Організація та методика аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками у ПАТ "Житомирський маслозавод"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

1.1 Економічний зміст, мета, завдання та необхідність аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

1.2 Огляд літератури з проблем аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

1.3 Нормативно-правове забезпечення аудиту підприємства

Розділ 2. Аудиторська оцінка фінансового стану ПАТ «Житомирський маслозавод» та його облікової політики

2.1 Стан бухгалтерського обліку у ПАТ «Житомирський маслозавод»

2.2 Аналіз стану розрахунків з бюджетом по податках та інших зобов'язаннях

2.3 Аналіз показників фінансового стану ПАТ «Житомирський маслозавод»

Розділ 3. Методика і організація аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками ПАТ «Житомирский маслозавод»

3.1 Джерела інформації для проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

3.2 Методи і прийоми аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

3.3 Організація проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

3.4 Узагальнення та відображення результатів аудиту

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Розвиток різних форм власності у значній мірі скоротив сферу відомчого контролю, обмежив втручання державних органів у фінансову діяльність підприємств та обумовив зростання потреби в незалежному від держави аудиті щодо достовірності, повноти ведення обліку і відповідності її чинному законодавству.

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Аудит проводиться для надання практичної допомоги керівництву та економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій.

Аудит на сучасному етапі розвитку суспільства відіграє значну роль для будь-якого підприємства. Це обумовлено тим, що результат проведеної аудиторської перевірки дозволяє забезпечити формування на підприємстві інформації про факти господарської діяльності, адекватної реальному стану справ і заданій системі управління господарськими процесами. Аудит розрахунків є основним елементом перевірки практично для всіх суб'єктів господарювання. До цієї категорії розрахунків відносяться не тільки угоди в рамках договорів купівлі-продажу, а й різні операції обміну, заліки взаємних вимог, бартерні операції, розрахунки векселями власними чи третіх осіб, розрахунки із дочірніми підприємствами, банками за позиками, бюджетом і позабюджетними фондами. У результаті здійснюваної діяльності в організації утворюється заборгованість, інформація про яку повинна бути коректно представлена у фінансовій звітності

Актуальність теми полягає в тому, що порядок і форми розрахунків між постачальниками та замовниками визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці. Розрахунки з постачальниками є кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов'язань. У випадку здійснення передплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця.

Метою даної роботи є дослідження аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками, встановлення достовірності даних щодо наявності зобов'язань.

Предметом дослідження даної курсової роботи є теоретичні та практичні аспекти організації і методики проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Об'єктом дослідження є аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками за матеріалами Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" - компанія "Рудь".

Аудит охоплює такі основні питання: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Розвиток ринкових відносин та, відповідно, збагачення змісту понять аудиту, виникнення нових його категорій будуть відображати більш високий рівень розвитку системи аудиту в Україні.

Розділ 1. Теоретичні аспекти аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

1.1 Економічний зміст, мета, завдання та необхідність аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

У ринковій економіці між підприємствами постійно здійснюються угоди згідно закупівлі засобів праці, реалізації продукції, тобто формуються зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди [19;1].

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на [16;1]:

· довгострокові;

· поточні;

· непередбачені зобов'язання.

· доходи майбутніх періодів.

У процесі господарської діяльності підприємства вступають у різні розрахункові відносини, зокрема, з постачальниками та підрядниками. Такі операції супроводжуються відповідними розрахунками. Постачальники (підрядники) - це підприємства, що відвантажують продукцію (виконують роботи, надають послуги) покупцям.

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками передбачено рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", який має такі субрахунки [14;1]:

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

633 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп".

Щоб уникнути порушень і зловживань під час здійснення розрахункових операцій, потрібно проводити постійний контроль за їх проведенням та відображенням у бухгалтерському обліку. Оскільки основну частину закуплених сировини, матеріалів, товарів, послуг підприємства отримують від постачальників, то основну частину розрахункових операцій становлять розрахунки з постачальниками і підрядниками.

Мета аудиту розрахунків з постачальникам і підрядниками полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про розрахунків з постачальниками і підрядниками [10;5].

Виходячи з мети, основними завданнями аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками є такі:

- контроль за дотриманням чинного законодавства щодо розрахунків з постачальниками і підрядниками;

- перевірка наявності і правильності оформлення документів з поставки товарно-матеріальних цінностей (договорів, рахунків-фактур, актів звіряння розрахунків);

- встановлення правильності здійснення розрахунків з постачальниками та підрядниками і відображення їх в обліку;

- визначення правильності оцінки отриманих товарів при бартерних (товарообмінних) операціях;

- підтвердження повноти і своєчасності оприбуткування отриманих цінностей і обліку спожитих робіт, послуг;

- встановлення правильності оформлення та відображення в обліку виданих авансів, пред'явлення претензій;

- встановлення правильності відображення за відповідними статтями кредиторської заборгованості в балансі підприємства:

- встановлення причин і строків виникнення заборгованості за розрахунками, визначення реальності та шляхів її погашення;

- перевірка дотримання фінансово-розрахункової дисципліни та її впливу на платоспроможність підприємства.

До основних напрямків аудиту відносять перевірку:

1) своєчасності розрахунків з бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам;

2) достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із зобов'язаннями;

3) наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права і обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт, надання послуг;

4) повноти отримання оплати за придбані матеріальні запаси, їх оприбуткування;

5) дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійснення розрахункових операцій з постачальниками.

Аудит розрахункових операцій здійснюють у такій послідовності:

1) з'ясовують стан бухгалтерського обліку, фінансової звітності та внутрішнього контролю;

2) оцінюють основні показники підприємства;

3) проводять аналіз даних інвентаризації розрахунків, звіривши їх з фактичними даними, відображеними у Головній книзі, балансі підприємства, аналітичними даними розрахункових рахунків (звіряють залишки на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками, показаними у попередньому звітному періоді);

4) уточнюють реальність дебіторської та кредиторської заборгованості;

5) визначають правильність відображення зобов'язань в обліку;

6) виявляють основні форми розрахунків з постачальниками і підрядниками;

7) визначають повноту і правильність оприбуткування підприємством отриманих від постачальників запасів;

8) встановлюють дотримання діючих цін і тарифів.

