Інвентарізація товарно-матеріальних ціностей та облік її результатів в системі управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і наук України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра бухгалтерського обліку

Курсова робота

на тему: «Інвентарізація товарно-матеріальних ціностей та облік її результатів в системі управління підприємством»

Виконавець:

Студентка 5-го курсу 1-ї групи

Заочної форми навчання

Воронова Ю.О.

Науковий керівник

Доцент Мазіна О.І.

Київ 2009

ЗМІСТ

Вступ

1. Економічна сутність та значення інвентаризації у діяльності підприємства

2. Теоретичні основи та законодавчо-нормативне регулювання інвентарізації

3. Економічна характеристика підпрємства

4. Організація та порядок проведення інвентаризації на підприємстві

5. Відображення результатів інвентаризації в обліку та звітності

6. Шляхи удосконалення інвентаризації та обліку її результатів

Висновки

Джерела використаної літератури

ВСТУП

Тема даної курсової роботи - „ Інвентарізація товарно-матеріальних ціностей та облік її результатів в системі управління підприємством ”.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань щодо сутності та особливостей проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та обліку її результатів на підприємствах торгівлі.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

- підбір та аналіз нормативних та літературних джерел, присвячених проблемам інвентаризації та бухгалтерського обліку;

- узагальнення отриманих даних;

- оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в результаті пересортиці, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Предметом дослідження в курсовій роботі виступає процес проведення інвентаризації, а об'єктом дослідження є торгівельне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Сяйво”.

Основними методами дослідження при розкритті теми курсової роботи стали:

- моделювання -- для опису сутності процесів, фактів, понять і необхідних взаємозв'язків;

- графо-аналітичний аналіз -- аналіз і підтвердження в певних координатах економічних постулатів і моделей;

- нормативний аналіз -- оцінка використання законодавчих і нормативних меж параметрів, показників, процесів, що виступають як індикатори державного регулювання і відіграють роль обмежень у прийнятті рішень в сфері інвентаризації та обліку;

- декомпозиція і композиція -- як прийоми оргпроектування для побудови структурних схем підпорядкованості процесів і прийняття рішень.

В роботі розкриті наступні питання:

- сутність інвентаризації матеріальних цінностей;

- економіко-правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури;

- економічна характеристика підприємства;

- інвентаризація товарно-матеріальних цінностей;

- бухгалтерський облік результатів інвентаризації;

- шляхи удосконалення інвентаризації та обліку її результатів.

При написанні роботи використовувались Закони України та інші нормативні акти, зокрема, правила (стандарти) бухгалтерського обліку, підручники, монографії, періодичні видання, аналітичні статті з бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, внутрішні документи ТОВ „ Сяйво ” тощо.

1. Економічна сутність та значення інвентарізації у діяльності підприємства

інвентаризація облік звітність товарний матеріальний

Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в результаті пересортиці, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація - це перевірка фактичної наявності з наступною оцінкою стану об'єкту контролю, якій притаманний комплекс наступних господарсько-правових ознак (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Сутність і зміст інвентаризації

Отже, інвентаризація є способом виявлення ,з наступним обліком, господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства.

Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку, а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також упорядкування складського господарства, оскільки при її проведенні одночасно перевіряють стан складських приміщень, правильність зберігання матеріальних цінностей, справність ваговимірних приладів.

Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів господарства розрізняють інвентаризацію повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всього майна підприємства і стану розрахункових відносин. Часткова інвентаризація охоплює окремі види засобів (грошових коштів у касі, готової продукції на складах тощо). Повна інвентаризація проводиться, як правило, перед складанням річного звіту, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (при зміні матеріально відповідальних осіб, приватизації державних підприємств тощо). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди доцільна, оскільки трудомістка і відволікає значну кількість працівників від основної роботи.

Інвентаризація - один з найважливіших прийомів контролю збереження власності, якісного стану сировини, матеріалів, готових виробів, правильності ведення складського господарства і поточного обліку.

Роль інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в житті організації взагалі важко переоцінити. Дані інвентаризації є найважливішій складовій функціонування організації, тому що важко уявити собі злагоджену роботу підприємства, якщо воно не має в своєму розпорядженні відомостей про те, якими товарно-матеріальними цінностями володіє. Для того інвентаризація і проводиться, щоб щорік надавати дані про фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей, а також для порівняння їх з даними бухгалтерського обліку, щоб згодом взнати, чи витрачалися вони, чи залишилися незмінними або ж були виявлені факти розкрадання. Інвентаризація дає уявлення про ресурси, що розташовуються, підприємства. Саме завдяки ній і даним бухгалтерського обліку організація може планувати і координувати свої дії в певних напрямах. За відсутності цих даних, організація працює мляво, не може планувати свою роботу на довгострокову перспективу. Крім того, інвентаризація має і санітарні функції. Без сумніву, в кожній організації є зіпсовані або непотрібні товарно-матеріальні цінності, про які все забули. Завдяки інвентаризації вони можуть бути виявлені, а надалі списані. Інвентаризація просто необхідна, коли виявляються факти розкрадання і псування товарно-матеріальних цінностей. За допомогою інвентаризації вони фактично підтверджуються, на підставі чого можна проводити розслідування. Інвентаризація - це ще і контроль за діяльністю матеріально відповідальної особи, тобто інвентаризація несе ще і контрольну функцію. Якби інвентаризація не проводилася, матеріальна відповідальна особа могла б в своїх інтересах використовувати товарно-матеріальні цінності, а в цьому випадку воно відчуває над собою контроль. Або узяти для аналізу самий життєвий приклад, з яким стикається майже щодня фактично кожен пересічний громадянин, приходивши на ринок за продуктами. Це пересортиця. Ні раз кожен з нас переконувався в тому, що просячи у продавця зважити кілограм борошна вищого гатунку, прийшовши додому, помічав те, що мука ця далеко не такої якості, якої ви просили. Насправді, продавець обдурив вас, видавши муку низького сорту за вищий. Природно, що коли проводитиметься інвентаризація, виявляться недостачі муки низького сорту і надлишки борошна вищого гатунку. Але приватним підприємцям це лише на руку, адже з цього вони отримують додатковий прибуток. Взаємозалік надлишків і недостач, пов'язаних з пересортицею, зробити легко, тому що для цього всього лише потрібне вирішення керівника, в даному випадку, приватного підприємця. І він із задоволенням дасть такий дозвіл, тому що в результаті цього він отримає прибуток. Але це ми узяли негативний приклад, хоча і реальний.

Якщо ж інвентаризацію, наприклад, проводитимуть зовнішні незалежні аудитори, взаємозалік дозволений не буде, оскільки вартість сортів значно відрізняється. Тобто інвентаризація і цього разу може допомогти виявити порушення, пов'язані з пересортицею. Тут знову розкривається контрольно-ревізійне значення інвентаризації. Не слід забувати і про адміністративну функцію інвентаризації. Вона полягає в тому, що в разі виявлення недостачі на матеріально відповідальне обличчя в адміністративному порядку накладається штраф або шляхом вирахування із заробітної плати, вилучається сума, рівна вартості цінностей, по яких виявлена недостача. В разі псування цінностей також буде виплачений штраф або оголошена адміністративна вимова.

На основі виявлених помилок в ході проведення інвентаризації, розробляються методи їх виправлення і недопущення в майбутньому. Відомо, що в порядку проведення інвентаризації виявляється безліч помилок, допущених при зберіганні цінностей, віддзеркалення в обліку їх руху. Крім того, не секрет, що після інвентаризації при перевірці виявляються помилки в інвентаризаційних описах і звіряльних відомостях. Це теж одна з функцій інвентаризації, яку я назвала такою, що методико-коректує, але за допомогою неї, як видно з назви, не лише можна виявити помилки, але і розробити прийоми і методи їх коректування виправлення, а також розробити стратегію по запобіганню подібним помилкам в майбутньому.

2. Теоретичні основи та законодавчо-нормативне регулювання інвентаризації

Основою здійснення облікової політики на торгівельному підприємстві повинна стати нормативно-правова база. Вона призвана акумулювати всі інформаційні потоки, що забезпечують створення сприятливих умов господарювання.

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка визначена переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти.

Нормативно-правові документи, що регламентують питання здійснення облікової політики представлені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика нормативно-довідкової інформації

№ п/п	Нормативний документ, ким і коли видане	Зміст	Використання у контрольно-реві-зійному процесі
1	2	3	4
1.	Конституція (Основ-ний закон) України. Прийнята ВР України 28.06.96р.	Проголошуються права та обо-в'язки суб'єктів підприємницької діяльності в Україні.	Забезпечення діяль-ності підприємства.
2.	Господарський Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV	Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.	Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
3.	Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. №996-XIV, зі змінами та доповненнями від 22.06.00 р.	Регламентує положення органі-зації бухгалтерського обліку в Україні.	На підставі вимог даного Закону роз-гляднуто основні принципи органі-зації бухгалтерсь-кого обліку розра-хунків з оплати праці.
4.	Закон України “Про господарські това-риства” від 19.09.91р. ВР 1577-12-ВР, зі змінами та доповненнями від 03.03.05р.	Встановлено види господарських товариств, порядок їх створення, діяльності, права і обов'язки учасників та засновників	З метою надання організаційної хара-ктеристики діяль-ності підприємства
5.	Закон України Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України, у ред. Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями	Об'єкти оподаткування, облік податкового зобов'язання з прибутку, порядок складання декларації, розрахунки з бюджетом	Використовуються для обліку оподаткування прибутку підприємств
6.	Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р., № 1681/97-ВР (зі змінами і доповненнями)	Цей закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.	Використовується для обліку податку на додану вартість
7.	Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Затверджене Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.04 р.	Це Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.	Використовується для правильного ведення касових операцій
8.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затв.наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87	Визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.	Застосовується до фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності.
9	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затв. Наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87	Визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.	Застосовується до балансів юридичних осіб усіх форм вла-сності.
10.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затв. Наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87	Визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.	Стосуються звітів про фінансові резу-льтати юридичних осіб усіх форм власності.
11.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. №20.	Визначається формування у бухгалтерському обліку інформа-ції про зобов`язання та розкриття її у фінансової звітності.	Для організації обліку зобов`язань незалежно від форм власності.
12.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290.	Встановлені загальні методо-логічні принципи обліку та відображення у звітності доходів підприємств.	Застосовується для організації доходів юридичних осіб усіх форм власності.
13.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" Затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. №318.	Встановлені загальні методологі-чні принципи обліку та відображення у звітності расходів підприємств.	Застосовується для організації витрат юридичних осіб усіх форм власності.
14.	Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом МФУ від 20.08.94 р., № 69.	Дана інструкція зазначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується її наявність, стан та оцінка, а також вказується періодичність її проведення.	Використовується для організації та проведення інвентаризації
15.	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.	Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових норм і видів діяльності.	Використовується для ведення обліку

Отже, як видно з таблиці 1.1, на сьогоднішній день інвентаризація як складова частина облікової політики підприємства висвітлюється дуже великою кількістю спеціальної літератури. В дослідженні обраної теми, скористаємось лише тією, що враховує специфіку практичної діяльності торгівельних підприємств.

Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних актів, що опосередковано впливають на облік операцій товариств.

3. Економічна характеристика підприємства.

Об'єктом дослідження в даній роботі виступає Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Сяйво”

Загальна інформація про підприємство наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Загальна інформація про підприємство

Показник	Характеристика
Найменування підприємства	Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво"
Місцезнаходження (поштова адреса)	03151, Київ, Молодогвардійська 21
Основні види діяльності (код)	(найменування)
71130	Оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації
71250	Роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації
71330	Громадське харчування недержавних організацій, крім споживчої кооперації
71500	посередницькі послуги при купівлі-продажі товарів народного споживання
72200	Зовнішня торгівля недержавних організацій
80400	Посередницькі послуги при купівлі-продажі продукції виробничо-технічного призначення
Чисельність працівників у на кінець звітного періоду (2002 р.)	61

Основними видами діяльності Товариства є оптова та роздрібна торгівля, надання послуг оренди наявних складських та виробничих приміщень.

Організаційна структура підприємства

Базове підприємство - ТОВ "Сяйво", зареєстровано в Шевченківській райдержадміністрації м. Києва 28 травня 1997 року. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в Радянському відділені “Укрсоцбанку”, здійснює свою господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, має відокремлене майно у вигляді основних і оборотних засобів.

ТОВ " Сяйво " здійснює оптову та роздрібну торгівлю товарами канцелярського та побутового призначення. Район діяльності м. Київ та Київська область. ТОВ "Сяйво " має склад для зберігання товарів, на території якого працює оптово-роздрібний магазин .

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства є: директор, заступник директора по комерційній діяльності та головній бухгалтер.

Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства та об'ємів діяльності. Структура підприємства та управління його підрозділами зображена на рис. 3.1 .

Размещено на http://www.allbest.ru/

Магазин	Торговий відділ	Транспортний відділ	Бухгалтерія	Інженерно-технічна частина	Плановий відділ

Рис.3.1. Організаційно-управлінська структура ТОВ " Сяйво ”

Управління підприємством покладене на директора, який призначає заступника: виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються директору.

В свою чергу, виконавчий директор керує відділами: транспортний, маркетинговий, постачання та збуту та йому підчиняється персонал працівників оптових торговельних складів. Кожен з цих відділів виконує свої функції.

Бухгалтерська служба, керована головним бухгалтером, ділиться на три секції: обліку товарно-матеріальних цінностей (здійснює облік товарно-матеріальних цінностей підприємства, а також покладені обов'язки по обліку основних засобів та нематеріальних активів);

Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій - здійснює облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, поставниками і покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками - (здійснює облік розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення касових операцій).

В зв`язку з невеликою чисельністю працівників підприємства та об`ємами виконуваної роботи, керівництво підприємства прийняло рішення, згідно якого в штатному розкладі секторів передбачено по одному бухгалтеру, котрі здійснюють облік згідно своїх посадових інструкцій. Головний бухгалтер узагальнює поступаючи дані і на основі їх складає баланс та необхідну звітність.

Дана структура бухгалтерської служби на підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем автоматизації та механізації праці бухгалтерів.

Опис обраної облікової політики

Бухгалтерський облік вівся відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV,та Плану рахунків бухгалтерського обліку від 30.11.1999 року № 291.Ведення бухгалтерського обліку здійснюється відповідно з принципами і методами, передбаченими Національним положенням (Стандартами) бухгалтерського обліку.

Одиницею обліку запасів визначається їх найменування. Первісна вартість запасів , що придбаються за плату, є собівартість, визначена згідно ст. 9 ПБО-9 "Запаси". Не включаються у первісну вартість запасів, а відображаються у витратах періоду понаднормативні втрати та недостачі товарів, витрати на збут, інші витрати, що не зв'язані з придбанням товарів. Запаси відображаються у бухгалтерській звітності за первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому їх вибутті оцінка здійснюється за методом середньозваженої собівартості та ціни продажу для роздрібної торгівлі. Запаси, що не приносять підприємству економічної вигоди у майбутньому, признаються неліквідними та списуються у бухгалтерському обліку, при складанні звітності не відображаються у балансі, а обліковуються на забалансовому рахунку 007.

Облік малоцінних швидкозношуваних предметів забезпечується в такому порядку:

- матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) менше

- одного року і вартістю менше 500 грн.- є МШП;

- амортизація нараховується в розмірі 100% в момент передачі їх в експлуатацію;

- облік переданих в експлуатацію МШП відображається у відомостях обліку залишків МШП у кількісному виражені на позабалансовому рахунку 007 "МШП в кількісному виражені";

- термін використання (експлуатації) активів визначається по кожному об'єкту окремо.

Нарахування амортизації на основні засоби здійснюється за методом зменшення залишку за нормами амортизації установленими за ставками передбаченими ст. 8.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР.

Інвентаризація основних засобів та матеріальних цінностей здійснюється станом на перше число жовтня кожного року.

Податковий облік ведеться відповідно до вимог податкового законодавства.

Оцінка фінансової стійкості підприємства характеризується визначенням відповідних коефіцієнтів: концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії); концентрації залученого капіталу; довгострокового залучення позикових коштів; фінансової залежності; маневреності власного капіталу; фінансової стабільності; співвідношення залучених і власних засобів; фінансового ліверджу; платоспроможності; рівня рентабельності власного капіталу.

Для визначення оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно користуватися даними фінансової звітності (Баланс форма № 1 і Звіт про фінансові результати форма № 2. У розрахунках використані звітні дані ТОВ „ Сяйво ” за 2002 р., (див. Додаток 1).

Для визначення вищевказаних коефіцієнтів користуємось кодами рядків і відповідними сумами статей Активу і Пасиву Балансу підприємства.

1. Коефіцієнт концентрації Власного капіталу (коефіцієнт автономії) визначається відношенням власного капіталу (Ряд. 380 Пасиву балансу) до балансової вартості господарських засобів (Ряд. 280 Активу балансу) за формулою:

(3.1)

За нормативом К > 0,5.

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу визначається відношенням суми залученого капіталу (Ряд. 480 усього за Розд. ІІІ + Ряд. 620 усього за Розд. ІV Пасиву балансу до загальної суми господарських засобів (Ряд. 280):

 (3.2)

За нормативом К < 0,5.

3. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів визначається відношенням довгострокових зобов'язань (Ряд. 480 - ІІІ розділ пасиву Балансу) до суми довгострокових зобов'язань (Ряд. 480) і Власного капіталу (Ряд. 380) за формулою:

(3.3)

За нормативом Кдз - зменшення.

4. Коефіцієнт фінансової залежності визначається відношенням суми господарських засобів (Ряд. 280 активу Балансу) до Власного капіталу (Ряд. 380 пасиву Балансу) за формулою:

(3.4)

За нормативом Кф3 < 0,5.

5. Коефіцієнт маневреності Власного капіталу визначається відношенням власних оборотних засобів (Ряд. 260 - Розділ ІІ активу Балансу - Оборотні засоби) за мінусом суми поточних зобов'язань (Ряд. 620 - Розділ ІV пасиву Балансу) до Власного капіталу (Ряд. 380 усього за розділом І пасиву Балансу) за формулою:

(3.5)

Норматив 0,5 зростання.

6. Коефіцієнт фінансової стабільності визначається відношенням власного капіталу до позикових коштів за формулою:

(3.6)

Норматив > 1.

7. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних засобів визначається відношенням суми Залученого капіталу і Поточних зобов'язань до Власного капіталу за формулою:

(3.7)

Норматив Ксп < 1.

8. Показник фінансового ліверджу визначається відношенням довгострокових зобов'язань до Власного капіталу за формулою:

(3.8)

Норматив - зростання.

9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті та в іноземній валюті до суми поточних зобов'язань за формулою:

(3.9)

Норматив > 0,2 - 0,3

10. Рівень рентабельності Власного капіталу визначається відношенням балансового прибутку до акціонерного капіталу за формулою:

(3.10)

Узагальнення результатів аудиту фінансових результатів і показників фінансової стійкості наведені в таблицях 3.2-3.3.

Таблиця 3.2

Основні показники фінансово-господарської діяльності

Найменування показника	Період	Відхилення
	За рік 2002 р.	За рік 2001 р.	абсолютне	у % до попереднього року
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (тис. грн.)	1299,9	1043	256,9	24,63%
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (тис.грн.)		29,6	-29,6	-100,00%
Чистий прибуток (збиток) (тис.грн.)	513,8	739,4	-225,6	-30,51%
Необоротні активи (тис.грн.)	5288,5	1514,4	3774,1	249,21%
Оборотні активи (тис.грн.)	725,9	292,7	433,2	148,00%
Довгострокові зобов'язання (тис.грн.)	3776,3		3776,3	-
Поточні зобов'язання (тис.грн.)	491,7	503,5	-11,8	-2,34%



Рис. 3.2. Динаміка чистого доходу та чистого прибутку ТОВ „ Сяйво ”.

Наведені в таблиці 3.2 показники фінансово-господарської діяльності та їх динаміка (рис. 3.2) свідчать про ефективність діяльності ТОВ „ Сяйво ”.

Хоча валовий доход підприємства збільшився в 2002-му році на 24,63% відсотка по відношенню до попереднього року, чистий прибуток підприємства зменшився на 225,6 тис. грн.. (30,51%) по відношенню до попереднього року і склав в 2002-му році 513,8 тис.грн.. Зменшення чистого прибутку в 2002-му році викликане появою довгострокових зобов'язань у розмірі 3776,3 тис. грн. До позитивних тенденцій слід також віднести збільшення оборотних активів на 249,21% і необоротних активів на 148% і зменшення поточних зобов'язань майже на 2,5%.

Таблиця 3.3

Аналіз показників фінансової стійкості в 2002-му році

Назва показнику	Формула розрахунку	Норматив	Значення	Коментар
			Попередній період	Базовий період
Коефіцієнт концентрації Власного капіталу (коефіцієнт автономії)	3.1	К > 0,5	0,70	0,29	фактичні дані підприємства перевищують норматив в 2001-му, але погіршуються в 2002-му році за рахунок збільшення зобов'язань. Коефіцієнт автономії у розмірі 0,7 в 2001-му підтверджує забезпеченість Власним капіталом на 70% наявності господарських засобів підприємства (активів) а в 2002-му відповідно на 29%.
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	3.2	К < 0,5	0,28	0,71	Поточний залучений капітал (поточні зобов'язання) складає 28 і 71% до наявних господарських засобів відповідно у 2001 і 2002-му роках.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	3.3		0,00	0,68	За нормативом Кдз - зменшення. На підприємстві в 2001-му році довгострокові залучення позикових коштів були відсутні, а в 2002 -му році з'явились значні довгострокові зобов'язання
Коефіцієнт фінансової залежності	3.4	Кф3 < 0,5	1,43	3,44	Існує фінансова залежність наявності, господарських засобів по відношенню до Власного капіталу яка протягом 2002-го року збільшилась майже в 2,5 рази.
Коефіцієнт маневреності Власного капіталу	3.5	0,5 зростання.	-0,17	0,13	Одержаний коефіцієнт маневреності Власного капіталу в 2001-му році (-0,17) підтверджує, що власних оборотних активів у підприємстві було недостатньо для маневреності Власного капіталу, цей показник значно покращився в 2002-му році, але все ще не відповідає нормативу.
Коефіцієнт фінансової стабільності	3.6	> 1	2,51	0,41	Одержаний фактичний коефіцієнт підтверджує фінансову стабільність підприємства в 2001-му році. (Власний капітал перевищував на 151% позикові кошти.) В 2002-му році Кфс погіршився і не відповідає нормативним значенням.
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних засобів	3.7	Ксп < 1	0,40	2,44	Одержаний фактичний коефіцієнт співвідношення залучених і власних засобів підприємства в розмірі 0,4 в 2001-му році підтверджує, що залучені кошти по відношенню до Власного капіталу складають 40%, тобто відповідають нормативу. В 2002-му році залучені кошти по відношенню до Власного капіталу складають 244% і значно перевищують встановлені нормативи
Показник фінансового ліверджу	3.8	Норматив - зростання	0,00	2,16	Довгострокові зобов'язання в 2001-му році відсутні, тому показник фінансового ліверджу дорівнює нулю. В 2002-му показник збільшився до 2,16.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	3.9	> 0,2 - 0,3	0,08	1,01	Платоспроможність поточних зобов'язань у грошових коштах та їх еквівалентах по відношенню до поточних зобов'язань складав всього 8 %, а в 2002-му році - 101%. Тобто в звітному періоді підприємство може повністю покрити поточні зобов'язання за рахунок грошових коштів
Рівень рентабельності Власного капіталу	3.10		0,59	0,29	Одержаний коефіцієнт підтверджує, що рентабельність Власного капіталу складає 59% і 29% в 2001 і 2002-му роках відповідно

4. Організація та порядок проведення інвентарізації на підприємстві

Методика проведення інвентаризації багатогранна і багатолика. Кожне підприємство має свої, суто індивідуальні, підходи до її проведення. Але найбільшого практичного застосування, на думку автора, набули такі методи.

Метод безперервної (перманентної) інвентаризації, який полягає в тому, що інвентаризацію на підприємстві проводять безперервно протягом усього року. Для її проведення необхідно визначити номенклатуру товарно-матеріальних цінностей, з тим щоб протягом року всі цінності були проінвентаризовані. Це дає змогу не тільки здійснювати систематичний контроль за наявністю, зберіганням і використанням цінностей на складах, а й виявляти недоліки та помилки в їх аналітичному (кількісному) обліку.

Заслуговує на увагу так званий книжний метод інвентаризації. При цьому методі проведення інвентаризації цінностей на складах передбачає застосування спеціальних книг, побудованих за принципом оборотних відомостей, де друкарським способом зазначено орієнтовну (сталу) номенклатуру цінностей. І комісії залишається лише порахувати ТМЦ та проставити кількість та ціни у цій книзі. Такий метод проведення інвентаризації особливо ефективний для спеціалізованих складів із постійною номенклатурою цінностей. Під час першої інвентаризації цінностей у цих відомостях відображають наявність цінностей звичайним способом, а при подальших на вкладках тільки зазначають їх вартість та кількість.

Не менш цікавою є інвентаризація з використанням партіонних та книжних карток. У разі використання такого методу члени комісії добирають цінності у порядку, зручному для перевірки, і водночас комісія заповнює на ці цінності інвентарні ярлики (зразок ярлика див. у Додатку 2), де зазначають назву цінностей, їхні номенклатурні номери, коди та інші реквізити. Потім ці ярлики використовують для складання описів. Ярлики заповнюються в одному примірнику і після складання описів зберігаються разом із цінностями. Що важливо, так це те, що на зворотному боці форми передбачена таблиця, в якій відображається рух ТМЦ під час інвентаризації. Як бачимо, такий метод проведення інвентаризації дозволяє не припиняти роботу складів на момент проведення інвентаризації, що актуально для підприємств з безперервним виробничим циклом.

Для вдосконалення процедур проведення інвентаризації ТМЦ на складах і базах підприємств бажано використовувати вимірювальну техніку та мірну тару. З метою механізації процесу інвентаризації можна застосовувати автоматичні лічильники, що забезпечують не тільки підрахунок цінностей, але й реєстрацію даних на магнітних чи паперових носіях інформації. Високоефективним способом нанесення та обробки інформації є використання фотоелементної лічильної техніки, яка з високою швидкістю здійснює підрахунок графічних позначок про наявність ТМЦ безпосередньо з машинних носіїв інформації.

Останнім часом на ринку продаж з'явилися великі фірми, в яких обсяги продажів вимірюються десятками, а то й сотнями мільйонів доларів на місяць. Природно, що для таких підприємств проведення інвентаризації потребує чималих матеріальних витрат та залучення значної кількості працівників. Одним із способів зведення таких витрат до мінімуму є поділ складських територій на зони, де процедури розвантажування та навантажування контейнерів розділені територіально. За такого методу інвентаризації контейнери по черзі доставляються до зазначених зон, де комісія перевіряє їх фактичний вміст і відображає ці дані в інвентаризаційних ярликах або книжних картках. При цьому обов'язковим є внесення до цих документів номенклатурних номерів товару, кодів контейнерів, назви та кількості цінностей, їх ціни тощо. Після реєстрації цих документів у спеціальному журналі комісія передає ці документи операторові для опрацювання на комп'ютері.

Можливий варіант, коли зазначені ярлики (картки) заповнюють матеріально відповідальні особи, а комісія лишень перевіряє правильність внесених даних і проставляє на цих документах порядковий номер та реєструє їх у спеціальному журналі.

Як видно, за такого методу необхідно чітко розподілити рух контейнерів за наперед відпрацьованими маршрутами, домогтися безумовного виконання своїх обов'язків складськими працівниками (водії карів, вантажники, комірники) - і витрати коштів та часу на проведення інвентаризації будуть мінімальними.

Для оформлення результатів інвентаризації на підприємствах використовуються форми типових документів, затверджених Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики). На жаль чи на радість, але на сьогодні затверджено зовсім мало форм (майже нічого), необхідних для оформлення результатів інвентаризації. Тому багато форм нам довелося запозичити із минулого (форми, які були затверджені Мінстатом СРСР), дещо модернізувавши їх, де це потрібно, з метою пристосування їх до вимог українського законодавства. Пункт 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, дозволяє нам це робити. А щоб такі форми мали юридичну силу, пропонуємо затвердити їх на рівні підприємства своїм (внутрішнім) наказом. Перелік усіх форм із зазначенням строку їх зберігання та кількості заповнюваних оригіналів наведено у Додатку 3.

Очевидним є те, що при частковій інвентаризації оформляються тільки ті документи, які стосуються окремо взятого об'єкта інвентаризації.

Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення. Слід застерегти не в міру легковажних керівників та бухгалтерів, які ставляться до цього етапу з недостатньою серйозністю, що на практиці наказ є основним внутрішнім документом, який регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, строки проведення інвентаризації та оформлення необхідної документації. В окремих випадках без нього правові інститути держави не візьмуть до розгляду будь-яку справу, що стосується інвентаризації. Тому при його складанні слід ретельно підбирати формулювання статей, включати до його змісту, на перший погляд, зайві пункти, які в майбутньому можуть відіграти вирішальну роль під час прийняття того чи іншого судового рішення за її наслідками. Приблизний зміст наказу наведений у Додатку 4.

Перед проведенням інвентаризації керівник підприємства збирає всіх причетних до інвентаризації осіб і проводить інструктаж з метою роз'яснення їм цілей, методів та порядку проведення інвентаризації, уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації, і таке інше.

До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції, відображають їх у складському обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Потім матеріально відповідальні особи дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі прибуткові і витратні документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їм для зберігання, знаходяться в приміщенні складу або інших місцях (приблизний зміст розписки наведений у Додатку 5).

Інвентаризація повинна проводитися в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності - з обов'язковою участю бригадира.

Якщо підрозділ здійснює реалізацію матеріальних цінностей за готівку, то насамперед підраховується наявність готівки:

- реєструються показники лічильників касових апаратів;

- готівка звіряється з показниками касового апарата.

При інвентаризації прибуткові й витратні операції з матеріальними цінностями, як правило, не здійснюються.

Також до початку інвентаризації перевіряється стан вимірювального господарства - точність ваг, важків та іншої апаратури.

Усі дані, отримані інвентаризаційною комісією під час інвентаризації, вносяться нею до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації), в яких назва цінностей і їх кількість наводиться в номенклатурі і одиницях виміру, прийнятих в обліку.

Щоб виключити можливість внесення змін без відома комісії, на кожній сторінці опису (акта) літерами проставляється кількість порядкових номерів цінностей (позицій), записаних на цій сторінці, і загальна кількість у натуральному вимірі, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо) вони відображені.

Виправлення і підчистки в інвентаризаційних описах не допускаються. Виправлення помилок здійснюється у всіх примірниках описів. При цьому неправильний запис перекреслюється однією лінією (щоб його можна було прочитати), а зверху наноситься правильний запис. Всі виправлення повинні бути застережені і завірені всіма членами комісії.

У разі якщо проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

При проведенні раптових інвентаризацій усі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках - завчасу. Вони повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку.

Якщо матеріально відповідальні особи виявляють після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки зазначених фактів та їх підтвердження здійснює виправлення помилок.

Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією з участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу (комори, секції тощо), де проводилась інвентаризація. При цьому звіряються з описом найбільш цінні матеріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попитом.

Прийоми і способи, якими користуються спеціалісти під час проведення контрольних перевірок оперативних та бухгалтерських даних, поділяють на загальні та часткові. До загальних можна зарахувати вищезгадані переважування, перемірювання, перерахунок тощо. Що стосується часткових, то один із способів, який знайшов практичне застосування, полягає ось у чому: до залишку товару відповідного найменування, визначеного в попередньому інвентаризаційному описі, що складений до початку облікового періоду, додають кількість облікових одиниць товару, що перевіряється, які надійшли за час після останньої інвентаризації (протягом періоду, що досліджується) і віднімають кількість одиниць цього товару, які вибули за цей період (у нашому випадку - рік). Отримана величина показує максимально точний (за умови, що попередня інвентаризація була зроблена правильно) залишок такого товару на кінець інвентаризаційного періоду, за який проводиться контрольна перевірка. В подальшому отриманий розрахунковий залишок товару порівнюють із залишками інвентаризаційного опису, а в разі потреби - із залишками оперативного (складського) обліку, які мали бути ідентичними. Розходження в цифрах свідчить про те, що облік, який здійснюється на цей момент на цьому підприємстві, перебуває в плачевному стані і потребує кардинальних змін.

При проведенні таких розрахунків суттєвим є те, що вартісні показники не завжди дають змогу визначити, скільки одиниць того чи іншого товару було реалізовано (оскільки ціна купівлі та реалізації одиниці товару може бути різною), при таких розрахунках бажано використовувати кількісні показники, які обов'язково потрібно брати із первинних документів.

На базі зробленого розрахунку не становить труднощів заповнити акт контрольної перевірки (див. Додаток 6).

При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.

Керівник підприємства повинен терміново після доповіді постійно діючої інвентаризаційної комісії розглянути питання про відповідальність першого складу робочої інвентаризаційної комісії, яка припустилася порушення при проведенні інвентаризації цінностей.

Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі (див. Додаток 7 - Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій.)

Наостанку - кілька слів про інші способи перевірки правильності даних бухгалтерського, оперативного обліку і результатів інвентаризації. Серед них важливим є спосіб порівняння даних прибутково-видаткових документів, що безпосередньо відображають рух товарно-матеріальних цінностей чи грошових коштів з документами, які фіксують ті ж самі операції в інших аспектах (наприклад, порівняння прибутково-видаткових накладних з їх оплатою, яка здійснюється за готівку або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок; перевірка даних книги касира-операціоніста з даними касових чеків і контрольних стрічок касового апарата; перевірка фактичного виконання робіт в натуральних показниках, оплачених за грошовими документами; перевірка об'єктивної можливості виконання операцій, відображених у документах, тощо).

Здебільшого цей спосіб використовують тоді, коли є підозра, що під час здійснення цих операцій відповідальними особами були допущені порушення, а документально ці операції оформлено правильно. Робоча комісія з якихось причин (чи то через недостатній досвід, чи за змовою з відповідальними особами) не зафіксувала цього в своїх документах.

Часто використовуються такі прийоми, як порівняння документів, що безпосередньо відображають рух ТМЦ та грошових коштів, з даними документів, якими оформлено інші операції, зумовлених першою операцією (зокрема, з даними про рух тари). Наприклад, якщо на підприємство надійшла одна тонна цукру, який упакований в мішки місткістю 50 кілограмів, а в обліку рахується 19 мішків тари, то очевидно, що десь криється навмисне чи ненавмисне викривлення облікових даних.

Порівняння даних оперативного обліку з даними бухгалтерського обліку застосовують для вивчення руху ТМЦ у тих випадках, коли є сигнали про причетність працівників бухгалтерії до виписування фіктивних документів, які відображають рух ТМЦ, чи взяття таких документів до обліку. І хоча дані оперативного обліку не можуть бути підставою для здійснення бухгалтерських записів, а отже, на його основі не можуть бути прийняті остаточні рішення щодо виявлених недостач (зловживань), але за документами оперативної звітності можна визначити справжній характер і обсяг операцій. Практичний досвід свідчить, що оперативний облік в більшості випадків найточніше відображає рух товарно-матеріальних цінностей чи грошових коштів.

5. Відображення результатів інвентарізації в обліку та звітності

На підставі порівняльних відомостей на складах та коморах або актів в магазинах та буфетах і протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії бухгалтер відображає в обліку результати інвентаризації товарів і тари. При цьому результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку та звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація.

Вартість виявлених при інвентаризації лишків товарів і тари зараховують на збільшення фінансових результатів звітного року. Вартість нестачі, псування або інших втрат в межах норм списується на собівартість реалізованих товарів, а в сумах, що перевищують ці норми, на винних фізичних та юридичних осіб. Невідшкодовані нестачі списуються за рахунок прибутку.

При цьому в документах, представлених для оформлення списання нестач цінностей понад норм убутку та втрат від псування, повинні бути зазначені заходи, прийняті по усуненню таких нестач та втрат. Висновки про факт псування цінностей повинні бути отримані від відповідної інспекції по якості.

Порядок відображення результатів інвентаризації подано в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Типові проводки з обліку результатів інвентаризації

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дт	Kт
Нестачо товарів
1. Якщо винна особі) не встановлена
1	Відображено суму нестачі у складі витрат звітного періоду	947	281,282
2	Відображено виявлену нестачу на позабалансовому рахунку	072
2. Якщо винна особа встановлена та нестача визнана ненормованою
1	Виявлено винну особу	-	072
2	Віднесено на винну особу суму фактичної нестачі	375	716
3	Відображено різницю між сумою до відшкодування, розрахованої згідно з діючим порядком, та балансовою вартістю запасів, яких не вистачає	375	719
4	Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету	719	642
5	Відображено суму відшкодування матеріальної шкоди	30	375
6	Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю товару	642	311
7	Відображено результат від проведеної інвентаризації	791 716	947 794
3. Якщо нестача в межах природного убутку
1	Відображено виявлену нестачу товару в межах норм природного убутку	902	282
2	Списано торгову націнку по товарах, нестача яких є в межах природного убутку (методом "червоного сторно")	902	285
4. Якщо нестача відбулась в результатів дії стихійного лиха (винна особа не встановлена)
1	Списано торгову націнку, що відноситься до товарів, яких не вистачає	285	282
2	Віднесено на витрати, пов'язані з нестачею товарів, різницю між обліковими цінами і сумою торгової націнки, що відноситься до товарів, яких не вистачає	991, 992, 993	282
3	Списано витрати пов'язані з нестачею товарів на фінансові результати	794	991, 992, 993

Приклад 1. На підприємстві ТОВ „ Сяйво ” виявлено псування товару, внаслідок чого товар повністю втратив свої якості та підлягає списанню. Втрати від псування (первісна вартість товару) склали 2000 грн. Винну особу не встановлено.

У бухгалтерському обліку цю операцію відображено наступним (табл. 5.2)

Таблиця 5.2

Відображення результатів інвентаризації в обліку

№ з/п.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума,
		Дт	Kт	грн.
1	2	3	4	5
Відображення операції із застосуванням рахунків класу 8
1	Списано первісну вартість зіпсованих товарів на витрати	84	281	2000
2	Відображено вартість списаних товарів на позабалансовому рахунку до з'ясування причин того, що трапилося	072		2000
3	Відображено коригування суми податкового кредиту звітного періоду на суму ПДВ, що відповідає вартості списаного товару (методом "червоне сторно"): (2000 грн. х 20%): 100% = 400 грн.	641	644	400
4	Списано суму коригування ПДВ на витрати	84	644	400
5	Відображено "закриття" рахунків класу 8	947	84	2400
6	Списано витрати на результати фінансової діяльності	791	947	2400
7	Списано вартість товару з позабалансового рахунка		072	2000
Відображення операції без застосування рахунків класу 8
1	Списано первісну вартість зіпсованих товарів на витрати	947	281	2000
2	Відображено вартість списаних товарів на забалансовому рахунку до з'ясування причин того, що трапилося	072		2000
3	Відображено коригування суми податкового кредиту звітного періоду на суму ПДВ, що відповідає вартості списаного товару (методом "червоне сторно"): (2000 грн. х 20%): 100% = 400 грн.	641	644	400
4	Списано суму коригування ПДВ на витрати	947	644	400
5	Списано витрати на результати фінансової діяльності	791	947	2400
6	Списано вартість товару з позабалансового рахунка	_	072	2000

Приклад 2. На підприємстві ТОВ „ Сяйво ” виявлено нестачу товару. Продажна вартість такого товару становить 900 грн. Сума торгової націнки, що припадає на товар, якого не вистачає, за даними розрахунку складає 300 грн. Встановлено винну особу. Індекс інфляції - 1. Розмір відшкодовуваного винною особою збитку становитиме: