Методика і організація обліку та аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість

1. Зі сплатою ПДВ при митному оформленні товарів.

2. З відстрочкою сплати ПДВ шляхом виставлення простого податкового векселя на суму податкових зобов'язань платника по кожній вантажно-митній декларації окремо.

Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України

Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну якого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною Законом "Про податок на додану вартість ". Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 2 Закону України "Про податок на додану вартість". До обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції з майном, вартість якого не відноситься до складу валових витрат, або не підлягає амортизації у особи, яка оподатковується податком на прибуток підприємств. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування. У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період. Відповідальність платників податку за недостовірність розрахунку експортного бюджетного відшкодування встановлюється Законом "Про податок на додану вартість". У разі коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації.

Причини перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями з ПДВ:

- Реалізація товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою ПДВ (експортні операції);

- Придбання основних засобів, що підлягають амортизації;

- Придбання запасів виробничого призначення у значній кількості;

- Продаж товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими за ціну придбання;

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Після розкриття теми «Методика і організація обліку та аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість» та підводячи підсумки роботи, можна зробити слідуючи висновки.

Податок на додану вартість, як і будь-який інший податок, має свої недоліки і переваги.

Основним недоліком податку на додану вартість, як непрямого податку, є те, що він закладається в ціну товарів і тим самим підвищує її, що спричиняє недоступність деяких товарів, які оподатковуються податком на додану вартість малозабезпеченим верствам населення. Аналіз чинного законодавства з податку на додану вартість засвідчив ще один істотний недолік -- подвійне оподаткування. Такий факт має місце при оподаткуванні підакцизних товарів, коли в оподатковувану податком на додану вартість базу включається сума акцизного збору. Більше того, в Україні існує велика кількість місцевих податків і зборів, джерелом сплати яких є собівартість - одна із складових бази для нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість. Очевидно, що в такий спосіб держава вирішує свої фіскальні інтереси, одночасно порушуючи задекларовані нею ж принципи податкової політики. Тобто додана вартість з метою оподаткування має бути максимально очищена від інших непрямих податків і платежів.

Широке застосування податку на додану вартість зумовлене чисельними його перевагами, серед яких найголовнішими є те, що оподаткуванню підлягає переважно дохід, який спрямовується на споживання; інша його частина значною мірою використовується на нагромадження, яке опосередковано стимулює процес інвестування.

Широка база оподаткування податком на додану вартість сприяє ваговому зростанню доходів держави від податків на споживання. У загальній системі податків та обовязкових платежів податок на додану вартість посідає особливе місце і є одним з основних джерел доходної частини Зведеного бюджету України.

Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма субєктами підприємницької діяльності. Єдині ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни. В Україні на даний час встановлено дві ставки: 20% та 0%. Ставка 20% є домінуючою, нею оподатковуються переважна кількість робіт, послуг, товарів.

Встановлення нульових ставок на експортні товари створює позитивні передумови для збільшення його обсягу та підвищення конкурентноспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку. Використання даної ставки означає повне відшкодування податку, сплаченого експортером за товари, послуги, матеріальні ресурси, що використовуються для здійснення експортних операцій.

Оподаткування власне доданої вартості, сплата податку пропорційно новоствореній вартості на відповідному етапі виробництва чи просування товарів наближають податок на додану вартість до прямих податків із точки зору прогресивності оподаткування.

А широке коло платників податку на додану вартість, які належать до різних галузей і форм господарювання, значною мірою визначає його універсальність.

Таким чином, податок на додану вартість є найпрогресивнішою формою споживання. Разом з тим, як свідчить вітчизняний досвід, практика нарахування й сплати податку неповною мірою відповідає вимогам ринкового середовища, що вимагає подальшого вдосконалення механізму справляння податку на додану вартість відповідно до умов перехідної економіки України.

Система оподаткування України - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджет і внесків у державні цільові фонди, стягнуті у встановленому порядку.

Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, а також платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення податків, повнотою і вчасністю їх сплати у встановленому законом порядку.

Податки - особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини між юридичними й фізичними особами та державою в умовах ринку.

Збори - це платежі, які державні органи стягують з платника за надання йому права на участь у виробництві або у використанні як матеріальних, так і нематеріальних об'єктів.

Залежно від систем оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі - це такі, які утримуються із доходу, який оподатковується. Непрямі податки - це податки, які включаються в ціну товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються безпосередньо з доходів працівника (власника), а їх виплачує підприємство.

Податок на додану вартість - це непрямий податок.

Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, виконання послуг. Додана вартість - це прибуток, заробітна плата з нарахуваннями на неї, амортизація та інші витрати, пов'язані власне з виробничим процесом.

Закрите акціонерне товариство «Концерн «Біг-М» сплачує до бюджету податок на додану вартість. Податок на додану вартість підприємство сплачує за ставкою 20% від бази оподаткування, яка визначена ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.

№ 168/97-ВР.

На підприємстві ведеться Реєстр отриманих та виданих податкових накладних, в перший розділі якого заносяться отримані податкові накладні, а в другий видані.

В результаті діяльності підприємства може виникати податковий кредит та податкове зобов'язання. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту.

Основним первинним документом з ПДВ є податкова накладна, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань.

На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства та даних книг податкового обліку, складається звітна декларація з податку на додану вартість. Звітний період дорівнює одному календарному місяцю.

ЗАТ «Концерн «Біг-М» подає повну форму декларації з податку на додану вартість.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів у державний бюджет призначений рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами».

Пропонується змінити методику нарахування ПДВ з тим, щоб ліквідувати багаторазове оподаткування ПДВ самого ж податку, нарахованого на попередніх етапах руху товару до покупця. Тобто ПДВ має нараховуватися на вартість товару, що реалізується, без ПДВ за мінусом ПДВ, сплаченого на попередніх етапах руху товару. Пропонуємо методику розрахунку ПДВ, яка ліквідує багаторазове обкладення ПДВ самого податку.

Запропонований механізм розрахунку ПДВ досить простий і водночас дає змогу знизити рівень цін, зменшити рівень податкового тиску на підприємництво та кінцевого споживача.

Уряд повинен визначитися з доцільністю та економічною ефективністю вжиття окремих додаткових заходів податкової реформи - що стосується ПДВ:

- запровадження диференційованої ставки ПДВ на різні групи товарів та послуг, зокрема більш глибоке зниження ставок на товари і послуги першої необхідності. Економісти обґрунтовують, що введення диференційованих ставок ПДВ у частині споживчих товарів і послуг дасть змогу суттєво розширити базу оподаткування, підвищити гнучкість податкової системи, приведе структуру податків у відповідність із можливостями споживачів. Це пов`язано з тим, що уніфікована ставка податку не враховує відмінностей у можливостях сплачувати податок різними верствами населення, що призводить до відносного обмеження споживання верств із низьким рівнем життя та неповного використання можливостей оподаткування тих верств населення, які мають вищі доходи.

Недоцільним та таким, що може викликати значні зловживання, Державна податкова адміністрація України вважає внесені Законом України від 19.11.2006 р. № 644/97-ВР зміни до підпункту 7.2.6. статті 7 у частині надання права платником одержувати податковий кредит по придбаних товарах не на підставі податкової накладної, а на підставі заяви платника податку до податкового органу. Дія такої норми неодмінно викликає безліч безпідставних звернень про одержання податкового кредиту, що, у свою чергу, призводить до відшкодування значних сум податку із державного бюджету без будь-якого підтвердження їх фактичної сплати під час придбання товарів, робіт або послуг.

За таких умов цілком логічним та вірогідним стає виникнення справжньої індустрії отримання значних бюджетних відшкодувань за фіктивними заявами через підставні фірми. Як правило, за цим стоять не виробники продукції, а її експортери, тобто посередники, які мають єдиний документ сумніву - декларацію. Проте "процес пішов". Питання питань відшкодування ПДВ. Звернімося до закордонної практики, до досвіду країн, де це положення працює понад 15 років. Чітко простежується тенденція: пряме відшкодування цього податку з бюджету застосовується аж ніяк не часто. Головна, але, не єдина, умова застосування - стовідсоткове підтвердження того, що угода реально відбулася - зарахування у рахунок наступних платежів. Результати детального аналізу, проведеного Державною податковою адміністрацією України, численні звернення та пропозиції, що надходять від міністерств, відомств та платників свідчать про те, що окремі положення Закону ще й досі потребують додаткового врегулювання.

Аналіз чинного законодавства з ПДВ засвідчив ще один істотний недолік - подвійне оподаткування. Такий факт має місце при оподаткуванні підакцизних товарів, коли в оподатковувану податком на додану вартість базу включається сума акцизного збору. Більше того, в Україні існує велика кількість місцевих податків і зборів, джерелом сплати яких є собівартість - одна із складових бази для нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. Очевидно, що в такий спосіб держава вирішує свої фіскальні інтереси, одночасно порушуючи задекларовані нею ж принципи податкової політики. Тобто додана вартість з метою оподаткування має бути максимально очищена від інших непрямих податків і платежів.

Державна податкова адміністрація постійно працює над удосконаленням податкового законодавства і вносить відповідні пропозиції. Така робота буде сприяти розширенню податкової бази, перекриттю каналів ухилення від оподаткування. Зокрема, відповідно пункту 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми, не відшкодовані платнику податку протягом місяця, наступного після подання декларації, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти - 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зазначена норма Закону створила сприятливі умови для отримання платниками з державного бюджету значних сум відшкодування ПДВ по господарських операціях з фіктивними структурами, які податки до бюджету не сплачують, у тому числі й ПДВ. У результаті відшкодовані по таких операціях суми податку складають прямі збитки Державного бюджету України.

На сьогоднішній день актуальним залишається питання подальшого удосконалення ПДВ в Україні з тим, аби він розглядався не лише як важливе джерело доходів бюджету, а як свідомий, цілеспрямований інструмент регулювання економічних процесів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.2001р. №56-93;

2. Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на додану вартість» від 26 грудня 2002р. № 14-92;

3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки» від 30 квітня 2003 р. № 43-93;

4. Законом України «Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України «Про податок на додану вартість» від 19 листопада 2003 р.;

5. Закон України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями від 03 квітня 1997 р. №168/97-ВР;

6. Закон України “Про внесення зміни до Закону України "Про податок на додану вартісь" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.;

7. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість " від 1999.12.03, № 1274-XIV.;

8. Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 2001 р. №1251-ХІІ;

9. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 2000.03.02, № 1523-III;

10. Закон України “Про податкову службу в Україні” // Нові Закони України. 2005.- № 12;

11. Закон України "Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів" від 2005.11.16, № 432/95-ВР;

12. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" від 2001.07.15, № 977-XIV;

13. Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 18.03.2005 р;

14. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 22.03.2006 р., № 96/96-ВР;

15. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 14.02.2007 р., № 378-XIV;

16. Газета «Урядовий кур'єр» Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 31 березня 2005 р. № 58-59.

17. Журнал «Все о бухгалтерском учете», № 18 (1051) от 22 февраля 2005г. Налог на добавленную стоимость;

18. Інструкція Головної державної податкової інспекції України «Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість» від 10 лютого 2003 р; № 3 та ін.;

19. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.06.2001 року № 141;

20. Оподаткування в Україні податком на додану вартість/ Бюлетень законодавства юридичної практики в України. -- 2002 р. - № 4. - 352 с.;

21. Наказ Державної податкової адміністрації (редакція наказу від 06.01.1999р. №10) «Про затвердження форми довідки про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб (ф.№8ДР) і порядку заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності й фізичними особами- суб”єктами підприємницької діяльності довідки ф. №8ДР» // Нова бухгалтерія. Бібліотека «Дебета- Кредита»- 2000;

22. Національні нормативи аудиту від 18.12.2001р. введені в дію з 1.01.2002року;

23. Постанова КМ України "Про звільнення окремих видів товарів від податку на добавлену вартість" від 2003.10.07, № 832;

24. Постанова КМ України "Про деякі питання відшкодування сум податку на додану вартість та впорядкування розрахунків з бюджетом" від 1999.12.07, № 2215;

25.Про підприємництво : Закон України зі змінами і доповненнями : Кодифікація / Україна. Президент. // Юридичний вісник України.- №47.- 25.11.99. с. 16-22

26. Про підприємства в Україні : Закон України від 27.03.2001р. / Збірник «Закони України». Т1., с.310-331;

27. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :Закон України від 16.07.99р. № 996- ХІУ // урядовий кур'єр .-1999.-№ 162. 1 вересня.- с.7-10;

28.Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами : Закон України від 21.12.2000р. № 2181- ІІІ.

29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку І «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.2001 р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України. 21.06.2001р. № 391/3684;

30. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.04р. № 291. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.12.04р. за №894/4185;

31. РСР ”Про систему оподаткування” від 2.02.1994 р., прийнятий Верховною Радою України № 96/96-ВР від 22.03.06 р. // Галицькі контракти, № 42, 2006. -с. 76-79;

32.Уніфікований закон про переказні та прості векселі (Додаток 1 до Женевської Конвенції 1930 р. від 07.06.02 р. №358);

33. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співробітництвом: Непряме оподаткування / Українсько - Європейський консультаційний центр з питань законодавства;

34. Указ Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 2001.08.07, № 857/07;

35. Азаров М. «У нас є всі підстави з оптимізмом дивитись у майбутнє».// Вісник податкової служби України № 31. 2001р. С.3;

36. Архангельский Ю. С., Мотиченко Ю. Е. «НДС - за и против» // «Фондовый рынок» № 45, 2002;

37. Аранчій В. І., Чумак В. Д., Черненко Л. В. Фінанси підприємств. Конспект лекцій: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2005. - 400 с.;

38. Аудит. Учебное пособие / Под ред. П.Н. Поникарова. - Житомир. 1999.-240с.

39. Аудит : Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. ВД «Інжек», 2003. - 212с.

40. Аудит : Практическое пособие / Под ред. А.В.Кузьминского. 2001. - 284с.

41. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.;

42.Білуха М.Т., «Аудит».- К.А.С.К., 1999.- 496с.;

43. Білуха М.Т., Курс аудиту : Підручник.- 2-ге вид., перероб.-К. : Вища школа. : Т-во «Знання», КОО 1999.- 574с.;

44. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності. Навч. посібник. - Київ : Центр навчальної літератури, 2004.- 300с.

45. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутинець Ф.Ф.- Житомир: ЖІТІ, 2000.-608с.;

46. Бутинець Ф. Ф., Зайчук С. М., Олійник О. В., Шигун М. М. Організація обліку. Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За редакцією проф. Бутинця, - 3-те видання. доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 592 с.;

47. Бутинець Ф.Ф. Аудит : Підручник для студентів спец. «Облік і аудит» вищих навч. залкл.-3-тє вид., доп. і перероб.- Житомир: ПП «Рута», 2005.-512. ;

48. Василик О. Д. Податкова система України: Навчальний посібник. - К.: Поліграф книга. - 2004. - 487 с.;

49. Валуєв Б.І. Проблеми управлінської організації бухгалтерського обліку.- 2001.-№1-с. 2-11;

50. Голов С. «Бухгалтерський облік в Україні : проблеми та рішення» // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007.- №10, с. 12-23;

51. Гарасим П. М., Журавель Г. П., Хомин П. Я. «Податковий облік і звітність на підприємствах» : Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 448 с. ;

52. Давидов Г.М. Аудит: Навч.посібник.- 2-ге вид.,перероб.і доп.- К. : Т-во «Знання», КОО, 2001.- 363с. ;

53. Данілов О. Д. Податки в Україні: Учбовий посібник. - К.: УкрІнтер. - 2003. - 348 с.;

54. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація .- К: Т-во «Знання», КОО, 2001. - 402с.

55. Ільїна С.Б. Основи аудиту. Навч.- практичний посібник. К. «Кондор», 2006р. - 378с.

56.Єлісеєв Володимир. Автоматизація бухгалтерії: тяжко, клопітно але неминуче// Галицькі контракти.- №23, 2001.- с.44-46;

57.Завгородній В. П. Бухгалтерський облік в Україні (з використанням Національних стандартів): Навч. посібник для студ. вузів. - 5-те вид., доп. та перероб. - К.: А. С. К., 2001. - 848 с.;

58.Ісаншина Г. Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 260 с.;

59.Кноссен С. Формат ПДВ: уроки міжнародного досвіду // www.sefr.Kiev.ua

60.Мних Є. В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 с.;

61. Орган. і методика проведення аудиту. Навчально-практичний посібник.-2-ге вид.,перероб. та доповн.- К.: ВД «Професіонал», Житомир, ПП «Рута», 2005-512. ;

62. Орган. і методика проведення аудиту. Навчально - практичний посібник.-2-ге вид.,перероб. та доповн.- К.: ВД «Професіонал», 2006- с.576. ;

63.Омельченко А.Д. “Податкова політика в Україні: перспективи розвитку” //Юридичний вісник України -2006 - №43;

64.Піхоцький В. Ф. «Реформування податкової системи України - вимога сьогодення» // «Фінанси України» № 9, 2003.;

65.Податкова діяльність держави в умовах ринкової трансформації економіки / Фінанси України - 2002 р. № 12;

66.Податки на споживання в системі доходів бюджету / Фінанси України - 2001 р. № 10;

67. Сапко В.В., Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б. Орган. І методика проведення аудиту. Навчально - практ. посібник .- 2-ге вид. ВД «Професіонал», 2006-576с.

68.Сахарцева І. І. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогами Національних стандартів України: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2003. - 614 с.;

69.Слав'юк Р. А. Фінанси підприємств. Навч. посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 460 с.;

70.Тютюнник Ю. М. Фінансовий аналіз бізнесу: Навчальний посібник. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2004. - 288 с.;

71.Ткаченко Н. М., Говорова Т. М.. Ільєнко Н. О. Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність: Навчально-методичний посібник / під загальною редакцією Н. М. Ткаченко. - К.: Алеута, 2004. - с. 554.;

72.Ткаченко Н.М., Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів екон. спец. вищ. навч. закл. - 6-те вид., 2002.-784с.;

73.Федосов В.М. Податкова система України: Підручник - К.: Либідь, 1994 р. - 464 с.;

74. Чернік Д.Г Налоги: Учебное пособие - 3-е изд. - М.: Финансы и статистика, 1997 р. - 688 с.;

75.Чередниченко О. М., “Непряме оподаткування у податковій системі України”// “Фінанси України” №11, 2003р., с. 101-104;

76. Шеремета В. Аудит для пыдприэмства. Бізнес - консультант - 2006. № 1 с. 36-43.

77.Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. - Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2003. - 268 с.;

78.http://www.minfin.kmu.gov.ua;

79. http://www.portal.rada.gov.ua;

80. http://www.dtkt.com.ua;

81. http://www.sta.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru