Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра обліку та аналізу

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Управлінський облік»

Організація планування, облік, калькулювання та аналіз витрат у підприємствах лісового господарства

Виконав: студент гр. ОА-42 Строгуш Я.І.

Науковий керівник асистент Дзьоба Н. Б.

Львів 2015



Зміст

витрати собівартість калькуляція лісовий

Вступ

1. Організація планування, облік, калькулування та аналіз витрат у лісовому господарстві

1.1 Витрати лісового господарства та їх характеристика

1.2 Особливості формування собівартості готової продукції лісового господарства за її видами

1.3 Порядок складання калькуляцій та бюджетів витрат у лісовому господарстві

1.4 Аналіз напрямів зниження витрат у лісовому господарстві

2. Формування калькуляції витрат на виробництво продукції та аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності і прибутку підприємства

2.1 Вихідні дані до розрахункової частини

2.2 Виконання розрахункової частини

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Витрати виробництва є важливою не тільки економічною, але й обліково-аналітичною категорією, яка істотно впливає на обсяги та динаміку прибутку. Тому здійснення дієвого контролю витрат виробництва з метою постійного зниження їх величини стає однією із важливих задач системи управління виробництвом на підприємстві. Створення системи господарювання зумовлює необхідність розвитку однієї із основних ділянок обліково-аналітичного процесу - обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що загальновиробничі витрати займають важливе місце у загальній системі обліку підприємств. Не можна назвати жодного технологічного процесу, де були б відсутні витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва. Тому собівартість у цілому, ефективність виробництва будь-якої продукції залежить від обліку, і правильного розподілу цих витрат.

Метою даного курсового проекту є вивчення особливостей організації планування, обліку і розподілу непрямих витрат, а також ознайомитись з видами витрат лісового господарства та особливостей їх формування.

Основними завданнями курсового проекту є:

- вивчення складу загальновиробничих витрат у лісовому господарстві;

- організація обліку витрат у підприємствах лісового господарства;

- розглянути способи розподілу цих витрат у підприємствах лісового господарства;

- запропонувати шляхи скорочення витрат на обслуговування виробництва у підприємствах лісового господарства.

Курсовий проект складається з 2 розділів. У першому розділі розглядається організація планування, облік, калькулювання та аналіз витрат у підприємствах лісового господарства. Розділ складається з підпунктів в яких описується види витрат лісового господарства особливості їх формування,особливості планування, облік і калькулювання собівартості у підприємствах лісового гоподарства, аналіз витрат і напрями їх скорочення на підприємствах лісового господарства з урахуванням галузевих особливостей.

У другому розділі проводяться розрахунки щодо формування калькуляції витрат на виробництво продукції та аналізу взаємозв'язку витрат, а також обсягу діяльності та прибутку підприємства.

Завершується курсовий проект складанням висновків в яких наведено характеристику отриманих результатів, обґрунтовують пропозиції до теоретичної і розрахункової частини курсового проекту.



1. Організація планування, облік, калькулювання та аналіз витрат у лісовому господарстві

1.1 Витрати лісового господарства та їх характеристика

Лісове господарство - це галузь виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення,охорону і захист лісів, а також постачає іншим галузям промисловості свою сировину. Для підприємств лісового господарства важливе значення має організація та ведення бухгалтерського обліку витрат виробництва та калькулюванням собівартості продукції, оскільки, його фінансово-господарська діяльність охоплює безліч напрямків, зокрема: сертифікація лісів, лісорозведення та лісовідновлення, поліпшення якісного складу лісів, охорона і захист лісу, заготівля і переробка деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів і побічних лісових користувань, будівництво та утримання лісових доріг тощо.

Лісове господарство являє собою вид економічної діяльності, що забезпечує відтворення лісових ресурсів, їх охорону та збереження, заготівлю круглих лісоматеріалів та інших продуктів лісу. Господарська діяльність підприємств лісового господарства спрямована на послідовне, планомірне та розширене використання і відновлення лісових ресурсів, підвищення якісного складу та продуктивності лісів, що є особливо актуальним у сучасних умовах господарювання.

У всіх галузях економіки бухгалтерський облік, контроль та аналіз функціонують з врахуванням галузевих особливостей кожного підприємства. Варто зазначити, що в лісовому господарстві як галузі діяльності організаційно-технологічні особливості впливають, насамперед,на методику обліку та контролю витрат і калькулювання собівартості продукції. Раціонально побудований облік та контроль витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах лісового господарства є однією з передумов ефективного їх функціонування.

Важливо зазначити, що на методику обліку та контролю витрат, крім загальноприйнятих умов,таких як нормативно-правове забезпечення, впливають і особливі умови, а саме - організаційно-технологічні особливості діяльності підприємств.Важливо зазначити, що вплив організаційно-технологічних особливостей на підприємствах лісового господарства враховується при формуванні облікової політики підприємства, в якій відображаються питання обліку витрат суб'єкта господарювання. Ці аспекти обліку містять релевантну інформацію про фінансовий стан та перспективи розвитку підприємства, яка необхідна для управління.

Поряд з необхідністю вивчення загальних питань організації та методики обліку і калькулювання собівартості продукції в лісовій галузі виникає необхідність врахування особливостей формування витрат, розподілу їх комплексних статей, прийомів і способів калькулювання собівартості продукції, які повинні визначатися галузевими методичними рекомендаціями [].

Лісогосподарський комплекс включає два види діяльності: лісове господарство і лісозаготівля[]. Лісове господарство здійснює розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів,посилення їх економічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону лісів.

Лісозаготівля - друга галузь лісогосподарського комплексу, яка проводить лісосічні роботи,вивозить і сплавляє деревину, здійснює її первинну обробку, займається заготівлею грибів,дикорослих плодів і ягід, лікарських рослин, березового соку, меду.Враховуючи організаційно-технологічні особливості лісового господарства, необхідно удосконалити діючу методику обліку, яка б відповідала специфіці діяльності, але насамперед необхідно розробити відповідну класифікацію витрат.

У практичній діяльності підприємств лісового господарства витрати групуються за різними ознаками. Це пов'язано з різноманітним характером витрат та їх відношенням до виготовленої продукції, що зумовлює потребу науково-обґрунтованої класифікації. Вважаємо за необхідне виділити такі класифікацій ознаки щодо обліку витрат, в яких безпосередньо відображені особливості діяльності підприємств лісового господарства, а саме:

1) за структурою основної діяльності:

- витрати лісового господарства;

- витрати лісозаготівель;

2) за місцем відповідальності (місцем виникнення витрат):

- витрати лісництв;

- витрати цехів;

- витрати інших структурних підрозділів;

3) за сферою виникнення витрат:

- витрати основного виробництва;

- витрати допоміжного виробництва;

- витрати непромислового господарства.

Водночас надзвичайно велике значення для організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції має групування витрат за складом у розрізі сфер їх виникнення. У Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства передбачено, що калькулювання собівартості продукції дає можливість точніше розрахувати собівартість продукції підприємства за всіма її видами. Але на практиці підприємства здійснюють калькулювання лише декількох видів продукції, а в деяких випадках складають тільки калькуляцію по лісозаготівлях.

Отже, деякі види лісопродукції не охоплені калькулюванням, а отже у більшості випадків є недостовірною інформація про собівартість окремих видів лісопродукції та правильність встановлення цін на неї. Дослідження показало, що неповне калькулювання собівартості продукції лісового господарства дає підстави стверджувати про неефективність як внутрішньогосподарського, так і відомчого контролю з боку Державного комітету лісового господарства України.

Згідно з положеннями галузевих Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг), на підприємствах лісового господарства обліку і калькулюванню підлягає лише стовбурна деревина, а такі види ліспородукції, як гілки, кора не обліковуються і відповідно не калькулюються, оскільки вважаються відходами виробництва. Водночас відходи користуються попитом, оскільки використовуються як населенням сільських місцевостей, так і підприємствами інших галузей діяльності. Проведений аналіз показав, що саме під час визначення собівартості стовбурної деревини враховуються витрати, пов'язані з лісосічним фондом.

Вплив технології вирощування та реалізації лісопродукції на методику обліку та контролю витрат є доволі значним, оскільки ця технологія є своєрідною та відмінною від технологій, що використовуються на промислових підприємствах. Технологічні особливості на підприємствах лісового господарства являють собою систему послідовних агротехнічних, лісівничих та організаційних прийомів щодо створення та вирощування культур до змикання крон між рядами з переліком механізмів, засобів виробництва та допоміжних матеріалів.

Витрати у лісовому господарстві групуються за статтями калькуляції, які розроблені з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва лісового господарства: сировина і матеріали; зворотні відходи; купівельні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій; паливо і енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання і експлуатацію устаткування; загальновиробничі (цехові) витрати; витрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за власні кошти; інші виробничі витрати.

Витрати за статтею калькуляції «Сировина й матеріали» включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень за їх фактичною собівартістю. До цієї статті також включається попнева плата (плата за деревину лісових порід, що відпускається на пні, пнів для осмолу і деревостою, які використовуються для підсочки, відповідно до виділеного лісосічного фонду, за встановленими таксами). Витрати за попневою платою розподіляються на:

- лісозаготівлю;

- добування живиці;

- заготівлю осмолу.

За лісазаготівлями до статті «Сировина й матеріали» включається тільки попнева плата. Всі матеріали, списані безпосередньо на лісозаготівлю (торс, дріт та інші) включаються в статтю «Купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій». Доволі часто на підприємствах лісового господарства таку вагому частину витрат, як транспортно-заготівельні витрати включають до складу прямих матеріальних витрат, але, на нашу думку, це не є обґрунтованим, оскільки транспортно-заготівельні витрати складають значну питому вагу (до 25% у структурі собівартості продукції), то їх було б доцільно виділити в окрему статтю. Дослідження технологічних особливостей лісового господарства та їх вплив на методику контролю витрат показало, що процес виробництва лісопродукції складається із певних технологічних стадій (переділів). Відповідно, необхідно застосовувати попередільний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Крім того, на кожному переділі здійснюється оперативний контроль за витратами і формуванням собівартості продукції, а це вимагає організації обліку за нормами та відхиленнями від норм, іншими словами, доцільно запровадити нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Поєднання попередільного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції з нормативним дає нам підстави стверджувати про можливість запровадження у лісовому господарстві попередільно-нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Надзвичайно важливе значення у лісовому господарстві має контроль внутрішньогосподарський та відомчий. Вважаємо, що методика стратегічного і тактичного контролю витрат значною мірою залежить від організаційної структури підприємства.

1.2 Особливості формування собівартості готової продукції лісового господарства за її видами

Діюча методика обліку витрат та калькулювання собівартості продукції в лісовому господарстві не є досконалою, існує багато проблем. Насамперед це стосується такого напрямку діяльності підприємств лісового господарства, як заготівля і переробка деревини, адже на різних стадіях виробництва, навіть не закінчуючи його, можна одержати готову до реалізації продукцію, а це ускладнює облік витрат виробництва і зокрема розрахунок собівартості продукції. Особливістю обліку витрат у лісовому господарстві є те, що інформація про витрати формується у підрозділах, зокрема лісництвах, де здійснюються виробничі роботи, а калькулювання собівартості продукції і результати виробничої діяльності його підприємств обліковуються у держлісгоспі. Таким чином первинний облік у лісництвах та інших виробничих підрозділах пов'язаний з обліком у держлісгоспах та здійснюється за єдиними типовими та спеціалізованими формами. Проте, недоліком є те, що чинні внутрішні форми звітності містять інформацію про витрати у зведеному вигляді, оскільки лісозаготівельні підприємства не ведуть аналітичного обліку витрат за стадіями виробництва та ще й за кожним лісництвом [].

Витрати за статтею калькуляції «Сировина й матеріали» включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень за їх фактичною собівартістю. Особливістю обліку витрат та калькулювання собівартості продукції підприємств лісового господарства є те, що до цієї статті також включається попнева плата (плата за деревину лісових порід, що відпускається на пні). Попнева плата у бухгалтерському обліку списується на витрати виробництва щомісячно []. З метою підвищення рівня ведення лісового господарства та покращення обліку та використання лісових ресурсів в Україні запроваджено лісову сертифікацію. Згідно з Інструкцією по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України витрати на сертифікацію лісів відносяться до статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» []. Витрати на лісову сертифікацію включають витрати на сертифікацію продукції і витрати, пов'язані з проведенням лісового аудиту. Проте витрати на лісовий аудит доцільно відображати в обліку окремо від витрат на сертифікацію продукції, і розподіляти між вартістю вже одержаної продукції лісового господарства у поточному періоді та запасами лісу, адже такі витрати стосуються як до продукції, отриманої в цьому періоді, так і в наступних звітних періодах. Отже, при розподілі загальновиробничих витрат треба враховувати особливості технологічного процесу на підприємствах лісової галузі [].

Визначення собівартості продукції спрощується, якщо дотримуватися такого порядку обліку витрат на виробництво та їх включення в собівартість певного виду продукції:

- прямі витрати безпосередньо включати в собівартість продукції лісової галузі за місцями їх виникнення на основі даних первинної документації;

- непрямі витрати розподіляти пропорційно між структурними підрозділами підприємства, а тоді зараховувати до собівартості продукції підприємств лісового господарства;

- фактичні витрати за звітний період розподіляти між випуском готової продукції і незавершеним виробництвом;

- складати калькуляційні листки собівартості одиниці окремих видів продукції;

- оприбуткувати готову продукцію і в обліку відображати відхилення фактичної собівартості готової продукції від її планової собівартості [].

Отже, у методиці обліку витрат та калькулювання собівартості продукції підприємств лісового господарства України існують певні проблеми. Щоб їх вирішити, насамперед, необхідно затвердити таку методику обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, яка б відповідала специфіці діяльності та організаційно-технологічним особливостям підприємств лісового господарства. Правильно організований облік витрат, вибір ефективних методів калькулювання дозволить підприємствам лісової галузі знизити собівартість продукції та підвищити її конкурентоспроможність.

1.3 Порядок складання калькуляцій та бюджетів витрат у лісовому господарстві

Планова калькуляція являє собою розрахунок планової собівартості одиниці продукції, здійснений за статтями витрат.Планова калькуляція складається на рік з розподілом за кварталами.

Планова калькуляція - важлива частина техніко-економічного обгрунтування плану собівартості. В розгорнутому річному плані вона складається на всі види продукції, що виготовляються у плановому році.

Основою складання планової калькуляції на підприємстві є технічно обгрунтовані норми витрат матеріалів і трудових витрат, стандарти та технічні умови, встановлені для цієї продукції. Ці норми визначаються на основі діючих (або очікуваних) на початок планового періоду нормативів з урахуванням економічної ефективності розроблених заходів для подальшого удосконалення виробництва.

При складанні планових калькуляцій по продукції комплексного виробництва, у якому з одного виду сировини або у єдиному технологічному процесі одержують два або декілька різнорідних продуктів і спільні витрати на виробництво не можуть бути безпосередньо розподілені між ними, собівартість одиниці кожного виду продукції визначається за допомогою методу розподілення витрат. При цьому спільні витрати на виробництво розподіляються між одержаними виробами пропорційно економічно обгрунтованим коефіцієнтам.

Наприклад: продукція лісозаготівель калькулюється в розрахунку на знеособлений кубічний метр деревини, без диференціації за сортиментами, породами, сортами і розмірами. Обумовлено це тим, що всі вказані різновидності лісоматеріалів виготовляються в єдиному технологічному процесі і в готовому вигляді оцінюються по його завершені. Крім того, відхилення в собівартості їх заготівель в залежності від вказаних факторів (за виключення діаметра) незначні.

У лісовому господарстві витрати групуються за статтями калькуляції, які розроблені з урахуванням особливостей технології та організації виробництва цієї галузі, зокрема: сировина і матеріали; зворотні відходи; купівельні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій; паливо і енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання і експлуатацію устаткування (в тому числі - послуги лісовозного транспорту на вивезенні деревини; витрати по утриманню, експлуатації та будівництву лісовозних доріг); загальновиробничі (цехові) витрати; витрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за власні кошти; інші виробничі витрати.

Калькуляційна одиниця продукції повинна відповідати одиниці вимірювання, прийнятій у стандартах або технічних умовах на відповідний вид продукції і в плані виробництва продукції в натуральному виразі. Якщо в плануванні використовуються дві одиниці вимірювання кількості продукції, що випускається, калькуляційною одиницею є одна із цих одиниць. Собівартість одиниці продукції в другому вимірюванні визначається в цілому, без виділення окремих статей витрат.

Калькуляційними одиницями є:

-щільний (без пустот між полінами) кубічний метр - по вивезеній деревині, пиломатеріалах, колотих і короткомірних балансах, тарній дощечці, осмолу;

-тонна - по живиці, вітамінному борошні із деревної зелені, корі, деревному вугіллі і ін.;

-квадратний метр - по деревно-волокнистих плитах, паркету та ін.;

-гектар (1000 кв. м) - по лісових культурах, насадженнях у ярах, балках, пісках, полезахисних лісових полосах, плантаціях, лісонасіннєвих дільницях, лісонасадженнях, пройдених рубками догляду і санітарних рубках, створених лісоосушувальних системах наземних винищувальних засобів боротьби, проведених у лісонасадженнях та ін.;

-кілометр - по дорогах лісогосподарського і протипожежного призначення, по розрубаних і розчищених квартальних і граничних квартальних просіках, упоряджених нових протипожежних розривах і ін.;

-кілограм - по шишках, лісовому насінню та інші виміри (карбованець валової, товарної і реалізованої продукції) та інші калькуляційні одиниці.

У плановій калькуляції наводиться діюча оптова ціна підприємства на відповідний вид продукції, сума прибутку, ставка і сума акцизного збору, податок на добавлену вартість, відпускна (договірна) ціна. Калькулюється також продукція допоміжних виробництв.

Під час складання планової калькуляції визначається величина прямих і непрямих витрат на виробництво і збут одиниці продукції в плановому періоді. При цьому більша частина витрат включається до собівартості одиниці продукції у вигляді прямих витрат. Витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, що споживається на технологічні цілі, визначаються на основі технічно обгрунтованих норм їх витрат на виробництво відповідного виробу і цін на відповідні види матеріальних ресурсів. Сума витрат на матеріали зменшується на вартість відходів (за ціною їх можливого використання і реалізації). Витрати на енергію, що споживається на технологічні цілі визначаються на основі норм витрат різних видів енергії (електричної, теплової тощо) на виробництво одиниці продукції і середньої їх ціни (собівартості), що складається на підприємстві в плановому році. У разі запровадження на підприємстві повного господарського розрахунку для структурних підрозділів для внутрішньозаводських розрахунків за енергію можуть застосовуватися й ціни, що встановлюються безпосередньо підприємством.

Планування витрат на основну заробітну плату здійснюється з урахуванням трудомісткості робіт і системи оплати праці.Сума додаткової заробітної плати визначається множенням суми основної заробітної плати на середні норми додаткової заробітної плати.

Величина відрахувань на соціальне страхування визначається згідно із законодавством.

Непрямі витрати включаються до собівартості окремих видів продукції такими методами:

а) методом розрахунку кошторисних ставок. Цим методом розподіляються витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

б) методом пропорційного віднесення непрямих витрат до суми витрат на основну заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві продукції, та витрат на утримання та експлуатацію устаткування (розподіл загальновиробничих і загальногосподарських витрат);

в) методом пропорційного віднесення непрямих витрат до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг).

Підприємства здійснюють розподіл непрямих витрат одним із зазначених методів, а за наявності в структурних підрозділах підприємства (цехах) окремих дільниць із замкнутим виробництвом або дільниць із різним рівнем організації та автоматизації - кількома методами відповідно до конкретних структурних підрозділів.

Величина витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, що включається до планової собівартості продукції визначається на основі спеціального розрахунку відшкодування цих витрат.

Такий розрахунок здійснюється для кожного виду продукції, виходячи із затверджених кошторисів витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції і планового (на період списання витрат) випуску продукції.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування включаються до собівартості окремих видів продукції відповідно до планових кошторисних ставок цих витрат.

Загальновиробничі і загальногосподарські витрати включаються до планової собівартості окремих видів продукції відповідно до пункту 49 цієї Інструкції.Інші виробничі і позавиробничі витрати визначаються в плановій собівартості окремих виробів на основі прямих розрахунків їх величини, що стосується відповідних виробів, а та частина цих витрат, що не може бути визначена і віднесена на конкретні вироби безпосередньо, - пропорційно виробничій собівартості продукції.

Під час складання планової калькуляції продукції, одержаної в комплексному виробництві, в якому з одного виду сировини і в результаті єдиного технологічного процесу одержують два або кілька різнорідних продуктів і загальні витрати на виробництво не можуть бути безпосередньо розподілені між ними, собівартість одиниці продукції визначається за допомогою одного з методів, рекомендованих нижче. Якщо технологічний процес комплексної переробки сировини складається з кількох переробок і є можливість визначати величину витрат за цими етапами виробництва, застосовується попереробне калькулювання напівфабрикатів або кінцевих продуктів.У тих випадках, коли із загальної суми витрат комплексного виробництва виділяється частина, що стосується тільки одного продукту, ця частина витрат прямо включається до собівартості відповідного продукту.

Під час розподілу загальних витрат комплексного виробництва в плануванні застосовуються такі методи: виключення витрат, розподіл витрат, комбінований метод.Якщо використовується метод виключення витрат, один із продуктів, одержаних на виробництві (стадії, переробки), вважається основним, а решта розглядаються як попутні.

Планова собівартість попутної продукції визначається на основі або виробничої собівартості відповідної продукції на відокремленому виробництві, або її виробничої собівартості, врахованої у розрахунках оптової ціни (тобто ціни підприємства за вирахуванням прибутку і позавиробничих витрат).

Попутні продукти, одержані в одному цеху і призначені для дальшої переробки в іншому, розглядаються як попутні напівфабрикати. Останні оцінюються виходячи з виробничої собівартості врахованої в оптовій ціні на сировину, яку вони замінюють (з урахуванням вмісту в них основної речовини).

Калькуляція собівартості товарної продукції лісозаготівель (виробництво круглих лісоматеріалів і дров) повинна відповідати обсягу вивезення на кінцеві склади за затвердженим виробничим планом на рік у розрізі кварталів. Кількість товарної продукції на кінцевих складах у тисячах кубометрів повинна дорівнювати обсягу розкряжованої деревини і вивезенню товарних хлистів у плановому періоді.

Для визначення собівартості товарної продукції лісозаготівель витрати на випуск продукції спочатку групуються у розрізі калькуляційних статей витрат.Після такого групування витрат на випуск продукції для переходу до визначення виробничої собівартості товарної продукції, необхідно внести корективи у витратах за рахунок зміни собівартості залишків незавершеного виробництва на кінець планового року на лісосіках, на верхніх і нижніх складах.Додаванням до виробничої собівартості позавиробничих витрат визначається повна собівартість товарної продукції лісозаготівель.Товарна продукція живиці визначається за обсягами її заготівлі. У виробничу собівартість включаються всі витрати, пов'язані з добуванням і збиранням живиці. Витрати по добуванню і вивезенню живиці з тимчасових сховищ або безпосередньо від місця її добування до пунктів реалізації (відвантаження) відносяться до складу позавиробничих витрат.

Повна собівартість товарної продукції обчислена виходячи із планових калькуляцій окремих виробів і їх товарного випуску, дорівнює повній собівартості товарної продукції, визначеній на основі розрахунків за техніко-економічними факторами і кошторисом витрат на виробництво. Зазначена сума не повинна перевищувати собівартості товарної продукції, прийнятої в розрахунках для визначення плану прибутку.

Наведені вище загальні положення про планові калькуляції застосовуються також і при складанні звітних калькуляцій. На підставі даних зведеного обліку на виробництво складаються калькуляції фактичної собівартості, які використовуються для контролю за виконанням плану собівартості як окремих видів, так і всієї товарної продукції. Звітні калькуляції складаються на всі виготовлені підприємством види продукції.

1.4 Аналіз напрямів зниження витрат у лісовому господарстві

До основних джерел зниження витрат лісового господарства можна віднести:

- зниження витрат сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції;

-зменшення розміру амортизаційних відрахувань, що припадають на одиницю продукції ;

- зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції ;

- скорочення адміністративних витрат та накладних витрат при експорті та імпорті товарів;

- ліквідація непродуктивних витрат і втрат.

На економію ресурсів значно впливає кількість техніко-економічних чинників.Найбільший вплив мають такі групи внутрішньовиробничих чинників:

- підвищення технічного рівня виробництва;

- удосконалювання організації виробництва і праці;

- зміна обсягу виробництва.

Всі вони призводять до зниження витрат сировини, матеріалів, заробітної плати.Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхнього використання, скорочення відходів і втрат у процесі виробництва і збереження, повторного використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій.На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні - зменшуються.

Зниження витрат підприємства забезпечується і за рахунок зменшення витрат живої праці на одиницю продукції та темпів зростання його продуктивності відносно темпів зростання середньої заробітної плати.

Значне зниження витрат можна досягти також в результаті застосування прогресивних методів організації виробництва.

Система “just in time “ сприяє зниженню витрат головним чином за рахунок того що:

1. Знижуються витрати на складування і збереження напівфабрикатів як у споживача, так і у виробника. Останній крім того знижує витрати на реалізацію.

2. Має місце забезпечення бездефектного виготовлення продукції постачальником. Підприємства в цих цілях повинні навчати всіх співробітників методам контролю якості, підвищувати відповідальність виробничих робітників за якість, використовувати автоматичні пристрої для контролю якості і т.д. В результаті знижуються витрати виробництва, що пов'язані з повторною обробкою бракованих виробів, споживанням сировини і заробітною платою.

Велику увагу слід приділити таким резервам, як правильний підхід до класифікації та калькулюванню витрат.

Підприємства лісових господарств повинні вміло управляти накладними витратами при експорті та імпорті товарів. Накладні витрати при експорті (імпорті) - це витрати підприємства з перевезення і реалізації товарів, які поділяються на витрати у національній та іноземній валюті. Прямі накладні витрати в національній валюті включаються до собівартості конкретних товарів, непрямі (загальноторгові) не включаються. Це такі витрати як збори за митне оформлення і мито, вартість експортної (імпортної) ліцензії, транспортні витрати до порту експортера (імпортера), фрахтування судна, навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування перевезення.

Зниження розміру накладних витрат пов'язане з підвищенням ефективності експорту (імпорту), тому перевірка дотримання підприємством у звітному періоді режиму економії та пошук можливостей їх скорочення є важливим інструментом у підвищенні ефективності всієї діяльності підприємства.

З цією метою здійснюється аналіз витрат звітного періоду у порівнянні з попереднім. В процесі аналізу слід встановити причини зміни величини накладних витрат, відносно обсягу реалізації чи собівартості товарів, а також за окремими видами накладних витрат.

Виділимо основні фактори зміни величини накладних витрат, які слід брати до уваги в процесі аналізу:

- із перевезення товарів: кількість (вага) вантажу, радіус (відстань) перевезення, ставка за перевезення (тариф, фрахт), спосіб та умови перевезення;

- із перевантаження товарів: кількість (вага) вантажу, ставка за перевантаження, надбавка при нестандартних та надважких вантажах;

- зі зберігання товарів: кількість (вага) вантажу, спосіб зберігання, термін зберігання, ставка за зберігання.

В процесі аналізу необхідно мати на увазі, що приріст абсолютного рівня накладних витрат може бути викликаний такими причинами як збільшення кількості реалізованих товарів та зміни розмірів окремих видів витрат на одиницю реалізованих товарів. Зміна відносного же рівня - такими причинами як зміни цін на товари, зрушення у структурі реалізації товарів, зміни величини витрат на одиницю кількості реалізованих товарів.В підсумку можна відзначити, що лише комплексний підхід до управління витратами дозволить знизити їх розмір, підвищити ефективність як зовнішньоекономічної так і господарської діяльності підприємства в цілому.



2. Формування калькуляції витрат на виробництво продукції та аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності і прибутку підприємства

2.1 Вихідні дані до розрахункової частини

ТзОВ «Альфа-комфорт» є відомим виробником меблів. В продовж 10 років існування на ринку України підприємство значно розширило свої потужності та стало лідером у меблевій галузі. Свою продукцію виробник реалізує як на території України, так і за її межами. На рис. 2.1 наведено структуру ТзОВ «Альфа-комфорт».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Організаційна структура ТзОВ «Альфа-комфорт»

Товариство забезпечує постійною роботою понад 100 працівників. В табл. 2.1 наведено інформацію про особовий склад працівників ТзОВ «Альфа-комфорт».

Таблиця 2.1

Інформація із штатного розпису про особовий склад та суму заробітної плати працівників ТзОВ «Альфа-комфорт» на ХХ місяць 2015 р

№ з/п	Посада	Кількість працівників, осіб	Сума заробітної плати одного працівника, грн.
1	2	3	4
1	Фінансовий директор	1	5560
2	Бухгалтер	4	3 500
3	Бухгалтер з управлінського обліку	2	5000
4	Маркетолог	2	3 200
5	Директор з виробництва	1	3 500
6	Головний механік-енергетик	1	3 000
7	Головний інженер-технолог	1	3 000
8	Працівник відділу якості продукції	2	2 800
9	Завідувач складом готової продукції	1	2 500
10	Директор служби безпеки	1	2 600
11	Працівник основного виробництва (конструкторський цех)	50	3756,8
12	Працівник основного виробництва (оздоблювальний цех)	40	4428
13	Продавець магазину	5	2 650
14	Прибиральниця адміністративного корпусу	1	1 000
15	Прибиральник виробничого корпусу	1	1 200

Основний асортимент продукції підприємства складають комплекти меблів для кухні «Вероніка» та меблева гарнітура для спальні «Заріна». Виробництво зазначених видів продукції здійснюють в двох цехах. Спершу в конструкторському цеху меблі моделюють, розкроюють необхідні матеріали для готового виробу, а потім в оздоблювальному виконують низку декоративних робіт.

Виробництво зазначеного асортименту продукції вимагає значних витрат підприємства, основна частина з яких належить до виробничої собівартості. Оскільки виробництво меблів є налагодженим процесом, то на підприємстві розроблено нормативи витрат на виробництво одного комплекту продукції. У табл. 2.2 та табл. 2.3 представлено нормативи витрат на один виріб (комплект меблів «Вероніка» та «Заріна»).

Таблиця 2.2

Лист нормативних витрат на один комплект меблів «Вероніка»

№ з/п	Вид витрат	Одиниця виміру	Кількість за нормою	Ціна за нормативом, грн.	Загальні витрати, грн.
1	2	3	4	5	6
	Матеріальні витрати
1	Дошка дубова	м2	5	150,00	750,00
2	Дошка соснова	м2	6	100,00	600,00
3	Плита ДВП	м2	4	50,00	200,00
4	Шуруп	шт.	110	0,5	55,00
5	Дверні завіси	шт.	20	5,00	100,00
6	Дверні ручки	шт.	14	13,00	182,00
7	Фарба меблева	Л	1	55,00	55,00
8	Клей меблевий	Л	0,5	40,00	20,00
9	Лак меблевий	Л	3	85,00	255,00
10	Скло вітражне	м2	1,5	400,00	600,00
	Разом прямих матеріальних витрат	2817,00
	Трудові витрати
11	Робота працівників конструкторського цеху	люд.-год.	10	17,6	176,00
12	Робота працівників оздоблювального цеху	люд.-год.	8	21,6	172,8
	Разом прямих трудових витрат	348,8
	Прямі виробничі витрати	3165,8



Таблиця 2.3

Лист нормативних витрат на один комплект меблів «Заріна»

№ з/п	Матеріальні витрати	Одиниця виміру	Кількість за нормою	Ціна за нормативом, грн.	Загальні витрати, грн.
1	2	3	4	5	6
1	Дошка дубова	м2	5	150,00	750,00
2	Дошка соснова	м2	6	100,00	600,00
3	Шуруп	шт.	140	0,5	70,00
4	Дверні завіси	шт.	10	5,00	50,00
5	Дверні ручки	шт.	10	13,00	130,00
6	Фарба меблева	Л	1	55,00	55,00
7	Клей меблевий	Л	1	40,00	40,00
8	Лак меблевий	Л	4	85,00	340,00
9	Тканина для обшивки меблів	м.	6	28,00	168,00
10	Тканина для декору	М	3	165,00	495,00
11	Скло вітражне	м2	1,5	400,00	600,00
12	Скло дзеркальне	м2	4	200,00	800,00
13	Матрац	шт.	1	1000,00	1000,00
14	Поролон	м2	0,5	70,00	35,00
	Разом прямих матеріальних витрат	5133,00
	Трудові витрати
15	Робота працівників конструкторського цеху	люд.-год.	13	19,2	249,6
16	Робота працівників оздоблювального цеху	люд.-год.	9	25,2	226,8
	Разом прямих трудових витрат	476,4
	Прямі виробничі витрати	5609,4

Підприємство працює неперервно, тому на його складах є залишки окремих видів продукції. Обсяг залишків готової продукції та плановий обсяг реалізації продукції представлено у табл. 2.4.



Таблиця 2.4

Дані про обсяги запасів готової продукції, обсяги та ціну реалізації продукції ТзОВ «Альфа-комфорт» на плановий місяць

№ з/п	Вид продукції	Залишки готової продукції на складі, комп.	Плановий обсяг реалізації готової продукції за місяць, комп.	Планова ціна реалізації, (без ПДВ) грн.
		на початок планового місяця	на кінець планового місяця
1	2	3	4	5	6
2	комплект «Вероніка»	20	15	505	7500
3	комплект «Заріна»	10	7	403	7350

Відомо також, що частка постійних витрат у складі витрат операційної діяльності ТзОВ «Альфа-комфорт» становить:

- адміністративних витрат - 100 %, витрат на збут - 100 %;

- інших операційних витрат - 100 %;

- загальновиробничих витрат:

- змінних - 22%;

- і постійних - 78%.

На ТзОВ «Альфа-комфорт» неперервно виконують різноманітні господарські операції, внаслідок чого виникають витрати. У табл. 2.5 представлено перелік господарських операцій підприємства на плановий місяць.

Таблиця 2.5

Перелік господарських операцій ТзОВ «Альфа-комфорт», що передбачено виконати у плановому місяці 2015 р

№ з/п	Зміст господарських операцій	Сума, грн.
1	2	3
1	Нарахування основної заробітної плати працівникам	436610
1.1.	- фінансовому директору та працівникам управлінського персоналу	29600
1.2.	- працівникам відділу збуту та логістики	6400
1.3.	- директору з виробництва	3500
1.4.	- головному механіку-енергетику	3000
1.5.	- головному інженеру-технологу	3000
1.6.	- працівникам відділу якості продукції	5600
1.7.	- завідувачу складу готової продукції	2500
1.8.	- директору служби безпеки	2600
1.9.	- працівникам основного виробництва (конструкторський) цех	187840
1.10.	- працівникам основного виробництва (оздоблювальний) цех	177120
1.11.	- прибиральниці адміністративного корпусу	1000
1.12.	- прибиральнику виробничого корпусу	1200
1.13.	- продавцям магазину	13250
2	Нарахування додаткової заробітної плати бітникам за складність виконання робіт (5 % від суми нарахованої заробітної плати працівникам основного виробництва)	18248
2.1.	а) у конструкторському цеху	9392
2.2.	б) в оздоблювальному цеху	8856
3	Нарахування за роботу у вихідні дні (10 % від суми нарахованої заробітної плати працівникам основного виробництва)	36496
3.1.	а) у конструкторському цеху	18784
3.2.	б) в оздоблювальному цеху	17712
4	Нарахування оплати за час відпустки у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі (25 % від заробітної плати працівникові відділу маркетингу та логістики)	800
5	Нарахування єдиного внеску на соціальне страхування на заробітну плату працівників підприємства	182096,98
6	Витрати матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих у. т. ч.:	3461700
6.1.	а) у конструкторському цеху:	1370500
	дошка дубова	675000
	дошка соснова	540000
	плита дерев'яна (ДВП)	100000
	шурупи	55500
6.2.	б) у оздоблювальному цеху зі складу	2091200
	дверні завіси	70000
	дверні ручки	143000
	фарба меблева	49500
	клей меблевий	26000
	лак меблевий	263500
	тканина для оббивки меблів	67200
	тканина для декору	198000
	скло вітражне	540000
	скло дзеркальне	320000
	матрац	400000
	поролон	14000
7	Оплата за використання води:	2700
7.1.	а) у конструкторському цеху	1000
7.2.	б) у оздоблювальному цеху	1200
7.3.	в) в адміністратитному корпусі	500
8	Оплата за використання електроенергії на виробництво:	25755
8.1.	а) у конструкторському цеху:	15950
	на технологічні цілі	15500
	на освітлення цеху	450
8.2.	б) у оздоблювальному цеху:	9505
	на технологічні цілі	9055
	на освітлення цеху	450
8.3.	в) на освітлення офісу	300
9	Зворотні відходи (дошка дубова)а) у конструкторському цеху	90000
10	Амортизація приміщень:	27232
10.1.	а) конструкторського цеху	9876
10.2.	б) оздоблювального цеху	16266
10.3.	в) офісу	1090
11	Амортизація обладнання та устаткування що використовується:	23800
	а) у конструкторському цеху	10300
	б) в оздоблювальному цеху	13500
12	Знос офісної техніки, що використовується для цілей адміністрації	120
13	Амортизація автотранспорту, який використовують для транспортування продукції між цехами	350
14	Амортизація автотранспорту, який використовують для потреб адміністрації	400
15	Знос комп'ютерної програми «1С: Бухгалтерія»	256
16	Нарахування оплат за операційну оренду складу готової продукції	4500
17	Придбання канцелярських товарів:	900
17.1.	а) для працівників конструкторського цеху	300
17.2.	б) для працівників оздоблювального цеху	400
17.3.	в) для працівників адміністративного персоналу підприємства	200
18	Сплата за телефонні переговори управлінського персоналу	780
19	Витрати на сторожову охорону:	6000
19.1.	а) конструкторського цеху	2500
19.2.	б) оздоблювального цеху	3000
19.3.	в) офісу	500
20	Витрати на страхування майна:	3850
20.1.	а) у конструкторському цеху	1500
20.2.	б) у оздоблювальному цеху	1700
20.3.	в) офісу	650
21	Оплата за послуги банку (оформлення чекової книжки)	180
22	Оплата за розробляння і видання рекламного листка і проспекту меблів СП «Легенда»	3560
23	Витрати на презентацію нових виробів	3200
24	Нарахування земельного податку	900
25	Витрати на упакування готових меблів (матеріали)	2545
26	Витрати на транспортування готової продукції зі складу в магазин транспортною компанію «Люкс-транс»	1000
27	Витрати на гарантійний ремонт основних засобів загальновиробничого призначення з метою підтримання їх у робочому стані (матеріали)	1300
28	Витрати на транспортування виробів з цеху в цех (паливо)	1200
29	Витрати пов'язані з утриманням майстерні гарантійного ремонту меблів (матеріали)	1300
30	Витрати пов'язані із транспортуванням сировини та матеріалів сторонніми організаціями	1400
31	Витрати на оплату службових відряджень адміністративного персоналу	7800
32	Витрати на паливо для автомобілів що здійснюють транспортування готової продукції від магазину до кінцевого споживача	5000
33	Витрати на дослідження та розробки	5000

За останні роки діяльності підприємству вдалось отримувати значні прибутки, однак у працівників відділу управлінського обліку виникли сумніви щодо доцільності та ефективності здійснення частини витрат.

Для встановлення доцільності окремих видів витрат, наведено аналітичну інформацію, на основі якої необхідно визначити, які витрати є необов'язковими для забезпечення безперервності здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.



2.2 Виконання розрахункової частини

1. Першочерговим завданням перед працівниками відділу управлінського обліку є процес планування майбутніх операцій ТзОВ «Альфа-комфорт» та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів. Бюджетування розпочинають з визначенняосновного бюджетного фактора «вузького місця» на підприємстві - обсягу реалізації продукції (табл. 2.4).

На основі даних про ціну одиниці та запланований обсяг реалізації продукції (див. табл. 2.4) побудувати бюджет реалізації продукції ТзОВ «Альфа-комфорт» на плановий місяць (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Бюджет реалізації продукції ТзОВ «Альфа-комфорт»

№ з/п	Вид продукції	Плановий обсяг реалізації готової продукції за місяць, комп.	Планова ціна реалізації (без ПДВ), грн.	Дохід від реалізації (без ПДВ), грн.
1	2	3	4	5
1	Комплект «Вероніка»	505	7500	3787500
2	Комплект «Заріна»	403	7350	2962050
3	Разом	Х	Х	6749550

Отже, на основі табл. 2.6 можна сказати, що плановий обсяг реалізації готової продукції за місяць часу у комплекті «Вероніка» становить 505 комп'ютерів, а у комплекті «Заріна» - 403, що на 12 комп'ютерів менше ніж у комплекті «Вероніка». Планова ціна реалізації становить 7500 грн. у комплекті «Вероніка», і 7350 грн. у комплекті «Заріна». Відповідно дохід від реалізації у комплекті «Вероніка» є 3787500 грн., а це на 2962050 грн. менше ніж у комплекті «Заріна» де ціна становить 6749550 грн..

2. На підставі складеного бюджету реалізації та відомих даних про залишки готової продукції на початок та кінець звітного періоду (див. табл. 2.4) скласти бюджет виробництва продукції ТзОВ «Альфа-комфорт» (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Бюджет виробництва продукції ТзОВ «Альфа-комфорт»

№ з/п	Показник	Вид продукції, од.
		комплект «Вероніка»	комплект «Заріна»
1	2	3	4
1	Плановий обсяг реалізації готової продукції за місяць	505	403
2	Залишки готової продукції на складі на кінець місяця	15	7
3	Загальна потреба у виробах	520	410
4	Залишки готової продукції на складі на початок місяця	20	10
5	Обсяг виробництва готової продукції (виробнича програма)	500	400

Отже порівнюючи бюджет виробництва продукції двох комплектів можна зробити висновки, що плановий обсяг реалізації готової продукції за місяць часу у комплекті «Вероніка» становить 505 комп'ютерів, а у комплекті «Заріна» - 403, що на 12 комп'ютерів менше ніж у комплекті «Вероніка».

Залишки готової продукції на складі на кінець місяця є більшими у комплекті «Вероніка» -15 комп'ютерів, ніж у комплекті «Заріна» - 7 комп'ютерів, а саме на 8 комп'ютерів. Залишки готової продукції на складі на початок місяця є більшими у комплекті «Вероніка» -20 комп'ютерів, ніж у комплекті «Заріна» - 10 комп'ютерів, а саме на 10 комп'ютерів. Відповідно обсяг виробництва готової продукції є більшим у комплекті «Вероніка» і становить 500 комп'ютерів, ніж у комплекті «Заріна» де обсяг - 400 комп'ютерів, а саме більший на 100 комп'ютерів.

3. Відповідно до складеного бюджету виробництва продукції (табл. 2.7) та листів нормативів (табл. 2.2 та 2.3) скласти бюджет матеріальних витрат на плановий обсяг виробництва відповідного виду продукції (табл. 2.8).



Таблиця 2.8

Бюджет матеріальних витрат виробництва продукції ТзОВ «Альфа-комфорт»

№ з/п	Показник	Загальні витрати матеріалів на запланований обсяг виробництва, грн.
		на 1 комплект «Вероніка»	на виробничу програму	на 1 комплект «Заріна»	на виробничу програму	разом
1	Дошка дубова	750	375000	750	300000	675000
2	Дошка соснова	600	300000	600	240000	540000
3	Плита ДВП	200	100000	-	-	100000
4	Шуруп	55	27500	70	28000	55500
5	Дверні завіси	100	50000	50	20000	70000
6	Дверні ручки	182	91000	130	52000	143000
7	Фарба меблева	55	27500	55	22000	49500
8	Клей меблевий	20	10000	40	16000	26000
9	Лак меблевий	255	127500	340	136000	263500
10	Скло вітражне	600	300000	600	240000	540000
11	Скло дзеркальне	-	-	800	320000	320000
12	Тканина для обшивки меблів	-	-	168	67200	67200
13	Тканина для декору	-	-	495	198000	198000
14	Матрац	-	-	1000	400000	400000
15	Поролон	-	-	35	14000	14000
16	Разом	2817	1408500	5133	2053200	3461700

Отже, аналізуючи бюджет матеріальних витрат виробництва продукції ТзОВ «Альфа-комфорт», можна зробити висновок, що найбільше витрат на 1комплекту «Вероніка» займає дошка дубова, а саме 750 грн., а на 1 комплект «Заріна» найбільші витрати використовуються на матрац, тобто 1000 грн. Найменше витрат у 1 комплекті «Вероніка» використовуються на клей меблевий 20 грн., і 35 грн. витрачається на поролон у 1 комплекті «Заріна». Загалом витрати на 1 комплект «Вероніка» становлять 2817 грн., а це на 2316 грн. менше ніж витрати на 1 комплект «Заріна», які становлять 5133 грн.

4. На основі бюджету виробництва продукції (табл. 2.7), листа нормативів (табл. 2.2 та 2.3) та штатного розпису (табл. 2.1) скласти бюджет витрат на оплату праці працівників ТзОВ «Альфа-комфорт» (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Бюджет витрат на оплату праці ТзОВ «Альфа-комфорт»

№ з/п	Посада	К-ть прац., осіб	Сума заробітної плати одного працівника, грн.	Витрати на оплату основної заробітної плати, грн	Сума додаткової заробітної плата, грн.	Витрати на оплату праці, грн.
1	2	3	4	5	6	7
1	Фінансовий директор	1	5600	5600	-	5600
2	Бухгалтер	4	3500	14000	-	14000
3	Бухгалтер з управлінського обліку	2	5000	10000	-	10000
4	Маркетолог	2	3200	6400	1600	8000
5	Директор з виробництва	1	3500	3500	-	3500
6	Головний механік-енергетик	1	3000	3000	-	3000
7	Головний інженер-технолог	1	3000	3000	-	3000
8	Працівник відділу якості продукції	2	2800	5600	-	5600
9	Завідувач складом готової продукції	1	2500	2500	-	2500
10	Директор служби безпеки	1	2600	2600	-	2600
11	Працівник основного виробництва	50	3756,8	187840	28176	216016
	(конструкторський цех) *
12	Працівник основного виробництва	40	4428	177120	26568	203688
	(оздоблювальний цех)*
13	Продавець магазину	5	2650	13250	-	13250
14	Прибиральниця адміністративного корпусу	1	1000	1000	-	1000
15	Прибиральник виробничого корпусу	1	1200	1200	-	1200
16	Разом	113	47734,8	436610	55544	492954

Проаналізувавши бюджет витрат на оплату праці ТзОВ «Альфа-комфорт» можна зробити висновок, що найбільшу заробітну плату получає фінансовий директор в розмірі 5560 грн., найменшу получає прибиральниця адміністративного цеху в розмірі 1000 грн. Також є працівники, які отримали додаткову заробітну плату, а саме маркетолог 1600 грн., працівник основного виробництва (конструкторський цех) 28176 грн., працівник основного виробництва (оздоблювальний цех) 26568 грн. ЗагаломТзОВ «Альфа-комфорт» на оплату праці усім 113 працівникам витрачає 492954,00 грн.