Облік наявності та руху готової продукції на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра обліку, аналізу та аудиту

КУРСОВА РОБОТА

На тему «Облік наявності та руху готової продукції на підприємстві»

Загоруйко Анастасії Володимирівни

студентки 3курсу,групи БОСК-135

Науковий керівник:

Бразілій Наталія Миколаївна

Черкаси 2016



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Готова продукція як економічна категорія

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку готової продукції

1.3 Методика та організація обліку готової продукції на підприємствах різних форм власності

1.4 Особливості обліку готової продукції в зарубіжних країнах

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПП «ПАПУЖИНЦІ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП»Папужинці»

2.2 Документування господарських операцій з обліку готової продукції на даному підприємстві

2.3 Синтетичний та анлітичний облік готової продукції

2.4 Особливості формування звітності з обліку готової продукції на підприємстві

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПП»ПАПУЖИНЦІ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

На сучасному етапі міжнародної інтеграції у сфері економіки посилилась увага до проблеми уніфікації бухгалтерського обліку. У більшості країн із розвинутою економікою бухгалтерський облік будується відповідно до встановлених міжнародних стандартів. Перехід до ринкової економіки, виникнення та функціонування різних форм власності закономірно спричиняють суттєві зміни в бухгалтерському обліку, в його побудові й веденні. Ці зміни стосуються не лише практики ведення обліку, а й теоретичних його аспектів. На практиці розрізняють національні або внутрішні стандарти, які мають чинність лише в межах певної країни, і міжнародні стандарти, які пропонуються для поширення в різних країнах.

Однак між внутрішніми та міжнародними стандартами існує органічний взаємозв'язок. В Україні розроблені національні стандарти бухгалтерського обліку, які не суперечать міжнародним.

Методологічні основи формування інформації про готову продукцію визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси” та № 16 „Витрати”. При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру.

Підприємства виробляють продукцію у відповідності із заключеними договорами, розробленими плановими завданнями з асортименту, кількості і якості. Керівник підприємства, в першу чергу повинен приділяти увагу питанням збільшення обсягу виготовленої продукції, розширення її асортименту і покращення якості, включаючи потреби ринку. Дана тема є актуальною для кожного підприємства, яке виготовляє продукцію різних видів.

Мета курсової роботи полягає у з'ясуванні сутності готової продукції та порядку обліку її наявності та реалізації. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- охарактеризувати готову продукцію та розглянути її класифікацію;

- розглянути порядок документування наявності та руху продукції;

- охарактеризувати рахунки призначені для обліку готової продукції;

- проаналізувати порядок проведення інвентаризації готової продукції;

- провести дослідження фінансових результатів діяльності ПП «Папужинці» за І квартал 2015 року.

Предметом дослідження є сутність та значення готової продукції, її облік та документування. Об'єктом дослідження є методика обліку наявності та руху готової продукції на підприємстві ПП «Папужинці».



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

готовий продукція документування облік

1.1 Готова продукція як економічна категорія

Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає затвердженим умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого порядку прийняття продукції.

Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речовинної продукції (хліба, одягу, взуття тощо), підприємство, може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств і тому подібне. На відміну від речовинної продукції, під якою розуміється вираз "готова продукція", цей вид продукції називають "виконані роботи та послуги". Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції та виконаних робіт та послуг.

Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, паливо та інші, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на підприємстві проходить такі стадії:

- виготовлення і випуск з подальшою передачею на склад;

- зберігання продукції на складі підприємства;

- відпуск продукції зі складу для внутрішніх потреб підприємства чи реалізації на сторону.

Готова продукція може мати, а може і не мати кількісні та якісні характеристики (кг, шт., сорт тощо). Але у всіх випадках продукція повинна мати вартісну характеристику. Продукція, яка має кількісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти буде здійснюватися її відвантаження (передача) та реалізація покупцеві. На окремих підприємствах (фермерських господарствах), готова продукція не передається на склад, а накопичується безпосередньо у виробництві, звідти здійснюється її відвантаження (або передача) покупцеві та реалізація. Не передбачає стадії зберігання на складі й продукція, що не має кількісних характеристик (виконані роботи, надані послуги, посередництво тощо).

На сільськогосподарських підприємствах під готовою продукцією відповідно до П(С)БО № 9 [63] розуміють товарну продукцію рослинництва, тваринництва, промислових та обслуговуючих виробництв, продукцію переробки, закуплену у громадян для подальшої переробки, що відповідає затвердженим стандартам.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку № 291 [27] передбачає облік й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції. Згідно з інструкцією під сільськогосподарською розуміють продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корм або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

У бухгалтерському обліку готова продукція має оцінюватися за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після зібрання всіх затрат та калькулювання. Разом з тим виникає потреба в щоденному обліку наявності й руху готової продукції та визначенні її вартісних характеристик. Тому в поточному обліку готова продукція оцінюється за прийнятими на підприємстві "твердими" обліковими цінами. Ними можуть бути середньорічна, планова собівартість, оптово-розрахункова, договірна ціна або фактична собівартість.[11]

Якщо готова продукція оцінюється не за фактичною собівартістю, то відокремлено від фактичної собівартості облічується відхилення. Оцінка продукції за "твердими" обліковими цінами дає можливість вести постійне спостереження за кількісними та вартісними параметрами процесів випуску та реалізації продукції. Тверді облікові ціни є основою побудови бухгалтерського обліку готової продукції на складах за оперативно-бухгалтерським методом.

Калькулювання - це визначення розміру витрат в грошовому виразі, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обчислюють собівартість придбаних матеріалів, виконаних робіт, готової продукції тощо.

Фактична собівартість продукції необхідна для визначення фактичних результатів діяльності господарства, ціноутворення, визначення ефективності технологічних та організаційних рішень, встановлення раціональності затрат та інше. При побудові обліку затрат за нормативним методом обов'язково обчислюють нормативну собівартість продукції. Собівартість продукції розраховується за калькуляційними елементами - статтями затрат. Статті затрат - це галузевий аспект побудови обліку, на різних підприємствах вони можуть бути різними і залежать від потреб управління.

Якщо об'єкт калькуляції - собівартість продукції (виробу, послуги або роботи), то калькуляційними одиницями стосовно готової продукції можуть бути сукупна собівартість, тобто собівартість усієї продукції, яку випустило господарство, його виробничий підрозділ (цех, бригада, дільниця); собівартість натуральної одиниці виміру - кількісної (шт., кг) або якісної (сухі речовини, вологість тощо). Ці одиниці виміру виступають послідовно у калькуляційну. Для того щоб обчислити собівартість окремого виду продукції, потрібно знати собівартість супутньої продукції. Неможливо визначити собівартість натуральної одиниці виміру, якщо попередньо не визначена собівартість окремого виду продукції.

Разом з тим слід мати на увазі, що калькуляційний процес не включає усієї складності калькуляцій в господарстві, оскільки крім основної продукції господарство повинне калькулювати також продукцію допоміжного виробництва, яка використовується основним виробництвом, а також калькулювати напівфабрикати, якщо вони випускаються для реалізації.

Собівартість продукції обчислюється за допомогою окремих способів, що залежать від наявності або відсутності тих чи інших факторів калькулювання. Основним вихідним елементом будь-якого виробництва є готова продукція. Разом з тим результатом виробничого процесу може також бути побічна продукція, можуть мати місце відходи виробництва, припущений брак. Крім того, безперервність технологічного процесу, особливості його організації вимагають рахуватися з наявністю незавершеного виробництва.[72]

Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватися методи, передбачені П(С)БО 9 “Запаси”.

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартісна (по дебету рахунку 901 “Собівартість реалізації готової продукції”), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції”).

Згідно з П(С)БО 9 запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісну очікувану вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат. Сума на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих, або тих, що не вистачає) запасів списується на витрати звітного періоду.

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку готової продукції

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що становлять основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат належать усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема: відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Для обліку виробництва призначений рахунок 23 "Виробництво". Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого відображаються витрати, а за кредитом - вихід продукції або списання вартості виконаних робіт і послуг.(табл.1.1.)

Таблиця 1.1 Облік виробництва (без рахунків класу 8)

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Списано на виробництво сировину, матеріали та інші матеріальні запаси	23 "Виробництво"	20 "Виробничі запаси", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари"
Виконані роботи і послуги іншими підприємствами для потреб основного виробництва	23 "Виробництво"	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями"
Нараховано знос (амортизацію) основних засобів	23 "Виробництво"	13 "Знос (амортизація) необоротних активів"
Нараховано заробітну плату з нарахуваннями і віднесено на основне виробництво	23 "Виробництво"	65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки за виплатами працівникам"
Списано загальновиробничі витрати на основне виробництво	23 "Виробництво"	91 "Загальновиробничі витрати"
Одержано від виробництва готову продукцію	26 "Готова продукція"	23 "Виробництво"
Списано собівартість виконаних робіт і послуг на сторону	90 "Собівартість реалізації"	23 "Виробництво"

За рахунком 23 "Виробництво" може бути залишок за дебетом, який показує суму незавершеного виробництва. Аналітичний облік до рахунку 23 ведеться за видах продукції, яка виготовляється, замовленнями, роботами, послугами.

Витрати обліковують за статтями, перелік і кількість яких підприємство встановлює самостійно, і зазначає в обліковій політиці. Для промислових підприємств рекомендується мати такий перелік статей калькулювання:

- сировина та матеріали;

- купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

- роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

- паливо й енергія на технологічні цілі;

- основна заробітна плата;

- додаткова заробітна плата;

- відрахування на соціальне страхування;

- витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

- загальновиробничі витрати;

- втрати від браку;

- інші виробничі витрати.

Підприємства поряд з основним можуть мати допоміжне виробництво, що залежить від галузі діяльності та інших обставин.

Допоміжні виробництва поділяються на дві групи:

1) виробництва, які обслуговують окремі підрозділи - цехи механічні, ремонтні, інструментальні, деревообробні, тарні та ін.;

2) виробництва, які обслуговують декілька цехів і постачають їм свою технологічну продукцію, - електростанції, котельні, водоканалізаційні, транспортні, холодильні, компресорні, очисні споруди та ін.

Роботу допоміжних виробництв обліковують на окремих аналітичних рахунках до рахунку 23 "Виробництво". Витрати виробництв першої групи, як правило, додають до загальновиробничих витрат цеху і загальною сумою розподіляють між продукцією цього цеху. За виробництвами другої групи здійснюють калькулювання собівартості одиниці роботи чи послуги, за якою роблять розподіл вартості послуг між споживачами, здійснюючи запис за дебетом і кредитом рахунку 23 "Виробництво" за різними аналітичними рахунками.

Приклад 1.

Ремонтна майстерня обслуговує один цех. Витрати за нею обліковують на окремому аналітичному рахунку і розподіляють між видами продукції цеху так, як і загальновиробничі витрати.

Приклад 2.

Транспортний цех виконує послуги іншим цехам. Витрати за ним обліковують на окремому аналітичному рахунку і здійснюють калькулювання собівартості тонно-кілометра (одиниці роботи). Розподіляють витрати транспортного цеху між споживачами відповідно до виконаних тонно-кілометрів, оцінюючи їх за фактичною собівартістю. Запис роблять за кредитом аналітичного рахунку "Транспортний цех" і за дебетом аналітичних рахунків підрозділів споживачів послуг. У синтетичному обліку це буде запис за дебетом і кредитом рахунку 23 "Виробництво".



1.3 Методика та організація обліку готової продукції на підприємствах різних форм власності

Для обліку наявності та руху готової продукції, що має кількісні характеристики та складується, планом рахунків передбачено рахунок 26 „Готова продукція”. Цей рахунок активний, балансовий, показує запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва. По дебету рахунка відображається надходження готової продукції з виробництва на склад за первісною вартістю, по кредиту - її відпуск. При списанні готової продукції з рахунка 26 „Готова продукція” сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 „Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків .

Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду. Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку 26 „Готова продукція” вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку 201 „Сировина і матеріали” або інших залежно від призначення цієї продукції.

В аналітичному обліку підприємства оцінюють готову продукцію за обліковими цінами, а саме - за плановою собівартістю, оптовими обліковими цінами. Надходження і відпуск готової продукції в синтетичному обліку відображаються за фактичною виробничою собівартістю. У зв'язку з цим підприємствам наприкінці звітного періоду необхідно розрахувати відхилення фактичної виробничої собівартості за обліковими цінами. Для відображення вартості готової продукції в облікових цінах і відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами рекомендовано до рахунку 26 „Готова продукція” відкрити два субрахунки:

261 „Готова продукція в облікових цінах”.

262 „Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін” [6, c. 216].

На рахунках бухгалтерського обліку надходження на склад готової продукції відображатиметься за дебетом рахунку 261 „Готова продукція” в облікових цінах і кредитом рахунку 23 „Виробництво” за фактичною виробничою собівартістю. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін стосовно продукції, що надійшла, відображатиметься записом за дебетом рахунку 261 „Готова продукція в облікових цінах” і кредитом рахунку 262 „Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін” при додатному результаті та зворотним записом - при від'ємном результаті.

Визначена розрахунковим шляхом фактична виробнича собівартість реалізованої готової продукції наприкінці місяця підлягає списанню з кредиту рахунка 901 „Собівартість реалізованої готової продукції” в дебет рахунка 79 „Фінансові результати”.

Кореспонденції бухгалтерських рахунків, що відображають рух готової продукції представлено в таблиці 1.2.



Таблиця 1.2 Бухгалтерські проведення за рахунком 26 „Готова продукція”

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Оприбутковано із основного виробництва на склад готову продукцію	26 „Готова продукція”	23 „Виробництво”
2	Відображено передачу на склад напівфабрикатів власного виробництва для подальшої реалізації	26 „Готова продукція”	25 „Напівфабрикати”
3	Відображено суму надлишків продукції, виявлену при інвентаризації	26 „Готова продукція”	719 „Інші доходи від операційної діяльності”
4	Відображено вартість продукції, повернутої до виробництва для доробки	23 „Виробництво”	26 „Готова продукція”
5	Готова продукція призначена для власних потреб оприбуткована як матеріали	20 „Виробничі запаси”	26 „Готова продукція”
6	Відображено вартість продукції, виданої зі складу підзвітній особі	372 „Розрахунки з підзвітними особами”	26 „Готова продукція”
7	Відображено собівартість реалізованої готової продукції	901 „Собівартість реалізованої готової продукції”	26 „Готова продукція”
8	Готова продукція використана для адміністративних потреб	92 „Адміністративні витрати”	26 „Готова продукція

Для обліку й узагальнення інформації по наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”. Продукція поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановоюсобівартістю готової продукції, яка виявляється в кінці року відноситься пропорційно на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року.

За дебетом рахунку 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва” відображається надходження сільськогосподарської продукції, а за кредитом - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі. На цьому рахунку обліковують: продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу);продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах або для виробництва кормів у кормоцехах;

продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій;

насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень [10, c. 478].

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться

за видами продукції.

Заключним етапом роботи підприємства є реалізація (продаж) виробленої ними продукції, яка здійснюється відповідно до договорів про поставку. Від їх виконання залежать кінцеві результати діяльності колективу - прибуток і його розподіл, а відповідно, величина різних фондів. Саме це зумовлює значення обліку реалізації готової продукції. Обліковими завданнями реалізації готової продукції є:

визначення кількості та вартості відвантаженої продукції; розрахунок кількості і вартості відвантаженої продукції; облік на аналітичних та синтетичних рахунках відвантаженої та реалізованої продукції; віднесення на реалізовану продукцію витрат по її пакуванню, транспортуванню до місця призначення (невиробничі витрати);

облік податку на додану вартість на реалізовану продукцію; облік надходження коштів від покупців; визначення та відображення на рахунках прибутків і збитків від реалізації продукції; контроль за виконанням договорів про постачання продукції [5, c. 97].

При вирішенні цих облікових завдань використовуються натуральні та грошові показники. Собівартість реалізованої продукції та прибуток (або збиток) визначається розрахунковим шляхом. Вирішуються облікові завдання процесу реалізації на бухгалтерських рахунках:

26 „Готова продукція” - відпуск для реалізації покупцеві.

28 „Товари” - відпуск продукції покупцеві.

901 „Собівартість реалізованої готової продукції”.

70 „Доходи від реалізації” - списання реалізованої продукції з рахунка відвантаження за фактичною собівартістю; відображення надходження грошових коштів за оптовою вартістю на реалізовану продукцію; визначення результатів реалізації (прибуток або збиток).

80 „Матеріальні витрати” - облік та списання невиробничих витрат на реалізовану продукцію.

64 „Розрахунки з бюджетом” - облік розрахунків з бюджетом.

31 „Розрахунковий рахунок” - облік отримання грошових коштів за реалізовану продукцію.

44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” - списання результатів від реалізованої продукції [8, c. 67].

Готова продукція може зменшуватися за своїм обсягом: внаслідок переведення її із однієї облікової групи до іншої та списанн її на витрати виробництва у якості виробничих запасів; в результаті реалізації як юридичним так і фізичним особа , за результатами проведених інвентаризацій і виявлених недостач готової продукції.

Накази-накладні, розрахункові та транспортні документи є основою для записів у відомість „Відвантаження, відпуск та реалізація продукції і матеріальних цінностей”. На основі розрахунку фактичної собівартості відвантаженої продукції списується сума з кредиту рахунка 26 „Готова продукція” в дебет рахунка 901 „Собівартість реалізованої готової продукції”. У подальшому сума, що належить за продану продукцію, записується такою бухгалтерською проводкою: дебет рахунка 31 „Розрахунковий рахунок”, кредит рахунка 70 „Доходи від реалізації” - на суму реалізованої продукції за місяць за ціною реалізації (оптовими цінами). Крім фактичної собівартості реалізованої продукції за дебетом рахунка 70 „Доходи від реалізації”, відображаються суми податків до бюджету у кореспонденції з кредитом рахунка 64 „Розрахунки з бюджетом”. Витрати пов'язані з реалізацією продукції (пакування, транспортування), називаються позавиробничими і включаються у загальну собівартість продукції. У сумі з витратами на виробництво продукції позавиробничі витрати складають повну собівартість готових виробів. Позавиробничі витрати обліковуються на однойменному рахунку. За дебетом цього рахунка обліковуються фактичні витрати, а за кредитом - суми цих витрат включених у повну собівартість реалізованої продукції. До рахунка 80 „Матеріальні витрати” відкриваються аналітичні рахунки, на яких облік ведеться за окремими статтями, такими, „Витрати на пакування”, „Витрати на тару”, „Витрати на транспортування”, „Інші витрати по збуту”.

На більшості підприємств позавиробничі витрати (через їх незначну питому вагу) включають повністю у собівартість реалізованої продукції. В окремих випадках частина цих витрат відноситься і на відвантажену продукцію. Позавиробничі витрати розподіляються між товарами реалізованими, відвантаженими і нереалізованими пропорційно до її виробничої собівартості або оптової вартості. В кінці місяця на рахунку 70 „Доходи від реалізації” визначається фінансовий результат від реалізації продукції. Сума прибутку записується за дебетом рахунка 7 „Доходи від реалізації” і кредитом рахунка 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. На суму збитку складається така ж бухгалтерська проводка, але у зворотній кореспонденції.

Вихід кожного виду готової продукції або напівфабрикатів з виробництваоформляється відповідною первинною документацією - частіше приймально-здавальними накладними. У них зазначається:

· номер;

· дата;

· цех (відправник);

· склад (одержувач);

· найменування продукції;

· номенклатура продукції;

· одиниця вимірювання;

· кількість місць (направлено і фактично прийнято: брутто, тара, нетто);

· ціна [9, c. 123].

Також відображається час прийняття, стан тари, підписи осіб, того, хто здав, і того, хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку готової продукції. Крім накладних складают змінний звіт комірника у якому вказують, скільки і яких видів продукції прийнято від цеху, надходження від цеху за зміну, кількість реалізованої або переданої іншим цехам продукції.

На деяких підприємствах на кожний вид продукції складають виробничий акт, який використовують для складання нагромаджувальної відомості за місяць. Нагромаджувальна відомість потрібна для подальшого обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні. Також на підприємствах надходження готової продукції з виробництва насклад оформлюють змінною відомістю (зі зазначенням дати, коробок, ящиків поліетиленових, пляшок та підписів особи, що здала, і особи, що прийняла) і вимогою (типова форма № М - 1). Готова продукцію виробництва на склад здають після прийняття відділом технічного

контролю. Змінну відомість підписує начальник цеху, який здав продукцію,комірник, що прийняв її, а також представник відділу технічного контролю.



1.4 Особливості обліку готової продукції в зарубіжних країнах

Визначення терміну «запаси» в різних країнах відрізняється. Якщо в Україні запаси є активами, призначеними для виробництва продукції, надання послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, то в США запаси - це активи, призначені для продажу протягом одного звичайного ділового циклу, або використання протягом одного виробничого циклу.

За кордоном, на торговельних підприємствах, де придбані товари, які не підлягають обробці перед реалізацією, практично всі запаси є товарними.

Порівнюючи термін «запаси», наведений в МСФЗ 2 та П(С)БО 9, можна стверджувати, що термін «запаси» за міжнародними та вітчизняними стандартами має аналогічний зміст.

Слід відмітити, що російська практика та положення нормативних документів щодо класифікації запасів, на перший погляд, аналогічні закордонним. Однак, відмінність системи обліку та надання звітності по запасах в російській системі обліку і звітності полягає в тому, що під запасами розуміють лише запаси сировини та матеріалів у виробничих підприємствах та запаси товарів в організаціях.

Готова продукція, як і інші запаси - матеріали, напівфабрикати, МШП, товари є частиною оборотного капіталу компанії. У рамках регулювання робочого капіталу компанії прагнуть підтримати запаси на оптимальному рівні. Оскільки в обов'язки бухгалтера великобританських компаній входить не тільки облік запасів, але і їхній контроль, то функції регулювання запасів знаходяться також у компетенції бухгалтера фінансової бухгалтерії. Розміри запасів різні в залежності від профілю підприємства. Але при цьому для будь-якого підприємства необхідно враховувати як переваги, так і недоліки підтримки запасів на максимальному і мінімальному рівнях.

Сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі, паливо, тара, тарні і будівельні матеріали, запасні частини й інші виробничі запаси на білоруських підприємствах враховуються по видах продукції, що виготовляється з них, у книзі обліку сировини і матеріалів за фактичною ціною їхнього придбання. Витрачені сировину і матеріали списуються на виробництво продукції в книги обліку сировини і матеріалів) у тім місяці, у якому вони відпущені у виробництво. Готова продукція окремо по кожнім її виду (найменуванню, сорту, артикулу) прибуткується в книзі обліку товарів (готової продукції) за цінами, обумовленим на підставі складених калькуляцій.

Облік готової продукції в Молдавії регулює Стандарт бухгалтерського обліку № 2 (СБУ № 2) «Запаси» розроблений у виконанні Постанови Уряду Придністровської Молдавської Республіки від 25 лютого 2000 року № 56 «Про державну програму переходу Придністровської Молдавської Республіки на міжнародну систему бухгалтерського обліку і статистики і про реформу бухгалтерського обліку». За цим стандартом готова продукція (продукція власного виробництва) - категорія запасів, що є кінцевим результатом виробничого циклу даної організації, яка цілком пройшла технологічний процес обробки (комплектації), що відповідають діючим стандартам відповідності якості, технічним характеристикам і умовам, або умовам договору.

Готова продукція на підприємствах Росії є частиною матеріально-виробничих запасів організації, призначених для продажу. Вона являє собою кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні і якісні характеристики яких відповідають умовам договору чи вимогам інших документів у випадках, установлених законодавством. В російському обліку розрізняють балансову оцінку готової продукції й оцінку, по якій продукція відображається в поточному (аналітичному) обліку.



РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПП «ПАПУЖИНЦІ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП»Папужинці»

ПП «Папужинці» розташоване в с.Папужинці, Тальнівського району, Черкаської області. Реєстрація та внесення інформації ПП «Папужинці» в ЄДРПОУ були здійснені 08.12.2010. Юридична адресою товариства являється: Україна, Черкаська область, Тальнівський район, с. Папужинці, вул.Перемоги 4. Керівником досліджуваного підприємства являється Баранюк Василь Миколайович. Підприємство створило бухгалтерську службу, яка складається з 3-х осіб: головний бухгалтер - Мельниченко Олена Степанівна, відповідальна за оплату праці - Гончар Наталія Миколаївна та бухгалтер - Баліцька Катерина Василівна. На ПП «Папужинці» ведеться автоматизована форма ведення бухгалтерського обліку. Підприємство веде облік за допомогою комп'ютерної програми « 1-С: Підприємство Версія 7.7 Конфігурація для підприємств АПК Україна ». Відстань підприємства до районного центру м. Тального - 28 кілометрів, до обласного центру м. Черкаси - 146 кілометрів.

Бухгалтерський облік ведеться згідно з прописаними нормами у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - безперервно і достовірно, починаючи з дня реєстрації підприємства. За організацію бухгалтерського обліку відповідає директор ТОВ. Також він слідкує за повнотою, своєчасністю, правильністю, системністю, послідовністю записів щодо всіх господарських операцій.

Оскільки, підприємство функціонує як товариство з обмеженою відповідальністю, то воно має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Відповідальними за облікову політику товариства є керівник і головний бухгалтер. Установчим документом товариства є Статут. [1, 83] Регламентне забезпечення обліку на підприємстві забезпечують саме Статут та Наказ про облікову політику підприємства. Вищим органом ПП «Папужинці» є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Метою діяльності згідно Статуту ПП «Папужинці» є: отримання прибутку в процесі діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт.(ДодатокА-1)

Відповідно до Статуту ТОВ має такі види діяльності:

· Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

· Розведення великої рогатої худоби молочних порід

· Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів

· Розведення свиней

· Допоміжна діяльність у виробництві

· Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

Для вирішення статутних завдань предметом діяльності товариства в Україні визначаються:

- Виробництво, закупка, переробка іншої продукції сільськогосподарського і промислового значення та її реалізація.

- Ведення лісового господарства.

- Виробництво, закупка, переробка іншої продукції сільськогосподарського і промислового значення та її реалізація.

- Надання послух по обробітку грунту і збиранню врожаю.

- Надання вантажно-розвантажувальних, транспортно-експлатаційних послуг, пакувальних на замовлення суб'єктів підприємницької діяльності і населення, утримання автомобільного господарства.

- Підготовка і підвищення кваліфікації робітників та інших працівників.

- Громадське харчування.

Головним завданням ПП «Папужинці» являється формування матеріально-технічної бази, залучення матеріальних ресурсів та інтелектуальних сил для виконання своєї статутної мети - надання послуг та робіт, товарів та отримання прибутку.

ПП «Папужинці» прийняло наказ №-2 « Про облікову політику товариства» 04 січня 2011 року.

Бухгалтерський облік ведуть відповідно до Плану рахунків. Облік витрат товариство веде на рахунках 9 класу « Витрати діяльності », без використання рахунків класу 8 « Витрати за елементами ». Також бухгалтерський облік ведуть з використанням комп'ютерної програми « 1-С:Підприємство Версія 7.7 Конфігурація для підприємств АПК України ».

Найбільшу питому вагу у виробничій структурі підприємства займає рослинництво. А також, в ПП «Папужинці» виробляють продукцію тваринництва, а саме вирощують поголів'я свиней, ВРХ, поголів'я овець, кіз, птиці. Господарство повністю забезпечення кадрами всіх рівнів: механізатори, працівники рослинництва, спеціалісти всіх рівнів.

Щодо фінансової звітності, то ПП «Папужинці» веде її в повному обсязі і вона складається з:

1.Форма №1 «Баланс» («Звіт про фінансовий результат»). 2.Форма №2 «Звіт про фінансові результати» («Звіт про сукупний дохід»). 3.Форма №3 «Звіт про рух грошових коштів» (за прямим методом). 4.Форма №4 «Звіт про власний капітал». 5.Форма «5 «Примітки до річної фінансової звітності»

Крім бухгалтерського обліку та фінансової звітності, дане підприємство веде оперативний облік і синтетичну звітність, яку подає до відповідних органів, у визначені законодавством терміни. За недостовірність і нецілісність даних ПП «Папужинці» несе матеріальну, кримінальну і дисциплінарну відповідальність, згідно з чинним законодавством.

Фінансовий рік товариства , за яким складаються звіти, збігаються з календарним і становить період від 01 січня до 31 грудня включно.

На протязі свого існування і до нині підприємство займається вирощуванням сільськогосподарської продукції. Обсяги виробленої продукції були і є значними для ПП «Папужинці» .Також дане підприємство проводить імпортні операції і діє на умовах на умовах самофінансування та самоокупності. ПП «Папужинці» - багатогалузеве господарство, але основний виробничий напрямок - зерново-буряковий, а також тваринництво.

Земельні угіддя є базовим ресурсом, що визначає формування всіх інших ресурсів. До сільськогосподарських земель угідь відносять такі угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції. До таких угідь належать: рілля, пасовища, сіножаті та багаторічні насадження. Земельні угіддя переважно рівнинного типу. Клімат теплий, помірно-континентальний. Це сприяє для вирощування таких сільськогосподарських культур як пшениця озима, гречка, ячмінь озимий і ярий, горох, просо, соняшник, соя, ріпак, картопля й овочі відкритого грунту.

Одним із найважливіших показників економічної ефективності земель являється показник землезабезпеченості господарства.

Проводимо аналіз земельних угідь ПП «Папужинці» (Табл. 2.1)

Таблиця 2.1 Склад і структура земельних угідь в ПП «Папужинці»

Види угідь	2013 рік	2014 рік	2015 рік	2015 рік (% до 2013 року)
	Площа, га	У% до с._г. угідь	Площа, га	У% до с._г. угідь	Площа, га	у% до с._г. угідь
Сільськогоспод.угіддя з них	47913	100	47857	100	47864	100	-0,11
Рілля	4863	10,15	4828	10,09	4835	10,1	-0,58
Інші землі	43050	89,85	43029	89,91	43011	89,9	-0,91



Аналізуючи дані таблиці 1.1 можна сказати, що площа сільськогосподарських угідь в 2013-2015 рр. змінилась незначно. За період з 2013 року по 2015 рік загальна земельна площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 49 га або на 0,10% та рілля на 28 га., яка у відсотках зменшилась на 0,58%. Це зумовлено вилученням частки земельних паїв мешканцями села на умовах оренди.

Як бачимо, лише невелика площа сільськогосподарських угідь зайнята під ріллю. Аналізуючи дані останнього - 2015 року, рілля займає 10,1% усієї площі сільськогосподарських угідь.

Таблиця 2.2 Структура посівних площ ПП «Папужинці»

Культура, групи культур	2013 рік	2014 рік	2015 рік	2015 рік у% до 2013 року
	Га	%	Га11	%	га	%
Зернові і зернобобові в тому числі:	1879	34,88	1910	34,8	2017	35,95	7,34
Пшениця озима	600	11,4	603	10,99	708	12.62	18
Жито	2	0,04	2	0,04	1	0,018	-50
Гречка	20	0,37	5	0,036	14	0,25	-30
Кукурудза наЗерно	530	9,84	510	9,29	587	10,46	10,75
Ячмінь озимий	335	6,22	340	6.19	340	6,06	1,49
Ячмінь ярий	348	6,46	350	6,38	325	5.79	6,61
Горох	40	0,74	40	0,73	40	0,71	0
Просо	4	0,07	-	-	2	0,04	-50
Соняшник	850	15,78	909	16,56	947	16.88	11,41
Cоя	410	7,61	452	8,24	449	8.00	9,51
Ріпак озимий	365	6,78	309	5,63	164	2,92	-55,07
Картопля	2	0,04	31	0.57	1	0,018	-50
Овочі відк. грунту	2	0,04	2	0,036	15	0,27	650,00
Всього посівів:	5387	100	5489	100	5610	100	4,7

Проаналізувавши дану таблицю, помітно, що структура посівних площ по кожному виду культур кожного року нерівномірна. Це пов'язано з тим, що кожного року загальна земельна площа зменшується і ціни на певний вид культури змінюються, тому підприємство вирішує який вид культур краще сіяти для отримання найбільшого прибутку.

Оцінка основних виробничих фондів дає змогу виявити міру їх участі у формуванні вартості створеної продукції. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери в різних етапах його розвитку, зростання та вдосконалення технічної оснащеності і продуктивність праці персоналу. Знаряддя туди, що є найактивнішої частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. Проаналізуємо основні виробничі фонди ПП «Папужинці» (таблиця 2.4).(В-13, В-14, В-15, К-13, К-14, К-15)

З даних таблиці 2.4 видно, що з кожним роком прибуток підприємства збільшується, це означає, що підприємство росте. У 2013 році прибуток складав 2841 грн., у 2014 році - 20364 грн., у 2015 році - 28944 тис. грн. За два роки прибуток підприємства зріс на 918,80%.

Виробництво продукції з кожним роком збільшувалось. У 2013 році продукції було вироблено на 2803 грн., у 2014 році - на 18492грн., у 2015 році - 27779 грн. В порівнянні 2015 року до 2013 року продукції було вироблено на 891, 05 % більше.

Вартість виробничих фондів зросла. Якщо у 2013 році вартість виробничих фондів складала 38247 грн., то у 2015 році їх вартість складала 74323 грн. Їхня вартість зросла на 94,32%. Це свідчить про те, що підприємство оновлює своє устаткування і основні засоби.

Ця оцінка ґрунтується на використанні системи взаємопов'язаних показників натурального та вартісного обчислення, які відображають дію і форми вияву об'єктивних економічних законів у матеріальному виробництві аграрної сфери економіки, з урахуванням її особливостей, вплив різних чинників на процес виробництва.

Одна з вимог до показників оцінки діяльності підприємства - вони повинні найоб'єктивніше відображати рівень ефективності виробництва.

Через це показники не можуть бути єдиними для всього сільського господарства, окремих його галузей і видів продукції, а повинні враховувати специфіку виробництва.

Таблиця 2.3 Забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ефективність їх використання в ПП «Папужинці» ”.

Показники	2013 рік	2014 рік	2015 рік	2015 рік у% до 2013 року
Площа сільськогосподарських угідь, га	47913	47857	47864	-0,10
Кількість середньорічних Працівників	154	161	170	10,39
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	38247	50595	74323	94,32
Вартість валової продукції, тис. грн.	2803	18492	27779	891,05
Фонозабезпеченість, тис. грн.	0,80	10,42	15,28	1810
Фондоозброєність праці, тис. грн.	248,3	314,2	437,1	76,03
Фондовіддача, тис. грн.	0,07	0,37	0,37	428,57
Фондомісткість продукції, тис. грн.	13,65	2,74	2,68	-80,37
Прибуток, тис. грн.	2841	20364	28944	918,80
Норма прибутку, %	7,43	40,25	38,94	424,09

Для аналізу діяльності підприємства, оцінки ефективності його діяльності необхідно зробити аналіз економічної характеристики ПП «Папужинці» за основними економічними показниками (таблиця 2.5).

Виручка від реалізації продукції у 2014р. Збільшилась на 29943 грн., або на 112,31%, що пов'язано зі збільшенням виробництва продукції рослинництва. У 2015р. виручка збільшилась порівняно з 2014р. на 17756 грн., або на 31,37%. Таке збільшення пояснюється тим, що за останні три роки виробництво продукції рослиннництва постійно збільшується. За період з 2013-2015рр. виручка від реалізації продукції збільшилась на 47699.грн. або в 78,92%.

Собівартість реалізованої продукції за період 2013-2015рр. збільшилась на 16735 грн, або в 80,83%. Як видно, збільшення собівартості впливає на збільшення виручки, тому це позитивно відображається на валовому прибутку.

Валовий прибуток в 2015р. Збільшився в порівнянні з 2013р. на 24976 грн., або на 891,05 %, хоча в порівнянні з 2014р. прибуток в 2015 р. збільшився на 92687 грн., тобто в 50,22 %.

Фондовіддача в 2015 р збільшилась порівняно з 2013р. на 0,3 грн. або на 428,57 %. Це пов'язано із впровадженням нових фондів і зростанням обсягів господарювання.

Середньооблікова чисельність працівників у 2015р. порівняно з 2014р. Збільшилась на 9 працівників, а порівняно з 2013р.на 16 працівників .

Продуктивність праці в 2015р. порівняно збільшилась на 145,21 тис.грн, або на 797,86%.

Рентабельність господарської діяльності по роках була позитивною, так у 2013р. вона склала 13,58%, в 2014р. 59,52%, а в 2015р. 74,20%.Найбільший рівень рентабельності господарської діяльності ТОВ ПП «Папужинці» має у 2015р. - 74,20%. Таке збільшення рівня рентабельності оцінюється позитивно, відбувається поступово зростання його рівня, хоча за період 2013-2015 він суттєво змінився.

Тому господарську діяльність підприємства можна вважати середньо рентабельною. З огляду на відносно непоганий рівень рентабельності, господарська діяльність забезпечує оборотність капіталу і є надійним джерелом доходу підприємства.

Таблиця 2.4 Економічна характеристика ПП «Папужинці»

№ з.п.	Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення 2015 р. від 2013 р.
					тис.грн.	%
1	Виручка від реалізації, тис.грн.	26660	56603	74359	47699	178,92
2	Чистий дохід від реалізації, тис.грн.	23507	49561	65218	41711	177,44
3	Собівартість реалізації, тис.грн.	20704	31069	37439	16735	80,83
4	Валовий прибуток, тис.грн.	2803	18492	27779	24976	891.05
6	Середньооблікова чисельність працівників	154	161	170	16	10,39
7	Середня вартість :					90,25
	- необоротних активів	13626	16551	25924	12298
	- оборотних активів	24621	34044	48399	23778	96,58
8	Фондовіддача, грн.	0,07	0,37	0,37	0,3	428,57
9	Коефіцієнт оборотності	1,39	2,24	2,0	0,61	43,88
10	Продуктивність праці, тис.грн.	18,20	114,86	163,41	145,21	797,86
11	Рентабельність господарської діяльності , %	13,58	59,52	74,20	60,62	446,39
12	Рентабельність активів підприємства, %	1,23	1,96	1,75	0,52	42,28

Для визначення ліквідності ПП «Папужинці» розрахуємо коефіцієнти ліквідності, за допомогою даних фінансової звітності підприємства за 2013-2015рр. (Додатки Г-13, Г-14, Г-15, Д-13, Д-14, Д-15) : . Згідно таблиці 2.6 можна зробити висновки про досить низький рівень ліквідності має ПП «Папужинці» за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2015р. є високий(0,02), оскільки норматив становить 0,5 .

Показники загальної ліквідності також мають тенденцію до зменшення в 2015р. Зниження показників загальної ліквідності на протязі даного періоду , що досліджується свідчать про покращення фінансового стану підприємства, про ефективність його діяльності і про відсутність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що являється позитивною рисою фінансового стану підприємства.

Таким чином, можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність досліджуваного підприємства. Але через брак грошових коштів на рахунку підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані у виробничі запаси і незавершене виробництво.



Таблиця 2.5 Аналіз фінансово-майнового стану ПП «Папужинці»

Показники	2013р.	2014р.	2015р.	Відхилення 2015р. від 2013р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	5,51	0,02	0,02	-5,49
Коефіцієнт загальної ліквідності	43,42	2,2	1,69	-41,73
Коефіцієнт автономії	0,99	0,7	0,6	-0,39
Коефіцієнт співвідно-шення позичених і власних коштів	0,02	0,44	0,63	0,61
Коефіцієнт фінансової незалежності	66,45	2,27	1,59	-64,86
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,54	0,5	0,51	-0,03
Фондомісткість	0,07	0,37	0,37	0,3
Фондоозброєність	248,36	314,25	437,19	188,83

Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку фінансового аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів.

Показник фінансової стійкості підприємства є вищим за нормативне значення. Зниження даного коефіцієнту в кінці 2015р. обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів.

Показник фінансової незалежності ПП «Папужинці» на протязі 2013-2015рр. перевищує нормативне значення (0,5 і більше) хоча і зменшується з кожним роком. Коефіцієнт фінансової незалежності зменшився в 2015р в порівнянні з 2013р. на 64,86.

2.2 Документування господарських оперцій з обліку готової продукції на даному підприємстві

Всі господарські операції ПП «Папужинці», пов'язані з наявністю і рухом готової продукції, повинні оформлятися виправдувальними документами. Ці документи служать первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Передача готової продукції на склад оформляється первинним документом, який підтверджує факт надходження з виробництва готової продукції, тобто вимогою-накладною (форма № М-11). Вся готова продукція здається під звіт матеріально відповідальній особі. Виняток допускається лише для великогабаритної продукції, яка не може бути здана на склад з-за своїх розмірів. Іншими способами оформлення є відомість здачі продукції з цеху на склад або акт приймання-здавання при здачі продукції замовнику безпосередньо з цеху.

При надходженні готової продукції на склад на кожен номенклатурний номер виробів в бухгалтерії відкриваютьсякартки обліку матеріалів (форма № М-17), які видаються під розписку матеріально відповідальній особі. По закінченні робочого дня комірник на основі первинних прибутково-видаткових документів записує в картках прихід чи витрата готової продукції і розраховує її залишок. На підставі даних, врахованих у картках, на складах складаються оборотні або сальдові відомості готової продукції, які передаються в бухгалтерію.