Облік запасів

- Наказ про створення Інвентаризаційної комісії;

- Наказ про проведення інвентаризації;

- Інвентаризаційні описи;

- Звірювальні відомості;

- Протокол засідання інвентаризаційної комісії;

- Наказ про затвердження протоколу засідання інвентаризаційної комісії.

Основними задачами інвентаризації матеріальних цінностей є: виявлення фактичної наявності та дотримання умов їх зберігання; виявлення не використаних матеріальних цінностей; перевірка реальностей вартості матеріальних цінностей, зарахованих на баланс.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

при передачі майна підприємства в оренду;

перед складанням річної бухгалтерської звітності;

при зміні матеріально-відповідальних осіб (на день прийому передачі справ);

при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

за приписом судово-слідчих органів;

у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

у разі ліквідації підприємства.

Інвентаризація виробничих запасів проводиться інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, до якої обов'язково входить головний бухгалтер. На чолі інвентаризаційної комісії стоїть керівник підприємства або його замісник. Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасно її проведення несе керівник підприємства.

До початку інвентаризації в бухгалтерії повинна бути завершена обробка всіх документів по надходженню та вибуттю матеріальних цінностей, здійснені відповідні записи в регістрах аналітичного обліку та визначені залишки на день інвентаризації. На складах та інших місцях зберігання матеріальні цінності повинні бути розкладені за найменуваннями, сортами, розмірами; на них повинні бути ярлики з відомостями, які характеризують ці цінності, з вказівкою їх кількості, ваги, тощо.

Особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей до початку інвентаризації повинні дати розписку в тому, що всі прибуткові та видаткові документи ними передані в бухгалтерію та що ніяких не оприбуткованих або не списаних цінностей в них немає. Після цього будь-які документи інвентаризаційної комісії до уваги не беруться.

Якщо на підприємстві проводиться раптова інвентаризація, то всі товарно-матеріальні цінності підготовлюються матеріально-відповідальними особами в присутності інвентаризаційної комісії.

Процес проведення інвентаризації запасів передбачає:

а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально-відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбується і комісія переходить в наступне приміщення;

б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі не сплачене у строк покупцями відвантажені цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);

в) кількість товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації, матеріально-відповідальною особою у присутності інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці цінності;

д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису в порядку аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації.

Дані про наявність тих чи інших запасів з вказівкою найменування, ознак, включаючи номенклатурний номер, одиницю виміру фактично виявлених натуральних одиниць, заносіться інвентаризаційного опису. На кожній сторінці опису повинні бути підписи членів комісії та матеріально-відповідальних осіб, а також повинна записуватись цифрами та словами загальна сума натуральних одиниць, відображених на даній сторінці.

На останній сторінці опису матеріально-відповідальна особа підтверджує, що всі матеріальні цінності враховані та відображені в інвентаризаційному описі правильно та повністю.

У випадку, якщо інвентаризація проводиться більше однієї доби, то до її закінчення інвентаризаційні описи знаходяться в місці збереження запасів. На час перерви в роботі інвентаризаційної комісії сховища зачиняються на два замки та опечатується або опломбовуються. Ключі від одного з них зберігаються у матеріально-відповідальної особи, а від іншого - у голови комісії, а печатка та пломбіатор - у когось зі членів комісії.

Інвентаризація проводиться в присутності матеріально-відповідальної особи та повного складу комісії. Якщо один з членів комісії за поважними причинами не може брати участі в інвентаризації (через хворобу, звільнення, відрядження тощо), його заміняють іншим робітником підприємства з обов'язковим внесенням змін до наказу про інвентаризацію.

Товарно-матеріальні цінності, які належать даному підприємству, але знаходяться на складах інших підприємств, перевіряються комісією підприємства - власника товарно-матеріальних цінностей, яка повинна вимагати від підприємства, де зберігаються такі запаси, один екземпляр інвентаризаційного опису. До його отримання вартість запасів, не може підтверджуватись інвентаризаційною комісією підприємства - власника запасів.

Під час інвентаризації запасів комісія повинна звернути увагу на те, як на даному підприємстві здійснюється оперативний контроль за наявністю та рухом запасів. Його сутність в тому, що в процесі діяльності підприємства робітники бухгалтерії раз на тиждень (декаду) здійснюють в присутності завідуючого складом перевірку своєчасності та правильності оформлення первісних документів за складськими операціями, а також записи в картках складського обліку. Комісія перевіряє наявність на картках складського обліку підписів відповідального робітника бухгалтерії, контролює наявність правильно заповнених реєстрів приймання - здачі первинних складських документів.

Прийом рішення про підтвердження вартості тих чи інших запасів комісія повинна з врахуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», згідно з яким запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: за первісною вартістю або за чистою вартістю реалізації.

