бути записані до складу інвентаризаційної комісії.

У варіантах, коли інвентаризація ведеться згідно з рішенням суду або акту органу, який має право запитувати проведення інвентаризації, посадові особи таких органів мають всі шанси перебувати при її проведенні.

Принципово! Інвентаризація ведеться в присутності матеріально- відповідальної особи та повним складом інвентаризаційної комісії.

Але якщо на фірмі великий розмір справ, то 1-а комісія може не забезпечити проведення інвентаризації вчасно і за досконалою міркою. Тому керівник цього підприємства має можливість видати указ про розробку кількох інвентаризаційних комісій для проведення інвентаризацій в різних місцях збереження активів. До їх складу включаються ті ж фахівці, що і до головної інвентаризаційної комісії. Крім цього, ті ж члени комісій можуть входити і в головну, і робочу комісію. Голови таких комісій та їх склад ще затверджуються розпорядчим актом керівника. Слід звернути увагу на 2-і принципові заборони, що стосуються при створення інвентаризаційних комісій:

1) Неможливо призначити головою робочої інвентаризаційної комісії 1-ну і ту ж людину з 1-их і тих матеріально-відповідальних осіб, протягом 2-ох років поспіль.

2) Неможливо включати матеріально-відповідальних осіб до складу робочої інвентаризаційної комісії для випробування активів, які знаходяться в таких осіб на відповідальному зберіганні.

У разі створення робочих комісій, інвентаризаційна комісія виконує наступні функції:

• організовує проведення інвентаризації, виконує інструктаж членів робочих комісій;

• проводить контрольні випробування, а ще хаотичні інвентаризації згідно з рішенням керівника підприємства;

• перевіряє вірність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість зарахування;

• при виявленні грубих порушень при проведенні інвентаризації, проводиться повторна інвентаризація;

• отримання передумови виявлених нестач, втрат від псування активів, а також внесення пропозиції щодо їх запобігання з відображенням відповідної інформації в протоколі.

Функції працівників інвентаризаційних комісій наступні (п. 2.5 розд. ІІ Положення № 879):

• проводять перевірку присутності активів в місцях збереження і виготовлення;

• спільно з бухгалтерською службою беруть участь у визначенні результатів інвентаризації, розробляють і вносять приписи згідно зарахуванню пересортуванню, уникненню нестач і втрат від псування;

• переоформлюють протокол з інформацією, що потрібно для складання протоколу інвентаризаційною комісією.

Крок 2. Підготовчий. До початку інвентаризації виконуються наступні дії (п. 5 розд. ІІ Положення № 879):

• перевіряється безперебійність усіх ваговимірювальних приладів;

• закінчується опрацювання всіх документів про переміщення активів і створюються інвентаризаційний реєстр прибуткових і видаткових документів або доповіді про переміщення активів;

• встановлюються залишки на дату інвентаризації;

• групуються, упорядковано і розкладаються активи згідно назвам, видам, обсягам в порядку, комфортному для підрахунку. Якщо інвентаризація несподівана, то це робиться при нагляді робочої інвентаризаційної комісії.

Після виконання даних дій, голова інвентаризаційної комісії візує всі прибуткові і видаткові документи з позначкою «До інвентаризації на ____ (дата)». Ці папери вважаються для бухгалтерії базою для визначення залишків на право інвентаризації.

Матеріально-відповідальні особи в інвентаризаційних описах надають розписки в тому, що до витоку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, всі значення, які опинилися у них на відповідальному зберіганні, оприбутковані, а ті, що вибули - списані.

Крок 3. Перевірочний. На даному етапі ведуться підрахунки, заміри, маркування активів. В ході випробування оформляються інвентаризаційні описи, акти інвентаризації.

В положенні № 879 зазначено ряд правил проведення інвентаризації:

1) Маркування, обміри, підрахунки, ведуться в приміщенні, в якому активи зберігаються. Якщо матеріали зберігаються в купі, то підрахунки дозволено виконувати на підставі технічних розрахунків і обмірів. Акти обмірів і підрахунків додаються до інвентаризаційних описів.

2) Якщо інвентаризація активів в приміщенні не закінчилась за 1 день, її потрібно закінчити на наступний робочий день. В даному випадку після завершення випробування голова комісії пломбує будівлю.

3) Під час перерви в інвентаризації, описи повинні зберігатися в закритому приміщенні, в якому ведеться інвентаризація.

4) Якщо у відповідально-матеріальної особи перевіряється кілька відокремлених один від одного приміщень, то члени комісії зобов'язані проводити інвентаризацію в місцях збереження активів, роблячи це послідовно.

Якщо після завершення перевіркивідповідально-матеріальні особи показують помилки в інвентаризаційних описах, вони зобов'язані негайно сказати про це комісії. Після перевірки цього прецеденту комісія вносить необхідні коригування. Після закінчення інвентаризації у відповідально-матеріальної особи має можливість проведене контрольного випробування. Його мета - засвідчити присутність більш важливих згідно ціни активів компанії і тих, які користуються великим попитом.

Крок 4. Завершальний. Завершення інвентаризації підтверджується оформленням порівнювальних відомостей (при розкритті розбіжностей між практичними та обліковими даними) і протоколу інвентаризаційної комісії. У протоколі зводяться підсумки інвентаризації. Протокол затверджується керівником підприємства, а зазначені в ньому підсумки відображаються в бухгалтерському звіті.

Висновки інвентаризаційної комісії і приписи оформляються протоколом. На всі незгоди відповідальні-матеріальні особи надають письмове роз'яснення. Керівник повинен зробити висновок про оприбуткуванні залишки і списання недостач цінностей і подати протокол інвентаризаційної комісії в 5-денний термін [7].

1.3 Нормативно-правове забезпечення інвентаризації активів підприємства

Основним нормативно-правовим актом, що регулює практично всі питання проведення інвентаризації на підприємствах в Україні, вважається Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, підтверджене Указом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879 «Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 році за № 1365/26142, яке набрало свою чинність 01.01.2015 року. Це положення вважається універсальним, то є невід'ємним для компаній будь-яких організаційно-правових форм власності (крім банків, в яких воно не поширюється), а ще офісів закордонних суб'єктів господарського спрямування і економічної установи. Прийнято «Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань» найбільш ретельно і структурно відкриває види обов'язкової інвентаризації, її терміни і періодизацію, документальне оформлення, склад інвентаризаційної комісії.

Зіставляючи зміст Інструкції № 69 і № 90 з Положенням № 879, слід підмітити вірність загального порядку і умов проведення інвентаризації господарюючими суб'єктами, створення комісій інвентаризації і визначення відповідальності керівника компанією і проведення інвентаризацій. Як і раніше на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок за створення необхідних умов для проведення інвентаризації, визначення об'єктів, періодичність і терміни проведення інвентаризації, через виняток випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. Але випадки проведення інвентаризації є доповненими. Так, в розділі Іп. 7 передбачено обов'язкове її проведення в разі переходу на збирання грошової звітності згідно міжнародних стандартів (на дату переходу). Нововведеннями вважається уточнення (п.9, розділ І) швидкоплинних інтервалів, в період яких повинна бути інвентаризація перед складанням річної фінансової звітності (по даті):

• 3-ох місяців - для необоротних активів, запасів (не враховуючи незавершеного виготовлення і напівфабрикатів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації стануть перебувати за межами компанії), поточних біологічних активів, дебіторської та кредиторської заборгованостей, витрат і заробітків за прийдешніх період, зобов'язань (не враховуючи невикористаного постачання, розрахунків з бюджетом та по відрахуваннях на загальнообов'язкове державне соціальне страхування)

• 2-ох місяців - для незавершених капітальних вкладень, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, грошових вкладень, валютних коштів, коштів цільового фінансування, зобов'язань в частині невикористаного постачання, розрахунків з бюджетом та по відрахуванню на загальнообов'язкове казенне соціальне страхування;

• по швидкоплинному вибуттю з компанії об'єктів основних засобів, зокрема автомобілів, морських і річкових суден, відбуття в довгі рейси, інших матеріальних цінностей, які на дату інвентаризації стануть перебувати за межами компанії [14].

Однак ні в якому разі не варто плутати інвентаризацію в розумінні Положення про інвентаризації активів і зобов'язань від 02.09.2014 № 879 та МСФЗ - інвентаризацію. Звичайний перерахунок і зіставлення практичних і облікових даних - тільки невелика, хоча і обов'язкова частка, МСФЗ- інвентаризації. При розробці Положення про інвентаризації активів і зобов'язань від 02.09.2014 № 879 були передбачені приписи дослідників теоретиків і практиків умовної обов'язковості проведення інвентаризації на дату переходу на збирання МСФЗ - звітності, викладені оцінки критеріїв визнання активів і зобов'язань в інвентаризаційні дії, уточнення термінології та її взаємодія з МСФЗ, що безумовно, сприяє підвищенню правдивості цьому бухгалтерському обліку та фінансовій звітності фірм, але запропоноване Положення більшою мірою спеціалізоване для укладачів фінансової звітності згідно П (С) БО. Під МСФЗ - інвентаризацією розуміється перелік критеріїв визнання елементів фінансової звітності, формування відношення до наявних активів, елементів капіталу і зобов'язань, аналіз їх ціни з точки зору адекватності МСФЗ. А.В Харламовим було підтверджено, що для цілей грошової МСФЗ - звітності, недостатньо традиційного кількісного перерахування фактичних даних про активи, зобов'язання та елементи капіталу і ключова роль у МСФЗ - інвентаризації належить високоякісній оцінці на об'єкти співвідношення всіх потреб МСФЗ в частки визнання, оцінки, уявлення і виявлення [16].

Матеріально-відповідальна особа зобов'язана засвідчити залишки бухгалтерською службою, віддати розписку про те, що до закінчення інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи, здані в бухгалтерію, всі цінності, що надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а вибулі списані. Як правило, така розписка вважається частиною інвентаризаційного опису. Під час інвентаризації проводять підрахунок, зважування, обмір предмету інвентаризації. Акти обмірів і підрахунків зобов'язані існувати і бути доданими до інвентаризаційних описів.

Нормативно-правове постачання обліку і контролю - сукупність нормативно-правових актів найвищих гілок влади в державі (законодавчої, виконавчої і представницької), Міністерства фінансів України, інших центральних органів виконавчої влади, і фактично будь-якого підприємства зокрема, ті які гарантують дане функціонування і динамічне формування бухгалтерського обліку, фінансової звітності та фінансового контролю в нашій державі.

До головних видів нормативно-правового постачання обліку і контролю витрат і доходів підприємств, з моєї точки зору, слід визначати: Закони України; Укази Президента України; розпорядження і рішення КМУ; укази, розпорядження, постанови, послання, пояснення міністерств і відомств; П (С) БО 9, 15, 16, 18, 30, 31, 33 (а для компаній, які розмістили значущі документи на фондовому ринку, зобов'язані на публіці зображати власну економічну звітність - М (С) ФЗ 2, 9, 11, 18 , 23); Кодекси України; методичні поради по формуванню собівартості ... (згідно видам фінансових напрямків: в індустрії, в сільськогосподарських підприємствах, будівельно-монтажних роботах на транспорті, в торгівельній діяльності, житлово-комунальному господарстві, проектних справ і т.п.); вказівки, інструкції, розташування; плани рахунків бухгалтерського обліку; указ про облікову політику на фірмі; графіки документообігу, графіки виконання обліково-звітних і контрольно-ревізійних справ і т.д.

Нормативно-правові акти відповідно до бухгалтерського обліку, фінансової звітності та фінансового контролю витрат і доходів підприємств дозволено поділити на наступні значення: міжнародні або континентальні, загальнодержавні, загально облікові, галузеві, регіональні, внутрішньогосподарські.

З удосконалення нормативно-правових актів України умовно обліку і контролю витрат і доходів підприємств необхідно виконати наступні кроки:

· вести досконалу інвентаризацію всіх нормативно-правових актів України, пов'язаних з обліком і контролем витрат і заробітків з метою розкриття дублювання і неузгодженості даних актів і неврегульованих ситуацій;

· створювати кожен місяць (щокварталу) та оновлювати довідково-інформаційну базу компаній згідно питань обліку, контролю, оподаткування, в тому числі по витратам і прибуткам; основним бухгалтерам, контролерам-ревізорам, аудиторам, науковцям, які безперервно діють з нормативно-правовими актами України, що стосуються обліку, робочі статті виявлених ними протиріч, неузгодженостей згаданих актів і формулювати власні висновки та приписи в профбухгалтерських виданнях;

· при проведенні наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, робочих нарадах і т.д [26].

Подальші дослідницькі дії доцільно виконувати в спрямованості детального вивчення та критичної оцінки будь-якого з перерахованих вище актів нормативно-правового постачання обліку і контролю витрат і доходів підприємств з метою конкретизації їх назв, форм, змісту, повноти використання вітчизняного й зарубіжного досвіду, знищення протиріч і дивних визначень і тирад.



РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Документальне забезпечення інвентаризації активів

З 3-м абзацом п. 12 Положення №419 відомо, що послідовність проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей по практичній присутності активів і зобов'язань до цього бухгалтерського обліку орієнтується Мінфіном. Така ж послідовність орієнтується п. 3 Інструкції №69.

Таким чином, інвентаризація вважається тим інвентарем, який гарантує достовірність бухобліку та фінзвітності. Її необґрунтоване не проведення є порушенням ведення бухобліку і має можливість привести до накладення адміністративного штрафу в обсязі від 8 - 15 н. м. д. г. (136 - 255 грн) на підставі ст. 164-2 КпАП. Це незначна сума, тому майже всі компанії навмисно йдуть на порушення, забуваючи, що підсумки інвентаризації можуть використовуватися при прийнятті управлінських рішень. Так під час інвентаризації можна знайти продукти, термін придатності яких закінчується, перевірити умови їх збереження. Можна також ще знайти ТМЦ, що частково або цілком втратили початкову властивість, знайти справжню вартість основних засобів, ТМЦ та інших активів, стан розрахунків з дебіторами і кредиторами. Крім того, під час доказу фінзвітності аудитором згідно міжнародним стандартам аудиту, аудитор зобов'язаний упевнитися, що дані обліку відповідають дійсності. І одним з найпопулярніших і звичайних приладів такого доказу вважається інвентаризація. При відсутності такого значення переконаності в правдивості цих даних домогтися практично нереально [39].

Беручи до уваги завдання, які вирішує належним чином проведена і оформлена інвентаризація, її сенс важко переоцінити. В п. 3 і 4 Інструкції №69 наведено випадки, коли інвентаризація є обов'язковою, а саме:

· при передачі активів держпідприємства в оренду, приватизації активів держпідприємства, при перетворенні держпідприємства в акціонерне товариство;

· перед складанням річної фінансової звітності, не рахуючи активів, цінностей, валютних коштів і зобов'язань, інвентаризація розпочинається не раніше 1-го жовтня звітного року (при цьому інвентаризація нерухомих об'єктів ОФ має можливість проводитися один раз в 3 роки, а бібліотечних фондів - один раз на 5 років);

· при зміні матеріально-відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

· при встановленні прецедентів розкрадань або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких прецедентів);

· згідно з приписом судово-слідчих органів;

· у разі техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха (на день після завершення явищ);

· при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі);

· у разі ліквідації компанії;

· при колективній матеріальній відповідальності в разі заміни голови колективу, вибуття з колективу більше п'ятдесяти відсотків його членів, а ще за вимогою хоча б 1-го члена колективу.

Якщо фірма маленька, то робити інвентаризацію має можливість і безперервно діюча інвентаризаційна комісія. Якщо вона не має можливості забезпечити своєчасне проведення інвентаризації, то доцільно створити робочі комісії. Чисельність члені інвентаризаційних комісій не обмежена. Основне, на що належить звертати увагу, - напевно термін проведення інвентаризації. Чисельність членів комісій та їх склад, зобов'язаний бути таким, щоб забезпечити необхідні умови для її проведення у стислі терміни, передбачені указом керівника [43].

Працівників робочої комісії перед початком інвентаризації слід забезпечити документами, в яких вони стануть відображати підсумки інвентаризації. У додатках до Інструкції №69 наведено 3 ці документи, а саме:

1) документ контрольної перевірки інвентаризації цінностей;

2) книжка реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій;

3) відомість підсумків інвентаризації.

Дані документи більш підходять для узагальнення отриманих даних, а ще для контролювання за вірністю проведення інвентаризації.

Постановою Держкомстату від 28.12.89 року №241 «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій» були підтверджені уніфіковані форми початкових документів. Зокрема, документи для оформлення підсумків інвентаризації. Зараз даний акт є чинним, у взаємозв'язку з цим, компанії можуть використовувати первинні документи, схвалені Розпорядженням №241. Доречність впровадження даних форм початкових документів підтверджується ще в посланнях Держкомстату України від 30.01.2003 р .. №03-04-05 / 18 і від 26.05.2004 р .. №03-04-05 / 41 (див. «ДК» № 48/2007). Фірма має можливість самостійно розробити форму початкових документів для відображення підсумків інвентаризації (з урахуванням всіх необхідних реквізитів), однак, як показує практика, наведених форм цілком достатньо.

Перед початком інвентаризації матеріально-відповідальні особи зобов'язані дати розписку, що всі папери, що підтверджують прибуття і вибуття цінностей, передані в бухгалтерію, матеріальні значення оприбутковані на складі, а вибулі списані. Форму і зміст розписки інтегровано в шапку початкових документів, схвалених Положенням №241, тому матеріально-відповідальним особам залишається лише поставити підпис в них і визначити дату.

Інвентаризацію поділяють на планову і позапланову. У разі проведення планової інвентаризації матеріально-відповідальні особи завчасно попереджаються про дане дійство, щоб підготувати матеріальні значення до перевірки. У разі проведення позапланових (раптових) інвентаризацій всі ТМЦ готуються до перевірки в перебуванні інвентаризаційної комісії (п. 8 Інструкції №69) [26].

2.2 Методика відображення результатів інвентаризації активів

До перевірки документів, в яких відображені результати інвентаризації, висувають запити, адекватні потребам первинної документації, що використовується в обліку господарських операцій.

У документах, якими оформляється звільнення ненормованих і понаднормових втрат, слід вжити заходів щодо її попередження. Дані папери повинні зберігатися 3 роки. У варіантах зменшення кількості суперечок, спонукання до кримінальних справ, їх слід зберігати до винесення відповідного рішення.

На підставі отриманих роз'яснень та інших об'єктивних фактів центральна інвентаризаційна комісія встановлює характер виявлених нестач, втрат і псування цінностей, а ще їх надлишків і відповідно до цього приймає рішення згідно регулюванню відмінностей між даними інвентаризації і бухгалтерським обліком. Висновок інвентаризаційної комісії, затверджений власником (керівником) підприємства, є підставою для бухгалтерських записів на відповідних рахунках.

Протокол інвентаризаційної комісії зобов'язаний бути оглянутий і підтверджений керівником підприємства в п'ятиденний термін. Кінцевий факт невідповідності фактичності доходів бухгалтерської звітності встановлює лише адміністрація.

В усякому разі, якщо відповідно до підсумків виконаної інвентаризації виявлено розбіжності між фактичною наявністю та обліковими даними, має існувати виданий указ керівника підприємства, згідно якому в обліку виправляються всі виявлені розбіжності, а підсумки включаються в доповідь через той період, в якому була закінчена інвентаризація, а ще до річної доповіді.

Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної присутності об'єктів майна з даними бухгалтерського обліку, регулюються підприємствами в наступному порядку [11]:

• вносяться корективи в облікові регістри маршрутом коригування помилкових записів і підміна їх вірними (якщо відмінності визнані технічними помилками бухгалтера);

• виповнюється обопільний перерахунок надлишків і недостач в результаті перерахунку за умови, що вони виявлені в один і той же інвентаризаційний період, у 1-ї і тієї ж особи, до матеріальних цінностей 1-ї і тієї ж назви і в тотожній кількості. У тому випадку, коли при заліку нестач і надлишків при перерахунку ціни матеріальних цінностей, не вистачає, лише вартості цінностей, виявлених в надлишках, різниця в ціні зобов'язана бути покладеною на винних осіб;

• основні засоби, нематеріальних активів, запасів, цінних паперів, валютних коштів, документів та інших активів, виявлені в надлишку, що підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на підсумки фінансово-господарської діяльності від наступного встановлення причетності походження надлишку і винних у цьому осіб. Недостачі в межах норм природного збитку стісуються на собівартість продукції,послуг,робот.

• нестачі понад норми природного збитку, а ще недоліку таких матеріальних цінностей, згідно яких не має можливості існування природного збитку, слід покласти на винних осіб, якщо такі виявлені, в інших випадках - на грошові результати діяльності господарюючого суб'єкта. Кінцевий висновок про списання нестачі сприймає власник чи керівник, при цьому його висновок не повинен суперечити працюючим нормативно-правовим актам;

• недолік запасів в межах поставлених нормі природного збитку (паливно-мастильні матеріали, які були використані, сировина, готова продукція, товари і т.д.) списується згідно з рішенням керівника підприємства відповідно до втрати. Норми природного збитку можуть використовуватися тільки в разі розкриття практичних нестач. Втрати запасів у межах поставлених норм орієнтуються після покриття нестач через рахунок надлишків;

• над нормовані і нормовані недостачі цінностей, а ще втрати від їх псування відшкодовуються в установленому порядку винними особами, відповідно до оцінки поставленої для обчислення збитківвід розкрадання, недостачі, знищення і псування матеріальних цінностей;

• понаднормативні втрати і недостачі матеріальних цінностей, підключаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винні особи не встановлені або при стягнені фізичних відшкодувань з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на витрати засобі або зменшення фінансування;

• дебіторська та кредиторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, списується на підсумків господарської діяльності.

При цьому протоколи інвентаризаційних комісій зобов'язані готувати докладні роз'яснення обставин, згідно яким відмінності не мають всіх шансів існувати і бути покладеними на винних осіб.

Таким чином, правильна організація інвентаризаційної роботи на підприємстві і відображення її результатів в бухгалтерському обліку мають важливе значення при забезпеченні правдивості фінансової звітності та удосконалення єдиних підсумків фінансово-господарської діяльності фірми.

Вірність відображення підсумків інвентаризації активів і зобов'язань на рахунках бухгалтерського обліку має важливе значення в поданні чіткої, об'єктивної інформації як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам. Але, на жаль, цьому питанню як за часів планово-розподільчої економіки управління, так і за часів ринкової економіки приділялося мало уваги.

Вже введені в роботу Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а ще ряд П (С) БО але, даними законодавчими і нормативними актами ніяк не регулюються питання, що з'являються в процесі прийняття рішень згідно підсумкам інвентаризації, а тому в фактичній діяльності велика частина бухгалтер і в практиці при врегулюванні та відображені підсумків інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку, керуються Положенням №250 з наступними змінами та доповненнями та Інструкцією №69 [9].

На прикладі бухгалтерського обліку недостач і надлишків в відкритому акціонерному товаристві Кропивницького бавовняного комбінату проводиться на субрахунку 947 «Недостачі і втрати від псування цінностей», проте даний рахунок спеціалізований лише для обліку нестач і втрат згідно яким на момент їх виявлення винна особа не встановлена. На даному рахунку виповнюється скупчення нестач валютних коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, виявлених в процесі переробки, збереження і реалізації. Відразу, зі списанням на витрати цінностей, винні в недостачах яких не встановлені, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані не достатки і втрати від псування цінностей». Після встановлення винних осіб - одночасними записами по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо винна особа відома, облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач і крадіжок валютних коштів проводиться на субрахунку 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків». Згідно дебету даного рахунки виповнюється узагальнення (скупчення) виявлених сум нестач або псування ТМЦ в кореспонденції з кредитом матеріальних рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», рахунки класу 2 «Запаси». Згідно кредиту - проводиться скупчення утриманих із заробітної плати сум заборгованості винних осіб в нестачі або псуванні ТМЦ в кореспонденції з рахунком 661 «Розрахунки по заробітній платі», при утримані такої заборгованості потрібно керуватися Регламентом визначення обсягу збитків від крадіжок, недостач, псування матеріальних цінностей, підтвердженим розпорядженням КМУ від 22,01.96 р, №116.

Нижче наведені випадки, що описують той чи інший ряд недостач на відкритому акціонерному товаристві Кропивницький бавовняний комбінат (рис. 2.1).

При виконанні окремих господарських дій і операцій «А» вважаються особи, які їх конкретно виконують. Тому недоліки, які з'явилися в процесі втілення звичайної діяльності, постійно вважаються адресними.

Розбираючи рис. 2.1. до недостач, згідно яким не встановлені винні особи, дозволено віднести тільки нестачі, що з'явилися в результаті надзвичайних прецедентів господарської діяльності «Б». Згідно анотації №291 для випадків «Б» передбачено використання рахунку 99 «Надзвичайні витрати». Присутність подій «В» практично неможлива.

На субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» проводиться облік втрат від стихійного лиха (повені, землетруси і т.д.).

На субрахунку 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій» проводиться облік втрат, завданих підприємству в результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві



Рис. 2.1 Фізична та документальна нестача майна

На субрахунку 993 «Інші надзвичайні витрати» проводяться обліки втрат від інших надзвичайних подій.

В аналітичному обліку нестач і втрат всі виявлені втрати відображаються єдиної сумою. Це знижує контроль за рівнем втрат і відшкодування заподіяної матеріальних збитків. Точне знання документів дасть швидку і позитивну оцінку.

Вірна організація аналітичного обліку істотно збільшує достовірність облікової інформації, а ще розширює можливості її застосування для розбору втрат і прийняття управлінських рішень на ліквідацію втрат, які особливо важливі в ринкових умовах господарювання [56].

Послідовність відображення підсумків інвентаризації на наведених субрахунках представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Типові проводки з обліку результатів інвентаризації, які використовуються на ВАТ «КБК»

№ пор.	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4	5
Нестача виробничих запасів
1. Коли не встановлено винну особу
1	Вказує суми нестачі, яка входить до витрат звітного періоду	947	Рахунки обліку запасів	356,05
2	Вказує на позабалансовому рахунку суми нестачі	072	-	356,05
2. Коли встановлено винну особу
1	Вказує на суми нестачі, яка входить до витрат звітного періоду	947	Рахунки обліку запасів	103,52
2	Сума, що підпадає до відшкодування в розмірі фактичної нестачі	375	716	93,5
3	Вказана різниця між сумою до відшкодування, розрахованої згідно діючого порядку та балансом вартості запасу	375	719	12,00
4	Нарахована сума, що підпадає під сплату до бюджету	719	642	12,00
5	Отримана сума відшкодування втрат	30	375	93,52
6	Відраховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансом вартості запасу, яких не вистачає	642	311	12,00
Нестача основних засобів
1. Коли не встановлена винна особа
1	Вказує на суми нестачі що входить до витрат звітного періоду	947	10	968,63
	Вказує на позабалансовому рахунку суми нестачі	072	-	968,63
2. Коли встановлена винна особа
1	Вказує знос списаних основних засобів	131	10	237,87
2	Вказує залишкову вартість списаних основних засобів	976	10	504,13
3	Сума, що підпадає під відшкодування в розмірі фактичної нестачі	375	716	172,63
4	Сума до відшкодування, що прирівняна до різниці між розміром матеріальних збитків, та балансовою вартістю основних засобів	375	719	57,00
5	Нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету	717	643	172,63
6	Одержана сума відшкодування втрати	30 32	376	228,63
7	Перераховано до бюджету належну	642	311	172,63
Heстача основних засобів після крадіжки (якщо не встановлена винна особа) та інших надзвичайних подій
1	Списання вартості основних засобів, втрачених внаслідок надзвичайних обставин	99	10	727,53
2	Відображення нестач основних засобів у зв'язку з їх розкраданням, якщо винні особи не встановлені	977	10	564,48
3	Списані активи, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99	Відповідні рахунки класу 1, 2, 3	342,05

