Главная Коллекция "Otherreferats" Бухгалтерский учет и аудит Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів

Економічний зміст малоцінних та швидкозношуваних предметів та методи їх обліку. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку МШП. Документальне оформлення на складі господарського інвентарю, одягу, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2014
Размер файла 90,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Курсовая робота

на тему: “Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів”

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічний зміст малоцінних та швидкозношуваних предметів та методи їх обліку

1.1 Критерії віднесення предметів МШП чи МНМА

1.2 Поняття, склад та класифікація малоцінних швидкозношуваних предметів та МНМА

1.3 Нормативно-правова база, що регулює питання обліку МШП та МНМА

Розділ 2. Організація первинного обліку наявності та руху малоцінних і швидкозношуваних предметів та МНМА

2.1 Обліку МШП на складі та їх документальне оформлення

2.1.1 Господарський інвентар

2.1.2 Спеціальний одяг, спеціальне взуття та засоби індивідуального захисту

2.2 Порядок нарахування і списання малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації

2.3 Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА)

2.4 Синтетичний і аналітичний облік МШП та МНМА

2.5 Організація інвентаризації

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємств усіх форм власності як складової частини системи економічної інформації й управління.

Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку вимагає вдосконалення нормативно-правової бази системи бухгалтерського обліку та економічної сфери в цілому. У зв'язку з тим, що Україна стала незалежною державою, необхідно було привести норми вітчизняного законодавства у відповідність до загальновизнаних норм міжнародного права. Наслідком цього стало прийняття 16.07.99 р. Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого бухгалтерський облік був визнаний основним методом обліку в порівнянні з такими видами господарського обліку, як оперативний і статистичний.

Тема “Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів” є дуже актуальною в бухгалтерському обліку, тому даній темі присвячена курсова робота.

Метою даної курсової роботи є вивчення економічної сутності малоцінних та швидкозношуваних предметів і завдань їх обліку, нормативно-правових актів з питань обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, а також їхнього документального оформлення.

Об'єктом дослідження: є існуюча система бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Предметом дослідження є методичні аспекти обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

В ході написання курсової роботи слід вирішити наступні завдання:

- розкрити сутність малоцінних та швидкозношуваних предметів і методи їх оцінки у бухгалтерському обліку;

- розглянути облік надходження і списання МШП;

- ознайомитися з синтетичним і аналітичним обліком МШП;

- показати документальне оформлення руху МШП;

- вивчити особливості проведення інвентаризації МШП.

В першому розділі розкрито економічну сутність категорії “малоцінних та швидкозношуваних предметів ”, методологічні засади її визнання, оцінки та класифікації.

В другому розділі охарактеризовано організацію обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, облік господарського інвентаря, облік спеціального одягу, спеціального взуття та засобів захисту індивідуального захисту, принципи проведення інвентаризації.

Інформаційною базою для написання курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи, облікові регістри та форми звітності підприємств.

Розділ 1. Економічний зміст малоцінних та швидкозношуваних предметів та методи їх обліку

1.1 Критерії віднесення предметів МШП чи МНМА

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку істотно змінили підхід до класифікації малоцінних та швидкозношуваних предметів, що позначилося і на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 “Запаси” звучать так: “До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації виготовлених з таких запасів продукції чи товарів і послуг”. [10]

У даному визначені відсутній вартісний критерій і немає посилання на перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більше одного року. Що стосується тих предметів термін служби яких перевищує один рік, то відповідно до вимог П(С)БО 7 “Основні засоби” такі предмети враховуються в складі інших необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні матеріальні активи. [11]

Критерії визнання МНМА -- це:

1) використання активу більше року;

2) встановлена підприємством вартісна ознака.

Відповідно до п. 40.8 П(С)БО 7 “Основні засоби” з 2013 року до 01.01.2015 р. підприємства зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 2500 грн.

Введення стандартів бухгалтерського обліку надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обґрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому враховують інформацію, приведену в паспорті на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві створюється комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації даного виду предметів.

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше одного року, то такий предмет враховується в складі “Запасів”, а якщо більше одного року -- у складі `Необоротних активів”.

Отже, в бухобліку при зарахуванні активу на баланс аналізується очікуваний строк корисного використання (без урахування вартості). Якщо він менший за рік, то цей актив належить до запасів. Якщо ж цей строк більший за рік, то це малоцінні необоротні матеріальні активи. Другий критерій дозволяє розподілити необоротні матеріальні активи на основні засоби та МНМА.

1.2 Поняття, склад та класифікація малоцінних швидкозношуваних предметів та МНМА

Згідно П(С)БО 9 “Запаси” малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм - строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і прилади, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо. Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми.

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю на підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби, тобто використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються, але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, зі складу основних засобів відособлюються й відносяться до категорії МШП та обліковуються на підприємствах як засоби в обігу:

предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

знаряддя лову (трали, неводи, сіті) незалежно від вартості і терміну служби;

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення);

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).

тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2 Положення, за вартістю придбання або встановлення;

предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такий же характер, їх використання на підприємстві, як основних засобів, зумовлено слідуючими причинами: таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість їх замінити іншими з невеликим терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу МШП залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства. А ще таке виділення дає можливість підприємству купувати МШП за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів. Отже, за своїм характером МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх -- аналогічні матеріалам. Дані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації ( в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.

Визначення запасів, порядок їх оцінки, визнання і відображення їх у звітності описуються у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. [10]

П(С)БО 9 “Запаси” дає таке визначення запасів. Запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу; утримуються для їх використання у виробництві продукції (робіт, послуг) або в адміністративних цілях; знаходяться у процесі виробництва (незавершеного виробництва). Всі наявні запаси визначені як сукупні. Вони містять у собі сировину, матеріали, основні і допоміжні, напівфабрикати, деталі, готові вироби, а також запасні частини для ремонту засобів виробництва. Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), потрібно враховувати:

- спосіб використання предметів на підприємстві з урахуванням їх потужності або продуктивності;

- очікуваний фізичний знос;

- правові або інші обмеження щодо строків використання предметів та інші суттєві чинники.

МШП визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічну вигоду від їх використання та їхня вартість може бути достовірно визначена.

У нормах Податкового кодексу України немає визначення терміна “малоцінний необоротний матеріальний актив”, але зустрічається вислів“інші необоротні матеріальні активи”, хоча його визначення ПКУ теж не дає. Керуючись пп. 14.1.84 ПКУ, інші терміни використовуються у значеннях, визначених П(С)БО. Виходячи із самої назви МНМА такий актив має необоротний характер. Відповідно до п. 5 П(С)БО 7, МНМА відносять до однієї з груп основних засобів, а точніше -- до інших необоротних матеріальних активів. [1]

У таблиці 1 наведено основні положення, згідно яких можна визначити актив як МНМА.

Таблиця 1. Ознаки малоцінних необоротних матеріальних активів

Ознаки

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Матеріальність активу

Матеріальний актив (п. 4 П(С)БО 7)

Матеріальний актив (пп. 14.1.20 ПКУ)

Використання у госпдіяльності

Необов'язково (п. 4 П(С)БО 7)

Обов'язково (пп. 14.1.138 ПКУ)

Очікуваний строк корисного використання

Більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) (п. 4 П(С)БО 7)

Понад один рік (або опера-ційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 ПКУ)

Вартісний поріг

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки самостійно (при цьому береться до уваги вплив такого критерію на достовірність фінансової звітності даного активу (п.5.2 П(С)БО 7)

Вартість яких не перевищує 2500,00 грн без ПДВ (пп. 14.1.138 ПКУ)

Витрати, що формують вартість

За аналогією до формування первісної вартості ОЗ (пункти 8 -- 13 П(С)БО 7)

За аналогією до формування первісної вартості ОЗ (пункти 146.5 -- 146.10 ПКУ)

Отже, відмінність між МШП та обліком МНМА така:

1) малоцінні предмети,строк експлуатації яких перевищує один рік(або операційний цикл), але які за вартісними ознаками зараховані до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, обліковуються на субрахунку 112”Малоцінні необоротні матеріальні активи“;

2) МШП, строк експлуатації яких менший від одного року, незалежно від їх вартості, обліковуються до введення в експлуатацію на рахунку 22 ”Малоцінні та швидкозношувані предмети”. Амортизація на такі активи не нараховується -- вони списуються на витрати за первісною вартістю в момент передання МШП в експлуатацію.

1.3 Нормативно-правова база, що регулює питання обліку МШП та МНМА

Правові норми регулювання організації ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України від 16.07.1999р. № 996 - ХІV ”Про бухгалтерський облік, фінансову звітність в Україні” [2].

Регулювання питань Методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік в Україні грунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

При організації бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних матеріальних активів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996-XIV від 16.07.99 р. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. [2]

2. Податковий Кодекс України від 10.12.2010р. Він визначає групи основних засобів, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік порядок обліку, звітності. [1]

3. П(с)БО 9 “Запаси”, затверджено наказом Міністерства фінансів України. Регулює порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності. Дане Положення визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. Норми П(с)БО 9 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). [10]

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України і зареєстрований у Міністерстві юстиції України, визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності. [9]

Діючий план рахунків - це перелік рахунків та схеми реєстрації і групування на фінансово-господарській діяльності в бухгалтерському обліку. Він складається з 9 класів і нульовий.

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відокремлених підрозділів юридичних осіб. [7]

6. Наказ ДПАУ від 25.06.97 р. № 197 “Про порядок проведення повної інвентаризації товарних залишків на підприємствах, що здійснюють торгово-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торгову діяльність і норми подання ними даних про товарні залишки, визначені у результаті проведення інвентаризації”.[6]

Також інші правові документи та законодавства України.

Дані документи поширюються на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Розділ 2. Організація первинного обліку наявності та руху малоцінних і швидкозношуваних предметів та МНМА

2.1 Облік МШП на складі та їх документальне оформлення

Основними завданнями обліку МШП є:

- правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей,

- виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;

- контроль за надходженням, заготівлею МШП, їх зберіганням;

- одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складі;

- правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.

Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:

а) через систему матеріальної відповідальності -- укладанням договорів з матеріально-відповідальними працівниками;

б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей;

в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання МШП;

г) налагодження складського господарства;

ґ) проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).

Надходження, переміщення і відпуск МШП оформляються первинними документами, правила застосування яких регламентуються Положенням про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженим Міністерством фінансів України 24.05.1995 р. за №88, Інструкцією №61 та іншими нормативними актами.

Для організації обліку МШП застосовують типові форми первинних документів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 12.08.98р. № 263.

В таблиці 2.1 зазначені первинні документи з обліку МШП та особливості їх застосування.

Таблиця 2.1. Первинні документи з обліку МШП

№.

Назва форми

Призначення документу

1

2

3

МШ-1

Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)

Використовуються для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку(ф.№ М-12)

МШ-2

Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП.

МШ-3

Замовлення на ремонт або заточування інструментів

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування та ремонт.

МШ-4

Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів

Застосовується для обліку зіпсованих, втрачених МШП. При пред'явленні працівником акта вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому видається придатний, що записується в формі МШ-2 „Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Акт вибуття додається до актів на списання (ф.№ МШ-5,8)

МШ-5

Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні

Застосовується для оформлення списання інструментів, що стали непридатними, та обміну їх на придатні. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4).Виданий інструмент в порядку обміну за актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається.

МШ-6

Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв

Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування.

МШ-7

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу і повернення МШП

МШ-8

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів

Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів, спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку використання, інших МШП і здачі їх на склад. Акт складається на підставі разових актів вибуття ( ф.№ МШ-4)

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників. На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку ф. № М-17. Облік МШП на складах ведеться за їх номенклатурними номерами. При оприбуткуванні МШП бухгалтер складає групувальні відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку. Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію. Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб. Бухгалтер дані вимоги вносить до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку.

Оскільки організація обліку МШП в експлуатації має визначені особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш розповсюджених з них. [16, с.120]

До інструментів і пристосувань загального користування відносяться механізовані і немеханізовані знаряддя праці загального призначення, предмети, що прикріплюються до машин і служать для обробки матеріалів. До групи інструментів відносяться: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні і подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, механізовані та інші пристосування.

В бухгалтерському обліку приведені два варіанти організації обліку операцій по видачі інструментів і пристосувань зі складу. При першому варіанті всі операції по руху інструментів і пристосувань між складом і роздавальними цехами оформляються первинними документами в наступному порядку:

- Одержання цехами інструментів і пристосувань зі складу: лімітні карти чи накладні-вимоги.

- Повернення цехами інструментів і пристосувань на склад: накладні-вимоги.

- Здача цехами негідних, зношених інструментів і пристосувань у виді брухту, утилю - накладні-вимоги.

При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки операції по руху інструментів і пристосувань, зв'язаних зі зміною запасів у роздавальних цехах. Цей варіант видачі інструментів прийнято називати методом обліку оборотного фонду інструментів в експлуатації. При такому варіанті цехи обмінюють на складі зношені інструменти на придатні, що не приводить до кількісної зміни запасів інструментів у цеху і тому не вимагає складання спеціального первинного документа на обмін. Даний варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів тільки на операції по доукомплектуванню роздавальних цехів відсутніми інструментами чи поверненню на центральний склад зайвих інструментів. Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми № МШ-1, на підставі якої вносяться зміни в картки складського обліку матеріалів (форма № МФУ-12), що ведуться в роздавальному цеху і на складі.

Операції по обміну складом інструментів, що прийшли в непридатність, виробленому за принципом штука за штуку чи по заміні загублених інструментів оформляються актами форми № МШ-5 з додатком актів про поломку і втрату інструмента форми № МШ-4. Акт форми № МШ-5 є підставою для одержання на складі нового інструмента замість списаного.

Первісна видача інструментів і пристосувань на робочі місця в тривале користування видається відповідно до технологічних карт на підставі вимоги майстра і відбивається в картках обліку МШП форми № МШ-2, що відкриваються на кожного працівника, який одержав дані предмети. Одержання інструментів і пристосувань підтверджується підписом робітника в картці форми № МШ-2. Наступні видачі інструментів і пристосувань замість зношених документально не оформляються, а виробляються при пред'явленні акта вибуття форми № МШ-4.

Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують такі предмети, відбиваються терміни їхнього використання і відсоток придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта форми № МШ-4.

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої непридатності до подальшого використання, чи неможливості неефективності проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність чи подальше використання, визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, які списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи № МШ-8 на підставі актів вибуття форми № МШ-4.

Якщо МШП отримують безпосередньо на складі постачальника, то виписується товарно-транспортна накладна на відпущені МШП. Документи надходять у відділ постачання, де вони реєструються в журналі обліку вантажів, що надійшли, і передаються до бухгалтерії. Бухгалтер здійснює перевірку документів постачальника і передає їх на склад для контролю при прийнятті вантажу. Він зобов'язана встановити: доцільність тієї або іншої поставки МШП, чи задовольняє поставка потреби підприємства і чи не призведе вона до утворення понаднормованих МШП.

Представник покупця на підставі отриманої довіреності здійснює доставку МШП. У разі виявлення невідповідності між вантажем у натурі і даними документів постачальника, пошкодження чи псування вантажу експедитор зобов'язаний вимагати від транспортної організації складання комерційного акта і отримати його копію. Акт є підставою для пред'явлення претензій транспортній організації за виявлені розбіжності. Експедитор здає отриманий вантаж безпосередньо на склад під розписку матеріально-відповідальної особи. На складі отримані МШП піддаються обов'язковій якісній та кількісній перевірці (зважування, перелічування, вимірювання). Якщо виявлено невідповідність кількості та якості вантажу, зазначених у супровідних документах, фактичним даним МШП, що надійшли від постачальника, то складається акт приймання за формою № 429. Акт у двох примірниках складає приймальна комісія за участю завідуючого складом, представника постачальника. Один примірник акта з документами (товарно-транспортними накладними, рахунками) передається до бухгалтерії підприємства для обліку надходження МШП, другий - у відділ постачання для направлення претензійного листа постачальнику.

МШП, що надійшли на підприємство в порядку безповоротної фінансової допомоги, приймаються створеною наказом керівника підприємства комісією з обов'язковою участю працівника бухгалтерії та представника вищої за рангом організації. Приймання цінностей проводиться шляхом їх перелічування, зважування в присутності матеріально відповідальної особи, якій передаються ці цінності на зберігання. На прийняті матеріальні цінності комісія складає акт, який підписують члени комісії. МШП, прийняті на склад, оприбутковуються на підставі супровідних документів (податкових накладних, накладних, актів) тією датою, коли отримано цінності. [15, с.210]

2.1.1 Господарський інвентар

До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарського оснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, використовувана для постійного збереження запасів, для обслуговування виробництва, як тару тривалого користування і нерозривно зв'язана з характером виробництва (наприклад, бочки на пивоварних і хімічних підприємствах), контейнери, предмети, що призначені для укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукції всередині підприємства, відносять до господарського чи виробничого інвентарю.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його збереження, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна з яких заповнюється по номенклатурних номерах інвентарю, а інша -- по окремих особах, яким виданий інвентар у користування. Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на яку покладена відповідальність за забезпечення його схоронності в цеху, чи відділі іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентарю в книзі, у якій указуються найменування і коротка характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, оцінка про вибуття. [15, с.290]

2.1.2 Спеціальний одяг, спеціальне взуття та засоби індивідуального захисту

Забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та засобами індивідуального захисту -- прямий обов'язок підприємств незалежно від форм власності і видів економічної діяльності, якщо дані працівники зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

Якщо засоби індивідуального захисту використовуються на підприємстві менше року, то їх відносять до запасів і обліковують на рахунку 22“Малоцінні та швидкозношувані предмети”. Якщо використовують на підприємстві понад рік, вони є об'єктами основних засобів та обліковуються на рахунку 112“Малоцінні необоротні матеріальні активи” і на них нараховують амортизацію. Нарахування амортизації відображають проведенням Д-т 91 -- К-т 132, а списання спецодягу з балансу у момент видачі -- Д-т 132 -- К-т 112. Щодо витрат на догляд та обслуговування спецодягу, то вони списуються до складу тих самих витрат, що і вартість виданого працівникам спецодягу - Д-т 91 -- К-т 209, 661, 685. [19, с.29]

Спецодяг обліковують за формою №МШ-6 “Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та інших запобіжних пристроїв”.,Вона призначена для відображення видачі працівникам в індивідуальне користування засобів індивідуального захисту, складається в одному примірнику та зберігається у комірника. Засоби індивідуального захисту є власністю підприємства та підлягають поверненню.

Для списання та здавання на склад зношених та не придатних для подальшого використання ЗIЗ, віднесених до МШП і МНМА, використовується форма №МШ-4 “Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Згідно з інструкцією один примірник складеного та підписаного акта вибуття спецодягу за формою №МШ-4 додається до акта списання форми №МШ-8.

Розглянемо приклад відображення у бухгалтерському обліку витрат на охорону праці.

Приклад. ТзОВ “Електромонтажбуд” придбало спецодяг у ТзОВ “Елегантний робітник”, а саме: утеплені куртки -- 10 штук за ціною 180 грн (у т. ч. ПДВ 30,00 грн), черевики -- 10 пар за ціною 96,00 грн (у т. ч. ПДВ -- 16,00 грн) та рукавиці -- 10 пар за ціною 6,00 грн (у т. ч. ПДВ 1,00 грн). Спецодяг видано працівникам. Сплачено послуги за прання спецодягу ТзОВ “Чистьоха” (юрособі -- неплатникові ПДВ) 1000,00 грн (без ПДВ). Відображення операції закупівлі та видачі спецодягу в бухгалтерському обліку наведемо у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Відображення у бухгалтерському та податковому обліку витрат на спецодяг

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Д-т

К-т

1.

Перераховано передоплату за спецодяг

631

311

2820,00

2.

Відображено податковий кредит за передоплатою

641

644

470,00

3.

Отримано 10 курток бавовняних із просоченням на утепленій підкладці (строк служби -- 36 міс.)

112

631

1500,00

4.

Отримано 10 пар черевиків утеплених (строк служби -- 12 міс.)

22

631

800,00

5.

Отримано рукавиці брезентові 10 пар (строк служби -- 2 міс.)

22

631

50,00

6.

Відображено ПК з ПДВ за отриманими товарами

644

631

470,00

7.

Видано рукавиці брезентові робітникам за накладною

91

22

50,00

8.

Видано черевики

91

22

800,00

9.

Нараховано знос (100%) на видані куртки бавовняні при передачі спецодягу з терміном носіння понад рік

91

132

1500,00

10.

Видано куртки ватяні

132

112

1500,00

11.

Отримано акт від пральні -- неплатника ПДВ за послуги з прання спецодягу

91

631

1000,00

12.

Сплачено послуги з прання спецодягу

631

311

1000,00

Для списання та здавання на склад зношених та не придатних для подальшого використання засобів індивідуального захисту, віднесених до МШП і МНМА, використовується форма №МШ-4 “Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Згідно з інструкцією один примірник складеного та підписаного акта вибуття спецодягу за формою №МШ-4 додається до акта списання форми №МШ-8. Форма №МШ-8 “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів” застосовується для оформлення списання зношених та не придатних для подальшого використання ЗIЗ після закінчення терміну користування та здачі їх на склад. При складанні акта форми №МШ-8 слід чітко, відповідно до вимог чинного законодавства, зазначати причину, з якої списується той чи інший предмет одягу. Особливо це стосується випадків списання достроково зношеного або втраченого спецодягу, адже в цьому разі йдеться про відшкодування працівником шкоди, заподіяної підприємству з його вини або без неї. Операції такого типу можуть впливати на суми податкових платежів працедавця до бюджету. Видається інший предмет спецодягу, придатний для використання, але при пред'явленні працівником акта вибуття. Така видача записується до особової картки обліку спецодягу (форма №МШ-6). У разі втрати взятих предметів спецодягу в такій особовій картці у рядку втраченого предмета, в розділі “Повернено”, робиться запис “Акт вибуття № ” та дата.

Відповідно до Наказу №263, акт за формою №МШ-4 повинен складатися в одному примірнику майстром та начальником цеху на одного або декількох робітників. I лише при достроковомузношенні та втраті окремих одиниць спецодягу з вини робітника акт складається у двох примірниках, один з яких залишається в цеху, а другий здається до бухгалтерії для стягнення в установленому порядку з робітника вартості зіпсованого або втраченого ним предмета. При заміні спецодягу складають акт за формою №МШ-8. Після здачі списаних предметів на склад перший примірник акта з підписом комірника та підписом керівника підприємства здається до бухгалтерії підприємства. [16, с.301]

Згідно з Наказом №263, на різні види спецодягу акти на списання складають окремо. Це полегшує ведення всіх видів обліку, передбачених чинним законодавством: оперативного, статистичного, бухгалтерського та податкового. В акті відображають витрати зі списання, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від зношення. Якщо списаний одяг не придатний для використання як дрантя, то про це робиться відповідний запис. [14, с.90]

При звільненні працівника повернення спецодягу слід зафіксувати шляхом складання спеціального акта або просто підписами в аналітичній картці обліку спецодягу, в кількісному складі: працівник здав, комірник прийняв, у такому-то стані. Невиконання хоча б однієї з цих умов тягне за собою включення вартості спецодягу до сукупного оподатковуваного доходу працівника. Винятком є видача одягу понад установлені норми у випадках, передбачених Положенням №53. Вартість такого спецодягу не обкладається податком з доходів.

При звільненні працівник зобов'язаний здати на склад раніше виданий одяг, термін придатності якого не закінчився. Повернення спецодягу, як правило, у бухгалтерському обліку не відображається (тобто на рахунок 22 одяг більше не зараховується). Повернення фіксується тільки в оперативному обліку -- в картці ф. №МШ-6 (за кількістю). У цій картці матеріально відповідальна особа робить запис про повернення спецодягу, а при його видачі іншому працівникові заводить на нього нову картку. [16, с.301]

2.2 Порядок нарахування і списання малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації

Списання вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації здійснюється, виходячи із виробничого варіанту нарахування зносу. Метод визначення зносу залежить від складу малоцінних і швидкозношуваних предметів, певних особливостей їх використання, а також можливостей організації належного контролю за їх зберіганням.

Є декілька методів погашення вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації:

- виходячи зі строків служби;

- шляхом нарахування зносу у розмірі 50% вартості при передачі в експлуатацію і в розмірі 50%, що залишились -- при вибутті за непридатністю;

- шляхом нарахування зносу у розмірі 100% при передачі в експлуатацію;

- іншими особливими методами, які передбачені нормативними документами.

Вартість предметів, що перебувають в експлуатації, а саме: знаряддя лову; спецодяг, спецвзуття; постільні речі; форменний одяг; тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення, які включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт; предмети, призначені для видачі на прокат, -- погашаються шляхом нарахування зносу, виходячи з терміну їх служби. Вартість вказаних предметів, за виключенням тимчасових (нетитульних) споруд і предметів, призначених для видачі на прокат, можна погашати шляхом нарахування зносу в розмірі 50% вартості в період передачі їх зі складу в експлуатацію і останніх 50%, за вирахування вартості одержаних при їх ліквідації цінностей за вартістю можливого використання або реалізації в період їх ліквідації (списання); прийняттям 100% вартості при передачі вказаних предметів зі складу в експлуатацію.

Вартість спеціальних інструментів і спецпристосувань списується згідно з визначеною нормою. Спеціальні інструменти і спеціальні пристосування призначені для масового виробництва або для індивідуальних замовлень, дозволяється повністю списувати у міру відпуску їх у виробництво чи експлуатацію. Погашення вартості тимчасових (нетитульних) споруд проводиться щомісячно і знос нараховується, виходячи з первісною вартості, за винятком матеріалів, що передбачено одержати від розробок і строку служби або терміну будівництва, якщо строк служби перевищує тривалість будівництва. Під первісною вартістю малоцінних і швидкозношуваних предметів вважаються витрати на придбання, виготовлення або спорудження.

Оскільки згідно з чинним законодавством України по бухгалтерському обліку можливий вибір того чи іншого способу нарахування зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, які використовуються у господарській діяльності, вибраний на конкретному підприємстві спосіб нарахування зносу обумовлюється в наказі про облікову політику. Збільшення суми нарахованого зносу відображається по дебету рахунків обліку витрат виробництва і обігу (20 “Основне виробництво”, 23 “Допоміжні виробництва”, 44 “Витрати обігу”) та кредиту рахунку 13 “Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів”. Зменшення нарахованої суми зносу відображається по дебету рахунку 13 в кореспонденції з рахунком 80 “Прибутки і збитки”. [16, с.300]

Приклад. Списуються малоцінні і швидкозношувані предмети за первісною вартістю 480,00грн., сума раніше нарахованого зносу становить 240,00грн. Кореспонденція рахунків щодо відображення операції:

а) відображення донарахування зносу - Дт 20 (44) - Кт 13 -- 240,00

б) відображення списання первісної вартості МШП - Дт 13 - Кт 22 -- 480,00

В таблиці 2.3 наведемо основні бухгалтерські проводки з обліку МШП

Таблиця 2.3. Основні бухгалтерські проводки з обліку МШП

№

Зміст операцій

Дт

Кт

1.

Надійшли МШП від постачальника за рахунок коштів загального фонду:

- за договірною ціною без ПДВ

221

311,321

-на суму ПДВ

801,802

311,321

Одночасно за договірною вартістю без ПДВ

801,802

411

Надійшли МШП від постачальників придбані за рахунок спеціального фонду:

- за договірною ціною без ПДВ

221

311,321

-на суму ПДВ

641

311,321

Надійшли МШП придбані через підзвітних осіб

221

362

Надійшли МШП в порядку гуманітарної допомоги

221

411

Списані МШП на підставі актів

411

221

Оприбуткова лишки МШП, виявлені при інвентаризації

211

411

Виявлені нестачі віднесені на рахунок установи

411

221

Виявлені нестачі МШП віднесені на винних осіб

411

221

одночасно

363

642

При відпуску МШП зі складу, у разі передачі для подальшої експлуатації, їх вартість відповідно до п. 23 П(С)БО 9 “Запаси” виключається зі складу активів (списується з балансу). Надалі за такими МШП організовується оперативний кількісний облік за місцем експлуатації і матеріально відповідальними особами протягом усього терміну їх фактичного використання. [10]

Швидкозношувані предмети засобів праці можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. В усіх випадках на вибуття з експлуатації МШП комісія складає акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів. На всі предмети у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і в межах однієї матеріально відповідальної особи.

При встановленні винної особи сума, що підлягає відшкодуванню, зараховується до статусу дебіторської заборгованості з одночасним відображенням доходу звітного періоду. А дохід, що буде отриманий підприємством у результаті відшкодування втрат від недостачі МШП, відображається на передбаченому для таких випадків субрахунку 716 “Відшкодування раніше списаних активів” рахунка 71 “Інший операційний дохід”. [14. c.149]

2.3 Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА)

Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку рахунок 11 “Інші необоротні матеріальні активи” призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів, що не показані в складі об'єктів основних засобів.

Один із субрахунків даного рахунка - це субрахунок 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”. На даному субрахунку обліковують вартість необоротних активів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу по встановленій ставці з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. По дебету субрахунка обліковується: надходження МНМА на підприємство (по первісній вартості). По кредиту субрахунка 112 обліковується вибуття МНМА у зв'язку з продажем, безоплатною передачею чи невідповідністю критеріям визнання активом.

Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться по кожному об'єкту окремо (чи по групі однотипних об'єктів), використовуючи для цього типові форми первинної облікової документації по обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 27.07.98 р. № 263.

Для того щоб зарахувати актив на баланс як МНМА, треба сформувати його первісну вартість. Відповідно до пп. 14.1.20 ПКУ, вартість МНМА, яка амортизується -- це первісна або переоцінена вартість такого активу. Документальне оформлення МНМА починають з наказу керівника про введення матеріального активу в експлуатацію. Крім того, списання МНМА має підтверджуватися наказом по підприємству. Приймальною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, оформлюється приймання МНМА. Для введення в експлуатацію оформляють Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма ОЗ-1), для списання активу з балансу -- Акт списання основних засобів (форма ОЗ-3). [16,с.299]

В таблиці 2.4 показані первинні документи для обліку МНМА.

Таблиця 2.4. Первинні документи для обліку МНМА

Назва типової форми

Коротка характеристика первинного документа

Акт прийняття-передачі основних засобів ОЗ-1 (бюджет)

Акт ф. №ОЗ-1 складається на кожен окремий інвентарний об'єкт необоротних активів, що надходить установі. Підставою для складання є первинні документи (накладні, рахунки-фактури тощо). Якщо приймається кілька однотипних об'єктів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі тощо), дозволяється складання загального акта

Акт про списання основних засобів ОЗ-3 (бюджет)

Застосовується для оформлення вибуття окремих інвентарних об'єктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації. Основні засоби списуються відповідно до порядку, встановленого Інструкцією №142/181

Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах ОЗ-6 (бюджет)

Застосовується для обліку виробничого і господарського інвентарю та інших об'єктів основних засобів. Інвентарна картка відкривається в бухгалтерії на кожний об'єкт, заповнюється на підставі акта прийняття-передачі основних засобів №ОЗ-1 (бюджет), накладних, технічної та іншої супровідної його документації. У картці подається коротка індивідуальна характеристика об'єкта

Інвентарна картка групового обліку основних засобів у бюджетних установах ОЗ-9 (бюджет)

В інвентарних картках групового обліку необоротних активів ведеться облік за матеріально відповідальними особами за предметами одного найменування, якості матеріалу та ціни, із зазначенням номенклатурного номера*

Опис інвентарних карток з обліку основних засобів ОЗ-10 (бюджет)

Відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток

Інвентарний список основних засобів ОЗ-11 (бюджет)

Ведуть для здійснення пооб'єктного обліку необоротних активів за місцезнаходженням (місцем експлуатації) об'єктів необоротних активів

Накладна (вимога) ф. №434

Застосовується для видачі МНМА, які підписуються керівником установи. При цьому накладна виписується в одному примірнику, якщо інший порядок не встановлено відповідними міністерствами чи відомствами України за погодженням з МФУ

Для нарахування амортизації МНМА використовують субрахунок 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”.

Витрати у складі нарахованої амортизації МНМА, які прямо пов'язані з виробництвом або реалізацією товарів (робіт, послуг), визнаються у періоді реалізації товарів (робіт, послуг). Якщо МНМА використовуються для інших функцій підприємства -- з адміністративною метою, пов'язані зі збутом або передані в оперативну оренду, -- амортизаційні витрати визнаються у складі інших витрат.

Отже, в обох обліках витрати на МНМА у складі нарахованої амортизації (після введення їх в експлуатацію) залежно від напряму використання активу визнаються:

1) витратами у складі сформованої собівартості товарів (робіт, наданих послуг) за датою визнання доходів від реалізації (п. 138.4 ПКУ); [1]

2) витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ).

Надходження МНМА супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку.

Наприклад, бюджетною установою, яка не є платником ПДВ, придбано за попередньою оплатою п'ять шаф за ціною 480,00 грн на загальну суму 2400,00 грн (у т.ч. ПДВ - 400,00 грн). Сплачено транспортні витрати за доставку шаф у сумі 48,00 грн (у т.ч. ПДВ - 8,00 грн). Як відобразити ці операції в бухгалтерському обліку установи, розглянемо в таблиці 2.5

Таблиця 2.5. Бухгалтерські проводки

№ з/п

Зміст господарської операції

Д-т

К-т

Сума, грн

1.

Перераховано постачальнику передоплату за шафи (у т. ч. ПДВ - 400,00)

364

321

2400,00

2.

Отримано шафи від постачальника (вартість без ПДВ)

113

364

2000,00

3.

Віднесено суми ПДВ на видатки із загального фонду

801

364

400,00

4.

Одночасно збільшуємо фонд у необоротних активах (сума без ПДВ)

801

401

2000,00

5.

Сплачено постачальнику за транспортні витрати

364

321

48,00

6.

Списано на витрати установи вартість транспортних послуг

801

364

48,00

Приклад. Наказом про облікову політику підприємства встановлено вартісний критерій предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, -- до 2500,00 грн. Підприємство вирішило продати МНМА, первісна вартість якого становила 2400,00 грн без ПДВ. Метод нарахування амортизації -- 50 + 50%. Балансова вартість МНМА відповідно до пп. 14.1.9 ПКУ становить 1200,00 грн. Реалізація МНМА здійснюється за договірною ціною 1440,00 грн (у т. ч. ПДВ), яка відповідає рівню звичайної ціни. [14,с.190]

Відобразимо кореспонденцію рахунків у таблиці 2.6

Таблиця 2.6. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Д-т

К-т

1.

Переведено об'єкт МНМА до складу запасів

-- на чисту вартість реалізації

286

112

1200,00

-- на суму зносу

132

112

1200,00

2.

Отримано передоплату за реалізований МНМА

311

681

1440,00

3.

Відображено ПЗ з ПДВ

643

641

240,00

4.

Відвантажено МНМА

361

712

1440,00

712

643

240,00

5.

Списано собівартість проданого МНМА

943

286

1200,00

6.

Зарахування заборгованості

681

361

1440,00

2.4 Синтетичний і аналітичний облік МШП та МНМА

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інше.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству і знаходяться в запасі, використовується рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. По дебету рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” відображають надходження МШП на підприємство, що враховуються по вартості їхнього придбання чи виготовлення. По кредиту відображається передача МШП в експлуатацію, списання на матеріальні витрати, загальновиробничі, адміністративні витрати, використані в процесі виробництва цінностей і списання втрат і нестачі таких предметів. МШП терміном використання до одного року списуються на витрати в міру відпуску їх у виробництво чи експлуатацію. Знос не нараховують. При поверненні МШП на склад з експлуатації такі предмети оприбутковуються за цінами можливого використання в дебет рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” зі зменшенням витрат по відповідному рахунку, на який раніше була списана вартість зазначених предметів. МШП, термін корисного використання яких більше одного року, погашаються шляхом нарахування зносу по встановлених нормах, що встановлюються підприємством самостійно з урахуванням очікуваного зносу таких предметів. Відпуск таких предметів в експлуатацію відображається по дебету рахунка 11 “Інші необоротні активи” субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” і по кредиту рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. Одночасно на суму зносу формується бухгалтерський запис по дебету рахунка обліку витрат і кредиту рахунка 13 “Знос необоротних активів” субрахунок 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены