Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РОБОТИ
• РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
• РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА РОЗРАХУНКІВ
• РОЗДІЛ 4. ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ
• РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
• РОЗДІЛ 6. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
• РОЗДІЛ 7. ОБЛІК БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ, НАДХОДЖЕННЯ ТА РУХУ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
• РОЗДІЛ 8. ОБЛІК БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ, НАДХОДЖЕННЯ ТА РУХУ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА
• РОЗДІЛ 9. ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ І ПОТОЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ 49
• РОЗДІЛ 10. ОБЛІК ВИТРАТ
• РОЗДІЛ 11. ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ) ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ
• РОЗДІЛ 12. ОБЛІК ДОХОДІВ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ
• РОЗДІЛ 13. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
• РОЗДІЛ 14. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень.

Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу у процесі виробництва.
Головне завдання кожного підприємства - випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік у сільському господарстві, як і в інших галузях народного господарства, є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності. Дані поточного бухгалтерського обліку (облікові документи, записи) потрібні насамперед працівникам самих підприємств у їхній повсякденній роботі; також вони є основою для складання фінансової звітності підприємств.

У широкому розумінні організація бухгалтерського обліку є упорядкуванням всіх елементів системи бухгалтерського обліку, налагодженням і удосконаленням його процесу.

Організація бухгалтерського обліку - це сукупність заходів власника (керівника) підприємства, які мають цілеспрямований характер щодо створення, забезпечення, постійного впорядкування і вдосконалення функціонування системи бухгалтерського обліку та здійснення його процесу на підприємстві.

Бухгалтерський облік організовується в основному для отримання користувачами необхідної інформації. Тому організація бухгалтерського обліку вимагає постановки та виконання кола завдань. Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку.

Виконання завдань організації бухгалтерського обліку забезпечить своєчасне, повне, достовірне та безперервне відображення всіх господарських операцій; обробку інформаційних даних , складання на їх основі облікових регістрів і бухгалтерської звітності. Від того, як організовано бухгалтерський облік, як він виконує свої функції значною мірою залежить рівень ефективності виконання поставлених завдань.

Метою проходження виробничої практики є ознайомлення студентів-практикантів безпосередньо на підприємствах, організаціях, установах, з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, відпрацювання вмінь і навичок з обраної професії та спеціальності, закріплення знань, отриманих при вивченні певного циклу теоретичних дисциплін та придбання певного практичного досвіду.

Виробнича практика покликана сформувати професійні уміння і навики ведення обліку, навчити приймати самостійні вирішення в реальних виробничих умовах.

Об'єктом виробничої практики є робота бухгалтерської служби на ТОВ «АВТО-ЛАЙН у Київській області. При дослідженні вся увага приділяється веденню документів, ознайомленню з діяльністю господарства, з організацією бухгалтерської служби, її технічним забезпеченням.

РОЗДІЛ 1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РОБОТИ

ТОВ «АВТО-ЛАЙН є підприємством на приватних засадах, створених шляхом реорганізації у формі перетворення з колективного приватного підприємства м. Вишгород і є його правонаступником на засадах угоди громадян, в частині що визначається чинним законодавством, та шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. В своїй діяльності воно керується законодавством України та статутом.

Підприємство є статутним суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку.

Доходи одержані підприємством, використовуються на проведення наукових досліджень, розвитку матеріально - технічної бази і соціальної бази підприємства, а також на інші цілі, що визначені в його статуті.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” усі підприємства повинні вести бухгалтерський облік. За даними цього обліку складаються всі види звітності, що використовують грошовий вимірник. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві передбачає формування його облікової політики. Облікова політика - це сукупність принципів, методів, правил та процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Це вибір самим підприємством певних конкретних методик, форми і техніки ведення обліку, виходячи з нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Бухгалтерський і податковий облік товариство веде у встановленому законодавством порядку та несе відповідальність за його достовірність. Повноваження, обов'язки і відповідальність бухгалтерського персоналу та організація бухгалтерського обліку зазначена у Наказі про облікову політику Основне призначення облікової політики в ТОВ»АВТО-ЛАЙН»полягає в: упорядкуванні облікового процесу на підприємстві; методологічному і методичному відображенні майна підприємства, господарських операцій; наданні обліку планомірності і цілеспрямованості; забезпеченні ефективності обліку. Найважливішими моментами наказу про облікову політику є наступне: бухгалтерський облік вести відповідно до Плану рахунків; бухгалтерський облік вести за Журнально-ордерною формою, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року№291.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.

Відповідно до наказу про облікову політику відповідальним за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування проведення всіх господарських операцій покладається на керівника підприємства Ведення бухгалтерського обліку та оподаткування покладається на обліково - фінансову службу (бухгалтерію) підприємства на чолі з головним бухгалтером.

Для контролю за своєчасним надходженням і опрацюванням документів на підприємстві складено головним бухгалтером графік документообігу, який здійснюється шляхом обміну первинними та зведеними документами.

Аналіз економічного і фінансового стану досліджуваного підприємства будемо здійснювати на основі річної фінансової звітності - форми 1 “Баланс”, форми 2 “Звіт про фінансові результати”, форми 3 “Звіт про рух грошових коштів”, форми 4 “Звіт про власний капітал”, форми 5 “Примітки до річної фінансової звітності. Розглянемо забезпеченість підприємства основними засобами у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання по підприємству ТОВ «АВТО-ЛАЙН»

№	Показники	2011р	2012р	2013р	Відхилення +,- 2013-2011
1	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	2176,5	3372	5091	2914,5
2	Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	3164,5	3584	5225	2060,5
3	Середньорічна чисельність працівників, чол.	111	94	113	2
4	Фондозабезпеченість,тис. грн	0,73	1,14	1,72	0,99
5	Фондоозброєність, тис. грн	19,61	35,87	45,05	25,44
6	Фондовіддача, тис. грн.	0,63	0,73	0,75	0,12
7	Фондомісткість, тис. грн.	1,59	1,37	1,3	-0,258
8	Норма прибутку, %	2,57	2,42	2,50	-0,07

На підприємстві протягом трьох років збільшилась фондозабезпеченість на 0,99 тис. грн. і дорівнювала у 2013 році 1,72 тис. грн., це збільшення оцінюємо позитивно так як збільшується вартість основних засобів на 100 га сільськогосподарських угідь. Спостерігаємо збільшення фондоозброєності на 25,44 тис. грн. і на одного працюючого у звітному році припадало 45,05 тис. грн. основних засобів, що також є позитивним. Фондовіддача зросла на 0,12тис. грн. і становить0, 75тис. грн., а це означає, що одиниця задіяних фондів виробляє 0,75 тис.грн. валової продукції, що є позитивним для підприємства. Відповідно спостерігаємо зменшення фондомісткості на 0,258тис. грн., яка складала у звітному році 1,33тис. грн. Норма прибутку також зменшилась на 0,07 % і становить 2,5 % і зумовлена одержанням більшого прибутку у 2013 році порівняно з попередніми роками. Для підвищення ефективності використання основних засобів необхідно за наявних фондів збільшувати обсяг надання послуг, шляхом використання прогресивних технологій та сучасної техніки.

Невід'ємним елементом будь - якого процесу виробництва є трудові ресурси. Ефективність їх використання можна оцінити на основі показників продуктивності праці.

Дослідимо ефективність процесу інтенсифікації на досліджуваному підприємстві на основі даних таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Ефективність інтенсифікації по підприємству ТОВ «АВТО-ЛАЙН»

№	Показники	Роки	Відхилення 2013-2011
		2011	2021	2013	+,-	%
1	Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	2882	3862	6320	3438	119,29
3	Вартість валової продукції, тис. грн	1366	2463	3823	2457	179,87
4	Чисельність працівників, чол	111	94	113	2	1,8
5	Прибуток, тис. грн.	1366	2463	3823	2457	179,87
6	на 1 грн. вартості основних виробничих фондів, тис. грн.	0,47	0,64	1,29	0,82	174
7	на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	12,31	26,20	33,83	21,52	174,82

В досліджуваному підприємстві в цілому спостерігаємо зростання показників, що характеризують економічну ефективність інтенсифікації. Описані тенденції є позитивними і свідчать про інтенсивний шлях розвитку на даному підприємстві та підвищення економічної ефективності інтенсифікації протягом трьох аналізованих років. Досліджуване підприємство має дуже широкий асортимент послуг, але основні галузі, ті що перевищують 20% в структурі є його спеціалізацією.

Отже, його спеціалізацію можемо визначити на основі розрахунку структури товарної продукції, яку відобразимо в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Структура послуг по підприємству ТОВ «АВТО-ЛАЙН»

Види продукції	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення +,- 2013-2011
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
Фільтр повітряний ЕВРО-3 Т	158,33	10,37	190,00	10,3	253,33	15,6	95	5,23
Р-кт форсунки	116,67	7,64	140,00	7,6	400,00	24,7	283,33	17,06
Трубка ТНВД к-кд топ ливному клапана 4 НG1-ТА	400,00	26,21	480,00	26,2	116,67	1,7	-283,33	-24,51
Штуцер форсунки верхній	18,33	1,2	22,00	1,2	20,83	1,3	2,5	0,1
Колодка гальмівна передня (дисковий гальма)	458,33	30,03	550,00	30,2	100,00	6,1	-358,33	-23,93
Фільтр паливний ЕВРО -1/2	20,83	1,3	25,00	1,3	158,34	9,7	137,51	8,4
Трубка дренажна(обратки)	253,33	16.6	304,00	16,6	18,33	1,1	-235	15,5
Трубка обратки(вилка)	100,00	6,53	120,00	6,5	550,00	34	450	27,47
Разом	1525,82	100	1831	100	1617,5	94	91,68	6

Аналіз фінансових результатів діяльності по підприємству ТОВ «АВТО-ЛАЙН»розглянемо в таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Аналіз фінансових результатів діяльності по підприємству ТОВ»АВТО-ЛАЙН»

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення +,- 2012-2010
Виручка (дохід від реалізації)	9501	10297	1627	-7874
Податок на додану вартість	1287	1609	2714	1427
Чистий дохід від реалізації	8214	8688	13556	5342
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	6230	5789	9389	3159
Валовий: прибуток, збиток	1984	2899	4167	2183
Інші операційні доходи	475	315	417	-58
Адміністративні витрати	218	418	337	119
Витрати на збут	41	-	-	-41
Інші операційні витрати	314	18	106	-208
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток, збиток	1886	2778	4141	2265
Доходи від позареалізаційних операцій	-	-	1297	1297
Витрати від позареалізаційних операцій	946	581	310	-636
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток, збиток	-	2197	5128	5128
Надзвичайні доходи	-	-	-	-
Надзвичайні витрати	-	376	-	-
Податок на прибуток	-	-	-	-
Чистий: прибуток, збиток	940	1821	5128	4188

У 2013 році спостерігається зменшення виручки від реалізації продукції на 7874 тис. грн. і складала у цьому році 9501 тис. грн. Чистий дохід збільшився порівняно з 2011 роком на 5342 тис. грн. і становить 13556 тис. грн. Валовий прибуток зростає на 2183тис. грн. і дорівнює у звітному році 4167 тис. грн. Негативним є збільшення адміністративних витрат на 119 тис. грн. Всі названі вище фактори формують фінансовий результат операційної діяльності в цілому. У звітному році він становив 4141 тис. грн. і був на 2255 тис. грн. більший ніж у 2011 році. На підприємстві у звітному році мали місце доходи і витрати від позареалізаційних операцій відповідно 1297 та 310 тис. грн., що вплинуло на фінансовий результат, який склав у звітному році 5128 тис. грн. В цілому виробничо - господарську діяльність підприємства оцінюємо позитивно і відмічаємо зростання економічної ефективності господарювання протягом трьох аналізованих років.

Аналіз наявності, склад та структура активів підприємства ТОВ «АВТО-ЛАЙН»розглянемо в таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Аналіз наявності, склад та структура активів підприємства ТОВ «АВТО-ЛАЙН»

Види продукції	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення +,- 2013-2011
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
Грошові кошти	28	4,85	21	0,26	6	0,04	-22	-4,811
Дебіторська заборгованість	86	1,21	5	0,06	6	0,04	-80	-1,17
Готова продукція	885	12,48	1158	23,01	1932	23,16	1047	10,68
Виробничі запаси	645	19,09	730	19,09	2281	16,71	16,36	-2,38
Незавершене виробництво	1729	64,37	1412	57,58	1381	60,11	-348	-4,26
Баланс(актив)	7094	100	8034	100	13647	100	6553	-

З даної таблиці бачимо, що на підприємстві за три останні роки найбільшу питому вагу займає незавершене виробництво, у звітному році його частка становила 60,11 %, найменшу частку у цій структурі займають грошові кошти та дебіторська заборгованість - 0,04 % . Ці показники свідчать про те, що підприємство має досить низьку ліквідність, оскільки частка найбільш ліквідних активів дуже мала, а щоб перетворити моло-ліквідні активи в кошти необхідний тривалий час. Порівнюючи склад активів звітного та попередніх років можна зробити наступні висновки: загальна сума активів звітного року зросла на 6553 тис. грн. Серед них найбільше змінилась сума незавершеного виробництва, яка в цьому році знизилась на 348 тис. грн. , значно підвищилась сума готової продукції на 1047 тис. грн

Склад та структура капіталу підприємства ТОВ «АВТО-ЛАЙН»розглянемо у таблиці 2.6

Таблиця 2.6

Склад та структура капіталу підприємства АКПП «Золота нива»

Види продукції	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення +,- 2012-2010
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
Власний капітал	4343	81,22	6164	66,78	10221	74,90	5878	-6,32
Довгострокові зобов'язання	-	-	-	-	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість	11	2,16	50	6,62	294	12,15	283	9,99
Розрахунки по оплаті праці	44	4,62	44	8,55	58	10	14	5,38
Розрахунки з бюджетом	586	12	245	18,05	55	2,95	-531	-9,05
Баланс(пасив)	7094	100	8034	100	13647	100	6553	-

Дані таблички свідчать про те, що у звітному році підприємство збільшило свій капітал на 5878 тис. грн. Збільшилась кредиторська заборгованість на 283 тис. грн. Розрахунки з бюджетом зменшились на 531 тис. грн., а розрахунки по оплаті праці збільшились на 14 тис. грн. Аналізуючи структуру капіталу бачимо, що найбільшу частку в цій структурі займає власний капітал 74,9 %. Невелику частку займає кредиторська заборгованість 12,15 %. Розрахунки по оплаті праці 10 %. Найменшу частку в цій структурі займають розрахунки з бюджетом 2,95 %. Для ефективної діяльності підприємству слід збільшити суму грошових коштів та власного капіталу та ввести їх в оборот.

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.

На даному підприємстві ведуться ці основні форми звітності - Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та примітки до річної фінансової звітності.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Суб'єкти господарювання починають свою підприємницьку діяльність при первинному накопиченні власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

Статутний капітал - це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти.

Порядок і джерела формування статутних капіталів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України «Про власність», «Про підприємство в Україні», «Про господарські товариства».

Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв'язку між розмірами статутних капіталів підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них, бо останнє визначається ще й такими факторами, як попит, пропозиція і ціна на товари та послуги, розмір залучених кредитів та інших позикових фінансових ресурсів. У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства.

Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в Статуті або установчому договорі, які в обов'язковому порядку подаються до органів влади під час державної реєстрації підприємства. Контролюючі державні органи (фінансові, податкові), а також банки у взаємовідносинах постійно слідкують за розміром статутного капіталу кожного підприємства і за тим, щоб він був відповідним чином оплачений: адже замало лише задекларувати в статуті певний розмір статутного капіталу, треба вжити заходи до того, щоб кошти (або майно, нематеріальні активи) надійшли в розпорядження підприємства реально від усіх юридичних і фізичних осіб, що мають частки в статутному капіталі та є його власниками.

В ТОВ «АВТО-ЛАЙН»для обліку статутного капіталу передбачено пасивний рахунок 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал», який призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух Статутного капіталу підприємства.

Синтетичний облік статутного капіталу ведеться за формами власності, за видами акцій.

Аналітичний облік ведеться за кожним засновником (учасником) підприємства.

При оголошенні передплати на акції за їх номінальною вартістю провадиться запис на формування статутного капіталу:

Д-т 46 «Неоплачений капітал»;

К-т 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал».

Розрахунки власників (учасників) за підписані акції можуть здійснюватись:

1) грошовими коштами в національній та іноземній валюті:

Д-т 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

2) шляхом передачі майна (за справедливою вартістю):

а) матеріальними цінностям:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Д-т 28 «Товари»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

б) основними засобами та іншими необоротними активами:

Д-т 10 «Інші необоротні матеріальні активи»

Д-т 11 «Основні засоби»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

в) нематеріальними активами:

Д-т 12 «Нематеріальні активи»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

г) об'єктами незавершеного будівництва:

Д-т 151 «Капітальне будівництво»

К-т 46 «Неоплачений капітал»;

3) цінними паперами інших підприємств:

Д-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

К-т 46 «Неоплачений капітал».

Збільшення або зменшення статутного капіталу може здійснюватися в установленому порядку та після внесення відповідних змін в установчі документи підприємства.

Підприємство може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів засновників. Збільшення статутного капіталу товариства не більше ніж на 1/3 може бути здійснено за рішенням зборів засновників за умови, що таке передбачено статутом.

При збільшенні статутного капіталу за рахунок:

1) додаткових внесків учасників:

Д-т 46 «Неоплачений капітал»

К-т 40 «Статутний капітал»;

2) індексації основних засобів:

Д-т 423 «Дооцінка активів»

К-т 40 «Статутний капітал»;

3) реінвестування прибутку:

Д-т 441 «Прибуток нерозподілений»

К-т 40 «Статутний капітал»;

4) реінвестування нарахованих дивідендів:

Д-т 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»

К-т 40 «Статутний капітал».

При збільшенні статутного капіталу за рахунок обміну облігацій на його ж акції операція відображається записами:

Д-т 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями»

К-т 40 «Статутний капітал»;

Зменшення статутного капіталу може здійснюватися шляхом:

-- зменшення номінальної вартості акцій;

-- зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій відображається в обліку:

Д-т 40 «Статутний капітал»

К-т 672 «Розрахунки за іншими виплатами»

Таке зменшення має бути компенсоване акціонерам:

Д-т 672 «Розрахунки за іншими виплатами».

К-т 30 «Каса» К-т 31 «Рахунки в банках».

Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників відображається в обліку шляхом використання рахунка 45 «Вилучений капітал» записом:

Д-т 451 «Вилучені акції»

К-т 30 «Каса»

К-т 31 «Рахунки в банках».

Анулювання викуплених акцій відображається записами:

Д-т 40 «Статутний капітал»

К-т 451 «Вилучені акції»

Д-т 421 «Емісійний дохід»

К-т 451 «Вилучені акції» -- на суму, що перевищує номінальну вартість викуплених акцій.

У фінансовій звітності суми неоплаченого капіталу (сальдо рахунка 46 «Неоплачений капітал») та вилученого капіталу (сальдо рахунка 45 «Вилучений капітал») наводяться у дужках і підлягають вирахуванню під час визначення підсумку власного капіталу.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є складовою частиною власного капіталу, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.

Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) у Плані рахунків призначений рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», який використовується на даному господарстві. На цьому рахунку ведуть облік нерозподіленого прибутку та непокритих збитків, а також суми прибутку поточного та минулого року, що використаний у звітному році.

Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» має такі субрахунки:

441 «Прибуток нерозподілений»

442 «Непокриті збитки»

443 «Прибуток, використаний у звітному періоді».

Фінансовий результат діяльності підприємства визначається на підставі рахунка 79 «Фінансові результати». Під час визначення прибутку складається запис:

Д-т 79 «Фінансові результати»

К-т 441 «Прибуток нерозподілений»

при визначенні непокритого збитку:

Д-т 442 «Непокриті збитки»

К-т 79 «Фінансові результати».

Сума непокритого збитку наводиться у дужках та вираховується під час визначення підсумку власного капіталу. Списання збитку здійснюється за рахунок відповідних джерел: нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу і відтворюються записами:

Д-т 441 «Нерозподілені прибутки»

Д-т 42 «Додатковий капітал»

Д-т 43 «Резервний капітал»

К-т 442 «Непокриті збитки».

Використання прибутку на сплату дивідендів або для створення резервного капіталу протягом звітного періоду відображається за дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» в кореспонденції з рахунками 67 «Розрахунки з учасниками» при нарахуванні дивідендів і відображається записом:

Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

К-т 67 «Розрахунки з учасниками»,

або з рахунком 43 «Резервний капітал» у разі створення резервного капіталу.

У кінці року сальдо субрахунку 443 списується за рахунок нерозподіленого прибутку записом:

Д-т 441 «Нерозподілений прибуток»

К-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

В даному розділі було висвітлено облік власного капіталу, який має своє застосування в ТОВ «АВТО-ЛАЙН».

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА РОЗРАХУНКІВ

Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 № 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" (далі - наказ Мінстату), і мають застосовуватися усіма підприємствами.

Приймання готівки касами підприємств, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання готівки видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником підприємства, і касира, засвідчена печаткою (штампом) підприємства.

При прийманні готівки до каси касири підприємств керуються Правилами визначення платіжності банкнот і монет, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 № 152 і зареєстрованими Міністерством юстиції України від 16.04.99 за № 242/3535 (із змінами). Обігові пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами, мають прийматися до кас підприємств за їх номіналом без обмежень для всіх видів платежів.

Видача готівки з кас підприємства проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями (далі - видаткові документи). Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо .

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника, то підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в Україні усім підприємствам, організаціям, установам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касах. Лімітування залишку готівки в касі означає, що підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець кожного робочого дня лише в межах встановленого ліміту залишку готівки в касі. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється підприємствам установою банку щорічно протягом першого кварталу. До встановлення ліміту каси на поточний рік продовжує діяти ліміт попереднього (минулого) року. У разі обґрунтованого звернення протягом року клієнта щодо перегляду ліміту і подання ним відповідних розрахунків встановлений раніше ліміт має бути переглянутий. Сума ліміту каси може бути уточнена, змінена з ініціативи банку. Відповідальність за не встановлення лімітів залишку готівки в касах підприємств покладається на установи банків у тих випадках, коли вони безпосередньо встановлюють ці ліміти. Встановлені ліміти залишку готівки в касі, строки здавання виручки у триденний строк від дати затвердження ліміту повідомляються установами банку кожному підприємству, якому відкритий рахунок, з видачею їх безпосередньо клієнтові під його розписку. Якщо відсутній клієнт за вказаним місцезнаходженням, не повідомив банкові своєї нової адреси, або якщо неможливо встановити фактичну адресу такого клієнта, то установа банку повідомляє про неможливість повідомити йому ліміт каси відповідний орган.
В окремих випадках для повідомлення клієнта про встановлені ліміти кас, порядок і строки здавання виручки за рішенням керівника банки можуть використовувати другі примірники заявок-розрахунків, які подаються в банк підприємством .

Для зберігання вільних грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків підприємствам, організаціям, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності в банках відкривають поточні рахунки згідно з Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті», затвердженою постановою правління Національного банку України від 04.02.98 №36. З поточного рахунка оплачуються операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту).

Періодично (у встановлені строки) банк видає підприємству виписки з його поточного рахунка, тобто перелік здійснених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично являє собою другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Звідси - залишки коштів і надходження на поточний рахунок банк записує по кредиту поточного рахунка, а зменшення свого боргу (списання, видачу готівкою) - по дебету. Тому, обробляючи виписки банку, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по дебету поточного рахунка) а списання - по кредиту.

Одержана із банку виписка перевіряється й обробляється: підбираються всі виправдні документи, проставляються кореспондуючі рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються штампом «Погашено». Крім того, на документах також вказують порядковий номер його запису у виписці банку. Це необхідно для контролю за рухом коштів на поточному рахунку, а також для наступних перевірок.

Виписки банку є регістрами аналітичного обліку і підставою для облікових запасів на поточному рахунку.

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів на поточному рахунку підприємства в національній валюті ведеться на активному рахунку 31 «Рахунки в банках», субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті», по дебету якого відображають надходження (зарахування) коштів, а по дебету -- списання використаних коштів.

На суму зарахованих на поточний рахунок підприємства коштів дебетують рахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» в кореспонденції з кредитом рахунків:

301 «Каса в національній валюті» (на суми, внесені готівкою із каси);

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (на суми, одержані від вітчизняних покупців і замовників за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги);

37 «Розрахунки з різними дебіторами» (на суми, одержані від різних дебіторів у погашення заборгованості);

60 «Короткострокові позички» (на суми одержаних банківських кредитів) та ін.

Перераховані (видані готівкою) грошові кошти з поточного рахунка підприємства відображаються по кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і дебету рахунків:

301 «Каса в національній валюті» (на суми, видані готівкою);

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (на суми, перераховані постачальникам в оплату вартості одержаних матеріальних цінностей, робіт, послуг);

64 «Розрахунки за податками і платежами» (на суми, сплачених податків і обов'язкових платежів до бюджету позабюджетних фондів);

65 «Розрахунки за страхуванням» (на суми збору, сплаченого за пенсійним і соціальним страхуванням);

67 «Розрахунки з учасниками» (на суми перерахованих дивідендів та Інших виплат учасникам);

68 «Розрахунки за іншими операціями» (на суми оплаченої кредиторської заборгованості по внутрігосподарських та інших розрахунках);

601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (на суми погашеної заборгованості банкам по одержаних кредитах) тощо.

Якщо при опрацюванні виписки банку з поточного рахунка підприємства виявлено помилково списані або зараховані кошти, бухгалтер повинен письмово повідомити установу банку про допущену помилку для внесення виправлень. На суму, помилково списану банком з поточного рахунка підприємства, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті». При поновленні банком на поточному рахунку підприємства помилково списаної суми роблять зворотній запис (тобто дебет рахунка 311 і кредит рахунка 374). Помилково зарахована на поточний рахунок підприємства сума відображається по дебету рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Після одержання виписки банку з виправленим помилковим записом складається бухгалтерська проводка із зворотною кореспонденцією рахунків. Так забезпечується ідентичність записів на поточному рахунку як в банку, так і на підприємстві.

Підзвітними особами є працівники даної установи, яким в обмежених розмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків, а також на відрядження і наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.

Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на активному субрахунку № 362 «Розрахунки з підзвітними особами».

Операції з обліку розрахунків з підзвітними особами оформляються такими бухгалтерськими записами:

1. При видачі авансу:

Дебет субрахунка № 362 Кредит субрахунків № 301, 302.

2. На суму поданого авансового звіту про витрачання коштів, отриманих під звіт:

Дебет рахунків № 23, 80, 81 Кредит субрахунка № 362.

3. Повернення в касу невикористаного залишку авансу:

Дебет субрахунків № 301, 302 Кредит субрахунка № 362.

4. Утримання невикористаного залишку авансу із заробітної плати:

Дебет субрахунка № 661 Кредит субрахунка № 362.

Зазначені записи відображаються в меморіальному ордері № 8 -- накопичувальній відомості за розрахунками з підзвітними особами ф. № 386, в якому поєднуються синтетичний та аналітичний облік шляхом використання позиційного способу записів.

На практиці субрахунок № 362 може бути активно-пасивним. Дебетове його сальдо відображається в активі балансу, а кредитове показується в пасиві балансу за статтею «Розрахунки з іншими кредиторами».

На досліджуваному підприємстві оформляється такий документ, як звіт про використання коштів, наданих на відрядження під звіт. В ньому зазначається особа, яка отримує кошти під звіт, а також видана сума .

РОЗДІЛ 4. ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ

Підставою для зарахування на роботу служить наказ керівника або записка про прийом на роботу, що оформляються на підставі заяви, поданої бажаючим працювати на вакантній посаді чи вільному робочому місці. Для зарахованого на роботу заводиться особова картка з обліку кадрів і оформляється трудова книжка. Трудові книжки зберігаються на підприємстві. Чисті бланки трудових книжок є документами суворої звітності та зберігаються в сейфі разом із грошовими документами. За цінами придбання бланки трудових книжок як об'єкт бухгалтерського обліку відображаються на рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». Під час видачі трудової книжки працівнику, що тільки розпочинає трудову діяльність, вартість бланку відшкодовується надходженням готівки до каси.

Переміщенням вважається переведення на іншу роботу або присвоєння вищого кваліфікаційного розряду. Оформляється наказом керівника, а при присвоєнні вищого кваліфікаційного розряду до наказу додається рішення кваліфікаційної комісії. Дані про переміщення записуються до трудової книжки із затвердженням круглою печаткою підприємства.

Наказом керівника оформляється також надання відпустки і звільнення. Протягом однієї доби після оформлення наказу на звільнення трудова книжка повертається працівникові, а бухгалтерія здійснює повний розрахунок заробітної плати.

Працівники підприємства групуються за категоріями, професіями, посадами, фаховим рівнем, стажем роботи, місцями роботи (цехами, відділами), а також за часом роботи (постійні, сезонні, тимчасові працівники), цю роботу виконує фахівець з обліку кадрів.

Залежно від системи оплати праці (погодинна, відрядна, індивідуальна, бригадна) та врегульованих взаємовідносин підприємства з працюючими застосовуються різні первинні документи, якими оформляються затрати праці і згідно з якими нараховується заробітна плата працюючим.

