Аудит операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків
Мета і завдання аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків, визначення його предмету та об'єктів, джерел інформації для проведення. Способи вивчення операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.04.2012 |
Размер файла | 85,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
«Аудит операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків»
Вступ
Аудит відносять до інтелектуальної діяльності, що передбачає дослідження фінансово-господарської діяльності з метою її поліпшення і підвищення прибутковості відповідно до замовлень, виданими по угодах між аудиторськими організаціями і суб'єктами підприємницької діяльності.
Організацію аудита очолює Аудиторська палата України (чи інший уповноважений на це орган. Ціль діяльності Аудиторської палати - створення системи незалежного фінансово-господарського контролю у формі аудита, що дає об'єктивну оцінку фінансового стану підприємств і підприємців, сприяє раціональному господарюванню і вчасно попереджає банкрутство власника, забезпечує достовірний контроль за доходами і витратами власників і одночасно охороняє інтереси держави. Палата видає аудиторським фірмам і окремим аудиторам ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності; веде реєстр аудиторів України, яким виданий кваліфікаційний сертифікат на проведення аудита.
Через аудиторські фірми палата впливає на фінансово-господарський контроль діяльності підприємств і підприємців, банків, суспільних і часток утворень і інших видів підприємницької діяльності усіх форм власності; робить їм аудиторські послуги з питань методології бухгалтерського обліку і звітності, внутрішнього аудита і ревізії, судово-бухгалтерської експертизи й інші по договорах із замовниками на платній основі.
Палата надає методичну допомогу аудиторським організаціям (фірмам), безпосередньо виконуючим аудиторські роботи з перевірки відповідності представлених звітів про фінансово-господарську діяльність чинному законодавству і нормативним актам органів державного і господарського керування, визначенню дійсного (реального) фінансового стану замовників, використання власних і притягнутих засобів, платоспроможності, правильності нарахування і своєчасності сплати податків і розподілу прибутків між учасниками підприємницької діяльності (дивідендів, відсотків по депозиті і позикам я т. п.).
Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, затвердженими і зареєстрованими у встановленому порядку. Вони виконують аудиторські послуги з залученням штатних і позаштатних співробітників з погодинною чи оплатою в порядку сумісництва на штатних посадах.
Портфель замовлень на аудиторські послуги формується по договорах, а також замовленням, що надходять від підприємств, підприємців і ін. По портфелі замовлень фірма складає плани своєї діяльності на календарний рік з розбивкою по кварталах. На правах юридичної особи аудиторська фірма затверджує самостійно плани своєї діяльності, здійснює взаємини з бюджетом, банками і замовниками аудиторських послуг.
Законодавством передбачені права й обов'язку аудиторських фірм і аудиторів, що здійснюють аудиторську діяльність.
Аудитор - це висококваліфікований фахівець, що володіє методологією фінансово-господарського контролю й аудита, бухгалтерським обліком, аналізом господарської діяльності, статистикою, фінансовим і банківською справою, а також має необхідну професійну підготовку в сфері юриспруденції, судово-бухгалтерської експертизи, методології економічних досліджень, технології виробництва. Підготовку аудиторів здійснюють економічні вузи з числа облич, що мають звання бакалавра. Аудиторською діяльністю вони можуть займатися при наявності сертифіката, виданого Аудиторською палатою України на встановлений термін. Після закінчення терміну дії сертифіката аудитор підлягає атестації для одержання сертифіката на наступний п'ятилітній чи інший термін.
Права й обов'язки аудиторів визначені законодавством і нормативними актами з питань аудиторської діяльності. Аудитори як суб'єкти підприємницької діяльності можуть займатися аудиторством індивідуально, чи в аудиторських фірмах, при наявності кваліфікаційного свідчення (сертифіката) і ліцензії, виданих у передбаченому законодавством порядку. Вони мають право займатися аудиторською діяльністю при наявності договірних відносин з підприємствами і чи організаціями завдання на проведення аудита, виданого аудиторською фірмою. До аудиторської перевірки не може бути притягнутий суб'єкт, що знаходиться в родинних відносинах з керівником чи підприємства, що займається разом з ним підприємницькою діяльністю.
Результати аудиторської перевірки аудитор оформляє висновком про якість складеної замовником бухгалтерської звітності і декларації про фінансово-господарську діяльність. У випадках невідповідності правовим актам стану бухгалтерського обліку в замовника аудитор на представлений звіт (декларацію) висновок не складає. Після ліквідації недоліків у бухгалтерському обліку проводиться повторний аудит, оформлюваний окремим висновком, що підтверджує вірогідність бухгалтерського обліку, балансу і звітності суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому вказується, чи відповідає первинна документація по обліку типовим формам, затвердженим статистичними органами, чи спеціалізованим формам, затвердженим міністерствами і відомствами.
Висновком (актом) аудитор оформляє виконані роботи, передбачені договором із замовником. До них можна віднести аудит фінансового стану суб'єктів, що хазяюють, або аудиторську оцінку інвестиційних чи проектів стартової вартості майнових комплексів, що виставляються на аукціон, і ін. Відповідно до норм аудита (стандарт затверджений Аудиторською палатою України) виконану аудитором роботу можна оформити спеціальним звітом.
Аудит є незалежною формою фінансово-господарського контролю, що керівник підприємства вибирає добровільно і формулює питання, поставлені на дослідження з метою одержання науково обґрунтованих висновків для подальшого удосконалювання своєї фінансово-господарської діяльності, маркетингу, бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю. Крім того, вкладники капіталу в підприємницьку діяльність (кредитори, акціонери, власники цінних паперів і ін.) зацікавлені, щоб належна їм частка прибутку (дивіденди) розподілялася правильно, тобто була підтверджена аудитором. Одночасно підприємець, маючи довіру до аудитора, упевнений, що податки обчислені правильно, вчасно й у повній сумі сплачені бюджету, тому у випадку конфліктних ситуацій з державними податковими службами він має надійний захист від суб'єктивізму останніх.
Висновок аудитора є обґрунтованим доказом при вирішенні майнових суперечок в арбітражному і народному суді між власником і його контрагентами. Обґрунтування потреб у кредитах для підприємницької діяльності може дати тільки незалежного зовнішнього аудита, висновок якого представляють установам банків. Кваліфіковані висновки аудиторів з питань господарської діяльності мають для власника значення для попередження збитків ще до виконання господарських процесів, тобто на стадії проектування їхньої, інженерної підготовки виробництва, удосконалюванню технологічного процесу, упровадженню ноу-хау й інших досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, також аудит дозволяє суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати розвиток маркетингу, розширювати комерційну діяльність на внутрішньому і міжнародному ринках, допомагає уникнути банкрутства в умовах ринкових відносин.
В цій курсовій роботі ми розглянемо ряд аудиторських процедур на прикладі аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків.
1. Мета і завдання, аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків
Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Тому аудит операцій з грошовими коштами, іншими активами та аудит стану розрахунків є дуже важливими.
Метою аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.
Основними завданнями аудиту операцій з грошовими коштами, стану розрахунків та інших активів є:
Ш перевірка стану збереження готівки в касі;
Ш вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;
Ш перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках; стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;
Ш виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;
Ш перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;
Ш вивчення законності операцій з дебіторською заборгованістю та реальності її відображення, зокрема, правомірності віднесення заборгованості до довгострокової чи поточної, дотримання законодавства при стягненні заборгованості по пред'явлених позовах, визначенні розміру заборгованості по відшкодуванню завданих збитків, правильності використання підзвітних сум і своєчасності надання авансових звітів підзвітними особами, законність і доцільність здійснення витрат через підзвітних осіб, можливість їх проведення за безготівковими розрахунками, реальності претензійних сум;
Ш перевірка правильності документального оформлення операцій з грошовими коштами, розрахунками та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності;
Ш перевірка правильності створення резерву сумнівних боргів: доцільності обраного методу створення, правильності розрахунку коефіцієнта сумнівності;
Ш вивчення порядку і джерел списання безнадійної заборгованості;
Ш оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів, розрахунків та інших активів на підприємстві, яке перевіряється, якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;
Ш перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів, розрахунками з різними дебіторами.
2. Предмет та об'єкти аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків
аудит грошовий актив розрахунок
Предметом аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків є господарські процеси та операції, пов'язані з рухом грошових коштів та інших активів, а також відносини, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами.
Виходячи з цілей, які необхідно досягти аудитору під час проведення дослідження операцій з коштами, розрахунками та іншими активами, формуються об'єкти аудиту (рис. 1).
Рис. 1. Об'єкти аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків
3. Джерела інформації для аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків
Джерелами інформації для аудиту грошових коштів, розрахунків та інших активів є:
1. Первинні документи з обліку грошових коштів (див. табл. 1), розрахунків та інших активів (див. табл. 2).
2. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших активів (див. табл. 3).
3. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
4. Головна книга.
5. Звітність (див. табл. 3).
Таблиця 1. Документування операцій з грошовими коштами
№ з/п |
Форма документу |
Первинні документи |
Призначення документу |
|
1 |
КО-1 |
Прибутковий касовий ордер (ПКО) |
Надходження готівки в касу |
|
2 |
КО-2 |
Видатковий касовий ордер (ВКО) |
Видача готівки з каси |
|
3 |
КО-3 |
Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів |
Для реєстрації в бухгалтерії ПКО, ВКО, чи документів, що їх замінюють |
|
4 |
КО-4 |
Касова книга |
Для обліку касиром операцій з готівкою |
|
5 |
КО-5 |
Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей |
Для обліку руху коштів в касі |
|
6 |
- |
Грошовий чек |
Для одержання готівки з рахунку в банку |
|
7 |
- |
Об'ява на внесок готівки |
Для внесення готівки на рахунок в банку |
|
8 |
- |
Супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою |
Застосовується при здачі готівки інкасатору |
|
9 |
ФКЧ-1 |
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) |
Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) |
|
10 |
ФКЧ-2 |
Фіскальний касовий чек видачі коштів |
Розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуг, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державній лотереї та в інших випадках |
|
11 |
РК-1 |
Розрахункова квитанція |
Використовується при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках |
|
12 |
П-53 |
Платіжна відомість |
Виплата грошових коштів з каси декільком особам |
|
13 |
П-49 |
Розрахунково-платіжна відомість |
Розрахунок виплат по заробітній платі та її виплата з каси |
|
14 |
- |
Платіжне доручення |
Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника |
|
15 |
- |
Гарантійне доручення |
Застосовується для перерахування коштів одержувачу, який не має рахунку в установі банку, або якщо розрахунки безпосередньо з ним платіжними дорученнями неможливі, у разі проведення розрахунків через послуги «Укрпошти» |
|
16 |
- |
Платіжна вимога-доручення |
Виписується постачальником і надсилається з розрахунковими і відвантажувальними документами в банк платника (або безпосередньо платнику) з вимогою сплатити вартість поставлених за договором товарів, виконаних робіт, наданих послуг |
|
17 |
- |
Банківська платіжна картка (БПК) |
Пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого одержувачу БПК надається можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги і одержувати готівкові кошти |
|
18 |
- |
Виписка банку |
Видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку підприємства |
|
19 |
Інші документи, передбачені наказом про облікову політику підприємства |
Облік дебіторської заборгованості здійснюється на підставі наступних первинних документів (табл. 2).
Шифр та назва рахунку |
Документи |
|
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» |
Накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти прийнятих робіт (послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні (ТМ-1), товарні накладні, вексель, комерційні документи (рахунки-фактури - invoice), транспортні накладні (СМR - залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи), платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ, розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць |
|
371 «Розрахунки за виданими авансами» |
Платіжні доручення, в яких міститься посилання на укладений договір |
|
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
Розпорядження керівника про відправлення працівника у відрядження. Список осіб, які мають право одержувати кошти в підзвіт на господарські потреби, затверджений наказом керівника. Авансовий звіт про витрачені суми та додані виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з додаванням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки |
|
373 «Розрахунки за нарахованими доходами» |
Розрахунки бухгалтерії, ПКО, виписки банку |
|
374 «Розрахунки за претензіями» |
Претензії, акти приймання вантажу, рішення судових органів (господарського суду), письмові згоди постачальників на пред'явлені претензії, виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій |
|
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» |
Протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ керівника |
|
376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» |
Договір між членами кредитних спілок, ПКО, виписки банку, ВКО, платіжне доручення |
|
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» |
Авізо про оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордеру тощо) |
Аудитору необхідно знати порядок відображення грошових коштів, розрахунків та інших активів у регістрах обліку та звітності (табл. 3).
Таблиця 3. Відображення операцій з грошовими коштами та розрахунків у регістрах обліку та звітності
Шифр та назва рахунку |
Регістри обліку |
Номер рядка а Балансі (ф. №1) |
Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф. №5) |
|
ЗО «Каса» |
Журнал 1, відомість 1 |
230, 240 |
640 |
|
31 «Рахунки в банках» |
650, 660 |
|||
33 «Інші рахунки» |
670, 680 |
|||
34 «Короткострокові-векселі одержані» |
Журнал 3 (І розділ), відомість 3.1 |
170 |
- |
|
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» |
Журнал 3 (І розділ), відомість 3. 1 |
161 |
940 |
|
37 «Розрахунки з різними дебіторами» |
Журнал 3 (І розділ), відомість 3.2 |
107-210 |
950, 970 |
|
38 «Резерв сумнівних боргів» |
Журнал 3 (І розділ) |
162 |
- |
4. Способи вивчення операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків
Фактичний контроль
За умовами договору або за погодженням з клієнтом аудит операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків можна розпочинати з проведення інвентаризації готівки в касі, коштів на рахунках в банку та дебіторської заборгованості. Це дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів, підтвердити реальність дебіторської заборгованості та виявити правопорушення.
Об'єктами інвентаризації є:
Ш готівка (національна та іноземна валюта);
Ш цінні папери (акції, облігації, депозитні сертифікати);
Ш грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали тощо);
Ш бланки суворого обліку (акції та облігації власної емісії, санаторно-курортні путівки, незаповнені бланки векселів);
Ш залишки по рахунках в банку (по виписках банку);
Ш векселі;
Ш дебіторська заборгованість.
Інвентаризація касової готівки проводиться комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановлюється фактична наявність грошових коштів, поштових марок, розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, цінних паперів.
Перш, ніж почати вивчати касові операції, аудитор має уважно вивчити нормативні документи, що регламентують порядок ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, що несуть відповідальність за недотримання цього порядку.
До початку вивчення касових документів слід визначити, чи укладений договір про матеріальну відповідальність керівника підприємства з працівниками, які відповідають за ведення касових операцій.
Потім касир зобов'язаний скласти звіт касира, який передається аудитору разом з письмовою розпискою про відсутність у касі грошей і грошових документів, які належать особисто касиру або стороннім організаціям.
Якщо касир заявить, що у касі зберігається готівка або інші цінності, які належать стороннім підприємствам, то аудитори повинні негайно одержати від останніх довідку про суму грошей, що їм належить.
Зберігати в касі готівку, яка не належить даному підприємству, заборонено.
Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі проводиться шляхом їх перерахунку касиром в присутності аудитора і головного бухгалтера або іншого члена комісії. Результати підрахунку перевіряє аудитор. Готівка в опечатаних банком пачках розпечатується і також перераховується.
За наявності великої кількості купюр складається опис, в якому зазначається номінал купюр, їх кількість і сума. Опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.
Під час перевірки фактичної наявності грошових документів встановлюється сума, автентичність кожного документу і правильність його оформлення. Перевірка здійснюється за окремими видами документів із зазначенням в інвентаризаційному описі назви, номера, серії купюри і загальної суми.
Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнює із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації. Результати заносяться до інвентаризаційного опису.
Перевіряючи касову книгу, аудитори з'ясовують, чи своєчасно касир проводить в ній записи за операціями, що мали місце на момент проведення аудиту або, чи пронумерована та прошнурована касова книга, чи скріплена вона печаткою з підписом керівника і головного бухгалтера.
Запізнення з записами в касову книгу не можуть бути підставою для припинення інвентаризації готівки в касі. У такому разі касир зобов'язаний зробити всі записи в присутності членів інвентаризаційної комісії.
За наявності на підприємстві кількох структурних підрозділів (крамниці, кафе, їдальні, пункту надання послуг тощо) на замовлення клієнта інвентаризація готівки проводиться в кожній касі або у кожної підзвітної особи, яка займається збором виручки або виплатою заробітної плати.
Якщо на момент перевірки гроші знаходяться не лише в касі, а й у касирів-інкасаторів, то в цьому разі проводиться одночасна інвентаризація готівки у цих осіб. За відсутності такої можливості всі місця зберігання готівки опечатуються, а перевірка проводиться послідовно.
В період інвентаризації в касі можуть перебувати частково оплачені (не закриті) платіжні відомості на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, а також різного роду розписки на видачу грошей у тимчасове користування. Частково виплачені за такими платіжними відомостями суми, дозволено заносити до акту інвентаризації з певним застереженням. Розписки, неправильно оформлені довіреності, документи на видачу коштів з каси, на яких немає розписки отримувача, до заліку не приймаються, а видані за ними суми вважаються недостачею.
Виявлена в касі готівка, не виправдана прибутковими документами, вважається лишком каси і зараховується в доход підприємства.
Якщо цінні папери зберігаються в депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою депозитарія, і на її підставі вони заносяться до акту. Дані про іноземну валюту вносяться до документів за курсом НБУ, який діє на день інвентаризації.
За фактом проведення інвентаризації аудитор складає висновок, дані проведеної інвентаризації звіряються з даними поточного обліку і робляться висновки про результати інвентаризації. За наявності розходжень з касира в обов'язковому порядку береться письмове пояснення їх причини.
За результатами інвентаризації касової готівки аудитору слід з'ясувати, чи проводяться підприємством розрахунки з населенням за відпущені їм товари (надані послуги), оскільки підприємство зобов'язане вести вказані розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснюється методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.
Розбіжності, виявлені інвентаризацією, оформлюються актом. За необхідності достовірність виписок встановлюють зустрічною перевіркою з банківськими установами.
При інвентаризації не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. За погодженням з клієнтом необхідно з'ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз'ясненнями по даній операції.
Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється шляхом порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо.
При інвентаризації дебіторської заборгованості інвентаризаційна комісія на підставі бухгалтерських документів перевіряє залишки сум, які знаходяться на відповідних рахунках. Потім визначається строк сплати заборгованості по рахунках дебіторів і встановлюються особи, винні у недотриманні платіжної дисципліни і невиконання строків позовної давності.
Для перевірки розрахунків з покупцями, замовниками та іншими дебіторами аудитор звертається до клієнта з проханням надати йому повноваження одержати виписки з особових рахунків підприємств-дебіторів. Бухгалтерія підприємства зобов'язана перевірити одержані виписки, підтвердити суму заборгованості та повідомити свої мотивовані заперечення.
Таким чином, в результаті взаємної перевірки заборгованості на рахунках не можуть залишатися неузгоджені суми.
При інвентаризації підзвітних сум перевіряють представлені звіти підзвітних осіб по виданих авансах з урахуванням їх цільового використання, а також суми виданих авансів по кожній підзвітній особі, дати їх видачі і цільове призначення.
Інвентаризація підзвітних сум дає можливість встановити, чи не обліковуються підзвітні суми за працівниками, які звільнились і які не входять до штату підприємства.
При інвентаризації розрахунків інвентаризаційні описи слід складати в розрізі кожного виду заборгованості: нормальна, сумнівна, безнадійна, - та за кодами бухгалтерських рахунків.
Інвентаризація поточних фінансових інвестицій проводиться аналогічно до інвентаризації довгострокових фінансових інвестицій. При інвентаризації векселів по кожній їх категорії аудитор повинен складати окремий опис. По векселях, що знаходяться в банках, до описів необхідно додавати письмові довідки банків. З метою досягнення реальності балансу, вексельні зобов'язання дебіторів слід ретельно переглянути на наявність сумнівних та безнадійних зобов'язань. Завдання інвентаризації векселів - визначити реальну цінність таких векселів.
Інвентаризація розрахунків з працівниками по отриманих ними банківських позиках на індивідуальні потреби полягає у взаємній звірці залишку непогашених позик з даними відповідних банків. До обов'язків інвентаризаційної комісії також входить перевірка на місці використання коштів, отриманих на ці цілі (за призначенням чи ні), відповідності обсягів робіт або вартості придбаних матеріалів по отриманій сумі.
Особливої уваги вимагає інвентаризація сум заборгованості по відшкодуванню матеріального збитку (недостач, псування майна). З цією метою вивчають всі матеріали, що відносяться до даної заборгованості. По кожній особі, що перевіряється та за якою обліковується заборгованість, необхідно встановити дату і першочергово віднесену суму, а також суму, стягнену за минулий період, і залишок заборгованості на день інвентаризації, який повинен бути підтверджений підписом працівника, що покриває збиток.
Документальний контроль
Після перевірки фактичної наявності коштів, заборгованості та інших активів аудитор розпочинає документальну перевірку.
При перевірці касових операцій з'ясовується:
Ш наявність всіх касових звітів та прибуткових і видаткових документів, відображених у касових звітах;
Ш дотримання касової дисципліни;
Ш наявність встановленого ліміту залишку каси;
Ш повнота та своєчасність оприбуткування готівки;
Ш забезпечення щоденного дотримання встановлених банком лімітів залишків готівки у касі, строків та порядку здачі грошової виручки, своєчасність повернення в банк не виплачених у встановлений термін сум заробітної плати, допомоги, стипендій, винагород та інших сум;
Ш правильність витрачання готівки з виручки та готівки, отриманої в банку;
Ш дотримання граничної суми платежів у розрахунках з юридичними і фізичними особами;
Ш правильність застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті та визначення курсових різниць на дату операції і на кінець звітного періоду,
Ш правильність ведення касової книги, своєчасність і повнота обліку в ній надходжень та видачі готівки; правильність оформлення касиром касових ордерів.
При перевірці також слід встановити коло посадових осіб, які мають право підписувати касові документи.
Аудиторам слід звертати увагу на умови збереження грошових коштів: забезпечення обладнання каси пожежною та охоронною сигналізаціями, сейфами й вогнетривкими шафами, дотримання умов транспортування готівки з банку до підприємства.
Вивчення касових операцій рекомендується проводити в нижченаведеній послідовності.
Перевірка дотримання касової дисципліни. При перевірці касової дисципліни слід сконцентрувати увагу на виявленні випадків використання коштів не за цільовим призначенням (наприклад, на господарські потреби) із сум, отриманих на виплату заробітної плати, використання касової виручки понад встановлені норми або на виплату заробітної плати (якщо у підприємства є податкова заборгованість), на своєчасність повернення до банку невикористаних коштів.
Для цього аудитору слід перевірити:
Ш наявність наказу про призначення касира;
Ш наявність укладеного з касиром договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;
Ш наявність доведеного банком ліміту залишку готівки в касі;
Ш правильність складання заявки-розрахунку ліміту залишку готівки;
Ш наявність дозволу банку на витрачання коштів з виручки на виплату зарплати та інші потреби;
Ш дотримання встановлених граничних норм використання готівки;
Ш забезпечення збереженості грошових коштів в касі, а також при доставці їх з банку і здачі в банк;
Ш визначення термінів здачі звітів касирів та їх дотримання (своєчасне подання звітів дозволяє контролювати рух готівки, залишки грошових коштів в касі, а також правильність оформлення первинних документів);
Ш чи проводяться інвентаризації касової готівки, чи створена на підприємстві комісія по проведенню таких інвентаризацій каси і чи виконує вона свої обов'язки.
Для перевірки дотримання ліміту залишку грошових коштів в касі підприємства, встановленого банком, необхідно провести суцільну перевірку каси та виявити відхилення від ліміту шляхом порівняння встановленого ліміту з фактичними залишками готівкових коштів за даними касових книг і в натурі. Суму оборотів по касі перевіряють по журналу №1 (витрачання грошових коштів) та відомості 1.1 (надходження готівки в касу), одночасно звіряючи залишки на початок та кінець місяця по відомості 1.1 та журналу №1 з даними касової книги.
Підсумкові перевірки слід оформити наступним чином (зразок 1).
Реєстр касових документів з перевищенням ліміту готівкових коштів
№ з/п |
Номер звіту |
Дата |
Фактичний залишок |
Ліміт |
Відхилення |
|
Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів. Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування готівки по касі здійснюється шляхом:
Ш порівняння прибуткових касових ордерів на отримання готівки з банку із записами у касовій книзі та з корінцями чеків у чекових книжках за всіма відкритими у банках рахунками, у тому числі й по валютних коштах, облік яких має вестись окремо, а також із відповідними записами у виписках банку. Перевірка проводиться за сумами га датами отримання грошей у кореспонденції з рахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 333 '' Грошові кошти в дорозі в національній валюті», 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;
Ш порівняння сум і дат на оприбуткування виручки в прибуткових касових ордерах із датами й сумами, проставленими на документах, на реалізацію продукції за готівку, основних засобів та інших запасів (за даними складу, крамниці, цеху) в кореспонденції з рахунками 70 «Доходи від реалізації», 71 «інший операційний дохід» тощо;
Ш порівняння сум і лат у прибуткових касових документах і касовій книзі з первинними документами на сплату комунальних послуг та документами про надходження від об'єктів соціальної сфери, підприємств побутового обслуговування І громадського харчування, підсобних господарств, що знаходяться на балансі підприємства, в кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво»;
Ш порівняння сум і дат у прибуткових касових ордерах з первинними документами про надання послуг автотранспортом, ремонтними бригадами, інструментальним господарством тощо в кореспонденції з рахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;
Ш порівняння сум і дат у прибуткових касових ордерах із первинними документами про надані послуги чи відпущені запаси стороннім підприємствам.
Перевірка законності списання коштів у видаток по касі. При цьому аудитору необхідно проаналізувати рух готівки, виявити розбіжності між сумами фактично здійснених оплат в погашення дебіторської заборгованості та сумами, які зараховані в касу, проконтролювати своєчасність здачі виручки до банку та виявити випадки її витрачання на різні цілі, а також повноти здачі депонованої заробітної плати в банк. Списання грошових коштів необхідно перевірити за документами, доданими до звітів касира, наступним чином:
Ш зіставити записи у касовій книзі й звіті касира з доданими видатковими касовими документами (видаткові касові ордери, платіжні відомості на виплату заробітної плати, допомог, лікарняних, відпускних, відомості на виплату підзвітних сум, депонованої заробітної плати);
Ш зіставити суми і дати у касовій книзі, звіті касира, видаткових касових ордерах із доданими відомостями на виплату заробітної плати, відпускних, депонованої зарплати, лікарняних, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платіжними відомостями, лікарняними листками, журналом обліку депонованих сум, заявами та іншими документами з підписами осіб, які отримали кошти для перевірки їх ідентичності.
Результати перевірки слід оформити наступним чином (зразок 2).
Відомість звірки надходжень і витрачань готівки з каси
Дата |
Одержано з банку |
Оприбутковано в касу |
Використано |
Депоновано із сум заробітної плати |
відхилення |
Здано в банк |
Відхилення із сум заробітної плати |
||||||||||
разом |
в т. ч. на |
разом |
в т. ч. на |
Згідно з випискою банку |
Згідно з касовими документами |
||||||||||||
Оплату праці |
відрядження |
Господарські потреби |
інше |
Оплату праці |
відрядження |
Господарські потреби |
інше |
||||||||||
Перевірка здійснених на підприємстві розрахунків з іншими юридичними особами сумами, що перевищують встановлену граничну величину. Для цього використовується метод суцільної перевірки (перегляду) видаткових касових ордерів, а також звітів касира, касових книг, договорів з юридичними особами.
Результати фіксуються у формі, представленій у зразку 3.
Відомість результатів перевірки дотримання ліміту розрахунків
Найменування юридичної особи |
Номер первинного документу |
Дата |
Номер ВКО |
Дата оплати |
Строк дії ліміту |
Сума ліміту |
Сума платежу, що перевищує встановлений ліміт |
Найменування юридичної особи |
||
початок |
Кінець |
|||||||||
Перевірка записів в касовій книзі і у звітах касира. Перевірку здійснюють наступними прийомами і способами:
Ш перевіряють дотримання порядку ведення записів в касовій книзі. Касова книга повинна бути прошнурована, пронумерована і опечатана сургучевою печаткою. Кількість листів у ній завіряється підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Записи в касовій книзі повинні проводитися касиром одразу після отримання або видачі грошей по кожному ордеру або Іншому документу, який його замінює. Щоденно, в кінці робочого дня, касир повинен підраховувати підсумки операцій за день, виводити залишок грошей в касі на наступне число і передавати до бухгалтерії в якості звіту касира другий відривний лист з прибутковими і видатковими документами під розписку в касовій книзі. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Зроблені виправлення повинні бути засвідчені підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, яка його замінює;
Ш перевіряють відповідність записів в касовій книзі записам у звіті касира. Звіт касира є відривним листком касової книги, записи якої копіюються із записів у звіті касира. Тому записи в звіті і касовій книзі повинні збігатись. На практиці бувають випадки, коли вони не збігаються. Це може статися внаслідок: а) допущеної касиром помилки, який виправив її в звіті касира і не виправив у касовій книзі, або навпаки; б) якщо касир (найчастіше за домовленістю з працівниками бухгалтерії) подав виправлений звіт касира, а змін до касової книги не вніс; в) якщо бухгалтер, перевіряючи звіт касира, зробив у ньому виправлення і не простежив за діями касира, який повинен внести їх до касової книги. Тому при перевірці слід звернути увагу на те, чи є в касовій книзі виправлення. Якщо аудитор виявить невідповідність між записами у касовій книзі і у звіті касира, він повинен ретельно вивчити причини їх виникнення;
Ш перевіряють шляхом пунктирування наявність первинних документів, відображених в касовому звіті. В процесі перевірки слід впевнитися в документальній обґрунтованості записів в касовій книзі, які повинні підтверджуватись правильно оформленими прибутковими І видатковими касовими ордерами або документами, які їх замінюють. Останні бухгалтерія зобов'язана записувати в журналі реєстрації ордерів, що робиться не завжди. Відсутність такого журналу створює можливість для виникнення невідповідностей шляхом знищення касових ордерів. Мета ведення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів полягає в здійсненні контролю бухгалтера за діями касира, який повинен щоденно записувати в звіт всі одержані ним із бухгалтерії зареєстровані касові ордери. Якщо касир самостійно виписує касові документи без контролю з боку бухгалтерії, це дає йому можливість допускати відхилення і користуватись так званими тимчасовими ордерами, якими оформлюються незаконні видачі грошей із каси. Трапляються випадки, коли у звіті касира списуються кошти на видаток без оформлення первинних документів. Результативною може бути перевірка правильності реєстрації грошових чеків. Після щомісячного підрахунку кількості виписаних чеків та їх суми слід звірити ці дані з відповідними даними за касовими звітами. У разі виявлення розбіжностей з'ясовуються їх причини;
Ш перевіряють правильність підрахунків підсумків операцій за день у касовій книзі і переносів сум з однієї сторінки касової книги на іншу. Така перевірка необхідна, тому що в практиці трапляються випадки помилкового або навмисного перекручування в підсумках та їх переносах, які не дають правильних результатів інвентаризації касової готівки, а іноді за цим приховуються привласнення грошей.
Перевірка правильності оформлення прибуткових і видаткових касових документів проводиться в декілька етапів:
Ш перевірка прибуткових та видаткових документів, що були додані до звіту касира, за формою і сутністю відображених у них операцій. Таку перевірку аудитор проводить в усіх випадках і особливо тоді, коли документ мас недоброякісний зовнішній вигляд або аудитору відомо, що до звітів касира додано фальшиві (підроблені,) документи. Правильність кожної касової операції, якщо вона викликає сумнів, можна перевірити за іншими документами, в яких вона повинна була знайти відображення. Адже одна і та ж операція обов'язково відображається не в одному, а в кількох документах. Наприклад, списання готівки на придбання запасів повинно підтверджуватись оприбуткуванням останніх. Тоді аудитори вивчають рух придбаних запасів, а в разі необхідності - проводять їх інвентаризацію.
Перевіряючи касові операції по виплаті грошей за проведені будівельні, ремонтні та інші роботи, потрібно впевнитись, що вони були дійсно виконані, встановити їх обсяг та якість.
На практиці трапляються випадки подвійного і багаторазового списання окремих сум по касі на підставі одного документа, який послідовно додасться до видаткових касових ордерів, а потім знову вилучається, або вилученого з архіву. Такі операції виявляють різними способами. Один з них - ретельна перевірка первинних документів, зазначених у видаткових ордерах. Особливу увагу аудиторів має привертати виправлення дат, номерів та заголовків відомостей. Другий спосіб полягає у звірці даних синтетичного та аналітичного обліку; третій - у взаємній перевірці документів.
Основними способами, за допомогою яких аудитор перевіряє правильність і обґрунтованість грошових операцій, є:
Ш взаємоперевірка однотипних записів у документах банку і підприємства;
Ш звірка однотипних записів, які відображають одну і ту ж операцію в різних документах і облікових регістрах, що знаходяться на підприємстві;
Ш арифметична перевірка касових документів. Це досить складна робота, але її потрібно виконувати у всіх випадках. Особливо ретельно слід перевіряти підсумки в розрахунково-платіжних відомостях;
Ш перевірка дотримання правил оформлення касових документів. В первинних документах з обліку касових операцій (прибуткових і видаткових касових ордерах, платіжних відомостях) повинні бути вказані номери документів, дати складання, підписи касира, а також наступні обов'язкові реквізити: найменування, зміст господарської операції, особисті підписи посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.
Перевірку оформлення касових документів можна оформити наступним чином (зразок 4).
Відомість контролю касових документів
№ п/п |
Документ |
Наявність підписів |
Наявність позначки у відомості при видачі за довіреністю |
Наявність паспортних даних при видачі по видатковому ордеру |
Інші відхилення по документу |
||||
керівника |
Головного бухгалтера |
касира |
одержувача |
||||||
Перевіряючи правильність оформлення документів, за якими здійснювались касові операції, також необхідно звернути увагу, чи не проводились підчистки та виправлення в цих документах і чи є на платіжних відомостях підписи на виплату грошей, а в самих відомостях - підписи осіб, які їх отримали, чи є доручення, або наявність неправильно оформленого доручення на виплату коштів третій особі (на видатковому касовому ордері вказуються: найменування, номер, дата і місце видачі документа, що засвідчує особу фактичного одержувача грошей). Достовірність підписів одержувачів грошей у касі перевіряють шляхом порівняння їх підписів з підписами на інших документах.
Необхідно звернути увагу не тільки на, зміст касової операції, що особливо важливо, але й на колір паперу касових документів, одноманітність письма, зрозумілість підпису, наявність штампів, що засвідчують погашення документів. Підсумкові дані в документах порівнюють з даними журналу по рахунку 30 «Каса» та відомості 1.1.
Слід також встановити: чи є факти підписання видаткових касових документів тільки одним керівником або головним бухгалтером; чи є видаткові ордери, не підтверджені підписом одержувача коштів; чи є випадки підписання керівником і головним бухгалтером незаповнених чеків і видачі їх касиру для самостійного заповнення при отриманні коштів в банку; чи зберігаються чекові книжки у головного бухгалтера в сейфі або, порушуючи чинне законодавство, - у касира (якщо ці посади не суміщені).
Сума виданих коштів з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому касовому ордері або іншому документі (зразок 5), вважається недостачею і стягується з касира.
Реєстр касових документів, на яких відсутній або викликає сумнів підпис одержувача коштів
Видатковий ордер |
Одержувач |
Виявлені відхилення |
Дані опитування одержувача |
Примітки |
||||
№ |
Дата |
ПІБ |
Дата |
Документ |
||||
По платіжних відомостях слід перевірити наявність видачі коштів за довіреністю, правильність оформлення довіреності, наявність відповідної позначки у відомості, а також наявність таксування на документі.
Перевірка відповідності сум в облікових регістрах проводиться наступним чином:
Ш звірка сум, що відображені у відомості 1.1 і журналі №1 по рахунку 30 «Каса», з даними відповідних регістрів по поточних рахунках у банках, у тому числі валютних;
Ш звірка загальних сум кореспондуючих рахунків відомості 1.1, а також загального обороту по журналу №1 з даними Головної книги;
Ш звірка відповідності сальдових залишків по рахунку 30 «Каса» з даними Головної книги та відповідними рядками звітності.
Контролер може виявити наступні типові порушення у веденні розрахунків за допомогою грошових коштів (див. табл. 4).
Таблиця 4. Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі
№ з/п |
Можливе порушення |
Характеристика порушення |
|
1 |
Пряме розкрадання грошових коштів |
Ш нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів; Ш розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства. |
|
2 |
Неоприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли |
Ш неоприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли з банку; Ш неоприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах; Ш неоприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями; Ш неповне оприбуткування грошових сум |
|
3 |
Надлишкове списання грошей по касі |
Ш повторне використання одних і тих же документів для І списання грошей по Ш касі; Ш надлишкове списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира; Ш надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами; Ш надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань. |
|
4 |
Привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям |
Ш привласнення депонованої заробітної плати та коштів, нарахованих за іншими підставами; Ш привласнення сум, що належать іншим підприємствам. |
|
5 |
Недотримання лімітів залишку готівки |
Ш розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт; Ш невстановлення ліміту залишку готівки; Ш несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк. |
|
6 |
Проведення розрахунків з різними особами понад встановлені ліміти |
Ш розрахунки готівкою в сумі, що перевищує граничне встановлену норму |
|
7 |
Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) |
Ш не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; Ш використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах. |
|
8 |
Некоректне відображення касових операцій в регістрах синтетичного обліку |
Ш некоректне складання проводок; Ш неправильне виведення залишків; Ш невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах. |
Під час перевірки інших грошових коштів необхідно перевірити:
Ш законність використання акредитивної форми розрахунків;
Ш правильність документального відображення операцій, за якими виплачуються чеки;
Ш порядок оформлення операцій з руху коштів цільового фінансування;
Ш законність відкриття поточних рахунків структурними підрозділами, виділеними (невиділеними) на самостійний баланс;
Ш наявність балансів та інших необхідних документів структурних підрозділів, виділених на самостійний баланс;
Ш порядок ведення книги про рух грошових документів (наявність ПКО і ВКО, підтвердження правильності записів по оприбуткуванню і списанню грошових документів);
Ш правильність обліку грошових документів і списання витрат по них: а) вартість пільгових путівок (їх або оплачують за рахунок коштів соціальної сфери, або відносять на рахунок чистого прибутку підприємства); б) вартість поштових марок і проїзних документів (їх включають до витрат обігу, за рахунок спеціальних фондів, чистого прибутку, засобів цільового фінансування - залежно від характеру витрат);
Ш порядок оформлення сум зданої готівки (на підставі квитанції на здавання готівки установі банку, поштовому відділенню і копії супровідних відомостей на здавання виручки інкасатору банку);
Ш правильність щоквартального заповнення ф. №3 «Звіт про рух грошових коштів» (наростаючим підсумком по рахунках).
Вивчення банківських операцій розпочинається із з'ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.
Незалежно від. того, якими рахунками в банку користується підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності.
Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в
бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.
Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звернути увагу не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за послідовністю залишку.
Вхідні й вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, повинні бути додані відповідні документи.
Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необґрунтованих виправлень.
При вивченні операцій за рахунками в установі банку перевіряється наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.
Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в байку копії таких документів.
Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів.
Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.
Подобные документы
Суть господарського контролю. Об’єкти та параметри ФГК. Сутність та організація контрольно-ревізійної роботи. Класифікація ревізій. Структура об’єктів і параметрів ревізії операцій з грошовими коштами. Методика ревізії операцій розрахунків з оплати праці.
курс лекций [1,3 M], добавлен 09.04.2015Проведення аудиту розрахунків з оплати праці. Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування й утримання заробітної плати. Перевірка законності та правильності облікового відображення операцій з виплат працівникам. Модель аудиту.
контрольная работа [117,7 K], добавлен 08.12.2013Грошові кошти як найбільш ліквідні активи підприємства. Загальна характеристика видів діяльності КП "Купіль", розгляд особливостей обліку операцій з грошовими коштами. Аналіз проблем оформлення господарських операцій з руху грошових коштів у касі.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 22.11.2014Цілі і задачі аудиту операцій з грошовими коштами, напрямки їх нормативно-правового регулювання. Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику. Програма аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі та розрахункових рахунках банку.
курсовая работа [49,5 K], добавлен 07.01.2014Економічна сутність і значення розрахунків з дебіторами, організація обліку і аудиту розрахунків з дебіторами. Імплементація МСФЗ в обліку дебіторської заборгованості. Особливості бухгалтерського обліку і податкових розрахунків посередницьких операцій.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 16.12.2015Теоретико-методологічні основи обліку та аудиту розрахунків з покупцями і замовниками. Організаційно-економічна характеристика господарства Поліської дослідної станції. Мета, завдання та джерела інформації розрахунків з покупцями і замовниками, їх аудит.
курсовая работа [737,5 K], добавлен 11.05.2009Операції з грошовими коштами. Проведення аудиту грошових коштів. Удосконалення методики складання звіту про рух грошових коштів. Особливості змін в оборотних активах. Зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.
курсовая работа [24,3 K], добавлен 16.12.2011Історичні аспекти розвитку контролю, ревізії і аудиту в Україні. Контроль і ревізія операцій з основними фондами. Оцінка технічного стану та ефективність використання основних засобів. Аудит операцій з основними фондами. Проведення ревізії і аудиту.
курсовая работа [80,1 K], добавлен 10.11.2003Особливості проведення ревізії касових операцій. Ревізія встановлення нового ліміту каси, порядку ведення касової книги, розрахункових операцій. Ревізія розрахунків з підзвітними особами, розрахунків по оплаті праці. Контроль і ревізія основних засобів.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 10.07.2012Види та форми лізингу, документування лізингових операцій. Бухгалтерський облік з переробки сировини на давальницьких умовах у виконавця-резидента (з оплатою послуг з переробки грошовими коштами).
практическая работа [26,0 K], добавлен 20.12.2003