Облік податкової звітності

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи фінансового обліку та його значення в фінансово-господарській діяльності підприємства

1.1 Поняття про фінансовий облік та його основні завдання і методи

1.2 Аналіз нормативно-правового забезпечення фінансового обліку

1.3 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

2. Організація і методика фінансового обліку податкової звітності

2.1 Організаційно-методологічні аспекти фінансового обліку податкової звітності

2.2 Формування джерел інформації та методика складання податкової звітності підприємства

3. Удосконалення організації та методики обліку податкової звітності в системі електронної обробки даних

3.1 Загальний аналіз ринку програмних продуктів з бухгалтерського обліку та їх переваги і недоліки

3.2 Удосконалення організації фінансового обліку податкової звітності підприємства на базі використання назву програмного продукту M.E.Doc

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у розробленні та прийнятті різного роду управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ефективності їх господарської діяльності та максимізації прибутку. Поряд з тим, впровадження у вітчизняній економіці ринкової моделі розвитку та орієнтація на євроінтеграцію вимагає перегляду методологічної основи обліку, уточнення його об'єктів, технології збору і обробки даних. На сьогоднішній день, одним з найбільш складних і суперечливих питань вітчизняного обліку є облік податкової звітності.

Податкова звітність підприємства ? один з видів бухгалтерської звітності. Подається у вигляді податкових декларацій (розрахунків) платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Передусім, складнощі в сучасному обліку податків обумовлені постійними змінами податкового законодавства. Нормативно-правове регулювання обліку та розрахунків з бюджетом за податками зазнало істотних змін в контексті реалізації податкової реформи та прийняття у 2010 році нового Податкового кодексу, який, втім, і на сьогоднішній день перебуває в стадії постійної трансформації у відповідності до вимог сучасної економіки.

Отже, дослідження даної проблеми, а саме фінансовий облік податкової звітності, є особливо актуальним в наш час, коли і Україна стоїть на шляху подальшого розвитку, коли податкова та економічна системи в країні, можна сказати, перебуває у стані становлення. Цим обумовлюється актуальність обраної теми.

Добре побудований, належним чином організований фінансовий облік податкової звітності має суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

Актуальні питання фінансового обліку податкової звітності знайшли своє відображення у працях багатьох вітчизняних дослідників, таких як Ф. Бутинець, М. Коцупатрий, Т. Савчук, М. Білуха, Т. Мікитенко, С. Левіцька, М. Дем'яненко, В. Сердюк, О. Гусакова, А. Малишкин, А. Мурашко та ін.

Водночас ряд теоретичних і практичних проблемних питань щодо організації та методики фінансового обліку податкової звітності залишаються невирішеними. Зокрема, сучасний фінансовий облік, направлений на відображення економічного стану підприємства, не ставить на меті забезпечення фіксації та накопичення інформації про розрахунок податкових платежів у тому ступені деталізації та формі представлення, яка передбачена податковим законодавством України. Це обумовлює народження нового виду обліку ? податкового, який істотно відрізняється від фінансового та управлінського. Втім, як свідчать численні наукові дослідження, надання податковому обліку автономного статусу, тобто відсутність його зв'язку з фінансовим обліком вбачається досить спірним питанням.

Мета роботи ? дослідження фінансового обліку податкової звітності підприємства та визначення шляхів його удосконалення із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій.

Для досягнення мети в дослідженні вирішено ряд завдань:

? досліджено сутність та значення фінансового обліку, визначено його основні завдання та методи;

? проаналізовано нормативно-правові документи, що регламентують фінансовий облік податкової звітності;

? проведено аналіз господарської діяльності та фінансового стану базового підприємства;

? розкрито методологічні основи організації фінансового обліку податкової звітності;

? розглянуто методику формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах;

? охарактеризовано податкову звітність підприємства та порядок її складання;

? досліджено інформаційні системи і технології, що застосовуються для вдосконалення обліку податкової звітності.

Об'єктом дослідження є фінансовий облік.

Предметом дослідження є організація фінансового обліку податкової звітності.

При виконанні дослідження курсової роботи використано наступні методи: дослідження літературних джерел, статистичної обробки фінансової інформації, порівняльного фінансово-економічного аналізу, системного аналізу. Важливим є метод аналізу та синтезу опрацьованої інформації, розробка власних висновків, порівняльний метод.

Теоретичною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань оподаткування в Україні, Податковий Кодекс України, офіційні видання Верховної Ради України, матеріали Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, монографічна, періодична, довідкова література, матеріали конференцій, збірники наукових праць.

Інформаційну базу роботи склали матеріали бухгалтерської та податкової звітності ПП «НВЦ-Лідер» за 2011-2013рр



1. Теоретичні основи фінансового обліку та його значення в фінансово-господарській діяльності підприємства

1.1 Поняття про фінансовий облік та його основні завдання і методи

Система бухгалтерського обліку будь-якого підприємства чи організації є інформаційною основою і умовою здійснення всіх інших функцій управління, що складають логіку циклів управління цим підприємством чи організацією: планування, як процесу встановлення майбутніх (прогнозних) показників діяльності; контролю як процесу зіставлення планових та фактичних (облікових) показників; економічного аналізу, як процесу оцінки досягнутих показників діяльності та виявлених відхилень від планових параметрів; регулювання, як процесу прийняття управлінських рішень щодо забезпечення досягнення планових показників діяльності та усунення негативних відхилень і закріплення позитивних результатів.

За останні роки, в Україні у зв'язку з реформування економіки, кардинальними змінами оподаткування, традиційно єдина система бухгалтерського обліку почала змінюватись. Як результат, з неї поступово викристалізовуються три підсистеми, які хоч і поєднані між собою, однак мають певні відмінності.

Такий поділ бухгалтерського обліку є об'єктивним, оскільки на рубежі другого й третього тисячоліття наша держава інтегрується у світову економіку і очевидною є потреба приведення національної системи у відповідність із міжнародною практикою, оскільки його інформація має формуватися на загальноприйнятих методологічних підходах. Таким чином, як і в більшості економічно розвинутих країн, в Україні здійснюється впровадження стандартів бухгалтерського обліку, який нині поділяють на фінансовий, податковий та управлінський. Кожний з цих видів обліку має свою специфіку та різну мету. [3]

Поділ бухгалтерського обліку на види (підсистеми) або виділення самостійних облікових систем є однією із сучасних проблем теорії бухгалтерського обліку.

Виходячи з наявності різних інтересів користувачів бухгалтерської інформації, сьогодні, на практиці підприємства змушені організовувати для забезпечення відповідних інформаційних потреб три окремі підсистеми обліку. Разом з тим, тривала ізоляція вітчизняної системи бухгалтерського обліку від зарубіжних досягнень у цій галузі зумовила те, що розробку методики організації фінансового і, особливо, податкового та управлінського обліку на підприємствах безпосередньо доводиться розпочинати заново, бо їхня методологія науковцями навіть не досліджувалась. Більше того, окремі авторитетні вчені навіть заперечують необхідність і правомірність поділу бухгалтерського обліку на фінансовий, податковий та управлінський.

У зв'язку з цим варто наголосити, що на сьогоднішній день, поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський за окремими об'єктами часто доволі умовний, а тому розмежувати їх на конкретному підприємстві у «чистому» вигляді важко. Адже у підсистемах фінансового, управлінського й податкового обліку використовуються одній й ті самі елементи методу загальної системи бухгалтерського обліку: документація, оцінка, рахунки, подвійний запис, калькуляція, інвентаризація, баланс, але неоднаковою мірою з огляду на властивість облікованих об'єктів.

Проте, оскільки предметом бухгалтерського обліку є сукупність його об'єктів, кожний вид обліку, незалежно від того, є він фінансовим, управлінським чи податковим, має певні відмінності, тому що, як підсистема вужчий і не охоплює всіх об'єктів, а лише поглиблює розкриття інформації про окремі з них. Саме від змісту і діапазону об'єктів кожної підсистеми залежить застосування елементів методу бухгалтерського обліку.

Найбільш всеохоплюючою є підсистема фінансового обліку, тому в ній застосовуються всі елементи методу загальної системи бухгалтерського обліку. [1]

Метод бухгалтерського обліку можна визначити як систему прийомів (методів, способів), які забезпечують суцільне, безперервне та взаємопов'язане відображення обліку предмета (сукупності об'єктів) як у часі, так і в просторі, а з точки зору філософії метод, як і будь-яка теоретична система знання ґрунтується на принципах, пов'язаних між собою.

Кожний принцип визначає відповідний метод обліку:

1. Принцип двоїстості вимагає застосування методу балансового подання стану та змін стану господарства.

2. Принцип вартісного вимірювання - метод грошової оцінки.

3. Принцип доказовості - метод документування та реєстрації господарських фактів-явищ та процесів.

4. Принцип індивідуалізації та персоніфікації господарських фактів - метод рахунку.

5. Принцип безперервності - метод суцільної реєстрації в часі та просторі в облікових реєстрах.

6. Принцип періодичності - метод складання бухгалтерського балансу. [7]

Фінансовий облік є складовою і невід'ємною частиною економічної (політичної та філософської) науки. Якщо економіка (на макро- і мікрорівнях) вивчає умови і фактори використання ресурсів для виробництва товарів, їх розподіл та споживання в суспільстві, то облік забезпечує збирання первинних даних щодо використання ресурсів, ефективності процесів, формування витрат, доходів та фінансових результатів окремих підприємств. Він збирає дані про факти господарської діяльності, що фіксуються в первинних документах, оцінює та групує однорідні факти на рахунках та в регістрах, формує фінансову звітність про ті самі об'єкти, які вивчає економіка.[9]

Фінансовий облік є динамічною і відкритою системою, яка контактує з економікою, тому з розвитком економічної системи змінюється система обліку: з'являються нові елементи, відмирають старі, постають нові зв'язки між елементами (рахунки, правила розрахунків окремих економічних показників, моделі обліку ресурсів, собівартості, прибутку та ін.)

Фінансовий облік на всіх вітчизняних підприємствах, установах та організаціях ведеться безперервно з моменту їх реєстрації до моменту ліквідації, тому на кожному підприємстві бухгалтерський облік повинен бути організований відповідним чином із врахуванням особливостей конкретного підприємства з дотриманням єдиних правил.

За найбільш популярним визначенням, фінансовий облік ? це сукупність правил та процедур, що забезпечують підготовку і надання інформації про фінансовий стан та результати діяльності організації згідно з вимогами законодавчих і нормативних актів, а також стандартами бухгалтерського обліку.

За іншим визначенням, фінансовий облік - це комплексний синтетичний облік всіх засобів і коштів та всієї економічної діяльності підприємства, фірми. До нього входить аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими організаціями та особами, а також аналітичний облік фінансових операцій (облік акцій, дивідендів, облігацій, векселів, кредитів і процентів, інвестицій тощо). [5]

Головною метою ведення фінансового обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. [8]

Фінансовий облік фіксує інформацію про господарську діяльність, зокрема, про фінансові результати підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо. [1]

Об'єктами фінансового обліку, які підлягають обов'язковому відображенню, є:

1) активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, довгострокові і короткострокові фінансові інвестиції, довгострокові і поточні біологічні активи, виробничі запаси, розрахунки з дебіторами (дебіторська заборгованість всіх видів), кошти, інші активи;

2) джерела власних засобів: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, цільове фінансування і цільові надходження, нерозподілений прибуток, інші джерела власних засобів;

3) зобов'язання підприємства (пасиви): довгострокові кредити банків і позикові кошти, короткострокові кредити банків і позикові кошти, розрахунки з кредиторами (кредиторська заборгованість всіх видів), інші короткострокові зобов'язання;

4) доходи підприємства за їх видами і витрати підприємства за їх економічними елементами;

5) фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;

6) господарські процеси та операції, що здійснюються з наведеними вище об'єктами.

Саме за даними фінансового обліку визначається прибуток або збиток підприємства і складається фінансова та податкова звітність.

Бухгалтерський фінансовий облік орієнтований, в першу чергу, на зовнішніх користувачів. Тому, ця інформація не може бути конфіденційною, її мають право перевіряти контролюючі органи - ревізори, податкові інспектори, спеціалісти вищестоящих органів управління. Інформація фінансового обліку подається зовнішнім користувачам, як правило, після завершення кварталу (як виняток, інформація податкового обліку, що подається після завершення місяця чи кварталу).



1.2 Аналіз нормативно-правового забезпечення фінансового обліку

Фінансовий облік здійснюється за загальноприйнятими положеннями (стандартами) і скрупульозно фіксує минулі господарські операції, його характерною ознакою є історичність, тут неможливе наближене відображення результатів, якому часто віддають перевагу управлінці за альтернативи: недостатньо точна, але своєчасна інформація, або ж точна, але запізніла. У фінансовому обліку здійснюється контроль за активами і капіталом підприємства загалом.

З певними застереженнями можна вважати, що фінансовий облік на підприємстві - це синтетичний облік. Реєстрами фінансового обліку, як правило, є журнали, в яких інформація у більшості випадків згрупована за синтетичними рахунками чи субрахунками першого порядку, та Головна книга. У цьому переконує аналіз зарубіжної практики, де, наприклад, доходи і витрати обліковує фінансова бухгалтерія загальною сумою без розподілу між окремими об'єктами обліку, а точний (аналітичний) облік витрат конкретних матеріальних цінностей, зарплати й інших виробничих витрат здійснюється в експлуатаційній, тобто управлінській бухгалтерії.

Повертаючись до питання необхідності розмежування податкового та фінансового обліку варто відзначити, що якщо абстрагуватись від особливостей податкового обліку, можна стверджувати, що фінансовий облік має високий рівень синтезації інформації.

Податковий і фінансовий облік відрізняються як за первинними документами (податкова накладна - у податковому обліку і товарно-транспортна накладна - у фінансовому обліку), так і за обліковими реєстрами (книга обліку придбання чи продажу товарів, робіт і послуг, реєстри обліку валових витрат і валових доходів, аналогів яким у фінансовому обліку взагалі немає), звітними документами, податкові форми котрих набагато численніші, ніж у фінансовій звітності, термінами подання звітності, що в податковій системі більш оперативні порівняно з фінансовою. Зокрема, податкова звітність є місячною, квартальною і річною, тоді як фінансова - лише квартальною і річною.

У той же час документи податкової звітності виконують функції первинних документів фінансового обліку, оскільки для складання певних форм податкової звітності дані фінансового обліку - це лише вихідна інформаційна база, а потім ці форми податкової звітності є основою для записів в інших аналітичних реєстрах фінансового обліку.

Методологія обліку передбачає процедури отримання первинних даних, оцінки ресурсів, ведення рахунків синтетичного та аналітичного обліку, критерії розмежування основних засобів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, а також порядок нарахування амортизації, обліку ремонтів, визначення обсягу реалізації, доходів, фінансових результатів та інші питання.

Технологія обробки даних включає такі елементи:

? план рахунків бухгалтерського обліку;

? форми бухгалтерського обліку;

? послідовність проходження документів (від заповнення до передачі в архів);

? організацію внутрішнього контролю, що полягає у внутрішньому впливі на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою отримання вигоди від його діяльності:

? складання групувальних таблиць і регістрів обліку;

? проведення інвентаризації майна та зобов'язань;

? складання звітів про використання ресурсів. [8]

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що на практиці фінансовий облік є процесом узагальнення інформаційних даних та їх надання у формі фінансової звітності зовнішнім користувачам.



1.3 Аналіз нормативно-правового забезпечення фінансового обліку

Вплив інтеграційних процесів на економіку У країни передбачає докорінні зміни в системі бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку в У країні має ґрунтуватись на кращих традиціях і правилах застосування світової практики ведення та організації бухгалтерського обліку, зберігаючи при цьому його національні особливості. Тому у 1998 році в У країні була прийнята спеціальна Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. Головне завдання трансформації національної системи бухгалтерського обліку полягає у прискоренні процесу її приведення у відповідність з вимогами ринкової економіки та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Необхідною умовою для цього є ефективне нормативно-правове забезпечення обліку та дієве правове регулювання.

Нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку і звітності

має за мету регулювання бухгалтерського обліку і являє собою систему законодавчих і нормативних актів, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності та відповідно до яких суб'єкти господарювання здійснюють фінансово-господарську діяльність. При цьому нормативно-правові акти мають певну ієрархічну підпорядкованість (рис.1.1). [4]

Правове регулювання бухгалтерського обліку - це система законодавчих і нормативних актів, відповідно до яких підприємство здійснює господарсько-фінансову діяльність і забезпечує ведення її бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулюванню з боку держави підлягають аспекти бухгалтерського обліку, пов'язані з узагальненням інформації та складання звітності, потрібної зовнішнім користувачам. Порядок, форми, строки і структура інформації та звітності для внутрішніх користувачів регулюються суб'єктом господарювання. [5]



Рис. 1.1 Нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні може бути представлена такими рівнями:

1. Закони, що регламентують основи здійснення господарської діяльності підприємств, організацій і установ, відповідні підзаконні нормативні акти.

2. Закони, що регламентують безпосередньо порядок ведення обліку та складання звітності в Україні. Необхідно зазначити, що питання державного регулювання бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах також регламентовані у прийнятих законах та інших нормативних документах.

3. Нормативні документи, що регламентують особливості та аспекти ведення обліку та складання звітності - положення (стандарти) бухгалтерського обліку, плани рахунків бухгалтерського обліку та інші нормативні акти (накази, інструкції та ін.), що приймаються центральними органами спеціальної компетенції (Міністерством фінансів України, НБУ, Держкомстатом України та іншими відомствами).

4. Методичні рекомендації з ведення бухгалтерського обліку, що розробляються і затверджуються для роз'яснення певних аспектів ведення обліку та складання звітності, або з урахуванням особливостей та потреб певних видів діяльності.

5. Робочі документи щодо організації та ведення бухгалтерського обліку та застосування облікової політики, що приймаються власником підприємства на підставі нормативних документів, розроблених і затверджених органами держави.

6. Нормативні документи щодо морально-етичного регулювання бухгалтерської діяльності, що розробляються професійними організаціями бухгалтерів та аудиторів. [7]

За останній рік, законодавство у сфері регулювання та нормативного забезпечення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні зазнало істотних змін, що як зазначалося, пов'язано з інтенсивними процесами глобалізації економічних процесів в країні та інтеграцією облікових систем.

На сьогоднішній день, організаційно-методичні та концептуальні засади бухгалтерського обліку викладені в численних нормативних актах держави. Останні умовно можна поділити на три великі групи: законодавча база (Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»), нормативна база (П(С)БО) та методична база (Накази МФУ, Постанови КМУ, тощо).

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» на сьогоднішній день є головним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. [11] У першому розділі Закону викладено загальні положення та поняття, що застосовуються в сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, розтлумачено мету і завдання фінансової звітності, викладено фундаментальні принципи складання фінансової звітності. Другий розділ Закону присвячений питання державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні. У статтях третього розділу Закону викладено основні питання організації та ведення бухгалтерського обліку на вітчизняних підприємствах. Четвертий розділ Закону присвячений власне питанням фінансової звітності підприємств. Статтями 11 - 15 визначено регламентовано основні вимоги до фінансової звітності, визначено звітній період та порядок подання фінансової звітності, вимоги щодо оприлюднення публічної звітності.

Загальні вимоги до ведення фінансової звітності підприємствами України викладено у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке встановлює: складові її елементи і мету складання фінансової звітності, звітний період, якісні характеристики та принципи складання фінансової звітності, вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності. [12]

З прийняттям НП(С)БО №1, відмінено дію П(С)БО 1-5, що регламентували порядок складання Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів та Звіту про власний капітал.

Зважаючи на те, що чинний НП(С)БО 1, по суті, регулює лише загальні положення щодо змісту та форми фінансової звітності, під час складання останньої необхідно керуватися законодавчими актами: «Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності» [13] і «Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності», що містять формули, які дозволяють перевірити взаємозв'язок даних рядків балансу.

Загалом, зміни у законодавстві стосовно організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємств України були об'єктивно обумовлені з огляду на реформаційні процеси в економіці держави. Істотні нововведення мали б наблизити фінансову звітність вітчизняних підприємств до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, проте на практиці формати фінансових звітів для підприємств України видозмінені не суттєво, але підходи до заповнення окремих статей звітності містять принципові відмінності та потребують уточнення.

Зважаючи на вищезазначені проблеми, питання нормативно-правового забезпечення та регулювання складання та подання фінансової звітності в Україні є предметом численних наукових дискусій.

Перспективним напрямком розвитку бухгалтерського обліку на сьогоднішній день, вбачається встановлення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за єдиними правилами для всіх суб'єктів. У зв'язку з цим назріла потреба вдосконалення не лише системи бухгалтерського обліку в Україні, але також інститутів його регулювання, про що свідчить наукова полеміка. У науково-професійній спільноті існують різні бачення вирішення цих проблем: від удосконалення роботи існуючого регулятора до створення нового регуляторного органу.

У державі немає чіткого визначення відповідального суб'єкта за стан бухгалтерського обліку, у зв'язку з тим, що збирає та обробляє фінансову звітність Державний комітет статистики України, а визначає методологію бухгалтерського обліку і звітності Міністерство фінансів. Крім того, обмежені можливості й невизначений статус Методологічної ради з бухгалтерського обліку не сприяють вирішенню проблем щодо вдосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні та інститутів його регулювання.

Обмеженими є можливості й інших державних інституцій, існуючих професійних бухгалтерських організацій, науки й освіти, розв'язувати проблемні питання бухгалтерської кризи в Україні.

Виходячи з вищевказаного, необхідно на законодавчому рівні:

? чітко визначити роль та задекларувати повноваження різних регуляторів у встановленні вимог, здійсненні моніторингу та забезпечення дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

? забезпечити відповідальність членів регуляторного органу за формування й дотримання методології бухгалтерського обліку у сферах їх впливу;

? удосконалити регламентацію бухгалтерського обліку з метою отримання обліково-звітної інформації такого обсягу та якості, що задовольнятиме потреби і забезпечуватиме рівновагу інтересів усіх її користувачів.

Таким чином, у сучасних умовах господарювання бухгалтерський облік має всі передумови, щоб держава використовувала його як організаційно-економічну систему регулювання (а не управління) економікою. Для цього необхідно добитись виконання основного призначення бухгалтерського обліку - надання достовірної інформації користувачам.

Таким чином, теперішній статус бухгалтерського обліку вимагає належного визнання, як соціально- економічного інституту. Це створить передумови для використання бухгалтерського обліку як організаційно-економічної системи регулювання економіки.

ПП «НВЦ-Лідер» є суб'єктом малого підприємництва, що здійснює діяльність у сфері оптового продажу будівельних матеріалів.

Продукція ПП «НВЦ-Лідер» представлена широким спектром найменувань різноманітних будівельних матеріалів таких відомих виробників як«Днепр-Контакт», «Дюфа», «Колор», «Лидер», НПП «Графит», «Сканмикс», «ТехноНИКОЛЬ», «Фламинго».

Асортимент продукції, що реалізує підприємство включає: Вододисперсійні фарби:красителі, фарби інтер'єрні, фарби фасадні; Гідроізоляційні матеріали: мастики гідроізоляційні; Графіт; Грунтовки; Клей Фарби масляні; Покрівельні матеріали; Покриття для підлоги; Пластик; Розчинювачі; Сухі будівельні суміші; Емалі ПФ.

Основними конкурентами підприємства є Компанія «Demi-Lune», ТОВ «ЄвроФасад»,ТОВ «Тектум С»,ТОВ «Універсал Трейд»,Склад-магазин «БудМакс» (ТОВ «БудМакс») та ін..

Приватне підприємство «НВЦ-Лідер» є юридичною особою згідно з законодавством України. Підприємство здійснює свою діяльність на основі та у відповідності до чинного законодавства України, Статуту підприємства.

Середньооблікова чисельність персоналу підприємства складає 18 осіб.

Господарська діяльність підприємства базується на принципах господарського розрахунку, забезпечує самостійність фінансування витрат на розвиток та удосконалення діяльності, нематеріальне стимулювання працівників підприємства з прибутку. Підприємство веде самостійний, окремий баланс, має рахунки в установах банку, печатку і штамп зі своєю назвою, та користується фірмовою символікою засновника. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно чинного законодавства.

Бухгалтерський облік на ПП «НВЦ-Лідер» організований у відповідності до чинних норм законодавства України. Приватне підприємство «НВЦ-Лідер», як зазначалося за своєю організаційно-правовою формою є суб'єктом малого підприємництва. Організація обліку на малому підприємстві, як і на будь якому іншому, вимагає налагодження чіткої системи бухгалтерського обліку, контролю і звітності. Проте малі форми господарювання обумовлюють і ряд специфічних особливостей у застосуванні методів та прийомів бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на ПП «НВЦ-Лідер» організовується на основі облікової політики підприємства, затвердженої Наказом №1 « Про облікову політику ПП «НВЦ-Лідер» у 2014 р. від 01.01. 2014 р.

Положення облікової політики підприємства складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996 (із змінами і доповненнями), затверджених Міністерством Фінансів України положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), інструкцій та інших нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені Статутом, та з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності на ПП «НВЦ-Лідер».

Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером. Посада головного бухгалтера входить до штатного розкладу підприємства. Головний бухгалтер забезпечує дотримання вимог, передбачених Законом про бухгалтерський облік, зокрема п.7 ст. 8, та іншими законодавчими та нормативними документами з питань організації і ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Бухгалтерський облік господарських операцій на ПП «НВЦ-Лідер» здійснюється у відповідності до затвердженого на підприємстві плану рахунків.

Згідно вимог чинного законодавства, ПП «НВЦ-Лідер» складає та подає до повноважних органів фінансову звітність, перелік та структуру форм якої регламентовано Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

До складу фінансової звітності ПП «НВЦ-Лідер» відносяться:

? Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) (Додатки А,Б,В);

? Звіт про фінансові результати (форма № 2-м) (Додатки А,Б,В);

Раціональна та правильна організація бухгалтерського обліку на підприємстві має виключне значення для ефективної господарської діяльності підприємства та істотно впливає на показники фінансового стану підприємства. Для характеристики та оцінки господарської діяльності ПП «НВЦ-Лідер» доцільно провести розрахунки основних економічних показників діяльності підприємства (Табл.1.1)

Таблиця 1.1 ? Основні економічні показники діяльності ПП «НВЦ-Лідер» за 2011-2013 рр.

Показники	Од. виміру	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення
					2012-2011	2013-2012
					в абс. сумі	у %	в абс. сумі	у %
Вартість основних засобів	тис.грн.	77,5	62,5	56,5	-15	-19,35	-6	-9,60
Виручка від реалізації	тис.грн.	5339,7	4447,3	6392,3	-892,4	-16,71	1945	43,73
Собіварість	тис.грн.	3717,3	3145,5	4641,7	-571,8	-15,38	1496,2	47,57
Чистий прибуток (збиток)	тис.грн.	106,8	94,6	26,7	-12,2	-11,42	-67,9	-71,78
Величина оборотних активів	тис.грн.	1004,5	966,3	1065,6	-38,2	-3,80	99,3	10,28
Дебіторська заборгованість	тис.грн.	352	225,2	408,1	-126,8	-36,02	182,9	81,22
Кредиторська заборгованість	тис.грн.	144,5	205,3	196,7	60,8	42,08	-8,6	-4,19
Середньо-спискова чисельність працівників	Чол.	18	18	18	0	0,00	0	0,00

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства дають підстави зробити висновки, що вартість основних виробничих фондів у порівнянні 2013 р. з 2012р. зменшилася на 6,0 тис. грн., що у процентному відношенні складає майже 10%. Виручка від реалізації у 2013р. збільшилася на 1945 тис. грн. у порівнянні 2012р., тобто на 43,7%. Зростання обсягів виручки від реалізації свідчить про те, що підприємство активно займається торгівельною діяльністю. Поряд із зростанням виручки, спостерігається і зростання собівартості реалізованої продукції протягом 2013р. Так, за підсумками 2013р. собівартість збільшилася на 1496,2 тис. грн, тобто на 47,6% порівняно з 2012р. Величина оборотних засобів збільшилась на 99,3 тис. грн. у порівнянні 2013р. до 2012р., тобто підприємство за підсумками діяльності 2013 року збільшило оборотні активи на 10%. Зростання оборотних активів підприємства протягом 2013 року було обумовлено передусім збільшенням суми дебіторської заборгованості у 2013р. на 81,2% порівняно з сумою 2012р., та збільшенням запасів готової продукції на 10% у 2013 році. Істотне збільшення дебіторської заборгованості є негативним з точки зору ефективності діяльності підприємства, адже свідчить про те, що покупці підприємства не розраховуються вчасно за продукцію. Негативним моментом в змінні структури оборотних активів слід вважати зменшення суми грошових коштів підприємства на 99% у 2013 р. порівняно з аналогічним періодом 2012р. Позитивним моментом господарської діяльності підприємства за підсумками роботи у 2013р. варто вважати істотне зменшення кредиторської заборгованості на 8,6 тис. грн., тобто на 36%.

Важливим джерелом інформації про ефективність господарської діяльності підприємства є Баланс. Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства за 2011-2013 рр. Дані аналізу представимо у таблиці 1.2

Таблиця 1.2 ? Порівняльний аналітичний баланс ПП «НВЦ-Лідер» за 2011-2013 рр.

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення 2013/2012
	Сума, тис.грн	питома вага, %	Сума, тис.грн	питома вага, %	Сума, тис.грн	питома вага, %	Абсолютне, тис.грн	Відносне %
АКТИВ
1 Необоротні активи
Основні засоби (залишкова вартість)	77,5	100,00%	62,5	100,00%	56,5	100,00%	-6,00	-9,6%
Усього за розділом І	77,5	7,16%	62,5	6,08%	56,5	5,04%	-6,00	-9,6%
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	1,7	0,17%	0,4	0,04%	0,3	0,03%	-0,10	-25,0%
Готова продукція	577,2	57,46%	532,8	55,14%	637,8	59,85%	105,00	19,7%
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.	352	35,04%	225,2	23,31%	408,1	38,30%	182,90	81,2%
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	2,3	0,23%	1,0	0,10%	1,8	0,17%	0,80	80,0%
Інша поточна дебіторська заборгованість	5,4	0,54%	2,5	0,26%	3,4	0,32%	0,90	36,0%
Грошові кошти та їх еквіваленти	53,6	5,34%	192,1	19,88%	1,1	0,10%	-191,00	-99,4%
Інші оборотні активи	12,3	1,22%	12,3	1,27%	13,1	1,23%	0,80	6,5%
Усього за розділом ІІ	1004,5	92,82%	966,3	93,92%	1065,6	94,96%	99,30	10,3%
Баланс	1082,2		1028,8		1122,1		93,30	9,1%
ПАСИВ
І. Власний капітал
Статутний капітал	0,5	0,06%	0,5	0,06%	0,5	0,06%	0,00	0,0%
Додатковий капітал	17,0	1,90%	17,0	2,12%	17,0	2,05%	0,00	0,0%
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	877,8	98,05%	783,2	97,81%	809,9	97,88%	26,70	3,4%
Усього за розділом І	895,3	82,73%	800,7	77,83%	827,4	73,74%	26,70	3,3%
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків					41,2	13,98%	41,20
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.	144,5	77,31%	205,3	90,00%	196,7	86,23%	-8,60	-4,2%
Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом	38,2	20,44%	22	9,64%	56,8	24,90%	34,80	158,2%
Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування
Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці
Інші поточні зобов'язання	4,2	2,25%	0,8	0,35%			-0,80	-100,0%
Усього за розділом ІV	186,9	17,27%	228,1	22,17%	294,7	26,26%	66,60	29,2%
Баланс	1082,2		1028,8		1122,1		93,30	9,1%

На основі проведеного аналізу Балансу підприємства видно, що в структурі активів підприємства переважають оборотні активи, причому спостерігається постійне зменшення частки необоротних активів підприємства протягом аналізованого періоду. Співвідношення частки оборотних та необоротних активів в структурі активів підприємства становить на кінець 2013р. 94,96% та 5,04% відповідно. Така істотна різниця в структурі активів підприємства є виправданою, з огляду на специфіку господарської діяльності підприємства. Стабільне зменшення необоротних активів в структурі активів підприємства відбувається за рахунок нарахування зносу основних засобів і на кінець 2013 р. становить 56,5 тис. грн.

Структура оборотних активів, в свою чергу, відображає, що підприємство досить активно здійснює господарську діяльність. Про це свідчить те, що за аналізований період часу вони збільшились на 10,3%, але той факт, що основу оборотних активів становить дебіторська заборгованість є несприятливим для підприємства, адже не кінець 2013 р. дебіторська заборгованість по: заборгованості за товари, роботи, послуги та заборгованості за розрахунками з бюджетом - має тенденцію до зростання на 80% порівняно з 2012р., що в свою чергу негативно відображається надходженні коштів на підприємство і відповідно збільшенні його оборотних активів. Негативною тенденцією є також збільшення залишків готової продукції на 19,7%, а інша поточна дебіторська заборгованість зросла на 36% та становила 3,4 тис. грн. що є несприятливим явищем для підприємства та свідчить про негативні тенденції в господарській діяльності підприємства.

Графічно динаміку структури активів балансу показано на рис. 1.2.

В структурі пасиву балансу підприємства переважна частка належить власному капіталу підприємства. За даними на кінець 2013р. співвідношення власного капіталу та поточних зобов'язань складає 73,74% та 26,26% відповідно. В структурі власного капіталу найвагомішою є частка нерозподіленого прибутку (збитку). Протягом 2011 -2013 рр. спостерігається незначна тенденція до збільшення частки цього пасиву, що обумовлено збитковою діяльністю підприємства.

За даними на кінець 2012 р. спостерігається зростання частки поточних зобов'язань в структурі пасивів балансу ? з показника 22,17% до 26,6%. Зростання пасиву відбулося за рахунок взяття короткострокового кредиту у сумі 41,2 тис. грн. Найбільша частка в структурі поточних зобов'язань підприємства належить кредиторській заборгованості за товари і послуги.

На сьогоднішній день, досвідчені власники щораз більше цікавляться станом справ у власній бухгалтерії з точки зору справжнього господаря, а не лише з точки зору платника податків, як це спостерігалося донедавна. Варто зауважити, що ця тенденція стає дедалі відчутнішою і має стійку перспективу зростання. В цьому аспекті виключного значення набуває аналіз фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансового стану ПП «НВЦ-Лідер» проведемо за показниками фінансової стійкості, ліквідності, та ділової активності.



Рис. 1.2 Структура активів ПП «НВЦ-Лідер» за 2011-2013 рр.

Джерелом інформації для розрахунку показників фінансового стану ПП «НВЦ-Лідер» є Баланс та Звіт про фінансові результати за 2011-2013 рр. (Додатки А,Б,В).

Результати розрахунків показників фінансової стійкості ПП «НВЦ-Лідер» представимо у таблиці 1.3

Таблиця 1.3 ? Показники фінансової стійкості ПП «НВЦ-Лідер» за 2011-2013 рр.

Коефіцієнт	2011	2012	2013	Нормативне значення
Коефіцієнт фінансової стабільності	4,79026	3,5103	2,8076	> 1
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,8273	0,77829	0,73737	0,5

Дані проведених розрахунків (табл.1.3) свідчать, що показники фінансової стійкості підприємства перебувають у межах нормативних значень, проте у нашому випадку це не є показником нормального фінансового стану підприємства. Високі значення показників фінансової стабільності та фінансової автономії ПП «НВЦ-Лідер» є результатом відсутності довгострокових зобов'язань, інших поточних зобов'язань та незначною долею поточних зобов'язань. Такий стан справ не можна вважати задовільним з огляду на те, що підприємство нагально потребує залучення додаткових позикових коштів для фінансування активної господарської діяльності та стабілізації фінансового стану.

Важливими показниками платоспроможності підприємства є показники ліквідності. Враховуючи правило зростаючої ліквідності, фахівці розрізняють три рівні платоспроможності підприємства: грошову, розрахункову, ліквідну.

Результати розрахунків показників ліквідності ПП «НВЦ-Лідер» представимо у таблиці 1.4

Таблиця 1.4 ? Показники ліквідності ПП «НВЦ- Лідер» за 2011-2013 рр.

Коефіцієнт	2011	2012	2013	Нормативне значення
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,287	0,842	0,004	0,2
Коефіцієнт загальної ліквідності	5,375	4,236	3,616	від 1 до 2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	5,375	4,236	3,616	1- 1,5

За результатами проведених розрахунків коефіцієнтів платоспроможності ПП «НВЦ-Лідер» можна відзначити, що воно є відносно платоспроможним, всі показники ліквідності знаходяться в межах нормативних значень, тобто підприємство здатне розраховуватися за своїми поточними зобов'язаннями за рахунок власних активів. Але при цьому спостерігається істотне зменшення коефіцієнта абсолютної ліквідності на кінець 2013р., що було обумовлено зменшенням суми грошових коштів в структурі оборотних активів підприємства на 99% порівняно з їх обліковою вартістю у 2012р.

Коефіцієнт швидкої ліквідності також істотно зменшився у 2013р. порівняно зі значенням 2012р. Зменшення значення показника було обумовлене зростанням суми поточних зобов'язань підприємства у 2013р. за рахунок отримання короткострокового кредиту.

Важливими показниками для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства є показники ділової активності.

Інформаційною базою для проведення розрахунків показників ділової активності підприємства є Баланс та Звіт про фінансові результати підприємства.

Результати розрахунків ділової активності ПП «НВЦ-Лідер» представимо у таблиці 1.5

Таблиця 1.5 ? Показники ділової активності ПП «НВЦ- Лідер» за 2011-2013 рр.

Коефіцієнт	2011	2012	2013
1	2	3	4
Оборотний капітал	817,6	738,2	770,9
Коефіцієнт оборотності активів	4,934	4,335	5,697
Коефіцієнт оборотності запасів	9,224	8,365	10,018
Період зберігання запасів	39	43	36
Оборотність дебіторської заборгованості	14,845	19,502	15,466
Період погашення дебіторської заборгованості	24	18	23
Оборотність кредиторської заборгованості	28,570	19,554	21,691
Період погашення кредиторської заборгованості	13	18	17
Тривалість операційного циклу	63	61	59
Тривалість фінансового циклу	51	43	43

Таким чином, аналізуючи показники ділової активності (табл. 1.5) знову впевнюємось у наявності істотних проблем у фінансово-господарській діяльності ПП «НВЦ-Лідер». Розраховані показники свідчать про відсутність ефективного управління активами підприємства, про що свідчить зменшення показника оборотного капіталу на 32,7 тис. грн. у 2013р. порівняно зі значенням 2012 р. Проте, поряд з тим, позитивним моментом є збільшення оборотності активів підприємства у 2013 р. Не ефективне управління активами підприємства, в свою чергу є причиною зменшення обсягів реалізації продукції, а відповідно і зменшення прибутку. Значна частка дебіторської заборгованості в активах підприємства пояснюється високими значеннями показника оборотності дебіторської заборгованості. Наряду з цим, варто зауважити, що умови розрахунку з кредиторами є суворішими ніж умов сплати за реалізовано продукцію. Свідченням цього є значення періоду погашення дебіторської та кредиторської заборгованості, які становлять 23 та 17 днів відповідно.

Загалом роботу підприємства ПП «НВЦ-Лідер» протягом періоду, що аналізується, слід оцінити негативно, адже не виконується умова ефективної діяльності, що полягає в забезпеченні прибутковості. Аналіз фінансових результатів діяльності засвідчує, що підприємство отримує дохід, але не отримує прибутку, тобто виручка від реалізації збільшилися на 43% і в 2013 р. становить 6392,3 тис. грн., але даний ріст обсягів реалізації пройшов за рахунок збільшення витрат, основу яких складає собівартість реалізації, сума якої збільшилася на 47,7% в порівнянні з 2012р.

Фінансові показники свідчать про те, що підприємство є не залежним від позичкових коштів, тобто здійснює свою господарську діяльність за рахунок власних коштів. Проте це не забезпечує фінансової стабільності та прибуткової діяльності підприємства. Для активізації господарських процесів на ПП «НВЦ-Лідер» слід залучити позичкові кошти, раціональне та вміле застосування яких сприятиме покращенню фінансового стану підприємства і забезпечить беззбитковість діяльності. Також з метою організації на підприємстві раціонального господарського процесу, слід приділити увагу питанням скорочення періодів зберігання запасів та переглянути умови оплати дебіторської заборгованості за реалізовані товари та послуги.

Для забезпечення оптимізації бухгалтерського обліку виключне значення має вдосконалення методологічної організації бухгалтерського обліку на підприємстві в цілому, і в розрізі організації обліку розрахунків з бюджетом за податками зокрема.



2. Організація і методика фінансового обліку податкової звітності

2.1 Організаційно-методологічні аспекти фінансового обліку податкової звітності

Як вже зазначалося, сучасний розвиток економіки України характеризується глобальними економічними перетвореннями. Ринкові відносини вимагають перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів яких є організація фінансового обліку податкової звітності, яка повинна відповідати принципам чинного законодавства, забезпечувати адаптацію обліку до сучасних умов та враховувати інформаційні потреби суб'єктів господарювання.

Податкова звітність є надзвичайно важливим показником для суб'єктів господарювання, адже в ній відображаються всі сторони діяльності підприємства. Від нарахування податків, їх правильного обліку, контролю та сплати до бюджету залежить фінансово-майновий стан та ефективність діяльності підприємства.

У сучасних умовах існує ряд проблем у системі організації фінансового обліку податкової звітності, які призводять до викривлення облікових даних та їх низької якості. Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідна достовірна інформація про результати діяльності, сформована з урахуванням специфіки господарювання підприємств та їх організаційної структури. Враховуючи те, що облік є досить непростою системою з різноманітними підходами та складною структурою,він відповідно, потребує організації.

Побудова організації обліку фінансових результатів передбачає поділ на певні етапи для розподілу функцій та відповідальності кожного з них.

Проф. Ф.Ф. Бутинець у своїй праці виділяє 3 етапи організації бухгалтерського обліку:

1. Методичний: передбачає вибір способів та прийомів, що є основою для таких методів обліку як документування, синтетичні та аналітичні рахунки, подвійний запис,бухгалтерський баланс і звітність, інвентаризація та ін.

2. Організаційний: забезпечує організацію процесу управління в бухгалтерії, тобто організацію роботи облікового апарату.

3. Технічний: вибір форми обліку, яка найбільш повно характеризуватиме і відповідатиме розміру підприємства та його галузі [1, с. 43-45].

Основними податками, що сплачує підприємство ПП «НВЦ-Лідер» є податок на прибуток та податок на додану вартість.

Облік податку на додану вартість згідно з новим Планом рахунків та Інструкцією №291 ведеться на рахунку 64. [32] За кредитом рахунка 64 «Розрахунки за податками і платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом ? податки, що підлягають відшкодуванню з бюджету, їх сплата, списання тощо (Додаток Д).

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються і сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

За дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками» (субрахунок «Розрахунки за податком на додану вартість») відображаються суми податкового кредиту з ПДВ, на які має право підприємство, а по кредиту - суми податкових зобов'язань з ПДВ.

В кінці звітного періоду обороти по кредиту та обороти по дебету субрахунка 641 зіставляються. Якщо кредитовий оборот більше від дебетового, то різниця між ними дорівнює сумі ПДВ, яка підлягає перерахуванню підприємством в бюджет. Перерахування суми ПДВ в бюджет відображається таким записом:

Дебет 641 «Розрахунки за податками» (субрахунок «Розрахунки за податком на додану вартість»)

Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

Якщо дебетовий оборот більший кредитового, то сума різниці між ними означає суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Зарахування на поточний рахунок суми відшкодування відображається записом:

Дебет 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

Кредит 641 «Розрахунки за податками» (субрахунок «Розрахунки за податком на додану вартість»)

Інформаційною основою для визначення суми ПДВ на ПП «НВЦ-Лідер» є оборотно-сальдова відомість за 2011, 2012, 2013 рр.

Дані, щодо суми податку на додану вартість, які за даними бухгалтерської звітності мало сплачувати підприємство за 2011-2013 рр. представимо у таблиці 2.1

Таблиця 2.1? Сума ПДВ, що нарахована до сплати до бюджету за 2011-2013рр.

Роки	Сума ПДВ, грн
2011	35 790,44
2012	9 718,24
2013	28 607,06

На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначеної виходячи з суми отриманих авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності і нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство отримало право зменшити податкове зобов'язання.

Отже:

? субрахунок 641 (ПДВ) призначений для обліку розрахунків з податку на додану вартість;

? субрахунок 643 ? для обліку податкових зобов'язань з ПДВ, що виникають за правилами податкового законодавства у разі, якщо як перша подія в операції, що передбачає реалізацію, зафіксоване отримання авансу (передоплати) від покупця або замовника;

? субрахунок 644 ? для обліку податкового кредиту з ПДВ, що виникає за правилами податкового законодавства у разі, якщо як перша подія в операції, що передбачає придбання, зафіксована видача авансу (передоплати) продавцю.