Удосконалення організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерському підприємстві

На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» прийнята журнально-ордерна форма обліку з використанням зведених регістрів бухгалтерського обліку, а також первинних документів, які використовуються в процесі господарської діяльності за видом: кондитерська промисловість. Первинні документи використовуються типової форми, а також інших форм, які визначені самим підприємством згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей ведеться в бухгалтерії - у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумовому вимірі, а на складі у картках складського обліку - у кількісному вимірі. Одиницею обліку виробничих запасів є їх найменування. ТЗВ, які пов'язані з придбанням виробничих запасів, відносяться на вартість виробничих запасів для придбання яких вони передбачені. Оцінка виробничих запасів при їх відпуску у виробництво або іншому вибутті здійснюється з використанням методу середньозваженої собівартості.

Первісною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства визнається погоджена учасниками підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9. П(С)БО 9. Отримання виробничих запасів, оформляється прибутковим ордером (ф. №-4) чи актом про приймання матеріалів (ф. М-7) чи ТТН (ф. №1-ТН) відповідно до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку [11].

Підкреслимо, при здійсненні бартерної операції подібними виробничими запасами підприємства між собою узгоджують договірну ціну, яка не повинна бути меншою за звичайну. Договірну ціну приймають за справедливу. За справедливою вартістю нараховують податковий кредит і податкове зобов'язання.

Відповідно до п. 23 П(С)БО 15 «Дохід», сума доходу за бартером визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або будуть отримані підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів. Зауважимо, коли визначається справедлива вартість виробничих запасів використовуються такі дані: остання операція з відповідними запасами за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному та правовому середовищі, в якому діє підприємство; ринкові ціни на подібні активи, скориговані з урахуванням індивідуальних характеристик, ступеня незавершеного виробництва, для якого визначається справедлива вартість; додаткові показники, які характеризують рівень цін на виробничі запаси.

Особливістю кондитерського виробництва є той факт, що у масу фасованої кондитерської продукції включається маса паперової обгортки. Упаковка, що використовується для постійного зберігання і транспортування продукції ураховується за фактичною чи заставною вартістю на субрахунку 204 «Тара і тарні матеріали». Субрахунок включає матеріали і деталі, що призначаються для виготовлення і ремонту тари. Тарні матеріали, використовувані для транспортування міжопераційних і міжцехових заділів незавершеного виробництва, враховуються за фактичною чи заставною вартістю на субрахунках 201 «Сировина й матеріали» і 204 «Тара й тарні матеріали».

Якщо договором передбачено повернення багаторазової тари, грошові кошти передані (отримані) на забезпечення тари (гарантії на повернення тари) відображаються на рахунку 31 «Рахунки в банках» і субрахунку 377 «Розрахунки з різними дебіторами» чи 685 «Розрахунки з різними кредиторами» згідно з договорами. Покупець відображає вартість тари на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за вартістю тари. Тара одноразового використання включається до первісної вартості виробничих запасів й окремо на рахунках обліку не відображається. Вартість тари одноразового використання, що відокремлюється у супутніх документах і оплачується окремо, вартість неповоротної тари багаторазового використання до первісної вартості продукції не включається, а оприбутковується за чистою вартістю реалізації при реалізації тари або за ціною можливого використання, якщо тара використовується на даному підприємстві. На суму вартості тари, що обчислюється за цінами можливого використання зменшується вартість матеріалів. Виробничі запаси зі складів кондитерських підприємств відпускаються у цехи на господарські потреби. Спеціальне оснащення і спеціальний одяг в експлуатації (наприклад, формений одяг, комбінезони, халати) - предмети виробничого призначення, які створюють умови для зручності виконання технологічних операцій, у балансі відображаються за залишковою вартістю.

Кондитерські підприємства, крім виробництва продукції можуть надавати послуги з перероблення сировини замовника в готову продукцію. Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами виробничих запасів, місцями їх зберігання чи перероблення. Особливістю обліку давальницької сировини є те, що сировина у процесі переробки перебуває на складах разом з виробничими запасами, що належать підприємству.

На позабалансовому обліку при надходженні сировини спочатку враховується сировина у натуральному і вартісному вимірі, а після оформлення документів з переробки - продукція, що є власністю замовника. Списання виробничих запасів з рахунку здійснюється на період фактичного їх вибуття продукції з території підприємства. Облік витрат з перероблення давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат на виробництво за винятком вартості давальницької сировини замовника та враховується при визначенні фінансового результату від послуг з перероблення.

На відповідальному зберіганні можуть також знаходитись виробничі запаси, прийняті за договором на зберігання, сплачені покупцями, оформлені відповідними документами, але не вивезені з території підприємства. Виробничі запаси на відповідальному зберіганні зберігаються окремо від власних виробничих запасів. Якщо виробничі запаси, передані на відповідальне зберігання, витрачені їх зберігачем власник виробничих запасів списує їх первісну вартість з рахунків обліку виробничих запасів з подальшим включенням до інших операційних витрат за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» та віднесенням даних на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

На підставі документів щодо задоволення позову чи інших документів досудового врегулювання, що надають інформацію з приводу досягнення згоди стосовно відшкодування втрат, власник виробничих запасів визнає дебіторську заборгованість й інші операційні доходи за кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з одночасним включенням даних з позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Для відображення в обліку окремих операцій, пов'язаних з витрачанням виробничих запасів, що не відповідають критеріям визнання активів (у тому числі ті, на які підприємство не має право власності, але якими користується чи забезпечується їх зберігання), застосовуються позабалансові рахунки, передбачені Інструкцією.

Розділ 3. Оцінка та облік вибуття виробничих запасів

Необхідними передумовами належної організації обліку виробничих запасів на підприємстві є формування об'єктивної і своєчасної інформації про обсяги, склад, джерела їх фінансування, оцінювання та відображення у балансі підприємства, контроль за своєчасністю розрахунків підприємства з постачальниками виробничих запасів, ефективність їх використання у виробництві. Правила оцінки виробничих запасів залежать від джерел їх надходження. Виробничі запаси відпускаються зі складу підприємства на виробничі, господарські потреби, на сторону для переробки і в порядку реалізації надлишкових виробничих запасів [12, с. 323].

При відпуску матеріалів зі складу вони оцінюються: за собівартістю кожної одиниці, включаючи всі витрати, пов'язані з придбанням матеріалів; собівартості кожної одиниці, включаючи лише вартість матеріалів або в облікових цінах з їх подальшим коригуванням на величину ТЗВ чи інших витрат, які включаються у вартість матеріалів; способом ФІФО. Перший із перерахованих варіантів оцінки запасів зустрічається найбільш часто. При його використанні на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» у кінці місяця виконується спеціальний розрахунок за наступним алгоритмом: у другому розділі Журналу № 5 (5А) визначається сума відхилення фактичної собівартості залишку матеріалів на початок місяця та їх надходження від вартості залишку матеріалів на початок місяця та їх надходження в облікових цінах (10514 (52654-42140) грн.; у другому розділі Журналу № 5 (5А) визначається частка виявленого відхилення у вартості залишку матеріалів (цукор-пісок) на початок місяця і їх надходження в облікових цінах 24,95% (10514/42140100); виходячи з обчисленого відсотка відхилення, у третьому розділі Журналу № 5 (5А) визначається величина ТЗВ, що відносяться до списаних матеріалів. За результатами наших розрахунків сума відхилень, що відноситься до списаних матеріалів така: 8284 (332050,2495), а фактична собівартість використаних матеріалів - 41490 (33205+8284) грн. Після розрахунку суми відхилень фактичної собівартості від облікових цін вони списуються на витрати матеріалів (в дебет рахунків 23, 91, 93, 71, 94). Зауважимо, у разі, якщо облік матеріалів ведеться з використанням рахунка 20, суми відхилень списуються з кредиту цього ж рахунка. Якщо облік ведеться з використанням рахунку 29 і субрахунку 294, суми відхилень списуються з кредиту субрахунку 294 (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Бухгалтерський облік операцій списання сировини і матеріалів

Відпуск виробничих запасів іншим підприємствам здійснюється за договорами, інструкціями щодо порядку прийняття продукції виробничо-технічного призначення за кількістю і якістю, стандартами, технічними й особливими умовами постачання окремих видів виробничих запасів. При відвантаженні виробничих запасів залізничним чи водним шляхом виписується спеціальне розпорядження на відправку вантажу. Розпорядження є підставою для відібрання, пакування, передачі виробничих запасів експедиції. На прийняті до перевезення виробничі запаси транспортна організація видає вантажну квитанцію, яка разом з рахунками-фактурами, специфікаціями, пакувальними ярликами, іншими документами при платіжній вимозі-дорученні відправляється покупцю.

За П(С)БО 9, оцінка виробничих запасів при відпуску їх у виробництво, продажу, іншому вибутті здійснюється за допомогою таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; ФІФО; нормативних витрат; ціни продажу.

У собівартість виробничих запасів включається їх купівельна ціна, витрати на доставку, зберігання, переробку. Собівартість сировини і матеріалів залежить також від зміни цін і транспортних тарифів, тривалості перебування на складах і в цехах. За великою номенклатурою, складних технологічних процесах складно розрахувати справжню собівартість виробничих запасів, які знаходяться на зберіганні, в обробці, відвантаженні. Неможливо також забезпечити цілісність фізичного і вартісного їх потоку.

Аналіз проведеного дослідження показав, що на СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» застосовується метод середньозваженої собівартості одиниці виробничих запасів. Виробничі запаси кожної окремої одиниці витрачаються і поповнюються упродовж певного періоду. Наприклад, цукор надходить від різних постачальників за різною ціною упродовж одного місяця, а завантажується в один бункер. Зазначений метод доцільно використовувати на підприємстві, оскільки за його допомогою вирівнюється значення показника собівартості реалізованої продукції при непередбаченому зростанні закупівельних цін, виключається потреба попартіонного обліку закупівельних цін на реалізовану продукцію. Методика оцінки відпущених матеріалів за середньозваженими цінами припускає визначення середньої ціни залишку на початок місяця і надходження матеріалів та її подальше застосування до кількості відпущених матеріалів і їх залишку.

Для відображення послідовності дій при практичному використанні методів оцінки відпущених матеріалів за середньозваженими цінами методом ФІФО припустимо, що у даному прикладі купівельні ціни на матеріали, які придбавались змінювались упродовж місяця, як це видно з табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Надходження цукру-піску в звітному місяці на підприємство СУПП ТзОВ «Олівія-Віта»

При цьому кількість фактично прибулих і відпущених у виробництво матеріалів даної групи залишилось незмінним. При оцінці матеріалів, що списуються за середньозваженими цінами спочатку визначається середня ціна, яка становить: (250+500+975+900+800)/(50+100+150+120+100)=6,587грн.

У звітному періоді у виробництво відпущено 490кг цукру-піску, що у вартісному вимірі з використанням обчисленої середньої ціни складає 3227грн., (490 6,587), як це видно на рис. 2.9. Величина залишку на кінець періоду - 30кг, вартість визначається балансовим методом за формулою:

, (3.1)

де - залишок на кінець періоду;

- залишок на початок періоду;

- надходження за період;

- відпуск за період.

Вартість залишку 197,31грн. (250+3175-3227). Теоретично він повинен відповідати вартості залишку за середньозваженою ціною, яка становить 197,61грн. (306,587). Відмінність вартості залишку, визначеного балансовим методом і вартості залишку, розрахованим за середньозваженою ціною, є засобом округлень при розрахунку середньозваженої ціни.

Одночасно з вибором методу оцінки вартості виробничих запасів необхідно обрати систему їх списання (постійну чи періодичну). Відмінність між ними полягає у послідовності розрахунку кредитового обороту за рахунками, що використовуються для обліку виробничих запасів і залишку на кінець періоду. Упровадження методу оцінки вартості виробничих запасів при постійній системі списання виробничих запасів передбачає визначення кредитового обороту за рахунками, що використовуються для обліку виробничих запасів щоразу, коли здійснюється відпуск їх у виробництво.

При застосуванні методу оцінки вартості виробничих запасів при періодичній системі списання виробничих запасів обирається тиждень чи два на кінець якого має бути визначений кредитовий оборот і залишок запасів.

При використанні методу середньозваженої собівартості при постійній системі списання виробничих запасів, як правило, складні розрахунки. Це пов'язано з необхідністю постійного визначення середньозваженої ціни за кожною одиницею виробничих запасів. Визначення вартості виробничих запасів, що вибули упродовж звітного періоду, виконується за формулою 3.2:

,(3.2)

де - середньозважена вартість виробничих запасів, використаних у процесі виробництва (при постійній системі списання), грн.;

- залишок виробничих запасів на початок періоду, тонн;

- кількість виробничих запасів, що надійшли до моменту використання виробничих запасів;

- вартість одиниці виробничих запасів, які є на підприємстві на початок періоду, грн.;

- вартість виробничих запасів, які надійшли до моменту використання виробничих запасів;

- кількість використаних виробничих запасів, тонн.

Водночас, використання формули 3.3 доцільне при разовому надходженні виробничих запасів до моменту їх використання у виробництві. У разі, коли продукція виробляється нерегулярно або до моменту використання виробничих запасів було декілька їх надходжень за різною ціною, формула 2.4 набуває такого виду:

,(3.3)

де - кількість виробничих запасів при закупівлі - ої партії, які надійшли до моменту використання виробничих запасів, т;

- вартість одиниці виробничих запасів- ої партії, яка надійшла до моменту використання виробничих запасів, грн.

Використання методу середньозваженої собівартості при застосуванні періодичної системи списання виробничих запасів передбачає: а) виділення періодів, на кінець яких буде розрахований кредитовий оборот і залишок виробничих запасів; б) визначення вартості і кількості виробничих запасів певного виду, які можна використовувати протягом звітного періоду; в) визначення середньозваженої ціни виробничих запасів; г) визначення кількості виробничих запасів, які залишились на кінець звітного періоду шляхом проведення інвентаризації і розрахунок їх вартості за середньозваженою ціною; д) розрахунок різниці між залишком виробничих запасів на початок і кінець звітного періоду, що дає змогу встановити кількість і вартість витрачених у виробництві виробничих запасів. Визначення вартості виробничих запасів, використаних у процесі виробництва за методом середньозваженої собівартості при періодичній системі списання запасів здійснюється за формулою:

,(3.4)

де - середньозважена вартість виробничих запасів, які використані в процесі виробництва за перший період, грн.;

- вартість залишку виробничих запасів на початок періоду, грн.;

- вартість виробничих запасів, які надійшли, грн.;

- вартість залишку виробничих запасів на кінець періоду, грн.;

- залишок виробничих запасів у кількісному вимірі, тонн;

- середньозважена вартість одиниці виробничих запасів, грн.

Зазначені складові розраховуються таким чином:

;(3.5)

;(3.6)

; (3.7)

.(3.8)

На основі використання формул визначається середньозважена вартість запасів, використаних у виробництві, як це видно з формули:

.(3.9)

Для визначення загальної вартості виробничих запасів, вибулих протягом звітного періоду, використовується формула:

,(3.10)

де - кількість періодів, за якими визначається вартість виробничих запасів, відпущених у виробництво (при періодичній системі списання); або кількість днів, упродовж яких здійснювався відпуск виробничих запасів у виробництво (при постійній системі списання), од.;

- загальна вартість виробничих запасів, які використовувались протягом відповідного періоду (при періодичній системі списання), грн.;

- середньозважена вартість виробничих запасів, які відпущені у виробництво за-й період (при періодичній системі списання) або одноразово (при постійній системі списання), грн.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці виробничих запасів застосовується відносно вибуття не взаємозамінюваних виробничих запасів або тих, які відпускаються для спеціальних замовлень, проектів або, коли їх первісна вартість визначена з ідентифікованої вартості. Даний метод доцільно застосовувати при незначній номенклатурі виробничих запасів, оскільки за даних умов вироби реалізуються за високими цінами і значну питому вагу у вартості продукції становить вартість сировини. Облік відпуску матеріалів і залишки за вказаним методом здійснюється у розрахунку на кожну одиницю запасів. Вважаємо, що це єдиний метод, завдяки якому відображений в обліку вартісний потік відповідає фізичному потоку виробничих запасів. Проте, він відрізняється складністю розрахунків, вимагає відособленого обліку за кожним виробом, який ідентифікується на всіх стадіях його руху. Застосування цього методу на підприємстві потребує значних витрат. Проте, використовуючи даний метод оцінки запасів, підприємство може регулювати свій прибуток шляхом реалізації більш дорогих чи більш дешевих одиниць виробничих запасів. При цьому наголосимо, що при виборі методу оцінки вартості одиниці запасів підприємству слід ураховувати, що інформація стосовно руху і наявності запасів відображається у Балансі та в Звіті про фінансові результати.

Вважаємо, що метод ФІФО - найбільш придатний для складання Балансу, адже собівартість запасів на кінець звітного періоду є наближеною до поточних ринкових цін, тому достовірніше відображається вартість активів підприємства.

Для кондитерських підприємств використання методу ФІФО для оцінки виробничих запасів не доцільно, оскільки при його застосуванні зменшується частка закупівельної вартості у прибутку, «вимиваються» оборотні кошти, не вистачає платіжних ресурсів для придбання нових партій виробничих запасів, тим більше за високою ціною. Разом з тим, оцінка кожної операції з вибуття запасів з використанням методу середньозваженої собівартості є простою при здійсненні розрахунків, але і цей метод не позбавлений певних недоліків, оскільки спричинює необхідність обробки значної кількості облікової інформації.

Оцінка виробничих запасів за методом середньозваженої собівартості є найкращим варіантом для використання на підприємствах кондитерської галузі. При його використанні на підприємстві забезпечується більш рівна величина доходу насамперед через мінімальний вплив коливань ринкових закупівельних цін на виробничі запаси на показник обсягів виробництва продукції.

економічний облік документування запас

Висновки

Результати роботи дають змогу зробити висновки теоретичного та практичного спрямування, а саме:

1. У ході проведеного дослідження встановлено, що існує чимало підходів до визначення категорії «виробничі запаси», а саме: з позиції управління виробництвом; з позицій логістики; з позицій підприємництва; з позицій економіки підприємства; з позицій бухгалтерського обліку. Виходячи з вищесказаного, нами уточнено визначення економічної сутності виробничих запасів як об'єкта обліку: «виробничі запаси» - матеріальні цінності, предмети, що споживаються цілком, повністю переносять свою вартість на новий продукт, замінюються після кожного виробничого циклу, і на які спрямовується праця людини в процесі отримання готового продукту, виконання робіт, надання послуг. Запропоноване визначення поглиблює та ґрунтовно розкриває призначення виробничих запасів у процесі господарської діяльності.

2. Для побудови бухгалтерського обліку на кондитерському підприємстві запропоновано розподіляти виробничі запаси на групи. До першої групи включити виробничі запаси, що повністю використовуються у виробничому процесі; до другої - виробничі запаси, що змінюють лише свою форму; до третьої - виробничі запаси, що включаються у продукцію без змін своїх фізичних ознак; до четвертої - виробничі запаси, що сприяють процесу виготовлення продукції, але не включаються в їх масу або хімічний склад. Запропонована класифікація дає змогу упорядкувати різні види виробничих запасів за функціональним призначенням у господарській діяльності.

3. У результаті проведеного пошуку уточнено визначення комплектуючих виробів як таких, що використовуються в кондитерському виробництві та суттєво не змінюють своїх характеристик. Основним критерієм віднесення виробничих запасів до комплектуючих виробів чи напівфабрикатів запропоновано наступний: змінює чи не змінює свої ознаки одиниця запасу.

4. З метою структуризації та організації аналітичного обліку інших матеріалів запропоновано до Плану рахунків бухгалтерського обліку відкрити аналітичні субрахунки - 209/1 «Матеріали для ремонту і господарських потреб» і 209/2 «Зворотні відходи виробництва» та 209/5 «Бланки суворого обліку».

5. Запропоновано наступні методи оцінки зворотних відходів: за зниженою ціною початкового матеріального ресурсу (за ціною можливого використання) - при їх споживанні для основного виробництва з підвищеними витратами (зниженим виходом продукції), а також для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого споживання або реалізації на сторону; за повною ціною початкового матеріального ресурсу - при реалізації відходів на сторону для використання як повноцінний ресурс; за діючою ціною на відходи за вирахуванням витрат на збирання та обробку у разі, коли відходи перероблюються на підприємстві чи реалізуються на сторону. При цьому безповоротні відходи не оцінюються, а включаються в собівартість продукції за статтею «Сировина і матеріали».

Список використаних джерел

Алачева Т. Роль інформаційних технологій у підвищенні ефективності управлінських рішень / Т.Алачева // Темат. зб. наук. праць з проблем торгівлі і громад. харчування. - Вип. 10. Т.1. - Донецьк, 2000. - С. 222-227.

Анализ и обоснование хозяйственных решений / Б.И. Майданчик, М.Г. Карпушин, Я.Г. Любинецкий и др. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 136 с.

Андронова А.К. Оперативный контроллинг: Учеб. пособ. / А.К. Андронова, Е.Д.Печатнова. - М.: Дело и Сервис, 2006. - 160 с.

Антифеев Д. Контроллинг в логистике / Д.Антафеев, И.Онисимова // Логинфо. - 2002. - №1. - С. 42-43

Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика / А. Апчерч; пер. с англ.; под ред. Я.В.Соколова, И.А. Смирновой. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 952 с.

Афанасьев В.И. Роль статистики в интегрированой системе народнохозяйственного учета. Учеб. пособие. В.И. Афанасьев, Я.В. Соколов. - Л.: Лист, 1977. - 60с.

Баканов М.И. Управленческий учет: торговая калькуляция: Учеб. пособ. / Під редакцією: М.И. Баканова, В.А. Чернова. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 255 с.

Бакеренко Н. Управлінський облік в системі сучасного менеджменту / Н. Бакеренко // Темат. зб. наук. праць з питань торгівлі і громад. харчування “Торгівля і ринок”. - Вип. 5. - Т. 2. - Донецьк, 1999. - С. 209-214

Белоусова І. Проблеми вдосконалення управлінського обліку / Ірина Білоусова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 4. - С. 35-40.

Бетге Й. Балансоведение / Й. Бетге; пер. с нем.; науч. ред. В.О. Новодворский. - М.: Бухгалтерский учет , 2000. - 454 с.

Бухгалтерський облік: особливості в галузях економіки: Навч. посіб. / Г.П. Журавель., Я.Д. Крупка, М.С. Павлюх та ін. - Т.: Екон. думка, 1999. - 449 с.

Білуха М. Т. Проблеми реформування бухгалтерського обліку та контролю в Україні / Микола Тимофійович Білуха // Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. 15 - 16 травня 1997 р.м.Львів. - Л., 1997. - С. 3-7.

Вахрушина М.А. Бухгалтерский управленческий учет: Учеб. пособ. / М.А. Вахрушина. - М.: Финстатинформ, 2000. - 359 с.

Голов С. Бухгалтерський облік: від рахівництва до інтегрованої інформаційної системи / Сергій Голов // Бухгалтерський облік і аудит. -1998. - № 5. - С. 9-17.

Друри К. Управленческий учет для бизнес решений / Колин Друри; пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 2003. - 655 с.

Завгородній В. Формування інтегрованої бази даних для управління, обліку і контролю діяльності підприємства / Віктор Загородній // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - № 6. - С. 48-50.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV : за станом на 01.01.2007 р. / Верховна Рада України.

Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ: за станом на 19.01.2007 р. / Верховна Рада України.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР: за станом на 17.03.2009 р. / Верховна Рада України.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: Затв. постановою Правління Національного банку України: № 280 від 17.06.2004 р. (зі змінами) // Законодавчі і нормативні ати з банківської діяльності. - 2004. - Вип. 9. - С. 55-137.

Інструкція про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів: Затв. постановою Правління Національного банку України: № 121 від 19.03.2003 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2003. - Вип. 5. - С. 72-82.

Івахненко С.В. Організація бухгалтерського обліку в умовах застосування комп'ютерної техніки (на прикладі підприємств Житомирської області): автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 / С.В.Івахненко.- К., 1999. - 20с.

Каракоз И.И. Вопросы теории и практики оперативного учета / И.И. Каракоз, П.И. Савичев. - М.: Финансы, 1972. - 208с.

Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / Валерий Викторович Ковальов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 512 с.

Козлова Е.П. Бухгалтерский учет в организациях / Е.П. Козлова, Т.Н. Бабченко, Е.Н. Галанина. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 720с.

Короп А. Путеводитель по западному управленческому учету. Системный подход и основные способы классификации затрат / А. Короп // Все о бухгалтерском учете. - 1996. - №36. - С. 9-10.

Коршунов В. І. Організація бухгалтерского обліку в зарубіжних країнах: Моногр. / В.І. Коршунов. - X.: Основа, 1999.- 226с.

Ластовецький В.О. Виробничо-комерційний облік і внутрішньогосподарська (управлінська) звітність за центрами витрат і центрами відповідальності / Василь Омелянович Ластовецький. - Чернівці: Місто, 2003. - 154 с

Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу в сільському господарстві: підруч. / Ю.Я. Литвин, В.М. Олійник, М.С. Палюх та ін.; за ред. Ю.Я. Литвина. - Т.: Тернопіль, 1998. - 376с.

Лучко М.Р. Історія обліку: світ та Україна, погляд крізь роки / М.Р. Лучко, М.Я. Остап'юк. - Т.: Зорепад, 1998. - 151 с.

Моссаковський В. Про управлінський облік / В. Моссаковський // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 10. - С. 37-44.

Мурунова И.А. Управленческий учет как информационное обеспечение стратегического управления качеством сельськохозяйственного сырья / И.А. .Мурунова // Стратегическое планирование и развитие предприятий. Секция 3. Тез. докл. и сообщений второго всероссийского симпозиума / Под ред. Г.Б. Клейнера. - М.: ЦЭМИ РАН, 2001. - С.72-73.

Мус Г. Бухгалтерський облік: Основи - завдання - розв'язання / Г.Мус, Р.Ханшманн; пер. з нім. С. Лобачової. - К.: КНЕУ, 1999. - 368с.

Мюллер Г. Учет: международная перспектива/ Г.Мюллер, Х.Гернон, Г. Миик ; пер. с англ. - 2-е изд., стер. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 136с.

Нападовська Л. Управлінський облік: суть, значення та рекомендації щодо його використання в практичній діяльності вітчизняних підприємств / Любов Нападовська // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 8-9. - С. 50-62.

Нарибаев К.А. Организация бухгалтерского учета в США / К.А. Нарибаев. - М.: Финансы, 1979. - 152 с.

Нарибаев К.А. Организация и методология бухгалтерского учета в условиях АСУ / К.А. Нарибаев. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 135с.

Нидлз Б. Принципи бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлли ; пер. с англ. ; под ред. Я.В.Соколова. - 2-е изд. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 496 с.

Николаева О. Управленческий учет / О.Николаева, Т. Шишкова. - М.: Эдиториал УРСС, 2002. - 320с.

Ольве Н.-Г. Оценка эффективности деятельности компании: Практ. рук. по использованию сбалансированной системы показателей / Н.-Г. Ольве, Ж. Рой, М. Веттер; пер. с англ. - М.: Вильямс, 2003. - 304 с

Организация бухгалтерского учета на совместных предприятиях / В.В. Ковалев, Е.Н. Евстигнеев, В.Я. Соколов. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 160с.

Парамонова Т. Место управленческого учета в структуре маркетинговой информационной системы / Т. Парамонова, П. Синица // Маркетинг. - 2007. - №1. - С. 28-39.

Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навч. посіб. / Г.О. Партин. -- Коломия: Знання, 2000. - 245с.

Полянська О.А. Методика управлінського обліку товарних запасів / Олена Анатоліївна Полянська // Вісн. львів. комерц. акад. - Сер. екон. - Вип. 19. - 2005. - С. 207-214.

Попова Л.В. Управленческий учет и анализ с практическими примерами: учебное пособие / Л.В. Попова, В.А. Константинов, И.А. Маслова. - М.: Дело и Сервис, 2006. - 224 с.

Постановка управленческого учета: опит практиков

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 31.03.99 № 87: за станом на 06.01.2007 р. / Міністерство фінансів України. - (Національний стандарт України).

Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України : Затв. постановою Правління Національного банку України: № 566 від 30.12.1998 р. (зі змінами від 18.02.2004 № 56) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999. - Вип 9. - С. 30-50.

Постанова "Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України" від 07.12.2004 N 598: нечинна / Правління Національного банку України.

Постанова "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України" від 30.12.1998 р. № 566: за станом на 06.11.2006 р. / Правління Національного банку України.

Постанова "Про схвалення методичних рекомендацій щодо організації процесу формування управлінської звітності в банках України" від 6 вересня 2007 р. № 324: станом на 01.02.2008 р.

Размещено на Allbest.ru