Аудит витрат та виконаних робіт в ПП "Буг"

641 “Розрахунки за податками”

63 “Розрахунки з постача-льниками і підрядниками”

ПДВ (власні сили генпідрядника)

703 “Дохід від реалі-зації робіт і послуг”

641 “Розрахунки за податками”

-

-

ПДВ у рахунку генпідрядника (на всю суму генпідряду)

-

-

703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”

641 “Розрахунки за податками”

Списані власні витрати по закін-чених роботах

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

230 “Виконання будівельного контракту”

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

230 “Виконання будівельного контракту”

Списані витрати генпідрядника за вартістю робіт, виконаних субпідрядником

-

-

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

230 “Виконання будівельного контракту”

Формування фінансового результату

703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”

79 “Фінансові результати”

703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”

79 “Фінансові результати”

Списання собівартості (власні)

79 “Фінансові результати”

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

79 “Фінансові результати”

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

Списання вартості робіт, виконаних субпідрядником

-

-

79 “Фінансові результати”

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

Визначення чис-того прибутку

79 “Фінансові результати”

44 “Нерозподілені прибут-ки (непокриті збитки)

79 “Фінансові результати”

44 “Нерозподілені прибут-ки (непокриті збитки)

Одночасне відо-браження про-міжних рахунків генпідрядником (без ПДВ)

-

-

238 “Незавершені будівельні контракти”

239 “Проміжні рахунки”

Сума авансу

681 Розрахунки за авансами одержаними”

36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”

681 Розрахунки за авансами одержаними”

36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”

Отримано пре-мію за введен-ня об'єкта

31 “Рахунки в банках”

48 “Цільове фінансування і цільові надходження”

31 “Рахунки в банках”

703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”

Нараховано премію за введення об'єкта

230 “Виконання будівельного кон-тракту”, 91 Загаль-но-виробничі вит-рати”, 92 “Адмініс-тративні витрати” 48 Цільове фінан-сування і цільове надходження”

66 “Розрахунки з оплати праці”

703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”

230 “Виконання будівельного контракту”, 91 “Загально-виробничі витрати”, 92 “Адміністра-тивні витрати”

66 “Розрахунки з оплати праці”

Після закінчен-ня будівельно-го контракту

-

-

239 “Проміжні рахунки”

238 “Незавершені будівельні контракти”

2.3 Удосконалення обліку витрат та виконаних робіт в ПП “Буг” з використанням ПЕОМ

Система обліку є поняттям більш широким і змістовним, ніж форма обліку, оскільки включає не тільки техніку ведення обліку, але й методологію відображення операцій, обчислення показників, способів оцінки, організацію праці обліковців. Незважаючи не те, що форма обліку є важливою складовою системи обліку, вона визначає лише порядок облікової реєстрації, а не порядок побудови облікової системи. При застосуванні комплексної комп'ютерної інформаційної системи підприємства поняття форми обліку переходить в поняття комп'ютерної системи бухгалтерського обліку, що має наступні характерні ознаки:

- комп'ютер з допоміжного засобу стає визначальним фактором організації праці бухгалтера;

- комп'ютеризація охоплює всі без винятку етапи обробки облікової інформації: збір первинної інформації, накопичення та обробку даних, формування звітності;

- забезпечення оперативності (ажуру) в двох аспектах: передача облікової інформації (господарський ажур) і обробка облікової інформації (технічний ажур);

- одержання звітних показників у режимі діалогу “людина-комп'ютер”;

- розподілена обробка облікових даних;

- можливість без паперового накопичення і передачі первинних облікових даних з наступним автоматичним складанням бухгалтерських проводок шляхом використання залежності між кореспондуючими рахунками;

- можливість моделювання на підставі облікових даних в процесі аналізу господарських операцій.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь-які дані можуть відображатися в обліку відразу після їх введення в інформаційну базу даних.

Комп'ютерна система передбачає автоматизоване виконання задач бухгалтерського обліку як в регламентному, так і в діалоговому (інтерактивному) режимах. При використанні режиму діалогу збільшується оперативність обліку, контролю і аналізу, з'являється можливість отримання необхідних довідкових і аналітичних даних протягом звітного періоду, а не тільки по його закінченні. При цьому обсяг інформації, що регламентно надається користувачам, значно скорочується і обмежується тільки даними, що необхідні і достатні для виконання конкретних управлінських робіт. Додаткові дані можна отримати за запитом. При бажанні можна перевірити правильність розрахунків, отримати розшифровки кожного результату із зазначенням всієї вихідної інформації і порядку проведення розрахунків.[40,c.330]

В організації обліку витрат та доходів є свої специфічні особливості, що витікають з характеру відображення операцій на цих рахунках. Інформація, яка формується на рахунках витрат, доходів та фінансових результатів накопичується при вирішенні інших облікових завдань. Внаслідок цього вона є похідною за характером і часом відображення в бухгалтерських регістрах.

Запис господарських операцій на цих рахунках можливий лише за умов повного завершення облікових записів на інших синтетичних рахунках і потребує додаткових розрахунків щодо визначення розміру сум доходів та витрат, які відносяться до реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Для автоматичного розрахунку повної фактичної собівартості і визначення кінцевого фінансового результату по рахунку 79 “Фінансові результати” в типовій конфігурації призначений документ “Закриття місяця”. Цей документ відноситься до так званих регламентних документів (підменю “Регламентні” меню “Документи” головного меню). Вводити його необхідно один раз в місяць. В документі автоматично встановлюється остання дата місяця. Рекомендується записувати цей документ у кінці дня.

В формі документу вводиться перелік дій, які можуть бути виконані при проведенні документу. Дії, які можуть бути виконані при проведенні документу, необхідно помітити відповідними прапорцями.

У нижній частині документу видається стислий опис дій, які будуть виконані в результаті проведення документу. Натиснувши кнопку “Докладніше”, можна отримати більш докладніше пояснення. Його, при необхідності, можна роздрукувати.

Після вибору виконаних дій необхідно натиснути кнопку “ОК”. При проведенні документ виробляє розрахунки необхідних сум і формує проведення.

Іноді перед проведенням документу “Закриття місяця” виникає необхідність перепровести документи, які були введені за поточний місяць. Для цієї мети документ містить кнопку “Перепровести документи за ...”.

Введений документ при необхідності можна перепровести. При цьому раніше сформовані проведення автоматично вилучаються і формуються нові. Для того, щоб перепровести документ “Закриття місяця”, його необхідно знайти у журналі регламентних документів (пункт “Регламентні документи” меню “Журнали” головного меню програми), клацнути по ньому двічі мишкою, перевірити перелік виконаних дій і натиснути по кнопці “ОК”.

У процесі проведення документ “Закриття місяця” виконує наступні дії (набір цих дій залежить від встановлених прапорців у формі документу).

Документ “Фінансові результати” є регламентним документом і призначений для виконання наступних операцій : закриття рахунків обліку витрат за елементами (рахунки класу 8), закриття рахунку обліку загальновиробничих витрат (рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”) і визначення кінцевого фінансового результату діяльності будівельного підприємства, тобто закриття всіх рахунків обліку доходів і витрат (рахунки класів 7, 8, 9) на відповідні субрахунки рахунку 79 “Фінансові результати”.

Кожна із перелічених операцій відповідає відповідному етапу визначення фінансових результатів підприємства (режиму роботи документу) і задається безпосередньо в реквізиті “Етап визначення фінансових результатів” діалогової форми. Розглянемо більш докладніше специфіку роботи документа на кожному етапі визначення фінансових результатів.

При установленому режимі “Закриття елементів витрат” виникає списання сальдо рахунків класу 8 за елементами витрат на рахунки, які вказані для кожного елемента (виду витрат) у формі елемента довідника “Види витрат”. При цьому, якщо рахунок закриття не вказаний у довіднику, то списання сальдо рахунку за таким видом витрат не виникає.

Етап “Закриття загальновиробничих витрат” реалізує, по суті, закриття рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, тобто розподілення суми загальновиробничих витрат між рахунками обліку собівартості продукції (рахунок 23 “Виробництво”) і рахунком обліку собівартості реалізованої готової продукції (рахунок 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”).

Для реалізації алгоритму розподілення використовують такі параметри як нормальна база розподілення, поточна база розподілення, нормальна сума постійних витрат і поточна сума постійних витрат, які визначаються на вкладці “Додатково” діалогової форми документу.

Зазначимо, що поточна сума постійних витрат визначається автоматично при проведенні документу як сальдо рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” за всіма видами витрат, для яких у формі елементу довіднику “Види витрат” включений прапорець “Відноситься до постійних загальновиробничих витратам”.

Отже, комп'ютерна система бухгалтерського обліку забезпечує вирішення багатьох завдань через реєстрацію господарських фактів та обробки даних. Вона дає можливість накопичувати, аналізувати, інтерпретувати та надавати інформацію користувачам бухгалтерського обліку. Автоматизація обліку підвищує ефективність і прискорює процес обробки даних, надає оперативну інформацію для прийняття управлінських рішень.

Розділ 3. Аудит витрат та виконаних робіт в ПП «БУГ»

3.1 Організація внутрішньогосподарського контролю витрат та виконаних робіт і шляхи його удосконалення в ПП “Буг”

Об'єктами аудиту є облік витрат та виконаних робіт ПП “Буг”, а отже доходи і фінансові результати.

Типовими формами первинного обліку витрат ПП “Буг” є: П-12 Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати; П-13 Табель обліку використання робочого часу; П-14 Табель обліку використання робочого часу: П-15 Список осіб, які працювали в надурочний час; Т-49 Розрахунково-платіжна відомість; 3 Подорожній лист легкового автомобіля; П-16 Листок обліку простоїв; П-2 Особова картка; П-49 Розрахунково-платіжна відомість; П-50,51 Розрахункова відомість; П-52 Розрахунок заробітної плати; П-55 Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати; П-56 Накопичувальна картка обліку заробітної плати; 03-2 Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів; ОЗ-14 Розрахунок амортизації основних засобів; ОЗ-16 Розрахунок амортизації по автотранспорту; М-8,9 Лімітно-забірна картка; М-10 Акт-вимога на заміну матеріалів; М-11 Накладна-вимога на відпуск матеріалів; М-18 Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу; М-19 Матеріальний звіт; М-21 Інвентаризаційний опис; М-28, М-28а Лімітно-забірна картка; МШ-4 Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів; МШ-8 Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Предметом аудиту виробничих витрат є також фінансова звітність ПП “Баг”. Метою фінансової звітності є встановлення відображення у фінансовій звітності в усіх суттєвих аспектах реального фінансового становища, взаємозв'язку та несуперечності показників окремих форм звітності, відповідності фінансової звітності вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та П(С)БО №1-5; розкриття у звітності підприємства усіх суттєвих аспектів облікової політики. Завдання аудиту і ревізії стану звітності наступні:

- дослідити достовірність та відповідність записів звітності даним Головної книги та регістрів аналітичного обліку;

- прослідкувати за своєчасністю здачі бухгалтерської звітності до відповідних державних органів;

- вивчити взаємо узгодженість показників звітності підприємства;

- порівняти дані річної фінансової звітності з даними квартальної і поточної фінансової звітності;

- оцінити можливість постійного функціонування підприємства;

- оцінити вплив подій, що відбулися, на фінансову звітність та їх відображення в звітності.

