Удосконалення організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерському підприємстві
Економічна природа виробничих запасів як об’єкта обліку з урахуванням специфіки кондитерської галузі. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Документування та первинний облік його виробничих запасів. Оцінка їх надходження, вибуття та руху.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.05.2014 |
| Размер файла | 348,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
Метою роботи є удосконалення організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерському підприємстві.
Об'єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку господарських операцій з використанням виробничих запасів на кондитерському підприємстві.
Предметом дослідження є комплекс методичних та організаційних положень бухгалтерського обліку виробничих запасів на кондитерських підприємствах України.
Відповідно до зазначеної мети були вирішенні наступні завдання: уточнено економічну сутність організації бухгалтерського обліку виробничих запасів як об'єкта обліку з урахуванням специфіки кондитерської галузі; опрацьовано класифікацію виробничих запасів для обліково-аналітичної системи обліку кондитерських підприємств; проаналізовано існуючий порядок обліку виробничих запасів на кондитерському підприємстві та з урахуванням специфіки галузі; запропоновано відкриття аналітичних рахунків і субрахунків до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємства і організацій для обліку виробничих запасів і витрат на їх заготівлю та придбання.
ЗАПАСИ, АКТИВИ, ВИТРАТИ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ВАРТІСТЬ, ФІФО, ПРИБУТОК, ДОХІД, ДОКУМЕНТУВАННЯ
Зміст
Вступ
Розділ 1. Економічна сутність виробничих запасів як об'єкта обліку
1.1 Економічна природа виробничих запасів як об'єкта обліку
1.2 Нормативно-правова база бухгалтерського обліку виробничих запасів
Розділ 2. Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів
2.1 Організаційно-економічна характеристиа підприємства та документування та первинний облік виробничих запасів
2.2 Оцінка надходження та руху виробничих запасів на підприємствах
Розділ 3. Оцінка та облік вибуття виробничих запасів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми. Економічні та соціальні перетворення у суспільстві вимагають від підприємства, покращення результативності форм господарювання та управління виробничими процесами, активізації підприємницької ініціативи. Важлива роль у реалізації зазначених завдань відводиться бухгалтерському обліку та економічному аналізу. Формування стратегії і тактики розвитку підприємства, обґрунтування планів, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, оцінювання результатів діяльності підприємств, їх структурних підрозділів і працівників, здійснення контролю виконання управлінських рішень відбувається з використанням обліку та аналізу.
Серед вирішення виробничо-господарських проблем особливе місце займає організація обліку виробничих запасів й аналіз ефективності їх використання. У працях відомих вітчизняних вчених, зокрема Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, А.Г. Загороднього, М.В. Кужельного, С.О. Левицької, В.Г. Лінника, Л.М. Кіндрацької, Ю.А. Кузьмінського, Л.В. Нападовської, А.Ф. Павленка, М.С. Пушкаря, В.С. Савчука, В.В. Сопка, О.Й. Хомина, Р.Л Хом?яка, М.Г. Чумаченка, В.Г. Швеця досліджено широке коло питань, пов'язаних з методичними підходами до організації обліку використання виробничих запасів.
Разом з тим, значне коло питань як у теоретико-методологічному, так і в суто практичному плані щодо обліку й аналізу виробничих запасів на підприємствах кондитерської галузі залишаються не розкритими. Не чітко опрацьована на даний час система нормування виробничих запасів за цільовим призначенням; має місце невідповідність вимогам нормативно-правової бази. При відображенні в обліку виробничих запасів відсутня галузева методична база з обліку і аналізу виробничих запасів; необґрунтована методика оцінки ефективності вітчизняного кондитерського виробництва та визначення шляхів зниження матеріаломісткості продукції; недосконалою є методика організації раціонального забезпечення підприємства виробничими запасами.
Мета дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерських підприємствах.
Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено такі завдання:
- уточнити економічну сутність виробничих запасів як об'єкта обліку з урахуванням специфіки кондитерської галузі;
- опрацювати класифікацію виробничих запасів для обліково-аналітичної системи обліку кондитерських підприємств;
- проаналізувати організацію бухгалтерського обліку виробничих запасів на кондитерських підприємствах та з урахуванням специфіки галузі запропонувати відкриття аналітичних рахунків і субрахунків до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій для обліку виробничих запасів і витрат на їх заготівлю та придбання.
Об'єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку й процеси здійснення господарських операцій з використанням виробничих запасів на кондитерських підприємствах.
Предметом дослідження є комплекс методичних та організаційних положень бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерських підприємствах України.
Теоретичні і прикладні розробки базуються на положеннях бухгалтерського обліку, економічного аналізу, а також на використанні загальнонаукових методів, а саме, індукції, дедукції, аналізу, синтезу, групування, порівняння.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи, довідкові, інструктивні, методичні матеріали, періодичні видання, статистично-аналітична інформація, фінансові, управлінські звіти та первинна документація кондитерських підприємств, наукові публікації вітчизняних учених, практиків з організації та методики обліку й аналізу виробничих запасів.
Розділ 1. Економічна сутність виробничих запасів як об'єкта обліку
1.1 Економічна природа виробничих запасів як об'єкта обліку
Підприємство - це складна система, яка об'єднує і використовує різноманітні ресурси (людські, матеріальні, фінансові, інформаційні) для виробництва продукції, надання послуг. Від того, наскільки підприємство раціонально використовує виробничі запаси як основну частину всіх ресурсів, залежить якість і конкурентоспроможність виробленої продукції. Жодне підприємство, в тому числі і кондитерське, не в змозі обійтися без виробничих запасів, як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері. Дослідження сутності виробничих запасів як об'єкта обліку допомагає ефективно управляти процесом формування виробничих запасів на підприємстві.
Виготовлення продукції відбувається в процесі взаємодії праці людини і засобів виробництва. Засоби, що задовольняють потреби людини, є благами. Корисності як результат праці, вважаються цінностями. Сукупність цінностей, що знаходяться в розпорядженні підприємства складають його майно. Майно, яке вже залучено у виробничий процес, відноситиметься до незавершеного виробництва; завершене виробництвом - до готової продукції; призначене для перепродажу - до товарів. Таким чином, до матеріалів можна віднести предмети праці, що використовуються у процесі одного операційного циклу, але можливо також включити і засоби праці. Останнє має місце у разі, коли період їх використання не перевищує одного року або вартість менше граничного ліміту (наприклад, інвентар). Вартісний ліміт віднесення майна до матеріалів встановлюється законодавчо. Зауважимо, підприємства мають право в обліковій політиці зменшувати граничний ліміт матеріалів, але не збільшувати. Коли засоби експлуатуються більше ніж один рік, й одночасно їх вартість перевищує встановлений ліміт, вони відносяться вже до основних засобів.
Засоби виробництва за матеріально-речовим складом становлять виробничі засоби підприємства, сукупність яких поділяється на основні й оборотні. Елементи оборотних засобів формують речовинну субстанцію продукції, створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів, роботи устаткування, збереження і транспортування сировини, продукції. Зокрема, в кондитерському виробництві борошно використовується для виробництва печива як основний матеріал. Допоміжні матеріали (барвники) також використовуються засобами праці, проте, на відміну від основних матеріалів їх вагомий склад, як правило, не враховується. Напівфабрикати - предмети праці, які пройшли попередню стадію обробки, але потребують подальшого оброблення. Отже, оборотні засоби набувають матеріальної форми на двох стадіях кругообігу: на першій - у результаті процесу закупівлі витрачаються кошти на придбання матеріальних ресурсів; на другій - у процесі виробництва матеріальні цінності перетворюються в готову продукцію. Враховуючи вищезазначене, вважаємо доцільним матеріальні ресурси охарактеризувати як речові елементи, використовувані переважно у виді предметів праці для виготовлення продукції й обслуговування виробництва [29].
Необхідно наголосити, що чимало науковців розглядають сутність виробничих запасів виключно з точки зору можливості віднесення їх до активів підприємства. Проте, вважаємо, що досліджувати їх зміст необхідно також і з позицій управління. Відмітимо, що підтримання необхідної кількості виробничих запасів на підприємстві потребує значних грошових коштів. Оскільки виробничі запаси є одним із факторів, без якого неможливе протікання виробничого процесу, отже вказане відображається на економічній політиці підприємства. При цьому слід зазначити, що зміст економічної політики підприємства може змінюватися залежно від об'єктивних і суб'єктивних факторів, обумовлених певними правовими, економічними, організаційно-контрольними заходами.
З позицій підприємництва під управлінням запасами розуміють діяльність, направлену на оптимізацію матеріальних потоків для досягнення цілей підприємства з мінімальними витратами всіх ресурсів. Лігоненко Л.О. характеризує запас матеріальних ресурсів як наявний обсяг, що фактично знаходиться в розпорядженні господарської системи; потік матеріального ресурсу як обсяг, що додатково залучається для використання упродовж одного виробничого циклу [29].
З економічної точки зору виробничі запаси розглядаються як оборотні засоби, тобто, як засоби виробництва, що приймають участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції відразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму. Запаси досліджуються як об'єкти, що приймають участь у господарському кругообігу.
Вважається, що однією з багатьох форм інвестицій підприємства в оборотні активи є запаси матеріально-технічних ресурсів. Водночас, у процесі виробництва першочергово, як правило, враховуються нормативні і надлишкові запаси. Отже, проблема зводиться до утримання надлишкових запасів на підприємстві через значний фінансовий ризик. Вважаємо, що саме надлишкове інвестування у запаси призводить до втрат від нераціонального використання коштів. Тому, в системі управління оборотними активами підприємства, в першу чергу, проводиться розрахунок нормативів виробничих запасів, тобто обчислюється мінімальний обсяг матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення процесу виробництва. Зокрема, виконують розрахунок потреби у матеріально-технічних ресурсах; обґрунтування норм і нормативів; погодження та затвердження нормативів [11].
Виробничі запаси - це засоби виробництва, які надійшли на підприємство, але поки що не використовуються у виробничому процесі. Обсяг їх формується в кількості, необхідній для безперебійної діяльності підприємства. Виробничі запаси - запаси засобів виробництва, які знаходяться на складах підприємства та потрібні йому для забезпечення процесу виробництва. Це предмети праці, які поки не приймають участь у виробництві, а лише зберігають натурально-речову форму.
Виробничі запаси займають вагоме місце у складі майна та домінуючі позиції в структурі витрат підприємства при визначенні результатів його фінансово-господарської діяльності. Виробничі запаси, як було зазначено вище, відносяться до оборотних активів. Тому можуть перетворюватись у грошові кошти упродовж одного року чи одного операційного циклу. Як значна частина активів підприємства вони являють собою його економічні ресурси у формі сукупних майнових цінностей та використовуються в господарській діяльності з метою отримання доходу.
Отже, основним показником виробничої діяльності підприємства, від якого суттєво залежить дохід, є насамперед величина виробничих запасів на підприємстві. Проте, варто наголосити, що підвищення кількості виробничих запасів на підприємстві може відігравати двоякий вплив - у певних межах прибуток може зростати, у той час, як диспропорція їх кількості призводить до його зменшення. Недостатній обсяг виробничих запасів спричинює зменшення обсягів виробництва, відповідно, зменшення доходу підприємства. Подальше ж зростання кількості виробничих запасів спричинює те, що вони вже не можуть бути вчасно залучені в господарський процес. Таке становище свідчить про затоварювання підприємства готовою продукцією, оскільки вона вже не користується попитом у споживачів [20].
Загальновідомо, що вартість виробничих запасів значною мірою визначає собівартість готової продукції, що в поєднанні з низкою інших факторів у цілому, відображається на конкурентоспроможності підприємства. З цього приводу Ющенко В.А. у своїй доповіді наголошував: «Низька конкурентоспроможність підприємства - це основний чинник гальмування економічного розвитку держави». Отже, збільшити дохід підприємства можна шляхом збалансованого споживання виробничих запасів у виробничому процесі при безпосередньому узгодженні з програмою випуску продукції.
У кондитерській галузі постійно збільшується споживання виробничих запасів, що обумовлюється розширенням виробництва, значними питомими матеріальними витратами в собівартості продукції (понад 70%) та зростанням цін на сировину і матеріали. Такі вчені як Кужельний М.В., Лінник В.Г. підкреслюють, що виробнича діяльність на підприємстві здійснюється продуктивно лише тоді, коли на підприємстві наявна відповідна кількість виробничих запасів, призначених для використання [43].
Виробничі запаси поділяються на основні і допоміжні. Допоміжні матеріали використовуються в технологічному процесі додатково до основних матеріалів, частково включаються чи не включаються до складу готової продукції. До сировини включаються, як правило, напівфабрикати, предмети праці, що підлягають подальшій обробці та відображаються в обліку відокремлено. Напівфабрикати власного виробництва - це матеріали або напівпродукти, що пройшли початкову стадію обробки на підприємстві. Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби - напівфабрикати, які придбані у сторонніх організацій.
Серед інших видів виробничих запасів у виробництві кондитерських виробів значна частка припадає також на паливно-енергетичні ресурси. Паливо у виробництві є допоміжним матеріалом і відображається в обліку відокремлено. Розрізняють паливо технологічне, рухове (пальне), господарське. Тара і тарні матеріали також враховуються у складі виробничих запасів. Відрізняють тару, що призначена для упаковки продукції і тару, яка використовується у виробництві (наприклад, інвентарна). Тара залежно від строку корисного використання поділяється на тару одноразового та багаторазового використання. До тари одноразового використання відноситься тара, що не повертається і не приймається від покупців (наприклад, паперова, картонна, поліетиленова тара, мішки, паперові коробки). Тара, призначена для багаторазового використання, класифікується за видами продукції, для якої вона призначається (наприклад, засоби пакування, спеціальні контейнери) [39].
Відходи і втрати у кондитерському виробництві класифікуються на технологічні й організаційні. До технологічних відходів і втрат доцільно включити виробничі запаси, виникнення і кількість яких, обумовлено специфікою технологічного процесу. Різні властивості технологічних відходів і втрат визначаються також неоднаковим призначенням їх у процесі виробництва, особливістю обробки, використанням при виготовленні продукції, типами вихідних матеріалів. До них відносяться відходи сировини і матеріалів на запланований, технологічно неминучий брак (наприклад, у карамелевому виробництві).
Враховуючи технологію кондитерського виробництва, пропонується виокремлювати відходи таким чином: відходи, які включаються у виробництво без підготовки і переробки; відходи, що включаються у виробництво після часткової переробки; відходи, використання яких після обробки не виправдовується через значні витрати на їх переробку [43].
Відходи власного виробництва відображаються, як правило, у складі основних і допоміжних матеріалів залежно від використання у процесі виробництва. Водночас за кількісними залишками відходів виробництва можна визначити рівень технологічного розвитку будь-якого підприємства. У цьому зв'язку поліпшення технології виробництва, удосконалення та модернізація устаткування виступають основними факторами зменшення браку і втрат у процесі виготовлення продукції [29].
Неврахування галузевої специфіки у класифікаціях виробничих запасів знижує результативність їх оперативного контролю. Нами запропонована удосконалена класифікація на прикладі кондитерського підприємства СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» шляхом виділення таких ознак: регулярність застосування; період наявності на підприємстві; функціональне призначення у господарській діяльності (дод. А).
Запропонована класифікація виробничих запасів сприяє створенню відповідних умов для побудови обліку й аналізу виробничих запасів у структурних підрозділах підприємства.
Підприємства виступають не лише як виробники продукції, але й як споживачі, покупці напівфабрикатів і комплектуючих виробів, постачальники продукції.
Застосовування належної методики й організації обліку виробничих запасів на підприємстві, дає змогу забезпечити економічну стійкість, прибуткове виробництво, надійність і безпеку при незадовільному управлінні матеріальними потоками в ланцюжку «закупівля - виробництво - продаж» (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Процес виробничо-комерційної діяльності підприємства СУПП ТзОВ «Олівія-Віта»
Таким чином, результати впровадження ефективної системи управління виробничими запасами на підприємствах кондитерської галузі на основі їх вдосконаленої класифікації дають змогу значною мірою зменшити використання усіх видів виробничих запасів у виробництві, постачанні, збуті, прискорити обіг оборотного капіталу, зменшити собівартість виробництва, забезпечити більш повне задоволення споживачів кондитерською продукцією.
1.2 Нормативно-правова база бухгалтерського обліку виробничих запасів
Методологічні засади формування інформації про виробничі запаси у вітчизняному бухгалтерському обліку та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 9 «Запаси». Згідно з П(С)БО 9, запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
У Законі України (ЗУ) «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [20] зазначено, що активи - це ресурси, контрольовані підприємством унаслідок минулих подій, використання яких дозволить отримати вигоди в майбутньому. Отже, запаси визнаються активом у разі, якщо у підприємства існує ймовірність отримати в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та можливістю достовірного визначення їх вартості. При цьому слід зауважити, що економічна вигода - це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Визнання - це процес опису, оцінки, включення до фінансового звіту певної статті. Іншими словами, визнання передбачає визначення грошової суми, в якій елементи звітності (активи), тобто виробничі запаси відображені у балансі.
На дату балансу підприємство до складу виробничих запасів включає фактично отримані та списує фактично відвантажені запаси. Інколи, згідно з умовами договору на постачання, у складі виробничих запасів враховуються відвантажені з підприємства матеріали з правом власності на них. Враховуються й такі, що надійдуть у майбутньому, коли підприємству-покупцю перейде право власності на них, тобто матеріали в дорозі. Перехід права власності на матеріали в дорозі та пов'язані з цим ризики і вигоди, визначаються умовами постачання, перелік яких наводяться в «ІНКОТЕРМС» [20].
Підкреслимо, що оцінити економічні вигоди підприємства від використання певного виду виробничих запасів у майбутньому можна лише тоді, коли вони вже належать підприємству. Умови визнання виробничих запасів активами визначені п. 2.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів. Зокрема, запаси визнаються активами, коли підприємству перейшли ризики і вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані запаси; підприємство здійснює управління і контроль за запасами [39].
Проте, дані вимоги Методичних рекомендацій [39] і П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» [20] на практиці бухгалтери, як правило, не враховують. Необхідно також звернути увагу, що не визнається також передачею фактичне відвантаження виробничих запасів зі складу підприємства за договорами посередництва. Результатом такої діяльності є послуга, за яку посередник отримує комісійні. Згідно з договором комісії власник передає матеріали не у власність комісіонерові, а лише в розпорядження з метою збуту. Зазначимо, що така передача матеріалів не є їх вибуттям зі складу підприємства власника, хоча фактично вони перебувають у комісіонера, який відповідає за їх збереження. Після збуту матеріалів комісіонер віддає кошти власникові за вирахуванням обумовленого відсотка від загальної суми збуту. Підприємство-власник матеріалів визнає їх зменшення лише після фактичного їх продажу. При укладанні договору застави (наприклад, отримання позики) виробничі запаси підприємства перебувають на складі, але не можуть використовуватися за призначенням. Вказане можливе лише після закінчення договору застави та повернення позики та відсотків.
Результати проведеного дослідження нормативної-правової бази щодо регулювання питань обліку виробничих запасів показали, що зміст поняття «запаси» в П(С)БО 9 подібний до МСБО 2. За Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку (МСБО 2) «Запаси», запаси - активи, які утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва для такого продажу; існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробництві [20].
Проте, в П(С)БО 9 зазначено, що крім використання у виробництві можливе їх використання в управлінні підприємством. Вважаємо таке доповнення цілком доречне, оскільки виробництво не включає процеси заготівлі, збереження, реалізації. У п. 1 МСБО 2 не визначено також щодо тих запасів, які використовуються при здійсненні капітальних інвестицій. Згідно з вимогами П(С)БО 9, для цілей бухгалтерського обліку в побудову запасів включаються: сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності; незавершене виробництво; готова продукція; товари у вигляді матеріальних цінностей; МШП; поточні біологічні активи. У Методичних рекомендаціях з обліку запасів до їх переліку, крім зазначених у П(С)БО 9, додаються ще інші запаси. Проте, не пояснюється, що мається на увазі під іншими запасами. Не дається пояснення також щодо таких запасів як тара, брак у виробництві, відходи виробництва. Відповідно до п. 6 МСБО 2, запаси обчислюються за найменшим з показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації, оскільки у МСБО якісною характеристикою фінансової звітності є вірогідність, а складовою частиною є обачливість в оцінці активів. Тобто, в собівартість виробничих запасів треба включати витрати на придбання, переробку й інші витрати, що виникли на період доставки виробничих запасів до теперішнього місця перебування і приведення їх у теперішній стан. Водночас наголосимо, що у вітчизняному П(С)БО 9 при оцінці запасів визначений лише показник первісної вартості.
Наказом Міністерства фінансів України (МФУ) «Про внесення змін і доповнень до положень (стандартів) бухгалтерського обліку» [57] стосовно товарів передбачено облік витрат до розподілу упродовж звітного періоду здійснювати на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати» (ТЗВ).
Отже, виробничі запаси треба відображати у балансі за вартістю, яка при реалізації даних виробничих запасів після дати його складання, втілиться в економічні вигоди, зокрема, у збільшення грошових коштів. Якщо чиста реалізаційна вартість, раніше уцінених при зменшенні можливої ціни реалізації матеріалів, облік яких ведеться за цінами продажу збільшується, то на суму збільшення чистої реалізаційної вартості, але не більшу від суми попереднього зменшення сторнується запис про попереднє зменшення вартості матеріалів. Іншими словами, виконується дооцінка матеріалів, але в межах попередньої уцінки. Переоцінка виробничих запасів здійснюється упродовж звітного періоду відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків обліку і активів, капіталу, зобов'язань і господарських операції підприємств і організацій. Переоцінка виробничих запасів виконується відповідно до ст. 10 ЗУ за даними інвентаризації виробничих запасів, вимоги якої визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), грошових коштів і документів та розрахунків. При цьому виконання дооцінки упродовж звітного періоду регламентується Порядком проведення дооцінки залишків ТМЦ [42].
Відображення в обліку уцінки виробничих запасів, пов'язаних із зниженням їх якості передбачено вимогами П(С)БО 9. Розрахунок суми збитків від псування, нестачі виробничих запасів регламентовано Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей [20]. До прийняття рішення стосовно винних осіб, сума уцінки запасів відображається на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винних осіб сума до відшкодування ураховується у складі дебіторської заборгованості підприємства та включається в доходи звітного періоду.
Основою для побудови обліку виробничих запасів є класифікація, оцінка, документальне оформлення наявності та руху, система рахунків. Відповідно до Інструкції [5] для обліку виробничих запасів призначений другий клас Плану рахунків бухгалтерського обліку, на якому відображаються виробничі запаси, за якими ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на них, перейшли до підприємства і такі виробничі запаси перебувають під повним його контролем. Отже, коли підприємство придбало виробничі запаси, а право власності не перейшло до нього, виробничі запаси не визнаються активами підприємства і відображаються на позабалансових рахунках класу 0. Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (МШП) призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, які належать підприємству та перебувають у складі запасів, але жодного пояснення стосовно поняття «малоцінні» в Інструкції також не дається. Зазначено лише, що до МШП належать предмети, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу за умови, що він триває більше року.
До Плану рахунків бухгалтерського обліку з урахуванням галузевих особливостей, на нашу думку, доцільно відкрити наступні аналітичні субрахунки: 209/1 «Матеріали для ремонту і господарських потреб», 209/2 «Зворотні відходи виробництва», 209/5 - «Бланки суворого обліку».
Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів Планом рахунків передбачено рахунок 22 «МШП». За своїми ознаками оборотні МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їх придбання - матеріалам. За місцями знаходження МШП поділяються на предмети на складі та в експлуатації. Зазначена класифікація відіграє вагоме значення для їх планування та обліку. МШП можуть знаходитись на складах підприємства і в експлуатації (наприклад, у цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності працівників.
Специфікою кондитерської галузі є застосування таких активів, які за своєю економічною сутністю можна віднести як до виробничих запасів, так і до МШП. Зокрема, спеціальне оснащення (наприклад, одноразовий кондитерський шприць чи форми до печива та інших виробів) і спеціальний одяг одноразового використання. Враховуючи вищезазначене, пропонується до діючого Плану рахунків відкрити такі аналітичні субрахунки: 209/3 «Спеціальне оснащення і спеціальний одяг в експлуатації»; 209/4 «Спеціальне оснащення і спеціальний одяг на складі» (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Рахунки з відповідними субрахунками в межах синтетичного рахунку до Плану рахунків бухгалтерського обліку на підприємстві
На вказаних аналітичних субрахунках доцільно оприбутковувати предмети з терміном корисного використання менше 12 місяців, незалежно від їх вартості, а також предмети за вартістю на дату придбання не більше 30-кратного розміру від базової величини за одиницю (виходячи з вартості, передбаченої в договорі, без ПДВ) незалежно від терміну корисного використання, які відносяться до основних засобів незалежно від їх вартості. Слід зауважити, що керівник підприємства може встановлювати менший ліміт вартості предметів для прийняття до обліку в склад засобів в обігу. Спеціальне оснащення і спеціальний одяг в експлуатації в балансі необхідно відображати за залишковою вартістю.
Встановлено, що виробничі запаси, які формують собівартість продукції при її виготовленні, не однакові як за своїм складом, так і призначенням. Виявлено, що запаси поділяються на види умовно, оскільки на окремому підприємстві їх призначення може змінюватися - один і той самий вид запасу може бути одночасно і готовою продукцією, і напівфабрикатом.
Розділ 2. Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів
2.1 Організаційно-економічна характеристиа підприємства та документування та первинний облік виробничих запасів
Успішна діяльність кондитерських підприємств базується на інформації щодо наявності засобів, витрат сировини, матеріалів, праці, використання устаткування, собівартості продукції. Дану інформацію можна отримати в обліку, завдання якого визначаються етапами руху виробничих запасів у загальній системі обігу засобів суб'єктів господарювання (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Етапи руху виробничих запасів у загальній системі обігу
Серед основних завдань обліку виробничих запасів слід виділити наступні:
- правильне і своєчасне документальне оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій щодо надходження виробничих запасів з різних джерел: своєчасне документальне оформлення надходження і збереження виробничих запасів на складах; забезпечення формування достовірних даних щодо надходження виробничих запасів у бухгалтерії;
- формування повної і достовірної інформації щодо фактичної собівартості виробничих запасів, які надійшли у виробництво: своєчасне документальне оформлення та відображення в регістрах складського обліку інформації стосовно виробничих запасів, відпущених зі складу; забезпечення формування даних відносно відпущення виробничих запасів у виробництво й інші цілі у бухгалтерії; оцінювання виробничих запасів при відпущенні їх у виробництво;
- організація поточного і періодичного контролю виробничих запасів у місцях їх зберігання: контроль за дотриманням встановлених норм; своєчасне виявлення надлишкових виробничих запасів для економного їх використання.
Особливу увагу слід зосередити на підвищенні достовірності оперативного обліку за рухом напівфабрикатів у виробництві. Дані обліку повинні містити інформацію стосовно резервів зниження собівартості продукції за рахунок економного використання виробничих запасів, зниження норм витрат, забезпечення належного їх зберігання.
Бухгалтерський облік відображає наявність і рух господарських засобів, джерел їх утворення, господарські операції. Відправним моментом їх відображення є первинне спостереження, яке здійснюється безпосередньо відповідальним працівником за допомогою вимірювальних засобів, регістраторів. Первинно об'єкти обліку за якими ведеться спостереження, мають бути зафіксовані, тобто має бути підтвердження про їх наявність, зміни, рух.
Перелік форм первинної документації з обліку виробничих запасів, які використовуються на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» наведено на рисунку (дод. Б).
У процесі облікової реєстрації даних бухгалтерських документів проводиться їх сортування, таксування, складання зведених документів та бухгалтерських проведень за рахунками. На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» використовується журнал обліку виробничих запасів, зокрема було проаналізовано журнал обліку какао-бобів і відходів при сортуванні (ф. № П-39/1К) для позмінного обліку кількості какао-бобів, які надійшли на сортування і маси відходів, одержаних після сортування. На цьому підприємстві також використовується журнал обліку виходів какао-крупи (ф. № П-40К) для обліку какао-крупи після обробки обжарених какао-бобів на дробильно-сортувальній машині. Какао-мілина ураховується разом із какао-крупою. Проте, у випадку, якщо зважувати какао-крупу неможливо, облік какао тертого доцільно здійснювати в мірних градуйованих вимірниках із позмінним записом у журналі. Для шоколадного цеху на даному підприємстві розроблена і затверджена тимчасова інструкція, яка вміщує рекомендації для обліку виготовлення напівфабрикатів на всіх стадіях виробництва - сортування, виготовлення какао-крупи, какао тертого, какао-масла, какао-макухи. За кожною стадією виробничого процесу ведеться окремий журнал. У кінці місяця за показниками журналу розраховується відсоток відходів, напівфабрикатів, середній відсоток виходів від несортованих какао-бобів. Використовуються також «Відомість руху сировини і напівфабрикатів за зміну» і «Журнал обліку перероблення какао-бобів». Ведеться журнал обліку какао-вели (ф. № 41-К) для записів результатів зважування какао-вели, отриманої за зміну. Технолог цеху контролює відсоток виходу какао-вели відповідно до ваги сирих несортованих какао-бобів. При автоматизованому відборі какао-вели її кількість визначається у цілому за місяць. У кінці місяця майстром підраховується загальна кількість одержаної какао-вели, і разом з технологом вони визначають відсоток вміщення какао-вели у перероблених несортованих какао-бобах.
На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» облік виробничих запасів ведеться в аналітичному розрізі з відображенням кількості кожної облікової одиниці виробничих запасів, яка визначається за видом натурального вимірника для обліку даних видів виробничих запасів (одиниці, літри) та величиною (кілограми, тонни). Для різних видів виробничих запасів використовуються різні натуральні вимірники (наприклад, спирт вимірюється в декалітрах або кілограмах). Визначається один вид натурального вимірника і використовується для обліку даного виду виробничих запасів за кожною господарською операцією.
На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» на складі для обліку руху спирту, коньяку, вина, облік, яких ведеться за об'ємом і вагою, використовується «Журнал обліку руху спирту (коньяку, вина) на складі» (ф. № П-4К). Для відображення даних зачистки бункера після закінчення відпуску всього борошна, що зберігалося в ньому, використовується «Акт зачистки бункера» (ф. № П-10К). Дані щодо руху борошна заповнюються на підставі відповідних записів таких журналів: (ф. П-6 К) «Журнал обліку надходження борошна на склад безтарного зберігання»; (ф. П-7 К) «Журнал реєстрації показників лічильників автоматичної ваги при безтарному зберіганні борошна»; (ф. П-9 К) «Журнал обліку руху борошна при безтарному зберіганні». Зазначені форми, на нашу думку, доцільно також застосовувати для зачистки бункерів при безтарному зберіганні крохмалю і цукру.
Документи на відпуск виробничих запасів групуються за складами, цехами. Основна частина документів для відображення інформації щодо надходження, наявності і вибуття виробничих запасів фіксується на складі підприємства СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» (рис. 2.2).
Для збереження та підтримання якості продукції підприємства отримують виробничі запаси, упаковані в тарі. Так, на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» для обліку руху матеріалів у тарному цеху за місяць використовується «Звіт про рух матеріалів у тарному цеху» (ф. № П-11К). Списання на витрати виробництва матеріалів проводиться на підставі звіту, накладних на повернення на склад виготовленої та відремонтованої тари. Для обліку за рухом тари на тарному складі використовується також «Звіт про рух тари на тарному складі» (ф. № П-12К), який складається завідувачем складом на підставі прибутково-видаткових документів у двох екземплярах.
Рис. 2.2. Організація документообігу надходження і вибуття виробничих запасів на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта»
Рис. 2.3. Організація документообігу надходження і вибуття виробничих запасів на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта»
Відпуск тари виробничим цехам для затоварювання продукції здійснюється за накладними-вимогами на відпуск матеріалів або за лімітно-забірними картками. При передачі тари разом з продукцією на склад готової продукції окремий документ на тару не оформлюється, а виписується лише один документ на продукцію з зазначенням у ньому кожного виду тари окремим рядком. Матеріально-відповідальна особа відповідно до Наказу № 145, у визначений термін подає в бухгалтерію матеріальний звіт з усіма первинними документами з вибуття тари.
Виробничі запаси на склад оприбутковуються за прибутковим ордером (ф. № М-4). На однорідну сировину, що прибуває упродовж дня декілька разів та від одного постачальника можна виписувати прибутковий ордер у цілому за день. На виробничі запаси, які прибувають на склад без супутніх документів постачальника або не відповідають даним цих документів, складається акт (ф. № М-7). На виробничі запаси, що прибули залізницею, складається комерційний акт. Продукція власного виробництва, отримані та невикористані виробничі запаси, відходи, брак з виробничих цехів оприбутковуються за накладними (ф. № М-12, ф. № М-13). Відпуск виробничих запасів власним господарствам, які розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям здійснюється за накладною-вимогою на внутрішнє переміщення виробничих запасів (ф. № М-11).
На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» для обліку руху виробничих запасів використовується «Накладна на відпуск борошна у виробництво» (ф. № П-8К). Відпуск матеріалів на сторону фіксується у накладних (ф. № М-14), (№ М-15). Отже, на основі показників внутрішніх накладних та рецептурних журналів можна визначити матеріальну складову витрат. Витрати виробничих запасів за зміну обчислюються наступним чином: залишок на початок зміни, плюс надходження за зміну, мінус витрати в інші цехи, мінус залишок на кінець зміни. При цьому підраховуються витрати сировини у кожній зміні. Проте в аналітичній відомості не показується вихід продукції з використовуваних у виробництві виробничих запасів. Обчислити кількість використаних матеріалів можливо лише у разі, коли вони будуть надходити у виробництво на початку зміни, повністю використовуватимуться у зміні та готовою продукцією прибуватимуть на склад. Однак на практиці такого, як правило, зробити неможливо. Зауважимо, що не оформлюються прибутковими документами виробничі запаси, які підлягають лабораторним дослідженням і технічній експертизі. Записи у прибуткових ордерах необхідно порівнювати з платіжними документами, рахунками-фактурами, ТТН. Проте, якщо відпуск матеріалів, не використаних у виробництві, здійснюється з використанням лімітно-забірної картки (ф. № М-8), оприбутковуються вони на склад також за лімітно-забірною карткою.
На складах з невеликою номенклатурою матеріалів замість карток доцільно використовувати журнали сортового обліку (табл. 2.1), оскільки вони вміщують всі необхідні реквізити карток складського обліку.
Таблиця 2.1 Книга сортового обліку матеріалів на СУПП ТзОВ «Олівія-Віта»
|
Документ |
Від кого прибуло, кому видано |
Кількість або вага |
Контроль (підпис, дата) |
||||
|
Назва |
№ |
надходження |
витрати |
залишок |
|||
|
Залишок на 01.01.2013 |
500 |
Іванов, 01.01 |
|||||
|
Прибутковий ордер |
75 |
ОПФ |
100 |
600 |
Іванов, 05.12 |
||
|
Лімітно-забірна карта |
160 |
Цеху карамельному |
50 |
550 |
Іванов, 05.12 |
||
|
Накладна-вимога |
45 |
Цеху шоколадному |
100 |
450 |
Іванов, 05.12 |
Після приймання зі складу первинних документів щодо надходження виробничих запасів у бухгалтерії підприємства СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» проводиться їх грошова оцінка. При отриманні матеріалів від постачальників їх вартість, крім безпосередньо купівельної ціни, яка вказана в ТТН-1 або ТН-2 включає також додаткові витрати на заготівлю і доставку. Інформація про такі витрати надходить у бухгалтерію лише в кінці звітного місяця (наприклад, рахунок від транспортних організацій, які здійснюють перевезення матеріалів).
На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» в якості облікових цін використовуються купівельні ціни і планово-розрахункові ціни. Протягом місяця облік руху матеріалів ведеться за такими умовними цінами. У кінці місяця в бухгалтерії вже накопичилась інформація щодо витрат, пов'язаних з доставкою матеріалів. Отже, потрібно визначити їх фактичну собівартість. Додаткові витрати на заготівлю і доставку матеріалів відображає сума відхилень фактичної собівартості прибулих матеріалів від їх вартості в облікових цінах. У багатьох випадках, на нашу думку, така відповідність не обов'язкова. Так, коли витрати на заготівлю і доставку матеріалів вже включені в ціну продажу постачальника або відсутній часовий проміжок між періодом надходження матеріалів і отриманням інформації щодо цих витрат, матеріали обліковуються за фактичною вартістю придбання без використання облікових цін. Після передачі первинних документів зі складу в бухгалтерію проводиться групування і грошова оцінка прийнятих матеріалів.
Дані стосовно вартості одержаних матеріалів відсвічуються в накопичувальній відомості синтетичного обліку матеріалів з придбання і витрат (ф. № М-43).
Бухгалтерський облік операцій з надходження виробничих запасів наведено (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 Бухгалтерський облік операцій з надходження виробничих запасів
|
Господарська операція |
Кореспондуючі рахунки, субрахунки |
грн. |
Обліковий регістр |
||
|
Дебет |
Кредит |
||||
|
Надходження виробничих запасів |
|||||
|
Оприбутковані виробничі запаси, що надійшли протягом місяця в облікових цінах (за облікові ціни використані купівельні ціни постачальників) |
20 |
63, 371, 372, 377 та інші |
869242 |
Журнал 5, 5А Журнал № 3, Відомість 3.3 |
|
|
Відображені додаткові витрати на заготівлю і доставку виробничих запасів, що надійшли протягом місяця |
20 |
63,371, 372, 377 та інші |
150898 |
Журнал № 3 |
|
|
На суму податкового кредиту з ПДВ, що приходиться на купівельну вартість виробничих запасів і на вартість додаткових витрат за їх надходженням |
64 |
63, 371, 372, 377 та інші |
183625 |
Журнал № 3 |
У балансі підприємства СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» сировина і матеріали, які знаходяться на складі показуються за фактичною вартістю їх придбання (заготівлі). Матеріали зі складів підприємства відпускаються у цехи на господарські потреби. Спецодяг, взуття, засоби індивідуального захисту працівники підприємства одержують відповідно до затверджених норм.
Оперативний облік виробничих запасів пропонується здійснювати на основі удосконаленої номенклатури, що дозволяє у будь-який момент визначити місце знаходження окремого виду матеріалу, порівняти фактичні витрати з нормами, отже, належним чином організувати аналітичний облік витрат на виробництво.
Результати упровадження запропонованого методичного підходу підтвердили його доцільність. На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» для раціональної організації обліку і контролю за використанням виробничих запасів у виробництві, крім загальновідомої економічної класифікації їх систематизовано за технічними ознаками і видами. Так, усередині груп і підгруп матеріалів запропоновано показувати їх в розрізі окремих видів, сортів, типорозмірів. Розроблено також перелік використовуваних у виробництві матеріалів за їх однорідними ознаками. Кожному найменуванню, типорозміру, сорту присвоюється умовне цифрове позначення, тобто номенклатурний номер. Після цього номер проставляється в усіх документах за наявністю і рухом матеріалів, як це представлено у табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Номенклатура-цінник за рахунком 20 для кондитерських підприємств
|
Номенклатурний номер (код) |
Найменування груп, підгруп матеріалів |
Одиниця виміру |
Облікова ціна, грн. 01.01.13 р. |
Змінена ціна, грн. |
||
|
на |
на |
|||||
|
Група 1 «Сировина і матеріали» |
||||||
|
2012101 |
Цукор-пісок |
кг |
3,8 |
|||
|
2012102 |
Патока |
кг |
3,2 |
|||
|
2012105 |
Молоко згущене |
кг |
25,7 |
|||
|
Група 4 «Тара й тарні матеріали» |
||||||
|
2042401 |
Ящики дерев'яні |
од |
12,0 |
|||
|
2042403 |
Бочки залізні |
од |
52,5 |
На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» проведення інвентаризації оформляється документом, затвердженим Постановою Державного комітету СРСР. На кожний вид інвентаризованих виробничих запасів комісією оформлюється «Інвентарний ярлик» (ф. № інв-2), в якому фіксується кількість проінвентаризованих матеріалів.
На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» етиловий спирт і вироби із спирту інвентаризуються щомісячно шляхом вимірювання. Один раз на рік, у період мінімальних залишків спирт інвентаризується шляхом проходження його через вимірники. Щомісячна інвентаризація спирту проводиться для оперативного контролю за використанням спирту, його залишків без відображення в складському та бухгалтерському обліку. З цією метою на підприємстві використовується відомість перерахунку залишків незавершеного виробництва і напівфабрикатів у початкову сировину (ф. П-34К), яка заповнюється за даними інвентаризаційного опису матеріальних цінностей (ф. № інв.-3) та накладної на внутрішнє переміщення міжвідомчих типових форм № М-12 і № М-13 при передачі напівфабрикатів в інші цехи. Результати проведення інвентаризації оформлюються інвентаризаційним описом матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання, (ф. № інв.-5), а ті, що знаходяться в дорозі - актом інвентаризації матеріалів (ф. № інв.- 6), як це видно на рис. 2.4.
У результаті проведеного дослідження на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» виявлено неузгодженість стосовно розподілу інвентаризованих виробничих запасів за видами, а саме, сировина, матеріали, напівфабрикати купівельні напівфабрикати не завжди враховуються окремо та відображаються в обліку на окремих субрахунках. Вважаємо, що на дату проведення інвентаризації виробничих запасів у матеріально відповідальної особи має бути матеріальний звіт із зазначенням найменування кожного виду запасів.
Рис. 2.4. Документальне оформлення інвентаризації виробничих запасів на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта»
2.2 Оцінка надходження та руху виробничих запасів на підприємствах
Методологічні засади формування інформації про виробничі запаси в обліку та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси» (П(С)БО 9), в частині обліку готової продукції - П(С)БО 16 «Витрати». Загальний підхід до обліку запасів і вимоги до розкриття інформації про них у фінансовій звітності наведено в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку «Запаси» (МСБО 2).
Згідно з П(С)БО 9, в балансі підприємства виробничі запаси відображаються за: первісною вартістю - сума фактичних витрат на їх придбання чи виготовлення; чистою вартістю реалізації запасів - очікувана ціна реалізації виробничих запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва і збут; справедливою вартістю - сума обміну активу чи погашення заборгованості операцій між зацікавленими і не зацікавленими сторонами.
На СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» для відображення в балансі і фінансовій звітності виробничих запасів у грошовій оцінці використовують наступні ціни: придбання - на період отримання запасів; поточні - використовуються на період здійснення їх оцінки; відтворення - ціни прогнозування визначених складових, що відповідають періоду, коли ці складові замінені. На зміну ціни впливають попит, пропозиція, інфляція. Одним із недоліків структури грошового вимірника вартості, на нашу думку, є відсутність стабільності грошової одиниці щодо вибраної одиниці вартості. Тому, для збереження об'єктивності оцінки виробничих запасів, вони відображаються в обліку і звітності за найменшою з оцінок - первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Наприклад, коли збільшились очікувані матеріальні витрати на завершення виробництва, але вартість продажу продукції не зросла, виробничі запаси не принесуть очікувану корисність, отже, їх треба уцінити. Чиста вартість реалізації виробничих запасів повинна бути надійною їх оцінкою і базуватися на можливій вартості їх реалізації за вирахуванням витрат на збут. При цьому необхідно враховувати можливі коливання цін або собівартість виробничих запасів до моменту реалізації виготовленої з них продукції. Основою для такої оцінки слугують інформаційні дані підприємств-виробників, дослідження ринкових цін на сировину. Чиста вартість реалізації виробничих запасів не завжди співпадає з їх первісною вартістю. При цьому можливі ситуації (табл. 2.4), коли первісна вартість перевищує чисту вартість реалізації чи первісна вартість виробничих запасів нижча за чисту вартість реалізації. У першому випадку сума перевищення первісної вартості списується на витрати звітного періоду.
Таблиця 2.4 Порядок відображення в обліку різниці між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації
|
Ситуація |
Порядок відображення в обліку |
|
|
Первісна вартість виробничих запасів перевищує чисту вартість їх реалізації |
Різниця списується на витрати звітного періоду (Дебет рахунку 946, 947; Кредит рахунку 20) |
|
|
Виробничі запаси повністю втратили свою форму (зіпсовані) |
Вартість виробничих запасів списується на витрати звітного періоду (Дебет рахунку 946, 947; Кредит рахунку 20) |
|
|
Рішення щодо сум недостач і втрат від псування виробничих запасів за конкретними винуватцями не прийняте |
Суми відображаються на позабалансових рахунках (Дебет рахунку 072, Дебет рахунку 947; Кредит рахунку 20) |
|
|
Суми нестач і втрат від псування виробничих запасів віднесені |
Належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості і доходу звітного періоду (Дебет рахунку 375; Кредит рахунку 716,719, Кредит рахунку 072) |
|
|
Чиста вартість реалізації раніше уцінених виробничих запасів збільшилась |
На суму такого збільшення, але не більше суми попереднього зменшення, створюється запис про попереднє зменшення вартості цих виробничих запасів (Дебет рахунку 946, 947; Кредит рахунку 20) |
Подобные документы
Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.
курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.
дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".
курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.
дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015Визначення, класифікація і оцінка виробничих запасів на підприємствах України, застосування програми "1С:Бухгалтерія” для їх обліку. Вимоги до документального оформлення руху запасів, документування надходження та відпуску, обліку придбання і реалізації.
реферат [1,2 M], добавлен 25.10.2009Сутність і види запасів підприємства. Аналітичний бухгалтерський облік виробничих запасів. Умови правильної організації обліку запасів. Відображення в обліку операцій з надходження та витрачання виробничих запасів. Основні засоби: класифікація та оцінка.
контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.04.2011Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.
курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010Оцінка виробничих запасів в умовах ринкових відносин, проблема їх ефективного використання. Організація обліку виробничих запасів на прикладі ПАТ "Тормаш", документальне оформлення їх наявності та руху. Аудит стану та збереження виробничих запасів.
дипломная работа [260,0 K], добавлен 09.11.2013
