Фінансовий облік грошових коштів на рахунках в банках

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Порядок відкриття рахунків в банках

2. Значення і завдання обліку і контролю руху коштів на рахунках в банках

3. Огляд нормативно-правових актів та спеціальної літератури

4. Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки фінансового обліку на приватному підприємстві „Агропартнер-М”

5. Документальне оформлення руху коштів на рахунках в банках

6. Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на рахунках в банках

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

ВСТУП

Для написання курсової роботи я обрала тему “Фінансовий облік грошових коштів на рахунках в банках” тому, що вважаю її найактуальнішою на сьогодні.

Адже кожне підприємство веде активний обмін грошовими засобами на основі розрахункових операцій, більшість яких здійснюється через банк, що є основною кредитною системою в країні, в яку входять кредитні заклади, що виконують різні банківські операції для своїх клієнтів.

Розрахункові відносини є одним із найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства. Вони охоплюють дві сфери грошового обороту: готівкову і безготівкову. Головним чином, готівкові кошти обслуговують рух доходів і витрат населення, приватних громадян, приватних підприємців. Безготівкові розрахунки використовуються між підприємствами, установами, організаціями та дедалі більшою мірою населенням.

Переважна кількість міжгосподарських розрахунків здійснюється безготівковим шляхом. Для цього використовують два методи безготівкових платежів - це запис по рахунках і залік взаємних боргів, які у підсумку завершаються записами по рахунках.

У здійсненні безготівкових розрахунків активну участь бере банківський кредит, коли для здійснення платежів позикові кошти зараховуються на поточний рахунок позичальника або безпосередньо на рахунки постачальників.

Так, внаслідок того, що розрахунки здійснюються через фінансові інститути, суб'єкти основних економічних відносин і суб'єкти, що беруть участь у розрахунках, не збігаються. Також грошові відносини, як допоміжна та складова функція основних економічних відносин, відокремлюються від них через спеціальну нормативну регламентацію - банки здійснюють оперативне управління грошовими коштами клієнтів на підставі правових актів і договорів.

Безготівкові розрахунки здійснюються тільки на підставі письмових (електронних) документів, які характеризуються суворою стандартизацією, кодифікацією і уніфікацією.

Зараз дедалі більше розпочинається боротьба банків за клієнта, де не останню роль відіграють різноманітність і якість банківських послуг. Якщо п'ять років тому банки пропонували своїм клієнтам щонайбільше два десятки видів послуг, то сьогодні їх кількість перевищує сотню.

Різноманітність банківських операцій та послуг зростає з розвитком українського фінансового ринку та його входженням у світову банківську систему. І лише банківські установи як фінансові посередники на ринку грошей здатні забезпечити своєчасне покриття проблеми в оборотних ресурсах та інвестиціях тимчасово вільними коштами. Серед них кошти населення, так званих домогосподарств, і запозичення є домінуючими.

Найпоширенішими видами послуг залишаються відкриття, закриття банком поточних рахунків клієнтів, кредитування, комісія за обслуговування рахунків тощо.

І тому я вважаю, що пріоритетним для більшості банків є точність, оперативність і висока якість. Недарма сьогодні все ширше використовують автоматизоване обслуговування клієнтів, що дає змогу самостійно контролювати стан рахунку, одержувати різноманітну інформацію, обслуговувати клієнтів у мінімальні терміни з максимальною для них зручністю, і навіть здійснювати платежі безпосередньо з офісу.

фінансовий облік рахунок банк

1. ПОРЯДОК ВІДКРИТТЯ РАХУНКІВ В БАНКАХ

У відповідності до Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України всі державні, кооперативні, спільні, акціонерні та інші підприємства, організації чи установи, незалежно від форми власності та виду діяльності, мають поточні рахунки в банку і зобов'язані зберігати свої грошові кошти в банківських установах.

Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій банки відкривають своїм клієнтам один або декілька рахунків. За договором банківського рахунка відкривається поточний рахунок, за договором банківського вкладу - вкладний депозитний рахунок.

Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

- рахунки за спеціальними режимами їх використання, відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

- поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

- карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій платіжними картками;

- поточні рахунки виробничих фондів.

Депозитним рахунком є рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без зазначення такого терміну під визначений відсоток і підлягають поверненню клієнту відповідно до чинного законодавства в Україні та умов договору.

Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі.

У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються:

- вид банківського вкладу;

- сума, що вноситься або перераховується на депозитний рахунок;

- термін дії договору;

- розмір і порядок сплати відсотків, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін;

- умови дострокового розірвання договору;

- інші умови за погодженням сторін.

Особи, які від імені юридичної особи або відокремленого підрозділу відкривають поточний рахунок, мають:

- пред'явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково пред'являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

- подати документи (копії документів), засвідчені у встановленому порядку, визначені інструкцією.

На підставі вищезазначених документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком. Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунка.

У випадку відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків як основний, на якому буде обліковуватись заборгованість, що стягується у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, де він зареєстрований як платник податків.

Підприємство, одержавши згоду вибраного банку на розрахунково-касове обслуговування, подає йому такі документи для відкриття рахунку:

- заяву про відкриття поточного рахунка. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи. Якщо в штатному розписі немає посади головного бухгалтера або іншої особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на яку згідно з внутрішніми положеннями банку покладається обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів тощо.

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально.

Наприклад, моє підприємство було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.03.2006 року та згідно Виписки з реєстру має такий ідентифікаційний код - 34318634.

- копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально або органом, який реєструє.

- копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену нотаріально або уповноваженим працівником банку.

Наказом Державної податкової адміністрації №306 від 01.08.2001р. затверджено “Порядок подання податковим органам про відкриття (закриття) рахунків в установах банків”. Цим порядком встановлюється послідовність дії платників та органів державної служби при взятті на податковий облік банківських рахунків.

Наприклад, приватному підприємству „Агопартнер-М” видана довідка про те, що воно з 03.04.2006 р. взяте на облік у Державній податковій інспекції.

- картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписами розрахункових документів, засвідчену нотаріально.

Наприклад, моє підприємство надало банку картку зі зразками підписів і відбитком печатки. В ній право першого підпису належить керівникові юридичної особи - Михайленко О.М. Право другого підпису належить головному бухгалтеру чи іншій уповноваженій особі, в даному випадку головному бухгалтеру Губаєвій Н.І. Справжність підпису засвідчив нотаріус.

- довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Згідно зі ст. 381 Цивільного кодексу України одним із основоположних принципів безготівкових розрахунків в Україні є самостійне розпорядження власників коштами, що належать їм і знаходяться на рахунках у банках. Списання цих коштів без їх згоди можливе тільки у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за рішеннями суддів і виконавчими написами нотаріусів.

2. ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ РУХУ КОШТІВ НА РАХУНКАХ В БАНКАХ

Будь-яка форма підприємницької діяльності передумовлює активний обмін грошовими засобами. Для швидкого і ефективного здійснення розрахунків існують посередницькі господарські одиниці - банки.

Банки здійснюють операції по рахункам на основі розрахункових документів, які у більшості випадків є безготівковими. Розрахунковий документ являє собою оформлене у вигляді документа на паперовому носії чи в електронному вигляді:

- розпорядження платника про списання грошових коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача коштів;

- розпорядження отримувача коштів на списання грошових засобів з рахунку платника і перечислення на рахунок, що вказаний отримувачем засобів.

Юридичні і фізичні особи відкривають поточний рахунок - рахунок в уповноваженій установі банку для зберігання грошових коштів та проведення операцій по розрахунках підприємства. Він відкривається підприємствам усіх видів та форм власності, а також відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Обслуговуючим банком називають банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України “Про банки і банківську діяльність” Учасниками безготівкових розрахунків можуть бути банки та їх філії, підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти.

Банк здійснює різні операції по рахункам клієнтів. Для цих операцій передбачені форми первинних розрахункових документів:

- платіжне доручення;

- платіжна вимога-доручення;

- платіжна вимога;

- розрахунки чеками;

- акредитив.

Також за ініціативою банку складається меморіальний ордер -розрахунковий документ для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

Кожен банк чи інший член платіжної системи самостійно встановлює та зазначає у внутрішніх правилах тривалість операційного часу - частини операційного дня банку (іншого члена платіжної установи), протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня.

Усі учасники розрахунків повинні дотримуватись платіжної дисципліни -своєчасного перерахування у встановлені терміни платежів за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги, а також своєчасної і повної сплати податків до бюджету та відрахувань до позабюджетних фондів. Щоб покращити платіжну дисципліну, держава бере участь у даному процесі. Формами такої участі є нормативні вимоги до оформлення платіжних документів, порядку документообігу при здійсненні безготівкових розрахунків.

У процесі господарської діяльності постійно здійснюються допоміжні безготівкові грошові розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами страхування, громадськими організаціями, фізичними особами, завдяки чому завершується перетворення грошової форми виділених коштів на виробничі запаси, одержання грошової виручки та чистого прибутку, що міститься в ній. Отже, грошові розрахунки - найважливіший фактор обороту коштів, а їхнє своєчасне завершення - необхідна умова безперервного процесу виробництва.

3. ОГЛЯД НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аналіз нормативних документів (спеціальної літератури)

Таб. 3.1

№ п/п	Найменування нормативного документу (інформація про спеціальну літературу)	Короткий зміст, застосування у курсовій роботі.
1	Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000р. №2121-111	Закон встановлює загальні правила, принципи та вимоги щодо діяльності банків в Україні. Пояснюються основні терміни, що стосуються банківської діяльності. Також на його основі розроблено більшість інструкцій, в яких розкриваються зміст і принципи безготівкових платежів. Я посилалась на цей Закон під час написання всієї курсової роботи.
2	Закон України “Про внесення до деяких Законів України змін щодо відкриття банківських рахунків” від 16 грудня 1997р. №725/97 ВР	В цьому Законі вносяться зміни та доповнення у Закони України “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про державну податкову службу в Україні”, де вказуються підстави для відкриття рахунків у будь-яких банках України, порядок відкриття і закриття рахунків у банках. Розкриваються нові умови для здійснення контролю за проведенням операцій на рахунках в банках. Цей Закон я застосовувала в першому питанні курсової роботи.
3	Закон України “Про платіжні системи в Україні” від 5 квітня 2001р. №2346/111	Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб'єктів переказу. Міститься детальна інформація про порядок діяльності платіжних систем. Цей Закон я застосовувала під час написання всієї курсової роботи.
4	Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21 січня 2004р. №22	Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Ця Інструкція поширюється на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників. Цю інструкцію я застосовувала в ході написання всієї курсової роботи.
5	Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах від 12 листопада 2003р. №492	Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних рахунків у національній і іноземній валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, виборчим блокам політичних партій. Я використовувала цю Інструкцію під час написання питання № 1 курсової роботи.
6	Положення “Про форму та зміст розрахункових документів” від 1 грудня 2000р. №614	Це положення визначає форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу товарів, надання послуг, отримання коштів. Установленні в даному положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. Положення я застосовувала у питанні № 5 курсової роботи.
7	Лист Національного банку України “Про правильність заповнення реквізитів розрахункових документів” від 5 березня 2003р. №25-111/303-1633	В Листі встановлені правила обслуговування отримувача коштів в банку, вказуються дії при невідповідності номера рахунку отримувача і його коду. Цей документ я частково застосовувала у питанні № 5 курсової роботи.
8	Лист Національного банку “Щодо оформлення картки із зразками підписів” від 18 червня 2007р. №12-113/730-6194	В листі вказуються підстави відмови банку приймати картку зі зразками підписів, що подається при відкритті банківського рахунку, порядок і правила її заповнення. Інформацію, що міститься в Листі, я застосовувала в питанні № 1.
9	Лист Національного банку України “Щодо порядку застосування окремих положень Інструкції “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” від 30 березня 1999р. №18-111/943-2754	У цьому Листі розкриваються зміни в установчих документах у разі переоформлення рахунку у зв'язку з реорганізацією підприємства. Вказується, які документи потрібні для переєрестрації суб'єкта підприємницької діяльності. Вказану інформацію я застосовувала у питанні № 1.
10	Журнал “Вісник Національного банку України” за листопад 2003р., стаття “Відкриття банківських рахунків”, ст.23	В статті відображений перелік документів, які повинна мати при собі фізична чи юридична особа при відкритті рахунку в банку та при яких умовах банк має право відмовити клієнту. Висвітлюється проблема відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Інформацію із статті я частково застосовувала у вступі і питанні № 1 курсової роботи.
11	Газета “Все про бухгалтерський облік” від 18 квітня 2006р., стаття “Правила відкриття і закриття банківських рахунків”, ст.5	Відображена інформація про порядок та особливості відкриття і закриття банківських рахунків, наводиться перелік документів, які для цього необхідні. Цю статтю я використовувала при написанні питання № 6 курсової роботи.
12	Газета “Все про бухгалтерський облік” від 14 квітня 2005р.,№35, стаття “Чекові книжки: працюємо правильно”, ст.13	Розкривається поняття чекової книжки, яким чином можна отримати чекову книжку і правила її ведення. Наводяться приклади заповнення чеку, картки-довідки по виданих і використаних бланках суворої звітності та інших документів.

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОСТАНОВКИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ НА ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ „АГРОПАРТНЕР-М”

Тему курсової роботи я досліджувала на основі матеріалів приватного підприємства «Агропартнер-М». Це підприємство засновано на приватній власності громадянки України Михайленко Ольги Миколаївни. Підприємство є юридичною особою. Має право від свого імені укладати договори, придбавати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у господарському, третейському та інших судах. Підприємство здійснює свою діяльність на основі повного господарчого розрахунку та самофінансування. Має самостійний баланс, фірмовий стиль, товарний знак, печатку з повним найменуванням, штампи, розрахунковий та інші рахунки у банківських установах. Підприємство створено з метою розширення ринку товарів та послуг у країні, задоволення суспільних потреб та одержання прибутку. Підприємство є багатопрофільним. Головними видами діяльності підприємства є:

? виробництво пестецидів та агрохімікатів, оптова, роздрібна торгівля пестецидами та агрохімікатами;

? оптова торгівля насінням;

? роздрібна торгівля насінням;

? вирощування, виробництво, перпробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

? створення та експлуатація агропромислових об'єктів по виробництву та переробці зерна, олійних культур, м'яса, молока, птахів, плодовоовочевої продукції та іншої продукції тваринництва та рослинництва;

? закупівля продукції сільського господарства у населення за готівку та реалізація її на договірних умовах;

? складські послуги, у тому числі організація консігнаціоних та митних складів;

? виробництво та реалізація поліграфічної продукції, у т. ч. книг, плакатів, бланків, візиток та ін.

На підприємстві працює невелика кількість робітників. Чисельність працівників складає три чоловіка.

Власник розробляє штатний розклад, визначає форму та систему оплати праці робітників. Майно підприємства складають основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Джерелами формування майна є:

? прибутки, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарчої діяльності;

? прибутки від реалізації цінних паперів;

? банківські та інші кредити;

? придбання майна іншого підприємства, організації;

? безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;

? інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Різниця між надходженням грошових коштів за виконані роботи, надані послуги, та витратами, що відносяться до собівартості виконаних робіт (продукції, послуг), створює прибуток, з якої здійснюються розрахунки з держбюджетом та банком. Отриманий чистий прибуток поступає у розпорядження підприємства. Власник самостійно розпоряджається чистим прибутком підприємства. Чистий прибуток, отриманий за встановленим порядком, може використовуватись для створення таких фондів: резервний і фонд розвитку. Розміри коштів, націлюваних у вказані фонди, визначаються власником. Статутний фонд підприємства складає десять тисяч гривень.

Підприємство самостійно здійснює свою господарчу діяльність на принципах повного госпрозрахунку, несе відповідальність за результати своєї діяльності, за виконання взятих на себе зобов'язань перед трудовим колективом, партнерами, що укладаються у договорах, держбюджетом та перед банками, згідно діючого законодавства. Підприємство самостійно планує свою господарчу діяльність та визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцію, що виробляється, роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства. Основи планів складають договори, укладені з споживачами (покупцями) продукції, робіт і послуг та постачальниками матеріально-технічних ресурсів. Підприємство реалізує свою продукцію та послуги, відходи виробництва, майно за цінами та тарифами, що встановлені самостійно або на договірній основі, а у випадках, встановлених законодавством - на державних цінах.

Дане підприємство підтримує постійні зв'язки по закупівлі товарів з такими підприємствами: ТОВ «Самміт-Агро», ТОВ «Ерідон», НВТ «Насіння».

Приватне підприємство «Агропартнер-М» реалізує свою продукцію фермерським господарствам та сільськогосподарським підприємствам Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей.

Таб. 4.1 Основні показники господарсько-фінансової діяльності ПП «Агропартнер-М»

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення (+, -)	Темп росту %
1.Товарообіг, тис.грн.	1154,3	2311,3	+1157,0	200,2
2.Товарні запаси: - в сумі, тис.грн. - в днях	115,4 36,1	232,7 36,4	+117,3 +0,3	201,6 100,8
3.Чисельність робітників, чол.	3	3	-	100
4.Фонд оплати праці: - в сумі, тис.грн. - в % до товарообігу, %	5,5 0,48	14,6 0,63	+9,1 +0,15	265,5 -
5.Середня заробітна платня, тис. грн.	0,15	0,41	+0,26	273,3
6.Продуктивність праці робітників, тис.грн.	384,8	770,4	+385,6	200,2
7.Оборотні засоби, тис.грн.	204,8	258,0	+53,2	126,0
8.Валовий доход: - в сумі, тис.грн. - в % до товарообороту, %	961,9 83,3	2043,4 88,4	+1081,5 +5,1	212,4 -
9.Витрати обігу: - в сумі, тис.грн. - в % до товарообороту, %	7,5 0,65	20,0 0,87	+12,5 +0,22	266,7 -
10.Балансовий прибуток: - в сумі, тис.грн. - в % до товарообороту, %	954,4 82,68	2023,4 87,54	+1069,0 +4,86	212,0 -
11.Чистий прибуток: - в сумі, тис.грн. - в % до товарообороту, %	953,0 82,56	2011,8 87,04	+1058,8 +4,48	211,1 -
12.Коефіцієнт фінансової незалежності	0,1	0,26	+0,16	-
13.Коефіцієнт покриття	1,12	1,36	+0,24	-
14.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	1	1	-	-

Розрахунок показників:

1. Товарні запаси в днях = сума товарних запасів / одноденний товарообіг;

Одноденний товарообіг = загальний товарообіг / кількість днів в періоді;

Од. т/о (2007 р.) = 1154,3 / 360 = 3,2 тис. грн.;

Од. т/о (2008 р.) = 2311,3 / 360 = 6,4 тис. грн.;

Тов. запаси в днях (2007 р.) = 115,4 / 3,2 = 36,1 день;

Тов. запаси в днях (2008 р.) = 232,7 / 6,4 = 36,4 день.

2. Фонд оплати праці в відсотках до т/о = (ФОП / товарообіг) * 100%;

ФОП в відсотках до т/о (2007 р.) = (5,5 / 1154,3) * 100% = 0,48%;

ФОП в відсотках до т/о (2008 р.) = (14,6 / 2311,3) * 100% = 0,63%.

3. Середня заробітна плата = ФОП / чисельність робітників / 12;

Середня заробітна плата (2007 р.) = 5,5 / 3 / 12 = 0,15 тис. грн.;

Середня заробітна плата (2008 р.) = 14,6 / 3 / 12 = 0,41 тис. грн.

4. Продуктивність праці робітників = товарообіг / чисельність;

Продуктивність праці робітників (2007 р.) = 1154,3 / 3 = 384,77 тис. грн.;

Продуктивність праці робітників (2008 р.) = 2311,3 / 3 = 770,43 тис. грн.

5. Валовий доход в відсотках до т/о = (валовий доход / товарообіг) * 100%;

Валовий доход в відсотках до т/о (2007 р.) = (961,9 / 1154,3) * 100% = 83,3%;

Валовий доход в відсотках до т/о (2008 р.)=(2043,4 / 2311,3) * 100% = 88,4%.

6. Витрати обігу в відсотках до т/о = (витрати обігу / товарообіг) * 100%;

Витрати обігу в відсотках до т/о (2007 р.) = (7,5 / 1154,3) * 100% = 0,65 %;

Витрати обігу в відсотках до т/о (2008 р.) = ( 20 / 2311,3) * 100% = 0,87%.

7. Балансовий прибуток в відсотках до т/о = (балнсовий прибуток / товарообіг) * 100%;

Балансовий прибуток в відсотках до т/о (2007 р.) = (954,4 / 1154,3) * 100% = 82,68%;

Балансовий прибуток в відсотках до т/о (2008 р.) = (2023,4 / 2311,3) * 100% = 87,54%.

8. Чистий прибуток в відсотках до т/о = (чистий прибуток / товарообіг) * 100%;

Чистий прибуток в відсотках до т/о (2007 р.) = (953 / 1154,3) * 100% = 82,56%;

Чистий прибуток в відсотках до т/о (2008 р.) = (2011,8 / 2311,3) * 100% = 87,04%.

9. Коефіцієнт фінансової незалежності = р. 380 / р. 640;

Коефіцієнт фінансової незалежності (2007 р.) = 21,4 / 204,8 = 0,1;

Коефіцієнт фінансової незалежності (2008 р.) = 67,7 / 258 = 0,26.

10. Коефіцієнт покриття = р. 260 / р. 620;

Коефіцієнт покриття (2007 р.) = 204,8 / 183,4 = 1,12;

Коефіцієнт покриття (2008 р.) = 258 / 190,3 = 1,36.

11. Коефіцієнт маневреності власного капіталу = (р. 260 - р. 620) / р. 380;

Коефіцієнт маневреності власн. капіталу (2007 р.) = (204,8 - 183,4) / 21,4=1;

Коефіцієнт маневреності власн. капіталу (2008 р.) = (258 - 190,3) / 67,7 = 1.

Аналізуючи показники господарсько-фінансової діяльності підприємства «Агропартнер-М» за 2007-2008 роки, можна зробити висновки, що балансовий прибуток підприємства у звітному році збільшився на 1069,00 тис. грн. або 112 %, за рахунок збільшення товарообігу на 1157,00 тис. грн., що складає 100,2 % і валових доходів на 1081,5 тис.грн. або 112,4%. Збільшення витрат відбулося більшими темпами ніж збільшення доходів, але це суттєво не вплинуло на зростання обсягів чистого прибутку, який збільшився на 1058,8 тис.грн. або 111,1%. Товарообіг в 2008 році збільшився за рахунок збільшення продуктивності праці на одного робітника підприємства на 385,6 тис. грн., що складає 100,2%. Товарні запаси підприємства збільшились в сумі на 117,3 тис. грн. або 101,6% і в днях на 0,3 дня, що складає 0,8% (сума «заморожених» коштів в результаті уповільнення обертаємості склала: +0,3*6,4=1,92 тис. грн.). Фонд оплати праці збільшився на 9,1 тис. грн. або 165,5%. На одиницю товарообігу стало приходитись більше на 0,15% суми фонду оплати праці.

В 2008 році відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу складало 0,1, а 2007 році - 0, 26; таким чином коефіцієнт у звітному році збільшився на 0,16. Значення коефіцієнтів менше ніж нормативне, це говорить про те, що підприємство має незначну залежність від зовнішніх джерел фінансування. В 2007 і 2008 роках оборотні активи повністю покривають поточні зобов'язання підприємства. В звітному році оборотні активи покривають поточні зобов'язання на 24% більше ніж в попередньому. Як в звітному, так і в минулому роках в оборотні активи підприємства було вкладено 100% коштів підприємства.

5. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РУХУ КОШТІВ НА РАХУНКАХ В БАНКАХ

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюється через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.

Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженням їх власників, крім випадків, у яких беззаперечне списання коштів передбачене законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та виконавчими написами нотаріусів.

Основними формами розрахункових документів, за якими здійснюються безготівкові розрахункові операції є:

- платіжні доручення;

- платіжні вимоги-доручення;

- чеки;

- акредитиви;

- векселі;

- інкасові доручення;

- платіжні вимоги.

Платіжне доручення - це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого рахунка. Підприємства можуть надавати банкам платіжні доручення на перерахування коштів з поточних рахунків протягом десяти календарних днів після дня їх заповнення. Доручення приймаються до виконання тільки на суму, яка може бути сплачена готівкою з рахунка підприємства або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування грошових коштів у дохід бюджету або позабюджетних фондів приймаються банками незалежно від наявності грошових коштів на рахунку клієнта. У разі відсутності грошових коштів доручення обліковуються на позабалансовому рахунку.

За цією формою клієнти банків можуть розраховуватись за товарними і нетоварними операціями: за куплені товари, послуги, виконані роботи, за зобов'язаннями перед фізичними особами, за зобов'язаннями перед банками, податковими, страховими та іншими юридичними особами.

При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Порядок розрахунків платіжними дорученнями представлений на рис. 1



Рис. 1. Порядок розрахунків платіжними дорученнями

1. Між постачальником і покупцем укладається договір.

2. Постачальник відвантажує продукцію покупцеві.

3. Покупець передає платіжне доручення про перечислення суми коштів зі свого розрахункового рахунку на рахунок отримувача. Банк передає виписку покупцеві з розрахункового рахунку про списання грошових засобів.

4. Банк платника передає платіжне доручення банку постачальника і перераховує грошові засоби на його розрахунковий рахунок.

5. Банк постачальника передає виписку з розрахункового рахунку про зарахування суми платежу.

Наприклад, ПП „Агропартнер-М” передало в МОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” платіжне доручення для оплати за товар ТОВ “Сімао” на суму 567,00грн. Того ж дня це підприємство передало до банку платіжне доручення для оплати за товар на суму 1800,00 грн ТОВ “Ерідон” і платіжне доручення для оплати за товар НВТ «Насіння» в сумі 1236,00грн. Платіжні доручення виписуються в двох примірниках. Вони здаються в банк, де один примірник залишається, а інший прикріплюється до виписки банку.

Іншим платіжним документом, який обслуговує безготівковий обіг, є платіжна вимога-доручення. Це комбінований документ: верхня частина - вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, нижня - доручення покупця своєму банку перерахувати з його рахунка вказану суму на користь постачальника.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником - одержувачем коштів і надсилається безпосередньо на адресу покупця-платника. Уразі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає його в банк, що його обслуговує. Цей документ приймається банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується. Розрахунок за допомогою платіжної вимоги-доручення здійснюється за схемою рис. 2.

Рис. 2. Розрахунок платіжною вимогою-дорученням

1. Постачальник відвантажує продукцію покупцеві;

2. Разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату;

3. Покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів;

4. Банк платника коштів списує з рахунка покупця кошти;

5. Банк покупця сповіщає випискою покупця - власника рахунку про списання коштів з його розрахункового рахунка;

6. Банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення;

7. Банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (отримувача коштів);

8. Банк постачальника сповіщає власника рахунка про надходження коштів на рахунок.

Відповідно до п.19 Положення №22001/116 платіжна вимога-доручення може використовуватися також для здійснення попередньої оплати, яка у принципі передбачає оплату за відвантажені товари, тобто має місце елемент невизначеності стосовно попередньої оплати. Для більшої гарантії ефективніше використовувати платіжні доручення.

Наприклад, ПП „Агропартнер-М” перераховувало кошти за одержаний товар в сумі 10326,00 грн. ТОВ «Самміт-Агро», платіжною вимогою-дорученням.

У безготівковому обігу широко використовуються також чеками. Чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банківській установі, що обслуговує його рахунок, оплатити чекоотримувачу суму грошових коштів, вказану в чеку. Чекодавець виписує чек з чекової книжки в момент оплати за товари, переписує в корінець чека новий залишок ліміту чекової книжки, ставить підпис, печать.

В Україні нині чеки використовують юридичні особи при розрахунках між собою. Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.

Чек виписує чекодавець і проставляє такі реквізити:

- суми - цифрами у спеціальній зоні правої частини чека і словами - у центральній частині чека;

- мотив для перерахування над графою “сума словами”;

- найменування одержувача платежу в полі “кому”;

- дату, місце заповнення на спеціальних полях чека.

Видані чеки чекодавець реєструє на спеціально відведених сторінках наприкінці чекової книжки. Чекоутримувач здає до банку чеки з реєстром. Реєстр має містити такі реквізити:

- найменування банку платника (чекодавця), його номер, найменування і номер банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку платника, номер коррахунка;

- номер рахунка чекодавця;

- сума чека;

- номер чека.

Реєстр підписується і засвідчується печаткою чекотримача згідно з карткою зразків.

При поданні виписаного для оплати чека банкові одержувача він має бути засвідчений підписом посадових осіб та його печаткою, що підтверджує факт одержання товару або надання послуг.

Розрахунок чеком здійснюється за схемою, наведеною на рис. 3.

Рис. 3. Розрахунок чеком

1. Постачальник передає товар покупцеві;

2. Покупець передає чек постачальнику;

3. Постачальник передає чек у свій банк;

4. Банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця;

5. Банк платника списує кошти з рахунка покупця товару;

6. Банк платника повідомляє платника про списання коштів;

7. Банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти;

8. банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

9. Банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Наприклад, приватне підприємство „Агропартнер-М” оплатило СГЗАТ “Родина” за товари 5000,00грн. чеком. Головний бухгалтер виписав чек з чекової книжки, свій підпис поставили керівник - Михайленко О.М., головний бухгалтер - Губаєва Н.І., також поставлена печатка підприємства.

По закінченні терміну дії чекової книжки невикористана сума ліміту повертається на рахунок в банку власника книжки. За його дорученням ліміт витрат по книжці може бути доповнений. На підприємствах чекові книжки мають зберігатися як бланки суворої звітності. Для обліку розрахунків чеками використовується субрахунок №313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, №31 “Рахунки в банках”.

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою розрахунків є акредитивна. Акредитив являє собою грошове зобов'язання банкові, що видається за дорученням клієнта на користь контрагента останнього, відповідно до якого банк, що відкрив акредитив (емітент),може здійснювати платіж постачальникові або надати ці повноваження іншому банкові. Акредитив відкривається або за рахунок власних коштів, або за рахунок кредиту банку й супроводжується депонуванням коштів.

Акредитиви бувають покриті (депоновані в банку постачальника) і непокриті (гарантовані). Покритим є акредитив для здійснення платежів, з якого завчасно відволікаються грошові кошти в повній сумі на окремому рахунку. Оплата ж за непокритим акредитивом забезпечується банком за рахунок наданого кредиту без попереднього бронювання грошових коштів платника. Акредитиви також поділяють на відзивні і безвідзивні. Відзивний акредитив може бути змінений або анульований банком платника за його дорученням без погодження з постачальником, безвідзивний - тільки за згодою постачальника, на користь якого його відкрито.

Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним покупцем. Термін дії та порядок розрахунків акредитивами визначається договором між платником і постачальником.

Для відкриття акредитива платник подає обслуговуючому банку заявку, в якій зазначає:

- номер договору, за яким відкривається акредитив;

- найменування постачальника і найменування банку, що виконує акредитив;

- вид акредитива, тобто загальну назву товарів або послуг, що сплачуються за рахунок акредитива;

- умови реалізації акредитива;

- суму акредитива.

Для одержання грошових коштів за акредитивом, депонованим у банку постачальника, постачальник, який відвантажив продукцію, надає реєстр розрахунків і необхідні документи, зумовлені акредитивом, обслуговуючому банку до закінчення терміну дії акредитива.

Ця форма розрахунків ПП „Агропартнер-М” не використовується.

Платіжні вимоги та інкасові доручення застосовуються у випадках стягнення у безспірному порядку сум фінансових санкцій, недоїмки в бюджет з податків, штрафів, які нараховані державними податковими органами.

Платіжна вимога - це документ, що містить письмове розпорядження стягувача коштів обслуговуючій його банківській установі на списання грошей з рахунка відповідальної юридичної або фізичної особи. Банк стягувача відсилає одержану платіжну вимогу (2 примірники) спецзв'язком на адресу банку платника для здійснення безакцептного списання коштів з рахунка платника на користь стягувача.

Вексельна форма розрахунків - це розрахунки між постачальником і покупцем з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем.

Вексель - це письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

Порядок проведення заліку взаємної заборгованості з використанням векселів включає чотири етапи:

- оформлення та залік платіжних документів;

- проведення заліку взаємної заборгованості;

- вексельне оформлення прострочених заборгованостей;

- дальші операції з векселями.

За своєю сутністю вексель є абстрактним борговим зобов'язанням. Його абстрактність полягає в тім, що він не обумовлений попереднім виконанням будь-яких договірних зобов'язань.

Векселі, які застосовуються в господарському обороті як в Україні, так і в міжнародних розрахунках, досить різноманітні. Вони різняться за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, порядком оплати та іншими ознаками. Векселі поділяються на: фінансові і товарні; казначейські і приватні; прості та переказні; забезпечені та незабезпечені.

Важлива особливість векселя полягає в тім, що його можна використати як засіб платежу. Фінансово-кредитні установи використовують для цього розрахунковий вексель.

Нині в Україні набувають певної популярності прості векселі. Вони використовуються для залучення тимчасово вільних грошових коштів. Банківські установи активно використовують прості векселі для залучення коштів, бо вексель має перевагу перед ощадним сертифікатом, оскільки він більш ліквідний. Це означає, що власник векселя має можливість розраховуватися зі своїми кредиторами не тільки грошима, а й векселем за відвантажені товари і надані послуги або достроково врахувати вексель.

Обіг простого векселя здійснюється за схемою, наведеною на рис. 4.

Рис. 4. Простий вексельний обіг

1. Векселедавець передає вексель;

2. Власник векселя пред'являє вексель до акцепту;

3. Векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту;

4. Власник векселя вручає погашений вексель векселедавцеві.

Ця форма розрахунків підприємством не використовується.

Надходження коштів на рахунки №31 “Рахунки в банках” має великий діапазон. Найбільша сума надходження - це виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і послуг, від реалізації інших активів.

Наприклад, на рахунок ПП „Агропартнер-М” надійшла виручка від реалізації продукції на суму 5600,00грн. за заявою на переказ готівки від 3 вересня 2008 р.

Кошти надходять також із каси підприємства - депонентські суми, виручка від реалізації; суми за висунуті претензії; перерахунки сум фінансовими органами, суми від окремих осіб у погашення заборгованості з відшкодування матеріального збитку. Суми вкладів, що надійшли від засновників підприємств; суми, що надійшли від дебіторів у погашення їхніх боргів та ін.

Документи, що надходять до банку, дійсні лише при наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці. Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання.

Виписка банку - документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. В різних банках форми виписок можуть бути різними, але в кожній обов'язково передбачаються позиції для дати, номерів рахунків дебітора та кредитора, суми. Періодично (здебільшого кожного дня) банк видає власникам рахунків виписки відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Бухгалтер при отриманні виписки проводить наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном контировка виписки:

- виписка нумерується;

- перевіряється наявність виправдовуючи розрахункових документів, на підставі яких зараховані чи списані кошти;

- перевіряється відповідність суми у виписці сумам виправдовуючи документів на перерахування чи зарахування коштів;

- проставляється кореспонденція рахунків у відповідності з проведеними операціями.

Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно врахувати, що рахунок 31 “Рахунки в банках” є активним, а для банку ці рахунки підприємств є пасивними, тому за дебетом виписки банку буде показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а за кредитом - зарахована на нього сума, відповідно сальдо у виписці буде на кредиті рахунка.

Виписка банку замінює регістр аналітичного обліку за рахунком, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду. На полях перевіреної виписки проти сум операцій і на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахунків. Після цього на всіх доданих до виписки документах ставлять штамп “Погашено”.

Наприклад, МОД ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” видав ПП „Агропартнер-М” виписку за 3 серпня 2008 року. В ній відображається рух грошових коштів на поточному рахунку цього господарства. Виписка складена на підставі виправдовуючих документів за 3 сернпя 2008 року. За дебетом виписки банку відображена сума коштів, списана з рахунку господарства: оплата за товар ТОВ “Сімао” - 567,00грн; НВТ «Насіння» - 1236,00 грн. та ТОВ “Ерідон - 1800,00 грн. на підставі платіжних доручень; за кредитом - виручка від реалізації продукції на суму 5600,00грн. Вказано вхідне сальдо -7900,00грн. та відповідно підраховане вихідне сальдо (сальдо на початок (К-т) + обороти по кредиту - обороти по дебету) - 9897,00 грн. Також виписка містить коди банків та номера рахунків в банках, на які перераховувались кошти господарством і короткий зміст операції.

6. СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК РУХУ КОШТІВ НА РАХУНКАХ В БАНКАХ

Рахунок 31 “Рахунки в банках” призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках у банку, і які можуть бути використані для поточних операцій.

Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів, має такі субрахунки:

311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”;

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

На дебеті рахунку №31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, на кредиті - їх використання.

Субрахунки №312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, №314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті” призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

На субрахунку 313 обліковується рух коштів, що знаходяться в акредитивах, на особових рахунках по вантажообігу і в чекових книжках.

На кожний виставлений акредитив відкривають окремий аналітичний рахунок із зазначенням конкретного постачальника. Після відвантаження товару (продукції) постачальник надає в своє відділення банку рахунок на відвантажену продукцію, на підставі якого йому зараховують платіж з акредитиву. Списання коштів в банку платника здійснюється на підставі одержаних від банку постачальника рахунків і наданих до них товарно-транспортних документів тощо.

В обліку розрахунки чеками відображаються так само, як і при акредитивній формі розрахунків. Для відкриття чекової книжки на суму перерахованих коштів складають бухгалтерську проводку: Д-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, К-т рах.311 “Поточний рахунок в національній валюті”. Чеки, що надійшли постачальнику в платіж за товари та послуги, здаються в банк.

Суми по одержаних в банку лімітованих чекових книжках списуються в міру оплати виданих підприємством чеків, тобто в сумах погашення банком пред'явлених йому чеків згідно з випискою банку. За даними пред'явлених чеків дебетується рахунок 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками” і кредитується субрахунок 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”. Суми по чеках виданих, але не оплачених банком, залишаються на субрахунку 313.

Рух кошті по чекових книжках, виданих в підзвіт працівникам підприємства для розрахунків з підприємствами-кредиторами, обліковується на рахунках 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” або 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” і по аналітичному рахунку “Підзвітні особи по виданих їм чекових книжках” до рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”. Видача таких книжок підзвітним особам відображається по кредиту рахунку 685 і дебету рахунку 372. Після подання підзвітними особами звіту кредитується рахунок 372 в кореспонденції з рахунком 685 на суму використаних чеків. Таким чином, сальдо по рахунках 372 і 685 повинні співпадати бути тотожними сумі по залишку чеків у підзвітних осіб, а різниця між названими сальдо і сальдо по рахунку 313 покаже суму по використаних, але не оплачених банком чеках.

Аналітичний облік на рахунку 31 “Рахунки в банках” здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних.

Сальдо на рахунку 31 “Рахунки в банках” завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Організація обліку і контролю коштів на валютному рахунку підприємства, а також операцій в іноземній валюті має свої особливості. Вони відображаються в бухгалтерському обліку в національній грошовій одиниці України на підставі попереднього перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ, діючим на дату здійснення операцій.

Типові проводки з обліку операцій по рахунках в банках показані в таблиці 6.1

Таб. 6.1 Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку грошових коштів на рахунках в банку

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Погашено дебітором довгострокову заборгованість	31 “Рахунки в банках”	16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”
2	Передано готівку із каси в банк	31 “Рахунки в банках”	30 “Каса”
3	Оплачено покупцями раніше одержані товари, роботи, послуги	31 “Рахунки в банках”	36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”
4	Одержано короткострокову позику банку	31 “Рахунки в банках”	60 “Короткострокові позики”
5	Отримано гроші у вигляді доплати	31 “Рахунки в банках”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
6	Повернено з бюджету на рахунок підприємства грошові кошти	31 “рахунки в банках”	64 “Розрахунки за податками і платежами”
7	Одержано доходи майбутніх періодів	31 “Рахунки в банках”	69 “Доходи майбутніх періодів”
8	Зарахований дохід від реалізації основних засобів	31 “Рахунки в банках”	74 “Інші доходи”
9	Зарахована на рахунок в банку виручка від реалізації за касовим методом	31 “Рахунки в банках”	70 “Доходи від реалізації”
10	Передано гроші з банку в касу	30 “Каса”	31 “Рахунки в банках”
11	Депоновано гроші на лімітовану чекову книжку, виставлений акредитив	31 “Рахунки в банках”	31 “Рахунки в банках”
12	Перераховано суми заробітної плати на особисті рахунки працівників	66 “Розрахунки з оплати праці”	31 “Рахунки в банках”
13	Проведено передоплату постачальникам	37 “Розрахунки з різними дебіторами”	31 “Рахунки в банках”
14	Повернуто банку довгострокову позику	50 “Довгострокові позики”	31 “рахунки в банках”
15	Оплачено адміністративні втирати	92 “Адміністративні витрати”	31 “Рахунки в банках”
16	Оплачено витрати на збут	93 “Витрати на збут”	31 “Рахунки в банках”
17	Проведено передоплату за газети і журнали	39 “Витрати майбутніх періодів”	31 “Рахунки в банках”
18	Погашено заборгованість перед бюджетом	64 “Розрахунки з податками й платежами”	31 “Рахунки в банку”

За журнально-ордерною формою облік грошових коштів на рахунках в банку ведеться у журналі-ордері № 3 і відомості до нього. За кожним окремим рядком журналу відображають суми з виписок банку та касових ордерів. Після закінчення місяця визначають сальдо на кінець місяця, яке потім буде перенесене до журналу наступного місяця як вступне сальдо.

Рух грошових коштів на розрахунковому рахунку, разом з рухом грошових коштів в касі знаходить своє відображення і в балансі, в рядку 230 „Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті”.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Для написання курсової роботи я обрала тему “Фінансовий облік грошових коштів на рахунках в банках”. Аналізуючи банківські операції загалом, я дійшла висновків, що сукупність усіх платежів створює грошовий оборот. Він займає особливе місце у процесі реалізації продукції. І лише безготівковий грошовий оборот охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій. Він повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб'єктам підприємницької діяльності.