Удосконалення економічного аналізу та контролю якості продукції (на прикладі сільськогосподарських підприємств Хмельницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Михайлова Тетяна Петрівна

УДК 338.439.4: 657.633

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку, аналізу та аудиту в АПК Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Лінник Володимир Григорович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Шевчук Володимир Олександрович,

Державна академія статистики, обліку та аудиту

Держкомстату України, м. Київ,

проректор з навчально-методичної роботи

кандидат економічних наук,

Жук Наталія Леонідівна,

Національний науковий центр аграрної

економіки УААН України, м. Київ,

старший науковий співробітник відділу методології обліку та аудиту

Провідна установа: Національний аграрний університет,

Кабінет Міністрів України,

кафедра бухгалтерського обліку і аудиту, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “23” квітня 2004 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 в Київському національному економічному університеті за адресою : 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1 ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою : 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “19” березня 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток галузей агропромислового виробництва вимагає розширення ринків збуту продукції, що зумовлює необхідність посилення контролю за якістю її виробництва та належною підготовкою до продажу. Проблема якості продукції аграрної галузі в сучасних умовах носить універсальний характер. Підвищення продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва якісних продуктів харчування забезпечує ріст життєвого рівня, охорону довкілля й здоров'я населення, сприяє більш повному використанню природних, виробничих і трудових ресурсів суспільства, знижує непродуктивні витрати, підвищує конкурентноздатність продукції, розширює експортні можливості держави.

В Україні, як і в більшості країн світу, забезпечення високої якості продовольчої продукції поставлено в ряд пріоритетних економічних проблем. Формування ринкової інфраструктури вітчизняної економіки передбачає зміну орієнтації виробництва та каналів реалізації продукції, насамперед, щодо забезпечення її якості й безпеки. В умовах насиченого ринку та підвищеної конкурентної боротьби управління якістю повинно стати головним елементом системи управління виробництвом в цілому. З метою підвищення якості вітчизняної продукції, забезпечення захисту прав споживачів було видано Указ Президента України “Заходи про підвищення якості вітчизняної продукції” №113/2001 від 23 лютого 2001 року, в якому особливу роль відведено розвитку фундаментальних та прикладних досліджень в системі управління якістю.

Зусилля вчених і практиків на сучасному етапі зосереджені в пошуку напрямів стимулювання підвищення якості продукції та забезпечення матеріальної зацікавленості виробників у зростанні її рівня. Організація достовірного обліку й економічного контролю якості продукції у взаємозв'язку з аналізом економічних результатів діяльності сільськогосподарських підприємств вимагають системного підходу до цих питань. В розробку економічного аспекта проблеми якості продукції істотний внесок зробили українські економісти Дудар Т.Г., Галанець В.Г., Гуцайлюк З.В., Івахненко В.М., Касьянов Л.І., Ковальчук М.І, Лінник В.Г., Морозова-Герасимович Н.А., Мурашко В.М., Наринський О.С., Полторадня В.А., Ранський П.Я., Саблук П.Т., Савчук В.К., Сторожук О.О., Царенко О.М., Юрчишин В.В. та інші.

Проте проблема науково-методологічного та нормативного забезпечення економічного аналізу та контролю якості агропродукції в науковій літературі недостатньо вивчалася. В окремих працях вчених-економістів питання організації та методики економічного аналізу й контролю якості вирішуються використовуючи загальний підхід, без урахування особливостей окремих галузей сільськогосподарського виробництва.

Через нерозробленість повною мірою методичних засад економічного аналізу та контролю стримується використання відповідних засобів підвищення якості агропродукції як основних інструментів управління нею. На практиці економічний аналіз якості здійснюється як правило за межами наявних взаємозв'язків якості продукції з основними показниками, що характеризують діяльність підприємства. Низька інформативність чинних форм облікової і звітної документації щодо якості знижує можливості оперативного впливу на хід її формування, проведення глибокого і всебічного її аналізу та виявлення резервів покращення. Потребують вдосконалення й організаційно-методичні питання економічного контролю якості сільськогосподарської продукції.

Важливість і актуальність вище означених питань та недостатній рівень їх розробки стосовно сучасних потреб практики підприємств аграрної галузі зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи, її логіко-структурну побудову, мету, завдання та основні напрямки дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету за темою “Удосконалення обліку і контролю в галузях агропромислового комплексу”, номер державної реєстрації 0101V002947. Відповідно до наукової програми автором проведено дослідження та внесено пропозиції з питань практичної організації економічного контролю, вдосконалення методики економічного аналізу якості продукції на базі сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні теоретичних та методичних основ і виробленні практичних рекомендацій комплексного економічного аналізу та контролю якості продукції сільськогосподарських підприємств.

Визначена цільова спрямованість дослідження зумовила постановку та розв'язання таких завдань:

на основі дослідження теоретичних засад категорії “якість продукції” уточнити методологічні підходи, що використовуються або можливі до використання в процесі управління якістю продукції підприємств;

виробити пропозиції з удосконалення інформаційного забезпечення системи контролю якості продукції сільскогосподарських підприємств;

проаналізувати діючу методику оперативного контролю та аналізу якості агропродукції й внести пропозиції щодо її удосконалення;

розробити та обгрунтувати математичну алгоритмізацію методики економічного аналізу якості продукції, придатну до використання в умовах діяльності агропідприємств;

здійснити аналіз факторів формування рівня якості продукції сільськогосподарських підприємств, та розробити аналітичні моделі взаємозв'язку узагальнюючих показників економічної ефективності якості продукції з окремими факторами;

дослідити особливості організаційних форм контролю якості сільськогосподарської продукції та внести конкретні пропозиції щодо їх подальшого розвитку;

розробити методичні рекомендації з упровадження на підприємствах агарарної галузі системи внутрішньогосподарського контролю якості продукції.

Об'єктом дослідження є стан економічного аналізу та контролю якості продукції на сільськогосподарських підприємствах різних форм власності і господарювання. Поглиблені дослідження проводились на прикладі господарств Хмельницької області.

Предметом дисертаційного дослідження є методологія й організація аналізу та контролю, що забезпечують об'єктивну економічну оцінку рівня якості сільськогосподарської продукції для прийняття ефективних управлінських рішень.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних економістів у сфері економічного аналізу й контролю, законодавчі та інші нормативно-правові акти України з питань регулювання якості продукції агропромислового комплексу, інформація науково-практичних конференцій з якості, матеріали органів державної статистики, дані обліку і статистичної звітності, внутрішні нормативні документи досліджуваних підприємств.

Під час розробки та вирішення поставлених завдань використовувались методи: монографічний, спостереження, деталізація та узагальнення, групування, порівняння, прийоми елімінування, вирівнювання динамічних рядів, кореляційний і регресійний аналіз, графічний метод, соціологічні дослідження.

При проведенні економіко-математичних досліджень на ЕОМ використовувались стандартні програми Excel, пакет прикладних програм SPSS 11.0 для Windows.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці методичних положень з удосконалення економічного аналізу та контролю рівня якості сільськогосподарської продукції, оцінці факторів, які його формують на підприємствах аграрної галузі, що дає можливість синтезувати інформацію необхідну для прийняття управлінських рішень, виявляти й використовувати наявні резерви підвищення якості продукції.

Реалізація даного підходу в межах здійсненого дослідження дозволила отримати наступні наукові результати:

Вперше запропоновано:

методику внутрішньогосподарського економічного контролю формування якості продукції на підприємствах сільськогосподарської галузі з урахуванням часового аспекту контролю (попередній, поточний, наступний);

математичний алгоритм методики економічного аналізу ефективності підвищення якості продукції, на основі дослідження впливу змін рівня якості на економічні показники та фінансові результати діяльності аграрного підприємства;

прикладні моделі регресійного аналізу факторів формування якості та економічної ефективності продукції сільськогосподарських підприємств.

Внесено пропозиції щодо удосконалення:

системи документування, обліку та звітності сільськогосподарських підприємств, які враховують якість одержаної продукції та напрямки її подальшого використання;

методики оперативного економічного контролю та аналізу якості агропродукції, з виділенням окремих її якісних груп в самостійні об'єкти обліку, аналізу та контролю;

набув подальшого розвитку системний підхід до інтерпретації категорії “якість продукції” як об'єктивна основа формування механізму управління якістю продукції підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації з удосконалення методики й організації економічного аналізу та контролю якості забезпечують своєчасне отримання керівництвом підприємства необхідної інформації для здійснення ефективного управління в процесі формування та збереження якості виготовленої продукції.

Результати дисертаційної роботи прийняті до впровадження та знайшли застосування в методичних рекомендаціях з економічного аналізу та контролю якості продукції, що використовуються в практиці економічної роботи філії Хмельницьк-млин ЗАТ “Агропромтехніка", (довідка від 21 серпня 2003 року), в діяльності Контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області Державної контрольно-ревізійної служби в Україні (довідка №203 від 11 серпня 2003 року).

Висновки, рекомендації й розроблені методики використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів “Економічний аналіз” та “Державний фінансовий контроль” у Київському національному економічному університеті (довідка від 5 вересня 2003 року).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати роботи пройшли апробацію на міжнародній науково-практичній конференції “Аграрная экономика: история, проблемы, перспективы”, (8-9 червня 2000 року, м. Горки, Республіка Білорусь), на міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні”, (16-18 жовтня 2000 року, м. Київ), на міжнародній науково-методичній конференції “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”” (16-17 травня 2002 року, м. Київ), на міжнародній науково-практичній конференції “Учет, анализ и финансы в организациях АПК: состояние и пути усовершенствования”, (квітень 2003 року, м. Горки, Республіка Білорусь).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 1,8 д.а., з них чотири - у наукових фахових виданнях ( 1,25 д.а.), п'ять - в інших виданнях (0,55 д.а.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 159 сторінок, вона містить 23 таблиці на 28 сторінках, 2 рисунки на 2 сторінках, 8 додатків на 8 сторінках. Список використаних джерел містить 217 найменувань і займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, її зв'язок з науковими програмами, відображено мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, найбільш суттєві його результати, подано теоретичне та практичне значення досягнутих результатів, їх апробацію.

У розділі 1 “Зміст та оцінка якості продукції” досліджено зміст категорії “якість продукції”, виділено основні етапи наукового інтерпретування даного поняття, проаналізовано діючу державну систему нормування (стандартів) якості продукції сільськогосподарської галузі та сучасний стан ринку агропродукції, зокрема, в частині забезпечення її якості.

Здійснене дослідження наявних в економічній літературі визначень якості продукції показало, що всі вони можуть бути віднесені до декількох типових груп. До першої групи визначень більш раннього періоду слід включити формулювання, зміст яких ототожнює якість продукції з стандартами та технічними умовами на таку продукцію. До другої групи слід віднести формулювання, в яких якість визначається як сукупність властивостей, корисних для людини і, в зв'язку з цим, задовольняючих певні людські потреби. Третю групу утворюють формулювання, в яких якість тлумачиться як міра задоволення певної потреби. Окремо слід виділити формулювання поняття якості як сукупності всіх функціональних, естетичних та економічних показників продукції.

В процесі аналізу груп формулювань якості продукції виявлено, що дане поняття в працях вітчизняних економістів здебільшого розглядається у взаємозв'язку з категорією споживчої вартості. Зокрема, якщо остання виражає корисність продукції взагалі, то якість - ступінь корисності деякої споживчої вартості. Вивчення функціональної залежності двох указаних категорій виявило таке протиріччя: тлумачення якості як рівня споживчої вартості, тобто кількісного задоволення суспільної потреби в продукції, допускає змішування понять “якість” та “економічність”.

Підґрунтям розуміння якості в зарубіжній економічній думці є наукова концепція “ланцюжка цінностей” та концепція “життєвого циклу товару”. За міжнародними стандартами системи ISO серії 9000 (ISO 8402-86): “цінність продукції включає в себе як якість, так і ціну”, тобто якість розглядається однією з формуючих засад цінності. Визнання споживчої цінності продукції через її якість, як відчутну вигоду в задоволенні потреб, та витрати, пов'язані з надбанням такої вигоди, відкриває між якістю й задоволенням потреб і сподівань споживачів прямий взаємозв'язок. Такий підхід дозволяє розглядати процес виробництва продукції як націлений на створення певних визнаних цінностей для споживача.

Стадії життєвого циклу (проектування, виготовлення, використання й утилізації) є різними сферами діяльності людини у взаємодії з продукцією протягом її існування. На останній стадії проявляються головним чином екологічні характеристики продукції відносно довкілля. Відсутність (або мінімальність) шкоди, негативних наслідків від існування продукції протягом усього її життєвого циклу є однією з визначаючих вимог до якості продукції, яку, на нашу думку, слід закріпити нормативно.

Натуральні показники якості продукції знайшли відображення в державних стандартах. Неузгодженість чинних в Україні законодавчих актів, що нормують якість сільськогосподарської продукції, з діючими на світовому ринку виступає серйозною перешкодою в розвитку торгівлі. Статистика підтверджує низьку зацікавленість вітчизняних сільгоспвиробників у підвищені вимог до якості. Аналіз динаміки якості сільськогосподарської продукції на основі даних Держкомстату України свідчить про нестійку тенденцію її рівня. Основна частина продовольчого зерна пшениці реалізована у 2002 р. на біржах України 4-м класом (64%), частка пшениці вищої якості (3-й клас) менша вдвіччі - 35%, (табл. 1).

Таблиця 1

Структура якості пшениці, реалізованої через товарні біржі, аукціони, торгові доми України

Роки	Обсяг продажу в натураль-ному виразі, тис. тонн	у тому числі
		3 клас	4 клас	5 клас	6 клас
		тонн	у % до загаль-ного обсягу	тонн	у % до загаль-ного обсягу	тонн	у % до загаль-ного обсягу	Тонн	у % до загаль-ного обсягу
1998	75,3	31,8	42,2	8,5	11,3	35,0	46,5	-	-
1999	76,3	21,5	28,2	34,5	45,2	20,3	26,6	-	-
2000	232,3	56,4	24,3	87,5	37,7	28,0	12,1	60,4	26,0
2001	5542,2	258,6	4,7	1297,2	23,4	26,7	0,5	3959,7	71,5
2002	10121,5	1224,9	12,1	2203,6	21,8	19,1	0,2	6673,9	65,9

Лише 13,5% молока у 2002 р. згідно вимог ДСТУ 3662-97, що набув чинності з 1 липня 2002 р., відповідає вищому гатунку. Частка молока прийнятого за даним стандартом склала 19,8%. Решта реалізованого сільськогосподарськими підприємствами молока у 2002 р. було прийнято за вимогами ГОСТ 13264-70. Запровадження в Україні протягом 1991 - 2002 рр. чинного ГОСТ 13264-88, з більш прогресивними вимогами щодо якості, безпеки, охорони довкілля та нормою вмісту білка, здійнювалось повільними темпами, (табл. 2). В 1991 р. за цим стандартом було прийнято молочними підприємствами лише 67,1 тис. т молока, що складає 0,5% від загального обсягу. В 2001 р. було прийнято 68,6 тис. т, або 3,4% від загального обсягу заготівель. Дослідження показують, що труднощі з введенням нових стандартів пов'язані зі слабкістю матеріально-технічної бази як в господарствах, так і в переробних підприємствах. Зокрема, запровадження нових стандартів пов'язане з наявністю відповідного метрологічного забезпечення. Потребуть перегляду та оновлення стандарти на методи визначення якості, оскільки відсутність розроблених адекватних вимог стримує використання сучасних приладів і відповідно знижує ефективність процедур контролю.

Таблиця 2

Структура якості молока, реалізованого сільськогосподарськими підприємствами України за вимогами ГОСТ 13264-88 та ДСТУ 3662-97

Роки	Прийнято молока в перерахунку на молоко встановленої жирності, т	у тому числі
		вищого гатунку	І-го гатунку	ІІ-го гатунку	Негатункового
		тонн	у % до обсягу	тонн	у % до обсягу	тонн	у % до обсягу	Тонн	у % до обсягу
1996	78602	34677	44,1	36882	46,9	5259	6,7	1784	2,3
1997	54421	35061	64,4	16355	30,0	2758	5,1	247	0,5
1998	71801	36189	50,4	31898	44,4	3126	4,4	588	0,8
1999	78502	38291	48,7	34754	44,3	5089	6,5	368	0,5
2000	68124	25981	38,1	37217	54,6	3998	5,9	928	1,4
2001	68630	28640	41,7	34688	50,6	4193	6,1	1109	1,6
2002	305096	41302	13,5	237226	77,8	22614	7,4	3954	1,3

Зважаючи на потреби розвитку міжнародної торгівлі та перспективу вступу України до європейських організацій зі стандартизації, виникає необхідність в уніфікації якісних параметрів продукції, яка досягається за допомогою розробки універсифікованих стандартів якості.

Здійснений теоретичний аналіз дозволяє розлядати категорію “якість” як структурне поняття, що всесторонньо охоплює компонентну систему взаємовідносин “виробник-продукт-споживач”, і має методологічне значення для вирішення практичних питань формування механізму економічного аналізу та контролю якості.

Розділ 2 “Методика економічного аналізу якості сільськогосподарської продукції” присвячено вивченню існуючої практики обліку й формування аналітичної інформації для управління якістю продукції галузі, методики оперативного економічного аналізу та контролю якості, а також питанням визначення економічного ефекту від зміни рівня якості продукції аграрних підприємств.

Запорукою здійснення своєчасного й повноцінного економічного аналізу та контролю виробничих процесів є якісна інформаційна база підприємства. Відсутність науково обгрунтованої системи облікових показників якості сільськогосподарської продукції звужує можливості контролю, послаблює рівень відповідальності підприємств за дотриманням обов'язкових вимог стандартів та технічних умов, негативно позначається на економічній ефективності виробництва. Аналіз практичного досвіду дозволив сформулювати рекомендації з удосконалення використовуваних первинних документів щодо розширення відображуваних профілюючих показників якості сільськогосподарської продукції. З метою максимальної реалізації контрольної функції обліку накопичення інформації в облікових регістрах пропонується здійснювати в розрізі каналів реалізації шляхом окремого групування видів продукції з подальшою деталізацією даних за категоріями якості. Доповнення змісту форм статистичної звітності натуральними та вартісними показниками частки основних категорій якості сільськогосподарської продукції дозволить розширити можливості управління її якістю.

Особливості кожної з підгалузей сільського господарства, що визначаються технологією та організацією виробництва, в свою чергу, впливають на побудову економічного контролю й аналізу якості продукції. Зокрема, ритмічність і безперервність одержання основної продукції молочного скотарства та яєчного птахівництва сприяє провадженню щоденного оперативного контролю й аналізу її виходу шляхом поосібної фіксації даних щодо якісних параметрів одержуваної продукції і витрат кормів.

Для контролю обсягів реалізації продукції з урахуванням якості, надходження коштів за неї (правильності встановлення цін і дотацій), проведення розрахунків, а також для подальшого аналізу якості та вивчення її економічної ефективності нами розроблено Журнал поточного економічного контролю та аналізу якості товарної продукції, що складається з двох частин: контрольної (Реєстр контролю якості реалізованої продукції) й аналітичної (Аналіз якості реалізованої продукції). В Реєстрах контролю якості на підставі даних первинного обліку зазначається фізична маса, категорія якості, базисний показник (жирність, білковість, цукристість, крохмалистість тощо), а також ціна, сума виручки та нарахованої дотації зі щомісячим підведенням підсумків. Реєстри слугують об'єктивним і зручним джерелом інформації для здійснення економічного аналізу якості.

Аналіз виконання плану якості повинен давати відповідь на питання про те, як вплинула зміна рівня якості продукції на економічні показники та фінансові результати підприємства. Для визначення величини позитивного чи негативного впливу окремих чинників на динаміку показників, що досліджуються, доцільно застосовувати способи елімінування, зокрема, послідовні підстановки.

Рекомендований порядок оперативного аналізу включає в себе вивчення рівня виконання планових і договірних зобов'язань за натуральними диференційованими показниками, що характеризують якість продукції протягом місяця, а в кінці місяця - за узагальненими показниками; виявлення причин відхилення від плану й розбіжностей з даними заготівельних підприємств, підрахунок втрат виручки від реалізації продукції зниженої якості. Розроблений алгоритм передбачає встановлення величини недоотриманої (додаткової) підприємством виручки, та дослідження впливу на її рівень формуючих факторів: вмісту профілюючого показника якості та гатункової структури реалізації:

ДWі = Wі - Wіmax = У (ДWі% + ДWіz ) = У ((Qіз - Qіф) * zіз + (z із - z іI) * Qіф),

де ДW- зміна виручки від реалізації і-го виду продукції за рахунок впливу якості, грн.; Wі - виручка від реалізації і-го виду продукції, грн.; Wіmax - виручка, що могла бути отриманою за умови реалізації всієї продукції вищим гатунком з базисним вмістом профілюючого показника, грн.; ДWі% - відхилення виручки за рахунок вмісту профілюючого показника, грн.; ДWіz - відхилення виручки за рахунок гатункової структури реалізації, грн.; Qіз - залікова маса реалізованої продукції, ц; Qіф - фізична маса реалізованої продукції, ц; zіз - середня ціна реалізації підприємством 1 ц залікової маси продукції, грн.; z іI- середня ціна 1ц продукції вищого гатунку з базисним вмістом профілюючого показника, грн.

Для розрахунку величини відхилення середньої ціни за рахунок зміни структури гатунків пропонується така модель:

Дzcтр = У Дz (cі) = У (z (cі) 0 * Дuі / 100),

де Дzcтр -відхилення середньої ціни реалізації 1 ц залікової маси продукції і-го гатунку за рахунок зміни структури гатунків, грн./ц; z (cі) - відхилення середньої ціни реалізації 1 ц залікової маси продукції і-го гатунку за рахунок зміни структури гатунків, грн./ц; z (cі)0 - базове значення середньої ціни реалізації 1 ц залікової маси продукції і-го гатунку, грн.; Дuі - відхилення частки залікової маси продукції і-го гатунку, %.

За рахунок цих же факторів може бути проведений економічний аналіз якості за підсумками року та в інші проміжки часу.

Методика вивчення економічної ефективності досягнутого рівня якості продукції грунтується на дослідженні зміни величин валового прибутку, коефіцієнта валового прибутку, рентабельності виробництва в залежності від формуючих їх факторів - фізичної маси, коефіцієнта заліковості, собівартості 1ц залікової маси, структури реалізації (ціни реалізації 1 ц залікової маси) товарної продукції. Зокрема, модель відхилення величини отриманого прибутку за рахунок якості товарної продукції можна зобразити у вигляді наступної формули:

ДPі = Pі - Pіmax = У (ДPіQ + ДPі% + ДPіz + ДPіc ) = У (ДQіф *Kі%0 *(zіз 0- cіз 0) + Qіф І *ДKі% * (zіз 0 - cіз 0) + Qіф І * Kі% І * Д zізj * Д yізj + Qіф І *Kі% І * (cіз 0 - cіз І)),

де ДPі - відхилення прибутку від реалізації і-го виду продукції, грн.; Pі - прибуток від реалізації і-го виду продукції, грн.; Pіmax - прибуток, за умови реалізації і-го виду продукції вищим гатунком з базисним вмістом профілюючого показника, грн.; ДPіQ, ДPі%, ДPіz, ДPіc - відповідно відхилення прибутку за рахунок фізичної маси реалізованої продукції, вмісту профілюючого показника, гатункової структури реалізації, собівартості 1 ц реалізованої продукції, грн.; Kі%0, Kі%І - відповідно базисний та фактичний рівень коефіцієнта заліковості; zіз0, zізІ, Д zіз - відповідно базисний, фактичний рівень та відхилення середньої ціни реалізації 1ц залікової маси реалізованої продукції, грн.; cіз0, cізІ, Д cіз - відповідно базисний, фактичний рівень та відхилення середньої собівартості 1ц залікової маси реалізованої продукції, грн.; Д yізj - відхилення питомої ваги залікової маси продукції і-го гатунку, %.

В свою чергу, модель відхилення рентабельності товарної продукції за рахунок якості можна представити наступним чином:

ДRі = Rі - Rіmax = У (ДRіz + ДRіc ) = У (Д zіз / cіз 0 + zіз І *(- Д cіз ) / (cіз 0 * cіз І)),

де ДRі - відхилення рентабельності виробництва і-го виду продукції, %; Rі - рентабельність виробництва і-го виду продукції, %; Rіmax - рентабельність за умови реалізації і-го виду продукції вищим гатунком з базисним вмістом профілюючого показника, %; ДRіz - відхилення рентабельності за рахунок гатункової структури реалізації, %; ДRіc - відхилення рентабельності за рахунок собівартості 1 ц реалізованої продукції, %.

Для оцінки доходності нами використано також коефіцієнт валового прибутку, який показує скільки копійок валового прибутку приносить кожна гривня обороту, і характеризує ефективність не лише господарської діяльності, а й процесів ціноутворення:

ДVPі = VPі - VPіmax = У (ДVPіz + ДVPіc ) = У (Д zіз *cіз0 / (zізІ * zіз0 ) + (-Дcіз) / zізІ),

де ДVPі - відхилення коефіцієнта валового прибутку реалізації і-го виду продукції; VPі - коефіцієнт валового прибутку реалізації і-го виду продукції; VPіmax - коефіцієнт валового прибутку за умови реалізації і-го виду продукції вищим гатунком з базисним вмістом профілюючого показника; ДVPіz - відхилення коефіцієнта валового прибутку за рахунок гатункової структури реалізації; ДVPіc - відхилення коефіцієнта валового прибутку за рахунок собівартості 1 ц реалізованої продукції.

Запропонований для опрацювання в процесі аналізу якості комплект аналітичних таблиць ефективно реалізується на основі популярного засобу управління електронними таблицями - програми Microsoft Excel.

Процес формування якості сільськогосподарської продукції залежить від великої кількості факторів, що здійснюють вплив на всіх етапах життєвого циклу продукції. Оцінка тенденцій і закономірностей формування суспільно-оптимальної якості продукції, а також можливість виявити резерви збільшення її ресурсів грунтується на основі достовірних знань щодо згаданих факторів. З метою кількісного визначення впливу внутрішньовиробничих факторів формування якості молока й ефективності його виробництва здійснювався кореляційно-регресійний аналіз з використанням стандартного пакету прикладних програм SPSS 11.0 для Windows. Дослідження проводилося нами на прикладі статистичних даних 27-ми сільськогосподарських підприємств - постачальників молока Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за 2002 рік.

Отримані рівняння регресії дозволяють зробити висновок, що вплив рівня концентрації виробництва молока за умови фіксації всієї решти факторів на рівні середніх значень, супроводжується збільшенням виходу молочного жиру від 1 корови на 0,589 кг. Підвищення частки молока в структурі реалізації досліджуваних підприємств зумовлює збільшення виходу молочного жиру на 1,121 кг та приріст рентабельності на 1,283 %. Вплив фактора “спеціалізація” пояснюється підвищеним рівнем механізації виробничих процесів в господарствах, що спеціалізуються на виробництві молока. Одним з важливих факторів підвищення якості й ефективності продукції молочного скотарства є інтенсифікація виробництва. Як показують дослідження, додаткові затрати, що припадають на 1 голову, підвищують вихід молочного жиру на 0,121 кг, але не відшкодовуються в цілому, оскільки рентабельність виробництва знижується при цьому на 0,024%. Поліпшення гатункової структури реалізації молока (індекс цінності) сприяє зростанню рентабельності на 0,578%. Важливе місце серед інших чинників підвищення якості продукції, за решти рівних умов, займає показник продуктивності праці (обернений показник - навантаження тварин на 1 оператора). Зокрема, зростання понаднормового навантаження на працівників знижує вихід жиру від однієї корови на 3,242 кг. Низька варіація показника рівня оплати праці пояснюється недостатньою ефективністю організації праці та її матеріального стимулювання. Як показує практика, оплата праці в сільському господарстві поки що не поставлена в залежність від якісних результатів витраченої праці. Проведення такого аналізу дозволяє мобілізовувати наявні в окремих сільськогосподарських підприємствах виробничі ресурси, підвищувати ефективність грошових вкладень і праці, а також сприяє своєчасній ліквідації недоліків у роботі. Отримані регресійно-кореляційні моделі можна використати для отримання об'єктивної економічної оцінки, а також в процесі прогнозування діяльності підприємств.

Розділ 3 “Економічний контроль якості сільськогосподарської продукції” присвячено дослідженню сучасної практики економічного контролю якості продукції сільськогосподарських підприємств та розробці пропозицій щодо її вдосконалення.

Проблема економічного контролю в царині якості сільськогосподарської продукції передбачає першочергове вирішення питань раціоналізації його організаційних форм. Сучасний нерозвинений і деформований ринок в Україні не в змозі повноцінно виконувати роль механізму забезпечення якості продовольчої продукції. Низька правова дисципліна та слабкість економічних суб'єктів позбавляють можливості розвивати методи децентралізації відповідальності за якість і дотримання вимог стандартів якості й безпеки продукції. Отже, зростає роль централізованої авторитетної діяльності щодо забезпечення підвищення якості на внутрішньому ринку. Узагальнення зарубіжного досвіду та вітчизняної практики сільськогосподарських підприємств, аналіз їх переваг та недоліків, а також вивчення спеціальної літератури дозволили сформулювати рекомендації щодо побудови централізованої форми системи контролю якості продукції як більш ефективної. Впровадження централізованих національних систем контролю якості, об'єднаних в єдину комп'ютерну мережу, надасть можливість об'єктивно відслідковувати рівень якості продукції, ліквідувати причини спорів між постачальниками і переробниками, вдосконалити організацію розрахунків між ними, сформувати єдиний банк даних щодо якості реалізовуваної продукції сільськогосподарських підприємств.

Головними завданнями внутрішньогосподарського економічного контролю як функції управління якістю продукції агропідприємств є підтримка запланованого економічного режиму функіонування виробництва, скороченнянераціональних витрат і втрат, своєчасне виявлення відхилень та їх коректування в процесі господарської діяльності. В ході проведеного дослідження виділено основні елементи та формалізовано процедуру побудови моделі внутрішньогосподарського контролю якості на основі врахування часового аспекту контролю (рис.1).

Контроль стану роботи з проведення внутрішніх перевірок якості здійснюється шляхом дослідження затверджених планів таких перевірок, документального оформлення процедур проведення перевірок якості сировини й матеріалів, дотримання технологічних норм процесів

Об'єкти та стадії внутрішньогосподарського контролю якості продукції

Попередній контроль Поточний контроль Наступний контроль

проектне виробниче планування завдань по кількості і якості продукції виробничим підрозділам і підприємству в цілому;

розробка кошторисів витрат матеріальних, трудових, фінансових ресурсів підприємства;

розробка нормативів втрат готової продукції за рахунок природного убутку;

розробка посадових інструкцій в частині повноважень і відповідальності окремих працівників і посадових осіб відносно вимог формування і контролю якості продукції;

організація метрологічного забезпечення лабораторій якості підприємств;

формулювання вимог положення про заходи морального і матеріального стимулювання працівників до підвищення якості праці і продукції

побудова графіку документообороту підприємства;

планування здійснення тематичних перевірок вибіркового і суцільного контролю виконання рішень;

прийняття рішень (накази, розпорядчі документи про надання дозволу на звершення господарської операції тощо)

оперативне виробниче планування робіт;

організація технологічних процесів: фіксація всіх відхилень і порушень від нормального його ходу;

оцінка рівня якості, одержуваної готової продукції;

організація первинного документування і обліку якості праці і продукції (Журнали по обліку виконаних робіт, виходу продукції, прибуткові та видаткові документи на надходження і вибуття готової продукції);

організація складського обліку готової продукції (картки, книги складського обліку);

дотримання звітної дисципліни підприємства

контролю якості продукції

виконання планів випуску та поставки продукції за якісними її категоріями (щодекадні та помісячні виробничі звіти);

дотримання кошторисів витрат;

фактичний стан збереження якості готової продукції на зберіганні (звіти про наявність та рух готової продукції, інвентаризаційні описи);

виконання договірних зобов'язань підприємством і окремими підрозділами;

наявність рекламацій і відгуків покупців про якість продукції;

вивчення поточного і перспективного попиту та прогнозування потреб ринку в частині вимог до якості продукції

в аграрних підприємствах

виробництва, правильного використання технологічного обладнання, умов праці робітників, виконання контролю та дослідження якості готової продукції тощо. Запропонована методика внутрішньогосподарського контролю якості продукції аграрних підприємств враховує теоретичні аспекти економічного контролю, зарубіжну та вітчизняну практику, а також особливості формування якості продукції сільськогосподарської галузі.

Для підвищення ефективності контролю виключно важливе значення мають правильна організація кількісно-сумового обліку цінностей в місцях зберігання продукції. Велику допомогу у вивченні стану обліку руху та залишків продукції надають складені описи за кожним місцем її зберігання. Для оформлення результатів перевірок запропоновано форму узагальнюючого звіту - “Відомості контролю руху продукції за якісними категоріями”, яка прислужиться в подальшому аналізі руху продукції різних якісних категорій.

Внесено пропозиції з удосконалення організації та координування спільних дій бухгалтерської служби, працівників структурних підрозділів та інвентаризаторами, що нададуть можливість усунути формалізм і дублювання, підвищити дієвість, результативність та ефективність контролю.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в дослідженні і розробці науково-методичних і практичних рекомендацій з удосконалення еклномічного аналізу та контролю якості продукції підприємств сільськогосподарської галузі. Результати досліджень дають можливість зробити ряд висновків:

1. Підхід до тлумачення якості безпосередньо спрямовує суспільний пошук способів впливу на її формування. Трактування економічного змісту поняття “якість продукції”, що існують в економічній літературі, є дискусійними. На основі детального вивчення змістового навантаження та взаємозв'язку категорій “суспільна споживча вартість”, “споживча цінність” й поняття “якість продукції” інтерпретовано останню як формуючу споживчу цінність продукції. Запропонований методологічний підхід дозволяє розглядати процес виробничо-збутової діяльності як націлений на створення певних визнаних цінностей і вигод для споживача та створює підстави для вирішення практичних питань розбудови сучасних механізмів управління якістю продукції.

Аналіз офіційних даних Держкомстату України свідчить про нестійку динаміку рівня якості більшості видів реалізовуваної сільськогосподарської продукції й підтверджує низьку зацікавленість вітчизняних сільгоспвиробників у підвищенні вимог до якості. В зв'язку зі слабкістю ринкового механізму саморегулювання для здійснення позитивних зрушень у питанні забезпечення якості та безпеки продукції вітчизняної сільськогосподарської галузі необхідною умовою виступає розробка ефективних організаційно-економічних інструментів регулювання діяльності підприємств.

2. Забезпечення ефективного функціонування системи якості продукції на підприємстві передбачає активне використання засобів обліку, економічного контролю та аналізу як основних інструментів управління виробничим процесом.

Як показали дослідження, можливості оперативного реагування та провадження систематичного контролю й аналізу формування якості виробленої продукції на сільськогосподарських підприємствах значно звужені через низький рівень інформаційного забезпечення. З метою налагодження внутрішньогосподарського оперативного обліку виробництва і реалізації продукції в розрізі її якісних категорій рекомендується розширити перелік відслідковуваних показників якості шляхом відповідного доповнення змісту первинних документів. Для відокремленого обліку готової продукції різних якісних категорій в облікових регістрах доцільно окремо групувати види продукції за каналами реалізації та категоріями якості. Здійснення обліку виходу й реалізації готової продукції за її якісними категоріями дозволяє диференційовано, залежно від результатів, нараховувати оплату праці працівникам, сприяє вдосконаленню обліку розрахунків з покупцями та замовниками, а також забезпечує необхідною оперативною інформацією керівників підрозділів.

Рекомендовано також доповнити перелік статистичних форм звітності сільськогосподарських підприємств натуральними і вартісними показниками частки категорій якості товарної продукції, що забезпечить можливість централізованого впливу на хід розвитку процесу формування і збереження якості продукції галузі.

3. Важливим елементом управління якістю продукції є організація оперативного економічного контролю та аналізу рівня якості готової продукції.

Запропонований алгоритм оперативного контролю та аналізу якості продукції галузей молочного скотарства та птахівництва включає щоденну фіксацію за окремими працівниками даних щодо якісних параметрів одержуваної продукції й витрат кормів з подальшим вивченням відповідності якісного виходу продукції понесеним витратам. Для забезпечення контролю якості реалізовуваної продукції та виконання планових договірних зобов'язань виробничими підрозділами рекомендовано до впровадження “Реєстри поточного контролю якості реалізованої продукції”.

Розроблений порядок оперативного аналізу якості передбачає розраховувати відхилення реалізаційних цін та втрати (додаткову виручку) від реалізації молока за рахунок факторів жирності (білковості), гатункової структури; з ВРХ, реалізованої на м'ясо - за рахунок реалізації важковагового молодняка, дорослої худоби середньої вгодованності, нижче середньої, худої; з реалізації зерна пшениці - за рахунок І - VI класів його якості. За рахунок цих же факторів може бути проведений аналіз впливу якості на прибуток і рентабельність за підсумками року та за інші проміжки часу.

4. У процесі порівняльного аналізу проведених розрахунків встановлено, що оцінка ефективності сільськогосподарських галузей лише за показниками валового виходу продукції не є об'єктивною. Рекомендований алгоритм аналізу економічної ефективності досягнутого рівня якості продукції передбачає зміни величин валового прибутку, коефіцієнта валового прибутку, рентабельності виробництва досліджувати в залежності від формуючих їх факторів: фізичної маси продукції, витрат на 1 центнер, ціни реалізації 1 центнера та, у випадку встановлення залікової маси, - коефіцієнта заліковості реалізованої продукції.

5. Шляхом аналізу наявних тенденцій формування якості й економічної ефективності продукції сільськогосподарських підприємств на прикладі господарств Хмельницької області виділено фактори концентрації, інтенсифікації, спеціалізації та продуктивності праці як основні, що визначають рівень такого показника як вихід молочного жиру від корови. Доля якісних факторів зміни рентабельності виробництва галузі молочного скотарства склала 94,5%, в тому числі за рахунок якості молока рентабельність варіює на 33,06%, за рахунок частки товарного молока (спеціалізації) - на 29,17%.

6. Зміни в системі господарювання України вимагають першочергового вирішення завдань економічного контролю якості та безпеки продукції, вдосконалення діючої методики контролю. Дослідження вітчизняної законодавчо-нормативної бази в порівнянні з сучасними вимогами законодавчих актів, що регулюють реалізацію сільськогосподарської продукції на світовому ринку, дозволило виявити основні недоліки, обумовлені відсутністю чіткої законодавчої системи регламентації, відповідної умовам ринкового середовища, й зробити висновок про нагальну гостроту вирішення питання узгодження наявної вітчизняної нормативно-правової бази щодо гарантій якості та безпеки продукції галузі.

На основі аналізу світової та вітчизняної практики сільськогосподарських підприємств рекомендовано централізовану форму побудови системи контролю якості продукції як таку, що надасть можливість:

об'єктивно відслідковувати рівень якості реалізованої продукції сільськогосподарських підприємств, підвищити точність і надійність контролю;

покращити організацію заготівель сільськогосподарської продукції;

ліквідувати причини спорів між постачальниками та переробниками й впорядкувати організацію розрахунків між ними;

сформувати єдиний банк даних щодо якості реалізовуваної продукції сільськогосподарських підприємств і на цій основі розширити межі управління в цій сфері.

7. Інтенсифікація виробництва в сучасних умовах конкуренції практично не можлива без постійного вдосконалення методів управління й пошуку резервів підвищення якості продукції. Вивчення практики підтверджує, що ефективні результати при цьому досягаються за умови чіткої організації внутрішньогосподарського контролю.

Розроблена модель елементів системи економічного контролю якості продукції сільськогосподарських підприємств (етапи, напрямки) з урахуванням часового аспекту контролю ґрунтується на поєднанні засобів фактичного контролю та документальних методів. Для оформлення узагальнених результатів здійсненого контролю рекомендується заповнювати відомість запропонованої форми, яка слугуватиме інформаційним джерелом наступного аналізу руху продукції за якісними категоріями.

З метою підвищення якості економічного контролю та його координації окреслено коло робіт з організації внутрішньогосподарського контролю відповідно до орієнтації на пріоритетність завдань попереднього і поточного контролю якості.

аналіз економічний продукція сільськогосподарський

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Михайлова Т.П. Методика оцінки якості сільськогосподарської продукції // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 7. / Відп. ред. О.П. Степанов.- К.: КНЕУ, 2001.-С.342-351.-0,6 д.а.

Михайлова Т.П. Роль обліку, контролю та аналізу в системі управління якістю сільськогосподарської продукції // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. - Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки.- К.: КНЕУ, 2003.-С.457-461.-0,2 д.а.

Михайлова Т.П. Сучасний стан вітчизняного виробництва зерна і контроль його якості // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - Вип. 8. / Відп. ред. С.І. Дем'яненко.- К.: КНЕУ, 2002.-С.179-184.-0,3 д.а.

Михайлова Т.П. Роль та механізм забезпечення якості продукції АПК в економіці України // Науковий вісник Національного аграрного університету. Збірник наукових праць. Випуск 44.- К., 2001.-С.157-160.-0,15 д.а.

В інших виданнях:

1. Михайлова Т.П. Качество сельскохозяйственной продукции и пути его улучшения // Аграрная экономика: история, проблемы, перспективы. Материалы международной научно-практической конференции. Часть 1.- Горки; Белорусская госуд. с.-х. акад., 2000.-С.89-91.-0,1 д.а.

2. Михайлова Т.П. Економічна суть якості продукції аграрних підприємств та її вимірювання // Проблеми формування ринкової економіки. Спеціальний випуск. Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи. Міжвідомчий науковий збірник. Спеціальний випуск / К.: КНЕУ, 2000.-С.391-393.-0,15 д.а.

3. Михайлова Т.П. Формування витрат по підвищенню якості сільськогосподарської продукції // Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні: Тези допов. міжнар. наук.-практ. конф. 16-18 жовтня 2000 року.- К.: КНЕУ, 2000.-С.261-262.-0,1 д.а.

4. Михайлова Т.П. Економічні показники оцінки якості сільськогосподарської продукції // Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези допов. міжнар. наук.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за вип. Л.М. Кіндрацька.- К.:КНЕУ, 2002.-С.316-319.-0,15 д.а.

5. Линник В.Г., Михайлова Т.П. О взаимосвязи качества продукции и её себестоимости // Учет, анализ и финансы в организациях АПК: состояние и пути усовершенствования: Материалы международной научно-практической конференции / Отв. ред. А.С. Чечеткин.- Горки; Белорусская госуд. с.-х. акад., 2003.-С.8-10-0,1 д.а. (особисто автору належить 0,05 д.а. - організація розподілу затрат з врахуванням якості агропродукції)

АНОТАЦІЯ

Михайлова Т.П. Удосконалення економічного аналізу та контролю якості продукції (на прикладі сільськогосподарських підприємств Хмельницької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена розробці актуальних питань удосконалення методології та методики економічного аналізу й контролю якості сільськогосподарської продукції відповідно до вимог ринкової економіки.

Вивчено, проаналізовано та узагальнено наявний у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі досвід тлумачення змісту якості продукції, та вплив базових концепцій на необхідність системного управління якістю.

Здійснено аналіз динаміки якості сільськогосподарської продукції та виділено основні напрямки удосконалення діючої системи її нормування. На основі дослідження практики обліку внесено пропозиції щодо вдосконалення процесу формування аналітичної інформації для потреб управління якістю продукції галузі.

Обґрунтовано й розроблено методичні та організаційні засади побудови економічного аналізу якості продукції, як оперативного, так і наступного за результатами місяця, кварталу, року, що надасть можливість розкрити глибинні резерви її оптимізації. Досліджено вплив комплексу факторів на економічну ефективність підвищення рівня якості продукції агропідприємств та запропоновано математичну модель процесу формування якості сільськогосподарської продукції.

Визначено основні напрямки реформування наявних форм контролю якості агропродукції та організації її заготівель. Розроблено методику внутрішньогосподарського економічного контролю якості продукції сільськогосподарських підприємств.

Ключові слова: якість продукції, нормування якості продукції, методика економічного аналізу якості, модель внутрішньогосподарського економічного контролю якості продукції.

АННОТАЦИЯ

Михайлова Т.П. Совершенствование экономического анализа и контроля качества продукции (на примере сельскохозяйственных предприятий Хмельницкой области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04. - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

Диссертация посвящена разработке актуальных вопросов совершенствования методологии и методики экономического анализа и контроля качества сельскохозяйственной продукции соответственно требованиям рыночной экономики.

В работе исследован имеющийся опыт толкования отечественной и зарубежной экономической наукой содержания категории качества продукции, влияние базовых концепций на необходимость системного управления качеством. Проанализировано влияние процессов рыночного преобразования на динамику качества продукции предприятий сельскохозяйственной отрасли Украины, обоснована необходимость унификации качественных параметров продукции, которая достигается с помощью разработки универсификованных стандартов качества.