Методика обліку і аналізу витрат діяльності на прикладі ТзОВ Рівнепромсантехмонтаж

В цілому результуючий вплив двох факторів є негативним, коефіцієнт матеріаловіддачі має динаміку до зниження.

Негативно можна охарактеризувати динаміку коефіцієнта обіговості запасів. Вплив факторів на зміну даного коефіцієнта визначимо методом відносних різниць. Для проведення факторного аналізу слід використати наступні умовні позначення:

Х1 - собівартість реалізації продукції (робіт, послуг), тис.грн.;

Х2 - середні запаси, тис.грн.;

У коефіцієнт обіговості запасів.

За методом відносних різниць вплив першого фактора на результуючий показник визначається за формулою:

?Ух1 = (Тр х1 - 100)/ 100* У0

?Ух1 = (120,64 - 100)/ 100* 7,62 = 1,57

Вплив другого фактора на результуючий показник визначається за формулою:

?Ух2 = (Тр у - Тр х1)/ 100* У0

?Ух2 = 81,1 - 120,64)/ 100*7,62 = - 3,01.

Результуючий вплив двох факторів обчислюється:

?Ух1,х2 = ?Ух1 + ?Ух2

?Ух1,х2 = 1,57 + ( - 3,01) = - 1,44

Результуючий показник, тобто, коефіцієнт обіговості запасів знизився за досліджений період на 1,44 або на18,9% . Дана зміна спричинена зростанням собівартості реалізованої продукції та зростанням середньорічної вартості запасів.

Зростання собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) на 526 тис.грн. або на 20,64% призвело до збільшення коефіцієнта обіговості запасів на 1,57. Зростання собівартості реалізованої продукції позитивно оцінюється при зростанні обсягів виробництва (виконання робіт, надання послуг) і має позитивний вплив на основні показники діяльності підприємства.

Зростання середньорічної вартості запасів на 163,1 тис. грн. або на 48,77% зменшило коефіцієнт обіговості запасів на 3,01. Цей факт можна оцінити негативно, оскільки збільшення середньорічної вартості запасів призвело до уповільнення обертання коштів, інвестованих у запаси, а тому зменшило ефективність їх використання.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості теж має негативну тенденцію до зниження. Вплив факторів на зміну даного коефіцієнта наведено в таблиці 3.6

Таблиця 3.6 Факторний аналіз коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» за 2005-2006 роки

№ підстановки	?Х1	?Х2	Методика розрахунку	Розмір впливу фактора
0	2549,5	343,5	2549,5/343,5=7,42	-
1	3075,6	343,5	3075,6/343,5=8,95	1,53
2	3075,6	576,55	3075,6/576,55=5,33	-3,62
Загальний вплив факторів	-2,09

?Х1- собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), тис.грн.;

?Х2- середньорічна кредиторська заборгованість , тис.грн.;

У- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості за проаналізований період знизився на 2,09 або на 28,17%. Ця негативна динаміка спричинена зростанням собівартості реалізованої продукції та зростанням середньорічної кредиторської заборгованості.

Зростання собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) на 526 тис.грн. або на 20,64% призвело до збільшення коефіцієнта обіговості кредиторської заборгованості на 1,53.

Проте, зміна кредиторської заборгованості, а саме зростання її величини на 233,05 тис.грн. або на 67,85% зменшило коефіцієнт оборотності на 3,62 і цим спричинило негативну динаміку даного показника.

3.4 Прогнозний аналіз витрат діяльності на прикладі ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж

Для передбачення діяльності підприємства у наступних періодах доцільно проводити прогнозний аналіз. Прогнозний аналіз витрат діяльності ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» наведено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 Прогнозний аналіз витрат діяльності ТзОВ « Рівнепромсантехмонтаж» на 2007 рік

Показники	Значення показника за період, тис.грн.	Середнє абсолютне відхилення	Тр,% 05/04	Тр,% 06/05	Середній темп росту	Прогноз 2007р.
	2004р.	2005р.	2006р.
1	2	3	4	5	6	7	1	2
1.Витрати операційної діяльності, всього	3426,4	2824,2	3483,6	3244,73	82,42	123,35	102,89	3338,5
1.1. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	3134,6	2549,5	3075,6	2919,9	81,33	120,64	100,99	2948,81
1.2.Адміністративні витрати	202,6	234,1	335,6	257,43	115,55	143,36	129,46	333,27
1.3 Інші операційні витрати	89,2	40,6	72,4	67,4	45,52	178,33	111,93	75,44
2.Інші витрати звичайної діяльності	-	-	484,6	161,53	-	-
Витрати, всього	3426,4	2824,2	3968,2	3406,27	82,42	140,51	111,47	3796,97

Проведені розрахунки показують, що витрати діяльності у наступному періоді можуть знизитись на 171,23 тис.грн.

Зниження витрат очікується за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), оскільки, дана стаття займає найбільшу питому вагу у структурі витрат. Зниження собівартості очікується на 126,79тис.грн.

В цілому, зменшення собівартості може призвести до покращення діяльності підприємства за умови використання нових матеріаломістких технологій, вигідної закупки матеріалів, кращої організації праці.

Незначне зменшення витрат операційної діяльності очікується за рахунок зменшення адміністративних витрат (приблизно на 2,33тис.грн.), проте, інші операційні витрати за прогнозом можуть зрости на 3,04 тис. грн..

Динаміку витрат діяльності ТзОВ « Рівнепромсантехмонтаж» за 2004- 2006 роки та прогноз на 2007 рік наведено на рис.3.6.

Рис.3.6 Динаміка витрат діяльності ТзОВ « Рівнепромсантехмонтаж» за 2004- 2006 роки та прогноз на 2007 рік

Прогнозний аналіз витрат операційної діяльності за економічними елементами наведено в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Прогнозний аналіз витрат операційної діяльності ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» за економічними елементами на 2007 рік

Показники	Значення показника за період	Середнє абсолютне відхилення	Тр,% 05/04	Тр,% 06/05	Середній темп росту	Прогноз
	2004р.	2005р.	2006р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.Матеріальні витрати,тис.грн.	2446,6	1671,1	2051,5	2056,4	68,30	122,76	95,5	1959,8
2.Витрати на оплату праці, тис.грн.	585,5	657,7	799,6	680,9	112,33	121,58	116,9	795,97
3.Відрахування на соціальні заходи, тис.грн.	239,6	260,6	333,0	277,7	108,76	127,78	118,2	328,24
4.Амортизаційні відрахування, тис.грн.	65,5	91,2	103,6	86,8	139,24	113,6	126,4	109,72
5.Інші операційні витрати, тис.грн.	89,2	84,8	195,9	123,3	95,07	231,01	163,0	200,98
Разом, тис.грн.	3426,4	2765,4	3483,6	3225,1	80,71	125,97	103,3	3331,5

За результатами прогнозного аналізу витрат операційної діяльності ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» за економічними елементами у 2007 році операційні витрати мають знизитись до 3331,5тис. грн.

Найбільший вплив на зменшення операційних витрат матиме зменшення витрат матеріалів (приблизно на 91,7 тис. грн.), зменшення витрат на оплату праці (на 3,63 тис.грн), зниження відрахувань на соціальні заходи (на 4,76 тис.грн.).

Враховуючи тенденцію минулих років зрости мають тільки амортизаційні відрахування (на 6,1 тис.грн.) та інші операційні витрати (на 5,08 тис.грн).

4. Автоматизація обліку витрат діяльності на прикладі ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж»

В економіці України відбуваються суттєві зміни, обумовлені глобалізацією підприємницької діяльності, швидкими темпами розвитку інформаційних технологій. Це, в свою чергу, призвело до змін нормативних документів, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку та наближення основних вимог бухгалтерського обліку до загальноєвропейського та міжнародного рівня.

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовуються більш широко, ніж при ручній обробці даних, що обумовлено рядом факторів, основними з яких є: обробка і зберігання великої кількості однакових в структурному плані одиниць облікової інформації; здійснення вибірки інформації з великої кількості даних; виконання складних математичних розрахунків; одержання за лічені хвилини паперових копій будь-якого документу (первинних документів, форм звітності тощо); багаторазове відтворення будь-яких дій (наприклад, роздруковування примірників певного документу тощо) [25,c.5 ].

Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності та оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, які необхідні для прийняття ефективних управлінських рішень.

Правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Сьогодні на ринку програмних продуктів є декілька десятків (якщо не сотень) пакетів програм для бухгалтерського обліку. Незважаючи на насичення ринку, вже декілька років поспіль лідером на ньому є «1С: Бухгалтерія» та «Парус-Підприємство».

Ці програми мають вбудовану об'єктно-орієнтовану мову програмування і розвинуте інтерактивне середовище, що дає змогу змінювати типові конфігурації для своїх потреб чи навіть повністю переписати їх [37,c.3].

Сучасні системи автоматизації бухгалтерського обліку включають великий набір типових рішень, що забезпечують основні ділянки обліку і адаптовані до сучасних умов господарювання, проте, на кожному конкретному підприємстві є свої неповторні особливості обліку, які неможливо заздалегідь передбачити. Часто виникає необхідність особливим чином зводити, збирати і аналізувати документи чи окремі дані, виконувати нестандартні дії чи готувати індивідуальні звітні форми.

На ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» облік не комп'ютеризований, і ведеться вручну. Автоматизовано лише облік нарахування заробітної плати. Проте в сучасних умовах господарювання для забезпечення ефективної діяльності підприємства облік повинен бути автоматизований. На даному підприємстві доцільно використовувати програму «1С: Бухгалтерія».

Адже на сьогоднішній день на ринку бухгалтерських програм немає програмних продуктів, які були б стандартом для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку в Україні, але широкі інструментальні можливості деяких систем у взаємодії з високою кваліфікацією спеціалістів з обліку дозволяє розв'язувати найскладніші задачі. На підприємстві основні облікові операції повинні бути автоматизовані, а бухгалтерська інформація зібрана, оброблена і надана у вигляді, зручному для подальшого аналізу і прийняття рішень [25,c.6].

"1С: Бухгалтерія" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Ця програма може використовуватись для ведення різних розділів обліку: облік операцій по банку і касі, облік основних засобів і нематеріальних активів, облік товарно-матеріальних цінностей, облік валютних операцій, облік взаєморозрахунків з дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, облік розрахунків по заробітній платі, облік розрахунків з бюджетом та інші Програма "1С: Бухгалтерия" використовується як досить простий і наглядний інструмент автоматизованої обробки даних бухгалтерії і як засіб повної автоматизації обліку: від вводу первинних документів до оформлення звітності. Дана програма має такі основні особливості пакету:

- ведення синтетичного та аналітичного обліку;

- ведення валютного та кількісного обліку;

- отримання всієї необхідної звітності і документів синтетичного і аналітичного обліку;

- можливість змінити і доповнювати план рахунків, систему проводок, налаштування форм первинних документів і звітів;

- автоматичний друк вихідних документів .

Програма "1С:Бухгалтерия" працює в середовищі Windows і використовує всі можливості Windows Interface.

Первинні документи у програмі “1С:Бухгалтерия” - це своєрідний електронний аналог звичайного бухгалтерського документа

В програмі “1С:Бухгалтерія” аналітичний облік організовується за допомогою спеціального організму “субконто”. Ведення аналітичного обліку по конкретному рахунку визначається налагодженням субконто, що задається в плані рахунків

Для ведення аналітичного та синтетичного обліку в програмі “1С:Бухгалтерія” існує можливість в межах одного синтетичного рахунку одержувати кілька різних систем аналітичних рахунків, які в свою чергу, різнобічно відображають первинну інформацію. В кожній системі аналітичних рахунків інформація групується і узагальнюється для потреб управління за первинним принципом, що визначається видом субконто.

Аналітичний облік можна вести для будь-якого рахунку або субрахунку і включати від 3-х до 5-ти різних розрізів аналітики, організувавши при цьому ведення аналітичного обліку в необхідних розрізах.

Для накопичення інформації про множину однотипних об'єктів використовуються довідники.

Програма “1С:Бухгалтерія” дозволяє поповнювати перелік довідників типової конфігурації, створюючи необхідні довідники самостійно, а також багаторівневі довідники з вкладеністю до 10 рівнів, для цієї програми характерним є використання констант.

Для автоматизації бухгалтерського обліку діяльність підприємства зручно представити у вигляді послідовності господарських проводок. Задача бухгалтера на початковому етапі полягає в тому, щоб із всієї сукупності характеристик господарської операції виділити необхідні параметри і ввести її в програму. Для цього можуть бути використані діалогові форми “операция” або “документ”.

В програмі “1С:Бухгалтерия” дозволяється виконувати реєстрацію проводок кількома способами:

- введення проводок вручну;

- використання механізму типових операцій;

- введення документів з наступним формуванням проводок.

Відображенням бази даних програми “1С:Бухгалтерія” є журнал операцій. Кожному рядку журналу відповідає одна операція. Структура журналу операцій задається на етапі конфігурування, але для кожної операції зазначається номер, назва виду документа, якому належить операція, дата здійснення операції, час, сума операції, користувач, що виконав операцію та зміст операції. Журнал операцій безпосередньо пов'язаний з журналом проводок. Журнал проводок є засобом перегляду введених господарських операцій у вигляді списку бухгалтерських проводок.

Правильно організований облік витрат підприємства в розрізі статей калькуляції, за місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Якщо для ведення бухгалтерського обліку використовується комп'ютерна програма з розгалуженим аналітичним обліком, іншої додаткової інформації для складання внутрішньої звітності непотрібно - просто достатньо згрупувати показники найбільш зручним чином для керівника [25,c.488].

ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» для обліку витрат використовує лише рахунки дев'ятого класу. При такій умові в програмі “1С:Бухгалтерія” облік витрат діяльності вестиметься в такій послідовності:

1.Ведення обліку витрат по рахунку класу 9.

2.Введення наприкінці місяця документу «Фінансові результати» із ознакою «Закриття загальновиробничих витрат».

3.Формування фактичної калькуляції.

4.Введення документу «Фінансові результати» із ознакою «Визначення фінансового результату» [25,c.489].

Облік процесу виробництва відбувається в три етапи.

Перший етап - списання матеріалів у виробництво, розрахунок планової собівартості на підставі вартості списаних матеріалів і приблизної вартості інших витрат (заробітної плати, електроенергії тощо) та оприбуткування продукції за плановою собівартістю. На цьому етапі можна розрахувати відпускну ціну з урахуванням податків, що будуть сплачені при продажі, і норми рентабельності, яку потрібно одержати. Операції першого етапу реалізує документ "Калькуляция" в режимі "предварительная".

Другий етап -- це внесення інформації про незавершене виробництво. На цьому, етапі вказуються суми витрат, що повинні включатись до собівартості продукції в наступних періодах. Для цього в типовій конфігурації передбачено документ "Незавершенное производство".

Третій етап - розрахунок фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) на підставі реальних даних про суми витрат і про незавершене виробництво. На цьому етапі формується фактична собівартість продукції і коригуються бухгалтерські проводки. Третій етап виконується за допомогою документу "Калькуляция" в режимі "окончательная". Кожну планову калькуляцію необхідно закрити фактичною. Для нього можна скористатися або механізмом "введенния на основании" -- "Окончательная калькуляция" вводиться на підставі "Предварительной калькуляции", або обробкою "Создание окончательних калькуляций", в результаті виконання якої на підставі всіх незакритих планових калькуляцій будуть складені фактичні калькуляції.

Другий і третій етапи виконуються наприкінці місяця, коли суми додаткових витрат вже відомі, тобто списані на рахунок 23 "Виробництво"[25,c.490].

Порядок складання калькуляції. Документ "Калькуляция" призначений для відображення господарських операцій, пов'язаних зі списанням матеріалів у виробництво, оприбуткуванням продукції, розрахунком її собівартості та відпускної ціни.

Документ "Калькуляция" може працювати в режимі "предварительная" і "окончательная".

Калькуляція, введена в режимі "введение новой" є плановою, а в режимі "введение на основании" - фактичною.

Реквізити групи "Материалы и продукция" дозволяють вибрати найменування одиниці продукції, що випускається, з довідника «ТМЦ»; склад,. на який буде оприбутковано виготовлену продукцію («Склад продукции»); склад, з якого будуть списані матеріали ("Склад материалов"), а також кількість одиниць оприбуткованої продукції.

Для автоматичного заповнення табличної частини документу призначена кнопка ''Заполнить", розташована в нижній частині електронної форми документа. При цьому в рядках відображаються витрати, перераховані для обраної продукції в довіднику "Склад продукции".

У специфікації табличної частини документа вказується наступна інформація:

- найменування витрат. Витрати, що вказуються в калькулюванні планової вартості продукції можуть бути двох видів: матеріали з довідника "ТМЦ' і види витрат з довідника "Виды затрат". Останні використовуються для включення до собівартості продукції витрат з довідника "Види затрат" (наприклад, витрат з оплати праці, оренди тощо);

- партія матеріалів, яку потрібно списати (тільки для витрат) з довідника "ТМЦ';

- кількість для матеріальних витрат;

- сума витрат за плановою калькуляцією для витрат з довідника "Виды затрат". Для матеріалів ця сума розраховується автоматично при проведенні документа, в залежності від списаних партій.

В реквізиті «Сумма оконч» зазначається сума по фактичній калькуляції. Для планової калькуляції даний стовпчик залишається незаповненим.

Інформаційні стовпчики, розташовані праворуч над таблицею, дозволяють побачити визначену собівартість і продажну вартість, як всієї партії продукції, так і одиниці продукції. Реальні значення собівартості і відпускної вартості можна побачити тільки після проведення документа, оскільки тільки при проведенні буде розрахована собівартість списаних партій матеріалів і виконаний розрахунок відпускної ціни.

На закладці "Налоги и рентабельность" документу "Калькуляция" можна вказати додаткові параметри, що вплинуть на розрахунок відпускної ціни продукції, наприклад, рентабельність одиниці, ставку ПДВ. Для документального оформлення операції списання матеріалів у виробництво без оприбуткування на склад готової продукції потрібно встановити параметр програми "Только списать материалы в производство".

В цьому випадку непотрібно в табличній частині документа вказувати витрати з довідника "Виды затрат". Рахунок і статтю витрат, у проводках по списанню вартості матеріалів, можна встановити безпосередньо в діалоговій формі документа, включивши опцію "Выбрать счет затрат". Заповнення табличної частини документа в цьому випадку можна здійснювати шляхом підбору з довідника "ТМЦ" скориставшись кнопкою "Подбор".

Натискання кнопки "ОК" призведе до запису і проведення документа. Всі документи '"Калькуляция" переносяться до журналу "Производство". В цьому журналі, крім іншої інформації, видно статус калькуляції. Статус може приймати значення: "Незакрытая предварительная" -- тобто планова калькуляція, по якій немає фактичної, "Закрытая предварительная" -- планова, по якій вже є фактична, "Окончательная" і "Списание материалов"- це відповідно фактична калькуляція і планова калькуляція, за якою списуються матеріали у виробництво.

При проведенні статусу "Предварительная калькуляция" формуються бухгалтерські проводки по списанню матеріалів на рахунок 23 "Виробництво", з оприбуткування готової продукції на рахунок 26 "Готова продукція".

Слід зазначити, що оскільки по рахунку 23 ведеться аналітичний облік в розрізі "Виды затрат", то при списанні матеріалів на 23 рахунок необхідно для кожного матеріалу правильно вказати вид витрат. Це можна зробити безпосередньо в довіднику "ТМЦ" (наприклад, таким видом витрат можуть бути "Материальные расходы").

Документ "Окончательная калькуляция" вводиться наприкінці місяця на підставі планової, коли всі виробничі витрати в бухгалтерському обліку конкретного підприємства списано на рахунок 23 (після виконання етапів "закрытие злементов расходов" і "закритие общепроизиодственных расходов" документом "Финансовые результаты") і внесено інформацію про незавершене виробництво. Крім того, в типовій конфігурації передбачено обробку "Создание окончательных калькуляций", за допомогою якої можливе автоматичне формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях, введених в поточному місяці.

Метою фактичної калькуляції є коригування планового значення витрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні значень реальних сум по видах витрат вони розподіляються пропорційно сум, зазначених в плановій калькуляції.

Таким чином, в документі "Окончательной калькуляции" заповнюється реквізит табличної частини "Сумма оконч.", що визначає фактичні суми витрат за даними бухгалтерського обліку. Ці суми витрат можна змінити вручну, але планові суми в "Окончательной калькуляции" змінити не можна. При проведенні "Окончательной калькуляции" може формувати коригуючі проводки по дебету рахунку 26 і кредиту рахунку 23. Якщо готову продукцію, оприбутковану по плановій калькуляції, продано раніше, ніж її було внесено до "Окончательной калькуляции", то остання сформує коригуючі проводки з обліку собівартості реалізованої продукції [25,c.490-494].

Для внесення до інформаційної бази даних про незавершене виробництво в типовій конфігурації призначений документ "Незавершенноє производство".

Такий документ варто формувати щомісяця до введення документу "Окончательных калькуляций".

Дані про суми незавершеного виробництва вносяться до табличної частини документа. Для кожного виду витрат зазначається сума, що повинна бути включена до собівартості продукції в наступних періодах.

При натисканні кнопки "ОК" документ зберігається, але не проводиться, для нього не передбачене формування бухгалтерських проводок. Дані з цього документу використовуються при визначенні фактичних сум витрат.

Для автоматичного формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях у типовий конфігурації призначена обробка "Создание окончательных калькуляций"', яку варто виконувати наприкінці місяця, коли всі виробничі витрати списані на рахунок 23 і до інформаційної бази внесено дані про незавершене виробництво поточного місяця.

При формуванні документу "Окончательная калькуляция" для кожної статті витрат розраховується реальна сума витрат по ній. Дана сума складається із початкової суми витрат по рахунку 23, до якої додається сума незавершеного виробництва по цих витратах за минулий місяць і віднімається сума незавершеного виробництва за поточний місяць. Визначену таким способом суму необхідно розподілити між всіма незакритими калькуляціями. Сума розподіляється пропорційно до початкових сум витрат, зазначених у кожній з цих калькуляцій.

Якщо в плановій калькуляції зазначено загальну суму витрат, які відносяться на собівартість продукції, - до табличної частини документу "Окончательная калькуляция" буде внесено витрати "Нологи на себестоимость" з відповідними початковими і кінцевими сумами. Кінцева сума таких витрат буде визначена також як і для інших видів витрат відповідно до описаного вище алгоритму.Для виконання обробки варто вказати місяць, за який треба закрити планові калькуляції і натиснути кнопку "Создать окончательные калькуляции". Документ повинен бути обов'язково проведений [25,c.494-496].

5. Організація охорони праці на прикладі ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [3].

Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Служба охорони праці ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» складається з однієї особи - інженера по охороні праці, який призначається на посаду керівником Товариства відповідно до Положення про охорону праці та Закону України про охорону праці.. За посадовим становищем та умовами оплати інженер по охороні праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства.

У своїй діяльності керується діючим Законом України «Про охорону праці» та Положенням про охорону праці, методичними вказівками відділу охорони праці головного технічного управління корпорації «Укрмонтажспецбуд», стандартами, наказами, інструкціями вищестоящих організацій та другими нормами і актами в області охорони праці.

Основними вимогами Інженера по охороні праці є організація роботи по ліквідації причин виробничого травматизму та професійних захворювань.

Інженер по охороні праці на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» контролює та організовує:

1. Виконання адміністративно-технічним та інженерно-технічним персоналом управління діючих законодавством по охороні праці наказів, розпоряджень і вказівок тресту, органів державного нагляду, а також виконання вимог стандартів, інструкцій, норм і правил техніки безпеки і виробничої санітарії.

2. Ціленаправлене і своєчасне використання затрат, направлених на виконання номенклатурних міроприемств по охороні праці і виробничій санітарії.

3. Своєчасне проведення чергових випробувань технологічного обладнання, механізмів, транспортних засобів, що використовуються у виробництві.

4. Своєчасне і якісне проведення інструктажів та навчання інженерно-технічних працівників і робітників по охороні праці.

5. Виконання міроприємств по охороні праці, передбачених колективним договором і комплексним планом по покращенню умов роботи, охорони праці і санітарно-оздоровчих міроприємств.

6. Своєчасну видачу і ціленаправлене використання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, організацію їх зберігання тощо.

7. Підготовлює звіти про виробничі травми, професійні захворювання, про освоєння кошторисів на підприємстві про охорону праці та складає пояснюючу записку по проведеній роботі по покращенню умов праці, попередженню травматизму і захворювань.

8. Веде звіт нещасних випадків і аварій і щомісячно проводить аналіз виробничого травматизму по дільницях і в цілому по Товариству.

Інженер по охороні праці на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» має право:

1. Подавати керівництву управління пропозиції про заохочення робітників дільниць та других підрозділів Товариства за досягнуті успіхи у покращені стану техніки безпеки і виробничої санітарії, з пониженням травматизму і захворювань.

2. Представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці.

3. Безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.

4. Перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкту, цеху, виробництва обов'язковий для виконання припис за формою.

5. Вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

Інженер по охороні праці на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» відповідає за виконання вище перерахованих службових обов'язків, точність і ймовірність підготовленої ним звітності і інформації, за виконання наказів і розпоряджень вищестоящих організацій і спеціалізованого управління.

Дослідження ефективності функціонування системи управління охороною праці ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» показали, що на підприємстві існує чітка координація робіт з охорони праці на всіх рівнях, що досягається завдяки:

наявності на підприємстві посадових інструкцій з охорони праці і врахування в них усіх завдань і функцій управління охороною праці;

контролю, обліку та аналізу роботи з охорони праці (проведенню перевірок, атестації робочих місць з умовами праці, виконанню завдань з матеріально-технічного забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, контролю за безпечністю стану будинків, споруд, обладнання, виробничих процесів, нормалізацією умов та режиму праці, страхуванню працівників від нещасних випадків, організації протипожежного захисту;

розробці цільових програм щодо запобіганню виробничому травматизму і професійним захворюванням;

цілеспрямованості щорічних комплексних заходів щодо попередження і усунення небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Ефективність функціонування на підприємстві системи управління охороною праці визначається не тільки кількісними показниками (відсутністю нещасних випадків) але й якісними. Сприятливі і безпечні умови праці на робочих місцях є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Економічна ефективність заходів з охорони праці на підприємстві є значно вищою, ніж величина можливих матеріальних збитків за умови виникнення нещасного випадку.

До обов'язків служби охорони праці ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» відноситься проведення атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку та строки, встановлені законодавством.

При проведенні атестації робочих місць в першу чергу встановлюється відповідність робочих місць гарантіям, закріпленим у розділі ІІ Закону про охорону праці: умовам праці на робочому місці, безпеці технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання, санітарно-побутовим умовам. А при укладенні трудового договору працівник має бути поінформований під розписку про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх вплив на здоров'я, а також про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.

Проведення атестацій регулюється Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від № 442. На його основі керівником видається наказ про склад постійнодіючої атестаційної комісії. У колективному договорі підприємства має бути обумовлено періодичність атестації. Вона повинна складати не більше 5 років. Причому після проведення чергової атестації необхідно переглянути (перезатвердити) інструкції, правила, стандарти за кожною групою робочих місць.

Атестаційна комісія зобов'язана, зокрема, вивчити і зробити висновки про оснащеність робочих місць необхідними інструментами й засобами індивідуального захисту, їх відповідність, а також відповідність технологічного процесу, будівель, споруд, обладнання вимогам, зазначеним у проектно-конструкторській документації, стандартах і нормах з охорони праці.

За результатами проведеної атестації робочих місць робляться висновки про необхідність установлення обмежень при прийманні на роботу, пов'язаних із вимогами нормативних актів, про строки проведення інструктажів та їх необхідність, режими роботи тощо.

Тому комісія повинна уважно вивчити діючі переліки й списки, що надають працівникам додаткові права (на додаткову відпустку, достроковий вихід на пенсію, скорочений робочий день, видачу спецодягу, засобів індивідуального захисту, миючих і знезаражувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування) і пільги (доплати за шкідливі умови праці).

Одним із основних документів, який зобов'язує керівництво до виконання зобов'язань перед працівниками, в тому числі і у сфері охорони праці, є колективний договір.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ (далі - Закон) колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів [3].

Колективний договір - це документ, у якому узагальнюються і деталізуються основні вимоги законодавства, встановлюються загальні для всіх професій на підприємстві вимоги, у т.ч. в області охорони праці, а також узгоджуються питання, які відповідно до законодавства вимагають спільного рішення власника та трудового колективу (профспілкової організації). Хоче того чи ні, є чи ні працівник членом профспілки, зобов'язання, встановлені і взяті сторонами колективного договору, автоматично поширюються й на нього (ст.18 КЗпП). Не зупиняючись детально на аналізі колективного договору, звернемося до тих розділів, які стосуються охорони праці на підприємстві.

В текст колективного договору доцільно вносити тільки основні норми, для встановлення яких законодавством передбачається згода профспілкового комітету або рішення трудового колективу. З іншого боку, для дотримання вимог законодавства в частині ознайомлення працівників з їх правами, пільгами, компенсаціями за умови праці, а також виконання працівником покладених на нього обов'язків колективний договір підходить якнайкраще. Нагадаємо, що всі ці норми входять до програми вступного інструктажу, про проходження якого працівник розписується у відповідному журналі.

У текст договору вносяться пункти про створення (при необхідності) комісії про охорону праці, кількість уповноважених трудового колективу з питань охорони праці, які обираються, і затвердження відповідних положень. Також необхідно зазначити порядок і строки звільнення від основної роботи (зі збереженням середнього заробітку) уповноважених і членів комісії для виконання ними своїх громадських обов'язків.

Навіть якщо власник не збирається надавати додаткові пільги і гарантії своїм працівникам, до розділу колективного договору "Охорона праці" переносяться мінімальні державні гарантії за роботу у важких і шкідливих умовах, що дозволяє також виконати вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у частині узгодження умов оплати праці. І хоча спеціалісти не рекомендують "перевантажувати" колективний договір списками і переліками, що регламентуються нормативними актами, не зайвим буде все ж оформити такі документи, як додатки. Хоча б з метою попередження можливих недоліків при розробці інструкцій з техніки безпеки, оскільки колективний договір буде поширюватися на всіх, у тому числі прийнятих після його укладення, працівників.

Природно, що переліки і списки слід адаптувати до умов конкретного підприємства, зазначивши, працівники яких професій повинні проходити медогляд, профілактичний наркологічний огляд, які професії потребують фахового відбору. Що стосується додаткових відпусток, відпусток за ненормований робочий день, забезпечення спецодягом, миючими засобами, спецхарчуванням тощо, то і ці списки можуть стати додатками до колективного договору.

У обов'язковому порядку в текст колективного договору вносяться гарантії потерпілим на виробництві, порядок надання більш легкої роботи як потерпілим (ст.172 КЗпП), так і вагітним жінкам (ст.178 КЗпП). При цьому формулювати положення колдоговору необхідно таким чином, щоб при зміні законодавства не виникало додаткових обов'язків перед працівниками. Наприклад, у тексті положень, що встановлюють обов'язки власника, пов'язані з матеріальними затратами, зазначати, що такі права (пільги) "надаються у порядку і на умовах, передбачених законодавством".

Також у колективному договорі обумовлюється періодичність проведення атестації робочих місць за умовами праці, а після її проведення встановлюється перелік заходів з покращення умов праці, їх доведення до необхідних нормативів безпеки, гігієни праці, підвищення рівня охорони праці. Ці заходи включаються до колективного договору у вигляді додатка, у тексті можна визначити загальну суму коштів, що виділяється на ці заходи.

Важливо скласти дані заходи таким чином, щоб можна було провести їх фінансування за рахунок коштів фонду охорони праці підприємства. Згідно з переліком заходів, виконання яких може здійснюватися за рахунок фондів охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 02.06.99 р. № 102, такими заходами можуть бути: атестація робочих місць; забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту; впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів, пристроїв аварійного відключення; а також обладнання та пристроїв, що забезпечують захист від ураження електричним струмом; розробка, виготовлення і монтаж нових, реконструкція діючих вентиляційних систем, систем природного і штучного освітлення робочих місць, утеплення дверей, вікон, підлоги у виробничих приміщеннях; реконструкція та обладнання на виробництві гардеробних, душових, кімнат для приймання їжі. За рахунок коштів цього фонду можна створювати кабінети охорони праці, придбавати нормативні документи, періодичну літературу, проводити навчання і медогляди працівників, семінари з питань охорони праці.

Якщо в колдоговорі обумовити умови і порядок заохочення осіб, які "плідно працюють над покращенням стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища", то на такі цілі також можна використати кошти фонду охорони праці.

Правила внутрішнього трудового розпорядку дають можливість керівнику створити своєрідний регламент, що передбачає порядок вирішення тих чи інших питань у взаємовідносинах з підлеглими. У самих Правилах, наприклад, можна обумовити, які документи і в якій формі слід подавати у різних ситуаціях, пов'язаних з порушеннями трудового договору або відступами від нього, щоб, наприклад, встановити обґрунтованість перебування працівника на території підприємства у той чи інший момент.

Час початку та закінчення робочого дня встановлюються залежно від режиму роботи підприємства та графіків змінності (ст.ст.57, 58 КЗпП).

Перерви у роботі надаються, як правило, через 4 години після початку робочого дня (ст.66 КЗпП). Якщо неможливо або небажано встановлювати єдину для всіх працівників перерву, у Правилах слід дати розклад перерв по дільницях відділах, службах (знову ж з метою встановлення виробничої необхідності перебування на місці, де стався нещасний випадок). Також слід зазначити місце приймання їжі та обумовити необхідність дотримання правил пожежної безпеки при користуванні нагрівальними приладами, встановити заборону на паління в непередбачених місцях, у т.ч. безпосередньо на робочому місці.

Робота у вихідні дні і понаднормові роботи також вимагають згоди профспілки (ст.ст.64, 71 КЗпП). Допускаються тільки у виняткових випадках, передбачених законодавством, і на підставі наказу власника. Але у Правилах слід також зазначити про можливість і процедуру узгодження появи працівника на робочому місці у вихідні для нього дні і затримки після роботи з особистої ініціативи.

Для покращення умов праці на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» необхідно визначити, які заходи з охорони праці, окрім існуючих, потрібно провести та розрахувати необхідну суму коштів на їх запровадження. Для цього складається кошторис витрат на впровадження заходів з охорони праці (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1 Кошторис витрат на впровадження заходів з охорони праці

№	Назва заходу	Вартість одинці (грн.)	Кількість (шт.)	Сума витрат (грн.)
1	2	3	4	5
1	Придбання жалюзі для вікон у адміністративному приміщенні	500,00	9	4500,00
2	Придбання засобів індивідуального захисту для робітників	20	25	500
3	Придбання нового спецодягу для робітників	120,00	30	3600,00
4	Обладнання кімнати відпочинку для робітників	1500,00	1	1500,00
5	Придбання миючих засобів (щомісячно)	50,00	12	600,00
6	Обладнання душової кімнати для робітників	2000	1	2000
Всього:	12700

Запропоновані заходи планується реалізувати протягом другого півріччя 2007 року та першого півріччя 2008 року

Крім зазначених заходів потрібно включити в посадові інструкції для керівника кожного підрозділу пункт про обов'язок у повсякденній роботі керуватися „Положенням про управління охороною праці”, проводити прогнозування можливості виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час виробничого процесу.

Система управління охороною праці - це повсякденна діюча функціональна підсистема управління підприємством. Саме тому поліпшення стану охорони праці на підприємстві і підвищення її ефективності можливе лише за умови переходу від проведення окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю з чітким визначенням для кожного структурного підрозділу підприємства переліку і змісту завдань і функцій управління.

6. Шляхи вдосконалення обліку і аналізу витрат діяльності на прикладі ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж»

Результати зовнішнього контролю показали, що облік та аналіз на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» ведеться без порушень, з дотриманням вимог чинного законодавства. Облік на даному Товаристві ведеться за повною системою, що повністю відповідає характеру діяльності підприємства та дозволяє розкрити всю інформацію, яка є необхідною для зовнішніх та внутрішніх користувачів.

Первинний облік чітко регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88. Перелік первинних документів є повним, достатнім для підтвердження всіх здійснених господарських операцій. Проте, для підвищення ефективності первинного обліку слід:

помилки минулих періодів оформляти бухгалтерською довідкою;

частіше проводити інвентаризацію бланків суворої звітності, облік яких ведеться на позабалансових рахунках (наприклад один раз на півроку);

запровадити графік документообороту.

Адже добре відпрацьований документообіг забезпечить швидку обробку та раціональну систему зберігання документів, своєчасне отримання інформації відповідними управлінськими структурами, дозволить користуватися документацією у будь-який момент.

На ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» використовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку,але облік витрат ведеться не в журналах-ордерах, а у відповідних відомостях (відомість матеріальних витрат, відомість нарахування амортизації тощо).

Підприємство веде облік відповідно до повного плану рахунків з використанням лише дев'ятого класу витратних рахунків. Кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку витрат діяльності на даному Товаристві повністю відповідають чинному законодавству та затвердженому робочому плану рахунків. Проте, для поліпшення обліку та для кращого відображення інформації слід запровадити аналітичні субрахунки за рахунком 23 (в залежності від об'єктів обліку), 377 (за надійністю дебіторів) та за рахунком 70 (відображати дохід в залежності від форми оплати).

На початку календарного року видається Наказ про облікову політику. У Наказі про облікову політику ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» зазначені основні принципи ведення обліку на даному підприємстві та визначені права та обов'язки посадових осіб бухгалтерії. З урахуванням результатів дослідження обліку витрат Наказ про облікову політику слід доповнити наступними пунктами:

- запровадити графік документообороту;

- визначити порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;

- вказати перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, базу їх розподілу;

- визначити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Облік на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» не комп'ютеризовано і ведеться вручну, автоматизовано лише облік нарахування заробітної плати. Але в сучасних умовах господарювання для забезпечення ефективності діяльності підприємства, для підвищення точності та оперативності інформації облік повинен бути автоматизований. На даному Товаристві доцільно використовувати програму «1С: Бухгалтерія».

ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» готує всі п'ять форм фінансової звітності. Разом з тим, непрямий метод підготовки Звіту про рух грошових коштів є недосконалим. Для кращого розкриття інформації про зміни грошових коштів та їх еквівалентів протягом певного періоду слід використовувати прямий метод підготовки даного звіту. Оскільки результати фінансової звітності підкріплюються даними інвентаризації, інвентаризацію слід проводити частіше, наприклад, один раз на півроку.

З метою надання користувачам додаткової інформації, яку не розкрито у фінансових звітах, на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» формуют форму №5 Примітки. Подання даних у примітках підвищує правдивість та справедливість розкриття інформації, проте, доцільно більше уваги приділяти подіям, що сталися після дати балансу, адже дана інформація може свідчити про суттєві зміни у діяльності підприємства. Більше уваги слід надавати описовому характеру розкриття інформації у Примітках, а не цифровому.

Сьогодні все більшої актуальності набуває проблема узгодження бухгалтерського і податкового обліку. Незважаючи на значні труднощі та відмінності у веденні цих двох видів обліку, дана проблема може бути вирішена. Для гармонізації бухгалтерського обліку та податкових розрахунків потрібно, перш за все, змінити податкове законодавство та методичні засади Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, де використано терміни, принципи та класифікацію витрат і доходів. Потрібно визначити певні обмеження щодо включення витрат, визнаних у бухгалтерському обліку, до складу валових витрат.

Будь-яка діяльність суб'єктів господарювання пов'язана з витратами. Але в умовах ринкової економіки виникає проблема не стільки у визначенні витрат, їх розподілі та забезпеченні мінімізації, скільки в управлінні ними, визнані їх доцільності та досягнення необхідної їх прибутковості.

Результати структурно-динамічного аналізу показують, що витрати діяльності ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» за досліджений період не мають чіткої тенденції до зміни. У 2005 році спостерігається значне зниження витрат, а у 2006 році різке їх зростання. Визначальним в оцінці зміни витрат є їх еластичність до зміни фінансових результатів. Оскільки за останній звітний період збитки даного підприємства значно зросли, збільшення витрат діяльності є невиправданим.

Структурно-динамічний аналіз операційних витрат за економічним елементами свідчить, що продукція ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» є матеріаломісткою.

Отримана інформація, а також дані параметричного та факторного аналізу свідчать, що даному підприємству для оптимізації витрат необхідно вжити наступних заходів:

зменшити матеріаломісткість продукції, а відповідно і собівартість за рахунок впровадження нових технологій;

розширити спектр посадових осіб, з якими слід підписати договори про повну матеріальну відповідальність;

слідкувати за раціональним використанням матеріальних ресурсів, не допускати понаднормових витрат та псування, шукати вигідні умови закупки матеріалів, скорочувати витрати на їх транспортування та зберігання, використовувати замінники тощо.

Рівень проведення аналітичної роботи на даному підприємстві є недостатнім для існування Товариства у ринковому середовищі. Для прийняття ефективних управлінських рішень слід щоквартально проводити структурно-динамічний аналіз витрат діяльності, аналіз коефіцієнтів матеріаломісткості, матеріаловіддачі, питомої ваги матеріальних витрат у собівартості продукції тощо. Для даного підприємства доцільно проводити прогнозний аналіз витрат на наступний період, що дасть можливість правильно організувати роботу підприємства. Аналіз діяльності підприємства потрібно проводити, враховуючи особливості міжнародного досвіду.

Дослідження системи охорони праці на ТзОВ «Рівнепромсантехмонтаж» показали, що колективний договір можна доповнити певними пунктами. Зокрема у додатках можна зазначити інформацію стосовно додаткових відпусток, відпусток за ненормований робочий день, забезпечення спецодягом, миючими засобами,визначити гарантії потерпілим на виробництві, порядок надання більш легкої роботи потерпілим, обумовити умови і порядок заохочення осіб, які працюють над покращенням стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища.