Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗВІТ

про виконання програми виробничої практики

ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор»

Устимчук Віктор

Київ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЦУКОР»

1.1 Історична довідка підприємства

1.2 Виробничо-організаційна структура підприємства

1.3 Організація роботи бухгалтерського апарату

1.4 Облікова політика

1.5 Основні техніко-економічні показники

РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Організація синтетичного та аналітичного обліку

2.2 Облік основних засобів та капітальних інвестицій

2.3 Облік запасів

2.4 Облік грошових коштів

2.5 Облік зобов'язань та дебіторської заборгованості

2.6 Облік витрат товариства

2.7 Облік відносин з працівниками з оплати праці

2.8 Облік операційної оренди та орендних зобов"язань

2.9 Облік кредитів та позик

2.10 Облік власного капіталу

2.11 Облік доходів від реалізації продукції, товарних запасів та інших оборотних активів

2.12 Облік фінансового результату. Методика формування

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Виробнича практика студентів є одним із важливих видів навчальної роботи і здійснюється з метою набуття виробничих навиків приймати самостійно рішення в реальних виробничих умовах. Вона покликана підготувати майбутніх спеціалістів до реальної практичної роботи, забезпечити належний рівень їхньої професійної підготовки . Практика зазвичай проводиться в перерві між навчальними курсами і служить для закріплення теоретичних основ, отриманих на заняттях у вузі.

Виробнича практика дає студенту можливість остаточно переконатися в правильності зробленого ним вибору. Під час її проходження він може перевірити свій професіоналізм. Звичайно, особливо важливих і відповідальних завдань він може і не отримати, але цілком здатний попрацювати рядовим виконавцем і взяти участь у вирішенні загальних виробничих завдань.

Студент під час роботи на виробництві має можливість вивчити реальні ситуації і перевірити отримані під час навчання знання. Він може самостійно приймати рішення, обгрунтовуючи вірність своїх висновків перед керівником практики. Майбутній спеціаліст навчається субординації, роботі в колективі, отримує навички професійного спілкування.

Проходячи тільки теоретичний курс і отримуючи практичні знання в стінах вузів, студенти не завжди ясно розуміють, чим насправді їм доведеться займатися на робочому місці. Багато про що, що розповідається на лекціях, вони мають досить поверхневе і приблизне уявлення. Саме в умовах виробництва студенти набувають ті знання, які часом бувають цікавими навіть для їхніх викладачів, які читають звіти про практику.

Практика на підприємстві - прекрасний привід обрати собі тему і підібрати хороший фактичний матеріал для написання дипломної роботи, який зробить його доповідь перед державною комісією мають практичний інтерес і гідним найвищої оцінки.

Саме тому на протязі цілого місяця я, як студент 4 курсу, проходив виробничу практику на обраному мною підприємстві - ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат», що знаходиться у моєму рідному місті.

Виробнича практика була пройдена мною з метою вдосконалення набутих знань, практичних навичок для досягнення встановленого рівня кваліфікації зі спеціальності «Облік і аудит», а також забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудовому колективі.

Під час проходження практики мене було ознайомлено з основними структурними підрозділами бухгалтерії, з основними засадами та принципами їх роботи, досить добре була донесена і деталізована інформація щодо ведення бухгалтерського обліку по різним напрямкам, надана інформація щодо документообігу, фінансової звітності даного підприємства.

Предмет дослідження - методи та особливості ведення бухгалтерської діяльності на підприємстві.

Об'єкт дослідження - бухгалтерський відділ ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат»

Основним результатом проходження такої практики стало написання даного звіту, а також набуття величезного обсягу знань щодо практичного застосування набутих мною навичок в університеті.

РОЗДІЛ І. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЦУКОР»

1.1 Історична довідка підприємства

Історія становлення цього славетного підприємства сягає далекого 19 століття. В 1843 році володар багатьох великих маєтків на Волині князь Євген Сангушко розпочав будівництво у місті Шепетівка цукрово-пісочного заводу. В листопаді 1846 року підприємство дало першу продукцію. Заводське приміщення було дерев'яне, техніка примітивна. Переважно була ручна праця кріпосних селян і кінна тягова сила.

Через 3 роки князь Сангушко подарував завод своїй онучці Марії Сангушко, яка в 1859 році одружилась з графом Альфредом Потоцьким. З архівних даних у 1881 році цукровий завод значно зріс технічно. Почав працювати вже на парових котлах, застосовувалась барабанна мийка буряків і появилась залізнична колія.

У 80-х роках 19 ст. споруджено рафінадний завод. На обох заводах, що належали графу Потоцькому, працювало біля 1000 працівників. Потужність складала 83381 пуд (13341 цнт) цукру-піску та 232181 пуд (47149 цнт) цукру-рафінаду за сезон.

В 1905 році рафінадний завод виробляв 100 т цукру-рафінаду за добу. Цукро-пісочний завод переробляв за добу 400 т цукрових буряків. Після жовтневої революції з кожним наступним роком продуктивність заводу збільшувалась взв'язку із заміною старого обладнання на більш продуктивніші машини.

Перед Великою Вітчизняною війною завод переробляв за добу 600т цукрових буряків. Рафінадний завод на добу виробляв 150т цукру-рафінаду. В повоєнні роки неодноразово проводилась реконструкція обидвох заводів. На початок 1978 року потужність на добу по цукро-пісочному заводу досягла до 300т цукрових буряків, а рафінадний завод за добу виробляв 300т рафінаду.

В 1988 році на рафінадному заводі була введена в дію французька лінія Шамбон по виробництву цукру- рафінаду швидкорозчинного, розфасованого в пачках по 1кг, потужність якої становила 100т на добу.

Для збільшення виробництва цукру-рафінаду на добу було прийнято рішення про будівництво нового продуктового відділення рафінадного заводу.

В 1986 році цукровий комбінат прийняв 264т цукрових буряків, з яких виробив 30 тис.т цукру-піску, а рафінадний завод у 1986 році працював 11 місяців та виробив 84тис.т цукру-рафінаду. На протязі всього року проводилась відгрузка рафінаду в республіки Середньої Азії, Закавказзя, Прибалтику, Білорусію, Російську Федерацію. З переходом на давальницьку сировину різко зменшилось надходження цукрових буряків у 1990-2000 роках.

З 2003р. по 2008 р. значно зросли темпи росту виробництва. Товариство працювало по договорах купівлі цукросировини. Відповідно збільшився обсяг поставки. Переробка цукрових буряків на добу зросла до 3000т на добу.

В 2010 році товариство займалося переробкою цукрового буряка, було перероблено 217682 тонн цукрового буряка.

В 2011 році товариство здавало в оренду основні засоби виробничого призначення.

1.2 Виробничо-організаційна структура підприємства

Робота ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» головним чином направлена на створення високоякісної продукції, що відповідає попиту споживачів.

На комбінаті існують 3 служби, які займаються економічними питаннями: бухгалтерія, планово-економічний відділ та відділ збуту і постачання.

Бухгалтерія здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства та контроль за економічним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Бухгалтерія приймає участь в проведенні економічного аналізу за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат та невиробничих втрат. Приймає заходи по попередженню нестач, незаконних витрат грошових коштів.

Планово-економічний відділ розробляє перспективні і поточні плани підприємства, а також веде оперативне планування і визначає планові показники дільниць, змін (бригад) для внутрішньогосподарського госрахунка; контролює виконання плану по всім показникам як по підприємству в цілому, так і по дільницям.

Відділ збуту і постачання здійснює організацію постачання сировини та збуту продукції підприємства в залежності з плановими завданнями і створеними договорами, її відвантаження споживачам в терміни і обсяги, встановленими планом реалізації. Забезпечує контроль за виконанням підрозділами підприємства замовлень, договірних зобов'язань у встановлені строки тощо.

Загальне керівництво здійснює директор. Директор відповідає за виконання встановленого плану по всім його показникам. Першим заступником директора є головний інженер, який відповідає за проявлення на підприємстві вірної технічної політики, технології і організації виробництва на основі нових досягнень науки.

Головний інженер керує службами ремонтного і енергетичного обслуговування та контролю якості сировини і готової продукції, організовує роботу з розвитку винахідливості.

Головний механік здійснює організаційно-технічне керівництво та контролю за технічно вірною і безперебійною експлуатацією обладнання і несе відповідальність за своєчасний і якісний ремонт обладнання, потокових ліній і т.д.

Завідуючий лабораторією технохімічного і мікробіологічного контролю є практично керівником відділу технічного контролю. В його обов'язки входить здійснення функцій, пов'язаних з наглядом за якістю готової продукції і кроком всього технологічного процесу.

Майстер керує колективом підлеглих йому робітників, безпосередньо організовує процес виробництва при дотриманні технологічної дисципліни повипуску продукції необхідної якості. Майстер забезпечує дотримання правил техніки безпеки, охорони праці і промсанітарії.

Виробничі підрозділи безпосередньо пов'язані з випуском продукції, невиробничі - здійснюють обслуговування робітників підприємств (дитячі садки, клуби, їдальні і т. ін.).

Основною структурою виробничої одиниці підприємства є виробнича дільниця, яка представляє собою територіальне відокремлені робочі місця на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції по випуску однакової або однотипної продукції. Основні цехи і виробничі дільниці випускають продукцію, яка визначає основне призначення підприємства, де здійснюється виробничий процес по перетворенню сировини або напівфабрикатів в готову продукцію (наприклад: буряки в цукор).

Допоміжні цехи і виробничі дільниці випускають таку продукцію і здійснюють таку діяльність, яка дає умови для нормальної, ефективної роботи основних цехів і дільниць. До них відносяться: ремонтно-механічні майстерні, котельня, компресорна, столярна і жерстяна майстерні.

Обслуговуючі дільниці і господарства виконують роботу з матеріально- технічного забезпечення і експлуатації основного виробництва. До них відноситься лабораторія, склади, транспорт.

1.3 Організація роботи бухгалтерського апарату

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та на виконання пункту 4 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підприємстві затверджена така форма організації бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. Головний бухгалтер має заступника (заступників). їх кількість визначається штатним розкладом підприємства, що затверджується наказом керівника підприємства. Кількісний і якісний склад бухгалтерії визначається штатним розкладом на підставі письмових рекомендацій головного бухгалтера.

Головний бухгалтер виконує такі основні функції:

· забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановленні строки фінансової звітності;

· організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

· бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Апарат бухгалтерії на підприємстві сформований враховуючи поділ праці між обліковими працівниками за оперативно-виробничим напрямком.

До штату бухгалтерії, згідно штатного розпису, входять:

· головний бухгалтер;

· заступник головного бухгалтера;

· бухгалтер-ревізор;

· бухгалтер-фінансист;

· бухгалтер реалізації готової продукції;

· бухгалтер матеріального відділу;

· бухгалтер розрахунків і податків;

· бухгалтер відділу сировини;

· бухгалтер заробітної плати ;

· бухгалтер-касир;

Одним із важливих питань організації бухгалтерського обліку є технічна сторона облікового процесу, яка полягає у виборі форми ведення бухгалтерського обліку.

Під формою ведення бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових регістрів, які використовуються у певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

З урахуванням особливостей діяльності та технології обробки облікових даних на ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» застосовується автоматизована форма обліку -- 1СПідприємство. При автоматизованій формі обліку у разі потреби підприємство може вводити додаткові субрахунки та аналітичні рахунки і додаткову систему регістрів аналітичного обліку.

При цій моделі існує можливість формування бухгалтерських записів не тільки напряму, але й шляхом контирування документів, які вводяться в базу даних системи. Момент реєстрації документа в базі даних системи та його відображення в обліку можуть бути рознесені. Документи, введені без підтвердження користувача та без формування проводок на їх основі, не впливають на обороти рахунків. Документи зберігаються в окремих реєстрах та можуть бути неодноразово відкориговані. Бухгалтер в будь-який момент може переглянути потрібний документ, а також роздрукувати вибірку з реєстру, яка задовольняє заданому набору критеріїв.

1.4 Облікова політика

Основні елементи облікової політики ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» наведено в табл. 1.:

Таблиця 1

Облікова політика

Складові облікової політики	Можливі варіанти	Підстава
1	2	3
Межа суттєвості	Для виправлення помилок, для бюджетування фінансового показника, для контрольних процедур - 500 грн.	П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
Тривалість операційного циклу	365 днів	П(С)БО 2 «Баланс»
Критерій віднесення високоліквідних активів до грошових коштів	Можливість реалізувати протягом найближчих 3х місяців	П(С)БО 2 «Баланс»; П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»
Строк корисного використання основних засобів	Встановлюється комісією під час введення в експлуатацію з врахування техніко-економічних характеристик, рекомендацій виробника, способу експлуатації та інших чинників, але не менше ніж строки, встановлені ст.145 ПКУ)	П(С)БО 7 «Основні засоби»
Методи амортизації основних засобів	Прямолінійний (як для цілей фінансового, так і для цілей податкового обліку відповідно до ПКУ)	П(С)БО 7 «Основні засоби»
Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів	Метод нарахування зносу у розмірі 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта	П(С)БО 7 «Основні засоби»
Переоцінка необоротних активів	На дату складання річної фінансової звітності із застосуванням порядку ст. 146.21 ПКУ	П(С)БО 7 «Основні засоби»
Періодичність зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку	На дату квартальної проміжної звітності	П(С)БО 7 «Основні засоби»
Величина вартісного критерію належності матеріального активу до малоцінних необоротних	З 01.01.2012року - 2500 грн. (у відповідності до норм ПКУ)	П(С)БО 7 «Основні засоби»
Строк корисного використання нематеріальних активів	Відповідно до ст.145.1.1 ПКУ	П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»
Одиниця обліку запасів	Найменування в розрізі партії	П(С)БО 9 «Запаси»
Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат	Включати до первісної вартості тих запасів, витрати по яких понесено, не створювати окремий субрахунок транспортно-заготівельні витрати	П(С)БО 9 «Запаси»
Методи оцінки вибуття запасів	Середньозваженої собівартості	П(С)БО 9 «Запаси»
Призначення та умови використання запасів	Ознака виробничого і невиробничого призначення в контексті ПКУ.	П(С)БО 9 «Запаси»
Методи оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг	Шляхом вивчення виконаної роботи. доходи від надання послуг (виконання робіт) із довготривалим операційним циклом, визначаються відповідно до ступеня завершеності операцій з надання послуг, шляхом визначення питомої ваги витрат звітного періоду у загально-очікуваній сумі таких витрат.	П(С)БО 15 «Дохід»
Методи калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)	Простий метод обліку на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції	П(С)БО 16 «Витрати»
Методи оцінки активів чи зобов'язань в операціях пов'язаних сторін	Метод порівнюваної ціни перепродажу (звичайної ціни)	П(С)БО 23 «Розкриття інформації про пов'язані сторони»

1.5 Основні техніко-економічні показники

Одним із основних аспектів розгляду економіки підприємства є розрахунок та аналіз основних техніко-економічних показників виробничо- господарської діяльності комбінату за останні два роки. Результати обчислень наведені в табл. 2:

Таблиця 2

Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» за 2010-2011рр.

Показник	Джерела інформації	Одиниця виміру	По цукрокомбінату
			Звіт	Абсолютне відхилення	Темп зростання (зниження), %Темп
			2010р.	2011р.
1	2	3	4	5	6	7
Випуск продукції в діючих цінах	Пояснювальна записка до річної звітності	тис.грн	13098	151998	138900
Випуск продукції в порівняльних цінах на 01.01.2008р.	Пояснювальна записка до річної звітності	тис.грн.	14556	148560	134004	920,61
Вироблено цукру	Пояснювальна записка до річної звітності	т	28367	25008	-3359	-11,84
Чистий дохід від реалізації продукції	Ф.2, р.035	тис.грн.	14202	152398	138196	973,07
Чисельність працюючих всього	Пояснювальна записка до річної звітності	чол.	169	187	18	10,65
в тому числі ПВП	Пояснювальна записка до річної звітності	чол.	150	164	14	9,33
Фонд оплати праці всього	Пояснювальна записка до річної звітності	тис.грн.	2155	2364	209	9,7
Фонд оплати праці всього	Пояснювальна записка до річної звітності	тис.грн.	2155	2364	209	9,7
в тому числі пвп	Пояснювальна записка до річної звітності	тис.грн.	2014	2136	122	6,06
Продуктивність праці, всього	Випуск продукції/Чисельність працюючих	тис.грн. /чол..	77,:5	812,8	735,3	948,77
Продуктивнісь праці на одного робітника ПВП	Випуск продукції/Чисе льність ПВП	грн.	87,3	926,8	839,5	961,63
Середньорічна оплата праці 1- го працюючого	ФОП/Чисельність працюючих	тис.грн	12,8	12,6	-0,2	-1,56
в тому числі ПВП	ФОП/ ЧисельністьПВП	тис. грн	13,4	13,02	-0,38	-2,84
Середньомісяч на оплата праці 1-го працюючого	Середньорічни й ФОП/ 12	тис.грн	1,07	1,05	-0,02	-1,87
в тому числі ПВП	Середньорічни й ФОП/ 12	тис. грн	1Д2	1,09	-0,03	-2,68
Середньорічна вартість ОВФ	Ф.1,р.ОЗО	тис.грн.	70638	72781	2143	3,03
Фондовіддача	Ф.2, р.035/Ф.1, р.ОЗО	грн./грн	0,2	2,1	1,9	950
Середньорічні залишки обігових коштів	Ф.1, р.260 (середнє значення)	тис.грн.	203059	178392	-24667	-12,15
Коефіцієнт оборотності обігових коштів	Ф.2, р.035/ Ф.1, р.260		0,07	0,85	0,78	1114,29
Середньорічна вартість активів.(валюта балансу)	Ф.1, р.280	тис.грн.	278352	255733	-22619	-8,13
Власний капітал	Ф.1, р.380	тис.грн.	23392	-14352	-37744	-161,35
Операційні витрати	Ф.2, р.280	тис.грн.	86221	64802	-21419	-24,84
в т.ч.: матеріальні витрати	Ф.2, р.230	тис. грн.	78460	53526	-24934	-31,8
Матеріаловідда ча	Випуск продукції/Мате ріальні витрати	грн./грн.	0,17	2,84	2,67	1570,59
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	Ф.2, тр.040/Випуск продукції в діючих цінах	коп.	0,79	0,99	0,2	25,32
Собівартість реалізованої продукції	Ф.2, р.040	тис.грн.	10395	151880	141485	1361,09
Валовий прибуток(збиток)	Ф.2, р.050	тис.грн.	3807	518	-3289	-86,39
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	Ф.2, р. 100 т	тис.грн.	-1127	-8804	-7677	-
Чистий прибуток(збиток)	Ф.2, р.220	тис.грн.	-17351	-37712	-20361	-
Рентабельність продукції	Ф.2, р.220/ Ф.2, р.040	%	-1,67	-0,25	1,42	-

Зробивши розрахунки та провівши порівняльний аналіз виробничих потужностей показників по випуску продукції, загальних витрат на виробництво, використаного робочого часу, оплату праці, продуктивність праці і середню заробітну плату можна зробити такі висновки:

1.Позитивними факторами (збільшенням) роботи підприємства є:

випуск продукції в діючих цінах на 138900 тис. грн. або на 1060,47% в порівнянні з минулим роком;

чистий дохід від реалізації продукції на 138196 тис. грн. або на 973,07%;

фонд оплати праці на 209 тис. грн. або 9,7%;

продуктивність праці на 735,3 тис.грн/чол. або 948,77%;

фондовіддача на 950%; матеріаловіддача на 1570,59 %;

витрати на 1 грн. реалізованої продукції на 0,2 коп. або на 25,32%;

собівартість реалізованої продукції на 141485 тис. грн. або на 1361,09%.

2.Негативними(зменшенням) факторами є такі показники як:

випуск цукру на 3359 т або на 11,84%:

середньорічна оплата праці 1-го працюючого на 0,2 тис. грн. або 1,56%;

середньорічна вартість активів на 22619 тис. грн. або 8,13%;

власний капітал на 37744 тис. грн. або 161,35%;

операційні витрати на 21419 тис. грн. або на 24,84%;

валовий прибуток на 3289 тис. грн. або 86,39%.

В цілому можна сказати що підприємство на протязі 2011 року погіршило свій фінансовий стан на суму в 7677 тис. грн. Причиною стала криза, після якої підприємство ще не змогло повернутися до свого минулого рівня реалізації продукції. Натомість вона продовжує залишатися на складах, через що і виникли значні збитки. Але керівництво сподівається, що нові партнерські відносини принесуть вагомі результати.

РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Організація синтетичного та аналітичного обліку

Фінансовий облік організується за двома рівнями збору інформації - синтетичним і аналітичним. Для забезпечення вимог фінансової та податкової звітності інформація акумулюється на синтетичному рівні. Для забезпечення управлінських потреб інформація акумулюється на аналітичному рівні.

Синтетичний облік організується за принципом подвійного запису за допомогою кореспонденції синтетичних рахунків, зведених у єдиний План рахунків. Затверджений аналітичний план рахунків охоплює всі господарські операції (події) ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» на момент затвердження, що мають грошову оцінку. У разі потреби (зміна у законодавстві, реінжиніринг господарської діяльності, інші суттєві чинники) до Аналітичного плану рахунків можуть бути внесені окремі зміни та доповнення окремим розпорядчим документом по товариству. Аналітичний облік забезпечується аналітичними рахунками та запровадженням аналітики.

Дані аналітичного обліку господарських операцій крім грошового виміру можуть вимірюватись:

в натуральних одиницях (штуки, метри, кілограми та ін.);

в трудових одиницях (година, день);

інше.

При наявності натурального або трудового виміру даних такий показник має бути в обов'язковому порядку зареєстрований в обліковій системі (в програмі або в інших облікових регістрах).

Якщо товарно-матеріальні цінності мають більше одного натурального виміру, в такому разі облік ведеться в тій одиниці виміру, який затверджується розпорядженням по товариству. Одиниця виміру погоджується з керівниками служб, які є користувачами таких аналітик.

Фінансова звітність складається на підставі агрегованих даних, отриманих з наступних бухгалтерських регістрів. Всі наведені регістри формуються програмою на підставі зареєстрованих господарських подій за потребою облікових працівників і у відповідності до своїх повноважень:

Шахматна оборотна відомість;

Оборотно-сальдова відомість по всіх рахунках і по кожному окремо;

Журнал-ордер;

Інші зведені регістри.

Обов'язковими до звітування є наступні затверджені форми фінансової звітності:

Баланс (форма №1, П(С)БО №2);

Звіт про фінансові результати (форма №2, П(С)БО №3);

Звіт про рух грошових коштів (форма №3, П(С)БО №4);

Звіт про власний капітал (форма №4, П(С)БО №5);

Примітки до фінансової звітності (форма №5).

Всі зазначені форми входять в обов'язковий перелік форм річної і квартальної звітності. Порядок надання річної (квартальної) фінансової звітності затверджено Постановою КМУ №419 від 28.02.00 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності».

Підготовку фінансової звітності для надання статистичним органам і виконавчому органу ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» виконує головний бухгалтер. Контроль за своєчасністю та достовірністю даних фінансової звітності здійснює директор.

2.2 Облік основних засобів та капітальних інвестицій

Необоротні (довгострокові) активи - це ресурси товариства, які використовуються протягом більш ніж одного операційного циклу або у строк, що перевищує 12 місяців.

До них відносяться наведені нижче групи активів. В переліку вказані відповідні групам національні стандарти, що визначають порядок визнання, оцінки, нарахування амортизації та списання активів з балансу:

інвестиційна нерухомість (П(С)БО №32 «Інвестиційна нерухомість»);

основні засоби та малоцінні необоротні активи (П(С)БО №7 «Основні засоби»);

нематеріальні активи (П(С)БО №8 «Нематеріальні активи»);

фінансові інвестиції в капітал інших товариств (П(С)БО №12 «Фінансові інвестиції»);

активи, отримані на умовах фінансової оренди (П(С)БО №14 «Оренда»).

Амортизація необоротних активів проводиться за наступними методами:

ОЗ (основні засоби) та НА (нематеріальні активи) підлягають амортизації за прямолінійним методом. Строк корисного використання та ліквідаційна вартість зазначається в комісійному акті ведення в експлуатацію;

МНА та бібліотечні фонди (обліковуються на субрахунках рахунку 11) - 100% вартості в першому місяці використання об'єкта;

Земельні ділянки та природні ресурси не амортизуються;

Фінансові інвестиції - не амортизуються;

Активи на умовах фінансової оренди - прямолінійний метод. Строк визначається аналогічно ОЗ та НА.

Первиним документом, в якому відображаються амортизаційні відрахування є відомість нарахування амортизації.

Ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів та нематеріальних активів прийняти рівною 0,00 (нуль) грн. як у бухгалтерському так і податковому обліку.

Основні засоби (ОЗ) - матеріальні активи (за виключенням інвестиційної нерухомості), що використовуються для виробництва продуктів діяльності або в процесі управлінської діяльності. Строк експлуатації таких активів перевищує 1 (один) рік. Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього.

Таблиця 2.1

Класифікація основних засобів та інших необоротних активів за групами

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років	Рахунки бухобліку
1	1	3
група 1 - земельні ділянки	-	101
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15	102
група 3 - будівлі,	20	103
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 - машини та обладнання	5	104, 106
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5	105
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4	106
група 7 - тварини	6	107
група 8 - багаторічні насадження	10	108

Строк корисного використання (експлуатації) встановлювати цехам (підрозділам), що експлуатують основний засіб на підставі технічних паспортів, довідкових та інших інформаційних матеріалів з урахуванням наступних факторів:

очікуваної інтенсивності використання об'єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;

очікуваного фізичного або морального зносу;

правових та інших обмежень відносно строків використання об'єкта.

Відповідальність за надання до бухгалтерії щомісячно інформації про виведення з експлуатації об'єкта основних засобів, початок виконання робіт з реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єкта основних засобів покладена на начальників цехів (підрозділів), за якими закріплені основні засоби і відображається в наступних первиних документах.

В бухгалтерському обліку товариства проводити переоцінку балансової вартості об'єктів основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів до їхньої справедливої вартості 1 раз на рік станом на 1 грудня поточного року, якщо їхня залишкова вартість відхиляється від справедливої більше ніж на 15 %; один раз на рік сума дооцінки у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації дооцінки включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

В процесі експлуатації об'єкти основних засобів потребують проведення ремонтів різного ступеню складності. Ремонти класифікують на капітальні та поточні.

Ознакою капітального ремонту є збільшення строку корисного використання необоротного активу та показників його потужності або покращення якісних параметрів продукції, що випускається за допомогою відремонтованих НА.

По закінченні ремонту оформлюється акт вводу в експлуатацію і наказ. Роботи по капітальному ремонту контролюються робочою комісією, затвердженою наказом по товариству. Облікові процедури і документальне оформлення - обліковим працівником і відповідальною особою за проведення капітального ремонту (визначається наказом). Розподіл відповідальності за документообіг визначається Положенням про документообіг ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор».

Інвестиції, що здійснюються у формування (придбання, створення) об'єкту необоротних активів товариства, відносяться до капітальних. До моменту вводу такого об'єкту в експлуатацію понесені на його формування витрати акумулюються на відповідному субрахунку рахунка 15 «Капітальні інвестиції». За дебетом відповідного субрахунку накопичуються витрати, які формують собівартість об'єкту НА.

По закінченню робіт (господарських операцій), пов'язаних з формуванням об'єкту, в залежності від рішення керівництва щодо дій з готовим об'єктом, він переводиться у склад основних засобів, інвестиційної нерухомості чи продається стороннім покупцям на підставі акту приймання-передачі ОЗ.

Поточні - інші ремонти, що не відповідають ознакам капітального ремонту. Рішення відносно проведення поточного ремонту приймається начальником підрозділу, за яким закріплена матеріальна відповідальність за об'єкт НА, що підлягає ремонту. Начальник підрозділу приймає рішення, зважуючи ризики експлуатації об'єкту НА та фінансову відповідальність за понесені підрозділом витрати.

Контроль за наявністю та умовами зберігання та експлуатації НА забезпечується інвентаризацією.

Нормативно організація процесу проведення інвентаризації викладена в «Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, зі змінами та доповненнями.

Інвентаризація необоротних активів проводиться не рідше одного разу на рік перед складанням річної фінансової звітності. Іншими причинами проведення інвентаризації є зміна матеріально-відповідальної особи, виявлення фактів зловживання, псування цінностей, наказ про реорганізацію підрозділу, інші.

Підставою для проведення інвентаризації є наказ по товариству. В наказі наводиться перелік груп активів та підрозділів, що підлягають інвентаризації, порядок процесу - суцільна чи вибіркова інвентаризація, терміни проведення і звітування за результатами. Результати інвентаризації оцінюються наступним чином:

надлишки оприбутковуються за ціною, що визначається за методом оцінки справедливої вартості. Оприбуткування активу проводиться на синтетичний субрахунок, що відповідає групі виявленого інвентаризацією НА, в кореспонденції з субрахунком 746 «Інші доходи від звичайної діяльності», що в свою чергу збільшує власний капітал товариства.

нестачі мають бути погашені за рахунок винної особи або за рахунок прибутку товариства, якщо винна особа не встановлена. Інформація про недостачі викладається головою інвентаризаційної комісії в службовій записці на ім'я директора товариства. Записка подається в строк не пізніше дати оформлення результатів інвентаризації, встановленої наказом на проведення інвентаризації.

Винна особа зобов'язана відшкодувати товариству завдані збитки, пов'язані з нестачею і псуванням матеріальних цінностей. Якщо винна особа не встановлена або керівництво приймає інші міри покарання до встановленої винної особи за недбале відношення до цінностей товариства, в такому випадку вартість недостачі списується на збитки товариства за обліковою ціною. Рішення закріплюється резолюцією керівництва.

Нематеріальні активи - немонетарні активи, що не мають фізичної форми, можуть бути ідентифіковані і утримуються товариством для використання в процесі виробництва готової продукції, робіт, послуг; для адміністративних цілей; для здачі в оренду.

Здійснювати визнання, облік та оцінку нематеріальних активів відповідно до вимог П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Одиницею обліку вважати окремий об'єкт нематеріальних активів. Більшість нематеріальних активів має матеріальний носій інформації, але при цьому фізична форма носить вторинний характер. У випадку, коли первинним є матеріальний елемент, об'єкт необхідно відносити до основних засобів.

Нематеріальні активи класифікувати за групами:

група 1 - права користування природними ресурсами;

група 2 - права користування майном;

група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);

група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії);

група 5 - авторське право та суміжні з ним права;

група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Витрати на підтримання нематеріальних активів в придатному для використання стані включати до складу витрат.

Витрати, пов'язані з удосконаленням нематеріальних активів, підвищенням їх можливостей та подовженням терміну використання відносити на збільшення первісної вартості нематеріальних активів.

Для списання залишкової вартості нематеріальних активів при недостачах використовувати субрахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності».

Оприбуткування нематеріальних активів, виявлених у вигляді надлишків при інвентаризації, відображати за дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» з кредиту субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Відповідальність за збереження, своєчасність і правильність оформлення документів щодо руху та списання нематеріальних активів лежить на начальниках цехів (підрозділів), в підзвіті яких вони знаходяться.

Введення в експлуатацію та внутрішнє переміщення нематеріальних активів оформляти актом введення в господарський обіг об'єкта права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів типової форми №НА-1, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 22.11.2004 № 732. Акт складати в двох примірниках на кожний окремий об'єкт. Приймання здійснювати постійно діючою інвентаризаційною комісією, , ( додаток____)..

До основних засобів відносяться малоцінні необоротні активи (МНА) - активи, що аналогічні за своїми характеристиками основним засобам. МНА відмінні від основних засобів ціною. Для визнання необоротного активу малоцінним на товаристві затверджено максимальну вартість МНА у розмірі 2500грн.

Введення в експлуатацію та внутрішнє переміщення інших необоротних активів здійснювати згідно з формою М-11, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193.

Таблиця 2.2

Облік основних засобів

№п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Придбано авто від постачальника	152	631
2	Відображено податковий кредит	641	631
3	Нараховано збір до ПФ	152	651
4	Нараховано знос ОЗ	152	131
5	Введено в експлуатацію авто	105	152

У фінансових звітах інформація щодо необоротних активів розкривається наступним чином:

В звіті «Баланс» ці активи і накопичена амортизація (знос) зазначаються в першому розділі таблиці Активів балансу за відповідними статтями.

В «Звіті про фінансові результати» витрати, що пов'язані з придбанням необоротних активів, не відображаються.

Амортизація, що нарахована за звітний період, по НА виробничого призначення впливає на прибуток опосередковано через собівартість реалізації, по НА загальногосподарського призначення - відображається в складі операційних витрат.

Результати від вибуття (в т.ч. від продажу) основних засобів і нематеріальних активів відображаються в статті «Інші доходи» та «Інші витрати».

В «Звіті про рух грошових коштів» рух коштів по операціях, що пов'язані з необоротними активами, відображається в розділі інвестиційної діяльності.

2.3 Облік запасів.

Порядок визнання, списання з балансу та оцінки запасів (первісної та при вибутті) нормативно визначені в П(С)БО №9 «Запаси». В даному розділі розглядається порядок визнання, первісної оцінки та оприбуткування запасів, який затверджено чинною обліковою політикою ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор».

Запаси - оборотні матеріальні активи, які:

придбані або вироблені та утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. До них відносяться сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби; напівфабрикати; готова продукція; інші товарно-матеріальні цінності.

перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. До них відносяться незавершене виробництво робіт, готової продукції, послуг; малоцінні та швидкозношувані предмети, строк служби яких менше одного року.

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління товариством. До них відносяться сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби; малоцінні та швидкозношувані предмети, строк служби яких менше одного року.

Визначення запасів ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор»:

Сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби - товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), що придбаваються товариством для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Незавершене виробництво - сукупність вартості запасів, що передані зі складу і перебувають в процесі виробництва робіт (послуг, продукції) з метою подальшого їх продажу. Послуги відносяться до запасів (незавершеного виробництва) у тому випадку, коли частково прямі витрати на надання послуги вже понесені, процес не завершений і дохід від реалізації як ціна продажу послуги ще не визначений.

Напівфабрикати - запаси, що виникають в результаті завершення одного з етапів виробничого процесу. Такі запаси можуть використовуватись в наступних етапах власного виробничого процесу, а також реалізовуватись зовнішнім споживачам як готова продукція.

Готова продукція - запаси, що виготовлені на товаристві і відповідають технічним і якісним характеристикам, та призначені для подальшого продажу (цукор, меляса, жом).

Малоцінні та швидкозношувані предмети - оборотні матеріальні активи з терміном служби до одного року (що відрізняє їх від малоцінних необоротних активів), які використовуються як засоби праці.

Виробничі запаси, які надходять на підприємство оприбутковуються матеріально-відповідальною особою на підставі товаро-транспотртних накладних, рахунків-фактур та іншими супровідними документами і оформлюються прибутковими ордерами, у випадках кількісних чи якісних розбіжностей - складається акт напро приймання матеріалів.

Всі оборотні запаси обліковуються на рахунках 2-го класу Аналітичного плану рахунків. За дебетом цих рахунків реєструється надходження запасів, за кредитом - їх вибуття або переміщення між підрозділами. При цьому запас із одного виду може переводитись в інший (наприклад, матеріали можуть переводитись в незавершене виробництво).

Первісна оцінка (вартість) запасів розраховується шляхом калькулювання собівартості запасів. Собівартість запасів ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» включає в себе тільки прямі змінні витрати, що визначені за П(С)БО №9 «Запаси». До них входять:

витрати на придбання - закупівельна вартість, зменшена на отримані від постачальника знижки, якщо такі надаються до моменту оприбуткування запасів на склад;

прямі транспортні витрати на доставку запасів до місця, в якому товариство забезпечує утримання активів для подальшого їх використання.

Розрахунки закупівельних і транспортних витрат проводяться без врахування податку на додану вартість, який може бути в ціні постачальників запасів і послуг. облік інвестиція заборгованість оренда

В бухгалтерському обліку окремий субрахунок по транспортно-заготівельних витратах не створювати. В фінансовому обліку оприбуткування запасів за собівартістю реєструється в наступному порядку:

придбані для подальшого перепродажу товари - на рахунку 281 «Товари на складі»;

придбані запаси для використання для власних потреб, для виготовлення готової продукції, та подальшого продажу - на відповідному до товарних характеристик субрахунку рахунка 20 «Виробничі запаси» або 22 «МШП»;

транспортні витрати реєструються на тому ж рахунку, на якому реєструється закупівельна вартість;

запаси, по яким право власності перейшло від постачальника до товариства, але які знаходяться в процесі доставки в обліку не реєструються до моменту їх надходження на склад.

На дату складання річного балансу під час проведення інвентаризації активів визначається відповідність балансової вартості активу його найменшій оцінці - первісній вартості або чистій ціні реалізації. Проведення оцінки запасів на дату балансу зазначається в наказі на проведення інвентаризації.

На підставі такого наказу і матеріалів інвентаризації, якщо ціна активу на дату балансу відповідає чистій ціні реалізації, обліковець проводить процедуру уцінки запасів, тобто приводить облікову ціну до рівня, визначеного інвентаризаційною комісією. Дата переоцінки відповідає даті річного балансу. Сума проведеної уцінки списується на інші операційні витрати звітного періоду.

Дооцінка запасів допускається в сумі, що не перевищує вартість проведених раніше уцінок, тобто оцінка на дату балансу не може перевищувати первісну ціну. Сума проведеної дооцінки збільшує інший операційний дохід звітного періоду.

Рух запасів може відбуватись як в межах товариства, так і в порядку договірних відносин із зовнішніми споживачами і постачальниками. Зміна місця знаходження ТМЦ в межах товариства класифікується як переміщення, що не тягне за собою набуття економічних вигод. В обліку фіксується тільки зміна місця зберігання і матеріально-відповідальної особи, списання з балансу не відбувається.

Списання запасів з балансу товариства відбувається в момент продажу активів (передачі прав власності покупцю), комісійного списання/ліквідації або реєстрації результатів інвентаризації чи безоплатної передачі за наказом по товариству.

До моменту переміщення або продажу зі складу однотипні запаси можуть зберігатись по різним обліковим цінам, які реєструються під час оприбуткування запасів в розрізі партій.

Під час переміщення або списання ТМЦ, при відпуску у виробництво складається накладна-вимога відповідно до змісту події, (додаток____). Ціна собівартості активу, що зафіксований у видатковому документі, визначається за середньозваженою собівартістю і реєструється в обліку в електронному документі. Визначення ціни вибуття за середньозваженою собівартістю проводиться автоматизованою систему обліку без втручання обліковця.

Інвентаризація по різних видах запасів проводиться на товаристві не рідше одного разу на рік перед формуванням річної звітності, а також у випадках зміни матеріально-відповідальних осіб; реорганізації підрозділу; встановлення фактів зловживань та псування ТМЦ.

Бухгалтерські проведення з обліку запасів наведено у табл. 2.3:

Таблиця 2.3

Облік запасів

№п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Оприбутковано виробничі запаси	201	631
2	Податковий кредит	641	631
3	Відображено витрати на ТЗ	201	685
4	Безкоштовно одержані ВЗ	201	719
5	Надійшли товари від постачальника	281	631

У фінансових звітах інформація щодо обліку та вибуття запасів представлена наступним чином:

В звіті «Баланс» ці ресурси представлені в другому розділі активу балансу за класифікаційними групами. Залишки запасів, що переміщені на виробництво і не списані на собівартість, представлені у загальній вартості незавершеного виробництва. . Якщо проводилась уцінка до чистої реалізаційної вартості, така облікова подія має бути висвітлена в «Примітках до звітності».

В «Звіті про фінансові результати» реалізація запасів (або повернення раніше реалізованих запасів) відображається:

в статті «собівартість реалізації» - якщо реалізуються ТМЦ, що придбані для перепродажу, напівфабрикати, готова продукція;

в статті «інші операційні витрати» - якщо реалізуються запаси, що придбані для власних потреб, але щодо яких прийняте рішення про продаж;

в статті «інші операційні доходи» - якщо оприбутковані надлишки запасів, за результатами інвентаризації.

В «Звіті про рух грошових коштів» операції, що пов'язані з запасами і в результаті яких відбувається рух грошових коштів, відображаються в операційній діяльності - витрати грошових коштів на придбання запасів впливають на вибуття коштів, продаж запасів - на надходження коштів.

2.4 Облік грошових коштів

В господарській діяльності розрахунки можуть проводитись:

шляхом перерахування грошових коштів з банківських рахунків та видачі з каси товариства;

шляхом залікових операцій по зустрічних зобов'язаннях;

шляхом видачі боргових документів - векселів.

Грошові кошти складаються з готівки в касах та безготівкових грошей на банківських рахунках і пластикових картах.

Рух грошових коштів (надходження та вибуття) формує грошові потоки, які відображаються у фінансовій звітності по групах видів діяльності - операційної, інвестиційної та фінансової. Грошові кошти є активами найвищого ступеню ліквідності.

Всі операції по грошових потоках реєструються в обліку в обліковій валюті (гривні) та валюті проведення операції (іноземній валюті, якщо це валютна операція). До основних валют господарського процесу ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» відносяться: гривня (UAH), долар США ($), євро (€).

Підставою для поопераційної реєстрації руху безготівкових коштів є щоденна виписка банку, що надходить в електронному вигляді по програмній системі «Клієнт-банк» і в послідуючому підтверджується випискою на паперовому носії. Облік кожного банківського рахунку ведеться на окремих аналітичних регістрах субрахунків синтетичного рахунку 31 «Рахунки в банках», (див. додаток____)..

Підставою для поопераційної реєстрації руху готівки є касові ордери, підтверджені записами в касовій книзі, (див. додаток________). Облік касових операцій ведеться на субрахунку 301 «Каса в національній валюті», 302 «Каса в іноземній валюті».

В результаті реєстрації господарських операцій на облікових рахунках фіксуються залишки, які поділяються на активи:

монетарного характеру - банківські рахунки, каса, дебіторська та кредиторська заборгованість, що виникли в результаті авансових платежів;

немонетарні - залишки запасів, необоротні активи, власний капітал, спожиті витрати, отримані доходи, дебіторська та кредиторська заборгованість, що виникли в результаті операцій по нарахуванню доходів та споживання витрат.

Монетарні залишки по рахунках, що обліковуються в іноземній валюті, перераховуються в облікову валюту за правилами, що визначені П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». За цими правилами перерахунок результатів валютних операцій і залишків у валюту звітності (національну валюту України) проводиться на дві дати: дату здійснення операції і дату балансу.

В результаті перерахунку на дату здійснення операції виникає різниця між комерційним та курсом НБУ (Національного банку України).

На дату балансу виникає курсова різниця між курсами НБУ на дату операції і дату балансу. У випадку збільшення курсу НБУ на дату балансу позитивна курсова різниця визнається як дохід того періоду, в якому вона виникла.

У випадку зменшення курсу НБУ на дату балансу від'ємна курсова різниця визнається як збиток того періоду, в якому вона виникла.

Різниця між курсами - комерційним та НБУ, що виникає в день проведення операції, та курсова різниця, що виникає в результаті операційної діяльності при перерахунку залишків монетарних активів та зобов'язань на дату балансу, обліковується:

як дохід - по К-ту субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;

як витрати - по Д-ту субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Таблиця 2.4

Облік грошових коштів

№п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Одержано з поточного рах. готівку	301	311
2	Виплачено з каси ЗП працівникам	661	301
3	Зарахована на пот. рах. виручка	311	361
4	Сплачено аванс з поточного рах.	371	311
5	Перерах. кошти для купівлі валюти	333	311

У фінансових звітах інформація щодо руху грошових коштів представлена наступним чином:

В звіті «Баланс» залишки грошових коштів відображаються в другому розділі «Оборотні активи».

В «Звіті про фінансові результати» рух грошових коштів не відображається.

Курсові різниці, які виникли внаслідок перерахунку залишку грошових коштів у іноземній валюті на рахунках у банку та в касі, інших монетарних статей (результат операцій з оборотними активами, крім короткострокових інвестицій), - відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці, які виникли в результаті перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність (результат операцій з необоротними активами, а також з короткостроковими інвестиціями) , - відображаються у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності.

Курсові різниці, які виникли щодо фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України, відображаються у складі іншого додаткового капіталу. Від'ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу.