Розрахунки з покупцями, замовниками і іншими дебіторами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Техніко-економічна характеристика підприємства

2. Методологічні основи організації бухгалтерського обліку розрахункових операцій з вітчизняними покупцями і замовниками

2.1 Облік розрахунків з покупцями та замовниками згідно П(с)БО-10 «Дебіторська заборгованість

2.2 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторами

2.3 Аналітичний облік розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторам

2.4 Синтетичний облік розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторами

2.5 Інвентаризація дебіторської заборгованості

3. Дослідження методології і організації бухгалтерського обліку обліку розрахункових операцій з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторами на підприємстві

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

У курсовій роботі розглядається питання розрахунків з покупцями та замовниками і іншими дебіторами .

Актуальність даної теми визначена тим, що повнота, своєчасність, достовірність відображення розрахунків по товарних операціях є одним з оціночних показників, які визначають якість роботи фірми. Грамотна побудова і управління процесом обліку розрахунків за товарними операціями має велике значення в успішній роботі підприємства.

В даний час велика увага приділяється розрахункам з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами. Це обумовлено тим, що постійно відбувається кругообіг господарських засобів викликає безперервне відновлення різноманітних розрахунків. Одним з найбільш поширених видів розрахунків якраз і є розрахунки з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами за сировину, матеріали, товари та інші матеріальні цінності.

Мета даної курсової роботи полягає в тому, щоб:

- Розкрити сутність і форми розрахунків;

- Дослідити порядок документального оформлення операцій з обліку розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторами;

- Відобразити особливості синтетичного і аналітичного обліку розрахунків;

- Розкрити поняття дебіторської заборгованості;

-Розглянути інвентаризацію дебіторської заборгованості;

-Дослідити методологію і організацію бухгалтерського обліку розрахункових операцій з розрахунками з покупцями та замовниками та іншими дебіторами.

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій. Добре налагоджений облік товарних операцій має вагоме значення в успішній роботі фірми.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами є важливим елементом в системі бухгалтерського обліку.

Основними завданнями цього обліку є:

- Формування повної і достовірної інформації про стан розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності;

- Забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю дотримання законодавства України при здійсненні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами;

- Контроль стану дебіторської та кредиторської заборгованості;

- Контроль дотримання форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і замовниками, іншими дебіторами.

Структура роботи розкриває не тільки теоретичні аспекти запропонованої теми, а й показує на прикладі торговельного підприємства, таким чином, в ній виділяються три розділи.

Перша частина-вступна,де викладена характеристика діючого підприємства.

У другому розділі роботи викладаються теоретичні основи побудови бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками, іншими дебіторами. Дається характеристика рахунку № 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» .

Метою цієї роботи є, як можна ширше вивчити тему курсової роботи.

Все вище сказане зумовило вибір теми даної роботи: «Облік розрахунків з покупцями і замовниками та іншими дебіторами».

Після дослідження курсової роботи зроблено висновки і рекомендовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення бухгалтерського обліку і аналізу розрахунків з покупцями і замовниками та іншими дебіторами.

1. Техніко-економічна характеристика ТОВ «Т+Т»

Підприємство створено у формі товариства з обмеженою відповідальністю.ТОВ «Т+Т» створено 5 лютого 2002 року.Це юридична особа.Органом управління ТОВ»Т+Т» є загальний збір засновників.Засновниками підприємства є фізичні особи,які мають однакові вклади до товариства (50:50).Статутний капітал ТОВ «Т+Т» складає 50 000,00 гривень.Статутний капітал поповнювався коштами.

Основною діяльністю підприємства є «міжнародні вантажні автоперевезення вантажу».Деякий час підприємство працювало на ринку України і тільки після того,як зайняло конкретну нішу на ринку України підприємство почало працювати з іноземними підприємствами.

Поточною діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «Т+Т» керує директор,який є засновником,і координує діяльність підприємства у вирішенні виробничих та фінансових питань.

На даний момент на підприємстві працює 40 чоловік у штаті: 12-адміністративний апарат (директор,замісник директора,головний бухгалтер,бухгалтер,адміністратор,логісти) та 28 чоловік-водії.Згідно законодавству України на підприємстві правцює 2 інваліди 3-ї групи,які працюють неповну робочу неділю.

ТОВ «Т+Т» має свої вантажні автомобілі тоннажністю від 3-х тон до 21 тони.Це власні автомобілі в кількості 30 машин.Свого автопарку не створено,але автопарк для автомашин орендується.На початку діяльності підприємство мало тільки 2 автомашини тоннажністю 12 та 16 тон.Але автомашини були досить старими і через деякий час було вирішено їх продати і придбати інші нові машини меншою тоннажністю.Нові автомашини не потребують постійного ремонту (крім ТО),що дає змогу їх частіше використовувати за призначенням і таким чином вони більше принесуть прибутку підприємству.

В банку було оформлено кредити у валюті під відсотки.На жаль банк запропонував тільки ануїтетний принцип нарахування відсотків,при якому не має сенсу скоріше погашати кредит,але це дає можливість керівництву підприємства прогнозувати постійні платежі, які необхідно сплачувати помісячно.Таким чином банківські кредити і відсотки по цих кредитах автоматично лягають до постійних витрат на декілька років.При ануїтетному принципу погашення кредиту підприємство сплачує однакову суму протягом певного часу (відсотки по банківському кредиту сплачуються в перші роки сплати кредиту,а тіло кредиту наприкінці строку,що дуже вигідно для банку).Відсотки по кредиту підприємство відносить до витрат поточного місяця.

ТОВ «Т+Т» працює як з резидентами так і з нерезидентами.З усіма контрагентами підписуються контракти на виконання послуг.Так як основною діяльністю підприємства є «міжнародні вантажні автоперевезення вантажу» - підприємство отримує валютні кошти від нерезидентів за виконання послуг.Ці валютні кошти не продаються на міжбанківському валютному ринку,а використовуються для надання авансів водіям, які везуть вантаж за кордон (згідно законодавства України про відрядження, підприємство повинно надати працівнику аванс у тій валюті, до якої країни його відряджають, або у іншій конвертованій валюті (долар США,євро)).Власні валютні кошти підприємство має право використовувати для оплати товару та послуг нерезидентів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т+Т» оплачує валютою паливо, яке було використано за кордоном.

Логісти постійно слідкують за тим де знаходиться водій з автомашиною,інструктують їх протягом всього часу відрядження: з моменту завантаження автомашини до моменту її розвантаження. Автомашини ТОВ «Т+Т» практично завжди везуть вантаж декількох замовників одночасно, логісти завантажують площу автомобіля повністю.

Підприємство знаходиться на загальній систему оподаткування.Має пільги з податку на додану вартість.

2. Методологічні основи організації бухгалтерського обліку розрахункових операцій з вітчизняними покупцями і замовниками та іншими дебіторами.

2.1 Облік розрахунків з покупцями та замовниками згідно П(с)БО-10 «Дебіторська заборгованість»

Методичні засади бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (П(С)БО 10)[17]. Стандарт визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності підприємств незалежно від форм власності.

Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Безнадійна дебіторська заборгованість -- поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебітори -- юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошей, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість -- сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість -- сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість -- сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг -- поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості -- сума поточної заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Отже важливим питанням обліку дебіторської заборгованості є її оцінка. Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні забезпечити дотримання викладеного у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ [1] одного з основних принципів фінансової звітності -- обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства не повинна бути завищена.

П(с)БО-10”Дебіторська заборгованість” визначені методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс, при відображенні у фінансовій звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної.[1][12]

Розглядаючи оцінку дебіторської заборгованості, зазначимо, що наприкінці не всі борги дебіторів повертаються підприємству. Тому у підприємства завжди є сумніви у повному погашенні наявної у нього на балансі дебіторської заборгованості. Відмовитися від продажу продукції в кредит продавець, як правило, не може, оскільки він зацікавлений негайно продати вироблену їм продукцію і за рахунок цього збільшити свій дохід. З урахуванням наведеної обставини Стандартом 10 за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржниками.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Майбутня економічна вигода від дебіторської заборгованості полягає в тому, що в результаті її погашення в майбутньому відбудеться пряме надходження грошових коштів або отримання грошей на банківський рахунок від здійснення факторингової операції.

Факторинг -- вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає у придбанні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підприємств (зобов'язань з оплати поставлених товарів і виконаних робіт або послуг). Дебіторська заборгованість може бути погашена шляхом непрямого надходження грошових коштів, наприклад отримання активів за допомогою бартерних операцій, отримання дивідендів акціями інших підприємств.

Відвантажуючи виготовлену продукцію, як правило, не отримують оплату одразу, тобто, відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються у господарських договорах. Бухгалтер повинен звернути увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків.

Водночас мають місце розрахунки з фізичними особами при видачі готівки під звіт, по нестачах цінностей, одержаних позиках та ін. Несвоєчасне одержання грошових коштів за реалізовану продукцію, повернення невикористаних підзвітних сум тощо призводить до труднощів у веденні господарства. Особливо це відчутно в умовах інфляції. Кошти, які тимчасово знаходяться за межами підприємства, працюють на стороні, знецінюються і при простроченні можуть не повернутися в господарство. З метою контролю та підтвердження сум заборгованості проводять інвентаризацію розрахунків.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послух і оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів (їх еквівалентів), що підлягають отриманню за товари, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в період її нарахування.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість. [17]

Умовою достовірної оцінки дебіторської заборгованості є договір, у якому конкретно визначено ціну за одиницю відвантаженої продукції, а також відвантажувальні документи, що підтверджують факт отримання покупцем певної кількості продукції за договірною ціною на зафіксовану суму. Якщо дебіторська заборгованість виникла внаслідок виконання робіт або надання послуг, підставою для її оцінки служать також договори підряду, акти приймання-здачі виконаних робіт і послуг. Відвантажені товари, виконані роботи і послуги можуть бути оплачені векселями, які до їх погашення також облічуються в сумі дебіторської заборгованості. Достовірність оцінки дебіторської заборгованості підтверджується сумою належно оформлених векселів, а також умовами договорів купівлі-продажу або підряду.

З наведеного випливає, що відображати в Балансі[11] та інших формах звітності підприємства дебіторську заборгованість належить лише в тому разі, коли існує імовірність її погашення, внаслідок чого підприємство отримає економічну вигоду, і якщо при цьому вона може бути достовірно оцінена.

Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залежності від: термінів її погашення; ймовірності її погашення; оцінки її відображення в балансі.

Розрізняють поточну і довгострокову дебіторську заборгованість.

Поточна дебіторська заборгованість -- це сума дебіторської заборгованості, яка виникає вході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців від дати балансу.

Довгостроковою дебіторською заборгованістю є сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу й буде погашена після 12 місяців від дати балансу. У балансі підприємства довгострокова дебіторська заборгованість відображається у розділі І "Необоротні активи" за статтею "Довгострокова дебіторська заборгованість", а короткострокова -- у розділі II "Оборотні активи" за статтями "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", "Дебіторська заборгованість за розрахунками", "Інша поточна дебіторська заборгованість".

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як різниця між первинною її вартістю та резервом сумнівних боргів.

Первинна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складається із суми заборгованості покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи, послуги відповідно до укладених договорів, яка залишилася не погашеною на дату складання звітності.

Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними та юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов'язань.

Під зобов'язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.

На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Виникнення заборгованості пов'язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов'язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони -- обов'язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з іншої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.

Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів по зобов'язаннях і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалізовану продукцію та надані послуги.

Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.

Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам.

Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:

- дотримання встановлених правил розрахункових відносин;

- своєчасність розрахунків і запобігання випадкам прострочення сплати дебіторської заборгованості;

-періодична звірка даних бухгалтерського обліку безпосередньо з дебіторами;

-правильне і своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій, їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку;

-своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;

-своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку;

-своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;

-недопущення нереальної дебіторської і кредиторської заборгованості.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.

Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. № 135[20].

Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 135, і зазначають їх при укладанні договорів.

Крім зазначених форм розрахунків, розділом 8 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні" передбачений порядок розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості.

Розділом 5 цієї Інструкції встановлено порядок розрахунків платіжними вимогами без акцепту платників і безспірного стягнення коштів, яке здійснюється у випадках, передбачених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, рішення податкових органів та визнаних претензій документи на безспірне стягнення і безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств.

Безготівкові розрахунки між підприємствами і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування грошових коштів. Грошові кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, коли чинним законодавством передбачений порядок безакцептного списання коштів.

Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки у межах коштів, наявних на рахунку клієнта.

Кошти підприємства підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їхніх касах у межах установленого банком ліміту.

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів:

- платіжних доручень;

- платіжних вимог-доручень;

- розрахункового чека;

-платіжної вимоги;

-акредитива.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Нацбанку України.

Кожен з документів повинен бути заповнений відповідним чином і засвідчений підписами і печаткою.

Безспірне стягнення і безакцептне списання кошті у іноземній валюті регулюються Порядком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з рахунків в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.10.1996 р. № 261. При безготівкових розрахунках між підприємствами, підприємствами і громадянами встановлений термін позовної давності. Позовна давність -- встановлений законом термін для захисту порушеного права.[10]

На підставі Закону України від 06.10.1995 р. № 372/95-ВР "Про внесення змін до статті 460 цивільного кодексу Української РСР" встановлений загальний термін для захисту права за позовом особи, право якої порушене (позовна давність), тривалістю три роки. (Набув чинності з 27.07.1995 р.)[4]

Термін позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з моменту відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) або з моменту здійснення розрахунків, передбачених умовами договору.

Якщо умовами договору не передбачені ці терміни, тоді відлік терміну позовної давності починається з:

· дати надходження коштів на поточний рахунок підприємства-продавця (якщо товари замовникові не відвантажені, роботи не виконані);

· дати відвантаження підприємством-постачальником продукції, надання послуг (якщо оплата від замовника (покупця) не надходила);

· дати оприбуткування товарно-матеріальних цінностей підприємством-покупцем або відображення в бухгалтерському обліку виконаних робіт, наданих послуг підприємством-замовником (якщо оплата не здійснена).

Існують і скорочені терміни позовної давності (до шести місяців), зокрема за позовами:

· про недостачу проданих речей;

· про оплату продукції низької якості;

· про виявлені недоліки в роботі за договором підряду;

· про недоліки в роботі, виконаній за договором побутового замовлення.

· Зміна терміну позовної давності не допускається.

Закінчення терміну позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.

Наявність дебіторської заборгованості свідчить про вилучення коштів з обороту підприємства. Вона виникає з вини покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи (надані послуги).

Для стягнення дебіторської заборгованості встановлені також терміни позовної давності. Дебіторська заборгованість з терміном позовної давності, що минув, списується за рішенням керівника підприємства на результати фінансової діяльності після того, як були прийняті всі заходи для її стягнення (пред'явлення претензій, позовів до суду (господарського суду) до дебіторів-підприємств і до суду - до фізичних осіб).

Слід зазначити, що в Плані рахунків рахунки для обліку розрахункових операцій з дебіторами зосереджені в Класі З, а з кредиторами -- відповідно в Класі 6. Все ж розподіл рахунків дебіторів і кредиторів має дещо умовний характер. Через це рахунки 37 "Розрахунки з різними дебіторами" і 68 "Розрахунки за іншими операціями" можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо та будуть відображені в балансі розгорнуто: в активі та пасиві відповідно.[9]

2.2 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторами

Продаючи свою продукцію (роботи, послуги), підприємства-продавці (виконавці) вступають у взаємовідносини з юридичними і фізичними особами - покупцями і замовниками, а отже - здійснюють з ними у певному порядку розрахунки. Взаємовідносини підприємств з покупцями (замовниками) пов'язані з укладанням договорів купівлі-продажу своєї продукції (товарів), підряду на виконання робіт (надання послуг). У договорах відображаються зобов'язання продавця (виконавця) про обсяги і терміни відвантаження продукції (товарів), виконання робіт (послуг) і зобов'язання покупця (замовника) про приймання продукції (товарів). Особлива увага в договорах приділяється ціні товару, термінам поставки, порядку розрахунків, терміну оплати, оскільки ці умови договору є істотними й необхідні у разі вирішення спору у претензійно-позовному порядку.

Розрахунки, які здійснюються на основі укладених договорів, відносяться до комерційних угод, від результату яких очікують одержати прибуток. Також ще здійснюються операції некомерційного характеру (без укладання договорів), на них не поширюється дія строків позовної давності.

Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання послуг має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється представником покупця і яке повинне містити: реквізити покупця, найменування і кількість отриманої продукції, термін дії доручення, особистий підпис представника, засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис представника покупця на дорученні повинен бути ідентичним підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних та ін.) у договорі на їх виконання також відображаються зобов'язання замовника щодо приймання виконаних робіт, порядку й термінів їх оплати. Прийнята робота має бути оформлена актом відповідної форми, який підписується представником замовника і виконавця або комісією, з обов'язковим посвідченням підписів представників печаткою замовника і виконавця. Аналогічно оформляються операції з надання замовникам різних послуг (ремонту та обслуговування технічних засобів підприємства тощо).

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів:

· платіжних доручень;

· платіжних вимог-доручень;

· розрахункового чека;

· платіжної вимоги;

· акредитива.

Працівники підприємства, які отримали авансом готівку з каси на відрядження, господарські витрати тощо, називаються підзвітними особами. Керівник ТОВ “Т+Т” направляє працівника у відрядження, оформлюючи наказ у якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства чи організації, куди направляється працівник, термін і мета відрядження.

Посвідчення про відрядження - це документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи (у відрядженні).

В ТОВ “Т+Т” ведуться спеціальні журнали обліку працівників, які направляються у відрядження, а також працівників, які прибувають із відрядження.

Розрахунки з, покупцями і замовниками ведуться, як правило, в безготівковій формі, але можливі розрахунки як і з каси готівкою, яка отримана з каси обслуговуючого банку, так і з виручки від реалізації товарів, продукції підприємства, що передбачено Порядком № 21 пункт 1 від 02.02.95 р., в редакції постанови Правління Національного банку України від 13.10.97 р. № 334 (зі змінами та доповненнями)[25].

Видача готівки підзвітним особам проводиться на підставі розпорядження керівника. При цьому оформлюють видатковий касовий ордер. Особа, що отримує грошові кошти повинна пред'явити документ, що посвідчує особу (наприклад паспорт). Дані цього документа повинні бути внесені в ордер (найменування документа, серія, номер, дата та місце видачі). Про суму виданого авансу робиться помітка в посвідченні про відрядження. Список осіб, котрі мають право на одержання готівки під звіт на господарські потреби, затверджується керівником ТОВ “Т+Т”.

Після повернення з відрядження, працівники, котрі одержали готівку під звіт, у встановлений термін зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів. До звіту повинні бути додані всі виправдовуючі документи, а саме: акти закупки, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, квитанції, чеки, рахунки магазинів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Слід зазначити, що обов'язковими реквізитами авансового звіту є резолюція керівника підприємства (уповноваженої ним особи) про затвердження вказаної суми витрат, а також його підпис.

Після складання звіту визначається різниця між сумою одержаного авансу та фактичними витратами, що мали місце під час відрядження. У випадку, якщо підзвітною особою не надано авансового звіту та відповідних виправдовуючих документів у встановлені строки чи нею не повернено до каси залишки невикористаних сум авансів, то в такому випадку бухгалтерія має право утримати таку заборгованість із нарахованої заробітної плати в порядку відповідно до чинного законодавства. Дане положення застосовується лише за умови, що сума авансу видана у національній валюті України на господарські потреби чи втрати на відрядження.

Відповідно до плану рахунків на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відбивається інформація про суму коштів, отриманих від покупця, замовника в рахунок попередньої (повної чи частковий) оплати за продукцію, товари, роботи, послуги. Іншими словами на даному рахунку відбиваються розрахунки між підприємством і покупцями, замовниками. Розрахунки між контрагентами містять у собі не тільки ціну безпосередньо за товар, роботу, послугу, але і суми податку на додаткову вартість, акцизи, податку з продажів. Тому оцінка зобов'язань перед покупцем, замовником по попередній оплаті повинна бути зроблена з урахуванням сум податку на додаткову вартість.

Дата одержання коштів у рахунок оплати продукції, товару, робіт, послуг (у тому числі і попередньої) визначає дату виникнення зобов'язань перед бюджетом.

Для цілей оподатковування дата реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) визначається в залежності від прийнятої облікової політики. Якщо підприємство установило дату виникнення податкового зобов'язання в міру відвантаження і пред'явленню покупцю розрахункових документів, то зобов'язання виникає при настанні найбільш ранньої з наступних дат:

· день відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг);

· день оплати товарів (робіт, послуг).

Покупці продукції (товарів), замовники робіт (послуг) зобов'язані виконувати договірні умови здійснення розрахунків за відповідними договірними сумами у встановлені терміни, проте можуть виникнути непередбачені обставини, які перешкоджають своєчасному виконанню зобов'язань або виконанню їх взагалі. Такими обставинами можуть бути:

· тимчасова або стійка фінансова неплатоспроможність;

· банкрутство;

· форс-мажорні обставини.

Через несвоєчасну оплату покупцями (замовниками) відвантаженої продукції, виконаних робіт, наданих послуг виникають сумнівні борги. Для покриття сумнівних боргів підприємства створюють резерв сумнівних боргів.

При виникненні форс-мажорних обставин (воєнні дії, пожежі, повені тощо) можуть мати місце випадки повної або часткової втрати товарів у дорозі, їх пошкодження, знищення та ін. Аби уникнути збитків за згаданих обставин продавці або покупці можуть застрахувати відвантажені цінності за зазначеними страховими подіями.

Усі підприємства реалізацію своєї продукції, товарів, робіт, послуг відображають на момент відвантаження продукції (товарів), підписання актів виконаних робіт (послуг). Розрахунки з покупцями за товарно-матеріальні цінності та послуги здійснюються, як правило, після відвантаження продукції або надання послуг.

Бухгалтерський облік розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселями, ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». На цьому рахунку узагальнюється також інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних, монтажних, налагоджувальних та ін.) в договорі на їх виконання чітко відображаються зобов'язання виконавця-підрядника і замовника щодо порядку прийому виконаних робіт, термінів їх оплати, а прийнята робота повинна бути оформлена актом відповідної форми, який підписується представниками замовника і виконавця або комісією з обов'язковим завіренням підписів представників печаткою замовника і виконавця.

Облік операцій по дебіторській заборгованості здійснюється на підставі первинних документів та господарських договорів. Вони є свідченням факту здійснення господарських операцій.

Основні первинні документи, які відображають виникнення та погашення дебіторської заборгованості відображено в Таблиці 1.

Табл. 1. Первинні документи з обліку розрахунків

Розрахунки з вітчизняними покупцями:	Розрахунки з іноземними покупцями:
Виникнення заборгованості
накладні рахунки-фактури рахунки акти прийнятих робіт, послуг податкові накладні товарно-транспортні накладні товарні накладні	комерційні документи (рахунки-фактури) транспортні накладні (СМR - залізнична накладна т.д.) платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
Виписки банку, ПКО, векселі	Виписки банку, векселі

Передача продукції підприємством покупцю повинна бути документально підтверджена, щоб уникнути непорозумінь, які можуть виникнути при розрахунках. Відпуск продукції зі складу підприємства проводиться на підставі Довіреності, яка пред'являється представником покупця разом з документом, що засвідчує його особу.

В Довіреності повинні бути заповнені всі реквізити підприємства-покупця, зазначено найменування і кількість отриманої продукції, термін дії довіреності, особистий підпис представника покупця, підтверджений керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця, з наявністю відтиснення печатки. Причому, підпис представника покупця на довіреності повинен бути ідентичний підпису одержувача продукції на відвантажувальних документах.

Порядок обліку і оформлення довіреностей регулюється Інструкцією № 99 від 16.05.96 р., затвердженою наказом Міністерства фінансів України (зі змінами і доповненнями).[21]

Відпуск продукції здійснюється на підставі Накладної з одночасним оформленням Податкової накладної.

Накладна-це супровідний документ,що надається продавцем продавцеві і вміщує перелік товарів,їх кількість і ціну,п оякій вони будуть поставлені покупцеві,умови постачання і відомості про відправника і одержувача.

Виписується накладна у двох примірниках:перший примірник предається підприємству-покупцю,другий залишається на складі підприємства-продавця.

Якщо Договором передбачена передплата, то покупцю спочатку виписується Рахунок-фактура на підставі якої здійснюється оплата за продукцію.

Рахунок-фактура складається підприємством (продавцем) на ім'я покурця (замовника) на підставі договору.Він виписується у двох примірниках,один із яких залишається на підприємстві,інший передається покупцеві.Підприємство-покупець перераховує кошти зі свого рахунку на рахунок підприємства відповідно до виписаного рахунку.В рахунка-фактури вказується :найменування вантажоотримувача та відправника;їх адреси,номер угоди,найменування банку та його реквізити,сума рахунку-фактури,дата відвантаження та інша необхідна інформація.

У разі доставки продукції покупцю транспортом постачальника важливе значення має чітке і правильне оформлення товарно-транспортних накладних з підписами і з печаткою одержувача, що засвідчує отримання товарів або продукції. Товарно-транспортні накладні оформляються в порядку, встановленому Інструкцією № 228/253 від 07.08.96 р., затвердженої наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України[22].

Товарно-транспортна накладна оформлюється підприємством на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо у трьох примірниках.

Але взагалі покупці самі забирають продукцію, тому заповнення товарно-транспортної не є обов'язковим.

Підприємства, які є платниками податку на додану вартість і зареєстровані у податковій інспекції, повинні надати покупцеві податкову накладну із зазначенням у ній дати виписки, порядкового номера, найменування та індивідуального податкового номера продавця і покупця, умови продажу і форми ведення розрахунків.

На підприємстві податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у двох примірниках.Оригінал надається покупцю,друга копія залишається на підприємстві.Виписується податкова накладна на кожне повне або часткове постачання товарів і підписується головним бухгалтером.

Належним чином оформлені документи є підставою для виконання покупцями (замовниками) зобов'язань із проведення розрахунків.

При здійсненні розрахунків готівкою підприємство, одержуючи готівку, зобов'язане надати покупцям (замовникам) відривну квитанцію прибуткового касового ордеру та розрахункові документи, які є підставою про проведення розрахунків з постачальником готівкою.

Квитанція до прибуткового касового ордеру (що є відривною частиною ПКО),засвідчується підписом головного бухгалтера та печаткою підприємства,видається на руки особі,яка здала гроші.

На поточний рахунок зараховують кошти,що надходить за реалізовану продукцію від покупців у погашення заборгованості.Кожна операція за цим рахунком у хронологічному порядку відображається у виписці банку,яка передається банком підприємству щодня.

Ці документи підтверджують оплату,яка надійшла від покупців та замовників,окрім веселів.

Вексель-це цінний папір,який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя,тобто він лише зобов'язується сплатити,а не підтверджує сплату.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін з виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

2.3 Аналітичний облік розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторами

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

Аналітичний облік рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.

Аналітичний облік за рахунком 36 ведеться у відомості 11.8 с.-г. "Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками" та у відомості 11.7 с.-г. "Відомість обліку продажу шляхом взаємних розрахунків". покупець облік дебіторська заборгованість

Облік розрахунків з вітчизняними покупцями і замовниками ведеться на субрахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», з іноземними покупцями -- на субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» рахунка 36, з учасниками промислово-фінансової групи -- на субрахунку 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ».

На субрахунку 362 аналітичний облік ведеться у гривнях і валюті, обумовленій договором.

При цьому побудова аналітичного обліку повинне забезпечувати можливість одержання необхідних даних по: покупцях і замовникам по розрахункових документах, термін оплати яких не наступив; покупцям і замовникам по не оплаченим у термін розрахунковим документам; авансам отриманим; векселям, термін надходження коштів по яких не наступив; векселям, по яких кошти не надійшли в термін.

Рахунки класу 3 припускають роздільний облік на субрахунках засобів і заборгованості в національній і іноземній валюті, включаючи векселя, що течуть фінансові інвестиції, розрахунки з покупцями і замовниками, дебіторами і кредиторами, що відображено в таблиці 2.

Таблиця 2

Виписка з опису інструкції плану рахунків бухгалтерського обліку

Зміст облікових об'єктів	Код за планом рахунків	Зміст облікових операцій	Спосіб аналітичного обліку
Розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги.	36	По дебету відбивається продажна вартість, по кредиту - сума платежів по розрахунках з вітчизняними покупцями.	По кожнім покупці і замовнику, по кожному пред'явленому до оплати рахунка.

Правила ведення аналітичного обліку, по суті, ті ж, що і правила ведення аналітичного обліку по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Новим є наступні розрізи аналітичного обліку (у порівнянні зі старим планом рахунків):

· по розрахункових документах, термін оплати яких не наступив;

· по неоплаченим у термін розрахунковим документам;

· авансам отриманим.

Бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з покупцями та замовниками можна переглянути в таблиці 3.

Таблиця 3

«Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
1	Відображено отримання доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»	701«Дохід від реалізації гготової продукції» 702«Дохід від реалізації товарів» 703«Дохід від реалізації робіт та послуг»
2	Надійшла готівка в касу підприємства від покупців та замовників у рахунок оплати продукції, товарів, робіт і послуг	301 «Каса в національній валюті» 302«Каса в іноземній валюті»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»
3	Надійшла оплата за продукцію, товари, роботи, послуги на рахунки підприємства в банках	311«Поточні рахунки в національній валюті» 312«Поточні рахунки в іноземній валюті» 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».
4	Здійснено зарахування взаємної заборгованості між продавцем і покупцем за відвантажені інші оборотні активи	685«Розрахунки з іншими кредиторами»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»
5	Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців і замовників за рахунок створеного резерву сумнівних боргів	38«Резерв сумнвівних боргів»
6	Здійснено зарахування взаємної заборгованості між підприємством і покупцем (замовником) за відвантажену покупцеві продукцію, товари, виконані замовникові роботи, послуги й отримані товари від покупця (замовника)	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»
7	Погашено кредиторську заборгованість підприємства за страхуванням за рахунок коштів покупців та замовників у рахунок оплати відвантажених продукції, товарів, виконаних робіт, послуг	65 «Розрахунки за страхуванням»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями»
8	Зараховано аванс покупця (замовника), отриманий підприємством під поставку продукції після виконання зобов'язань	681«Розрахунки за авансами одержаними»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями»
9	Відображено суму знижок, наданих після дати реалізації продукції, товарів, робіт, послуг покупцям та замовникам, вартість повернених покупцем продукції, товарів	704«Вирахування з доходу»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»
10	Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців та замовників	84«Інші операційні витрати»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»
11	Списано безнадійні борги, пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг, та за нестачі резерву	944«Сумнівні та безнадійні борги»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»
12	Зменшено дебіторську заборгованість покупців та замовників через невиконання підприємством умов договору	949«Інші витрати операційної діяльності»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями»
13	Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців та замовників внаслідок надзвичайних обставин	99 «Надзвичайні витрати»	361«Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362«Розрахунки з іноземними покупцями»

Ведення аналітичного обліку за такими субрахунками:

· 371 «Розрахунки зa виданими авансами»-в розрізі окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів(за кожним дебітором).

· 372 «Розраxунки з підзвітними особами»-в розрізі фізичних осіб,які одержали грошові кошти під звіт.

· 373 «Рoзрахунки за нарахованими доходами»-у розрізі їх видів.

· 374 «Розpахунки за претензіями»-в розрізі постачальників,транспортних організацій та інших юридичних осіб і пред'явлених до них претензій.

· 375 «Розрахунки зa відшкодуванням завданих збитків»-окремо за кожною винною особою.

· 376 «Розрахyнки за позиками членам кредитних спілoк»-за кожною виданою позикою,кожним членом спілки.

· 377 «Розрахунки з іншими дeбіторами»-за кожним дебітором,за видами заборгованості,термінами її виникнення й погашення.

2.4 Синтетичний облік розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками і іншими дебіторами

Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (післяоплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем -- дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:

· 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"

· 362 "Розрахунки з іноземними покупцями"

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.