Підставою для нарахування заробітної плати при погодинній оплаті служить табель обліку робочого часу, який є іменним списком працюючих, до якого щоденно записуються дані про відпрацьований час у годинах, а при неявках -- причини. Табельного обліку достатньо для нарахування зарплати в разі погодинної оплати.

Підставою для нарахування заробітної плати робітникам у разі відрядної оплати служать різні документи: наряди, маршрутні листи, рапорти (відомості) виробітку та деякі інші.

Наряди використовуються в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах, будівництві, на ремонтному та інших виробництвах із нестабільним характером праці. Бувають вони індивідуальні і бригадні, разові і нагромаджуючі.

Маршрутні листи використовуються для оформлення затрат праці на поточних виробництвах.

Рапорти або відомості виробітку використовуються в масових виробництвах з одноманітним характером праці.

У разі відхилень від нормальних умов праці (заміні матеріалів, що обробляються, робота на іншому, ніж передбачене технологією, устаткуванні тощо) складаються доплатні листки або відомості на доплату.

На досліджуваному підприємстві працівники апарату управління отримують оплату праці за погодинно-преміальною системою, а виробничий персонал - за відрядно-преміальною.

Наприкінці місяця дані про виробіток і заробітну плату групуються і нагромаджуються: за особовими рахунками працюючих, видами продукції, що вироблялася чи робіт, що виконувалися, видами оплат. На підставі цих даних складаються розрахунково-платіжні або розрахункові і платіжні відомості, які виступають первинними документами для обліку розрахунків по оплаті праці, а часто і як регістри аналітичного обліку розрахунків по оплаті праці .

Синтетичний облік використання фонду оплати праці і розрахунків з працюючими ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», який має два субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною платою»

662 «Розрахунки з депонентами».

Нарахована заробітна плата, яка належить працюючим, обліковується на рахунках:

Д-т 23 «Виробництво» (робітників основного і допоміжного виробництва за виготовлену продукцію або виконані роботи)

Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» (цеховому персоналу і робітникам по догляду за обладнанням)

Д-т 92 «Адміністративні витрати» (адміністративному і обслуговуючому персоналу підприємства в цілому)

Д-т 93 «Витрати на збут» (робітникам за пакування, навантаження готової продукції при відправці покупцям після здачі її на склад)

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» (робітникам за роботи по капітальному будівництву і капітальному ремонту основних засобів та інших роботах по створенню основних засобів, необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів)

Д-т інших рахунків залежно від характеру затрат праці,

К-т 661 «Розрахунки за заробітною платою».

За дебетом рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» обліковуються операції: за утриманнями із заробітної плати, виплаті готівкою і депонуванні.

Із нарахованих зарплат проводяться обов'язкові утримання, утримання для відшкодування заподіяних підприємству збитків з вини працюючих і добровільні утримання.

До обов'язкових відносяться:

а) утримання прибуткового податку:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою»

К-т 64 «Розрахунки з бюджетом»

б) утримання до пенсійного фонду:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою»

К-т 65 «Розрахунки за соціальним страхуванням»

в) утримання по виконавчих документах:

685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

З дозволу працюючих з заробітної плати можуть бути утримані нестачі і втрати від псування цінностей (К-т 375), за допущений брак виробництва з вини працівників (К-т 24).

За письмовими заявами із заробітної плати бухгалтерія може здійснити вирахування на оплату індивідуальних позик, оформлених через підприємство, по добровільному страхуванню, за товари, продані в кредит.

Різниця в сумі нарахованої зарплати і утриманнями всіх видів належить виплаті готівкою з каси або через банкомат або платіжні картки [25].

Для одержання готівки на зарплату до банку подаються такі документи: грошовий чек і платіжні доручення на перерахування: утримань і нарахувань на зарплату (прибуткового податку, до пенсійного фонду, страхового, фонду страхування на випадок безробіття та фонду страхування від нещасних випадків) .

Одержана сума прибуткується касою:

Д-т 30 «Каса»

К-т 31 «Рахунки у банках».

Протягом трьох повних робочих днів здійснюється виплата зарплати готівкою з каси (Д-т 66, К-т 30). Після цього платіжні відомості закриваються. Проти прізвищ працюючих, котрі не одержали зарплату, ставиться штамп або пишеться від руки «депоновано». Прізвища і суми депонентів переносяться до окремої відомості або книги, а загальна сума відображається на рахунках:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітної платою»

К-т 662 «Розрахунки з депонентами».

Сума депонованої зарплати наступного дня здається в банк на поточний рахунок.

Аналітичний облік розрахунків з працюючими з заробітної плати організується за особовими рахунками працюючих, видами оплат і утримань.

На даному підприємстві для обліку оплати праці також існують слідуючі документи:

Лист непрацездатності

При прийнятті до обліку листка непрацездатності звертають увагу:

1. Листок непрацездатності не може видаватися:

- лікарями станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, станцій переливання крові, закладів судово-медичної експертизи, грязелікувальних, косметологічних і фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік, будинків відпочинку, туристичних баз, зубопротезних поліклінік (відділень), санітарно-профілактичних закладів;

- лікарями приватних закладів охорони здоров'я, приватними лікарями (фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності);

- лікарями лікувально-профілактичних закладів всіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.

2. Листок непрацездатності видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, а за наявності показань може бути продовжений в іншому.

3. Особам, у яких тимчасова непрацездатність наступила поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності видається за місцем їхнього тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на кількість днів непрацездатності .

Зведення по нарахуванню і утриманням

В даному документі зазначаються борги підприємства на початок та кінець місяця як за робітниками, так і за підприємством .

Особливу увагу слід приділити розрахунково-платіжній відомості.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на даному підприємстві здійснюють у Розрахунково-платіжній відомостях. У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію:

1) здійснюються розрахунки з робітниками і службовцями;

2) вони є формою аналітичного обліку до рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці". Показники цієї відомості використовуються також для складання звітності по праці.

Платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер .

При організації будь-якого підприємства складається документ, який визначає, які посади будуть займати майбутні працівники, яка кількість працівників необхідна, і яким буде розмір зарплати цих працівників. Такий документ зветься «штатний розпис».

Штатний розпис містить у собі перелік посад відповідно до структурного підрозділу в порядку підпорядкованості і підпорядкованості працівників усередині структурних підрозділів.

У штатному розписі встановлюється порядок і розмір оплати праці працівників, надбавки до посадових окладів деяких категорій працівників.

Штатний розпис затверджується на початку діяльності підприємства його керівником і діє протягом усього періоду діяльності підприємства. Затвердження керівником підприємства штатного розпису здійснюється шляхом видання спеціального наказу.

Зміни до штатного розпису (які також оформляються наказом, підписаним керівником) вносяться у випадку введення нових штатних одиниць, змін розміру оплати праці або істотних умов праці (систем і розмірів оплати праці, розрядів і найменувань посад і т.д.).

Кількість і періодичність змін штатного розпису протягом року не обмежується. Але щомісяця змінювати та затверджувати штатний розпис недоцільно, тому при його складанні на початку року бажано враховувати перспективи розвитку підприємства.

Відповідно до посад, затверджених у штатному розписі підприємства, складаються накази про прийняття працівників на роботу, а також записи в трудових книжках працівників

Аналізуючи штатний розпис підприємства ми бачимо, що загальна кількість по штатному розпису є досить великою, також ми бачимо як змінюється оклад відносно посади .

Також слід зазначити, що питання, пов'язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», дія якого поширюється на всі юридичні особи, їхні філії, представництва й інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, що використовують найману працю.

На ТОВ «АВТО-ЛАЙН»затверджено Положення про преміювання працівників ТОВ «АВТО-ЛАЙН».

Воно було введено в дію 01.12.2009 р. з метою матеріального заохочення працівників в підвищенні продуктивності праці та поліпшення якості виробничих завдань.

В ньому вказуються показники преміювання для робітників, а також порядок нарахування, затвердження та виплат премій

РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:

201 Сировина і матеріали

202 Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби

203 Паливо

204 Тара і тарні матеріали

205 Будівельні матеріали

206 Матеріали передані у переробку

207 Запасні частини

208 Матеріали сільськогосподарського призначення

209 Інші матеріали

Для правильного планування потреби в матеріалах, раціональної організації їх обліку і контролю за використанням у виробництві крім економічної класифікації використовують класифікацію за технічними ознаками. Залежно від технічних ознак запаси класифікують на групи та підгрупи за найменуваннями, типом, сортом, розміром. Така класифікація запасів відображається у розроблювальних на підприємствах номенклатурах систематизованого переліку запасів, яка застосовується на данному підприємстві.

Облік виробничих запасів організовують за назвою (видами) сировини і матеріалів, а в межах кожного виду - за розділами, типами, групами, сортами і окремими найменуваннями, тобто за окремими номенклатурними номерами, одиницями виміру кількості та якості та історичною собівартістю.

Записи під час інвентаризації здійснюються в описах за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, субрахунку та одиниць виміру. На виявлені під час інвентаризації зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких зазначаються причини, характер та ступінь псування матеріальних цінностей, а також винні в цьому особи. На матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, складається окремий акт, в якому за кожним відправленням наводяться такі дані: найменування і кількість (згідно з документами бухгалтерського обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів на відвантажені цінності. Матеріальні запаси, що надійшли під час проведення інвентаризації, приймають матеріально відповідальні особи у присутності членів інвентаризаційної комісії та оприбутковуються після інвентаризації. Ці матеріальні цінності заносяться в окремий опис під назвою «Матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації». В опису зазначається, коли, від кого надійшли, дата й номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна і сума. Одночасно на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться позначка «Після інвентаризації» з наголошенням на даті опису, в якому записано ці цінності.

Інвентаризація на підприємстві оформляється в інвентаризаційному описі товарно-матеріальних цінностей .