Облік готівкових розрахунків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Економічний зміст і завдання обліку готівкових коштів

1.1 Облік готівкових розрахунків

1.2 Правове регулювання обліку готівкових розрахунків

1.3 Порядок ведення касових операцій

1.4 Облік касових операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку

1.5 Порядок проведення інвентаризації каси

Розділ 2. Удосконалення та шляхи покращення обліку готівкових коштів

Розділ 3. Висновки

Список джерел інформації

Додатки



Вступ

Робота будь-якого підприємства або колективу значною мірою залежить від розвитку бухгалтерського обліку, що є інформаційною базою управління та контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, фірм, об'єднань. Завдання розширення меж діяльності, зміцнення режимів економії та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на ринкові відносини, зміна форм власності передбачають покриття витрат за рахунок власних коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому сприяє зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його допомогою здійснюється спостереження за правильністю використання господарських засобів, здійснюється контроль за витратами і доходами підприємств, визначаються фінансові результати їх фінансово-господарської діяльності. Актуальність обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим фактом, що підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в установах банків, зберігають на цих рахунках свої кошти на договірних умовах і здійснюють розрахунки за своїми зобов'язаннями в безготівковій та готівковій формі в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми. Крім цього розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків згідно з вимогами Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України. В процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - по одержанню коштів і погашенню кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками - по заробітній платі, наданих їм позиках тощо. Відносини між підприємствами, що виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову і навпаки. Початковою і кінцевою ланкою кругообігу засобів, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки, виступають грошові кошти, які є найбільш ліквідними активами. Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання. Внутрішні служби та зовнішні контролюючі органи повинні проводити контроль за дотриманням порядку ведення безготівкових операцій та операцій із готівкою.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань - теоретичних основ готівкових розрахунків, обліку готівкових розрахунків, удосконалення та шляхів покращення обліку.

Предмет курсового дослідження - актуалізація теоретичних та практичних надбань з питання обліку та відображення результатів обліку готівкових грошових коштів та їх еквівалентів в фінансовій звітності. Для досягненя поставленої мети використовувалалася нормативно-правова база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України”, Марочкіна А.М. “Бухгалтерський облік за

Національними стандартами”, Грабової Н.М. “Теорія бухгалтерського обліку”, Завгороднього В.П. “Бухгалтерський облік в Україні” та інші.

Курсова робота складається із наступних розділів:

розділу 1 “Економічний зміст та завдання обліку готівкових коштів”,

розділу 2 “Удосконалення та шляхи покращення обліку”, та розділу3 “Висновки”.

1. Економічний зміст і завдання обліку готівкових коштів

1.1 Облік готівкових розрахунків

У системі товарно-грошових відносин одним з етапів безперервного кругообороту та обороту основних і оборотних коштів підприємств є грошова форма вартості: за гроші вони купують засоби виробництва, здійснюють капітальні вкладення, тобто витрати на відтворення знарядь праці; підприємства виробничої сфери купують сировину та інші предмети праці, які, з'єднуючись із робочою силою, дають можливість виробляти нові товари. Тільки реалізувавши ці товари та отримавши за них гроші, підприємства мають змогу знову авансувати їх і продовжувати процес виробництва, інакше він перерветься. До того ж, через розрахунки відбувається визнання у сфері обігу суспільної необхідності вироблених товарів. Ці обставини являють собою матеріальну основу грошового обігу в ринковій економіці -- безготівкового і готівкового.

Весь платіжний оборот підприємств поділяється на дві частини: розрахунки за товарними операціями і розрахунки за нетоварними операціями. Розрахунки за товарними операціями-- це взаємні розрахунки підприємств за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони є переважними, бо визначають характер і зміст роботи фінансової служби підприємства у сфері розрахунків. Від безперебійності та планомірності організації розрахунків за товарними операціями вирішальною мірою залежить стан усіх розрахунків підприємства, його фінансовий стан.

До другої частини платіжного обороту належить велика група платежів нетоварного характеру, які відбуваються, головним чином, у зв'язку з виконанням усіляких фінансових зобов'язань підприємств.

Підприємства усіх типів і форм власності мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами готівкою. Такі розрахунки можуть проводитися як за рахунок коштів, одержаних із кас комерційних банків, так і за рахунок виручки, що надходить підприємствам від реалізації товарів (робіт, послуг), інших надходжень у готівковій формі. Проте обсяг готівкових розрахунків в Україні законодавче обмежується.

