Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів

Первинні документи завідуючий складом здає в бухгалтерію разом зі звітом про рух матеріальних цінностей. МШП обліковуються за їх первинною вартістю, що складається з витрат на придбання, спорудження або виготовлення.

У бухгалтерському обліку облік МШП відображають в журналі-ордері №5 і 5А, а в сільському господарстві - в журналі-ордері №10.1с.г.

Рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” має два субрахунки:

- 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації”;

- 222 “Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення”.

На субрахунку 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації” відображається рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких не перевищує один рік. На субрахунку з розподілом на групи та предмети обліковуються такі матеріальні цінності:

1) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.);

2) пили, сучкорізи, троси для сплаву;

3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень;

4) предмети виробничого призначення; обладнання, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

5) господарський інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

6) сценічно-постановочні засоби ;

7) інші предмети, термін корисної експлуатації яких, як очікується, не перевищує один рік.

Отже, різниця нібито й незначна, але очевидна. МНМА - необоротні активи з терміном експлуатації більше року,МШП - оборотні активи з терміном експлуатації, що не перевищує, як очікується, один рік чи упродовж нормального операційного циклу.

На субрахунку 222 “Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення” ведеться облік МШП спеціального призначення, що мають специфічне призначення і обмежене короткотермінове застосування в окремих галузях. Наприклад, це можуть бути папір вощений, пергаментний і фільтрувальний, паперові коробки і мішечки, капсули, ковпачки, пробки, нитки, сигнатури, етикетки, що застосовуються в установах охорони здоров'я.

Пунктом 36 Інструкції №125 визначено, що запаси (сюди входять і МШП), у т. ч. одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, бюджетною установою у бухгалтерському обліку оцінюються за балансовою вартістю. Відпуск таких МШП у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості.

Наприклад. Бюджетною установою (неплатник ПДВ) придбано за рахунок коштів загального фонду 5 календарів вартість кожного становить 9,60 грн. на суму 48,00 грн (з ПДВ). Спочатку календарі передано на склад, лише після цього передано у підрозділи установи. Також списано згідно з актами на списання 4 електролампи вартістю 1,25 грн на суму 5,00 грн. Такі господарські операції в бухгалтерському обліку установи слід відобразити так, як показано в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Бухгалтерські проводки з обліку МШП

Аналітичний облік операцій з вибуття та переміщення МШП ведеться у Накопичувальній відомості про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф. 439 (бюджет) - меморіальний ордер 10 (п. 72 Інструкції №125). [14, с.152]

2.5 Організація інвентаризації

Інвентаризація - перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг або якщо інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться згідно з Інструкцією, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.98 р. [6]

За частотою проведення інвентаризації слід поділяти на разові (річні) та періодичні.

Періодична інвентаризація проводиться, як правило, за ініціативою керівника або іншої посадової особи, яка відповідає за проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві для визначення наявності і стану виробничих запасів, грошових коштів, залишків незавершеного виробництва тощо.

За обсягом охоплення об'єктів інвентаризації поділяються на повні і часткові. Повна інвентаризація охоплює все майно підприємства, що знаходиться в підзвіті матеріально відповідальних осіб, а також прийняте на відповідальне зберігання, в переробку і стан розрахунків з організаціями і окремими особами. Часткова інвентаризація охоплює окремі види майна що знаходиться в підзвіті конкретної матеріально відповідальної особи.

Інвентаризація МШП, що були передані в експлуатацію і за якими ведеться лише кількісний (забалансовий) облік, відповідно до Інструкції № 90, проводиться за порядком, установленим для інвентаризації статей балансу, тобто інших запасів.

Інвентаризація виробничих запасів проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою). На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.

Інвентаризації підлягають усі існуючі МШПта МНМА, як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Під час інвентаризації перевіряються і документально підтверджуються наявність, стан і оцінка МШП на складі та наявність і стан МШП в експлуатації.

Якщо в ході інвентаризації виявляються надлишки (неоприбутковані предмети) МШП на складі або в експлуатації, то їх необхідно оприбуткувати. Ті, що знаходяться в експлуатації, оприбутковуються кількісно.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виведення кінцевих результатів. При цьому бухгалтер складає звіряльну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначаються кінцеві результати інвентаризації. Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально-відповідальних осіб. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного і того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи. За результатами проведеної інвентаризації складається акт, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Акт інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства. Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

Не враховані на складі МШП слід оприбутковувати з одночасним визнанням доходу. Планом рахунків для цих цілей передбачений субрахунок 719 “Інші доходи від операційної діяльності” рахунка 71 “Інші операційні доходи”. Якщо в ході інвентаризації виявляється недостача МШП на складі, то відображати її необхідно до пункту 27 П(С)БО 9”Запаси”, а саме: вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду. До прийняття рішення про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в забалансовому обліку. Планом рахунків для таких випадків передбачений субрахунок 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей” рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності”. [10]

Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, сума, що підлягає відшкодуванню зараховується до складу дебіторської заборгованості з одночасним відображенням доходу звітного періоду. Для цих цілей передбачено субрахунок 375 “Розрахунки з відшкодування заподіяного збитку” рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. А дохід, що буде отриманий підприємством у результаті відшкодування втрат від недостачі МШП, відображається на передбаченому для таких випадків субрахунку 716 “Відшкодування раніше списаних активів” рахунка 71 “Інший операційний дохід”. Розмір збитку, що підлягає відшкодуванню, визначається згідно Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей №116. Якщо ж у процесі інвентаризації виявляється недостача МШП в експлуатації (що облічуються кількісно), то тоді інвентаризаційна комісія сама встановлює вартість предмета з урахуванням первісної вартості і ступеня зношеності. І саме така (установлена) вартість відображається на забалансовому субрахунку 072. Далі порядок відображення в бухгалтерському обліку недостачі МШП в експлуатації такий же, як і недостачі МШП на складі. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку представлено в табл. 2.8.

Таблиці 2.8. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку

економічний облік швидкозношуваний предмет

Тому, з метою запобігання виникнення матеріальної шкоди керівникам слід приділяти більше уваги питанням щодо правильності укладання договорів про матеріальну відповідальність; дотримання правил приймання, зберігання, відпуску ТМЦ; проводити перевірки знань нормативних документів, якими регламентований порядок приймання, зберігання, відпуску ТМЦ. [15, с.189]

Висновки та пропозиції

В умовах постійної зміни Законів, несталості нормативної бази в державі заслуговує на особливу увагу питання обліку надходження і використання малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Для підприємств, установ та організацій питання своєчасного та правильного обліку МШП і МНМА є особливо актуальним. Раціональне використання їх зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків.

В даній курсовій роботі було розкрито економічну сутність МШП і МНМА, показано яку роль вони відіграють в діяльності підприємства, показано особливості відображення в обліку малоцінних швидкозношуваних предметів. Охарактеризована законодавчо-нормативна база з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів та МНМА.

МШП та МНМА займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємства у сфері діяльності, при визначенні результатів господарської діяльності та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству і знаходяться в запасі, використовується рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться предмети терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості; предмети, що по своїй вартості не відносяться до основних засобів незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин, будівельного механізованого інструмента, робочої і продуктивної худоби, що є основними засобами незалежно від їхньої вартості; знаряддя лову незалежно від їхньої вартості і терміну служби; спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби; бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги; формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства; інвентарна тара, господарський інвентар, інструменти, спеціальне оснащення, пристосування загального і спеціального призначення й інші засоби праці, що відповідно до встановленого порядку включаються до складу засобів в обороті, включаючи предмети, що придбані для здійснення прокатної діяльності.

По дебету рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” відображають надходження МШП на підприємство, що враховуються по вартості їхнього придбання чи виготовлення. По кредиту відображається передача МШП в експлуатацію, списання на матеріальні витрати, загальновиробничі, адміністративні витрати, використані в процесі виробництва цінностей і списання втрат і нестачі таких предметів.

МШП терміном використання до одного року списуються на витрати в міру відпустки їх у виробництво чи експлуатацію, з метою забезпечення цілісності МШП в експлуатації підприємство організує оперативний контроль у кількісному вираженні. При поверненні МШП на склад з експлуатації такі предмети оприбутковуються за цінами можливого використання в дебет рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” зі зменшенням витрат по відповідному рахунку, на який раніше була списана вартість зазначених предметів. МШП, термін корисного використання яких більше одного року, погашаються шляхом нарахування зносу по встановлених нормах, що встановлюються підприємством самостійно з урахуванням очікуваного зносу таких предметів. Відпустка таких предметів в експлуатацію відображається по дебету рахунка 11 “Інші необоротні активи” субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” і по кредиту рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. Одночасно на суму зносу формується бухгалтерський запис по дебету рахунка обліку витрат і кредиту рахунка 13 “Знос необоротних активів” субрахунок 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”.

При поверненні на склад МШП, термін корисного використання яких більше одного року, що раніше були передані в експлуатацію, "їхня первісна вартість відображається по дебету рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і кредиту рахунка 11 “Інші необоротні матеріальні активи” без сторнування нарахованого зносу.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такий же характер їх використання в підприємстві, як і основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні їх з складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати (поновлювати) малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновлюються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.

Таким чином, за своїм характером малоцінні і швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їх придбання - аналогічні матеріалам.

Цим проміжним станом між основними засобами і матеріалами малоцінних та швидкозношуваних предметів і зумовлюються особливості їх обліку.

Список використаної літератури

1. Податковий Кодекс України 10.12.2010р.

2. Закон України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99 р. № 996-ХІV.

3. Закон України “Про затвердження форми державної статистичної звітності № 1-Б термінова (місячна)” від 31.07.2000 р. № 258.

4. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” від 20.10.1999 р. № 246.

5. Наказ Державного комітету статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку й Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування” від 27.07.98 р. №263, зареєстрований у Мін'юсті України 12.08.98 р. за № 508/2948, із наступними змінами.

6. Інструкція ГУ ДКУ, від 1994.10.30, №90 „Про проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу” із змінами та доповненнями.

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 10.11.1999р. “Документи до роботи” // Галицькі контракти. Додаток. - 2008. -№34.

8. Інструкція про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей затверджено наказом Мінфіну України від 11.08.94 №69.

9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291 // Галицькі контракти. Додаток. “Документи для роботи”. - 2000. - № 34. - С. 99 - 106.

10. Положення МФУ, від 1999.20.10 №246 П(С)БО №9 „Запаси”.

11. Положення МФУ, від 1999.20.10 №246 П(С)БО №7 „Основні засоби”.

12. Положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” затв. Мінфіном України від 24.05.95 р. № 88.

13. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. Мінфіном від 30.11.99 р. № 291.

14. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевські Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. За ред. Ф.Ф. Бутінця; 2-ге вид., перероб і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2008. - 480с.

15. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. За ред. Ф.Ф. Бутінця; 2-ге вид., перероб і доп. - Житомир: ПП “Рута”, 2008, с.380

16. Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шуляпова Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності “Облік і аудит”; 2-ге вид., перероб і доп. - Житомир: ЖІТ І, 2007, с.450

17. Загородній А.Г. та ін. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. - Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 2005.

18.Контроль і ревізія. Практикум: Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”/ С.В. Бордаш, В.А. Дерій, Н.І. Петренко; за ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир, ЖіТі, 2000. - 384с.

19. Основні засоби. Нематеріальні активи. МШП. // Баланс. Бібліотека бухгалтера. - 2005. - № 2. - С. 4 - 92.

Размещено на Allbest.ru