Теоретичні і методичні основи обліку витрат та калькулювання собівартості продукції свинарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

З переходом до ринкової економіки великого значення набуло підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, а сааме галузі тваринництва. Адже, тваринництво - це одна із стратегічних галузей сільського господарства, від рівня розвитку якої значною мірою залежить продовольча безпека держави і якіст харчування населення, а отже, і здоров'я нації. Значне місце серед продуктів харчування людини має займати м'ясо свинини, але у результаті нестабільності в економіці держави та постійних кризових станів народного господарства, у результаті чого почало відбуватися різке скорочення поголів'я та зростати ціни на м'ясо. Так за даними Держкомстату України, за розрахунками, на 1 січня 2011 р. загальне поголів'я свиней по Україні скоротилося щонайменше на 6,1% (до 7,47 млн голів у всіх категоріях господарств). Проведення економічних реформ в Україні пов'язане з вирішенням проблеми удосконалення системи управління сільськогосподарським розвитком. Одним із глобальних завдань, гострота якого зростає, є вирішення продовольчої проблеми.

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентоздатність продукції та стане реальним досягненням довгострокового економічного зростання підприємств. При управлінні підприємством найбільш важливе значенням є управління витратами, яке включає контроль і регулювання витрат. [13]

Тому обрана тема курсової роботи «Організація обліку витрат, обчислення собівартості продукції свинарства» є дуже актуальною, адже на сьогоднішній день існує велика кількість класифікацій витрат на виробництво, які потім безпосередньо впливають на формування собівартості продукції, для чого важливо правильно організувати облік витрат на підприємстві, побудувати систему аналізу виробничих показників та ефективний пошук резервів поліпшення результатів діяльності. Актуальність цієї теми зростає також у зв'язку зі вступом України до СОТ, через що сільському господарству нашої країни, а саме продукції свинарства та ВРХ «пророкують» повний занепад. Однією з основних причин цього є висока собівартість.

Метою курсової роботи є пошук шляхів покращення обліку витрат і виходу продукції свинарства, що повинно привести до зниження її собівартості.

Об'єктом дослідження є Сільськогосподарський Кооператив «Радянська Земля», що знаходиться у селі Радянське Білозерського району Херсонської області.

Метою роботи є дослідження методики та організації обліку і контролю продукції свинарства.

Завданнями курсової роботи є:

• розглянути економічний зміст і основні завдання обліку виробництва продукції свинарства;

• розглянути нормативну та інформаційну базу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції свинарства;

• розглянути методичні основи обліку та калькулювання собівартості продукції свинарства;

• розглянути первинний, аналітичний і синтетичний облік по даній темі дослідження на матеріалах об'єкту дослідження;

• зробити калькулювання собівартості продукції свинарства відповідно за даними СК «Радянська Земля»;

• вивчити стан обліку витрат і виходу продукції свинарства на досліджуваному підприємстві;

Методичною основою виконання курсової роботи було: Закони, інструкції, П(С)БО, методичні рекомендації, підручники, статті періодичних видань. Аналіз підприємства здійснюється на основі фінансової та статистичної звітності, а також інших документів бугалтерського обліку.



1. Теоретичні і методичні основи обліку витрат та калькулювання собівартості продукції свинарства

1.1 Економічний зміст і основні завдання обліку виробництва продукції свинарства

тваринництво сільський облік калькулювання

Тваринництво є однією з найважливіших підгалузей сільського господарства. Облік у тваринництві проводиться за витратами на вирощування й утримання худоби та за поголів'ям (їх кількості) тварин, які поділяються на три групи:

* робоча і продуктивна худоба (основне стадо);

* молодняк тварин на вирощуванні;

* тварини на відгодівлі.

Правильна і раціональна організація ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах повинна забезпечувати контроль за виконанням планів кількісних (кількість голів тварин, що поставлені на відгодівлю, і кількість центнерів приросту ваги тварин) і якісних показників відгодівлі, сприяти виявленню та використанню резервів підвищення ефективності відгодівельних операцій. Виходячи з цього, основними завданнями обліку основного стада, молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі у сільськогосподарських підприємствах є:

* своєчасне і правильнее документальне відображення операцій та забезпечення достовірності даних щодо надходження і вибуття тварин й одержання готової продукції;

* контроль за збереженням тварин у місцях їх утримання і на всіх етапах їх руху;

* забезпечення щоденної реєстрації даних про рух поголів'я з метою визначення потреби у кормах на кожен день;

* правильне обчислення фактичної вартості тварин при їх надходженні та вибутті;

* здійснення заходів з метою недопущення нестач, крадіжок і загибелі тварин. [13]

Бухгалтерський облік молодняку тварин на фермах і в бухгалтерії сільськогосподарського підприємства організовується і ведеться під керівництвом головного бухгалтера сільськогосподарського підприємства та бухгалтера з обліку у тваринництві.

Необхідними передумовами здійснення контролю за збереженням молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі є:

* перевірка чисельності тварин та їх обов'язкове зважування при визначенні приросту, прийманні та відпуску;

* проведення контролю за своєчасним і правильним веденням обліку поголів'я на фермах;

* систематичне проведення інвентаризації з метою недопущення втрат поголів'я та ваги;

* встановлення переліку осіб (завідувачі фермами, бригадири, старші працівники ферм та ін.), що відповідають за приймання і відпуск тварин, їх зважування, правильне та своєчасне оформлення цих операцій, а також збереження закріплених за ними тварин;

* звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб лише за згодою головного бухгалтера сільськогосподарського підприємства;

* затвердження переліку посадових осіб, яким надано право підписувати документи на переміщення тварин у господарстві, а також видавати дозвіл (підписувати перепустку) на їх вивезення за межі сільськогосподарського підприємства.

Процес підготовки до впровадження системи управління витратами в такій галузі тваринництва, як свинарство, відбувається у три етапи.

На першому етапі здійснюють аналіз виробничо-господарських особливостей підрозділу:

· визначають рівень господарської самостійності;

· розробляють схему руху ресурсів, що надходять у підрозділ;

· складають схему руху продукції, яка передається в інші підрозділи або реалізується за межі господарства;

· аналізують результати діяльності підрозділу за попередні періоди.

Як правило, єдиним об'єктом формування витрат тваринництва на свинофермі є виробництво тваринницької продукції.

Готують такі основні вихідні документи:

1. Положення про внутрігосподарські відносини в господарстві.

2. Положення про структурний підрозділ господарства.

3.Внутрігосподарський договір між дирекцією господарства та свинофермою.

4. Посадові інструкції для завідуючого фермою і бухгалтера ферми.

Загальними положеннями внутрігосподарського договору передбачено:

· перелік майнових ресурсів, який дирекція передає підрозділу для виробництва продукції та надання послуг;

· обсяги виробництва продукції та внутрігосподарські ціни на неї;

· обсяги постачання ресурсів і внутрігосподарські ціни на них;

· виробничий бюджет та бюджет доходів і витрат; [14]

1.2 Нормативна та інформаційна база обліку витрат і калькулювання собівартості продукції свинарства

Різні аспекти обліку витрат і калькуляції собівартості продукції досліджувалися багатьма вченими. Проте окремі наукові положення залишаються ще дискусійними. До них відносяться:

- з'ясування сутності методу обліку витрат і методу калькуляції собівартості продукції,

- розробка науково обґрунтованих принципів їх класифікації;

- розподіл витрат між окремими стадіями обороту грошових коштів;

- економічний зміст собівартості і склад витрат, які її формують;

- групування витрат по статтях і об'єктах калькуляції і т.п.

В спеціальній літературі використовуються різні терміни, зв'язані з урахуванням витрат: моделі управлінського обліку, системи управлінського обліку витрат, системи обліку витрат на виробництво і калькуляції продукції, методи обліку витрат і калькуляції продукції. Проте в нормативних документах не приведені визначення цих понять, не розкриті їх складові, не представлена повна класифікація способів обліку витрат і калькуляції.

Так, Врубльовський Н. відзначає, що управлінський облік витрат виробництва складається з двох розділів - власне обліку витрат виробництва і калькуляційного обліку собівартості продукції. Перший включає облік витрат виробництва по економічних елементах, видах, місцях виникнення і об'єктах обліку, а другий - облік собівартості по калькуляційних статтях витрат, визначення собівартості продукції по місцях виникнення витрат виробництва і калькуляції собівартості продукції по видах і калькуляційних одиницях, а також складання звітних калькуляцій фактичної собівартості готової продукції підприємства. Це калькуляційний облік процесів формування собівартості всієї виготовленої продукції, її одиниці як по окремих виробництвах, так і по її видах, марках, сортах і найменуваннях. [19]

Голов С. стверджує, що система виробничого обліку -- це система обліку, що забезпечує калькуляцію і контроль собівартості об'єктів витрат. В загальному вигляді вона, на думку автора, має дві стадії: накопичення витрат і віднесення їх до певних об'єктів витрат. [17]

Дійсно, між калькуляцією і виробничим обліком існує тісний взаємозв'язок. Передумовою калькуляції є облік витрат виробництва. Виробничий облік передбачає збір інформації про витрати підприємства, документальне оформлення господарських операцій, пов'язаних з виробничими витратами, їх узагальнення і угрупування по різних ознаках. Лише на основі інформації, яка міститься в системі виробничого обліку, можливо калькуляція. Калькуляційний облік забезпечує угрупування витрат в такому аналітичному розрізі, який робить можливим процес калькуляції. Ступінь деталізації виробничого обліку залежить від задач, що стоять перед підприємством у сфері калькуляції.

Більшість авторів під методом обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції має на увазі сукупність прийомів документування і відображення виробничих витрат, які забезпечують визначення фактичної собівартості продукції, а також віднесення витрат на одиницю продукції. Іншими словами, це сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво по калькуляційних об'єктах і прийомів розрахунку калькуляційних одиниць.

Карпова Т. відзначає, що система обліку витрат на виробництво повинна відображати взаємозв'язок прийомів і способів узагальнення витрат і контролю за використанням виробничих ресурсів в порівнянні з діючими нормами і планованою ефективністю. До системи управлінського обліку витрат на виробництво вона відносить три взаємозв'язані елементи:

- облік витрат на виробництво;

- облік виходу готової продукції;

- визначення її собівартості.

В літературних джерелах немає єдиного підходу до класифікації методів обліку витрат. Так, Ю. Мишин виділяє дві класифікаційні ознаки: щодо технології і організації виробництва (повиробничий, попроцесний, позамовний, попередільний, безособовий, нормативний, оперативний) і щодо об'єктів виробництва (деталь, виріб, вузол, група виробів, замовлення, процес, переділ, виробництво). [19]

Бутинець Ф., Чижевська Л., Герасимчук Н. виділяють такі методи обліку виробничих витрат: по виробах, по групах виробів, по замовленнях, по процесах, виробництвах. Напрямами розвитку виробничого обліку в умовах ринку вважається на основі обліку повних витрат створення системи: обліку відносних індивідуальних витрат, обліку витрат по чинниках виробництва, функціонального обліку витрат, структурного обліку витрат, обліку витрат, які постійно розподіляються; а на основі обліку часткових витрат - багатоступінчатий облік витрат, облік відшкодування постійних витрат, облік відшкодування граничних стандартних витрат.

Суть розподілу витрат пропорційно вартості продажу полягає в тому, що витрати на виробництво продукції розподіляються пропорційно доходу від продажу кожного виду продукції (реалізаційних цін).

Розглядаючи перехід підприємств України на систему обліку відповідно до міжнародних стандартів, слід окремі положення інформаційного забезпечення привести у відповідність до насущних потреб управління.

Одночасно потрібно визнати, що при належних основах система контролю витрат виробництва в ринкових умовах вимагає належної побудови інформаційного забезпечення і наладки матеріального стимулювання за наслідками діяльності підрозділів. [14]

Оскільки роль та значення обліку і аналізу в сучасній економіці набирає силу, тому Павлова Н. М. приділяє особливу увагу перевірці правильності ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. При цьому необхідно перевіряти розмежування в обліку та звітності джерел відшкодування, дані про витрати виробництва по елементах витрат, калькуляційних статтях і по підприємству в цілому, а також розподіл витрат між незавершеним виробництвом і готовою продукцією.

Таким чином, необхідно відмітити, що реформування бухгалтерського обліку розпочинається з прийняттям законодавчих і нормативних актів або внесення змін та доповнень до вже існуючих. [19]



1.3 Методичні основи обліку та калькулювання собівартості продукції свинарства

Поняття методу обліку витрат в економічній літературі частіш за все розглядається в нерозривному взаємозв'язку зі способами числення собівартості продукції. Зрозуміло, що кінцевою метою виробничого обліку є калькуляція собівартості продукції.

Тому, слід більш чітко розрізняти методи обліку витрат на виробництво і методи калькуляції собівартості продукції.

Методи обліку витрат визначаються перш за все технологічними і організаційними особливостями виробництва і повинні відображати процес формування витрат в його конкретних умовах. При цьому накопичення витрат повинне не тільки забезпечити реальне числення собівартості продукції, але і служити інтересам найефективнішого управління виробництвом.

Організація виробничого обліку передбачає певне об'єднання витрат підприємства. В цілому виробничі витрати необхідно, по-перше, акумулювати по місцях їх виникнення, по-друге, відносити на конкретну продукцію. Це досягається на рівні аналітичного обліку. При цьому приводяться різні визначення об'єкту обліку витрат: вид діяльності, продукт, виробничий підрозділ, задачі, поставлені бухгалтером, на які відносять витрати підприємства; ознака, відповідно до якої здійснюється групування виробничих витрат для мети управління; початкова одиниця, в розрізі якої ведеться аналітичний облік витрат виробництва; предмет або сегмент діяльності, що вимагає окремого вимірювання пов'язаних з ним витрат. [19]

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.09 р. № 318, об'єктом обліку витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які вимагають визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Аналогічне трактування цього поняття представлено в Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарському підприємстві, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2007 р. № 132.

Таким чином, під методом обліку витрат на виробництво, слід розуміти сукупність засобів побудови аналітичних позицій (аналітичних рахунків) з формування витрат з метою обґрунтованої калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) і управління ними. [6]

Для того, щоб вірно та оперативно управляти сільськогосподарським підприємством в умовах ринкової економіки, необхідно керуватися в своїй діяльності Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.09 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями)та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Ці нормативні документи встановлюють єдині методологічні основи бухгалтерського обліку та звітності для підприємств України. Вони регламентують порядок ведення бухгалтерської документації, встановлюють основні вимоги щодо ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, правила оцінки статі бухгалтерської звітності та ін. Без знання цих основних норматив них актів неможливе правильне ведення обліку витрат та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на будь-якому підприємстві. На їх основі побудовані інші нормативні документи, які більш детально визначають та регламентують окремі розділи бухгалтерського обліку. [1]

Такими нормативними документами, перш за все є, - Положення (стандарти) по веденню бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Україні, які визначають правила ведення бухгалтерського обліку, складання та надання бухгалтерської звітності, зберігання документів бухгалтерського обліку.

П(С)БО 16 «Витрати» встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати. Відповідно до якого, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Згідно з П(С)БО під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом виготовлення продукції (виконанням робіт чи наданням послуг) називають основними. Ці витрати є прямими, тобто відносяться до певних об'єктів витрат на підставі первинних документів.

Накладні витрати пов'язані з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством.

При калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами і статтями калькуляції.

П(С)БО 16 «Витрати» регламентує порядок витрат операційної діяльності за такими елементами:

- матеріальні затрати;

- витрати на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в оборотних та необоротних активах, та показує, скільки яких активів витрачено, незалежно де вони вироблені, на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат. [6]

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Вона повинна розроблятися підприємством самостійно.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №1 передбачено, що розкривати облікову політику потрібно в примітках до фінансової звітності. В даному документі визначаються методи оцінки активів та зобов'язань, форма бухгалтерського обліку, порядок контролю за господарськими операціями, форми первинних документів, а також порядок проведення інвентаризації.

Додатком до облікової політики на кожному сільськогосподарському підприємстві є робочий План рахунків, який розробляється на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Мінфіну України від 30.11.09р. №291та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємстві організацій, затвердженою Наказом Мінфіну від 30.11.09р. №291.

Використання в якості основних облікових реєстрів журналів-ордерів призводить до необхідності керуватися при побудові обліку Методичними рекомендаціями з журнально-ордерної форми обліку.

Вступ в силу з 2009 року Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також національних стандартів бухгалтерського обліку призвів до змін в порядку ведення бухгалтерського обліку, які мають відношення до собівартості продукції. Викладені в Типових положеннях методики калькулювання суперечать національним стандартам бухгалтерського обліку. Крім того, наявність нормативного акту з правил калькулювання суперечать Закону України «Про підприємства в Україні». У зв'язку з цим Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2009 р. № 630 відмінив Типові положення з калькулювання в галузях народного господарства.

На заміну Типових положень міністерства та відомства встановили Методичні рекомендації з калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств від 18.05.2010 р. № 132. Цей нормативний акт встановлює типову номенклатуру статей витрат на виробництво та реалізацію продукції, а також методику обчислення собівартості виробленої продукції. [1]

Узагальнюючи вищевказане, можна зробити висновок, що теоретичні питання бухгалтерського обліку потребують подальшого розгляду і доробки.

Глобалізація економіки та інтеграційні процеси мають вирішальний вплив на сучасний розвиток бухгалтерського обліку як в світі, так і в кожній конкретній країні.

Інтеграція економіки України в світове співтовариство вимагає адаптування її бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів і принципів (МСБО та МСФЗ).

З 1 січня 2007 року облік та звітність по сільськогосподарській діяльності має вестись у відповідності до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 30 «Біологічні активи», який відповідає змісту МСБО № 41 «Сільське господарство».

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію. Згідно цього положення Біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Біологічний актив або сільськогосподарська продукція визнаються активом, якщо існує імовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Об'єктом бухгалтерського обліку є окремий вид біологічних активів або їх група, тобто свині.

Придбаний (одержаний) біологічний актив зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" або Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку.

За наявності кількох активних ринків біологічних активів і сільськогосподарської продукції їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біологічні активи та/або сільськогосподарську продукцію.

Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними цінами допускається лише за обтяжливими контрактами.

Витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями свиней, визнаються витратами основної діяльності. Облік витрат ведеться за окремими об'єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

До складу витрат, пов'язаних з біологічними перетвореннями, належать:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати протягом звітного (календарного) року відображаються за статтями калькулювання, перелік і склад яких установлюється підприємством.

Загальновиробничі витрати свинарства розподіляються в кінці звітного (календарного) року на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу, установленої підприємством.

При застосуванні протягом звітного року справедливої вартості біологічних активів, які раніше оцінені згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 30, наводиться така інформація:

- склад біологічних активів;

- обґрунтування достовірності визначення справедливої вартості;

- вплив зміни оцінки на фінансові результати. [7]

На даний проміжок часу, на фоні всесвітньої економічної кризи, спостерігається загальне зниження виробництва. Сільськогосподарські товаровиробники залишились без державної підтримки і мають розраховувати тільки на себе, а тому стабільне функціонування підприємства в значній мірі залежить від правильної організації обліку, що в свою чергу дозволяє виявити резерви для підвищення ефективності виробництва і зменшення собівартості продукції.

Але все одно загальна ситуація в агропромисловому комплексі України залишається неблагополучною.

Перехід на ринкові відносини господарювання передбачав комплекс заходів, направлених на підвищення рентабельності всіх галузей економіки, раціональне і економне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. У зв'язку з цим стала визначаючою роль вартісних важелів впливу на ефективність виробництва, обліку і контролю за формуванням собівартості продукції. Собівартість як комплексний показник повинна максимально синтезувати і у вартісній формі відображати технологічні і організаційно-економічні умови виробництва відповідно до інтенсивного рівня розвитку господарства. Тільки в цьому випадку показник собівартості може бути успішно використаний для поліпшення управління виробництвом, оцінки економічної ефективності основних і оборотних активів, вибору оптимальних варіантів технології виробництва і організації його управління, удосконалення міжгосподарських і міжгалузевих зв'язків. В світлі цих вимог актуальності набуває належна організація обліку витрат і калькуляції собівартості продукції. Як показує аналіз, помилки і неточності при визначенні собівартості продукції виступають чинниками, які негативно впливають на ухвалення управлінських рішень та не відповідають меті підприємства і вимогам ринку.

В цілому прибутковість підприємства, зниження собівартості визначаються рівнем управління витратами, що забезпечується шляхом впровадження раціональної системи управлінського обліку. Відсутність нормативної регламентації щодо організації управлінського обліку примушує вирішувати цю проблему індивідуально кожним підприємством, що негативно позначається на обліковій практиці. [19]



2. Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки управлінського обліку на підприємстві СК «Радянська Земля»

Об'єктом дослідження є Сільськогосподарський Кооператив у Херсонській області Білозерського району «Радянська Земля».

Білозерський район належить до дуже посушливої, помірно жаркої агрокліматичної зони. Рельєф рівнинний з численними породами.

Переважають чорноземні та темно-каштанові грунти (69,7% площі району).

Важливе місце в житті району, його економіці, належить сільському господарству. Унікальні умови прилиманної зони дають можливість для вирощування винограду та плодів.

Всього земель -153.4 тис. га, у тому числі: сільгоспугідь -108.3 тис. га із них: ріллі -99.2тис.га, зрошувальних земель -29 тис. га, лісовкриті площі - 4384,5 га, пасовищ - 6088,7 га, багаторічні -3879 га, сіножаті - 134,4 га

Відстань від районного центру смт. Білозерка до м. Херсону - 12 км, до найближчої залізничної станції м. Херсону - 18 км.

Сільське господарство району багатогалузеве. Основною галуззю є рільництво, овочівництво та тваринництво. Провідними культурами є пшениця, ячмінь, кукурудза, а з технічних культур - соняшник, цукровий буряк, рецина, з овочів - помідори, перець, капуста тощо[19].

Підприємство «Радянська Земля» було засновано за часів Радянського союзу, а статус Сільськогосподарського Кооперативу отримало 17 березня 2001 року.

Ознайомлення з організаційною структурою підприємства СК «Радянська Земля» подано у таблиці 1.1.



Таблиця 2.1 Загальна інформація про СК «Радянська Земля»

Назва підприємства	Сільськог. кооператив «Радянська Земля»
Юридична адреса	75014 Херсонська обл., Білозерський р-н., с. Радянське, вул. Зелена 26
Тел./факс	56-037/33-247
Код за ЄДРПОУ	00856221
Форма власності	Приватна
Організаційно-правова форма господарювання	С.г. виробничий кооператив
Вид економічної діяльності	Сільськегосподарство
Розрахунковий рахунок	26004121132
Свідоцтво про реєстрацію	100194286
МФО	380805
Назва банку	Райффайзен Банк «Аваль» м.Київ
Розмір статутного фонду	10400 грн.
Середньооблікова чисельність	201 чол.
Загальна земельна площа	6819,1 га.
Загальна площа с.г. угідь	3485,2 га.
Керівник	Максимов Павло Дмитрович
Головний бухгалтер	Комягіна Олена Семенівна
Форма ведення обліку	Журнально-ордерна

Бухгалтерією завідує головний бухгалтер Комягіна Олена Семенівна. Їй підпорядковуються: старший бухгалтер Вінніченко О.В., бухгалтер по зарплаті Марченко В.В., бухгалтер з обліку запасів та основних засобів Короленко Н.М., бухгалтер по розрахункам з постачальниками та покупцями Дмитриєнко А.Ю.

Детально розглянемо інформацію про площу землекористування, розміри та структуру товарної продукції с.г. виробництва та основні економічні показники в наступних нижченаведених таблицях:



Таблиця 2.2. Площа землекористуванняу СК «Радянська Земля» Білозерського району Херсонської області

Види земельних угідь	2009 рік	2010 рік	2011 рік
	площа, га	у % до всієї площі	площа, га	у % до всієї площі	площа, га	у % до всієї площі
Загальна земельна площа	7392,5	100	7002	100	6819,1	100
1. Сільськогосподарські угіддя, з них:	3734,6	50,52	3588	51,24	3485,2	51,11
рілля	3657,9	49,48	3414	48,76	3333,9	48,89
2. Площа лісу	-	-	-	-	-	-
3. Ставки та водосховища	-	-	-	-	-	-
4. Другі землі	-	-	-	-	-	-
Усього землі у обробці	-	-	-	-	-	-
У тому числі зрошуваних земель	-	-	-	-	-	-

Загальна земельна площа в 2009 році 7392 га, в 2010 році 7002 га, а в 2011році 6819,1 можна зробити висновок, що з кожним роком загальна земельна площа зменшувалась в 2010 порівняно з 2009 на - 390,5 га, а в 2011 порівняно з 2010 на - 182,9 га. Площа с.-г. угідь в 2009 році склала 50,52% від загальної площі, в 2010 році 51,24%, а в 2011 році склала 51,11%. Площа ріллі в 2009 році становила 49,48%, в 2010 році - 48,76%, а в 2011 році - 48,89 %.

Таблиця 2.3. Розмір та структура товарної продукції сільськогосподарського виробництва у СК «Радянська Земля» Білозерського району Херсонської області

Види продукції	Виручка від реалізації, тис. грн.	Структура виручки%	Номер в ранжированому рядку	Розрахунк ова величина
	2009 рік	2010 рік	2011 рік	в середньому
1	2	3	4	5	6	7	8
Зерно та зернобобові без кукурудзи, всього	1485,4	1313,8	2496,8	1765,33	16,03	3	80,15
Технічні	2160,2	3337,2	4871,1	3456,17	31,38	2	94,14
Картопля, овочі, баштанні	7221,3	4752,5	3960,0	5311,27	48,22	1	48,22
Інша продукція рослинництва	20,9	437,4	68,3	175,53	1,59	5	14,31
Разом по рослинництву	10887,8	9840,9	11396,2	10708,3	97,21	-	Х
Молоко	66,3	62,5	0,8	43,2	0,39	6	4,29
М'ясо ВРХ	34,6	-	-	0,029	0,0003	9	0,0051
ВРХ на племінні цілі	-	-	-	-	-	-	-
М'ясо свиней	102,2	-	-	34,07	0,31	7	4,03
М'ясо овець	-	-	-	-	-	-	-
Вівці на племінні цілі	-	-	-	-	-	-	-
Мед	11,5	8	-	6,5	0,059	8	0,89
Риба	-	-	-	-	-	-	-
Інша продукція тваринництва	131,2	184,3	320,5	212	1,92	4	13,44
Разом по тваринництву	345,8	254,8	321,3	307,3	2,79	-	Х
Всього по рослинництву та тваринництву	11233,6	10095,7	11717,5	11015,6	100	-	259,48



К_с = =100/259,48=0,39 (2.1)

Виробничий напрямок діяльності підприємства овочево-зерновий, так як підприємство виробляє у цьому напрямку найбільшу кількість продукції: овочі(48,22) і зернові (16,03). Підприємство має середній рівень спеціалізації (0,39).

Таблиця 2.4. Основні економічні показники діяльності у

«Радянська Земля» Білозерського району Херсонської області

Показники	Роки	2011 рік % до
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
1. Середньорічна численність робітників, чол.	153	155	201	131,37	129,68
з них: у рослинництві, чол.	148	149	198	133,78	132,89
у тваринництві, чол.	5	6	3	60	50
2. Середньорічне поголів'я тварин, умовні голови	97,3	40,3	47,8	49,13	118,61
3. Вартість валової продукції у порівняних цінах , всього тис. грн.	14896,44	13275,6	15610,4	104,79	117,59
у т. ч.: рослинництва, тис. грн.	14185,21	12805,9	11566,5	81,54	90,32
тваринництва, тис. грн..	449,54	331,24	321,3	71,47	90,01
4. Вироблено валової продукції на 1 середньорічного робітника у сільському господарстві, грн.	97362,36	85650	77663,68	79,77	90,68
в т. ч: рослинництва, грн.	95846,01	85945,7	58416,67	60,95	67,97
тваринництва, грн.	89908	55206,67	107100	119,12	194
5. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	4093	4357,5	4207	102,79	96,55
у тому числі основні виробничі фонди с/г призначення, тис. грн..	4058,5	4322,5	4200	103,49	97,17
6. Середньорічна вартість обігових засобів, тис. грн..	3573	4338,5	5581	156,2	128,64
7. Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	11458,8	10212	12008	104,79	117,59
8. Наявність енергетичних потужностей, кінських сил	1700	2000	2800	164,71	140
9. Енергооснащеність, кВт	14,17	16,53	18,66	131,69	128,89
10. Енергоозброєність, кВт	-	-	-	-	-
11. Фондооснащеність, грн.	1800	2080	1730	96,11	83,17
12. Фондоозброєність, грн.	43970	48250	42000	99,52	87,05
13. Фондовіддача, грн.	3640	3050	3750	103,2	122,95
14. Фондоємкість, грн.	270	305	490	181,48	160,66
15. Норма прибутку, %	29,83	-15,19	18,33	61,45	-
16. Валовий дохід, тис. грн.	3609	687	3589	99,45	522,42
17. Чистий дохід, тис. грн.	11658	11530	13569	116,39	117,68
Продовження табл.2.4
18. Рівень рентабельності всього, %	46,53	6,35	34,24	73,59	539,21
19. Фонд оплати праці, всього, тис. грн.	1363,4	1105	1900,3	139,38	171,97

Середньорічна чисельність робітників всього на підприємстві в 2011 р порівняно з 2009р збільшилась на 31,37%, а порівняно з 2010р збільшилась на 29,68%.

Вартість ВП в співставних цінах всього в 2011р порівняно з 2009р збільшилась на 4,79%,а порівняно з 2010р збільшилась на 17,59%.

Середньорічна вартість ОВФ в 2011р порівняно з 2009р збільшилась на 2,79%, а з 2010р зменшилась на3,45%.

Виручка від реалізації продукції в 2011р порівняно з 2009р зросла на 4,79%, а з 2010р збільшилась 17,59%.

Валовий дохід в 2011р порівняно з 2009р знизився на 0,55%, а з 2010р збільшився на 422,42%.

Чистий дохід в 2011р порівняно з 2009р зріс на 16,39%, а з 2010 зріс на 17,68%.

Рівень рентабельності всього в 2011р порівняно з 2009р знизився на 26,41%, а з 2010р збільшився на 439,21%.

Фонд оплати праці всього в 2011р порівняно з 2009р зріс на 39,38%, а з 2010р на 71,97%.



3. Організація обліку витрат обчислення собівартості продукції свинарства

3.1 Особливості організації виробництва і їх вплив на побудову обліку витрат свинарства.

У процесі управління підприємством керівникам необхідно знати обсяг витрат, пов'язаних з тими чи іншими конкретними об'єктами обліку витрат (товари, роботи, послуги), щоб вирішити, в тому числі, одне з головних управлінських завдань - зниження собівартості продукції.

Є багато визначень поняття «витрати», оскільки це поняття є одним з основних у бухгалтерському обліку. Виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частину виробничих ресурсів.

В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрат і собівартість поєднуються в понятті витрати виробництва.

Витрати на виробництво - це матеріальні і грошові кошти, витрачені з метою їх повернення у збільшеній кількості, тобто з метою генерації грошових потоків і одержання доходу [10].

Згідно П(С)БО 16 «Витрати» витратами визнаються:

1) Витрати відображуються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

2) Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

3) Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені.

4) Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображуються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

5) Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами [6].

На сьогодні найбільш економічним підходом до побудови системи обліку витрат виходу продукції свинарства вважається підхід, за якого виділяються типові управлінські завдання (контроль за виконанням бюджетів: реалізації, придбання виробничих запасів, прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, адміністративних витрат, витрат на збут тощо).

Отже, процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці (живої), а з іншого - джерело одержання нової продукції (робіт чи послуг).

Основною метою обліку виробництва продукції свинарства є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням усіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) у натуральних та грошових вимірниках.

Основними завданнями обліку виходу продукції свинарства є:

· визначення складу та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення, елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового та управлінського обліку;

· своєчасне та повне відображення виготовленої продукції наданих робіт чи послуг за їх кількістю та якістю в розрізі окремих об'єктів обліку, центрів відповідальності та суміжних періодів;

· встановлення фактичного рівня собівартості одиниці продукції відповідно до затверджених положень та порівняння його з нормативним, розрахунковим та рівнем ринкових цін;

· формування відповідної інформації про обсяг витрат та виготовленої продукції в передбаченій системі документів, облікових реєстрів та звітності [10].

Таким чином можна сказати, що для чіткого виконання цих завдань працівникам бухгалтерії Приватного підприємства «Агропрогрес» необхідно знати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та загальноприйняту класифікацію витрат.

3.2 Первинний і зведений облік витрат і виходу продукції свинарства

Бухгалтерський документ (термін «документ» походить від латинського documentum, що означає «свідоцтво, доказ») є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення [1].

Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку. Зазначимо, що жодна господарська операція не може бути відображена в обліку без належного її оформлення відповідним первинним документом.

За обліковою роботою та забезпечення її дотримання, в тому числі й первинного обліку у СК «Радянська Земля» слідкує головний бухгалтер Комягіна Олена Семенівна. Облік тваринництва (свинарства) на підприємстві здійснює Аветісян М.С.

Основним завданням обліку тварин у СК «Радянська Земля» є: контроль за збереженням тварин; реєстрація руху поголів'я, з метою визначення потреби в кормах; правильне обчислення вартості тварин при їх надходженні і вибутті, здійснення заходів, щодо нестач, крадіжок та ін..

Облік витрат - відображення витрат, що здійснюються на підприємстві протягом певного періоду, пов'язаних з процесами постачання, виробництва і реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції.

Записи про витрати та вихід продукції свинарства здійснюють на підставі бухгалтерських документів.

Їх можна поділити на п'ять груп:

1) по обліку витрат на оплату праці:

Для обліку витрат праці складають розрахунок нарахування заробітної плати (оплати праці) працівникам тваринництва (форма № 69). Для цього використовують документи, в яких обліковується вихід продукції: акт на оприбуткування приплоду тварин (Додаток А), відомість зважування тварин та інші.

2) по обліку витрат матеріальних цінностей:

Основним видом матеріальних витрат є корми, їх списують по відомості витрат кормів (форма № 94). Для зведеного обліку витрат кормів по видах тварин на фермі ведуть журнал обліку витрати кормів (форма № 35). Наявність кормів у господарстві і їх рух обліковують у журналі обліку кормів (форма № 35 а).

Дезинфікуючі засоби, медикаменти, біопрепарати та інші матеріали відпускають на ферму за лімітно-забірними картками на одержання матеріальних цінностей (ф. №117) і накладними внутрішньогосподарського призначення.

Витрати на транспортні роботи тракторів списують згідно з подорожнім листом трактора (форма №68).

Списання з підзвіту керівників підрозділів витрачених малоцінних і швидкозношуваних предметів, спецодягу, спецвзуття проводять на основі актів на списання виробничого і господарського інвентарю, малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Витрачання інших матеріальних цінностей оформляють в установленому порядку лімітно-забірними картами на одержання матеріальних цінностей (форма № 117), накладними (форма № 87) (Додаток Б) та іншими видатковими документами.

При витратах товарно-матеріальних цінностей обов'язково перевіряють правильність застосування норм витрат, відповідність зазначеного поголів'я тварин фактичній наявності на кожну дату.

3) по обліку витрат на утримання основних засобів:

Витрати засобів праці фіксують в документах по нарахуванню амортизації основних засобів, що складаються у встановленому порядку.

4) по обліку вартості робіт і послуг виконаними сторонніми підприємствами та організаціями:

Виконання ремонтних робіт у тваринництві оформляється нарядами на відрядну роботу (форма № 70 і № 70 а). При погодинній оплаті праці -- складають табель обліку робочого часу (форма № 64) (Додаток В).

5) по обліку виходу продукції:

Для оприбуткування продукції тваринництва використовують ряд документів. Їх можна поділити на дві групи:

1) документи на оприбуткування готової продукції, процес виробництва якої закінчено і вона оприбуткована в дебет рахунку 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва «;

2) документи на оприбуткування приросту живої маси та приплоду тварин, що оприбутковується в дебет рахунку 21 „Поточні біологічні активи» і яка існує тільки у вигляді живих тварин.

До першої групи належить щоденник надходження сільськогосподарської продукції. До другої групи документів належать: акт на оприбуткування приплоду тварин (форма №96); відомість зважування тварин (форма №98).

Інформацію з документів першої групи включають у звіт про рух матеріальних цінностей (форма №121), а з другої групи - у звіт про рух тварин і птиці на фермі (форма №102) (Додаток Д). [10]

Отже, для оприбуткування продукції свинарства у СК «Радянська Земля» застосовують такі первинні документи: Акт на оприбуткування приплоду тварин (Додаток А); Відомість зважування тварин; Розрахунок визначення приросту. Їх складають безпосередньо на тваринницьких фермах на момент одержання продукції чи в строки, передбачені графіком документообороту .

При переведенні тварин з однієї облікової групи в іншу, складають а Акт на переведення тварин з групи в групу (форма №97) (Додаток Е). Акти підписують зоотехнік, завідуючий фермою, бригадир, а також працівники, які передали і які прийняли худобу на подальше обслуговування, і затверджує керівник господарства. Таким же актом оформляють переведення тварин в основне стадо.

Забій, вимушена прирізка, падіж чи загибель тварин оформляють Актом на вибуття худоби та птиці (форма №100). В акті вказують причини та обставини вибуття тварин, а також можливе використання продукції. Акт складається в день вибуття тварин, підписують: зоотехнік, ветеринарний лікар, завідуючий фермою, керівник господарства та особа, за якою була закріплена тварина. На оборотній стороні акта перелічують види і кількість продукції, яка одержана від вибуття тварини, та її призначення. Продукти забою здають в комору за накладною, яку з підписом комірника за прийняту продукцію додають до акта вибуття. фактичний вихід м'яса за категоріями і субпродуктів потрібно зіставляти із діючими нормами виходу продукції. Працівники бухгалтерії суворо контролюють повноту оприбуткування продуктів від забою.

Згруповані дані первинних документів записують у виробничому звіті, де по кожному об'єкту обліку вказують кількість одержаної продукції за видами та її планову собівартість за місяць і з початку року. Дані відображають на дебету рахунків: 27 - одержана продукція тваринництва (свинарства); 21- приплід і приріст живої маси тварин.

Основною метою обліку є також своєчасне, повне вірогідне відображення фактичних витрат на виробництво, а також контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів. [19]

Головні недоліки в первинному обліку витрат і виходу продукції свинарства у СК «Радянська Земля» полягають у тому, що не завжди вчасно оформлюються первинні документи, а деякі первинні документи застарілої форми, хоча тому потрібно дотримувати терміну оформлення і подання до бухгалтерії первинних документів відповідно до графіку документообігу і слідкувати за змінами форми первинних документів.

3.3 Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу продукції свинарства

Об'єктом обліку виробничих витрат і виходу продукції свинарства у СК «Радянська Земля» є технологічні групи тварин за їх видами. На кожну таку групу тварин відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких відображують витрати на утримання тварин і вихід продукції свинарства.