РОЗДІЛ 6. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.

По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

- надходження основних засобів (придбаних, створених, безоплатно отриманих), зарахованих на баланс підприємства;

- сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта;

- сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.

По кредиту рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

- вибуття основних засобів внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам;

- часткова ліквідація;

- сума уцінки вартості основних засобів.

Рахунок 10 «Основні засоби» ведеться за субрахунками:

101 «Земельні ділянки»,

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»

103 «Будинки і споруди»,

104 «Машини й обладнання»,

105 «Транспортні засоби»,

106 «Інструменти, прилади та інвентар»,

107 «Робоча і продуктивна худоба»,

108 «Багаторічні насадження»,

109 «Інші основні засоби».

Аналітичний облік основних засобів на досліджуваному господарстві ведеться по кожному об'єкту окремо.

Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об'єктів, які відображаються на рахунку. 10 «Основні засоби», Планом рахунків передбачений рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи», який ведеться за субрахунками:

111 «Бібліотечні фонди»,

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»,

113 «Тимчасові (нетитульні споруди)

114 «Природні ресурси»,

115 «Інвентарна тара»,

116 «Предмети прокату»,

117 «Інші необоротні матеріальні активи».

Аналітичний облік необоротних матеріальних активів на даному підприємстві ведеться по кожному об'єкту таких активів.

Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками:

151 «Капітальне будівництво»;

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

155 «Формування основного стада».

По дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і його субрахунків відображають затрати (на придбання та створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів), по кредиту -- списання зазначених затрат. Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень. На організацію обліку затрат на капітальні інвестиції впливає спосіб виконання будівельно-монтажних робіт.

У процесі експлуатації основні засоби, зберігаючи свою первинну фізичну форму, поступово зношуються, передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту. З метою накопичення коштів для повного відновлення зношених об'єктів вартість зношуваної частки основних засобів у вигляді амортизаційних відрахувань включається до затрат виробництва або обігу.

Сума нарахованої амортизації по основних засобах включається у витрати тих ділянок виробництва, де знаходяться в експлуатації основні засоби, і в бухгалтерському обліку відображається записом по кредиту рахунка 131 «Знос основних засобів» у кореспонденції з дебетом рахунків: 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» (на суму нарахованої амортизації об'єктів виробничого призначення); 92 «Адміністративні витрати» (на суму амортизації об'єктів загальногосподарського призначення); 93 «Витрати за збут» (на суму амортизації об'єктів, які використовуються в підрозділах, зайнятих збутом продукції); 949 «Інші витрати операційної діяльності» (на суму амортизації об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення) та ін.

Інвентаризація основних засобів в підприємствах проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.

Недостача об'єктів основних засобів за залишковою вартістю списується з кредиту рахунку 10 «Основні засоби» на дебет рахунку 976 «Списання необоротних активів». Сума зносу, відображається записом по дебету рахунку 131 «Знос основних засобів» і кредиту рахунку 10 «Основні засоби». Після прийняття рішення керівником (власником) підприємства сума завданих збитків від недостачі (псування) основних засобів відноситься на рахунок винних осіб записом:

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих
збитків»;

К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

На ТОВ «АВТО-ЛАЙН»інвентаризація основних засобів засвідчується таким документом як «Інвентаризаційний опис основних засобів» .

РОЗДІЛ 7. ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ І ПОТОЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточні зобов'язання включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованість за розрахунками:

- з отриманих авансів;

- з бюджетом;

- з позабюджетними фондами;

- зі страхування;

- з оплати праці;

- з учасниками;

- за розрахунками із внутрішніх розрахунків.

Поточні зобов'язання відображають у ІV розділі «Поточні зобов'язання» Пасиву Балансу за формою, передбаченою у П(С)БО 2 «Баланс».

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». По кредиту рахунка № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:

- 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»;

- 633 «Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи».

На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками. На субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. На субрахунку 633 «Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з учасниками промислово-фінансової групи.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та порадником у розрізі кожного документа (Рахунка-фактури) на сплату.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

По кредиту рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» має такі субрахунки:

- 641 «Розрахунки за податками»;

- 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»;

- 643 «Податкові зобов'язання»;

- 644 «Податковий кредит».

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства України (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства України та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».

На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання,

Аналітичний облік на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

Платниками податку на прибуток є всі суб'єкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов'язанні мати окремий банківський рахунок та вести окремий облік результатів діяльності.

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на прибуток відображаються наступним чином:

- нарахування: Д-т 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності», К-т 641 «Розрахунки за податками»;

- перерахування: Д-т 641 «Розрахунки за податками», К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Згідно з Податковим Кодексом України платниками податку на додану вартість є:

- особи, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців перевищував 500000 грн.;

- особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, у випадку, якщо такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсязі, що не підлягає оподаткуванню згідно з законодавством;

- особи, які здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівку незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах виплати фіксованого чи єдиного податків в порядку, встановленому законодавством;

- особи, які надають на митній території послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;

- особи, відповідальні за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Податковим Кодексом України центральний податковий орган України веде реєстр платників податку.

Продавець товару (робіт, послуг), який зареєстрований як платник ПДВ, зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

На підставі виданих і отриманих податкових накладних здійснюються відповідні записи в Книзі обліку продаж і в Книзі обліку придбання. В кінці звітного періоду на основі даних книг проводиться розрахунок сум, які потім будуть занесені у відповідні рядки «Податкове зобов'язання» і «Податковий кредит» декларації по ПДВ.

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на додану вартість відображаються наступним чином:

- нарахування: Д-т 701 «Дохід від реалізації готової продукції»,

К-т 641 «Розрахунки за податками» / ПДВ;

- перерахування: Д-т 641 «Розрахунки за податками» / ПДВ, К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати залежно від того, є громадянин власником землі або орендує її. Розмір земельної плати визначається залежно від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, а також від площі земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком таких земельних ділянок як: земельні ділянки сільськогосподарських угідь, лісові землі, земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів.

Пільги щодо сплати земельного податку надаються як фізичним, так і юридичним особам.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Нарахований податок на землю відображається на підставі бухгалтерської довідки за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», окремий аналітичний рахунок.

Сплата земельного податку відображається у кореспонденції дебет 641 , кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

РОЗДІЛ 8. ОБЛІК ВИТРАТ

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрат підприємства об'єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та центрами витрат.

Види витрат визнаються виходячи з економічного змісту, що міститься в кожному елементі витрат. Види витрат є базою для формування калькуляційних статей витрат.

Місця виникнення витрат - це структурні підрозділи, в яких відбувається споживання ресурсів у виробничих, збутових, адміністративних та інших цілях, пов'язаних з оборотом коштів підприємства.

Під терміном носій витрат слід розуміти продукцію підприємства (включаючи роботи та послуги), яка в той чи інший момент може перебувати на різних дореалізаційних стадіях, починаючи від стадії придбання запасів, призначених для її випуску.

Економічний елемент - однорідний первинний вид витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг), в якій у межах підприємства неможливо розкласти на частини.

Статті витрат - певний вид витрат, що створюють собівартість як окремих видів продукції, так і сукупності витрат на товарну продукцію підприємства загалом.

1.За цільовим спрямуванням витрати підприємства можна умовно поділити на:

- основні витрати;

- витрати на обслуговування;

- витрати на управління.

Основні витрати - це витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом випуску продукції.

Витрати на обслуговування - це витрати на утримання допоміжних підрозділів (включаючи витрати на збут) і підрозділів соціального характеру.

Витрати на управління - включають витрати на утримання й обслуговування апарату управління виробничими та невиробничими підрозділами, а також витрати на утримання й обслуговування апарату управління підприємства (адміністративні витрати).

2.За способом включення до собівартості окремих видів продукції розрізняють витрати прямі і непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції; їх можна прямо включити до собівартості за відповідними об'єктами обліку, не враховуючи їх на збірно-розподільчих рахунках. Точніше, прямі витрати є сукупною вартістю ресурсів, втілених у продукції; до вартості таких ресурсів належать і жива праця у відповідній оцінці, яка, своєю чергою, включає заробітну плату та соціальне страхування найманих працівників, зайнятих безпосереднім виготовленням конкретних видів продукції.

Непрямі витрати пов'язані з виробництвом відразу кількох або всіх видів продукції підприємства.

Непрямі витрати протягом звітного періоду обліковуються на збірно-розподільчих рахунках, а потім за встановленою методикою деякі з них розподіляються між окремими видами продукції, а деякі списуються безпосередньо в дебет результативного рахунка.

У складі собівартості продукції прямі витрати поділяються за статтями, кожна з яких, як правило, відповідає певному елементу витрат, а непрямі утворюють комплексні статті, які складаються з витрат , що містять кілька елементів. Прикладом комплексної статті може бути стаття «Витрати на охорону».

3.За ознакою залежності від обсягів випуску продукції витрати підприємства поділяють на постійні та змінні.

Змінні витрати нормуються на кожну одиницю продукції, їх розмір змінюється відносно пропорційно відповідно до зміни обсягу випуску продукції.

Розмір постійних витрат не залежить від обсягу випуску продукції, їх питомий розмір у складі загальних витрат, що зменшують фінансовий результат, при збільшенні обсягу випуску скорочується, а при зниженні - збільшується.

4.За економічним змістом усі витрати підприємства поділяються на операційні, фінансові та інші звичайні.

До операційних витрат належать витрати, що обліковуються на рахунках 90. 91, 92, 93, 94.

До фінансових витрат належать витрати, що обліковуються на рахунках 95 і 96.

До інших звичайних витрат належать витрати, що обліковуються на рахунку 97. Разом з тим, при аналізі рахунків 971 - 979 з'ясовується що не всі з них можна зарахувати до «Інших звичайних витрат». Так, наприклад, рахунок 971 і частково рахунок 975, поза будь-яким сумнівом, належить до фінансових витрат. Крім того, такі специфічні рахунки, як 978 і 979, якими користуються виключно страхові організації, ніяк не можуть належати до «Інших витрат», оскільки насправді є для страхових організацій основними.

Що стосується такого умовно-витратного рахунку 98 «Податок на прибуток», то цей рахунок випадає з цього ряду, оскільки не відповідає жодній із наведених ознак.

Витрати підприємства класифікуються:

- за економічними елементами;

- за статтями калькуляцій.

Типова номенклатура калькуляційних статей витрат:

- Сировина і матеріали;

- Поворотні відходи (зі знаком “мінус”, бо вони віднімаються від вартості використаних сировини і матеріалів);

- Куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати;

- Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробництві продукції;

- Паливо та енергія, спожиті в технологічних цілях (цю статтю можна об'єднати з попередньою);

- Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві (основна і додаткова);

- Відрахування на соціальні цілі;

- Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо в процесі виробництва;

- Витрати на підготовку й освоєння виробництва (в частині їх списання зі статті витрат майбутніх періодів);

- Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

- Загальновиробничі витрати;

- Адміністративні витрати;

- Втрати від браку;

- Інші виробничі витрати;

- Поза виробничі витрати (витрати на збут).

З перерахованих калькуляційних статей суто елементами є такі:

- Матеріальні затрати;

- Сировина і матеріали;

- Поворотні відходи;

- Куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати;

- Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві;

- Відрахування на соціальне страхування працівників, зайнятих у виробництві;

- Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо у процесі виробництва;

- Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробництві продукції;

- Паливо й енергія, спожиті в технологічних цілях;

- Витрати на підготовку й освоєння виробництва;

- Загальновиробничі витрати;

- Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

- Адміністративні витрати;

- Втрати від браку;

- Інші виробничі витрати;

- Поза виробничі витрати (витрати на збут).

Загальновиробничі витрати, включаючи витрати на утримання й експлуатацію обладнання, обліковуються за кожним цехом (дільницею) окремо, а та їх частина, що розподіляється, наприкінці звітного періоду списується в аналітичному розрізі відповідних видів продукції.

Адміністративні витрати обліковуються по підприємству загалом.

Для детального аналізу витрат, для прикладу візьмемо рах. 92, розглянемо Оборотно-сальдову відомість по рахунку 92. В ній вказуються сальдо на початок періоду, обороти за період і сальдо на кінець періоду .

РОЗДІЛ 9. ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ) ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ

Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речовинної продукції (машин, взуття, одягу, хліба, цукерок тощо), підприємство, що досліджується, виконує певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. А саме: ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств та ін. На відміну від речовинної продукції, під якою розуміється вираз «Готова продукція», цей вид продукції називають «виконані роботи та послуги».

Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу.

Оцінка продукції у звітному періоді може здійснюватися за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяця обов'язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю.

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами (при списанні з рахунку 26 «Готова продукція») визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами. Сума відхилень виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається записом:
Дебет рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції (рах. 20 «Виробничі запаси», 90 «Собівартість реалізації» та ін.).
Кредит рахунку 26 «Готова продукція».

Відповідно до національного Плану рахунків на відпускну вартість відвантаженої (реалізованої) покупцям готової продукції в бухгалтерському обліку підприємства робиться запис по дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунку 701 «Доход від реалізації готової продукції».

Одночасно робиться запис на списання виробничої собівартості реалізованої продукції:

Д-т рах. 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»

К-т рах. 26 «Готова продукція».

Сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації готової продукції, відображається записом по дебету рахунка 701 «Доход від реалізації готової продукції» в кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками».
Якщо на рахунок підприємства надходять кошти від покупців у порядку попередньої оплати за продукцію, що підлягає відвантаженню, то в бухгалтерському обліку роблять запис:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Одночасно одержана плата зараховується в доход від реалізації звітного періоду записом:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т 701 «Доход від реалізації готової продукції».

При реалізації продукції в порядку попередньої оплати у підприємства виникає зобов'язання перед бюджетом по сплаті ПДВ, сума якого обчислюється за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації і в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т 643 «Податкові зобов'язання»

К-т 641 «Розрахунки за податками».

Відватажена (реалізована) покупцям попередньо оплачена готова продукція за виробничою собівартістю списується з балансу записом:

Д-т 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»

К-т 26 «Готова продукція».

Після відвантаження покупцям попередньо оплаченої готової продукції на суму податкового зобов'язання роблять запис:

Д-т 701 «Доход від реалізації готової продукції»

К-т 643 «Податкові зобов'язання».

На кредиті рахунку 70 «Доходи від реалізації» (субрахунки 701 «Доход від реалізації готової продукції», 703 «Доход від реалізації робіт і послуг») відображають суму доходів, одержаних підприємством від реалізації готової
продукції, виконаних робіт і послуг, а на дебеті -- нараховану суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету. Шляхом порівняння кредитового і дебетового оборотів рахунка 70 «Доходи від реалізації» підприємство визначає
чистий доход від реалізації продукції (робіт, послуг), який списується на фінансові результати проводкою:

Д-т 70 «Доходи від реалізації» (відповідний субрахунок)

К-т 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

Рух готової продукції можна побачити на картці рахунка. В ній вказується рух продукції на склад, зазначається сума, сальдо на початок та на кінець періоду і обороти.

Проаналізувавши дохід від реалізації готової продукції ми спостерігаємо збільшення прибутку. Це свідчить про ефективну діяльність підприємства.

Завдяки достатній автоматизації господарства ми можемо з легкістю переглянути дохід від реалізації будь-кого виду продукції за потрібну дату.

РОЗДІЛ 10. ОБЛІК ДОХОДІВ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ

До обліку доходів планом рахунків передбачено застосування наступних бухгалтерських рахунків:

70 «Доходи від реалізації»;

71 «Інший операційний дохід»;

72 «Доходи від участі в капіталі»;

73 «Інші фінансові доходи»;

74 «Інші доходи»;

76 «Страхові платежі».

Облік доходів від реалізації.

Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації».

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

702 «Дохід від реалізації товарів»;

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

704 «Вирахування з доходу».

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом -- належна сума непрямих податків (акцизного податку, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». бухгалтерський облік необоротний актив

Бухгалтерськими документами з обліку доходів від реалізації виступають: «Прибутковий касовий ордер», «виписка банку», «Рахунок-фактура», «Товарно-транспортна накладна», «Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», та ін.

Віднесення доходу від реалізації на фінансові результати від основної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки) оформленої працівниками бухгалтерії.

Облік інших операційних доходів.

Узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ведеться на рахунку 71 «Інший операційний дохід».

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми одержаних штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення.

3а кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом -- суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 71 «Інший операційний дохід» має такі субрахунки:

711 «Дохід від реалізації іноземної валюти»;

712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»;

713 «Дохід від операційної оренди активів»;

714 «Дохід від операційної курсової різниці»;

715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»;

716 «Відшкодування раніше списаних активів»;

717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»;

718 «Одержані гранти та субсидії»;

719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Віднесення інших операційних доходів на фінансовий результат від основної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки), оформленої працівником бухгалтерії.

Облік доходів від участі в капіталі.

Для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі».

Рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі» має такі субрахунки:

721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства»;

722 «Дохід від спільної діяльності»;

723 «Дохід від інвестицій в дочірні підприємства».

Щомісячне списання доходів від участі в капіталі на результат фінансових операцій здійснюється на підставі довідки (розрахунку), оформленої працівником бухгалтерії.

Облік інших фінансових доходів.

Для обліку доходів, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі» призначено рахунок 73 «Інші фінансові доходи».

Рахунок 73 «Інші фінансові доходи» має такі субрахунки:

731 «Дивіденди одержані»;

732 «Відсотки одержані»;

733 «Інші доходи від фінансових операцій».

За кредитом рахунку відображається визнана сума доходу, за дебетом -- списання кредитового обороту на рахунок 79 «Фінансові результати».

Бухгалтерськими документами по обліку інших фінансових доходів виступають: «Прибутковий касовий ордер», «виписка банку», «Товарно-трансопортна накладна», «Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», контракти та договори про передачу необоротних активів в фінансову оренду та ін.

Облік інших доходів.

Для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначено рахунок 74 «Інші доходи».

За кредитом рахунку 74 «Інші доходи» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом -- належна сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 74 «Інші доходи» має такі субрахунки:

740 Дохід від зміни вартості фінансових інструментів

741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій»;

742 «Дохід від відновлення корисності активів»;

744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»;

745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»;

746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Бухгалтерськими документами по обліку інших доходів виступають: «Прибутковий касовий ордер», «виписка банку», «Товарно-транспортна накладна», «Прибутковий ордер», «Рахунок-фактура», «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», контракти і договори, які заключались із постачальниками і фінансово-кредитними установами та ін.

Облік надзвичайних доходів.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 «Фінансові результати».

За кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом -- суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:

791 «Результат основної діяльності».

792 «Результат фінансових операцій».

793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

На субрахунку 791 «Результат від основної діяльності» визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Іншій операційний дохід»), за дебетом -- сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

На субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом -- списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі».

На субрахунку 793 «Результат від іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом -- списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати»

РОЗДІЛ 11. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Досліджуване підприємство є добре автоматизоване, що значно покращує роботу бухгалтерів. Використовується програма 1С:Бухгалтерія.

Програма 1С:Бухгалтерія є універсальною бухгалтерською програмою і призначена для ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по різних розділах.

Аналітичний облік ведеться по об'єктах аналітичного обліку (субконто) у натуральному і вартісному вираженнях. Програма надає можливість ручного й автоматичного введення проводок. Усі проводки заносяться в журнал операцій. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити довільним тимчасовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах проводок.

Крім журналу операцій програма підтримує кілька списків довідкової інформації (довідників):

o план рахунків;

o список видів об'єктів аналітичного обліку;

o списки об'єктів аналітичного обліку (субконто);

o констант і т.д.

На підставі введених проводок може бути виконаний розрахунок підсумків. Підсумки можуть виводитися за квартал, рік, місяць і за будь-який період, обмежені двома датами. Розрахунок підсумків може виконуватися по запиту й одночасно з введенням проводок (в останньому випадку не потрібно перерахування) [20].

Після розрахунку підсумків програма формує різні відомості:

· зведені проводки;

· оборотно-сальдову відомість;

· оборотно-сальдову відомість по об'єктах аналітичного обліку;

· картка рахунку;

· картка рахунку по одному об'єкті аналітичного обліку;

· аналіз рахунку (аналог головної книги);

· аналіз рахунку по датах;

· аналіз рахунку по об'єктах аналітичного обліку;

· аналіз об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках;

· картка об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках;

· журнальний ордер.

У програмі існує режим формування довільних звітів, що дозволяє з допомогою бухгалтерської термінології описати форму і зміст звіту, включаючи в нього залишки й обороти по рахунках і по об'єктах аналітичного обліку. За допомогою даного режиму можуть бути реалізовані звіти, надані в податкові органи, крім того даний режим використовується для створення внутрішніх звітів для аналізу фінансової діяльності організації в довільній формі.

Крім того програма має функцію збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів.

Головне призначення архівної копії - підстрахування від втрати інформації через поломку комп'ютера, перепадів напруги в електромережі, вірусів. Архівну копію рекомендується зберігати щодня (якщо Ви працювали в цей день із програмою) чи після введення даних у великих обсягах. Має сенс тримати два варіанти архівної копії: останній і передостанній. Наприклад, сьогодні Ви збережете копію на диску 1, завтра - на диску 2, а післязавтра - знову на диску 1 і т.д. Це захистить Вас від втрати інформації через неякісні диски. Диски рекомендується підписувати: номер диску, дата створення копії.

Програма може бути цілком побудована бухгалтером орієнтуючись на діючу нормативно-правову базу і конкретні форми обліку.

РОЗДІЛ 12. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємство складає і подає 6 форм річної фінансової звітності:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до річної фінансової звітності

- додаток до Приміток.

Баланс (Звіт про фінансовий стан).

Порядок заповнення балансу. Згідно НП(С)БО 1 у статтях балансу повинна відображатись правдива, достовірна інформація, що дає змогу оцінити теперішні і майбутні події. Для заповнення балансу використовуються дані про залишки по балансових рахунках. Рахунки доходів і витрат у Балансі підприємства не відображається, а використовуються для складання Звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).

Це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства: операційної, фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність -- це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу підприємства і відображається у балансі .

Звіт про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог НП(С)БО 1 Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбули ся у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Звіт про фінансові результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності. Причина тут полягає в тому, що звіт про фінансові результати складається згідно з принципом нарахування: доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяльності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінансові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів

Існують два методи трансформації звіту про фінансові результати для отримання інформації про рух грошових коштів:

--прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;

--непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосередньо сума чистого прибутку.

Використання зазначених методів приводить до однакових результатів.

У НП(С)БО 1 використовується непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів .

Звіт про власний капітал.

Це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються НП(С)БО 1 «.

У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

--фінансова -- прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

--фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

Наведені концепції капіталу приводять до таких концепцій збереження капіталу:

--збереження фінансового капіталу, згідно з якою прибуток заробляється, якщо тільки фінансова (або грошова) сума чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду;

--збереження фізичного капіталу -- прибуток заробляється, якщо тільки фізична виробнича потужність (або продуктивність)підприємства (або ресурси, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

Вибір підприємством відповідної концепції має базуватися на потребах користувачів фінансових звітів .

Примітки до річної фінансової звітності.

Це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках розкривають:

1) облікову політику підприємства -- як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;

2) інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

3) інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності .Відповідно до чинного господарського законодавства та установчих документів підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо).

Державне регламентування звітності викликане необхідністю узагальнення показників звітності підприємств, різних видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Держкомстату України. З огляду на це державні органи встановлюють єдині правила та форми складання і показники звітності. За порушення цих правил та вимог на керівників та інших посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністративні стягнення.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства. Ця обставина зумовлює засвідчення даних фінансової звітності підписами керівника і головного бухгалтера. Відповідно до чинного законодавства та установчих документів вони несуть відповідальність за організацію та здійснення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності.

ВИСНОВКИ ПРОПОЗИЦІЇ

Під час проходження практики на ТОВ «АВТО-ЛАЙН»мною були закріпленні теоретичні знання з бухгалтерського обліку напідприємстві. Також я отримала навики практичної роботи в бухгалтерії підприємства. Ознайомилась з організацією і функціонуванням економічної служби підприємства; оволоділа технікою ведення бухгалтерського обліку, навиками складання первинних документів, їхнього прийому, перевірки й обробки, веденням записів в облікових регістрах; ознайомилась з порядком складання фінансової, податкової і статистичної звітності; аналізом показників звітності.

Після завершення практики, я можу зробити слідуючий висновок: ТОВ«АВТО-ЛАЙН» є фінансово стійким, високоліквідним та платоспроможним підриємством. Організація бухгалтерії знаходиться на високому рівні, підтвердженням цього є досить хороша автоматизація бухгалтерії, що значно полегшує роботу спеціалістів, а також зменшує можливість допущення помилок при заповненні документів. Програми, щодо ведення обліку постійно оновлюється. Звітність, первинні документи та інша документація знаходяться на належному рівні, згруповані у чіткій послідовності.

Хотілося б відмітити, що бухгалтерський облік являється цілою і не подільною системою, всі ланки якої взаємопов'язані між собою. Він є інформаційною системою, оскільки основним завданням бухгалтерського обліку є збирання, обробка та надання інформації. Крім того, це документальна система, тому що бухгалтерський облік не може функціонувати без документів. Таким чином, бухгалтерський облік -- це велика і складна інформаційно-документальна підсистема системи управління.

Бухгалтерський облік є складною системою - сукупністю елементів методу обліку, пов'язаних між собою та об'єднаних в єдине ціле, які надають інформацію про стан і рух активів, капіталу і зобов'язань, про характер і результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику. Виступаючи ланкою зв'язку між господарською діяльністю та особами, які приймають рішення, бухгалтерський облік: по-перше, вимірює підприємницьку діяльність шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання; по-друге, виконує обробку даних та інтерпретує їх таким чином, щоб вони набули практичної корисності; по-третє, передає у вигляді звітів і інформацію тим, хто використовує її для прийняття управлінських рішень.

Отже, одним із головних чинників ефективного функціонування підприємства є організована робота бухгалтерії, адже саме на неї покладена відповідальність за фінансовий стан підприємства. Тому завдяки злагодженій роботі бухгалтерської служби на ТОВ «АВТО-ЛАЙН» стрімко розвиватися, збільшуючи виробництво та підвищуючи свій прибуток за мінімальних витрат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p., № 996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). -1999. -№40. - ст.365.

2. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Джерело - [http://www.rada.gov.ua].

3. Податковий Кодекс України.

4. Наказ Мінфіну «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» № 291 від 30.11.99

5.Наіональне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»..

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01. 2000 р. за № 27/4248.

8. Батищева Н. «Облік оплати праці за національними стандартами». // Все про бухгалтерський облік. -2002. -№ 71. -С.4.

9. Бібліотека «Фактора». Бухгалтерський облік: нормативна база / Уклад. І.С. Ільяшенко. - Х.: Фактор, 2001. - 252 с

10. Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»./ За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги. -2-ге вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 576 с.

11. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. /За ред. Ф.Ф. Бутинця. - 5-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП. «Рута», 2003. - 726 с.

12. Верхова О. Незавершене будівництво. // Податки та бухгалтерський облік. - 2003 р. - № 100(658). - С. 51-53.

13. Верхова О. Оподаткування прибутку. // Податки та бухгалтерський облік. - 2003 р. - № 85 (643). - С. 53-54.

14. Голов С., Пархоменко В. Новий План рахунків: побудова і застосування. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008 р. - № 1. - С. 66.

15. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: Практичний посібник. - К.: ЛІбра, 2001. - 354 с.

16. Городянська Л. Організація первинного обліку основних засобів на підприємстві. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 6. - С. 26-35.

17. Гордієнко Н.Г. Автоматизоване робоче місце ревізора. Навчальний посібник. К: КНТЕУ, 2002. - 132 с.

18. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. Навчальний посібник. К: Знання-Прес, 2003. - 349 с.

19. Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни- X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208с

20. Крушельницька О.В. Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. -К., «Кондор». - 2003. - 296 с.

21. Мякота В. Амортизація: податковий та бухгалтерський облік. // Податки та бухгалтерський облік. - 2003 р. - № 16(88). - С. 23-51.

22. Облік і аналіз заробітної плати у підприємствах торгівлі: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / О.В. Цуканова; Харк. держ. акад. технології та орг. харчування. -- Х., 2000. -- 17 с.

23. Онищенко Т., Рудяк Ю. Оплата праці: податковий та бухгалтерський облік. -- 2-ге видання, перероб. та доп. -- X.: Фактор, 2003. --320 с.