Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками. Особливості обліку операцій за договором міни на прикладі ТОВ "Російські автотракторні запчастини"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки Російської Федерації

Федеральне агентство з освіти

ГОУ ВПО "Сиктивкарський державний університет"

Курсова робота на тему:

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками. Особливості обліку операцій за договором міни на прикладі ТОВ "Російські автотракторні запчастини"

з дисципліни: "Бухгалтерський фінансовий облік"

Виконавець,

студентка Н.В. Паневи 438 гр.

Сиктивкар 2008

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

1.1 Сутність обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

1.2 Нормативно-правова база, що регулює облік розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

1.3 Призначення і структура рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

1.4 Призначення і структура рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

1.5 Роль договору в розрахунках з контрагентами

1.6 Можливі варіанти розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

1.7 Відображення розрахунків за договором міни

2. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками в ООО "Російські автоттракторні запчастини"

2.1 Коротка техніко-економічна характеристика ТОВ "Російські автотракторні запчастини"

2.2 Порядок укладення договорів з постачальниками та підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

2.3 Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

2.4 Облік розрахунків з покупцями і замовниками

2.5 Порядок проведення інвентаризації розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

2.6 Шляхи поліпшення стану розрахунків

Висновок

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2



Вступ

В даний час жодна організація, незалежно від відомчої належності і форм власності, не може функціонувати без ведення бухгалтерського обліку, оскільки тільки дані бухгалтерського обліку забезпечують повну інформацію про майновий та фінансовий стан організації. Синтетична та аналітична інформація про стан матеріальних, трудових і грошових ресурсів, про результативність інвестиційної та кредитної політики, про витрати і ефективності виробництва дозволяє управляти господарською діяльністю і контролювати виконання планів прибутку, розробляти перспективні плани розвитку виробництва.

Важливою ланкою бухгалтерського обліку є облік розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунок з покупцями і замовниками.

У процесі господарської діяльності організації постійно ведуть розрахунки з постачальниками за придбані в них основні засоби, сировина, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги; з покупцями - за куплені ними товари, готову продукцію; з кредитними установами по позиках, кредитами та іншими фінансовими операціями, з бюджетом і податковими органами - по різного роду платежів; з іншими органами та особами - за різними господарськими операціями.

В умовах ринкової економіки ризик несплати або несвоєчасної оплати рахунків збільшується, це призводить до появи дебіторської і кредиторської заборгованості. Частина цієї заборгованості в процесі фінансово - господарської діяльності неминуча і повинна знаходитися і контролюватися в рамках допустимих значень.

Сумнівна дебіторська заборгованість і прострочена кредиторська заборгованість свідчать про порушення покупцями, замовниками, постачальниками і клієнтами фінансової та платіжної дисципліни, що вимагає негайного вжиття відповідних заходів для усунення негативних наслідків. Своєчасне вжиття цих заходів, можливо, тільки при здійсненні з боку підприємства систематичного контролю.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності розрахунків з дебіторами і кредиторами. Збільшення або зниження дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до зміни фінансового стану підприємства. Так, наприклад, значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства. Це пов'язано зі значним відволіканням засобів підприємства з обороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами. На підставі цього необхідно проводити моніторинг та аналіз стану розрахунків. Для проведення аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку і звітності, тому важливу роль відіграє правильна організація на підприємстві бухгалтерського обліку розрахункових операцій, яка вимагає своєчасного і повного відображення господарських операцій із розрахунків в первинних документах та облікових регістрах.

Об'єктом дослідження в курсовій роботі є ТОВ "Російські автотракторні запчастини", яке займається продажем автозапчастин.

Метою курсової роботи є оцінка організації обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками, з покупцями і замовниками та розробка пропозицій щодо вдосконалення відображення розрахункових операцій з контрагентами.

Для досягнення поставленої мети були поставлені (сформульовані) наступні завдання:

Вивчити сутність обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками;

Дослідити нормативно-правову базу, яка регламентує облік розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками;

Охарактеризувати облік розрахунків, заснованих на заліку взаємних вимог;

Розробити рекомендації щодо вдосконалення даної ділянки в організації.

Предметом дослідження є розрахунки з постачальниками та підрядниками, розрахунки з покупцями і замовниками.

При написанні курсової роботи були використані навчальні посібники з бухгалтерського фінансового обліку таких авторів як Каморджанова Н.А., Карташова І.В., Сотникова Л. В., а також статті в професійній періодичної преси з бухгалтерського обліку, а також дані обліку і звітності ТОВ "Російські автотракторні запчастини"



1. Теоретичні основи обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

1.1 Сутність обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

У ході здійснення господарської діяльності будь-якої (підприємець) набуває сировину, матеріали, потребує виконання різних видів робіт. У силу існуючих правил бухгалтерського обліку виникають взаємини з покупцями, замовниками, постачальниками і підрядниками.

Малюнок 1. Структура розрахунків на рахунках 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" і 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Постачальник - це юридична особа або індивідуальний підприємець, з яким організація укладає договори для придбання у них різних товарно-матеріальних цінностей (сировина, матеріали, паливо, необоротні активи і т.д.) [1]

Підрядники - це юридична особа або індивідуальний підприємець, з яким організація укладає договори на виконання певного обсягу робіт або надання послуг (будівельно-монтажні роботи, транспортні послуги і т.д.)

Замовники - юридична або фізична особа, яка звернулася із замовленням до іншої особи - виготовлювачу, продавцю, постачальнику товарів та послуг. У ролі замовника можуть виступати уряд, державні органи, установи, організації, підприємства, громадяни.

Покупці - це фізичні та юридичні особи, які набувають вироблену продукцію, товари, інші цінності, які споживають надані їм послуги та виконані роботи.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками є важливим елементом в системі бухгалтерського обліку.

Основними завданнями цього обліку є:

формування повної і достовірної інформації про стан розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності;

забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства Російської Федерації при здійсненні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами;

контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками;

контроль за станом дебіторської і кредиторської заборгованості;

своєчасна звірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення простроченої заборгованості;

контроль за виконанням плану надходження товарів в цілому, а також за джерелами надходження;

контроль виконання договірних зобов'язань постачальниками по кількості (об'єму), асортименту, якості, термінів поставок товарів;

контроль за правильним визначенням кількості, якості, цін, вартості товарів, які надійшли на підприємство своєчасне і якісне оформлення документів на товари, що надійшли.

контроль за своєчасним і повним оприбуткуванням товарів, що надійшли матеріально-відповідальними особами, що є важливою умовою забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей;

контроль за здійсненням своєчасних і правильних розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками за надійшли і оприбутковані товари.

Цілі бухгалтерського обліку передбачені на підприємстві:

дотримання протягом звітного року прийнятої облікової політики (методики) відображення окремих господарських операцій, оцінки майна, визначеної виходячи з правил, наведених в Законі про бухгалтерський облік та звітності. Зміни облікової політики в порівнянні з попереднім роком повинні бути пояснені в річної бухгалтерської звітності;

повнота відображення в обліку за звітний період майна і всіх господарських операцій і результатів інвентаризацій майна і зобов'язань;

правильність віднесення доходів і витрат до звітних періодів;

розмежування в обліку поточних витрат і капітальних вкладень;

тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за синтетичними рахунками на перше число кожного місяця;

підприємство, здійснюючи організацію бухгалтерського обліку, самостійно встановлює організаційну форму бухгалтерської роботи, виходячи з конкретних умов господарювання;

визначає форму і методи бухгалтерського обліку, грунтуючись на діючих або знову розроблених Міністерством фінансів або міністерствами і відомствами формах і методах, при дотриманні загальних методичних принципів, встановлених Законом про бухгалтерський облік та звітності;

розробляє систему внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю.

Для безперебійного задоволення попиту населення велике значення має наявність відповідних товарних запасів. Облік повинен контролювати розмір і стан товарних запасів (в цілому і по асортименту), відповідність їх кон'єктурних вимогою ринкової інфраструктури.

1.2 Нормативно-правова база, що регулює облік розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

Одним з найважливіших питань курсової роботи є нормативно - правова база. Всі дії директора та головного бухгалтера повинні спиратися в основному на Кодекси, Закони, накази, інструкції, нормативні акти, положення, (стандарти).

Нормативні документи в бухгалтерському обліку - це документи, що визначають методологічні основи, порядок організації та основні правила ведення бухгалтерського обліку на підприємствах у Росії.

Організація бухгалтерського обліку в Російській Федерації, що відповідає Міжнародним стандартам обліку і звітності, орієнтована на вимоги ринкової економіки, передбачає чотирьохрівневий систему документів, що регулюють і регламентують облік (див. додаток 1).

Така багаторівнева система документів дозволяє організувати на підприємстві належну систему організації бухгалтерського обліку та звітності.

Основними документами, що регламентують облік розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками в нашій країні, є:

Федеральний закон "Про бухгалтерський облік" від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ;

Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина 2 від 26 січня 1996 року N 14-ФЗ;

Податковий кодекс Російської Федерації. Частина 2 от5 серпня 2000 року N 117-ФЗ;

Кодекс про адміністративні правопорушення введений в дію Федеральним законом від 30 грудня 2001 р. № 196-ФЗ, вступив в силу з 1 липня 2002 року;

Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затверджене наказом Мінфіну Російської Федерації від 29 липня 1998 р. № 34н (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Мінфіну Російської Федерації від 30 грудня 1999 р. № 107н та від 24 березня 2000 р. № 31н);

Положення з бухгалтерського обліку "Облік матеріально-виробничих запасів" (ПБУ 5 / 01), затверджене наказом Мінфіну Російської Федерації від 9 червня 2001 р. № 44н; та інші

План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та інструкція по його застосуванню затверджені наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 31 жовтня 2000 р. № 94н (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінфіну Російської Федерації від 7 травня 2003 р. № 38н);

та інші.

1.3 Призначення і структура рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" призначений для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками за:

одержані товарно-матеріальні цінності, прийняті виконані роботи та спожиті послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також з доставки або переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи на які акцептовані і підлягають оплаті через банк;

товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, на які розрахункові документи від постачальників або підрядчиків не надійшли (так звані невідфактуровані поставки);

лишки товарно-матеріальних цінностей, виявлені при їх прийманні;

отримані послуги з перевезень, у тому числі розрахунки по недоборів і перебір тарифу (фрахту), а також за всі види послуг зв'язку та ін

Організації, що здійснюють при виконанні договору будівельного підряду, договору на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт та іншого договору функції генерального підрядника, розрахунки зі своїми субпідрядниками також відображають на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".

Всі операції, пов'язані з розрахунками за придбані матеріальні цінності, прийняті роботи або спожиті послуги, відображаються на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" незалежно від часу оплати.

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" кредитується на вартість прийнятих до бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг в кореспонденції з рахунками обліку цих цінностей (або рахунку 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей") або рахунків обліку відповідних витрат. За послуги з доставки матеріальних цінностей (товарів), а також з переробки матеріалів на стороні записи по кредиту рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" виробляються в кореспонденції з рахунками обліку виробничих запасів, товарів, витрат на виробництво і т.п.

Незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей в аналітичному обліку рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" в синтетичному обліку кредитується згідно з розрахунковими документами постачальника. Коли рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а при прийманні на склад надійшли товарно-матеріальних цінностей виявилася їх недостача понад передбачених у договорі величин проти отфактурованного кількості, а також якщо при перевірці рахунку постачальника або підрядника (після того, як рахунок був акцептований) були виявлені невідповідність цін, обумовлених договором, а також арифметичні помилки, рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" кредитується на відповідну суму в кореспонденції з рахунком 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" (субрахунок "Розрахунки за претензіями").

За невідфактуровані поставки рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" кредитується на вартість надійшли цінностей, визначену виходячи з ціни та умов, передбачених у договорах.

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" дебетується на суми виконання зобов'язань (оплату рахунків), включаючи аванси і попередню оплату, в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів та ін При цьому суми виданих авансів і попередньої оплати враховуються відокремлено. Суми заборгованості постачальникам і підрядникам, забезпечені виданими організацією векселями, не списуються з рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", а враховуються окремо в аналітичному обліку.

Аналітичний облік за рахунком 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться за кожним пред'явленим рахунком, а розрахунків у порядку планових платежів - за кожним постачальником та підряднику. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання необхідних даних по: постачальникам по акцептованим і іншими розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; постачальникам по не сплаченим в строк розрахунковим документам; постачальникам за невідфактурованих постачання; авансами виданими; постачальникам за виданими векселями, термін оплати яких не настав; постачальникам за простроченими оплатою векселями; постачальникам за отриманим комерційному кредиту та ін

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками в рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" осібно.

Загальна методологія обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками пов'язана із зобов'язаннями, що випливають в основному з договорів поставки і підряду і, по суті, пояснюється старим правилом Е. Дегранжа:

"Той, хто отримує, дебетується, той, хто видає, кредитується".

Аналітичний облік ведуть у хронологічному порядку за кожним пред'явленим рахунком, а розрахунків у порядку планових платежів - по кожному постачальнику чи підрядчику, причому він повинен бути організований так, щоб відомості можна було отримувати згрупованими за термінами оплати (довгострокова або короткострокова заборгованість); розрахунковими документами, термін оплати яких ще не настав, не сплачених у строк розрахункових документах; виданими неоплаченим і простроченим векселям; невідфактурованих постачання і т.д.

На суми пред'явлених, на оплату рахунків постачальників за поставлені цінності, надані послуги (роботи) або фактично товари, що надійшли і матеріали, спожиті послуги та роботи складається бухгалтерська запис:

Дебет 10 "Матеріали",

41 "Товари",

08 "Вкладення у необоротні активи"

20 "Основне виробництво"

15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей"

11 "Тварини на вирощування та відгодівлі"

25 "Загальновиробничі витрати",

26 "Загальногосподарські витрати" і т.д.

Кредит 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".

Сума податку на додану вартість включається постачальниками і підрядчиками в рахунку на оплату і відображається у покупця записом:

Дебет 19 "Податок на додану вартість по придбаних матеріально - виробничих запасів"

Кредит 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".

За чинним законодавством податок на додану вартість по придбаних товарно-матеріальних цінностей або послуг, вартість яких списується на витрати організації (або витрати обігу), тобто на суму податку, сплаченого постачальникам, зменшуються зобов'язання організації перед бюджетом по сплаті ПДВ.

Це відображається записом:

Дебет 68 "Розрахунки з бюджетом"

Кредит 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям".

Якщо рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження товарно-матеріальних цінностей, а при прийманні їх на склад виявилася нестача, або при подальшій перевірці рахунку було виявлено невідповідність цін умовам договору або арифметичні помилки, до з'ясування їх причин роблять такі бухгалтерські записи:

Дебет 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами",

субрахунок 2 "Розрахунки за претензіями"

Кредит 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".

Оплата рахунків постачальників, тобто погашення заборгованості перед ними, відбивається на рахунках наступної записом:

Дебет 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Кредит 51 "Розрахункові рахунки",

52 "Валютні рахунки",

55 "Спеціальні рахунки в банках",

71 "Розрахунки з підзвітними особами".

При надходженні товарно-матеріальних цінностей, на які не отримані розрахункові документи постачальників (невідфактуровані поставки), за кредитом рахунку 60 відображається вартість цінностей, виходячи з ціни та інших умов, передбачених договором. Якщо ціна не зазначена і не може бути встановлена виходячи із умов договору, то для визначення величини кредиторської заборгованості приймається ціна, за якою у порівнянних обставин організація зазвичай визначає ціну щодо аналогічних цінностей.

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" дебетується на суми виконання зобов'язань, включаючи аванси і попередню оплату, в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, розрахунків з покупцями і замовниками, іншими організаціями. Повернуті постачальником невикористані суми авансу відображають за дебетом рахунків обліку грошових коштів і кредиту рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Раніше видані, але не затребувані аванси списуються на збитки організації.

Схеми бухгалтерських записів при погашенні заборгованості перед постачальниками і підрядниками залежать від застосовуваних форм розрахунків.

Якщо заборгованість погашається кредитами банку, то робиться запис:

Дебет 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Кредит 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках",

67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками".

Але під час здійснення розрахунків організація може і сама виступати постачальником або підрядником, тобто сама продавати покупцям і замовникам товарно-матеріальні цінності, виконувати роботи або надавати послуги.



1.4 Призначення і структура рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Рахунок 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками.

Рахунок 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" дебетується в кореспонденції з рахунками 90 "Продажі".91 "Інші доходи і витрати" на суми, на які пред'явлені розрахункові документи.

Рахунок 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" кредитується в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, розрахунків на суми надійшли платежів (включаючи суми одержаних авансів) і т.п. При цьому суми отриманих авансів і попередньої оплати враховуються відокремлено.

Якщо за отриманим векселем, що забезпечує заборгованість покупця (замовника), передбачений відсоток, то в міру погашення цієї заборгованості робиться запис за дебетом рахунка 51 "Розрахункові рахунки" або 52 "Валютні рахунки" і кредиту рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" (на суму погашення заборгованості) і 91 "Інші доходи і витрати" (на величину відсотка).

Аналітичний облік за рахунком 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" ведеться за кожним пред'явленим покупцям (замовникам) рахунку, а при розрахунках плановими платежами - по кожному Покупцеві і замовнику. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечувати можливість отримання необхідних даних по: покупцям і замовникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; покупцям і замовникам по не сплаченим в строк розрахунковим документам; авансами одержаними; векселями, термін надходження грошових коштів по яких не настав; векселями, дисконтованих (врахованим) у банках; векселі, за якими грошові кошти не надійшли вчасно.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками в рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відокремлено.

У міру відвантаження продукції і надання послуг до оплати пред'являються розрахункові документи, в яких величина виручки від їх реалізації (за договірною ціною з податком на додану вартість) відображається:

Дебет 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Кредит 90 "Продажі", субрахунок 1 "Виручка".

Погашення заборгованості покупцями та замовниками (оплата розрахунково-платіжних документів) відображається:

Дебет 51 "Розрахункові рахунки",

52 "Валютні рахунки",

50 "Каса" (але на суму не більше 100000 рублів)

Кредит 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Організації можуть отримувати аванси (попередню оплату) під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт або при частковій оплаті продукції і послуг, вироблених для замовників. На рахунках бухгалтерського обліку це відображається записом:

Дебет 51 "Розрахункові рахунки",

52 "Валютні рахунки" і ін

Кредит 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками",

субрахунок "Аванси отримані".

При здійсненні заліку авансових платежів, отриманих за договором на постачання товарів, які обкладаються податком на додану вартість у розмірі 10%, в рахунок авансових платежів за договором надання послуг, які оподатковуються за ставкою податку в розмірі 18%, у місяці підписання угоди про проведення такого заліку з сум авансових платежів, отриманих за договором на постачання товарів, слід обчислити суму податку на додану вартість виходячи зі ставки 18% і відобразити цю суму в податковій декларації в тому податковому періоді, в якому підписано зазначену угоду. При цьому на підставі п.5 ст.171 Кодексу суми податку, раніше сплачені до бюджету за авансами, отриманими в рахунок майбутніх поставок товарів, підлягають вирахуванню в зазначеному податковому періоді.

Дебет 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" субрахунок "Розрахунки за авансами одержаними"

Кредит 68 "Розрахунки за податками і зборами" субрахунок "Розрахунки з ПДВ"

При заліку сум раніше отриманих авансів при пред'явленні покупцям (замовникам) рахунків за повністю проведені роботи, продані вироби відбивається проводка:

Дебет 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками",

субрахунок "Аванси отримані"

Кредит 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Якщо розрахунки проводяться при здійсненні товарообмінної операції, то за згодою сторін може здійснюватися взаємний залік заборгованостей. Така операція може відображатися за:

Дебет 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Кредит 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Пунктом 18 ПБО 10/99 встановлено, що з метою дотримання основного принципу формування облікової інформації - припущення тимчасової визначеності фактів господарської діяльності, витрати визнаються у тому звітному періоді, в якому вони мали місце. Факт погашення заборгованості за зобов'язаннями не повинен впливати на момент відображення в бухгалтерському обліку операцій по здійсненню витрат, пов'язаних з діяльністю підприємства, і, відповідно, виникнення кредиторської заборгованості.



1.5 Роль договору в розрахунках з контрагентами

Розрахунки з постачальниками і підрядниками здійснюють на підставі укладених договорів за:

* отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті виконані роботи та спожиті послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також з доставки або переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи за якими акцептовані і підлягають оплаті через банк;

* товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, на які розрахункові документи від постачальників або підрядчиків не надійшли (так звані невідфактуровані поставки);

* лишки товарно-матеріальних цінностей, виявлені при їх прийманні;

* отримані послуги з перевезень, у тому числі розрахунки по недоборів і перебір тарифу (фрахту), а також за всі види послуг зв'язку та ін

У договорах обумовлюються: види матеріальних цінностей, виконуваних робіт і послуг, комерційні умови постачання, кількісні і вартісні показники матеріальних цінностей або послуг, порядок розрахунків (умови платежів).

Порядок розрахунків за всередині російським поставкам на території Росії між покупцями і постачальниками визначається у відповідність до Положення про безготівкові розрахунки в РФ.

Умови всередині російських поставок формуються у відповідність з прийнятими в країні умовами (франко-завод виробник, франко-станція відправлення, франко-вагон, франко-станція призначення та ін), що визначають юридичні права та обов'язки продавців і покупців по відношенню до товару.

Умови експортно-імпортних поставок формуються на основі міжнародних торгових умов "Інкотермс", установлених Міжнародною торговельною палатою. У відповідність з цими умовами чітко визначається, хто організовує і оплачує перевезення товару від продавця до покупця, несе ризик і відповідальність при здійсненні цих функцій і при загибелі або псування товару. Придбання матеріальних цінностей на стороні може здійснюватися тільки двома варіантами.

При першому варіанті для придбання матеріальних цінностей на стороні підприємство призначає свого повіреного. Йому видають під звіт гроші з правами отримання цінностей і негайної оплати за них, або довіреність, за якою можна отримати матеріальні цінності, в рахунок домовленості, яка має місце між підприємствами у вигляді договору поставок або гарантійного листа з візою керівника постачальника (незалежно, оплачені матеріальні цінності попередньо чи ні). Доставка матеріальних цінностей у таких випадках здійснюється саме вивезенням, незалежно від географічного розташування покупця і постачальника.

При другому варіанті (віддаленість постачальника від покупця, і постійність поставок) постачання здійснює посередник - транспортне підприємство.

Для виконання, будь-яких операцій з отримання матеріальних цінностей на стороні повіреному особі підприємства (експедитору) видається довіреність. Всі довіреності в момент видачі в спеціальному журналі. Довіреність виписується тільки бухгалтером на конкретну фізичну особу із зазначенням строку дії та найменування цінностей, які повинні отримати. На довіреності є підпис експедитора, яка повинна бути завірена підписами бухгалтера і керівника з відтиском печатки підприємства.

Надходження сировини, матеріалів, обладнання на підприємство за другим варіантом може здійснюватися залізничним, автомобільним, морським та іншими видами транспорту. Постачання через посередника може здійснюватися тільки за наявності договору - контракту про поставку. Оплата за такі поставки може бути здійснена у вигляді передоплати, акредитивом, чеком, готівкою або на бартерній основі до моменту отримання матеріальних цінностей або після. Це залежить від умов договору (контракту).

За пред'явленні доручення та квитанції, що надійшла від відправника вантажу, експедитор може отримати вантаж у багажному відділенні залізниці, в річковому порту, в аеропорту або раскредітовать (отримати право на розтин вагона, вивантаження і приймання вантажу).

Приймаючи вантаж, експедитор повинен перевірити, чи немає на тарі та упаковці слідів бою, псування, а також чи відповідає кількість місць вантажів, що надійшли даним, зазначеним в транспортній накладній. (Див. додаток № 8) Якщо при прийманні вантажу виникнуть сумніви в його схоронності (наприклад, будуть виявлені пошкодження вагонів, контейнерів, упаковки, відсутність пломб тощо) експедитор повинен зажадати перевірки всього вантажу з метою з'ясування його збереження спільно з представником (вагарем) транспортної організації.

При виявленні недостачі сировини і матеріалів, бою, пошкодженої тари, складається комерційний акт у двох примірниках (один забирає експедитор), який служить підставою для пред'явлення претензій до транспортної організації. На її адресу надсилається претензійний лист з додатком документів (акт, накладна, квитанція та інші) і пропозицією відшкодувати суму збитку. Для пред'явлення претензій до транспортних організацій законом встановлено шестимісячний строк. Транспортні організації протягом трьох місяців зобов'язані розглянути претензію і повідомити заявника про своє рішення. Якщо відхилена або залишена без відповіді, заявник має право пред'явити позов до арбітражного суду у двомісячний термін з часу отримання відмови або часу, коли минули всі терміни для відповіді на претензійний лист.

За домовленістю (після узгодження способу оплати) експедитор може отримати вантаж безпосередньо у постачальника з випискою одночасно відвантажувальних документів (рахунок-фактура) див. додаток № 3

Отриманий вантаж з супровідними документами експедитор доставляє на склад свого підприємства.

При доставці автотранспортом, водій автогосподарства є представником постачальника і разом з вантажем вручає комірнику один примірник товарно-транспортної накладної.

Разом з надійшли вантажем на адресу покупця надходять супровідні документи. За відсутності таких (або у випадку надходження вантажу з порушенням договірних умов, або не за призначенням) вантаж приймається на відповідальне зберігання на позабалансовий рахунок № 002, з повідомленням відправника, якщо є його реквізити.

На цьому рахунку матеріали, прийняті на відповідальне зберігання, враховуються до тих пір, поки від постачальника не надійдуть документи або розпорядження про повернення матеріалів, про їх відвантаження в іншу адресу або реалізації на місці.

За порушення умов договорів постачальники і покупці несуть взаємну матеріальну відповідальність у вигляді неустойки, штрафів і пені за невиконання договірних умов, за затримку оплати розрахункових документів і за необгрунтовану відмову.

Незалежно від оплати і доставки, порядок оприбуткування матеріальних цінностей повинен відповідати певним вимогам. При будь-якому варіанті отримання матеріальних цінностей у постачальника і будь-якому варіанті доставки, їх пред'являють комірнику для оприбуткування. Приймання на складі проводиться методом прямого рахунку, зважування, обміру і зовнішнього огляду, з метою виявлення відповідності даним супровідних документів. У разі невідповідності кількості та якості матеріалів, що надійшли даними супровідних документів, складається приймальний акт. Акт складають і підписують члени спеціальної комісії, призначеної керівником підприємства, комірник та представник постачальника. У подальшому на основі акту до постачальника можуть бути пред'явлені відповідні претензії. Якщо не виявлено ніяких розбіжностей з документами, комірник виписує прибутковий ордер або прийомну фактуру у двох примірниках. Замість виписки прибуткових ордерів комірник може поставити на супровідний документ (якщо їх надійшло 2 примірники) штамп, що засвідчує отримання.

Експедитор всі документи, за доставленим на склад матеріальних цінностей з відміткою комірника в їх приймання, здає в бухгалтерію для списання з нього виданої раніше довіреності. Для звіту за готівкові кошти, експедитор складає авансовий звіт з додатком документів, підтверджуючих як факт придбання матеріальних цінностей (чеки, рахунки - фактури), так і факт здачі їх на склад (приймальня фактура, прибутковий ордер), або передачі у виробництво (вимога). Матеріальні цінності зберігаються на складах під наглядом матеріально - відповідальних осіб, з якими укладають договір про матеріальну відповідальність. Матеріали на складах обліковуються у картках складського обліку, що відкриваються на кожне окреме найменування матеріалу. У картках зазначаються найменування матеріалу, номенклатурний номер, розмір, сорт, місце зберігання, одиниця виміру, облікова ціна, балансовий рахунок, норма запасу та інші дані.

До основних обов'язків постачальника відносять: поставку продукції на умовах договору, забезпечення сертифікатами якості на поставлений товар, робити заміну товару неналежної якості, крім випадків, коли недоліки товару виникли після передачі його покупцеві, внаслідок порушення покупцем правил користування товаром або його зберігання, або дії третіх осіб, або непереборної сили.

До основних обов'язків покупця відносять: отримати товар на склад, здійснити перевірку при прийомі товару за кількістю, якістю й асортиментом, у присутності представника продавця, скласти довіреність на отримання товару, підписати накладні, рахунок-фактуру. Продавець має право змінювати асортимент і комплектність товару при поставці наступних партій товару при отриманні згоди покупця. Покупець попередньо дає заявку на наступну партію товару, визначає асортимент і кількість продукції.



1.6 Можливі варіанти розрахунків з постачальниками і підрядниками, розрахунків з покупцями і замовниками

Більшість розрахунків між підприємствами, з бюджетом та позабюджетними фондами здійснюється у вигляді безготівкових платежів.

Безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою безготівкових перерахувань по розрахункових, поточних і валютних рахунках клієнтів у банках, системи кореспондентських рахунків між різними банками, клірингових заліків взаємних вимог через розрахункові палати, а також за допомогою векселів і чеків, що заміняють готівку.

Для зберігання грошових коштів і операцій за розрахунками підприємства, які мають самостійний баланс і власні оборотні кошти, відкривають в установах банків розрахункові рахунки.

Для відкриття розрахункового рахунку організація повинна в установу обраного ним банку подати такі документи:

заяву на відкриття рахунку встановленого зразка;

нотаріально завірені копії статуту підприємства, установчого договору та реєстраційного свідоцтва;

довідку податкового органу про реєстрацію підприємства як платника податків;

копії документів про реєстрацію як платників до Пенсійного фонду РФ та до Фонду обов'язкового медичного страхування;

копію листа про присвоєння статистичних кодів;

картку із зразками підписів керівника, заступника керівника та головного бухгалтера і відбитком печатки підприємства за встановленою формою, завірену нотаріально.

Рух коштів на розрахунковому рахунку оформляються платіжними документами.

Грошовий чек - письмове розпорядження власника рахунку банку про виплату вказаної суми грошей особі, на ім'я якого він виписаний. Грошовий чек повинен містити найменування підприємства-чекодавця, номер його розрахункового рахунку, суму до видачі, паспортні дані одержувача, підписи керівника і головного бухгалтера, відбиток печатки.

По чеку підприємства отримують гроші на виплату заробітної плати, господарські та інші витрати.

Оголошення на внесок грошей готівкою - письмове розпорядження власника рахунку банку зарахувати на розрахунковий рахунок гроші, здаються з каси. У ньому проставляються номер розрахункового рахунку, сума внеску і дата.

Після здачі грошей в касу банку, касир підприємства отримує квитанцію, що підтверджує дану операцію.

Платіжне доручення - письмове розпорядження власника рахунку банку на перерахування коштів з його рахунку на рахунок одержувача.

Безготівкові розрахунки підприємства здійснюють за товарними і нетоварними операціями. До товарних операцій відносять купівлю - продаж сировини, матеріалів, реалізацію виконаних будівельно-монтажних робіт. Їх обліковують на рахунках 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

До нетоварним операцій відносять розрахунки з комунальними установами, науково - дослідними організаціями і т.д. Їх враховують на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

У залежності від місцезнаходження постачальника і покупця безготівкові розрахунки поділяють на іногородні та одногородние. Іногородніми називають розрахунки між підприємствами, які обслуговуються відділеннями банку, що знаходяться в різних населених пунктах. Їх основними формами розрахунків є розрахунки платіжними дорученнями - вимогами, акредитивами, з особливих рахунків, грошові перекази. Одногородними називають розрахунки між організаціями, що обслуговуються одним або двома установами банку, що знаходяться в одному населеному пункті. Їх формами розрахунків є розрахунки в порядку планових платежів, платіжними дорученнями - вимогами, платіжними дорученнями і розрахунковими чеками.

При розрахунках платіжними дорученнями - вимогами, одержувач коштів представляє в обслуговуючий його банк розрахунковий документ, що містить вимоги до платника про сплату одержувачу через банк певної суми за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги. Оплата платіжних доручень - вимог може здійснюватися з їх акцептом і без акцепту.

Акцепт у розрахунках означає згоду платника на оплату. Платник має право відмовитися від акцепту рахунку в повній сумі в разі відвантаження постачальником незаконною, недоброякісної, нестандартної і т.д. продукції. Часткова відмова від акцепту може бути при порушенні постачальником цін, знижок, надходження частини не замовленої, недоброякісної і т.д., продукції.

При розрахунках платіжними дорученнями - вимогами розрахунки у постачальників відбивають як реалізацію продукції, тобто із застосуванням рахунків 41 "Товари", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Покупець використовує рахунки 60 "Розрахунок з постачальниками і підрядниками", 51 "Розрахунковий рахунок".

Акредитивна форма застосовується у двох випадках: коли вона встановлена договором і коли постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків у відповідність з положенням про поставки продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання. Особливості акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що оплату платіжних документів виробляють за місцем знаходження постачальника відразу після відвантаження ним продукції.

Акредитив (від лат. Accredo - довіряю) - 1) грошовий документ, що містить доручення про виплату певної суми грошей фізичній чи юридичній особі відповідно до умов, зазначених у документі. Грошові акредитиви є іменними, вони дозволяють отримати вказану в акредитиві суму повністю або частинами протягом певного періоду часу;

2) форма безготівкових розрахунків за товари і послуги, при якій оплата пред'явлених постачальником документів про відвантаження товарів або надання послуг проводиться банком постачальника (в якому він має відкритий розрахунковий рахунок) за рахунок коштів платника, що знаходиться на його розрахунковому рахунку в іншому, звичайно иногороднем, банку. Банк платника дає доручення банку, обслуговуючому отримувача платежу, сплатити необхідну суму в обумовлений термін на основі умов, передбачених в акредитивній заяві платника. Поширена в міжнародній практиці розрахунків. [2]

Виплати за акредитивом виробляють протягом терміну його дії в банку постачальника в повній акредитива або частинами проти представлених постачальником реєстрів рахунків і транспортних або приймально-здавальних документів, що засвідчують відвантаження товару.

Акредитив виставлений за рахунок власних коштів і в рахунок цільового фінансування. У першому випадку виставлення акредитива оформляють наступній бухгалтерської проводкою: Дебет 55.1 "Спеціальні рахунки в банках" Кредит 51 "Розрахунковий рахунок". У другому: Дт 55.1 "Спеціальні рахунки в банках" Кт 86 "Цільове фінансування. Оплату рахунків постачальників з акредитивного рахунку оформляють наступній записом: Дебет 60" Розрахунки з постачальниками та підрядниками "Кт 55.1" Спеціальні рахунки в банках ".

Найбільш поширеною формою безготівкових розрахунків є платіжні доручення.

Платіжне доручення є розпорядження власника рахунку банку на перерахування грошових коштів з його розрахункового рахунку на рахунок отримувача грошей. У ньому обов'язково вказують призначення які підлягають перерахуванню сум. Платіжне доручення передається в установу банку платника в порядку наступного акцепту після одержання одержувачем товарно-матеріальних цінностей або наданих йому послуг. Розрахунки платіжними дорученнями можуть бути строковими, достроковими і відстроченими. До терміновим платежів відносяться: авансові платежі, платежі після відвантаження; часткові платежі при великих угодах. Довгостроковий і відстрочений платежі можуть мати місце в рамках договірних відносин без шкоди для фінансового стану сторін.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку відбувається таким же чином, як і при розрахунках, платіжними дорученнями - вимогами.

Розрахунки чеками. Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) обслуговуючому його банку по перерахуванню вказаної в чеку суми грошей з його рахунку на рахунок отримувача коштів (чекодержателя).

Дана форма розрахунків все ширше використовується при одногородних розрахунках.

Розрахунки в порядку планових платежів роблять у тих випадках, коли між підрядником і замовником склалися стійкі господарські та розрахункові відносини, а взаєморозрахунки носять регулярний характер. Сутність даної форми полягає в тому, що замовник оплачує майбутню продукцію рівними сумами і в терміни, встановлені угодою. Розрахунок в порядку планових платежів замовники відображають на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", підрядники - на рахунку 62 "Розрахунок з покупцями і замовниками".

Розрахунок, заснований на заліку взаємних вимог. При даній формі розрахунків взаємні вимоги та зобов'язання боржників і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих сумах, і лише на різницю здійснюється платіж у встановленому порядку.

Взаємні розрахунки можуть бути разовими та певні, між двома організаціями або їх групою. Терміни та порядок розрахунків встановлюються угодою сторін між організаціями за погодженням з установою банку.

Все рідше останнім часом застосовується такий вид розрахунків, як факторинг. Факторинг перепродаж права на стягнення боргів, комерційні операції за дорученням, послуга, пов'язана з отриманням грошей за продаж в кредит. Вид операцій, характер яких тотожний поняттю "дисконтування рахунки-фактури", за винятком того, що фактор зазвичай приймає на себе і відповідальність за контроль над кредитними операціями, стягненням боргу, за ризик, пов'язаний з кредитними операціями, і, природно, призначає, тому більш високу плату за свої послуги. Комісіонер купує дебіторські рахунки компанії на готівку з дисконтом, а потім стягує борг з фактичного покупця, якому компанія продала товар або надала послуги. Зазвичай фактор-компанія протягом 2-3 днів оплачує клієнту від 70 до 90% вимог у вигляді авансу, залишок надається після стягнення всього боргу. Фактор-банки, тобто банки, в діяльності яких включено факторинг, готові регулярно інформувати своїх клієнтів про платоспроможність потенційного партнера, крім того вони можуть брати на себе гарантію за платежі в інших країнах. Додаткові послуги фактор-компаній зазвичай полягають у наданні "тихого" або "відкритого" факторингу. При "тихому" факторингу клієнт укладає зі своїм фактор-банком договір факторингу, за яким клієнт надсилає копії всіх рахунків за укладеними з будь-яким партнером операціях та інформує про них банк, а фактор-банк виплачує клієнту 80% суми цих рахунків негайно. Клієнт розраховується з банком після отримання від партнера всієї суми операції. Якщо партнер клієнта не в змозі або не готовий оплатити рахунок протягом встановленого терміну (зазвичай 60 днів), клієнт інформує його про поступку своїх вимог фактор-банку, який приймає всі заходи, аж до виставляння позову до боржника. Вартість "тихого" факторингу звичайно від 0,5 до 1% суми рахунків клієнта. До цього додається ще звичайна ринкова ставка для кредитів з фінансування угод, так як фактор-банк виплачує клієнту гроші раніше, ніж партнер клієнта оплачує свої рахунки. При "відкритому" факторингу клієнт зобов'язаний вказати на своїх рахунках до партнера, що платіжна вимога передано фактор-компанії. У цьому випадку клієнт, отримавши звичайні 80% суми рахунків, одержить решту 20% від фактор-компанії через 90 днів незалежно від того, чи зуміє він домогтися оплати рахунки своїм партнером. Така послуга коштує 0,7-1,5% загальної суми рахунків.

Ще одним видом розрахунків є розрахунки із застосуванням векселів.

Облік розрахунків векселями у одержувачів. В даний час облік розрахунків з використанням векселів здійснюється на тих же рахунках, на яких відображаються розрахунки без використання векселів. Виділення розрахунків з використанням векселів здійснюється в аналітичному обліку.

Видані векселі під придбання товарно-матеріальних цінностей відображають за кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або інших подібних рахунків. На цих рахунках заборгованість, забезпечена векселем, числиться до моменту її погашення. У міру погашення заборгованості за векселями вона списується в дебет рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" з кредиту рахунків по обліку грошових коштів (50 "Каса", 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок" та ін.) Векселі з простроченим терміном оплати відображаються в аналітичному обліку окремо.

При видачі векселів, що передбачають виплату відсотків за користування отриманим товаром без його оплати протягом певного періоду, суму сплачуваних процентів відносять на збільшення операційних витрат. При цьому якщо нараховані відсотки будуть оплачені в поточному звітному періоді, то вони відображаються на рахунку 91 "Інші доходи і витрати".

Облік векселів у постачальника. Організації, що отримали векселі від покупців, враховують отримані векселі на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", субрахунок "Векселі отримані". Рахунок 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" дебетується на зазначені у векселях суми з кредиту рахунків обліку продажу готової продукції (90 "Продажі") або іншого виду майна (91 "Інші витрати і доходи").

Оплачені векселі відображаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів і кредиту рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Відповідно до ПБО 9 / 99 (п.6.2) при продажу продукції (робіт, послуг) на умовах комерційного кредиту, наданого у вигляді відстрочення та розстрочення оплати, виручка приймається до бухгалтерського обліку в повній сумі дебіторської заборгованості.

Слід зазначити, що Інструкцією до нового Плану рахунків (за рахунком 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками") передбачено здійснювати облік відсотка за векселем на рахунку 91 "Інші доходи і витрати". При погашенні заборгованості за отриманим векселем на загальну суму заборгованості рекомендовано дебетувати рахунки обліку грошових коштів (51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок" тощо) і кредитувати рахунки 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" (на суму погашення заборгованості) та 91 "Інші доходи і витрати" (на величину відсотка).