Главная Коллекция "Otherreferats" Бухгалтерский учет и аудит Організація і методика аудиту готової продукції та її релізації

Організація і методика аудиту готової продукції та її релізації

Мета, завдання, джерела аудиторської перевірки. Документальне оформлення результатів перевірки. Оцінка внутрішньої системи контролю на підприємстві Липоводолинський Райснаб. Основні напрямки вдосконалення аудиту готової продукції та її реалізації.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.06.2013
Размер файла 154,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра економічного контролю та аудиту

Курсова робота

з дисципліни “Організація і методика аудиту” на тему:

“ Організація і методика аудиту готової продукції та її релізації”

Виконала :

студента 4-го курсу групи 0601-1

Факультету економіки та підприємництва

Спеціальності “Облік і аудит”

Голуб В.О.

Перевірив: Дегтяренко А.В.

Суми - 2010р.

План

Вступ

1. Теоретичні основи аудиту готової продукції та її реалізації

2. Аудит готової продукції

2.1 Оцінка внутрішньої системи контролю на підприємстві

2.2 Мета, завдання, джерела аудиторської перевірки

2.3 Методика проведення аудиту

2.4 Документальне оформлення результатів перевірки

3. Основні напрямки вдосконалення аудиту готової продукції та її реалізації

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В сучасних умовах господарювання незалежна перевірка фактичного поточного стану діяльності підприємства важлива складова його ефективного функціонування.. Невід'ємною частиною такого функціонування, особливо сільськогосподарського підприємства, є виробництво власної продукції та її реалізація.

Сьогоднішній стан українського ринку характеризується тим, що дійсно починається відроджування українського виробника. Мало-помалу завдяки попиту на українські продукти харчування і недорогі та якісні одяг і взуття економіка країни почала оживати.

Облік і аудит готової продукції є важливою темою для розгляду і її актуальність полягає в тому, що більшість підприємств виготовляють якусь продукцію, яка є об'єктом ведення обліку.

У економічно складний для України час, держава повинна підтримувати виробників продукції, особливо якщо підприємство виготовляє якусь нову продукцію, стимулювати підприємства до більшого розширення, надавати пільги і зменшити податковий ризик.

Мета даної курсової роботи полягає у визначенні особливостей проведення аудиту готової продукції та її реалізації на підприємствах сільськогосподарського виробництва, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміння визначити допущені помилки, зловживання, правопорушення в сфері виробництва та реалізації продукції, і передбачити можливі наслідки цих порушень для підприємств та на допустити їх настання. Але основною метою даної курсової роботи є висвітлення основних принципів і методів аудиту готової продукції.

При написанні курсової роботи використовував наступні методи дослідження і прийоми: документальний (вивчення документів за формою і змістом), інвентаризаційний і ревізійний прийоми, експертизу, бесіду з виконавцями операцій і т.д.

Об'єктом роботи є Липоводолинський Райснаб, а точніше операції, які пов'язані з виробництвом, рухом та зберіганням готової продукції, первинні документи, облікові регістри та певна частина облікової політики. На прикладі даного підприємства проведено дослідження обліку на наявні в ньому помилки ведення, звітності готової продукції.

Під час написання роботи розглядаються наступні питання:

1.Якою нормативною та законодавчою базою регулюється проведення аудиту готової продукції та її реалізації;

2. Особливості проведення аудиту готової продукції;

3.Визначення організаційної характеристики підприємства, яке було обране для написання даної теми;

4. Прослідкування порядку проведення інвентаризації готової продукції на підприємстві;

5. Детальний розгляд аудиторської перевірки готової продукції та її реалізації, вивчення порядку складання аудиторського висновку.

Основними завданнями аудиту готової продукції та операцій з продажу товарів (робіт, послуг) є:

1. Перевірка правильності та своєчасності оформлення документів про рух готової продукції і товарів у матеріально-відповідальних осіб;

2. Контроль за відвантаженням продукції та розрахунками з покупцями відповідно укладених контрактів;

3. Контроль за операціями з продажу товарів;

4. Перевірка правильності оформлення операцій у бухгалтерському і податковому обліку та точності визначення результату з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

5. Правильність віднесення активів сільськогосподарського підприємства до запасів згідно П (С)БО №9 «Запаси» та Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств;

6. Дотримання основного принципу ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності.

1. Теоретичні основи аудиту готової продукції та її реалізації

Готова продукція - це продукція, яка пройшла обробку, випробування, приймання, укомплектована згідно умов договорів із замовниками, відповідає технічним умовам і стандартам.

Як зазначає професор М.Ф. Огійчук у своїй книзі «Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах», до готової продукції сільськогосподарського виробництва відносять продукц2ію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продаж на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі і продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад у дитячі садки, їдальні, тощо). [24].

Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім речової продукції (машин, хліба,цукерок) підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати послуги. Наприклад, як узагальнює у своїй праці Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація, [20], це можуть бути ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом. На відміну від речової продукції, під якою розуміється вираз готова продукція, цей вид продукції називають «виконані роботи і послуги».

Таким чином, продукція підприємства складається з готової продукції та виконаних робіт і послуг.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить наступні стадії:

1) випуск продукції з виробництва і здача її на склад;

2) зберігання продукції на складах підприємства;

3) відпуск продукції місцевим і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;

4) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції;

5) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Необхідно зазначити, що готова продукція повинна оцінюватись відповідно П(С)БО №9 «Запаси» за первісною вартістю [8]. Але, як відмічає Білуха М.Т. в посібнику для сільськогосподарського бізнесу «Аудит у бізнесі», [16], оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості. Тому постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції визначення первісної вартості продукції (робіт, послуг). Відповідно дане питання висвітлюється в П(С)БО №16 «Витрати» [9].

Рис. 1. Склад витрат виробничої собівартості готової продукції

П(С)БО 16 “Витрати” визначає два поняття собівартості готової продукції:

1) собівартість реалізованої продукції;

2) виробнича собівартість продукції.

До виробничої собівартості продукції входять наступні витрати (див. рис.1). При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартісна (по дебету рахунку 901 “Собівартість реалізації готової продукції”), та оцінка, що визначаютья за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції”).

Собівартість реалізованої продукції складається з наступних витрат (рис.2).

Рис. 2. Склад собівартості реалізованої готової продукції

Як зазначає Білик М.Д. в підручнику «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств» [15] при організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру.

Готова продукція за характером класифікується наступним чином (рис. 3).

Рис. 3. Класифікація готової продукції за її характером

Але, взагалі-то, за словами консультанта газети Все про бухгалтерський облік, Нагорного В., оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті.[11].

Основною частино аудиту готової продукції є її оцінка, а саме, приведення різної продукції до єдиного вираження. Палій В.Ф. підкреслює, що ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції. [25].

Первісна вартість запасів визначається в залежності від способу їх надходження на підприємство. Запаси можуть надходити на підприємство в результаті:

- придбання за грошові кошти та їх еквіваленти;

- виготовлення;

- внеску (передачі) засновниками підприємства в якості внеску до статутного капіталу;

- безкоштовної передачі;

- обміну на інші запаси.

Автор підручника Основи аудиту Зубілевич С.Я., зазначає [21] зазначає, що в умовах ринкової економіки ціни на матеріальні ресурси змінюються під впливом чинників попиту і пропозиції.

Як стверджує Гринавцева Е.В. [10], існує шість основних способів оцінки готової продукції:

1. По фактичній виробничій собівартості. Цей спосіб використовується порівняно рідко, в основному на підприємствах індивідуального виробництва, що випускають велике унікальне устаткування і транспортні засоби. Може застосовуватися на підприємствах з обмеженої номенклатурної масової продукції.

2. По неповній (скороченій) виробничий собівартості продукції. У цьому випадку собівартість продукції визначається по фактичних витратах без загальногосподарських витрат.

3. За оптовими цінами реалізації. Оптові ціни застосовуються як облікові ціни. Відхилення фактичної собівартості продукції враховуються на окремому аналітичному рахунку. При стійких оптових цінах цей варіант оцінки продукції є найпоширенішим, оскільки він дозволяє зіставляти оцінку продукції в поточному обліку і звітності, що важливо для контролю за правильним визначенням товарного випуску. При значному коливанні рівня оптових цін даний спосіб утрачає свої переваги.

4. По плановій (нормативній) виробничій собівартості, що виступає в якості твердої облікової ціни. При цьому способі обумовлюється необхідність окремого обліку відхилень фактичної виробничої собівартості продукції від планової чи нормативної. Достоїнство даного способу оцінки готової продукції полягає в забезпеченні єдності оцінки в плануванні обліку. Однак якщо планова чи нормативна собівартість продукції змінюється часто, то оцінка залишків готової продукції ускладнюється. Варіантом цього способу оцінки готової продукції є оцінка по скороченій плановій виробничій собівартості.

5. По вільних відпускних цінах і тарифам, збільшеним на суму податку на додану вартість. Цей спосіб використовується при виконанні одиничних замовлень і робіт.

6. По вільних ринкових цінах. Цей варіант оцінки застосовується для обліку товарів, реалізованих через роздрібну мережу.

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху, складу, найменування продукції, номенклатурний вибір, кількість, ціна за одиницю.

Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає накладну на здачу готової продукції на склад підприємства в натуральному і грошовому виразі. Дані цієї відомості використовуються для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях вимуру: натуральних, умовно - натуральних (показники необхідні для одержання узагальнених показників з обміну однорідної продукції).

Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено два рахунки - 26 «Готова продукція» і 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” [5]субрахунки до якого відкриваються за видами готової продукції.

Таблиця 1

Характеристика рахунків 26 “Готова продукція” та 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”

Назва та шифр

Призначення рахунку

По дебету відображається

По кредиту відображається

Облікові регістри

Місце в звітності

26 “ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ”

Для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством

Надходження готової продукції власного виробництва за первісною вартістю

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції

Журнал-ордер

№ 5, 5А

Баланс

(ф. № 1)

р. 130

27 “ПРОДУКЦІЯ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ”

Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції

Надходження сільськогосподарської продукції

Вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо

Журнал-ордер

№ 11

-

Збільшення обсягів виробництва та насичення ринку товарами та насичення ринку товарами з платоспроможним попитом є одним з найважливіших завдань усіх галузей господарств України на етапі реформування економіки. Тому не дивно, що аудиту готової продукції в сучасних умовах займає чи не найперше місце. [18]

2. Аудит готової продукції

2.1 Оцінка внутрішньої системи контролю на підприємстві

аудит готова продукція реалізація

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Липоводолинський Райснаб розташоване в Липодолинському районі Сумської області. Відстань до районного центру складає 35км. та обласного 90км.

Свою господарську діяльність господарство здійснює на території трьох сіл Подільки, Потопиха, Шевченкове та Коломійцева Долина. Центральна садиба знаходиться в селі Подільки.

Загальна земельна площа земельних угідь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Липоводолинський Райснаб складає 2673 га.

Ґрунти в основному підзолисті і багато кислих. В зв'язку з цим для одержання високих врожаїв потрібен збалансований комплекс мінеральних добрив та вапнування.

Землі господарства розташовані на рівнинах та незначних схилах. Це упрощує обробіток землі та запобігає змиванню зливами верхнього родючого шару грунту..

Всі ці чинники спричинили середню собівартість виробленої продукції.

Основними видами діяльності є виробництво зерна, розведення свиней та бджіл.

Середньооблікова чисельність працівників склала в 2008 році 115 особи в тому числі

- В рослинництві 101 осіб

- В тваринництві 14 осіб

Земельна площа закріплена за господарством за останні три роки збільшилася з 2514га в 2006р. до 2673 в 2008р. на 159га., це відбулося за рахунок того, що збільшилась чисельність власників паю.

Найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займає рослинництво. В рослиннцтві найбільша частка належить вирощуванні кукурудзи на зерно. Виручка в 2008р. склала 3577,8 тис. грн., в порівнянні з 2006 р. питома вага кукурудзи на зерно збільшилася на 1,9% і складає лише 45,7%. А також вирощування ячменю виручка від якого у 2008р. склала 1117,5 тис. грн . в порівнянні з 2006р. питома вага молока збільшилась на 2,6% і складає 14.3 %

У господарстві представлені такі види продукції тваринництва як вирощування свиней виручка від яких склала в 2008р. 115,1тис грн. тобто 19,1%, а також бджільництво виручка від якого у 2008р. порівняно з 2006р. зменшилася на 98,5 і складає 2,5% тобто 20,3

Виходячи з цього можна констатувати, що господарство має зерно-мясну спеціалізацію. Враховуючи те, що питома вага основних видів продукції в загальній структурі складає понад 30% то господарство має середній рівень спеціалізації.

виробництва валової продукції на 1 середньорічного працівника то в цілому по господарству цей показник збільшився 24,2 тис. грн., що становить 96,1 %.

Фондозабезпеченість в порівнянні з 2006р. в 2008р. зросла на 121,2 %, що становить 7,3 тис. грн. Фондоозброєність зросла на 70 % і становить 1.7 тис. грн.. Фондовіддача збільшилася на 24.2 %, і становить 34,9 тис. грн.. Це можна пояснити збільшенням вартості основних фондів та їх амортизації.

Показник фондомісткості знизився на 12.5% і складає 0,007 тис. грн., що говорить про ефективне ведення сільського виробництва на підприємстві.

Валова продукція в спів ставних цінах в 2008 році в порівнянні з 2006р. збільшилася на 664тис. грн. Це відбулося за рахунок збільшення валової продукції на 18384,9 тис. грн. Щодо продуктивності праці то вона збільшилася на 124,2тис. грн. В розрахунку можна побачити, що валова продукція в співставних цінах на 100 грн. ОВФ збільшилася на 17,2%, що становить 2200,5тис. грн.

Проаналізувавши товарну продукцію на 100 га с-г угідь встановили, що вона збільшилася на 198,5% і становить 217,7тис. грн. Відбулося за рахунок збільшення виручки від реалізації. Валова продукція на 1 середньорічного працівника зросла на 129,2% , що становить 49,9 тис грн. Збільшення відбулося за рахунок збільшення обсягів реалізації.

Чистий прибуток на 100 га с-г угідь у 2006р. склав 3,6 тис грн., а у 2008р. через те , що підприємство отримало збиток чистий збиток на 100 га с-г угідь становить 131,1 тис. грн.

Рівень рентабельності в 2006р. склав 4.7% а в 2008р. він зменшився на 27,6 пунктовідсотки.

Внутрішній контроль будучи функцією управління виступає засобом двостороннього зв'язку між об'єктами управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети.

В ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. [13]

Контроль за рухом і зберіганням готової продукції на підприємстві проводиться і для цього залучають спеціальні створені ревізійні комісії. До складу такої комісії зазвичай включають: інженера, технолога, механіка, економіста, головного бухгалтера чи керівника. Але інвентаризаційну роботу дана комісія проводить тільки при плановій інвентаризації і обов'язки членів відповідної комісії не розподілені між собою.

Усі рішення, що приймає комісія, заносяться до протоколу. У ньому мають бути наведені відомості про причини й осіб винних у нестачах, втратах і надлишках, та про вжиті до них заходів. Даний протокол керівник розглядає у 5-денний термін.

Отже, на даному підприємстві проводяться лише планові перевірки (перед складанням річної звітності, при зміні матеріально-відповідальних осіб).

Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії в Липоводолинському Райснабі здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач, внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі, визначаються кінцеві результати інвентаризації.

У випадках перевищення вартості нестач над лишками, різниця списується на матеріально-відповідальних осіб. Відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні порушення, несвоєчасне та неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняття заходів по відшкодуванню винних осіб тягнуть за собою накладання штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів.[4]

В Липоводолинському Райснабі не практикується застосування зовнішньої незалежної перевірки аудиторами публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та ін. інформації щодо фінансово-господарської діяльності.

2.2 Мета, завдання, джерела аудиторської перевірки

Метою аудиту операцій з готовою продукцією є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху готової продукції, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку готової продукції відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Аудит готової продукції можна поділити на чотири етапи: - аудит обліку готової продукції, аудит неврахованої продукції, аудит обліку відвантаження і реалізації готової продукції та аудит обліку витрат на продаж. Відповідно і завдання аудиторської перевірки готової продукції поділимо на чотири частини. [14]

Аудит обліку випуску готової продукції.
При аудиті обліку випуску готової продукції аудитору необхідно перевірити:

· правильність і своєчасність оформлення документів на здачу продукції з виробництва на склад;

· правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, зв'язаних з випуском готової продукції;

· правильність визначення виробничої собівартості готової продукції по видах видань і замовленням;

· правильність розрахунків і списання сум відхилень фактичної собівартості від планової;

· правильність складання бухгалтерських проводок по обліку випуску готової продукції (робіт, послуг);

· відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку по балансових записах рахунка "Готова продукція" записам у головній книзі і балансі;

· правильність оцінки готової продукції.

Аудит неврахованої продукції.

У випадку якщо продукція не оформляється приймально-здавальними документами цеху чи складу підприємства і не відбивається в бухгалтерському обліку, виникає неврахована продукція.

Заниження оцінки продукції дає можливість посадовим і матеріально відповідальним особам підприємств і торгових організацій вилучати частину виторгу, що складає різницю між продажною і заниженою в обліку вартості продукції.

Оскільки неврахована продукція не відбивається в бухгалтерських документах, у багатьох випадках її наявність визначається на підставі документації, що відбиває технологічні процеси виробництва цієї продукції (документи на виплату заробітної плати, дані оперативного обліку про закладку сировини і випуск готової продукції й ін.), а також підтверджуючий вивіз продукції з підприємства (пропуски, рахунки-фактури, накладні й ін.).

В окремих випадках неврахована продукція може бути виявлена шляхом звірення (зіставлення) документів, що відбивають одержання продукції: документальних даних складів і цехів - виробників продукції; даних інвентаризацій готової продукції в цехах і на складах підприємств - з обліковими даними на день проведення таких інвентаризацій і т.п.

При перевірці аудитор повинний вивчити всю документацію, що дозволяє зробити висновок про наявність чи про відсутність випадків випуску і реалізації неврахованої продукції.

При визначенні наявності матеріального збитку аудитор повинний мати на увазі, що виробництво продукції з неврахованих надлишків сировини і матеріалів не дає достатньої підстави для твердження про наявність матеріального збитку. Ця продукція може виявитися на складі підприємства. Матеріальний збиток буде мати місце лише в тому випадку, якщо неврахованої продукції в наявності не виявиться, тобто вона була вивезена з підприємства без відображення в обліку.

Для установлення факту випуску неврахованої продукції користаються різними способами аналізу і перевірки документів. До них, зокрема , відносяться зіставлення даних інвентаризацій складів готової продукції підприємства і даних обліку в місцях збереження (виявлення при цьому надлишків продукції власного виробництва, утворення яких за рахунок недовантаження споживачам виключається, підтверджує, що вся продукція на підприємстві враховується, якщо при цьому відсутні помилки в обліку); звірення документів, що підтверджують вивіз з підприємства готової продукції (товарно-транспортні накладні, пропуски, дорожні листи, залізничні й інші документи), з документами бухгалтерського й оперативного обліку продукції на складах. У результаті такого звірення можуть установлюватися випадки вивозу не оприбуткованої по складу продукції, що у витратах не була списана й у нестачі не виявилася.

Однак, у тих випадках, коли документально підтверджується вивіз неврахованої продукції з підприємства, що випускало таку продукцію в масовому порядку і сировини, що мало для цього запаси і матеріали, аудитор повинний визначити матеріальний збиток у розмірі вартості вивезеної неврахованої продукції.

Аудит обліку відвантаження і реалізації готової продукції.

Готова продукція - це вироби і напівфабрикати, що відповідають діючим стандартам чи затвердженим технічним умовам, прийняті на склад чи замовником. Під відвантаженою продукцією розуміють продукцію і послуги, платіжні документи які здані постачальником у банк, але не оплачені покупцями. Реалізація продукції (робіт, послуг) може проводитися за наступними цінами: по вільних відпускних цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державних регульованих оптових цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державним регульованим роздрібним цінам і тарифам, що включають ПДВ.

Аудитору необхідно перевірити:

· чи укладені договори на постачання готової продукції і правильність їхнього оформлення;

· чи правильно оформлені документи на відвантаження продукції;

· чи правильно оформлені ціни на відвантажену продукцію;

· чи правильно установлені відпускні ціни з урахуванням оплати витрат по доставці продукції від постачальника до покупця відповідно до укладеного договору постачання;

· чи вчасно пред'являлися в банк платіжні вимоги-доручення за відвантажену продукцію;

· чи правильно оформлені документи по відпуску продукції, якщо продукція відпускається безпосередньо зі складу постачальника;

· чи правильно організований складський облік готової продукції;

· чи правильно ведеться аналітичний і синтетичний облік відвантаження і реалізації продукції.

Аудит обліку витрат на продаж.

Витрати, зв'язані з продажем продукції, товарів, робіт і послуг, враховуються на рахунку "Витрати на збут" . До них відносяться: витрати на упакування виробів на складах готової продукції; витрати по доставці продукції на станцію відправлення, навантаженню у вагони, судна, автомобілі й інші транспортні засоби; комісійні збори і відрахування, що сплачуються збутовим і іншім посередницьким організаціям; витрати на рекламу; витрати на представницькі витрати й інші аналогічні по призначенню витрати.

Аудитору необхідно перевірити:

· правильність включення витрат до складу витрат на збут;

· дотримання встановлених нормативів витрат на рекламу (при перевищенні встановлених нормативів витрат на рекламу оподатковуваний прибуток повинний бути збільшений на суму перевищення);

· дотримання основних положень по облік тари на підприємствах, а саме, правильне і своєчасне документальне відображення операцій по заготовлянню, надходженню і відпуску тари на складах, у цехах, ділянках і інших місцях її збереження;

· правильність ведення аналітичного обліку по рахунку "Витрати на збут" і відомості;

· правильність складання бухгалтерських проводок по операціях з тарою;

· правильність відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних операцій чи операцій, здійснюваних на бартерній основі;

· відповідність записів синтетичного й аналітичного обліку записам у головній книзі (при журнально-ордерній формі обліку) і балансі.

Джерелами проведення аудиторської діяльності є:

1. Урожай зернових культур - первинні документи: путівки на вивезення продукції з поля, Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля, талони шофера і талони комбайнера, Дорожній лист вантажного автомобіля; зведені регістри: Відомість руху зерна та іншої продукції, Книга (картка) складського обліку, Реєстр приймання зерна вагарем, Реєстр приймання зерна від шофера; Акти на сортування і сушіння продукції рослинництва.

2. Продукція овочівництва, садівництва, картоплі та баштанних культур - Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Книга складського обліку.

3. Корми - Акти на оприбуткування пасовищних кормів, Відомість витрати кормів, Акт прийняття грубих і соковитих кормів, Журнал обліку затрат кормів, Книга складського обліку.

4. Продукція тваринництва - Журнал обліку надою молока, Відомість руху молока, лімітно-забірні картки, товарно-транспортні накладні, Книга складського обліку; Акт настригу і приймання вовни, Щоденник надходження та відправки вовони на заготівельні пункти, Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Картки обліку руху дорослої птиці, внутрішньогосподарські накладні.

5. Продукція промислових та переробних підрозділів - Звіт про переробку продукції, внутрішньогосподарські накладні, ТТН (відправка продукції на сторону), Відомість переробки молока та молочних продуктів, Акти на вибуття тварин і птиці

6. Документи і регістри пов'язані з відображенням операцій з готовою продукцією в синтетичному і аналітичному обліку - ПКО, платіжні дорученя, виписки банку, журналі-ордері 5 с.-г. і журналі-ордері №5А, відомості до них у розрізі МВО за масою, кількістю та собівартістю або оптовими цінами - в окремих підприємствах [22].

7. Звітність - це підсумковий етап обліку і аудиту, що являє собою найобєктивнішу і най достовірнішу основу для аналізу фінансової діяльності. У другому розділі активу балансу «Оборотні активи» у рядку 130 наведена стаття «Готова продукція». Ця стаття показує запаси виробників на складі, оборобка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Також порядок відображення у звітності готової продукції характеризується статтею «Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) «Звіту про фінансові результати», «Чистий дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

8. Документи пов'язані з проведенням інвентаризацій і перевірок - Акт про проведення інвентаризації готової продукції, Протоколи, попередні аудиторські висновки і т.д. [3]

2.3 Методика проведення аудиту

Термін "метод" означає сукупність прийомів праці у якій-небудь області, спосіб досягнення якоїсь мети. Існують різні прийоми, характерні для фахівців різних областей знань, якими можуть користатися аудитори, застосовуючи їх у залежності від поставленої задачі. Знання специфіки діяльності визначеної організації в сполученні з прийомами, обраними правильно й у визначеній послідовності, дозволяють аудиторам більш ефективно проводити перевірки.

Методи перевірки прийняті підрозділяти на дві групи: методи фактичної перевірки; методи документальної перевірки [19]. До основних методів фактичної перевірки, якими можуть користатися аудитори, виходячи з права самостійно визначати форми і методи перевірки, керуючись вимогами нормативних актів і умов договору з суб'єктом чи змісту доручення державних органів, відносяться:

· огляд;

· обстеження;

· інвентаризація;

· контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;

· лабораторний аналіз якості матеріалів, товарів, сировини і готової продукції;

· експертна оцінка;

· опитування;

· перевірка обсягів виконаних робіт.

Огляд. За допомогою цього методу можна з'ясувати, наприклад, умови збереження майна, документів; стан виробничих, складських торгових приміщень. Огляду піддають різноманітні об'єкти: територію, місця збереження матеріальних активів, документів, виробниче і торгове устаткування, готову продукцію, контрольно-касові машини. У процесі огляду можуть бути виявлені докази, що свідчать про порушення чи зловживання.

Обстеження. Обстеження являє собою як би продовження огляду, але з одночасним ознайомленням з документами як нормативними, так і виправдувальними; з одержанням пояснень від відповідальних осіб. Ефективні результати дає обстеження при перевірках технології виробництва продукції в цехах, порядку прийому, збереження, відпуску і реалізації продукції, товарів.

Інвентаризація. Відповідно до закону України "Про бухгалтерський облік" підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію майна і зобов'язань, у ході якої необхідно перевіряти і документально підтверджувати їхню наявність, стан і оцінку. Основними цілями інвентаризації відповідно до Методичних указівок по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань є:

· виявлення фактичної наявності майна;

· зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку;

· перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань.

Інвентаризація є найбільш ефективним методом фактичної перевірки вірогідності показників балансу, що є складовою частиною бухгалтерської звітності. Однак підприємства, що підлягають обов'язковому аудиту відповідно до законодавства України, повинні включити до складу бухгалтерської звітності й аудиторський висновок. Безумовно, позитивний висновок аудиторської організації буде означати, що звітність у всіх істотних аспектах відбиває активи і пасиви на звітну дату, виходячи з нормативного акта, що регулює бухгалтерський облік і звітність. Різновидом вибіркових інвентаризацій є контрольні перевірки з метою визначення правильності включення інвентаризаційною комісією в опис фактичних залишків матеріалів, коштів, товарів і іншого майна. До порядку проведення інвентаризації пред'являються визначені вимоги. Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації може служити підставою для визнання її результатів недійсними. Дуже важливо, щоб до документів, що представляються для оформлення опису нестачі цінностей і псування понад норми природного збитку, були обов'язково прикладені рішення слідчих чи судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб або відмовлення на стягнення збитку з винних осіб, або висновок про факт псування цінностей, отриманий від відділу технічного контролю чи відповідних спеціалізованих організацій (інспекцій по якості й ін.).

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво застосовують у тих випадках, коли необхідно установити фактичні витрати сировини чи матеріалів на виробництві, вихід напівфабрикатів, готової продукції, кількість відходів. Застосовують його і для перевірки діючих чи тих, що раніше діяли на підприємстві норм витрат сировини і матеріалів, технологічного процесу, продуктивності устаткування і т.п. Для цього проводять відповідний виробничий експеримент (наприклад, виготовлення зразків виробів, випічка кулінарної продукції й ін.).

Перед контрольним запуском сировини у виробництво варто визначити, по яких видах продукції, що випускається, буде проведений експеримент. При цьому враховуються претензії до якості виробів чи відомості про перевитрату по окремих видах матеріалів, завищених нормах і т.д. Якщо експериментом ставлять на меті перевірити фактичне виробництво готової продукції, то необхідно, щоб експериментальне виробництво здійснювалося в тих же умовах, у тім же порядку, у якому воно здійснювалося раніше. Якщо буде встановлено, що характер і умови виробництва не змінилися, то в якості контрольного може бути прийнятий будь-який черговий запуск сировини у виробництво.

Завдяки експерименту уточнюються норми, підсилюється контроль за списанням фактичної витрати сировини і виходом продукції. Крім того, можуть бути виявлені недоліки в нормуванні і технології виробництва, перекручування в якісних показниках продукції й інші порушення.

Лабораторний аналіз якості матеріалів, товарів, сировини і готової продукції. Використання даного методу дає можливість контролювати якість матеріалів, що надходять, товарів, сировини, а також готової продукції і напівфабрикатів; дозволяє виявити факти використання некондиційної сировини, недотримання норм витрати. Ці й інші факти можуть свідчити, наприклад, про порушення технологічного режиму, установлених норм і т.д. Аналіз може проводитися відділом технічного контролю чи відповідними спеціалізованими організаціями (інспекцією по якості й ін.).

Вилучення проб (зразків) для лабораторного аналізу повинне вироблятися відповідно до інструкцій про порядок інспектування підприємств визначених галузей народного господарства.

Експертна оцінка об'єктів перевірки буває необхідна при дослідженні спеціальних питань. Може бути використана робота оцінювача, інженера, геолога, актуарія і (чи) іншого експерта. Експерт, роботу якого аудиторська організація використовує при проведенні аудита, повинний мати:

· відповідну кваліфікацію, як правило, підтверджену відповідними документами (кваліфікаційний атестат, ліцензія, диплом і т.п.);

· відповідний досвід і репутацію в області визначених знань, підтверджену, як правило, відкликами, рекомендаціями, публікаціями і т.п.

Аудитору також необхідно дослідити контрольні процедури, такі як:

· наявність внутрішніх інструкцій;

· посібників і реальність їхнього застосування,

· поділ обов'язків,

· методи складання документації і записів,

· схеми документообігу (бажано узагальнити побільше виправдувальних документів).

Також не можна забувати про документальний метод перевірки, за допомогою якого перевіряються як первинні так і зведені документи, що стосуються надходження, вибуття та зберігання готової продукції, облікові регістри та фінансова і статистична звітність.

2.4 Документальне оформлення результатів перевірки

Основною найбільш важливою, відповідальною і трудомісткою частиною роботи аудитора являється збір аудиторських доказів по всім об'єктам контролю. На основі аналізу і узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить висновок щодо правильності ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального контролю та підтвердження третьої сторони.

Законом України «Про аудиторську діяльність» [1] визначено, що аудит проводиться на підставі угоди між аудиторською фірмою (аудитором) і замовником (3). Проте в міжнародних стандартах обов'язково вказується на необхідність оцінки усіх аспектів незалежності під час укладання такої угоди, тому що аудиторська фірма буде нести відповідальність за порушення вимог до незалежності і результати аудиту визнаються недійсними. Але перед тим як складати з аудитором договір, замовник повинен надіслати до аудиторської фірми Листа - запита (дод.4), через відповідний термін аудиторська у відповідь надішле на дане підприємство Лист-відповідь (дод.5).

Аудитор повинен планувати свою діяльність по трьох основних причинах:

- це дає аудитору можливість отримати достатню кількість свідчень про стан справ клієнта;

- допоможе мінімізувати витрати на аудит;

- дозволить уникнути непорозумінь з клієнтом.

У зв'язку з цим важливе значення має перевірка виконання договорів на реалізацію продукції. Виявлені порушення договорів аудитор оформляє Відомістю встановлених порушень договірної дисципліни при реалізації готової продукції (дод.9). У деяких підприємствах договірна ціни занижують порівняно з собівартістю продукції, що призводить до нереального відображення доходів або збитків від реалізації продукції. Такі порушення групують у нагромаджувальні відомості. (дод.10). Для проведення аудиту готової продукції аудитор складає загальний план аудиту (дод. 6), який детальніше розшифровується в програмі аудиту(дод.7).

Із самого початку зазначимо, що методологія є важливим інструментом роботи аудитора. Тому перед початком проведення аудиторської перевірки необхідно скласти методику проведення майбутньої перевірки, в якій повинні зазначатися всі контрольні точки процесу аудиту. (див. дод.1)

Для отримання аудиторських доказів, які підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку використовується прийом фактичного контролю - інвентаризацію. Зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан об'єкта, що підлягає перевірці. Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності активів, зокрема готової продукції. Це дає можливість виявити недостачі або лишки.

За фактом проведення інвентаризації аудитор складає висновок, (дод. 8) дані проведеної інвентаризації звіряються з даними поточного обліку і робляться висновки про результати інвентаризації.

Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок. Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 “Аудиторський висновок” та № 28 “Аудиторські висновки спеціального призначення”. Законом України “Про аудиторську діяльність” та національним нормативом України з аудиту № 26 передбачено, що аудитор повинен проаналізувати і оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів для формування висновку.

Після завершення аудиту один примірник підсумкової документації (аудиторського висновку та додаткової документації) залишається в аудитора (аудиторської фірми). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, передбачених законодавством.

Після закінчення аудиту робочі документи залишаються в аудитора. Його право власності на ці документи обмежується етичними нормами та зобов'язанням конфіденційності перед клієнтом. Їх не можна вилучати або вимагати в аудитора, за винятком випадку, коли органами міліції на аудиторську фірму заведено кримінальну справу.

Аудитор повинен організувати надійне зберігання робочих документів, щоб забезпечити конфіденційність. Термін зберігання визначається як практикою аудиторської діяльності, так і строком позовної давності у разі, якщо клієнт порушить справу проти аудитора.

3. Основні напрямки вдосконалення аудиту готової продукції

У загальному вигляді проблема розвитку системи внутрішнього контролю на рівні будь-якого промислового підприємства полягає у вироблені комплексного, системного підходу і пов'язаних з ним методичних рішень, які б були здатні створити практичні умови для її впровадження та функціонування.

У ринковому конкурентному середовищі дана проблема набуває особливої актуальності, оскільки на злагоджене та ефективне ведення господарської діяльності визначальний вплив здійснює діюча система внутрішнього контролю. На ефективність роботи підприємства суттєво впливає наявність контролю та контрольних процедур, що описують основні бізнес-процеси. Важливою складовою загальної проблеми розвитку системи внутрішнього контролю є отримання уявлення про її фактичний стан, що сформує передумови для її вирішення, дозволить визначити «вузькі» місця в методиці та організації внутрішнього контролю на підприємстві та стане основою для подальших прикладних досліджень з цього питання [26].

Ми вже зазначали, що в системі управління даного підприємства Липоводолинського Райснабу невідкладною потребою є удосконалення системи внутрішнього контролю та запровадження єдиної форми обліку.

Перш за все необхідна наявність компетентного персоналу, що заслуговує на довіру, з чітко визначеними правами та обов'язками є найважливішим елементом внутрішнього контролю. Працівники підприємства мають бути компетентними, чесними і ретельними, а права та обов'язки кожного працівника повинні бути чітко визначені в посадових інструкціях.

По - друге, розглядаючи журнальну форму обліку, як найбільш поширену, слід зазначити таку її незручність як складність отримання інформації про записи, відображені за дебетом окремого рахунку, без використання відповідних дебетових відомостей. Здійснивши аналіз рекомендованої для обліку операцій Відомості 5.1 слід виділити деякі моменти, що потребують особливої уваги, а саме: інформація щодо джерела надходження готової продукції. Більш того, добути інформацію про рух грошових коштів після придбання оборотних активів безпосередньо з інших облікових регістрів дуже складно (аналогічна проблема існує відносно інформації про операції із їх вибуття). Якщо підприємство здійснюватиме бухгалтерський облік без використання комп'ютерної техніки, то будь-який регістр для ручної обробки буде громіздким, незручним у формуванні та використанні з властивою йому великою ймовірністю помилки. Отже, необхідно ввести автоматизовану форму обліку.

Також необхідно проводити внутрішній контроль (інвентаризацію) не тільки при планових перевірках, а й у між інвентаризаційний період. Через необхідно розподілити обов'язки між членами інвентаризаційної комісії.

На нашу думку, для підвищення контролю за готової продукції необхідно встановити додатковий склад “Готова продукція - заготовка ”.

І на останок, для здійснення контролю за готовою продукцією як на складі, так і у бухгалтерії малого підприємства рекомендовано застосовувати аналітичний облік, тобто субрахунки, на яких готова продукція обліковувалась би за її технічними особливостями (розміром гнутого профілю, довжиною, товщиною).

Висновки та пропозиції

Готова продукція - це продукція, яка пройшла обробку, випробування, приймання, укомплектована згідно умов договорів із замовниками, відповідає технічним умовам і стандартам.

На відміну від речової продукції, під якою розуміється вираз готова продукція, цей вид продукції називають «виконані роботи і послуги».

Таким чином, продукція підприємства складається з готової продукції та виконаних робіт і послуг.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях вимуру: натуральних, умовно - натуральних (показники необхідні для одержання узагальнених показників з обміну однорідної продукції).

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є господарські операції пов'язані з готовою продукцією в Липоводолинському Райснабі.

В Липоводолинському Райснабі не практикується застосування зовнішньої незалежної перевірки аудиторами публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та ін. інформації щодо фінансово-господарської діяльності. Отже, цілком очевидно, що в системі управління даного підприємства невідкладною потребою є удосконалення системи внутрішнього контролю та запровадження єдиної форми обліку.

Основними нормативними документи, які регулюють операції з готовою продукцією є П(С) БО № 9 «Запаси» і П (С)БО №16 «Витрати».

Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено два рахунки - 26 «Готова продукція» і 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва ”.

Аудитори застосовують різні методи фактичного та документального контролю за грошовими коштами. Насамперед перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність їх функціонування

Метою аудиту операцій з готовою продукцією є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху готової продукції, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку готової продукції відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Аудит готової продукції можна поділити на чотири етапи: - аудит обліку готової продукції, аудит неврахованої продукції, аудит обліку відвантаження і реалізації готової продукції та аудит обліку витрат на продаж.

Збільшення обсягів виробництва та насичення ринку товарами та насичення ринку товарами з платоспроможним попитом є одним з найважливіших завдань усіх галузей господарств України на етапі реформування економіки. Тому не дивно, що аудиту готової продукції в сучасних умовах займає чи не найперше місце.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» // Голос України. -2003. - 28 травня

2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” від 16.07.99 р. №996-XIV.

3. Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затв. наказом Мінфіну України від 25.07.95 р. № 128

4. Кодекс України про адміністративні порушення від 7 грудня 1984 року №8074 - Х

5. Наказ Мінфіну України № 291 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування» від 30.11.99 р.

6. Національний норматив аудиту № 6 “Документальне оформлення 18.12.1998 р. № 73

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1“Загальні вимоги до фінансової звітності ” N 87 від 31.03.99 9

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затвердж. Наказом Мінфіном Украхни від 20 жовтня 1999 р. №246

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердж. Наказом Мінфіном України від 20 жовтня 1999 р. №246

10. Гринавцева Е.В. Особенности применения и методика проведения внутреннего аудита реализации готовой продукции и определения финансового результата в малых предприятиях. // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету: Економічні науки. Частина І. - Вип. 4. - Кіровоград: КДТУ, 2003. - 119 ст.

11. Нагорний В. Коли і як проводять інвентаризацію // Все про бухгалтерський облік №112 (1023) від 29 листопада 2004 р. - ст.5

12. Хліпальська М. Вплив витрат на придбання та зберігання запасів на взаємозв'язок «витрати-продаж-прибуток»// Бухгалтерський облік і аудит №5, від 12.2004 - ст. 37

13. Андрєєв А.В. “Практичний аудит”. Підручник. - М: -Економіка, 2004 - 120 ст

14. Андросов А.М. Внутренний аудит на предприятии:Пособие для директора, ревизора, главного бухгалтера. - Днепропетровск.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 2004-224с.

15. Білик М.Т. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств : Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 628 ст.

16. Білуха М.Т. Аудит в бізнесі. Посібник для сільськогосподарського бізнесу - Дніпропетровськ: Перском, 2004 - 240ст.

17. Білуха М.Т. Бухгалтерський облік і фінансова звітність - об'єкти фінансового контролю. Метод.посібник. - К.: Атіка, - 2003. - 304ст.

18. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 300ст.

19. Даньків Й.Я. Стандартизація обліку і аудиту: Навчальний посібник - К.: Знання, 2004. - 310 с.

20. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: ТОВ «Знання», КОО. - 2001. - 402 ст.

21. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. К.: Ділова Україна, 2006 - 374ст.

22. Кулаковська, Л.П. Основи аудиту: Навч. посiб. для студ. вищ. навч. закл. освiти України I-IV рiвнiв акредитацiї / Людмила Петрiвна Кулаковська, Юрiй Володимирович Пiча.-К.; Л.: Каравела: Новий Свiт-2000, 2002.-500 с.

23. Нидлз Б., Андерсен Х., Колдеул Д.[ Нидлз Б., Андерсен Х., Колдеул Д. Принципи бухгалтерського обліку і аудиту: Пер. з англ.. -К.: Фінанси і статистика, 2003. - 560ст

24. Огійчук М.Ф. «Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища осівта, 2003. - 800 ст.,322.

25. Палій В.Ф. Основи калькулювання. - К.:Фінанкси й статистика, 2006. - 288 ст.

26. Савченко В.Я. Аудит: Навчальний посібник: Навчальне видання. - К.: КНЕУ, 2005.- 322 c.

Додаток 1

Методика аудиту готової продукції

Замовник Липоводолинський Райснаб

складено 20 березня 2006 р Перевірено__Іванов І.І._________________

виконавець Аудиторська фірма «Доброта», дата початку 20.03.2006 р.

Складові методики аудиторської перевірки

Контрольні точки аудиту

Собівартість реалізації

Комерційні витрати

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены