Обліково-аналітичне забезпечення оподаткування зобов’язань підприємства (на матеріалах ТзОВ "Гор-Агро")

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Облік і звітність в оподаткуванні»

на тему:

Обліково-аналітичне забезпечення оподаткування зобов'язань підприємства (на матеріалах ТзОВ «Гор-Агро»)

.

м. Луцьк - 2014 р.

ВСТУП

оподаткування вартість декларація

Податки - обов'язковий елемент фінансової системи у всі часи й у всіх державах незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона обирає. Відсутність податків паралізує фінансову систему загалом, роблячи її

недієздатною, а в остаточному підсумку - позбавленою будь-якого сенсу. У сучасних умовах нестабільності та кризових явищ постає потреба у створенні ефективної системи оподаткування, що спонукає поглянути у минуле, щоб не допустити низки помилок сьогодні.

В Україні ПДВ - один із головних податків податкової системи країни, тому він є предметом широких дискусій серед науковців через зниження його бюджетонаповнюючої ролі. Питання функціонування ПДВ часто виступали предметом досліджень вчених та науковців і розглядались у працях О. Данилова, А. Дриги, Б. Карпінського, В. Копилова, І. Луніної, І. Лютого, В. Мельника, Л. Новицької, М. Петренка, С. Салівона, А. Сігайова та інших. Більшість з них порушували проблему бюджетного відшкодування ПДВ як основну причину його неефективності в українських умовах розвитку податкової системи.

На даний час в Україні за різними об'єктивними і суб'єктивними причинами майже усі податки сприймаються негативно та піддаються критиці, але найгостріші дискусії точаться довкола справляння податку на додану вартість.

Основна проблема адміністрування ПДВ лежить в законодавчій площині і податковому судочинстві. Прийняття ПКУ стало значним кроком у напрямку вирішення проблем адміністрування податків та зборів і ПДВ зокрема. Однак сьогодні існує обґрунтована необхідність оцінки отриманих результатів та визначення напрямів подальшого вдосконалення системи адміністрування ПДВ.

При визначенні напрямів удосконалення системи адміністрування ПДВ в Україні необхідно уважно і детально проаналізувати недоліки діючого механізму адміністрування даного податку, оскільки роль ПДВ у формуванні Державного бюджету є провідною, а недоотримання надходжень від цього податку та його незаконне відшкодування з бюджету може порушити фінансову безпеку держави.

Пріоритетними напрямами удосконалення системи адміністрування ПДВ є:

- посилення інформаційного забезпечення платників ПДВ щодо проблемних

питань його адміністрування шляхом проведення наукових досліджень та надання вичерпних роз'яснень органом ДПСУ. Слід усунути негативне сприйняття податку платниками;

- широке впровадження методу "горизонтального моніторингу" та посилення

автоматизованого режиму подання звітних форм та податкових документів з метою зменшення кількості перевірок та скорочення їх термінів для сумлінних платників податків.

Отже, окреслені напрями для забезпечення відчутного ефекту повинні

реалізовуватися комплексно із застосуванням системного підходу у відповідності з прийняттям належного нормативно-правового забезпечення.

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

1.1 Історичні передумови формування сучасної системи оподаткування податком на додану вартість

Історія розвитку податку на додану вартість в українському законодавстві є віддзеркаленням змін, що відбуваються в країні. Реформа податкової системи країни зумовлена необхідністю нормального функціонування держави і суб'єктів економічних відносин в умовах дієвої системи оподаткування і законодавчої бази.[1]

Податок на додану вартість (ПДВ) - один з наймолодших податків, що був інтегрований до податкових систем країн Західної Європи лише у середині ХХ ст. Введення податку на додану вартість (Value - Added Tax / VAT / англ.) було зумовлено необхідністю отримання додаткових стабільних надходжень до державного бюджету для відновлення економік після Другої Світової війни. Крім того, необхідність застосування такого чинника як додана вартість на об'єкт оподаткування в європейських економіках була зумовлена побудовою спільного ринку. Зокрема, Римський договір про створення Європейського економічного Співтовариства (ЄЕС) 1957 року передбачав розробку і застосування низки заходів, спрямованих на гармонізацію систем непрямого оподаткування країн-членів, а наявність ПДВ у податковій системі стало обов'язковою умовою вступу до ЄЕС.

ПДВ вважається одним з найефективніших нововведень у фінансовій політиці і практиці ХХ століття. Він відноситься до непрямих податків, що утримуються з обігу.

Як відомо, прямі податки стягуються з доходів платників податків, а непрямі на етапі обігу товарів. Непрямі податки, перш за все, призначені для переміщення податкового тягаря на кінцевого споживача. Саме тому, ПДВ досить часто називають “податком на споживання”.

Непрямі податки застосовуються як надбавка до ціни і сплачуються за рахунок її збільшення. Оскільки непрямі податки сплачуються споживачем при купівлі товарів, вони не залежать від прибутку продавця і тому є стабільним джерелом надходжень до бюджету. Разом з тим, непрямі податки є одним із значних ціноутворюючих факторів, що іноді має негативний вплив на ринкову кон'юнктуру.

Ідея введення податку на обіг, який є попередником ПДВ, належить німецькому підприємцю фон Саймонсу, який у 1920-х роках у своїх працях теоретично обґрунтовував доцільність і необхідність введення такого податку.

Першою ж країною, яка запровадила ПДВ була Франція. В його основу було покладено методику справляння та застосування податку з обігу. Процес запровадження ПДВ пройшов послідовно три етапи:

І етап (1937-1948 р.р.) - перехід від податку з обігу до єдиного податку на виробництво.

ІІ етап (1948-1954 р.р.) - створення системи роздільних платежів, відповідно до якої кожен виробник платив податок з загальної суми своїх продажів за вирахуванням податку, що входив до ціни куплених ним комплектуючих, з різницею в один місяць.

ІІІ етап (1954 р. - по сьогодення) - введення в податкову практику замість єдиного податку на виробництво податку на додану вартість, вдосконалення механізму адміністрування ПДВ.

Ідея ж введення та застосування ПДВ належить співробітку податкового департаменту Франції Морісу Лоре. Він описав схему дії ПДВ та обґрунтував його переваги перед податком з обігу. Такою перевагою, перш за все, було усунення каскадного ефекту при сплаті ПДВ. Однак протягом більш ніж десяти років ПДВ застосовувався лише у залежній від Франції африканській державі - Кот-д'Івуар, з метою виявлення оптимального механізму утримання та обліку даного податку.

У Франції податок на додану вартість в сучасному вигляді був введений 1 січня 1968 р. з набранням чинності Закону П'ятої Республіки № 66-10. Головною метою цього закону було об'єднання, спрощення та узагальнення порядку справляння та обчислення податку на додану вартість з тим, щоб перетворити його в єдиний і сучасний податок на виробничі витрати.

У 70-ті роки поширення ПДВ стало загальноєвропейським. Цьому в значній мірі сприяло прийняття 17 травня 1977 спеціальної директиви ЄЕС про уніфікацію правових норм, що регулюють справляння податку на додану вартість в країнах - членах Співтовариства. Згідно зазначеної директиви, ПДВ визначався як основний непрямий податок і запроваджувалося його обов'язкове введення для всіх країн - членів ЄЕС до 1982 р. Для країн, які мають намір в майбутньому вступити до Співтовариства, необхідною умовою ставало наявність функціонуючої системи ПДВ. Це обумовлювалось, зокрема, наявністю вагомого податкового компонента в складі так званих власних фінансових коштів ЄС, за рахунок яких формується його бюджет Наприклад, в 1999 р. частка відрахувань від податку на додану вартість у власних коштах Співтовариства становила 66%.

Наприкінці 80-х - початку 90-х років ХХ сторіччя спостерігалась особливо вражаюча динаміка запровадження податку на додану вартість. Так, ПДВ було запроваджено у багатьох державах Східної Європи (Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії, Чехії, Словачинні) та практично у всіх країнах з перехідною економікою країни СНД: Україна, Росія, Білорусь, Казахстан тощо.

На сьогоднішній день податок на додану вартість діє в більшості країн світу. ПДВ є складовою податкової системи майже в усіх промислово розвинених країнах, за винятком Сполучених Штатів Америки. Але й в США протягом останнього десятиліття ведуться інтенсивні дискусії про заміну податку з обігу на федеральний податок на додану вартість.

Загальною тенденцією для всіх країн, що запровадили ПДВ, стало швидке перетворення цього податку в один з головних в податковій системі. У Франції на частку ПДВ припадає 45% всіх податкових надходжень до бюджету, у Великобританії та Німеччині - 50%.

Позитивний ефект ПДВ виникає з його подвійної природи: з одного боку, він утримується при здійсненні кожної операції, що забезпечує значні надходження до бюджету, а з іншого - у зв'язку з частковим утриманням ПДВ, він не накопичується в ціні товару.

Крім того, на відміну від своїх історичних попередників - податку з обігу та податку з продажів - ПДВ має низку переваг, і перш за все це його економічна нейтральність. Іншими словами, цей податок не вносить викривлень в систему економічних стимулів суб'єктів господарювання. Податок з продажів у своїй "ідеальній" формі є, подібно ПДВ, економічно нейтральним податком на споживання. Проте з численних технічних причин при стягнення податку з продажів дуже непросто виокремити для обкладення податком продаж саме кінцевому споживачеві. Саме тому, витонченим теоретичним вирішенням багатьох пов'язаних з цим проблем є система оподаткування податком тільки доданої вартості, тобто введення ПДВ замість податку з продажів.

Відносним недоліком ПДВ є більш складний процес його адміністрування. Цим, а також рівнем розвитку економічної науки, пояснюється те, що ПДВ був "винайдений" і отримав широке поширення порівняно недавно.[2]

Проаналізувати переваги і недоліки ПДВ можна за допомогою таблиці.

Таблиця 1.1

Переваги і недоліки ПДВ

Переваги	Недоліки
ПДВ виступає чинником, регулюючим розмір ціни	ПДВ є чинником, що стримує розвиток виробництва
ПДВ є доходом держави, що постійно поступає і стабільним	ПДВ є чинником, що стимулює інфляцію
ПДВ відрізняється простотою стягування та виступає чинником, якийпримушує ліквідовувати зайві ланки господарювання	ПДВ - соціально несправедливий податок, оскільки він не залежить від платоспроможності платника
ПДВ має механізм взаємної перевірки платниками податкових зобов'язань	ПДВ сприяє вимиванню оборотних коштів підприємства, якщо своєчасно не відбувається його бюджетне відшкодування

Отже, недоліки ПДВ передовсім пов'язані з проголошенням законодавства, яке регулює цей податок, зокрема є норми, що сприяють зловживанням у сфері оподаткування і навіть стимулюють їх. Недосконалою і громіздкою є система адміністрування ПДВ, також маємо низьку правову культуру та обізнаність усіх суб'єктів податкових відносин. Усунення цих недоліків, яке можна здійснити в досить короткі строки, дасть змогу зробити цей податок більш технологічним і придатним для застосування в Україні. Для підвищення ефективності оподаткування і прозорості системи адміністрування ПДВ доречно внести такі зміни до законодавства:

1. Зменшити основну ставку податку на додану вартість.

2. Удосконалити процедуру адміністрування шляхом застосування принципу - «надання адміністративних послуг платнику податків відбувається в податковій службі, а не в окремому її підрозділі».

3. Трансформувати механізм обліку платників податку на додану вартість, враховуючи нормативні недоліки та технічну недосконалість.

4. Упровадити застосування системи єдиного рахунку для сплати податків та зборів чи інших платежів на основі досвіду держав--членів ЄС у цій сфері. Таким чином, податок на додану вартість в бюджеті країни відіграє значну

роль, особливо на сьогоднішньому етапі розвитку країни він служить стимулюючим важелем впливу на агропромисловий сектор. Подальше вдосконаленняподаткового законодавства та усунення окремих його недоліків позбавить противниківцього податку підстав для критики і збереже державні кошти в бюджеті. Відносним недоліком ПДВ є більш складний процес його адміністрування. Цим,а також рівнем розвитку економічної науки, пояснюється те, що ПДВ був«винайдений» і отримав широке поширення порівняно недавно.

Таким чином,широке застосування ПДВ зумовлене численними його перевагами, серед яких найголовнішим є те, що оподаткуванню підлягає переважно дохід,який спрямовується на споживання, а інша його частина використовується на накопичення. Велика база оподаткування ПДВ сприяє значному зростанню доходів держави від податків на споживання .Істотною проблемою в Україні є відшкодування ПДВ. Сумніви щодо потреби цього податку для країни виникають з огляду на те, що:

- відбуваються масові зловживання під час нарахування ПДВ;

- виникають труднощі з відшкодуванням ПДВ;

- відбувається лобіювання фінансових інтересів первинних олігархових сил.[3]

Отже,непрямі податки посідають істотне місце в податковій системі. Одним із видів непрямих податків є податок на додану вартість. Він виконує значну бюджетоутворюючу роль,а також забезпечує вагому частку в системі державних доходів України. Проаналізувавши частку найвагоміших податків у загальній структурі податкових надходжень, можна стверджувати, що найбільшу частку займає ПДВ. Скасування чи заміна цього податку на будь-який новий податок призведе до ще більшої проблеми в податковій системі України.

1.2 Оцінка нормативно-правового забезпечення податком на додану вартість

Проблема оподаткування в усі часи була надзвичайно актуальною, адже саме податки є тим джерелом надходження коштів до державної скарбниці, без якого неможливо уявити процвітаючу та стабільну країну Основним нормативно-правовим документом, що регламентує розрахунки з ПДВ є Податковий кодекс України, а саме розділ V «Податок на додану вартість та підрозділ 2, 3 розділу ХХ «Перехідні положення». Він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. [4]

У свою чергу він забезпечує комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, вирішує питання усунення прогалин податкового законодавства та забезпечує гармонізацію його нормами іншого законодавства України.

Податковий кодекс України зокрема визначає:

-вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування;

-платників податків та зборів, їх права та обов'язки;

-компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю;

-відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України має реєстраційний № 2755-VI від 2 грудня 2010 року. Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року.

Таким чином, Податковий кодекс у частині ПДВ являє комплекс радикальних дій, спрямованих на стимулювання економічного розвитку країни, вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків і підсилення відповідальності за неповну і несвоєчасну сплату податку.

Міністерство доходів України своїми наказами затверджує форми звітності та порядок подання податкової звітності зі сплати податку на додану вартість. Податковий кодекс є передумовою виконання завдань податкової реформи і кроком на шляху до створення більш досконалої системи оподаткування.Податковий кодекс має ряд переваг: зменшення кількості податків, зниження певних податкових ставок, символічну плату за порушення Податкового кодексу у першому півріччі тощо. Проте не зважаючи на ці переваги, даний законодавчий документ має низку серйозних недоліків (негативні умови оподаткування для середнього та особливо малого бізнесу, суперечність певних його положень П(С)БО, невизначеність поняття «доходи» тощо).Таким чином, навіть ці окремі зауваження щодо Податкового кодексу свідчать про необхідність подальшої роботи над його вдосконаленням.[5]

Так,наказом Міндоходів України від 16.01.14 № 26 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зазначається,що відповідно до статей 180 - 184, 209 розділу V Податкового кодексу України та пункту 4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141, встановлено,що:

1) не підлягають обов'язковій перереєстрації платники податку на додану вартість, внесені до реєстру платників податку на додану вартість до набрання чинності цим наказом;

2) дійсні на дату набрання чинності цим наказом свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість після набрання чинності цим наказом можуть застосовуватись як витяги із реєстру платників податку на додану вартість до внесення змін до такого реєстру чи отримання витягу із такого реєстру, а також виникнення змін у даних про платників податку на додану вартість;

3) свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, їх засвідчені копії підлягають поверненню до органів доходів і зборів при першому зверненні платника податку за отриманням витягу з реєстру платників податку на додану вартість.

3. Департаменту інфраструктури (Лісняк С.І.), начальникам головних управлінь Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офіса з обслуговування великих платників в установленому порядку протягом місяця з дня набрання чинності цим наказом забезпечити знищення залишків бланків свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (за всіма формами).

Своїми наказами Державна фіскальна служба затверджує:

-порядок реєстрації платників податку на додану вартість;

-форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної;

-порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

-методичні рекомендації щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 року №73 „Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію;

-форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість;

- форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення;

-узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна;

-узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції .[6]

1.3 Сучасний механізм оподаткування податком на додану вартість, відображення в обліку і звітності об'єктів оподаткування

Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Додана вартість -- це прибуток, заробітна плата з нарахуваннями на неї та інші витрати, пов'язані з власне виробничим процесом.

Характерною рисою сплати ПДВ до бюджету в Україні є те, що не вся нарахована сума, виходячи з оборотів з реалізації, сплачується до бюджету, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка оплачена конкретним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що додається до матеріальних затрат та закупівельних цін.[7]

Платником податку згідно ст. 180 ПКУ є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.181 ПКУ,якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) платником протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку.

Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Об'єктом оподаткування (ст. 185 ПКУ) є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

- ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

- з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони;

- з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, для їх подальшого вільного обігу на території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізинг

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь - яким продажем товарів, робіт, послуг протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування грошових коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (п. 187.1 ПКУ)

Від'ємне значення І податкового періоду, у першу чергу, зменшує податкові зобов'язання II податкового періоду. Якщо ж у П податковому періоді знову виникає від'ємне значення ПДВ, платник податку може претендувати на бюджетне відшкодування цієї суми (з урахуванням зазначених нижче особливостей його отримання) або зарахування її до складу податкового кредиту III податкового періоду .

Для отримання права на бюджетне відшкодування ПДВ, від'ємне значення податкових зобов'язань окремого звітного періоду повинно бути стабільним, тобто зберегтися (хоча б частково) за наслідками наступних податкових періодів, а саме: не бути погашеним додатним значенням ПДВ наступних податкових періодів.[4]

Облік податків, зборів і платежів на ТзОВ «Гор-Агро» ведуть на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами".

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображають нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведуть облік податків, які нараховують та сплачують відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведуть облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляють відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведуть на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведуть облік суми , податку на додану вартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

Крім того, у складі загальнообов'язкових платежів відображаються розрахунки зі штрафів, пені, неустойок, за неправильне нарахування та несвоєчасну сплату податків тощо.

Всі операції, пов'язані з податками, підлягають реєстрації та деталізації. Складаються Журнали та відомості щодо податкових зобов'язань та кредитів, в яких за кожним контрагентом зазначені суми залишків на початок періоду, операції протягом періоду та виводяться залишки на кінець звітного періоду.

Згідно з чинним Податковим кодексом, податкова декларація з податку на прибуток визначається як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова накладна -- документ, який платник податку на додану вартість в Україні зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Податкова накладна підписується уповноваженою платником особою та скріплюється печаткою. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг

Форма 1ДФ - це “Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку”. Це квартальний звіт про доходи працівників, який здається підприємствами, де є наймані працівники. Форма 1-ДФ подається до органу податкової служби за місцем реєстрації юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності протягом 40 календарних днів наступних за звітним періодом, тобто кварталом

Типові кореспонденції обліку розрахунків за податками:

Дт 64-Кт 15- передача капітальних вкладень у рахунок погашення заборгованості за податками

Дт 64-Кт 31- оплата податків через банк

Дт 64-Кт 50- оплачено податки за рахунок довгострокових позик

Дт 64-Кт 98- списання неправильно нарахованого податку на прибуток

Дт 66- Кт 64- Утримано із зарплати прибутковий податок з громадян

Отже,першим, хто описав сам механізм ПДВ став француз Моріс Лоре у 1954 році. Але використання ПДВ не набуло значного поширення у Франції до 1968 році. Запровадження ПДВ у світі можна поділити на два основні етапи. Перший відбувався в основному в Західній Європі та Латинській Америці в 1960-х - 1970-х роках. Розвиток ПДВ у Європі був спричинений серією директив ЄС, що вимагають від держав членів ЄС узгоджувати між собою свою політику щодо ПДВ. Другий етап прийняття ПДВ проходив з кінця 1980-х років й ознаменувався введенням ПДВ у деяких промислово розвинених країн за межами ЄС , наприклад , в Австралії , Канаді , Японії та Швейцарії. Якщо розглядати розвиток ПДВ в Україні, то його можна умовно поділити на три етапи. Перший етап розпочався прийняттям Закону України «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 року, до якого декілька разів вносились зміни. Закон вступив в дію 1 січня 1992 року, і діяв лише до червня 1993 року. На зміну йому прийшов декрет Кабінету Міністрів «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 р, який діяв до 1997 року. Другий етап розпочався 3 квітня 1997 року, коли було прийнято Закон України «Про податок на додану вартість». Цей закон втратив чинність на підставі нового Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року. Введенням дію цього кодексу розпочався третій етап розвитку ПДВ в Україні.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПДВ НА ТзОВ «Гор-Агро»

2.1 Економіко-організаційна характеристика ТзОВ «Гор-Агро»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гор-Агро» створено і діє відповідно до вимог Цивільного кодексу України,Господарського кодексу,Законів України «Про господарські товариства», «Про власність» та інших законодавчих актів України з метою одержання прибутку його учасниками. Товариство має відокремлене майно,самостійний баланс,розрахунковий,валютний та інші рахунки в банківських установах,печатку,штампи та інші реквізити.

Повна назва підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гор-Агро».Скорочена назва :ТОВ «Гор-Агро»

Місцезнаходження Товариства:45602,Україна,Волинська область,Луцький район,с. Підгайці,вул. Дубнівська,14а.

Товариство є правонаступником СГТОВ «Боголюби»(код ЄДРПОУ 00386465,Волинська область,Луцький район,с.Боголюби,вулиця 40-річчя Перемоги 78) в частині погашення заборгованості перед пенсійним фондом та по заробітній платі працівників.

Форма власності-приватна.

Для досягнення своєї мети Товариство здійснює діяльність у межах видів діяльності передбачених Статутом та чинного законодавства України.

Видами діяльності Товариства є:

*Змішане сільське господарство

*Вирощування інших однорічних і дворічних культур

*Розведення великої рогатої худоби молочних порід

*Розведення свиней

Статутний капітал Товариства складається з вартості вкладів його учасників і становить 40000,00(сорок тисяч гривень 00 копійок)грн..Згідно штатного розпису на підприємстві існують такі структурні підрозділи:

*адміністрація

*бухгалтерія

*виробничий відділ рослинництва

*виробничий відділ тваринництва

Таблиця 2.1.1

Номенклатура виготовленої продукції (наданих послуг, виконаних робіт)

№ з/п	Назва продукції (робіт, послуг)	Обсяг виготовленої продукції, (зазначити у вартісних чи натуральних показниках)	Абсолютне відхилення
		2011	2012	2013	2012/ 2011	2013/ 2012	2013/ 2011
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Корова	270	210	210	-60	0	-60
2	ВРХ	271	370	422	-99	52	141
3	Свині	241	490	343	249	-147	102
	Разом	782	1070	975	288	-95	193

на ТзОВ «Гор-Агро» за 2011-2013 роки

Адміністрація складається із генерального директора та його двох заступників. У бухгалтерії працює головний бухгалтер,який забезпечує ведення бухгалтерського обліку згідно Посадової інструкції головного бухгалтера та бухгалтер по оплаті праці,який зобов'язаний вчасно нараховувати зарплату та робити нарахування і утримання з неї.(Додаток 2) Виробничий відділ рослинництва складається із:головного агронома,завсклада запчастин і ПММ,завідувача машинного двору,електрика, та двох завсклада. А до виробничого відділу тваринництва належать:керуючий фермою,лікар ветмедицини,зоотехнік,технік ветмедицини,обліковець,сторож.

Підприємство застосовує автоматизовану форму ведення бухгалтерського обліку. Графіку документообігу на підприємстві немає.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди,а також інші цінності,вартість яких відображається на самостійному балансі Товариства. Майно Товариства відповідно до Законів України,даного статуту та укладених угод належить йому на праві власності.

З економічного прибутку Товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі,а також відсотки по кредитах банків.

Підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування,згідно ст..203 ПКУ,оскільки провадить діяльність у сфері сільського господарства.

При вибутті запасів застосовується метод оцінки вартості-собівартості перших за часом надходжень(ФІФО),згідно Наказу про облікову політику від 04.01.2011 р. Класифікація витрат на виробництво,адміністративних витрат та витрат на збут-проводити згідно П(С)б.о 16«Витрати».Облік витрат на вирощування продукції рослинництва за П(С)б.о «Біологічні активи» здійснювати на субрахунку 231 «Виробництво продукції рослинництва» врозрізі аналітичних рахунків певних культур.

Для загальної характеристики діяльності підприємства ми провели горизонтальний і вертикальний аналіз статей балансу.(Додаток 1)Фінансовий стан підприємства визначається передусім станом і розміщенням його майна - активів та складом і структурою джерел формування цього майна - пасивів.

Загальний аналіз балансу підприємства включає: -- порівняльний аналіз темпів зміни валюти балансу (підсумкове значення активу або пасиву); обсягу реалізації, величини прибутку.

Провівши аналіз видно що валюта балансу активу у 2012/2011 рр. зменшилась на 654,0 тис.грн. (4,75%), що є негативним фактором. Зміни відбулися за рахунок того що зменшились необоротні активи на 566,6 тис.грн. (13,44%)та зменшились оборотні активи на 87,4 тис.грн. (0,92%), зокрема з них готова продукція зменшилась на 135,4 тис.грн. (6,22%), виробничі запаси збільшились на 136,8 тис.грн. (78,13%), поточні біологічні активи збільшились на 617,1 тис.грн. (35,5%), дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги зменшилась на 219,1тис.грн (11,94%) грошові кошти та їх еквіваленти збільшились на 64,7 тис.грн. (146,05%).

Валюта балансу активу у 2013/2012 рр. зменшилась на 960,5 тис.грн(7,32%),що є негативним фактором. При цьому необоротні активи зменшились на 178,2 тис.грн.(4,68%), що свідчить про згортання господарської діяльності підприємства. Також зменшились оборотні активи на 782,3 тис.грн. (8,27%), готова продукція зменшилась на 668,6 тис. грн.(32,76%),поточні біологічні активи зменшились на 1171,1 тис.грн(49,72%),а виробничі запаси збільшились на 911,3 тис. грн (292,77%). В свою чергу дебіторська заборгованість за товари роботи,послуги зменшилась на 436,3 тис.грн (26,48%)Грошові кошти та їх еквіваленти зменшились на 108,4 тис.грн (99,45%).

Валюта балансу активу у 2013/2012 рр. зменшилась на 960,5 тис.грн(7,32%),що є негативним фактором. При цьому власний капітал збільшився на 463,3 тис.грн. (7,33%), що є позитивним моментом у діяльності підприємства, оскільки означає зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) збільшився на 463,3 тис.грн., (7,38%). Поточні зобов'язання зменшились на 1423,8 тис.грн. , а поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями зменшилась на17 тис.грн., (21,8%). Також позитивним явищем являється те що поточні зобов'язання за розрахунками із страхування зменшились на 81,97%, а інші поточні зобов'язання зменшились на 24,76%.

Валюта балансу активу у 2012/2011 рр. зменшилась на 654,0 тис.грн. (4,75%), що є негативним фактором. При цьому власний капітал зменшився на 1654,0 тис.грн. (20,74%), що є негативним для діяльності підприємства, оскільки означає збільшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) зменшився на 1654,0 тис.грн. (20,84%). Поточні зобов'язання збільшились на 1000 тис.грн (17,26%), а кредиторська заборгованість за товари,роботи,послуги знизилась на 3,7 тис.грн(0,13%) Також поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом збільшились на 41,3%, зі страхування збільшились на 41,86%, а з оплати праці на 40,22%.

Аналіз структури доходів ТзОВ «Гор-Агро» наведений у таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2

Аналіз структури доходів ТзОВ «Гор-Агро»

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення питомої ваги, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	2012/2011	2013/2012
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Чистий дохід(виручка)від реалізації продукції(товарів,робіт,послуг)	8070,2	93,28	6912,2	90,07	8574,6	89,03	-3,21	-1,04
Інші операційні доходи	8,3	0,10	761,9	9,93	1056,7	10,97	+1,63	+1,04
Інші доходи	572,8	6,62	-	-	-	-	-6,62	-
Усього доходів	8651,3	100	7674,1	100	9631,3	100	X	X

Якщо провести аналіз доходу ТзОВ «Гор-Агро»» то звідси видно, що чистий дохід від реалізації продукції підприємства у 2012 р. в порівнянні з 2011р. зменшився і його питома вага змінилась на -3,21%.,проте інші операційні доходи зросли на 1,63%,а інші доходи зменшились на 6,62%. Якщо порівнювати 2013 та 2012 то звідси видно що дохід господарства зменшився, а питома вага його змінилась на -1,04%. Абсолютне відхилення питомої ваги іншого операційного доходу, у 2013р. в порівнянні з 2012р. становить 1,04%. Найбільшу питому вагу у складі всіх доходів містить чистий дохід (виручка) від реалізації продукції.

Рис.2.1 Динаміка доходів ТзОВ «Гор-Агро» за 2011-2013рр.

Аналіз структури витрат ТзОВ «Гор-Агро» наведемо у таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3

Аналіз структури витрат ТзОВ «Гор-Агро»

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення питомої ваги, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	2012/2011	2013/2012
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Собівартість реалізованої продукції(товарів,робіт,послуг)	5473,6	83,1	6275,7	85,64	7533,3	85,39	+2,54	-0,25
Інші операційні витрати	551,2	8,37	1052,4	14,36	1288,7	14,61	+5,99	+0,25
Інші витрати	562,3	8,53	-	-	-	-	-8,53	-
Усього витрат	6587,1	100	7328,1	100	8822,0	100

Проводячи аналіз витрат понесених на ТзОВ «Гор-Агро» видно що витрати у 2011р. в порівнянні з 2012р. та 2013р. є меншими. Абсолютне відхилення питомої ваги собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у 2012р. в порівняні з 2011р. збільшилось на 2,54%, а у 2013р. в порівнянні з 2012р. зменшилось на 0,25%. Питома вага інших операційних витрат у 2012р. в порівнянні з 2011р. збільшилась на 5,99%, а якщо порівнювати 2013р. та 2012р. то збільшилась на 0,25%.

Рис 2.2 Динаміка витрат ТзОВ «Гор-Агро» за 2011-2013рр

Оцінимо тепер фінансові показники діяльності ТзОВ «Гор-Агро» за 2011-2013рр.(Додаток 2)

Рис 2.3. Динаміка основних фінансових показників ТзОВ «Гор-Агро» за 2011-2013рр.

Провівши аналіз показників фінансової діяльності підприємства можна зробити висновок, що рентабельність підприємства у 2012р. в порівнянні з 2011р. зменшилась на 0,45%, а у 2013 зменшилась на 0,55%, також якщо порівнювати рентабельність підприємства за 2013р. та 2012р. то видно, що вона зменшилась на 0,10%.

Коефіцієнт ліквідності ТзОВ «Гор-Агро» свідчить про достатність на підприємстві оборотних засобів для покриття боргів. Даний коефіцієнт у 2012р. зменшився на 0,26% у порівнянні з 2011р., а у 2013р. збільшився на 0,23%., але він відповідає нормативно значенню, що свідчить про достатність на підприємстві оборотних коштів.

Коефіцієнт термінової ліквідності на господарстві у 2012р. в порівнянні з попереднім зменшився на 0,27%, а 2013. зменшився на 0,23%. Він характеризує, наскільки короткострокові (поточні) зобов'язання можуть бути негайно погашені швидколіквідним майном. 

Чистий оборотний капітал за 2012р. у порівнянні з 2011р. зменшився 1087,4тис.грн., а у 2013р. зменшився на 445,9тис. грн.. Якщо порівнювати показники оборотності активів 2012р з 2011р. то видно, що їх темп приросту становить -0,17%, а у 2013р в порівнянні з 2012р. він зменшився на 0,04%.

Коефіцієнт рентабельності ТзОВ «Гор-Агро» у 2012р в порівнянні з попереднім зменшився 0,25%, що є негативним явищем для підприємства. Коефіцієнт автономії у 2011р. становить 58%, а 2012-48%,а у 2013рр. - 56% . Це означає, що підприємство має оптимальний варіант частки власного капіталу у всіх аналізованих роках і це значить, що становище підприємства є більш стабільним та незалежним від зовнішніх джерел.

2.2 Практика документування, аналітичний та синтетичний облік податку на додану вартість

Податкова звітність -- один з видів бухгалтерської звітності. Подається у вигляді податкових декларацій (розрахунків) платником податків (у тому числі відокремленими підрозділами у випадках, визначених Податковим Кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -- фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

ТзОВ «Гор-Агро»подає такі звіти у Податкову:

*Податкова декларація екологічного податку;

*Податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

*Податкова декларація з податку на додану вартість.

Екологічний податок сплачується платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок утримується і сплачується до бюджету. Обчислення екологічного податку проводиться податковими агентами самостійно. Тобто, платники податку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, не складають звітів з цього податку.

Податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за обсяги наданого для використання підземного простору (ділянки) надр із урахуванням корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання. Податкова декларацію з податку на додану вартість ТзОВ «Гор-Агро» подає на загальному режимі та на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства(Додаток 3,4)

Первинний облік ПДВ ведеться в податкових накладних.Податкова накладна -- документ, який платник податку на додану вартість в Україні(ТзОВ «Гор-Агро») зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру книги обліку продажу товарів (робіт, послуг). При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику -- код (номер, шифр).

Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Якщо сума ПДВ перевищує 10 тисяч гривень вона реєструється бухгалтером в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не перевищує двадцяти гривень, у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ. Податкова накладна є базою для заповнення регістрів аналітичного обліку розрахунків з податку на додану вартість.

2.3 Облікове забезпечення формування податкових декларацій в аспекті досліджуваних операцій

Податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету. Податкову звітність може здійснювати як платник податку самостійно, так і його представник або податковий агент. Особливістю заповнення Декларації з податку на додану вартість, що вона заповнюється тільки за звітний період без наростаючого підсумку з початку року.

Декларація подається до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

*особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

*надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

*засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Декларація з ПДВ складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків. Платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки. Четвертий розділ декларації заповнюється працівниками органів ДПС лише на оригіналі декларації, який залишається в органах податкової служби.

У Розділі 1 “Податкові зобов'язання” відображаються операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою; операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, що не є об'єктом оподаткування. Також відображається об'єм послуг отриманих від нерезидента, місце постачання визначено на митній території України, коригування податкових зобовязань. В цьому розділі визначається сума податкових зобов'язань платника податку за звітний період.