Размещено на http://www.allbest.ru/

вступ

В останні роки в методології й організації бухгалтерського обліку на підприємствах відбулися великі зміни. З'явилися нові види майна і зобов'язань, нематеріальні активи, фінансові вкладення і позики. Більше уваги стало приділятися вивченню досвіду організації бухгалтерського обліку на підприємствах у країнах з розвитий ринковою економікою. Одночасно розширилися можливості суб'єктів, що господарюють, в області бухгалтерського обліку. Підприємства розробляють свою облікову політику, самостійно визначаючи конкретні методики, форми, техніку ведення й організації бухгалтерського обліку, виходячи з діючих правил і особливостей господарювання. Їм представлене право вибору методів оцінки виробничих запасів при віднесенні на витрати виробництва, методів і способів числення собівартості продукції, робіт і послуг.

Істотно змінена бухгалтерська звітність. Її склад, зміст, терміни й адреса представлення стали значною мірою відповідати міжнародній практиці, а сама звітність стала доступною для будь-яких зовнішніх користувачів. Бухгалтерський облік - область знань, що має надзвичайно важливе значення в суспільстві. Він необхідний у кожній організації, що приносить прибуток і має такі економічні ресурси як гроші, устаткування, будинки. Часто бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Крім цього він є необхідним інструментом при одержанні фінансової інформації про неприбуткові організації. Система бухгалтерського обліку може бути визначена як інформаційна система, метою якої є надання відповідної фінансової інформації про виробничі ресурси і ефективність їх використання. Ця інформація міститься у фінансовій звітності. У такий спосіб бухгалтерський облік аналізує й обробляє фінансову інформацію, готує фінансову звітність, здійснює аудит, аналізує виробничу і господарську діяльність, робить прогнози і розробляє бюджет, вирішує питання зв'язані з оподатковуванням.

Процес бухгалтерського обліку складається з наступних функцій: спостереження за подіями; визначення подій як економічних; керування подіями у фінансовій формі; облік; класифікація, підведення підсумків, складання фінансової звітності; облік особливостей конкретних користувачів.

Усе це відбито в програмі курсу Бухгалтерський облік.

Програмою курсу передбачена курсова робота.

Основна мета курсової роботи:

ь поглиблення, закріплення й узагальнення отриманих теоретичних знань за курсом;

ь розвиток у студентів логічного мислення при організації бухгалтерського обліку на підприємствах з різними формами власності;

ь вибір оптимального варіанта при організації бухгалтерського обліку;

ь формування наукового підходу при організації бухгалтерського обліку, рішення конкретних задач бухгалтерського обліку.

Основні задачі курсової роботи:

ь формування повної і достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і керування, для використання зацікавленими організаціями й особами;

ь забезпечення контролю за наявністю і рухом майна і раціональним використанням виробничих ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

ь своєчасне попередження негативних явищ у фінансово господарській діяльності;

ь виявлення внутрішніх резервів, їхня мобілізація й ефективне використання з метою одержання прибутку;

ь оцінка фактичного використання виявлених резервів.

Товариство з Обмеженою Відповідальністю “Торговий Дім “Метизи” знаходиться на території Запорізького Сталепрокатного заводу, та розміщується на четвертому поверсі будинку контори Заводу.

Чисельність працівників на 04.02.02 складало 44 особи.

Підприємство було засновано в травні 2000 року, але його діяльність розпочалася лише в липні того ж року.

Спеціалізується ТОВ “ТД “Метизи” на реалізації метизної продукції (гвіздки, проволока, сітка, проводи і таке інше).

В майбутньому підприємство планує розширити спектр своєї спеціалізації і почати реалізацію металевих труб різних розмірів, та посуду з емальовим покриттям.

Основні економічні показники за останні два роки діяльності, наведені в додатках 1.1, 1.2.

1. Економічні категорії основних засобів і нематеріальних активів

Основні засоби відіграють важливу роль в діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Звичайно, що без наявності будинків, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів неможливе здійснення функцій підприємства і досягнення основної мети.

Основні засоби - це матеріальні активи, які:

a утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та наданні-послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;

a будуть використовуватись, як очікується, протягом терміну більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

Строком корисної експлуатації основних засобів може бути:

a період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати актив;

a кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отримати від використання активу.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт. Під інвентарним об'єктом розуміють закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений об'єкт, призначений для виконання певних самостійних функцій (наприклад, верстат, автомобіль).

Для обліку та контролю при надходженні об'єкта на підприємство йому привласнюється певний інвентарний номер. Наданий об'єкту номер наводиться у всіх первинних документах, що мають до нього відношення, позначається на інвентарному об'єкті, не змінюється і після вибуття об'єкта іншим об'єктам не передається. За інвентарними номерами організується аналітичний облік основних засобів.

Для відображення в бухгалтерському обліку основні засоби підлягають оцінці. Розглянемо основні види оцінки основних засобів.

Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат підприємства на їх придбання, спорудження та виготовлення, за виключенням податку на додану вартість та інших податків, що відшкодовуються підприємству.

Фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів можуть бути:

a суми, сплачені у відповідності з договором постачальнику (продавцю);

a суми, сплачені підприємством за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами;

a реєстраційні збори, державне мито та інші аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

a суми непрямих податків, сплачені у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів, якщо вони не відшкодовуються підприємству;

a витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

a інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням об'єкта основних засобів.

Переоцінена вартість - вартість основних засобів після їх переоцінки. Залишкова вартість основних засобів - це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням суми нарахованого зносу. При цьому під зносом основних засобів розуміють економічний вартісний показник втрати об'єктом основних засобів їх первісної вартості з початку їх корисного використання.

Основні засоби використовуються тривалий час. За цей проміжок часу відбувається, з одного боку, процес зносу, протягом якого основні засоби поступово втрачають свою вартість, а з іншого боку - процес створення джерел, необхідних для їх відтворення і, нарешті - процес придбання, протягом якого основні засоби відтворюються.

Амортизація як категорія бухгалтерського обліку означає віднесення на витрати звітного періоду частини вартості необоротних активів, використання яких було однією з умов отримання в цьому періоді продукції та доходів.

Амортизація залежить від строку корисного використання активу, на підставі якого розраховується амортизаційний період.

Найчастіше протягом амортизаційного періоду об'єкт повністю використовується підприємством.

Звичайно, строк корисної експлуатації основних засобів залежить від реального строку їх служби. Розглянемо це на прикладі. Припустимо, що вантажний автомобіль може нормально функціонувати і приносити дохід підприємству протягом 6-ти років.

Таким чином, його первісна вартість ділиться на шість рівних частин і поступово відноситься на собівартість продукції, яку виготовляє підприємство в процесі виробництва.

Процес зносу відрізняється від амортизації основних засобів.

Матеріальний або фізичний знос представляє собою частину вартості, яку віддає продукту засіб праці внаслідок його використання в тому розмірі, в якому він втрачає споживну вартість. Матеріальний (фізичний) знос є результатом використання активів, а також дії природних факторів (сонця, вітру, вологи тощо).

Так, автомобіль який ми щойно придбали не має вагомих технічних та зовнішніх вад (етап І). В процесі його експлуатації (етап II) транспортний засіб зазнає впливу зовнішніх факторів (основних: фізичний і моральний знос; додаткових: погодні умови, завантаження автомобіля, інтенсивність його роботи). Також на цьому етапі відбувається процес амортизації, який розглянуто вище. В кінці строку корисної експлуатації. (етап III) автомобіль втрачає більшість своїх властивостей і підлягає ліквідації або продажу. При цьому автомобіль оцінюється за ліквідаційною вартістю.

Ліквідаційна вартість -- сума коштів, яку підприємство очікує отримати в кінці строку корисної експлуатації активу за вирахуванням витрат, пов'язаних з його вибуттям.

Синтетичний облік основних засобів ведеться на активному рахунку 10 "Основні засоби". Аналітичний облік основних засобів ведеться окремо по кожному об'єкту за допомогою інвентарних карток (ф. № 03-6). Інвентарні картки відкриваються в одному примірнику на кожен об'єкт основних засобів і містять дані щодо найменування об'єкта; його інвентарного номеру, підприємства-виробника, первісної вартості, джерела придбання, короткої характеристики об'єкта тощо.

Знос основних засобів обліковується на пасивному рахунку 13 "Знос необоротних активів збільшує відповідні витрати підприємства:

Д-т рах. 23 "Виробництво",

К-трах. 13 "Знос необоротних активів", субрахунок 131 "Знос основних засобів".

Придбання основних засобів підприємства здійснюють в порядку інвестиційної діяльності, а витрачені кошти характеризують як капітальні інвестиції.

Надходження основних засобів оформлюється актом приймання-передачі (ф. №03-1), на підставі якого здійснюються записи на рахунках бухгалтерського обліку.

Оприбуткування основних засобів на підприємствах відображають наступними проводками:

1. Основні засоби, що внесені засновниками; підприємства до статутного капіталу:

a для приватних підприємств:

Д-т рах. 10 "Основні засоби";К-т рах. 40 "Статутний капітал";

a для колективних підприємств:

Д-т рах. 10 "Основні засоби", К-т рах. 46 "Неоплачений капітал".

2. Оприбуткування основних засобів, що не потребують монтажу від постачальників:

Д-т рах. 10 "Основні засоби", К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

3. Придбання основних засобів, що потребують монтажу.

Д-т рах. 15 "Капітальні інвестиції",

К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

4. Відображення витрат пов'язаних із монтажем основних засобів:

Д-т рах. 15 "Капітальні інвестиції",

К-т рах. 20 "Виробничі запаси", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65"Розрахунки зі страхування".

5. Оприбуткування придбаних основних засобів після проведення монтажних робіт:

Д-т рах. 10 "Основні засоби", К-трах. 15 "Капітальні інвестиції".

6. Оприбуткування основних засобів, придбаних за рахунок власних або позикових коштів:

Д-т рах. 10 "Основні засоби",

К-т рах. ЗО "Каса", 31 "Рахунки в банках,", 60 "Короткострокові позики".

7. Оприбуткування основних засобів, безоплатно одержаних від інших підприємств або фізичних осіб:

Д-т рах. 10 "Основні засоби", К-т рах. 42 "Додатковий капітал", субрахунку 424 "Безоплатно одержані необоротні активи".

Д-т рах. 23 (91, 92,93. 94),

К-т рах. 131 "Знос основних засобів".

Нарахування амортизації з поступовим віднесенням її на зменшення додаткового капіталу.

Д-т рах. 42 "Додатковий капітал", субрахунок 424 "Безоплатно одержані необоротні активи",

К-т рах. 745 "Дохід від безоплатно отриманих активів";

У балансі підприємства за статтею "Основні засоби" відображаються основні засоби наступним чином: окремо наводяться первісна і залишкова вартість основних засобів, а також сума накопиченого зносу.

Для здійснення діяльності - підприємства купують та використовують, як правило, нерухоме майно та інші матеріальні об'єкти. Разом з тим в господарській діяльності підприємством використовуються і нематеріальні активи, які є невід'ємним компонентом або фактором в діяльності будь-якого суб'єкта господарювання.

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

Основні ознаки, за якими об'єкти відносять до нематеріальних активів, представлені на рис. 11.4.

Наприклад, підприємство придбало право на використання природних ресурсів (корисних копалин) протягом восьми років і виплатило за це певну грошову суму. В цьому випадку витрати підприємства необхідно визнати нематеріальними активами, не дивлячись на те, що воно користується матеріальними природними об'єктами.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

a витрати на дослідження;

a організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісію цінних паперів тощо);

a витрати на переміщення або реорганізацію підприємства (його частини);

a витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

a витрати на підвищення ділової репутації підприємства;

a витрати на рекламу та просування продукції на ринку тощо.

Необхідно пам'ятати умову, за якою до об'єктів нематеріальних активів відносять такі, у відношенні яких немає наміру їх перепродати за нормальних умов і які придбані для використання на підприємстві протягом тривалого часу.

Припустимо, підприємство придбало програмні продукти для ЕОМ з метою їх продажу покупцям разом з персональними комп'ютерами, які це підприємство виготовляє. Такі програмні продукти не можуть обліковуватись у складі нематеріальних активів. Їх відображають на рахунку товарів.

Кожен вид нематеріальних активів обов'язково підтверджується відповідним документом, основні з яких наведено на рис. 11.5.

Придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка складається:

a ціни (вартості) придбання;

a мита;

a непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству;

a інших витрат, пов'язаних з придбанням та доведенням до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.

Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних за рахунок кредиту банку.

На-підставі акту приймання-передачі на кожен об'єкт нематеріальних активів заводиться картка обліку нематеріальних активів, в якій наводиться коротка характеристика, об'єкту нематеріальних активів, зазначається строк його корисного використання, сума нарахованої амортизації.

Оприбуткування нематеріальних активів від постачальників відображається наступним чином:

Д-т рах. 12 "Нематеріальні активи",

К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Якщо придбані нематеріальні активи потребують встановлення (монтажу), наприклад, комп'ютерна програма, то спочатку такий нематеріальний актив відносять до складу капітальних інвестицій:

Д-т рах. 15 "Капітальні інвестиції",

К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", а при введенні в експлуатацію складають бухгалтерський запис:

Д-т рах. 12 "Нематеріальні активи",

К-т рах. 15 "Капітальні інвестиції".

2. Облік основних засобів

2.1 Документальне оформлення обліку основних засобів

При організації документального оформлення обліку основних засобів слід керуватися такими нормативними актами.

1. Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку". Цим наказом Міністерство статистики затвердило типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів, які введені в дію з 1 січня 1996 року.

2. Переліком типових документів (наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98р.).

Типова форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення Їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти, однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Типова форма № 03-2 "Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).

Типові форми № 03-3 "Акт на списання основних засобів" і № 03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).-

Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділі "Розрахунок результатів списання об'єкта".

Типова форма № 03-5 "Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини" складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, що взята напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.

основні засоби нематеріальний амортизація документування



Схема. Документальне оформлення обліку основних засобів.

Типова форма № 03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий - у місцях експлуатації основних засобів замість № 03-9 "Інвентарний список основних засобів".

Типова форма № 03-7 "Опис інвентарних картон з обліку основних засобів" застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

Типова форма № 03-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.

Типова форма № 03-9 "Інвентарний список основних засобів" застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.

Типові форми № 03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів" (для промислових підприємств), № 03-15 "Розрахунок амортизації основних засобів" (для будівельних організацій), № 03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту" використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації при будь-якій формі ведення бухгалтерського обліку в умовах ручної обробки інформації. Лише при застосуванні журнально-ордерної форми обліку замість зазначених форм для розрахунку амортизації можна застосовувати однойменну Розроблювальну таблицю № 6.

При документальному оформленні господарських операцій та пов'язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного й аналітичного обліку та звітністю.

Застосування зведених документів.

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів, а також для відображення капітальних і фінансових інвестицій призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35).

Записи в Журналі 4 ведуться на підставі первинних та зведених облікових документів (акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акту списання, розрахунку амортизації тощо).

У графах 3, 4 і 5 розділу І цього Журналу відображаються вибуття відповідно основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від їх використання або невідповідності критеріям визнання активом, а також сума уцінки, яка відображається за кредитом відповідних рахунків бухгалтерського обліку необоротних активів. У графі 6 розділу І Журналу відображаються сума нарахованої амортизації та сума збільшення зносу необоротних активів внаслідок їх дооцінки та зменшення їх корисності.

У графі 7 відображається вартість негативного гудвілу, що виник внаслідок придбання або об'єднання підприємств.

У розділі II Журналу 4 відображаються капітальні інвестиції (введення в дію необоротних активів, вибуття внаслідок продажу, уцінка тощо), і інші необоротні активи та фінансові інвестиції і (їх погашення, списання тощо) (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35).

Відомість 4.1 ведеться за дебетом рахунку 15 і призначена для аналітичного обліку капітальних інвестицій в розрізі витрат капітального характеру (будівельні, монтажні, проектні роботи, вартість придбаного устаткування, що потребує і не потребує монтажу, затрати на придбання (виготовлення, спорудження) інших необоротних матеріальних (спеціальних інструментів, інвентарної тари, тимчасових не титульних споруд, предметів прокату, бібліотечних фондів) і нематеріальних активів, фінансова оренда), а також з поділом інвестицій у капітальне будівництво, по виконані підрядним і господарським способом.

У цій відомості також відображаються витрати іа проведення модернізації, модифікації, дообладнання (субрахунок 152), реконструкції, добудови (субрахунок 151) об'єкта, що приводить до збільшення первісне очікуваних від його використання майбутніх економічних вигод.

Облік капітального будівництва ведеться за фактичними витратами. Для визначення фактичної вартості кожного окремого об'єкта капітального будівництва, реконструкції, добудови, модернізації, модифікації, що здійснюється у кількох звітних періодах, застосовується вкладний аркуш формату Відомості 4.1 із зазначенням назви об'єкта.

У Відомості 4.1 відокремлюється сума податкового кредиту, що визнається законодавством у зв'язку з попередньою оплатою (авансом) вартості необоротних активів, устаткування і будівельно-монтажних робіт.

Після одержання (прийняття) необоротних активів, устаткування, що потребує монтажу, і будівельно-монтажних робіт сума податкового кредиту способом сторно відображається (у цій відомості і Журналі 3) за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" і кредитом субрахунку 644 "Податковий кредит" і не включається до первісної вартості побудованих (змонтованих, уведених в експлуатацію) основних засобів.

У Відомості 4.2 узагальнюються аналітичні дані про фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, в спільну діяльність, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, а також еквівалентів грошових коштів, інших інвестицій. Для довгострокових і короткострокових фінансових інвестицій ведуться окремі відомості.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться у Відомості 4.3, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року до граф 1-8. Протягом звітного року помісячно на підставі первинних облікових документів позиційним способом записуються до граф 1-8 дані про придбані, отримані створені нематеріальні активи, граф 9-11 - про переоцінку, зменшення і відновлення корисності нематеріальних активів, до граф 12--14 - про вибуття. На кінець кожного місяця наводиться сальдо вартості нематеріальних активів (графа 5) та їх зносу (графа 6) як результат підрахунків показників у цих графах на початок місяця, записів за поточний місяць у цих графах, а також у графах 9-14 з урахуванням відповідної суми амортизації з графи 8. При необхідності Відомість 4.3 продовжується додатковими аркушами такого самого змісту і формату.

Приклади зведеної документації наведені в додатках:

2.1 - Відомість нарахування амортизації. Основні засоби.

2.2 - Ж-О. і Відомість по рахунку 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”.

2.3 - Ж-О. і Відомість по рахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”.

2.2 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкті, сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом -- вибуття основних засобів внаслідок продажу безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

101 "Земельні ділянки";

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель";

103 "Будинки та споруди";

104 "Машини та обладнання";

105 "Транспортні засоби";

106 "Інструменти, прилади та інвентар";

107 "Робоча і продуктивна худоба";

108 "Багаторічні насадження";

109 "Інші основні засоби".

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні та інші роботи).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні засоби", 106 "Інструменти, прилади та інвентар", 107 "Робоча і продуктивна худоба", 108 "Багаторічні насадження" здійснюється облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 "Основні засоби".

Аналітичний облік основних засобів ведеться за інвентарним об'єктом.

Об'єкт основних засобів -- це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього, або конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що являють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то в бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватись як окремий об'єкт основних засобів.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об'єкт і вказується в первинних документах та реєстрах з обліку об'єктів основних засобів. Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами.

2.3 Знос (амортизація) основних засобів

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація -- це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об'єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.

Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є об'єктом амортизації.

Строк корисної експлуатації основних засобів - це період часу, протягом якого основні засоби будуть, використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.

Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

a очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;

a очікуваного фізичного зносу;

a морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);

a правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою, або законодавство, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).

Строк корисного використання активу може змінюватись:

a у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу;

a у разі капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни терміну корисного використання об'єкта будуть впливати на величину амортизації цього об'єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.

Приклад

Первісне строк корисної служби об'єкта основних засобів був оцінений в 5 років. Річна норма амортизації об'єкта при цьому складає 20 %. Якщо після двох років експлуатації строк корисної служби об'єкта знизиться з 5 до 4 років, тобто об'єкт буде використовуватись в подальшому протягом двох, а не трьох років, як очікувалось раніше, то норма амортизації на ці два роки повинна бути збільшена в 1,5 рази:

(5-2): 2= 1,5.

Таким чином, протягом двох останніх років використання об'єкта річна норма амортизації складе 30 %, а не 20 %, як в перші два роки.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається, як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені додатковим законодавством.

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

a методи амортизації, що базуються на часі використання основних і засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, і кумулятивний метод;

a метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єкта основних засобів, - виробничий метод нарахування амортизації основних засобів.

Приклад господарських операцій, що відбуваються на підприємстві:

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами": а) об'єктів виробничого призначення	23 "Виробництво" або 91 "Загальновиробничі витрати" 92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати на збут" 941 "Витрати на дослідження та розробки" 949 "Інші витрати операційної діяльності" 99 "Надзвичайні витрати"	131"Знос основних засобів"
	б) об'єктів загальногосподарського призначення
	в) об'єктів, що забезпечують збут продукції
	г) об'єктів, що використовуються для виконання наукових досліджень та розробок
	д) об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення
	е) об'єктів, що використовуються для ліквідації наслідків - стихійних лих, техногенних катастроф, аварій
2	Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"	83 "Амортизація"	131 "Знос основних засобів"

3. Облік нематеріальних активів

3.1 Документування господарських операцій нематеріальних активів

Обов'язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми, по відношенню до будь-якого об'єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об'єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі. До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства. При цьому право на нематеріальний актив не пов'язано з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому він виражений, наприклад, матеріальний носій програм для ЕОМ.

Право користування землею приймається на облік на підставі оформленої у відповідності з встановленим законодавством порядком документації, що підтверджує право підприємства на земельну ділянку. Право на винахід, корисні моделі, промислові зразки підтверджується відповідними патентами та ліцензійними договорами. Що ж стосується ноу-хау, то підприємство повинно мати повний вербальний або винахідний опис. Підтвердженням права на товарний знак є свідоцтво або договір - уступки, зареєстрований належним чином. Геологічна та інша інформація 1 про надра представляється у вигляді геологічних звітів, карт та інших матеріалів.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів - використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі договору з юридичною або фізичною особою - продавцем цих авторських прав. Для відображення в обліку придбаних "ноу-хау" підприємство повинно мати в розпорядженні повний вербальний (словесний) та відображаючи його опис.

3.2 Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремленні від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи".

За дебетом рахунку 12 "Нематеріальні активи" відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом -- вибуття внаслідок продажу безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" має такі субрахунки:

121 "Права користування природними ресурсами";

122 "Права користування майном";

123 "Права на знаки для товарів і послуг";

124 "Права на об'єкти промислової власності";

125 "Авторські та суміжні з ними права";

126 "Гудвіл";.

127 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 121 "Права користування природними ресурсами" ведеться облік наявності об'єктів права користування ресурсами природного середовища. До них належать: права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.

На субрахунку 122 "Права користування майном" ведеться облік наявності прав користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На субрахунку 123 "Права на знаки для товарів і послуг" ведеться облік наявності прав на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові знаки тощо).

На субрахунку 124 "Права на об'єкти промислової власності" ведеться облік наявності прав на об'єкти промислової власності (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо).

На субрахунку 125 "Авторські та суміжні з ними права" ведеться облік наявності авторських та суміжних з ними прав (права на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо).

На субрахунку 126 "Гудвіл" ведеться облік гудвілу (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання).

На субрахунку 127 "Інші нематеріальні активи" ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

3.3 Амортизація нематеріальних активів

Амортизацію нематеріальних активів здійснюють на систематичних засадах протягом найкраще оціненого періоду їхнього корисного використання. Згідно з МСБО 38 цей період підприємство визначає з урахуванням економічних і правових чинників:

a очікуваного використання активу підприємством і можливості ефективного управління ним іншою командою керівників;

a типового життєвого циклу цього активу та відкритої інформації про строки корисного використання активів, подібних за типом і способом використання;

a стабільність галузі, в якій діє цей актив, зміна ринкового попиту на продукцію, яка виготовляється за його участі;

a очікуваних дій конкурентів (або потенційних конкурентів);

a витрати на утримання (обслуговування) активу, необхідні для отримання очікуваної економічної вигоди, та здатність підприємства нести такі витрати;

a моральний знос;

a правові або інші обмеження щодо строків використання активу;

a залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства.

Економічні фактори визначають період, упродовж якого можуть бути отримані економічні вигоди від активу, а правові чинники можуть обмежувати період контролю з боку підприємства цих економічних вигод.

У разі, якщо контроль над економічними вигодами від нематеріального активу забезпечено юридичним правом, строк корисного використання цього активу не повинен перевищувати період дії зазначеного права, крім таких випадків:

1) право користування може бути подовжено;

2) подовження фактично визначено.

В умовах стрімких змін технології та програмних продуктів період корисного використання нематеріальних активів нерідка коротший, ніж строк їх можливого використання, визначений відповідними економічними та правовими чинниками.

Водночас тривалий строк можливого використання нематеріального активу знижує надійність попередньої оцінки періоду його корисного використання Виходячи з цього, МСБО 38 містить загальне припущення, що строк корисного використання нематеріального активу не може перевищувати 20 років, починаючи з дати приведення цього активу в робочий стан. Це припущення може бути спростоване лише в разі наявності переконливого свідчення того, що строк корисного використання нематеріального активу буде конкретним періодом, що перевищує 20 років.

Вартістю нематеріального активу, яка підлягає амортизації, є його собівартість (або інша сума, що замінює собівартість у фінансових звітах) за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Згідно з МСБО 38 ліквідаційна вартість нематеріального активу звичайно дорівнює нулю, за винятком таких випадків:

1) існує не відмовне зобов'язання третьої сторони придбати цей актив наприкінці терміну його корисного використання;

2) ліквідаційну вартість можна визначати на підставі існуючого активного ринку та ймовірності, що такий ринок існуватиме наприкінці терміну корисного використання активу.

Отже, наявність ліквідаційної вартості нематеріального активу означає, що підприємство має обґрунтований намір реалізувати цей актив наприкінці терміну його корисного використання.

Метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно на основі очікуваної форми споживання економічних вигод, втілених у цьому активі. Якщо цю форму достовірно визначити неможливо, для нарахування амортизації застосовують прямолінійний метод.

Суму амортизації нематеріальних активів, нараховану у звітному періоді, звичайно списують на витрати цього періоду, крім випадків, коли інший МСБО дозволяє або вимагає включати цю амортизацію до балансової вартості іншого активу. Наприклад, амортизація придбаної ліцензії на виробництво конкретної продукції підлягає включенню до собівартості цієї продукції згідно з МСБО 2 "Запаси".

Період і метод амортизації нематеріального активу слід переглядати, як мінімум, наприкінці кожного звітного року.

Період і метод амортизації можуть бути змінені, якщо змінилися відповідно очікуваний строк корисного використання активу або форма споживання економічних вигод, втілених у ньому. У цьому разі коригують амортизаційні відрахування на поточні та майбутні періоди. Таке коригування здійснюють аналогічно коригуванню амортизації основних засобів.

Приклади зведеної документації наведені в додатках:

3.1 - Відомість нарахування амортизації. Нематереальні активи.

3.2 - Ж-О. і Відомість по рахунку 127 “Інші нематереальні активи”.

Основні бухгалтерські проводки, що використовуються в обліку основних засобів і нематеріальних активів на підприємстві

Зміст господарської операції	Дт	Кт
1	2	3
Основні засоби, що внесені засновниками; підприємства до статутного капіталу:
-для приватних підприємств:	10	40
-для колективних підприємств:	10	46
Оприбуткування основних засобів, що не потребують монтажу від постачальників:	10	63
Придбання основних засобів, що потребують монтажу:	15	63
Відображення витрат пов'язаних із монтажем основних засобів:	15	20,66,65
Оприбуткування придбаних основних засобів після проведення монтажних робіт:	10	15
Оприбуткування основних засобів, придбаних за рахунок власних або позикових коштів:	10	30,31,60
Оприбуткування основних засобів, безоплатно одержаних від інших підприємств або фізичних осіб:	10	424
Нарахування амортизації з поступовим віднесенням її на зменшення додаткового капіталу:	23 (91, 92,93, 94)	131
Оприбуткування нематеріальних активів від постачальників:	12	63
Якщо придбані нематеріальні активи потребують встановлення (монтажу), наприклад, комп'ютерна програма, то спочатку такий нематеріальний актив відносять до складу капітальних інвестицій:	15	63
При введенні в експлуатацію складають бухгалтерський запис:	12	15

4. Автоматизація обліку основних засобів

Довідник ОЗ

Даний довідник призначений для збереження списку об'єктів основних засобів і використовується як для виписки первинних документів, так і для ведення аналітичного обліку. Основні засоби в довіднику можна поєднувати в довільні групи, тому що він має два рівні вкладеності. Наприклад, в окремі групи доцільно виділити основні кошти, отримані за договором оренди, і основні засоби, здані в оренду.

Реєстрація нового основного засобу

Інформація про кожен об'єкт основних засобів розміщається у формі елемента довідника на двох закладках: Загальні й Амортизація. Ці дані використовуються на різних етапах оформлення господарських операцій. Наприклад, інформації, що міститься на закладці Загальні, цілком достатньо для введення початкових залишків і для оформлення господарських операцій по приходу, вибуттю і списанню основних засобів. Тоді як інформація, що міститься в закладці Амортизація, використовується на етапі нарахування амортизації і, отже, може заповнюватися, наприклад, у момент введення в експлуатацію основного засобу. На закладці Загальні вказуються основні зведення про об'єкт основних засобів. До них відносяться: інвентарний номер, найменування, група, підрозділ, дата введення в експлуатацію.

Для заповнення картки по основному засобі відкрийте довідник ОЗ і в ньому натисніть інструмент Новий чи рядок клавішу Insert:. У формі елемента, що відкрилася, довідника введіть інформацію з закладкам.

У закладку Загальні:

1. Уведіть за допомогою клавіатури Інвентарний номер основного засобу.

2. За допомогою клавіатури введіть Найменування основного засобу.

3. Натисніть кнопку вибору і щигликом виберіть Групу, до якої відноситься даний основний засіб.

4. Клацніть на реквізиті Виробниче, якщо даний основний засіб не використовується для витягу прибутку.

5. Натисніть кнопку вибору і з довідника Підрозділу подвійним щигликом виберіть підрозділ, у якому основний засіб експлуатується.

6. Введіть Дату введення в експлуатацію (для орендованих основних засобів цей реквізит не заповнюється).

7. Клацніть на реквізиті Нараховувати амортизацію, якщо нарахування амортизації потрібно призупинити.

8. Клацніть на закладці Амортизація -- ця закладка заповнюється для основних засобів, вартість яких погашається через амортизаційні нарахування.

9. У реквізиті Рахунок уведіть з чи клавіатури виберіть подвійним щигликом із Плану рахунків рахунок, на який нараховуються амортизаційні відрахування по даному основному засобі (цей рахунок буде підставлятися автоматично при нарахуванні амортизації в кореспонденцію з рахунком 02 -- Знос ОЗ).

10. Натисніть кнопку вибору і виберіть з довідника подвійним щигликом об'єкт аналітичного обліку.

11. Виберіть з переліку значення реквізиту Спосіб нарахування амортизації.

12. Якщо обраний лінійний спосіб нарахування амортизації, натисніть на кнопку і подвійного щиглика виберіть з довідника Класифікатор по ЕНАОФ групу основного фонду.

13. Якщо необхідно, відредагуйте коефіцієнт амортизації.

Надходження нового ОЗ

Для оформлення господарської операції по надходженню основного засобу можна використовувати документ Надходження ОЗ. Уведення нового документа виконується за допомогою вибору пункту Надходження ОЗ у підменю Облік ОЗ меню Документи головного меню програми, з журналу, що накопичує даний вид документа, чи з Путівника (подвійний щиглик на пункті Облік основних засобів).