Організація та методика аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками у ПАТ "Житомирський маслозавод"

Економічний зміст, завдання та нормативно-правове забезпечення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками. Аналіз стану розрахунків та бухгалтерського обліку підприємства. Методи і прийоми аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2015
Размер файла 65,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

При пiдготовцi фiнансової звiтностi керiвництво несе вiдповiдальнiсть за:

* належний вибiр та застосування облiкової полiтики;

* представлення iнформацiї, включно з облiковою полiтикою, у такий спосiб, який забезпечує її доцiльнiсть, достовiрнiсть, порiвняннiсть та зрозумiлiсть;

* додаткове розкриття iнформацiї у випадках, коли вiдповiднiсть спецiальним вимогам МСФЗ є недостатньою для розумiння користувачами впливу конкретних операцiй, iнших подiй та умов на консолiдований фiнансовий стан та фiнансовi результати;

* оцiнку здатностi продовжувати свою дiяльнiсть на безперервнiй основi.

Звернено увагу на iнформацiю в Примiтках до фiнансової звiтностi, в яких вказується, що Компанiя веде свою дiяльнiсть в умовах полiтичної та економiчної кризи, що загострилася в Українi починаючи з листопада 2013 року. Цi умови вказують на iснування невизначеностi, яка може вплинути на здатнiсть Компанiї продовжувати свою дiяльнiсть на безперервнiй основi.

Крім того, визначено, що фiнансова звiтнiсть не включає коригування, якi б виникли, якби Компанiя не могла продовжувати свою дiяльнiсть у майбутньому. Про такi коригування буде повiдомлено, якщо вони стануть вiдомi i зможуть бути оцiненi (додаток Ц,Ш).

В ході аудиту фінансової звітності виявлено, зокрема, що розрахунків з постачальниками і підрядниками здійснюються у встановленні додержання законодавства.

Правильність відображення в обліку зобов'язань перевірено, виявивши, наявність відповідних господарських договорів та правильності формування статей звіту про фінансовий стан, де відображуються розрахунки з постачальниками і підрядниками - дані рядка 1615 ІІІ розділу пасиву балансу «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відповідає даним оборотно-сальдової відомості - 35570 тис. грн. (додаток Б).

Аудитор при перевірці розрахунків з постачальниками та підрядниками має встановити правильність кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, що дає змогу виявити не тільки помилки у відображенні в обліку розрахункових операцій, а й розкрити факти навмисного викривлення облікових даних з метою приховування допущених зловживань.

У практиці господарської діяльності підприємств трапляються випадки, коли до суду або господарського суду передаються необґрунтовані позови для примусового стягнення заборгованості з тим, щоб відмову суду використати для списання нереальної заборгованості на збитки. Аудитору слід мати на увазі, що будь-яка безнадійна дебіторська заборгованість, щодо якої є рішення суду або господарського суду про відмову за позовом, є нереальною, та з'ясувати мотиви відмови у позові (пропущено строк позовної давності, необґрунтованість позову, неправильне оформлення документів тощо).

Аудитор повинен пам'ятати, що списання заборгованості на фінансові результати не є її повним анулюванням. Заборгованість має обліковуватися на балансі протягом встановленого законодавством України строку з моменту її списання з тим, щоб можна було вжити заходи щодо її стягнення у разі виявлення боржника або зміни його майнового становища. Для віднесення дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємство має обґрунтувати докази.

При перевірці фінансової звітності ПАТ «Житомирський маслозавод» сум, щодо яких минув строк позовної давності, не виявлено.

3.3 Організація проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

Організація аудиту - це тривала процедура, що передбачає визначення стратегії аудиту, планування застосування цієї стратегії і контроль практичного проведення аудиту. Хоча стратегії перевірок конкретних компаній різні, вони засновані на одній і тій же схемі. У найзагальнішому вигляді процес аудиту можна розділити на чотири етапи (у західних аудиторських фірмах стратегія аудиту включає до десяти етапів):

1. Збір інформації. Спочатку необхідно зібрати (а в разі повторного аудиту - оновити) і задокументувати інформацію про клієнта і визначити, яким чином ця інформація може вплинути на план аудиторської перевірки. Цей етап включає також вивчення бізнесу клієнта і кон'юнктури його галузі. При цьому враховуються два фактори: по-перше, повинен бути зібраний достатній обсяг достовірних даних для виконання завдань аудиту, а по-друге, витрати на збір цих даних повинні бути мінімізовані. Перший фактор, зрозуміло, більш важливий, проте не можна недооцінювати і другий, так як це забезпечує конкурентоспроможність і рентабельність аудиторської фірми.

Згідно плану аудиту ПАТ «Житомирський маслозавод» збір інформації тривав з 20 грудня по 25 грудня (додаток Щ).

2. Планування. Необхідно оцінити ступінь ризику того, що фінансовий звіт може містити істотні похибки в записах, і на основі цієї оцінки розробити ефективний і раціональний план аудиторської перевірки. Ключовим моментом у визначенні стратегії аудиту є прийняття рішення про те, чи слід піддавати перевірці ефективність економічної політики і методики структур внутрішнього контролю з метою скорочення обсягу перевірки залишків за рахунками.

ТОВ «БДО» перед початком проведення аудиторської перевірки складений план аудиту - це документ, який зокрема, розглядає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які повинні виконуватися працівниками аудиторської фірми для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторського ризику до прийнято низького рівня.

План аудиту складається на початку аудиторської перевірки за результатами:

1) знайомства з бізнесом клієнта, загальними напрямами та специфікою його діяльності;

2) вивчення системи обліку, внутрішнього контролю, ступінь їх надійності;

3) оцінки загального аудиторського ризику і визначення межі суттєвості помилок, які можуть бути виявлені в процесі аудиту;

4) визначення кількості необхідних аудиторських процедур, періоду їх виконання та виконавців, можливості залучення експертів;

5) забезпечення координації виконання планів, їх контролю, узгодженості із підприємством,

6) передбачення інших аспектів, що викликають можливість внесення змін.

План аудиту ПАТ «Житомирський маслозавод» (додаток Щ) враховує:

· умови договору на виконання аудиту;

· зміст аудиторського висновку, терміни його подання;

· відповідальність аудитора, передбачену законодавством;

· відповідальність підприємства за бухгалтерську звітність, яка надається для перевірки;

· відповідальність підприємства за повноту і достовірність іншої необхідної інформації;

· список членів аудиторської робочої групи, тривалість роботи, бюджет часу і витрат;

· найбільш важливі етапи і завдання аудиту;

· сутність і обсяг аудиторських доказів;

· ступінь аудиторського ризику.

3. Здійснення аудиту. На цьому етапі аудитору необхідно зібрати, зареєструвати і оцінити певну кількість фактів, щоб підтвердити правильність даних, що містяться в окремих рахунках і в фінансовому звіті в цілому. Цей етап тісно взаємопов'язаний з попереднім та здійснюється за програмою аудиту - докладними інструкціями, яких повинні дотримуватися працівники аудиторської фірми в процесі здійснення аудиту фінансової звітності чи виконанні інших завдань.

В програмі конкретизуються процедури, що необхідно виконати для отримання аудиторських доказів щодо тверджень, які містять показники та інформацію у фінансовій звітності.

Програма аудиту, складена аудиторською фірмою ТОВ «БДО» щодо перевірки ПАТ «Житомирський маслозавод» представлена у вигляді таблиці (додаток Ю), яка містить перелік аудиторських процедур, що є необхідними для виконання по кожному об'єкту перевірки окремо.

На початку програми вказано (додаток Ю):

- назва підприємства;

- період перевірки;

- дата перевірки;

- об'єкт перевірки.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Результати перевірок структури внутрішнього контролю клієнта є основою для оцінки ступеня ризику того, що в залишках по рахунках можуть міститися суттєві помилки, а при зборі й оцінці доказів щодо залишків на рахунках можуть виявитися проблеми в структурі внутрішнього контролю клієнта. В ході збору та оцінки доказів, що стосуються сальдо рахунків і ефективності структури внутрішнього контролю, аудитор може виявити, що його стратегія потребує перегляду.

4. Подання звіту. На заключному етапі від аудитора потрібні формулювання і написання аудиторського висновку і повідомлення клієнта про недоліки в структурі його внутрішнього контролю.

Згідно Аудиторського висновку (додаток Ш) керівник аудиторської перевірки визначила, що фiнансова звiтнiсть станом на 31.12.2014 р. та за рiк, що закiнчився на зазначену дату, у всiх суттєвих аспектах достовiрно вiдображає фiнансовий стан Товариства станом на 31 грудня 2014 року, її фiнансовi результати та рух грошових коштiв за рiк, що закiнчився на зазначену дату, у вiдповiдностi до концептуальної основи спецiального призначення, що базується на Мiжнародних стандартах фiнансової звiтностi.

3.4 Узагальнення та відображення результатів аудиту

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у вигляді висновку і звіту. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності [13,34]. Згідно законодавства, аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі аудиторських доказів для формування свого висновку про перевірену фінансову інформацію.

Висновок аудитора призначений для широкого кола користувачів, його оприлюднення є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт клієнта як у цілому, так і в усіх частинах відповідає чинному законодавству України, правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірним.

Чинні Міжнародні стандартами аудиту надають рекомендації щодо форми і змісту аудиторського висновку [11;567]. Встановлені також вимоги щодо обов'язкової кількості елементів аудиторського висновку, основними з яких є:

1. Заголовок.

2. Адресат.

3. Вступний параграф.

4. Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти.

5. Відповідальність аудитора.

6. Аудиторська думка.

7. Інші питання.

8. Інші обов'язки стосовно надання висновку.

9. Підпис аудитора.

10. Дата аудиторського висновку.

11. Адреса аудитора.

Аудиторський висновок складається у довільній формі. Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку здійснює незалежний аудитор (аудитори), та назву фірми або аудитора, який проводив аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних причин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора - обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність, зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

В аудиторському висновку має бути чітко визначено, кому він адресується, та споживач інформації, яка наведена в аудиторському висновку. В аудиторському висновку треба зазначити, що відповідальність за складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а також вказати на відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який має бути обґрунтований за результатами проведеної перевірки.

В аудиторському висновку треба показати масштаб та розкрити зміст проведеної роботи. Аудиторський висновок має містити зауваження про те, що перевірку було сплановано, підготовлено з достатньою впевненістю у тому, що звітність не містить у собі суттєвих помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен оцінювати викривлення та невідповідності в облікових системах підприємства, їх суттєвість, визначити чи можуть вони настільки змінити звітність, що це впливатиме на економічні рішення її користувачів.

Аудиторський висновок повинен містити також відомості щодо методології обліку, яка використовувалася керівництвом під час підготовки звітності та подання фінансових звітів у цілому та масштабу перевірки.

Згідно Міжнародного стандарту аудита 700 [11;534] аудитор може надавати підприємству-клієнту безумовно-позитивний, умовно-позитивний, негативний аудиторський висновок або відмову від надання висновку про фінансову звітність.

Безумовно-позитивний надається у випадках коли на думку аудитора виконано наступні умови:

1. Отримано всю необхідну інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту.

2. Надана інформація достатня для відображення реального стану справ у клієнта.

3. Є адекватні і достовірні дані з усіх питань.

4. Фінансова звітність підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам чинного законодавства.

5. Фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить протиріч.

6. Фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Коли фінансова звітність підприємства-клієнта не відповідає вимогам, за яких можливе надання безумовно-позитивного висновку, це є підставою для відмови від надання безумовно-позитивного аудиторського висновку і подальший вибір його виду визначається фундаментальністю невпевненості чи незгоди, тобто перекрученням дійсного фінансового стану підприємства-клієнта.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку.

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від надання аудиторського висновку.

Наявність не фундаментальних невпевненостей і незгод передбачає складання умовно-позитивного аудиторського висновку.

Аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності ПАТ «Житомирський маслозавод» за період з 20.12.2014 по 15.04.2015, складений аудиторською фірмою ТОВ «БДО», у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту, складається з обов'язкових розділів та за рахунок обмежень, притаманних перевірці носить безумовно-позитивний характер (додаток Ц).

Отже, при аудиті ПАТ «Житомирський маслозавод» аудитори отримали достатнi та прийнятнi аудиторськi докази для висловлення думки та зауважили, що фiнансова звiтнiсть вiдображає фiнансовий стан Товариства та сформована у вiдповiдностi до концептуальної основи спецiального призначення, що базується на Мiжнародних стандартах фiнансової звiтностi.

Висновки та пропозиції

Розвиток України на сучасному етапі характеризується розвитком ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних товариств, товариств, різних фондів.

Учасники цих процесів потребують достовірної в неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність підприємств.

Аудит охоплює такі основні питання: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Одним з важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони, нормативно-правові акти, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідоцтвом того, що фінансова звітність підприємства-клієнта як в цілому, так і в деталях відповідає чинному законодавству, методології ведення бухгалтерського обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства-клієнта, є достовірною.

Діяльність ПАТ «Житомирський маслозавод» в поточному році була перевірена аудиторською фірмою ТОВ «БДО», очолювану Балченко С. О.

Безпосередню перевірку здійснювали керівник аудиторської перевірки Сорока Г.А.. та аудитор Громов В.М.

Управлiнський персонал несе вiдповiдальнiсть за складання та достовiрне подання цiєї фiнансової звiтностi у вiдповiдностi до МСФЗ та за такий внутрiшнiй контроль, який управлiнський персонал визначає як необхiдний для того, щоб забезпечити складання фiнансової звiтностi, що не мiстить суттєвих викривлень унаслiдок шахрайства або помилки.

Фiнансова звiтнiсть станом на 31.12.2014 р. та за рiк, що закiнчився на зазначену дату, у всiх суттєвих аспектах достовiрно вiдображає фiнансовий стан Товариства станом на 31 грудня 2014 року, її фiнансовi результати та рух грошових коштiв за рiк, що закiнчився на зазначену дату, у вiдповiдностi до концептуальної основи спецiального призначення, що базується на Мiжнародних стандартах фiнансової звiтностi.

Висновки, одержані під час перевірки підприємства за період з 20.12.2014 р. по 15.04.2015 р., відображені в аудиторському висновку, який складений у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту з обов'язкових розділів та із-за обмежень, притаманних перевірці, носить безумовно-позитивний характер.

бухгалтерський аудит постачальник підрядник

Список використаних джерел

1. Білик М. Д. Управління кредиторською заборгованістю підприємств // М.Д. Білик Фінанси України. - 2010. - № 9. - С. 24-37.

2. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник / М.Г. Білуха - К.: Вища школа. - Знання, 2005. - 574с.

3. Бондар М. І. Аудит в АПК: Навч. посібник. / М.І. Бондар -- К.: КНЕУ, 2003. --188 с.

4. Виноградова М.О., Жидєєва Л.І. Аудит: навч. посіб. / М.О. Виноградова, Л.І. Жидєєва - К.: «ЦУЛ», 2014.- 654 с.

5. Гамова О.В. Концептуальні основи проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками / О.В. Гамова, Т.В. Алексютіна Вісник НТУ «ХПІ». 2012. № 25 (931). - с. 78-84.

6. Іванова Н.А. Організація і методика аудиту: навч. посіб. / Н.А. Іванова, О.В. Ролінський. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 216 с.

7. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

9. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

10. Міжнародний стандарт аудиту 200 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності» - [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://apu.com.ua/msa.

11. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: пер. З англ.. - К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. - 1152 с.

12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : Наказ Міністерства фінансів України № 73 від 02.07.2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

13. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. Аудиторська палата України // Повний текст національних нормативів аудиту в Україні, затв. Рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98 р. - К.: Основа, 1999. - 274 с.

14. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

15. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу zakon.rada.gov.ua/go/2755-17.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання": Наказ Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": Наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 № 318 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

18. Про аудиторську діяльність: Закон від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua

19. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність:Закон від 16.07.99р. № 996-ХІУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua.

20. Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник. / А.Ж. Пшенична - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 320 с.

21. Сопко В.В. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник / В.В. Сопко, В.П. Шило, Н.І. Верхоглядова та ін. - К.: ВД «Професіонал», 2006. - 576 с.

22. Утенкова К. О. Аудит: Навчальний посібник / К.О. Утенкова - К.: Алерта, 2011. - 408 с.

23. Все про бухгалтерський облік. Газета.

24. Фінанси України. Журнал.

25. Баланс. Журнал.

26. Податки та бухгалтерський облік. Газета.

27. Бухгалтер 911. Газета.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.