Фінансовий облік розрахунків з оплати праці

Економічний зміст та форми оплати праці. Основні задачі обліку заробітної плати на підприємстві. Правова нормативна база регулювання обліку розрахунків з оплати праці. Вимоги до первинного, синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з оплати праці.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2013
Размер файла 77,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку розрахунків з оплати праці

1.1 Економічний зміст та форми оплати праці

1.2 Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1 Основні економічні показники діяльності підприємства

2.2 Організація облікової політики на підприємстві

Розділ 3. Фінансовий облік розрахунків з оплати праці на підприємстві

3.1 Первинний облік оплати праці

3.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

3.3 Удосконалення фінансового обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві

3.4 Методика проведення аудиту оплати праці

3.5 Фінансовий облік розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва,споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих у частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати,яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Заробітна плата - один з найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробничої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Це один із основних стимулів та мотиваторів праці. Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу економіки України до ринкового механізму функціонування, дуже важливими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зменшення використання “живої” праці, механізація трудомістких робіт, оптимізація використання трудових ресурсів, зменшення втрат робочого часу.

Облік праці та заробітна плата - одна з найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбуваються зміни чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Облік праці та заробітної прати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірм, підприємств. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми.

Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати якщо не як найважливіше, то як одне з найважливіших. У зв'язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов'язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка.

Основними задачами обліку праці і заробітної плати на підприємствах всіх форм власності є:

- правильне визначення затрат робочого часу і облік праці;

- нарахування заробітної плати кожному робітнику у відповідності з кількістю та якістю затраченої праці;

- виявлення фактичного об'єму Фонду заробітної плати і здійснення контролю його складових частин;

- облік кожної суми нарахованої заробітної плати робітникам підприємства як складової частини витрат підприємства;

- забезпечення контролю вірності використання Фонду заробітної плати в кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідальності, пов'язаної із зниженням продуктивності праці;

- відображення всіх затрат із заробітної плати на рахунках бухгалтерського обліку.

Дана тема є дуже актуальною, оскільки винагорода за працю є основним стимулом робітників, що здійснюють процес виробництва і виробляють матеріальні блага. Витрати на оплату праці як складова частина собівартості безпосередньо впливає на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Об'єкт дослідження ТОВ «Кищенці» Маньківського району Черкаської області.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку розрахунків з оплати праці

1.1 Економічний зміст та форми оплати праці

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) визначені П(С)БО 26 «Виплати працівникам», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601.

Згідно з П(С)БО 26 є п'ять видів виплат працівникам, згрупованих за подібними ознаками, а саме:

- поточні виплати;

- виплати при звільненні;

- виплати по закінченні трудової діяльності;

- виплати інструментами власного капіталу підприємства;

- інші довгострокові виплати.

Поточні виплати працівникам включають заробітну плату за окладами і тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

Зобов'язання щодо виплат при звільненні визнається у разі, якщо підприємство має невідмовне зобов'язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсійного віку або надавати виплати при звільненні за власним бажанням згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою. Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, в якому виникають зобов'язання за такими виплатами.

Виплати по закінченні трудової діяльності - виплати працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті по закінченні трудової діяльності працівника.

Виплати інструментами власного капіталу підприємства - виплати працівнику, за якими йому надається право на отримання фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством (або його материнським підприємством), або сума зобов'язань підприємства працівнику залежить від майбутньої ціни фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством.

Інші довгострокові виплати - виплати працівнику (окрім виплат по закінченні трудової діяльності, виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які не підлягають сплаті у повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу.

Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов'язанням у періоді, протягом якого працівники виконували роботу.

Нарахування, виплата та облік заробітної плати мають проводитися згідно з чинним законодавством, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини. Бухгалтерський облік має забезпечити:

- точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг затрат праці;

- відображення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу кожним працівником за галузями і по підприємству в цілому;

- правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

- контроль за використанням фонду оплати праці;

- дотримання порядку розподілу оплати праці за об'єктами бухгалтерського обліку;

- повний і своєчасний розрахунок з працівниками щодо оплати праці;

- своєчасне складання та подання звітності з оплати праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

Облік праці та її оплати має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі.

Згідно із законом заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

1.2 Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці

Правові та економічні умови обліку витрат на оплату праці визначено чинним законодавством.

Питання з оплати праці регулюються основними нормативними документами:

- Трудові відносини регулюють Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-УІІІ і Закон України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці".

- П(С)БО 26 "Виплати працівникам", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601.

- Інструкція із статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5.

- Податковий кодекс.

Закон України "Про оплату праці" визначає: структуру заробітної плати, порядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати, джерела коштів на оплату праці, систему організації і тарифну система оплати праці. Також законом передбачено державне та договірне регулювання оплати праці. права працівників на оплату праці та їх захист.

Кодексом законів про працю України передбачено встановлення загальних вимог щодо укладання колективних договорів між роботодавцем і трудовим колективом та трудових договорів - між роботодавцем та відповідно працівниками.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; умов і охорони праці; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:

- заробітна плата за окладами і тарифами;

- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

- премії та заохочення;

- матеріальна допомога;

- компенсаційні виплати;

- оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

- інші витрати на оплату праці.

Установлюються державні норми і гарантії з оплати праці:

1) За роботу в понаднормовий час. Згідно із статтею 65 КЗпП України понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

2) У святкові та неробочі дні. Законодавство України обмежує випадки проведення робіт у святкові та неробочі дні. Перелік таких днів визначений статтею 73 КЗпП.

Згідно з цим переліком встановлено такі святкові дні:

1 січня - Новий рік;

7січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня-День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня-День Перемоги;

28 червня -День Конституції України;

24 серпня - День незалежності України.

3) Вихідні дні.

4) За час простою. За час простою з вини робітника - заробітну плату не виплачують, а за простій не з вини робітника (відсутність електроенергії, матеріалів тощо) на підставі простійних плату нараховують у зменшеному розмірі, але не більше половини тарифної ставки погодинної оплати праці робітника відповідно до його кваліфікації.

5) За виявленням браку. Повний брак продукції,що стався з вини робітника, не оплачується, до того ж з нього утримується вартість забракованого матеріалу.

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1 Основні економічні показники діяльності підприємства

Керівництво підприємства багато уваги приділяє підготовці і перепідготовці своїх спеціалістів і керівників, а також шляхом резерву кадрів з числа найбільш перспективних працівників шляхом їх навчання в ВУЗах.

В загальному на підприємстві працює така кількість людей:

- 2010 рік - 367осіб;

- 2011 рік - 356 осіб;

- 2012 рік - 355 осіб.

Ефективність виробничої діяльності ТОВ «Кищенці» характеризується системою економічних показників,вибір яких залежить від складових діяльності підприємства. Аналізуючи динаміку економічних показників, виберемо такі показники: обсяг товарної продукції,прибуток, рентабельність,середньорічна вартість основних засобів, фондовіддача та продуктивність праці. Аналіз економічних показників у динаміці за 2010 - 2012 роки дає можливість оцінити роботу підприємства,виявити тенденцію зміни цих показників,а також виявити недоліки у роботі товариства та їх причини.

Аналіз діяльності ТОВ «Кищенці» необхідно починати з обсягів продукції, так як від величини цього показника в значній мірі залежить рівень всіх інших показників діяльності управління.

Основні економічні показники наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Основні економічні показники ТОВ «Кищенці» за 2010-2012 роки

Назва показника

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Обсяг реалізованої продукції (тис. грн..)

28390,6

27847,2

31115,6

Рентабельність (%)

61,52

64,73

84,73

Прибуток (тис. грн..)

7435,3

5376,8

8605,4

Продуктивність праці (тис. грн./люд.)

17,59

14,45

15,2

Середньорічна вартість основних засобів (тис. грн.)

9306,21

6146,81

8125,01

Фондовіддача (%)

3,05

4,53

3,83

Середньорічна вартість основних засобів протягом трьох років мала тенденцію до падіння, вона знизилась на 1181,2 тис. грн. (12,69%). Це є негативним фактором, так як управління,хоч в малому обсязі, але не покращує свої основні засоби, не оновлює застаріле устаткування.

Загальна рентабельність управління в 2012 році є досить високою порівняно з 2010 роком,вона збільшилася на 23,21 %.

2.2 Організація облікової політики на підприємстві

Підприємство ТОВ «Кищенці» розташоване за адресою: Черкаська область Маньківський район,село Кищенці. Свою господарську діяльність господарство здійснює на території села Кищенці. Господарство здійснює свою діяльність на умовах договорів оренди землі сільських жителів та власно придбаних земельних ділянок. Управління підприємством здійснюється директором у відповідності із Статутом і діючим законодавством України. Директор виконує свої обов'язки по управлінню через відповідні структурні підрозділи.

Майно підприємства складають виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Трудові ресурси Товариства формуються з числа інженерно-технічних працівників, робітників і службовців, а також шляхом найму.

ТОВ «Кищенці» самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення виробництва через систему прямих угод з постачальниками.

Касові і розрахункові операції виробляються відповідно з установленими правилами для самостійних підприємств, суспільств і об'єднань. Товариство робить розрахунки за своїми обов'язками з підприємствами, організаціями, установами і громадянами в порядку безготівкового розрахунку через кредитні чи установи готівкою без обмеження сум виплат. Товариство самостійне визначає максимальний розмір готівки, поточні витрати, що постійно знаходяться в його касі. Воно має право надавати за рахунок своїх коштів іншим підприємствам кредит на умовах, що визначаються сторонами. Товариство використовує існуючі в його розпорядженні фінансові ресурси на свій розсуд без обмежень,незалежно від джерел їхнього утворення. Воно надає податковим і статистичним органам визначену інформацію з діяльності суспільства.

Результатом фінансової діяльності підприємства є його прибуток (збиток).

На дослідженому підприємстві ТОВ «Кищенці» доходи, витрати і фінансові результати підприємства відображаються у звіті про фінансові результати, який складається згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”.

Джерела формування майна підприємства:

- грошові і матеріальні внески засновників підприємства;

- доходи, отриманих від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

- кредити банків і інших кредиторів;

- майно, придбане у інших суб'єктів господарювання, організацій і громадян;

- доходи від цінних паперів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджету;

- добродійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

- інші джерела.

Підприємство ТОВ «Кищенці»:

- самостійно здійснює господарську діяльність, розпоряджається прибутком. Господарська діяльність підприємства здійснюється силами трудового колективу, по договорах. Підприємство вільне у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємин, які не суперечать чинному законодавству;

- самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з реального споживчого попиту, необхідності соціального забезпечення розвитку підприємства, підвищення особистого прибутку його працівників;

- на випадок необхідності може придбати необхідні ресурси безпосередньо у виробників, в оптовій і роздрібній торгівлі, на аукціонах і у організацій матеріально-технічного забезпечення, через комерційні центри, оптові бази, громадян;

- може здавати в оренду, передавати, продавати, обмінювати з іншими підприємствами і організаціями матеріальні цінності і ресурси. Найвищий орган підприємства визначає основи і порядок списання майна з балансу;

- здійснює роботи надає послуги з цін, встановлених самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством, по цінах, встановлених в централізованому порядку;

- несе повну відповідальність за дотримання кредитних договорів і розрахункових дисциплін;

- може створювати фонди виробничого, соціального розвитку і інші фонди.

Порядок використання фондів, які створюються на підприємстві, визначається Положенням про фонди підприємства, яке затверджується Вищим органом підприємства.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Нормативні та регулюючі документи

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV.

2. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

Організація облікової політики на ТОВ «Кищенці» ведеться по «Положенню про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку» затвердженою керівником підприємства.

Розділ 3. Фінансовий облік розрахунків з оплати праці на підприємстві

3.1 Первинний облік оплати праці

Для контролю за трудовою дисципліною та аналізу використання робочого часу ведуть Табель обліку використання робочого часу.

У табелі проставляють за датами відпрацьований час, неявки на роботу із зазначенням їх причин. Табель є підставою для нарахування оплати праці працівникам з почасовою оплатою.

Табель підписують керівник структурного підрозділу, а також обліковець або інша особа, уповноважена вести табель, і здають у бухгалтерію підприємства в одному примірнику.

Передають табель у бухгалтерію два рази на місяць:

- для коригування суми виплат за першу половину місяця (авансу);

- для розрахунку заробітної плати за місяць.

Нарахування заробітної плати за відпрацьований час може здійснюватися безпосередньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості.

Для відображення завдання та обліку обсягу фактично виконаних робіт, відпрацьованого часу і нарахування оплати праці у промисловості, будівництві, допоміжних виробництвах, майстернях застосовують Наряд на відрядну роботу. Він є двох варіантів: для бригади та індивідуальний (типові форми № П-40 і П-41).

У сільському господарстві для нарахування оплати праці за виконання кінно-ручних робіт використовують Обліковий листок праці і виконаних робіт.

Облік праці та нарахування оплати праці трактористам-машиністам ведуть в Облікових листках тракториста-машиніста. Він може бути складений на п'ять, десять, п'ятнадцять днів.

Для обліку роботи вантажного автотранспорту і нарахування оплати праці за виконані роботи водіям автомобілів та іншим особам, пов'язаним з перевезенням вантажів, застосовують Подорожній лист вантажного автомобіля, типова форма якого затверджена наказом Мінтрансу України 29 грудня 1995 р. №488/346.

Праця інженерно-технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу, працівників житлово-комунального господарства і працівників інших категорій підприємства, які мають тверді місячні ставки, обліковується в окремих табелях обліку робочого часу.

Нарахування оплати праці може здійснюватися за складеними трудовими угодами та актами приймання виконаних робіт. Усі первинні документи з нарахування оплати праці підписують керівники структурних підрозділів, в яких виконувались відповідні роботи.

3.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Для обліку нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам використовується рахунок 66 „ Розрахунки за виплатами працівникам”. За кредитом цього рахунку відображається нарахована працівникам заробітна плата (основна і додаткова, інші нарахування), за дебетом - суми утриманих податків та платежів, виплата заробітної плати, суми інших утримань із заробітної плати.

Рахунок 66 „ Розрахунки за виплатами працівникам” має такі субрахунки:

- 661 „ Розрахунки за заробітною платою”;

- 662 „ Розрахунки з депонентами”;

- 663 „ Розрахунки за іншими виплатами”.

Нарахування і виплати заробітної плати проводяться за субрахунком 661 „ Розрахунки за заробітною платою”. За субрахунком 662 „ Розрахунки з депонентами” ведеться облік нарахованих, але не отриманих персоналом своєчасно сум заробітної плати.

Субрахунок 663 “Розрахунки за іншими виплатами” введено до Плану рахунків наказом Міністерства фінансів від 20.10.05р. № 717. Передбачено, що цей субрахунок використовують при обліку рахунків за виплатами, які не належать до фонду оплати праці, зокрема за виплатами з фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності.

Витрати на оплату праці підприємство використовує 8 клас рахунків "Витрати за елементами", відображаються на рахунку 81 "Витрати на оплату праці", який має шість субрахунків:

- 811 "Виплати за окладами й тарифами";

- 812 "Премії та заохочення";

- 813 "Компенсаційні виплати";

- 814 "Оплата відпусток";

- 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу";

- 816 "Інші витрати на оплату праці".

Аналітичний облік за виплатами працівникам ведеться в розрахунково-платіжній відомості.

Аналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат і утримань.

Виплата заробітної плати здійснюється з каси підприємства в 3-денний період (включаючи день отримання коштів з банку). Якщо не всі працівники в цей термін отримали заробітну плату, то у відомості ставиться штамп або здійснюється вручну запис „ Депоновано”.

Аналітичний облік депонованих сум ведеться в Журналі обліку депонованої заробітної плати або в реєстрі, синтетичний облік - у Журналі-ордері 5 або 5А та відомості до нього.

Заробітна плата може перераховуватися працівникам на їх індивідуальні рахунки (наприклад, рахунки пластикових карток) в установах банків.

Кореспонденція до рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»:

Назва кореспонденції

Дт

Кт

Видано депоновану заробітну плату

662

30,31

Видано заробітну плату готівкою

661

301

Депоновано заробітну плату

661

662

Утримано із заробітної плати Єдиний внесок

661

65

Утримано від заробітної плати ПДФО

661

641

3.3 Удосконалення фінансового обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві

заробітна плата праця

Правильно обрана система організації оплати праці повинна вирішувати наступні двоєдині завдання:

- забезпечити роботодавцю досягнення в процесі виробництва та реалізації робіт та послуг оптимального результату, який дозволив би йому після відшкодування витрат отримати прибуток та закріпити свої позиції на ринку;

- забезпечити працівнику вчасну оплату праці та гідний життєвий рівень відповідно до кількості, якості, результатів його праці та вартості відповідних послуг робочої сили на ринку праці даного регіону.

Питання оплати як об'єкт дослідження висвітлювалась у працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема Д.П. Богині, О.А. Гришнової, В.В. Адамчука, А.В. Калини, А.В. Мерзляка, Б.М. Генкіна, А.М. Колота та ін., проте аналіз основних досліджень і публікацій з даної проблеми показав, що питання оплати праці потребує постійного вдосконалення та адаптації відповідно до сучасних економічних вимог.

Удосконалення системи організації оплати праці підприємства в контексті створення ефективного мотиваційного механізму повинно базуватися на наступних принципах: дотримання конституційних прав і свобод людини на працю, що дозволить заробітній платі відігравати ту роль, яку вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини і, перед усім, його права на працю.

Невід'ємною частиною національного законодавства є ратифікований Україною у 1973 р. міжнародний Пакт про економічні, соціальні і культурні права, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН на ХХІ сесії у 1966 р. Стаття 6 цього Пакту установлює право кожної людини на працю як можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно вибирає і на яку вільно дає згоду. Статтею 7 визначено право кожної людини на слушні та упоряджені умови праці, що містять, зокрема, рівну винагороду за рівну працю, яка не може бути нижче встановленого державою мінімуму і повинна забезпечувати достатнє харчування, одяг, житло та давати можливість покращувати умови життя людини і її родини.

Високооплачувана праця, як правило, створює ефективний мотиваційний механізм, є більш ефективною і суттєво впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Дешева робоча сила зумовлює не тільки низький рівень продуктивності праці і відносно високі ціни, а й значною мірою визначає і низьку якість продукції, що негативно впливає на споживчий ринок країни. Така політика держави щодо заробітної плати дає змогу перевірити на практиці відому з часів Адама Сміта аксіому: низькою заробітною платою можна розорити найбагатшу державу.

Ефективна організація оплати праці неможлива без вивчення різноманіття факторів, що впливають на трудову поведінку працівників, без аналізу інформації про реальний вплив цих факторів,про наслідки їх дії.

Організація оплати праці - це система, що утворюється з певної кількості складових та елементів. Основними складовими організації оплати праці є форми та системи оплати, нормування, тарифна система та система преміювання.

Система оплати праці у сучасних умовах представляється у багатьох випадках як багатофакторна модель, у цілому по підприємству вона складається з суми індивідуальних оплат праці кожного працівника.

Система преміювання виконує функції зацікавленості працівників у досягненні вищих результатів праці, є суттєвим мотиваційним механізмом на підприємстві. В залежності від методів мотивації премію можна розподілити за двома напрямками:

- створення преміальних систем, що забезпечують високу якість продукції при обов'язковому збільшенні кількісних показників у роботі;

- надання додаткових пільг, відповідно до потреб робітника.

Це дозволить з одного боку, зацікавити працівників у ефективній праці, з іншого - дає можливість роботодавцю завжди прогнозувати фонд оплати праці. Системи преміювання повинні бути розроблені в залежності від цілей підприємства, що забезпечить ефективність їх застосування.

Важливим елементом організації праці є її нормування. Нормування праці надає можливість вдосконалювати організацію трудових та технологічних процесів на робочих місцях. Таким чином, нормування праці - це вид діяльності з управління виробництвом, задача якого - встановлення необхідних пропорцій між витратами та результатами праці, а також оптимальне співвідношення між чисельністю працівників різних кваліфікаційних груп і кількістю робочих місць. Це означає, що норми праці повинні відповідати найкращому використанню трудових ресурсів.

Нормування праці є первинним носієм організації праці та базується на основі одного або декількох нормативів. У систему норм праці входять широко застосовувані норми : часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, нормовані завдання. Усі вони є похідними від норми часу, яка в свою чергу дає можливість удосконалювати оплату праці на підприємстві та бути об'єктивним вимірником.

Розглянуті аспекти вдосконалення елементів системи організації оплати праці дають змогу зробити наступні висновки. Праця як ресурс підприємства впливає на усі результативні показники, які забезпечують ефективність діяльності, стійкість підприємства, його конкурентоспроможність.

Удосконалення організації оплати праці підвищує її мотивацію, продуктивність та впливає на кінцеві результати роботи. Проте проблема удосконалення полягає у тому, що зміни в оплаті праці повинні відбуватись на основі нормування праці. Для ефективного вдосконалення елементів оплати праці необхідним є державна підтримка та надійна законодавча база з урахуванням сучасного темпу економічного життя та інших актуальних проблем.

Якщо підприємство зацікавлене, щоб процес змін у оплаті праці був послідовним та прозорим, неможливо також приймати рішення без попереднього проведення досліджень результатів праці працівників.

Таким чином, складові системи організації оплати праці є важливим компонентом забезпечення ефективності використання робочої сили та роботи підприємства в цілому, що становить основне багатство країни.

3.4 Методика проведення аудиту оплати праці

При проведенні аудиту використовуються різні методи і методичні прийоми: документальна перевірка, перерахунок, перегляд, зіставлення, оцінка, аналітичні процедури, узагальнення.

Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта за допомогою тесту, і за результатами такого тестування він може відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання можна провести тестування внутрішнього контролю і обліку за даним розділом перевірки.

Аудиторська перевірка нарахування оплати праці здійснюється за такими напрямами:

1. Формування та використання фонду оплати праці.

2. Розрахунки з оплати праці.

Аудит обґрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці включає:

* дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;

* вибір раціональних форм оплати праці;

* своєчасне впровадження прогресивних розцінок;

* обґрунтованість розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах;

* доцільність упровадження контрактної форми оплати праці;

* структуру джерел формування фонду оплати праці;

* ефективність використання фонду оплати праці та правильність відображення його у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

* наявність та правильність оформлення документів та регістрів обліку, на підставі яких нараховувалася заробітна плата;

* правильність нарахування оплати праці готівкою та в натуральній формі.

У процесі аудиту розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розписі і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо.

Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості), вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом. Якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що ця група документів не містить помилок.

Важливим показником для дослідження аудитором є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і зацікавленість робітників у збільшенні випуску продукції і підвищенні продуктивності праці.

Для правильності розрахунків за заробітною платою і використанням фонду оплати праці необхідно вести контроль:

- за правильним використанням норм, відрядних розцінок, тарифних ставок і окладів;

- за відповідністю сум нарахованої заробітної плати кількості та якості прийнятої від робітників продукції;

- за правильним нарахуванням премій і прогресивних доплат;

- за відповідністю посадових окладів штатним розписам;

- за правильним складанням і оформленням первинних документів у всіх сферах виробництва.

Перевіряється правильність оперативного обліку наявності і руху персоналу згідно з відповідними наказами (розпорядженнями).

Правильність оперативного обліку використаного робочого часу працюючими перевіряється відповідно до складених табелів. Перевіряючи ведення табельного обліку, необхідно з'ясувати, як ведеться контроль за явкою працівників на роботу і використанням робочого часу, чи правильно відмічаються у табелі неявки з відповідних причин; які заходи застосовуються до порушників дисципліни праці.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень, необумовлених виправлень. Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі, потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум, раніше оплачених, за первинними документами. Методом арифметичного контролю установлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Перевіряючи обґрунтованість, визначення фонду оплати праці, аудитор насамперед з'ясовує дотримання підприємством ТОВ «Кищенці» законодавчих та нормативних актів з нарахування заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці.

Аудитор аналізує доцільність і прогресивність форми і системи оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлюється правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок установлюють їх порівнянням зі штатним розписом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.

Метою аудиторської перевірки обґрунтованості визначення фонду оплати праці є виявлення резервів скорочення витрат на оплату праці та раціональність використання коштів.

Важливим етапом аудиту є перевірка дотримання ТОВ «Кищенці» інструкції про кошти, що відносяться до фонду оплати праці, та джерел формування фонду, а також правильності та своєчасності відображення їх у обліку та фінансовій звітності.

У процесі аудиторської перевірки порівнюється відображення у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності коштів, спрямованих на оплату праці й отриманих працівниками підприємств як власниками цінних паперів і вкладів у майно підприємства за такими напрямами: витрати на оплату праці, що відносяться на собівартість продукції, а також експлуатаційні витрати інших виробництв, які перебувають на балансі основної діяльності; виплати у грошовій та натуральній формах за рахунок нерозподіленого прибутку, з фондів спеціального призначення; доходи, виплачені працівникам за цінними паперами і вкладеними у майно підприємства.

У процесі перевірки аудитор з'ясовує правомірність відображення в обліку та звітності наданих працівникам:

- пільгових виплат;

- додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством;

- надбавок до пенсій;

- виплат за путівки за рахунок підприємства, надання матеріальної допомоги;

- дивідендів, процентів на акції.

З метою перевірки порівнюють розрахунковий (прогнозний) фонд оплати праці з фактичним, у результаті чого визначають абсолютну економію або його перевитрату; розраховують вплив факторів на відхилення (зміна чисельності працівників і середньорічного заробітку). Методику такого аудиту проводити з урахуванням темпів інфляції за офіційно встановленими коефіцієнтами.

Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці здійснюється не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничими підрозділами.

Перевіряється правильність обліку виробітку робітників залежно від особливостей технології виробництва й організації праці, правильність розподілу бригадного заробітку між членами бригад; правильність використання норм і розцінок. Аналізуються наявні доплати робітникам за виконання робіт, не передбачених технологічними процесами.

При погодинній оплаті праці за тарифними ставками і окладами величина заробітної плати повинна відповідати фактично відпрацьованому часу і кваліфікації робітника.

Правильність зроблених працівникам нарахувань заробітної плати (премій, матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються, як правило, вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями працівників або звільненими працівниками (керівниками, спеціалістами, робітниками), за основними видами нарахувань (питома вага яких, як правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними періодами (як правило, за один місяць кожного кварталу).

Після тестування аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Перевіряється правильність нарахувань різних видів оплати і доплат працюючим.

При погодинній оплаті праці за тарифними ставками й окладами величина заробітної плати повинна відповідати фактично відпрацьованому часу і кваліфікації робітника.

Перевіряється порядок відображення в обліку різних доплат на роботи, не передбачені технологічним процесом. Такі роботи повинні оформлятись нарядом (листком) на доплату з зазначенням причини і винуватця доплат. При цьому мають бути вжиті заходи щодо відшкодування винуватцями завданих збитків.

Перевіряється правильність розрахунків середньої заробітної плати при розрахунку окремих виплат працюючим. Аналізуючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, важливо перевірити період, за який вираховується заробітна плата, виплати, що включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат в усіх випадках збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку тимчасовою непрацездатністю.

Установлюється правильність нарахування оплати за поточну відпустку. При цьому важливо з'ясувати, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і підрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки робітникові та заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрат фонду оплати праці і споживання, а також зловживанням.

Установлюється правильність оформлення договорів, економічна доцільність їх укладання, правильність їх укладання, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків та обов'язкових платежів та відображення в обліку.

Особливо ретельно вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим робітникам. Необхідно з'ясувати причину даних витрат і уточнити, чи не було випадків нарахування заробітної плати на підставі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.

Аудитор вивчає своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати, особливо податку з доходів фізичних осіб.

Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають перевірці, є:

* чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;

* витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях;

* кількість виготовленої продукції;

* розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань;

* нарахування премій, відпускних;

* розмір відрахувань за їх видами та ін.

Виходячи з цих показників праці та заробітної плати аудитор перевіряє:

* дотримання законодавства щодо організації ведення бухгалтерського обліку;

* реальність відображення у первинних документах та формах звітності чисельності працівників та середньоспискової чисельності працюючих на підприємстві;

* правильність визначення обсягів виконання робіт;

* наявність у документах обліку осіб, що не брали участі у виконанні робіт;

* достовірність відображення у документах обліку виконання робіт;

* ідентичність даних аналітичного обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» у Головній книзі й балансі на однакову дату та підписів у відомості й особовій справі;

* законність доплат і надбавок до основної заробітної плати;

* правильність підрахунків підсумків у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності;

* реальність віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції;

* відповідність даних відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників і відсутність у відомостях підчисток, необумовлених виправлень і підписів керівника та бухгалтера.

Перевіряється правильність аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з працюючими, у тому числі за депонованою заробітною платою. Далі встановлюється правильність вказаної в облікових регістрах кореспонденції рахунків і суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку розрахунків із заробітної плати синтетичному обліку за рахунком «Розрахунки з оплати праці». При цьому необхідно порівняти залишок, який відображається в балансі по рахунку на 1-ше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості, а суму заборгованості за розрахунковою відомістю порівняти з сумами платіжної відомості, за якою заробітна плата виплачена робітникам.

Проводиться перевірку відомості, за якою проводилися нарахування заробітної плати. При цьому звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі, так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні порушення, які робилися за рахунок підроблених сум у розрахунково-платіжних відомостях.

Перевіряється правильність нарахувань і використання коштів на державне соціальне страхування: пенсійне страхування, страхування з тимчасової непрацездатності, страхування на випадок безробіття і страхування від нещасного випадку.

Важливими показниками звітності з праці є: середньооблікова чисельність працюючих, кількість відпрацьованих людино-днів і людино-годин, фонд і склад заробітної плати. При цьому дані про чисельність працівників беруться з матеріалів оперативного обліку особового складу підприємства, про відпрацьований час -- із матеріалів табельного обліку, про фонд заробітної плати -- із розрахункових відомостей або групувальних таблиць.

Перевіряється правильність формування показників звітності з праці (середньооблікова чисельність працюючих, число відпрацьованих людино-днів і людино-годин, середньорічний виробіток продукції на одного працюючого, величина фонду заробітної плати та його структура тощо). Зіставляючи планові і фактичні показники продуктивності праці (виробітку продукції на одного працюючого), необхідно встановити вплив різних факторів на показники виконання плану (структурні зрушення, втрати робочого часу, витраченого непродуктивно на брак і його виправлення).

3.5 Фінансовий облік розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій

Автоматизація обробки інформації обліку праці і заробітної плати сприяє скороченню матеріальних і трудових затрат на збір, обробку та аналіз даних, необхідних для правильного ведення облікової роботи бухгалтерією та прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства. Тому на ТОВ «Кищенці» використовують автоматизовану програму «1С: Бухгалтерія».

Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці та утримань із заробітної плати ведеться на рахунках 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 64 «Розрахунки за податками й платежами» та 65 «Розрахунки за страхуванням».

На субрахунках рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» ведеться аналітичний облік в розрізі виду субконто «Податки і відрахування», якому відповідає однойменний довідник.

Існуюче настроювання плану рахунків і аналітичного обліку для рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» передбачає ведення обліку в розрізі двох видів субконто:«Співробітники» і «Місяць нарахування заробітної плати». Виду субконто «Співробітники» відповідає довідник «Співробітники», що стає доступним через меню Довідники -> Співробітники і використовується також для ведення аналітичного обліку за рахунками 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 375 «Розрахунки з робітниками і службовцями за іншими операціями».

Діалогове вікно перегляду і редагування даних по конкретному співробітнику має чотири закладки:

1. Загальні з такими реквізитами:

- Табельний номер - вказується індивідуальний табельний номер працівника відповідно до прийнятої на підприємстві системи кодування;

- П.І.Б - вказується прізвище та ініціали співробітника;

- Посада - записується посада, яку займає працівник на підприємстві;

- Фірма, в котрій працює співробітник - вказується фірма, де працює співробітник. Реквізит доступний до того моменту, поки елемент довідника не записано.

2. Дані по з/п з такими реквізитами:

- Оклад - вказується сума місячного окладу або погодинного тарифу;

- Аванс - вказується розмір авансу;

- Кількість пільг - вказується кількість пільг з прибуткового податку;

- Рахунок витрат - вказується рахунок на який будуть віднесені всі вищезгадані нарахування по працівнику;

- Вид витрат - обов'язковий для заповнення реквізит, що визначає аналітику витратного рахунка.

3. Паспортні дані - містить реквізити:

- Серія і Номер паспорта, коли і ким виданий;

- Адреса співробітника;

- Телефон співробітника.

4. Податкові дані - містить реквізити:

- Індивідуальний податковий номер;

- Назва податкової інспекції;

- Адреса податкової інспекції.

Для нарахування заробітної плати працівникам підприємства використовується документ Нарахування ЗП (меню Документи -» Зарплата -» Нарахування ЗП).

Діалогова форма даного документа для введення вхідних даних містить дві закладки:

1. Основні з такими реквізитами:

- Вид виплати - основний реквізит, який визначає подальше використання документа Нарахування ЗП. Він може набувати значень, а саме:

- Основна зарплата - відбувається нарахування основної заробітної плати співробітникам підприємства, розрахунок сум відрахувань у бюджет та державні цільові фонди, автоматичне формування проведень. За допомогою кнопки Друк можна отримати форми таких первинних документів: платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість, зведення відрахувань до державних цільових фондів, розрахункові картки для співробітників.

- Аванс - відбувається нарахування авансу співробітникам підприємства. Суми авансу з довідника Співробітники автоматично записуються в графу «До видачі» табличної частини документа, проте існує можливість редагування сум авансу вручну. Після заповнення всіх реквізитів формується документ «Відомість нарахування авансу», який бухгалтерських проведень не генерує, на відміну від вказаних вище первинних документів.

- Внесення - вид виплати, що призначений для запису вхідного сальдо за розрахунками з оплати праці на початку роботи з типовою конфігурацією «1С:Бухгалтерія ».

- Рахунок оплати праці - визначається бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці;

- Середньоспискова чисельність співробітників - визначається величина, що визначає середньоспискову чисельність співробітників;

- Кількість робочих днів - записується кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітної плати.

Для реалізації операцій з виплати заробітної плати документ Виплата ЗП. Цей документ формує платіжні відомості та створює бухгалтерські проведення з виплати заробітної плати (заборгованості із заробітної плати) працівникам.

Реквізити табличної форми документа Виплата ЗП такі:

- Співробітник - записуються прізвища, ім'я, по батькові співробітників, яким нарахована, але не виплачена заробітна плата. П.І.П. співробітників вибираються з довідника Співробітники.

- Сума - записується сума до видачі по конкретному співробітнику, яка визначається як поточний залишок по субрахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Для отримання друкованої форми платіжної відомості необхідно натиснути кнопку Друк в нижній частині діалогового вікна.

Обидва розглянуті документи (Нарахування ЗП та Виплата ЗП) реєструються в журналі Зарплата.

Дані про розрахунки із співробітниками з оплати праці можна отримати, використавши стандартні звіти, зокрема:

- Аналіз рахунка за субконто - використовується для отримання інформації про суму нарахованої заробітної плати, стягнені податки та збори і суму до виплати в розрізі співробітників;

- Оборотно-сальдова відомість - використовується для отримання узагальнюючої інформації про стан розрахунків із зарплати за певний період;

- Журнал-ордер по субконто - використовується для отримання інформації по конкретному субрахунку не лише в цілому, але й в кореспонденції з іншими рахунками.


Подобные документы

  • Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці. Організація облікової політики на підприємстві. Проведення аудиту оплати праці та облік розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій.

    курсовая работа [76,3 K], добавлен 22.10.2014

  • Організація обліку розрахунків з працівниками з оплати праці на підприємстві. Методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві. Шляхи вдосконалення обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві ТОВ "Індустріал-Трейд".

    дипломная работа [185,9 K], добавлен 15.06.2015

  • Економічна сутність оплати праці. Організація та нормативне регламентування обліку оплати праці. Особливості фінансового стану та облікової політики КП "Трест зеленого господарства". Напрямки удосконалення обліку розрахунків з оплати праці в господарстві.

    курсовая работа [188,6 K], добавлен 26.01.2013

  • Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку і аудиту заробітної плати. Сучасні форми і системи оплати праці, нарахування заробітної плати. Аналіз діяльності і оцінка фінансово-економічного стану ТОВ "Наргус". Аудит розрахунків з оплати праці.

    дипломная работа [348,3 K], добавлен 07.07.2011

  • Економічний зміст оплати праці та завдання її обліку. Форми, види і системи оплати праці. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за виплатами працівникам. Організація обліку розрахунків за виплатами працівникам при автоматизованій формі обліку.

    дипломная работа [195,5 K], добавлен 18.11.2014

  • Облік розрахунків за виплатами працівникам. Первинний і зведений облік розрахунків за виплатами. Принципи обчислення середнього заробітку та оподаткування заробітної плати. Аналітичний і синтетичний облік оплати праці. Контроль розрахунків з оплати праці.

    курсовая работа [79,9 K], добавлен 19.12.2011

  • Організація й форми оплати праці персоналу ТОВ "Харвист Холдинг". Нормативно-правове й регламентне регулювання обліку операцій, що пов'язані з нарахуванням і виплатою заробітної плати. Документальне оформлення й облік різних утримань із заробітної плати.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 11.10.2013

  • Економічна сутність оплати праці, її основні види та форми. Особливості обліку розрахунків з оплати праці готівкою та через банкомат. Натуроплата як складова трудових правовідносин, її облік. Порядок складання звітності за рахунками із заробітної плати.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 27.02.2012

  • Економічний зміст і завдання обліку у процесі виробництва, регулювання питань оплати праці. Трудові відносини на підприємстві, поняття та сутність трудового договору (контракту). Нормативні документи, регламентуючі питання оплати праці та її обліку.

    реферат [19,0 K], добавлен 13.06.2011

  • Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві. Первинний облік праці та її оплати. Порядок нарахування заробітної плати працівникам, допомоги по тимчасовій непрацездатності, щорічних відпусток. Утримання із заробітної плати.

    курсовая работа [493,7 K], добавлен 26.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.