Не менш важливо пересвідчитися і у відповідності сум оборотів по дебету та кредиту. За умови, якщо бухгалтерські контировки за банківськими операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів і сумами оборотів за даними бухгалтерського обліку бути не може. Кожну з виявлених розбіжностей аудитор уважно розглядає.

Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту - збільшення (надходження) коштів.

Також аудитору слід перевірити:

Ш відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

Ш правильність заповнення платіжних доручень;

Ш таксування оборотів у виписка банку.

Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі №1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:

Еs'+ Еок - Еод = Еs»,

де Es' - сума залишку на початок дня;

Eок - кредитовий оборот;

Eод - дебетовий оборот;

Es» - залишок на кінець дня.

Документальна перевірка записів за рахунками в банку, її слід проводити в трьох напрямах:

а) перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;

б) перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо;

в) провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.

Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.

Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.

Трапляється так, що підприємства перераховують кошти іншим підприємствам начебто за придбані товари, які насправді не надійшли на склад або надійшли, але не того асортименту, який зазначено у документах, або ж перераховані за придбання матеріальних цінностей кошти були віднесені по бухгалтерських контировках у дебет рахунків обліку витрат на виробництво, а фактично одержані цінності оприбутковані контировкою в дебет рахунків обліку матеріальних цінностей і в кредит рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Створена таким чином нереальна заборгованість незаконно виплачується з каси.

Особливо ретельно повинні перевірятися оплачені лімітованими чеками залізничні накладні, рахунки та квитанції інших організацій. Трапляється, що оплачені розрахунковими чеками документи знову додаються до авансових звітів підзвітних осіб і вдруге оплачуються.

Під час перевірки розрахунків з використанням різних форм безготівкових розрахунків аудитор повинен звернути увагу на наявність всіх виправдовуючих документів, а в ряді випадків (з дозволу клієнта) - провести зустрічну перевірку в банку або в організації, з якої були здійснені розрахунки. Особливу увагу слід приділити розрахунковим операціям, проведеним за чеками, акредитивами або з використанням векселів. Тут іноді зустрічаються помилки, відхилення від діючого порядку. Типові порушення, що виникають в операціях по рахунках в банках, наведені в таблиці 5.

Таблиця 5. Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках

№ з/п	Можливе порушення	Характеристика порушення
1	Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках	Ш невідображення надходження сум, одержаних з банку і одночасне невідображення надходження сум на рахунок на таку ж суму; Ш тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях; Ш відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківського рахунку.
2	Безготівкові перерахування коштів не за призначенням	Ш перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень; Ш переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення.
3	Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку	Ш некоректне складання проводок; Ш неправильне виведення залишків; Ш невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах.

При аудиті розрахункових операцій проводять порівняння залишку заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду, що підлягає аудиту, з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємозвірки розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Таку перевірку потрібно проводити за кожним рахунком і місяцем послідовно, тобто кожен запис аналітичного рахунку кожної суми того чи іншого виду розрахунків потрібно звірити з документами, а також із записами в Головній книзі по відповідних кореспондуючих рахунках.

Також слід перевірити правильність підрахунків по дебету і кредиту облікового регістру за відповідними видами розрахунків і виведення залишку на перше число наступного місяця. Підсумки оборотів та виведені залишки з кожного виду рахунків звіряють з підсумками регістрів аналітичного і синтетичного обліку.

При виявленні у місячних (квартальних) балансах і Головній книзі значних відхилень у розмірах дебіторської заборгованості аудитор повинен мати на увазі, що вони можуть бути результатом:

Ш об'єднання дебіторської заборгованості з кредиторською;

Ш перенесення її на інші рахунки балансу;

Ш сторнування проведених нарахувань;

Ш необґрунтованого списання заборгованості на витрати виробництва тощо.

Аудитору необхідно впевнитись, чи справді відбулося погашення заборгованості, чи вона штучно занижена. Це встановлюється за даними аналітичного обліку і первинних документів.

При перевірці розрахунків з покупцями та замовниками необхідно встановити, чи є в наявності всі договори на постачання продукції і чи зареєстровані вони в журналі реєстрації договорів та гарантійних листів.

При аналізі договорів та інших юридичних документів на постачання готової продукції необхідно встановити достовірність, законність та реальність заборгованості покупців та замовників на кожному субрахунку рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Важливою умовою організації обліку розрахунків з покупцями є правильне оформлення документів на відпущену на місці або відвантажену продукцію і вчасне подання цих документів до бухгалтерії для пред'явлення покупцям рахунків. На підставі регістрів обліку аудитору необхідно перевірити повноту і своєчасність оплати рахунків. Відмітки про оплату рахунків-фактур покупцями порівнюються з виписками банку. При цьому слід звернути увагу на організацію аналітичного обліку розрахунків з покупцями за відвантажену їм продукцію. Організація обліку повинна забезпечити виявлення оплаченої (включеної до обсягу реалізації) і неоплаченої продукції (по розрахункових документах, які не здані до банку на інкасо: по розрахункових документах, термін сплати яких не настав; по неоплачених вчасно документах; по документах, які були передані на інкасо для забезпечення позик з порушенням строку, по продукції, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у покупців продукції через відмову від акцепту).

Аудитору слід також звернути увагу на законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості, виявити строки і умови виникнення заборгованості, а також винних у цьому осіб.

При перевірці розрахунків із замовниками слід встановити правильність прийому, оформлення і реалізації замовлень, точність стягнення плати за послуги відповідно до прейскуранту цін, виявити безквитанційні роботи, встановити достовірність і своєчасність звітності ательє, майстерень, прийомних пунктів про розрахунки з замовниками, використання реєстраторів розрахункових операцій.

В ході даної перевірки контролюється ведення і своєчасність заповнення журналу обліку руху замовлень або відповідних реєстрів, при цьому оформлені квитанції порівнюються із записами у вказаній книзі, а також відповідність даних журналу за певні дні про прийом та видачу замовлень зі звітами приймальників-касирів про отриману виручку.

Потім здійснюється перевірка відображення розрахунків із замовниками в бухгалтерському обліку. При цьому аналізуються звіти і реєстри про рух замовлень, касові звіти, а також звіти про реалізацію послуг. Дані звітів про рух замовлень звіряються з даними касових звітів відповідних виробничих підрозділів. Аудитор, наприклад, таким чином встановлює, чи збігаються в звітах про рух замовлень суми, отримані в аванс і в остаточний розрахунок, з даними касових звітів за вказаними показниками.

Перевіряючи розрахунки з покупцями та замовниками з використанням векселів, необхідно звернути увагу на своєчасність та правильність відображення відсотку по отриманих векселях. Крім того, необхідно визначити причини неплатежів, якщо є факти простроченої заборгованості, чи немає порушення термінів позовної давності, чи правильно проводилось ціноутворення при реалізації продукції (робіт, послуг) з використанням націнок (знижок), чи немає навмисних розрахунків з покупцями та замовниками нижче собівартості відвантаженої продукції при бартерних угодах, взаємозаліках, розрахунках з використанням чеків, акредитивів, векселів.

Перевірку розрахунків з підзвітними особами доцільно проводити в такій послідовності.

Перевірка порядку видачі коштів під звіт. Тут слід перевірити:

Ш чи не видається готівка з каси в підзвіт на такі витрати, які можуть бути оплачені безпосередньо з каси або через банк;

Ш чи затверджений на підприємстві список підзвітних осіб із зазначенням, кому з них, на які витрати і в якому розмірі можуть видаватись кошти в підзвіт (крім сум, які видаються на відрядження);

Ш чи уклали з підприємством затверджені підзвітні особи договори про матеріальну відповідальність;

Ш чи немає відряджень без дозволу керівника;

Ш чи оформлюються службові відрядження рішенням керівника підприємства із зазначенням підстав і чи реєструються в бухгалтерії видані посвідчення на відрядження;

Ш чи не видаються в підзвіт кошти особам, які не є працівниками даного підприємства;

Ш чи не було випадків одержання готівки підзвітними особами, а потім повернення її в касу;

Ш чи не видаються під звіт суми при наявності заборгованості за раніше видані аванси (перевіряють за даними аналітичного обліку і первинних документів);

Ш чи зазначається при видачі підзвітних сум їх цільове призначення (перевіряють за видатковими касовими ордерами, чи зазначено в них цільове призначення авансу: «На відрядження», «На придбання канцприладдя» тощо);

Ш чи не допускається передача підзвітних сум від однієї підзвітної особи іншій. На практиці буває два варіанти такої передачі. У першому випадку передача проводиться відкрито і її легко виявити за кореспонденцією рахунків (Д-т 372, К-т 372). У другому випадку - передача підзвітних сум прихована, коли витрати здійснені однією особою, а звітує інша. Такі факти можна виявити шляхом ретельного вивчення руху документів і одержання відповідних пояснень підзвітних осіб;

Ш чи дотримуються на підприємстві правил видачі грошей під звіт тільки з письмового дозволу керівника підприємства;

Ш чи дотримуються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності.

Правильність і своєчасність подання підзвітними особами авансових звітів до бухгалтерії. Особи, які отримали готівку в підзвіт, повинні подати до бухгалтерії звіт про витрачені кошти протягом встановлених строків.

В авансових звітах по відрядженнях аудитор повинен перевірити:

Ш наявність відміток відправляючої та приймаючої сторін та відповідність їх наказам про відрядження;

Ш відповідність дат, тривалості відрядження, дати та часу відправлення транспортних засобів;

Ш відповідність фактичних добових витрат затвердженим нормам;

Ш наявність документів про сплату за проживання, дат їх оформлення;

Ш наявність господарських відносин з підприємством, до якого здійснюється відрядження.

При наявності відряджень за кордон додатково перевіряється:

Ш наявність ксерокопій закордонних паспортів;

Ш розрахунок добових витрат згідно з прогнозним курсом;

Ш відображення курсових різниць;

Ш правильність застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті та розрахунку курсової різниці.

При аналізі авансових звітів про витрачання сум по відрядженню ретельно перевіряють: чи не складені вони від імені інших осіб одним і тим же почерком, або від однієї особи, але різними почерками.

При вивченні посвідчень на відрядження аудитору рекомендується:

Ш звірити зразок справжнього підпису керівника підприємства з підписом на посвідченні на відрядження;

Ш перевірити, чи немає в них слідів підчисток, виправлення строків перебування у відрядженні і відміток про виїзд - прибуття;

Ш визначити за зовнішнім виглядом, чи не проставлені на них печатки і штампи інших організацій;

Ш з'ясувати, чи оформлені посвідчення на відрядження на бланках встановленого зразка і чи немає будь-яких відхилень від порядку його заповнення;

Ш чи не виписане посвідчення на відрядження на одну й ту ж особу, в одне й те ж місце або в один і той же період двічі.

Аудитору також необхідно перевірити, чи складають підзвітні особи доповідні записки про виконання доручених завдань і чи своєчасно вживаються заходи примусового стягнення заборгованості з підзвітних осіб у разі неподання авансових звітів.

Перевірка доцільності та законності витрачання грошових коштів. Документи, які підтверджують відрядження конкретної особи (посвідчення на відрядження, видатковий касовий ордер, авансовий звіт), або здійснених підзвітною особою витрат, необхідно перевірити, перш за все, з точки зору достовірності їх показників.

При перевірці витрат на відрядження за авансовими звітами і доданими до них виправдовуючими документами аудитор встановлює законність і доцільність, а також обґрунтованість прийнятих до оплати витрат на відрядження. При визначенні строків перебування у відрядженні, які підлягають оплаті, аудитор повинен, перш за все, керуватись відмітками про прибуття і вибуття у посвідченні на відрядження. Відмітки перевіряються у двох напрямах: звіряються дати на проїзних квитках з датами фактичного виконання завдання. Якщо для відрядження використовувався автотранспорт підприємства, обов'язково звіряють відмітки у посвідченні на відрядження із записами в дорожніх листах. Після визначення строку перебування у відрядженні аудитор перевіряє правильність оплати добових, рахунків готелю і проїзду, керуючись діючим положенням підприємства.

Вивчаючи документи на придбання товарів, потрібно пересвідчитись, чи не зроблено підпис і текст від імені однієї і тієї ж особи, але різними почерками. При перевірці рахунків і товарних чеків, які засвідчують факт придбання товарів, потрібно звернути увагу на штамп і печатку. За їх зовнішнім виглядом іноді можна здогадатись, що вони підроблені.

У ході вивчення операцій по придбанню цінностей через підзвітних осіб також необхідно з'ясувати такі питання:

Ш чи дійсно надходили на підприємство цінності, оформлені документами, що перевіряються:

Ш чи мала місце в дійсності господарська операція по придбанню цінностей і, якщо мала, то куди, яким транспортом і в якій тарі фактично завезено цінності;

Ш чи правильно списані на витрати придбані цінності;

Ш які саме суми грошових коштів, призначені на придбання цінностей, необґрунтовано списано на витрати;

Ш хто причетний до оформлення безтоварної операції, внесення підробок до оригіналів документів, необґрунтованого списання цінностей на витрати.

На тих підприємствах, де бухгалтерія веде сумовий облік цінностей, рекомендується за прибутковими і видатковими документами повністю відновити їх кількісно-сортовий облік і прослідкувати за рухом цінностей, що перевіряються.

За погодженням з клієнтом аудитор може провести зустрічну перевірку документів, які знаходяться на підприємстві і видані іншими підприємствами. Це допомагає виявити виправлення в примірниках документів, які знаходяться в бухгалтерії підприємства, що перевіряється.

Трапляються випадки, коли виправдовуючі документи однієї підзвітної особи додають до авансового звіту іншої. Це можна виявити суцільною перевіркою записів у авансових звітах, цільової видачі авансу, а також аналізом руху підзвітних сум.

При придбанні ТМЦ за кордоном можуть мати місце також наступні припущення:

Ш придбання за кордоном матеріальних цінностей юридичною особою без укладання контракту;

Ш розрахунки готівкою без дозволу НБУ;

Ш ввезення матеріальних цінностей на митну територію України без їх декларування;

Ш несплата на митниці мита, митних зборів, ПДВ.

Перевірка стану обліку підзвітних сум. Перш за все, необхідно перевірити правильність перенесення залишків на кожну підзвітну особу з регістрів минулого року на початок поточного року. Залишок по журналу №3 на початок року звіряють з даними Головної книги (рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами») і річним звітом (баланс на 31 грудня). Слід мати на увазі, що журнал №3 відкривається щомісячно, а тому на кожне останнє число слід перевірити правильність перенесених залишків.

Потім аудитори перевіряють своєчасність обробки первинних документів підзвітних осіб. Якщо авансові звіти не перевіряють і не розносять у регістри бухгалтерського обліку в міру їх надходження, то це свідчить про відсутність контролю за витрачанням підзвітних сум і про запущеність обліку розрахунків з підзвітними особами.

Разом з цим перевіряють правильність рознесення авансових звітів у регістри аналітичного обліку. На практиці зустрічаються випадки бездокументального списання виданих авансів (підзвітна особа не представляла авансового звіту, а бухгалтерія списала з її підзвіту певну суму), а також штучне збільшення витрат за авансовим звітом і складання бухгалтерської проводки на більшу суму, ніж вона підтверджена виправдовуючими документами.

Записи в журналі №3 по кожній підзвітній особі ведуться позиційним способом, тобто на одному рядку, що дозволяє зробити аналіз всіх розрахунків підзвітних осіб по кожному працівнику. Правильність записів в регістрі перевіряється за даними авансових звітів і касових документів.

Для перевірки правильності відображення операцій по розрахунках з підзвітними особами аудитор контролює арифметичну точність і відслідковує взаємозв'язок даних аналітичного і синтетичного обліку. Схема такого аналізу виглядає наступним чином:

1. Перевірити відповідність сум, зазначених на зворотній стороні авансових звітів, сумам, що зазначені в первинних документах

2. Порівняти суми, проставлені на зворотній стороні авансових звітів, з підсумковими сумами, що зазначені на лицьовому боні звітів, в розрізі бухгалтерських записів

3. Порівняти суми бухгалтерських записів на лицьовому боці авансового звіту з сумами згідно з відповідними рядками в журналі №З

4. Перевірити арифметичну точність розрахунків в журналі №З

5. Порівняти загальні суми по журналу №3 з оборотами, що відображені в Головній книзі

6. Перевчити правильність перенесення інформації з Головної книги до балансу підприємства (баланс виконання кошторису витрат) на відповідну дату (сальдо по рахунку 312).

Взаємоув'язка аналітичних і синтетичних даних обліку буде залежати від форми ведення обліку на підприємстві. При використанні таблично-автоматизованої форми необхідність в блоках 4 та 5 Схеми зникає, оскільки розрахунок даних по синтетичних рахунках і формування оборотно-сальдової відомості здійснюється бухгалтерською програмою автоматично.

Дуже важливо перевірити правильність відображення в обліку витрат, здійснених підзвітними особами. Спочатку перевіряють правильність віднесених сум на рахунки запасів або витрат, а потім - рознесення по аналітичних рахунках.

В ході аудиту розрахунків з підзвітними особами аудитор може виявити наступні відхилення від чинного законодавства (табл. 6).

Таблиця 6. Порушення ведення операцій з підзвітними сумами

N0 з/п	Можливе порушення	Характеристика порушення
1	Порушення порядку видачі підзвітних сум	Ш видача грошових коштів особам, які не зазначені в списку осіб, яким відповідно до наказу керівника підприємства можуть бути видані кошти на господарсько-операційні витрати; Ш видача грошових коштів з каси під звіт особам, які не розрахувалися за раніше виданими авансами; Ш видача грошових коштів з каси особам, які не є працівниками підприємства; Ш невідповідність фактичних витрат підзвітних сум цілям, на які вони були видані; Ш не проводиться розрахунок авансових сум, що належить видати працівнику під звіт; Ш списання заборгованості по підзвітних особах за рахунок чистого прибутку підприємства
2	Порушення правил оформлення витрат на відрядження	Ш відсутність наказів (розпоряджень) про направлення працівників у відрядження; Ш відсутність посвідчень на відрядження з відміткою в місці перебування у відрядженні; Ш недотримання встановлених норм витрат на відрядження; Ш відсутність наказів (розпоряджень) про оплату добових понад встановлених норм
3	Порушення порядку оподаткування при оформленні витрат на відрядження	Ш порушення порядку утримання прибуткового податку та нарахування фондів соціального страхування та забезпечення з сум перевищення витрат на відрядження понад встановлені норми; Ш невиділення ПДВ у авансових звітах на придбання ТМЦ; Ш некоректне виділення ПДВ в сумах витрат на відрядження
4	Порушення при придбанні запасів, оплаті робіт, послуг підзвітними особами	Ш виділення сум ПДВ розрахунковим шляхом від вартості запасів, придбаних за готівку в роздрібній торговельній мережі; Ш списання на витрати суми ПДВ від вартості запасів, придбаних через підзвітних осіб у виробників, в оптовій торгівлі
5	Порушення порядку обліку представницьких витрат	Ш невідповідність фактичного розміру представницьких витрат в затвердженому кошторисі (або його відсутності); Ш відсутність обліку представницьких витрат в межах норм
6	Порушення порядку ведення синтетичного обліку розрахунків з підзвітними особами	Ш некоректне складання бухгалтерських проводок по операціях розрахунків з підзвітними особами; Ш неправильне виведення залишків на кінець звітного періоду; Ш журнал №3 ведеться по кожній підзвітній особі і виданій сумі окремо; Ш невідповідність записів в авансових звітах та журналі №3
7	Порушення в оформленні та реквізитах первинних документів	Ш застосування форм документів, не передбачених законодавством або наказом про облікову політику підприємства; Ш відсутні дати, номери, зміст господарської операції та підписи відповідальних осіб за здійснення операції в документах
8	Порушення правил ведення бухгалтерського обліку	Ш відсутній наказ про підзвітних осіб, в якому визначається порядок видачі і звітності у використанні підзвітних сум; Ш не нараховується ПДВ з витрат на відрядження, що веде до завищення собівартості і до збільшення суми ПДВ, яку належить сплатити в бюджет; Ш списання витрат по відрядженню на витрати виробництва і обігу незалежно від мети відрядження

При перевірці іншої дебіторської заборгованості вивчають основні операції по розрахунках з працівниками і службовцями з отриманих позик, по депонентських сумах, з різними підприємствами та операції некомерційного характеру.

При аудиті рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» потрібно акцентувати увагу:

Ш на оформлення авансових платежів (платіжними дорученнями з посиланням на договір);

Ш на віднесення курсових різниць, що виникають при видачі (отриманні) авансів у валюті і їх наступному зарахуванні щодо зменшення заборгованості постачальників (покупців).

Під час перевірки розрахунків за претензіями необхідно звернути увагу на:

Ш причини пред'явлення претензій (передоплата по рахунках-фактурах з причини неправильного використання цін або арифметичних помилок, поганої якості матеріалів, що надійшли, недостач понад норм природного убутку, завищення тарифу при перевезенні вантажу, браку і простоїв з вини постачальника);

Ш обґрунтованість, своєчасність та правильність оформлення претензійних документів. Під виглядом пред'явлення претензії можуть бути приховані факти привласнення посадовими особами товарів, або недотримання строків пред'явлення претензії може бути використано для приховування фактів крадіжок матеріальних цінностей та інших запасів. Претензії повинні бути оформлені письмово, за підписом керівника підприємства із зазначенням грошової оцінки претензії і доказів законності та правильності зроблених розрахунків;

Ш дотримання строків розгляду претензій (зазвичай протягом 30 днів з дня отримання, якщо в договорі не зазначено інший термін);

Ш документальне оформлення відповіді на претензію (письмово, за підписом керівника із зазначенням визнаної суми, строку і способу задоволення претензій; при відмові - з наданням законодавчого обґрунтування причини відмови і поверненням справжніх документів, що додавалися до претензії);

Ш відповідність процедури пред'явлення претензії Положенню про претензійний порядок врегулювання спорів;

Ш правильність складання кореспонденції рахунків;

Ш правильність ведення аналітичного обліку в розрізі кожної пред'явленої претензії постачальниками тощо;

Ш відповідність даних аналітичного обліку записам в оборотній відомості (журналі, відомості), Головній книзі, балансі.

Результати оформлюються наступним чином (зразок 6)

Дебітор (повна назва підприємства, без скорочення)	Код рядка в регістрі обліку	Сума заборгованості	Дата виникнення пості	Підстава виникнення заборгованості	Пред'явлена претензія на адресу дебітора	3 них сума, визнана дебітором
					сума	дата

Під час перевірки записів в облікових регістрах і документах по розрахунках з дебіторами слід перевірити обґрунтованість списання дебіторської заборгованості на витрати і правильність ведення позабалансового обліку списаної дебіторської заборгованості. Для цього кожну суму, списану на витрати, перевіряють за первинними документами, встановлюють осіб, винних у виникненні заборгованості і пропуску строків позовної давності. Також встановлюють, хто з посадових осіб винен у необґрунтованому або неправильному оформленні та пред'явленні позову, і з'ясовують причини відмови суду в задоволенні позову. Результати оформлюють наступним чином (див. зразок 7).

Відомість перевірки безнадійних боргів

Дебітор	Дата	Причина визнання заборгованості сумнівною	Наявність підтверджуючих документів (+;-)	Сума, що відображена на позабалансовому рахунку	Погашення боргу дебітором
	Виникнення заборгованості	Визнання безнадійності				Виписка банку	Відображення в обліку	Відхилення
						Дата	сума	дата	сума

Аудит операцій по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» включає:

Ш перевірку за наказом про облікову політику методу визначення виручки від реалізації продукції і відповідно до цього обґрунтованості створення резерву за сумнівними боргами (його можуть створювати тільки підприємства, що використовують метод «при відвантаженні»);

Ш розгляд того, чи проводилась прогнозна оцінка платоспроможності боржника перед визначенням величини резерву;

Ш визначення правильності віднесення невикористаної частини резерву сумнівних боргів і прибутку відповідного року;

Ш встановлення випадків погашення безнадійним дебітором свого боргу і, як наслідок, відновлення кредитором на величину поверненої суми зареєстрованої частини боргу.

Результати перевірки фіксуються у формі, наведеній в зразку 8.

Відомість перевірки складу резерву сумнівних боргів

№ з/п	Дебітор	Дата	Наявність документів-підстав, що підтверджують	Перелік вжитих заходів щодо погашення	Сума, що віднесена до РСБ	Відмітка про правильність розрахунку
		Виникнення заборгованості	Визнання заборгованості сумнівною	Нарахування резерву	Вжиті заходи щодо погашення	Необхідність нарахування РСБ

Перевірка дотримання стандартів бухгалтерського обліку

В процесі проведення аудиту аудитори вивчають дотримання норм П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», вимоги якого поширюються на всі підприємства незалежно від форм власності, крім бюджетних установ (табл. 7)

Таблиця 7. Порушення П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів

№ з/п	Питання, що досліджуються	Можливі порушення	Пункти П(С) БО
1	Визнання активом дебіторської заборгованості	Відсутня ймовірність одержання економічних вигод від дебіторської заборгованості у майбутньому. Недостовірне визначення суми дебіторської заборгованості	п. 5
2	Визнання активом поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги)	Невизнання дебіторської заборгованості при визнанні доходу від реалізації, товарів, робіт, послуг. Відображення дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) без одночасного визнання доходу від реалізації	п. 6
3	Відображення доходів за відстрочення платежу	Невизначення справедливої вартості дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) у разі відстрочення платежу. Помилкове відображення різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, шо підлягають отриманню у складі доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у складі інших доходів, ніж інші фінансові доходи	п. 6
4	Відображення дебіторської заборгованості в балансі	Відображення дебіторської заборгованості у підсумку балансу за первісною вартістю без визначення резерву сумнівних боргів	п. 7
		Неправомірність віднесення дебіторської заборгованості до складу оборотних чи необоротних активів	п. 4
		Неправомірне віднесення до складу-довгострокової дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу, або заборгованості, термін погашення якої менше 12 місяців з дати балансу
		Відображення довгострокової заборгованості, на яку не нараховуються відсотки, за теперішньою вартістю Невідображення довгострокової заборгованості, на яку нараховуються відсотки, за теперішньою вартістю в балансі	п. 12
5	Нарахування резерву сумнівних боргів	Резерв сумнівних боргів не нараховується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги)	п. 7
		Резерв сумнівних боргів нараховується на Інші види дебіторської заборгованості, крім поточної за продукцію (товари, роботи, послуги)
		Помилки в обчисленнях	п. 9, Додаток
		Резерв нараховується на всю поточну дебіторську | заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги), в той час. як коефіцієнт визначається, виходячи з сумнівної дебіторської заборгованості	п. 9
		Неправомірність віднесення дебіторської заборгованості до сумнівної	п. 4
6	Списання безнадійної заборгованості	Неправомірне виключення дебіторської заборгованості іншої, ніж заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) з активу за рахунок нарахованого резерву сумнівних боргів	п. 11
		Списання дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги), не за рахунок резерву сумнівних боргів
		Списання заборгованості за продукцію товари, роботи, послуги у разі недостатності резерву, а також заборгованості, не пов'язаної з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що визнані безнадійними у складі інших витрат, ніж інші операційні витрати	п. 11, п. 12
		Неправомірне віднесення дебіторської заборгованості до складу безнадійної	п. 14
7	Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у Примітках до річної фінансової звітності	Неповне відображення передбаченої стандартом інформації з Примітках до річної фінансової звітності	п. 17
		Невиділення в дебіторській заборгованості суми заборгованості пов'язаних сторін з виділенням внутрішньогрупового сальдо
		Не розкрито склад статті «інша дебіторська заборгованість»
		Не зазначено метод визначення резерву сумнівних боргів
		Не проведено класифікацію поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги), за строками її непогашення

Таким чином, виявлені аудитором порушення заносяться до його робочих документів, а пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.

Висновок

Теоретичних розробок в області аудита вкрай мало в Україні і країнах СНД, тобто вітчизняна практика аудита не одержала, поки необхідного узагальнення. Томові зміст і функції аудиторського контролю трактуються по різному, що негативно позначається на розвитку аудита. Окремі автори вважають «ревізію» синонімом «аудита», тому переносять цілком зміст, функції і задачі ревізії на аудит. Інші - підмінюють відомчу ревізію в окремих галузях господарювання на аудит. Треті - включають аудит у систему фінансово-господарського контролю як окремий вид фінансового контролю, що більш логічно, тому даний напрямок необхідно зробити найбільш прийнятним і його варто розвивати.

Фінансово-господарський контроль діяльності підприємств при ринкових відносинах і різних формах власності наповнився іншим змістом. Виникла нова форма фінансово-господарського контролю - аудиторський контроль. Це незалежний контроль, що здійснюють аудиторські організації (фірми) по договорах з підприємствами і підприємцями, а також окремі незалежні аудитори (від лат. - слухач, якому вчитель доручив перевіряти уроки інших учнів, що перевіряє).

Державна податкова служба і її органи на місцях мають право жадати від суб'єктів господарювання при представленні річних звітів про фінансово-господарську діяльність, висновку (акту) про перевірку аудитором (аудиторською організацією) вірогідності бухгалтерського обліку і звітності. Аудиторські висновки відповідно до законодавства мають право жадати від суб'єктів господарювання установи Національного банку України при видачі кредитів, використанні державного фінансування в їхній діяльності. Цим же правом користуються комерційні банки, органи державної статистики з питань їхньої компетенції.

Спочатку аудит був лише знаряддям перевірки і підтвердження вірогідності бухгалтерських документів і звітів, потім він ставши системно-орієнтованим на активізацію економічної діяльності. При цьому з метою попередження помилок основні зусилля були спрямовані на підвищення ефективності системи керування підприємством і насамперед системи його внутрішнього контролю, що позитивно відбилося на точності обліку і вірогідності звітних даних.

Таким чином, системний підхід обумовив нові якості аудита, його консультативну діяльність. При системному підході здійснюється формалізація аудиторських процедур, що дозволяють оптимізувати проведення перевірок, починаючи з підготовчої стадії і закінчуючи складанням аудиторського висновку. Наступний етап розвитку аудита - це його орієнтація на попередження можливого ризику при проведенні чи перевірок консультацій, недопущення ризику. Особливість ризику для аудитора порозумівається не тільки можливістю втрати репутації чи аудитором аудиторською фірмою і втрати клієнта, але і великими штрафами в тихнув випадках, якщо через непорядність і неправильний висновок аудитора замовнику-клієнту заподіяний матеріальний збиток. Заявляючи про помилки й інші виявлені порушення, аудитор повинний дотримувати конфіденційності, тому що порушення її може завдати шкоди замовнику. Аудитор може не виконувати частину роботи у випадку, якщо він довіряє системі внутрішнього контролю, що діє на підприємстві. Наприклад, він може використовувати дані інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей, проведених ревізорами підприємства-замовника, якщо упевнений, що перевірки зроблені правильно. Крім того, аудитор виявляє довіру до висновків інших аудиторів, що перевіряли організації і дочірні філії компанії, при аудиті зведеного (консолідованого) фінансового звіту материнського підприємства.

Аудиторська перевірка проводитися з використанням аудиторських стандартів (норм аудита), розроблених практикою в країнах з розвитий ринковою економікою. Аудиторські стандарти - це основні принципи виконання аудиторських процедур. До складу аудиторських стандартів включаються пояснення і норми аудита, що є керуючим аспектом на виконання аудиторських процедур, застосування їх до окремих об'єктів перевірки, підготовки аудиторських звітів.

Таким чином, в даній курсовій роботі якісно відображено ряд аудиторських процедур, що спрямовані на вирішення поставлених завдань, в свою чергу обумовлюючих активізацію економічного зростання підприємства.

Список використаної літератури

Закон України «Про аудиторську діяльність» від 1999 р. з виправленнями і доповненнями.

Указ Президента України «Про перехід України до загальноприйнятого в міжнародній практиці системі обліку і статистики» №303 від 23.05.92 р.

Наказ Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995 р. «Про твердження типових форм первинного обліку».

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99 р. (зареєстрований у Міністерстві юстиції України №893/4186 від21.12.99 р.)

Перелік типових документів (наказ Головного архівного керування при Кабінеті Міністрів України №41 від 20.07.98 р.).

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України:

Підруч. для студ. вищ. навч. закл. екон. спец. - 5-ті вид., допов. й переробл. - К.:АСК., 2000.-784 с.

Учбово-практичний посібник «Курсом реформ - облік 2000». Дніпропетровськ, 000 «Баланс - Клуб», 2000. - 336 с.

В.П. Завгородній «Бухгалтерський облік в Україні: Учбово-практичний посібник». - К.: А.С.К., 1999. - 864 с.

Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник. - К.: Лібра, 1999. - 336 с.

Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерський облік у виробничих і торгових підприємствах, 200.: Учеб. посібник для студентів вузів/ Під ред. Н. У, Кужельного. - К.: А.С.К., 2000. - 624 с. - (економіка. Фінанси. Право).

Закон України «Про податок на додану вартість» від 3.04.97 р. №168/97-ВР

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.97 р. №283/97-ВР

Журнал «Усе про бухгалтерський облік» - 2001 №32 (578) - с. 14-15; 16-20; 45-49.

Щотижневик «Баланс», 2000, №: 6, 10, 11, 17; 2002, №11

П(С) БУ 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене приказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 г. №290.

П(С) БУ 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Видатки», затверджене приказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318.

Н.Т. Білуха «Аудит» підручник, К. 2000 р.

Размещено на Allbest.ru