Облік розрахунків по оплаті праці та аналіз трудових ресурсів

Право на податкову соціальну пільгу в розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (з розрахунку на місяць), який установлений на 1 січня звітного податкового року Законом про держбюджет, отримує платник податків за умови, що його заробітна плата не перевищує граничної розрахункової суми. З 1 січня 2007 року, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, розмір мінімальної заробітної плати становить 400,00 грн. на місяць.

Також громадяни мають право на отримання податкової соціальної пільги, які встановлюються для наступних категорій осіб:

· будь-який платник податку з доходів фізичних осіб від одного роботодавця у вигляді заробітної плати - у розмірі 50% однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, встановлений на 1 січня звітного податкового року. У 2007р. розмір податкової соціальної пільги склав: 400,00*50% = 200,00 грн.

· платник податку з доходів фізичних осіб, який є: а) самотньою матір'ю або батьком (опікуном, попечителем) - на кожну дитину у віці до 18 років; б) утримує дитину-інваліда 1 чи 2 групи у віці до 18 років у розрахунку на кожну дитину; в) має трьох чи більше дітей у віці до 18 років у розрахунку на кожну дитину; г) є вдівцем (вдовою); д) є особою 1 чи 2 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та ліквідаторами; е) є учнем, студентом, аспірантом, військовослужбовцем термінової служби; є) є інвалідом 1 чи 2 групи, у тому числі з дитинства - у розмірі 150% загальної пільги. У 2006р. пільга складає: 400,00*50%*150% = 300,00 грн.

· платник податку з доходів фізичних осіб, який є: а) Героєм України, Радянського Союзу чи повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави; б) учасником бойових дій у час Другої світової війни чи особою, яка працювала у тилу; в) колишнім в'язням концтаборів, гетто та інших місць під час Другої світової війни, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР; д) особою, що знаходилася на блокадній території колишнього Ленінграду у період з 08.09.41р. по 27.01.44р. - у розмірі 200% загальної пільги. У 2006р. розмір даної пільги складає: 400,00*50%*200%= 400,00 грн.

Платникам податків необхідно знати, що всі податкові соціальні пільги можуть застосовуватися виключно за одним місцем нарахування заробітної плати. Платник може самостійно вибрати місце застосування пільг, про що подати роботодавцеві заяву встановленої форми, додавши до неї необхідні документи, які підтверджують право на користування цією пільгою. Порядок подання документів та їх складання при застосуванні податкової соціальної пільги затверджений постановою КМУ від 26.12.03 р. № 2035.

Бухгалтерія має право застосовувати податкову соціальну пільгу тільки з дня отримання роботодавцем відповідної заяви. Протягом звітного податкового року платник податків за необхідності може змінити місце застосування податкової соціальної пільги. Для цього одному роботодавцеві він повинен подати заяву про відмову від пільги, а іншому - про її застосування. Усі випадки заяв - як про застосування пільги, так і про відмову від неї - роботодавцеві слід відобразити в річній податковій звітності. Якщо працівник звільняється, то в цей місяць податкова соціальна пільга йому не нараховується.

Підприємства відповідно до свого наказу або розпорядження можуть здійснювати утримання в рахунок покриття заборгованості працівників перед підприємством (утримання авансу, виданого в рахунок зарплати, надмірно виданої суми на відрядні витрати або господарські потреби та ін., установлені ст. 127 КЗпП).

Розмір утримань із заробітної плати суворо обмежений (ст. 128 КЗпП) - не більше 20 % заробітної плати при кожній виплаті.

При відрахуваннях за кількома виконавчими документами розмір утримань не повинен перевищувати 50 % заробітку. Загальний розмір утримань при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70 % суми, належної до виплати.

Забороняється здійснювати утримання із сум вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП).

З вищеназваних видів утримань на практиці найбільш поширеними є аліменти. З 1 січня 2004 року набув чинності Сімейний кодекс України, главою 15 якого визначається порядок сплати аліментів. Присудження аліментів відбувається за рішенням суду. Однак аліменти можуть сплачуватися працівником і в добровільному порядку, при цьому за його бажанням розмір утримань може перевищувати 70 % суми, належної до виплати (ст. 128 КЗпП).

Стягнення аліментів з відповідача може здійснюватися і на підставі нотаріально завіреного письмового договору між батьками, у якому вказані розмір і терміни виплат. При цьому умови такого договору не можуть порушувати права дитини, установлені Сімейним кодексом (ст. 189 Сімейного кодексу).Відповідно до Сімейного кодексу (ст. 184) аліменти, що виплачуються у твердій грошовій сумі, підлягають індексації. Утримання аліментів здійснюється після утримання із суми заробітної плати платника аліментів обов'язкових податків (п. 13 Переліку № 146).Перерахування аліментів здійснюється за рахунок боржника (п. 14 Переліку № 146).

Види доходів, які враховуються при визначенні бази для нарахування аліментів, установлені в п. 1 Переліку № 146. Державний виконавець видає розпорядження на стягнення аліментів і разом з виконавчим листом направляє його за місцем роботи боржника. Підприємство повертає державному виконавцю заповнене повідомлення про отримання (корінець від розпорядження). Видача виконавчого листа на руки (особі, яка одержує аліменти, або особі, з якої вони стягуються, а також іншим особам) забороняється. При звільненні працівника на звороті виконавчого листа робиться позначка про останню суму перерахування, наявність боргу за аліментами і дату звільнення. Позначка завіряється печаткою і підписом відповідальної особи, потім виконавчий лист повертається у відділ виконавчої державної служби, що направила його на підприємство.

Аліменти, призначені згідно з рішенням суду або за добровільною угодою сторін у сумах, визначених відповідно до норм Сімейного кодексу не включаються до складу оподатковуваного доходу (пп. 4.3.9 Закону № 889).

З аліментів не утримується податок з доходів фізичних осіб. Згідно з нормами Закону № 889 відпусткові є доходами працівника, які включаються в базу для нарахування податку з доходів фізичних осіб.

Податок з доходів фізичних осіб утримується із загальної суми відпусткових за весь період відпустки, у тому числі той, що припадає на другий і наступні місяці. Оскільки податкова соціальна пільга застосовується до доходів, отриманих протягом звітного податкового місяця, а відпусткові повинні бути виплачені не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, загальну суму відпусткових слід урахувати і при вирішенні питання про можливість надання працівнику вказаної пільги.

В результаті в місяці, коли працівник іде у відпустку, його дохід виявляється фактично завищеним. Але пізніше буде проводитися перерахунок податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб: за підсумками звітного податкового року або у разі зміни місця застосування податкової соціальної пільги, а також при звільненні працівника (пп. 6.5.2 Закону № 889).

Розрахунок сум внесків до Пенсійного фонду від суми відпусткових, що припадають на два місяці, здійснюються окремо за кожний місяць (пп. 5.1.7 і 5.2.3 Інструкції № 21-1). Однак при виплаті відпусткових перераховується загальна сума внесків, обчислених окремо за кожну частину відпустки (пп. 5.1.5 Інструкції № 21-1). Із сум, нарахованих за лікарняними листками, необхідно утримувати податок з доходів фізичних осіб (пп. 4.3.1 Закону № 889).. Сума лікарняних є об'єктом для нарахування та утримання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (п. 1 ст. 19 Закону № 1058).

Отже, утримані внески на пенсійне страхування з лікарняних зменшують об'єкт для оподаткування доходів фізичних осіб. Внески до всіх інших фондів не нараховуються і не утримуються, оскільки допомога з тимчасової непрацездатності не є об'єктом для їх обчислення.

Пп. 4.3.1 Закону № 889 передбачено, що не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу страхові виплати, отримані платником податків з Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Допомога по вагітності та пологах якраз і є одним з видів таких виплат (виняток установлений тільки для виплат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю, до яких допомога по вагітності та пологах не належить). Тому податок з доходів фізичних осіб з допомоги по вагітності та пологах не повинен утримуватися.

Відповідно до законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 р.№ 16/98-ВР у залежності від виду страхового випадку визначені наступні види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

· Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням;

· Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності;

· Страхування на випадок безробіття;

· Пенсійне страхування;

· Інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно ст. 14, 15 Закону № 1058, а також п. 2 Інструкції № 21-1 платниками страхових внесків є страхувальники та застраховані особи.

До категорії страхувальників відносяться наступні платники:

1) роботодавці, а саме: підприємства, установи й організації, створені згідно законодавству України, незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання;

- об'єднання громадян;

- профспілки;

- політичні партії;

- філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, що мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки з застрахованими особами);

- фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності й інші особи (включаючи юридичних і фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності, що вибрали особливий спосіб оподатковування (фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи на інших умовах, передбачених законодавством, або по договорах цивільно-правового характеру;

- колективні й орендні підприємства, кооперативи і фермерські господарства, у тому числі ті, котрі вибрали особливий спосіб оподатковування;

- дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відособлені підрозділи підприємств і організацій (у тому числі міжнародних ), створених відповідно до законодавства України, що мають окремий баланс і самостійно здійснюючі розрахунки з застрахованими особами;

- іноземні дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відособлені підрозділи іноземних підприємств і організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;

підприємства, установи, організації, військові частини органи, що виплачують заробітну плату (винагороду ), грошове забезпечення;

У додатку І наведено перелік видів виплат, які включаються до об'єкту оподаткування внесками до фондів соціального страхування.

Утримання та відрахування до фондів соціального страхування відрізняються об'єктом оподаткування та ставками. Перелік ставок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, які сплачують платники до Пенсійного фонду наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Розміри ставок внесків до Пенсійного фонду

№ з./п.	Суб'єкт	Об'єкт оподаткування	Ставка
1	2	3	4
1.	Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднань, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, з числа найманих працівників льотних екіпажів повітряних судів цивільної авіації	Нарахування на фонд основної, додаткової оплати праці та інших заохочувальних та компенсаційних виплат	31,8%
2.	Суб'єкти підприємницької діяльності, де працюють інваліди	Нарахування для працюючих інвалідів від об'єкта оподаткування Нарахування для інших працівників підприємства від об'єкта оподаткування	4% 31,8%
3.	Підприємства всеукраїнської громадської організації, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих	Нарахування від об'єкта оподаткування	4%
4.	Громадяни, які працюють згідно трудового договору та договору цивільно-правового характеру	Утримання із суми оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати - якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн. - якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 грн.	1% 2%
5.	Для осіб з числа льотних екіпажів повітряних судів цивільної авіації та бортоператорів,	Утримання із суми оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати	1-5%

Нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць) страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їхніх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від факту виплати заробітної плати (доходу). Якщо ж протягом базового звітного періоду, а саме на протязі календарного місяця, здійснюються виплати, на які нараховуються страхові внески, то платники одночасно з видачею таких сум зобов'язані сплатити авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на призначені виплати (доход).

Перерахування ж самих сум страхових внесків здійснюється роботодавцями одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), незалежно від того, у якій формі здійснюється така виплата: у безготівковій чи натуральній, або у формі з доходу від реалізації товарів (послуг).

Підприємства і фізичні особи, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, а також за договором цивільно-правового характеру, щомісяця складають у двох екземплярах Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і подають його не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення звітного періоду. (Додаток К).

Відповідно до Закону України № 2240 від 18.01.2001 р.,,Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” підприємства є платниками внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності з Законом України об'єктом обкладання збором для підприємств і організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності є фактичні витрати на оплату праці працівників, що включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

Перелік ставок збору на обов'язкове державне страхування від тимчасової втрати працездатності, які сплачують платники наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Розміри ставок внесків до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності

№ з./п.	Суб'єкт	Об'єкт оподаткування	Ставка
1	2	3	4
1.	Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднань, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників	Нарахування на фонд основної, додаткової оплати праці та інших заохочувальних та компенсаційних виплат	2,9%
2.	Підприємства та громадські організації інвалідів, де чисельність інвалідів більша, ніж 50%, якщо фонд оплати праці інвалідів не менше 25% суми витрат на оплату праці	Нарахування на об'єкт оподаткування	0,7%
3.	Підприємства та організації УТОГ і УТОС	Нарахування на об'єкт оподаткування	0,5%
4.	Громадяни, які працюють згідно трудового договору та договору цивільно-правового характеру	Утримання із суми оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати - якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу - якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу	0,5% 1%
5.	Працівники-інваліди організацій товариства УТОГ і УТОС	Утримання із сукупного оподатковуваного доходу	0,25%

Відповідно до Інструкції № 16 перерахування внесків у Фонд соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності підприємствами здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

Відповідно до п.п. 7.1 Інструкції № 16 платники внесків на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності зобов'язані складати Розрахункову відомість нарахування збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, і вчасно представляти органам реєстрації Фонду звітність по цим податкам за формою № Ф4-ФССзТВП. (Додаток Л).

Зазначений звіт складається платниками внесків щокварталу в двох екземплярах наростаючим підсумком з початку року. У звіті за формою № Ф4-ФССзТВП вказуються суми нарахованих і сплачених страхових внесків, а також суми, витрачених на виплату допомоги і здійснення інших заходів, фінансування, яких відбувається за рахунок коштів Фонду. Один екземпляр звіту за представляється в орган реєстрації Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця. Другий екземпляр залишається в бухгалтерії такого платника-страхувальника.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, зі змінами і доповненнями, платниками внесків страхування на випадок безробіття є підприємства, установи, організації, філії і представництва юридичних осіб. Об'єктом обкладання внеском на страхування на випадок безробіття для зазначених платників є суми фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Перелік ставок збору на обов'язкове державне страхування на випадок безробіття, які сплачують платники наведено в таблиці 2.7.



Таблиця 2.7

Розміри ставок внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття

№ з./п.	Суб'єкт	Об'єкт оподаткування	Ставка
1	2	3	4
1.	Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднань, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників	Нарахування на фонд основної, додаткової оплати праці та інших заохочувальних та компенсаційних виплат	1,3%
2.	Підприємства та громадські організації інвалідів, де чисельність інвалідів більша, ніж 50%, якщо фонд оплати праці інвалідів не менше 25% суми витрат на оплату праці	Нарахування на об'єкт оподаткування	0%
3.	Підприємства та організації УТОГ і УТОС
4.	Громадяни, які працюють згідно трудового договору та договору цивільно-правового характеру	Утримання із суми оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати	0,5%
5.	Працюючі пенсіонери; особи, в яких виникло право на пенсію, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні	Утримання із суми оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати	0%

Перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку. У випадку недостатності коштів на оплату праці та сплату цих зборів в повному обсязі видача грошей на оплату праці та сплата зборів здійснюється в пропорційних розмірах.

Відповідно до Інструкції № 339 роботодавці щокварталу складають у двох екземплярах Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків у Фонд загальнодержавного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої представляється в центр зайнятості за місцем реєстрації платника в наступний термін: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня. Звіт підписується керівником і головним бухгалтером підприємства, організації, виконавцем і завіряється печаткою. Другий екземпляр звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії підприємства (Додаток М).

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № /105-XIV, зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 1105), платниками внеску на страхування від нещасливого випадку є підприємства, установи й організації, а також чи філії або представництва, що використовують найману працю.

Страхові тарифи для роботодавців, диференційовані по групах галузей економіки (видам робіт) у залежності від класу професійного ризику виробництва, встановлені в Законі № 2272. Фонд соціального страхування від нещасних випадків в обов'язковому порядку письмово повідомляє страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства і відповідний йому тариф. Клас професійного ризику привласнюється підприємству відповідно до його основного виду економічної діяльності. 0,2% -- для бюджетних і неприбуткових організацій. 50% від страхового тарифу -- для підприємств і громадських організацій інвалідів, де чисельність інвалідів більша, ніж 50%, за умови, що фонд оплати праці інвалідів більше, ніж 25%; для фізичних осіб, що використовують працю інвалідів, за умови, що фонд оплати праці інвалідів більше, ніж 25%. Страховий тариф внесків до даного фонду ТОВ «Вілона» становить 2,62%.

Згідно ст. 49 Закону № 1105, а також п. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку і витрати страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 20.04.2001 № 12, зі змінами і доповненнями, страхові внески сплачуються:

- юридичними особами - у день одержання готівки на оплату праці в установах банків;

- фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, що використовують працю найманих робітників, - щомісяця не пізніше 10 числа, що випливає за місяцем, за який виплачена заробітна плата;

Відповідно до Інструкції № 12 роботодавці - юридичні особи - платники внесків на страхування від нещасного випадку щокварталу в двох екземплярах складають Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрати коштів Фонду, один екземпляр якої подається в робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації страхувальника в наступний термін: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, і до 25 січня року, наступного за звітним (Додаток Н).

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік” №3235-ІV від 20.12.05р. встановлено наступні максимальні величини витрат на оплату праці (оподатковуваного доходу), з яких справляються страхові внески:

з січня по березень 2006р. - 4830 грн.;

з квітня по вересень 2006р. - 4960 грн.

з жовтня по грудень 2006р. - 5050 грн.

Для обліку розрахунків з органами страхування за нарахованими та утриманими внесками Планом рахунків передбачений пасивний, балансовий, основний, розрахунковий рахунок 65 “Розрахунки зі страхування”, який має наступні субрахунки:

· 651 “За пенсійним забезпеченням”;

· 652 “За соціальним страхуванням”;

· 653 “За страхуванням на випадок безробіття”;

· 656 “За страхуванням від нещасного випадку та травматизму на виробництві”

Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться в розрізі працівників та видів страхування.

Нарахування внесків до органів загальнообов'язкового державного соціального страхування пов'язане зі збільшенням витрат. Для узагальнення інформації щодо даних витрат застосовується активний, транзитний рахунок 82 “Відрахування на соціальні заходи”.

Рахунки класу 8 “Витрати за елементами” працюють наступним чином: по дебету рахунків даного класу відбувається накопичення витрат за даним елементом, по кредиту - списання витрат на рахунок 23 “Виробництво” в частині прямих витрат на оплату праці або відрахувань на соціальні заходи, а також на рахунки класу 9 “Витрати діяльності” в частині витрат періоду.

Рахунок 82 “Відрахування на соціальні заходи” мають наступні субрахунки, які наведено в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Субрахунки до рахунку 82 “Відрахування на соціальні заходи”

№ з./п.	Номер субрахунку	Характеристика субрахунку
1	2	3
1.	821 “Відрахування на пенсійне забезпечення”	Для узагальнення витрат на відрахування на пенсійне забезпечення на фонд оплати праці працівників
2.	822 “Відрахування на соціальне страхування”	Для узагальнення витрат на відрахування на соціальне страхування на фонд оплати праці працівників
3.	823 “Страхування на випадок безробіття”	Для узагальнення витрат на відрахування на страхування на випадок безробіття на фонд оплати праці працівників
4.	824 “Відрахування на індивідуальне страхування”	Для узагальнення витрат на відрахування до інших органів страхування на фонд оплати праці працівників

Кореспонденція рахунків з обліку утримання та нарахування податків та внесків до органів страхування ТОВ “Вілона” наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9.

Кореспонденція рахунків з обліку утримань та нарахувань податків та внесків до органів страхування ТОВ “Вілона”

№ з./п.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1.	Нараховані внески до органів страхування на фонд оплати праці працівників виробництва: - до Пенсійного фонду - до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності - до Фонду соціального страхування на випадок безробіття - до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та травматизму на виробництві	82 “Відрахування на соціальні заходи” 23 “Виробництво”	651 “За пенсійним страхуванням” 652 “За соціальним страхуванням” 653 “За страхуванням від безробіття” 656 “За страхуванням від нещасних випадків” 82 “Відрахування на соціальні заходи”	16631,15 516,71 679,9 1370,27
2.	Нараховані внески до органів страхування на фонд оплати праці загально виробничих працівників: - до Пенсійного фонду - до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності - до Фонду соціального страхування на випадок безробіття - до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та травматизму на виробництві	82 “Відрахування на соціальні заходи” 91 “Загально виробничі витрати”	651 “За пенсійним страхуванням” 652 “За соціальним страхуванням” 653 “За страхуванням від безробіття” 656 “За страхуванням від нещасних випадків” 82 “Відрахування на соціальні заходи”	2709,40 247,08 110,76 223,23
3.	Нараховані внески до органів страхування на фонд оплати праці адміністративних працівників: - до Пенсійного фонду - до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності - до Фонду соціального страхування на випадок безробіття - до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та травматизму на виробництві	82 “Відрахування на соціальні заходи” 92 “Адміністративні витрати”	651 “За пенсійним страхуванням” 652 “За соціальним страхуванням” 653 “За страхуванням від безробіття” 656 “За страхуванням від нещасних випадків” 82 “Відрахування на соціальні заходи”	3911,67 356,72 159,91 322,28
4.	Нараховані внески до органів страхування на фонд оплати праці працівників служби збуту: - до Пенсійного фонду - до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності - до Фонду соціального страхування на випадок безробіття - до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та травматизму на виробництві	82 “Відрахування на соціальні заходи” 93 “Витрати на збут”	651 “За пенсійним страхуванням” 652 “За соціальним страхуванням” 653 “За страхуванням від безробіття” 656 “За страхуванням від нещасних випадків” 82 “Відрахування на соціальні заходи”	1338,89 122,10 54,7 110,31
5.	Утримано із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду	661 “Розрахунки за заробітною платою”	651 “За пенсійними забезпеченням”	625,63
6.	Утримано із заробітної плати внески до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності	661 “Розрахунки за заробітною платою”	652 “За соціальним страхуванням”	452,89
7.	Утримано із заробітної плати внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття	661 “Розрахунки за заробітною платою”	653 “За страхуванням на випадок безробіття”	221,35
8.	Утримано із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб	661 “Розрахунки за заробітною платою”	641 “Розрахунки за податками”	1256,87

Інформація щодо суми нарахованих та утриманих внесків до органів страхування узагальнюється у регістрі синтетичного обліку - журналі 5А, який є інформаційною базою складання звітності - балансу (ф.1) та звіті про фінансові результати (ф.2) (Додатки П та Р). У балансі підприємства заборгованість перед працівниками з оплати праці, за внесками до органів соціального страхування та нарахованим податком з доходів фізичних осіб наводиться у ІV розділі пасиву балансу «Поточні зобов'язання» - у рядках 570, 580 та 550. Інформація до балансу переноситься з оборотно-сальдової відомості підприємства з колонки “Сальдо на кінець звітного періоду”. Інформація щодо накопичених витрат відображається у ІІ розділі “Елементи операційних витрат” звіту про фінансові результати - у рядках 240 та 250. Інформаційною базою для складання звітності слугують дані оборотно-сальдової відомості з колонки “Обороти за звітний період”.

2.4 Податковий облік розрахунків з оплати праці

В умовах ринкових відносин бухгалтерський облік поділяється за сферою діяльності та за обліковими функціями. За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, податковий та управлінський.

Податковий облік - облік з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку правильності нарахування та сплати податків. Здійснюється для формування показників валового доходу і валових витрат з метою обчислення прибутку і податку на прибуток. Податковий облік в Україні регулюється нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями. Величина витрат та оплату праці та відрахувань на соціальні заходи чинять значний вплив на величину об'єкта оподаткування - оподатковуваного прибутку.

Витрати на оплату відповідно до п. 5.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” включаються до складу валових витрат базового підприємства. Під валовими витратами розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пп. 5.6.1 і 5.6.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться витрати на оплату праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником податків, і які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інші види заохочень і виплат.

Перелік витрат на оплату праці ТОВ “Вілона”, які включаються до складу валових витрат, відображено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Перелік витрат на оплату праці, які включаються до складу валових витрат відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”

№ з./п.	Перелік витрат згідно п. 5.6.1. та 5.6.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
1	2
1.	Винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених окладів
2.	Суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів, отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у разі, якщо вони є основною заробітною платою
3.	Оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення)
4.	Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за:
	- суміщення професій (посад)
	- розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт
	- знання та використання в роботі іноземної мови
5.	Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування
6.	Оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством
7.	Оплата за невідпрацьований час: - оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток
8.	Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема:
	- винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи)
9.	Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації
10.	Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору
11.	Витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення
12.	Вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв'язку зі специфікою роботи)

До складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені у пункті 5.6.1. даного законодавчого акту, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг);

або дата оприбуткування платником податку товарів (робіт, послуг).

Інформація щодо величини валових витрат наводиться у податковій звітності - Декларації з податку на прибуток підприємств.

Порядок відображення розрахунків з оплати праці в системі податкового обліку наведено у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Податковий облік розрахунків з оплати праці

№ з./п.	Зміст господарської операції	Податковий облік	Рядок Декларації з податку на прибуток
		Валові доходи	Валові витрати
1.	Нарахована основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, оплату за час вимушеного простою не з вини працівника	-	+	04.3
2.	Нарахована сума відпускних працівникам за рахунок створеного резерву у момент використання зарезервованих сум	-	+	04.3
3.	Нарахована допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства за перші п'ять днів	-	+	04.3
4.	Нарахована допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування	-	-	-
5.	Нарахована заробітна плата працівнику за роботи з виправлення браку	-	-	-
6.	Утримано із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб та внески до органів страхування	-	-	-
7.	Утримано із заробітної плати аліменти, суму штрафу, брак, безпроцентну позику	-	-	-
8.	Виплачено заробітну плату працівникам підприємства	-	-	-
9.	Депонована сума своєчасно не отриманої заробітної плати	-	-	-
10.	Реалізовано готову продукцію в рахунок погашення заборгованості щодо заробітної плати	+	-	01.1
11.	Нараховані внески до органів соціального страхування на заробітну плату працівників до: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків та травматизму на виробництві	-	+	04.4

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Мета, завдання, джерела та методи аналізу трудових ресурсів підприємства

Із переходом до ринкової економіки аналіз трудових ресурсів стає вагомішим, оскільки робоча сила має вартісну оцінку і є конкурентною на ринку праці. Кадровий потенціал суб'єктів господарювання формується за рахунок трудових ресурсів, які пропонує ринок праці.

Трудовими ресурсами вважають ту частину населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями, навичками праці у відповідній галузі.

Мета аналізу полягає в якісній оцінці трудових ресурсів, ефективності їх використання та виявлення внутрішньовиробничих резервів підвищення продуктивності праці, виправданого зниження праце місткості продукції та соціального захисту працівників.

Для реалізації мети аналізу необхідно вирішити такі основі завдання:

- виявити та здійснити оцінку забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів робочою силою в цілому, а також за категоріями і спеціальностями;

- оцінити ефективність використання робочих кадрів за рівнем продуктивності праці та трудомісткості продукції;

- дослідити організацію праці на підприємстві;

- оцінити динаміку та структуру витрат на оплату праці та обґрунтування рівня коштів на оплату праці працівників підприємства;

- виявити резерви покращення використання кадрового потенціалу підприємства з огляду на виробничо-фінансові результати.

Економічний аналіз ефективності використання трудових ресурсів проводиться з використанням відповідного методу. Під методом аналізу слід розуміти комплексне взаємопов'язане вивчення та вимір явищ господарської діяльності підприємства на основі використання системи показників, що характеризують цю діяльність, з метою мобілізації внутрішніх резервів, усунення недоліків та поширення передового досвіду. Метод аналізу реалізується через сукупність прийомів дослідження, серед яких виділяють наступні:

групування та узагальнення - дозволяє встановити зв'язок між різними чинниками, що впливають на результат діяльності об'єктів, дати кількісну та якісну оцінку діяльності підприємства;

порівняння - дозволяє порівняти звітні дані з плановими, з даними попередніх періодів, нормативами, з даними аналогічних підприємств;

відносні величини - включають розрахунок відсотків, коефіцієнтів, індексів. Відсотки використовуються при вивченні ступеня виконання планових завдань, структурних показників, рівня витрат тощо. Коефіцієнти розраховуються відношенням двох взаємопов'язаних показників, один з яких береться за одиницю. Індекси використовуються при вивченні динаміки показників та розрізнення рівня явищ.

динамічні ряди - застосовуються для характеристики роботи об'єкта за ряд років та визначення перспектив його розвитку;

факторний аналіз - передбачає аналіз впливу чинників внаслідок впливу окремих (факторних) показників, а результату - через узагальнюючий (результативний) показник;

таблиці - надають аналітичним розрахункам наочності та переконливості, дозволяють краще систематизувати результати аналізу та висновки з нього тощо.

Джерелами інформації для аналізу трудових ресурсів є:

бізнес-план економічного та соціального розвитку підприємства;

статистична звітність;

реєстри аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”;

первинні документи з обліку відпрацьованого часу та нарахування заробітної плати;

кадрова документація;

дані фінансової звітності.

3.2 Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Аналіз використання трудових ресурсів починається з вивчення складу і структури працівників підприємства. Метою такого вивчення є визначення забезпеченості об'єкта персоналом для виконання виробничих завдань та вивчення причин, що впливають на цей показник. Даний аналіз проводиться в наступній послідовності: виявляється структура кадрів, рух робочої сили, кваліфікація робітників і визначається рівень забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Аналіз чисельності персоналу проводиться в цілому і за кожною категорією окремо. Також в ході аналізу визначають абсолютну і відносну забезпеченість підприємства кадрами. Аналіз чисельності та складу працівників ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз структури працівників ТОВ “Вілона” за 2004-2005 рр.

№ з./п.	Найменування показника	За 2004р.	За 2005р.	Відхилення (+/-), чол.	Відхилення, %
		Кількість, чол.	Питома вага, %	Кількість, чол.	Питома вага, %
1	2	3	4	5		6	7
1.	Чисельність працівників - всього	750	100,0	1100	100,0	+350	+46,7
1.1	Виробничий	652	86,9	979	89,0	+327	+50,2
1.2	Загально виробничий	45	6,0	65	5,9	+20	+44,4
1.3	Адміністративно-управлінський	42	5,6	50	4,5	+8	+19,0
1.4	Збутовий	11	1,5	6	0,5	-5	-54,5

У 2005 р. порівняно з 2004 р. у ТОВ “Вілона” відбулось збільшення чисельності персоналу на 350 осіб або 46,7%, в основному за рахунок збільшення питомої ваги у 2005 р. виробничого персоналу, яка складала 89,0%. Також за період, що аналізується відбулось зростання чисельності загально виробничого персоналу на 44,4% або 20 осіб, адміністративно-управлінського персоналу на 8 осіб або 19,0%. За 2005 р. порівняно з 2004 р. відбулось скорочення чисельності працівників служби збуту на 5 осіб або 54,5%, що пов'язано з економією величини витрат на збут в цілому по підприємству та скороченні витрат за даною статтею.

Графічне зображення структури персоналу ТОВ “Вілона” за 2004-2005 рр. наведено на рис. 3.1.

Склад працівників постійно змінюється через об'єктивні та суб'єктивні причини, через внутрішнє переміщення та прийом нових працівників замість вибулих або у зв'язку з розширенням діяльності. Саме тому виникають додаткові витрати на підготовку або перепідготовку працівників, знижується продуктивність праці, мають місце непродуктивні витрати робочого часу.

Рух робочої сили характеризується коефіцієнтами обороту по прийманню, по вибуттю, плинності.

Коефіцієнт обороту по прийманню на роботу визначається відношенням кількості осіб, прийнятих на роботу до середньоспискової чисельності працівників. Коефіцієнт обороту по звільненню визначається відношенням кількості працівників, що звільнилися, до середньоспискової чисельності працівників. Коефіцієнт плинності робочої сили визначається відношенням кількості працівників, які звільнилися за власним бажанням, за рішенням судів і за порушення трудової дисципліни, до середньоспискової чисельності працівників. При обчисленні середньоспискової чисельності штатних працівників із спискового складу виключаються зараховані на робочі місця учні і студенти, особи, які тимчасово не працюють через вагітність і пологи, по догляду за дитиною, знаходяться у відпустці без збереження зарплати.

Аналіз руху працівників ТОВ “Вілона” за 2004-2005 рр. наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Аналіз руху працівників ТОВ “Вілона” за 2004-2005 рр.

№ з./п.	Найменування показника	Одиниця виміру	Фактично, за	Відхилення (+/-)
			2004р.	2005р.
1	2	3	4	5	6
1.	Середньоспискова чисельність працівників	Чол.	750	1100	+350
2.	Прийнято за рік	Чол.	210	355	+145
3.	Вибуло за рік - всього в т.ч.	Чол.	12	5	-7
	за власним бажанням	Чол.	-	-	-
	за порушення трудової дисципліни	Чол.	-	-	-
	з інших причин	Чол.	-	-	-
4.	Коефіцієнт обороту по прийому	%	28,0	32,3	+4,3
5.	Коефіцієнт обороту по вибуттю	%	1,6	0,5	-1,1
6.	Коефіцієнт плинності кадрів	%	1,6	0,5	-1,1

У ТОВ “Вілона”, як свідчать дані таблиці 3.2. плинність кадрів в 2005 р. складала 0,5% і співпадає з рівнем обороту кадрів з вибуття. При цьому прийом кадрів на даному підприємстві в 2005 р. складає 32,3%, що на 31,8% вище, ніж їх вибуття. Динаміка даних показників свідчить про те, що процес прийому працівників є більш інтенсивним, аніж їх вибуття і це пов'язано зі збільшенням обсягів виробництва та розширенням діяльності підприємства.



3.3 Аналіз використання фонду робочого часу

Досягнення запланованих обсягів діяльності залежить не лише від забезпеченості підприємства робочою силою, а й від продуктивності використання робочого часу. Саме тому проводиться аналіз використання робочого часу.

Зниження втрат робочого часу та нераціонального його витрачання призводить до зростання продуктивності праці без додаткових заходів та витрат, що зрештою приводить до збільшення обсягів діяльності і як наслідок, - до поліпшення фінансового стану підприємства. Аналіз використання робочого часу проводиться за двома напрямами - виявлення втрат робочого часу та непродуктивного його використання.

Аналіз використання фонду робочого часу ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Аналіз використання фонду робочого часу ТОВ “Вілона”за 2004-2005 рр.

№ з./п.	Показник	2004р.	2005р.	Відхилення (+/-)	Умовне позначення
1	2	3	4	5	6
1.	Середньооблікова чисельність основних працівників, чол.	750	1100	+350	ЧР
2.	Відпрацьовано одним працівником А.) днів Б.) годин (р.2а*р.3)	219 1708,2	210 1659,0	-9 -49,2	Д ЛГр
3.	Середня тривалість робочого дня, год.	7,8	7,9	+0,1	Т
4.	Фонд робочого часу, год. (р.1*р.2б)	1281150	1824900	+543750	Фр.ч.

Факторний аналіз використання фонду робочого часу ТОВ “Вілона”:

за рахунок зміни чисельності основного персоналу:

?Фр.ч.р. = (ЧР₁ - ЧР₀) * Д₀ * Т₀ = (1100-750)*219*7,8 = +597870 год.;

за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів:

?Фр.ч.д. = (Д₁ - Д₀) * ЧР₁ * Т₀ = (210-219)*1100*7,8 = -77220 год.;

за рахунок зміни середньої тривалості робочого дн

?Фр.ч.т. = (Т₁ - Т₀) * ЧР₁ *Д₁ = (7,9-7,8) * 1100 * 210 = +23100 год.

Загальний фонд робочого часу в 2005р. збільшився на 543750 год. порівняно з 2004р., в тому числі за рахунок зростання чисельності працівників - на 597870год., кількості невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) зменшився на 77220 год. і за рахунок зростання тривалості робочого дня - на 23100 год.

Втрати робочого часу є резервами зростання фонду робочого часу та збільшення обсягів виробництва. Конкретні причини втрат робочого часу можна встановити, провівши аналіз балансу робочого часу базового підприємства (табл. 3.4.).

Таблиця 3.4

Аналіз балансу робочого часу працівників ТОВ “Вілона” за 2004-2005 рр.

Показники	На одного робітника	Відхилення (+/-)
	2004р.	2005р.	На одного робітника	На всіх робітників (1100)
1	2	3	4	5
Невиходи на роботу, днів, у т.ч. З поважних причин:	5 4	11 12	+6 +8	+6600 +8800
- відпустки на навчання	1	2	+1	+1100
- відпустки через вагітність та пологи	-	2	+2	+2200
- хвороби	3	8	+5	+5500
Втрати робочого часу, днів, у т.ч.:	-	2	+2	+2200
- простої	-	2	+2	+2200
- прогули	-	-	-	-
- невиходи з дозволу адміністрації	-	-	-	-
Відпрацьовано, днів	219	210	-9	-9900
Тривалість робочого дня, год.	7,8	7,9	+0,1	+110
Усього тривалість робочого часу, год.	1708,2	1659,0	-49,2	- 54120
Надурочно відпрацьований час, год.	7,2	6,5	-0,7	-770
Невиробничі втрати часу, год.	-	-	-	-

Аналіз балансу робочого часу ТОВ “Вілона” за 2005 р. показує, що цілоденні втрати вищі за дані 2004 р. на 6 днів (11-5). Це перевищення сталося за рахунок збільшення кількості днів відпусток на навчання, вагітності та пологи, простоїв, а також невиходів на роботу через тимчасову непрацездатність.

Дані таблиці 3.4. свідчать, що на збільшення цілоденних втрат робочого часу базового підприємства вплинули наступні показники:

зростання величини відпусток на навчання +1 день;

зростання величини хвороби +5 днів;

підвищення величини відпусток через вагітність та пологи +2 дні;

зростання величини простоїв +2 днів

Всього невиходів на роботу - 10 днів.

Втрати робочого часу через суб'єктивні причини - простої у розрахунку на одного робітника становили 15,7 год. (2*7,8+0,1), а на всіх робітників - 17270 год. (15,7*1100). Ці втрати слід вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення цих втрат дало б можливість вивільнити 10 робітників (17270/1708,2).

3.4 Аналіз продуктивності праці

Центральною ланкою аналізу ефективності використання трудових ресурсів є аналіз продуктивності праці. Його здійснюють в такій послідовності: дають оцінку досягнутому рівню продуктивності праці, його динаміці і вивчають взаємозв'язок різних показників продуктивності праці; визначають вплив на продуктивність праці екстенсивних та інтенсивних чинників, виявляють невикористані резерви підвищення продуктивності праці.

Продуктивність праці характеризує ефективність витрат праці у матеріальному виробництві і визначається кількістю послуг, наданих за одиницю часу, або витратами праці на одиницю продукції. Продуктивність праці - найважливіший показник ефективності діяльності, а її підвищення - головний чинник економічного зростання. Від рівня і динаміки продуктивності праці залежить більшість показників господарської діяльності: обсяг послуг, чисельність персоналу, фонд заробітної плати, собівартість, прибуток тощо. Трудомісткість продукції - показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

Аналіз трудомісткості продукції базового підприємства наведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Аналіз трудомісткості продукції ТОВ “Вілона” за 2004-2005 рр.

№ з./п.	Показник	2004р.	2005р.	Відхилення, %
1	2	3	4	5
1.	Обсяг товарної продукції, тис. грн.	840,0	3600,0	+328,6
2.	Відпрацьовано робітниками, люд-год, тис.	1281,2	1824,9	+42,4
3.	Питома трудомісткість на 1000 грн., люд.-год. (р.2/р.1*1000)	1525,2	506,9	-66,8
4.	Середньогодинний виробіток кожного робітника, грн. (р.1/р.2)	0,656	1,973	+200,8

Як видно з розрахунків, питома трудомісткість знизилася у 2005 р. порівняно з 2004 р. на 66,8%. За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових витрат і виконання норм.

Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці ТОВ “Вілона” за 2004-2005рр. наведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці ТОВ “Вілона” за 2004-2005 рр.

№ з./п.	Показник	Од. Виміру	2004р.	2005р.	Факт за 2005р. в % до 2004р.	Відхилення (+/-)
1	2	3	4	5	6	7
1.	Обсяг продукції в порівняних цінах	Тис. грн.	840,0	3600,0	428,6	+2760,0
2.	Середньоспискова чисельність персоналу	Чол.	750	1100	146,7	+350
3.	Середньоспискова чисельність виробничого персоналу	Чол.	652	979	150,2	+327
4.	Питома вага основного персоналу у загальній чисельності персоналу (р.3/р.2*100)	%	86,9	89,0	-	+2,1
5.	Середньорічний виробіток 1 працівника (р.1/р.2*1000)	Грн.	1120,0	3272,7	292,2	+2152,7
6.	Середньорічний виробіток 1 основного працівника (р.1/р.3*1000)	Грн.	1288,3	3677,2	285,4	+2388,9
7.	Середня кількість днів відпрацьованих одним основним працівником за рік	Дн.	219	210	95,9	-9
8.	Загальна кількість людино-днів, відпрацьованих основними працівниками за рік (р.3*р.7)	Люд-дн.	142788	205590	144,0	+62802
9.	Середньоденний виробіток на 1 основного працівника (р.1/р.8*1000)	Грн.	5,88	17,51	297,8	+11,63
10.	Середня тривалість робочого дня	Год.	7,8	7,9	101,3	+0,1
11.	Загальна кількість людино-годин відпрацьованих основними працівниками за рік (р.3*р.10*р.7)	Люд-год.	1113746,4	1624161,0	145,8	+510414,6
12.	Середньогоденний виробіток на 1 основного працівника (р.1/р.11*1000)	Грн.	0,75	2,22	296,0	+1,47

У 2005 р. порівняно з 2004 р. відбулось зростання обсягів виробництва та реалізації продукції на 2760,0 тис. грн., на що вплинуло зростання середньорічного виробітку одного основного працівника на 2388,9 грн. За звітний 2005 р. також спостерігається зростання середньоденного виробітку одного основного працівника на 11,63 грн. і середньогодинного виробітку - на 1,47 грн.