Організація обліку розрахунків з оплати праці в ЗАТ "Житомирський м’ясокомбінат" м. Житомира

3

Особовий листок по обліку кадрів

П-4

При прийманні працівника з вищою освітою

Працівник який приймає на роботу

Передається до відділу кадрів

4

Наказ про надання відпустки

П-6

При наданні відпустки працівнику

Директор

Передається до відділу кадрів

5

Табель обліку використання робочого часу

П-13

Для підсумування використаного робочого часу за місяць

Директор, інспектор з відділу кадрів, економіст бухгалтер

Передається в бухгалтерію

6

Розрахункова платіжна відомість

П-49

При видачі заробітної плати з каси підприємства під розписку.

Директор, Гл. бухгалтер

Передається з бухгалтерії в касу

7

Платіжна відомість

П-53

При видачі авансу з каси підприємства під розписку

Директор, Гл. бухгалтер, бухгалтер який склав відомість

Передається з бухгалтерії в касу

Таблиця 2.12 Номенклатура господарських операцій з розрахунків з оплати праці

Зміст господарської операції	Кореспондуючий рахунок
За дебетом рахунка 66
Відображено суми, утримані як відшкодування втрат від браку, із заробітної плати винних у цьому осіб	24
Виплачено заробітну плату, премії, допомоги з тимчасової непрацездатності працівникам із каси підприємства	301
Виплачено депоновану заробітну плату з каси	301
Перераховано суми оплати праці працівникам на їхні особисті рахунки в банках	311
Видано заробітну плату іншими коштами	33
Утримано із заробітної плати підзвітні суми	372
Утримано із заробітної плати суми завданого підприємству збитку	375
Утримано із заробітної плати позики, видані працівникам	377
Заборгованість з оплати праці зараховано на збільшення пайового капіталу	41
Заробітну плату засновника зараховано як внесок до статутногокапіталу підприємства	46
Утримано податок з доходів фізичних осіб	641
Утримано збір до Пенсійного фонду із заробітної плати працівників	651
Утримано із заробітної плати внески на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності та безробіття	652, 653
Утримано із заробітної плати страхові внески з індивідуального страхування	654
Депоновано заробітну плату	662
Утримано із заробітної плати квартирну плату; плату за відвідування дітьми дитячих дошкільних закладів, профспілкові внески, суми за виконавчими документами	685
Виплачено заробітну плату натурою (готовою продукцією)	70
Відображено доход від списання кредиторської заборгованості з нарахованої заробітної плати	717
За кредитом рахунка 66
Нараховано оплату праці за виконані роботи з навантаження, доставки й розвантаження придбаних матеріальних цінностей	20, 21, 22, 28
Нараховано оплату праці працівникам, зайнятим на будівництві, придбанні основних засобів, нематеріальних активів, на закладанні та вирощуванні багаторічних насаджень, на формуванні основного стада	15
Нараховано заробітну плату виробничому персоналу	23
Нараховано заробітну плату працівникам за виправлення браку	24
Повернено до каси зайво отриману заробітну плату	301
Надійшла на поточний рахунок зайво отримана заробітна плата	311
Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим на освоєнні нових виробництв і агрегатів, спорудженні тимчасових (нетитульних) споруд	39
Нараховано відпускні працівникам за рахунок створеного резервувідпусток	471
Нараховано заробітну плату за ремонт поверненого товару	473
Нараховано виплати працівникам за рахунок коштів цільового фінансування	48
Відображено суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягаєповерненню працівникові	641
Нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності та інші види соціальної допомоги	652
Нараховано заробітну плату загальновиробничому персоналу	91
Нараховано заробітну плату працівникам адміністративно-управлінського апарату	92
Нараховано заробітну плату працівникам відділу збуту	93
Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим на підприємстві дослідництвом та розробками	941
Нараховано заробітну плату працівникам ЖКГ й обслуговуючих господарств, допомогу з тимчасової непрацездатності (перших п'яти календарних днів)	949
Нараховано заробітну плату за роботи з реалізації або ліквідації необоротних активів	97
Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим ліквідацієюнаслідків надзвичайних подій	99

Усі первинні документи з обліку робочого часу і заробітку працівників, підписані керівниками структурних підрозділів, у терміни, встановлені планом документообігу, здають у бухгалтерію підприємства. Тут їх перевіряють із погляду правильності показників щодо кількості та якості продукції чи обсягу виконаних робіт і затверджених розцінок. Таку перевірку здійснюють порівнянням документів з обліку праці із зустрічними документами, що відображають виробничі показники працівників. Крім того, бухгалтерія перевіряє повноту і правильність заповнення реквізитів документів, а також проведених арифметичних розрахунків. Перевірені первинні документи з обліку робочого часу і виробітку працівників, підписані особами, які проводили перевірку, передають керівникові підприємства або його заступникові для затвердження.

Перевірені й затверджені первинні документи з обліку робочого часу і заробітку підлягають групуванню за двома напрямами: 1) об'єктами обліку -- для віднесення сум оплати праці за конкретними об'єктами; 2) окремими працівниками.

Для цього використовують Журнал обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. № 36), Журнал обліку робіт і витрат (ф. № 37), Накопичувальну відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а), Накопичувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф.№ 38), а також виробничі звіти.

Узагальнюючим документом, у якому відображаються розрахунки із заробітної плати з кожним працівником, є Розрахунково-платіжна відомість (ф. № П-49) або «Книга обліку розрахунків з оплати праці» (ф. № 44).

Протягом місяця первинні документи з обліку праці та виконаних робіт (облікові й подорожні листи, наряди тощо) групують у зведеній (групувальній) відомості, у якій накопичують дані про кількість годин, відпрацьованих кожним працівником за місяць, також визначають суму нарахованої заробітної плати (оплати праці).

2.4 Організація аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з оплати праці

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, -- з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Це рахунок пасивний (активно-пасивний), балансовий, основний, розрахунковий.

За кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом -- виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» має субрахунки:

* 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

* 662 «Розрахунки з депонентами»;

* 663 „Розрахунки за іншими виплатами”.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці відображаються на субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

Документальне оформлення синтетичного обліку розрахунків з оплати праці ведуть в регістрі синтетичного обліку Головна книга, в якій відображається економічно однорідні господарські операції в грошовому вимірюванні, з вказівкою дати, номера і суми бухгалтерського запису, як правило, без об'єкту пояснення. В кінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають баланс.

Схема організації синтетичного обліку заробітної плати наведена на рис. 9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 9. Організація синтетичного обліку заробітної плати

Регістром обліку по рахунку 66 „розрахунки з оплати праці” є журнал 5

Розрахунки за заробітною платою Д-т К-т
Нарахування утримань, виплата (-)	Нарахування заробітної плати (+)

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівникові, видам виплат та утримань у «Розрахунково-платіжній відомості» (ф. № П-49) або у «Книзі обліку розрахунків з оплати праці» (ф. № 44). Розрахунково-платіжні відомості складають по окремих структурних підрозділах. У них фіксують усіх працівників підрозділів, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, табельного номера, професії, посади і розряду, сальдо по розрахунках на початок місяця за підприємством чи за працівником. Ці дані переносять із розрахунково-платіжної відомості за минулий місяць.

В окремих графах розділу «Нараховано» зазначають суми нарахованої основної та додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є табель обліку робочого часу, накопичувальні відомості обліку роботи вантажного автотранспорту, накопичувальні відомості використання машинно-тракторного парку, розрахунки заробітної плати працівникам тваринництва тощо. Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності й пологах, премій та інші нарахування у Розрахунково-платіжну відомість записують із розрахунків по заробітній платі, листків непрацездатності тощо. Після розрахунку нарахованої за місяць оплати визначають суму за графою «Всього належить». Для цього до суми, нарахованої за звітний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.

У розділі «Утримано і виплачено» в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця та аванс у рахунок заробітку за першу половину поточного місяця. Підставою для цих записів є платіжні відомості та звіти касира. Аванси нараховують у розмірі 40-50 % від заробітку.

Із заробітної плати персоналу підприємства утримують податок із доходів фізичних осіб, збір до Пенсійного фонду, внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, внески до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття. Можуть бути здійснені й інші утримання:

за виконавчими листами, профспілкових внесків, за заявами працівників та ін. Після цього визначають загальну суму утримань, залишок заборгованості підприємства перед працівниками на кінець місяця та суму, яка належить до видачі. Для видачі з каси сум, які належать працюючим, складають Платіжні відомості (ф.№ П-53).

До розрахунково-платіжних відомостей не включають виплати, що не входять у фонд оплати праці і заробітну плату працівників при підрахунку її середніх розмірів, а також сум, що не обкладаються податком на доходи фізичних осіб (одноразова допомога, добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачують за окремими платіжними відомостями або видатковими касовими ордерами.

Виплату заробітної плати, премій за платіжними відомостями можна здійснювати протягом трьох робочих днів. Суму не виданої заборгованості здають у банк у день закриття платіжної відомості. Касир навпроти прізвища працівника, котрий не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить відмітку «Депоновано» і складає реєстр депонованих сум.

Для аналітичного обліку не виданої працівникам заробітної плати використовують Книгу обліку розрахунків з депонентами (ф.№ 10.2.2 с.-г.), де по кожному працівникові окремим рядком записують його табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові, дату, суму заборгованості, а також роблять відмітку про видачу суми протягом року або перерахування в бюджет по закінченні терміну позовної давності щодо цих сум.

Замість розрахунково-платіжних відомостей можна використовувати Книгу обліку розрахунків з оплати праці (ф. № 44), у якій дані записують як за кожний місяць окремо, так і за кілька місяців у двох варіантах. За першим варіантом після запису на першому аркуші прізвищ працівників залишають чистими стільки аркушів, на скільки місяців розрахована книга. У цьому разі прізвища щомісяця не переписують і книгу використовують як оборотну відомість. За другим варіантом після запису кожного працівника залишають стільки рядків, на скільки місяців розрахована книга. Для видачі з каси сум, які належать персоналу, на підставі записів у книзі складають платіжні відомості.

Згідно інструкції №291 про застосування плану рахунків Рахунок 66 „Розрахунки з оплати праці” кореспондує:

За дебетом з кредитом рахунків	За кредитом з дебетом рахунків
24 „Брак у виробництві”	15 ”Капітальні інвестиції”
30 „Каса”	23 „Виробництво”
31 „Рахунки в банках”	24 „Брак у виробництві”
33 „Інші кошти”	30 „Каса”
37 „Розрахунки з різними дебіторами”	31 „Рахунки в банках”
41 „Пайовий капітал”	39 „Витрати майбутніх періодів”
46 „Неоплачений капітал”	47 ”Забезпечення майбутніх витрат і платежів”
64 „Розрахунки за податками і платежами”	48 „Цільове фінансування і цільові надходження”
65 „Розрахунки за страхуванням”	65 „Розрахунки за страхуванням”
66 „Розрахунки з оплати праці”	66 „Розрахунки з оплати праці”
68 „Розрахунки за іншими операціями”	91 „Загальновиробничі витрати”
70 „Доходи від реалізації”	92 „Адміністративні витрати”
71 „Інший операційний дохід”	93 „Витрати на збут”
	94 „Інші витрати операційної діяльності”
	97 „Інші витрати”
	99 „Надзвичайні витрати”

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці ведеться в картках - особових рахунках (ф. № П - 54 і № П - 54а), в яких міститься інформація про нараховану заробітну плату, утримання, виплати. Ця інформація використовується для розрахунку середньої заробітної плати (при нарахуванні відпускних, допомоги з тимчасової непрацездатності і ін.), а також при представленні різного роду довідок.

Видача заробітної плати проводиться по платіжній відомості, яка є регістром аналітичного обліку розрахунків з робітниками і службовцями. Основою для видачі заробітної плати є наказ в касу про виплату вказаної суми.

ІІІ. Шляхи удосконалення обліково-звітного процесу обліку розрахунків з оплати праці

3.1 Новітня технологія обліку розрахунків з оплати праці

Задачі з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованого оброблення даних групуються в такі комплекси:

облік відпрацьованого часу та неявок на роботу;

облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;

облік і нарахування погодинної та інших видів оплати;

розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;

аналітичний облік за працівниками (за видами нарахувань і утримань);

складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками;

формування зведених регістрів;

розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;

облік депонованої заробітної плати.

Для ведення автоматизованого обліку використовуються як вітчизняні, так і зарубіжні програмні розробки.

Модульне рішення автоматизації задач з обліку праці та її оплати може виокремлювати облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників; табельний облік відпрацьованого часу та неявок; облік депонованої заробітної плати тощо, які встановлюються в цехах, дільницях, бригадах.

Комплексне рішення реалізує автоматизацію оброблення даних і в місцях виникнення інформації з обліку праці та її оплати, і в бухгалтерії підприємства. Крім того, забезпечуються тісні інформаційні зв'язки з іншими ділянками обліку та управлінською інформаційною системою підприємства. Наприклад, у «Галактиці» програмний модуль «Зарплата» взаємодіє з модулями «Облік і управління кадрами» та «Документообіг». У відділі кадрів формуються особові справи, штатний розклад та ведеться облік робочого часу.

Розглянемо особливості автоматизації обліку виробітку та відрядної оплати праці робітників, які працюють індивідуально чи у складі бригад.

Модуль з обліку виробітку та оплати праці робітників-відрядників може передбачати функції (рис. 10), які забезпечують: введення інформації з клавіатури; перегляд даних; виконання розрахунків; ведення нормативно-довідкової інформації; друк машинограм; закриття розрахункового періоду та перенесення облікових даних на дискету.

Рис. 10 Схема діалогу модуля «Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників»

Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації, як: довідник особових рахунків; класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.

Первинними документами є: табель обліку робочого часу, наряди на відрядну роботу (типові та індивідуальні форми), список осіб, які працюють понад норму, відомість на виплату премій робітникам-відрядникам. На основі таких уведених документів по кожному робітнику-відряднику розраховуються суми та нормований час у цілому за місяць.

У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію:

бригадні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;

індивідуальні наряди (кількість, норма часу, розцінки, сума, час нормований) використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально;

табель (час фактичний, коефіцієнт трудової участі, відсоток премії, час нормований, сума, сума премії) містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;

відомість нарахованої зарплати робітників-відрядникам (за табельними номерами та видами оплат) формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;

відомість нарахованої заробітної плати робітником-відрядникам (за категоріями та професіями) нагромаджує дані для формування «Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників»;

відомість нарахованої заробітної плати робітникам-відрядникам (за шифрами виробничих витрат) (шифри виробничих витрат, види оплат, час нормований, сума) формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати для складання зведених відомостей розподілу нарахованої заробітної плати за шифрами виробничих витрат.

У процесі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати модуль «Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників», установлений у цеху, відділку, бригаді, взаємодіє з модулем «Бухгалтерія», де інформація з місць виникнення узагальнюється, контролюється та аналізується.

Для забезпечення автоматизованого обліку відпрацьованого часу та контролю за станом трудової дисципліни на підприємствах у більшості випадків використовують модуль «Табельний облік», основні функції якого полягають у веденні щоденної реєстрації явок на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок із зазначенням причин, а також фіксування часу простоїв та роботи понад норми. Таке робоче місце забезпечує введення первинної інформації, оброблення та одержання машинограм і відеограм видів явок та відхилень.

Головне меню модуля «Табельний облік» має такий вигляд (рис. 11).



Рис. 11 Схема діалогу модуля «Табельний облік»

Такий варіант автоматизації табельного обліку налаштовує користувача на різні графіки роботи (на рік). Функція «Табель» передбачає роботу з електронним «Табелем робочого дня» в таких режимах: ведення табеля (список співробітників конкретних підрозділів, тривалість робочого дня, неявки, звільнення співробітників, відпустки); довідники (відділів, графіків змін для розрахунку вечірніх та нічних годин). «Друк зведень» забезпечує формування повного табеля, відомості неявок за день, відомість-табель за першу половину поточного місяця по бригаді, довідка про співробітника, відомість сум нарахованої зарплати, відомість доплат.

Пункт головного меню «Різне» забезпечує виконання перерахунків підсумків у всій базі за визначений місяць, вилучення записів про звільнених співробітників, перенесення відпусток із поточного місяця в наступний, занесення в базу даних інформації про нового співробітника, встановлення паролю доступу.

Вилучення зайвих записів у базі даних виконує функція «Сервіс».

Первинним документом, де відображається облік виходів та неявок на роботу, є табель обліку використаного робочого часу.

До нормативно-довідкової інформації модуля «Табельний облік» належать: календар, довідник підрозділів, довідник позначень явок та неявок; довідник змін, довідник табельних номерів. А коли цей модуль є складовою програмного комплексу, то основні довідники беруться з програмного модуля обліку праці та її оплати в бухгалтерії. Він забезпечує останнього файлами даних про відпрацьований час та виходи на роботу, дає можливість автоматизувати процес уведення інформації та підтримує пакетний режим розрахунку різних видів нарахувань.

Модуль «Табельний облік» формує відомості неявок, доплат за роботу у вечірній час, нарахувань і відхилень від нормальної тривалості робочого дня, а також довідку за табельним номером.

У роботі з персоналом бувають ситуації, коли той чи інший співробітник із якихось причин своєчасно не отримав заробітну плату. Розробники програм пропонують користувачам модуль «Депоненти» як самостійний програмний продукт або у складі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати. В останньому випадку створюється загальна база особових рахунків, що сприяє швидкому та безпомилковому депонуванню зарплати.

Автоматизований облік депонентів ведеться за допомогою депонентських карток. Створюється масив депонованої заробітної плати за номерами карток та сумами депонентів, який щомісяця доповнюється новими оперативними записами. Вхідна інформація в депонуванні -- показники платіжних відомостей, а вихідна -- витратні касові ордери. На період запровадження використовується книга депонентів для створення масиву залишків та довідник особових рахунків.

Головне меню модуля «Депоненти» передбачає дві функції (рис. 12).

Рис. 12 Схема діалогу модуля «Депоненти»

Функція «Реєстр» використовується тільки після видання заробітної плати до закриття місяця в модулі «Зарплата» (у бухгалтерії), і забезпечує бухгалтера потрібною інформацією про депоновану заробітну плату та формує відповідну звітність.

Функція «Архів» імітує роботу бухгалтера з книгою депонентів, що вможливлює сортування та пошук інформації за різними ознаками, формування нових депонентських карток, їх перегляд, редагування та вилучення.

Розглянемо особливості мережного оброблення даних та його застосування в обліку.

Залежно від конкретних виробничих умов (кількість працівників, видів оплати праці, нормативної бази тощо) на підприємствах для якісного забезпечення вирішення комплексів задач з обліку праці та її оплати розробляються обчислювальні мережі, що забезпечують автоматизацію документообігу, розрахунки по заробітній платі та формують відповідні звіти та потрібні зведені дані для калькулювання собівартості продукції (робіт) у частині трудових витрат.

Можливі різні варіанти архітектури обчислювальних систем і технологічних процесів для розв'язання даних комплексів задач. Основні з них:

однорівнева система -- на малих і середніх підприємствах, де немає повної автоматизації управління підприємством;

багаторівнева система -- на великих підприємствах і виробничих об'єднаннях, де функціонують корпоративні інформаційні системи.

Програмні модулі з обліку праці та її оплати однорівневої системи обслуговують відповідні цехи та відділи, ведуть машинні особові рахунки працівників та виконують усі розрахунки (наприклад, як вище розглянуті модулі «Табельний облік», «Депоненти» тощо). Один із модулів слугує для узагальнення даних, одержаних від інших модулів з обліку зарплати, виконує бухгалтерські записи та взаємозв'язок із модулями з обліку витрат на виробництво та зведеного обліку.

На великих підприємствах обчислювальна мережа може мати 2, 3 і більше рівнів модулів з обліку праці та її оплати, з різними варіантами розподілу задач між бухгалтерією та підрозділами.

Так, наприклад, перший рівень (цех) може обслуговуватися модулями, що формують і обробляють первинні документи, ведуть особові рахунки та розрахунки по зарплаті в цьому підрозділі. Або модуль цехового рівня виконує тільки оформлення первинних документів і розрахунки відрядної, погодинної та інших видів оплати на основі машинних первинних даних, веде оперативний облік виробітку, руху деталей і напівфабрикатів тощо. Ведеться база даних трудових норм і розцінок, фактично виготовленої продукції (деталей, напівфабрикатів), на основі яких розраховується відрядна заробітна плата. Підготовлені дані з програмних модулів цехів передаються на наступний рівень.

На другому рівні (модуль зведених бухгалтерських робіт із праці та її оплати) у бухгалтерії формується зведена база даних і узагальнення нарахованої заробітної плати, виконуються відповідні утримання з неї.

У процесі розв'язування задач з обліку праці та її оплати використовується нормативно-довідкова інформація, вхідна й вихідна інформація, аналогічна уже розглянутій.

Сучасні програмні комплекси з обліку праці та її оплати передбачають використання функції «Моделювання обліку праці й заробітної плати» для розрахунку оптимального розміру фонду заробітної плати та виявлення відхилень від установлених величин і прийняття управлінських рішень. Для цього за визначений період виконується розрахунок нормативного та фактичного фондів заробітної плати в розрізі структурних підрозділів, видів продукції, робіт і послуг. Моделюються витрати на оплату праці з урахуванням зростання (зниження) обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), а також визначається вплив фонду заробітної плати на зниження собівартості продукції.

3.2 Удосконалення контролю за станом ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці

Завдання контролю за використанням праці і фонду її оплати - систематичне спостереження за використанням праці і фонду її оплати на кожній ділянці підприємства і за кожним виконавцем окремих господарських процесів.

Оперативний бухгалтерський контроль за використанням праці і фонду її оплати може здійснюватись за допомогою первинних одноразових і зведених документів, накопичувальних і групувальних відомостей, виробничих звітів і технологічних карт. Організувати такий контроль повинен головний бухгалтер підприємства. Оперативний контроль сприяє підвищенню ефективності праці, її економному і раціональному розподілу, виконанню робіт, усуненню непродуктивних випрат праці, зниженю собівартості продукції, забезпеченню підвищення продуктивності праці, підвищенню загальної ефективності діяльності всього виробництва.

Для раціональної організації оперативного бухгалтерського контролю розробляється план контролю, в якому зазначаються об`єкти контролю, його джерела, виконавці, способи і строки складання внутрішньогосподарської звітності. Прикладом внутрішньогосподарської звітності може бути письмовий рапорт особи, яка здійснювала контроль (зразок) або запис цієї особи до журналу обліку порушень, про які вона доповідає головному бухгалтеру та контролює їх.

Форма рапорту повинна бути простою і відображати лише відхилення від нормального використання робочого часу, праці і фонду її оплати. Такі рапорти потрібно заздалегідь віддрукувати в достатній кількості чи розмножити на копіювальній техніці і вручити їх виконавцям.

Така система внутрішньовиробничої звітності згідно наслідків проведеного контролю дозволяє керівникам виробничих підрозділів оперативно вживати заходи щодо усунення порушень.

Раціональна організація бухгалтерського обліку праці і заробітної плати - обовя`зкова умова підвищення дієвості контролю. Організація та здійснення оперативного економічного контролю за господарською діяльністю керівникам і спеціалістам підприємства дає змогу підвищити контрольні функції бухгалтерського обліку.

Розробляючи програму організації бухгалтерського обліку по підприємству вцілому, головний бухгалтер, складає спочатку його окремі частини, однією із яких є програма організації обліку праці та її оплати.

Контроль за нарахуванням основної і додаткової заробітної плати складніший та різноманітніший. Способи контролю різні в залежності від системи організації виробництва та форми оплати праці.

В масовому виробництві, де первинним документом обліку виробітку та заробітної плати є змінний рапорт, потрібно, по-перше, забезпечити правильне таксування та підрахунок змінних рапортів, та, по-друге, фіксувати в особливому реєстрі суму кожного змінного рапорту.

Щоб забезпечити правильний підрахунок змінних рапортів, необхідно підсумовувати всі об`ємні показники для того, щоб не можна було в показниках об`єму внести довільні зміни. Таксування та підсумовування необхідно проводити двічі, причому повторне таксування та підсумовування потрібно доручати іншому працівнику (для контрольної перевірки).

В такому ж порядку реєструються робочі наряди по тих роботах, які оформлюються цим видом документів. При реєстрації робочих нарядів до реєстру можна вносити загальний підсумок по всіх нарядах за зміну. Корисно в цих випадках мати в реєстрі рядок “Кількість нарядів”.

Загальний підсумок за місяць по реєстру змінних рапортів або нарядів контролює підсумок нарахування відрядної заробітної плати по розрахунковій відомості.

Інколи недостатньо однієї реєстрації нарядів для перевірки суми нарахування заробітної плати; достовірність нарядів, в свою чергу, підлягає перевірці.

Способом боротьби зі зловживаннями при розрахунках з оплати праці є такий розподіл обов`язків між працівниками розрахункового відділу, при якому жоден з працівників не мав би закінченого циклу розрахунків. Важливим є розподіл праці при боротьбі зі зловживаннями, коли одні працівники займаються лише таксуванням документів, другі - рознесенням в накопичувальні регістри, треті - контрольною реєстрацією документів, а четверті - підготовкою платіжних документів.

За результатами перевірок складаються акти або довідки, якщо встановлено порушення чи відхилення і є потреба прийняти управлінське рішення.

Порушення, виявлені при систематичному контролі оформлення первинних документів, графіків передачі та обробки документів, необхідно усувати в ході контролю. Порушення потрібно документувати лише в тих випадках, коли вони повторюються і мають систематичний характер.

Висновки та пропозиції

облік розрахунок оплата праця

Дипломна робота на тему "Організація обліку розрахунків з оплати праці" займає одне з центральних місць у системі бухгалтерського обліку на підприємстві.

Дана тема являється актуальною, бо в сучасній економіці облік використання трудових ресурсів та фонду оплати праці є невід'ємною частиною в бухгалтерській політиці підприємства.

Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства; працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати майже як найважливіше. У зв'язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов'язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок - абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки, пов'язані із заробітною платою. Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства. З одного боку, це пов'язано з відношенням до таких питань власне робітників, для яких заробітна плата служить основним джерелом матеріальних благ. З іншого боку, - з той обставиною, що суми, що спрямовуються підприємством на оплату праці, так чи інакше служать мірою, що визначає надходження податків і обов'язкових зборів у бюджет і цільові фонди.

У процесі написання даної дипломної роботи вивчили організацію обліку розрахунків по оплаті праці та розрахункових операцій, вивчили матеріальні джерела і нормативно законодавчі матеріали, а також виявили напрямки удосконалення обліку використання трудових ресурсів та фонду оплати праці та поліпшення її умов у разі подальшого поширення виробництва і зростання реальних доходів працівників.

У сучасних умовах ринкової економіки не в повній мірі розв'язана проблема оплати праці та підвищення її ефективності. Актуальність теми дипломної роботи пояснюється тим, що на сьогодні важливими питаннями оплати праці є відповідальність її витратам працівників. Для більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходу. Тому питання, зв'язані із заробітною платою є одними з найбільш актуальних як для працівників, так і для роботодавців.

Досліджене підприємство - Закрите Акціонерне Товариство “Житомирський м'ясокомбінат”, що створене і діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами учасників. Має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені здобувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права. Основною метою Товариства є більш ефективне використання придбаного майна, залучення коштів для інвестицій у виробничу і соціальну сферу, одержання високих прибутків в інтересах Акціонерів і задоволення потреб народного господарства та населення в його продукції, товарах послугах. У дипломній роботі були досліджені теоретичні аспекти обліку праці та її оплати. Були приведені рахунки, за допомогою яких ведеться облік, була перерахована документація, використовувана при обліку. Також був зроблений облік конкретних операцій, вивчені існуючі і діючі форми і системи оплати праці на прикладі ЗАТ “Житомирський м'ясокомбінат”. У роботі визначені склад і структура фонду оплати праці. На сучасному етапі реформування, розвиток економіки не має соціального спрямування, відбувається ігнорування визначного місця трудового фактору та інтересів працівника, що в свою чергу позбавляє можливості працівника відіграти суттєву істотну роль в організації виробництва. Через організацію заробітної плати за сучасних умов має досягатися компроміс між інтересами роботодавця та працівника, що сприяє розвитку відносин соціального партнерства між двома силами ринкової економіки. Дослідивши бухгалтерський облік на ЗАТ “Житомирський м'ясокомбінат” можна сказати, що облік ведеться відповідно до Стандартів (положень) бухгалтерського обліку та відповідає вимогам сьогодення. Відслідковуються зміни в чинному законодавстві, проводяться семінари в колективі з обговоренням змін. Відбулося практичне ознайомлення з діяльністю об'єкта дослідження, придбаний досвід роботи з господарською документацією. Пророблено значний обсяг спеціальної літератури по досліджуваній тематиці. Вивчено способи і порядок документування перевірки, оформлення її результатів, отримана інформація систематизована і піддана аналізу. Вироблено конкретні рекомендації для можливого застосування в діяльності досліджуваного підприємства ЗАТ “Житомирський м'ясокомбінат”.

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996 р. - К.: „Право”. - 56 с.

2. Кодекс законів про працю України. Офіційний текст із змінами та доповненнями станом на 1 жовтня 2003 р. // Кодекс України. - 2003. -№10. - 174 с.

3. Про підприємства в Україні: Закон України від 27.03.01 р. №887

4. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 22.03.03 р. №33

5. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.01 р. №1576

6. Про аудиторському діяльність: Закон України від 22.04.03 р. №3125

7. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.03 р. №3356 зі змінами і доповненнями

8. Про оплату праці: Закон України від 24.03.2002 р. №108 зі змінами і доповненнями

9. Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26.06.00 р. №400

10. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.02 р. №586.

11. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.02 р. №996

12. Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.02 р. №1105

13. Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового соціального страхування: Закон України від 11.01.2001 р. №2213

14. Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 22.02.2001 р. №2272

15. Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці”: Закон України від 21.11.2002 р. №229

16. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від22.05.2003 р. №889

17. Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування: Закон України від09.04.2004 р. №1678

18. Про віднесення областей та міст до груп за оплатою праці: Постанова КМУ від 10.06.02 р. №320

19. Перелік товарів, що не дозволені для виплати заробітної плати натурою: Постанова КМУ від 03.04.03 р. №244

20. Порядок обчислення середньої заробітної плати (зі змінами і доповненнями): Постанова КМУ від 08.02.2004 р. №100

21. Про регулювання фонду оплати праці працівників підприємств-монополістів: Постанова КМУ від 05.05.2002 р. №428

22. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: Постанова КМУ від 25.08.2004 р. №1112

23. Про внесення змін до Постанови КМУ „Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної плати(доходу)), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів”: Постанова КМУ від 26.04.2003 р. №605

24. Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (зі змінами і доповненнями): Наказ Міністерства статистики України від 07.07.2002 р. №171

25. Типове положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99): Наказ комітету по нагляду за охороною праці України від 26.01.2005 р. №15

26. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. №291

27. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”: Наказ Міністерства України від 31.12.2000 р. №318

28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 „Виплати працівникам”: Наказ Міністерства фінансів України від 28.10.2003 р. №601

29. Інструкція зі статистики заробітної плати: Наказ Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5

30. Бабенко Ю.М. Чому сьогодні не доцільно вчорашня модель оплати праці на селі // Агро інком. - 2003. - №1-2. - с. 31-32

31. Бабенко Ю.М., Македонський А.В. Сьогодні вчорашня модель оплати праці в АПК не доцільна // Вісник аграрної науки. - 2003. - №2. - с. 60-62

32. Балан О.Д. Системи оплати праці та їх вплив на мотивацію до праці // Науковий вісник НАУ. Вип. 56. - К., 2002 - с. 110-112

33. Балашова Р. Методичні та практичні аспекти удосконалення облікової політики підприємства // Економіст. - 2001. - №9. - с. 54-57

34. Бондарева Н.К. Розрахунок заробітної плати./ Бізнес-бухгалтерія.-2004.№20/2.- с.112-114.

35. Бортник Т.І. Оплата праці і результати господарювання // Економіка АПК. - 2004. - №3. - с. 78-82

35. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ПП ”Рута”, 2002. - 687 с.

36. Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. - Житомир: ПП „Рута”, 2002. - 544 с.

37. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник/ За ред. Лишиленко О. В. - Київ: Вид-во “Центр учбової літератури”, 2003 р.-524с.

38. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та к.е.н. , доц. М.М. Коцупатрого. - Житомир: ПП «Рута», 2003. - 512с.

39. Все про Б. О. - 2004.-№121 - с. 4-11

40. Гончаренко Н.Г. Продуктивність і оплата праці в умовах реформування сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. - 2001. - №8. - с. 85-90

41. Горщар В. 1С: Розрахунок заробітної плати // Бухгалтерія. - 2004. - №9. - с. 67-71

42. Грек Г. Заробітна плата: утримують не тільки податки // Бухгалтерія. - 2002. - №8/1. - с. 29-38

43. Губіна І. Зарплата - 2004 // Бухгалтерія. - 2004. - №8. - с. 56-59

44. Дерев'янко С.І. Оплата праці сільськогосподарською продукцією // Арокомпас. - 2002. - №6. - с. 24-29

45. Дідик М.П. Довідник бухгалтера: оплата праці, оподаткування доходів громадян. - К.: Воля, 2003. - 484 с.

46. Дроздова Т. Облікова політика підприємства: структура, формування, зміна // Все про бухгалтерський облік. - 2004. - №11. - с. 41-43

47. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. - К.: А.С.К., 2002. - 768 с.

48. Зелінська А.М. Доходи і заробітна плата селян // Економіка АПК. - 2002. - №1. - с. 71-73

49. Кірейцев Г.Г. Облікова політика підприємства // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2000. - №4. - с. 2-7

50. Кір'ян Т. // “Праця і зарплата.” - 2006. - №26 (липень)

51. Кишко Н.М. Використання форм та систем оплати праці на підприємствах України // Вісник Полтавської ДАА. Вип. 4. - Полтава, 2002. - с. 76-78

52. Колос І. Формування раціональної облікової політики підприємства // Вісник податкової служби України. - 2002. - №47. - с. 48-54

53. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика. - К.: ”Б.В.”, 2004. - 685 с.

54. Маренич Т. Г. Бухгалтерський облік в агро формуваннях: Підручник. /За ред. В. Я. Амбросова. - 2-е видання, доповнене і перероблене. - К.:ВД „Професіонал”, 2005. - 896 с.

55. Назарбаєва Р. Аналітичний облік: загальні принципи // Бухгалтерія. - 2002. - №24/1-2. - с. 54-58

56. Огійчук М.Ф. Удосконалення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - №9. - с. 31-37

57. Орел М.// Пенсійний кур'єр. - 2005.-11 лютого

58. Проволоцкая Л.Ф., Желудевич Р.Р. Удосконалення первинної документації по обліку праці // Планування і облік в сільськогосподарських підприємствах. - 2005. - №11. - с. 27-36

59. Сахань І. Рівень ОП - показник добробуту суспільства/ Праця і ЗП. - 2005 р.-№43(листоп.)

60. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - 3-тє видання, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

61. Теліщук Л.О. Заробітна плата і питання її трансформації // Фінанси України. - 2003. - №6. - с. 98-102

62. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підруч.-- К.: Алеута, 2006. -- 1080 с.

63. Чепурна Л.І. Товарно-грошова система оплати праці в сільському господарстві і її переваги // Економіка АПК. - 2004. - №6. - с. 82-84

Размещено на Allbest.ru