Методика підготовки показників звітності

Размещено на http://www.allbest.ru/

11

Курсова робота

з дисципліни “Звітність підприємств”

на тему: Методика підготовки показників звітності

Зміст

Вступ

1. Організаційно-економічна характеристика ПП «Колорит-Сервіс»

2. Підготовка та подання основних звітних форм на прикладі ПП «Колорит-Сервіс»

2.1 Класифікація та вимоги до основних форм звітності

2.2 Методика підготовки фінансової звітності

2.3 Основні форми податкової звітності ПП «Колорит-Сервіс»

2.4 Звітність ПП «Колорит-Сервіс» по обов'язкових зборах на заробітну плату до органів соціального страхування

2.5 Статистична звітність ПП «Колорит-Сервіс»

3. Міжнародна практика підготовки звітних форм

4. Шляхи вдосконалення звітності на прикладі ПП «Колорит-Сервіс»

Висновок

Списо використаної літератури

Вступ

Розвиток ринкових відносин, міжнародні, господарські і фінансові зв'язки висунули в число актуальних питань про удосконалення бухгалтерського обліку і звітності, наближенні їхнього змісту і методів до міжнародних норм. Перехід на застосування міжнародних норм бухгалтерського обліку і звітності почався з 1998 року й успішно продовжується протягом усього періоду економічних реформ, проведених у країні. Програму реформування бухгалтерського обліку в Україні було затверджено наказом Міністерства фінансів України від 1 грудня 1998 року №248. Склад, зміст і методичні основи формування бухгалтерської звітності організацій, що є юридичними особами по законодавству України встановлені положеннями по бухгалтерському обліку.

Бухгалтерський облік і звітність, що діють в Україні будуються на тих же принципах, що покладені в основу міжнародних стандартів фінансової звітності. Якщо бухгалтерський облік зараз називають «міжнародною мовою бізнесу», то і принципи, правила складання форм звітності повинні відповідати вимогам часу.

Багатьом українським бухгалтерам, підприємцям треба буде пройти важку бухгалтерську школу. При складанні форм звітності потрібно виходити з облікових принципів, що звичайно залежать від того, наскільки точно вони відповідають своїм якісним характеристикам.

Звітність підприємства є логічним продовженням процедур фінансового обліку і являє собою систему показників, що характеризують майнове і фінансове положення організації на звітну дату.

Система показників звітності - це особливий вид записів, що є коротким витягом з поточного обліку, що відбивають зведені дані про стан і результати ціяльності підприємства, його підрозділів, за звітний період. Звітність містить кількісні і якісні характеристики, вартісні і натуральні показники. Зведені дані про стан і результати діяльності підприємства, його підрозділів за визначений період формуються на підставі бухгалтерського, статистичного й оперативно-гехнічного обліку. Тим самим забезпечується можливість різнобічного відображення р- звітності фінансово-господарської діяльності підприємств.

Як відомо, формування звітності на підприємстві необхідно і для внутрішнього керування, і для зовнішніх користувачів з метою прийняття обґрунтованих висновків і рішень.

Як показує практика останніх років, на місці чисто процедурних обліково-економічних задач, пов'язаних з забезпеченням потреб користувачів, а це -податкова інспекція, кредитори організації, його власники, акціонери, банки й ін., Що мають різні і часом суперечливі, як правило, незбіжнНцлі. І виходячи з того, Що чрізні групи осіб підходять до оцінки тих чи інших облікових об'єктів неоднаково, неминуча множинність методологічних прийомів визначення результатів господарської діяльності. У сучасному житті найважливішою категорією стає прибуток і тому в центрі уваги фахівців знаходиться вибір (обговорення) процедури його обчислення. У залежності від обраних методів його формування міняється і величина податків, і суми дивідендів, і заробітна плата. Зі зміною умов господарювання відбуваються, і зміни в складі і змісту форм звітності, що у великому ступені стали відповідати вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

У системі економічної інформації бухгалтерська звітність є одним з найважливіших інструментів керування утримуючих найбільш синтезовану й узагальнену інформацію.

Дані бухгалтерської звітності використовуються для різних цілей на різних рівнях керування. Систематичне вивчення бухгалтерських звітів розкриває причини досягнутих успіхів, а також недоліків у роботі підприємства, допомагає замітити шляхи підвищення ефективності його діяльності.

Бухгалтерська звітність є основою об'єктивної оцінки господарської діяльності підприємства, базою поточного і перспективного планування, діючим інструментом для прийняття управлінських рішень.

У даній роботі нами буде дане поняття бухгалтерської, податкової та статистичної звітності, розглянуті основні нормативні документи по даних питаннях, виділений зміст звітності і вимоги, пропоновані до неї. Метою даної роботи є вивчення організації підготовки та подання основних форм фінансової, податкової та статистичної звітності на прикладі ПП "Колорит-Сервіс", а також детальне вивчення окремих складових бухгалтерської звітності, а також визначення основних принципів її складання, порядок і умови подання з урахуванням специфіки діяльності підприємства.

Завданням курсової роботи є:

ь вивчення нормативної бази з питань подання фінансової, податкової та статистичної звітності;

ь підготовка бухгалтерської звітності відповідно до умов чинного законодавства та діяльності обраного підприємства;

ь вивчення методики заповнення основних форм фінансової, податкової та статистичної звітності з урахуванням специфіки діяльності підприємства;

ь обгрунтування шляхів вдосконалення звітних форм.

1. Організаційно-економічна характеристика ПП “Колорит-Сервіс”

Приватне підприємство “Колорит-Сервіс” є правонаступником малого приватного підприємства -- фірми “Колорит-Сервіс”.

Підприємство є юридичною особою, має права і обов'язки та здійснює свою діяльність згідно Статуту та чинного законодавства України на принципах повного госпрозрахунку і самофінансування. Підприємство має право на свій розрахунковий рахунок, печатки та штампи зі своїм найменування. Свою діяльність підприємство здійснює на території України, а також згідно чинного законодавства за кордоном.

Місце знаходження підприємства: м.Рівне, вул.Павлюченка, 41.

Підприємство працює з метою задоволення своїх потреб та потреб інших підприємств, організацій, установ, кооперативів та окремих громадян в його продукції та послугах.

Головним завданням підприємства є задоволення громадських потреб в його продукції та послугах, їх реалізації, на основі одержаного прибутку задоволення соціальних та економічних інтересів засновника та членів трудового колективу.

Предметом діяльності підприємства є:

юридична практика;

детективні та інформаційні послуги фізичним та юридичним особам, а також окремим громадянам;

надання послуг, пов'язаних з охороною державної, колективної та приватної власності, а також охороною громадян;

оціночна діяльність (оцінка об'єктів у матеріальній формі, цінних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів; інформаційно-консультаційна діяльність; методичне забезпечення оцінки майна; рецензування звітів; судово-експертна діяльність; забезпечення професійної підготовки оцінювачів);

оціночна діяльність у сфері оцінки землі (бонітування грунтів; економічна оцінка землі; грошова оцінка земельних ділянок, в тому числі нормативна грошова оцінка та експертна грошова оцінка);

роботи із землеустрою (розробка проектів державної і регіональної програм використання та охорони земель; встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць; складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обгрунтувань з використання та охорони земельних ресурсів адміністративно-територіальних одиниць; проведення грунтових обстежень земель з одночасним визначенням балів бонітету агровиробничих груп грунтів; інвентаризація земель усіх категорій і т.д.);

інші види діяльності (надання поліграфічних послуг; здійснення художніх, поліграфічних, граверних, граверно-літейних робіт, виготовлення кліше, друкованої та іншої продукції; видавництво друкованих засобів масової інформації; видавнича діяльність; рекламна діяльність);

сільськогосподарська діяльність (оптова і роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами, продукцією побутової хімії; виробництво і розмноження насіння сільськогосподарських культур; виробництво, збереження, переробка та реалізація товарів народного споживання, сільськогосподарської та харчової продукції; виробництво, реалізація та переробка м'яса та м'ясної продукції; науково-дослідна робота; торгово-закупівельна, комерційно-посередницька діяльність з відкриттям відповідних закладів для здійснення роздрібної, оптової, комісійної торгівлі, організація виїзної торгівлі, в тому числі -- оптова, дрібнооптова, роздрібна, комісійна торгівля та ін.);

будівельна діяльність (промислове будівництво; всі види проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва; ремонт, будівництво будинків та споруд виробничого і невиробничого призначення; ремонт і будівництво будинків, квартир по замовленню населення; виробництво меблів, металевих виробів, виробів з бетону, гіпсу, цементу для використання в будівництві; надання послуг телефонного зв'язку, технічне обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації; всі види побутового обслуговування населення та ін).

Управління діяльністю підприємства здійснюється безпосередньо засновником, який одночасно може бути його директором, або наймає для керівництва поточною діяльністю підприємства директора. Засновник має право розглядати питання діяльності підприємства, при необхідності має право відмінити рішення директора, якщо воно прийняте з порушенням законодавства, або може нанести збитки інтересам засновника. Директор підзвітний засновнику та відповідає перед ним за здійснення діяльності та виконання своїх обов'язків.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснює засновник, або призначений ним ревізор, який проводить не рідше одного разу на рік ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства, або використовує аудиторські послуги інших організацій.

Контроль за окремими сторонами діяльності підприємства здійснює державна податкова інспекція, державні органи, що наглядають за безпекою виробництва та праці, протипожежною та екологічною безпекою, інші органи відповідно до законодавства України.

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновника;

доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

придбання майна інших підприємств, організацій;

інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

На підприємстві створюється резервний фонд. Розмір щорічних відрахувань в резервний фонд складає 5% суми чистого прибутку, для покриття шкоди та збитків. На підприємстві створюється також фонд розвитку та фонд матеріального стимулювання. Засновник має право створити на підприємстві і інші фонди.

Засновник має право частину чистого прибутку передати у власність трудового колективу. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється зборами трудового колективу.

Форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників підприємства визначаються підприємством самостійно. Трудові відносини осіб, що працюють на підприємстві по трудовому договору, контракту, трудовій угоді, а також тих, що виконують роботу на основі інших форм -- регулюються законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Підприємство самостійно планує свою господарську діяльність, виходячи з попиту на його продкуцію, товари та послуги та необхідності виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів засновника та членів трудового колективу.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства являється прибуток.

Підприємство реалізує продукцію, товари та послуги за цінами, встановленими самостійно або на договірній основі.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну, податкову та іншу звітність, передбачену чинним законодавством в порядку, встановленому державою і несе відповідальність за їх достовірність.

Працівники підприємства підлягають соціальному і медичному страхуванню та соціальному забезпеченню відповідно до чинного законодавства України.

Підприємство бере участь в зовнішньоекономічній діяльності, сприяючи цим зміцненню економіки країни, накопиченню валютних ресурсів, прискоренню науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва. Підприємство експортує послуги, роботи і продукцію по його профілю і у відповідності з Статутом, які виробляються як безпосередньо власними виробничими потужностями, так і в рамках спільного виробництва з закордонними державами, громадськими, кооперативними, приватними підприємствами і організаціями на підставі кооперацій і орендних відносин.

Таблиця 1.1. Основні техніко економічні показники ПП «Колорит-Сервіс» за 2006 рік в тис. грн.

Назва показника	Значення показника
1. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг)	4900
2.Середньоспискова чисельність працюючих	2
3. Фонд оплати праці	400
4. Середньорічна вартість ОФ	900
5.Собівартість	1100
6. Виручка	4100
7. Чистий прибуток (збиток)	4100

2. Підготовка та подання основних звітних форм на прикладі ПП «Колорит-Сервіс»

звітність фінансовий бухгалтерський облік

2.1 Класифікація та вимоги до основних форм звітності

Склад і форми фінансової звітності. Більшість суб'єктів господарювання, як і до 2000р. будуть складати звітність по формах і в порядку, затвердженим Міністерством фінансів України.

Cуб'єкти господарювання - юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, у відповідності зі статтею 11 Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" до складу фінансової звітності включають :

- Баланс (зміст і форма балансу і загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО-2 );

- Звіт про фінансові результати (зміст і форма звіту про фінансові результати, так само загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО - 3 )

- Звіт про рух грошових коштів (зміст і форма цього звіту, а так само загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО-4)

- Звіт про власний капітал (зміст і форма зніту про власний капітал, а так само загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані ПБО-5)

- Примітки до фінансової звітності.

Бухгалтерська (фінансова) звітність - сукупність підсумкових даних бухгалтерського обліку, виражена у визначеній системі показників. використовується для аналізу майнового стану, господарських процесів, зобов'язань і фінансових результатів. Бухгалтерській інформації характерна більш висока вірогідність, тому що вона базується на складному, документальному оформленні всіх чинених господарських операцій і її дані підтверджуються матеріалами інвентаризації. Бухгалтерський облік відрізняється специфікою методології, особливими цілями, характером використання даних. Тільки за даними бухгалтерського обліку складаються, по установлених формах, розрахунки по податках з бюджетом, з позабюджетними фондами і розрахункові відомості по розрахунках з державними позабюджетними соціальними фондами.

Основними цілями фінансової звітності є:

- надання користувачам для прийняття рішень повної, достовірної і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рухи коштів підприємства;

- забезпечення інформаційними потребами користувачів відносно:

1) придбання, продажі і володіння цінних паперів;

2) участі в капіталі підприємства;

3) оцінки якості керування;

4) оцінки здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов'язання;

5) забезпеченості зобов'язань підприємства;

6) визначення суми дивідендів;

7) регулювання діяльності підприємства;

8) інших рішень.

- задоволення потреби тих користувачів, що не можуть вимагати звітів.

У процесі інтернаціоналізації економіки визначилися принципи, які можна назвати загальноприйнятими. До числа найбільш важливих з них відносяться:

o автономності,

o безперервності,

o періодичність,

o історичної собівартості,

o нарахування та відповідності доходів і витрат,

o повного висвітлення,

o послідовності,

o обачності,

o превалювання змісту над формою,

o єдиного грошового вимірника

Принцип автономності.

Відповідно до цього принципу передбачається, що кожне підприємство являє собою самостійну господарську одиницю. Воно є незалежним стосовно інших підприємств, так і до засновника. Банківські рахунки підприємства і його засновників, а так само їхня відповідальність по зобов'язаннях, повинні бути розділені. Відносини між підприємствами і його засновниками (власниками) у деяких випадках регламентуються навіть більш жорстоко, чим відносини між підприємством і іншими юридичними чи фізичними особами. Відповідно до ПСБО засновники (власники) розглядаються як зв'язані з підприємством особи, що можуть значно впливати на підприємство при прийнятті фінансових чи господарських рішень. Тому одним зі стандартів БО передбачене розкриття інформації про пов'язані особи. У нашій країні відносини підприємств з пов'язаними особами регламентуються на законодавчому рівні: відповідні норми є в Законах України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі ЗУ “Про прибуток”) і "Про податок на додаткову вартість" (ЗУ “Про ПДВ”). Разом з тим, принцип автономності підприємства і його економічної відособленості від засновників найчастіше незрозумілий власникам і керівникам українських підприємств. Саме тому іноді бухгалтерам приходиться зіштовхуватися зі спробами власників скористатися засобами підприємства як своїми власними, не маючи на те достатніх основ і необхідного документального забезпечення. В інших випадках, навпаки, власник готовий оплатити з власної кишені будь-які витрати підприємства, не оформивши це відповідним чином. Бухгалтеру, знайомому з принципом автономності підприємства, легше буде пояснити власнику чи керівнику, що не можна робити і як варто зробити, щоб не порушити правила БО і податкового законодавства.

Принцип безперервності діяльності.

ПСБО 1 жадає від керівництва підприємства здійснювати оцінку його звітності, продовжувати свою діяльність у неозорому майбутньому. Такий допуск є важливим, оскільки у випадку банкрутства чи ліквідації підприємства його фіансова звітність складається виходячи з інших принципів і вимог щодо оцінки статей, чим в умовах звичайної діяльності.

Таким чином, безперервність означає, що фінансова звітність складається виходячи з пропозиції, що підприємство не має ні наміру, ні необхідності відувати чи істотно скоротити свою діяльність.

Оцінюючи доцільність припущення щодо безперервності діяльності підприємства, його керівництву варто зібрати всю наявну інформацію і переглянути причини, що визначають прибутковість операцій і доступ до фіансових ресурсів у найближчому майбутньому.

Якщо при проведені аналізу в керівництва є значна непевність, заснована на інформації про події чи умови, що можуть вплинути на здатність підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі, це варто викласти в примітці до фінансової звітності, назвавши причини.

У випадку, якщо фінансові звіти складені не на основі припущення безперервної діяльності, то про цьому так само варто повідомити в примітці з нарисом причин, по яких підприємство не вважається безперервно діючим і так само основи оцінки, що була застосована для складання фінансової звітності.

Принцип єдиного грошового вимірника.

Об'єктом бухгалтерського обліку той чи інший факт господарського життя може стати тільки в тому випадку, якщо він буде мати грошове вираження. Звичайно, і в господарському житті взагалі, і в бухгалтерському обліку зокрема, широко використовуються й інші вимірники (натуральні, трудові), але узагальнювати, аналізувати, зіставляти результати окремих операцій і діяльності підприємства в цілому, можна тільки за допомогою загального вимірника. Уже багато століть у всіх країнах світу як такий вимірник виступають гроші.

Принцип періодичності.

Цей принцип полягає в тому, що для підведення підсумків, проведення аналізу і зіставлення результатів, господарська діяльність повинна бути штучно поділена на періоди. Тобто, безупинна (відповідно до розглянутого раніше принципу) діяльність підприємства складається з визначених проміжків часу - періодів. Цей принцип важливий для підготовки бухгалтерської інформації, що не може складатися, виходячи з принципу безперервності діяльності. Адже і керівництво підприємства, і його власників, і податкові органи, і всіх інших користувачів фінансової інформації цікавлять результати діяльності. Якщо ці результати не будуть розбиті на періоди, неможливо буде простежити динаміку і на основі аналізу зробити ті чи інші висновки, необхідні для ухвалення рішення.

У нашій країні, так само як і в більшості інших країн, основним періодом для визначення результатів фінансової діяльності підприємств є календарний рік. У ЗУ "Про прибуток" він названий фінансовим роком. Однак не завжди фінансовий рік збігається з календарним, що затверджує умовність будь-якого розподілу на періоди. Так, наприклад, для бухгалтерського обліку в Україні проміжним періодом є квартал, тому що відповідно до діючих нормативних документів бухгалтерська звітність надається і представляється у відповідні органи щокварталу.

Принцип історичної собівартості.

Даний принцип визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їхнє виробництво і придбання, тобто по їх фактичній собівартості.

Принцип собівартості характеризується об'єктивністю. Тому що оцінка заснована на документах; він зв'язаний із принципом подвійності, відповідно до нього факти господарського життя повинні бути зареєстровані в обліку тієї ланки, яка їм реально відповідає.

На відміну від собівартості ринкова вартість у значній мірі суб'єктивна. Крім того, виходячи з принципу безперервності діяльності, підприємство не орієнтоване на швидкий продаж приналежних йому засобів. Ці засоби використовуються для здійснення поточної господарської діяльності, а виходить, немає необхідності визначати ринкову вартість таких засобів.

Превалювання сутності над формою - означає, що операція чи події повинні враховуватися і представлятися в звітності відповідно до їхньої економічної сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми.

Такий підхід застерігає від абсолютизації юридичного трактування подій і операцій, що відбиваються в БО. Оскільки сутність операцій і інших подій не завжди адекватна тому, що випливає з їхньої юридичної форми. Наприклад, передача активу у фінансову оренду не означає перехід права власності на нього від орендодавця до орендаря. Але на практиці цей актив зараховується на баланс орендаря, оскільки до останнього фактично перейшли усі вигоди і ризики, зв'язані з використанням цього активу.

Принципи нарахування і відповідності.

Вимоги ПБО 1 складати фінансову звітність (крім руху коштів) за принципом нарахування, означає, що результати операцій і інших подій варто відбивати в облікових регістрах і фінансових звітах тоді, коли вони мали місце, а не тоді, коли підприємство одержує доходи чи витрати.

Такий підхід до складання фінансової звітності дає можливість інформувати користувачів не тільки про надходження чи сплату коштів у минулому, але і про обов'язкові витрати засобів чи про їхні надходження в майбутньому. Виходячи з цього принципу доходи забезпечують визначення фінансового результату звітного періоду, коли вони були зароблені, а витрати - на основі відповідних їх цим доходам.

Принцип відповідності забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду, зіставляючи доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для одержання цих доходів.

Однак не усі витрати можна безпосередньо зв'язувати з визначеним доходом, тому застосування принципу відповідності не означає можливості визначення в балансі статей, що не відповідають визначенню активів і зобов'язань.

Принцип обачності.

Суть принципу полягає в тому, що він передбачає дотримання визначеної обережності при оцінці таким чином, щоб у випадку непевності активи чи доходи не були завищені, а зобов'язання чи витрати - занижені.

Суть принципу обачності складається в готовності в більшій мірі до обліку потенційних збитків, ніж прибутків, що виражається в створенні резервів і в оцінці активів по найменшій з вартості можливих, а зобов'язань - по найбільшій.

Принцип обачності не припускає також відображення в обліку нереальних доходів і витрат. Питання про зміну їхньої величини виникає в момент, коли вартість активів зменшилася, виникла імовірність появи додаткових витрат чи з'явилася непевність у погашенні зобов'язань. При дотриманні принципу обачності в обліку відбиваються реальні доходи і витрати з урахуванням проектувань на передбачувані зміни їхніх величин.

Принцип послідовності.

Обравши один раз облікову політику, бухгалтер буде її застосовувати щорічно. Така вимога сформульована як принцип послідовності. Зміна облікової політики повинна мати вагомі підстави, що викладаються в примітках до звітності. У свою чергу, принцип послідовності сприяє порівнянності звітної інформації. Такий підхід визначений міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, а так само прийнятий і в нашій країні.

Принцип повного висвітлення.

Суть принципу полягає в тому, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки операцій і подій, що може вплинути на прийняття на її основі рішень. Даний принцип для нашого бухгалтера не є новим. Але міжнародні стандарти припускають відображення в звітності всієї інформації, що може вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до ПБО 1 фінансовий звіт варто представляти принаймні щорічно. Цей стандарт не розглядає поточну фінансову звітність, що представляється за місяць чи квартал, інший період у межах звітного року.

ПБО 1 не вимагає щоб звітний рік збігався з календарним, а так само дозволяє практику складання звітності за 15 місяців. Це обумовлено тим, що в багатьох країнах звітний рік починається з місяця чи кварталу створення підприємства.

Баланс звичайно датується останнім днем року. Якщо у виняткових випадках (ліквідація, реорганізація й інші) дата балансу змінюється і річні фінансові звіти, представляються за період, що більше чи менше 1 року, підприємству необхідно:

- пояснити причину, по якій використовується інший період, відмінний від року

- указати, що сума різних звітних періодів, приведена в звітах, що охоплюють

період між датою балансу і примітки до них, не є порівнянні.

Необхідною умовою правдивого відображення діяльності підприємства є надання інформації способом, що забезпечує якісні характеристики фінансових звітів.

Якісними характеристиками визначають ступінь корисності інформації, приведеної у фінансових звітах. Виділяють чотири основні якісні характеристики фінансової інформації: зрозумілість, доречність, вірогідність, порівнянність.

Зрозумілість - це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. Однак з цього не випливає, що користувачі можуть правильно зрозуміти зміст фінансової звітів без необхідних базових знань у галузі бізнесу, економіки, бухгалтерського обліку.

У зв'язку з цим інформація про складні поняття, є корисною для прийняття економічних рішень, і не повинна виключатися зі звітності через складність розуміння її окремими користувачами.

Отже, інформація надана у фінансовій звітності, повинна бути розрахована на зрозуміння й однозначне тлумачення користувачами, за умови що вони мають достатні знання і зацікавленість у сприйнятті цієї інформації.

Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, застосовувані на її основі. Іншими словами, інформація вважається доречною якщо вона здатна вплинути на прийняття рішень користувачами і допомогти їм оцінити минулі, поточні і майбутні події.

Доречність інформації визначається її істотністю, своєчасністю і можливістю використання для прогнозування.

Порівнянність інформації характеризує можливість користувачів звітності порівняти:

- фінансовий звіт підприємства за різні періоди

- фінансові звіти різних підприємств

Таке порівняння дає можливість оцінити динаміку розвитку підприємства і його позицію на ринку.

Передумовами для порівнянності є розкриття інформації про облікову політику підприємства, представлення відповідної інформації за попередні періоди і послідовність застосування обраних методів обліку.

Для забезпечення порівнянності в кожному фінансовому звіті варто представляти числову інформацію за попередній період, що дає можливість зіставити її з даними за звітний період. Інформацію описового характеру, що зіставляється, доцільно приводити в примітках до фінансового звіту, якщо вона доречна для розуміння користувачам фінансової звітності.

Вірогідність інформації означає, що вона не містить помилок і упереджених суджень. Вона визначається повнотою, нейтральністю й обережністю інформації, перевага її сутності над формою, правдивим відображенням фінансового положення і фінансових результатів діяльності.

Користувачами бухгалтерської звітності є юридичні і фізичні особи, зацікавлені в інформації про організацію.

Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку всі користувачі бухгалтерської звітності поєднуються в три групи (рис.2.1.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

11

Рис. 2.1. Користувачі бухгалтерської звітності.

До першої групи користувачів звітності відносяться вище керівництво організації, загальні збори учасників, що керують відповідні рівні, що за даними звітності визначають правильність прийнятих інвестиційних рішень і ефективність структури капіталу, визначають основні напрямки політики дивідендів, складають прогнозні форми звітності і здійснюють попередні розрахунки фінансових показників майбутніх звітних періодів, оцінюють можливості злиття з іншою організацією чи її придбання, структурної реорганізації; а також працівники організації.

До другої групи відносяться наступні користувачі:

а) існуючі і потенційні кредитори, що використовують звітність для оцінки доцільності надання чи продовження кредиту, визначення умов кредитування, відхилення гарантій повернення кредиту, оцінки довіри до організації як до клієнта;

б) постачальники і покупці, що визначають надійність ділових зв'язків з даним клієнтом;

в) існуючі і потенційні власники засобів організації, яким необхідно визначити збільшення чи зменшення частки власних засобів і оцінити ефективність використання ресурсів для керівництва організації.

Третя група користувачів бухгалтерської звітності - це ті, хто безпосередньо.

Зацікавлений у діяльності підприємства. Однак вивчення звітності їм необхідно для того, щоб захистити інтереси першої групи користувачів звітності. До цієї групи відносяться:

а) аудиторські служби, що перевіряють відповідність даних звітності відповідним правилам з метою захисту інтересів інвесторів;

б) консультанти по фінансових питаннях, що використовують звітність з метою вироблення рекомендацій своїм клієнтам щодо приміщення їхніх капіталів в ту чи іншу компанію;

в) біржі цінних паперів, що оцінюють інформацію, представлену в звітності, при реєстрації відповідних фірм, що приймають рішення про припинення діяльності якої-небудь компанії, що оцінюють необхідність зміни методів обліку і складання звітності;

г) законодавчі органи;

д) юристи, що відують у звітній інформації для оцінки виконання умов контрактів, дотримання законодавчих норм при розподілі прибутку і виплаті

дивідендів, а також для визначення умов пенсійного забезпечення;

е) преса й інформаційні агентства, що використовують звітність для підговки оглядів, оцінки тенденцій розвитку й аналізу діяльності окремих

компаній і галузей, розрахунку узагальнюючих показників фінансової діяльності;

ж) державні організації по статистиці, що використовують звітність для статистичних узагальнень по галузях і порівняльному аналізі й оцінки результатів діяльності на галузевому рівні;

з) профспілки, зацікавлені в звітній інформації для визначення своїх вимог у відношенні заробітної плати й умов трудових угод, а також для оцінки тенденцій розвитку галузі, до якої відноситься дана організація.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про :

- підприємство

- Дату звітності ізвітного періоду

- валюту звітності й одиницю виміру

- відповідну інформацію щодо звітного і попереднього періоду

- облікову політику підприємства і її зміни

- консолідацію фінансових звітів

- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності

- обмеження щодо володіння активами

- участь в спільних підприємствах

- виявлення помилок минулих років та пов'язані з ними коригування

- переоцінку статей фінансових звітів

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У формах звітності приводяться всі передбачені в них показники.

При заповненні форм звітності підприємство повинно обов'язково заповнити необхідні реквізити.

Заголовна частина форм заповнюється в наступному порядку: зазначення звітної дати чи звітного періоду, за який складена бухгалтерська звітність («на... 200.. р» «за ...200.. р.»); реквізит «Підприємство» - вказується повне найменування юридичної особи (відповідно до установчих документів, зареєстрованими у встановленому порядку, нприклад ПП «Колорит-Сервіс») і код статусу підприємства згідно з єдиним державним реєстром підприємств і організацій України(ЄДРПОУ-30840988). Реквізит "Територія" відображає назву території та її код відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ-5610100000).

Реквізит "Орган державного управління" показує назву органу державного управління, у віданні якого знаходиться підприємство (при наявності такого), і код його відповідно до Системи визначення органів державного управління (СПОДУ).

У реквізиті "Галузь" вказується назва галузі та її код відповідно до загальноукраїнського класифікатора галузей народного господарства (галузь постачання, ЗКГНГ-71.13.0).

Реквізит "Вид економічної діяльності" показує вид економічної діяльності підприємства та її код згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД-51.39.0).

Реквізит "Одиниця виміру" - указується формат представлення числових показників: тис. грн.

Реквізит "Адреса" - вказується повна поштова адреса організації (м. Рівне вул. Павлюченка 41).

Вказується обов'язково звітний період і середня чисельність персоналу підприємства за звітний період.

Складання і представлення звітності виробляються в тисячах гривень з одним десятковим знаком. Організаціям, що мають істотні обсяги оборотів товарів, зобов'язань і т.п., дозволяється представляти бухгалтерську звітнвсть у мільйонах гривень.

Звітність повинна бути складена українською мовою та у валюті України.

2.2 Методика підготовки фінансової звітності

Складанню звітності повинна передувати значна підготовча робота, здійснювана по заздалегідь складеному спеціальному графіку. Важливим етапом підготовчої роботи складання звітності є закриття наприкінці звітного періоду всіх операційних рахунків. До початку цієї роботи повинні бути здійснені всі бухгалтерські записи на синтетичних і аналітичних рахунках (включаючи результати інвентаризації), перевірена правильність цих записів.

Приступаючи до закриття рахунків, варто мати на увазі, що сучасні підприємства є складними об'єктами обліку і калькулювання собівартості продукції. Їхня продукція використовується по різних напрямках. Взаємні послуги роблять один одному й основному виробництву допоміжні виробництва. При взаємному використанні продукції і послуг неможливо у всіх випадках віднести на всі об'єкти калькуляції фактичні витрати. Якусь частину витрат по деяких об'єктах калькуляції підприємства змушені відбивати в плановій оцінці. У цих умовах важливе значення має обгрунтування послідовності закриття рахунків.

Отже, розберемо це питання трохи докладніше на прикладі складання річного звіту. Цьому процесу передує перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку в організації, що включає наступні підготовчі роботи:

1. Звірення підсумків аналітичного і синтетичного обліку. Свідченням правельності ведення бухгалтерського обліку є:

- рівність суми залишків аналітичних рахунків, відкритих у розвиток визначеного синтетичного рахунка, і залишків даного синтетичного рахунка;

- рівність суми оборотів по дебету чи кредиту цих же аналітичних рахунків і оборотів по дебету чи кредиту синтетичного рахунка.

2. Інвентаризація майна і фінансових зобов'язань організації. Інвентаризація - це встановлення фактичної наявності засобів і їхніх джерел,

зроблених витрат і т.п. шляхом перерахування залишків у натурі чи шляхом перевірки облікових записів.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їхнього проведення, перелік майна і зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, встановлює організація, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язкове.

Відповідні статті бухгалтерського балансу повинні підтверджуватися даними інвентаризації майна, розрахунків і зобов'язань, проведеної в порядку, встановленому Мінфіном України.

3. Виправлення в бухгалтерському обліку по виявленим у ході підготовки до звіту помилкам.

Порядок виправлення звітних даних як поточного, так і минулого року визначений ПБО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Мінфіну України №137 від 28 травня 1999 р.:

· виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду;

· якщо не встановлений період здійснення перекручування, виправлення звітних даних здійснюються в аналогічному порядку;

· виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності;

· зазначений порядок виправлення звітних даних застосовується при виявлені перекручень звітних даних у ході перевірок і інвентаризації проведених самою організацією і контролюючими органами.

У випадку встановлення в ході перевірки річного бухгалтерського звіту заниження доходів чи фінансових результатів у силу віднесення на витрати виробництва не пов'язаних з ним витрат виправлення в бухгалтерський облік і звітність за минулий рік не вноситься, а відбивається в поточному році як прибуток минулих років, виявлена в звітному періоді в кореспонденції з рахунками, по яких допущені перекручування.

У тих випадках, коли у витрати на виробництво продукції включені витрати, що підлягають віднесенню, відповідно до чинного законодавства, на прибуток, що залишається в розпорядженні організації, або інші джерела чи зайво нараховані амортизаційні відрахування, виправлення здійснюються шляхом зменшення відповідного джерела на суму зазначених витрат (відрахувань).

При перевірці облікових записів часом можуть бути розкриті і помилки допущені в обчисленні податків. При цьому треба пам'ятати, що в зв'язку з поділом у даний час бухгалтерського і податкового обліку при їхньому виправленні не завжди зачіпаються регістри бухгалтерського обліку. У деяких твипадках виправлення варто внести тільки в податкові розрахунки і регістри.

4. Розрахунок і нарахування податків, що приєднуються в бюджет.

5. Закриття рахунків по обліку прибутку і його використання.

6. Забезпечення порівнянності звітних даних з показниками за відповідний період попереднього року.

Якщо дані за період, що передував звітному, непорівнянний з даними за звітний період, перші з названих даних підлягають коректуванню виходячи з правил, установлених нормативними актами.

Кожне коректування повинне бути розкрите в примітках до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати разом з вказівкою його причин (переоцінки основних засобів, зміна ринкової вартості акцій, зміна облікової політики в частині обліку реалізації й ін.).

ПП «Колорит-Сервіс» складає такі форми фінансової звітності:

- Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва:

o Форма №1-М;

o Форма №2-М

Показники фінансової звітності наводяться в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Квартальна ж звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду, тобто року. Баланс підприємства складається на останній день кварталу (року).

Термін подання звітності - не пізніше 20 лютого року, що настає за звітним. На титульному листі кожного звіту ПП «Колорит-Сервіс» вказується середньооблікова чисельність працівників. Середньооблікова чисельність обчислюється згідно з методикою визначення середньооблікової чисельності, на даному підприємстві вона становить 3 чоловіка.

Основними користувачами інформації, поданої у звітності, є власники, засновник підприємства, а також статистичні органи. Серед інших можливих користувачів- податкова інспекція, банки та інші.

З метою збору та використання статистичних даних органам статистики надане право накладати на посадових осіб у разі неподання звітів, або подання їх недостовірними, або із запізненням, штраф у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, здійсненні протягом року - від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таблиця 2.1. Узгодження показників форми №1 “Баланс” з рахунками бухгалтерського обліку

Актив	Код рядка	Зміст рядка
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	Ряд. 011-ряд.012
Первинна вартість	011	Дт 12
Незакінчене будівництво	020	Дт 15
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	Ряд.031-ряд.032
Первинна вартість	031	Дт 10 - Дт 11
Знос	032	(Кт 131 + Кт 132)
Довгострокові фінансові інвестиції:
Усього за розділом І.	080	Ряд.010+ряд.020+ряд.030+ряд.040+ряд.045+ряд.050+ряд.060+ ряд.070
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси	100	Дт 20 + Дт 22 + Дт 25
Тварини на вирощуванні і відгодівлі	110	Дт 21
Незакінчене виробництво	120	Дт 23
Готова продукція	130	Дт 26 + Дт 27
Товари	140	Дт 28
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	160	Ряд.161-ряд.162
Первісна вартість	161	Дт 36
Резерв сумнівних боргів	162	(Дт 38)
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
З бюджетом	170	Дт 641 + Дт 6421 + Дт 644
За виданими авансами	180	Дт 371
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	Дт 6422 + Дт 372 + Дт 374 + Дт 375 + Дт 376 + Дт377
Кошти та їх еквіваленти:
У національній валюті	230	Дт 301 + Дт 311 + Дт 313
Інші оборотні активи	250	Дт 24, 643, 331, 332
Усього за розділом ІІ	260	Ряд.100+ряд.110+ряд.120+ряд.130+ряд.140+ряд.150+ряд.160+ряд.170+ряд.180+ряд.190+ряд.200+ряд.210+ряд.220+ряд.230+ряд.240+ряд.250
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	Дт 39
Баланс	280	Ряд.080+ряд.260+ ряд.270
Пасив	Код рядка	Зміст рядка
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	Кт 40
Інший додатковий капітал	330	Кт 423 + Кт 424 + Кт 425
Резервний капітал	340	Кт 43
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	Кт 441 - Дт 424 - Дт 443
Усього за розділом І	380	Ряд.300+ряд.310+ряд.320+ряд.330+ряд.350+ряд.360+ряд.370
IV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	Кт 63
Поточні зобов'язання за розрахунками:
За отриманими авансами	540	Кт 681
З бюджетом	550	Кт 641 + Кт 6742 + Кт 643
З позабюджетних платежів	560	Кт 6422
Зі страхування	570	Кт 65
З оплати праці	580	Кт 66
Інші поточні зобовязання	610	Кт 605 + Кт 606 + Кт 684 + Кт 685, 644
Усього за розділом IV	620	Ряд.500+ряд.510+ряд.520+ряд.530+ ряд.540+ряд.550+ряд.560+ряд.570+ряд.580+ряд.590+ряд.600+ряд.610
Баланс	640	Ряд.380+ряд.430+ряд.480+ряд.620+ряд.630

У пункті 15 ПБО 2 сказано: “У статті “Незакінчене будівництво” відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, й обладнання для монтажу), що здійснюється підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва. Для ПП «Колорит-Сервіс».

Рядок 031 балансу містить не тільки дебетове сальдо рахунка 10 “Основні кошти”, але й дебетове сальдо рахунка 11 “Інші необоротні активи”.

Дебетове сальдо рахунка 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами” не може бути в повному обсязі віднесене в рядок балансу 170, що відображає дебіторську заборгованість за рахунками з бюджетом, оскільки деякі обов'язкові платежі можуть сплачуватися не до бюджету.

Рядок балансу 210 “Інша поточна дебіторська заборгованість”, містить дебетове сальдо рахунків переважно 3-го класу, які не можуть бути включені в інші рядки балансу, крім них, у цей рядок балансу включається дебетове сальдо субрахунку за обов'язковими платежами, які сплачуються не до бюджету.

У пункті 41 ПБО сказано: “У статті “Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або засновницьких документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства”.

Кредитове сальдо за рахунками 605 і 606 включено в рядок балансу 610 “Інші поточні зобов'язання” оскільки воно не може бути включене до складу інших рядків балансу, що належать до розділу IV “Поточні зобов'язання”, у тому числі і до складу рядка балансу 500 “Короткострокові кредити банків”.

У статті ”Інша поточна дебіторська заборгованість” відображається заборгованысть дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті “Поточні фінансові інвестиції” відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів.

У статті "Інші оборотні активи" наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу "Оборотні активи".

У третьому розділі, у складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Пасив Балансу містить п'ять розділів. Статті пасиву визнаються, якщо вони відповідають таким критеріям:

- власний капітал відображається в Балансі товариства одночасно з відображенням активів або зобов'язань, що приводять до його зміни;

- зобов'язання відображаються, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Розділ 1 "Власний капітал", де в статті "Статутний капітал", наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті "Додатковий капітал" відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій. На ПП «Колорит-Сервіс» відсутній додатковий капітал.

У статті "Резервний капітал", наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку ПП «Колорит-Сервіс» наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. Нерозподілений прибуток - це власний капітал підприємства, що залишився після виплати дивідендів і відрахувань до резервного фонду (капіталу).

У статті “Неооплачений капітал” відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею нараховуються при визначенні підсумку власного капіталу. Дана стаття у балансі товариства відсутня.

Розділ 2.”Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування", де у складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел. Другий розділ пасиву балансу товариства не міститьб даних.

Розділ 3. “Довгострокові зобов'язання”. Згідно з п.4 ПБО 2 довгострокові зобов'язання- це всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями, якщо вони не будуть погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу. Третій розділ пасиву балансу товариства також не міститьб даних.

Розділ 4 “Поточні зобов'язання” заповнюється на підставі інформації, накопиченої на рахунках 6 класу.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги", для ПП «Колорит-Сервіс» відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

У статті “Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом” відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті “Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування” відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на обов'язкове соціальне страхування, страхування майна підприємства, індивідуальне страхування його працівників.

У статті “Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці” відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. Заборгованість підприємству працівників за операціями з оплати праці наводиться у статті “Інша поточна дебіторська заборгованість”.