Аудитор при проведенні аудиту бухгалтерської звітності підприємства повинен перевіряти достовірність початкових та порівняльних показників цієї звітності. При цьому слід враховувати, що початкові та порівняльні показники повинні відображати результати фінансово-господарської діяльності підприємства за попередній період, а також, свідчити про постійність його облікової політики в звітному та попередньому періодах.

Об'єктами вивчення є квартальна та (або) річна бухгалтерська звітність, склад та форми якої затверджені законодавством у періоді, який перевіряється. Головна книга підприємства, регістри бухгалтерського обліку.

При проведенні аудиту і ревізії стану звітності вивчаються наступні питання:

- чи наявні документи про реєстрацію підприємства як платника податків;

- чи дотримуються терміни здачі звітності податковим органам, управлінню статистики, органам управління спеціальними позабюджетними фондами;

- чи є достовірною бухгалтерська, статистична і податкова звітність;

- чи правильно відображені в поточному бухгалтерському обліку і, чи внесені зміни, виправлення до податкової звітності.

Під час перевірки фінансової звітності застосовуються прийоми документального контролю. Звітність при цьому підлягає перевірці за формою, аналітичній перевірці і перевірці за змістом.

Перевірка фінансової звітності ПП “Буг” та її первинних документів свідчить, що вони достовірні, взаємо узгоджені і належно оформлені.

Аудит операцій з обліку витрат діяльності необхідно розпочинати з інвентаризації об'єктів обліку. Це дає можливість виявити недостачі або лишки та правопорушення, якщо такі мають місце на підприємстві. Об'єктом інвентаризації при цьому виступає незавершене виробництво. Незавершене виробництво, згідно балансу виробничо-торговельної ПП “Буг”, становить на кінець 2004 року 75,6 тис. грн. Згідно з наказом про облікову політику на ПП “Буг” створена постійно діюча комісія.

Незавершене виробництво має піддаватися найретельнішій перевірці не тільки на предмет фактичної наявності незавершених обробкою заготовок, деталей, вузлів, сумішей, маси, а й щодо визначення їх правильної оцінки (вартості).

При інвентаризації незавершеного виробництва необхідно:

- виявляти деталі, вузли і вироби, обробка і зборка яких ще не закінчені:

- готові вироби, не повністю укомплектовані і не здані на склад готової продукції;

- неврахований брак, лишки та недостачі деталей:

- перевірити правильність обліку руху деталей та напівфабрикатів.

За даними інвентаризації перевіряють також витрати, які обліковуються на рахунках основного виробництва та визначають вартість випущеної продукції.

При інвентаризації незавершеного виробництва виявляються також не списані з тих чи інших причин витрати по виготовленій раніше продукції, по припинених роботах, анульованих замовленнях тощо, витрати, які підлягають списанню з рахунку 23 "Виробництво".

Сировина, матеріали і купівельні напівфабрикати, що знаходяться біля робочих місць, але ще не оброблялись, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних запасів. При цьому в інвентаризаційних описах зазначається їх фактична кількість, яка визначається шляхом зважування, замірів, підрахунків, лабораторних аналізів. Кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками в порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції.

Інвентаризаційні описи складаються окремо кожним цехом (відділом, ділянкою). В одиничному виробництві - за кожним виробом.

Практика аудиту і ревізії показує, що інвентаризація незавершеного виробництва часто проходить нерегулярно і неякісно, її результати не відображаються в бухгалтерському обліку. Це призводить до необґрунтованого завищення собівартості, відсутності контролю за збереженням виробничих запасів.

Аудит і ревізію операцій з обліку витрат діяльності рекомендується проводити наступним чином.

Перевірка правильності формування собівартості продукції. При проведенні перевірки необхідно пам'ятати, що згідно П(С)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються тільки прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та змінні і розподілені постійні загальновиробничі витрати. Тобто, здійснюючи перевірку правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно, передусім, дослідити правильність включення витрат до собівартості.

Вивчаючи достовірність формування прямих матеріальних витрат необхідно порівнювати фактично списані суми з нормами; при постійному списанні за нормами аналізують залишки в матеріальних звітах: при списанні понад норм з'ясовують причини і напрямки віднесення перевитрат за даними зведених відомостей за відхиленнями; перевіряють правомірність віднесення такого виду витрат до статті "Сировина і матеріали". При цьому використовують дані лімітно-забірних карток, актів-вимог, звітів про рух запасів, норм витрат, актів на списання палива, енергії, зведених відомостей за відхиленнями, карток розкрою, даних рахунків 20, 22, 23, 375.

Проводячи дослідження, можна виявити наступні порушення: наявність дебетових залишків в матеріальних звітах при постійному списанні матеріалів за нормами, що говорить про завищення фактичного їх витрачання; необґрунтований вибір джерел списання відхилень перевитрат: відсутність пошуку дійсних винуватців та стягнення з них сум збитку; неправильне віднесення до матеріальних витрат витрачання палива, енергії, запасних частин.

Крім того, при перевірці матеріальних витрат необхідно звернути увагу на:

- правомірність віднесення витрат до прямих матеріальних. До складу прямих витрат включаються тільки ті, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат;

- правильність оцінки виробничих запасів, які включені до собівартості продукції; відповідність методу оцінки обраній обліковій політиці;

- наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з особами, відповідальними за збереження запасів у виробничих підрозділах,

- правильність відображення в бухгалтерському обліку процесу придбання і виготовлення матеріалів в залежності від прийнятої облікової політики підприємства;

- наявність фактів списання на собівартість витрат, які не відносяться до матеріалів, що використовувалися у виробництві, а також випадки списання на виробничі рахунки вартості ПДВ;

- наявність фактів включення до собівартості продукції вартості сировини, матеріалів, переданих в цехи, дільниці тощо, але фактично не використаних у виробництві;

- правильність встановлення норм витрат сировини і матеріалів відповідно до рівня технічного стану і технології виробництва продукції;

- правильність оцінки і списання зворотніх відходів. Зворотні відходи оцінюються за ціною їх можливого використання. При цьому до відходів не відносяться залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи як повноцінні матеріали для виробництва інших видів продукції, а також супутня продукція, перелік якої встановлюється в галузевих методичних рекомендаціях з обліку собівартості продукції;

- правильність списання недостач і втрат в межах норм природного убутку;

- наявність фактів віднесення на собівартість продукції серійного і масового виробництва витрат на підготовку і освоєння виробництва нових видів взуття і технологічних процесів.

Перевірка достовірності формування прямих витрат на оплату праці. При проведенні такої перевірки контролеру необхідно порівняти обсяги фактично виконаних робіт (на підставі первинних документів) з нормами і розцінками, порівняти розцінки з тарифними ставками відрядників за відповідними розрядами робіт і кількістю часу, що вимагається для їх виконання (за даними тарифно-кваліфікаційного довідника, тарифних сіток і ставок), перевірити правильність нарахування оплати праці відрядників у відповідності з проводкою: Д-т 23 К-т 66. При цьому використовуються дані нарядів на відрядні роботи, відомостей норм і розцінок, тарифно-кваліфікаційних довідників, тарифних сіток, тарифних ставок облікових регістрів по рахунках 23,66.

Проводячи дослідження, ми не виявили порушень: неправильного застосування норм, їх заниження і, як наслідок, необґрунтованого отримання премій, неправильного застосування розцінок, що призводить до неправильного нарахування заробітної плати, заниження (завищення) собівартості продукції.

Вивчення правильності формування інших прямих витрат. При проведенні такої перевірки необхідно враховувати, що до їх складу включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

При перевірці правильності віднесення на собівартість відрахувань на соціальні заходи необхідно звернути увагу на дотримання прямої залежності джерела нарахування внесків до позабюджетних фондів від джерела нарахування самого фонду оплати праці. Тобто, необхідно встановити відповідність джерела виплати заробітної плати джерелу сплати внесків. При цьому використовують дані перевірок за іншими розділами (перевірка розрахунків з оплати праці, операцій з поточними зобов'язаннями тощо).

Перевірка правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих витрат. Вивчаючи операції з обліку загальновиробничих витрат, необхідно пам'ятати, що повний перелік витрат, які можуть бути віднесені до загальновиробничих витрат наведено в п. 15 П(С)БО 16 "Витрати". Ми, передусім, повинні перевірити правомірність віднесення витрат до загальновиробничих.

Відповідно до П(С)БО 16 загальновиробничі витрати повинні бути розподілені на постійні та змінні, при цьому до постійних загальновиробничих витрат відносять тільки ті, що залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності, а до змінних загальновиробничих витрат відповідно такі, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством, що відповідає обліковій політиці ПП “Буг”.

Перевірка обґрунтованості віднесення витрат до загальновиробничих здійснюється шляхом зіставлення фактично здійснених втрат з їх нормативною величиною (за кошторисом), аналізу причини перевитрат, виявлення резервів зниження витрат, перевірки правильності списання відхилень (на основі інформації за вказаними рахунками). При цьому використовуються дані таблиці аналітичного обліку загальновиробничих витрат (рахунок 91), ліміти витрат по кожній статті (в наведеній в додатку калькуляції), дані рахунків 23,24, 37,65,66,68.

Досліджуючи операції з обліку загальновиробничих витрат необхідно перевірити правильність і достовірність їх розподілу. При цьому, перш за все, перевіряється дотримання вимог П(С)БО 16 щодо порядку розподілу загальновиробничих витрат.

Перевірка правильності розподілу накладних витрат відбувається за даними відомостей і відповідних аналітичних статей по дебету рахунку 91. При цьому перевіряється сума накладних витрат, яка підлягає розподілу, розрахунок нормальної потужності та сума витрат, яка їй відповідає; з'ясовується правильність їх розподілу між об'єктами витрат. Також необхідно перевірити, чи відповідає розмір нормальної потужності, що використовується при розподілі, зазначеному в наказі про облікову політику підприємства.

Після перевірки правильності проведення розподілу загальновиробничих витрат, перевіряють відповідне відображення в бухгалтерському обліку результатів розподілу. Контролеру необхідно пам'ятати, що усі розподілені змінні та постійні загальновиробничі витрати є елементами собівартості готової продукції та незавершеного виробництва. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) в періоді їх виникнення. При цьому загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.

Увагу також необхідно приділити перевірці обґрунтованості вибору бази розподілу загальновиробничих витрат і відповідності її зазначеній в наказі про облікову політику.

В практиці аудиту і ревізії часто зустрічаються ситуації, коли підприємство здійснює декілька видів діяльності, не розподіляючи непрямі витрати між ними. В цьому випадку відбувається викривлення собівартості різноманітних видів продукції. приховуються реальні фінансові результати. Тому обов'язково необхідно проводити перевірку при здійсненні ПП “Буг” декількох видів діяльності, випуску продукції декількох видів, наявності окремого обліку витрат, а також відповідності витрат конкретному виду діяльності.

Вивчаючи операції з обліку адміністративних витрат необхідно пам'ятати, що вичерпний перелік таких витрат наведено в п.п. 18, 19, 20 П(С)БО 16 "Витрати" відповідно складу. Тобто ми повинні перевірити правомірність віднесення витрат ПП “Буг” до адміністративних, витрат на збут, інших операційних витрат. Окрім цього необхідно застосувати наступні прийоми та способи перевірки:

- встановити документальне обґрунтування зазначених витрат;

- порівняти вказані в обліковому регістрі суми і місяці, до яких вони відносяться, з первинними документами (рахунками, договорами, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними тощо). Перевірити наявність в документах всіх необхідних реквізитів: назву документу, дату складання, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст господарської операції, її вимірники в натуральному і грошовому вираженнях, перелік посадових осіб та їх підписи:

- порівняти суми, зазначені в рахунках-фактурах, платіжних вимогах-дорученнях тощо, з сумами платіжних документів. Порівняти тривалість проміжку між датами платежу, оприбуткування товарів (послуг), отримання рахунку-фактури:

- дослідити санкціонування всіх витрат шляхом ознайомлення з внутрішніми документами підприємства за підписом керівника або уповноваженої ним особи, які регламентують політику підприємства по затвердженню витрат;

- перевірити віднесення витрат до того періоду, в якому вони реально понесені, шляхом порівняння даних первинних документів з бухгалтерськими записами:

- перевірити правильність включення сум зносу по основних засобах, нематеріальних активах до собівартості продукції (використовуючи дані, отримані в ході перевірки по відповідних розділах):

- перевірити правильність віднесення до витрат вартості ремонтних робіт:

- наявність необхідної первинної документації, відповідність відображення витрат на ремонт основних засобів в бухгалтерському обліку прийнятій обліковій політиці;

- перевірити можливість визнання проведених витрат ремонтом.

Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" витрати на проведення модернізації обладнання, реконструкції об'єктів основних засобів до витрат діяльності не включаються;

- перевірити правильність включення до витрат нарахованої заробітної плати (перевірити трудові угоди, наказ про посадові оклади, відрядні розцінки тощо) і правильність її обліку на відповідних рахунках (використовуючи дані перевірки розрахунків з персоналом з оплати праці); перевірити відповідність інших виплат працівникам підприємства, віднесених на рахунки обліку витрат, діючим первинним документам;

- оцінити правильність віднесення на витрати відрахувань на соціальні заходи;

- оцінити правильність включення до собівартості витрат на оплату послуг банку, порівняння їх зі ставками і сумами, вказаними в договорах з банками;

- перевірити наявність і а правильність складання кошторису на представницькі витрати підприємства, правильність накопичення та списання таких витрат;

- встановити дотримання основних положень з обліку тари на підприємствах, а саме: правильне і своєчасне документальне відображення операцій по заготівлі, надходженню та відпуску тари на складах, в цехах, ділянках та інших місцях її зберігання;

- перевірити правильність відображення сплачених штрафів, пені, неустойок. Всі визнані підприємством чи присуджені арбітражем штрафи, пені неустойки, суми претензій за штрафними санкціями, по яких минув термін оскарження, відносяться на інші операційні витрати. Але важко з'ясувати, чи реально погашена така заборгованість, чи не обліковується вона у складі кредиторської заборгованості. На підставі первинних документів і бухгалтерського запису в журналі, встановити, чи не включені до витрат суми, пред'явлені до утримання як претензії, але не визнані платником;

- перевірити правомірність накопичення та списання витрат на дослідження та розробки;

- дослідити достовірність формування собівартості реалізованої іноземної валюти, виробничих запасів;

- визначити правомірність відображення втрат від операційної курсової різниці, знецінення запасів, їх псування;

- з'ясувати правильність списання сумнівних та безнадійних боргів, для чого встановити дотримання строків позивної давності;

- визначити правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку по рахунках 92, 93, 94 та їх списання. В кінці кожного місяця адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати списуються на фінансові результати;

- перевірити охайність записів (відсутність арифметичних та інших помилок);

- перевірити незвичайні операції, проводки з нестандартною кореспонденцією рахунків;

- встановити відповідність записів синтетичного та аналітичного обліку записам в Головній книзі, звітності.

В ході перевірки контролеру необхідно звернути увагу на правильність ведення обліку нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, що визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування). Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається й відображається на субрахунку 981 без зменшення на суму зменшення податку на прибуток від алгебраїчної суми прибутку від звичайної діяльності та збитку від надзвичайних подій (згорнутий результат). При цьому можуть бути виявлені різноманітні порушення П(С)БО 17 "Податок на прибуток"

Головна мета аудиту доходів -- перевірити правильність відображення у фінансовій звітності результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та своєчасності й повноти перерахування податків. З іншого боку, аудитор перевіряє правильність розподілу прибутків і створення додаткового, резервного та інших видів капіталу.

Дохід як фінансовий показник характеризує завершення виробничого циклу, повернення авансованих на виробництво коштів підприємства в грошову форму і початок нового обороту засобів.

Насамперед аудитор встановлює правильність визначення підприємством передбачуваного доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) для обчислення сум авансових платежів у бюджет.

Інформаційною базою при цьому можуть бути планові калькуляції собівартості готової продукції, договори (угоди) на постачання продукції, плани реалізації (збуту) готової продукції тощо.

За даними звіту про фінансові результати аудитор аналізує виконання плану прибутків за звітний період.

На ПП “Буг” фактичні відхилення від планових у частині фінансових результатів, зокрема, доходів - складають +48,5 тис. грн., витрат - -6,6 тис. грн. (дод.А).

Аудитору слід врахувати, що норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" стосуються звітів підприємств усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. У статті звіту про фінансові результати "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" показується загальна сума доходу без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору.

Для визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції чи наданих послуг слід із доходу (виручки) від реалізації вирахувати податки, збори, знижки тощо.

Оцінювання за середньозваженою собівартістю здійснюється за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця й вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів. Причому собівартість реалізованих підприємствами роздрібної торгівлі товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Суму торговельної націнки на реалізовані товари слід визначати як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Аудитор перевіряє правильність визначення результату операційної діяльності.

Для визначення прибутку чи збитку від операційної діяльності береться до уваги сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів і фінансових витрат визначає прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування.

Нарешті, аудитор контролює реальність визначення кінцевого результату.

Чистий прибуток (збиток) -- це сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку (дод.А. Ф-2, рядок 220).

Перевіряючи правильність визначення доходу (виручки) від реалізації продукції, слід пам'ятати, що цей дохід не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості вважається витратами підприємства, що передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість".

Відповідно до цього Положення безнадійна дебіторська заборгованість -- це поточна заборгованість, відносно якої є впевненість про її неповернення боржником або з якої минув строк позовної давності. Довгострокова дебіторська заборгованість -- це сума заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і яку буде погашено через дванадцять місяців з дати балансу.

Сумнівна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, послуги) -- це така, щодо якої є невпевненість у її погашенні.

Таким чином, дохід у бухгалтерському обліку показується в сумі справедливої вартості активів, які отримані або мають бути отримані.

Перевірці також підлягають доходи для їх оподаткування.

З метою одержання достовірних даних про доходи (прибутки) для оподаткування підприємствам слід створювати резерви сумнівних боргів щодо розрахунків з іншими підприємствами з наступним віднесенням їх наприкінці року на рахунок 79 "Фінансові результати". Резерви сумнівних боргів створюються за результатами проведеної перед складанням річного балансу інвентаризації дебіторської заборгованості підприємства.

На суму резервів сумнівних боргів роблять записи на рахунках бухгалтерського обліку:

-- дебет рахунка 79 "Фінансові результати";

-- кредит рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів".

Якщо до кінця року, наступного за роком створення резерву сумнівних боргів, цей резерв не буде використано, то недовикористана сума приєднується до прибутку звітного року.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" величину резерву сумнівних боргів визначають виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації дебіторської заборгованості, яка здійснюється групуванням за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи, виходячи з суми безнадійного боргу за товари за попередні звітні періоди.

Цей коефіцієнт сумнівності зростає відповідно до збільшення строку непогашення заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період показується у звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" передбачено, що дохід визнається за умови збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Однак не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

-- сума ПДВ, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

-- сума попередньої оплати продукції;

-- сума авансу в рахунок оплати продукції;

-- сума завдатку під заставу в погашення позики, якщо передбачено договором;

-- надходження, що належать іншим особам тощо. Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією. Особливій перевірці підлягає правильність відображення в обліку тієї суми прибутку, яка повинна бути перерахована в бюджет внаслідок застосування до підприємства економічних санкцій завуалювання (заниження) доходу (прибутку), пені за несвоєчасне перерахування податків. Суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, і на величину оподаткованого доходу (прибутку) не впливають.

Таким чином, під час перевірки фактичного прибутку слід встановити насамперед правильність відображення у звітності фактичної виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для цього аудитор використовує такі джерела інформації:

-- звіт про фінансові результати;

-- журнали-ордери № 1, 2, 11 тощо;

-- первинні документи на відвантаження (реалізацію) готової продукції зі складу;

-- виписки з рахунків у банках;

-- прибуткові касові ордери на оприбуткування готівки за оплачену продукцію;

-- платіжні доручення (вимоги-доручення) на оплату відвантаженої продукції (товарів, робіт, послуг) тощо.

По-перше, на підставі вищевказаних документів аудитор зіставляє дані Звіту про фінансові результати за статтею "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" з даними Головної книги з рахунка 70 "Доходи від реалізації". Сума розбіжностей повинна дорівнювати сумі податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (коди рядків 015, 020, 030 звіту про фінансові результати). Якщо встановлено невідповідність суми, відображеної в Головній книзі й оборотній відомості за синтетичними рахунками з кредиту рахунка 70 "Доходи від реалізації", сумі, одержаній після зменшення суми виручки у Звіті про фінансові результати на суму ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу, то аудитор з'ясовує причину такої невідповідності та вживає разом із головним бухгалтером заходи щодо її виправлення відповідно до чинного законодавства.

По-друге, аудитор перевіряє правильність відображення у звітності фактичних витрат на виробництво реалізованої продукції. З цією метою слід зіставити дані Головної книги (оборотної відомості за синтетичними рахунками) з записами в журналах-ордерах за рахунками 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

По-третє, перевіряють правильність і законність оформлення операцій щодо відвантаження готової продукції (товарів, робіт, послуг) у первинних документах: слід зіставити за накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними та пропусками на вивезення продукції відповідність дат. При розбіжності дат слід порівняти період відображення операції щодо відвантаження продукції в обліковому регістрі з датою оплати відвантаженої продукції за випискою банку й платіжним дорученням чи видатковим касовим ордером.

У випадках виявлення розбіжностей здійснюють перерахунок виручки від фактичної реалізації продукції й визначають суму прихованого від оподаткування прибутку.

У ринкових умовах господарювання, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів, а в разі їх нестачі -- за допомогою позичкових коштів, постає необхідність аналізу фінансового стану, зокрема в оцінці фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел.

Фінансова сталість встановлюється шляхом співвідношення власного капіталу до валюти банку, а також до забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокових, поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

Крім того, слід зіставити залучені та власні кошти й визначити коефіцієнт їх співвідношення. Коефіцієнт маневрування власних коштів вказує на ступінь їх мобільності й визначається діленням суми власних оборотних засобів на всю суму їх джерел.

Для розрахунку вищевказаних коефіцієнтів слід взяти дані балансу відповідно до звітності за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

У регістрах синтетичного й аналітичного обліку, у Звіті про фінансові результати показники прибутку (доходу) і витрат показано лише її абсолютній сумі. Однак разом з абсолютною оцінкою розраховують також і відносні показники ефективності фінансової діяльності, тобто показники рентабельності.

Рентабельність -- відносний показник прибутковості, виражений у відсотках, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції. Рентабельність виробництва -- економічний показник, що обчислюється як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормативних обігових коштів у відсотках. На цей показник впливають зміни рівнів фондовіддачі й оборотності матеріальних обігових коштів і рентабельності обсягу реалізованої продукції.

Рентабельність надання послуг обчислюється як відношення прибутку від реалізації послуг до виручки від реалізації послуг. На даному підприємстві рентабельність надання послуг становила у 2004році 34,9%, у 2005 році збільшилася до 50,8%, а у 2006 році знову знизилась до 24,5% (див.табл.1.2).

Показники рентабельності відображають відносну прибутковість, яка вимірюється у відсотках до затрат коштів чи капіталу.

Таким чином, в ході аудиту витрат та виконаних робіт на ПП “Буг” були виявлені наступні помилки та порушення у бухгалтерському обліку:

- неправильно відображено суму ПДВ у липні 2006 р. - сума менша за правильну становить 1,6 тис. грн., бухгалтер пояснює цей факт, що вона просто помилилася;

- у серпні 2006 р. безнадійна дебіторська заборгованість погашена за рахунок простроченої кредиторської у сумі 1500 грн., що в обліку відображено Дт685 Кт685 - 1500 грн.;

- дрібні помилки та виправлення (не підписані) у Головній книзі.

Контроль повинен здійснюватись лише в межах, необхідних для ефективної реалізації планів підприємства. При цьому затрати на його проведення не повинні перевищувати результат від його впровадження. Без контролю взагалі відсутній процес ефективного управління, що має надзвичайне важливе значення в сучасний період. Більше того, контроль - це одна із основних умов життєдіяльності системи управління.

3.2 Факторний аналіз доходів та витрат в ПП “Буг”

Почнемо факторний аналіз доходів та витрат на ПП “Буг” з аналізу прибутковості фінансово-господарської діяльності.

Таблиця 3.1 Аналіз прибутковості фінансово-господарської діяльності ПП “Буг”, 2004-2006 рр

Показник	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Відхилення від
				2004 р.	2005р.
	Сума, тис. грн.	Рівень, % до обороту	Сума, тис. грн.	Рівень, % до обороту	Сума, тис. грн.	Рівень, % до обороту	Сума, тис. грн.	Рівень, % до обороту	Сума, тис. грн.	Рівень, % до обороту
1. Обсяг будівельно-монтажних робіт, тис. грн.	5422,2	79,9	9555,4	88,9	9941,3	88,7	4519,1	8,8	385,9	-0,2
2. Дохід від реалізації	6783,7	100	10743,2	100	11195,4	100	4411,7	0	452,2	0
3. Операційні витрати	4692	69,1	8711,3	81,0	8562,6	76,4	3870,6	7,3	-148,7	-4,6
4. Податок на прибуток	686,6	10,1	652,7	6,0	326,6	2,9	-360	-7,2	-326,1	-3,1
5. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1117,1	16,4	839,6	7,8	-323	2,8	-1440,1	-13,6	-1162,6	-5

На зниження прибутку ПП “Буг” вплинули:

- зміна доходу від реалізації;

- зміна операційних витрат;

- зміна впливу податку на прибуток.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи організації в цілому, доходність різних напрямків діяльності, окупності витрат і т.д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві фінансові результати господарювання, тому що їх величина свідчить про співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Аналіз рентабельності господарсько-фінансової діяльності ПП “Буг” представлена у табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Рентабельність господарсько-фінансової діяльності ПП “Буг”, 2004-2006 рр.

Показники	Джерела інформації, розрахунок	2004р.	2005р.	2006р.	Відхилення 2006 р. до 2004 р.
					абсолютне	%
Рентабельність сукупного капіталу	Ряд 170 Ф.2/ ряд 640 Ф.1	29,1	22,3	0,04	-29,1	0,1
Рентабельність власного капіталу	Ряд 220 Ф.2/ ряд 380 Ф.1	26,4	16,2	-6,6	-33,0	-25,0
Валова рентабельність продажу	Ряд 050 Ф.2/ ряд 035 Ф.2	24,5	31,4	17,6	-6,9	71,8
Операційна рентабельність продажу	Ряд 100 Ф.2/ ряд 035 Ф.2	26,5	14,5	0,6	-25,9	2,3
Чиста рентабельність продажу	Ряд 220 Ф.2/ ряд 035 Ф.2	16,4	7,8	-2,9	-19,3	-17,7
Рентабельність продукції	Ряд 050 Ф.2/ ряд 040 Ф.2	34,9	50,8	24,5	-10,4	70,2



Валовий прибуток за цей період зростає на 18,8% але діяльність підприємства у 2006 р. збиткова, про, що, зокрема, свідчать показники рентабельності - всі вони протягом 2004-2006 на ПП “Буг” знижуються.

Собівартість звітного періоду з даними базового періоду і загальну оцінку зміни витрат проводять за їх рівнем, який визначають:

Проаналізуємо структуру операційних витрат ПП “Буг” рівню, проведемо їх аналіз детальніше.

Витрати на матеріали, деталі і конструкції займають найбільшу питому вагу в собівартості будівельно-монтажних робіт, тому їх скорочення є важливим резервом зниження собівартості робіт. Для аналізу матеріальних витрат у собівартості будівельно-монтажних робіт використаємо дані табл. 3.3.

На відхилення витрат на оплату праці 2006 р. від 2004 р. відхилення вплинули обсяг будівельно-монтажних робіт, а також рівень цих витрат у розрізі окремих видів робіт. Величину впливу цих факторів розрахуємо, використовуючи одну з нижче приведених методик.

? МQ = ( Q1 - Q2 ) * B0 (3.1)

- структури виконаних робіт:

? М пв = Q1 * ?Bпв (3.2)

- рівня витрат матеріалів по окремих видах робіт:

? Мув = Q1 * ?Bув (3.3),

де: ? МQ - зміна витрат матеріалів під впливом обсягу будівельно- монтажних робіт;

? М пв - вплив структури підрядних робіт на зміну витрат матеріалів;

? Мув - вплив рівня витрат матеріалів за окремими видами робіт на відхилення матеріальних витрат;

Q1 і Q2 - обсяг будівельно-монтажних робіт за звітний і минулий роки;

B0 - витрати на 1 грн. будівельно-монтажних робіт минулого року;

?Bпв - вплив структури будівельно-монтажних робіт на зміну витрат на 1 грн. будівельно-монтажних робіт;

?Bув - вплив рівня матеріалів за окремими видами робіт на зміну витрат на 1 грн. будівельно-монтажних робіт.

Таблиця 3.3 Матеріальні витрати ПП “Буг”, 2004-2006 р.р.

Показник	2004р.	2005 р.	2006 р.	Відхилення 2006 від 2004 р.	Вплив факторів, %
				абсо-лютне	від-носне	структури буд.-монт. робіт	рівня витрат матеріалів за окремими видами робіт
Витрати на оплату праці, тис. грн.	1431,6	2600,5	3033	+1601,4	211,8	75	66,6
Витрати за статтею "Матеріали", тис. грн.	1703,5	2528	2656,4	+952,9	155,9	Х	Х
Обсяг будівельно-монтажних робіт, тис. грн.	5422,2	9555,4	9941,3	+4519,1	183,3	Х	Х
Рівень операційних витрат, % до обороту	69,1	81,0	76,4	Х	+7,3	4,8	10,8
Середньооблікова чисельність робітників, чол.	704	840	1018	+314,0	144,6	29,9	66,4
Продуктивність праці, тис. грн./чол.	7,7	11,4	9,7	+2,0	125,9	17,3	38,5
Середня заробітна плата, грн.	641,6	950,0	808,3	+166,7	125,9	17,3	38,5
Витрати на експлуатацію машин і механізмів, тис. грн.	262,6	264,8	331,6	+69,0	126,2	17,5	39,0
Інші витрати, тис. грн.	769,0	1474,0	1441,5	+672,5	187,4	58,6	30,2



Як свідчать дані таблиці 3.3, протягом 2004-2006 рр. на ПП “Буг” матеріальні витрати зросли в першу чергу за рахунок підвищення обсягу виробництва продукції, надання послуг. Структура будівельно-монтажних робіт вплинула на рівень матеріальних витрат значно менше.

3.3 Шляхи удосконалення контролю витрат і доходів в умовах автоматизації обліку та резерви підвищення ефективності діяльності в ПП “Буг”

До останнього часу контрольна інформація на всіх її етапах і рівнях управління формувалась з незначним застосуванням обчислювальної техніки. Проте в умовах швидкого зростання обсягів інформації на всіх рівнях управлення постає питання про забезпечення комп'ютерної обробки контрольної інформації. Це пов'язано насамперед із збільшенням видів діяльності господарюючого суб'єкта, а отже й кількості об'єктів контролю. З іншого боку, використання контрольної інформації для аналізу стану підприємства також вимагає розширення кількості показників з подальшою їх деталізацією. До вирішальних факторів підвищення ефективності контролю слід також віднести узагальнення контрольної інформації. Проте, вчасне складання різних групувань за різними показниками з різним ступенем деталізації для здійснення аналізу, а також узагальнення контрольної інформації є в умовах ручної праці майже неможливим.

В умовах функціонування автоматизованих систем обробки інформації здійснюється три виду контролю: структурний (виробничий) контроль; контроль розробки; процедурний (робочий) контроль.

Під структурним контролем розуміють загальну адміністративну перевірку структури розподілів обов'язків і відповідальності у відділі обробки інформації. Ці перевірки стосуються в різному ступені всієї роботи, що виконується відділом обробки інформації, і є частиною основного контролю, через який проходить кожна нова процедура.

Сутність контролю розробки полягає в загальній перевірці відповідності усіх нових проектованих комп'ютерних облікових систем із встановленими стандартами документації і процедур, тобто перевірці відповідності виконання основних етапів проектування, програмування і дослідження систем вимогам загальної системи контролю. Контроль розробки в поєднанні зі структурним контролем охоплює всі нові запроектовані процедури.

Під процедурним (робочим) контролем слід розуміти контроль як поза, так і усередині відділу обробки інформації (у частковому випадку - бухгалтерії). Він може бути проведений по кожній процедурі і містити єдині шаблони, які можуть бути подібними для декількох процедур.

Контроль за юридичною обґрунтованістю вхідної та вихідної інформації бухгалтерського обліку є одним із найважливішим завдань бухгалтерії.