Особливості бухгалтерського обліку у сільськогосподарських підприємствах

68

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Економічний факультет

Кафедра фінансів та обліку

Курсова робота

З КУРСУ:

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В ГАЛУЗЯХ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

НА ТЕМУ:

ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Виконав

ст. групи Мартиш Д.В.

Керівник Рибалко О.М.

м. Запоріжжя 2002р.ВСТУП

Правильно організований облік витрат на виробництво дозволяє точно і вірогідно обчислювати собівартість продукції, робити обґрунтовані висновки про ефективність галузей і культур, ощадливо витрачати матеріальні ресурси і кошти, контролювати виконання планових завдань по собівартості, розкривати резерви її подальшого зниження.

У кожнім господарстві облік витрат і числення собівартості повинні бути забезпечені на основі своєчасного і правильного закриття бухгалтерських рахунків.

Облік витрат, калькуляція собівартості і закриття рахунків - найважливіші ділянки бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах, від яких у першу чергу залежить підвищення якості всієї облікової роботи: достовірне визначення фінансових результатів їхньої діяльності, рентабельності виробництва окремих культур, галузей і всього господарства, мобілізація внутрішніх резервів для зміцнення економіки і т.д.

Особливості бухгалтерського обліку в сільському господарстві, як і будь-якого іншого виробництва, полягають в обліку: витрат на виробництво; готової сільськогосподарської продукції; реалізації сільськогосподарської продукції. Крім того, специфічністю бухгалтерського обліку в сільському господарстві є порядок обліку молодняку на вирощуванні і відгодівлі.

РОЗДІЛ 1. ПЛАНУВАННЯ, ОБЛІК І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Собівартість продукції (робіт, послуг) -- це витрати підприємства, зв'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг.

Планування (нормування) собівартості продукції (робіт, послуг) передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на підставі нормативів і забезпечення дії прибуткового механізму відповідно до технологічних умов і вимог охорони навколишнього середовища.

Метою обліку витрат і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

1.1 ПОНЯТТЯ ВИТРАТ

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства викладені в П(С)БО 16 «Витрати».

Норми П(С)БО 16 «Витрати» обов'язкові до застосування всіма підприємствами, у тому числі і сільськогосподарськими. У тієї ж година а зв'язки з тім, що Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджене постановою КМУ від 23.05.96 м; N"452 (далі -- Типове положення № 452), не скасоване і не змінено, цілком правомірно застосовувати деякі з його положень, що не суперечать П(С)БО 16 «Витрати».

Розглянемо загальні положення, що стосуються формування витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, з урахуванням вимог П(С)БО 16 «Витрати».

Для обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції новим Планом рахунків призначений рахунок 23 «Виробництво».

З огляду на номенклатуру субрахунків, що відкриваються до «старого» рахункам 20 «Виробництво» і 23 «Допоміжні виробництва», на сільськогосподарському підприємстві до рахунка 23 «Виробництво» варто відкрити такі субрахунку:

231 «Рослинництво»;

232 «Тваринництво»;

233 «Промислове виробництво»;

234 «Допоміжні виробництва»;

234/1 «Ремонтна майстерня»;

234/2 «Вантажний транспорт»;

234/3 «Транспортні роботи тракторів»;

234/4 «Гужовий транспорт»;

234/5 «Енергетичні виробництва»;

234/6 «Теплоенергетика»;

234/7 «Водопостачання»;

234/8 «Газифікація»;

234/9 «Інші виробництва»;

235 «Обслуговуючі виробництва»;

235/1 «Житлово-комунальне господарство»;

235/2 «Підприємства суспільного харчування». Головними видами виробництва на сільськогосподарських підприємствах є тваринництво і рослинництво, про які і піде мова.

По дебету субрахунків 231 «Рослинництво», 232 «Тваринництво» (далі -- рахунок 23 «Виробництво») відбиваються прямі матеріальні, трудові й інші прямі витрати, а також утрати від шлюбу продукції, по кредиту -- суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.

Витрати відбиваються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням чи активів збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду чи визнаються зменшення активів, чи збільшення зобов'язань, що приводити до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його чи вилучення розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути вірогідно оцінені.

Витрати визнаються витратами визначеного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого смороду здійснені.

Витрати, що неможливо прямо зв'язати з доходом визначеного періоду, відбиваються в складі витрат того звітного періоду, у якому смороду були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом декількох звітних періодів, те витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами звітного періоду:

а) платежі по договорах комісії, агентським угодам і іншим аналогічним договорам на користь комітента, принципала і т.п.;

6) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

в) погашення отриманих позик:

г) зменшення чи активів збільшення зобов'язань, що приводять до зменшення капіталу внаслідок його чи вилучення розподілу власниками.

У плануванні і бухгалтерському обліку визначають собівартість реалізованої продукції і виробничу собівартість.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що була реалізована протягом звітного періоду, розподілених загально-виробничих і наднормативних виробничих витрат у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) включаються:

а) прямі матеріальні витрати;

6) прямі витрати на оплату праці;

в) інші прямі витрати;

г) загально-виробничі витрати.

Прямими вважаються витрати, які можна віднести безпосередньо на відповідний об'єкт чи витрат які розподіляються між об'єктами витрат пропорційно базі, з яким ці витрати знаходяться в близькій залежності, зокрема, витрати мастильних матеріалів розподіляються пропорційно вартості основного пального; амортизація і витрати на поточний ремонт приміщення - пропорційно площі, використовуваної при виробництві окремих продуктів і т.п.

Прямі матеріальні витрати - це витрати цінностей (матеріалів), використаних безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції, включаючи зв'язані з:

а) підготовкою й освоєнням випуску продукції (суми цих витрат відносяться на собівартість продукції з початку її виробництва);

б) виконанням технологічного процесу по виробництву продукції, виконанню робіт і наданню послуг (сировина, насіння, паливо, енергія, добрива, засоби зашиті рослин, ліки, корму, інструмент, пристрої та інші засоби і предмети праці, а також матеріали);

в) проведенням поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування основних виробничих засобів, у тому числі узятих у тимчасове користування по угодах операційної оренди, за винятком їхньої реконструкції і модернізації;

г) забезпеченням працівників спеціальним одягом і взуттям, захисними пристроями і спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об'єкт.

Матеріальні ресурси і послуги, що входять у "Матеріальні витрати", оцінюються по первісній вартості.

Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, визнається собівартість, до складу якої входять наступні фактичні витрати:

а)суми, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю), за винятком непрямих податків;

б) суми ввізного мита:

в)суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;

г) транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування запасів). Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних запасів чи загальною сумою і відбиваються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулого запасу визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих запасів з відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з який відбите вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається розподілом суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

д) інші витрати, безпосередньо зв'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів (кормів, насінь і т.п.), що виготовляються власними силами підприємства, визнається протягом року планова (нормативна) собівартість їхнього виробництва, що наприкінці року доводиться до рівня фактичних витрат.

Первісною вартістю запасів, внесених у статутний капітал підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість.

Первісною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, визнається їхня справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансової вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їхню справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їхня справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів (вартість за звичайними цінами).

Первісною вартістю запасів після дати балансу вважається найменша з двох оцінок: первісна чи вартість чиста вартість реалізації.

Не включаються в первісну вартість запасів, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

а) наднормативні втрати і нестачі запасів;

б) відсотки за користування позиками:

в) витрати на збут;

г) адміністративні та інші подібні витрати, що безпосередньо не зв'язані з придбанням і доставкою запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

У вартість матеріальних запасів включаються також витрати підприємств на придбання тари, крім дерев'яної і картонної.

У випадку включення в ціну матеріальних запасів вартості тари з загальної суми витрат на їхнє придбання віднімається можлива вартість чи використання реалізації тари (без витрат на придбання матеріалів для її ремонту).

Вартість матеріальних запасів, що відносяться до собівартості продукції, зменшується на вартість поворотних відходів. Поворотні відходи - це залишки сировини й інших матеріальних ресурсів, що відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи і підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (виконання робіт, надання послуг).

Ціни на поворотні відходи встановлюються підприємством:

а) на рівні договірної ціни того матеріалу, замість якого вони використовуються (за винятком додаткових витрат, зв'язаних з підготовкою їх до використання), чи в залежності від коефіцієнта використання матеріалу;

6) за договірними цінами на відходи, за винятком витрат на їхній збір і обробку, якщо вони призначені для переробки усередині чи підприємства передані стороннім організаціям

в) за повною ціною вхідного чи сировини матеріалу, якщо відходи реалізуються для використання як повноцінний (повномірний) матеріал;

г) поворотні відходи оцінюються за зниженою ціною вхідних матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути використані в основному (промисловому) виробництві, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового і господарського призначення) чи реалізовані стороннім підприємствам і організаціям.

Прямі витрати на оплату праці включають суми основної і додаткової оплати, нараховані відповідно до прийнятого підприємством системі оплати праці і стосовні на конкретний об'єкт обліку витрат. При нарахуванні оплати праці натурою продукція оцінюється в порядку, передбаченому податковим законодавством.

До інших прямих витрат відносяться:

а) платежі по страхуванню майна підприємства і цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (виконанні робіт, наданні послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я, передбачених законодавством:

б) плата за оренду основних засобів, що може бути віднесена на конкретний об'єкт;

в) витрати на зміст необоротних активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема їхню амортизацію, витрати на висвітлення, опалення, водопостачання, електропостачання і т.п.;

г) податки і збори (обов'язкові платежі), що відповідно до законодавства відносяться на витрати виробництва;

д) інші витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу загально виробничих витрат (у сільські господарських підприємствах вони не поділяються на постійні змінні) включаються:

а) витрати на керування виробництвом (оплата праці, відрахування на соціальні заходи і медичне страхування і витрати на оплату службових відряджень апарата керування і фахівців галузей (цехів), ділянок, підрозділів і т.п.);

б)амортизація необоротних активів загально виробничого (цехового, дільничного, бригадного) призначення;

в) витрати на зміст, експлуатацію і ремонт, страхування. операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальвиробничого призначення;

г) витрати на удосконалення технології й організації виробництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи, працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, покращенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі: оплата послуг сторонніх організацій і т.п.);

д) витрати на опалення, висвітлення, водопостачання, та інше зміст загальних приміщень виробничого призначення;

е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці й інші витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами і якістю продукції, робіт, послуг і т.п.);

е) витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишньої природного середовища;

ж) інші витрати (утрати від шлюбу, оплата простоїв і т.п.);

з) плата за оренду землі і майна виробничого призначення.

До складу загально виробничих витрат входять окремі види витрат, що стосуються всіх напрямків діяльності господарства, зокрема витрати на зміст основних засобів (включаючи орендну плату), що обслуговують виробничі процеси в різних напрямках діяльності господарства; витрати на зміст складів для збереження виробничих запасів (крім складів для збереження продукції і витрат на реалізацію); витрати на пожежну охорону; поточні витрати, зв'язані зі змістом і експлуатацією засобів природоохоронного призначення (очисних споруджень, фільтрів і т.п.). витрати на поховання екологічно небезпечних відходів; оплата послуг сторонніх організацій по прийманню, збереженню і знищенню екологічно небезпечних відходів і очищенню стічних вод; інші види поточних витрат на охорону природи; витрати. зв'язані з видобутком і використанням природної сировини, у частині відрахувань для покриття витрат на геологічну розвідку і пошуки корисних копалин, на рекультивацію земель; плата за воду. яка забирається з водогосподарчих систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів.

За викиди і скидання забруднюючих речовин у навколишню природне середовище; розміщення відходів і інших видів шкідливого впливу в межах лімітів.

Ці витрати враховуються на окремому субрахунку рахунка 91 і розподіляються між основними галузями й об'єктами витрат пропорційно сумі прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насінь, сировини).

Таблиця 1

№П	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
Підприємства, що не використовують рахунки класу 8 „Витрати за елементами”
1	Списано матеріальні витрати, що відносяться до виробничих видатків	91	20,22,63
г	Нарахована заробітна платня робітникам апарата управління відділками, іншому загально-виробничому персоналу	91	661
'	Нараховані відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці робітників апарата управління відділками	91	65
4	Нарахований знос необоротних активів загально-виробничого призначення	91	13
5	Внесено до складу загально-виробничих видатків інші накладні видатки (наприклад видатки на охорону праці, техніку безпеки, послуги сторонніх організацій)	91	63, 68
Підприємства, що використовують рахунки класу 8 „Витрати за елементами”
6	Відображено матеріальні витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат	80	20,22,63
		91	80
	Відображено видатки на оплату праці робітників апарата управління відділками, іншому загально-виробничому персоналу	81	661
		91	81
8	Нараховані відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці робітників апарата управління відділками	82	65
		91	82
9	Нарахований знос необоротних активів загально-виробничого призначення	83	13
		91	83
10	Внесено до складу загально-виробничих видатків інші накладні видатки (наприклад видатки на охорону праці, техніку безпеки, послуги сторонніх організацій)	84	63,68

Не відносяться на собівартість зробленої і реалізованої продукції і покриваються за рахунок інших джерел:

а) адміністративні витрати;

6) витрати на збут;

в) інші витрати операційної діяльності;

г) фінансові витрати;

д) утрати від участі в капіталі;

е) утрати від надзвичайних подій;

с) витрати, унаслідок вилучення капіталу власниками.

До адміністративних витрат відносяться витрати на керування підприємством:

а) загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних збір, представницькі витрати і т.п.);

6) витрати на службові відрядження і зміст апарата керування підприємством і іншим адміністративним персоналом;

в) витрати на зміст основних засобів і необоротних активів адміністративного призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, висвітлення, водопостачання, охорона і т.п.);

г) винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, по оцінці майна і т.п.);

д) витрати на зв'язок (поштовий, телеграфний, телефонні, факс і т.п.);

и) витрати на дозвіл судових суперечок;

е) податки, збори й інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів і обов'язкових платежів, що включаються у виробничу собівартість продукції, робіт, послуг);

ж) плата за розрахунково-касове обслуговування й інші послуги банків;

з) інші витрати адміністративного призначення.

Витрати на збут включають витрати, зв'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

а) витрати пакувальних матеріалів для пакування готової продукції на складах;

б) витрати на ремонт тари для збереження продукції;

в) оплата праці і комісійні винагороди продавцям. торговим агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг);

д) витрати на передпродажну підготовку товарів;

е) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

с) витрати на зміст необоротних активів, зв'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, висвітлення, охорона);

ж) витрати на транспортування, перевалку і страхування

готової продукції (товарів),транспортно-експедиційні та інші послуги;

з) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

к) інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут не відносяться витрати, що відповідно до договору постачання виконуються постачальником за окрему плату (вартість тари, відпускна ціна доставки цінностей до споживача і т.п.).

Адміністративні витрати і витрати на збут наприкінці року списують на результати діяльності підприємства.

В інші витрати операційної діяльності включаються:

а) витрати на дослідження і розробки;

б) собівартість реалізованої іноземної валюти;

в) собівартість реалізованих виробничих запасів;

г) сума безнадійної дебіторської заборгованості і відрахування в резерв сумнівних боргів;

д) утрати від операційної курсової різниці;

е) утрати від знецінювання запасів:

и) нестачі і утрати від псування цінностей;

ж) визнані штрафи, пені і неустойки;

з) витрати на зміст об'єктів соціально-культурного призначення;

к) інші витрати операційної діяльності.

До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки (за користування отриманими кредитами, по випущених облігаціях, по фінансовій оренді і т.п.) та інші витрати підприємства, зв'язані з залученням позикового капіталу.

Утрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, що враховуються по методу участі в капіталі.

До складу інших витрат включаються витрати, що виникають при звичайній діяльності (крім фінансових витрат), але не зв'язані безпосередньо з виробництвом і/чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат відносяться:

а) собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість і витрати, зв'язані з реалізацією фінансових інвестицій);

б) собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість і витрати, зв'язані з реалізацією необоротних активів;: .

в) собівартість реалізованих майнових комплексів:

г) утрати від не операційних курсових різниць;

д) сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

е) витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж і т.п.):

е) залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

ж) інші витрати звичайної діяльності.

У сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності (рослинництва, тваринництва і промислового виробництва) групуються по наступним економічних елементах:

а) матеріальні витрати:

6) витрати на оплату праці;

в) відрахування на соціальні заходи;

г) амортизація:

д) інші операційні витрати.

До складу елемента "Матеріальні витрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

а) сировини й основних матеріалів;

6) насінь;

в)корму:

г) палива і мастильних матеріалів;

д) покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

е)палива й енергії;

и) будівельних матеріалів;

ж) запасних частин;

з) тари і тарних матеріалів;

к) допоміжних і інших матеріалів.

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата по окладах і тарифам, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток і іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів і інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, зокрема командировочні витрати, витрати на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування і т.п.

1.2 ГРУПУВАННЯ ВИТРАТ ПО ОБ'ЄКТАХ І СТАТТЯМ

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються по центрах відповідальності й об'єктам обліку, планування і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Центрами відповідальності виступають внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на основі

госпрозрахунку, їхній склад визначається з обліком виробничої й організаційної побудови підприємства, порядку закріплення засобів виробництва і т.п.

У залежності від конкретних умов виробництва. структури керування, системи оплати праці, визначення і розподіли госпрозрахункового доходу, бухгалтерія підприємства облік витрат може вести в цілому по конкретних виробничих підрозділах без деталізації по окремих об'єктах (видам і групам худоби і птаха, видам виробництв). фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими культурами, видами і групами худоби і птаха пропорційно плановим витратам, а при їхній відсутності - нормативним витратам відповідно до технологічних чи карт укрупненим нормативам.

Собівартість отриманої продукції (робіт, послуг) визначається в загальноприйнятому порядку.

У залежності від характеру участі в процесі виробництва витрати поділяються на основні і накладні.

Основні витрати зв'язані з безпосереднім виконанням технологічних операцій по виробництву продукції (робіт, послуг), а накладні -- по керуванню й обслуговуванню діяльності підрозділу (бригади, цеху, ферми, внутрішньогосподарського кооперативу і т.п.), чи галузі господарства в цілому.

Витрати на заходи щодо підвищення родючості земель (зокрема на гіпсування і вапнування ґрунтів) плануються і враховуються як витрати

майбутніх періодів і відносяться на собівартість сільськогосподарської продукції рівними частинами протягом сівозміни.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) у плануванні й обліку групуються по статтях, що господарство визначає самостійно, виділяючи в окремі статті змінні і постійні витрати.

Змінні витрати поділяються на пропорційні, величина яких визначається обсягом отриманої продукції, і непропорційні, величина яких залежить від обсягу виконаних чи робіт поголів'я тварин; до постійного відносяться витрати, величина яких не залежить ні від кількості продукції, ні від чи поголів'я обсягу виконаних робіт.

Таблиця 2

Статті витрат	У рослинництві	У тваринництві	У допоміжних виробництвах	У підсобних промислових виробництвах
Витрати на оплату праці	+	+	+	+
Насіння та посадковий матеріал	+
Паливо-мастильні матеріали	+	+	+	+
Добрива	+
Засоби захисту рослин і тварин	+	+
Корми		+	+
Сировина і матеріали			+	+
Роботи та послуги	+	+	+	+
Витрати на ремонт необоротних активів	+	+	+	+
Інші витрати на утримання основних засобів	+	+	+	+
Інші витрати	+	+	+	+
Непродуктивні витрати (в обліку)	+	+	+	+
Загально-виробничі витрати	+	+	+	+

У статтю "Витрати на оплату праці" включається основна і додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (у тому числі трактористів-машиністів).

У статтю "Семена і посадковий матеріал" включається вартість насінь і посадкового матеріалу власного виробництва і придбаного, використаних для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур і насаджень, крім молодих багаторічних насаджень. Витрати на підготовку насінь до посіву (протравляння, сортування і т.п.), навантаження і транспортування їх до місця посіву не включаються у вартість насінь, а відносяться на виробництво визначеної сільськогосподарської культури (групи культур) по відповідним статтях витрат.

По статті Паливо і мастильні матеріали" відбивають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил і т.п.

У статтю "Добрива" включаються витрати на внесені в ґрунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, мінеральні добрива і т.п.), мінеральні, бактеріальні, інші добрива і мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби і розкидачі, вивіз у поле і внесення в ґрунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) по відповідним статтях витрат і в дану статтю не включаються.

У статтю "Засобу захисту рослин і тварин" включаються вартість пестицидів, засобів протравляння, гербіцидів, дефоліантів і інших хімічних і біологічних засобів, використаних для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, а також біопрепаратів і дезинфікуючих засобів, застосовуваних у тваринництві.

Витрати, зв'язані з обробкою посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), заносяться на відповідні культури (групи культур) чи на багаторічні насадження по визначених статтях витрат (пальне, оплата праці і т.п.).

У статті "Корму" відбиваються вартість кормів власного виробництва і придбаних, витрати на їхнє внутрішньогосподарське переміщення з полючи на постійне місце збереження. На цю статтю відносяться також витрати на готування кормів у кормоцехах і кормокухнях. Ці суми списуються безпосередньо на відповідні види і групи тварин чи прямо розподіляються між ними пропорційно масі витрачених кормів. Частина витрат на зміст кормоцехів відноситься на вартість кормів, переданих на склад для збереження.

Витрати по транспортуванню кормів з місць постійного збереження до кормоцехів (кормокухням) чи безпосередньо на ферму відносяться на відповідні статті витрат (пальне і мастильні матеріали, оплата праці і т.п.).

В допоміжних виробництвах на цю статті списуються корми, використані на годівлю дорослої робочої худоби.

У статтю "Сировина і матеріали" включається вартість сировини і матеріалів, що є необхідними чи компонентами складають основу виготовленої продукції:

а) у цехах по виробництву комбікормів - вартість зерна, зерно сумішів, трав'яного борошна, гніта, кормових дріжджів,

сухого перегону, м'ясокостної і рибного борошна, мінеральної сировини, мікро добавок і інших компонентів;

6) у млині, крупорушці - вартість зерна;

в) у пункті первинної обробки льону і продукції інших луб'яних культур - вартість соломки, трести;

г) у цехах по переробці овочів, фруктів і картоплі - вартість овочів, фруктів і картоплі, бобових, спецій, консервантів і інших продуктів;

д) у виноробних цехах -- вартість винограду, плодів і ягід, виноматеріалів, сокоматериалів, спирту-ректифікату, цукру, вакуум-сусла, коньячного спирту, лимонної кислоти і т.п.;

е) у цехах забою худоби - вартість худоби, птаха, звірів, кроликів, каракульських ягняти;

и) у підрозділах по переробці молока - вартість молока, молочних продуктів, цукру, ваніліну й інших продуктів.

В допоміжних виробництвах у цю статтю включаються вартість матеріалів, палива, запасних частин, використаних для виробничих нестатків.

Вартість використаних сировини і матеріалів зменшується на вартість поворотних відходів, що виникли в процесі виготовлення готової продукції, якщо вихідні матеріали чи цілком частково втратили початкові споживчі якості (хімічні чи фізичні властивості, у тому числі повномірність, конфігурацію і т.п.) і внаслідок цього не можуть бути використані по прямому призначенню.

Відходи, що не використовуються, - не оцінюються.

У статті "Роботи і послуги" відбиваються витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі нестатки, і вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподарчими організаціями (крім робіт і послуг, витрати на який включаються в інші статті).

До складу цієї статті включають вартість послуг власного і притягнутого автомобільного, тракторного і гужового транспорту (на переміщення виробничих запасів з центральних складів, складів виробничих підрозділів підприємства й інших місць постійного збереження на полючи, ферми, польові стани, місця заправлення тракторів, комбайнів і інших сільськогосподарських машин під час їхньої роботи в поле. вивозу сільськогосподарської продукції з полючи в місця збереження і використання). Витрати відносяться на окремі об'єкти планування й обліку виходячи з обсягів робіт, зв'язаних з перевезенням вантажів (у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах і т.п.).

Вартість послуг електро-, тепло-, водо- і газопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричній, тепловій енергії, води, газу, отриманих з боку і зроблених у власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку й обсягів водопостачання для поливу визначених сільськогосподарських культур і угідь, а також для інших виробничих нестатків.

У вартість послуг по агрохімічному обслуговуванню і внесенню добрив, наданих сторонніми підприємствами й організаціями, не включається вартість ядохімікатів і добрив.

У цю статтю включаються також витрати холодильних установок і камер на заморожування, охолодження і збереження

продукції. Витрати, зв'язані зі збереженням у них м'яса, овочів, плодів і інших продуктів, призначених для переробки, відносяться на вартість відповідних видів сировини, використаних у виробництві.

До складу статті “Витрати на ремонт необоротних активів” включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних і інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість пального і мастильних матеріалів, використаних на ремонт і обкатування машин після ремонту;

б) вартість послуг сторонніх організацій і власної майстерень по технічному обслуговуванню і поточному ремонту тракторів, сільськогосподарських машин і устаткування;

в) витрати на ремонт плівкових теплиць і парників, а також витрати на ремонт і заміну гусениць і гумових шин тракторів і сільськогосподарських машин (вартість плівки, що використовується для ремонту теплиць і парників, а також гуми включається у витрати на поточний ремонт без вартості зношеної чи плівки гуми за цінами їхньої можливої реалізації (використання).

У статтю "Інші витрати на зміст необоротних активів” включаються суми, використані на їхній зміст безпосередньо в конкретному виробництві.

До складу цих витрат відносяться:

а) витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів і інших працівників, зайнятих у технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції і т.п.), механіків, сторожів, місць збереження техніки і т.п.;

6) вартість пального і мастильних матеріалів на переїзд тракторів і самохідних машин з однієї ділянки на іншій;

в) амортизаційні відрахування, що прямо не відносяться на визначені об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські чи культури види тварин).

Витрати на зміст основних засобів, включаючи орендну плату, враховуються на рахунку 91 "Загально-виробничі витрати" і відносяться на собівартість продукції окремих культур і видів незавершеного виробництва в такий спосіб:

а)тракторів - пропорційно обсягу виконаних ними механізованих тракторних і будівельних" робіт (в умовних еталонних гектарах);

б) ґрунтообробних машин - пропорційно обробленим площам, зайнятим визначеними культурами;

в) сівалок - пропорційно площі посіву культур;

г) технічних засобів для збору врожаю - чи прямо пропорційно зібраної площі визначених культур;

е) машин для внесення в ґрунт добрив -- пропорційно фізичній масі внесених добрив;

и) меліоративних споруджень -- пропорційно меліоративним площам;

ж) приміщень для збереження продукції - пропорційно кількості і тривалості збереження продукції протягом звітного періоду.

Витрати на утримання меліоративних споруд підприємства, що плануються і враховуються по статті "Інші витрати на зміст необоротних активів", відносяться на сільськогосподарські культури, вирощувані на зрошуваних і окремо осушених землях. Витрати на зрошення. якщо вони не можуть бути безпосередньо віднесені на визначені культури, розподіляються між ними, а також пасовищами і косовицями пропорційно площі поливних земель.

Витрати на відхід за полезахисними лісосмугами включаються без вартості отриманих з цих смуг дров, хмизу, плодів (за цінами їхньої можливої чи реалізації використання). Ці витрати відносяться на багаторічні насадження і посіяні культури пропорційно площам, до яких лісосмуги прилягають.

Витрати на зміст тваринницького приміщення, де розміщено кілька видів худоби, розподіляються пропорційно зайнятої площі.

До складу цієї статті входить різниця між первісною вартістю і виторгом від відбракованих тварин основної череди з наступним віднесенням цієї суми на витрати виробництва відповідної продукції (молоко, приплід. вовна і т.п.).

Витрати на зміст допоміжних і підсобних виробництв відносяться на кожне з виробництв чи безпосередньо розподіляються між окремими об'єктами обліку витрат пропорційно зайнятої площі, обсягу виконаних чи робіт сумі витрат на оплату праці працівників, зайнятих виконанням виробничих операцій.

У статті "Інші витрати" відбиваються витрати, безпосередньо зв'язані з виробництвом визначеної продукції і не включені в жодну з вищенаведених статей, а саме:

а) вартість спецодягу і спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим відходом за худобою, птахом і т.п. (за винятком вартості спецодягу, що видається медпрацівникам і сторожам), а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

б)вартість підстилки для тварин (соломи, торфу, обпилювань);

в) витрати на штучне запліднення тварин (зміст пункту, вартість сперми, оплата праці техніка штучного запліднення і т.п.);

г) витрати на будівництво і зміст літніх таборів, загонів, навісів і інших споруджень некапітального характеру для тварин. Ці видатки враховуються в складі витрат майбутніх періодів, а на собівартість відносяться рівними частками протягом терміну використання зазначених споруджень, що встановлюється комісією з приймання відповідного об'єкта в експлуатацію;

д) платежі за страхування майна, тварин, врожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством;

е) інші витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї й іншої статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури (групи культур), види тварин і продукцію підсобних промислових і інших виробництв.

До складу статті "Непродуктивні витрати" (в обліку) включають утрати від падежу молодняку і дорослої худоби на відгодівлі, птаха, звірів, кроликів, а також бджолиних родин, за винятком утрат, що відбулися внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними обличчями, і вартості отриманої сировини (шкір, технічного м'яса і т.п.) за цінами можливої реалізації.

На цю статтю відноситься шлюб у виробництві, яким вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, що не відповідають установленим чи стандартам технічним умовам і не можуть бути використані по своєму прямому чи призначенню можуть бути використані тільки після виправлення.

По місцеві виявлення шлюб розподіляється на внутрішній, виявлений на підприємстві до відправлення продукції споживачам, і зовнішній, виявлений у споживачів у процесі зборки, чи монтажу експлуатації виробу.

У собівартість внутрішнього остаточного шлюбу включаються фактичні витрати по всіх статтях витрат.

До вартості остаточного шлюбу додаються витрати на його виправлення і з цієї суми вираховується (віднімається) вартість забракованої продукції за ціною можливого використання і суми відшкодування, фактично утримані з обличчя з вини яких відбувся шлюб, і суми, що за рішенням суду повинні відшкодувати постачальники за постачання недоброякісних матеріалів, напівфабрикатів і т.п.

Вартість шлюбу відноситься на собівартість продукції, при виробництві якої він допущений.

У статті "Загально-виробничі витрати" відбиваються бригадні, фермові, цехові і загально-виробничі витрати.

До бригадних, фермових, цехових і загально-виробничих витрат відносяться витрати на оплату праці працівників апарата керування; орендна плата; амортизаційні відрахування і витрати на зміст і поточний ремонт необоротних активів загального призначення; витрати на заходи щодо охорони праці і техніку безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи; на зміст польових станів; інші витрати, зв'язані з керуванням і обслуговуванням виробництва окремих підрозділів і галузей.

Бригадні, фермові, цехові і загально-виробничі витрати рослинництва, тваринництва і промислових виробництв розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно загальній сумі витрат, за винятком вартості насінь, кормів, сировини, матеріалів і напівфабрикатів відносяться на собівартість тільки тієї продукції, що виробляється в даній бригаді, фермі, чи цеху у відповідній галузі.

1.3 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) С/Г ПРОДУКЦІЇ

Планування собівартості продукції (робіт, послуг) є важливої складової розробки економічно обґрунтованих бізнес-планів.

Плануванню собівартості продукції передує аналіз витрат по елементах і статтям у попередньому періоді. Для аналізу беруться дані обліку і звітності, нормативно-правові акти, матеріалу спостережень, вивчення й узагальнення досвіду господарств. Отримані результати використовуються для розробки заходів щодо економії витрат і підвищенню ефективності виробництва в плановому періоді.

Основою для визначення планової собівартості продукції окремих сільськогосподарських культур і видів тварин є технологічні карти, де по статтях витрат на підставі переліку передбачених у технології робіт, грунтово-кліматичних умов, установлених норм виробітку, нормативів витрат праці, матеріальних і інших ресурсів і з урахуванням раціонального використання землі, основних засобів, застосування прогресивних агрозоотехнічних і організаційних заходів визначається загальна сума витрат виробництва.

У собівартість продукції включаються накладні витрати (крім адміністративних витрат і витрат на збут).

У процесі планування собівартості продукції враховується вплив основних техніко-економічних факторів, таких як підвищення рівня механізації виробництва, упровадження прогресивних технологій, проведення заходів щодо поліпшення родючості ґрунтів, упровадженню високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин, раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів, застосування прогресивних форм організації й оплати праці.

1.4 ОБЛІК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) С/Г ПРОДУКЦІЇ

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинний забезпечувати оперативне, достовірне і повне надходження інформації відносно кількості і вартості отриманої продукції (виконаних робіт і наданих послуг), трудових, матеріальних і грошових витрат на виробництво продукції по підприємству в цілому й окремим його структурним підрозділам (бригадам, цехам, фермам і т.п.).

Облік витрат і виходу продукції здійснюється в розрізі окремих об'єктів (виробництв, чи видів груп чи культур тварин).

Оплата праці нараховується виходячи з обсягів виконаних чи робіт виходу чи продукції відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів і відноситься на відповідні об'єкти витрат.

Товарно-матеріальні цінності власного виробництва минулих років відносяться на витрати по їх первісній вартості, а продукція власного виробництва поточного року - по плановій собівартості з коректуванням її наприкінці року до рівня фактичних витрат, а покупні - по первісній вартості з урахуванням наступних методів її уточнення:

а) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

б) середньозваженої собівартості;

в) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

г) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

д)нормативних витрат;

е) ціни продажу, що, як правило, характерно для використання товарів для виробничих нестатків.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки єдиний із приведених методів.

Запаси, що відпускаються, і послуги, виконувані для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, що не заміняють один одного, оцінюються по ідентифікованій собівартості.

Оцінка по середньозваженій собівартості визначається по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця по вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.

1.5 КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів. спрямованих на розвиток і удосконалення виробництва і для обґрунтування цінової політики підприємства.

Витрати, проведені в іноземній валюті, перераховуються в грошову одиницю України за курсом Національного банку на момент здійснення операцій.

Виробнича собівартість продукції по видах сільськогосподарських культур визначається:

а) зерна, насінь соняшника -- франко-струм (франко-місце збереження);

б) соломи, сіна - франко-місце збереження;

в) цукрового буряка, картоплі, баштанних культур, овочів, маточників цукрового буряка, коренеплодів - франко-поле (франко-місце збереження);

г) плодів, ягід, винограду, листів тютюну, продукції лікарських і ефіромасляних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту - Франко-пункт приймання (збереження);

д) соломки і трести льону, коноплі - Франко-пункт чи збереження переробки (на підприємстві);

е) насінь трав, льону, коноплі, овочевих і інших культур -Франко-пункт збереження;

с) зеленої маси на корм - франко-місце споживання;

ж) зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сінажу, гранул -Франко-місце силосування, сенажування, виробництва борошна, гранул.

Усі наступні витрати на виконання операцій по підготовці продукції до реалізації і її проведень відносяться на витрати по збуті.

Якщо ці операції здійснюються за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону з відображенням у складі доходів.

Витрати на обробку площ, на яких цілком загинув врожай унаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні втрати. При пересіванні цілком загиблих посівів сума витрат буде складати вартість насінь, витрати на передпосівну обробку ґрунту, посів і інші роботи, що виконуються знову при пересіванні новою культурою (повторювані витрати). Всі інші суми витрат на лущення стерні, підйом зябу і снігозатримання. вартість добрив і витрачені на їхнє внесення суми і т.п., тобто (неповторювальні витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

Витрати на вирощування культур, що частково чи загинули по який відбувся недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на витрати від стихійного чи лиха від техногенних катастроф і аварій і т.п.

Собівартість соломи, бадилля, стебел кукурудзи і соняшника, капустяних аркушів і іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи з розрахунково-нормативних витрат на збір, транспортування, пресування, скирдування й інші роботи, зв'язані з заготівлею побічної чи основної продукції. При складанні звітної калькуляції з обший суми витрат на вирощування визначеної культури виключається вартість побічної продукції.

Витрати на вирощування і збір зернових культур (включаючи вартість по доробці зерна на току, що проводиться в межах календарного року) складають собівартість зерна, зерно-відходів і соломи.

Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерно-відходами, при цьому зерно приймається за одиницю, а зерно-відходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, що розраховується по змісту в них повноцінного зерна.

Наприклад, на підприємстві зібрано 20000 центнерів повноцінного зерна озимої пшениці і 1500 центнерів зерно-відходів зі змістом а їх зерна 60 відсотків. Витрати на вирощування цієї культури (без вартості соломи) складали 292600 грн. Розрахунок собівартості отриманої продукції виконується в такий спосіб. Кількість повноцінного зерна в зерно-відходах складає 900 центнерів (1500 х 60 :100). Загальна його кількість з обліком зерно-відходів буде дорівнює 20900 центнерів (20000 + 900). Собівартість центнера повноцінного зерна буде складати 14 грн. (292600 грн.:20900 центнерів), а собівартість центнера зерно-відходів буде складати 8,4 грн. (14 х 900:1500).

У випадку вирощування насінь зернових культур загальна сума витрат, включаючи додаткові витрати, безпосередньо зв'язані з одержанням насінного зерна відповідних репродукцій (без вартості рядового зерна і зерно-відходів), розподіляється між цими класами насінь (супереліта, еліта, I і II репродукції) пропорційно його вартості за реалізаційними цінами. Собівартість центнера насінь визначається розподілом суми витрат, віднесених на насіння відповідного класу, на його масу після доробки.

Собівартість центнера зерна кукурудзи визначається шляхом розподілу витрат на вирощування і збір продукції (без вартості стебел кукурудзи) на масу сухого зерна повної спілості . Перерахування качанів кукурудзи повної спілості в сухе зерно здійснюється по фактичному виході зерна з качанів, що визначається хлібоприймальними пунктами шляхом обмолоту середньодобових зразків з урахуванням базової вологості зерна в качанах (базова вологість зерна в качанах кукурудзи береться на рівні 14 відсотків). Перерахування качанів кукурудзи повної спілості в сухе зерно, залишених на кінець року в підприємстві і перероблених для внутрішньогосподарських нестатків, виконується по середньому відсотку виходу зерна базової вологості, що встановлюється за даними реєстрів накладних на прийняте покупцями зерно.

При необхідності додатково розраховується фактична собівартість центнера кукурудзи в качанах.

Виробнича собівартість центнера цукрового буряка (фабричної і матковий) визначається розподілом загальної суми витрат на її вирощування і збір (без вартості бадилля, оціненої по нормативно-розрахункових витратах на фізичну масу буряка, визначену шляхом зважування.

Для розрахунку собівартості продукції буряка-маточника від витрат, віднесених на всю зроблену продукцію, віднімається вартість бадилля і забракованого буряка і додаються витрати на доочищення буряка, кагатування і відхід за кагатами в звітному році. Розділивши цю суму на кількість центнерів буряка, закладеної в кагати, визначають собівартість одного центнера.