Методика і організація обліку та аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО - ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дипломна робота

на здобуття освітньо - кваліфікаційного рівня

на тему :

«Методика і організація обліку та аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість»

Виконавець

Гординська Олена Сергіївна

Київ 2008

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА ЗНАЧЕННЯ

1.1 Історія розвитку податку на додану вартість

1.2 Сутність податку на додану вартість, його функція та значення

1.3 Характеристика фінансово - господарської діяльність ЗАТ „Концерн „Біг-М”

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПДВ

2.1 Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та відшкодування з бюджету

2.2 Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість по підприємству ЗАТ «Концерн «Біг-М»

2.3 Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом з ПДВ

2.4 Основні напрямки вдосконалення податку на додану вартість та удосконалення сплати ПДВ

РОЗДІЛ 3. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ЗАТ «Концерн «Біг-М»

3.1 Мета і завдання аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ

3.2 Аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету

3.3 Організація і методика проведення аудиту нарахування та сплати податку на додану вартість

3.4 Аудит податкового кредиту та податкових зобо'язань з ПДВ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА ЗНАЧЕННЯ

1.1 Історія розвитку податку на додану вартість

1.2 Сутність податку на додану вартість, його функція та значення

1.3 Характеристика фінансово - господарської діяльність ЗАТ „Концерн „Біг-М

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПДВ

2.1 Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та відшкодування з бюджету

2.2 Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість по підприємству ЗАТ «Концерн Біг-М»

2.3 Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом з ПДВ

2.4 Основні напрямки вдосконалення податку на додану вартість та удосконалення сплати ПДВ

РОЗДІЛ 3. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ЗАТ «Концерн «Біг-М»

3.1 Мета і завдання аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ

3.2 Аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету

3.3 Організація і методика проведення аудиту нарахування та сплати податку на додану вартість

3.4 Аудит податкового кредиту та податкових зобо'язань з ПДВ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Реформування економіки України зумовило значні зміни фінансового механізму її регулювання, зокрема податкової системи. Ця система стала однією з найважливіших у фінансових відносинах між державою і суб'єктами господарювання. До того ж вона є різноплановою і зачіпає практично всі аспекти діяльності підприємства. Хоч діюча система не всіма спеціалістами і практиками одночасно сприймається, проте вона постійно удосконалюється, що свідчить про намагання запровадити ефективно діючі відносини між державою і підприємствами, які поряд із формуванням бюджету, забезпечували б стимулювання і розвитку виробництва.

В сучасних умовах ринкової економіки ефективне управління підприємством залежить не тільки від внутрішнього але і зовнішнього середовища. Серед найважливіших чинників, які впливають на функціонування господарюючих суб'єктів, є податки. Саме їх вплив визначає в кінцевому підсумку результати діяльності підприємства, а значить й подальший розвиток та здійснення економічної діяльності.

Як відомо, податки посідають важливе місце в системі державного регулювання економіки. Фіскальна функція є чи не найважливішою функцією цього засобу макроекономічної політики у економіці країни, особливо на перехідному етапі для України.

Податки є невід'ємною частиною господарства держави як історичної форми задоволення колективних потреб. Це найважливіше джерело формування доходів держави, які, в свою чергу, використовуються на вирішення економічних, соціальних, оборонних завдань, на розвиток освіти, науки, культури. Держава не може існувати за рахунок лише добровільних, благодійних надходжень. Вона повинна мати бюджет із стабільним джерелом надходжень, роль яких виконують, в першу чергу, податки.

Перед сучасною податковою системою України стоїть складне завдання як по забезпеченню наповнення Державного та місцевих бюджетів для здійснення державою своїх функцій, так і по стимулюванню розвитку суб'єктів господарювання, адже якщо будуть багатими платники податків, буде багатою і держава.

Ці положення обумовлюють актуальність обраної теми дипломної роботи.

Предметом роботи виступає система оподаткування підприємств взагалі про податок на додану вартість окремо як один з головних факторів впливу на фінансовий стан.

Актуальність даної теми зумовлена тим що на підприємствах постійно виникають відносини з державою з приводу нарахування та сплати непрямих податків.

Метою написання дипломної роботи є наукове обгрунтування комплексу теоретичних та методологічних положень щодо нарахування та сплати податку на додану вартість.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання :

- визначити сутність та принципи оподаткування підприємства податку на додану вартість;

- дослідити вплив непрямого оподаткування на діяльність підприємства;

- дослідити динаміку, сучасний стан нарахування та сплати податку на додану вартість на прикладі досліджуємого підприємства;

- дослідити шляхи удосконалення системи непрямого оподаткування.

Розв'язання поставлених завдань дасть змогу знайти оптимальні шляхи здійснення господарської діяльності за умови функціонування сучасної податкової системи та визначити основні негативні фактори її впливу.

Дана тема була обрана для дослідження відносин підприємства з державою з приводу нарахування та сплати податку на додану вартість. Об'єктом роботи є підприємство яке сплачує податок на додану вартість Закрите акціонерне товариство „Концерн „Біг-М” м. Полтава.

Структурно дипломна робота складається з вступу, трьох розділів та висновку.

У першому розділі - „Економічна сутність ПДВ його функція та значення” - розкривається теоретичні питання сутності, принципів, стану та розвитку податку на додану вартість його функції та значення, та наведена характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства.

У другому розділі - «Дослідження організації обліку розрахунків з бюджетом з ПДВ» - наведено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, та порядок нарахування та сплати ПДВ, а також розрахунки з бюджетом та шляхи удосконалення ПДВ.

У трєтьому розділі - «Аудит розрахунків з бюджетом з ПДВ ЗАТ «Концерн «Біг-М» - розкрито мета і завдання аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ, наведено нормативне та інформаційне забезпечення аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ, описано методику і техніку проведення аудиту та порядок документального оформлення аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ.

Основними законодавчими актами, які використовувались для написання дипломної роботи є: Закони України про Державний бюджет України на 2005 - 2007 роки; Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.; Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість " від 1999.12.03, № 1274-XIV; Указ Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 1998.08.07, № 857/98; “Оподаткування в Україні податком на додану вартість” Бюлетень законодавства юридичної практики в України. -- 1998 р. - № 4; Постанова КМ України „Про деякі питання відшкодування сум податку на додану вартість та впорядкування розрахунків з бюджетом” від 1999.12.07, № 2215; Закон України про підприємства в Україні від 27.03.1991р., План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.12.99р. за №894/4185;

Висновки та рекомендації, зроблені в даній роботі, прийняті до уваги керівництвом аналізу даного підприємства з метою використання у практичній діяльності.

РОЗДІЛ I. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

1.1 Історія розвитку податку на додану вартість

Податок на додану вартість - порівняно новий вид податку. У 1954 році француз М. Лоре описав схему дії податку, здатного замінити податок з обороту. Цей податок вперше було випробувано в Республіці Кот-дІвуар у 1960 році, в 1967 році - у Данії та частково в Бразилії, у 1968 році - у ФРН і Франції. В 70 - 80х роках податок на додану вартість дістав широке розповсюдження, спочатку в країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше - в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово - розвинуті країни. Проте слід зауважити, що даний податок й досі не стягується в таких країнах як Австрія, Швейцарія, США. В кінці 80-х - на початку 90-х років ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р.

На даний момент він є важливою складовою частиною податкових систем більш ніж у сорока країнах світу, в тому числі в 17 європейських країнах. В Україні податок на додану вартість був введений в 1992 році Декретом КМУ “Про податок на додану вартість” і разом з акцизним збором замінив податки з обороту і з продажу.

На сьогоднішній день в Україні порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентується Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, який набрав чинності 01.10.1997 року та іншими нормативними актами.

Закон України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР, прийнятий Верховною Радою 3 квітня 1997р., містить 11 статей, якими визначено категорії платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Суть податку на додану вартість полягає у сплаті податку продавцем (виробником, постачальником)товарів, робіт, послуг з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів, робіт, послуг до стадії реалізації їх. Додана вартість створюється в процесі всього циклу виробництва і обігу товарів, починаючи із стадії виготовлення їх і закінчуючи реалізацією кінцевому споживачу.

Податок на додану вартість з відповідними ставками 21,875 та 28 % був введений в Україні в 1992 році. У 1993 році Україна впровадила нові ставки: 16,67 % -- для визначення суми ПДВ і 20 % -- для включення ПДВ у ціни реалізації. Та в України ці ставки проіснували недовго, з 15 травня 1993 року обчислення ПДВ знову почало проводитися за відповідними ставками 21,875 % і 28 %, що було зумовлено необхідністю збільшенню податкових надходжень в умовах надзвичайно великого дефіциту бюджету. З 1995 року ПДВ пропонується сплачувати за ставками 16,67 % та 20 %.

Відповідно податок сплачується на кожній стадії виробництва та обігу. Податок на додану вартість має широку податкову базу, охоплює всі види товарів і послуг. Продавець включає податок на додану вартість у вартість товарів та наданих послуг. Але і сам він сплачує податок на додану вартість за придбані ним товари, роботи, послуги.

Таким чином, сума сплаченого ним податку становить різницю між сумами податку отриманими від покупців за реалізовані товари і послуги та сумами податку сплаченими постачальникам при придбанні тих товарів і послуг, які необхідні в процесі виробництва оподатковуваних товарів і послуг. Платник податку має право на вирахування податку, сплаченого ним постачальникам. На цьому, власне і базується механізм дії податку на додану вартість.

Податок на додану вартість універсальний непрямий податок, який найбільшою мірою відповідає умовам ринкової економіки. Одна із властивих його ознак - економічна нейтральність: податок стягується за однією ставкою щодо всієї споживчої бази. Це створює йому перевагу порівняно з податком з обороту. Він має і важливі економічні наслідки: стимулює економічну активність, знижує витрати виробництва, сприяє покращенню якості продукції.

Основні напрямки в еволюції законодавства по податку на додану вартість у країнах, де цей податок діє, якраз і визначаються прагненням, з одного боку, посилити суто фіскальну функцію податку, а з іншого використовувати його з метою стимулювання економічного розвитку.

Українське законодавство про податок на додану вартість є надто динамічним тобто дуже часто вносяться зміни і доповнення. З часу прийняття першого закону видано ще чотири законодавчих акти, якими вносили зміни та доповнення до закону. Сьогодні податок на додану вартість в Україні регулюється Законом України ”Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року. Згідно з цим Законом всі підприємства незалежно від форм власності сплачують податок на додану вартість у загальновстановленому порядку.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Згідно із статтею 4 база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком податків на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із Законом України з питань оподаткування. Об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 %. Згідно із статтею 7 продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

1.2 Сутність податку на додану вартість, його функції та значення

Важливим напрямом фінансової діяльності підприємств є їх взаємовідносини з державою щодо сплати податків, зборів і платежів. Засади фінансової політики держави у сфері оподаткування детально відображено в спеціальних актах податкового права, серед яких найбільш суттєве значення для підприємств має закон України «Про податок на додану вартість».

Система оподаткування України - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджет і внесків у державні цільові фонди, стягнуті у встановленому порядку 55, с. 440

Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, а також платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення податків, повнотою і вчасністю їх сплати у встановленому законом порядку.

Вивчаючи цю тему, у першу чергу, необхідно з'ясувати сутність категорії податок, яка забезпечує вилучення й перерозподіл створеного внутрішнього продукту й формування централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Податки - особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини між юридичними й фізичними особами та державою в умовах ринку.

Податки - один з основних методів, який держава використовує для перерозподілу національного доходу та утворення бюджетних доходів суспільства 37, с. 92.

Податки - це встановлені вищим органом державної законодавчої влади обов'язкові платежі, що сплачують фізичні і юридичні особи у бюджет у розмірах і в терміни передбачені законом 55, с. 440

Сутність податків (платежів) як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками до бюджету відповідного рівня чи до державних цільових фондів. Платники здійснюють ці внески в порядку й на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування. Виникнення й існування податків та інших податкових платежів пов'язано з виникненням і функціонуванням держави. Держава не може існувати без податків, тому останні є вихідною категорією, що відображає істотні риси й властивості загальнодержавних фінансів. Податки і платежі, внесені платниками до бюджету, стають власністю держави і є матеріальною базою для фінансового забезпечення виконання нею соціально-економічних і політичних обов'язків.

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних державі для виконання своїх функцій. Ці взаємовідносини мають переважно односторонній характер - від платників до держави у вигляді сплати платниками відповідних податків до бюджету. У той же час у певному обсязі ці взаємовідносини мають і двосторонній характер, як від платників - державі, так і від держави - платникам податків: юридичним особам - у вигляді бюджетного фінансування різних заходів; фізичним особам - у вигляді виплати їм відповідних субсидій.

Податки мають суспільний зміст і матеріальну основу. Суспільний зміст виявляється в перерозподілі національного доходу, у тому, що вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Матеріальна основа податків полягає в тому, що вони є сумою грошових коштів, мобілізованих державою у платників податків.

Законодавство не дає чіткого розмежування понять податок, мито, збір.

Податок - це узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (у розмірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов'язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності.

Збори - це платежі, які державні органи стягують з платника за надання йому права на участь у виробництві або у використанні як матеріальних, так і нематеріальних об'єктів.

Мито стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дій і видачу документів, що мають юридичне значення. Так, митні органи стягують платіж за ввезення та вивезення товарів (перевезення через митний кордон держави), суди стягують державне мито за подання позову тощо.

У сучасних умовах податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулятивну.

Фіскальна функція є основною функцією оподаткування, її зміст полягає в тому, що за її допомогою шляхом стягнення (сплати) встановлених державою податків і податкових платежів утворюються державні грошові фонди, що являють собою матеріальну умову існування держави й здійснення нею внутрішньої та зовнішньої політики. Держава має отримувати не лише достатню кількість податків, а й отримувати їх своєчасно, щоб у встановлені строки фінансувати відповідні витрати бюджету. За допомогою фіскальної функції податків відбувається одержавлення частини національного доходу, який створюється в народному господарстві країни. Отже, фіскальна функція податків створює об'єктивні умови для втручання держави в економіку, в економічні відносини, тобто обумовлює функціонування регулятивної функції.

Сутність регулятивної функції податків полягає в тому, що вони впливають на різні сторони діяльності їх платників. Так, податки значною мірою впливають на відтворення, стимулюючи або стримуючи темпи його розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, розширюючи або скорочуючи платоспроможний попит населення тощо. Завдяки цьому держава має змогу свідомо використовувати податки з метою регулювання необхідних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства.

Закон України «Про податкову систему України» визначає суб'єкт, об'єкт, одиницю оподаткування, принципи та класифікацію податків і зборів. [37, c. 93-95]

Суб'єкт оподаткування - це виробник або продавець товару, який згідно із законом виступає як юридичний платник податку, тобто вносить до бюджету суму податку від реалізованого товару, продукції чи надання послуг.

Об'єкт оподаткування - це те, що обкладається податком, база оподаткування відповідним податком. Об'єктом оподаткування можуть бути доходи в широкому значенні, прибуток, рента, дивіденди, заробітна плата, рухоме і нерухоме майно, земля, вартість продукції, робіт, послуг, операції із цінними паперами, користування природними ресурсами, майно юридичних і фізичних осіб, додана вартість продукції і товарів, інші об'єкти, визначені в Законі України «Про систему оподаткування».[37, c. 96]

Залежно від систем оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі (рис ).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Класифікація податків

Прямі - це такі, які утримуються із доходу, який оподатковується. Непрямі податки - це податки, які включаються в ціну товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються безпосередньо з доходів працівника (власника), а їх виплачує підприємство.

До непрямих податків відносяться наступні податки:

- Податок на додану вартість;

- Акцизний збір;

- Мито.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу; його сума входить до ціни продажу товарів (робіт, послуг) і сплачується кінцевим споживачем. Буквально - це податок на додану вартість, створену на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

Додана вартість - це прибуток, заробітна плата з нарахуваннями на неї, амортизація та інші витрати, пов'язані власне з виробничим процесом 58, с. 291.

Платниками ПДВ являються як резиденти так і нерезиденти; фізичні і юридичні особи; тобто -- це всі юридичні особи та громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу та іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання.

До фізичних осіб - платників ПДВ -- відносяться громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством або ввозять (пересилають) товари на митну територію України.

До юридичних осіб - платників ПДВ -- відносяться створені згідно законодавства України:

- прибуткові підприємства і організації;

- неприбуткові підприємства і організації;

- філії, відділення, відокремлені підрозділи підприємств і організацій;

- інші субєкти підприємницької діяльності, а також створені згідно законодавства інших держав:

- міжнародні неурядові організації та міжнародні обєднання;

- іноземні юридичні особи, їх філії та представництва, які мають розрахунковий рахунок в установах банків України та здійснюють підприємницьку діяльність на території України.

Отже, податок на додану вартість - це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до цін на товари, роботи, послуги, які їм продаються, а сплачують до бюджету цей податок продавці товарів, робіт і послуг.

Згідно статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. платником податку являється особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. визначені платники податку на додану вартість (схема екс.11.2 книга):

Згідно ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР податок становить 20% бази оподаткування, та при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0%. (встав. Табл..11.6 книга)

База оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) (п. 4.1 Закону України «Про ПДВ») визначається виходячи із їх договірної (контрактної) вартості за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів). До складу договірної (контактної) вартості включаються любі суми засобів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через любу третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеною статтею 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (схема 3 екс. ) екс.табл. встав.11.4) та додається до ціни товарів, робіт, послуг.

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. обєктом оподаткування є операції платників податку з (схема ).екс.11.3. (схема 1.4) екс.2

У п. 3.2 статті 3 наведені операції, які не є суб'єктом оподаткування.

Законом України № 168/97-ВР 03.04.1997 р. в ст. 5 наведено операції, звільнені від оподаткування податком на додану вартість:

1. Операції з продажу:

- вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами;

- товарів спеціального призначення для інвалідів (у відповідності з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України);

- лікувальних засобів і виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому порядку (в тому числі надання послуг з їх продажу аптечними закладами);

- книг вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників, навчальних посібників, періодичних друкованих видань масової інформації вітчизняного виробництва (включаючи доставку);

- путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей;

- товарів (робіт, послуг) для власних потреб дипломатичних представництв, консульських закладів і представництв міжнародних організацій в Україні;

- товарів (робіт, послуг) (за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу) підприємствами, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів. На цих підприємствах інваліди повинні складати не менше 50 % від загальної чисельності працюючих, а їхній фонд оплати праці - не менше 25 % від загальних затрат на оплату праці.

2. Операції з надання послуг:

- з ремонту шкіл, дошкільних установ, інтернатів, установ охорони здоров'я, з обробки землі багатодітним сім'ям, інвалідам, одиноким особам і особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним установам, інтернатам, установам охорони здоров'я в сільській місцевості сільськогосподарськими виробниками;

- з вищої, середньої спеціальної, середньої, професійно-технічної і початкової освіти установами освіти, які мають відповідний дозвіл;

- з виховання і освіти дітей музичними школами, художніми школами, школами мистецтв;

- закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг;

- з доставки пенсій і грошової допомоги населенню.

3. Операції з виконання робіт:

- за кошти інвесторів з будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни, членів сімей військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов'язків;

- з будівництва житла, яке здійснюється за кошти фізичних осіб і передачі його у власність тим же фізичним особам.

4. Операції з передачі:

- земельних ділянок, які знаходяться під об'єктами нерухомості чи незабудованої землі;

- рухомого складу однією залізницею чи підприємством залізничного транспорту іншим залізницям чи підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності.

5. Операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу, добутих на українських суднах.

Визначення доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, котрі даний господарський суб`єкт заплатив при купівлі товарів (робіт, послуг). Якщо виходити з того, що додана вартість - це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в цьому випадку додана вартість визначається шляхом додавання її складових елементів - заробітної плати, відсотків, ренти і прибутку.

Показник доданої вартості можна визначити як різницю між вартістю реалізованої продукції і затратами на її виробництво й реалізацію, між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель.

Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов'язаний значний недолік податків цієї групи - кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, котрі були сплачені раніш, на попередніх етапах руху товарів. Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об'єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а додана вартість, що зберігає переваги податку з обороту але в той самий час ліквідує його головний недолік - кумулятивний ефект.

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи і послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень від цього податку. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Крім того, оподаткування добавленої вартості, а не обсягу реалізації, сплата податку пропорційно вартості, знову створеній саме на цьому етапі виробництва товару, наближають ПДВ до прямих податків з точки зору прогресивності об'єкта оподаткування.

До найбільш цінних економічних переваг податку на додану вартість належить його здатність не спотворювати поведінку платників як учасників господарсько - комерційного процесу, не міняти економічних рішень під впливом ПДВ.

Проте, необхідно також враховувати те, що використання податку на додану вартість характеризується не лише його позитивними сторонами. Цілий ряд спірних, або негативних моментів роблять дуже актуальними дискусії щодо необхідності справляння даного податку. Розглянемо деякі з цих моментів.

Являючись, в принципі, податком на кінцеве споживання, який лягає на населення і бюджетну сферу, ПДВ при досить високій ставці і високих темпах інфляції перетворюється в один із факторів, що стримують розвиток виробництва. Відбувається це внаслідок зростання цін і стримування на основі цього можливостей оплати покупцем товарів (робіт, послуг). Звісно, ці кошти повернуться до покупця (або з бюджету, або в той момент, коли він сам реалізує продукцію), але при умові, що ланцюг актів реалізації не перерветься або настане з певним кроком "запізнення", коли частково ці кошти будуть обезцінені інфляцією.

Зайнявши домінуючі позиції в світовій податковій системі, ПДВ зберігає й деякі негативні риси, пов'язані з можливістю ухилення від його сплати. Тому в системі ПДВ виключне значення має досконалий і вичерпний бухгалтерський облік, реєстрація всіх операцій.

Податок на додану вартість має свої переваги та недоліки. (рис )

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення.

Обчислення та стягнення ПДВ потребують чіткого визначення об'єкта оподаткування -- доданої вартості. Вона є часткою повної вартості товару чи послуги. Повна вартість товару чи послуги має такі складові частини: по-перше, вартість сировини та матеріалів, а також послуг виробничого характеру, що відносяться на собівартість; по-друге, заробітна плата працівників, які займаються виготовленням цього товару чи наданням послуги; по-третє, прибуток. Очевидно, що перша складова частина вартості товару чи послуги не залежить від зусиль виготовлювача, вона суто арифметично включається в певну. Вартість товару чи послуги. У свою чергу, заробітна плата і прибуток є тими частинами повної вартості, які створюються на цьому етапі в процесі виробництва, а тому є добавленою вартістю. Обчислити її обсяг можна двома методами: перший - від повної вартості відрахувати вартість сировини матеріалів та послуг виробничого характеру; другий - скласти величини заробітної плати і прибутку. Найзручнішим, а тому найпоширенішим методом є перший, він застосовується в нашій державі. Обчислення доданої вартості на кожному етапі виробництва товарів і надання послуг дає змогу уникнути подвійного оподаткування і створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх, етапах їх виробництва й реалізації.

Недоліком податку на додану вартість є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення. Податок на додану вартість

переваги

виступає фактором, що регулює розмір заробітної плати і ціни

виступає фактором, що ліквідує лишні ланки господарського управління

виступає фактором, що стримує кризу надвиробництва і прискореного витіснення з ринку слабких виробників

володіє економічними і організаційно-технічними перевагами стягнення, простотою нарахування

володіє нейтральністю по відношенню до платників, до переміщення товарів і послуг, розміщення ресурсів

володіє механізмом взаємної звірки платниками податкових зобов'язань

дає можливість отримувати кон'юнктурний прибуток, стримувати неоправданий ріст цін

недоліки

виступає фактором, що стримує розвиток виробництва

виступає фактором, що стимулює інфляцію

виступає фактором, що негативно впливає на високотехнологічні і наукоємкі виробництва

володіє масовим регресивним характером як моментально, так і в часі

володіє можливістю ухилення в умовах недосконалого бухгалтерського обліку

потребує підготовки громадської думки, пояснювальної роботи з платниками, професійної підготовки персоналу податкових органів

Рис. 1.6. Переваги і недоліки податку на додану вартість

Для обчислення податку на додану вартість може застосовуватись як одна, так і декілька ставок. 3 точки зору податкової адміністрації найкраще мати єдину уніфіковану ставку, щоб полегшити контроль за стягненням податку. Але, як правило, існують декілька ставок на різні групи товарів; що зумовлюється соціально-політичними чинниками.

Якщо здійснювати оцінку ПДВ, який стягується в Україні, слід зазначити його ефективність лише у фіскальному аспекті. В умовах відсутності об'єктивних чинників, таких, зокрема, як розвинуті ринкові відносини, система автоматизованого контролю тощо, переваги цієї форми оподаткування не проявляються.

З метою зменшення випадків ухилення від сплати ПДВ до обєктів оподаткування відносять:

- обороти з реалізації товарів, робіт, послуг без оплати іх вартості в середині підприємства для потреб власного споживання, а також для своїх працівників;

- обороти з передачі товарів, робіт, послуг без оплати їх вартості;

- обороти з передачі безоплатно або з частковою оплатою товарів, робіт, послуг іншим підприємствам або громадянам;

- та інше.

У громадян, які займаються підприємницькою діяльністю теоретично обєкт оподаткування - це чистий доход, тобто різниця між реалізацією та фактичними матеріальними витратами, включаючи ПДВ на виробництво товарів.

Об єктом оподаткування податку з продажу (купівлі) у сфері оптової або роздрібної торгівлі є валовий доход на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів, тобто оподаткування проводиться лише один раз, на одному ступені руху товарів.

Податок з обороту також стягується з обороту але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим повязаний значний недолік податків цієї групи -- кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в обєкт оподаткування включаються податки, котрі були сплачені раніше, на попередніх стадіях руху товарів.

У загальній системі податків та обовязкових платежів податок на додану вартість посідає особливе місце. Цей податок, що охоплює найбільшу кількість субєктів господарювання, є одним з основних джерел наповнення Державного бюджету України. Податок на додану вартість має високо ефективність з фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботу і послуги. Сприяє вагомому зростанню доходів держави від цього податку. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма субєктами підприємницької діяльності. Універсальні, тобто єдині, ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни.

Також до переваг податку на додану вартість можна віднести і його роль “вбудованого стабілізатора” економічного циклу. Багатовіковий досвід ефективного функцінування податкових систем розвинутих країн привів до розуміння, що сучасна бюджетна система має властивість помякшувати циклічні коливання економіки, навіть якщо не проводяться ніякі дискреційні заходи. Це, так звана, автоматична, або вбудована, стабільність бюджетної системи. Податок на додану вартість, один з непрямих податків, який виконує роль “вбудованого стабілізатора” економічного циклу.

Ефективність дії непрямих податків, а отже і податку на додану вартість, як “вбудованих стабілізаторів”, залежить від двох основних факторів. Перший -- це частка ВВП, яка вилучається державою. Другим фактором є еластичність податкової системи -- показник, який відбиває зміну величини податкових надходжень залежно від зміни величини ВВП або національного доходу. Кожен окремий податок впливає на еластичність податкової системи України залежно від еластичності цього податку і питомої ваги податку в загальній сумі податкових надходжень. Збільшення першого і другого факторів збільшує еластичність податкової системи в цілому.

Еластичність окремого податку визначається, по-перше, еластичністю обєкта оподаткування щодо ВВП; по-друге, видом податкових ставок: фіксовані ставки зменшують еластичність надходжень від відповідного податку, в той час як процентні ставки призводять до її збільшення.

В Україні порядок обчислення і сплати регламентується такими документами:

Декретом Кабінету Міністрів України «Про податок на додпну вартість» від 26 грудня 1992р. № 14-92;

Декретом Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки» від 30 квітня 1993 р. № 43-93;

Законом України «Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України «Про податок на додану вартість» та «Про акцизний збір» від 19 листопада 1993 р.;

Інструкцією Головної державної податкової інспекції України «Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість» від 10 лютого 1993 р; № 3 та ін.

Обчислення та стягнення ПДВ потребує чіткого визначення обєкта оподаткування --доданої вартості. Вона є часткою нової вартості товару чи послуги. Повна вартість товару чи послуги має такі складові:

1. Вартість матеріалів чи сировини, а також послуг виробничого характеру, що відносять на собівартість;

2. Заробітна плата працівників, які займаються виготовленням цього товару чи наданням послуги;

3. Прибуток.

Очевидно, що перша складова частина вартості товару чи послуги не залежить від зусиль виготовлювача, вона суто арифметично включається в нову вартість товару чи послуги. У свою чергу, заробітна плата та прибуток є тими частинами нової вартості, які створюються на цьому етапі в процесі виробництва, а тому є добавленою вартістю.

Обчислити її обсяг можна двома методами:

перший -- від повної вартості відраховується вартість сировини, матеріалів, послуг виробничого характеру;

другий -- скласти величини заробітної плати та прибутку.

Найзручнішим і найпоширенішим є перший метод, він і застосовується в Україні.

Обчислення доданої вартості на кожному етапі виробництва товарів і надання послуг дає змогу уникати подвійного оподаткування і створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах виробництвах в реалізації.

З точки зору податкової адміністрації найкраще мати єдину уніфіковану ставку, що полегшить контроль за стягненням податку. Але, як правило, існують декілька ставок на різні групи товарів, що зумовлюються соціально-політичними чинниками. В Україні відповідно до Закону України “Про податок на добавлену вартість обєкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків, а також податок обчислюється за нульовою ставкою.

В Україні на даний час встановлено дві ставки: 20% та 0%. Ставка 20% є домінуючою, нею оподатковується переважна більшість товарів, робіт, послуг, вона застосовується при включенні ПДВ у ціни реалізованих товарів, робіт, послуг, а для обчислення ПДВ до обороту, що включає у себе суму цього податку, застосовується коефіцієнт 0,1667 (20%/120%).

1.3 Характеристика фінансово-господарської діяльністі ЗАТ «Концерн «Біг-М»

Закрите акціонерне товариство «Концерн «Біг-М» створено на підставі Закону України „Про господарські товариства” та Закону України „Про підприємства України”.

У своїй діяльності підприємство керується чинним законодавством України, Установчим договором та статутом.

ЗАТ «Концерн «Біг-М» є юридичною особою з моменту державної реєстрації, має самостійний баланс, власну печатку із своїм найменуванням.

Товариство має майнові і особисто немайнові права та несе обов'язки, може бути позивачем та відповідачем у суді, має право від свого імені укладати будь-які договори, контракти та угоди.

Основним видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація лікеро-горілчаної продукції.

Підприємство «Концерн «Біг-М» є платником ПДВ і має свідоцтво платника податку на додану вартість (Додаток )

Закрите акціонерне товариство «Концерн «Біг-М» розташоване за адресою: Полтава, вул. Продовольча, 2 А.

Згідно наказу про облікову політику (Додаток ) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції № 291 за журнально-ордерною формою.

ЗАТ «Концерн «Біг-М» є суб'єктом малого підприємництва, тому при складанні фінансової звітності керується П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", яка складається з двох форм: Баланс (ф. №1-м) і Звіт про фінансові результати (ф. №2-м) (додатки , , .)

В веденні бухгалтерського обліку підприємство користується загальним Планом рахунків бухгалтерського обліку за виключенням 8-го класу.

Для дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств необхідно провести оцінку фінансового стану підприємства.

Важливим напрямом оцінки фінансового стану суб'єкта господарювання є аналіз його майнового стану за інформацією бухгалтерського балансу. Майновий стан підприємства характеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна) і пасивів (власного капіталу і зобов'язань). Майно товариства складають основні фонди, оборотні кошти та інші цінності, вартість яких відображається в балансі товариства.

Аналіз майнового стану підприємства проводиться за допомогою скороченого аналітичного балансу, який утворюється з вихідного балансу шляхом об'єднання в окремі групи однорідних за своїм складом та економічним змістом статей.

Враховуючи структурну побудову активу балансу (рис. 1.7, 1.8). в таблиці 1.7. і 1.8. наведено актив та пасив скороченого аналітичного балансу.

Рис. 1.7. Структурна побудова активу балансу

В залежності від змісту інформації балансу підприємства активу скороченого аналітичного балансу можна розширити за рахунок включення додаткових видів майна.



Рис. 1.8. Структурна побудова пасиву балансу

Таблиця 1.1.

Актив скороченого аналітичного балансу ЗАТ «Концерн «Біг-М» за

2005 - 2007 роки (тис. грн.)

№ № п/п	Види активів (майна)	Значення за даними активу балансу
		2005 р.	2006 р.	2007 р.
	Майно - всього	1514,30	3060,80	3168,70
1	Необоротні активи	1125,50	1903,70	2216,40
1.1	Основні засоби	329,70	1343,10	1540,00
2	Оборотні активи	293,80	1089,30	659,50
2.1	Оборотні виробничі фонди	145,60	246,10	195,50
2.1.1	Виробничі запаси	145,60	246,10	195,50
2.2	Фонди обігу	148,20	843,20	464,00
2.2.1	Готова продукція і товари	44,50	166,40	89,10
2.2.2	Поточна дебіторська заборгованість	100,50	648,50	369,00
2.2.3	Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	0,20	1,4	1,60
2.2.4	Інші оборотні активи	3,00	26,90	4,30
3	Витрати майбутніх періодів	95,00	67,80	292,80

Показники скороченого аналітичного балансу досліджують з використанням прийомів горизонтального і вертикального аналізу. Горизонтальний аналіз визначає абсолютні й відносні відхилення величин окремих видів активів і пасивів за звітний період, а також у динаміці за ряд років, і дозволяє дати якісну характеристику виявлених змін.

Таблиця 1.2.

Пасив скороченого аналітичного балансу ЗАТ «Концерн «Біг-М» за 2005 - 2007 роки (тис. грн.)

№№ п/п	Види пасивів (джерел формування капіталу)	Значення за даними активубалансу
		2005 р.	2006 р.	2007 р.
	Джерела формування капіталу - всього	1514,30	3060,80	3168,70
1	Власний капітал	-411,10	175,00	-492,00
1.1	Статутний капітал	840,00	840,00	840,00
2	Зобов'язання	1925,40	2885,80	3660,70
2.3	Поточні зобов'язання	1925,40	2885,80	3660,70
2.3.1	Кредиторська заборгованість	327,30	913,80	1173,50

Вертикальний аналіз передбачає вивчення структури активу й пасиву балансу, тобто питомої ваги окремих видів майна та джерел формування капіталу в загальному підсумку розділів та у валюті балансу в цілому, а також оцінку змін, які відбуваються в структурі. Перевагою вертикального аналізу порівняно з горизонтальним є можливість зіставлення структурних показників різних за розміром капіталу підприємств аналогічного напрямку діяльності, а також структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Структурні зрушення дають змогу вивчити внутрішні негативні і позитивні зміни, які відбуваються на підприємстві з його активами, власним капіталом і зобов'язаннями. Порівнюючи структурні зміни, можна зробити висновок про те, через які джерела поповнювався капітал і в які активи він був вкладений. Крім того, структурні показники пом'якшують негативний вплив інфляційного чинника. [57, c. 33]

При оцінці майнового стану підприємства прийоми горизонтального і вертикального аналізу скороченого аналітичного балансу тісно поєднуються з розрахунком показників структури, абсолютної та відносної зміни активів і пасивів, а також зміни питомої ваги. За даними балансів (додатки , , ) в табл. 2.3., 2.4. проведемо аналіз відповідно майна та джерел формування капіталу підприємства. Графи 1, З, 5, 7, 8 відносяться до горизонтального аналізу, графи 2, 4, 6, 9 - вертикального аналізу балансу.

Таблиця 1.3.

Горизонтальний та вертикальний аналіз майна ЗАТ «Концерн «Біг-М» за 2005-2007 рр. (станом на кінець року)

№ з/п	Види активів (майна)	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Зміни (+;-)
		сума, тис. грн.	у % до під- сумку	сума, тис. грн.	у % до під- сумку	сума, тис. грн.	у % до під- сумку	суми, тис. грн.	Пито-мої ваги, пунктів	у % до 2004 р.
А	Б	1	2	3	4	5	6	7=3-1	8=4-2	9=5/1 *100
	Майно-всього	1514,30	100,00	3060,80	100,00	3168,70	100,00	1654,40	-	109,25
1	Необоротні активи	1125,50	74,32	1903,70	62,20	2216,40	69,95	1090,90	-4,38	96,93
1.1	Основні засоби	329,70	21,77	1343,10	43,88	1540,00	48,60	1210,30	26,83	367,09
2	Оборотні активи	293,80	19,40	1089,30	35,59	659,50	20,81	365,70	1,41	124,47
2.1	Оборотні виро- бничі фонди	145,60	9,62	246,10	8,04	195,50	6,17	49,90	-3,45	34,27
2.1.1	Виробничі запаси	145,60	9,62	246,10	8,04	195,50	6,17	49,90	-3,45	34,27
2.2	Фоди обігу	148,20	9,79	843,20	27,55	464,00	14,64	315,80	4,86	213,09
2.2.1	Готова продук- ція і товари	44,50	2,94	166,40	5,44	89,10	2,81	44,60	-0,13	100,22
2.2.2	Поточна дебі- торська забор-гованість	100,50	6,64	648,50	21,19	369,00	11,65	268,50	5,01	267,16
2.2.3	Грошові кошти і поточні фі- нансові інвес- тиції	0,20	0,01	1,4	0,05	1,60	0,05	1,40	0,04	700,00
2.2.4	Інші оборотні активи	3,00	0,20	26,90	0,88	4,30	0,14	1,30	-0,06	43,33
3	Витрати май- бутніх періодів	95,00	6,27	67,80	2,22	292,80	9,24	197,80	2,97	208,21

Згідно з розрахунками, у 2007 році порівняно з 2005 роком вартість майна підприємства збільшилась на 1654,40 тис. грн.., або на 109,25 %. При цьому необоротні активи зросли на 1090,90 тис. грн. (96,93 %), а оборотні активи - на 365,70 тис. грн. (124,47 %). Отже, в структурі зміни майна 74,9 % припадає на збільшення необоротних активів, 25,1 % - оборотних активів. У підсумку питома вага необоротних активів у майні зменшилась з 74,32 до 69,95 %, а оборотних активів - відповідно зросла з 19,40 до 20,81 %.

Необоротні активи підприємства представлені, насамперед, основними засобами, вартість яких збільшилась на 1210,30 тис. грн., або 367,09 %. Темп приросту основних засобів більший від темпу приросту майна в цілому, що обумовило збільшення питомої ваги основного капіталу у майні з 21,77 до 48,60 %.

Зростання оборотних активів пояснюється збільшенням фондів обігу (на 315,80 тис. грн., або 213,09 %). Також звертає на себе увагу суттєве збільшення залишків готової продукції і товарів, що може бути ознакою накопичення проблем у маркетинговій діяльності підприємства. Негативною характеристикою структури майна є збільшення частки поточної дебіторської заборгованості на 5,01 пунктів. Залишок грошових коштів і поточних фінансових інвестицій збільшився на 1,40 тис. грн. (700 %), а їх питома вага у майні на кінець 2007 року становила 0,05 %.

Таблиця 1.4.

Горизонтальний та вертикальний аналіз джерел формування майна ЗАТ «Концерн «Біг-М» за 2005-2007 рр. (станом на кінець року)

№ з/п	Види активів (майна)	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Зміни (+;-)
		сума, тис. грн.	у % до під- сумку	сума, тис. грн.	у % до під- сумку	сума, тис. грн.	у % до під- сумку	суми, тис. грн.	пито-мої ваги, пунк-тів	у %
А	Б	1	2	3	4	5	6	7=3-1	8=4-2	9=5/1 *100
	Джерела формування майна всього	1514,30	100,00	3060,80	100,00	3168,70	100,00	1654,40	-	109,25
1	Власний капітал	-411,10	-	175,00	5,72	-492,00	-	-80,90	-	19,68
1.1	Статутний (па- йовий) капітал	840,00	55,47	840,00	27,44	840,00	26,51	-	-28,96	-
2	Зобовязання	1925,40	127,15	2885,80	94,28	3660,70	115,53	1735,30	-11,62	90,13
2.1	Забезпечення наступних ви- трат і платежів	1925,40	127,15	2885,80	94,28	3660,70	115,53	1735,30	-11,62	90,13
2.3.1	Кредиторська заборгованість	327,30	21,61	913,80	29,85	1173,50	37,03	846,20	15,42	258,54

За даними таблиці можемо бачити, що власний капітал є від'ємним на кінець 2005 року, на кінець 2007 року від'ємне значення власного капіталу зросло на 80,90 тис. грн., або 19,68 %. Це свідчить про те, що підприємство в останні роки зазнало збитків.

На кінець 2007 року позиковий капітал представлений виключно поточними зобов'язаннями. За період, що досліджується, вони зросли на 1735,30 тис. грн., або 90,13 %. Серед них сума кредиторської заборгованості зросла на 846,20 тис. грн. (258,54 %), що є негативним.

Проведемо розрахунок і оцінку рівня та динаміки відносних показників, що характеризують ліквідність та платоспроможність підприємства.

Платоспроможність - це можливість підприємства своєчасно і в повному обсязі задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати позики і кредити, виплачувати заробітну плату, вносити платежі до бюджету, тобто проводити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях. Платоспроможність підприємства залежить від рівня ліквідності його активів. [57, c. 77]

Для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства використовується система відносних показників, які мають назву коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності). Економічний зміст, порядок розрахунку за даними балансу та нормативні значення відносних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства наведено в табл. 2.5.