Теоретичні основи обліку грошових коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні основи обліку грошових коштів
• 1.1 Облік грошових коштів: План, завдання класифікація грошових коштів
• 1.2 Нормативно-законодавче регулювання обліку грошових коштів
• 2. Стан обліку грошових коштів на підприємстві
• 2.1 Загальні відомості про підприємство. Характеристика фінансового стану і бухгалтерської служби підпримства
• 2.2 Облік касових операцій на підприємстві
• 2.3 Облік грошових коштів на рахунках в банку
• 2.4 Облік інших грошових коштів на підприємстві
• 2.5 Відображення руху грошових коштів в звітності підприємства
• 3. Шляхи вдосконалення обліку грошових коштів на підприємстві
• 3.1 Вдосконалення первинного та синтетичного обліку грошових коштів
• 3.2 Організація обліку грошових коштів на підприємстві при застосуванні комп'ютерних систем обліку
• Висновки і пропозиції
• Список використаних літературних джерел
• Додатки
• облік грошовий бухгалтерський касовий

• Вступ
• Актуальність. Більшість операцій, що відбуваються на підприємстві, пов'язані з придбанням, виробництвом і продажем товарів та послуг, і, у зв'язку з цим оплатою та одержанням грошових коштів. Оскільки грошові кошти мають здатність обертатись, ступінь ризику помилок в обліку та контролю на цій ділянці обліку досить великий. Тому важливим завданням є організація обліку, аналізу і аудиту грошових коштів з метою забезпечення мінімальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності, реальності, повноти і законності наведеної інформації про неї. Отже, питанням обліку грошових коштів має приділятись серйозна увага.
• Вказані обставини вимагають подальшого дослідження особливостей обліку операцій з грошовими коштами і внесення, на цій основі, пропозицій по удосконаленню обліку та аналізу господарської діяльності підприємства. Крім того, необхідна також подальша наукова розробка питань, пов'язаних з дослідження суті поняття "грошові кошти", її ролі в інформаційному забезпеченні управління підприємством, оптимізації основних показників і кількості носіїв первинної інформації по складанню і аналізу фінансової звітності.
• Суттєве практичне значення викладених питань дозволить виявити шляхи покращення фінансово-економічного становища підприємства.
• Тема: „Облік грошових коштів підприємства".
• Метою роботи є вивчення та практична оцінка обліку грошових коштів підприємства, а також напрямів його удосконалення.
• Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання роботи :
• - вивчення теоретичних аспектів обліку грошових коштів;
• - характеристика підприємства і технології виробництва;
• - висвітлення питань організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві;
• - на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо обліку грошових коштів на підприємстві.
• Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю „Слав`яна Стиль ", основним видом діяльності якого є деревообробка та виготовлення меблевих виробів.
• Предмет дослідження - облік операцій з грошовими коштами на підприємстві.
• Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які в курсовій роботі використовуються для аналітичних розрахунків були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів досліджуваного підприємства.
• Структура роботи: Робота складається з вступу, 3-х розділів, списку використаних джерел та додатків.


1. Теоретичні основи організації обліку грошових коштів

1.1 Облік грошових коштів

Для розуміння сутності грошових коштів, потрібно уяснити їхню роль. В зв'язку з цим прийнято вважати, що найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях.

Традиційно в економічній науці виділяють п'ять основних функцій грошей:

1. міра вартості;

2. засіб обігу;

3. засіб платежу;

4. засіб нагромадження;

5. світові гроші.

Перелічені функції у своїй системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв`язок між товаровиробниками.

Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків - національну валюту. Масштаб цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов`язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Акт реалізації товару на ринку або акт перетворення товару в гроші - центральний, найважливіший у ринковому господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою: Т1 - Г - Т2; де Т1 - Г - продаж товару; Г - Т2 - купівля іншого товару на гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб`єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

Ці дві основні функції найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об`єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей - валютний курс.

Зі сказаного вище можна виділити три основні властивості грошей, що розкривають їх суть:

- гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;

- гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається ціна товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчою вартістю товарів;

- гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.

Кожна з вищевказаних функцій має свою специфіку, але при цьому діє у взаємозв`язку з іншими функціями, і будь-яке непорозуміння в системі функціонування грошей руйнує їх стійкість та протидіє виконанню законів грошового обігу.

На підприємстві грошові кошти формуються при утворенні статутного фонду, який являється початковим джерелом власних коштів підприємства та в подальшому використовуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства.

Грошові кошти підприємств знаходяться на розрахунковому, валютному та інших рахунках, в касі.

Джерелами грошових коштів на підприємстві є:

- надходження від основної діяльності: виручка від реалізації продукції, робіт та послуг;

- надходження від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства: фінансово-банківської та страхової системи; від продажу акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; внесення коштів на депозитні рахунки; від здачі майна в оренду.

Частина отриманих коштів відраховується до бюджету та позабюджетних фондів, виконання зобов'язань перед банками, страховими організаціями, іншими суб'єктами господарювання, а частина формує валовий та чистий прибуток підприємства.

Грошові фонди - це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів відносяться: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), фонд розвитку виробництва, фонд соціальних потреб, фонд матеріальної допомоги, резервний фонд.

Статутний фонд використовується для інвестування в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці - для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд - для фінансування капітальних вкладень і капітального ремонту. Фонд споживання - для фінансування відтворення робочої сили. Фонд накопичення - для розвитку підприємства.

Фінансові ресурси - грошові кошти, які знаходяться в розпорядженні підприємства і призначені для реалізації його фінансових зобов'язань та витрат стосовно розширеного відтворення.

Джерелами утворення фінансових ресурсів на підприємстві є власні (і прирівняні до них) та залучені кошти.

Обсяг виробництва, його ефективність обумовлює розмір, склад та структуру фінансових ресурсів підприємства. В свою чергу від величини фінансових ресурсів залежить ріст виробництва, соціально-економічний розвиток підприємства.

Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість підприємства.

Отже, грошові кошти - кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і так далі.

Основним джерелом (каналом) надходження грошових коштів в госпрозрахункових підприємствах є виручка від реалізації продукції, робіт та послуг, здійснених на сторону. Крім цього, грошові кошти на рахунки підприємств можуть надходити у вигляді бюджетних асигнувань, виручки від ліквідації основних засобів, реалізації непотрібного майна, у вигляді страхових відшкодувань, від продажу валюти та валютних цінностей, від здачі майна в оренду, у вигляді фінансової допомоги від вищестоящих органів управління, у вигляді банківських відсотків по розрахунково-депозитним операціям, у вигляді пені, штрафів, недоїмок за порушення господарських договорів, у вигляді бюджетних дотацій, субвенцій і т.д.

При цьому, виручка від продажу продукції, товарів, робіт та послуг підприємствам та організаціям, робітникам, службовцям та населенню може надходити як у безготівковому порядку на відповідні рахунки підприємств-постачальників (продавців) в банках, так і готівкою в їх каси з подальшим її внесенням в банк для зарахування на поточний рахунок. Інші надходження грошових коштів зараховуються як правило на поточний рахунок підприємства.

Всі грошові кошти що надходять підприємству або на його ім'я, зберігаються на відповідних рахунках в установах банку. Однак в межах ліміту, встановленого банком, грошові кошти можуть зберігатися і в касі підприємства. Зберігання грошових коштів в касі господарства понад ліміту допускається на протязі трьох днів під час виплати заробітної плати (оплати праці).

Таким чином, грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

Грошові кошти можуть бути охарактеризовані на базі застосування статичного та динамічного підходів (див рис1.1).

Статичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства на конкретний час. В рамках статичного підходу грошові кошти прийнято розглядати з двох точок зору: бухгалтерської та економічної.

З бухгалтерської точки зору грошові кошти підприємства є сукупністю залишків грошей, які обліковуються на окремих бухгалтерських рахунках та знаходять відображення в балансі підприємства. В складі грошових коштів виділяють:

1.Залежно від рахунку , на якому вони відображені : грошові кошти в касі; грошові кошти на поточних рахунках рахунках; грошові кошти на валютному ринку; грошові кошти у підзвітних осіб.

2. За призначенням: грошові для обороту, для спеціального призначення.

3. За місцем зберігання: грошові кошти в банку, в касі, у підзвітних осіб.

Економічна точка зору на грошові кошти підприємства передбачає використання таких підходів до характеристики їх складу, обсягу та розміру.

Рис.1.1. Характеристика статичного і динамічного підходу до визначення грошових коштів підприємства

1. Залежно від підходу до визначення обсягу грошових коштів виділяють:

- в широкому сенсі - як грошові кошти авансовані у майно підприємства;

- у вузькому сенсі - як частина оборотних активів, яка безпосередньо знаходиться в грошовій формі.

2. Залежно від джерела утворення виділяють:

- власні грошові кошти;

- позикові грошові кошти.

3. Залежно від натурально-речової форми грошові кошти підприємства можуть бути представленні:

- готівкою;

- безготівковими грошима.

4. Залежно від ступеня ділової активності грошові кошти підприємства можуть бути розділені на: активні гроші та пасивні гроші. До активної частини відносять грошові кошти, які беруть участь в обороті, використовуються як засіб платежу. Пасивні гроші не використовуються в господарському обороті, а резервуються для покриття певних потреб підприємства.

5. Залежно від функціонального призначення наявні грошові кошти розглядають як запас коштів, створений з певною метою.

Залежно від потреб, що задовольняються, виділяють чотири види запасів грошових коштів:

1. Операційний запас грошових коштів, потрібний для ведення бізнесу, фінансування поточних господарських операцій.

2. Страховий запас, представлений грошовими коштами, які зберігаються в резерві на випадок непередбачених змін.

3. Спекулятивний запас грошових коштів, метою створення якого є отримання додаткового прибутку від спекулятивних операцій завдяки використанню сприятливої кон'юнктури окремих ринків для проведення позапланових закупок ресурсів.

4. Компенсаційний запас грошових коштів, потреба та розмір якого залежить від практики взаємодії підприємства з банком, що його обслуговує. Комерційні банки вимагають від боржника підтримувати певний залишок коштів на рахунку в банку, прямо пропорційний або сумі кредиту, або сумі комісійних.

В основі грошових коштів підприємства лежить поняття грошового обороту. Грошовий оборот є результатом функціонування реальних грошей та охоплює виконання ними функцій засобу обігу, засобів платежу і засобів накопичення. Здійснення усіх видів діяльності підприємства породжує рух грошових коштів у формі надходжень і витрат.

Цей рух являє собою безперервний процес і визначається як грошовий потік.

Основними завданнями організації обліку грошових коштів є :

Правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій;

Забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;

Своєчасне і правильне документування операцій з руху грошових коштів та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку;

Здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в т.ч. за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;

Проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

1.2 Нормативно-законодавче регулювання обліку грошових коштів

Механізм здійснення готівкових та безготівкових операцій регулюється певною законодавчою і нормативною базою. Розглянемо нормативні акти в таблиці 1.1.

Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних документів, що опосередковано впливають на облік операцій з грошовими коштами.



Таблиця 1.1 Нормативні акти, що регулюють питання обліку операцій з грошовими коштами

№ з/п	Нормативне джерело	Стислий зміст
1	Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV	Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні
2	Інструкція щодо застосування плану рахунків. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. №291	Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках
3	Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6.07.1995 р. №226/95-ВР зі змінами і доповненнями	Визначає правові принципи застосування реєстраторів розрахункових операцій в сері торгівлі, громадського харчування та послуг.
4	Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою правління НБУ 19.02.2001 р. №72 зі змінами від 01.08.2001 р. №311);	Визначає правові принципи здійснення операцій з готівковими коштами в національній валюті.
5	Інструкція "Про безготівкові розрахунки в національній валюті", затв. Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року № 135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318	Визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та документообігу, введені в господарський обіг України. Інструкція розповсюджується на підприємства, організації, установи всіх видів та форм власності, банки та підприємців без статусу юридичної особи і фізичних осіб та є обов'язковою для виконання.
6	Інструкція №146 "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті" від 14.04.2000 року.	Визначає порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті
7	П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87	Визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.
8	Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування" від 27.07.98 р. №263	Визначаються типові форми первинного обліку касових операцій.
9	Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки"	Визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" грошові кошти - це готівка, грошові кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Касові операції, згідно з Положенням №72 про ведення касових операцій у національній валюті України, - це операції підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами, пов'язані з прийманням та видачею готівки при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій в касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з Положенням № 72 визначено порядок приймання і видачі готівки та оформлення касових операцій, порядок ведення касової книги і зберігання грошей, ревізія каси і контроль за дотриманням касової дисципліни підприємствами, установами та організаціями України. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності [4, с. 2]. 1 серпня 2001 року Національний банк України видав Постанову "Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 311, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за № 731/5922. Згідно цієї Постанови НБУ усуваються будь-які обмеження на готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації та сертифікації України). Підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, подають заявку-розрахунок на власний розсуд до будь-якої установи банку, в якому відкрито його поточний рахунок, а іншим установам банків - копії заявки-розрахунку з установленим лімітом каси [7, с. 5].

Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року затверджено Інструкцію "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України". Дана Інструкція розроблена відповідно до законодавства України.

Інструкція регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України. Установи банків відповідно до нормативно-правових актів Національного Банку України здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних регіонів.

Механізм безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообіг визначені Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в національній валюті", затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року № 135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318, яка визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та документообігу, введені в господарський обіг України. Ця Інструкція розповсюджується на підприємства, організації, установи всіх видів та форм власності, банки та підприємців без статусу юридичної особи і фізичних осіб та є обов'язковою для виконання. Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб`єктами підприємницької діяльності.



2. Стан обліку грошових коштів на підприємстві

2.1 Загальні відомості про підприємство. Характеристика фінансового стану і бухгалтерської служби підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю " Слав`яна Стиль" (далі ТОВ " Слав`яна Стиль") засноване в 1999 р. В своєму складі має один цех по виробництву меблевих виробів, матеріальні склади для зберігання сировини і готової продукції, а також магазин.

Метою діяльності товариства є отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є:

Виробництво та реалізація меблевих виробів;

Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;

Зовнішньоекономічна діяльність;

Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

ТОВ " Слав`яна Стиль" має самостійний баланс, поточний рахунок в установах банків, печатку зі своєю назвою.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

Організаційна структура управління підприємства представлена на рис.1.1.

На схемі суцільними лініями показані взаємодії безпосереднього підпорядкування, крапками - функціональні взаємозв'язки, що носять непрямий, рекомендаційний характер.

Рис. 1.1. Схема управління ТОВ "Слав`яна Стиль"

Відповідно до організаційної структури управління ТОВ „Слав`яна Стиль" підприємство очолює директор, що організує всю роботу підприємства і несе повну відповідальність за його стан і діяльність перед державою і трудовим колективом. Директор представляє підприємство у всіх установах і організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає накази по підприємству

Повноваження установчих зборів і директора товариства визначаються статутом товариства.

До функцій технічного директора відносяться:

1. він є заступником генерального директора;

2. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на підприємстві;

3. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і профілактичних робіт;

4. контроль якості сировини, моніторинг запасів сировини, своєчасна доставка запасів зі складу.

Відповідно до кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців і службовців визначено посадові інструкції керівників, фахівців і службовців.

Взаємовідносини між товариством і працівниками регулюються колективним договором.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності.

Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємств.

Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства, з правової точки зору, зумовлена двома причинами.

- По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування.

- По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства.

Для виконання контрольних функцій працівники бухгалтерської служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства.

Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили.

Працівники бухгалтерської служби здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей.

На обліковий підрозділ покладається обов'язок не лише здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, а й за відповідність їх змісту чинному законодавству.

Облікові працівники відповідають за збереженість бухгалтерської документації на всіх етапах документообороту, за своєчасність представлення бухгалтерської звітності відповідним користувачам.

Вказівки та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є обов'язковими для виконання всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства.

Неухильне виконання всіх вимог головного бухгалтера щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку повинен забезпечити директор підприємства.

Традиційне трактування функцій бухгалтера виключно як ведення рахунків, складання регістрів і звітності, на сучасному етапі не є повним.

Сьогодні, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим фактором успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін.

Сучасний бухгалтер здійснює широку діяльність, яка включає планування, аналіз і контроль прийнятих управлінських рішень. Він повинен задовольняти потреби всіх користувачів бухгалтерської інформації: зовнішніх і внутрішніх. Адміністративно-господарські обов'язки головного бухгалтера пов'язані із забезпеченням контролю за операціями, пов'язаними з рухом майна підприємства. Роль головного бухгалтера на підприємстві не обмежується організацією і веденням бухгалтерського обліку. До його думки все частіше прислухається керівник навіть у тих питаннях, які відносяться, на перший погляд, до його компетенції. Зокрема, важливе значення має думка головного бухгалтера при виборі аудиторської фірми, укладанні договору на проведення аудиту (надання консультаційних послуг), оскільки відповідно до договору на проведення аудиту перевіряється передусім діяльність бухгалтерської служби, яку він очолює. Прямими споживачами продукції підприємства є оптові і роздрібні споживачі м. Житомира і області. Оцінити реальний поточний стан і ефективність використання ресурсів у ТОВ „Слав`яна Стиль" можна на підставі використання певного комплексу показників (табл.1.2.), використовуючи дані фінансової звітності підприємства за 2009-2011 рр. (Додаток А).

Таблиця 1.2. Економічна характеристика ТОВ „Слав`яна Стиль "

№ з.п.	Показники	2 009 р.	2 010 р.	2 011 р.	Відхилення 2011 р. від 2009 р.
					тис.грн.	%
1	Виручка від реалізації, тис.грн.	345,10	493,86	1 349,69	1 004,6	291,11
2	Чистий дохід від реалізації, тис.грн.	287,58	411,55	1124,74	837,16	291,11
3	Собівартість реалізації, тис.грн.	245,3	348,85	996,48	751,18	306,23
4	Валовий прибуток, тис.грн.	20,91	13,38	34,34	13,43	64,23
5	Чистий прибуток, тис.грн.	14,64	9,37	24,04	9,40	64,21
6	Середньооблікова чисельність працівників	11	11	12	1	9,09
7	Середньорічна вартість, тис.грн. необоротних фондів	160,84	193,78	201,65	40,81	25,37
	оборотних фондів	195,13	208,45	307,45	112,32	57,56
8	Фондовіддача, грн.	1,79	2,12	5,58	3,79	211,95
9	Коефіцієнт оборотності	1,47	1,97	3,66	2,18	148,22
10	Продуктивність праці, тис.грн.	26,14	37,41	93,73	67,58	258,51
11	Рентабельність господарської діяльності , %	8,52	3,84	3,45	-5,08	-59,57
12	Рентабельність активів підприємства, %	5,87	3,33	6,75	0,87	14,83

Аналізуючи діяльність підприємства за останні три роки, можна виявити, що різкий ріст основних показників приходиться на 2011-й рік, що пов'язано з розширенням сфер діяльності підприємства. Новим напрямом у господарській діяльності підприємство стало виробництво Чернових заготовок із дерева для будівельних організацій.

Виручка від реалізації продукції у 2010 р. збільшилась на 124 тис. грн, або на 43,1 %, що пов'язано із зростанням обсягів господарської діяльності. В 2011 р. виручка зросла порінянно з 2010 р. на 713,2 тис. грн., або в 1,7 раз. Таке підвищення пояснюється розширенням сфери діяльності: підприємство розпочало виробництво і реалізацію Чернових заготовок із дерева для будівельних організацій. За період з 2009-2011 рр. виручка від реалізації продукції збільшилась на 837,2 тис.грн., тобто майже в 3 рази. Звичайно, таке підвищення також викликане збільшенням собівартості виробництва.

Собівартість реалізованої продукції за період 2009-2011 рр. зросла на 751,2 тис. грн, або в 3,1 рази. Як видно, зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на валовому прибутку.

Валовий прибуток в 2011 р. зріс в порівнянні з 2009 р. на 13,4 тис. грн., або на 64,2%, хоча в порівнянні з 2010 р. прибуток в 2011 р. зріс майже на 21 тис. грн., тобто в 1,5 рази.

Підйом господарської діяльності у 2011 році пояснюється, перш за все, розширенням сфер діяльності підприємства. Крім того, зростаюча платоспроможність населення дала змогу підвищити обсяги господарської діяльності.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів зросла в 2004 р. в порівнянні з 2010 р. на 40,8 тис.грн., або на 25,4%, що пов'язано із зростанням обсягів господарювання, а саме із розширенням мереж збуту.

Оскільки фонди змінились значно у 2011 р., а фондовіддача залежить від обсягів господарської діяльності , то її рівень зріс на 3,8 грн., або в 2 рази. Це пов'язано із впровадженням нових фондів і зростанням обсягів господарювання.

Оборотні засоби підприємства зросли у 2010 р. на 13,2 тис. грн., або на 6,8% оскільки зросла дебіторська заборгованість, а у 2011 році їх вартість в порівняння з 2010 р. зросла на 99,0 тис. грн., або на 47,5%. Це пояснюється тим, що на підприємстві збільшилась дебіторська заборгованість.

Середньоспискова чисельність працівників у 2010 р. не змінилась., а у 2011 р., коли обсяги реалізації почали зростати, необхідним стало залучення одного працюючого.

Продуктивність праці в 2010 р. зросла на 10,5 тис.грн, або на 34%, а в 2011 р. ситуація істотно покращилась, продуктивність зросла в порівнянні з 2010 р. на 61,3 тис.грн, або в 1,6 раз, що пов'язано зі зростанням обсягу господарської діяльності. В порівнянні з 2009 р. в 2011 р. продуктивність праці зросла на 71,8 тис. грн., або в 2,7 рази.

Слід проаналізувати співвідношення тенденції підвищення фонду оплати праці та продуктивності праці. Для забезпечення умов розширеного відтворення необхідне зростання продуктивності праці більшими темпами, ніж зростання фонду оплати праці, що можна спостерігати на даному підприємстві. Так, у 2011 р. в порівнянні з 2009 р. фонд оплати праці збільшився на 16,1 %, а продуктивність праці зросла на 27,0%. Але така тенденція говорить про низьку матеріальну зацікавленість працюючих в результатах своєї праці, тому слід підвищити оплату праці працівникам.

Рентабельність господарської діяльності по роках була позитивною, так у 2009 р. вона склала 8,5%, в 2010 р. 3,8% , а в 2011 р. 3,5%. Таке зменшення рівня рентабельності оцінюється негативно, відбувається стрімке падіння його рівня, так за період 2009-2011 рр. рентабельність зменшилась більш ніж в два рази. Тому господарську діяльність підприємства можна вважати низькорентабельною. Зменшення рівня прибутковості пояснюється перш за все тим, що на протязі цих років істотно подорожчала закупівельна вартість деревини, зросли витрати на оплату праці, внаслідок чого собівартість реалізації зросла за цей період в 3,1 а ціни реалізації підвищилися не значно, в середньому на 50%. Але не дивлячись на відносно низький рівень рентабельності, господарська діяльність забезпечує оборотність капіталу і є надійним джерелом доходу підприємства.

Для того, щоб оцінити поточний і прогнозний фінансовий стан підприємства, необхідно провести фінансовий аналіз. Він є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності.

Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі та фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його задовільний фінансовий стан.

Оцінити фінансову звітність підприємства допомагають різні фінансові коефіцієнти, які показують фінансові пропорції між різними статтями звітності.

Для визначення ліквідності ТОВ „Слав`яна Стиль" розрахуємо коефіцієнти ліквідності. Згідно таблиці 1.3. можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Таблиця 1.3 Аналіз фінансового стану ТОВ „Слав`яна Стиль"

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Норматив	Відхилення 2011 р. Від 2009 р. (+, -)
Коефіцієнт загальної ліквідності	15,75	8,76	2,95	1,00	-12,80
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	4,47	2,49	0,79	0,70	-3,69
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,49	0,33	0,07	0,20	-0,42
Коефіцієнт автономії	0,94	0,91	0,68	0,50	-0,26
Коефіцієнт фінансової стійкості	15,71	9,65	2,11	1,00	-13,6
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів	0,06	0,10	0,47	1,00	+0,41

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2011 р. є дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 7% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж в 2011 р. має низьке значення, але дорівнює нормативному. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до зменшення свідчить не на користь підприємству.

Показники загальної ліквідності також мають тенденцію до зменшення в 2011 р. На жаль, високі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є негативною рисою фінансового стану підприємства.

Таким чином, можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність досліджуваного підприємства. Але через брак грошових коштів на рахунку підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані у виробничі запаси і незавершене виробництво, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу.

Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів в 2009-2010 рр. була високою : відповідно 94 і 91%%. В 2011 р. частка власного капіталу зменшилась і становила 68%, при нормативному значенні 50%.

Взагалі отримані дані свідчать про не досить високий рівень залежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку фінансового аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів.

Показник фінансової стійкості підприємства є вижчим за нормативне значення. Зниження даного коефіцієнту в кінці 2011 р. обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів.

Згідно даних таблиці 2.2. на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів в 2009 р. припадало 0,06 грн.. позикових коштів, в 2010 р. - 0,10 грн., а в 2011 р. - 0,47 грн. Порівняно з 2009 р. в 2011 р. значно підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

Таким чином, ТОВ „Слав`яна Стиль" має нестійке фінансове становище. Основні недоліки, які виявилися при аналізі, це по перше великий обсяг запасів, в результаті того, що підприємств має сезонні проблеми з сировиною, і тому іммобілізує грошові кошти у запаси. Внаслідок цього, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах.

2.2 Облік касових операцій на підприємстві

Ведення бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства, який підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Головний бухгалтер ТОВ „Слав`яна Стиль" веде облік наявності і руху власного майна, матеріальних ресурсів; господарських операцій всіх видів діяльності, розрахунків з постачальниками за товари і послуги, з покупцями за реалізовані товари, складає всі види періодичної звітності з захистом її у відповідних інстанціях і вирішує інші питання за вказівками керівництва та запитами структурних підрозділів. Посадова інструкція головного бухгалтера ТОВ „Слав`яна Стиль" наводиться в Додатку Д.

Каса товариства з обмеженою відповідальністю " Слав`яна Стиль" - приміщення, яке призначено для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей та касових документів. Усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства у відображаються в касовій книзі.

Керівник підприємств несе у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність за належне обладнання приміщення каси і забезпечення всіх необхідних умов для надійного зберігання грошей у приміщенні каси.

У касі підприємства зберігаються не тільки грошові кошти, але і цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. До них відносяться трудові книжки і вкладні листи до них, бланки довіреностей тощо.

При прийнятті на роботу касира, керівник підприємства під розписку ознайомлює його з порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Доступ у приміщення каси особам, що не мають відношення до її роботи, заборонено.

Основним завданням організації обліку грошових коштів в умовах ТОВ „Слав`яна Стиль" є:

- належний порядок приймання і видачі готівки, оформлення касових документів, зберігання грошей і ведення касової книги;

- здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в т.ч. за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів;

- своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Ліміт каси для підприємства встановлюється установою банку. Підприємство зберігає в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси.

Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на головного бухгалтера підприємства.

Видача готівки під звіт проводиться з каси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки:

- за відрядженнями - протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

- на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту - протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

- на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного робочого дня після видачі готівки підзвіт.

Оприбуткування готівки в касу проводиться касиром на підставі прибуткового касового ордеру за формою КО - 1. В ньому зазначено від кого надійшли кошти, на які цілі або за що їх вносять, сума та дата операції.

Прибутковий касовий ордер заповнюється в бухгалтерії, а потім надходить в касу для оформлення внесення готівки. Платнику видається квитанція з підписами головного бухгалтера і касира, штампом підприємства, відбитком круглої печатки та штампом "сплачено".

Видача готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером за формою № КО-2. Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів див. Таблицю 2.1

Видатковий касовий ордер підписує керівник підприємства, головний бухгалтер і касир, в ньому вказується кому, на які цілі або за що видані кошти, сума та дата. При видачі готівки касир перевіряє правильність оформлення, наявність всіх підписів та документ, що посвідчує особу отримувача. Він, в свою чергу, ставить підпис в тому, що отримав зазначену суму. Видаткові касові ордери завіряються штампом підприємства. Видача готівки також підтверджується штампом "сплачено". Видача готівки по витратному касовому ордеру може проводитися тільки в день складання документа. Виправлення у витратних документах не допускаються.

Таблиця 2.1 Документи для оформлення видаткових касових ордерів

Господарська операція	Підстава
Здача наявної виручки в банк:
-- самостійно	Оголошення на внесення готівки
-- шляхом інкасації	Супровідна відомість
Видача під звіт на господарські потреби	Наказ керівника підприємства
Видача під звіт на відрядження	Наказ керівника підприємства
Виплата забортної платні, допомог матеріальної допомоги	Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість

В бухгалтерії прибуткові касові ордери та видаткові касові ордери нумерують окремо, починаючи з початку року. Всі касові ордери реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Видача готівки з каси підприємства відбувається також за платіжними відомостями. Не отримані в строк кошти депонуються та повертаються в банк, особи, які не отримали кошти, становляться депонентами, проти їх прізвищ ставиться штамп "депоновано" та робиться відповідний запис в обліковому регістрі.

Рух коштів по касі на підприємстві обліковується в касовій книзі. Касова книга пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою та завірена підписами керівника і головного бухгалтера.

Записи в касову книгу здійснює касир щоденно з використанням копіювального паперу. Відривна частина є звітом касира, який разом з первинними документами здається в бухгалтерію для перевірки і здійснення відповідних записів у регістри бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах), грошових документів на підприємстві призначені рахунки класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи".

Рахунок 30 "Каса" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок 30 "Каса" має такі субрахунки

301 "Каса в національній валюті

302 "Каса в іноземній валюті"

За дебетом рахунку 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів у касу товариства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси товариства.

На аналізованому Товаристві з обмеженою відповідальністю "Слав`яна Стиль" для обліку готівки використовують обидва субрахунки рахунку 30. Порядок відображення операцій з готівкою на рахунках бухгаллтерского обліку наведено у табл. 2.2

Таблиця 2.2 Бухгалтерський облік касових операцій

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Надходження в касу підприємства
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на виплату авансу по відрядженню працівника	301, 302	311, 312
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на господарські потреби, на виплату відпускних	301	311
Прибутковий касовий ордер	Повернений підзвітною особою залишок невитрачених сум, виданих на господарські потреби	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Отриманий аванс в рахунок поставки товарів (готівкова виручка)	301	681
Прибутковий касовий ордер	Отримана доплата за поставлені товари	301	361
Прибутковий касовий ордер	Повернений залишок сум, виданих на відрядження	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Внесено внесок до статутного фонду готівковими грошовими коштами в касу	301,302	46
Прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти з поточного рахунку підприємства на виплату заробітної плати	301	311
Виплати з каси підприємства
Видатковий касовий ордер	Видані грошові кошти під звіт На відрядження	372	301, 302
Видатковий касовий ордер	Видані працівнику грошові кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Видатковий касовий ордер	Виплачено відпускні	661	301
Видатковий касовий ордер, квитанція до оголошення на внесення готівки	Здана готівка в касу банку для зарахування на поточний рахунок	311, 312	301, 302
Видатковий касовий ордер	Виплачена сума арендної плати	685	301
Видатковий касовий ордер	Видані кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачена заробітна плата працівникам підприємства	661	301
Видатковий касовий ордер	Видана позика працівнику підприємства	377	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачено аванс по заробітній платі працівникам підприємства	661	301

Для обліку касових операцій на рахунку 30 "Каса" ведеться Журнал-ордер № 1 та відомість, які поєднані в один регістр. Записи до журналу-ордера та відомості здійснюються на підставі звітів касира, в яких проти кожної суми проставляють номер кореспондуючого рахунка.

Кожній операції відводиться окремий рядок. Таким чином, кількість рядків в Журналі-ордері № 1 відповідає кількості операцій за даний місяць з 1 по 30 число.

По закінченні місяця підводять підсумки за дебетом і кредитом рахунку 30 "Каса" і звіряють з оборотами кореспондуючих з ним рахунків, що відображені в інших журналах-ордерах та відомостях.

Після цього кредитові обороти по каси за місяць із Журналу-ордера №1 переносять в Головну книгу. Обороти за дебетом каси в Головну книгу будуть занесені при розносці інших журналів-ордерів № 2, 3, 4, 7, 8, 11 та інших з кредиту відповідних рахунків.

Залишок грошових коштів на кінець місяця, що вказаний у відомості до Журналу-ордера №1, повинен відповідати залишку останнього в даному місяці касовому звіту касира і даним Головної книги

До недоліків ведення обліку грошових коштів на підприємстві можна віднести те, що в прибуткових та видаткових касових ордерах іноді відсутні підписи керівника та головного бухгалтера, синтетичний облік ведеться, не в типових регістрах а в пристосованих формах.

2.3 Облік грошових коштів на рахунках банку

При здійсненні безготівкових розрахунків на підприємстві використовуються платіжні доручення та платіжні вимоги-доручення. Платіжними вимогами-дорученнями оформлюються розрахунки з покупцями та замовниками, всі інші платежі (до бюджету, з постачальниками і підрядниками та інші) оформлюються платіжними дорученнями.

В платіжних дорученнях міститься інформація про документ, на підставі якого проводиться розрахунок, назва, дата номер цього документу, сума, призначення платежу, надписи "у т.ч. ПДВ" або "без ПДВ". Виписуються платіжні доручення в двох або трьох примірниках в залежності від того, в якій установі банку обслуговується замовник. Платіжні вимоги - доручення складаються з двох частин. Перша частина являє собою вимогу підприємства до покупця або замовника сплатити певну суму коштів, друга частина - це доручення покупця або замовника установі банку перерахувати вказану суму на рахунок підприємства. Першу частину заповнюють в бухгалтерії з посиланням на відповідний договір, другу частину заповнює покупець після отримання продукції. Платіжні вимоги-доручення виписуються в трьох примірниках.

Інформацію про наявність та рух коштів на рахунках в банку отримують з виписок банку, в яких зазначені дата, номер документу, зміст операції, записи по дебіту і кредиту рахунку, залишок коштів на поточному рахунку на початок і на кінець звітного періоду. Виписка банку відображає рух грошових коштів на рахунках в банку та одночасно являє собою регістр аналітичного обліку і первинний документ. Облік операцій товариства на рахунках в банках ведеться на рахунку 31 "Рахунки в банках". Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках в банку, і які можуть бути використані для поточних операцій. Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів, має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

По дебету рахунку 31 "Рахунки в банку" відображається надходження грошових коштів, а по кредиту - їх використання.

Таблиця 2.3 Облік операцій на рахунках в банках