Інвентаризаційні описи складаються в двох екземплярах. Один екземпляр залишається у матеріально-відповідальної особи, а другий - передається до бухгалтерії під розписку відповідального працівника бухгалтерії, де дані описів порівнюються з залишками тих самих цінностей в бухгалтерському обліку і записується у звірювальні відомості результатів інвентаризації. Звірювальна відомість призначена для відображення результатів інвентаризації. В неї записується тільки ті цінності, по яких встановлено відхиленні фактичних даних від даних бухгалтерії в той чи іншій бік. Матеріально відповідальні особи повинні надати інвентаризаційній комісії письмові пояснення про причини виникнення відхилень.

Перед складанням звірювальної відомості бухгалтерія перевіряє правильність всіх підрахунків, наведених в інвентаризаційних описах. Виявлені помилки виправляються та завіряються підписами всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. За цінностями, які знаходяться на відповідальному зберіганні, складається окрема звірювальна відомість.

Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій про прийняття рішень з приводу виявлених порушень (крадіжка, непрофесійне відношення до службових обов'язків тощо). Всі рішення комісія приймає на засіданні колегіально і заносить до протоколу.

Протокол комісія подає на затвердження керівнику підприємства. Він повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач матеріальних цінностей та затвердити протокол в 5-денний строк після закінчення інвентаризації.

Розбіжності між фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей і даними бухгалтерського обліку, виявлені в ході проведення інвентаризації, обліковуються таким чином:

1) надлишки запасів слід оприбутковувати і включити до складу доходів підприємства;

2) втрати і нестачі у межах норм природного убутку списуються на собівартість продукції (робіт, послуг). Припускається це після заліку залишків і нестач внаслідок пересортиці за запасами однакового найменування й у тотожній кількості за умови, що залишки і нестачі утворилися за той самий період, що перевіряється, що перевіряється і тої самої матеріально відповідальної особи, яка перевіряється. Якщо при заліку нестач надлишками при пересортиці вартість цінностей, виявлених у надлишку, то різниця повинна бути віднесена на винну особу. Якщо конкретна винна особа пересортиці не встановлена, то різниця розглядається як втрати понад норм природного убутку;

3) суми втрат від псування і нестачі понад норми природного убутку списуються на витрати звітного періоду, на який припадає дата їх виявлення. Одночасно зазначені суми відображаються на позабалансовому рахунку до встановлення винних осіб. Коли винні особи будуть встановлені, сума, що підлягає відшкодуванню, відображається я дебіторська заборгованість цих осіб і буде включена до складу доходів звітного періоду.

Розмір збитку, що підлягає відшкодуванню особами, винними у втратах, визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадань, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. №116 зі змінами та доповненнями.

Розмір збитків від розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою (обліковою) вартістю цих цінностей (без врахування амортизаційних відрахувань), але, не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту. При цьому враховуються індекси інфляції, визначені Міністерством статистики України, відповідні розміри податку на додану вартість і акцизного збору.

Розмір збитку, належного до відшкодування матеріально відповідальними особами по нестачі матеріальних цінностей, визначається відповідно до вимог Порядку визначення розмірів збитку від розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116 зі змінами і доповненнями. Він обчислюється по формулі:

де - розмір збитку; - балансова вартість основних засобів на день виявлення нестачі; - амортизаційні відрахування (знос); - загальний індекс інфляції; ПДВ - податок на додану вартість; - акцизний збір; 2 - коефіцієнт, що застосовується до визначеної суми (по нестачі матеріальних цінностей).

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного бухгалтерського звіту наводиться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за встановленою формою. Порядок відображення результатів інвентаризації запасів в бухгалтерському обліку наведений в таблиці 2. 6.

Таблиця 2.6. Облік результатів інвентаризації

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
1. Оприбуткування надлишків виробничих запасів, виявлених при інвентаризації 2. Списані нестачі за рахунок лишків (пересортиця) 3. Списані нестачі в межах норм природного убутку	20 20 91, 94	719 20 947
Списання запасів в результаті нестачі, якщо винні особи не встановлені
1. Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду 2. Коригування податкового кредиту з ПДВ (оскільки запаси не будуть продані, підприємство втратило право на податковий кредит, який було відображено в момент оприбуткування) 3. Відображення на забалансовому рахунку суму нестачі	947 949 072	20 671 -
Списання запасів в результаті нестачі, якщо винні особи встановлені
1. Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду 2. Коригування податкового кредиту з ПДВ (оскільки запаси не будуть продані, підприємство втратило право на податковий кредит, який було відображено в момент оприбуткування) 3. Відображення суми, що підлягає відшкодуванню винною особою 4. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ 5. Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету 6. Отримано суму відшкодування витрат	947 949 375 716 716 30	20 641 716 641 642 375

3. Аналіз виробничих запасів

3.1 Завдання аналізу та джерела інформації

Сучасні умови господарювання, які ґрунтуються на дії законів ринку, тобто законів попиту і пропозиції та конкурентної боротьби, примушують українські підприємства швидко адаптуватись до змін ринкового середовища та уникати необґрунтованого ризику, приймаючи управлінські рішення щодо використання всіх наявних виробничих ресурсів і, зокрема, матеріальних ресурсів [ст..406].

Будь-яке господарське рішення оцінюється за його кінцевими результатами, тобто прибутком. Одним з головних факторів, що впливає на величину прибутку, є рівень матеріальних запасів. Виручка від реалізації та прибуток з'являться лише тоді, коли предмети праці, використані в процесі виробництва, перенесуть свою вартість на вартість виготовленого продукту та знайдуть кінцевого споживача. Тому стабільна забезпеченість матеріальними ресурсами є необхідною умовою функціонування та розвитку будь-якого підприємства.

У загальному русі матеріалів за стадіями виробничого процесу матеріальні ресурси слід класифікувати як запаси предметів праці, що вже придбані, але ще не брали участі у виробництві продукції.

Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», п. 6 матеріальними ресурсами треба вважати запаси предметів праці, які включають сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб, і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства. [ПСБО]

Зрозуміло, що запаси матеріальних ресурсів треба постійно поповнювати. Нині підприємство самостійно повинно визначати доцільність створення різних виробничих запасів і, оцінюючи структуру попиту і пропозиції щодо окремих груп матеріалів у поточному періоді, придбавати матеріальні ресурси. Джерелами надходження матеріальних ресурсів є товарно-сировинні біржі, інші підприємства, а також власне виробництво та використання відходів.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, об'єктами аналізу матеріальних ресурсів є надходження та використання цінностей, які обліковуються на синтетичному рахунку 20: сировина та матеріали, покупні напівфабрикати та комплектуючі, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, що їх передано в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали.

В аналізі матеріальних ресурсів велике значення має визначення межі, далі якої не треба дрібнити дослідження цілого з тим, щоб не було втрачено його специфіки [ст 405]. У зв'язку з цим, межа аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів звичайно визначається його цілями й завданнями, а програма та зміст аналізу - особливостями досліджуваного об'єкта та його цільовою орієнтацією.

Цілі аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів полягають в одержанні найбільш інформативних ключових параметрів, які дають об'єктивну й точну оцінку наявності в підприємства різних видів матеріальних ресурсів з погляду забезпечення його конкурентоспроможності, уможливлюють оцінку ефективності управлінських рішень щодо формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси, виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів, розробку заходів для їх мобілізації.

Формування завдань є базовим структурним елементом методики аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів. Для досягнення поставлених цілей аналізу необхідно розв'язати комплекс таких завдань:

1. Вивчення строків, умов поставок та порядку розрахунку обсягів матеріальних ресурсів за укладеними договорами, оцінка обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси.

2. Визначення характеру складських запасів, оцінка руху та структури споживання матеріальних цінностей за певний період і в динаміці.

3. Систематизація факторів, які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному та в попередніх періодах.

4. Моделювання взаємозв'язків між обсягами випуску продукції та матеріаломісткістю, матеріаловіддачею, іншими факторними показниками.

5. Оцінка рівня ефективності використання матеріальних ресурсів через кількісне вимірювання впливу факторів на виявлені відхилення показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі.

6. Аналіз динаміки оптових цін на матеріальні ресурси та транспортно-заготівельних витрат, а також норм витрачання матеріальних цінностей.

7. Підрахунок резервів економії матеріальних ресурсів.

8. Оцінка можливих варіантів мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

9. Розробка політики управління виробничими запасами і формування нового портфеля замовлень на матеріальні ресурси.

Важливу роль у забезпеченні дійовості аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів мають зміст та якість інформаційної бази аналітичних досліджень. Для розв'язання поставлених завдань використовується планова, облікова та нормативно-довідкова інформація. Джерелами інформації для аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів є такі дані: [ст. 406]

- планові дані, які використовуються для аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями: плановані обсяги запасів та обсяги надходження (портфель замовлень), договори, угоди, контракти на постачання сировини та матеріалів;

- облікові дані, які використовуються:

а) для аналізу забезпеченості підприємства необхідними запасами, тобто всі дані документів складського, синтетичного й оперативного обліку;

б) для аналізу використання матеріальних ресурсів, тобто дані зі звітності про матеріальні витрати на виробництво, віднесені на собівартість товарної продукції;

- нормативно-довідкові дані, які регулюють господарську діяльність, а саме: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні; господарсько-правові документи; технічна й технологічна документація; інформація, отримана в ході маркетингових досліджень тощо.

Як структурний елемент методики аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів виступають також способи аналітичного дослідження - логічні, математичні та евристичні.

Логічні способи використовуються для аналізу стану складських запасів, оцінки руху та структури споживання матеріальних цінностей за певний період і в динаміці, відхилень фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному та в попередніх періодах на базі арифметичних розрахунків (порівняння, групування, спосіб абсолютних, відносних та середніх величин, балансової погодженості); встановлення взаємозв'язків між обсягом випуску продукції, матеріаломісткістю, матеріаловіддачею, іншими факторними показниками (моделювання); кількісне вимірювання впливу факторів на виявлені відхилення показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі (деталізація факторів, елімінування).

Математичні способи лінійного програмування застосовуються для дослідження стохастичних залежностей, які вирізняються приблизністю й невизначеністю та мають імовірнісний характер, їх використовують для аналізу обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси, коли необхідно враховувати вплив ринкових факторів, які не можна поєднати в єдиній детермінованій моделі (побудова лінійного рівняння або системи рівнянь).

Евристичні способи пов'язано з експертними оцінками виробничих ситуацій на основі творчого підходу та набутого досвіду. Вони придатні для оцінки можливих варіантів мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів та розробки політики управління виробничими запасами (методи колективного блокнота, «мозкового штурму», контрольних питань, аналогії тощо).

Організація аналітичної роботи визначається складом та технічним рівнем апарату управління. Ефективність управління матеріальними ресурсами залежить від координації зусиль трьох основних функціональних служб підприємства: маркетингу, менеджменту та бухгалтерії.

Служба маркетингу повинна давати об'єктивну оцінку потреби підприємства в матеріальних ресурсах, контролювати своєчасність і якість забезпечення виробництва матеріальними запасами, проводити аналіз термінів, обсягів та умов поставок виробничих ресурсів за укладеними договорами, аналізувати стан складських запасів та приймати управлінські рішення щодо обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси.

Служба виробничого менеджменту відповідає за витрачання матеріальних ресурсів, за збереження норм відпускання матеріалів у виробництво, аналізує якість сировини та приймає управлінські рішення щодо зниження матеріаломісткості продукції.

Бухгалтерія забезпечує аналітичний процес необхідною первинною інформацією та аналізує матеріальні запаси з позицій вартості, вкладеної у виробничі запаси, величина яких може вплинути на ліквідність, платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Отже, саме бухгалтерія проводить фінансовий аналіз, на основі якого приймаються управлінські рішення щодо оптимізації вкладень капіталу у виробничі запаси.

3.2 Аналіз складу, структури та динаміки виробничих запасів

Запаси відіграють значну роль у розвитку виробничої діяльності підприємства. В даній частині дипломної роботи простежимо динаміку розмірів запасів, їх склад та структуру. Так, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам передбаченим договором або іншим правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Далі на прикладі розглянемо структуру виробничих запасів на прикладі ЗАТ «ЧАЗ» за 2008-2010 роки.

В результаті проведених розрахунків видно, що за період роботи з 2008 року по 2009 рік підприємство зменшило обсяги виробничих запасів: на 17596 тис. грн. Такі зміни зумовлені зменшенням кількості сировини на 8 тис. грн., купівельних напівфабрикатів на 3981 тис. грн., будівельних матеріалів на 37 тис грн., незавершеного виробництва на 4158 тис. готової продукції на 9677 тис. грн. і збільшенням кількості запасних частин на 281 тис. грн. У загальній структурі всі показники за 2009 рік в порівнянні з 2008 мають додатнє значення.

У 2010 році - відбулося збільшення обсягів запасів на 7695 тис. грн. таке зростання було спричинене збільшенням питомої ваги покупних напівфабрикатів і готової продукції, але всі інші показники у 2010 році зменшилися. Сировина і матеріали на 21 тис, запасні частини на 93 тис., МШП на 24 тис.

Аналіз інтенсивності використання запасів.

Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність використання виробничих запасів підприємства, є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності запасів (k_оз) вказує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Його визначають за формулою:

або (3.1)

де - середні залишки запасів за звітний період, грн.;

ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), СРП - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Середні залишки визначають як середньоарифметичну величину між залишками запасів на початок і кінець звітного періоду.

Визначити оптимальне для будь-якого підприємства значення цього показника важко, тому слід враховувати особливості конкретного виду економічної діяльності. Чим вища оборотність запасів, тим ефективніше вони використовуються, менше коштів витрачається на їх формування. Зменшення значення на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок свідчить про сповільнення обороту запасів.

Показником, оберненим до швидкості обороту, є коефіцієнт закріплення запасів (k_з), який обчислюють за формулою:

або (3.2)

Він характеризує вартість матеріальних ресурсів, яка припадає на одну гривню чистого доходу або собівартості реалізованої продукції. Позитивною тенденцією вважається зменшення цього показника щодо попередніх періодів.

Важливою характеристикою ефективного використання запасів є тривалість (період) обороту запасів (Ч_оз). Вона визначається за формулою:

(3.3)

де - кількість днів, за які обчислюється оборотність (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал - 90, півріччя - 180 і рік - 360).

Показник (Ч_оз) показує час, протягом якого виробничі запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення (Ч_оз) на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Величина показників інтенсивності використання запасів, розрахована на основі собівартості реалізованої продукції, точніше відображає властивий запасам оборот.

Вище перелічені показники можна також обчислювати для окремих видів запасів (сировина, матеріали, напівфабрикати, куповані вироби тощо).

Результати аналізу інтенсивності використання запасів ЗАТ «Чернігівський автозавод» наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Динаміка оборотності запасів ЗАТ «ЧАЗ» за 2008-2010 роки

Показники	Значення показника	Абсолютне відхилення (+;-)
	базовий 2008 р.	попередній 2009 р.	звітний 2010 р.	2009 р. від 2008 р.	2010 р. від 2009 р.
1. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	172992	30598	56948	-142394,00	26350,00
2. Середньорічний залишок запасів, тис. грн.	20399,00	23569,50	24982,50	3170,50	1413,00
3. Коефіцієнт оборотності запасів	8,480	1,298	2,280	-7,18	0,98
4. Тривалість обороту запасів, днів	42	277	158	235	-119
5. Коефіцієнт закріплення виробничих запасів	0,118	0,770	0,439	0,65	-0,33

Аналіз інтенсивності використання виробничих запасів ЗАТ «ЧАЗ» свідчить, що швидкість обороту матеріальних ресурсів сповільнилася. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів в 2009 році зменшився на 7.18, в 2010 році збільшився на 0,98.

Збільшення коефіцієнта закріплення виробничих запасів з 0,118 в базовому році до 0,770 в попередньому свідчить про збільшення вартості матеріальних ресурсів, що припадають на одну гривню собівартості реалізованої продукції. Це говорить про те, що досить велика кількість запасів зберігалася і використовувалася підприємством, але обсяги продажів були дуже низькі.

Тривалість обороту запасів в 2009 році збільшилась на 235 днів, тобто у 2008 році матеріали трансформувались у кошти за 42 дня, а в 2009 - за 277 днів. Збільшення тривалості обороту свідчить про сповільнення оборотності і зростання середніх залишків виробничих запасів. Сповільнення оборотності відбулося внаслідок недоліків у системі забезпечення і збуту. У 2010 р. спостерігається покращення ситуації, тривалість обороту зменшується на 119 днів і становить 158 днів. Загалом зменшення коефіцієнта оборотності при різкому збільшенні тривалості обороту є негативною тенденцією в діяльності автозаводу, що може бути наслідком економічної кризи, нерегулярними поставками запасів, неефективним їх використанням, зменшенням об'ємів виробництва, залишками запасів на складах тощо.

Отже, матеріальні ресурси, перебуваючи у виробничих запасах, не беруть участі у виробничому процесі, а вкладені в них кошти тимчасово вибувають з обороту.

3.3 Аналіз ефективності використання виробничих запасів

Для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів існує певна система техніко-економічних показників. Ці показники є диференційованими залежно від особливостей виробництва та окремих видів предметів праці.

У загальному випадку всі ці показники відображають рівень та суму матеріальних витрат, а не суму матеріальних ресурсів. Вони показують вартість матеріальних ресурсів, використаних на виробництво продукції, а рівень їх витрачання - питому вагу матеріальних витрат у вартості виробленої продукції.

Нормативні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції, на певну послугу та на певний обсяг випуску продукції є ключовим елементом у системі управління й аналізу використання матеріальних запасів, бо тільки порівняно з ними підприємство може визначити ефективність і доцільність фактичних витрат.

Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів якнайтісніше пов'язаний з дослідженням рівня витрачання матеріальних ресурсів. Отже, завданням аналізу є пошук джерел економії цих ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції.

Для оцінки динаміки матеріаломісткості на підприємстві використовуються дані бухгалтерського обліку про надходження і використання матеріальних ресурсів на виробництво, групування витрат за економічним змістом (з виділенням витрат основних матеріалів, палива, енергії тощо), а також калькуляції собівартості використання робіт. До аналізу залучається державна статистична звітність «Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг», «Звіт про залишки і витрати матеріалів», «Звіт про залишки і використання палива та паливно-мастильних матеріалів», «Звіт про результати використання палива, теплоенергії і електроенергії і додаток до неї «Фактичні витрати палива на виробництво окремих видів продукції і робіт».

Матеріаломісткість продукції є вартісним показником, який відображає рівень матеріальних витрат (без амортизації) на кожну гривню товарної продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції:

або ; (3.4)

де: Мз - загальна сума матеріальних затрат, грн.;

Q, N - обсяг виготовленої продукції в грошовому і натуральному вимірниках відповідно.

Зниження матеріаломісткості дає можливість одержати за одиницю часу більше готової продукції (робіт, послуг) із однієї і тієї ж кількості матеріалів. Веде до росту продуктивності праці, фондовіддачі, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), відносно зменшення обсягів капітальних вкладень підприємства.

Зниження матеріаломісткості є важливим завданням підприємств. Його вирішення залежить від удосконалення техніки, технології, якості сировини і матеріалів, раціоналізації конструкцій і поліпшення вагових характеристик продукції, комплексного використання вихідної сировини.

Аналіз матеріаломісткості здійснюється у такій послідовності: дається оцінка рівнів матеріаломісткості; аналізуються зміни матеріаломісткості за елементами витрат; аналізуються зміни матеріаломісткості найважливіших виробів; визначається вплив основних факторів на матеріаломісткість продукції.

Матеріаловіддача продукції (зворотний показник до показника матеріаломісткості) характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів та розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат:

(3.5)

Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є зниження питомої матеріаломісткості продукції, що відображає рівень використання матеріальних ресурсів на окремий n - вид продукції і розраховується як відношення кількості або вартості витрачених матеріальних ресурсів на окремий n - вид продукції до кількості або вартості виробленої продукції цього виду.

Відповідно до завдань аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів можна розрахувати й часткові показники матеріаломісткості, які характеризують рівень використання окремих видів матеріальних ресурсів (металомісткість, паливомісткість, сировинномісткість, енергоємність тощо). Такі розрахунки проводяться службою виробничого менеджменту.

Аналіз показників матеріаломісткості покликаний сприяти пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), що дає, з одного боку, додаткові ресурси для збільшення випуску продукції (робіт, послуг), а з іншого - сприяє зниженню собівартості виробництва.

На загальну матеріаломісткість впливають такі фактори:

динаміка цін і тарифів на використані матеріальні ресурси;

зміна матеріаломісткості окремих видів продукції (робіт, послуг);

структурні зрушення у складі продукції (робіт, послуг), що випускається і реалізується;

динаміка випускних цін на продукцію (робіт, послуг);

Оскільки збільшення матеріаломісткості означає більше витрачання сировини на той самий обсяг продукції, кожне підприємство в процесі своєї діяльності намагається знизити матеріаломісткість, що дає можливість одержати за одиницю часу більше готової продукції (робіт, послуг) із однієї і тієї ж кількості матеріалів. Крім того зниження матеріаломісткості веде до таких позитивних зрушень як: ріст продуктивності праці, фондовіддачі, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), відносне зменшення обсягів капітальних вкладень підприємства. І як наслідок, зниження матеріаломісткості є також дуже важливим завданням підприємств. Його вирішення залежить від удосконалення техніки, технології, якості сировини і матеріалів, раціоналізації конструкцій і поліпшення вагових характеристик продукції, комплексного використання вихідної сировини тощо.

Аналіз матеріаломісткості здійснюється у такій послідовності: дається оцінка рівнів матеріаломісткості; аналізуються зміни матеріаломісткості за елементами витрат; аналізуються зміни матеріаломісткості найважливіших виробів; визначається вплив основних факторів на матеріаломісткість продукції.

Проаналізуємо динаміку матеріаломісткості продукції на прикладі підприємства ЗАТ «Чернігівський автозавод». Для цього аналізу побудуємо табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Аналіз матеріаловіддачі та матеріаломісткості на ЗАТ «ЧАЗ» за 2009-2010 роки

Показники	Роки	Абсолютне відхилення (+;-)
	2008	2009	2010	у попередньому році	у звітному році
Обсяг продукції, тис. грн.	203495	34207	76825	-169288,00	42618
Матеріальні витрати, тис. грн.	259720	50037	114196	-209683,00	64159
Матеріаловіддача	0,78	0,68	0,67	-0,10	-0,01
Матеріаломісткість	1,28	1,46	1,49	0,19	0,02

Проаналізуємо детальніше зміну матеріаловіддачі. Для цього скористаємось методом повних ланцюгових підстановок (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Розрахунок впливу факторів на матеріаловіддачу

Фактор	Розрахунок	Розмір впливу
2009 рік
Загальна зміна матеріаловіддачі під впливом: 1. Зміни обсягу продукції 2. Зміни матеріальних витрат	78	-0,65 0,55
Баланс відхилень	Мв(Q)+Мв(М)=-0,65+0,55=-0,10
2010 рік
Загальна зміна матеріаловіддачі під впливом: 1. Зміни обсягу продукції 2. Зміни матеріальних витрат		0,86 -0,87
Баланс відхилень	Мв(Q)+Мв(М)=0,86-0,87=-0,01

Із даних табл. 3.4 робимо висновок, що на досліджуваному підприємстві матеріаловіддача в 2009 році зменшилася на 0,1 тис. грн. Зміна відбулася за рахунок зменшення обсягів виробленої продукції на 169288 тис. грн., що призвело до зменшення матеріаловіддачі на 0,65 тис. грн. Зменшення матеріальних витрат на 209683 тис. грн. призвело до збільшення матеріаловіддачі на 0,55 тис. грн. Резервом збільшення матеріаловіддачі є збільшення обсягів товарної продукції.

Матеріаловіддача в 2010 році зменшилася на 0,01 тис. грн. Це було зумовлено збільшенням обсягу виробленої продукції на 42618 тис. грн., що призвело до збільшення матеріаловіддачі на 0,86 тис. грн., а також збільшенням матеріальних витрат на 64159 тис. грн., що в свою чергу вплинуло на зменшення матеріаловіддачі на 0,87 тис. грн.

Велике значення для розвитку підприємства має такий показник, як матеріаломісткість. Підвищення чи зниження матеріаломісткості приводить відповідно до перевитрат або економії запасів. Розглянемо цей показник більш докладно за допомогою факторного аналізу, методом повних ланцюгових підстановок (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. Розрахунок впливу факторів на матеріаломісткість

За 2009 рік
Фактор	Розрахунок	Розмір впливу (+;-)
Загальна зміна матеріаломісткість під впливом: 1. Зміни матеріальних витрат 2. Зміни обсягу товарної родукції	1,28	-1,03 1,21
Баланс відхилень	Мм(Q)+Мм(М)=1,21-1,03=0,18
За 2010 рік
Загальна зміна матеріаломісткість під впливом: 1. Зміни матеріальних витрат 2. Зміни обсягу товарної продукції
Баланс відхилень Мм(Q)+Мм(М)=1,88-1,85=0,03

Виходячи з даних таблиці 3.5 робимо висновок, що матеріаломісткість за 2009 рік зросла на 0,18 тис. грн. Зміна відбулася за рахунок зменшення матеріальних витрат на 209683 тис. грн., що призвело до зменшення матеріаломісткості на 1.03 тис. грн. А зменшення обсягу продукції на 169288 тис. грн. призвело до збільшення матеріаломісткості на 1,21 тис. грн., це є негативним показником для діяльності підприємства, це говорить про збільшення витрат матеріальних ресурсів при незмінному доходу від реалізації цієї продукції.

У 2010 році спостерігається збільшення матеріаломісткості на 0,03 тис. грн., це є негативною тенденцією і свідчить про збільшення питомої ваги матеріальних витрат у вартості виробленої продукції. Зміна відбулася за рахунок збільшення матеріальних витрат на 64159 тис. грн., це призвело до збільшення матеріаломісткості на 1,88 тис. грн., але зростання обсягу продукції на 42618 тис. грн. у 2010 році вплинуло на зменшення матеріаломісткості на 1,85 тис. грн.

Аналіз прибутку на гривню матеріальних витрат

Одним із показників ефективності використання матеріальних ресурсів є аналіз прибутку на гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства. У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку цього показника, виконання плану за його рівнем, провести міжгосподарські порівняння і встановити фактори зміни його величини. Для цього можна використати таку факторну модель:

де (3.7)

де П - прибуток від реалізації продукції;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції;

МВ - матеріальні витрати;

ВП - обсяг випуску продукції;

Р_об - рентабельність обороту;

Ч_РП - частка реалізованої продукції в загальному обсязі випуску товарної продукції;

М_В - матеріаловіддача.

Дані для факторного аналізу прибутку на гривню матеріальних витрат подано в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Дані для факторного аналізу прибутку на гривню матеріальних витрат ЗАТ «ЧАЗ» за 2008-2010 роки

Показники	Значення показника	Абсолютне відхилення (+;-)
	базовий 2008 р.	попередній 2009 р.	звітний 2010 р.	2009 р. від 2008 р.	2010 р. від 2009 р.
1. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	232269	39430	98271	-192839,0	58841,0
2. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	193418	29105	67949	-164313,0	38844,0
3. Обсяг випуску продукції, тис. грн.	203495	34207	76825	-169288,0	42618,0
4. Матеріальні витрати, тис. грн.	259720	50037	114196	-209683,0	64159,0
5. Рентабельність обороту, %	120,09	135,48	144,62	15,39	9,15
6. Частка виручки в загальному випуску продукції	0,95	0,85	0,88	-0,10	0,03
7. Матеріаловіддача, грн.	0,78	0,68	0,67	-0,10	-0,01
8. Прибуток на гривню матеріальних витрат, коп.	89,43	78,80	86,05	-10,63	7,25

Із табл. 3.6 видно, що у звітному році прибуток на гривню матеріальних витрат збільшився на 7,25 коп., або на (9,2%) у тому числі за рахунок зміни:

1) матеріаловіддачі:

?М_В * Ч_РП(2009) * Р_об(2009) = (-0,01) * 0,85 * 135,48 = -1,15;

2) частки реалізованої продукції в загальному обсязі її виробництва:

М_В(2010) * ?Ч_РП * Р_об(2009) = 0,67 * 0,03 * 135,48 =2,72;

3) рентабельності обороту:

М_В(2010) * Ч_РП(2010) * ?Р_об = 0,67 * 0,88 * 9,15 = 5,39 коп. (6,9%).

Поглибити факторний аналіз цього показника можна за рахунок деталізації матеріаловіддачі і рентабельності продажів, використовуючи спосіб пропорційного поділу.

За результатами аналізу слід виробити тактичну і стратегічну політику у сфері ресурсозбереження, спрямовану на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві.

Проаналізуємо витрати на виробництво окремого виробу. Джерелом аналізу є калькуляція на виготовлення і покраску поручнів для автобуса ОРПРОРО.

Розрахунки для здійснення аналізу матеріальних витрат на виробництво вищевказаного виду продукції занесемо в табл. 3.6.

Таблиця 3.6. Аналіз матеріальних витрат на виробництво продукції

Виріб	Вид матері-алу	Кількість матеріалу по рокам	Ціна, грн.	Матеріальні витрати, грн.	Зміна витрат, грн	Вимірювання впливу факторів методом абсолютних різниць
		2009	2010	2009	2010	2009	2010		зміна норми витрачання, грн. (гр. 4 - гр. 3)*гр. 5	зміна цін на матеріали, грн. (гр. 6 - гр. 5)*гр. 4
ПОРУЧНІ	труба 20х2,8 ГОСТ3262-75, м	13,50	13,50	25,70	30,84	346,95	416,34	69,39	-	69,39
	антисиліконовий засіб очищення, л	0,40	0,40	18,25	22,37	7,30	8,95	1,65	-	1,65
	порошкова краска, ЕПФ-103 кг	0,70	0,70	98,56	118,27	68,99	82,79	13,80	-	13,80
	кронштейн шт.	10,00	10,00	13,52	14,26	135,20	142,60	7,40	-	7,40
	кріплення стояків шт.	10,00	10,00	6,86	8,95	68,60	89,50	20,90	-	20,90
	Разом матеріальних затрат	627,04	740,18	113,14		113,14

Наведені в таблиці розрахунки показують, що матеріальні витрати на виробництво поручнів зросли на 113,14 грн., (або на 15,29%). На їх зростання вплинула зміна ціни на матеріальні ресурси.

Як бачимо, змін у нормах витрачання матеріалів не спостерігається. Взагалі, норми на підприємстві розробляються технічним відділом на основі затверджених державних стандартів по кожному виду продукції і періодично переглядаються, але суттєвої зміни не відбувається.

Таблиця 3.7. Аналіз матеріальних витрат на виробництво продукції

Виріб	Вид матеріалу	Кількість матеріалу по рокам	Ціна, грн.	Матеріальні витрати, грн.	Зміна витрат, грн	Вимірювання впливу факторів методом абсолютних різниць
		2009	2010	2009	2010	2009	2010		зміна норми витрачання, грн. (гр. 4 - гр. 3)*гр. 5	зміна цін на матеріали, грн. (гр. 6 - гр. 5)*гр. 4
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Пневмо-двері	вісь завіси а-079. шт.	2,00	2,00	8,90	10,53	17,80	21,06	3,26	0,00	3,26
	розчинник 647, л	0,03	0,03	16,45	17,33	0,49	0,52	0,03	0,00	0,03
	емаль ПФ-910, кг	0,06	0,08	46,00	46,00	2,76	3,68	0,92	0,92	0,00
	круг 16ГОСТ 7417-75/20 ГОСТ 1051.кг	0,22	0,22	9,85	11,78	2,17	2,59	0,42	0,00	0,42
	круг 18ГОСТ 7417-75/20 ГОСТ 1051, кг	0,47	0,47	6,00	6,16	2,82	2,90	0,08	0,00	0,08
	лист 1,0 ГОСТ 19904-90/08. кг	0,61	0,61	6,30	8,20	3,84	5,00	1,16	0,00	1,16

запас звітність бухгалтерський облік

Наведені в таблиці розрахунки показують, що матеріальні витрати на виробництво пневмо-дверей зросли на 53,16 грн., (або на 18%). З них на 15,33 грн., вплинула незначна зміна норм витрачання матеріалів. Це може бути викликане браком матеріалу, або незапланованим зростанням кількості відходів, з вини працівників, або несправності машин. А зростання цін на матеріали призвело до збільшення матеріальних затрат на 37,83 грн.

Насамкінець варто зазначити, що аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів не закінчується одержанням необхідних показників (відповідно до поставлених цілей). Він є підставою для прийняття необхідних управлінських рішень. За даними аналізу керівництво підприємства розробляє заходи, які сприяють пошуку джерел економії матеріальних ресурсів та резервів збільшення обсягів виробництва. Отже, наступним етапом дослідження є аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів.

Размещено на Allbest.ru