Облік і аудит розрахунків з оплати праці на підприємствах

Основна відпустка гарантована працівнику незалежно від того, де він працює і яку роботу виконує.

Додаткова відпустка надається у випадку особливих умов і характеру роботи, тобто визначальними стають особливі обставини, передбачені законодавством.

Рис.9 - Класифікація відпусток:

При визначенні тривалості щорічних відпусток, що надаються працівникам, не враховуються святкові та неробочі дні. Згідно з КЗпП в Україні встановлено 10 святкових і неробочих днів.

Згідно з КЗпП щорічна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів. Право на щорічну основну і додаткову відпустку мають працівники, які пропрацювали на даному підприємстві не менше шести місяців. Щорічні відпустки надаються працівникам, як правило, згідно з графіком відпусток на підприємстві. Відпустки повинні надаватися працівникам з таким розрахунком, щоб вони були використані до закінчення робочого року. Ненадання працівнику щорічної відпустки є порушенням законодавства про працю.

Сума відпускних визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями. Відповідно до цього Порядку суми виплат, належних працівнику за час надання йому щорічних, основної та додаткової відпусток, тривалість яких визначається в календарних днях, розраховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів) і множення отриманого результату (середньоденного заробітку) на кількість календарних днів наданої оплачуваної відпустки.

Цей розрахунок можна показати у вигляді формули:

(1)

Де, В - сума відпускних;

М - сумарний заробіток працівника за останні 12 місяців;

К - кількість днів у році;

С - число святкових і неробочих днів, передбачених законодавством;

N -тривалість відпустки в календарних днях.

На ВАТ «Херсонгаз» розроблене і затверджене як складова частина Колективного договору Положення про преміювання працівників підприємства та про виплату надбавок:

1) за високу професійну майстерність (III розряд - і 2%; IV розряд - 16%; V розряд - 20%; VI і вищі розряди - 24%);

2) за класність водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів (водіям 2-го класу - 10%; водіям 1-го класу - 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час);

3) за високі досягнення в праці (до 50% посадового окладу);

4) всім працівникам, які пропрацювали на підприємстві більше 3-х місяців - премія 40 % посадового окладу.

Також на досліджуваному підприємстві передбачено такі основні компенсаційні виплати працівникам:

а) оплата за час виконання державних і суспільних обов'язків.

За час виконання державних і суспільних обов'язків оплата здійснюється виходячи із середнього заробітку за два попередні місяці.

б) компенсації при службових відрядженнях.

За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток.

в) компенсації для працівників, що їх скеровують для підвищення кваліфікації.

У разі скерування працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи і провадяться такі виплати:

- середня заробітна плата за основним місцем роботи за час навчання;

- оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

- виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень;

- відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення у разі відсутності гуртожитку, в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат на підприємстві відносять також матеріальну допомогу та індексацію заробітної плати.

Керівництво підприємства з метою вирішення соціальних потреб своїх працівників може надавати їм матеріальну допомогу.

На відміну від інших платежів, що входять до оплати праці, матеріальна допомога має пільги щодо оподаткування. Для того щоб особі, яка перебуває у трудових відносинах із підприємством, була виплачена матеріальна допомога, їй потрібно написати заяву на ім'я керівника. Наказ керівника є необхідною підставою для нарахування матеріальної допомоги бухгалтерією підприємства.

Заяви на ім'я керівника про матеріальну допомогу не потрібно, коли у відповідно зареєстрованому колективному договорі зафіксовані випадки, при настанні яких виплачується матеріальна допомога.

Матеріальна допомога не оподатковується, якщо дотримано такі принципи:

- матеріальна допомога надається працівнику, який має право на отримання податкової соціальної пільги;

- сума матеріальної допомоги протягом року не перевищує мінімального прожиткового рівня, встановленого на 1 січня відповідного року.

Суми матеріальної допомоги понад мінімальний прожитковий рівень оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, а також внесками до соціальних фондів на загальних підставах.

Матеріальна допомога, яка оподатковується податком на доходи фізичних осіб, включається до затрат підприємства, а неоподатковувана оплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» роботодавці повинні проводити індексацію заробітної плати працівників.

Індексація проводиться для відшкодування подорожчання споживчих товарів та послуг.

Підлягають індексації грошові доходи громадян, які одержані на території України і не мають одноразового характеру.

Із виплат, що виплачуються підприємством, індексації підлягають:

- заробітна плата за окладами і тарифами, включаючи доплати і надбавки, передбачені законодавством;

- допомога по догляду за дитиною до 3-х років.

Не підлягають індексації:

- відпустки;

- компенсація за невикористані відпустки;

- допомога за тимчасовою непрацездатністю;

- одноразові допомоги;

- матеріальна допомога.

Індексації підлягають грошові доходи в межах прожиткового мінімуму. Проводиться індексація в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 101 відсотка.

Індексація заробітної плати працівників проводиться за основним місцем праці. Доходи від роботи за сумісництвом індексуються в розмірі, що з врахуванням заробітної плати за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму.

У місяці, в якому підвищується заробітна плата працівників підприємства або збільшується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, індексація не проводиться. Цей місяць вважається базовим для нарахування індексації надалі, якщо в наступних місяцях індекс споживчих цін перевищить поріг індексації.

Зі сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюють різні утримання. За своїм характером вони поділяються на дві групи: обов'язкові й утримання за ініціативою підприємства.

Обов'язкові утримання включають податок на доходи фізичних осіб, внески до Пенсійного фонду, збори на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності та на випадок безробіття, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб. До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.

Нараховані, але не отримані персоналом підприємства у встановлений термін суми з оплати праці відображаються за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» на основі бухгалтерських довідок.

Аналітичний облік розрахунків за неотриману у встановлений для виплати з каси підприємства термін суму з оплати праці (розрахунків з депонентами) ведеться в реєстрі депонованої заробітної плати.

На субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» ведуть облік виплат працівникам, які не включають до фонду оплати праці: позики, медичне страхування.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівникові, видах виплат і утримань. Сума нарахованих заробітних плат по всіх працівниках дорівнює обороту за кредитом синтетичного рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» за звітний період. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої заробітної плати дорівнюватиме обороту за дебетом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Кредитове сальдо цього рахунку дорівнюватиме сумі в графі розрахунково-платіжної відомості «Сума, що належить до виплати».

Нижче подано типові проведення з обліку розрахунків з оплати праці які найчастіше використовуються на ВАТ «Херсонгаз». (табл. 4.).

Таблиця 4 - Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з оплати праці:

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Нарахована заробітна плата: – працівникам основного, допоміжних та обслуговуючих виробництв	23	66
	– працівникам, зайнятим обслуговуванням машин та обладнання, а також на загальновиробничих роботах цехів та інших підрозділів	91	66
	– адміністративно-управлінському персоналові	92	66
	– працівникам зайнятим збутом готової продукції, працівникам торговельних і посередницьких підприємств	93	66
2	Нараховано працівникам винагороду за вислугу років та інші премії за рахунок коштів цільового фінансування	48	66
3	Нараховані відпускні виплати за рахунок резерву на оплату відпусток	471	66
4	Нарахована матеріальна допомога згідно із заявами працівників	949	66
5	Нарахована допомога з тимчасової непрацездатності: – за перші 5 днів тимчасової непрацездатності	91	66
	– за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	652	66
6	Утримано із заробітної плати працівників: – суму прибуткового податку	66	641
	– суму збору до Пенсійного фонду	66	651
	– суму внеску на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю	66	652
	– суму збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття	66	653
	– суму витрат від браку, допущеного з вини працівника	66	24
	– неповернуті своєчасно невикористані підзвітні суми	66	372
	– суми недостач і розкрадання матеріальних цінностей	66	375
	– чергові платежі за розрахунками за товари, придбані в кредит, суми аліментів та інших платежів за виконавчими листами	66	685
	– суму пайового капіталу	66	41
	– частку внеску до статутного капіталу	66	46
7	Здійснено відрахування на соціальне страхування з фонду оплати праці працівників: – основного та допоміжних виробництв	23	65
	– апарату управління цехами, ділянками	91	65
	– адміністративного персоналу	92	65
	– працівників збуту	93	65
8	Виплачено з каси суми, нараховані працівникам	661	301
9	Виплачено депоновану заробітну плату з каси	662	301
10	Виплачено заробітну плату з особового рахунку	661	313
11	Депоновано не отриману в строк заробітну плату	661	662

Для відображення нарахованої оплати праці у витратах виробництва її треба згрупувати за встановленими об'єктами. Все це вимагає використання, поряд із Журналом 5 (5А), інших реєстрів обліку, де нараховану на підставі первинних документів оплату праці групують за об'єктами обліку витрат виробництва та аналітичними рахунками з обліку розрахунків з оплати праці.

Для цього використовують зведені реєстри (розроблювальні таблиці, нагромаджувальні відомості) і складають розрахункові відомості за окремими цехами, в яких вказують нараховані суми і проведені утримання з них.

Порядок відображення розрахунків з оплати праці у фінансовій звітності наведено на рисунку 10.

Ведення даного журналу розглянемо на прикладі даних ВАТ «Херсонгаз» за січень 2008 року (табл.5).

Рис. 10 - Порядок відображення розрахунків з оплати праці у фінансовій звітності:

Для складання звітності оплату праці групують у зведених відомостях нарахованої оплати праці за її складом і категоріями працівників та зведенні даних про розрахунки з робітниками та службовцями.

Таблиця 5 - Журнал 5 ВАТ «Херсонгаз» (Підприємство, організація):

№ пор.	Дебет рахунків	Кредит рахунків	Усього
		№ 90	№ 92	№ 93	№ 94	№ 95	№ 96	№ 97	№ 98	№ 99
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	79 "Фінансові результати"
2	З оплати праці		8483,05	820,92
3
4
5
6	Усього
7	Відмітки

ЖУРНАЛ 5 за січень 2008 р.

За кредитом рахунків:

20 "Виробничі запаси",

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети",

23 "Виробництво",

24 "Брак у виробництві",

25 "Напівфабрикати",

26 "Готова продукція",

28 "Товари",

39 "Витрати майбутніх періодів",

65 "Розрахунки за страхуванням",

66 "Розрахунки з оплати праці",

класу 9 "Витрати діяльності".

I. З кредиту рахунків:

90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 в дебет рахунків

II. Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати.

Таблиця:

№ пор.	Дебет рахунків	Кредит рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6	Усього
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Фінансові витрати
1.1	Відсотки за кредит
1.2	Інші фінансові витрати
1.3	Усього за рахунком 95 "Фінансові витрати"
2	96 "Втрати від участі в капіталі"
3	Інші витрати
3.1	Собівартість реалізованих необоротних активів
3.2	Втрати від неопераційних курсових різниць
3.3	Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій
3.4	Списання необоротних активів
3.5
3.6
3.7	Усього за рахунком 97 "Інші витрати"
4	98 "Податки на прибуток"
5	Усього

III. Витрати діяльності

Таблиця:

№ пор.	Дебет рахунків		39 "Витрати майбутніх періодів"	65 "Розрахунки за страхуванням"	661 "Розрахунки з оплати праці"	Усього за Журналом 5
1	2	…	13	14	15	29
1	Виробництво
1.1
1.2
1.3
1.4
1.5
1.6
1.7	Усього за рахунком 23 "Виробництво"			839,50	2280,00	3119,5
2	90 "Собівартість реалізації"		х
3	Загальновиробничі витрати
3.1	Витрати на управління виробництвом
3.2	Амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення		х
3.3	Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, загальновиробничого призначення
3.4
3.5
3.6
3.7	Усього за рахунком 91 "Загальновиробничі витрати"			534,17	1424,11	1958,28
4	Адміністративні витрати
4.1	Витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу
4.2	Витрати на службові відрядження
4.3	Амортизація необоротних активів		х
4.4
4.5	Інші витрати загальногосподарського призначення
4.6	Усього за рахунком 92 "Адміністративні витрати"			2282,94	6200,11	8483,05
5	Витрати на збут		х
5.1	Витрати пакувальних матеріалів
5.2	Витрати на транспортування продукції
5.3	Витрати на оплату праці й комісійні продавцям
5.4	Витрати на рекламу
5.5
5.6	Усього за рахунком 93 "Витрати на збут"			220,92	600,00	820,92
6	Інші витрати операційної діяльності
6.1	Відрахування до резерву сумнівних боргів і безнадійна заборгованість
6.2	Собівартість реалізованих виробничих запасів
6.3	Нестачі і втрати від псування цінностей
6.4	Штрафи, пені, неустойки
6.5	Утримання об'єктів соціально-культурного призначення
6.6
6.7	Інші витрати операційної діяльності
6.8	Усього за рахунком 94 "Інші витрати операційної діяльності"
7	99 "Надзвичайні витрати"
8.1	15,
8.2	20, 22, 23, 24, 25, 26, 28,
8.3	37, 39,
8.4	47,
8.5	63, 65, 66, 68			297,81	29,55	327,36
9	Усього за розділом III			4175,34	10533,97	14709,31
10	Відмітки

Варто підкреслити, що дебетові й кредитові обороти за синтетичним рахунком необхідно звірити також із підрахованими загальними підсумками за всіма аналітичними рахунками, що відкриті в книгах обліку розрахунків з оплати праці (розрахунково-платіжних відомостях, особових картках).

2.3 Податковий облік розрахунків з оплати праці на підприємствах та його зв'язок з фінансовим обліком

Підсистемою бухгалтерського обліку являється податковий облік. Ведення цього обліку організовують для того, щоб задовольнити потреби управління в інформації щодо формування оподаткованої бази підприємства.

Податковий облік розрахунків з оплати праці регулюється п. 5.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, до складу валових витрат підприємства відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, які включають витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Додатково до складу валових витрат включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством.

Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник податку на прибуток сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка сукупно не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди. Не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або псування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суми недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних періодах, підтверджені витрати (з урахування сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення. Згідно діючого законодавства надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством, зокрема, за роботу в нічний час, входять до фонду додаткової заробітної плати та включаються до складу валових витрат.

Зв'язок податкового та бухгалтерського обліку наведено у таблиці 6.

Таблиця 6 - Зв'язок податкового та бухгалтерського обліку:

№	Зміст операції	Бухгалтерський облік	Податковий облік
		Дт	Кт	ВД	ВВ
1	2	3	4	5	6
1	Нарахована заробітна плата: - працівникам основного виробництва;	23	661	-	+
	- адміністративному персоналу;	92	661	-	+
	- працівникам збуту	93	661	-	+
2	Нараховано працівнику загальновиробничого призначення доплату за поєднання професій	91	661	-	+
3	Нараховані відпускні виплати за рахунок резерву на оплату відпусток	471	661	-	+
4	Нараховані внески до Пенсійного фонду і фондів ЗДСС на заробітну плату: - працівників основного виробництва	23	65	-	+
	- адміністративного персоналу	92	65	-	+
	- працівників збуту	93	65	-	+
5	Проведено утримання із заробітної плати до Пенсійного фонду і фондів ЗДСС: - працівників основного виробництва	661	65	-	-
	- адміністративного персоналу	661	65	-	-
	- працівників збуту	661	65	-	-

До складу валових витрат не відносять суми матеріальної допомоги, що не обкладаються податком з доходів фізичних осіб та премії, які носять одноразовий характер. Отже, головною метою податкового обліку є створення системи формування валових доходів та витрат і достовірності їх відображення у декларації про прибуток підприємств, а також повноти нарахування, своєчасності перерахування у доход бюджету різних податків.

2.4 Організація обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах в умовах використання інформаційних комп'ютерних систем

Автоматизація обробки інформації обліку праці і заробітної плати сприяє скороченню матеріальних і трудових затрат на збір, обробку та аналіз даних, необхідних для правильного ведення облікової роботи бухгалтерією та прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства. Тому на ВАТ «Херсонгаз» використовують автоматизовану програму «1С: Бухгалтерія».

Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці та утримань із заробітної плати ведеться на рахунках 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 64 «Розрахунки за податками й платежами» та 65 «Розрахунки за страхуванням».

На субрахунках рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» ведеться аналітичний облік в розрізі виду субконто «Податки і відрахування», якому відповідає однойменний довідник.

Існуюче настроювання плану рахунків і аналітичного обліку для рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» передбачає ведення обліку в розрізі двох видів субконто:«Співробітники» і «Місяць нарахування заробітної плати». Виду субконто «Співробітники» відповідає довідник «Співробітники», що стає доступним через меню Довідники -> Співробітники і використовується також для ведення аналітичного обліку за рахунками 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 375 «Розрахунки з робітниками і службовцями за іншими операціями» (рис. 11). [39; с.143]

Діалогове вікно перегляду і редагування даних по конкретному співробітнику має чотири закладки:

1. Загальні з такими реквізитами:

- Табельний номер - вказується індивідуальний табельний номер працівника відповідно до прийнятої на підприємстві системи кодування;

- П.І.Б - вказується прізвище та ініціали співробітника;

- Посада - записується посада, яку займає працівник на підприємстві;

- Фірма, в котрій працює співробітник - вказується фірма, де працює співробітник. Реквізит доступний до того моменту, поки елемент довідника не записано.

Рис. 11 - Довідник «Співробітники»:

У випадку, якщо дане підприємство є для співробітника основним місцем праці, - потрібно встановити прапорець Основний. (рис. 12)

2. Дані по з/п з такими реквізитами:

- Оклад - вказується сума місячного окладу або погодинного тарифу;

- Аванс - вказується розмір авансу;

- Кількість пільг - вказується кількість пільг з прибуткового податку;

- Рахунок витрат - вказується рахунок на який будуть віднесені всі вищезгадані нарахування по працівнику;

- Вид витрат - обов'язковий для заповнення реквізит, що визначає аналітику витратного рахунка.

3. Паспортні дані - містить реквізити:

Серія і Номер паспорта, коли і ким виданий,

Адреса співробітника,

Телефон співробітника.

4. Податкові дані - містить реквізити:

Індивідуальний податковий номер,

Назва податкової інспекції,

Адреса податкової інспекції.

Рис. 12 - Картка співробітника:

Для нарахування заробітної плати працівникам підприємства використовується документ Нарахування ЗП (меню Документи -» Зарплата -» Нарахування ЗП).

Діалогова форма даного документа для введення вхідних даних містить дві закладки:

1. Основні з такими реквізитами:

- Вид виплати - основний реквізит, який визначає подальше використання документа Нарахування ЗП. Він може набувати значень, а саме:

- Основна зарплата - відбувається нарахування основної заробітної плати співробітникам підприємства, розрахунок сум відрахувань у бюджет та державні цільові фонди, автоматичне формування проведень. За допомогою кнопки Друк можна отримати форми таких первинних документів: платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість, зведення відрахувань до державних цільових фондів, розрахункові картки для співробітників.

- Аванс - відбувається нарахування авансу співробітникам підприємства. Суми авансу з довідника Співробітники автоматично записуються в графу «До видачі» табличної частини документа, проте існує можливість редагування сум авансу вручну. Після заповнення всіх реквізитів формується документ «Відомість нарахування авансу», який бухгалтерських проведень не генерує, на відміну від вказаних вище первинних документів (рис. 13).

- Внесення - вид виплати, що призначений для запису вхідного сальдо за розрахунками з оплати праці на початку роботи з типовою конфігурацією «1С:Бухгалтерія 7.7».

- Рахунок оплати праці - визначається бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці;

- Середньоспискова чисельність співробітників - визначається величина, що визначає середньоспискову чисельність співробітників;

- Кількість робочих днів - записується кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітної плати.

Рис.13 - Розрахунок авансу:

2. Додатково - визначається бухгалтерський рахунок витрат, на який списується сума комунального податку, аналітика даного рахунку, рахунок обліку валових витрат.

Табличну частину документа можна заповнювати двома способами:

1. - по кожному співробітнику окремо - клацнувши мишкою в першому рядку стовпця Співробітники і вибравши необхідний елемент;

2. - по всьому списковому складу - натиснувши кнопку Заповнити. При цьому автоматично заповняться стовпці: Співробітники, Нараховано (Аванс), Днів.

Суми додаткових нарахувань (відпускні, лікарняні) необхідно внести в табличну частину документа вручну. Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному працівнику необхідно скористатися кнопкою Розрахувати, що розміщена в нижній частині діалогового вікна (рис. 14).

Для реалізації операцій з виплати заробітної плати призначений документ Виплата ЗП. Цей документ формує платіжні відомості та створює бухгалтерські проведення з виплати заробітної плати (заборгованості із заробітної плати) працівникам (рис. 15).

Рис. 14 - Нарахування заробітної плати:

Діалогова форма даного документа містить такі реквізити:

- Період - визначається період, за який буде здійснюватися виплата заробітної плати співробітникам підприємства;

- Вид виплати та Рахунок оплати праці - значення, що можуть набувати дані реквізити аналогічні як і в документі Нарахування ЗП;

- Відсоток виплати - вказується відсоток від суми, що планується до видачі;

- Каса - значення реквізиту вибирається з довідника Рахунки нашої фірми;

Заповнення табличної частини документа відбувається автоматично для виду виплати Основна з/п, після натискання кнопки Заповнити.

Реквізити табличної форми документа Виплата ЗП такі:

- Співробітник - записуються прізвища, ім'я, по батькові співробітників, яким нарахована, але не виплачена заробітна плата. П.І.П. співробітників вибираються з довідника Співробітники.

- Сума - записується сума до видачі по конкретному співробітнику, яка визначається як поточний залишок по субрахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Для отримання друкованої форми платіжної відомості необхідно натиснути кнопку Друк в нижній частині діалогового вікна.

Обидва розглянуті документи (Нарахування ЗП та Виплата ЗП) реєструються в журналі Зарплата.

Дані про розрахунки із співробітниками з оплати праці можна отримати, використавши стандартні звіти, зокрема:

Аналіз рахунка за субконто - використовується для отримання інформації про суму нарахованої заробітної плати, стягнені податки та збори і суму до виплати в розрізі співробітників;

Оборотно-сальдова відомість - використовується для отримання узагальнюючої інформації про стан розрахунків із зарплати за певний період;

Журнал-ордер по субконто - використовується для отримання інформації по конкретному субрахунку не лише в цілому, але й в кореспонденції з іншими рахунками.

Треба відзначити, що операції з нарахування і виплати заробітної плати на підприємствах з сотнями робітників будуть оформлятися тисячами проведень у місяць, оскільки типовою конфігурацією «1С:Бухгалтерія 7.7» передбачено ведення аналітичного обліку розрахунків за заробітною платою на рахунку 66 в розрізі співробітників. Тобто для кожного співробітника нараховується заробітна плата з одночасним віднесенням її на рахунок витрат, здійснюється формування проведень за податками та зборами в державні фонди та відбувається сплата (депонування) нарахованої заробітної плати.

Рис. 15 - Виплата заробітної плати:

Цей процес є достатньо важким та трудомістким і не обмежується лише формуванням документів Нарахування ЗП та Виплата ЗП. Для його спрощення можна скористатися можливістю нарахування заробітної плати співробітникам за допомогою програми «1С:Зарплата і кадри». Підсумкові дані за нарахованою заробітною платою з цього модуля доведеться переносити в модуль «1С:Бухгалтерія 7.7» з подальшим формуванням проведень з обліку виробничих витрат та відрахувань в соціальні фонди, що проводяться з фонду оплати праці.

Економіко-математична постановка задачі:

У ВАТ «Херсонгаз» бухгалтером було нараховано заробітну плату працівникам адміністративного відділу за січень 2008 року та проведено утримання з неї до Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та податку з доходів фізичних осіб. Розрахунок виконано за допомогою табличного редактора Microsoft Excel. Microsoft Excel являється одним з найвідоміших табличних процесорів (одна із складових частин пакета Microsoft Office).

Microsoft Excel є інтегрованим програмним продуктом, який включає у себе не тільки можливості стандартної електронної таблиці, а й інструменти для опрацювання тексту, створення ділової графіки, роботи з базами даних. За допомогою Excel можна виконувати математичні, фінансові, бухгалтерські та інші розрахунки, провадити статистичний аналіз та вибірку потрібних даних, прогнозувати поведінку даних за певних умов, створювати графіки та діаграми за даними таблиці. При цьому можуть використовуватися не тільки самостійні таблиці, але і сукупність таблиць, що пов'язуються між собою.

До складу Microsoft Excel включено об'єктно орієнтовану мову четвертого покоління Visual Basic for Applications (VВА), за допомогою якої можна не тільки автоматизувати потрібні розрахунки, а й вести бухгалтерський та кадровий облік, планувати та оптимізувати випуск і збут продукції та вирішувати практично будь-які економічні завдання на конкретному підприємстві.

Умовні позначки:

А1:А6 - клітинки назви таблиці;

А7:А11…S7:S11, А19:А23…S19:S23 - клітинки шапки таблиці з постійними реквізитами;

А13:А16 - порядковий номер;

В13:В16 - табельний номер;

D13:D16 - професія, посада;

Е13:Е16 - розряд або оклад;

F13:F16 - відпрацьовано днів;

G13:G16…R13:R16 - нарахування заробітної плати;

S13:S16 - усього нараховано;

В25:В28…J25:J28 - утримання із заробітної плати;

К25:К28 - разом утримано;

М25:М28 - сума заробітної плати;

N25:N28 - сума, що належить до виплати;

О25:О28 - разом до видачі;

R25:R28 - підпис в отримані;

S25:S28 - прізвище, ім'я, по батькові;

А17:S14, А29:S29 - Всього.

Алгоритм рішення:

Алгоритм рішення задачі з розрахунку заробітної плати розглянемо на прикладі даних працівника підприємства Годіна І.К. Розрахунки заробітної плати всім іншим працівникам матимуть аналогічний алгоритм рішення.

G13=Е12/22*F12; І25=S13*1%;

І13=G13*40%; J25=S13*1%;

S13=СУММ(G13:R13); К25=СУММ(В25:J25);

В25=Е13*40%; М25=СУММ(G13:R13);

D25=(S13-G25-H25-I25)*15%; N25=М25-К25;

G25=S13*2%; О25=N25-L25.

Н25=S13*0,5%;

Отже, за допомогою Microsoft Excel можна переглядати велику кількість варіантів розв'язання поставленої задачі і вибирати найоптимальніший варіант, можна продивитися, яким чином на вихідні результати впливають нові вхідні дані.

3. Контроль і аудит розрахунків з оплати праці на підприємствах

3.1 Методика перевірки державними контролюючими органами обліку розрахунків з оплати праці

Для визначення правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку, забезпечення своєчасного надходження запланованих сум до бюджету, визначення правильності нарахування та сплати податків представники державних податкових органів проводять перевірки.

Проведення податковими органами перевірок суб'єктів підприємницької діяльності викладене у статтях 11¹ та 11² Закону №509.

Для проведення перевірки необхідно надати під розпис належним чином оформлене направлення на перевірку, а якщо перевірка позапланова, додатково надати копію рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки. Якщо цих документів немає або вони оформлені з порушенням встановлених вимог, платник податків має право не допустити представників податкових органів до перевірки. Проведення перевірок не повинне порушувати нормального режиму роботи платника податків.

Працівники податкової служби мають право запрошувати платників податків для перевірка правильності і своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому необхідно прислати запрошення не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку перевірки.

Представникам податкової міліції заборонено брати участь в планових і позапланових перевірках, не пов'язаних з веденням оперативно-розшукових або розслідуванням кримінальних справ.

Опечатувати касові приміщення, склади і архіви представникам податкової служби дозволяється на термін не більше 24 ч з моменту такого опечатання, вказаного в протоколі. Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських і бухгалтерських документів, припинення операцій на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах у зв'язку з порушенням законодавства може прийматися тільки судом, проте працівники податкової служби мають право одержувати копії документів, які свідчать про приховування (заниженні) об'єктів оподаткування і несплату податків (обов'язкових платежів). У Законі №509 чітко визначені такі види документальних перевірок:

документальні невиїзні перевірки, які не вимагають втручання в діяльність платника податків, що перевіряється, проводяться на основі представлених податкових декларацій, звітів і інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

планові виїзні перевірки, які проводять не частіше одного разу на календарний рік по сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків. При цьому податківці зобов'язані прислати письмове повідомлення з вказівкою дати початку і закінчення перевірки платника податків не пізніше ніж за 10 днів до її початку. Тривалість планової перевірки не повинна перевищувати 20 днів. Продовжити ці терміни можна лише по дозволу суду на термін не більше 10 днів;

3) позапланова виїзна перевірка - це перевірка, не передбачена в плані податкового органу. Її тривалість не повинна перевищувати 10 днів. Продовжити ці терміни можна тільки по дозволу суду на термін не більше 5 днів. Позапланова виїзна перевірка проводиться за наявності обставин, визначених в пунктах 1 - 8 нової ст. 11¹ Закону № 509. Ця перевірка може здійснюватися тільки на основі рішення суду. Без рішення суду може проводитися позапланова перевірка у разі порушення кримінальної справи на платника податків або по власному проханню платника податків. Результативність контрольних процедур, проведених у ході перевірки розрахунків з оплати праці, багато в чому залежить від правильного визначення послідовності дій ревізорів.

Для цього їм необхідно поставити ряд завдань, які дають можливість охопити перевіркою роботу всіх підрозділів та окремих працівників підприємства, які беруть участь у здійсненні розрахунків з оплати праці або що мають пов'язану з цим процесом інформацію. Основні завдання перевірки оплати праці:

1) контроль організації обліку робочого часу на підприємстві;

2) перевірка обґрунтованості нарахування заробітної плати співробітникам підприємства;

3) перевірка роботи розрахункового відділу бухгалтерії з погляду правильності визначення сум нарахованої заробітної плати й утримань із неї;

4) перевірка вірогідності даних бухгалтерського обліку операцій з оплати праці.

Основними джерелами перевірки розрахунків з оплати праці можуть бути:

- накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення);

- листки по обліку кадрів;

- особисті картки працівників;

- табелі обліку робочого часу;

- наряди на відрядні роботи;

- рапорти про вироблення;

- акти приймання виконаних робіт;

- розрахункові й платіжні відомості;

- касові документи;

- відомості нарахувань й утримань по окремих групах працівників;

- відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати;

- журнал №5;

- головна книга й баланс.

У календарному робочому плані ревізії на проведення перевірки операцій з оплати праці виділяється певна кількість днів і вказуються виконавці.

При здійсненні контролю організації обліку робочого часу насамперед звертається увага на належне заповнення табелів обліку робочого часу на предмет наявності повного списку працівників окремого підрозділу підприємства, табельного номера кожного співробітника. У табелі повинні бути відзначені також усі явки, неявки, запізнення, понаднормовий час, час простоїв (формальна перевірка).

Додаткову інформацію про простої ревізор може одержати в листках про простої, а кількість понаднормових робіт перевіряється в листках на доплату.

Вивчення первинної документації з обліку робочого часу дає підстави перевіряючому робити висновки про відношення адміністрації підприємства до раціонального використання робочого часу й об'єктивності даних про відпрацьований час, які надаються в бухгалтерію як база для нарахування заробітної плати робітникам-погодинникам.

Далі проводиться вибірковий контроль відповідності застосовуваних розцінок розряду робітника-відрядника. Потім вивчається дотримання нормативів робочого часу, що повинен бути витрачений на виготовлення одиниці виробу.

Контрольні дії, проведені в ході вирішення першого завдання, дають перевіряючим підставу судити про те, наскільки близькі до дійсності дані первинного обліку робочого часу на підприємстві за період, що обраний для перевірки. Розкриті порушення потребують коригування програми ревізії, складеної на етапі її підготовки. Значні розбіжності найчастіше приводять ревізорів до ухвалення рішення про перехід від вибіркової перевірки до суцільного способу контролю.

Перевірка організації роботи з обліку кадрів є черговим етапом контролю обґрунтованості операцій з нарахування заробітної плати. Основний акцент у даному напрямі контролю робиться на перевірку взаємодії між працівниками відділу кадрів і розрахункового відділу. Ревізор з'ясовує, наскільки оперативно дані про прийом на роботу й звільнення з підприємства знаходять висвітлення у відділі кадрів, а потім надходять у розрахунковий відділ і обробляються в ньому. Після цього ревізорові необхідно шляхом вибіркового контролю переконатися в тому, що заробітна плата нараховується тільки особам, що перебувають у штаті підприємства або оформленим за сумісництвом. По одній або декількох відомостях нарахування заробітної плати ревізор зіставляє прізвище, ініціали й табельний номер окремих працівників з даними відділу кадрів. За допомогою цієї процедури виявляються факти нарахування зарплати працівникам, які вже звільнені з підприємства, а також особам, прийом яких на постійну роботу не був оформлений розпорядженням по підприємству й обліковим документам відділу кадрів. Як у першому, так і в другому випадку, операції з оплати праці визнаються незаконними.

Одним з варіантів необґрунтованого нарахування зарплати виступає використання в розрахунковому відділі завищених окладів або розцінок при вирахуванні сум оплати праці працюючих. Джерелами ревізії, які дозволяють виявити невідповідність установлених на підприємстві окладів і розцінок є: штатний розклад, тарифно-кваліфікаційні довідники, внутрішні нормативні документи, відомості нарахування зарплати. По кожній розбіжності з'ясовуються причини й винуватці.

Обґрунтованість нарахування заробітної плати працівникам за час чергової відпустки контролюється за допомогою вивчення розпорядницьких документів про надання відпустки конкретним особам, оцінок відділу кадрів в особистих картках працівника.

При перевірці розрахунків з оплати праці нерідко виявляються порушення, пов'язані з неправильним розрахунком заробітної плати й утримань із неї. Цей факт зумовлений високою трудомісткістю робіт у розрахунковому відділі, багатокроковою послідовністю їхнього виконання й наявністю безлічі нестандартних ситуацій (нарахування сум оплати понаднормових годин, облік різних пільг).

Важливо також відзначити різноманіття утримань із зарплати, які суворо регламентуються постійно мінливим законодавством і повинні бути зроблені одночасно з нарахуванням сум оплати праці робітників та службовців підприємства.

Правильність вирахування зарплати працівників підприємства контролюється шляхом використання прийомів техніко-економічних розрахунків, арифметичної перевірки, взаємної перевірки й нормативного контролю.

Перевіряючи правильність нарахування зарплати робітникам-погодинникам, необхідно враховувати, що береться за основу в розрахунках - місячна чи годинна тарифна ставка.

Особи, що здійснюють контроль, використовують прийом арифметичної перевірки з метою підтвердження правильності нарахування зарплати співробітниками розрахункового відділу.

За допомогою арифметичної перевірки контролюється правильність визначення доплат за надурочно відпрацьований час, роботу в нічний час, святкові дні й включення даних сум у загальний заробіток працівників. Перед виконанням цих дій співробітники контролюючого органу з'ясовують розміри, що діяли в періоді, який перевіряється, оплати відповідних робіт.

Коректність розрахунку заробітку робітників-відрядників контролюється за аналогією з перевіркою правильності нарахування заробітної плати робітникам-погодинникам. Але відпрацьований час тут заміняють кількістю виготовленої продукції (виконаних робіт, операцій), а тарифні ставки - відрядними розцінками за одиницю виробленого продукту праці.

Приступаючи до розгляду правильності утримань і відрахувань із зарплати, ревізор повинен чітко знати весь перелік податків і зборів, утримуваних з нарахованого заробітку працівника, а також знати розміри ставок кожного з них. Джерелами ревізії тут виступають розрахункові відомості і законодавчі акти України. У ході контролю звертається увага на наявність у розрахунковій відомості найменування кожного виду утримань і відсоткової ставки, розміщених над відповідними сумами. Потім за допомогою простих арифметичних дій ревізор переконується в правильності визначення сум утримань.

Наступним кроком перевіряючого буде встановлення вірогідності сум, що належать до виплати.

Далі перед контролерами стоїть завдання, перевірити вірогідність відображення операцій з оплати праці в бухгалтерському обліку й звітності. Щоб визнати інформацію достовірною, ревізори повинні переконатися в повноті й своєчасності її відбиття в облікових регістрах, надійності джерел одержання й правильності формування даних. Основним інструментом контролю тут взаємна перевірка, тому що в процесі обліку дані первинних документів послідовно узагальнюються в облікових регістрах вищого порядку, перетворюючи а остаточному підсумку в показники стану коштів підприємства і їхніх джерел.

Перевірка повноти відображення операцій з оплати праці робітників та службовців підприємства виконується шляхом взаємного контролю підсумкових даних про нараховану заробітну плату в розрахункових відомостях і відомостях обліку витрат окремих підрозділів підприємства.

Потім перевіряється правильність формування даних про витрати на оплату праці в журналі №5 або №5А. Ця процедура полягає в самостійному визначенні перевіряючими відповідних сум на підставі відомостей обліку витрат окремих підрозділів та їхньому порівнянні з даними обліку. Взаємній перевірці піддаються також відповідні розділи головної книги і балансу.

Надто уважно вивчається правильність складання бухгалтерських записів, що відображають здійснення операцій з оплати праці. Правильна кореспонденція рахунку №66 «Розрахунки за виплатами працівникам» з іншими рахунками підтверджує вірогідність кредитових залишків по цьому рахунку, величину витрат з оплати праці, віднесених на різні статті витрат, а також за рахунок інших джерел. Некоректні бухгалтерські записи призводять до порушення податкового законодавства (заниження оподатковуваної маси), перекручування даних бухгалтерського обліку й показників звітності підприємства. За результатами перевірки складають акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідку.

Акт про проведення планової (позапланової) перевірки повинен бути складений у 2-х примірниках та підписаний протягом 5-ти робочих днів, наступних за днем закінчення строку перевірки (для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження.

Відмовитися від підписання акта перевірки не законно. Адже ч. 2 ст. 9 Закону про систему оподаткування зобов'язує керівника і відповідних посадових осіб юрособи та фізособи підписати цей акт.

Сам факт підписання акта ще не свідчить про погодження з висновками перевіряючих.

У разі незгоди з фактами та даними, викладеними в акті, можна підписати його із зауваженнями, про що в акті потрібно зробити відповідну відмітку. Самі ж зауваження потрібно подати в податкову окремо протягом 3-х робочих днів, наступних за днем отримання примірника акта.

Орган ДПС має розглянути зауваження також протягом 3-х робочих днів, наступних за днем їх отримання. За результатами розгляду податкова повинна надіслати письмову відповідь.

Загальну схему проведення податкової перевірки розрахунків з оплати праці наведено на рисунку 16. За порушення порядку ведення податкового обліку законом встановлені адмінштрафи. Чітко визначено, що фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені податковими органами, платяться добровільно або стягуються в судовому порядку.

У Законі № 509 залишився тільки один адмінштраф - за неповідомлення податкових органів про відкриття і закриття банківських рахунків. Цей штраф податкові органи можуть застосувати самі.

У редакції Закону № 2322 передбачені накладення штрафів за:

порушення порядку ведення податкового обліку, ненадання аудиторських висновків у випадках, передбачених законами України: 85-170 грн., за повторне порушення протягом року - 170-255 грн. (ст. 1631 КУпАП):

ненадання або невчасне представлення платіжних доручень на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів): 85- 170 грн., за повторне порушення протягом року - 170-255 грн. (ст. 1632 КУпАП);

невиконання законних вимог представників податкових органів: 85-170 грн., за повторне порушення па протязі року - 170-255 грн. (ст. 1633 КУпАП);

порушення порядку утримання і переліку податку з доходів фізичних осіб і уявлення відомостей про доходи, що виплатять: 34- 51 грн., за повторне порушення протягом року - 51-85 грн. (ст. 1634 КУпАП);

порушення порядку заняття господарською діяльністю: 51-85 грн., за повторне порушення протягом року - 85-136 грн. (ст. 164 КУпАП);

порушення порядку подання декларації про доходи і ведення обліку доходів і витрат: 51-136 грн., за повторне порушення протягом року - 85-136 грн. (ст. 1641 КУпАП).

Рис. 16 - Послідовність проведення податкової перевірки розрахунків з оплати праці:

Невиконання законних вимог представників податкових органів передбачає невиконання таких вимог:

- про надання довідки або копії документів про наявність банківських рахунків, а на основі рішення суду - про розміри грошових коштів і обороти на рахунках;

- про надання відомостей для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і зборів (обов'язкових платежів);

- про усунення виявлених порушень податкового законодавства, а також про припинення дій, перешкоджаючих здійсненню повноважень посадових осіб податкових органів.

Отже, можна сказати, що головною метою податкових перевірок є забезпечення дотримання податкового законодавства і правильності вирахування, повноти і своєчасності внесення податку в бюджет.

3.2 Аудит розрахунків з оплати праці на підприємствах

Говорячи про податкові державні перевірки, слід відзначити, що на підприємстві проводять також недержавні незалежні (аудиторські) перевірки. Аудиторські перевірки виконують за діяльністю суб'єктів господарювання незалежні аудитори (аудиторські фірми).

Так як, аудиторська діяльність в Україні набуває все більшого розвитку, то підприємства замовляють не тільки послуги з проведення обов'язкового аудиту, а й перевірки окремих видів діяльності, типів операцій, стану розрахунків. Аудит розрахунків з оплати праці поєднує в собі елементи фінансового аудиту та аудиту на відповідність, що пов'язано з прямим впливом трудового й податкового законодавства на формування фінансової інформації про зобов'язання з оплати праці. Для розробки ефективного аудиторського підходу до перевірки на етапі планування потрібно розробити і документально оформити загальний план та програму аудиту, а також оцінити аудиторський ризик, попередньо зібравши мінімально необхідну інформацію для розуміння й оцінки систем обліку та контролю. При здійсненні аудиту розрахунків з оплати праці особливу увагу слід приділяти оцінці ризику контролю та його складових. Це пов'язано з високою ймовірністю допущення помилок системою бухгалтерського обліку через недостатнє розуміння законодавчих актів, які регулюють трудові відносини, оподаткування доходів працівників і фонд оплати праці (ФОП) та їх неоднозначне тлумачення, порушення документального оформлення операцій, опрацювання значних масивів інформації, що обумовлює арифметичні помилки, ведення одним обліковцем кількох ділянок обліку, що обмежує час на проведення самоконтролю.

Підготовчий етап процесу аудиту передбачає розгляд та оцінку діючої на підприємстві системи трудових відносин, вивчення й оцінку застосовуваних систем оплати праці та стимулювання, попереднє тестування систем контролю й обліку, розробку плану та програми, аналіз діяльності кадрової служби підприємства з метою отримання доказів відповідності й ефективності загальної організації оплати праці, обліку розрахунків з оплати праці.

Для прийняття рішення аудитором щодо методу перевірки та необхідної кількості аудиторських процедур необхідно провести тестування та дати оцінку системі внутрішнього контролю і стану бухгалтерського обліку. Мета тестування внутрішнього контролю:

- установити наявність внутрішніх нормативних документів, що регламентують трудові правовідносини між роботодавцем і працівниками;

- установити, чи розподілено несумісні обов'язки;