Обліково-аналітичне забезпечення оподаткування зобов’язань підприємства (на матеріалах ТзОВ "Гор-Агро")

Розділ 2 “Податковий кредит” відображає об'єми придбаних з ПДВ чи без ПДВ на митній території України чи ввезених (пересланих) з-за кордону товарів, основних фондів і нематеріальних активів. В цьому розділі визначається сума податкового кредиту платника податку за звітний період.

У Розділі 3 “Розрахунки за звітний період” розраховується різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, а також визначаються напрямки відшкодування, якщо сума податкового кредиту є більшою за суму податкових зобов'язань. (грошовими коштами на поточний рахунок, в рахунок майбутніх платежів з ПДВ)

Розділ 4 заповнюється податковим органом і містить відомості про проведення даних з нарахуванням або відшкодуванням податку в особовому рахунку платника та відмітку про проведення перевірки.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу ДПС не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі -- не пізніше закінчення останньої години дня, в якому закінчується такий граничний строк.

Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4, в електронній формі -- у порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, встановленому центральним органом ДПС.

При цьому податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Рядки, де відсутні дані для заповнення, прокреслюються. Виправлення і помарки не допускаються.

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. У колонці А декларації в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, сума податку зазначається у колонці Б декларації. У декларації відображаються дані за окремий звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Податкова звітність має бути підписана:

*керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

*фізичною особою -- платником податків або його законним представником;

*особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність, управління майном або угодою про розподіл продукції.

Декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Отже,держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Всі операції, пов'язані з податками, підлягають реєстрації та деталізації. Складаються Журнали та відомості щодо податкових зобов'язань та кредитів, в яких за кожним контрагентом зазначені суми залишків на початок періоду, операції протягом періоду та виводяться залишки на кінець звітного періоду. Специфіка обліку ПДВ полягає в тому, що на рівні первинного і аналітичного обліку він досить відокремлений від бухгалтерського обліку. Але на синтетичному рівні податковий облік "вплітається" як у систему бухгалтерського обліку, відображаючись у головній книзі, так і в фінансовій звітності - балансі і звіті про фінансові результати. Для цілей оподаткування ТзОВ «Гор-Агро» складає спеціальну звітність - декларацію з податку на додану вартість.

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ДЕКЛАРАЦІЙ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

3.1 Впровадження антикризових управлінських заходів при формуванні Декларації з податку на додану вартість

ПДВ уважається одним із найкорумпованіших податків. В українських умовах цей податок адмініструється не зовсім прозоро, також варто зазначити, що важливою причиною корумпованості українського ПДВ є низький рівень правосвідомості та правової культури, як зі сторони підприємців, так і контролюючих органів. Нерідко трапляються випадки, коли керівництву підприємства вдається «оптимізувати» величезні суми податків (і навіть довести свою правоту в суді), або контролюючому органу відмовити у відшкодуванні ПДВ. Недоліки законодавства й часті та іноді непродумані й безсистемні його зміни зумовили те, що багато платників уникає сплати податків усіма можливими способами. [8]

Діагностування кризи є одним з необхідних етапів процесу антикризового

управління. Головною метою антикризового управління є забезпечення стабільного положення підприємства на ринку і наявність стійких фінансів компанії при будь-яких економічних, політичних і соціальних метаморфозах у країні. Отже,воно має бути здатним вирішувати різнопланові та різнобічні завдання. У його рамках застосовуються, як правило, такі управлінські інструменти, які в специфічних українських умовах виявилися найбільш ефективними для рішення всіх поточних завдань підприємства, а не тільки в усуненні тимчасових фінансових труднощів.

Суть антикризового управління - прискорена та діюча реакція на істотні

зміни зовнішнього середовища на основі заздалегідь ретельно розробленої

програми альтернативних варіантів управлінських рішень, що передбачають

різні дії залежно від ситуації.

Головною метою антикризового управління є підтримка фінансової рівноваги підприємства та мінімізації зниження розмірів його ринкової

вартості.

Це можливо досягти через вирішення таких завдань:

1. Діагностика та ідентифікація кризи та фінансового стану

підприємства.

2. Усунення неплатоспроможності підприємства.

3. Відновлення

4. Запобігання банкрутству та ліквідації підприємства.

5. Запобігання банкрутству та ліквідації підприємства судовими

процедурами банкрутства[9]

Деякі вітчизняні науковці та державні діячі вважають, що «діюча ставка ПДВ є дещо завищеною та наголошують на необхідності її зниження. І хоча зниження ставки податку має позитивне значення, оскільки воно буде сприяти збільшенню обсягів реалізації за рахунок зниження цін, що призведе до прискорення кругообігу фінансових ресурсів, що вкрай важливо для ефективного функціонування фінансової системи, все ж основні проблеми ПДВ полягають у невідпрацьованому механізмі його справляння»[10]

Для вирішення проблеми відшкодування ПДВ доцільними є наступні заходи:

1. Диференційований підхід до стимулювання експорту.

Має бути забезпечений диференційований підхід до стимулювання експорту,

тобто збереження нульової ставки лише на експорт технологічної продукції і наданнязвільнення від ПДВ, або навіть оподаткування сировинного експорту за стандартною ставкою, введення мита на деякі позиції вітчизняного експорту. Такий підхід дозволяє ув'язати право відшкодування ПДВ з пріоритетами економічної політики.

2. Оптимізація кількості розрахунків.

Тимчасово, до вирішення проблем з відшкодуванням ПДВ, можливо встановити, що відшкодування з бюджету виплачується тільки у випадку, коли

дебетове сальдо перевищує певний рівень. В іншому випадку цю суму слід

зараховувати в рахунок майбутніх платежів. Це дозволить працівникам податкових органів зосередитись на перевірці обґрунтованості вимог тих платників, які заявляють до відшкодування великі суми.

3. Посилення кримінальної відповідальності за податкові правопорушення.

Пропонується вважати обманне заволодіння коштами Держбюджету (яке

полягає у незаконному отриманні відшкодування з бюджету у вигляді перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника в установі банку, внаслідоксвідомого завищення податкового кредиту, укладання фіктивних угод), не ухиленням від сплати податків, як передбачено чинним законодавством, а розкраданням коштів з державного бюджету.[11]

Важливим питанням є покращання надійності надходження ПДВ до бюджету і запобігання ухиленням від його сплати. Це можливо лише за умови зниження податкового тиску, тобто формування механізму ПДВ з врахуванням інтересів підприємців, а не тільки для забезпечення фіскальних потреб держави за будь-яку ціну.[12].

Тому значну увагу слід приділити удосконаленню механізму бюджетного

відшкодування ПДВ. При цьому слід скористатися досвідом розвинених країн, які свого часу стикнулися з подібними труднощами.

3.2 Розробка проекту оптимального механізму складання податкових декларацій з урахуванням взаємодії чинних податкових систем оподаткування

В останні кілька років гостро постала проблема заборгованості бюджету по відшкодуванню ПДВ. Досить часто підприємства спеціально незаконно створюють ситуацію, коли держава повинна їм відшкодовувати ПДВ. Для цього розробляються і впроваджуються спеціальні схеми, єдиною метою яких є формування від'ємного значення по зобов'язаннях з ПДВ. Важливою складовою цих махінацій є діяльність фіктивних фірм, які виписують фальшиві податкові накладні, що дають право легальному підприємству на збільшення свого податкового кредиту[14]

Державна цільова програма розвитку «українського села» на період 2015 року передбачає поступову трансформацію непрямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням вимог СОТ. З огляду на це, пропонується на період дестабілізації економічної обстановки у світі зберегти існуючий режим акумуляції коштів ПДВ. Така позиція дозволить максимально зберегти непряму підтримку на певний час, механізм якої практично виключає адміністративне втручання розподілу дотацій селянам. Водночас слід зауважити, що в умовах тенденції зростання цін на сільськогосподарську продукцію та харчові продукти сума, яку акумулюють сільськогосподарські підприємства на своїх спеціальних рахунках, постійно зростатиме і може досягти рівня, який перевищить дозволений відповідно до вимог СОТ (це складає близько 4,5 млрд. грн.). Після закінчення терміну дії режиму акумуляції сум ПДВ для сільськогосподарських підприємств слід передбачити наступні режими справляння даного податку:

- загальний порядок адміністрування ПДВ, при цьому передбачається розробити спеціальний механізм, що враховуватиме специфіку галузі: системний характер перевищення вхідного ПДВ над його надходженнями у складі реалізованої продукції в певні періоди операційного циклу. Удосконалення механізму справляння ПДВ у сфері сільського господарства, насамперед, передбачає упорядкування бюджетного відшкодування по даному податку щодо особливої категорії його платників, якими є сільськогосподарські підприємства, для нівелювання негативних вад ПДВ необхідним є встановлення об'єктивних термінів відшкодування дебетового сальдо з ПДВ. Найбільш прийнятний варіант - формування відповідної бюджетної цільової програми (вона підпадатиме під заходи «зеленої скриньки»);

- спрощений режим адміністрування ПДВ у сфері сільського господарства, який передбачає відсутність розрахунків з бюджетом по ПДВ при реалізації сільськогосподарської продукції, продуктів її первинної переробки та надання супутніх послуг для суб'єктів малого підприємництва.[16]

Як варіант, можна розглянути також досвід Росії, де Податковий кодекс передбачає для окремих груп товарів сільськогосподарської продукції ставку ПДВ 10 % при загальній ставці 18 %. При цьому імпортна продукція також оподатковується за пільговою ставкою. Досвід є цікавим з огляду на те, що не тільки сільськогосподарська продукція, а й продукція перероблення визначених (соціальних) груп харчових продуктів оподатковується за ставкою 10%. При цьому слід врахувати мету, яку ставила перед собою Росія, а саме: насичення внутрішнього ринку харчовими продуктами як вітчизняного, так і імпортного походження. Також при цьому слід враховувати низький рівень вартості ресурсів, а також можливості бюджету.

Природа ПДВ, а особливо механізм його справляння, має складний характер, що призводить до зловживань, як зі сторони платників цього податку, так і зі сторони держави, котра не завжди відшкодовує, або своєчасно відшкодовує ПДВ. Крім того, існує певний фактор соціальної несправедливості, що стосується пересічного покупця (фізичної особи), яка скажімо купуючи готову продукцію - продукти харчування, автоматично стає платником ПДВ, суму якого лічені особи компенсують, оскільки процедура досить складна і тривала. [15]

Навіть якщо максимально вдосконалити механізм справляння даного податку, виключивши можливості зловживань, все одно залишаться певні недоліки, які неможливо виправити. Тому, на нашу думку, в середньостроковій перспективі, необхідно замінити ПДВ на соціальний податок з продажу (реалізації). В умовах України ставка такого податку може бути на рівні 6-7 %. Даний податок сприятиме посиленню соціального захисту населення та зниженню рівня інфляції.

Одним із варіантів може бути зміна теперішніх первинних документів і реєстрів аналітичного обліку та приведення їх у відповідність із встановленими потребами щодо відображення платежів у бюджеті. Зокрема, ми пропонуємо дещо вдосконалити типові форми податкових накладних, зміст яких далекий від досконалості. [17]

В майбутньому сподіваємось на прийняття Верховною Радою України нового податкового законодавства, яке, можливо, в більшій мірі буде відповідати прийнятим стандартам бухгалтерського обліку, проте, як показує досвід розвинутих країн, відмінності між бухгалтерським та податковим обліком існуватимуть і надалі, тобто актуальність даного питання не зменшиться.

Таким чином, антикризове управління ґрунтується на глибокому аналізі фінансово-господарського стану підприємства та розробці антикризових заходів, що дозволяє підприємству передбачити й уникнути банкрутства, а також підвищити ефективність його діяльності.

Виходячи із поставленої мети дослідження, слід зазначити, що антикризове управління дає можливість одержати надійні відомості про реальні проблеми підприємства та забезпечити управлінський персонал рекомендаціями, які дозволять регулювати та контролювати фінансовий стан та платоспроможність, а також застосовувати необхідні саме в даному випадку методи запобігання банкрутству.

Отже, дослідивши недоліки функціонування ПДВ за можливе запропонувати напрями вдосконалення механізму справляння ПДВ [13]:

- спростити механізм справляння податку на додану вартість, а саме - виключити з бази оподаткування інші податки і збори та обов'язкові платежі;

- змінити дату виникнення податкового зобов'язання і відповідно податкового кредиту;

- посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;

- обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності.

Таблиця 3.2 .1

ВИСНОВКИ

На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. В зв'язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.

ПДВ, що сплачується українськими підприємствами, не підкріплює їх фінансову стійкість на сьогоднішній час не робить пріоритетним розвиток підприємств. ПДВ правомірний лише в тій державі, де високий рівень споживання, де ринок насичений товарами та послугами, і покупцю є із чого вибирати і за що купувати.

Для того, щоб ПДВ став універсальним фінансовим інструментом ринкової економіки України, необхідно вдосконалювати механізм оподаткування, виправляти ті недоліки які зараз є у вітчизняному законодавстві з оподаткування ПДВ, оскільки воно не відповідає загальносвітовим стандартам і не враховує специфічних умов переходу України до ринкових відносин.

Питання застосування ПДВ потрібно розглядати з точки зору всієї податкової системи, а саме як відношення прямих та непрямих податків. А це вже виходить з економічної ситуації та податкової культури окремої країни. Також зосталися суперечливі питання безпосередньо механізму застосування ПДВ.

Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був

ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може оптимально виконувати свою місію в фінансовій системі. До цього прагне і Україна, постійно покращує функціонування ПДВ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Кравцова О.М., Міньковська М.В. ПДВ - ретроспективний погляд/О.М.Кравцова,М.В.Міньковська-Донецьк:Донецький національний технічний університет

Вронська Г.Б. ПДВ: історія розвитку та міжнародна практика/Г.Б.Вронська // Податкова правда - 2012. - № 5. - С. 44-51.

Чернишова М.К. Система адміністрування ПДВ в Україні:Сучасний стан і перспективи розвитку/М.К.Чернишова-Донецьк: Донецький державний університет управління

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями від 01 січня 2011 року

Буряк В.О. Переваги та недоліки Податкового кодексу України/В.О.Буряк-Кіровоград: Кіровоградський національний технічний університет

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/

Куліченко В.О., Ловакова М.C. Проблеми і перспективи розвитку податкової політики/ В.О. Куліченко, М.С.Ловакова-Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія

Муравйов В., Мушак Н. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС // К: Віче. -- № 8. -- 2013 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.viche.info/journal/3616/

Антикризисное управление: Учеб. пособие / под. ред. Э.М.Короткова - М.: ИНФРА-М, 2008. - 240 с.

Тулуш Л.Д. Сутність і роль податку на додану вартість в економічній системі держави // Економіка АПК. - 2008. - № 12. - с. 85-89

Мараховська Т.М Шляхи удосконалення справляння податку на додану вартість/Т.М. Мараховська-Вінниця: Вінницький національний аграрний університет

Валігура В. Інвестиційно-інноваційна спрямованість справляння непрямих податків в Україні // Світ фінансів. - 2011. - № 1. - С. 144-157.

Дмитренко Е. Удосконалення механізму адміністрування та відшкодування ПДВ як один із чинників забезпечення фінансової безпеки України / Е. Дмитренко // Вісник прокуратури. - 2007. - № 8. - С. 109-113.

Парнюк В. Регулююча функція ПДВ / В. Парнюк // Економіка України. - 2007. - № 6. - С. 4-16.

Нікітішин А. О. Адміністрування податків в умовах фінансово-економічної кризи / А. О. Нікітішин // Фінанси України. - 2010. - № 1. - С. 38-45.

Семенко Т.М. Податковий і фінансовий облік ПДВ згідно Податкового кодексу України/ Т.М. Семенко // Облік і фінанси АПК. - 2011. - № 2. - С. 52-57

Дудоров О. О. Кримінально-правова протидія безпідставному відшкодуванню податку на додану вартість / О. О. Дудоров // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. - 2008. - № 1(40). - С. 248-256.

Размещено на Allbest.ru