Так, сума готівкових розрахунків підприємства з іншою юридичною особою протягом одного дня не повинна перевищувати 10000 гривень (незалежно від кількості платіжних документів, які є підставою для розрахунків). Кількість підприємств, організацій, установ, з якими ведуться готівкові розрахунки протягом дня, не обмежується.

При проведенні готівкових розрахунків підприємства-одержувачі зобов'язані подавати підприємствам-платникам обліковий розрахунковий документ (рахунок-фактуру, товарний чек, акт про виконані роботи, надані послуги та ін.), який підтверджував би здійснення платежу готівкою.

Обмеження суми готівкових розрахунків не стосується:

* розрахунків з фізичними особами;

* розрахунків з бюджетом та іншими державними цільовими фондами;

* розрахунків за спожиту електроенергію.

Порушення встановленого порядку готівкових розрахунків тягне за собою матеріальну відповідальність підприємства у вигляді штрафних санкцій (сума перевищення фактичних готівкових платежів над дозволенною прирівнюється до залишку готівки в касі при зіставленні цього залишку з установленим лімітом).

Ліміт залишку готівки в касі (на кінець дня) встановлюється обслуговуючим банком кожному підприємству і є обов'язковим для нього. Розмір ліміту обчислюється виходячи з обсягу касових оборотів підприємств, режиму та специфіки діяльності підприємств, їх віддаленості від банківської установи, графіка заїзду інкасаторів тощо. Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати в банк для зарахування на їхні рахунки. За перевищення лімітів, що вважається порушенням касової дисципліни, підприємства несуть відповідальність, у тому числі у вигляді штрафів, які за поданням банківських установ накладаються податковими органами.

Обов'язок підприємств здавати готівкову виручку на поточні рахунки у комерційних банках є одним з основних принципів організації готівкового обігу в Україні. Виручку належить здавати в банк, як правило, у день її надходження, а якщо в населеному пункті дислокації підприємства немає установи банку, здачу виручки в банк слід здійснювати не рідше, ніж один раз за 5 днів. За рахунок виручки підприємства мають право здійснюватиготівкові розрахунки з урахуванням установлених обмежень, інші виплати, пов'язані з господарською діяльністю. При цьому передбачено, що підприємство має право використовувати виручку на виплату заробітної плати лише за умови відсутності податкових боргів. Дане обмеження зумовлене необхідністю забезпечення своєчасної і повної сплати підприємствами податків і внесків до державних цільових фондів у порядку і строки, визначені чинним законодавством.

Для проведення розрахунків підприємства можуть за грошовими чеками одержувати готівку зі свого поточного рахунку в банку без будь-яких обмежень. У чеку вказується сума готівки й мета, з якою беруться гроші, але при цьому підприємство не подає в банк будь-які розрахунки чи документи, що обґрунтовують потребу підприємства в готівці. За використання одержаних у банку грошей не за цільовим призначенням законодавство передбачає стягнення штрафів з підприємств.

1.2 Правове регулювання обліку готівкових розрахунків

Наявний грошовий обіг в країні організовується державою в особі центрального (національного) банку. Частково готівкові гроші спрямовуються на обслуговування міжбанківських розрахунків, але в основному вони видаються юридичним і фізичним особам. Відповідно до законодавства діяльність по організації і управлінню наявним грошовим обігом здійснюється в централізованому порядку Національним банком України.

Так, Постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року затверджено „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Згідно п.1.2 вказаного Положення готівкою (готівковими коштами) визнаються грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Відповідно до Положення підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов' язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України № 32 від 09.02.2005 року „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/ 10320 (далі - Положення), у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

Зазначені обмеження не поширюються на:

а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

г) використання коштів, виданих на відрядження;

д) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки).

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Указ Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року встановлює відповідальність суб' єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства України про обіг готівкових грошей. Відповідно до п.1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб' єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/ або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п' ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов' язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Також встановлено, що за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п' ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Штрафні санкції, передбачені вказаним Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольноревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

1.3 Порядок ведення касових операцій

Порядок приймання, зберігання, використання та обліку грошових коштів у касі підприємств і організацій усіх форм власності регламентується Порядком ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.02. 95 № 21 у редакції постанови Національного банку України від 13.10. 97 № 334 з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Правління Національного банку України від 22.05. 98 №206; від 19.01. 99 № 16, від 04.01. 2000 № 3.

Організація обліку готівкових грошових коштів є досить складним напрямком, оскільки охоплює найбільшу кількість складових. Зокрема, до етапів організації зазначеного об'єкта належать:

визначення нормативної бази;

організація кадрового добору касирів установи;

організація матеріальної відповідальності;

організація збереження готівкових коштів у касі установи;

організація доставки готівкових коштів до каси;

організація визначення розрахункових показників ліміту каси;

організація облікових номенклатур;

організація вибору носіїв облікової інформації;

організація руху носіїв облікової інформації.

Організація кадрового добору працівників на посаду касира передбачає вироблення критеріїв, за якими здійснюватиметься добір. Формуючи головні вимоги до такого працівника, потрібно брати до уваги таке:

віковий ценз (оскільки особа, що обіймає посаду касира, несе повну матеріальну відповідальність, яка визначається в письмовій формі, претендент на посаду повинен мати повні вісімнадцять років);

професійні обмеження (кандидатові бажано мати досвід облікової роботи і роботи з грошима);

правові обмеження (з огляду на перебування посади касира в колі повної матеріальної відповідальності виключається можливість прийому на роботу особи, що за судовим вироком позбавлена права обіймати посаду касира).

Бажаним є також наявність постійної прописки за місцем проживання в даному населеному пункті. Ознайомлюючись із біографією кандидата, варто уважно вивчити його трудову діяльність. Організація матеріальної відповідальності передбачає детальний інструктаж щодо матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності, яку несе касир (про що докладно йшлося раніше) і настання якої спричиняє застосування штрафних санкцій щодо установи та підписання угоди про повну матеріальну відповідальність.

На відміну від перших двох напрямів організації обліку готівкових коштів, відповідальність за які несуть відповідні працівники бухгалтерської служби, наступні два перебувають у віданні адміністрації установи. Так, касове приміщення має бути розташоване в зоні розташування бухгалтерської служби. Кімната, відведена під касу, має бути обладнана відповідним чином, зокрема на вікна встановлено залізні грати, вхідні двері оббиті металевими листами чи виготовлені з металу та оснащені надійними замками. У цій кімнаті має бути встановлено сигналізацію, обладнано вікно для здійснення виплат касиром та отримання коштів працівниками. У приміщенні каси має бути сейф (бажано з двома замками), в якому зберігатимуться готівкові та інші грошові кошти і документи. Ключі від сейфа під розписку передаються касиру, а дублікат зберігається у головного бухгалтера в сейфі.

Доставка готівкових грошей до каси залежить від обсягу готівкових оборотів і може бути здійснена:

власними силами установи;

службою інкасації уповноваженої установи банку;

Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

У разі організації доставки готівкових коштів власними силами адміністрація установи має забезпечити касирові транспорт та супровід (працівник установи -- шофер, молодший касир, інша посадова особа). Якщо обсяг готівкових коштів є досить вагомим, для доставки готівки залучають спеціальні інкасаторські служби, з якими на початку року адміністрація має укласти угоди. У разі не виконання зазначених вимог з організації, збереження та доставки готівкових коштів касир має право вимагати їх повної реалізації. Відповідальність за крадіжки та втрати готівкових грошових коштів, що понесені в результаті відсутності належних умов їх схоронності під час транспортування та зберігання, які мали бути забезпечені керівництвом установи, повністю лягає на останніх відповідно до чинного законодавства України. облік готівковий розрахунки каса

Організація визначення розрахункового показника ліміту каси передбачає проведення підготовчих організаційних робіт з установлення розміру готівки, що може залишитись у касі установи на кінець робочого дня. Нагадаємо, що ліміт каси встановлюється бюджетними установами, установами банків та органами Державного казначейства, які їх обслуговують. Ліміт каси встановлюється щорічно на підставі заявки-розрахунку, яка подається до відповідної обслуговуючої установи у двох примірниках. Для підготовки показників щодо ліміту каси проводиться ретельне вивчення касових оборотів за будь-які три місяці минулого року за такими складовими:

готівковою виручкою (надходження до кас установи або організації, крім сум, одержаних з установ банків чи органів казначейства);

виплати готівкові на різні потреби (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів). На основі зазначених показників здійснюється розрахунок таких похідних показників:

? середньоденної виручки (сума готівкової виручки, поділена на кількість робочих днів установи чи організації за ці три місяці);

? середньоденна видача готівки (сума готівкових виплат, поділена на кількість робочих днів установи впродовж розглядуваних трьох місяців).

Знайдені показники є основою при визначенні розміру ліміту каси. Коли планують збільшити ліміт каси порівняно з розрахунковою сумою, готують окремі цифрові розрахункові та текстові обґрунтування на здійснення останніх дій, які додаються до заявки-розрахунку. Обґрунтування має містити чіткий перелік подій, які потенційно вимагатимуть збільшення ліміту каси, та розрахунок щодо впливу кожної з них на загальне збільшення.

Організація облікових номенклатур за напрямом «Облік готівкових грошових коштів» здійснюється традиційно за двома трансакціями:

· внесення грошових коштів в касу установи;

· видача грошових коштів із каси установи.

Для ведення касових операцій у штаті організації передбачена посада касира, який несе матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. У суб'єктів малого підприємництва з незначними оборотами готівкових грошових коштів касові операції дозволено здійснювати особі, що веде облік. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, які не належать даній організації, забороняється.

При оформленні касових операцій застосовуються такі типові

міжвідомчі форми первинних документів та облікових регістрів:

* Прибуткові касові ордери - форма КО-1 (додаток А).

* Видаткові касові ордери - форма КО-2 (додаток А).

* Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів -

форма КО-3 (додаток Б)

* Касова книга-форма КО-4 (додаток В).

* Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошових коштів -

форма КО-5

Схема документального оформлення касових операцій:

Рис. 1.1 -- Схема документального оформлення касових операцій. Прийом готівки у касу

Прийом готівки у касу ведеться за прибутковими касовими ордерами, а видача - за видатковими касовими ордерами, розрахунково-платіжними та платіжними відомостями (додаток И) на видачу авансу, зарплати, заявою про проведені витрати з додатком чеків на цих документах штампа з реквізитами видаткового ордера. До них додаються документи, на основі, яких отримані або видані гроші.

Суми операцій записують в ордерах не тільки цифрами, але й прописом. Прибуткові ордери підписує головний бухгалтер або особа, ним уповноважена, а видаткові - керівник організації та головний бухгалтер або особи, ними уповноважені. У тих випадках, коли на доданих на видаткових касових ордерах документах, заявках, рахунках та інше є дозволяючий надпис керівника підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Прибуткові й видаткові касові ордери повинні бути заповнені чітко і ясно чорнилом чи кульковими ручками або виписані на друкарській (обчислювательній) машині. Підчистки, помарки або виправлення, хоча б і оговорені, в цих документах не допускаються. Прийом і видача грошей за касовими ордерами можуть проводитися тільки в день їх складання.

Видатковий касовий ордер застосовується для оформлення видачі готівки з каси організації. Видатковий касовий ордер виписується в одному примірнику працівником бухгалтерії, підписується керівником організації та головним бухгалтером.

Видатковий касовий ордер складається в бухгалтерії, реєструється в журналі і передається касиру для виконання.

Видача видаткових ордерів на руки особам, які отримують гроші, не допускається.

При видачі грошей за видатковим касовим ордером касир вимагає від особи, що одержує кошти, пред'явлення паспорта або іншого документа, що засвідчує особу одержувача, записує найменування і номер документа, ким і коли він виданий і відбирає розписку одержувача. Розписка в отриманні грошей може бути дана одержувачем тільки власноруч; вона повинна бути зроблена ручкою із зазначенням одержаної суми: гривень - прописом, копійок - цифрами. При отриманні грошей за платіжною відомістю сума прописом не вказується.

Якщо гроші видаються за дорученням, оформленим у встановленому порядку, в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача грошей бухгалтерія вказує прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено отримання грошей. Якщо гроші видаються за відомістю, перед розпискою в одержанні грошей касир робить напис «За дорученням». Довіреність залишається в документах дня як додаток до видаткового касового ордера або відомості.

Виплату заробітної плати, допомоги по соціальному страхуванню і стипендій касир здійснює за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача. На титульному (заголовному) аркуші платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника та головного бухгалтера організації або осіб, на це уповноважених.

В аналогічному порядку можуть оформлятися і разові видачі грошей на оплату праці (при виході у відпустку, хвороби тощо), а також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, декільком особам. Разові видачі грошей на оплату праці окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

При отриманні прибуткових і видаткових касових ордерів або замінюючих їх документів касир зобов'язаний перевірити:

1) наявність на документах і справжність підпису головного бухгалтера, а на видатковому касовому ордері - дозвільного напису (підписи) керівника організації.

2) правильність оформлення документів;

3) наявність перелічених у документах додатків.

У разі недотримання однієї з цих вимог касир повертає документи в бухгалтерію для належного оформлення. Прибуткові та видаткові касові ордери або замінюючі їх документи негайно після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а додані до них документи погашаються штампом або написом «Оплачено» із зазначенням дати (числа, місяця, року).

Касова книга застосовується для обліку надходжень та видач готівки організації в касі. Касова книга повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою на останній сторінці, де робиться запис «У цій книзі пронумеровано та прошнуровано ___ аркушів». Загальна кількість прошнурованих аркушів у касовій книзі завіряється підписами керівника та головного бухгалтера організації.

Кожен аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одну частину (з горизонтальною лініюванням) заповнює касир як перший примірник, іншу частину (без горизонтальних лінійок) заповнює касир як другий примірник, з лицьового і зворотного боку, через копіювальний папір, ручкою. Перші і другі екземпляри листів нумеруються однаковими номерами. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі. Другі екземпляри листів повинні бути відривними, вони служать звітом касира і до кінця операцій за день не відриваються. Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша після рядка «Залишок на початок дня». Попередньо лист згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину листа, яка залишається в книзі. Для ведення записів після «Перенесення» відривну частину аркуша накладають на лицьову сторону невідривної частині аркуша і продовжують записи по горизонтальних лінійках зворотної сторони невідривної частини аркуша. Виправлення в касовій книзі не допускаються, але якщо вони зроблені, то потрібно їх засвідчити підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром відразу після отримання або видачі грошей за кожним касовим ордером.

У кінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш касової книги (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами й видатковими документами під підпис у касовій книзі.

Звіт касира - це документ, який передається касиром до бухгалтерії і являє собою відривний листок касової книги з доданими до нього прибутковими і видатковими касовими документами.

Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обгрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або уповноважену керівником особу.

Касові документи після складання касиром звіту та його обробки у бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36-ти місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошових коштів застосовується для обліку грошей, виданих касиром з каси організації іншим касирам або довіреній особі (роздавальнику), а також для обліку повернення готівки і касових документів по проведених операціях. В книзі фіксується: дата операції; залишок готівки у касира на початок дня; сума, видана касирові; підпис касира про отримання; отримані суми за день прибутковими операціями; сума, здана касиром старшому касирові; підпис старшого касира про отримання грошей; залишок готівки на кінець дня.

Наприкінці робочого дня касир зобов'язаний скласти звіт за готівковими оборотами і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касирові під розписку у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей.

Крім зазначених носіїв облікової інформації щодо бюджетних установ для досягнення вищого рівня аналітичності облікової інформації до складу загальних облікових носіїв Наказом Державного казначейства України від 6.10.2000 № 100 введено картку аналітичного обліку готівкових операцій. У картці крім загальної інформації відображається на основі звітів касира сума залишку на кінець місяця, дня, готівкові видатки та надходження впродовж кожного дня та залишки на його кінець за фондами, коди економічної класифікації та коди програмної класифікації. Картка аналітичного обліку готівкових коштів відкривається щомісячно за кожною установою.



1.4 Облік касових операцій у системі рахунків бухгалтерського

обліку

Облік касових операцій на підприємстві ведеться на рахунку № 30 “Каса”. Він призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок № 30 "Каса" має такі субрахунки:

№ 301 "Каса в національній валюті"

№ 302 "Каса в іноземній валюті".

На дебеті рахунка № 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, на кредиті - виплата грошових коштів із каси

підприємства.

Аналітичний облік грошових коштів у касі бу-дується за окремими фізичними особами, які здійснюють касові операції на підприємстві.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата

послуг зв'язку, обмін валют тощо), відкриваються субрахунки "Операційна

каса в національній валюті" та "Операційна каса в іноземній валюті".

Усі підприємства, незалежно від форми власності (державні, орендні, колективні, кооперативні, спільні, колективні), зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банку.

Грошові кошти до каси надходять з рахунків у банках (№ 31), внаслідок

реалізації товарно-матеріальних цінностей, від підзвітних осіб тощо.

На підставі касових звітів з указаною кореспонденцією рахунків здійснюють записи в "Накопичувальну відомість за касовими операціями -- Меморіальний ордер № І" т. ф. № 380 (бюджет) та в "Картку аналітичного обліку готівкових операцій", затверджену наказом ДКУ від 06.10.2000 р. № 100. В останній за кожним звітом касира записують надходження і видаток та виводять залишок на кінець дня готівки за кожним кодом функціональної та економічної класифікації видатків (окремо за загальним фондом та видами коштів спеціального фонду). У централізованих бухгалтеріях складається окрема картка для кожної установи, що обслуговується такою бухгалтерією, та загальна картка для всіх установ. Картка відкривається па місяць. За її даними здійснюють контроль за дотриманням касової дисципліни у питанні цільового використання готівки за призначенням.

Таб.1 Основні проведення за рахунком 30 «Каса»

№	Операція	Дебет	Кредит
1	Отримано готівку в касу з розрахункового рахунку	301	31
2	Надійшло в касу від покупців та замовників	301	36
3	Вступив до каси невитрачений залишок підзвітної суми	301	372
4	Одержані у касу пені, штрафи, неустойки.	30	715
5	Здано з каси на розрахунковий рахунок	31	301
6	Видана з каси заробітна плата	661	301
7	Видано з каси підзвітним особам	372	301
8	Погашено готівкою заборгованість перед постачальниками та іншими  Кредиторами	63	301
9	Надійшла до каси іноземна валюта з валютного рахунку	302	312
10	Виплачена з каси допомога по соц. Страхуванню.	65	30

1.5 Порядок проведення інвентаризації каси

Чим частіше проводиться інвентаризації каси та касових операцій на підприємстві, тим менше помилок, порушень законодавства та зловживань виявляють фіскальні органи.

Процедуру перевірки каси і касових операцій умовно можна поділити на кілька етапів:

1. Підрахунок фактичної наявності готівкових коштів, цінних паперів, бланків суворої звітності та інших цінностей у касі підприємства. Він полягає в простому перерахунку готівкових грошей, цінних паперів тощо, які є в касі підприємства на момент перевірки. Виконується ця процедура в першу чергу, а для більшого ефекту працівники каси не повинні знати часу її проведення. Якщо на підприємстві є кілька кас, члени комісії знають, що перед початком інвентаризації вони повинні опечатати всі касові приміщення, крім того, що перевіряється. Це робиться, щоб виключити випадки покриття нестачі грошей в одного касира за рахунок іншого (інших) та не дати можливості решті касирів заздалегідь підготуватися до перевірки.

Перед підрахунком грошей касир у присутності комісії заповнює касову книгу, виводить у ній розрахунковий залишок і складає касовий звіт за останній день роботи каси (з початку робочого дня і до моменту приходу членів комісії). Звіт підписують підзвітний касир і головний (старший) бухгалтер підприємства. Після цього касир складає розписку, в якій зазначає, що всі прибуткові і витратні документи включені до звіту і на момент інвентаризації неврахованих грошей, цінних паперів, бланків суворого обліку та інших цінностей у касі немає.

Якщо на момент перевірки в касі є цінності інших юридичних або фізичних осіб, касир зобов'язаний зафіксувати це в розписці, із зазначенням необхідних реквізитів цих осіб (назва юридичної особи, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, адреса тощо), кількості та вартості конкретних цінностей, які за ними рахуються. Якщо касир має власні гроші або інші цінності (із вищенаведеного переліку), які на момент перевірки є в приміщенні каси, їх кількість та сума також зазначаються у розписці.

2. Перевірка повноти й своєчасності прибуткування готівкових коштів, що надходять у касу підприємства. Тут увагу перевіряльників має привернути те, для яких цілей отримується готівка (це обов'язково має бути зафіксовано в чеку на отримання грошей), наявність на корінцях чеків підписів осіб, які мають право підпису таких документів, дати отримання готівки та інших реквізитів. Дата, зазначена на корінці грошового чека, має відповідати даті виписки банку, даті, яку касир проставляє на прибутковому касовому ордері, що засвідчує факт прибуткування отриманої в банку суми готівки у касу підприємства, й даті відповідної сторінки касової книги.

Якщо підприємство здійснює реалізацію товарів за готівку, яка вноситься через власну касу підприємства, комісія перевіряє своєчасність і повноту оформлення прибуткових касових ордерів, наявність на таких ордерах дозвільного підпису головного бухгалтера. Також слід звернути увагу на наявність відбитку круглої печатки підприємства на обох частинах прибуткового касового ордера. Печатка ставиться так, щоби при складанні двох частин прибуткового ордера виявлявся повний малюнок печатки.

При направленні готівки в інші каси підприємства (якщо такі є) перевіряється наявність договорів на повну матеріальну відповідальність із касирами, які отримують готівку для подальшої її видачі, та письмового розпорядження керівника підприємства на передання відповідної суми коштів на конкретні цілі (наприклад, на видачу заробітної плати в цехах, дільницях підприємства тощо).

Оприбуткуванням готівки в касу підприємства вважається здійснення ним обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цієї операції прибутковим касовим ордером та відображенням у касовій книзі. У зв'язку з цим для підприємств - отримувачів коштів не є готівковою операцією внесення фізичною особою грошових сум у готівковій формі на внутрішні банківські рахунки для подальшого перерахування цих коштів установою банку на поточні рахунки такого підприємства (для фізичної особи така операція є готівковою).

3. Дослідження правильності списання готівки й своєчасності здавання її до установи банку (банків), в якому (яких) підприємство має рахунки. Перш за все, нагадуємо, що згідно з пунктами 4.4 та 4.5 Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку від 19.02. 2001 р. №69, ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (незалежно від того, має воно самостійний баланс чи ні) установлюють комерційні банки за місцем відкриття рахунка, з урахуванням режиму й специфіки роботи підприємства, й повідомляють його про це в письмовій формі.

Усю готівку понад установлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку для зарахування на їх рахунки. У разі якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна в його касі на кінець дня готівка має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси).

У разі якщо одержана в банку готівка використовується для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу), підприємства мають право зберігати її протягом трьох робочих днів понад установлений ліміт, включаючи день отримання готівки в установах банку. А віддалені підприємства залізничного транспорту та підприємства морських портів можуть зберігати отриману в банку готівку протягом п'яти робочих днів, включаючи день отримання готівки до каси підприємства.

Готівку, отриману в банку на інші потреби, ніж перелічені вище, підприємство має видавати своїм працівникам у день її отримання в установі банку.

Комісія під час інвентаризації повинна перевірити, чи дотримуються касири встановленого банком ліміту. Поряд із цим комісія перевіряє відповідність використання грошових коштів цілям, які були зафіксовані в чеку на отримання готівки, та відповідність таких витрат чинному законодавству України. Перевищення ліміту каси та недотримання порядку використання готівки є грубим порушенням касової дисципліни, тягне за собою штрафні санкції і не може замовчуватися під час інвентаризації, а особи, які допускають такі порушення, заносяться до акта інвентаризації із подальшими пропозиціями щодо міри покарання.

Готівку під звіт з каси підприємств видають за умови повного звітування конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.

Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі й для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини, крім металобрухту), то підзвітна особа, незалежно від строку відрядження, протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансовий звіт про кошти, витрачені безпосередньо на відрядження.

Якщо працівник підприємства витратив на господарські потреби підприємства чи на відрядження власні кошти, то звіт про їх використання він здає до бухгалтерії у такому ж порядку.

При перевірці авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань комісія приділяє особливу увагу дотриманню встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємства залишків невикористаної готівки (одночасно з авансовим звітом), наявності оригіналів підтвердних документів, їх погашенню, цільовому витрачанню підзвітних сум тощо.

При цьому враховується те, що подання авансових звітів про використання підзвітних сум із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку із тимчасовою втратою підзвітною особою працездатності або іншими важливими обставинами, за умови їх документального підтвердження.

За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, за витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості, а також неотримання при здійсненні готівкового платежу платіжного документа від отримувача, до підприємств застосовуються фінансові санкції згідно з чинним законодавством.

4. Перевірка своєчасності та повноти заповнення первинних документів, що фіксують рух коштів, цінних паперів та інших цінностей через касу, яка перевіряється. Досвід свідчить, що в період інвентаризації у касі можуть бути частково оплачені (не закриті) платіжні відомості на виплату заробітної плати, пенсій, різної допомоги, а також різного роду розписки на видачу грошей у тимчасове користування, не оформлені належним чином довіреності на отримання готівки з каси підприємства. В таких випадках частково виплачені суми за незакритими платіжними відомостями дозволено заносити до акта інвентаризації з певним застереженням, а ось розписки та неправильно оформлені довіреності до заліку прийматись не повинні, а видані за такими документами суми вважаються нестачею.

Не слід забувати і про те, яким чином на підприємстві здійснюється оперативний контроль за рухом готівки та інших цінностей. Його відсутність у більшості випадків свідчить про відсутність касової дисципліни. Порядок та періодичність здійснення раптових ревізій каси визначає керівник підприємства.

5. Складання акта інвентаризації. На цьому етапі фактична наявність коштів та інших цінностей у касі порівнюються з даними бухгалтерського обліку. Потрібно звернути увагу на те, що фактичний залишок готівки в касі на кінець дня повинен завжди (повторюю, за будь-яких обставин) відповідати розрахунковому залишку касової книги, а на кінець місяця, кварталу, року - ще й залишку, показаному в Журналі 1 або іншому регістрі, який веде підприємство за рахунком 30 "Каса". Якщо цього не буде, ви просто втратите контроль за обігом готівки на підприємстві!

За результатами роботи складається акт у двох примірниках, який підписують члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальна особа. Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства (організації), другий - залишається у матеріально відповідальної особи. В акті наводиться фактична наявність коштів, поштових марок, розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, цінних паперів - установлених під час інвентаризації й тих, що рахуються в обліку.

Якщо цінні папери зберігаються в депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою депозитарію, і на підставі цієї виписки вони заносяться до акта інвентаризації. Іноземна валюта записується до акта за курсом НБУ, який діє на день інвентаризації. Цей запис має виглядати приблизно так: "Залишок валюти в касі становить 10 (десять) дол. США, що за курсом НБУ (1: 5,42) на день складання акта становить 54 грн. 20 коп. ".



2. Удосконалення та шляхи покращення обліку готівкових коштів

Оптимізація сфери готівкового обігу та підвищення ефективності здійснення готівкових операцій має важливе значення для досягнення фінансової макроекономічної стабілізації національної економіки України. Робота з готівкою є одним із головних напрямків діяльності НБУ і всієї вітчизняної банківської системи в цілому. Правильна політика в галузі касових і емісійних операцій неодмінна передумова оздоровлення грошової системи.

Готівково-грошовий обіг це сукупність платежів, що здійснюються готівкою. В ринковій економіці сфера готівкового грошового обігу є обмежена і навпаки- для кризової економіки характерним розширенням сфери використання готівки, яка обслуговує в основному тіньовий господарський оборот.

У нинішніх кризових умовах вирішального значення набувають заходи, спрямовані на скорочення готівкового обігу і готівкових розрахунків, а також встановлення фінансових санкцій за порушення діючих правил ведення операцій з готівкою. Всі такі заходи носять антиінфляційну спрямованість.

Постійний контроль за дотриманням правил ведення касових операцій і готівкових розрахунків дозволить зменшити масштаби використання готівки підприємствами і організаціями, а отже, і обмежити роль готівкового обігу як засобу обслуговування руху тіньового капіталу, приховування доходів та ухилення від сплати податків до бюджету.

Господарські суб'єкти мають здійснювати переважну більшість платежів із банківських рахунків у безготівковій формі. При цьому підприємства і організації, що одержують готівково-грошову виручку, зобов'язані здавати гроші в установи банків.

Готівка має бути одержана з установ банків підприємствами для розрахунків з населенням: на оплату праці, для грошових виплат та заохочень, купівлі продажу цінних паперів, виплати дивідендів (процентів), інших виплат населенню, що не входять до складу коштів, спрямованих на споживання, допомогу, компенсації, гонорари, стипендії, пенсії, витрати на відрядження, закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, тваринницької та рослинницької сировини, дикорослих плодів та ягід, лікарських рослин, макулатури, ганчір'я, склотари, брухту, на страхові відшкодування населенню у разі настання страхових випадків, ломбардам, що здійснюють виключно ломбардні операції, у розмірах згідно чинними нормативними актами.

Для здійснення готівкових розрахунків кожне підприємство повинно мати касу і вести касову книгу за встановленою формою. В касі підприємства (організації, установи) залишок готівки на кінець робочого дня не повинен перевищувати ліміту каси, встановленого банком та погодженого з підприємством. Підприємства (організації, установи) не мають права нагромаджувати в своїх касах готівку понад встановлені ліміти для здійснення майбутніх витрат, у тому числі й на оплату праці. Готівка яку господарські суб'єкти отримують в установах банків, має використовуватись тільки за прямим призначенням, тобто на ті цілі, на які вона отримана. Використання господарськими суб'єктами грошей з готівкової виручки допускається лише на суворо встановлені для них потреби.

Готівкові розрахунки обслуговують акти купівлі продажу товарів, як правило, з участю населення, тобто здійснюються між підприємствами і населенням, між окремими громадянами. Підприємства (організації, установи) використовують у розрахунках між собою готівку лише для купівлі необхідних ним товарів на незначні суми. Головна сфера застосування готівки пов'язана з оплатою праці формуванням грошових доходів населення та їх витрачанням. З рахунків підприємств готівка видається за допомогою чеків, на звороті яких вказується цільове призначення грошей, що будуть одержані.