1.2 Огляд літератури з проблем аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

Сучасні економічні умови розвитку ринкових умов господарювання в Україні характеризуються високим ступенем нестабільності та невизначеності зовнішнього середовища господарювання, збільшенням впливу його чинників як на управління підприємством, так і на економіку загалом.

Проблема організації та методики аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками розглянута у наукових працях багатьох вітчизняних вчених, серед яких такі, як:, Н.А. Іванова, О.В. Ролінський, М.Д. Білик, М.І. Бондар, К.О. Утенкова та інші.

Таблиця 1.1 Визначення вчених про мету аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

№ з/п	Автор	Мета аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками
1.	Бондар М.І. [3]	Встановлення правильності ведення розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні засоби, послуги, підтвердження законності виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості, її достовірності і реальності погашення на підставі показників фінансової звітності відповідно до чинного законодавства.
2.	Білик М.Д. [1] Іванова Н.А., Ролінський О.В. [6]	Підтвердження правильності відображення в обліку та своєчасності розрахунків підприємств з постачальниками і підрядниками
3.	МСА 200 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності» [10], Утенкова К.О. [22]	Висловлення аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про розрахунків з постачальниками і підрядниками

Джерело: [5].

Підходи до визначення мети аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками у авторів також суттєво різняться.

Таблиця 1.2 Підходи до визначення мети аудиту розрахунків з постачальниками

№ з/п	Завдання аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками	Бондар М.І. [3]	Білик М.Д. [2]	Утенкова К.О. [22]	Іванова Н.А., Ролінський О.В.[6]
1.	Встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів	+	-	-	-
2.	Встановлення наявності і правильності оформлення документів з поставки ТМЦ	+	-	+	-
3.	Встановлення правильності здійснення вказаних операцій та відображення їх у обліку	+	-	+	-
4.	Підтвердження повноти і своєчасності оприбуткування отриманих матеріалів чи обліку виконаних робіт	+	-	+	-
5.	Встановлення правильності оформлення та відображення в обліку виданих авансів, пред'явлення претензій	+	-	+	-
6.	Встановлення правильності відображення за відповідними статтями дебіторської чи кредиторської заборгованості в балансі підприємства	+	-	+	-
7.	Встановлення причин та строків виникнення заборгованості по розрахунках, визначення реальності та шляхів її погашення	+	-	+	-
8.	Встановлення правильності інвентаризації кредиторської заборгованості	-	+	-	-
9.	Встановлення правильності відображення в обліку зобов'язань	-	+	-	+
10.	Дотримання фінансово-розрахункової дисципліни та її вплив на платоспроможність підприємства	-	+	+	+
11.	Встановлення реальності заборгованості	-	+	-	+
12.	Встановлення основної форми розрахунків	-	+	-	+
13.	Визначення правильності оцінки отриманих товарів при бартерних операціях	-	-	+	-
14.	Контроль за дотриманням чинного законодавства щодо розрахунків з постачальниками і підрядниками	-	-	+	-
15.	Законність виникнення і своєчасність погашення кредиторської заборгованості	-	-	-	+
16.	Встановлення простроченої кредиторської заборгованості	-	-	-	-

Таким чином, метою аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками, зокрема, є:

- правильність відображення в обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, як вважають Іванова Н.А., Ролінський О.В. [6], Бондар М.І. [3], Білик М.Д. [2]

- висловлення аудитором незалежної ї думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації (МСА 200 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності» [10], Утенкова К.О. [22])

1.3 Нормативно-правове забезпечення аудиту

Бухгалтерський облік на підприємствах з різною формою власності базується виключно на основі нормативних документів, в першу чергу Законів, прийнятих вищим законодавчим органом Верховною Радою України, Указів Президента України, Постанов Кабінету міністрів України, наказів та інструкцій Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України.

Керуючись нормативними та правовими джерелами, під нормативно-правовим забезпеченням аудиту розуміють чинні у державі закони, нормативно-правові акти, положення, інструкції, що визначають правові засади аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Нормативно-правове забезпечення аудиту можна поділити на три рівні.

До першого рівня відносяться нормативно-правові документи, які визначають суть і загальні правові засади здійснення аудиторської діяльності. Основним з них у кожній країні, де легалізовано таку діяльність, є закон про аудит.

В Україні такий закон прийнято у 1993 році як Закон України «Про аудиторську діяльність» [18]. Нині перша редакція зазнала змін і доповнень. В останній редакції 12.02.2015 року розширено правові засади аудиторської діяльності.

З метою адаптації законодавства України до європейського законодавства 03 квітня 2015 року був зареєстрований законопроект про аудиторську діяльність, оскільки наразі є нагальна потреба зближення національного законодавства з питань аудиторської діяльності до законодавства Європейського співтовариства.

До другого рівня нормативно-правового забезпечення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками слід віднести закони, постанови, укази, інструкції та інші нормативно-правові акти, які додатково роз'яснюють та конкретизують окремі аспекти проведення аудиту. В Україні ініціаторами таких нормативних документів є Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Президент України, Аудиторська Палата України.

До третього рівня слід віднести нормативно-правові документи, які визначають суть і правові засади аудиту розрахунків з постачальниками.

Таким чином, основними законодавчо-нормативними документами при аудиті розрахунків з постачальниками та підрядниками є:

1. Господарський кодекс України.

2. Податковий кодекс України [15].

3. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII зі змінами та доповненнями [18].

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99р. № 996-ХІУ зі змінами і доповненнями [19].

4. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» / Наказ Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 [12].

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" / Наказ Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 [11].

6. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356.

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій / Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1591) [14].

8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій / Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 9. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків / Наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69.

Отже, метою аудиту розрахунків з постачальникам і підрядниками полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Проблема організації та методики аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками розглянута у наукових працях багатьох вітчизняних вчених, серед яких такі, як:, Н.А. Іванова, О.В. Ролінський, М.Д. Білик, М.І. Бондар, К.О. Утенкова та інші.

Керуючись нормативними та правовими джерелами, під нормативно-правовим забезпеченням аудиту розуміють чинні у державі закони, нормативно-правові акти, положення, інструкції, що визначають правові засади аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Розділ 2. Аудиторська оцінка фінансового стану ПАТ «Житомирський маслозавод» та його облікової політики

2.1 Стан бухгалтерського обліку у ПАТ «Житомирський маслозавод»

Публічне акціонерне товариство Житомирський маслозавод» розташоване в м. Житомирі за поштовою адресою: вулиця Івана Гонти, 4 м. Житомир, Житомирська область, індекс 10002.

Підприємство засновано у 1995 році і є юридичною особою з правами і обов'язками, передбаченими чинним законодавством, діє за принципами повного госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності на договірній основі.

Форма власності - приватна; предмет діяльності - реалізації виробничої, заготівельної, переробної, торговельної діяльності.

ПАТ "Житомирський маслозавод" - компанія "Рудь" - лідер серед українських виробників морозива, фасованого вершкового масла, заморожених продуктів, а також головний постачальник кисломолочної продукції на ринку Житомирської області.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

- виробництво молочної продукції та іншої продукції, яку виробляє підприємство та її реалізація;

- оптова та роздрібна торгівля продукцією і товарами, що виробляється на підприємстві в межах України та за кордоном;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством України.

Також підприємство здійснює:

- відкриття магазинів для реалізації товарів на Україні та за кордоном;

- відкриття згідно з чинним законодавством України, філій і представництв, необхідних для виконання виробничо-комерційної діяльності, як в межах України так і за її кордоном;

- виконання будівельно-монтажних, транспортних та інших послуг на замовлення населення, підприємств, організацій та установ;

- торговельно-посередницькі послуги;

- випуск, реалізація та придбання цінних паперів згідно з чинним законодавством України.

Основними дистриб'ютерами ПАТ "Житомирський маслозавод" є: ТОВ "Айс-Тім" (м. Житомир); ТОВ "Троянда - М" (м. Рівне); ПП "Троянда - Захід" (м. Львів) та ін.

За результатами роботи у 2014 р., компанія "Рудь" -

ПАТ "Житомирський маслозавод" утримує позицію лідера на ринку морозива України.

Протягом звітного перiоду середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв становила 1206 осiб; коефiцiєнт плинностi кадрiв у звiтному перiодi становить 0,65. У 2014 роцi фонд оплати працi становив 54646,6 тис. грн. проти 48224,2 тис. грн. у 2013 роцi, тобто збiльшився на 13,3% порiвняно з попереднiм перiодом. У свою чергу фонд основної заробiтної плати склав 24456,7 тис. грн, додаткової - 24337,8 тис. грн. На кiнець звiтного перiоду обсяг заохочувальних та компенсацiйних виплат склав 5852,1 тис. грн.

Облiкова полiтика ПАТ «Житомирський маслозавод» забезпечується згiдно вимог Закону України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" i вiдповiдно до мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку.

Основнi засоби вiдображаються за iсторичною вартiстю або собiвартiстю будiвництва, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збиткiв вiд знецiнення.

ПАТ «Житомирський маслозавод» користується тільки власними основними засобами виробничого призначення, вартість яких на кінець звітного періоду складає 300187 тис. грн. (додаток А).

Iсторична вартiсть об'єкта основних засобiв включає:

а) цiну придбання, включаючи iмпортнi мита i збори, якi не вiдшкодовуються, за вирахуванням торгових та iнших знижок;

б) будь-якi витрати, якi безпосередньо пов'язанi з доставкою об'єкта до мiсця розташування та приведення його у стан, необхiдний для його експлуатацiї;

в) первiсну оцiнку витрат на демонтаж i видалення об'єкта основних засобiв та вiдновлення територiї, на якiй вiн був розташований.

Вартiсть активiв, створених власними силами, включає собiвартiсть матерiалiв, прямi витрати на оплату працi та вiдповiдну частину виробничих накладних витрат.

Капiталiзованi витрати включають суттєвi витрати на модернiзацiю та замiну частин активiв, якi збiльшують термiн їхнього корисного використання або покращують їхню здатнiсть генерувати доходи. Витрати на ремонт та обслуговування основних засобiв, якi не вiдповiдають наведеним вище критерiям капiталiзацiї, вiдображаються у звiтi про сукупний дохiд того перiоду, у якому вони були понесенi.

Сума, яка пiдлягає амортизацiї, представляє собою первiсну вартiсть або доцiльну вартiсть об'єкта основних засобiв, за вирахуванням його лiквiдацiйної вартостi.

Лiквiдацiйна вартiсть активу - це очiкувана сума, яку буде одержано б на даний момент вiд реалiзацiї об'єкта основних засобiв пiсля вирахування очiкуваних витрат на вибуття, якщо б даний актив уже досяг того вiку й стану, у якому, як очiкується, вiн буде перебувати наприкiнцi строку свого корисного використання.

Амортизацiя основних засобiв призначена для списання суми, яка пiдлягає амортизацiї, протягом строку корисного використання активу та розраховується з використанням прямолiнiйного методу.

Амортизацiя основних засобiв визнається у звiтi про сукупний дохiд (додаток В).

Строки корисного використання груп основних засобiв представленi таким чином:

- будiвлi та вiдповiдна iнфраструктура 15-70 рокiв;

- машини та обладнання 5-20 рокiв;

- транспортнi засоби 3-18 рокiв;

- іншi основнi засоби 2-11 рокiв;

- земля не амортизується.

Нематерiальнi активi вiдображаються в облiку по первiснiй вартостi за вирахуванням нарахованої сум нарахованої амортизацiї та резерву пiд знецiнення.

Запаси вiдображаються за меншою з величин: собiвартостi та чистої вартостi реалiзацiї.

Собiвартiсть запасiв включає витрати на придбання сировини, прямi витрати на оплату працi та частину iнших постiйних i змiнних накладних витрат, якi були понесенi у зв'язку з доведенням запасiв до їхнього теперiшнього мiсцезнаходження та стану.

Собiвартiсть запасiв, за виключенням готової продукцiї, розраховується за методом «перше надходження - перше вибуття» (ФIФО).

Основним видом продукції, виробленої та реалізованої підприємством залишається морозиво - 453600,00 тис грн. або 60,61 % всієї реалізованої продукції. Також вироблено і реалізовано масло, продукція із незбираного молока та СЗМ (додаток Т).

Собiвартiсть готової продукцiї розраховується з використанням методу середньозваженої вартостi.

Серед витрат, що включаються до собівартості, визначено, що найбільшу частину складають матеріальні витрати - 61,0 %, найменшу - витрати на оплату праці - 9,9% (додаток У).

Чиста вартiсть реалiзацiї визначається виходячи з розрахункової цiни продажу, за вирахуванням усiх очiкуваних витрат на завершення виробництва i реалiзацiю.

Грошовi кошти та їх еквiваленти включають грошовi кошти в касi, в дорозi, грошовi кошти на рахунках в банках та короткостроковi депозити з початковим строком до 3 мiсяцiв (додаток Б)

Банкiвськi позики первiсно визнаються за справедливою вартiстю отриманих активiв, за вирахуванням безпосереднiх витрат на здiйснення операцiї. Позики, за якими нараховуються вiдсотки, у подальшому оцiнюються за амортизованою вартiстю. Фiнансовi витрати визнаються у звiтi про сукупний дохiд за методом нарахувань протягом строку дiї вiдповiдних позик.

Банкiвськi позики класифiкуються як довгостроковi, якщо вони пiдлягають погашенню протягом перiоду, що перевищує дванадцять мiсяцiв вiд звiтної дати. Банкiвськi позики, якi очiкується погасити протягом дванадцяти мiсяцiв вiд звiтної дати, класифiкуються як короткостроковi зобов'язання.

Витрати за позиками, якi безпосередньо стосуються придбання, будiвництва або виробництва квалiфiкованих активiв, тобто активiв, для пiдготовки яких до їхнього використання за призначенням або продажу потрiбен iстотний перiод часу, додаються до собiвартостi цих активiв до того часу, поки такi активи не будуть, в усiх суттєвих аспектах, готовi до їхнього використання за призначенням або продажу. Усi iншi витрати за позиками визнаються у звiтi про сукупний дохiд як витрати того перiоду, в якому вони були понесенi.

Протягом звітного періоду ПАТ «Житомирський маслозавод» має зобов'язання перед банками у вигляді непогашеної частини боргу у загальній сумі 72293 тис. грн., в т.ч. (додаток Ф):

- кредит ПАТ «Райффайзен банк аваль» - 60000 тис. грн. під 17,6 % з терміном погашення 28.08.2015 р.;

- овердрафт ПАТ «Райффайзен банк аваль» - 2393 тис. грн. та 1400 тис.грн. під 19,45 % з термінами погашення 23.04.2015 р. та 26.04.2015 р. відповідно;

- кредит ПАТ «Укрексімбанк» - 9000 тис. грн. під 19,5 %, що погашений 13.03.2015 р.

Торгова та iнша кредиторська заборгованiсть первiсно визнається за справедливою вартiстю i в подальшому оцiнюється за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної вiдсоткової ставки.

Кредиторська заборгованiсть класифiкується як довгострокова, якщо вона пiдлягає погашенню протягом перiоду, що перевищує дванадцять мiсяцiв вiд звiтної дати. Кредиторська заборгованiсть, яку очiкується погасити протягом дванадцяти мiсяцiв вiд звiтної дати, класифiкується як короткострокова кредиторська заборгованiсть.

Зареєстрований капiтал визнається за справедливою вартiстю внескiв, отриманих материнською компанiєю, скоригованою на суму ефекту вiд застосування МСБО 29 «Фiнансова звiтнiсть в країнах з гiперiнфляцiєю» для внескiв, зроблених до 31 грудня 2000 року.

Зареєстрований капітал за звітний період залишається на рівні попереднього і складає 5341 тис. грн. (додаток Х).

Доходи вiд реалiзацiї оцiнюються за справедливою вартiстю компенсацiї, яка була або має бути отримана, i представляють собою суми до отримання за товари та послуги, наданi у ходi звичайної господарської дiяльностi, за вирахуванням знижок та вiдповiдних податкiв з продажу.

Дохiд представляє собою продаж по виставлених рахунках за вирахуванням ПДВ i знижок.

2.2 Аналіз стану розрахунків з бюджетом по податках та інших зобов'язаннях

ПАТ «Житомирський маслозавод» є суб'єкти господарювання - юридичною особою, яка провадить господарську діяльність на території України, тому підприємство зобов'язане сплачувати податки.

Структуру податків та податкових платежів підприємства визначено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Структура податків та податкових платежів ПАТ «Житомирський маслозавод» за 2014 рік

№ з/п	Вид податку	Сплачено, грн	Структура, %
1.	Податок на прибуток	71.539.239,25	6,5
2.	Податок на доходи фізичних осіб	11.357.254,30	1,5
3.	Податок на додану вартість	237.315.258,12	21,0
4.	Мито	789.623.483,89	70,9
5.	Екологічний податок	56.893,56	0
6.	Інші податки	89.563,45	0,1
Разом	1.105.981.692,57	100,0

Таким чином, серед податків, що сплачує ПАТ «Житомирський маслозавод» найбільшу питому вагу займає мито - 70,9 %, найменшу - екологічний податок.

Таблиця 2.2 Стан розрахунків з бюджетом за податками і платежами ПАТ «Житомирський маслозавод» за 2014 рік

№ з/п	Вид податку	Нараховано,грн	Сплачено, грн	Заборгованість (переплата)
1.	Податок на прибуток	71.965.256,12	71.539.239,25	- 426.016,87
2.	Податок на доходи фізичних осіб	11.589.896,36	11.357.254,30	- 232.642,06
3.	Податок на додану вартість	237.854.320,55	237.315.258,12	- 539.062,43
4.	Мито	789.909.834,13	789.623.483,89	+ 286350,24
5.	Екологічний податок	62.758,69	56.893,56	- 5.865,13
6.	Інші податки	89.563,45	89.563,45	-
Разом	1.106.898.928,82	1.105.981.692,57	- 917.236,25

Аналізуючи структуру податків, слід звернути увагу на стан розрахунків за податками і платежами, що зображений у таблиці 2.2.

Розглянувши стан розрахунків, визначаємо, що за всіма податками, крім мита, підприємство має заборгованість перед бюджетом. Це пояснюється, зокрема, тим, що мито як митний платіж, нараховується та сплачується до або під час митного оформлення вантажу.

Загалом підприємство протягом звітного року збільшило розрахунки за зобов'язаннями, що видно у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Стан розрахунків за зобов'язаннями ПАТ «Житомирський маслозавод» за 2014 рік

№ з/п	Вид зобов'язань	На початок року, тис. грн.	На кінець року, тис. грн.	Зміна (+, -)
1.	Заборгованість за податками	3325	917	-2408
2.	Заборгованість за кредитами	31130	72793	+ 41663
3.	Заборгованість з оплати праці	2043	2302	+ 259
4.	Заборгованість з ЄСВ	740	993	+153
5.	Заборгованість за товари, роботи, послуги	28188	35570	+ 7382
6.	Інша заборгованість	7188	962	- 6226
Разом	72614	113537	+ 40923

Отже, на кінець звітного періоду заборгованість зросла на 40923 тис. грн. за рахунок збільшення заборгованості по кредитах. Натомість заборгованість за податками та інша заборгованість зменшилися на 2408 тис. грн. та 6226 тис. грн. відповідно.

Серед прямих податків більшу частину складає податок на прибуток, який за рiк включає поточний нарахований податок i вiдстрочений податок. Податок на прибуток визнається в звiтi про фiнансовi результати за винятком випадкiв, коли нарахування податку на прибуток вiдноситься до статей, визнаних безпосередньо в капiталi (в цьому випадку вiн визнається в капiталi) або ж у складi iншого сукупного доходу (визнається у складi iншого сукупного доходу).

Сума поточного податку до сплати розраховується вiд прибутку до оподаткування, визначуваного вiдповiдно до податкового законодавства України iз застосуванням податкової ставки, що дiє на звiтну дату, а також включає коригування податкових зобов'язань за минулi роки.

Вiдстрочений податок розраховується з використанням балансового методу на суму тимчасових рiзниць мiж балансовою вартiстю активiв i зобов'язань, використовуванiй для складання фiнансовiй звiтностi, та їх вартiстю, використовуваною для податкових цiлей. Величина вiдстроченого податку визначається з урахуванням очiкуваного способу реалiзацiї активiв або сплати зобов'язань iз застосуванням податкових ставок, що дiють або оголошених на звiтну дату. Вiдстроченi податковi активи i зобов'язання приймаються до залiку для цiлей фiнансової звiтностi, оскiльки вони вiдносяться до податку на прибуток, що стягується одним i тим же податковим органом.

Вiдстрочений податковий актив визнається тiльки в розмiрi, що не перевищує очiкуваної в майбутньому величини податкiв вiд прибутку до оподаткування, за рахунок яких цей актив буде реалiзований. Сума вiдстроченого податкового активу зменшується, якщо отримання вiдповiдної вигоди вiд його реалiзацiї стає маловiрогiдним.

Для розрахунку податку на прибуток застосовувалися ставки податку на прибуток:

у 2013 роцi - 19%;

з 01 сiчня 2014 i надалi - 18%.

Таким чином, спостерігається вплив чинного Податкового кодексу на поточнi та вiдстроченi податки на прибуток, пов'язанi зi змiною ставок податку на прибуток, а також у зв'язку зi змiною податкової балансової вартостi основних засобiв. При розрахунку сум вiдстрочених податкових активiв i зобов'язань використовуються ставки податку, якi, як очiкується, дiятимуть у перiод сторнування тимчасових рiзниць, якi призвели до виникнення вiдповiдних вiдкладених податкових активiв i зобов'язань.

Вiдстрочений податок облiковується з використанням методу балансових зобов'язань стосовно тимчасових рiзниць, якi виникають внаслiдок рiзниць мiж балансовою вартiстю активiв i зобов'язань у звiтi про фiнансовий стан та вiдповiдною податковою базою, яка використовується для розрахунку прибутку, який пiдлягає оподаткуванню. Вiдстроченi податковi зобов'язання зазвичай визнаються щодо всiх оподатковуваних тимчасових рiзниць, а вiдстроченi податковi активи визнаються тiєю мiрою, в якiй є ймовiрним, що буде отримано оподаткований прибуток, за рахунок якого можна реалiзувати тимчасову рiзницю, яка вiдноситься до валових витрат в цiлях оподаткування.

Вiдстрочений податок вiдображається у звiтi про сукупний дохiд, за винятком випадкiв коли вiн вiдноситься безпосередньо до статей власного капiталу або iнших сукупних доходiв. У цьому випадку вiдстрочений податок також вiдображається у складi власного капiталу або iнших сукупних доходiв.

Пiдприємство здiйснює внески до Пенсiйного фонду, фонд соцiального страхування i страхування на випадок безробiття в розмiрi, встановленому законодавством, що дiє протягом даних перiодiв, якi розраховуються на пiдставi загальної суми заробiтної плати та iншої компенсацiї працiвникам. Цi витрати вiдображаються в звiтi про сукупний дохiд у перiодi, до якого вiдносяться нарахування заробiтної плати i iншої компенсацiї працiвникам.

2.3 Аналіз показників фінансового стану ПАТ «Житомирський маслозавод»

Однією з найважливіших умов функціонування підприємства в умовах ринку ї його платоспроможність, здатність підприємства в будь який час зуміти розрахуватись за своїми зобов'язаннями. Стан платоспроможності ПАТ "Житомирський маслозавод" досліджується за показниками ліквідності в таблиці 2.4. Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності є коефіцієнт покриття. Характеризуючи відношення оборотного капіталу до короткострокових зобов'язань, він дозволяє встановити, у скільки поточні активи покривають поточні зобов'язання.

Таблиця 2.4 Показники ліквідності ПАТ "Житомирський маслозавод"

Показник	Роки	Відхилення 2014 р. до 2012 р. (+/ - )
	2012	2013	2014
Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	1,30	2,32	1,98	0,68
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,81	1,29	1,06	0,25
Коефіцієнт незалежної (забезпеченої) ліквідності	0,34	1,44	0,49	0,15
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,05	0,58	0,06	0,02
Частка оборотних активів в загальній сумі активів, %	0,4	0,5	0,5	0,1
Частка виробничих запасів в оборотних активах	0,2	0,1	0,2	0,1

В нашому випадку, на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадає 1,98 грн. ліквідних коштів, що є позитивним явищем в порівнянні з 2012 р. Коефіцієнт швидкої ліквідності не досягає до значення, тому для підприємства не є достатнім у 2012 р. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє прослідкувати, яка частина заборгованості може бути погашена за необхідності негайно. В нашому випадку в 2014 р. це значення не є нормативним, тобто здатність підприємства гасити свої зобов'язання на рівні 6%, за теоретичною нормою - 20 - 25%.

При вивільненні грошових коштів підприємство вже може досягнути нормативних значень показників ліквідності.

Прослідкуємо тенденції показників фінансової стійкості (таблиця 2.5). Як бачимо з таблиці, в період з 2012-2014 рр. відбувається збільшення ваги власних фінансових ресурсів ПАТ "Житомирський маслозавод". Коефіцієнт фінансової незалежності має тенденції до збільшення, при цьому що його значення повинне відповідати або бути на рівні 0,6 або 60%.

Таблиця 2.5 Показники фінансової стійкості ПАТ "Житомирський маслозавод"

Показник	Роки	Відхилення 2014 р. до 2012 р. (+/ - )
	2012	2013	2014
Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	0,69	0,55	0,55	-0,14
Маневреність робочого капіталу	0,83	0,83	0,94	0,11
Коефіцієнт фінансової залежності	1,44	1,81	1,79	0,34
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,13	0,54	0,40	0,28
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,29	0,43	0,33	0,04
Коефіцієнт поточних зобов'язань	1,00	0,52	0,50	-0,50
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	0,41	0,79	0,50	0,08
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	0,18	0,18	0,04	-0,14
Коефіцієнт фінансової стабільності	2,42	1,27	1,97	-0,44

У цьому випадку ризик кредиторів зводиться до мінімуму, але цього не достатньо, щоб розвивати власну господарську діяльність. Концентрація власного капіталу зменшується. Оптимальне значення коефіцієнта фінансової залежності вважається 40%, однак ми спостерігаємо тенденцію до значної залежності підприємства від зовнішньої середовища та маємо значення цього показника на рівні 1,79.

Таким чином, враховуючи інші показники фінансової стійкості, ПАТ "Житомирський маслозавод" є фінансово стійким у своїй господарській діяльності, оскільки може забезпечити себе власними фінансовими ресурсами та значною мірою не залежить від зовнішніх джерел фінансування.

Звернемося до показників ділової активності підприємства, що представлені в таблиці 2.6. З розрахованих показників таблиці ділової активності видно, що збільшення доходу від реалізації на 78,6 % дозволило збільшити чистий дохід на 80,7%, валовий прибуток - на 30,5%, оскільки темпи росту собівартості реалізованої продукції є більшими в порівняння з темпами росту чистого доходу. За період 2012-2014 рр. ПАТ "Житомирський маслозавод" розрахувалося за зовнішніми заборгованостями, особливо з бюджетом, фінансовий результат від операційної діяльності в 2014 р. має позитивне значення - прибуток у сумі 60871,0 тис. грн.

Таблиця 2.6 Оцінка ділової активності ПАТ "Житомирський маслозавод", тис. грн.

Показники	Роки	Відхилення 2012 р. до 2014 р.
	2012	2013	2014	+ / -	%
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	564922,0	816321,0	1009203,0	444281,0	78,6
Податок на додану вартість	89122,0	130353,0	149397,0	60275,0	67,6
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг)	475800,0	685968,0	859806,0	384006,0	80,7
Фактичні обсяги виробництва продукції	391232,0	586804,0	669102,0	277870,0	71,0
Собівартість реалізованої продукції	332227,0	530166,0	672400,0	340173,0	102,4
Валовий прибуток	143573,0	155802,0	187406,0	43833,0	30,5
Фінансовий результат від операційної діяльності	53965,0	48774,0	60871,0	6906,0	12,8
Фінансовий результат від господарської діяльності	46389,0	41552,0	44645,0	-1744,0	-3,8
Чистий прибуток	34027,0	30225,0	34150,0	123,0	0,4

Чистий прибуток було збільшено на 0,4%, тобто 123,0 тис.грн. у 2014р., що є запорукою забезпечення інтересів всіх учасників в господарській діяльності ПАТ "Житомирський маслозавод". Такі показники свідчать про достатність надходження на підприємство фінансових та грошових ресурсів, що є базою для формування власних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Однак, як видно, підприємство має можливості для підвищення ділової активності. Проведений аналіз потенціалу господарської діяльності підприємства свідчить про те, що на теперішній час є тенденція

ПАТ "Житомирський маслозавод" у привабливості для інвесторів, безризикованості для кредиторів.

Проведення оцінки фінансового стану підприємства неможливе без дослідження його ринкової активності, тобто можливості існувати в жорстких конкурентних ринкових умовах (таблиця 2.7).

Показники ділової активності показують стан забезпечення власними коштами та розрахунок за зобов'язаннями на основі власного капіталу. Як бачимо, за 2012-2014 рр. сума нерозподіленого прибутку збільшилась на 30225,0 тис.грн.

Керівництво підприємства не визначилось з розподілом коштів, що надійшли у розпорядження. Таким чином, оцінюючи рівень економічної безпеки ПАТ "Житомирський маслозавод" можемо стверджувати, що отриманий чистий прибуток у 2012-2014 рр. є показником ефективної роботи підприємства в цілому.

Таблиця 2.7 Оцінка ринкової активності ПАТ "Житомирський маслозавод"

Показник	Роки	Відхилення 2014 р. до 2012 р. (+/ - )
	2012	2013	2014
Статутний капітал, тис. грн.	1393,0	1393,0	1393,0	0,0
Інший додатковий капітал, тис. грн.	16555,0	16555,0	16555,0	0,0
Резервний капітал, тис. грн.	4406,0	4406,0	4406,0	0,0
Нерозподілений прибуток, тис. грн.	150324,0	180549,0	180549,0	30225,0
Коефіцієнт податкових інвестицій	0,27	0,27	0,24	-0,03

Маючи наявні активи, підприємство змогло реалізувати виготовлену продукцію та вийти на прибутковий рівень господарювання, проте на основі цих даних можна стверджувати, що необхідно умовою отримання чистих прибутків є виважена політики реалізації виготовленої продукції на беззбиткові обсяги.

Проведемо оцінку стану активів та зобов'язань

ПАТ "Житомирський маслозавод" у 2012-2014 рр. (таблиця 2.8).

Наведені в таблиці дані показують, що за 2014 - 2012 рр. вартість майна (активів) підприємства зросла на 112932,0 тис. грн., в тому числі за рахунок власного капіталу на 30225,0 тис. грн. Це характеризує стабільність господарської діяльності підприємства, наміри збільшувати її обсяги та підвищувати ефективність. В загальній вартості активів за даний період відбулося збільшення вартості необоротних активів на 40955,0 тис. грн., та оборотних активів на 165250,0 тис. грн. Співвідношення необоротних та оборотних активів підприємства за 3 роки майже не зазнало змін.

Таблиця 2.8 Оцінка стану активів та зобов'язань ПАТ "Житомирський маслозавод"

Показник	Роки	Відхилення 2014 р до 2012 р. (+/-)
	2012	2013	2014
Загальна вартість активів (майна), тис.грн.	249303,0	367460,0	362235,0	112932,0
Вартість необоротних активів, тис. грн.	156030,0	169006,0	196985,0	40955,0
Вартість оборотних активів, тис. грн.	93278,0	193454,0	165250,0	71972,0
Вартість матеріальних оборотних активів (запасів), тис. грн.	21042,0	91088,0	76514,0	55472,0
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	53789,0	57450,0	83378,0	29589,0
Грошові кошти, тис. грн.	3383,0	47977,0	5291,0	1908,0
Статутний капітал, тис. грн.	1393,0	1393,0	1393,0	0,0
Власний капітал, тис. грн.	172678,0	202903,0	202903,0	30225,0
Залучений капітал, тис. грн.	76630,0	164557,0	148946,0	72316,0
Короткострокові кредити банків, тис. грн.	39052,0	50800,0	50800,0	11748,0
Поточні зобов'язання, тис. грн.	71484,0	83436,0	83436,0	11952,0
Вартість активів (майна) за первинною вартістю, тис. грн.	329424,0	463079,0	473494,0	144070,0
Робочий (чистий оборотний) капітал, тис. грн.	21794,0	110018,0	81814,0	60020,0

Позитивним також є збільшення робочого капіталу підприємства в 2014 р. в порівнянні з 2012 р. на 81814,0 тис. грн. Наявність робочого капіталу забезпечує підприємству оперативну самостійність, а його конкретний розмір багато в чому визначає найоптимальніше формування і використання всього майна. Важливе значення для оцінки майнового стану підприємства належить розміру власного майна та частки власних оборотних активів. Це обумовлено тим, що при зростанні цих показників підвищується стабільність підприємницької діяльності. Власне майно підприємства збільшилось на 473494,0 тис. грн. Негативним для підприємства є збільшення поточних зобов'язань на 11952,0 тис.грн.

Таким чином, підприємництво ПАТ "Житомирський маслозавод" здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості. Свідченням цього є стійкий фінансовий стан суб'єкта господарювання за період 2012-2014 рр., що протягом цього періоду покращився, підвищення рівня ділової активності та прискорення оборотності оборотних активів порівняно із поточними зобов'язаннями - покращення показників ліквідності, а також порівняно висока ринкова активність підприємства, що дозволяє інвесторам, власникам, трудовому колективу, постачальникам, кредиторам та іншим фінансовим установам, врешті решт - державі, реалізовувати свої інтереси в процесі господарювання ПАТ "Житомирський маслозавод".

Аналіз показників фінансового стану ПАТ «Житомирський маслозавод» завершує розрахунок точки беззбитковості у вартісних або натуральних одиницях.

Таблиця 2.9 Аналіз рівня економічної безпеки господарської діяльності підприємства

Чистий дохід	Витрати
Показники	Рядок за ф №2 звітності	Тис. грн.	Показники	Рядок за ф №2 звітності	Тис. грн.
ЧДо.д.	2000	1186576	СРо.д.	2050	901391
ЧДі.о.	2120	1965	ОВі.о.	2180	8376
ЧДф.д.	2220	53	АВ	2130	30729
ЧДі.д..	2200 2240	396	ВЗ	2150	149803
			ВВф.д.	2250	8848
			ВВі.д.	2255 2270	8499
			ППг.д.	2300	9766
Разом (ЧДп)	х	1188990	Разом (ВВп)	х	1117412
Чистий прибуток підприємства 71578 тис. грн. (ЧДп - ВВп)

Порівнявши показники доходів понесених для одержання доходів витрат підприємства, що визначені у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (додаток В), визначили, що чистий прибуток складає 71578тис. грн.

Згідно проведених розрахунків можна здійснити оцінку рівня економічної безпеки господарської діяльності підприємства (таблиця 2.10)

Таблиця 2.10 Оцінка рівня економічної безпеки господарської діяльності підприємства

Показник	Алгоритм розрахунку	Розрахунок	Величина показника
Постійні витрати (ПВп)	АВ+ВЗ	30729+149803	180532
Змінні витрати (ЗВп)	ВВп-ПВп	1117412-180532	936880
Валовий прибуток (ВПп)	ПВп+ЧПп	180532+71578	252110
Валова прибутковість чистого доходу (ПВчд)	ВПп : ЧДп	252110:1188990	0,21
Витратомісткість чистого доходу за змінними витратами (ВМчд)	ЗВп / ЧДп	936880/1188990	0,79
Чистий дохід, який забезпечує беззбиткову діяльність (ЧДб)	ПВп / ПВчд	180532/0,21	859676
Змінні витрати, які забезпечують беззбиткову діяльність (ЗВб)	ЧДб* ВМчд	859676*0,79	679144
Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки діяльності підприємства (Кб)	ЧДп--ЧДб / ЧДп	1188990-859676 1188990	0,28

Таким чином, чистий дохід, що забезпечує беззбиткову роботу підприємства складає 859676 тис. грн., змінні витрати, які забезпечують беззбиткову роботу підприємства, складають 679144 тис. грн. Рівень економічної безпеки діяльності підприємства 0,28.

Точка беззбитковості є обсягом або рівнем операцій, при якому сукупний дохід дорівнює сукупним витратам, тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків. Точка беззбитковості визначається за формулою:

Т_б = В_пост. / (Р_ч.д. - Р_зм.в.)

де Т_б - мінімальний обсяг реалізації продукції (точка беззбитковості);

В_пост - сума постійних витрат;

Р_ч.д. - рівень чистого доходу;

Р_зм.в. - рівень змінних витрат;



Отже, для досягнення беззбиткової роботи ПАТ «Житомирський маслозавод» потрібно реалізовувати продукції на 311262 тис. грн. Натомість підприємство у 2014 році реалізувало продукції вартістю 1186576 тис. грн., що більше попереднього року на 183226 тис. грн.(додаток В).

Розділ 3. Методика і організація аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками ПАТ «Житомирский маслозавод»

3.1 Джерела інформації для проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

Об'єктами аудиту є операції, пов'язані із розрахунками з постачальниками і підрядниками, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

Джерелами інформації аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками є:

1) вимоги нормативних документів щодо обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;

2) наказ про облікову політику підприємства;

3) договірна документація на постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт і послуг;

4) первинні документи щодо обліку розрахунків, а також документи, що підтверджують надходження, оприбуткування ТМЦ, одержання послуг і т.д.;

5) журнал реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;

6) акти звіряння розрахунків, акти інвентаризації розрахунків, аудиторські висновки тощо;

7) облікові регістри по рахунках:

10 "Основні засоби";

11 "Інші необоротні матеріальні активи";

12 "Нематеріальні активи";

20 "Виробничі запаси":

21 "Поточні біологічні активи";

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

30 "Каса";

31 "Рахунки в банку";

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

64 "Розрахунки за податками і платежами" тощо.

8) Головна книга;

9) акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки, дані внутрішнього контролю та інша документація, що узагальнює результати контролю;

10) фінансова та статистична звітність (ф. 1 "Баланс", ф.3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. 5 "Примітки до річної фінансової звітності" тощо);

11) відповіді на запити аудитора;

12) результати, отримані в ході аудиторської перевірки тощо.

Отже, при проведенні аудиторської перевірки ПАТ «Житомирський маслозавод» аудиторською фірмою ТОВ «БДО» були опрацьовані нормативні документи, договірна документація, первинні документи, регістри, Головна книга та звітність підприємства.

3.2 Методи і прийоми аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

Завдання аудиту розрахунків з постачальниками -- встановити:

· основну форму розрахунків;

· проведення інвентаризації кредиторської заборгованості;

· правильність відображення в обліку зобов'язань;

· дотримання фінансово-розрахункової дисципліни та її вплив на платоспроможність підприємства;

· реальність заборгованості.

Аудит розрахункових операцій здійснюють у такій послідовності:

- з'ясовують стан бухгалтерського обліку, фінансової звітності та внутрішнього контролю;

- оцінюють основні показники підприємства;

- проводять аналіз даних інвентаризації розрахунків, звіривши їх з фактичними даними, відображеними у Головній книзі, балансі підприємства, аналітичними даними розрахункових рахунків (звіряють залишки на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками, показаними у попередньому звітному періоді);

- уточнюють реальність дебіторської та кредиторської заборгованості;

- визначають правильність відображення зобов'язань в обліку;

- виявляють основні форми розрахунків з постачальниками і підрядниками;

- визначають повноту і правильність оприбуткування підприємством отриманих від постачальників запасів;

- встановлюють дотримання діючих цін і тарифів.

Вивчення бухгалтерського обліку дає змогу визначити напрями подальшої перевірки та ті ділянки обліку, яким потрібно приділити більше уваги у зв'язку з наявними порушеннями (зловживаннями).

Після складання плану та програми аудиту аудитор з'ясовує, наскільки використано облікові дані для підвищення ефективності внутрішнього контролю за діяльністю підприємства, а також забезпеченість ідентичності аналітичного та синтетичного обліку, відповідності первинного обліку даним балансу.

Згідно проведеної аудиторської перевірки ПАТ «Житомирський маслозавод» аудиторською фірмою ТОВ «БДО» виявлено, що фiнансова звiтнiсть станом на 31.12.2014 р. та за рiк, що закiнчився на зазначену дату, у всiх суттєвих аспектах достовiрно вiдображає фiнансовий стан Товариства станом на 31 грудня 2014 року, її фiнансовi результати та рух грошових коштiв за рiк, що закiнчився на зазначену дату, у вiдповiдностi до концептуальної основи спецiального призначення, що базується на Мiжнародних стандартах фiнансової звiтностi.