Організація обліку і аудиту витрат та виходу продукції зернових культур

Об'єктом обчислення собівартості кукурудзи є зерно (в перерахунку на сухе). Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості на сухе зерно проводять після одержання даних про фактичний вихід зерна з качанів, яке визначає хлібоприймальний пункт шляхом обмолоту середньодобових зразків з урахуванням базисної вологості зерна в качанах. Собівартість 1 ц зерна кукурудзи визначають діленням витрат на вирощування і збирання продукції (без вартості кукурудзиння) на масу сухого зерна. [29]

На сьогодні адміністративні втрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються у собівартість продукції, але на думку Юровського Б. ведення бухгалтерського обліку готової продукції виходячи з виробничої собівартості зовсім не означає заборони на планування і облік повної собівартості готової і реалізованої продукції з включенням в неї затрат, не пов'язаних з виробництвом. Кожне підприємство не тільки має право, але воно повинне вираховувати таку собівартість виходячи з потреб ведення економічних підрахунків. І тому якщо підприємство має потребу в таких розрахунках, тобто визначати повну собівартість як виробленої так і реалізованої продукції, при цьому ніякого «необґрунтованого зниження собівартості і підвищення рентабельності» немає. Є лише нерозуміння того, калькуляція як і інші економічні й бухгалтерські розрахунки являється умовним і залежить від цілей управління. Очевидно, що така проста думка буде мати більше переваг, а це означає, що в економічній практиці будуть використані різноманітні методики планування і обліку собівартості продукції. []

Чимало дискусій виникає з приводу того, на якому рахунку вести облік виробленої готової продукції рослинництва. Зокрема, Телегунь М.І. в статті “Облік продукції” зазначає, що готова продукція рослинництва за новим Планом рахунків обліковується на рахунку 26 “Готова продукція”. Інструкція № 291 поняття “готової продукції” трактує так: “до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам”. Що стосується продукції сільськогосподарського виробництва, то вона, як правило, не підходить під такі жорсткі вимоги: вона не проходить випробування, не доукомплектовується, водночас є готовою до використання чи реалізації відразу ж після її збирання. Як бачимо, продукція сільськогосподарського виробництва мало підходить під визначення “готової продукції”, а значить цей рахунок для сільськогосподарських підприємств мало прийнятний. Телегунь М.І. радить протягом року обліковувати всю продукцію сільськогосподарського виробництва на рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”, а на субрахунку 271 “Готова продукція” відображати отриману зернову продукцію, овочі, фрукти, баштанні культури, цукрові буряки фабричні чи іншу продукцію рослинництва, яка не є кормами чи насінням. [32]

Проблему суперечності між Інструкцією про застосування Плану рахунків та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” висвітлюють у своїй статті “До питання обліку виробничих запасів і продукції сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарських підприємствах” Кухарський М. і Гулик З. Вони зазначають, що у балансі немає статті “Продукція сільськогосподарського виробництва”, а є стаття “Готова продукція”, тобто мається на увазі промислова продукція, яка обліковується на рахунку 26 “Готова продукція”, а не продукція сільськогосподарського виробництва, що обліковується на рахунку 27. Ці суперечності слід усунути, внісши певні зміни до Інструкції про застосування Плану рахунків та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 ”Баланс”, а також у таблицю балансу. [33]

Значну увагу в науковій літературі також приділено проблемі документального оформлення надходження від урожаю зернової продукції та господарських операцій з зерном, проте в усіх публікаціях бракує єдиного системного підходу до вирішення даного питання. В АПК України не розроблено національного альбому типових форм первинних документів та інструкції з їх застосування, які були б затверджені Міністерством аграрної політики та Державним комітетом статистики і використовувалися всіма підприємствами. Для документального оформлення надходження зерна від урожаю застосовують форми, які затверджені ще наказами Мінсільгосппроду СРСР в 70-ті роки. Документуванням мають бути охоплені всі господарські операції, що передують збиранню й заготівлі зерна та супроводжують їх. Коміренко Л.В. відмічає, що незалежно від форм власності сільськогосподарських підприємств у період збирання врожаю їм необхідно дотримуватись таких вимог:

- обов'язково зважувати зернову продукцію під час її оприбуткування й відправлення на приймальні пункти та до складських приміщень;

- облік виходу продукції вести в розрізі культур, встановлених категорій якості й підрозділів підприємства, від яких її отримано. [30]

Жук В.М. наголошує на тому, що незважаючи на запровадження з 01.01.2007 року докорінних методико-методологічних змін у веденні обліку сільськогосподарської діяльності, в науково-практичній літературі відсутнє конструктивне обговорення проблем практичного застосування Положення (стандарту) 30 “Біологічні активи”. У зв'язку з цим він акцентує увагу, перш за все, на трьох проблемах: по-перше, це невизначеність в об'єктах обліку і, відповідно, в рахунках, на яких операції з цими об'єктами мають відображатись; по-друге, - це проблеми оцінки біологічних активів; по-третє, - це проблеми і наслідки нової методики визначення фінансових результатів. [28]

В умовах ринкової економіки виникає необхідність удосконалення бухгалтерського обліку та контролю процесу виробництва в сільськогосподарських підприємствах України. Розвитку теорії і практики формування в бухгалтерському обліку виробничих витрат сприяють праці українських вчених: Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, Л.В. Нападовської, Г.Г. Кірейцева, В.Б. Моссаковського та зарубіжних вчених: А. Апчерча, К. Друрі, Е. Аткінсона, Ч. Хорнгрена та ін. Незважаючи на великі напрацювання, питання щодо методології ведення обліку процесу виробництва залишаються дискусійними. Бондур Т.О. обґрунтовує доцільність використання попроцесного методу обліку витрат на виробництво біологічних активів, як найбільш прийнятного, зручного та найрозповсюдженішого у галузі рослинництва, враховуючи її характерні особливості, а саме наявність біологічних активів та сезонний характер виробництва.. Він передбачає облік витрат на біологічні перетворення в розрізі технологічних процесів, що на стадії бюджетування мають відображатися в технологічних картах. В рослинництві технологічні карти складаються для кожної культури (біологічного активу) та кожного поля, на якому відбуваються біологічні перетворення цього біологічного активу окремо. Технологічна карта виробничих процесів в рослинництві обов'язково має містити такі ключові позиції: площа поля, найменування робіт, тривалість робіт, обсяг робіт, кількість нормо-змін, витрати праці, витрати палива, вартість насіння, добрив, паливно-мастильних матеріалів, амортизація та інші витрати. По суті, витрати, відображені у технологічних картах є статтями калькуляції собівартості продукції або додаткових біологічних активів рослинництва.

Особливості попроцесного методу обліку витрат:

- накопичення виробничих витрат за структурними підрозділами відповідно до проведених робіт;

- відкриття окремих аналітичних рахунків по незавершеному виробництву в кожному структурному підрозділу;

- списання витрат за календарний період.

Отже, сутність попроцесного методу обліку витрат і обчислення собівартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції полягає в тому, що всі прямі основні витрати обліковують в розрізі встановлених статей за окремими технологічними операціями, за місцем їх виникнення та об'єктом калькулювання (сільськогосподарська продукція або додаткові біологічні активи, що отримані в результаті біологічних перетворень). [24]

Огійчук М.Ф., на відміну від Бондур Т.О., наголошує на тому, що в останній час все більшого розповсюдження набуває позамовний обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Сутність позамовного методу полягає в тому, що всі прямі основні витрати повинні обліковуватися у розрізі встановлених статей за окремими виробничими замовленнями, які розраховують на заздалегідь визначену кількість сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів. Решту витрат обліковують за місцем їх виникнення і включають до собівартості окремих замовлень відповідно до встановленої на підприємстві бази розподілу.

Об'єктом обліку витрат і об'єктом калькулювання є окреме виробниче замовлення. Його фактична собівартість визначається після виконання замовлення. Найбільш поширеним замовленням для сільськогосподарського підприємства є замовлення на вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва, правовідносини на виконання якого мають бути оформлені Договором підряду. На думку Огійчука М.Ф., при позамовному методі обліку витрат і калькулювання доцільно використовувати метод оцінки сільськогосподарської продукції, виробленої на замовлення, передбачений П(С)БО 30 “Біологічні активи”. Згідно цього стандарту сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. [25]

Юрченко К. пропонує використання нормативного методу обліку витрат, при якому менеджери отримують інформацію про відхилення від норм, використовуючи яку менеджер може вжити потрібних заходів для встановлення причин цих відхилень та попередження в майбутньому. Такий метод обліку витрат повинен забезпечувати можливість оперативного поточного контролю за витратами. [46]

Через невирішені питання в обліку витрат і виходу продукції, виникають проблеми і у проведенні аудиторських перевірок, а в основному надання обґрунтованих висновків щодо даної ділянки обліку.

Білик М.Д. вважає, що при проведені перевірки аудитор має виходити з того, що облік витрат і калькуляція передбачають різні цілі. Метою обліку витрат є надання інформації керівникам підприємства для прийняття ними своєчасних і ефективних управлінських рішень. Метою калькуляції є обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг [49]

Давидов Г.М. стверджує, що валові доходи і витрати виробників с.-г. продукції, отримані протягом звітного року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем здійснення таких витрат (отримання доходів) до кінця звітного податкового року. Перевіряючи правильність суми нарахованого податку на прибуток, аудитору необхідно врахувати, що він зменшується на суму податку на землю, використовувану у сільськогосподарському виробничому обороті Також, аудитор повинен оцінити: загальну систему організації виробництва; вплив основних економічних виробничих факторів на ефективність діяльності підприємства; структуру виробництва, основні потоки матеріалів і продукції, залежність між маркетингом і продукцією, матеріально-технічним постачанням і виробництвом [50].

Бутинець Ф.Ф. пропонує те, що в ході аудиту аудитор зобов'язаний, в першу чергу, вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, так як, характер і якість аудиту багато в чому залежать від того, наскільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування та ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання” [51].

Отже, як бачимо, думки науковців щодо деяких аспектів обліку і аудиту витрат і виходу продукції зернових культур розходяться, а при цьому в розв'язанні багатьох проблем науковці приходять до однієї думки. Тому на наш погляд необхідно враховувати всі пропозиції і обирати ті, які найбільше підійдуть конкретному підприємству.

2. Облік витрат і виходу продукції зернових культур

2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства та аналіз виробництва продукції зернових культур

Чернігівська область, в якій знаходиться досліджуване підприємство, належить до розвинутих регіонів України, що обумовлюється перш за все, сприятливим економіко0географічним положенням. Рівнинний рельєф, достатня кількість вологи, ґрунти з середньою і високою природною родючістю сприяють вирощуванню різноманітних сільськогосподарських культур, розвитку провідних галузей тваринництва, поряд з тим, територія Чернігівщини характеризується ще й порівняно високим ступенем освоєння. Так, із загальної площі області 67,5 % припадає на сільськогосподарські угіддя, в структурі яких досить висока питома вага ріллі (більше 68,8 %). Тож, природні умови сприяють розвитку підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" знаходиться в селищі Срібне Чернігівської області. Дане підприємство створене в 1999 році в процесі реорганізації шляхом перетворення КСП ім. Калініна Чернігівської області Срібнянського району та є правонаступником його майнових прав і обов'язків. Основною метою діяльності є отримання прибутку, а предметом - організація і виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація. Підприємство самостійно визначає напрямки своєї організаційної, господарської діяльності, розпоряджається виробленою продукцією. Воно розміщене в другому агро кліматичному поясі області, який характеризується помірним кліматом з теплим літом і достатньою кількістю вологи та суворою зимою з відлигами. Рельєф господарського масиву простий, поверхня якого розділена р.Лисогір. найбільш типовими ґрунтами є чорноземи типові і опідзолені.

У рослинництві якісні показники в роботі були досягнуті за рахунок науковообгрунтованої системи ведення даної галузі з використанням сучасних інтенсивних енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Розглянемо на основі таблиці 2.1.1 товарну продукцію в динаміці, що допоможе визначитись із напрямом спеціалізації.

Таблиця 2.1.1

Обсяг і структура товарної продукції

Найменування продукції	2 005р.	2 006р.	2 007р.	В середньому за 2005-2007 рр.
	виручка, тис. грн.	питома вага, %	виручка, тис. грн.	питома вага, %	виручка, тис. грн.	питома вага, %	виручка, тис. грн.	питома вага, %
Зернові та зернобобові	1633,6	51,4	2005,9	59,1	4656,4	66,9	2765,3	61,3
Олійні культури	40,5	1,3	164,3	4,8	141	2	115,3	2,6
Цукрові буряки	606,9	19,1	375,3	11	401,4	5,8	461,2	10,2
Інша продукція рослинництва	10,1	0,3	1,9	0,1	-	-	4	0,1
Всього по рослинництву	2291,1	72,1	2547,4	75	5198,8	74,7	3345,8	74,2
Велика рогата худоба	436,2	13,7	381,2	11,2	791,4	11,4	536,3	11,9
Свині	13,3	0,4	0,7	0,1	-	-	6,7	0,1
Молоко	427,9	13,5	463,7	13,6	958,4	13,8	616,7	13,7
Інша продукція тваринництва	7,9	0,3	2,3	0,1	9,5	0,1	6,6	0,1
Всього по тваринництву	885,3	27,9	848,1	25	1759,3	25,3	1164,2	25,8
Всього по рослинництву і тваринництву	3176,4	100	3395,5	100	6958,1	100	4510	100
Промислова переробка	514,9	13,5	773,9	18	502	6,6	596,9	11,4
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	113,7	3	124,7	2,9	161,3	2,1	133,2	2,5
Всього по господарству	3805	-	42974,1	-	7621,4	-	5240,2	-

З даних таблиці можна констатувати, що ТОВ "Обрій" спеціалізується на виробництві зернових та зернобобових, молока та великої рогатої худоби, оскільки дані види продукції займають найбільшу питому вагу в загальній виручці по рослинництву і тваринництву: 61,3 %, 13,7 % і 11,9 % відповідно.

Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції (зернових та зернобобових культур) в загальній структурі виручки по рослинництву і тваринництву становить більше 55 % і складає 61,3 %, то можна стверджувати, що господарство має вузький рівень спеціалізації.

Достатньо високу частку в структурі виручки в цілому по підприємству займає продукція промислових і переробних господарств - 11,4 %. Це в свою чергу є свідченням того, що господарству вигідніше самостійно переробляти продукцію, ніж продавати заготівельним організаціям за низькими цінами.

Виручка від реалізації зернових та зернобобових, олійних культур, великої рогатої худоби, молока і іншої продукції рослинництва в 2007 році порівняно з 2005 роком зросла на 3022,8 тис. грн., 100,5 тис. грн., 355,2 тис. грн.,530,5 тис. грн. і 1,6 тис. грн. відповідно, а виручка від реалізації цукрових буряків зменшилась на 205,5 тис. грн. Ці зміни пов'язані з коливанням закупівельних цін на ринку. У 2007 році господарство відмовилось від вирощування свиней.

Питома вага зернових і зернобобових, олійних культур та молока в структурі товарної продукції має тенденцію до підвищення. Збільшення відбулось на 15,5 %, 0,7 % і 0,3 % відповідно. Питома вага іншої продукції тваринництва майже не змінилась. Однак питома вага цукрових буряків і ВРХ зменшилась на 13,3 % і 2,3 % відповідно. Таким чином, можна зробити висновок, що процес поглиблення спеціалізації відбувається в зерновій, олійній і молочній галузях, оскільки збільшується питома вага саме цих видів продукції.

Необхідно відмітити, що основна і допоміжна галузі в ТОВ "Обрій" розміщені раціонально, оскільки побічна продукція рослинництва використовується у якості кормів для галузі тваринництва, а побічна продукція галузі тваринництва використовується у якості органічних добрив у галузі рослинництва.

Таким чином, спеціалізація, яка фактично склалася, відповідає запланованій і природнокліматичним умовам, оскільки є сприятливі умови для вирощування і виробництва основних видів продукції.

Враховуючи близькість розташування даного господарства до обласного центру і його розташування в районному центрі, де є переробні підприємства, то спеціалізацію можна вважати обґрунтованою.

Важливим фактором, від якого в значній мірі залежить діяльність підприємства, є земля. Проаналізуємо склад і структуру землекористування, використовуючи розрахунки таблиці 2.1.2

Таблиця 2.1.2

Склад і структура землекористування

Види угідь	2 005р.	2 006р.	2 007р.	Відхилення (+;-) 2007 р. від 2005 р.
	площа, га	питома вага, %	площа, га	питома вага, %	площа, га	питома вага, %
Всього сільськогосподарських угідь	3367,0	100,0	4868,6	100,0	5367,0	100,0	2000,0
в т. ч. рілля	3291,0	97,7	4807,1	98,7	5285,4	98,5	1994,4
сінокоси	42,0	1,3	22,1	0,5	42,1	0,8	0,1
пасовища	34,0	1,0	34,4	0,7	34,4	0,6	0,4
багаторічні насадження	-	-	5,1	0,1	5,1	0,1	5,1

З даних таблиці можна стверджувати, що в ТОВ "Обрій" в 2007 році порівняно з 2005 роком відбулося абсолютне збільшення площі сільськогосподарських угідь на 2000 га. Причиною такого значного зростання стало приєднання до земель господарства земельних паїв робітників і приєднання до ТОВ "Обрій" земель сусідніх господарств СТОВ "Перемога" і СТОВ "Артеменківське", які розташовані в селах Гриціївка і Артеменкове Срібнянського району.

В структурі земельного фонду найбільшу питому вагу займає рілля (98,5 %) і незначну частку займають сінокоси, пасовища і багаторічні насадження - 0,8 %, 0,6 %, і 0,1 % відповідно. У 2007 році порівняно з 2005 роком відбулося збільшення питомої ваги ріллі на 0,8 % і відповідно зменшення питомої ваги сінокосів, пасовищ на 0,5 % і 0,4 % відповідно.

Оскільки питома вага ріллі в структурі земельного фонду становить більше 80 %, то можна стверджувати, що земля в господарстві використовується інтенсивно.

Починаючи з 2000 року в ТОВ "Обрій" відбулось розпаювання земельного фонду, в результаті чого земля взята в оренду.

Варто зазначити, що розмір земельного паю становить 3,73 га. Порівнюючи цей показник з аналогічним, але взятим в середньому по Україні, слід відмітити, що різниця відчутна. Слід також зазначити, що вартість одного паю становить 32700 грн. в ТОВ "Обрій" на всі землі видані акти на право приватної власності на землю.

Вивчення ефективності використання робочої сили є принципово важливим для будь-якого керівника. На основі розрахункових даних таблиці 2.1.3 спробуємо проаналізувати її і ми.

Таблиця 2.1.3

Динаміка середньорічної чисельності працівників та ефективність використання робочої сили

Показники	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2007 р. у % до 2005 р.
Середньорічна чисельність працівників всього, чол.:	214,0	243,0	233,0	108,9
в тому числі: в рослинництві	90,0	165,0	139,0	154,4
в тваринництві	124,0	78,0	94,0	75,8
Відпрацьовано1 робітником днів за рік в середньому по господарству	278,0	241,0	253,0	91,0
в тому числі: в рослинництві	194,0	196,0	218,0	112,4
в тваринництві	201,0	198,0	246,0	122,4
Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника в середньому по господарству, тис. грн.	17,1	19,3	25,2	147,4
в тому числі: в рослинництві	30,8	37,5	29,7	96,4
в тваринництві	7,2	12,1	16,9	234,7

З даних таблиці можна зробити висновок про те, що середньорічна чисельність працівників зросла на 8,9 % або 19 працівників в звітному році порівняно з базисним. Це відбулося головним чином за рахунок збільшення кількості працівників в галузі рослинництва на 49 чоловік (54,4 %), але кількість працівників галузі тваринництва знизилась на 30 чоловік. Така тенденція пояснюється зростанням розвитку галузі рослинництва, а відповідно об'єктивною необхідністю в кваліфікованих працівниках.

Аналізуючи кількість відпрацьованих одним робітником днів, слід відмітити, що даний показник скоротився на 25 днів у 2007 році порівняно з 2005 роком.

Заслуговує на увагу і той факт, що поряд із зростанням чисельності працівників збільшується і показник виробництва валової продукції на 1-го працівника на 8,1 тис. грн. (47,4 %)

Ми знаємо, що сільськогосподарське виробництво здійснюється за органічної єдності чотирьох факторів, серед яких важливе місце займають засоби виробництва - знаряддя і предмети праці. Від рівня забезпеченості виробництва ними, їх структури та ефективності використання залежать кінцеві результати діяльності. Тому забезпеченість фондами та розгляд ефективності їх використання є дуже важливим.

Таблиця 2.1.4

Забезпеченість фондами та ефективність їх використання

Показники	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2007 р. у % до 2005 р.	В середньому по господарствах Сумської області
Фондозабезпеченість, тис. грн.	33,2	33,8	38,7	116,6
Фондоозброєність, тис. грн.	5,2	6,8	8,9	171,2
Фондовіддача, грн.	3,3	4,3	2,8	84,8
Фондоємкість, грн.	0,3	0,2	0,4	133,3
Вироблено валової продукції в співставних цінах на 1-го середньорічного працівника, грн.	17122,5	29316,7	25152,5	147,0

З отриманих розрахунків таблиці можна констатувати, що показник фондозабезпеченості у 2007 році порівняно з 2005 роком збільшився на 5,5 тис. грн. (16,6 %). Причиною даного збільшення є зростання вартості основних виробничих фондів у 2007 році порівняно з 2005 роком на 960,85 тис. грн. при тому, що площа сільськогосподарських угідь збільшилась на 2000 га.

Характеризуючи фондоозброєність, слід відмітити, що цей показник також мав тенденцію до зростання. Так, фондоозброєність у 2007 році порівняно з 2005 роком збільшилась на 3,7 тис. грн. (71,2 %). Причиною даного збільшення є зростання вартості основних виробничих фондів на 960,85 тис. грн.(85,9 %) при тому, що середньоспискова чисельність працівників за досліджуваний період зросла на 19 чоловік (8,9 %).

Оскільки в господарстві зросла як фондозабезпеченість, так і фондоозброєність та виробництво валової продукції, то можна з впевненістю стверджувати, що в даному господарстві відбувається покращення матеріально-технічної бази і процес інтенсифікації виробництва.

Зростання фондоозброєності у 2007 році порівняно з 2005 роком на 3,7 тис. грн. (71,2 %) зумовило зростання продуктивності праці на 47 %, що безумовно є позитивним явищем.

Показник фондовіддачі скоротився за аналізований період на 0,5 грн. (15,2 %). Причиною даного зменшення є перевищення темпів зростання вартості основних виробничих фондів над темпами зростання виробництва валової продукції: за досліджуваний період вартість основних виробничих фондів зросла на 85,8 %, в той час як вартість валової продукції в співставних цінах зросла лише на 60 %. Оскільки фондовіддача у звітному році порівняно з базисним зменшилась, то фондоємкість, навпаки, зросла на 0,1 грн. (33,3 %), оскільки дані показники є оберненими. Вона зросла також за рахунок перевищення темпів росту вартості основних виробничих фондів над темпами росту виробництва валової продукції у співставних цінах.

Узагальнюючи все вищезазначене, можна зробити висновок про те, що підприємство повністю забезпечене основними виробничими фондами, які, на жаль, використовуються неефективно.

Сьогодні кращих результатів досягають ті підприємства, які своєчасно технічно переозброюють виробництво, замість застарілої впроваджують нову техніку, більш продуктивну і економічну. Особливе значення для поліпшення використання основних виробничих фондів і підвищення ефективності виробництва має застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Враховуючи те, що реалізація продукції є необхідною ланкою в загальному ланцюзі "виробництво-споживання", то є всі підстави розглянути основні кінцеві показники діяльності господарства.

Таблиця 2.5

Основні економічні показники діяльності господарства

Показники	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2007 р. у % до 2005 р.	В середньому по господарствах Сумської області
1. ВП в співставних цінах:
1.1 на 100 га с-г угідь, тис. грн.	108,8	146,3	109,2	100,4
1.2 на 1-го середньорічного працівника, тис. грн.	17,1	29,3	25,2	147,4
1.3 на 100 грн. основних виробничих фондів, грн.	327,3	432,1	281,8	86,1
1.4 на 1 люд.-год., грн.	8,9	17,4	14,2	159,6
2. Товарна продукція
2.1 на 100 га с-г угідь, тис. грн.	113	88,2	142	125,7
2.2 на 1-го середньорічного працівника, тис. грн.	17,8	17,7	32,7	183,7
3. Валовий прибуток
3.1 на 100 га с-г угідь, тис. грн.	20,8	5,7	15,3	73,7
3.2 на 1-го середньорічного працівника, тис. грн.	3,3	1,1	3,5	106,1
4. Чистий прибуток
4.1 на 100 га с-г угідь, тис. грн.	21,6	9,3	4,2	19,4
4.2 на 1-го середньорічного працівника, тис. грн.	3,4	1,9	1	29,4
5. Рівень рентабельності	23,5	11,3	3,3

З наведених розрахунків можна стверджувати, що вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилась на 0,4 тис. грн. (0,4 %) у 2007 році порівняно з 2005 роком. Причиною цього стало зростання площі сільськогосподарських угідь на 59,4 %, що становить 2000 га та зростання валової продукції на 60 %, що становить 2198,5 тис. грн. Ми бачимо, що вартість валової продукції в спів ставних цінах мала вищу тенденцію до збільшення, ніж площа сільськогосподарських угідь, а отже вона і вплинула на зростання даного показника.

Характеризуючи валову продукцію на 1-го середньорічного працівника, слід зазначити, що даний показник зріс на 47,4 %, або 8,1 тис. грн. Цьому послугувало збільшення вартості валової продукції на 60 % та зростання чисельності працівників на 9 %, що становить 19 чоловік.

У свою чергу валова продукція в розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів знизилась на 13,9 %, або на 45,5 грн. причиною такого явища стало зростання валової продукції на 60 % та підвищення вартості основних виробничих фондів на 85,9 % або на 960,85 тис. грн.

Розглядаючи динаміку виробництва валової продукції на 1 люд.-год. відзначимо, що даний показник збільшився на 59,6 %, що становить 5,3 грн. в 2007 році порівняно з 2005 роком, на рівень якого вплинуло підвищення вартості валової продукції на 60 % та зниження прямих затрат праці на 1,2 % або 5 тис. люд.-год.

При аналізі обсягів товарної продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, слід зауважити, що даний показник збільшився на 25,7 % чи 29 тис. грн. Це відбулось за рахунок збільшення товарної продукції на 3816,4 тис. грн. (100,2 %) та розширення площі сільськогосподарських угідь на 59,4 %. Зріс обсяг товарної продукції і на 1-го середньорічного працівника на 83,7 %, що становить 14,9 тис. грн. внаслідок збільшення товарної продукції на 100,2 % та чисельності працівників на 9 %.

Безумовно, велике значення в діяльності підприємства має валовий прибуток. У ТОВ "Обрій" в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь за аналізований період цей показник зменшився на 26,3 %, тобто 5,5 тис. грн. Таку тенденцію ми спостерігаємо завдяки збільшення валового прибутку на 17,2 %, що становить 120,5 тис. грн. та відповідно розширенню площі сільськогосподарських угідь на 59,4 %, що становить 2000 га. Валовий прибуток на 1-го середньорічного працівника зріс на 6,1 %, що становить 0,2 тис. грн. Причиною цього стало зростання валового прибутку на 17,2 %, що становить 120,5 тис. грн. і зростання чисельності працівників на 9 %, що становить 19 чоловік

Характеризуючи величину чистого прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь, слід зауважити, що цей показник зменшився на 80,6 %, що складає 17,4 тис. грн. Таке явище обумовлене зниженням величини чистого прибутку на 70 %, або 503 тис. грн. та зростанням площі сільськогосподарських угідь на 59,4 %, що становить 2000 га.

Відповідно зменшився і чистий прибуток в розрахунку на одного середньорічного працівника на 70,6 %, або 2,4 тис. грн. Це відбулось в результаті зниження чистого прибутку на 70 % або 503 тис. грн. та зростання чисельності працівників на 19 чоловік.

Аналізуючи рівень рентабельності, слід відмітити, що в 2007 році порівняно з 2005 роком він знизився на 20,2 п. в. Причиною цього стало зменшення чистого прибутку на 503 тис. грн. і зростання собівартості реалізованої продукції на 3696,3 тис. грн.

В ТОВ "Обрій" виробництву продукції зернових культур відводять одне з провідних місць, оскільки ця продукція приносить певні прибутки. Зокрема, вирощуванням озимої пшениці займаються три тракторно-рільничі бригади. Кожна бригада, яка закріплена за конкретним полем, в установлені строки проводить відповідні агротехнічні заходи, від яких значно залежать результати виробничого процесу.

Оскільки швидкість та інтенсивність розвитку різних виробничих процесів значно варіюють, то доцільним буде проведення аналізу динаміки посівних площ, урожайності та валового збору. Звернемось до розрахунків таблиці 2.1.6, які дадуть можливість розкрити певні закономірності та тенденції на прикладі озимої пшениці, оскільки дана культура займає найбільшу питому вагу в структурі посівів.

Таблиця 2.1.6

Динаміка посівних площ, урожайності, валового збору пшениці озимої

Роки	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
2005	150	12,9	1933
2006	1216	49,2	59840
2007	2306	23,7	54639

Дані таблиці свідчать про те, що посівна площа пшениці озимої в звітному році порівняно з 2005 роком збільшилась на 2156 га. Урожайність озимої пшениці протягом досліджуваного періоду значно варіювала. Так, в звітному році порівняно з базисним даний показник зріс на 10,8 ц/га, тобто на 83,7 %, а от порівняно з 2006 роком зменшився на 25,5 ц/га, тобто на 51,8 %. Аналогічна ситуація спостерігається і з показником валового збору, який у звітному році порівняно з базисним зріс на 52706 ц, а от порівняно з 2006 роком зменшився на 5201 ц, тобто на 8,7 %. Взагалі такі коливання не можна вважати позитивними, адже вони свідчать про відсутність стабільності у виробництві.

Для кожної сукупності природноекономічних умов існує оптимальне співвідношення між врожаєм та витратами на його одержання. Тому виникає необхідність оцінки витрат з точки зору їх економічної доцільності при плануванні кожної технологічної операції чи ресурсу з врахуванням особливостей конкретного поля та культури, а також агрокліматичних та економічних чинників, що весь час змінюються.

В умовах сьогодення гостро стоїть питання детального аналізу використання трудових ресурсів. Звернемось до даних таблиці 2.1.7 при дослідженні затрат праці на виробництво озимої пшениці.

Таблиця 2.1.7

Затрати праці на виробництво озимої пшениці

2 005р.	2 006р.	2 007р.	2007 р. у % до 2005 р.	Відхилення (+;-)
Валовий збір, ц	Затрати праці, люд.-год.	Валовий збір, ц	Затрати праці, люд.-год.	Валовий збір, ц	Затрати праці, люд.-год.	Валовий збір, ц	Затрати праці, люд.-год.	Валовий збір, ц	Затрати праці, люд.-год.
1933	10000	59840	38000	54639	82000	2826	820	52706	72000

З розрахунків таблиці можна зробити висновок, що в 2007 році порівняно з 2005 роком поряд із зростанням валового збору майже в 25 разів збільшились і прямі затрати праці майже в 7 разів (720 %), що еквівалентно 52706 ц і 7200 люд.-год. відповідно.

При аналізі трудомісткості 1 центнера продукції розглянемо таблицю 2.1.8, яка дозволить оцінити вплив факторів на зміну трудомісткості.

Таблиця 2.1.8

Вплив факторів на трудомісткість озимої пшениці

Затрати праці на 1 га, люд.-год.	Урожайність, ц/га	Затрати праці на 1 ц, люд.-год.	Відхилення (+;-)
2 005р.	2 007р.	2 005р.	2 007р.	2 005р.	Умовн.	2 007р.	Всього	в т.ч. за рахунок зміни
								затрат праці на 1 га	урожайності
1=3*5	2=4*7	3	4	5	6=1/4	7	8=7-5	9=7-6	10=6-5
67,1	35,6	12,9	23,7	5,2	2,8	1,5	-3,7	-1,3	-2,4

Розрахунки таблиці посвідчать про те, що трудомісткість озимої пшениці у звітному році порівняно з базисним зменшилась на 3,7 люд.-год. причиною цього стало зниження затрат праці на 1 га на 31,5 люд.-год., що призвело до зниження трудомісткості на 1,3 люд.-год. також відбулось підвищення урожайності на 10,8 ц/га, в результаті чого затрати праці на 1 ц продукції зменшились на 24 люд.-год.

Таким чином, вирішальний вплив на зниження трудомісткості озимої пшениці має зростання урожайності. Отже зниження затрат праці на 1 га можна вважати обґрунтованим, оскільки поряд із збільшенням урожайності знижується трудомісткість. Це свідчить про інтенсифікацію виробництва.

Наступним, не менш важливим показником господарської діяльності підприємства є собівартість. Вона показує у що саме обходиться господарству виробництво. Відомо, що рівень собівартості залежить від двох величин: урожайності культури та грошово-матеріальних витрат на 1га. Зміна співвідношення цих факторів фактично і визначає собівартість. Така закономірність продемонстрована в таблиці 2.1.9

Таблиця 2.1.9

Вплив факторів на собівартість озимої пшениці

Грошово-матеріальні витрати на 1 га	Урожайність, ц/га	Собівартість 1 ц озимої пшениці, грн	Відхилення (+;-)
2 005р.	2 007р.	2 005р.	2 007р.	2 005р.	Умовн.	2 007р.	Всього	в т.ч. за рахунок зміни
								грошово-матеріальних витрат	урожайності
1=3*5	2=4*8	3	4	5	6=1/4	7	8=7-5	9=7-6	10=6-5
1126,6	905,58	12,9	23,7	87,33	47,53	38,21	-49,12	-9,32	-39,8

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що собівартість 1 ц озимої пшениці в 2007 році порівняно з 2005 роком знизилась на 49,12 грн. це сталось за рахунок зниження грошово-матеріальних витрат на 1 га на 220,98 грн., в результаті чого собівартість 1 ц знизилась на 9,32 грн., а за рахунок того, що урожайність зросла на 10,8 ц/га собівартість 1 ц знизилась на 39,8 грн. Таким чином, вирішальний вплив на зниження собівартості має урожайність. В цілому таку зміну грошово-матеріальних витрат можна вважати виправданою, оскільки при цьому зростає урожайність і знижується собівартість. Це свідчить про інтенсифікацію виробництва.

ТОВ "Обрій" виходячи з власних потреб, виробленої стратегії і взятих на себе зобов'язань укладених договорів, розподіляє вироблену продукцію. В певних пропорціях воно спрямовує її на виробничі потреби для наступного циклу розширеного відтворення, а більшу її частину - на продаж. Це цілком зрозуміло, адже лише реалізувавши свою продукцію підприємство зможе отримати певні доходи так, щоб її виробництво не було даремним. Для всебічної оцінки ефективності виробництва та її поглибленого аналізу необхідно також спів ставити прибуток, отриманий від продажу продукції та витрати, понесені на її виробництво, тобто визначати рентабельність.

Таблиця 2.1.10

Рівень рентабельності озимої пшениці

Показники	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2007 р. у % до 2005 р.
Реалізовано, ц	6590,00	6261,00	85142,00	1292,00
Ціна реалізації 1 ц, грн.	55,20	59,50	41,77	81,10
Виручка від реалізації, тис. грн.	363,80	372,30	3627,90	997,20
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	244,00	195,30	3253,28	1333,30
Собівартість реалізації 1 ц, грн.	37,03	31,20	38,21	103,19
Рівень рентабельності, %	49,07	90,70	9,30	-39,77 п.в.

Як видно з розрахунків таблиці, рівень рентабельності у звітному році порівняно з базисним знизився на 39,77 п.в. Така тенденція пояснюється тим, що збільшились обсяги реалізації майже в 13 разів, тобто на 78552 ц, а також виручка від реалізації майже в 10 разів або на 3264,1 тис. грн. Поряд з підвищенням кількості проданої продукції зросла собівартість 1 ц на 3,19 % та знизилась ціна реалізації, що мало вирішальний вплив на зниження рентабельності виробництва озимої пшениці.

Величина рівня рентабельності залежить від 2 факторів: ціни реалізації 1 ц продукції і рівня її собівартості. Для проведення факторного аналізу звернемось до таблиці 2.1.11

Таблиця 2.1.11

Вплив факторів на рівень рентабельності

Показники	2 005р.	2 007р.	Відхилення (+;-)
Ціна реалізації 1 ц, грн.	55,2	41,77	-13,43
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.	37,03	38,21	1,18
Рівень рентабельності, %	49,07	9,3	-39,77 п.в.

З даних розрахунків очевидно, що рентабельність виробництва озимої пшениці в 2007 році порівняно з 2005 роком знизилась на 39,77 п.в. Це відбулось під впливом зниження ціни реалізації 1 ц на 13,43 грн. і підвищення собівартості 1 ц реалізованої продукції на 1,18 грн. Для виявлення величини впливу кожного фактора використаємо спосіб ланцюгових підстановок. Для цього розрахуємо умовний показник рентабельності при фактичній ціні реалізації та плановій собівартості 1 ц пшениці озимої:

(41,77-37,03):37,03*100%= +12,8 п.в.

Залежність рівня рентабельності від ціни реалізації така:

12,8-49,07= -36,27 п.в.

Залежність рівня рентабельності від собівартості:

9,3-12,8= -3,5 п.в.

Зниження ціни реалізації на 13,43 грн. зумовило зниження рівня рентабельності на 36,27 п.в., а внаслідок зростання собівартості реалізації 1 ц на 1,18 грн. рентабельність знизилась на 3,5 п.в. Таким чином, вирішальний вплив на зниження рівня рентабельності мало зниження ціни реалізації.

2.2 Первинний облік витрат та виходу продукції зернових культур

Сільському господарству належить важливе місце в розвитку економіки України і, перш за все, в продовольчому забезпеченні населення. Налагоджений облік виробництва зернової продукції та контроль за збереженням вирощеного урожаю нададуть можливість успішно вирішувати задачі, що стоять перед виробниками. Основою бухгалтерського фінансового та управлінського обліку є документування. Правильна організація первинного обліку витрат сприяє раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід зернової продукції проводять на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів:

- з обліку витрат праці;

- з обліку витрат предметів праці;

- з обліку витрат засобів праці;

- з обліку інших витрат;

- з обліку виходу продукції.

Документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф. №64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік у відділках, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табель відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні - «ВС», відпустка - «ЧВ», дні хвороби - «Х», відрядження - «СВ» тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його склад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста (ф. №67). Він призначений для обліку робіт тракториста-машиніста протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. При використанні облікового листа для обліку праці комбайнерів до нього додаються другі екземпляри талонів (ф. №77в) на вивезення продукції з поля.

Незалежно від форми організації механізованих робіт на кожний трактор призначають одного, а при роботі у дві зміни - двох трактористів. Облік у тракторній бригаді веде обліковець-заправник або цю функцію виконує бригадир тракторної бригади, в обов'язки якого входить своєчасне і правильне складання первинних документів обліку виконаних робіт, витрачання нафтопродуктів і нарахування оплати праці механізаторам. Виконання тракторних та інших механізованих робіт записують щоденно до облікового листа тракториста. Листок розраховано приблизно на п'ятнадцять змін, показники записують за кожною зміною окремо.

Кожен механізатор після закінчення зміни повинен мати відомості про кількість та якість виконаної ним роботи, про витрати пального і розмір заробітку за зміну. Всі ці показники записують щоденно до облікового листа. У встановлені в господарстві терміни (через 10-15 днів) облікові листи, підписані механізатором, бригадиром, агрономом, обліковець подає до бухгалтерії, де їх перевіряють, затверджують, після чого вони є підставою для узагальнення і систематизації у Накопичувальній відомості обліку використання машино-тракторного парку і Журналі обліку робіт і витрат. Слід мати на увазі, що трактористи-машиністи виконують різні сільськогосподарські роботи.

Витрати на оплату праці трактористів-машиністів узагальнюються в накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. №37а), підсумкові дані якої переносяться до журналу обліку робіт і витрат. У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім'я та по батькові механізатора, його класність і стаж роботи, марку та господарський номер трактора. У цей журнал записуються дані облікових листів праці і виконаних робіт, а також накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту (ф. №38). Накопичувальна відомість роботи вантажного автотранспорту побудована за тим самим принципом, що і накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку. В цій відомості за кожним автомобілем та водієм накопичуються дані із подорожних листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконанні роботи (у тоннах і тонно-кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку.

На підставі первинних документів з оплати праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складається щомісячно зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку (ф. №10.2.1с.-г). У цій відомості відображається кількість відпрацьованих днів, людино-годин, сума нарахованої оплати праці і нарахувань на неї, включаючи забезпечення (резерв) відпусток за об'єктами обліку, виробничими підрозділами і в цілому по підприємству. Дані відомості є основною для внесення записів у виробничий звіт з рослинництва.

Аналіз змісту форм первинних документів з обліку праці і виконаних робіт свідчить про те, що майже всі облікові реквізити в них однакові і вони використовуються паралельно, враховуючи наявність бланків і звичку до обліку. Тому замість чотирьох форм достатньо мати одну. Аналогічна ситуація і на інших ділянках обліку.

Отже, у разі розробки форм первинних документів необхідно уникати дублювання і скоротити їх кількість, що дозволить посилити контроль за витрачанням праці і коштів у процесі виробництва, спростити обробку інформації на ЕОМ, створить основу для ефективної системи управління.

Матеріальні цінності відпускаються у виробництво у межах встановлених лімітів за лімітно-забірними картами (ф. №117 і №117-АПК); одноразовий відпуск оформляється накладними внутрішньогосподарського призначення (ф. №87). Насіння відпускають кожному відділу чи бригаді відповідно до ліміту, встановленого агрохімічного службою залежно від площі та норми висіву. Підставою для списання насіння з підзвіту матеріально відповідальної особи є акт витрати насіння і садивного матеріалу (ф. №l19). Акт оформляють за кожною культурою разом з доданими документами до нього (накладними внутрішньогосподарського призначення та лімітно-забірними картками) і передають бухгалтеру з обліку товарно-матеріальних цінностей. На нашу думку, його потрібно розділити на дві частини: у першій зазначати основні відомості у розрізі культур та кореспонденцію по списанню, а в іншій розрахунки витрат за нормою та фактично (Додаток 1). При внесенні добрив під культури, а також використанні отрутохімікатів і гербіцидів для обробки посівів складають акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (ф. №118). У акті, складеному в двох примірниках, наводиться назва культури, під яку були внесені добрива, назва добрив чи отрутохімікатів, площа, номер поля, кількість внесених добрив. Акт затверджує керівник господарства. Дані за цими документами систематизують у виробничих звітах підрозділів.

Для віднесення на витрати рослинництва витрат засобів праці використовують розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами.

Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машин (ф. №130). Дана відомість дає змогу визначити трудомісткість ремонту і слугує основою для виписування наряду на виконання робіт.

Витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі потреби галузі, відносять на конкретні об'єкти на основі подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці і виконаних робіт та ін., дані яких групуються в накопичувальних відомостях і відносяться на об'єкти в рослинництві за фактичною собівартістю, що визначається щомісяця.

Послуги виробничого характеру, надані сторонніми організаціями, оформляються актами на виконання робіт (послуг), товарно-транспортними накладними і підтверджуються рахунками-фактурами (ф. №868). Страхові платежі відносяться на об'єкти обліку рослинництва на підставі карток-розрахунків.

Загальновиробничі витрати включають у витрати рослинництва на основі спеціального розрахунку на їх розподіл.

Збирання врожаю - найвідповідальніший момент у житті будь-якого сільськогосподарського підприємства. Від того, наскільки правильно організовано облік, залежить і збереження продукції, і сума сплачених підприємством податків. У свою чергу, специфіка галузі ставить особливі вимоги до первинних документів, а така їх різноманітність, як у сільському, не використовується, мабуть, ні в одному виді діяльності. В АПК України не розроблено національного альбому типових форм первинних документів та інструкції з їх застосування, які були б затверджені Міністерством аграрної політики та Державним комітетом статистики і використовувалися всіма підприємствами. Для документального оформлення надходження зерна від урожаю застосовують форми, які затверджені ще наказами Мінсільгосппроду СРСР в 70-ті роки. В даній ситуації доцільно розглянути організацію первинного обліку виходу зернової продукції в ТОВ ”Обрій”.

Продукція зернових культур надходить в господарство в дуже стислі терміни, у літній період, при різних погодних умовах. У зв'язку з цим, до початку збирання врожаю в ТОВ “Обрій” здійснюють відповідну підготовчу роботу, яка передбачає:

- ремонт і приведення в належний стан токів і складського господарства;

- перевірку і клеймування вагового господарства;

- повну інвентаризацію залишків сільськогосподарської продукції минулих років;

- навчання посадових осіб, які будуть займатись оформленням документів нового врожаю;

- підбір і підготовку необхідних бланків первинних документів нового урожаю;

- встановлення схем руху транспортних засобів з поля до токів та інших місць зберігання сільськогосподарської продукції з зазначенням відстані.

В період збирання врожаю в господарстві обов'язково дотримуються наступні вимоги:

- обов'язково зважується зерно при його оприбуткуванні, відправленні на приймальні пункти та в складські приміщення;

- облік виходу продукції ведеться роздільно в розрізі культур та підрозділів підприємства, від яких отримана продукція.

Завдання головного бухгалтера господарства полягає в проведенні підготовки документообігу з визначенням типових та спеціалізованих форм первинних документів обліку, термінів їх подання до бухгалтерії, визначення функцій кожного бухгалтера і забезпеченні своєчасної і якісної обробки первинних облікових документів.

В ТОВ “Обрій” використовується метод обліку врожаю зернових культур за допомогою талонів, який найбільш відповідає умовам, що склались, і способу збирання. Даний метод передбачає використання таких документів:

- талон водія (ф. 77б);

- талон комбайнера (ф. 77в).

Талони виготовляються на цупкому папері різного кольору, що полегшує подальшу роботу з ними. У них зазначається назва господарства, табельні номери та прізвища комбайнерів і водіїв. Головний бухгалтер підписує талони і скріплює їх печаткою. Після цього вони реєструються на пристосованому аркуші формату А4 за видами і видаються кожному комбайнерові та водію під розписку в даному аркуші. Варто відмітити, що кожен талон призначений для обліку одного повного бункера зерна, яке відправляється від комбайна. При цьому маса зерна в кілограмах у талонах не зазначається. Під час відправлення від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає водієві один талона комбайнера, одночасно водій передає комбайнерові один свій талон. Перевага цього методу в тому, що під час відправлення повного бункера жодних додаткових записів у талонах не робиться. Якщо від комбайна відправлено половину або четверту частину бункера, то комбайнер записує в талони фактично відвантажену кількість продукції (0,5 або 0,25 бункера), ставить дату і скріплює запис своїм підписом. Аналогічний запис робить і водій на талоні, який передає комбайнеру. До повного завантаження автомобіля водій може забирати зерно від декількох комбайнів. При цьому він отримує талони від кожного комбайнера, обмінюючи їх на свої. Таким чином, до кінця робочого дня у кожного комбайнера буде стільки талонів водія, скільки бункерів зерна він намолотив і відправив від комбайна, а у кожного водія - стільки талонів комбайнера, скільки бункерів він отримав.

Варто зазначити, що в ТОВ "Обрій" істотним недоліком первинного обліку є те, що використовуються застарілі бланки документів, а деякі з них зовсім відсутні і тому працівники бухгалтерії використовують замість них пристосовані аркуші формату А4. Зокрема, для реєстрації виданих талонів шофера і комбайнера ми пропонуємо вести на підприємстві журнал реєстрації виданих талонів (Додаток 2), при цьому з метою запобігання зловживань та з метою оперативного контролю одному комбайнеру видавати кожного дня не більш як 35 талонів - найбільша кількість бункерів, які може намолотити комбайн за день. Внаслідок відсутності точного обліку кількості зерна у документах на відправку від комбайнерів на тік тут іноді можливі розбіжності. В даному випадку доцільно по кожному талону контролювати відхилення маси кожної партії доставленого зерна від середньої маси по господарству за той же день.