Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на міжнародних та науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції „Наукові бухгалтерські школи світу: еволюція, сучасний стан, перспективи розвитку” (м. Житомир, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Облік, аналіз і контроль в системі управління підприємством: теорія і практика” (м. Луцьк, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції „Мовні стратегії у формуванні світової бухгалтерської еліти” (м. Житомир, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми теорії і практики бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту в Україні: сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку” (м. Кам'янець-Подільський, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції (м. Краматорськ - м. Житомир, 2009 р.); Науково-практичній конференції „Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація” (м. Київ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності в сучасних умовах глобалізацій них процесів у світовій економіці (м. Ужгород, 2010 р.); Науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Бухгалтерський облік, аналіз і контроль в системі управління підприємства” (м. Львів, 2010 р.); конференціях професорсько-викладацького складу й аспірантів Львівської комерційної академії за підсумками науково-дослідної роботи у 2006-2010 роках (м. Львів).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,28 друк. арк., з них 7 статей у фахових виданнях обсягом 2,77 друк. арк. - особисто автору належить 2,37 друк арк., 5 тез доповідей обсягом 1,51 друк. арк. - особисто автору належить 1,13 друк арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 193 сторінках друкованого тексту. Робота містить 17 таблиць на 13 сторінках, 26 рисунків на 24 сторінках, 23 додатки на 96 сторінках. Список використаних джерел нараховує 227 найменувань на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані мета, завдання, гіпотеза, об'єкт й предмет, розкрито її зв'язок з науковими програмами і темами, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-організаційні основи бухгалтерського обліку й аналізу загальновиробничих витрат підприємств кондитерської галузі” розкрито економічну суть загальновиробничих витрат, досліджено класифікацію витрат як методологічної бази їх обліку й аналізу. Охарактеризовано стан та тенденції розвитку кондитерської галузі в Україні, розглянуто організаційно-технологічні особливості кондитерського виробництва та їх вплив на організацію і методику бухгалтерського обліку та аналізу.

Проведені дослідження дали змогу встановити, що кондитерська галузь є досить перспективною та дедалі більше набуває стратегічного значення для економіки України загалом. Сьогодні обсяг виробництва кондитерської промисловості становить 3% ВВП країни, при цьому щорічний приріст продукції складає від 11% до 17%. Частка України на світовому ринку сягає 1% (близько 93 млрд доларів США). Підприємствам кондитерської галузі вдалося залучити значні інвестиції, оптимізувати асортимент виробництва, налагодити реалізацію продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках тощо. Подальший розвиток підприємств залежить від вирішення проблем обліково-аналітичної системи як інформаційної бази для здійснення управління виробничими витратами та собівартістю продукції, серед яких чільне місце займають загальновиробничі витрати.

Відсутність чіткого визначення поняття “загальновиробничі витрати” призводить до некоректного віднесення до їх складу витрат, що за своєю економічною природою не належать до загальновиробничих. Тому для розкриття економічної суті, значення та ролі досліджуваних витрат запропоновано вважати загальновиробничими витрати цехів, дільниць і підрозділів на організацію та управління процесом виробництва, витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання, будівель, споруд, які не можна прямо віднести на конкретний об'єкт витрат.

Для правильного розуміння цільового призначення витрат, їх обліково-технічних особливостей теорія обліку вивчає характеристику витрат за допомогою класифікації. У процесі дослідження автором встановлено надмірність класифікаційних характеристик витрат, які є достатньою інформативною базою для виділення необхідної й оптимальної кількості ознак групування та видів загальновиробничих витрат. У зв'язку з цим автором виділені ознаки класифікації, що мають першочергове значення, та види витрат, які складають основу їх ідентифікації для належного ведення обліку, поглиблення аналізу та підвищення ефективності управління.

Номенклатура статей загальновиробничих витрат, запропонована у різних нормативних джерелах, не повною мірою враховує галузеву специфіку, тому для підприємств кондитерської галузі автором пропонується деталізувати загальновиробничі витрати шляхом виділення відповідних груп витрат: загальновиробничі витрати на утримання та експлуатацію основних машин і обладнання; загальновиробничі витрати на утримання та експлуатацію спеціального обладнання й інших основних засобів; загальновиробничі витрати на утримання та експлуатацію внутрішнього транспорту; загальновиробничі витрати на утримання будівель та споруд виробничого призначення; загальновиробничі витрати на оплату праці виробничих працівників; загальновиробничі витрати на організацію та обслуговування виробництва; загальновиробничі витрати на управління виробничим процесом. Кожна з груп включає перелік статей витрат, що підвищує ступінь однорідності витрат і грамотність їх подальшого опрацювання.

Разом з наявністю великої кількості загальних рис, у тому числі і щодо загальновиробничих витрат, кондитерська галузь відрізняється від інших галузей промисловості властивими їй технологічними та організаційними особливостями, які здійснюють безпосередній вплив на методику й організацію бухгалтерського обліку та аналізу, а також обумовлюють включення до собівартості виробів прямим шляхом лише витрат на сировину та матеріали. Решта витрат включається непрямим шляхом, тому частка загальновиробничих витрат у собівартості кондитерських виробів складає близько 30%.

Наявність цехів різної спеціалізації на підприємствах кондитерської галузі потребує їх чіткої систематизації, упорядкування взаємозв'язків і підпорядкованості. У зв'язку з чим автором сформовано типову організаційну структуру підприємства, що базується на принципі виробничого функціонування - основні цехи та дільниці, допоміжні цехи та дільниці, підсобно-виробничі цехи та дільниці, заготівельні цехи та дільниці, цехи та дільниці процесу обробки. Кожен із виділених видів виробництв містить у своєму складі дрібніші підрозділи, виробничі лінії тощо. Це дає змогу розробити модель бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат за центрами витрат і центрами відповідальності та проводити аналіз їх формування у таких центрах.

У другому розділі “Методика й організація бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат” досліджено стан системи бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат, виділено основні проблеми на сучасному етапі та запропоновано власний підхід до удосконалення його методики й організації.

Відсутність методичних рекомендацій з виробничого обліку для кондитерської галузі та недостатнє висвітлення питань бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат у науковій літературі негативно позначаються на практиці його ведення на досліджуваних підприємствах. Крім того, використання традиційних методів бухгалтерського обліку витрат і калькулювання не забезпечує, з однієї сторони, формування інформації про результати роботи структурних підрозділів та ефективність понесення загальновиробничих витрат, а з іншої, - достовірне калькулювання собівартості кондитерської продукції. За цих умов зростає потреба у створенні дієвої системи бухгалтерського обліку й аналізу загальновиробничих витрат для підприємств кондитерської галузі.

Для управлінських цілей та підвищення якості роботи автором розроблено та запропоновано для використання на підприємствах кондитерської галузі регістри бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат (накопичувально-групувальні відомості обліку загальновиробничих витрат за групами витрат, напрямами їх понесення, структурними одиницями та зведені відомості). Використання розроблених регістрів із закріпленням відповідальності за визначеними особами дає змогу в оперативному порядку контролювати та управляти процесом понесення витрат на загальновиробничі цілі.

Виділення центрів відповідності та центрів витрат є основним пунктом при розробці системи бухгалтерського обліку на підприємствах кондитерської галузі. Формування витрат за виділеними структурними підрозділами дає змогу підвищити однорідність витрат, частину з них відносити на собівартість виготовленої продукції прямим шляхом, підвищити точність розподілу, а також спеціалізацію структурних одиниць і контрольованість витрат. У результаті дослідження розроблена та впроваджена на підприємствах кондитерської галузі система бухгалтерського обліку за центами витрат і центрами відповідальності, що поглиблює традиційну систему, але при цьому чітко визначена кожна сфера відповідальності, що дає змогу конкретизувати відповідальність керівників підрозділів. Це дозволяє оперативно отримувати необхідну інформацію на різних стадіях та етапах процесу виробництва кондитерської продукції, одночасно аналізувати роботу відповідальних осіб (технологів, майстрів тощо). Узагальнені витрати нижчих рівнів центрів відповідальності розподіляються і включаються до витрат центрів відповідальності вищих рівнів управління, забезпечуючи взаємозв'язок та узгодженість різних рівнів відповідальності. На цій основі автором розроблено матрицю, яка відображає підпорядкованість в організаційній структурі підприємства, процес накопичення загальновиробничих витрат та їх розподіл за центрами витрат і центрами відповідальності.

Запропонована організація бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат: 1) поглиблює традиційну систему обліку шляхом розгалуження організаційної структури; 2) може бути запроваджена та виконувати покладені на неї завдання шляхом чіткого визначення сфер відповідальності; 3) значно підвищує точність облікової інформації про загальновиробничі витрати, необхідної для визначення вартості виготовленої продукції; 4) спрямована на задоволення потреб внутрішнього управління, дозволяє оперативно контролювати витрати на різних рівнях відповідальності, оцінювати роботу структурних підрозділів; 5) виконує роль сигнальної системи у механізмі управління підприємством.

Відповідно до прийнятого за основу інструментарію проектування структури обліку, з метою підвищення аналітичності інформації та належного її групування для визначення собівартості окремих видів виробів запропоновано власний підхід до деталізації плану рахунків бухгалтерського обліку загально-виробничих витрат. Рахунки відкриваються у розрізі груп. Кожна група витрат відображається на рахунках, що включають набір субрахунків за видами виробництв, які в подальшому деталізуються за підрозділами, а також підпорядкованими їм місцями та центрами витрат, враховуючи індивідуальну організаційну структуру підприємства.

Для достовірного поділу загальновиробничих витрат підприємства на постійні та змінні запропоновано застосовувати метод вищого-нижчого значення і лінійної залежності витрат із виділенням постійної та змінної частин у складі кожної статті витрат. Розроблено схему включення загальновиробничих витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів із застосуванням методичних прийомів: прямого розрахунку, послідовного розподілу, взаємних послуг, одночасного розподілу та їх комбінації (рис. 1).

При обранні бази для розподілу загальновиробничих витрат варто враховувати принциповий аспект: витрати повинні змінюватися так (майже так), як і база розподілу. Для розподілу кожної статті або групи загально-виробничих витрат запропоновано застосовувати індивідуальні показники, які найбільш тісно корелюють із фактичними витратами. Така методика зменшує дію фактору умовності розподілу, і сам розподіл стає більш адекватним.

Традиційна методика відображення в бухгалтерському обліку загально-виробничих витрат викликає принципові зауваження, оскільки не забезпечує формування достовірної інформації на рахунках та викривляє результат діяльності підприємства. Тому автором запропоновано напрями удосконалення методики бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Процес розподілу витрат допоміжних підрозділів кондитерського виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

- для визначення результатів виробництва за видами кондитерських виробів доцільно відкривати аналітичні рахунки до пов'язаних рахунків відповідно до запропонованого принципу деталізації рахунку 91 “Загально-виробничі витрати”;

- при наданні послуг (виготовленні продукції) підрозділами один одному, витрати підлягають списанню з рахунку цеху-виконавця на рахунок цеха-замовника. Якщо останнім є цех допоміжного виробництва і витрати узагальнюються на аналітичному рахунку до рахунку 23 “Виробництво”, то це потребує відповідного відображення за дебетом такого рахунку. Якщо останнім є структурний підрозділ, що за своїм призначенням є загальновиробничим, то витрати списуються у дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” за відповідним аналітичним рахунком;

- при відсутності виробництва протягом звітного періоду за діючою методикою постійні загальновиробничі витрати включаються до собівартості реалізації, а це призводить до неправильного визначення результатів діяльності підприємства. Вирішити цю проблему пропонується шляхом відкриття до рахунку 791 “Результат операційної діяльності” субрахунку другого порядку 7912 „Результат іншої основної операційної діяльності” та відповідних аналітичних рахунків до нього (рис. 2);

- формування прямих витрат

- списання загальновиробничих витрат, пов'язаних із виробництвом карамелі “Дюшес”

- списання загальновиробничих витрат, пов'язаних із виробництвом цукерок “Південна ніч”

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Схема обліку списання загальновиробничих витрат на підприємствах кондитерської галузі при невикористанні потужностей

- при відсутності продажу виготовленої продукції нерозподілені витрати підлягають включенню до собівартості реалізації. Але, враховуючи принцип відповідності доходів та витрат, вважаємо, що такі витрати слід включати до собівартості реалізації у місяці, в якому отримано доходи від реалізації такої продукції. Тому пропонуємо такі витрати спочатку включати до витрат майбутніх періодів (за відповідними субрахунками), а потім, у місяці реалізації такої продукції, - до результату операційної діяльності за визначеним видом продукції;

- нерівномірність понесення витрат протягом року обумовлює їх щомісячне включення до собівартості продукції відповідно до обсягів її виробництва з формуванням резерву, що обліковується на субрахунку 474 “Забезпечення інших витрат і платежів” (за відповідними аналітичними рахунками) у кореспонденції з рахунком 91 “Загальновиробничі витрати” (за відповідними аналітичними рахунками).

Отже, запропонована автором раціональна організація бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат у поєднанні з удосконаленою методикою є основою достовірного та оперативного формування економічної інформації.

У третьому розділі „Аналіз загальновиробничих витрат у системі управління діяльністю підприємства” визначено роль аналізу в системі управління собівартістю кондитерської продукції, удосконалено методику аналізу загальновиробничих витрат та обґрунтовано доцільність проведення прогнозного аналізу і застосування економіко-математичного моделювання.

Проведені дослідження на підприємствах кондитерської галузі свідчать про незадовільний стан аналітичних процедур загальновиробничих витрат, у зв'язку з чим обґрунтовано потребу удосконалення методики й організації їх аналізу. В економічній науці методика аналізу загальновиробничих витрат розроблена недостатньо, завдання, методи, прийоми висуваються до нього досить загально, а показники, фактично, є універсальними. Це визначає необхідність конкретизації методики аналізу вказаних витрат для підприємств кондитерської галузі.

У роботі автором запропоновано методику поетапного аналізу, що базується на основі системного та ситуаційного підходів і призначена для вирішення завдань оптимізації та зниження загальновиробничих витрат підприємств кондитерської галузі. Розроблений у дисертації інструментальний комплекс дозволяє з єдиних методичних позицій провести аналіз обґрунтування рішень ефективного управління, включаючи оцінку їх ефективності.

Враховуючи особливість формування витрат на підприємствах кондитерської галузі, аналіз загальновиробничих витрат варто здійснювати за структурними одиницями, що виділені відповідно до горизонтальних і вертикальних взаємозв'язків в організаційній структурі підприємств. Така багаторівневість сприяє підвищенню корисності, оперативності та надійності отриманих результатів, забезпечує безперервність аналізу й управління, взаємозв'язок техніко-економічних факторів за підприємством вцілому та його структурними підрозділами зокрема. Це дозволить, з одного боку, своєчасно контролювати планові завдання, регулювати рівень і структуру показників, з іншого, впливати на фактори, що забезпечують ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

З метою удосконалення аналітичного процесу у роботі запропоновано: проведення дослідження загальновиробничих витрат за статтями, схему співвідношення видів аналізу за рівнями та процедурами, оптимальну систему показників ефективності загальновиробничих процесів, уточнений перелік чинників і методика розрахунку їх впливу на загальновиробничі процеси та формування собівартості виготовлених виробів. Автором адаптована методика дослідження впливу загальновиробничих витрат на собівартість виготовленої продукції у частині врахування змінності витрат та бази, за якою такі витрати розподіляться, що дає змогу виявити причини, котрі впливають на величину собівартості виготовленої продукції. З метою покращення результатів дослідження підприємств кондитерської галузі адаптовано методику АВС аналізу, яка передбачає проведення розрахунків із врахуванням наявності витрат різного цільового призначення у складі загальновиробничих.

У роботі запропоновано методи прогнозного аналізу та їх реалізацію за багаторівневою структурою, що підвищить точність і реальність планових завдань та створить додаткові можливості для поточного контролю, своєчасного виявлення і ліквідації негативних розбіжностей, швидкого реагування на відхилення у процесі діяльності та попередження їх виникнення у майбутньому. Одночасно з можливостями оцінки загальновиробничих процесів запропонована методика передбачає формування раціонального перспективного бюджету загальновиробничих витрат, механізм поточного коригування відповідно до нових обставин або непередбачуваних подій, явищ. Запропонований підхід дозволяє не тільки виявити правильний напрям зниження витрат, але й спрогнозувати можливості підвищення їх ефективності.

Пошук шляхів розвитку методики аналізу загальновиробничих витрат потребує визначення критеріїв ефективності виробництва. З цією метою автором розроблено новий метод управління загальновиробничими витратами, що ґрунтується на окреслені “простору ефективності виробництва”, який характеризується показниками якості продукції, широтою її асортименту та величиною загальновиробничих витрат (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Простір ефективного виробництва кондитерських виробів

ЗВВ - це мінімально допустиме значення витрат, нижче якого виробництво неможливе;

ЗВВ - найбільша величина витрат, за підвищення якої виробництво стає невигідним підприємству або не влаштовує споживача за вартістю;

Я - мінімальний поріг якості, за межами якого продукція не буде реалізований на ринку;

Я - найвищий поріг якості, який визначається рівнем технологічного та технічного забезпечення підприємств;

А - найнижча межа асортименту кондитерських виробів, нижче якого підприємство не спроможне покрити свої постійні витрати;

А - максимально можливий набір кондитерських виробів, виробництво вище якого потребує додаткового оснащення та розширення підприємства.

Функція площини з параметрами загальновиробничі витрати (ЗВВ), якість (Я), асортимент (А) має вигляд:

f (ЗВВ, Я, А) = (ЗВВ-ЗВВ)(Я-Я)(А-А) + (ЗВВ-ЗВВ)(Я-Я)(А-А)-- (ЗВВ-ЗВВ)( Я-Я)(А- А).

Визначені критерії формують діапазон, у який повинна потрапляти комбінація цих трьох параметрів для ефективності діяльності. Відповідно, створюються можливості визначення найбільш успішного варіанту виробництва. Застосування запропонованого методу “простору ефективності виробництва” дозволяє оцінити роботу підприємства та розробити стратегію дій для управління загальновиробничими витратами.

У межах економіко-математичного моделювання автором запропонований та обґрунтований спосіб вирішення завдань скорочення витрат підприємств кондитерської галузі. Суть його полягає в детальному аналізі, моделюванні та прогнозуванні впливу окремих чинників на величину загальновиробничих витрат за різними рівнями організаційної структури; можливості кількісної оцінки впливу факторів на формування витрат; розробці технічних, організаційних та економічних заходів для управління ними. Завданням моделювання загальновиробничих витрат є оцінка міри участі факторів у варіації досліджуваного показника, пошук резервів підвищення ефективності загальновиробничих процесів і шляхів їх реалізації.

За результатами дослідження розроблено економіко-математичну модель аналізу загальновиробничих витрат, що дає можливість виявити та виміряти вплив зміни ставок розподілу, за якими ці витрати включаються до собівартості видів виробів. Це є важливим інструментом підвищення ефективності управління, оскільки дає змогу з достатньою точністю визначити, як вплинули зміна витрат і зміна ставок розподілу на собівартість виробів, враховуючи кілька етапів перерозподілення цих витрат. Для більш поглибленого аналізу розроблена модель управління за відхиленнями, що базується на визначенні фактичних і планових впливів загальновиробничих витрат на собівартість кондитерських виробів та вимірі величини змін таких впливів.

Отже, удосконалення методики аналізу загальновиробничих витрат, поглиблення аналітичних розрахунків їх формування, розподілення та включення до собівартості продукції за допомогою економіко-математичних методів розширює можливості управління діяльністю підприємств кондитерської галузі.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних і розробці практичних рекомендацій з удосконалення системи бухгалтерського обліку та аналізу загальновиробничих витрат підприємств кондитерської галузі. Основні висновки, що підтверджують результати проведеного дослідження, полягають у наступному:

1. Дослідження економічної суті загальновиробничих витрат та узагальнення підходів вчених до її визначення дають підстави автору загальновиробничими вважати витрати цехів, дільниць, підрозділів на організацію й управління процесом виробництва, витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання, будівель, споруд, які не можна прямо віднести на конкретний об'єкт обліку. Зважаючи на комплексність загальновиробничих витрат і наявність у їх складі витрат різного функціонального призначення, автором сформована раціональна класифікація, котра істотно підвищує однорідність і містить лише необхідні та достатні ознаки для подальшого належного опрацювання досліджуваних витрат.

2. Запропоновано поділяти витрати за групами: загальновиробничі витрати на утримання та експлуатацію основних машин і обладнання; загальновиробничі витрати на утримання та експлуатацію спеціального обладнання і інших основних засобів; загальновиробничі витрати на утримання та експлуатацію внутрішньофабричного транспорту; загальновиробничі витрати на утримання будівель та споруд виробного призначення; загальновиробничі витрати на оплату праці виробничих працівників; загальновиробничі витрати на організацію й обслуговування виробництва; загальновиробничі витрати на управління виробничим процесом.

3. Вивчення сучасного стану бухгалтерського обліку витрат на підприємствах кондитерської галузі свідчить про низьку якість економічної інформації, котра зумовлена недосконалістю форм облікових регістрів, необґрунтованим укрупненням центрів витрат, недостатньою аналітичністю статей загальновиробничих витрат тощо. Для правильного відображення та систематизації досліджуваних витрат розроблені для використання на підприємствах кондитерської галузі регістри обліку загальновиробничих витрат за виділеними групами і напрямами понесення витрат.

4. Досліджено та систематизовано підходи до організації обліку витрат з позиції їх ролі в управлінні загальновиробничими витратами та можливості успішної інтеграції. На цій основі запропоновано організацію системи обліку загальновиробничих витрат, яка базується на розробленій автором матриці, яка визначає чітку підпорядкованість в організаційній структурі підприємства та відображає процес формування витрат за центрами витрат і центрами відповідальності із закріпленням відповідальності за виконання завдань, що підвищує аналітичність, точність та оперативність інформації для цілей калькулювання, аналізу й управління.

5. Запропоновано удосконалення методики бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат, що базується на інтеграції положень вітчизняної економічної школи з сучасними концепціями управлінського обліку. На цій основі адаптовано методичні прийоми включення загальновиробничих витрат до собівартості кондитерських виробів, що передбачає застосування: методу вищого-нижчого значення та лінійної залежності витрат з виділенням постійної та змінної частин у складі кожної статті для поділу витрат за залежністю від обсягів виробництва; індивідуального показника для кожної статті (групи статей), котрий знаходиться з нею у тісному взаємозв'язку для розподілу між видами продукції; методів прямого розрахунку, послідовного розподілу, взаємних послуг, одночасного розподілу та їх комбінації (для включення витрат допоміжних підрозділів). Ця методика дозволяє зменшити дію фактору умовності розподілу витрат та отримати більш достовірний показник собівартості продукції.

6. Для раціональної методики й організації бухгалтерського обліку загальновиробничих витрат та відповідно до сформованої її структурно-логічної моделі автором деталізовано План рахунків бухгалтерського обліку за виділеними групами загальновиробничих витрат, напрямами їх понесення та структурними одиницями. Це дає можливість належного групування інформації для подальшого визначення собівартості окремих видів готової продукції.

7. Рекомендовано, з метою більш достовірного визначення результату виробництва окремих видів продукції, загальновиробничі витрати у частині невикористання потужностей вважати витратами періоду та списувати на субрахунок 7912 “Результат іншої основної операційної діяльності”, у частині очікування отримання доходу від реалізації продукції у майбутніх періодах списувати на субрахунок 392 “Загальновиробничі витрати періоду” (за видами продукції), а витрати, які нерівномірні та пов'язані з кількома звітними періодами, щомісячно включати до собівартості продукції відповідно до обсягів її виробництва з формуванням резерву, що обліковується на субрахунку 474 “Забезпечення інших витрат і платежів”.

8. Доведено необхідність та можливість удосконалення поточного, ретроспективного і прогнозного аналізу та запропоновано методику поетапного аналізу, яка базується на основі системного та ситуаційного підходів і призначена для вирішення завдань оптимізації та зниження загальновиробничих витрат. Автором пропонується здійснювати аналіз загальновиробничих витрат за структурними одиницями, що виділені відповідно до горизонтальних і вертикальних взаємозв'язків. Дотримання такої багаторівневості сприяє підвищенню оперативності та точності отриманих результатів, забезпечує безперервність аналізу й управління, взаємозв'язок техніко-економічних факторів за підприємством вцілому та його структурними підрозділами. Це дає змогу своєчасно контролювати планові завдання, впливати на фактори, що забезпечують ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.

Поглиблено методику визначення впливу загальновиробничих витрат на собівартість кондитерських виробів шляхом врахування змінності витрат і бази розподілу, адаптовано методику АВС аналізу, яка передбачає проведення розрахунків із врахуванням наявності у складі загальновиробничих витрат різного цільового призначення, що підвищує точність, надійність та достовірність отриманих результатів.

Розроблено новий метод управління загальновиробничими витратами підприємств кондитерської галузі, що базується на визначені “простору ефективності виробництва” при заданих параметрах (якості, асортименту продукції та величини витрат) і реалізується шляхом вирішення задач оптимізації та зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності підприємства. Застосування методу забезпечує гнучкість управління й обумовлює орієнтацію на досягнення стратегічних цілей.

9. Запропоновано науково-методичний підхід до аналізу загально-виробничих витрат, який ґрунтується на моделюванні та прогнозуванні впливів окремих статей калькулювання на сукупні витрати підрозділу, можливості кількісної оцінки впливів факторів на формування витрат, розробці показників економічності загальновиробничих процесів. На основі обґрунтованих концептуальних пропозицій щодо прогнозного аналізу загальновиробничих витрат розроблено економко-математичну модель визначення впливу витрат на собівартість виготовленої продукції з врахуванням надання послуг допоміжних підрозділів і методів розподілення витрат; модель визначення впливу зміни ставок розподілу, за якими загальновиробничі витрати включаються до собівартості видів виробів; модель управління за відхиленнями, котра базується на визначенні фактичних і планових впливів загальновиробничих витрат на собівартість кондитерських виробів та виміру величини змін таких впливів. Це дозволяє з єдиних методичних позицій проводити аналіз і обґрунтовувати рішення щодо ефективного використання ресурсів підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мазуренко О.М. Вплив технологічних та організаційних особливостей кондитерського виробництва на побудову обліку загальновиробничих витрат / О.М. Мазуренко // Вісник Львівської комерційної академії: зб. наук. пр. (Серія економічна) / [ред. кол. Г.І. Башнянин, Ю.А. Дайновський, В.І. Єлейко та ін.]. Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2007. Випуск 25. С. 591-594 (0,25 друк. арк.).

2. Мазуренко О.М. Стан та перспективи розвитку кондитерського виробництва в Україні / О.М. Мазуренко // Вісник Львівської комерційної академії: зб. наук. пр. (Серія економічна) / [ред. кол. Г.І. Башнянин, Ю.А. Дайновський, В.І. Єлейко та ін.]. Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2007. Випуск 24. С. 405-410 (0,28 друк. арк.).

3. Мазуренко О.М. До питання розподілу загальновиробничих витрат підприємств кондитерської галузі України / О.М. Мазуренко // Вісник Львівської комерційної академії зб. наук. пр. (Серія економічна) / [ред. кол. Г.І. Башнянин, Ю.А. Дайновський, В.І. Єлейко та ін.]. Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2008. Випуск 28. С. 608-614 (0,40 друк. арк.).

4. Мазуренко О.М. Облік загальновиробничих витрат у системі управління підприємством / О.М. Мазуренко // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу : Міжнародний збірник наукових праць / Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. [відп. ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинець]. Житомир : ЖДТУ. 2008. Випуск 3 (12). С. 324-331 (0,54 друк. арк.).

5. Мазуренко О.М. Організація обліку на підприємствах кондитерської галузі за центрами витрат і центрами відповідальності / О.М. Мазуренко // Торгівля, комерція, підприємництво : збірник наукових праць / [редакц. кол. В.В. Апопій, Ю.А. Дайновський, С.В. Скибінський та ін.]. Львів : вид-во Львівської комерційної академії, 2009. Випуск 10. С. 144-148 (0,50 друк. арк.).