Інвентаризація виробничих запасів і облік її результатів на ТОВ "Комсомольськхліб плюс"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку виробничих запасів

1.1 Визнання, склад та оцінка виробничих запасів

1.2 Нормативні джерела з обліку виробничих запасів

1.3 Методологія обліку виробничих запасів

Розділ 2. Облік виробничих запасів на ТОВ «Комсомольськхліб Плюс»

2.1 Коротка характеристика ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

2.2 Облік операцій з надходження виробничих запасів

2.3 Організація складського обліку виробничих запасів

2.4 Облік передачі запасів у виробництво

Розділ 3. Інвентаризація виробничих запасів і облік її результатів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

3.1 Проведення інвентаризації виробничих запасів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

3.2 Облік надлишків та нестач виробничих запасів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

Висновок

Список використаних джерел



Вступ

Постійні зміни в економіці України поставили підприємства перед необхідністю створення системи аудиту. Також, велике значення має формування повної й достовірної облікової інформації про наявність, рух і використання виробничих запасів на підприємстві, а також чітка організація система внутрішнього контролю за їх збереженням.

Таким чином, дана тема є актуальною і практично значимою.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні методології аудиту виробничих запасів та контролю за їх рухом і наявністю.

Для досягнення поставленої мети аудиту, а також задоволення потреб користувачів в отриманні нової ,правдивої та неупередженої інформації щодо запасів аудитору потрібно виконати такі завдання:

- систематизувати нормативні джерела з обліку виробничих запасів;

- дослідити організацію і методологію обліку виробничих запасів;

- надати характеристику діяльності підприємства ТОВ «Комсомольськхліб плюс»;

- перевірити правильність визнання запасів активами суб'єкта господарювання;

- перевірити, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки та обліку запасів в обліковій політиці підприємства, та встановити, наскільки вибір суб'єкта господарювання є ефективним;

- встановити, чи дотримується підприємство прийнятих методів оцінки та обліку запасів;

- перевірити і оцінити стан внутрішнього контролю та системи обліку запасів;

- встановити, чи здійснюється контроль за використанням запасів у виробництві;

- висвітлити порядок проведення інвентаризації виробничих запасів.

- перевірити, чи правильно і своєчасно здійснюється документальне відображення операцій, і чи забезпечуються достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпуску та використання запасів;

- перевірити, чи правильно та своєчасно здійснені господарські операції із запасами відображаються в бухгалтерському обліку та фінансові й звітності;

- встановити, чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов'язаних з рухом запасів, суттєвих порушень і помилок у бухгалтерському обліку та звітності.

Об'єктом дослідження виступає аудит виробничих запасів, які підприємство використовує для здійснення господарської діяльності.

Предметом дослідження обрано методологію аудиту виробничих запасів.

Суб'єктом дослідження даної роботи є товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольськхліб плюс».

При написанні курсової роботи використовувались нормативи з аудиту виробничих запасів, зокрема Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», Закон України «Про аудиторську діяльність», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та інші. Проблеми аудиту виробничих запасів здобули своє відображення у працях Кулаковської Л.П., Піча Ю.В, Немченка В.В, Коваля М.І., Михайленка О.В. та інших.

виробничий запас облік інвентаризація



Розділ 1. Теоретичні основи обліку виробничих запасів

1.1 Визнання, склад та оцінка виробничих запасів

Запаси - це оборотні активи підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємств або в період до одного року. Запаси складають основу виготовлюваної продукції, сприяють процесу її виготовлення або покращують властивості готової продукції [12, с. 295].

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виробничі запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Аудит запасів охоплює перевірку стану руху активів, які:

- утримуються для подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності;

- знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також для управління підприємством [5].

Для ведення бухгалтерського обліку запаси класифікують на такі групи:

- сировину і основні матеріали, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування та адміністративних потреб;

- незавершене виробництво - це продукція, що не пройшла всіх стадій обробки на даному підприємстві;

- готову продукцію - це предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;

- товарно-матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувальні предмети - це засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для адміністративних цілей не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року та інші [5].

Одиницею обліку запасів є їх однорідна група або вид. Деталізацію об'єктів обліку запасів підприємство здійснює самостійно, виходячи з управлінських потреб та витрат на ведення обліку [5].

Для правильної організації обліку матеріалів підприємству доцільно сформувати номенклатуру-цінник.

Згідно П(С)БО 9 «Запаси» - запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство в майбутньому отримає економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена [5].

На дату балансу запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Використання такого підходу при оцінці запасів ще називають правилом нижчої оцінки.

За чистою вартістю запаси відображаються, якщо їх ціна знизилася порівняно з первісною, вони зіпсувались або втратили свої властивості.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу, очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Також чиста вартість реалізації запасів залежить від напрямку їх використання підприємством та стану ринку. У даному випадку можливі такі варіанти:

- якщо запаси використовуються для виготовлення продукції в звичайних умовах, то найкращою оцінкою запасів буде їх відновлювальна вартість;

- якщо готову продукцію можна продати за собівартістю або вище собівартості, переоцінка запасів не проводиться;

- якщо коливання цін вказують на те, що собівартість готової продукції буде перевищувати ціну продажу, виробничі запаси оцінюються за чистою вартістю;

- якщо підприємство отримало спеціальне замовлення, яке визначає і ціну відвантаження готової продукції, то вартість запасів залежить від умов контрактних зобов'язань.

Переоцінка запасів за чистою вартістю реалізації необхідна за таких умов:

- пошкодження запасів;

- часткового старіння запасів;

- зниження ціни реалізації запасів;

- зростання очікуваних витрат на завершення виробництва або збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації та вартість повністю втрачених запасів, списується на витрати звітного періоду.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу лише фактично отримані цінності і списує зі складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть рахуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі [11, с. 280].

Перехід права власності на товари в дорозі і пов'язані з ним ризики та вигоди визначаються умовами постачання. Перелік умов постачання наводиться у Міжнародних правилах інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС", якими користуються у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні [14, с. 457].

При надходженні виробничі запаси обліковуються за первісною вартістю, виробничою собівартістю, яка визначається згідно вимог П(С)БО 16, справедливою або балансовою вартістю [6].

Собівартість виробництва запасів включає:

- прямі матеріальні витрати: сировина і матеріали, комплектуючі вироби;

- прямі витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві;

- інші прямі витрати: амортизація, знос малоцінних і швидкозношувальних предметів, відрахування на соціальні заходи та інші;

- загальновиробничі витрати: витрати управління виробництвом та його обслуговування, утримання та експлуатацію основних засобів.

Згідно П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка складається з витрат наведених на рисунку 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Формування первісної вартості виробничих запасів

Для перевірки правильності списання запасів у виробництво необхідно користуватися такими методами оцінки вибуття запасів, які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Методи оцінки вибуття запасів

№ з/п	Назва методу	Характеристика
1	2	3
1.	Метод ФІФО - собівартість перших за часом надходження	Оцінка базується на припущенні, що виробничі запаси використовуються в тій послідовності в якій вони надходили на підприємство, тобто виробничі запаси, які першими відпускаються у виробництво оцінюються за собівартістю перших за часом надходження виробничих запасів [5]
2.	Метод ідентифікованої собівартості	Використовується для виробничих запасів, які відпускаються для виробництва спеціальних замовлень і проектів, а також для виробничих запасів, які не замінюють один одного [5]
3.	Метод середньозваженої собівартості	Оцінка проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного періоду і вартості одержаних у звітному періоді запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду і одержаних у звітному місяці [5]
4.	Метод нормативних затрат	Оцінка полягає у застосуванні норм витрат на одиницю виготовленої продукції [5]

Вибір методу оцінки вибуття виробничих запасів обирається підприємствами самостійно в залежності від напрямку його діяльності, номенклатури виробничих запасів, особливостей виробництва продукції тощо.

Обрані методи оцінки вибуття запасів зазначаються у наказі про облікову політику. Метод оцінки вибуття запасів як правило не змінюється протягом терміну корисного використання.

Вартість малоцінних та швидкозношувальних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією складського обліку.

Якщо на дату балансу ціна запасів знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, то в обліку відображаються за чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут [5].

Загально прийнята класифікація виробничих запасів впроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те, що на певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва [13, с. 321].

Отже, роблячи узагальнення даного розділу можна сказати, що від правильного визнання та оцінки виробничих запасів залежить і правильність подальшого їх обліку.

1.2 Нормативні джерела з обліку виробничих запасів

Бухгалтерський облік утворює нерозривну єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким він проявляє свою цінність, зокрема, з системою законодавчого регулювання [10, с. 287].

При організації аудиту виробничих запасів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами, які наведені в таблиці 2.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Норми Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).



Таблиця 2. Нормативні джерела з аудиту виробничих запасів

№ з/п	Нормативний документ	Інформація, що використовується в обліку
1	2	3
1.	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV	Призначений для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємств [1]
2.	Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125-XII	Призначений для регулювання аудиторської діяльності [2]
3.	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291	Рахунки 2 класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів. Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, , палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунку 20 “Виробничі запаси” відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінка тощо [2].
4.	Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013р. №433	У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу [4]
5.	Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246	В П(С)БО 9 «Запаси» визначаються загальні положення щодо визнання та первісної оцінки запасів, оцінки вибуття запасів, оцінки запасів на дату балансу, розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності [5]
6.	Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69	Дана інструкція передбачає, що при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого [3].
7.	Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінанасів України від 31 грудня 1999р. №318	Згідно цього ПСБО, до складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів [6]

П(С)БО 9 є основним нормативом, яким користуються під час здійснення облікових операцій з виробничими запасами, порядок списання та відображення у фінансовій звітності.

П(С)БО 9 «Запаси» має п'ять розділів, які складаються з пунктів та розкривають сутність своєї назви.

У першому розділі наводиться інформація про загальні положення щодо обліку виробничих запасів, цей розділ має чотири пункти, які складаються з підпунктів.

Другий розділ даного положення має одинадцять пунктів в яких вказується інформація про визнання та первісну оцінку виробничих запасів. В цьому розділі відображено критерії визнання запасів, склад та формування первісної оцінки запасів.

Оцінка вибуття запасів наведена в третьому розділі П(С)БО 9 «Запаси», де відображається характеристика методів списання виробничих запасів.

В четвертому розділів вказується оцінка запасів на дату балансу, тобто за якою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації відображаються запаси в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності наведено в п'ятому розділі П(С)БО 9 «Запаси».

Отже, одним з елементів обліку є нормативні документи, якими необхідно керуватися при організації обліку виробничих запасів.

1.3 Методологія обліку виробничих запасів

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству виробничих запасів, сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 20 "Виробничі запаси" [2].

За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, а за кредитом - витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінка тощо.

Характеристика субрахунків рахунку 20 "Виробничі запаси" наведена в таблиці 3.

Аналітичний облік наявності та змін запасів ведуть на складі підприємства у картках складського обліку матеріалів в розрізі найменувань запасів або однорідних груп.

Типові господарські операції з обліку руху виробничих запасів наведено у таблиці 4 [11, с. 289].

Таблиця 3. Характеристика субрахунків рахунку 20 "Виробничі запаси"

№ з/п	Назва субрахунку	Характеристика
1.	201 "Сировина й матеріали"	Відображає наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні
2.	202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби"	Відображає наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів, що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання
3.	203 "Паливо"	Обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель
5.	204 "Тара й тарні матеріали"	Відображає наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту
6.	205 "Будівельні матеріали"	На якому підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій
7.	206 "Матеріали, передані в переробку"	На якому обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів
8.	207 "Запасні частини"	Ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту та інше.
9.	208 "Матеріали сільськогосподарського призначення"	На якому обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин
10.	209 "Інші матеріали"	На якому обліковуються бланки суворого обліку, відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві, зношені шини

Таблиця 4. Типові господарські операції з обліку руху виробничих запасів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Отримано рахунок від постачальника на сировину (сировина надійшла на підприємство).	20	631
2.	Відображено податковий кредит з ПДВ у вартості отриманих виробничих запасів	641	631
1	Проведено оплату за отримані запаси	631	311
4.	Оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою за готівку	20	372
5.	Відображено податковий кредит з ПДВ у вартості оприбуткованих виробничих запасів	641	372
6.	Відображено транспортно-заготівельні витрати на придбання запасів	20	685
7.	Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі транспортно-заготівельних витрат	641	685
8.	Проведена оплата за транспортні послуги	685	311
9.	Відображено внесок до статутного капіталу у вигляді матеріалів	201	46
10.	Відображено внесок до статутного капіталу у вигляді МШП. Терміном служби менше 1 року	22	46
11.	Безоплатне одержання виробничих запасів	20	719
12.	Витрати на страхування ризиків перевезення запасів	20	65
13.	Відображення мита, митних зборів	20	685
14.	Оприбуткування запасів, виготовлених у власному виробництві	20	23
15.	Оприбуткування запасів, що надійшли з переробки	201	206
16.	Оприбуткування запасів, виявлених під час інвентаризації	20	719
17.	Оприбуткування матеріалів, отриманих від ліквідації основних засобів	20	746
18.	Оприбуткування безоплатно отриманих запасів	20	718
19.	Оприбуткування від доходів виробництва, придатних для повторного використання	20	23
20.	Матеріали передані для потреб виробництва	23	201
21.	Передано паливо для заправки автомобіля директора	92	203
22.	Буд. матеріали передані для загальновиробничих потреб	91	205
23.	Використано виробничі запаси для потреб відділу збуту	93	20
24.	Використано виробничі запаси для потреб невиробничих підрозділів	949	20
25.	Використано виробничі запаси для капітального будівництва, яке здійснюється підприємством	151	20
26.	Використано запаси для виготовлення основних засобів	152	20
27.	Використано виробничі запаси для виготовлення інших необоротних матеріальних активів	153	20
28.	Використання виробничих матеріалів для виправлення браку	24	201
29.	Списання нестачі запасів (якщо винні особи не виявлені)	947	20
30.	Оприбутковано виробничі запаси виготовлені власними силами	20	23

Для отримання запасів від постачальників підприємством виписується довіреність форма № М-2, М-26.

Видача кожного бланку довіреності реєструється в журналі реєстрації виданих довіреностей форма М-3. У журналі здійснюється нумерація сторінок, він шнурується та скріплюється підписами керівника та головного бухгалтера. При видачі довіреностей у журналі вказується інформація про дату, місце та підставу їх видачі, а також строк дії довіреності, який не може перевищувати 10 днів.

Документи на підставі яких здійснюється оприбуткування запасів на склад відображено на рисунку 2.

Відпуск матеріалів для внутрішніх потреб здійснюється за накладними - вимогами на відпуск матеріалів - форма № М-11 або лімітно-збірними картками - форми № М-8, М-9.

Лімітно-збірна картка заповнюється в двох примірниках напередодні отримання запасів, виходячи з потреби в них, що визначається окремими замовленнями.

При реалізації і безкоштовній передачі матеріалів на сторону складають накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей - форма № М-20 або товарно-транспортну накладну - форма № М-6.

При одноразовому відпуску матеріалів для внутрішніх потреб заповнюють акт-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акт-вимогу на заміну матеріалів.

Рис. 2. Документи для оприбуткування запасів

Для співставлення фактичної наявності матеріалів на складі з їх залишками за даними обліку на підприємстві періодично проводиться інвентаризація запасів.

Порядок проведення інвентаризації визначається «Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів і документів та розрахунків» № 69, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 11,08.1994р. Для фактичного відображення матеріальних цінностей, виявлених під час інвентаризації, використовується інвентарний опис - форма № М-21.

При журнальній формі обліку вибуття запасів відображають у розділі ІІІ журналу 5 або 5-А, а також у відомості аналітичного обліку запасів 5.1.

В балансі виробничі запаси відображаються в ІІ розділі активу у складі рядку 1100 «Запаси». Для деталізації суми, наведеної в даному рядку, використовують додаткову статтю 1101 «Виробничі запаси».

Також, запаси відображаються в VІІІ розділі приміток до річної фінансової звітності у складі рядків:

1) 800 - «Сировина і матеріали»;

2) 810 - «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

3) 820 - «Паливо»;

4) 830 - «Тара і тарні матеріали»;

5) 840 - «Будівельні матеріали»;

6) 850 - «Запасні частини»;

7) 860 - «Матеріали сільськогосподарського призначення».

У примітках до річної фінансової звітності наводиться інформація про:

- методи оцінки запасів;

- балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

- балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

- балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

- суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів.

Примітки забезпечують користувачів додатковою інформацією, не розкритою у фінансових звітах (деталізація агрегованих цифр тощо), але яка є необхідною для правдивого та справедливого подання.

Отже, для обліку виробничих запасів використовується рахунок 20 «Виробничі запаси», журнал 5 або 5-А, а також баланс та примітки до річної фінансової звітності.



Розділ 2. Облік виробничих запасів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

2.1 Коротка характеристика ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

Для дослідження обліку виробнчих запасів обрано товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Комсомольськхліб плюс».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольськхліб плюс» - є господарське товариство, яке створене на добровільних засадах громадянином України відповідно до чинного законодавства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольськхліб плюс» створено відповідно до рішення його засновника від 5 квітня 2012 року, рішенням № 1.

Засновником товариства є фізична особа Мошківський Микола Анатолійович.

Товариство засноване і діє на підставі Статуту, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про громадські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

ТОВ «Комсомольськхліб плюс» відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.

Метою створення підприємства є отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торгівельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності та здійснення іншої господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Предметом діяльності Товариства є:

- виробництво хліба і хлібобулочних виробів;

- виробництво сухарів, печива, пирогів тривалого зберігання;

- виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання;

- неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

- виробництво сухарів і сухого печива;

- роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями;

- роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах;

- роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах;

- роздрібна торгівля поза магазинами;

- та інші предмети діяльності товариства.

На сьогодні на підприємстві виробляється 40 найменувань хлібобулочних виробів, близько 25 з них кожного дня. Також на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» було відкрито кондитерський цех, де зараз виробляється понад 30 найменувань кондитерських виробів кожного дня.

Поряд з основним виробництвом на підприємстві успішно розвиваються інші напрями господарської діяльності.

З 2012 року підприємство почало розвивати власну роздрібну торгівлю. Сьогодні вона нараховує 20 торгових кіосків, фірмовий магазин та 4 автомашини, які реалізовують продукцію в сільській місцевості, 57,3% власної продукції реалізується через власну торгівлю.

ТОВ «Комсомольськхліб плюс» веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку, несе відповідальність за їх достовірність, та подає державним органам згідно з установленими формами та строками

В разі необхідності для перевірок фінансової та господарської діяльності товариства можуть залучатися спеціалізовані служби, в тому числі й аудиторські.

Бухгалтерський облік ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство ввело до свого штату бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Всього на підприємстві працює близько 500 чоловік. До бухгалтерської служби підприємства відноситься 5 осіб (рис. 3).

Рис. 4. Склад бухгалтерської служби ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

Головний бухгалтер ТОВ «Комсомольськхліб плюс» зобов'язаний забезпечувати раціональну організацію обліку і звітності на підприємстві на основі централізації і механізації обліково-обчислювальних машин, прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку та контролю, розробку і здійснення заходів, спрямованих на дотримання державної дисципліни і зміцнення фінансового стану підприємства.

Облікова політика товариства сформована головним бухгалтером і затверджена керівником організації (додаток А).

На підприємстві використовується автоматизована форма бухгалтерського обліку, а саме комп'ютерна програма 1С: «Бухгалтерія».

Періодом дослідження ТОВ «Комсомольськхліб плюс» є 2013 рік, а детальне дослідження припадає на серпень-жовтень 2014 року.

Отже, перспектива ТОВ «Комсомольськхліб плюс» в тому, що воно виготовляє хліб та інші вироби для свого міста та найближчих сіл отримуючи із цієї торгівлі добрий прибуток, завдяки правильній організації бухгалтерської служби, уникненню порушень внутрішнього розпорядку та своєчасному проведенню інвентаризації.

2.2 Облік операцій з надходження виробничих запасів

Запаси надходять на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» в результаті їх придбання у постачальників відповідно до укладених із ними договорів.

Запаси, що надходять від постачальників, супроводжуються такими документами: накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, податкова накладна, прибуткова накладна, рахунок-фактура тощо.

Надходження матеріалів на підприємство реєструються у журналі обліку вантажів, що надійшли (форма М-1). При оприбуткуванні на склад перевіряють їх відповідність кількості і якості, відображеної у супровідних документах до фактичних. Управління матеріальними потоками та рухом майна здійснюється на основі інформації про кількість ресурсів у натуральних одиницях виміру.

Бухгалтерія ТОВ «Комсомольськхліб плюс» відображає виробничі запаси за первісною вартістю.

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається форма М-4 "Прибутковий ордер" в одному примірнику.

Матеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник), приймаючи запаси на складі, здійснює перевірку відповідності даних документів постачальника фактичній наявності цінностей.

У разі повної відповідності здійснюється оприбуткування запасів на складі, тобто прийняття їх для зберігання.

Надходження запасів від власного виробництва оформляється накладною, яка виписується в двох примірниках. Один використовується як прибутковий документ складу, а інший -- як витратний документ цеху, що здав невикористані матеріали, відходи виробництва, напівфабрикати, готову продукцію.

На підставі документів про оприбуткування здійснюються записи в картках складського обліку (форма М-12), які є регістром аналітичного обліку запасів на складі. Ці картки виписуються в бухгалтерії підприємства і передаються на склад. Записи по кожній операції руху (надходження і вибуття зі складу) здійснюються комірником або завідувачем складу.

Після оприбуткування запасів на складі документи постачальників разом з прибутковими ордерами передаються до бухгалтерії для записів у системі рахунків бухгалтерського обліку.

Аналогічно відбувається облік витрат матеріалів, який відображається в нагромаджувальній відомості про витрати матеріалів (рахунки 153, 209). Постачання матеріалів відбувається безпосередньо від постачальника. Наприклад основною сировиною для виробництва хліба є мука - її постачають від підприємців, державних господарств за договорами купівлі-продажу.

В 2014 році ТОВ «Комсомольськхліб плюс» отримало від своїх контрагентів на умовах наступної оплати:

1) офісний папір на суму 4576,00 згідно накладної від 12 серпня 2014 року №0-00043554 (додаток Б);

2) дріжджі на суму 3173,33 згідно накладної від 22 вересня 2014 року № 0-00002354( додаток В) (таблиця 5).



Таблиця 5. Кореспонденція рахунків з оприбуткування виробничих запасів (на умовах наступної оплати) на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» за 2014 рік

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит	Сума, грн
1.	Отримано від ТОВ «Торгівельна компанія ЮЛІС» папір А4 80	209	631	4576,00
2.	Відображено податковий кредит з ПДВ у вартості отриманого паперу	641	631	915,20
3.	Перераховано кошти ТОВ «Торгівельна компанія ЮЛІС» за папір А4 80	631	311	5491,20
4.	Отримано від прем'єр-Постач-2007 ПП дріжджі	201	631	3173,33
5.	Відображено податковий кредит з ПДВ у вартості отриманих дріжджів	641	631	634,67
6.	Перераховано кошти постачальнику за одержані дріжджі	631	311	3808,00

Також, жовтні 2014 року ТОВ «Комсомольськхліб плюс» отримало від своїх контрагентів на умовах попередньої оплати молоко згущене згідно накладної від 2 жовтня 2014 року №0-00005869 (додаток Г) (таблиця 6).

Таблиця 6. Кореспонденція рахунків з оприбуткування виробничих запасів (на умовах попередньої оплати) на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» за жовтень 2014 р.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит	Сума, грн
1.	Перераховано аванс постачальнику	371	311	3195,00
2.	Відображено податковий кредит з ПДВ в момент перерахування авансу	641	644	532,50
3.	Отримано від ЧП Каравай молоко згущене	201	631	2662,50
4.	Підтверджено податковий кредит з ПДВ у вартості отриманого згущеного молока	644	631	532,50
5.	Проведено взаємозалік виданих авансів та розрахунків з постачальниками	631	371	3195,00



При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхні транспортом або транспортом сторонньої організації, оформляється "Товарно - транспортна накладна" (ф. № 1-ТН).

У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7).

Акт складається у двох примірниках і підписується членам комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Один примірник акта передається в бухгалтерію, а другий - в юридичний відділ для складання листа-претензії.

Отже, в обліку запасів важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції, а також з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

2.3 Організація складського обліку виробничих запасів

Матеріальні цінності, які зберігаються на підприємстві в умовах обмеженості доступу інших працівників, закріплюються договорами матеріальної відповідальності за матеріально-відповідальними особами, що забезпечує уникнення їх втрат.

Такі договори передбачають повну матеріальну відповідальність осіб, які приймають, зберігають та відпускають матеріальні цінності, і укладаються перед початком їх роботи.

На складі ТОВ «Комсомольськхліб плюс» для правильної організації обліку комірник на кожний номенклатурний номер запасу оформляє "Матеріальний ярлик" (ф. М-16). Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.

Для обліку запасів в розрізі їх видів комірник веде окремі документи за формою М-12 "Картка складського обліку матеріалів" (додаток Д). В ній проводяться записи по кожному факту надходження та вибуття запасів.

Підставою для запису в М-12 (додаток Е) є форми М4 "Прибутковий ордер", "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7) і форма №1-ТН Товарно-транспортна накладна" по надходженню, а по видатку - лімітно-забірні картки (ф. М-8, М-9, М-28а), "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів", Акт про витрату давальницьких матеріалів (ф. М-23) і товарно-транспортна накладна (ф. №1-ТН).

Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу. Підставою для відпуску матеріалів із складу у виробничому цеху для одноразового відпуску є накладна-вимога.

Витрати виробничих запасів за зміну записуються у спеціальній відомості «Руху сировини і матеріалів». В якій вказується, яка кількість запасів була прийнята на почато зміни, скільки витрачено сировини та скільки залишилось на кінець зміни.

Також зазначається скільки і якого виду запасів витрачено на той чи інший вид готової продукції (додаток Є).

Дану відомість підписує пекар-майстер, який передає її на підпис начальнику виробництва, а той в свою чергу надає вказану відомість до економічного відділу.

Для багаторазового відпуску запасів протягом місяця використовують "Лімітно-забірну картку" (ф. М-8). Водночас комірник веде в себе окремо облік відпущеної на виробництво сировини у лімітно-забірній картці (додаток Ж) та окремо облік відпущених напівфабрикатів у лімітно-забірній картці (додаток К).

В кінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів комірником складається відомість обліку залишків матеріалів на складі (ф. М-14).

Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відповідальні особи, складає матеріальний звіт (ф. М-19), який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період.

Цей звіт, разом із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у "Реєстрі приймання-здавання документів" (ф. М-13). Всі вони передаються в бухгалтерію.

Організація документообігу на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» організовується таким чином, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та синтетичні реєстри (журнали та відомості).

Таким чином, станом на перше число місяця бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводять залишок по кожному рахунку запасів.

Тому, організація складського обліку на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» дозволяє уникнути фактів крадіжок матеріальних цінностей та своєчасно оприбутковувати матеріали на склад.

2.4 Облік передачі запасів у виробництво

Для обліку витрат виробничих запасів основним первинним документом на відпуск матеріалів у виробництво є лімітно-забірні картки (ф. № М-8 та № М-9), в яких вказується ліміт видачі даному цеху матеріалів відповідного номенклатурного номера (на декаду, півмісяця, місяць), а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) і одержувача (у лімітній картці складу).

Наприкінці місяця лімітно-забірні картки подаються до бухгалтерії ТОВ «Комсомольськхліб плюс» для обліку витрат матеріалів.

Списання виробничих запасів на виробництво за 6 жовтня 2014 року наведено в накладній на внутрішнє переміщення та відображено в обліку ТОВ «Комсомольськхліб плюс» наступним чином (табл. 7).

Таблиця 7. Кореспонденція рахунків з обліку списання запасів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» від 6 жовтня 2014р.

№ з/п	Документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
			Дебет	Кредит
1.	Накладна на внутрішнє переміщення№ 0-00000908 (додаток Л)	Передана сировина і матеріали на виробничі потреби	23	201	5592,59
2.	Накладна на внутрішнє переміщення № 0-00000907(додаток М)	Передані напівфабрикати на виробничі потреби	23	202	1196,83
3.	Накладна на внутрішнє переміщення № 0-00000906	Списано на загальновиробничі витрати муку 1 сорту	91	201	9457,00
4.	Накладна на внутрішнє переміщення № 0-00000905	Списано на адміністративні витрати папір А4 80	92	209	2576,00
5.	Накладна на внутрішнє переміщення № 0-00000904	Використано паливо для потреб відділу збуту	93	203	975,00
6.	Накладна на внутрішнє переміщення № 0-00000903	Використано напівфабрикати для потреб невиробничих підрозділів	949	202	1325,00

Відпуск матеріалів на господарські та інші потреби, а також при понадлімітному відпуску матеріалів (за дозволом керівника підприємства або уповноваженої ним особи здійснюється за вимогами (ф. № М-10 та № М-11).

Інформація про переміщення виробничих запасів за 6 жовтня 2014 року на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» узагальнюється в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 201 «Сировина і матеріали» (додаток Н). Де наводяться дані про місця зберігання товарно-матеріальних цінностей, обороти за період, а також залишки на початок і на кінець звітного періоду.

Інформація про переміщення напівфабрикатів за 6 жовтня 2014 року на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» узагальнюється в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 201 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» (додаток П). Де наводяться дані про місця зберігання напівфабрикатів, обороти за період, а також залишки на початок і на кінець звітного періоду.

Щомісяця цехи складають «Звіт про використання сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів», у якому по кожному номенклатурному номеру показуються: залишок на початок місяця, надходження за місяць, залишок на кінець місяця, фактичні витрати, витрати за нормами, економія або перевитрата.

З метою уникнення витрат від бракованої готової продукції на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» браковані вироби використовують у процесі виробництва.

Наприклад, хліб використовують в поцесі замісювання тіста для виготовлення хліба «Дарницького», а з решти невідповідних стандартам виробів виготовляють «Сухарі панірувальні».

Бракована готова продукція оприбутковується на підставі «Накладної на повернення браку» (додаток Р), де вказується найменування товару, кількість, ціна та сума витрат.

Бухгалтерія ТОВ «Комсомольськхліб плюс» складає зведений звіт про використання матеріалів по груповій номенклатурі (в натуральних і грошовому вимірниках), на підставі якого роблять відповідні облікові записи на списання використаних матеріалів.

Оцінка вибуття запасів у разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 на підприємстві ТОВ «Комсомольськхліб плюс» здійснюється за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Порядок списання запасів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» за цим методом наведено в таблиці 8.

Таблиця 8. Операції зі списання дріжджів за методом ФІФО на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» за вересень 2014 р.

Рух матеріалів	Кількість, кг	Ціна, грн	Сума, грн
Залишок на 01.09.2014	275	4,49	1234,75
Надійшло за місяць 22.09.2014 (додаток В)	700	4,53	3173,33
Витрачено за місяць (690 кг)	275	4,49	1234,75
	415	4,53	1879,95
Залишок на кінець місяця 30.09.2014	285	4,53	1293,38

Підставою для списання використаних у виробництві матеріалів служить відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). В ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів.

Для того щоб до собівартості продукції (робіт, послуг) запаси були включені за фактичною собівартістю їх придбання, наприкінці місяця визначають і списують суму відхилення від облікових цін, яка відноситься до витрачених у виробництві запасів. Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9 «Запаси».

Отже, на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» організація передачі запасів у виробництво здійснюється належним чином, що дає змогу керівництву орієнтуватися в своїх витратах,що яку кількість матеріалів необхідно списати для виготовлення готової продукції на той чи інший період.

Також можна сказати, що підприємство досить раціонально організовує процес виробництва, оскільки намагається різними шляхами відшкодувати збитки завдані виготовленням продукції невідповідної якості.

Важливо відмітити, що вся інформація про наявність виробничих запасів на початок звітного періоду, про рух матеріалів, залишок на кінець періоду знаходить своє відображення в «Оборотно-сальдовій відомості» (додаток С), яка формується перед складання фінансової звітності.

Зокрема, відомість використовується для складання форми №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)». В балансі ТОВ «Комсомольськхліб плюс» станом на 31.12.2013р. інформація про запаси відображена в ІІ розділі активу в рядку 1100 «Запаси» у сумі 8333 тис. грн. (додаток Т). Для деталізації суми, наведеної в даному рядку, виокремлено додаткову статтю 1101 «Виробничі запаси», в якій наведені дані про залишки виробничих запасів у сумі 2809 тис. грн.

У «Примітках до річної фінансової звітності» (Ф-№5) за 2013 рік (додаток У) запаси відображаються в VІІІ розділі із зазначенням балансової вартості на кінець року у складі рядків:

1) 800 «Сировина і матеріали» - у сумі 1969 тис. грн;

2) 810 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» - у сумі 302 тис. грн;

3) 820 «Паливо» - у сумі 22 тис. грн;

4) 830 «Тара і тарні матеріали» - у сумі 114 тис. грн;

5) 850 «Запасні частини» - у сумі 390 тис. грн.

Отже, узагальнення інформації на кінець звітного періоду знаходить своє відображення у фінансовій звітності.



Розділ 3. Інвентаризація виробничих запасів і облік її результатів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

3.1 Проведення інвентаризації виробничих запасів на ТОВ «Комсомольськхліб плюс»

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності про запаси на підприємствах усіх форм власності періодично проводиться інвентаризація майна.

Інвентаризація -- елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого визначається фактичний розмір активів, капіталу та зобов'язань, а також зіставлення отриманих результатів з даними бухгалтерського обліку.

Вона проводиться шляхом перерахунку, перемірювання, переважування, а також звірки розрахунків на підставі документів.

Інвентаризація дозволяє систематизувати дані бухгалтерського обліку. Її проводять суцільним або вибірковим методом.

Порядок проведення інвентаризації регулюється «Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69.

Процес інвентаризації на ТОВ «Комсомольськхліб плюс» поділяється на три етапи:

1) підготовка;

2) проведення;

3) завершення.

При проведенні інвентаризації перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс товарно-матеріальних цінностей.

Для інвентаризаційної роботи на підприємстві розпорядчим документом керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії.

Головою постійно діючої інвентаризаційної комісії, як правило, призначено керівника ТОВ «Комсомольськхліб плюс» або його обов'язки може виконувати заступник.

До її складу включаються керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер, інженери, технологи, механіки, товарознавці, виконавці робіт, економісти та інші досвідчені працівники, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни і первинний облік.

Якщо кількість об'єктів, що підлягають інвентаризації, дуже велика й одна комісія не спроможна швидко та якісно здійснити інвентаризацію, то наказом керівника створюються робочі інвентаризаційні комісії.

Головою робочої інвентаризаційної комісії призначається, як правило, заступник керівника підприємства, інші вимоги до складу робочої комісії збігаються з вимогами до постійно діючої комісії.

При інвентаризації запасів усі вони повинні бути перераховані, переміряні, переважені і занесені до форми М-21 «Інвентаризаційний опис» (додаток Ф).

Інвентаризаційний опис -- перелік майна установи із зазначенням кількості виявлених предметів та їхньої вартості.

Форму М-21 комісія ТОВ «Комсомольськхліб плюс» заповнює в одному примірнику при інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням і матеріально відповідальною особою або групою осіб, на зберіганні яких знаходяться цінності.

Після закінчення інвентаризації «Інвентаризаційний опис» підписують усі члени комісії, які несуть відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника ТОВ «Комсомольськхліб плюс», за повноту і точність внесення в інвентаризаційні описи даних про фактичні залишки запасів.

Після того як форму М-21 підпишуть всі члени комісії і матеріально відповідальна особа, вона передається в бухгалтерію для звірки з даними бухгалтерського обліку і складання «Порівняльної відомості».

Порівняльна відомість використовується для відображення результатів інвентаризації запасів, за якими виявлено відхилення від облікових даних.

У ній зазначається кількість і сума надлишків і недостач за кожним найменуванням, видом запасу окремо.

Порівняльну відомість складає в одному примірнику і підписує бухгалтер ТОВ «Комсомольськхліб плюс». Вона зберігається у бухгалтерії.

З підсумками порівняльної відомості під розписку ознайомлюється матеріально відповідальна особа.

Затверджені результати інвентаризації відбиваються у бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше, ніж за грудень звітного року.