Облік розрахунків за виплатами працівникам підприємства
Аналіз економічної сутності виплат працівникам. Характеристика синтетичного і аналітичного обліку розрахунків за виплатами працівникам. Вдосконалення обліку виплат працівникам на підприємстві ТОВ "Термінал-БК" на основі використання зарубіжного досвіду.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.12.2015 |
| Размер файла | 272,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Острозька академія»
Кафедра фінансів, обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Фінансовий облік»
на тему: ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ ПІДПРИЄМСТВА
Студентки Соловей Маргарити
Керівник: Харчук Ю. Ю.
Острог - 2015
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКІВ
1.1 Економічна сутність та характеристика виплат працівникам
1.2 Особливості первинного обліку розрахунків за виплатами працівникам
1.3 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за виплатами працівникам
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ТЕРМІНАЛ - БК» ЗА 2012-2014 РОКИ
2.1 Здійснення первинного обліку розрахунків за виплатами працівникам
2.2 Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків
2.3 Аналіз динаміки і структури розрахунків за виплатами працівникам
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ТЕРМІНАЛ - БК»
3.1 Покращення первинного, синтетичного та аналітичного обліку виплат працівникам на підприємстві ТОВ «Термінал - БК»
3.2 Підвищення якості розрахунків за виплатами працівникам на підприємстві ТОВ «Термінал - БК»
3.3 Вдосконалення обліку виплат працівникам на підприємстві ТОВ «Термінал - БК» на основі використання зарубіжного досвіду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК
ВСТУП
Виплати працівникам є важливим об'єктом бухгалтерського обліку, оскільки виплати пов'язані з витратами підприємства та з його зобов'язаннями.
Витрати розглядаються, з одного боку, як активи, від використання яких підприємство очікує отримати економічні вигоди, а з іншого - це зобов'язання, як зменшення вигід внаслідок вибуття фінансових активів при погашенні зобов'язань.
Виплати працівникам - це всі форми компенсації, що надає суб'єкт господарювання в обмін на послуги, надані працівникам .
Актуальність теми полягає в тому, що облік виплат працівникам займає важливе місць у системі бухгалтерського обліку, є невід'ємною частиною діяльності будь-якої організації, тому правильність та достовірність відображення в обліку інформації про оплату праці чинить значний вплив на фінансовий результат господарської діяльності
Ці питання проаналізовані у працях вітчизняних науковців С.Ф. Покропивний, М.Д. Ведерниковим,О.А. Грішнова, Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф.,Рожнов В.,Горицька Н. ,Кундря- Висоцька О.П.,Горбіна І.С.
Об'єктом дослідження виступають розрахунки за виплатами працівникам підприємства, їх економічна сутність та характеристика.
Предметом дослідження виступає облік за виплатами працівникам підприємства та шляхи їх покращення.
Метою даної роботи є теоретичні підходи до визначення обліку за виплатами працівникам підприємства, а також особливості їх обліку та заходи щодо вдосконалення.
Для досягнення мети роботи, треба виконати наступні завдання:
1. Охарактеризувати економічну сутність та характеристику виплат працівникам.
2. Визначити особливості первинного обліку розрахунків за виплатами працівникам .
3. Дати характеристку синтетичному і аналітичному обліку розрахунків за виплатами працівникам.
4. Охарактеризувати здійснення первинного обліку розрахунків за виплатами працівникам .
5. Проаналізувати організацію синтетичного і аналітичного обліку розрахунків.
6. Проаналізувати динаміку і структуру розрахунків за виплатами працівникам.
7. Визначити шляхи покращення первинного, синтетичного та аналітичного обліку виплат працівникам на підприємстві ТОВ «Термінал - БК».
8. Дослідити шляхи підвищення якості розрахунків за виплатами працівникам на підприємстві ТОВ «Термінал - БК».
9. Охарактеризувати заходи вдосконалення обліку виплат працівникам на підприємстві ТОВ «Термінал - БК» на основі використання зарубіжного досвіду.
Методи дослідження:
1) теоретичні загальнонаукові методи абстрагування, узагальнення, формалізації, індукції та дедукції;
2) емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез, ідеалізація, моделювання, системний метод і метод класифікації);
Інформаційною базою досліджень були: статистичні дані, офіційні документи, законодавчі та нормативні акти, підручники та навчальні посібники бухгалтерського та фінансового обліку України, статтями з періодичних видань та статтями з ресурсу Інтернет.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКІВ
1.1 Економічна сутність та характеристика виплат працівникам
Виплати працівникам є важливим об'єктом бухгалтерського обліку, оскільки виплати пов'язані з витратами підприємства та з його зобов'язаннями.
Витрати розглядаються, з одного боку, як активи, від використання яких підприємство очікує отримати економічні вигоди, а з іншого - це зобов'язання, як зменшення вигід внаслідок вибуття фінансових активів при погашенні зобов'язань.
Зобов'язання з виплат є джерелом залучених коштів підприємства, завдяки яким воно має можливість розширяти свою діяльність. Відповідно до нормативних документів, які регламентують методологію бухгалтерського обліку зобов'язань, їх слід розглядати як заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої; як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди [8].
Виплати працівникам - це всі форми компенсації, що надає суб'єкт господарювання в обмін на послуги, надані працівникам [9].
Головне місце серед цих виплат займає заробітна плата. Поняття «заробітна плата» трактується науковцями і практиками по-різному.
Класики економічної теорії А.Сміт та Д.Рікардо у своїх наукових дослідженнях пропонують своє визначення поняття «заробітна плата». Так, А.Сміт зазначає, що «заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла «працювати», а Д.Рікардо вважав, що «заробітна плата є грошовим виразом «мінімуму засобів існування» [1]
Вітчизняні економісти досліджуючи поняття «заробітна плата», також пропонують свої визначення поняття «заробітна плата». Зокрема, С.Ф. Покропивний [4, с. 347] вважає, що «заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартості (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших - елементом витрат на виробництво, чинником конкурентоспроможності продукції, складовою доходу підприємства».
Ще одне визначення поняття «заробітна плата» запропоноване М.Д. Ведерниковим [2, с. 24].
З його точки зору, заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді .
Проте найбільш повне визначення даного поняття пропонує О.А. Грішнова, яка розглядає поняття «заробітна плата» з кількох позицій: з позицій економічної теорії, з позицій ринкової економіки, з позицій економіки праці, з позицій найманого працівника та з позицій підприємця. Так, з позицій економічної теорії, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. З позиції найманого працівника, заробітна плата - це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили. 3 позицій підприємця, заробітна плата - це елемент витрат виробництва і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці [3, с. 36].
На сьогодні в Україні існує багато законодавчих актів, в яких надається визначення економічної сутності поняття «заробітна плата».
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені Законом України «Про оплату праці» [6].
Перелік виплат працівникам, що включаються до конкретних видів заробітної плати наведений в Інструкції зі статистики заробітної плати [7]. Основні положення з оплати праці сформульовано в Кодексі законів про працю України (далі КЗпП) [5].
Питання державного i договірного регулювання оплати праці визначається КЗпП та іншими нормативно-правовими актами.
Зазначимо, що існують певні розбіжності у визначенні сутності та складу таких понять як «заробітна плата» і «оплата праці».
Складовими фонду оплати праці є: фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати [7].
В той же час, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу [6].
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
У даному визначенні не згадуються інші виплати, крім винагород «...за виконану роботу». Але водночас у ст. 2 «Закону про оплату праці» згадується поділ всіх виплат, здійснюваних працівникам, на три категорії за аналогією з Інструкцією № 5. При цьому відповідно до Закону «Про оплату праці»:
- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, можна визначити деяку непогодженість у визначеннях Закону «Про оплату праці» та Інструкції № 5. Так, заробітна плата як об'єкт бухгалтерського обліку поняття більш широке, ніж оплата за працю. Додатково до заробітної плати працівник отримує заохочення й компенсації. На мій погляд, визнати оплатою за працю доплати, заохочення та компенсації є некоректним.
Заробітна плата в Україні має низький рівень і, для більшості найманих працівників, вона перетворилася на невелику соціальну виплату. Така ситуація не сприяє зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.
Разом з тим, використовуючи дешеву робочу силу, підприємці не зацікавлені підвищувати продуктивність праці шляхом вкладання коштів в оновлення виробничих фондів та розвиток персоналу. Дешева робоча сила зумовлює не лише низький рівень продуктивності праці, але і низьку якість продукції, і в зв'язку з цим її неконкурентоспроможність.
Для вирішення цих проблем необхідно провести комплексну реформу оплати праці, яка б відповідала таким завданням: підвищення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, збільшення питомої ваги заробітної плати у ВВП, встановлення раціональних співвідношень між заробітною платою, підприємницьким прибутком і прибутком від власності, створити цілісну системну правову базу організації оплати праці.
Виплати працівникам включають:
а) короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата, внески на соціальне забезпечення, оплачені щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність, участь у прибутку та премії (якщо вони підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду), а також негрошові пільги теперішнім працівникам (такі як медичне обслуговування, надання житла, автомобілів, а також надання безкоштовних чи субсидованих товарів або послуг);
б) виплати по закінченні трудової діяльності, такі як пенсії, інші види пенсійного забезпечення, страхування життя та медичне обслуговування по закінченні трудової діяльності;
в) інші довгострокові виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років або оплачувану академічну відпустку, виплати з нагоди ювілеїв чи інші виплати за вислугу років, виплати за тривалою непрацездатністю, а також отримання частки прибутку, премії та відстрочену компенсацію, якщо вони підлягають сплаті після завершення дванадцяти місяців після закінчення періоду або пізніше;
г) виплати при звільненні.
Виплати працівникам включають виплати, які надаються або працівникам, або їх утриманцям та можуть бути надані у формі грошових виплат (або надання товарів чи послуг) безпосередньо працівникам, їхнім дружинам / чоловікам, дітям чи іншим утриманцям або іншим особам, наприклад, страховим компаніям.
Працівник може надавати послуги суб'єктові господарювання на основі повного робочого дня, неповного робочого дня, постійної зайнятості, періодичної зайнятості та на тимчасовій основі.
виплата працівник синтетичний облік
1.2 Особливості первинного обліку розрахунків за виплатами працівникам
Облік розрахунків з оплати праці ведуть на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам". До рахунку 66 відкривають три субрахунки:
- 661 "Розрахунки за заробітною платою";
- 662 "Розрахунки з депонентами";
- 663 "Розрахунки за іншими виплатами".
За дебетом субрахунку 661 обліковують усі види утримань з оплати праці, виплату оплати праці, депонування (перерахунок на субрахунок 662) оплати праці. За кредитом субрахунку 661 відображають нарахування оплати праці. За кредитом субрахунку 663 відображають нарахування виплат, які не входять до складу фонду оплати праці, зокрема допомога у зв'язку з частковим безробіттям, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. У дебет субрахунку 663 відносять виплати, що не входять до складу фонду оплати праці.
На рахунку 66 може бути розгорнуте сальдо:
- кредитове - означає заборгованість підприємства з оплати праці та інших виплат працівникам;
- дебетове - означає заборгованість працівників підприємству з оплати праці. Дебетове сальдо може виникати лише в окремих випадках, наприклад, коли є переплати з оплати праці.
У разі нарахування оплати праці запис роблять на кредит рахунку 66 і дебет різних рахунків, на які відноситься оплата праці (рахунки 23,91,92,93 та ін.). "Нічиєї" заробітної плати немає. Вона завжди має бути віднесена на конкретний об'єкт обліку (структурний підрозділ, вид продукції, послуг тощо).
Витрати на оплату праці підприємствами, що використовують клас рахунків 8 "Витрати за елементами", відображаються на рахунку 81 "Витрати на оплату праці", який має шість субрахунків:
- 811 "Виплати за окладами й тарифами";
812 "Премії та заохочення";
- 813 "Компенсаційні виплати";
- 814 "Оплата відпусток";
- 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу";
- 816 "Інші витрати на оплату праці".
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці депонуються і відображаються за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" або субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами" і кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами". Внесення неотриманої заробітної плати в банк записується за дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредитом рахунку 30 "Каса". Отримання в банку сум депонованої заробітної плати оформляється так: дебет рахунку 30 і кредит рахунку 31. Виплата із каси заробітної плати депоненту відображається так: дебет субрахунку 662 і кредит рахунку 30.
Депонент (лат.- той, що відкладає) - фізична або юридична особа, яка внесла цінності (грошові суми або цінні папери) в депозит (тобто до банків, інших установ) на зберігання. Депонентами є працівники підприємств, які з тієї чи іншої причини не отримали у строк належну їм нараховану заробітну плату. Не отримана в строк заробітна плата вважається депонованою.
Якщо сума не отримана працівником у встановлений строк, то у платіжній відомості чи видатковому касовому ордері касиром (чи особою, на яку покладено обов'язки касира) проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, в місці їхнього підпису ставиться штамп або робиться напис: "Депоновано". Касир складає реєстр депонованих сум і у платіжній відомості записує фактично виплачену суму та не отриману суму виплат, яка підлягає депонуванню.
Неотриманні суми потрібно здавати з каси в банк на поточний рахунок. У касі можуть залишатися суми в розмірах, що не перевищують встановлений підприємству ліміт каси.
Для аналітичного обліку розрахунків до субрахунку 662 ведуть "Книгу обліку розрахунків з депонентами". Записи в книгу здійснюються протягом року на підставі складених касиром реєстрів невиданої заробітної плати в кожному місяці із зазначенням номера платіжної відомості.
Депоновані суми виплачуються не за відомостями, а за видатковими касовими ордерами, які виписуються окремо на кожну особу. Номер видаткового касового ордера і суму, яку виплачено за ним, записують у Книгу обліку розрахунків з депонентами напроти зазначення місяця, в якому здійснено виплату. Різниця між кредитом (віднесено на рахунок депонента) і дебетом (виплачено) Книги обліку розрахунків з депонентами буде величиною невиплаченої заробітної плати за кожним працівником. Суми депонентської заборгованості обліковують до їх погашення.
При виплаті заробітної плати через банкомати за допомогою пластикових карток депонентської заборгованості не виникає. За платіжними картками громадяни одержують перераховану їм заробітну плату у зручний для них час.
Облік розрахунків за виплатами працівникам здійснюється в журналах № 5 і № 5А, а в сільськогосподарських підприємствах - в журналі-ордері № 5Б с.г.
Нарахування заробітної плати працівникам бюджетної установи являє собою розрахунок заробітку за місяць з урахуванням посадового окладу, різних доплат і надбавок, премій, допомоги, оплати відпусток за мінусом відрахувань. Нарахування зарплати здійснюється на підставі первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків, наказів, документів про присвоєння вчених звань та наукових ступенів тощо.
Типові форми первинних документів з обліку розрахунків із заробітної плати затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05. 1996 р. № 144. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць. При почасовій оплаті праці підставою для нарахування зарплати є табель обліку використання робочого часу, який складають в окремих підрозділах установи і за підписом керівника підрозділу та особи, уповноваженої вести облік виходу на роботу працівників, подають до бухгалтерії. Працівник бухгалтерії, відповідальний за нарахування зарплати, перевіряє табель як з точки зору правильності його оформлення, так і за змістом: склад осіб, внесених до табеля; погодження з відповідними документами дат відпустки, хвороби, відрядження, зарахування, звільнення, роботи у святкові та неробочі дні, у нічні зміни тощо.
Перевіряється також правильність підрахунку кількості відпрацьованих годин (днів) кожним працівником та кількості невиходів на роботу з різних причин. Нарахування зарплати за відпрацьований час може здійснюватися безпосередньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості, виходячи з кількості відпрацьованих днів (годин) та встановленого місячного окладу (погодинної ставки оплати).
Якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці, то сума заробітку визначається множенням кількості відпрацьованих за місяць годин на тарифну ставку з урахуванням доплат і надбавок. Окремо визначаються доплата за роботу в нічні години, у святкові та неробочі дні. Так, доплата за нічні години роботи (з 10 години вечора до 6 години ранку) визначається множенням кількості відпрацьованих годин у нічний час на погодинну ставку оплати і на коефіцієнт доплати (наприклад -- 0,4). Аналогічно визначається сума доплати за роботу у святкові та неробочі дні.
Якщо працівнику встановлено місячний посадовий оклад, то сума заробітку визначається діленням суми окладу на кількість робочих днів (годин) за нормативної тривалості місяця і множенням на кількість фактично відпрацьованих днів (годин).
При відрядній оплаті праці сума заробітку визначається множенням кількості виконаної роботи (виробленої продукції) на розцінку за одиницю роботи (продукції). Якщо робота виконувалася бригадою, то визначена таким чином сума заробітку підлягає розподілу між членами бригади відповідно до кількості відпрацьованого часу і рівня кваліфікації окремих працівників. При цьому розподіл може здійснюватися пропорційно заробіткові за тарифними ставками або пропорційно кількості коефіцієнто-годин. Остання визначається множенням кількості відпрацьованих годин окремим працівником на тарифний коефіцієнт відповідного розряду, встановленого цьому працівникові.
Крім основної оплати за виконану роботу або відпрацьований час, працівники бюджетних установ можуть отримувати різного виду доплати, передбачені законодавством. Так, медичним працівникам нараховуються доплати за тривалість безперервної роботи, за категорію, за роботу у спеціальних медичних закладах; викладачам вищих навчальних закладів -- за стаж викладацької роботи у ВНЗ, за науковий ступінь, вчене звання; персоналові загальноосвітніх шкіл -- за перевірку зошитів, за класне керівництво, за завідування кабінетами тощо; державним службовцям -- за ранг, вислугу років на державній службі і т. ін.
Розміри надбавок обґрунтовуються відповідними розрахунками, підтверджуються необхідними документами та оформляються наказами керівника установи. Це і є підставою для бухгалтерії при нарахуванні надбавок. Згідно з наказом на підставі табеля відпрацьованого часу провадиться додаткова оплата і за роботу в святкові та неробочі дні, а також за роботу в нічний час.
Працівники бюджетних установ, як і всі громадяни України, мають право на щорічну відпустку, а також на додаткові, творчі та соціальні відпустки згідно із законодавством. Основними законодавчими актами, що регулюють питання надання та оплати відпусток є "Кодекс законів про працю України" та Закон України "Про відпустки" від 15.11. 1996 р. № 504/96-ВР, зі змінами і доповненнями. У всіх випадках надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) керівника установи, що і є підставою для нарахування оплати за час відпустки. Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівник працював у даній установі менше року, то середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час, тобто з 1 числа місяця після зарахування на роботу і до 1 числа місяця, у якому надається відпустка. Якщо згідно із законодавством або з інших причин працівник не працював якийсь час і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду.
При визначенні середньої зарплати для розрахунку оплати за час відпустки враховують такі виплати: основна зарплата, доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час, за суміщення посад, розширення зон обслуговування, умови праці, інтенсивність праці, вислугу років), виробничі премії, винагороди за підсумками року, допомога з тимчасової непрацездатності, виплата за середнім заробітком (за час виконання державних і громадських обов'язків, службових відряджень тощо).
Не враховуються при визначенні середньої зарплати виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога та ін.), компенсаційні виплати на відрядження, премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, пенсії, державна допомога, призи за результатами конкурсів, вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражувальних засобів, спеціального харчування, дотації на обіди та проїзд, зарплата за роботу за сумісництвом, доходи від акцій трудового колективу та ін.
Для визначення оплати за час відпустки суму зарплати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Якщо відпустка починається в одному, а закінчується у наступному місяці, то суму оплати визначають окремо за кожен місяць. Це необхідно для правильного розрахунку сукупного оподатковуваного доходу для відрахування прибуткового податку.
Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок загального захворювання, не пов'язаного з нещасним випадком на виробництві, призначається відповідно до Закону України від 18.01. 2001 р. № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" (зі змінами і доповненнями). Сума допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу.
Середня заробітна плата визначається відповідно до "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", затвердженого постановою КМУ від 26.09. 2001 р. № 1266, виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед захворюванням. При цьому загальну суму заробітку ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Якщо працівник відпрацював в установі до хвороби менше шести місяців, середня зарплата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Загальна сума заробітку для розрахунку допомоги з урахуванням додаткової оплати не повинна перевищувати граничну місячну суму зарплати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Постановою КМУ від 26.04. 2003 р. № 605 гранична сума місячної зарплати (доходу), з якої утримуються страхові внески, визначена на рівні 2660 грн. з розрахунку на кожну фізичну особу -- платника внесків.
Тривалість хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих днів, що припадають на час хвороби. При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги залежно від страхового стажу: 60% -- при страховому стажі до 5 років; 80% -- при стажі від 5 до 8 років; 100% середньої зарплати -- при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу.
При визначенні суми допомоги з тимчасової непрацездатності треба мати на увазі, що оплата перших п'яти календарних днів непрацездатності здійснюється за рахунок коштів установи за основним місцем роботи, а починаючи з шостого дня -- за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Тому розрахунок допомоги треба виконувати окремо за перші п'ять і за решту календарних днів хвороби (хоч для конкретного працівника це і не має великого значення, тому що не впливає на загальну суму допомоги).
Доплати за період виконання державних та громадських обов'язків, коли вони здійснюються в робочий час, провадяться виходячи з середнього заробітку за останні два місяці. У розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер. Для визначення суми доплати бухгалтеру необхідно скласти спеціальний розрахунок довільної форми, використовуючи для цього дані особового рахунка працівника про склад нарахованих виплат та фактично відпрацьований час.
1.3 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за виплатами працівникам
Аналітичний облік розрахунків із заробітної плати повинні здійснювати окремо по кожному працівникові. З цією метою можна використовувати Розрахунково-платіжну відомість чи Книгу обліку розрахунків з оплати праці.
До розрахунково-платіжної відомості заносяться наступні дані:
· прізвище, ім'я та по батькові працівника;
· табельний номер;
· категорія персоналу, до якого відноситься працівник;
· кількість відпрацьованих днів, годин;
· нарахована сума за видами оплат;
· утримання;
· заборгованість працівника, якщо вона є;
· сума до видачі.
Розрахунково-платіжні відомості складаються по окремих структурних підрозділах. У них записують усіх працівників підрозділу за категоріями із зазначенням прізвища, табельного номера, професії, посади, відпрацьованих днів (годин).
В окремі графи розділу "Нараховано" записують суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є Табель обліку робочого часу, Накопичувальні відомості обліку вантажного автотранспорту, Накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку, розрахунок нарахованої оплати праці працівникам тваринництва, Наряд на відрядну роботу, документи з оплати праці, тобто первинні і зведені документи [10, с.265-266]
У розділі "Утримано і виплачено" спочатку в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і аванс в рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів є звіти касира і платіжні відомості. Утримання із заробітної плати проводять на основі розрахунків за податками, виконавчими листками, а також за документами про суми виданої зарплати.
При веденні Розрахунково-платіжних відомостей не включаються виплати, які не входять у фонд заробітної плати і в заробітну плату працівників при підрахуванні її середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються прибутковим податком (одноразова допомога, добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачуються окремо по платіжних відомостях або видаткових касових ордерах.
При обчислені середньої заробітної плати до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Усі виплати включають до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум утриманих податків, внесків, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі [11, с.52-55].
Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є поданий працівником листок непрацездатності.
У листку непрацездатності на підприємстві роблять такі записи:
1. особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, також неробочі дні за період хвороби;
2. відділ кадрів або особа, призначена наказом керівника відповідальною за ведення діловодства, на підставі трудової книжки зазначає страховий стаж;
3. комісія (уповноважений) із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60 %, 80 %, і 00 %), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" де встановлено, що допомогу виплачують у таких розмірах:
- 100 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких понад 8 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до І - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".
- 80 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років;
- 60 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.
Найманим працівникам допомогу з тимчасової непрацездатності виплачують тільки за основним місцем роботи.
Перші п'ять днів оплачує власник або уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи згідно з Порядком оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 439.
Синтетичний облік оплати праці ведуть у Журналі-ордері № 5-Б с.-г. Журнал-ордер відкривається на місяць. В журналі-ордері відображають нараховану заробітну плату та пов'язані з нею суми відрахувань на соціальні заходу та забезпечень майбутніх витрат. Крім цього, в журналі-ордері виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів по рахунках 47, 65,66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжна відомість. В кінці місяця кредитовий оборот з Журналу-ордера переносять в Головну книгу. Облік розрахунків з оплати праці ведуть за допомогою рахунка 66 "Розрахунки за виплатами працівникам", який має такі важливі субрахунки (рис. 1.1.)
Рис. 1.1 Рахунки, що використовуються для обліку оплати праці
За кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" відображають нараховану працівникам підприємства основну та додаткову заробітну плату, премії, інші належні до нарахування працівникам виплати, а за дебетом -- виплату основної та додаткової заробітної плати, премій, тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.
За рахунком 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам за заробітною платою, і дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству за заробітною платою.
З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообігу, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву. Графік документообігу на підприємстві, в установі повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен первинний документ, визначати мінімальний строк його знаходження н підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.
Виплати працівникам є важливим об'єктом бухгалтерського обліку, оскільки виплати пов'язані з витратами підприємства та з його зобов'язаннями.
Витрати розглядаються, з одного боку, як активи, від використання яких підприємство очікує отримати економічні вигоди, а з іншого - це зобов'язання, як зменшення вигід внаслідок вибуття фінансових активів при погашенні зобов'язань.
Облік розрахунків з оплати праці ведуть на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам". До рахунку 66 відкривають три субрахунки:
- 661 "Розрахунки за заробітною платою";
- 662 "Розрахунки з депонентами";
- 663 "Розрахунки за іншими виплатами".
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ТЕРМІНАЛ -БК» ЗА 2012-2014 РОКИ
2.1 Здійснення первинного обліку розрахунків за виплатами працівникам ТОВ «Термінал - БК»
Бухгалтерський облік ґрунтується на первинній інформації. Законом передбачено, що власник підприємства несе відповідальність за організацію робіт на підприємстві таким чином, щоб усі господарські операції були задокументовані. Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій. Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після закінчення на паперових або машинних носіях.
Для контролю та впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатись облікові документи, в яких повинні бути зазначені обов'язкові реквізити [12,c.352].
Первинні документи мають такі реквізити:
назва документа;
номер та дата складання документа;
назва підприємства від імені якого складений документ;
місце складання документа;
назву утримувача коштів;
зміст операції;
суму операції;
номера рахунків за дебетом та кредитом;
назва банку (утримувача та платника коштів) і його номер МФО;
підписи осіб відповідальних за операції та правильність її оформлення.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічне ув'язнення окремих показників.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням символів або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Записи у первинних документах, облікових регістрах повинні здійснюватись тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів прийом установленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень. Вільні рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарських операцій діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів підчистки і необумовлені виправлення не допускаються.
При вилученні первинного документа складається акт або протокол вилучення у двох примірниках за підписами керівника підприємства, головного бухгалтера та представника установи, для якої вилучається документ. В акті або протоколі повинна бути точно вказано, за чиєю вимогою та дозволом проводиться вилучення і який документ вилучається. Перший примірник акта чи протоколу видається уповноваженому представнику. Якщо вилучені документи відправляються поштою, акт складається без підпису представника установи, яка надіслала вимогу, а до акта додається поштова квитанція про відправлення. Відповідно, документ створений машинним способом повинен бути записаний на матеріальних носіях за вимогами відповідного стандарту і закодованими згідно з затвердженою системою кодифікацій [13, c.603].
Згідно Положення Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008р. № 489. [14, c.3], первинні документи - це письмові свідоцтва, що реєструють та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
До них належать розрахунково-платіжна відомість, розрахункова відомість, розрахунок заробітної плати, платіжна відомість, особовий рахунок, накопичувальна картка виробітку і заробітної плати. Зведені документи складаються на основі первинних. До них належать різноманітні звіти.
ТОВ «Термінал - БК» використовує типові форми первинного обліку за розрахунками з робітниками та службовцями із заробітної плати, що затверджені наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008р. № 489. Підставою для складання розрахунково-платіжної відомості є первинні документи:
накази про зарахування, звільнення, переміщення робітників, відповідно до затверджених штатів і посадових окладів;
накази про складання доплат, надбавок;
документи обліку відпрацьованого часу (табелі використання робочого часу);
особовий рахунок;
листки непрацездатності ;
накази на відпустки ;
документи, що підтверджують надання пільг (посвідчення учасника ЧАЕС, учасника війни, свідоцтва про народження дітей (копії), довідки, що засвідчують надання групи інвалідності);
відомості про нарахування премій, авансу.
Розрахункова відомість застосовується для розрахунку заробітної плати. При цьому особовий рахунок не ведеться. Особовий рахунок застосовується для запису всіх видів нарахувань заробітної плати та утримань з неї на підставі первинних документів з обліку виконаних робіт, відпрацьованого часу і документів на різні види оплат.
Облік робочого часу здійснюється за допомогою Табеля обліку робочого часу де відображається час, відпрацьований кожним працівником, неявка на роботу із зазначенням причин. В кінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику. Ці дані необхідні для контролю за використанням робочого часу та складання звітності.
Облік на підприємстві щодо оплати праці ведеться централізовано. Первинні документи з обліку заробітної плати здаються для перевірки і подальших розрахунків за встановленим графіком бухгалтеру з оплати праці. За роботу в першій половині місяця працюючим видається аванс, а кінцевий результат розрахунку заробітної плати здійснюється при виплаті заробітної плати за другу половину місяця.
Розрахунок заробітної плати працівника з погодинною оплатою праці здійснюється на підставі обліку фактично відпрацьованого часу, доплат за понаднормові години роботи, нарахування премій тощо, а також шляхом підрахунку іншого роду утримань і визначення суми, належної до видачі.
Дані про аванс, що виплачується, про суми утримань податків, які обчислюються за заробітною платою минулого місяця (ці відомості містяться в особовому рахунку), та інші утримання записуються протягом місяця до відкритої на поточний місяць розрахунково-платіжної відомості.
У разі ведення розрахунків із заробітної плати в розрахунковій відомості за формою № 50 виплата заробітної плати здійснюється за окремою платіжною відомістю (типова форма №П-53). Розрахунки із заробітної плати з працівниками можуть вестися й у формі № П-52 „Розрахунок заробітної плати”. Спеціальні листи цієї форми виписуються для кожного працюючого на розрахунковий період. Суми до видачі переносяться з форми розрахунку до платіжної відомості (типова форма №П-53). Видача авансу за роботу в першій половині місяця при всіх варіантах здійснюється за платіжною відомістю (типова форма №П-53).
Для отримання відомостей про заробіток працюючого за минулі періоди рекомендується вести особовий рахунок, у якому крім загальних відомостей про працівника відображаються суми нарахованої заробітної плати за її видами. Документи пов'язані з обліком особового складу працівників та їх оплатою праці, зберігаються 75 років в архіві.
Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, створених ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильні текст або цифри. Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом “сторно” (складається бухгалтерська довідка, до якої помилка вписується червоним кольором або зі знаком “-“, а правильний запис робиться пастою темного кольору). Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності визначається ПБО №6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.
2.2 Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків ТОВ «Термінал - БК»
Бухгалтерський облік на ВАТ «Термінал - БК» ведеться працівниками бухгалтерії, якою керує головний бухгалтер, що підпорядковується безпосередньо директору. Бухгалтерський облік ведеться на основі Робочого плану рахунків бухгалтерського обліку. Визначено перелік осіб, що мають право підпису первинних документів, та несуть відповідальність за достовірність цих документів. Контроль за дотриманням даного наказу покладено на директора.
У плані рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом (як облікового, так і не облікового складу ) з оплати праці, а також про розрахунки за не отриману персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (Розрахунки з депонентами) передбачений балансовий рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”, що має два субрахунки:
661 “Розрахунки з оплати праці”;
662 “Розрахунки з депонентами”.
По кредиту рахунка 66 відображаються нараховані працівникам підприємства суми основної та додаткової заробітної плати, премії, допомоги з тимчасової непрацездатності, матеріальної допомоги, індексації заробітної плати у зв'язку з інфляцією, компенсації втрати працівниками частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та інші нарахування, що є доходом працівника (дивіденди, дохід від розподілу прибутку, вартість оплаченого підприємством проїзду на роботу і назад тощо). По дебету рахунка 66 відображаються суми виплаченої працівникам заробітної плати, матеріальної допомоги, дивідендів, доходів, депонованих сум, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими листами.
Облік заробітної плати в системі рахунків це синтетичний облік нарахування і розподілення заробітної плати, визначення суми, що належить працюючим, і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат.
Нараховані, але не одержані в установлений строк суми з оплати праці відображаються за дебетом субрахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою” та кредитом субрахунку 662 „Розрахунки з депонентами”. Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки рахунків, скільки працюючих на підприємстві по списковому складу, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працюючому) буде дорівнювати кредитовому обороту синтетичного рахунку 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх утримань по аналітичних рахунках буде дорівнювати дебетовому обороту синтетичного рахунка 66.
Сума в графі розрахунково-платіжної відомості „Сума до видачі” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунку № 66 „Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо по рахунку 66 показує заборгованість підприємства працівникам та службовцям на 1-ше число кожного місяця.
Облік розрахунків за страхуванням здійснюються на рахунку 65 “Розрахунки із страхування”.
За кредитом рахунку 65 “Розрахунки із страхування” відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.
Рахунок 65 має такі субрахунки:
- 651 - “Розрахунки з пенсійного забезпечення”;
- 652 - “Розрахунки із соціального страхування”;
- 653 - “Розрахунки із страхування на випадок безробіття”.
- 656 - “Розрахунки із страхування від нещасного випадку” (СНВ).
На субрахунку 651 - “Розрахунки з пенсійного забезпечення” ведеться облік розрахунків з пенсійним фондом України за збором на обов'язкове пенсійне страхування.
На субрахунку 652 - “Розрахунки із соціального страхування” ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за збором на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженнями та похованнями.
На субрахунку 656 - “Розрахунки із страхування від нещасного випадку ” ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання.
На субрахунку 653 - “Розрахунки із страхування на випадок безробіття” ведеться облік розрахунків з Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за збором на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття [15, c.428].
Розглянемо основну кореспонденцію рахунків по обліку заробітної плати в таблиці 2.1.
Розмір надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” [16, c.6] і залежить від розміру середньої заробітної плати і загального стажу роботи:
до 5 років - 60% середньої заробітної плати;
від 5 до 8 років - 80%;
понад 8 років - 100%.
Таблиця 2.1 Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку по розрахунках з працівниками по оплаті праці
|
№ п/п |
Зміст операцій |
Бухгалтерські записи |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Нарахована заробітна плата адмін.апарату по окладу, тарифу |
92 |
661 |
|
|
2 |
Нараховано індексацію заробітної плати адмін.апарату |
92 |
661 |
|
|
3 |
Нарахована заробітна плата виробничому персоналу по окладу, тарифу |
23 |
661 |
|
|
4 |
Нараховано по листу тимчасової непрацездатності (перші 5 робочих днів) |
23 |
663 |
|
|
5 |
Нараховано по листу тимчасової непрацездатності (наступні дні після 5 робочих днів) |
652 |
663 |
|
|
6 |
Утримано із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб |
661 |
6411 |
|
|
7 |
Утримано із заробітної плати внески до Пенсійного фонду 2% |
661 |
651 |
|
|
8 |
Утримано із заробітної плати на соціальне страхування на випадок безробіття (0,5%) |
Подобные документы
Економічний зміст оплати праці та завдання її обліку. Форми, види і системи оплати праці. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за виплатами працівникам. Організація обліку розрахунків за виплатами працівникам при автоматизованій формі обліку.
дипломная работа [195,5 K], добавлен 18.11.2014Виплати працівникам як економічна категорія та об’єкт бухгалтерського обліку. Економічна сутність, форми і види виплат. Документація та інвентаризація. Синтетичний та аналітичний облік операцій з виплат працівникам. Гармонізація та стандартизація обліку.
курсовая работа [90,2 K], добавлен 11.06.2013Облік розрахунків за виплатами працівникам. Первинний і зведений облік розрахунків за виплатами. Принципи обчислення середнього заробітку та оподаткування заробітної плати. Аналітичний і синтетичний облік оплати праці. Контроль розрахунків з оплати праці.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 19.12.2011Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків, механізм формування доходів фондів соціального страхування. Організація бухгалтерського обліку розрахунків, стандарти системи звітності. Організаційні основи контрольно-аналітичної роботи на підприємстві.
курсовая работа [213,2 K], добавлен 17.01.2011Класифікація та первісна оцінка дебіторської заборгованості. Методи нарахування резерву сумнівних боргів. Організація первинного, аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками. Шляхи вдосконалення обліку на підприємстві.
курсовая работа [88,2 K], добавлен 02.03.2014Облік утримань та виплати працівникам в системі Міжнародних стандартів фінансової звітності. Зобов'язання підприємства по закінченню трудової діяльності. Основні відмінності щодо обліку пенсійних зобов'язань в різних країнах. Облік викупу акцій.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 10.08.2009Поняття розрахунків з підзвітними особами. Службові відрядження працівників установи. Норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон працівникам бюджетних установ. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами в установах.
контрольная работа [38,3 K], добавлен 29.11.2010Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ "Агро-Полісся", формування системи обліку, аналізу та аудиту кредиторської заборгованості. Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.
курсовая работа [224,0 K], добавлен 16.04.2013Завдання бухгалтерського обліку. Основні елементи методу бухгалтерського обліку. Об'єкти бухгалтерського обліку підприємства. Характеристика основних видів дебіторської заборгованості в бюджетних установах. Ведення аналітичного та синтетичного обліку.
курсовая работа [38,7 K], добавлен 19.01.2011Види і функції грошей, концепції їх походження. Економічна сутність грошових коштів та розрахунків. Аналіз обліку касових операцій на підприємстві. Їх документальне оформлення та особливості організації і вдосконалення синтетичного та аналітичного обліку.
курсовая работа [200,5 K], добавлен 12.04.2014