Конкретного відображення у фінансовій звітності (форми №1-4) згідно П (С) БО [5] підсумки виконаних інвентаризацій не знаходять, однак в балансі компанії (ф, №1) є суми матеріальних збитків, що підлягають відшкодування винними особами, знаходять відображення в складі іншої поточної дебіторської заборгованості.

У Звіті про прибутки і збитки (ф. №2) результати виконаних інвентаризацій знаходять відображення у складі:

• витрат на збут (в торгових організаціях);

• інші операційні доходи;

• надзвичайні витрати;

• інших витрати;

• інші операційні витрати.

У Звіті про переміщення валютних коштів (ф. №3):

• як переміщення коштів від надзвичайної діяльності;

• як зменшення (підвищення) використовуваних активів.

У Звіті про власний капітал (ф. №4) в складі:

· безоплатно придбаних активів;

· інших змін в капіталі: звільнення невідшкодованих збитків.

Саме несподіванка інвентаризацій впорядковує роботу матеріально відповідальних осіб, зобов'язує їх раз в день і вірно оформляти папери, збільшує їх обов'язок, що вважається одним з найважливіших умов контролювання за заощадженням доходів, застереженням ймовірних недостач, надлишків, втрат і зловживань [60].

2.3 Напрямки удосконалення методики та організації інвентаризації підприємства

Ефективність роботи бухгалтера, значною мірою на фірмі значно збільшує якість роботи при використанні засобів інформатизації та автоматизації, які дозволяють дієво збирати належні бази даних про наслідки господарської діяльності і застосовувати їх для формування редагування і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а ще давати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління по ефективності роботи.

Мікроекономічний механізм повинен сприяти виконанню конкретних завдань, що стоять перед підприємством у конкретний період, конкретній ситуації, і одночасно відповідати інтересам усіх зацікавлених осіб. Позитивна сторона даного процесу пов'язана з функціонуванням сфери, що обслуговує систему управління підприємством і становить основу його інформаційного постачання - сфера бухгалтерського обліку.

ВАТ «КБК» застосовує ручну журнально-ордерну форму обліку та інші облікові реєстри. Ця черговість призводить до трудомісткої роботи бухгалтерів при складанні звітності а ще при проведенні інвентаризації.

Тому для ефективної роботи бухгалтерської служби підприємства слід встановити програму «1С - Бухгалтерія», а конкретно 1-ну з систем даної програми «1С: Підприємство». Однією з принципових посилів введення програми «1С: Підприємство», є глибока оцінка наявного значення комп'ютеризації на підприємстві. Дана інформаційна система макромови, але в неї вбудована об'єктно-спрямована мова програмування і розвинене інтерактивне середовище, що дозволяє видозмінювати стандартні конфігурації для власних справ або в тому числі і цілком записувати їх. Недоліком системи вважається обов'язкова її налагоджуваність спеціалістом, але вона найбільш націлена на кінцевого користувача і дає крайньому більше функцій при праці [13].