Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

Чорноморський державний університет ім.П. Могили

Факультет економічних наук

Кафедра фінансів,обліку і аудиту

Курсова робота

з дисципліни «Фінансовий облік - 1»

Тема «Облік руху та ефективності використання основних засобів підприємства»

Студентки 417 групи

Тьосси Анни Юріївни

Перевірила

Белінська Світлана Михайлівна

Миколаїв 2011



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні засади обліку нематеріальних активів підприємства

1.1. Методичні аспекти обліку нематеріальних активів підприємства

1.2. Первинний, синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

1.3. Нормативно-правове забезпечення обліку нематеріальних активів

Розділ 2. Аналіз ефективності використання нематеріальних активів на підприємстві

2.1. Економіко-організаційна характеристика підприємства

2.2. Оцінка нематеріальних активів підприємства

2.3. Особливості обліку нематеріальних активів підприємства

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку нематеріальних активів на підприємстві

3.1. Нові підходи щодо обліку та оцінки нематеріальних активів (гудвілу)

3.2. Рекомендації щодо вдосконалення систем організації обліку нематеріальних активів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Актуальність теми дослідження, зумовлена тим, що поняття нематеріальних активів для економіки України є досить новим, обмеженим в використанні, а тому мало вивченим.

Але повсякденне використання комп'ютерних програм, інтелектуальної праці (власності), розвиток науки і техніки зумовлюють потребу правового оформлення та відображення в бухгалтерському обліку цих процесів.

Нематеріальні активи підприємства являють собою частину загального капіталу підприємства. На протязі всього часу діяльності підприємства нематеріальні активи частково відносяться до собівартості продукції. Але їх особливість полягає в тому, що вони можуть на кінець строку визначеного корисного використання:

Ї стати не придатними до подальшого використання (100% зносу);

Ї бути придатними до подальшого використання (їх необхідно про індексувати і далі використовувати в виробничій діяльності або реалізувати);

Ї стати більш цінними, ніж їх первинна вартість (необхідна оцінка вартості).

Мета та задачі дослідження Мета цієї роботи полягає у вивчені та систематизації основних методичних принципів і організаційних основ вдосконалення обліку, контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства в умовах діючого законодавства.

Для досягнення визначеної мети в роботі поставлені вирішенні наступні задачі:

Ї вивчені теоретичні та методологічні основи побудови обліку та аудиту нематеріальних активів підприємства;

Ї вивчені організаційно-технологічні особливості галузі та їх вплив на систему обліку, контролю, аудиту нематеріальних активів підприємства;

Ї розглянуті питання облікової політики, бухгалтерський та податковий облік нематеріальних активів підприємства;

Ї розглянута технологія використання інформаційних систем у процесі обліку, контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства в умовах діючої облікової політики;

Ї досліджені основні напрямки контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є методика й організація обліку і аудиту нематеріальних активів підприємства. У якості об'єкта дослідження обрано КНВП «Тріботехніка».

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є Конституція України, закони та законодавчі акти України, постанови Уряду України з питань вдосконалення господарської діяльності, бухгалтерського і податкового обліку та аудиту в умовах сучасної облікової політики, навчальні та фахові видання .

У процесі дослідження вивчені праці вітчизняних і зарубіжних економістів, інструктивні вказівки і рекомендації, облікові та звітні дані базового підприємства .

У зазначених матеріалах недостатньо вивчені питання обліку, контролю й аудиту в сучасних умовах господарювання. Для детального вивчення цих і інших питань написана ця робота.



Розділ 1. Теоретико-методичні засади обліку нематеріальних активів підприємства

1.1 Методичні аспекти обліку нематеріальних активів підприємства

До затвердження стандартів бухгалтерського обліку нормативні акти з бухгалтерського обліку обмежувались невичерпними переліками видів нематеріальних активів без визначення їх загального поняття. За визначенням, що наведене у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8, нематеріальний актив -- це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Інакше кажучи, термін “нематеріальні активи” охоплює будь-які (їх коло залишається невичерпним) безтілесні об'єкти цивільного обігу, що можуть бути капіталізовані підприємством, організацією, установою.

Зазначена у визначенні можливість ідентифікації означає , що актив можна розпізнати як самостійну одиницю. Ідентифікований актив -- це актив, який може бути розпізнаний у ряді інших активів, мати свої, лише йому властиві ознаки та характеристики.

Такий актив можна використовувати незалежно або у сукупності з іншими активами, відокремлювати від підприємства (продавати, передавати у користування тощо).

Тобто, по відношенню до конкретного об'єкту нематеріальних активів повинна існувати можливість вилучення його з сукупного майна, зафіксованого на балансі підприємства, відокремлення його від інших активів і розпорядження ним. До складу нематеріальних активів, наприклад, не можуть бути віднесені інтелектуальні та ділові якості людини, її кваліфікацію та здатність до праці, оскільки вони виступають невідокремленою частиною свого носія і не можуть бути використані без нього.

Здатність приносити економічні вигоди -- це потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство (прямо або непрямо) грошових коштів та їх еквівалентів.

Таким чином можна сказати, що склад нематеріальних активів -- це сукупність прав підприємства розпоряджатися об'єктами інтелектуальної та промислової власності та переваг підприємства у порівнянні з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, роблячи висновок з цієї частини роботи, потрібно чітко уяснити, що:

1) нематеріальними активами є права на ті або інші об'єкти нематеріального характеру, а не самі об'єкти;

2) права, що визначаються як нематеріальні активи, можуть виникати тільки з договорів (авторській договір, ліцензійний договір, договір закупівлі-продажу тощо),оскільки саме зі змісту договорів випливає, що підприємство набуває тих або інших прав і привілеїв. У цьому випадку дуже важливо, щоб у договорі були чітко визначені умови, при яких особа, що придбає ці права, може ними користуватися;

3) права, що зараховуються на баланс як необоротні нематеріальні активи -- це тільки ті права, що забезпечують можливість одержання в майбутньому багатократної економічної вигоди.

Згідно з податковим законодавством нематеріальні активи - це об'єкти інтелектуальної, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку. Таким чином, між бухгалтерським та податковим визначеннями нематеріальних активів існують відмінності. Так, П(С)БО 8 "Нематеріальні активи'', на відміну від податкового законодавства обмежує можливість віднесення активів до складу нематеріальних, тобто нематеріальними можуть бути ті активи, які утримуються з метою використання впродовж періоду більше одного року. Крім того, нематеріальний актив може бути придбаний з метою перепродажу та бути для цілей оподаткування товаром.

Група нематеріальних активів -- це сукупність нематеріальних активів однотипних за призначенням та умовами використання.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”. [3; с.247]

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

-- права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

-- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

-- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

-- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

-- авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

-- гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання);

-- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

Придбаний нематеріальний актив визнається підприємством і відображається в обліку та звітності, якщо він відповідає всім критеріям визнання.

1. Критерії визнання активів взагалі:

-- актив контролюється підприємством внаслідок минулих подій;

-- існує ймовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням;

-- вартість активу може бути достовірно визначена.

2. Критерії визнання нематеріальних активів:

-- немонетарний актив;

-- не має матеріальної форми;

-- може бути ідентифікований;

-- утримується з метою використання протягом періоду більше одного року або операційного циклу, якщо він перевищує один рік для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей, надання в оренду іншим особам.

Перша група критеріїв є загальною для визнання активів відповідно до ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Всі активи підприємство отримує внаслідок минулих подій (придбання, виробництво, отримання в оренду тощо). Операції або події, що очікуються в майбутньому, не приводять до появи активів. Наприклад, намір придбати активи не відповідає визначенню активів і може бути розкритий у примітках до фінансових звітів (п.37.3 ПБО 8).

Контроль над активами та існування ймовірності отримання майбутніх економічних вигод тісно пов'язані з правом власності на актив, але не обмежуються тільки ним. Так нематеріальні активи, якими підприємство користується за договором операційної оренди, будуть відображені за балансом підприємства на рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”, а нематеріальні активи, які надійшли за договором фінансової оренди, будуть визнані у складі власних активів підприємства і відображені на балансовому рахунку 12 “Нематеріальні активи”. Такий підхід пояснюється додержанням принципу превалювання сутності над формою. Так, у разі фінансової оренди основні ризики і вигоди від використання активу переходять до орендаря незалежно від того, чи переходить право власності. [3; с.564]

Критерій щодо можливості достовірної оцінки вартості активу застосовується незалежно від того, чи був нематеріальний актив придбаний, отриманий ззовні, чи створений на підприємстві.

Для визнання нематеріальних активів, створених на підприємстві, відповідно до вимог ПБО 8 застосовуються додаткові критерії визнання:

1. Витрати на створення нематеріального активу класифікуються на етап досліджень та етап розробок.

Дослідження - заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Розробка - застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

2. Витрати на дослідження визнаються витратами під час їх здійснення. Якщо підприємство не може відокремити етап дослідження від етапу розробок у процесі створення нематеріального активу, тоді всі витрати розглядаються як витрати на дослідження.

3. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі (визнавати) за умови, якщо підприємство має:

-- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

-- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

-- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає переліченим вище критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

1.2 Первинний, синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

Обов'язковою підставою відображення в бухгалтерському обліку будь-якого об'єкту нематеріальних активів на підприємстві слугують правильно оформлені первинні документи. Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовуються форми документів (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1 Типові форми документів

Форма документу	Назва документу	Примітки
НА-1	Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством
НА-2	Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на основі "Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів" (№ НА-1)
НА-3	Акт вибуття (ліквідації") об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Складається у двох примірниках комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством, підписується головою та членами комісії, особою, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи особою на те уповноваженою
НА-4	Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Складається в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням об'єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності, В інвентаризаційний опис включається кожний окремий об'єкт права інтелектуальної власності

Основною ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми об'єкта, проте повинні бути документи, які підтверджують існування цього об'єкта та права підприємства на його використання (табл. 1.2.).

Таблиця 1.2 Документування операцій з нематеріальними активами

Вид нематеріального активу	Документ
І	2	3
Об'єкти права користування ресурсами природного середовища	Право користування землею	Оформлена відповідно до встановленого законодавством порядку документація, що підтверджує право підприємства на земельну ділянку
	Геологічна та інша інформація про надра	Геологічний звіт, карти та інші матеріали
Об'єкти користування матеріальним та нематеріальним майном	Ліцензія на право здійснення будь-якої діяльності, ліцензія на право використання нематеріального активу
Ноу-хау	Повний вербальний або винахідний опис
Об'єкти промислової власності	Об'єкти патентного права	Патент, ліцензія, свідоцтво, свідоцтво на поширення
	Комерційні позначення	Свідоцтво, комерційні (фірмові) найменування є чинними з моменту першого використання цього найменування та охороняються без обов'язкового подання заявки
	Нетрадиційні об'єкти права інтелектуальної власності	Свідоцтво, опис, креслення, якщо вони подані
Об'єкти авторського права та суміжних з ним прав	Об'єкти авторського права	Свідоцтво, ліцензія, ліцензійний договір, акт передачі виключних авторських прав
	Об'єкти суміжних прав	Виконання, виробництво фонограми, виробництво відеограми, організація мовлення

Аналітичний облік нематеріальних активів та узагальнення облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку

На підставі первинних документів дані про рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображаються в облікових регістрах і використовуються для заповнення Головної книги та форм звітності.

Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів та їх знос призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35). У даному журналі відображається:

1) вибуття нематеріальних активів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання підприємством економічних вигод від їх використання або невідповідності критеріям визнання активом, а також сума уцінки, яка відображається за кредитом відповідних рахунків бухгалтерського обліку;

2) сума нарахованої амортизації, а також сума збільшення зносу внаслідок дооцінки та зменшення корисної вартості;

3) вартість негативного гудвілу, що виникає в результаті придбання;

4) капітальні інвестиції щодо введення в дію нематеріальних активів, вибуття внаслідок продажу тощо.

У фінансовій звітності повинна міститися вся інформація щодо наявності нематеріальних активів, здатних впливати на рішення, що приймаються на їх основі. Ця умова забезпечується завдяки дії принципу повного висвітлення.

Відображення даних з рахунку 12 “Нематеріальні активи” та 19 “Гудвіл при придбанні ” в облікових регістрах і фінансовій звітності наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Розкриття інформації про нематеріальні активи та гудвіл

Шифр та назва рахунку	Регістри обліку	Номер рядка в Балансі (ф.№1)	Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф.№5)
12 “Нематеріальні активи”	Журнал 4 Відомість 4.3	011	010, 020, 030, 040, 050, 060, 070
19 “Гудвіл при придбанні”	Журнал 4	Вписуваний рядок 065 “Гудвіл”	070

Аналітичний облік нематеріальних активів та зносу цих активів ведеться за кожним об'єктом окремо в картках обліку з розподілом на власні та отримані на умовах фінансової оренди, виробничі та невиробничі об'єкти.

Аналітичний облік капітальних інвестицій у нематеріальні активи ведеться у Відомості 4.1 за дебетом рахунку 15. Також у цій відомості відображаються витрати на модернізацію, модифікацію нематеріальних активів, які призводять до збільшення первісно очікуваних від їх використання майбутніх економічних вигод.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться у Відомості 4.3, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок звітного року. Протягом звітного року щомісяця на підставі первинних облікових документів записуються дані про придбані, отримані, створені нематеріальні активи, про переоцінку, зменшення і відновлення корисності нематеріальних активів, про їх вибуття. На кінець кожного місяця визначається сальдо нематеріальних активів та їх амортизації.

Інформація, відображена в облікових регістрах та Головній книзі, в кінці звітного періоду узагальнюючим підсумком переноситься до фінансової звітності. У Балансі (ф. № 1) вартість об'єктів нематеріальних активів відображається в першому розділі в рядках: 011 - первісна вартість, 012 -сума зносу, 010 - залишкова вартість (первісна мінус накопичена сума зносу), 065 (вписуваний рядок) - сума негативного гудвілу (вираховується).

При розкритті інформації в Примітках до річної фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів (з окремим відокремленням інформації про створені підприємством нематеріальні активи) наводиться наступна інформація:

-- вартість (первісна або переоцінена), за якою нематеріальні активи відображені в балансі;

-- методи нарахування амортизації діапазон термінів корисного використання нематеріальних активів;

-- наявність та рух нематеріальних активів у звітному році;

-- вартість нематеріальних активів, відносно яких існують обмеження права власності; вартість переданих в заставу нематеріальних активів; сума угод на придбання в майбутньому нематеріальних активів; загальна сума витрат на дослідження та розробки, включена до складу витрат звітного періоду; первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки нематеріальних активів, отриманих за рахунок цільових асигнувань.

Типові проблеми відображення в обліку та звітності нематеріальних активів розглянуто в таблиці 1.4.

Таблиця1.4 Типові проблеми відображення в обліку та звітності нематеріальних активів

№ з/п	Типові проблеми	Рекомендації
1	Проблеми визнання та класифікації
	До складу нематеріальних активів відносять активи, що не відповідають критеріям визнання: строк корисного використання 1 рік або менше;	Згідно з вимогами ПБО та Інструкції про застосування Плану рахунків об'єкти, які не відповідають критеріям визнання нематеріальним активом, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені
1.1	не очікується надходжень майбутніх економічних вигод (застаріле програмне забезпечення, яке не використовується) тощо. Тим самим порушуються вимоги п.14 ПБО 2; пп. 4 - 9 ПБО 8 та Інструкції про застосування Плану рахунків
2	Некоректне визнання та оцінка витрат на амортизацію основних засобів
2.1	Не здійснюється нарахування амортизації нематеріальних активів Порушуються вимоги пп. 25, 29 ПБО 8 “Нематеріальні активи”. В результаті занижуються витрати періоду та завищуються активи, що призводить до викривлення даних у фінансовій звітності	Згідно з ПБО 8 “Нематеріальні активи” підприємства повинні нараховувати амортизацію нематеріальних активів протягом строку їх корисного використання. Крім того, на дату набрання чинності ПБО 8 “Нематеріальні активи” (1999 р.) застосування підприємством положень цього стандарту розглядається як зміна облікової політики, оскільки, згідно з п. 9 ПБО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” облікова політика міняється, якщо міняються вимоги органу, що затверджує ПБО. Підхід до відображення у звітності змін у обліковій політиці зазначений у п. 12 ПБО 6. В зв'язку з цим, якщо підприємства володіють нематеріальними активами, що приносять їм вигоду, то на такі нематеріальні активи має бути нарахована амортизація такими бухгалтерськими записами (якщо це не було зроблено в момент переходу підприємств на ПБО та новий План рахунків): На суму амортизації, розраховану за період з моменту зарахування на баланс цього нематеріального активу та до початку звітного року: Дт 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” Кт 133 “Знос нематеріальних активів” На суму амортизації, що припадає на поточний звітний період: Дт (відповідний рахунок обліку витрат звітного періоду) Кт 133 “Знос нематеріальних активів”
4	Некоректне відображення операцій з нематеріальними активами в обліку, що суперечать вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків та призводять до некоректного подання інформації у фінансових звітах
3	Некоректне формування статей звітності
3.1	Залишок по рахунку 12 “Нематеріальні активи” включається у рядок балансу 031 “Первісна вартість основних засобів”. Порушуються вимоги пп. 14, 16 ПБО 2 “Баланс”	Відповідно до п.14 ПБО 2 “Баланс” залишок по рахунку 12 має відображатися у рядку 011 “Первісна вартість нематеріальних активів” (крім суб`єктів малого підприємництва)
4.1	Передача в експлуатацію нематеріального активу відображається записом: Дт 23, 91, 92, 94 Кт 154	Правильні записи: Дт відповідного субрахунку рахунку 12 Кт 154 - введення в експлуатацію нематеріального активу на суму його первісної вартості; Дт 23, 91, 92, 94 Кт 133 нарахування зносу починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому нематеріальний актив став придатним для використання
4.2	Списання собівартості реалізованих нематеріальних активів відображається записом: Дт 943, 972 Кт 154 Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків рахунок 943 використовується для відображення собівартості реалізованих виробничих запасів	Правильні записи: Реалізація нематеріального активу, який використовувався підприємством: Дт 133 Кт 12 на суму накопиченого зносу по активу, що реалізується; Дт 972 Кт 12 на суму залишкової вартості активу Списання собівартості реалізованого нематеріального активу, який не введено в експлуатацію, може бути відображено записом: Дт 972 Кт 154

Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів призначено активний рахунок 12 “Нематеріальні активи”.

На дебеті рахунка 12 відображають придбання або одержання у результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, і суму дооцінки таких активів, на кредиті - вибуття нематеріальних активів унаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством у майбутньому економічних вигод від їхнього використання, а також суму уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 “Нематеріальні актив” має такі субрахунки:

121 “Права користування природними ресурсами”;

122 “Права користування майном”;

123 “Права на знаки для товарів і послуг”;

124 “Права на об'єкти промислової власності”;

125 “Авторські та суміжні з ними права;”

126 “Гудвіл”;

127 “Інші нематеріальні активи”.

На субрахунку 121 ведеться облік наявності об'єктів права користування ресурсами природного середовища. До них належать: права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.

На субрахунку 122 ведеться облік наявності прав користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень та ін.)

На субрахунку 123 ведеться облік наявності прав на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви та ін.).

На субрахунку 124 ведеться облік наявності прав на об'єкти промислової власності (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, види рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції ті ін.).

На субрахунку 125 ведеться облік авторських і суміжних із ними прав (права на літературні й музичні твори, комп'ютерні програми, бази даних та ін.).

На субрахунку 126 ведеться облік гудвілу (різниці між балансовою вартістю чистих активів підприємства і вартістю його придбання). Вартість придбання відображає вартість підприємства з урахуванням кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій та ін.

На субрахунку 127 ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

1.3 Нормативно-правове забезпечення обліку нематеріальних активів

Нормативне забезпечення обліку нематеріальних активів регулюється:

1. Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 196-XIV.

2. Законом України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.93 № 3792-XII.

3.Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР.

4. Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291.

5. Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі ” від 05.12.93 № 3691-XII.

6.Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93 № 3688-ХІІ.

7. Наказом “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” від 18.10.1999 № 242.

8. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активн”: Затв. наказом Міністерства фінансів України 18 жовтня 1999 р. № 242 і зареєстровано міністерством юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 750/4043 (зі змін. доп.).

9. Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69, з наступними змінами і доповненнями.



Розділ 2. Аналіз ефективності використання нематеріальних активів на підприємстві

2.1 Економіко-організаційна характеристика підприємства

Повна офіційна назва підприємства -Колективно-науково-виробниче підприємство «Тріботехніка». Скорочена назва підприємства КНВП «Тріботехніка», яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, індекс 54003, вул. Акіма, 2.

Форма власності - приватна.

КНВП «Тріботехніка» є юридичною особою від дня його державної реєстрації, майно підприємства складається з основних засобів та обігових коштів, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку.

Вищим органом управління на підприємства є збори засновників . До органів управління належать правління та ревізійна комісія.

КНВП «Тріботехніка» має самостійний баланс, поточні розрахункові рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Особливості структури управління детермінується багатьма технічними, економічними, соціальними факторами та іншими. Структура управління залежить від обсягу управлінського впливу. Організаційна структура підприємства визначається кількістю внутрішньовиробничих одиниць відділків, галузей, бригад. Розміри цих підрозділів характеризується натуральними показниками і кількістю працездатних чоловіків, земельної площі, або вихід продукції в натуральному та вартісному виразі. Структура управління підприємством характеризується сукупністю органів управління, галузей і підрозділами. У процесі аналізу виявляється чи дійсна на підприємстві структура управління його умовами, розмірами, спеціалізації, підрозділів, населених пунктів, наявністю зв'язку.

В бухгалтерії здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями. При функціональній структурі підрозділи бухгалтерії створюються за ділянками облікової роботи. Функціональний розподіл робіт дозволяє мати повне уявлення про хід облікових робіт, наближує до об'єктів, що обліковуються, створює умови для повного та рівномірного завантаження кожного облікового працівника.

Фінансові ресурси «Тріботехніки» формуються за рахунок:

- доходу від надання послуг та інших внесків;

- кредитів банків та інших кредиторів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійне вибирає форми його організації:

- введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- ведення на договірних основах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

«Тріботехніка» діє на основі статуту. Статут є основним правовим документом, що регулює його діяльність. Статут визначає вид діяльності підприємства, його статус, статутний фонд, процес розділення прибутку, регулює зовнішньоекономічну і соціальну діяльність, правила обліку і звітності перед державними органами. А так само правила припинення діяльності підприємства. облік нематеріальний актив гудвіл

Відповідно до статуту, головною метою «Тріботехніки» єотримання прибутку, впровадження прогресивної технології, підвищення продуктивності праці. Предметом діяльності підприємства є виготовлення виробів з пластмаси. «Тріботехніка» може здійснювати і іншу не заборонену чинним законодавством діяльність по виробництву товарів, наданню послуг, вчиненню дій з цінними паперами, валютою та іншими цінностями по Україні та з іншими державами.



Таблиця 2.1. Показники діяльності «Тріботехніки»

Показник	2004 рік	2005 рік	2006 рік	Відхилення 2006 у %
				до 2004	до 2005
Дохід/збиток, тис.грн	8878,8	689,3	-3015,3	-34	-437
Рентабельність	0,08	0,006	-0,02	-25	-333
Валовий дохід/збиток, тис.грн.	10126,5	2140,4	-1239,8	-12,2	-58
Витрати (операційні), тис.грн Чистий дохід від реалізації продукції, тис.грн	95329,8 104717,4	111291,4 111463,3	148259,4 144719,6	155,5 138,2	133,2 129,8
Середньорічна чисельність робітників, чол.	1520	1514	1500	98,7	99,1
Вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	171605,4	167298,8	184255,8	107,4	110,1

За даними табл.2.1 можна зробити наступні висновки: підприємство на сьогоднішній день є збитковим, дохід зменшився на 34 % у порівнянні з 2004 роком, рентабельність зменшилась на 25 %, а валовий дохід на 12,2 %, так як операційні витрати збільшились на 55,5 %.

Вартість основних фондів зросла у 1,1 рази, що свідчить про ріст підприємства. Натомість чисельність зменшилась на 1%, що може свідчити про менш ефективне використання трудових ресурсів у господарстві.

Метою даного підприємства є отримання прибутку. Для організації діяльності підприємства велике значення має його організаційна структура. Під організаційною структурою підприємства розуміють його організаційну побудову, що відображає сукупність взаємозв'язків різних підрозділів, підлеглих досягненню певної мети - збільшенню виробництва продукції, наданню якісних послуг (рис.2.2).



Керівництво підприємствам здійснює директор. Структура управління підприємства є впорядкованою сукупністю взаємозв'язаних елементів системи, яка визначає найраціональніший розподіл праці і службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління по підготовці, ухваленню і реалізації управлінських рішень. В даний час для таких підприємств дана структура управління є найекономічнішою, що дозволяє достатньо оперативно доводити необхідну інформацію до кожного працівника.

Одним з найважливіших чинників будь-якого виробництва є основні фонди. Ефективне використовування основних фондів сприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників, у тому числі збільшенню випуску продукції, трудомісткості виготовлення і збільшення прибутку.

Структура основних засобів підприємства наведена у таблиці 2.3

Таблиця 2.3.Структура основних виробничих фондів «Тріботехніки», тис.грн.

Показник	2004 рік	2005 рік	2006 рік	Відхилення,%
Основні фонди	172281,5	168364,9	184983,4	107,4
З них основні виробничі фонди	171605,4	167298,8	184255,8	107,4
У тому числі: - будинки	6162,4	6557,8	6583,0	106,8
- споруди	1829,8	1838,1	2036,9	111,3
- передавальні пристрої	649,1	649,1	660,4	101,7
Машини і устаткування	9781,9	11510,1	12093,8	123,6
З них: - силові і робочі машини	8849,6	10571,2	11130,2	125,7
- обчислювальна техніка	931,4	938,9	963,6	103,5
Транспортні засоби	152728,0	146283,5	162412,7	106,3
Інструмент, виробничий і господарський інвентар	171,0	177,0	185,8	108,7
Інші основні фонди	489,5	288,6	283,2	57,9
Малоцінні необоротні активи	469,8	460,7	518,4	110,3

Виходячи з даних можна побачити, що з кожним роком вартість основних засобів збільшується, і за три роки вона збільшилась у 1,07 рази. Це означає, що підприємство збільшує вартість своїх засобів. Вартість основних виробничих засобів у 2006 році у порівнянні з 2004 збільшилась у 1,7 рази. У тому числі: будинки - в 1,7 рази, споруди - 1,1 рази, передавальні пристрої - 1,01 рази. З 2004 року вартість машин і устаткування збільшилась у 1,2 рази, з них: силові і робочі машини - 1,3 рази, обчислювальна техніка - 1,04 рази. Вартість транспортних засобів, інструменту і малоцінних необоротних активів збільшилась відповідно в 1,06, 1,09 і 1,1 рази. Але вартість інших основних засобів зменшилась у порівнянні з 2004 роком у 2 рази.

Оснащеність підприємства устаткуванням і ефективність його використовування роблять вплив на ефективність використовування трудових ресурсів, на розмір матеріальних витрат і зрештою на фінансовий стан підприємства.

2.2 Оцінка нематеріальних активів підприємства

На сьогодні є три класичні підходи до оцінки нематеріальних активів, а саме: витратний, порівняльний і підхід прибутковості. Найчастіше на підприємствах України використовують перший підхід.

Витратний підхід.

Такі об'єкти інтелектуальної власності, як інформаційні бази даних, що підпадають під визначення нематеріального активу, як правило, створюються протягом досить тривалого періоду, і витрати на їх формування найчастіше списують за витратними статтями. Незважаючи на це, зібрана наукова бібліотека, наприклад, може становити величезну цінність -- подекуди вона може бути найдорожчим активом підприємства, особливо, якщо це підприємство -- науковий інститут або вищий навчальний заклад. Активи такого роду оцінюються за методом вартості створення, тобто з погляду витратного підходу.

Витратний підхід застосовується при оцінці вартості нематеріальних активів, якщо неможливо знайти аналоги, а прогнозований прибуток не є стабільним.

Оцінюючи, слід врахувати всі істотні витрати, такі як праця, маркетингові та рекламні витрати, витрати на страхування ризиків, пов'язаних з об'єктами інтелектуальної власності, витрати на вирішення правових конфліктів, на матеріали, витрачені на формування об'єкта інтелектуальної власності, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації власної продукції -- логотипа, ліцензій, сертифікатів тощо.

Порівняльний підхід

В економічній літературі цей підхід має ще одну назву -- ринковий. Він застосовується, якщо є досить розвинутий ринок продажу нематеріальних активів, що оцінюються. Цей підхід ґрунтується на принципі ринку, що ефективно функціонує, на якому інвестори купують і продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні індивідуальні рішення.

Підхід прибутковості

При оцінці патентів і ліцензій, торгової марки, франшизи, майнових прав використовується, як правило, третій підхід -- підхід прибутковості.

Він ґрунтується на розрахунку економічних вигід, пов'язаних з отриманням прибутку за рахунок нематеріальних активів, не відооражгних на балансі підприємства, які забезпечують прибуток на активи або власний капітал вище середнього рівня.[5; с.158]

Оцінюючи внесок у вигляді майнових прав, вкрай важливо обґрунтовано сформувати вартість внеску. Обґрунтування передбачає:

-- або визначення в угоді про передачу майнових прав методу (способу), за допомогою якого було сформовано ціну майнового права (прав);

або посилання в угоді про передачу майнових прав на висновок компетентного експерта щодо визначення ціни майнового права (прав).

Прийняття національних положень обліку зумовило істотні зміни в організації і методиці ведення бухгалтерського обліку в Україні. Ці положення містять велику кількість термінів, що вперше використовуються у вітчизняній практиці. Не є винятком і П(С)БО 8, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242, у якому використовується новий термін "гудвіл".

Гудвіл -- це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів робіт, послуг), нових технологій тощо (п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

"Гудвіл -- перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання" (п. 4 Загальних положень П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств").

Оскільки гудвіл не є самостійним об'єктом майнових прав, він не може бути безпосередньо предметом будь-якої цивільної угоди між сторонами, самостійним предметом внеску на формування відокремленого майна суб'єкта підприємницької діяльності. Гудвіл виникає, коли предметом внеску є цілісний майновий комплекс підприємства. Це відбувається у двох випадках:

1) коли до діючого підприємства приєднується інше підприємство. У такому разі відбувається реорганізація другого підприємства шляхом приєднання до першого, яке отримує на свій баланс всі активи та пасиви приєднаного підприємства. Власник реорганізованого підприємства отримує частку (пай, пакет акцій) першого підприємства на суму, що дорівнює узгодженій сторонами вартості цілісного майнового комплексу приєднаного підприємства. Ця узгоджена вартість складається з вартості чистих активів приєднаного підприємства (активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань) та гудвілу. Якщо вартість придбання цілісного майнового комплексу більша від вартості чистих активів приєднаного підприємства, різниця становить вартість гудвілу. Якщо вартість придбання цілісного майнового комплексу менша від вартості чистих активів приєднаного підприємства, різниця становить вартість негативного гудвілу (від'ємне значення);

2) коли зливаються два (або більше) підприємства. У такому разі відбувається реорганізація кожного з об'єктів злиття, внаслідок чого виникає нове підприємство. Відокремлене майно нового підприємства формується за рахунок внесків власників реорганізованих підприємств у вигляді цілісних майнових комплексів цих підприємств. Розмір і вартість часток власників реорганізованих підприємств у новому підприємстві визначаються сторонами на підставі узгодження вартості кожного з підприємств, що реорганізуються.

Звісно, інститут гудвілу не може бути застосований до бізнесу, що провадиться без утворення юридичної особи, тобто підприємцем -- фізичною особою.

Оскільки гудвіл не є самостійним об'єктом цивільних прав, його існування не вимагає будь-якого документального підтвердження. Підставою для відображення вартості гудвілу в обліку є угода про отримання цілісного майнового комплексу підприємства, де вартість його чистих активів не збігається з вартістю придбання.

Невідповідність справедливої вартості придбаних чистих активів розміру оплати за придбання підприємства, якому ці активи належали, пояснюється тим, що ціна підприємства як цілісного майнового комплексу, як правило, дуже відрізняється від суми вартості всіх цих активів, якби вони продавалися поодинці. Ця різниця і є від'ємним гудвілом. Від'ємний гудвіл -- це такий самий контрактів, як знос або торгова націнка, і в його бухгалтерському відображенні немає жодних труднощів.

Як підсумок, можна виділити головну ознаку наявності гудвілу і від'ємного гудвілу -- це невідповідність сплаченої за придбання підприємства суми сукупній вартості переданих чистих активів, що надійшли на баланс внаслідок здійснення такої покупки. В активах, придбаних поодинці, гудвілу бути не може. Не може бути гудвілу і при здійсненні фінансових інвестицій. [6; с.121]

Також слід пам'ятати, що гудвіл виникає лише при здійсненні витрат, тобто подароване підприємство "не несе з собою" ні гудвілу, ні від'ємного гудвілу на баланс нового власника, хоча фактично подароване підприємство, як правило, має певні переваги або недоліки щодо своєї прибутковості (збитковості) чи ділової репутації. Однак за відсутності факту витрат бухгалтер не може ті чи інші переваги зарахувати як гудвіл, навіть якби дуже цього хотів. Для бухгалтера гудвіл -- категорія вартісна.

Основою для визначення достовірної оцінки нематеріального активу є господарські договори (угоди) на його придбання (виготовлення), інші організаційно-розпорядчі та первинні облікові документи.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю. Порядок визначення первісної вартості нематеріального активу наведено в табл.. 2.4.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і продовженням терміну їх використання, що буде сприяти збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод. Наприклад, юридичне оформлення права власності на нематеріальний актив є необхідним етапом для його подальшого використання й отримання майбутніх економічних вигод. Тому витрати на юридичні послуги повинні бути враховані (капіталізовані) у первісній вартості зазначеного об'єкту нематеріального активу.

Слід розрізняти три моменти оцінки нематеріальних активів залежно від дати проведення оцінки (табл. 2.4).



Таблиця 2.3. Порядок визначення первісної вартості нематеріального активу відповідно до П(С)БО 8

		Шляхи надходження	Порядок визначення первісної вартості	Примітки
	Створеного підприємством	прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати та інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього нематеріального активу і приведенням його до стану придатності для використання за призначенням	оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо
Первісна вартість нематеріального акитву	що надійшов на підприємство	шляхом придбання	за грошові кошти	ціна (вартість) придбання (крім отриманих торгових знижок), мито, непрямі податки, які не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням цього активу до стану, придатного для використання за призначенням	витрати на оплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку
			в обмін на подібний об'єкт	залишкова вартість переданого нематеріального активу; справедлива вартість переданого нематеріального активу (при перевищенні залишкової вартості над справедливою	різниця між залишковою та справедливою вартостями включається до фінансових результатів (витрат) звітного періоду
			в обмін на неподібний об'єкт	справедлива вартість переданого нематеріального активу, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) в результаті обміну .	-
		як внесок до статутного капіталу	погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених при придбанні нематеріальних активів за грошові кошти	на дату отримання
		безоплатно	справедлива вартість із урахуванням витрат при придбанні за грошові кошти	на дату отримання
		внаслідок об'єднання підприємств	справедлива вартість	-
		окремого об'єкта «матеріальних активів	визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропорційно до справедливої вартості	що, сплачені загальною сумою



Таблиця 2.4 Підходи до оцінки нематеріальних активів

Дата на яку здійснюється оцінка	Дата зарахування на баланс	Первісна вартість (табл.1.1)	Облік
	Певна дата звітного періоду	Первісна вартість разом із витратами, що збільшують первісно очікувані майбутні економічні вигоди
	Дата балансу	Залишкова вартість, що визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю та накопиченою амортизацією	Звітність

Кожне підприємство має право на здійснення переоцінки нематеріальних активів відповідно до справедливої вартості, проте це стосується лише тих активів, які функціонують на активному ринку. Активним є ринок, якому притаманні наступні умови:

- предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

- будь-який момент можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

- інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

У разі переоцінки одного нематеріального активу слід переоцінювати і всі інші об'єкти даної групи. Якщо підприємством проведена переоцінка нематеріальних активів певної групи, то в подальшому таку переоцінку необхідно здійснювати щорічно.

Техніка підрахунку переоціненої вартості визначається п.21 П(С)БО 8 ”Нематеріальні активи”.

Обов'язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об'єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об'єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі. До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства. Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку НМА. В акті, зокрема, мають бути зазначені: - назва підприємства; - назва об'єкту нематеріальних активів; - його коротка характеристика; - структурний підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись; - спосіб придбання нематеріального активу; - термін корисного використання; - перелік документації, яка свідчить про придбання (створення) нематеріального активу; - висновок комісії з обґрунтуванням терміну корисного використання НМА; - відомості про матеріальні носії, на яких НМА був отриманий. Права на “ноу-хау” виділені в особливу групу нематеріальних активів, Для того, щоб можна було обліковувати “ноу-хау” як об'єкти нематеріальних активів, необхідна наявність наступних документів: - документів, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат; - актів приймання-передачі для обліку введення об'єктів в експлуатацію; - положення (інструкції) про службові і комерційні таємниці; - наказів про віднесення конкретних об'єктів до “ноу-хау”; - протоколів визначення строків корисного використання об'єктів “ноу-хау”. Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі договору з юридичною або фізичною особою -- продавцем цих авторських прав. Документальне оформлення в обліку надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства чи придбані у інших осіб. [2; с.108]

2.3 Особливості обліку нематеріальних активів підприємства

Облік надходження нематеріальних активів

Синтетичний облік нематеріальних активів ведуть на рахунку 12 «Нематеріальні активи» за субрахунками:

121 «Права користування природними ресурсами»,

122 «Права користування майном»,

123 «Права на знаки для товарів і послуг»,

124 «Права на об'єкти промислової власності»,

125 «Авторські та суміжні з ними права»,

126 «Гудвіл»,

127 «Інші нематеріальні активи».

По дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» та його субрахунків ведуть облік надходження (придбання, виготовлення, безоплатне одержання від Інших юридичних осіб) нематеріальних активів, а також суми дооцінки; по кредиту -- вибуття нематеріальних активів (внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі), а також суми їх уцінки.

Операції по внесенню засновниками (учасниками) до статутного капіталу нематеріальних активів (у вигляді нерухомого і рухомого майна; майнових прав, які виникають з авторського права, досвіду та інших інтелектуальних цінностей; сукупності технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, необхідних для організації того або Іншого виду діяльності та ін.) у бухгалтерському обліку відображаються записами: