Облік власного капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Облік власного капіталу

ЗМІСТ

ВСТУП

І. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ФУНКЦІЇ ВЛАСНОГОКАПІТАЛУ

1.1 Характеристика та відображення в обліку складових частин власного капіталу

1.2 Статутний капітал

1.3 Пайовий капітал

1.4 Додатковий капітал

1.5 Резервний капітал

1.6 Вилучений капітал

1.7 Неоплачений капітал

1.8 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

1.9 Забезпечення майбутніх витрат і платежів

1.10 Цільове фінансування і цільові надходження

1.11 Страхові резерви

ІІ. БУХГАЛТЕРСЬКІ ВІДОБРАЖЕННЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ

3.1 Формування звітності про власний капітал за результатами систематизованого обліку

3.2 Впровадження автоматизованого обліку в системі обліку власного капіталу

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

облік власний капітал

ВСТУП

Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства.

Майно підприємства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів - носив прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне товариство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов'язань.

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми).На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Завданням даної курсової роботи є відображення власного капіталу підприємства в обліку, характеристика його основних елементів, їх формування, визначення суті та функцій власного капіталу.

Актуальність теми зумовлена визначальним місцем власного капіталу у створенні та функціонуванні підприємства, його особливим статусом “гаранту” організації бізнесу.

I. Класифікація та функції власного капіталу

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

відповідальності і захисту прав кредиторів -відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

довгострокового кредитування - перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час;

фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Утворюється власний капітал двома шляхами:

внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на дві категорії:

інвестований (вкладений або сплачений капітал);

нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал - це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток - це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.

Власний капітал за рівнем відповідальності поділяється на:

Статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

Додатковий капітал (нереєстрований) - це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Функції Статутного і Додаткового капіталів різні. Статутний капітал - це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від Додаткового капіталу Статутний капітал забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Власник, вкладаючи кошти в підприємство, очікує, що у майбутньому вкладений ним капітал зросте. Отриманий підприємством прибуток і означає приріст цього капіталу. Витрати, що збільшують собівартість (витрати обігу), і витрати, що відносяться за рахунок прибутку підприємства, зменшують нерозподілений прибуток.

1.1 Характеристика відображення в обліку складових частин власного капіталу

Елементами власного капіталу є:

Статутний капітал;

Пайовий капітал;

Додатковий капітал;

Резервний капітал;

Вилучений капітал;

Неоплачений капітал;

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки;

Цільові надходження;

Забезпечення майбутніх витрат;

Страхові резерви.

1.2 Статутний капітал

Статутний капітал підприємства - це вартісний вираз основних і оборотних засобів, якими воно володіє. Статутний капітал фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема у договорі учасників і статуті підприємства. Наступні зміни статутного капіталу можуть відбуватися лише при умові зміни статуту і повідомлення про це органу, який його зареєстрував.

Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні.

Статутний капітал може бути сформований за рахунок майна (основних засобів, оборотних засобів), за рахунок цінних паперів (акцій, облігацій, депозитів), за рахунок деривативів - права власності на користування природними ресурсами, майном чи обладнанням, на інтелектуальну власність, коштів в т.ч. готівки та безготівкових, включаючи валюту.

Хоч величина статутного капіталу підприємства зафіксована в установчих документах і вона має дорівнювати сальдо за кредитом рахунку 40 “Статутний капітал”, на практиці виникають ситуації, коли його необхідно змінити. Такі зміни відображають як збільшення чи зменшення статутного капіталу.

Статутний капітал господарських товариств (крім акціонерних) може збільшуватися за рахунок:

додаткових внесків учасників;

належних учасникам дивідендів;

нерозподіленого прибутку.

Акціонерним вважається товариство, що має Статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Статутний капітал має бути не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам (розмір якої діє на момент створення акціонерного товариства). З 1 січня 1999 р. мінімальний розмір Статутного капіталу акціонерного товариства становить 925000 грн. (1250 х 74 грн.).Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом:

збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

збільшення вартості акцій;

обміну облігацій на акції цього емітента.

І. При збільшенні кількості акцій існуючої номінальної вартості, статутний капітал збільшується за рахунок:

внесків засновників і учасників товариства;

дивідендів (реінвестування);

індексації основних засобів.

ІІ. При збільшенні статутного капіталу шляхом збільшення вартості акції статутний капітал збільшується за рахунок:

внесків засновників і учасників товариства;

індексації основних засобів.

ІІІ. При збільшенні статутного капіталу шляхом обміну облігацій на акції емітента статутний капітал збільшується на загальну вартість облігацій, які обмінюються на акції. При цьому номінальна вартість облігацій має дорівнювати номінальній вартості акцій. Акціонерне товариство також повинно провести реєстрацію випуску акцій. При обміні облігацій на акції збільшується статутний капітал та зменшуються зобов'язання. Позитивна різниця відноситься на доходи від реалізації фінансових інвестицій - субрахунок 741, негативна - на фінансові витрати субрахунок 952.

Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі.У будь-якому випадку повинні бути внесенні зміни до статуту підприємства.

Зменшення статутного фонду підприємства може бути внаслідок знищення майна, особливо основних засобів, внаслідок стихійного лиха чи з інших причин.Також зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, крім обов'язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику повинні бути повернуті:

сума його вкладу до статутного капіталу;

вартість частини майна пропорційна його вкладу до статутного капіталу;

частка прибутку, отримана товариством у поточному році.

Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”.За кредитом рахунку 40 “Статутний капітал” відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення).

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.

1.3 Пайовий капітал

Пайовий капітал - це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами.

Дані про “Пайовий капітал” використовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої кооперації тощо, в яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Джерелами формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства.

Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обов'язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов'язкові пайові внески ари вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. Сума, що підлягає поверненню, визначається з урахуванням боргових зобов'язань підприємства та його фінансового стану.

Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних засобів підприємств, на яких воно розпайоване (приватні орендні підприємства, акціонерні товариства, спілки власників тощо) призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”.

Рахунок 41 “Пайовий капітал” призначений для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Отже, пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Аналітичний облік за рахунком 41 “Пайовий капітал” ведуть за видами капіталу.

1.4 Додатковий капітал

Додатковий капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.

Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму дооцінки необоротних активів, яа суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Рахунок 42 “Додатковий капітал” призначений для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунку 42 “Додатковий капітал” відображають збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

Рахунок 42 “Додатковий капітал” має такі субрахунки:

421 “Емісійний дохід”;

422 “Інший вкладений капітал”;

423 “Дооцінка активів”;

424 “Безоплатно одержані необоротні активи”;

425 “Інший додатковий капітал”.

На субрахунку 421 “Емісійний дохід” відображають різницю між продажною і номінальною вартістю первісне розміщених акцій.

На субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 “Дооцінка активів” відображають суму дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

На субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” відображають вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 “Інший додатковий капітал” обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків.

1.5 Резервний капітал

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу.Щорічні відрахування на поповнення Резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5% його загальної вартості.

Призначається Резервний капітал на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів Резервного капіталу переходять на наступний рік.Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.

Рахунок 43 “Резервний капітал” призначений для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Резервний капітал формують за рахунок щорічних відрахувань не менше 5% його суми і в акціонерних товариствах він має бути більшим, ніж 25% статутного капіталу.

За кредитом рахунку 43 “Резервний капітал” відображають створення резервів, за дебетом - їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведуть за його видами та напрямками використання.

1.6 Вилучений капітал

Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників.

Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій. Якщо вилучені акції анулюються - зменшується Статутний капітал.

На рахунку 45 “Вилучений капітал” ведуть облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунку 45 “Вилучений капітал” відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

У випадку, коли емісійного доходу не вистачає для “покриття” перевищення викупної вартості акцій над номінальною, використовують прибуток звітного періоду. При цьому здійснюють запис Дт 443 Кт 451.

Вилучені акціонерним товариством акції в подальшому можуть бути перепродані, причому ціна реалізації може бути як вища, так і нижча за ціну, за якою вони викуповувалися.

У балансі акціонерного товариства дебетове сальдо по рахунку 45 “Вилучений капітал” наводиться у дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

1.7 Неоплачений капітал

Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу.

Початкова величина статутного капіталу дорівнює вартості майна (основних засобів, матеріалів, сировини, товарів, нематеріальних активів) та коштів підприємства. Наступні внески, які повинні внести засновники підприємства, відображають як зобов'язання учасників. Тому на основі протоколу зборів учасників, де зафіксована сума статутного капіталу та часток кожного з учасників, що підлягають до внесення, складають кореспонденцію рахунків дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал”.

Фактичне внесення коштів засновниками відображають у кореспонденції рахунків дебет 30 або 31 і кредит 46 залежно від того, надійшли кошти готівкою чи в безготівковому порядку, дебет 10, 20 та ін. і кредит 46 - при надходженні від засновників основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей. При цьому важливою є реальна оцінка вкладу учасників при внесені ними основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей, оскільки нерідко трапляються випадки завищення їхньої вартості. Доказами реальної вартості майна, яке вносять засновники підприємства, можуть бути чеки, накладні, які засвідчують придбання. Якщо ж вони вносять раніше придбані матеріали чи основні засоби, а теперішня їх вартість неспівставна внаслідок впливу інфляції за останні роки, доказом можуть бути довідки постачальників про ціни на аналогічні види майна, або ж його експертна оцінка.

Рахунок 46 “Неоплачений капітал” призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

За дебетом рахунку відображають заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведуть за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

У балансі підприємства сума заборгованості засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Згідно із Законом про господарські товариства до моменту державної реєстрації ТзОВ кожний з учасників повинен внести не менше 30% внеску, вказаного в засновницьких документах. Крім цього, з моменту державної реєстрації учасники ТзОВ зобов'язані протягом року повністю внести свій вклад до статутного капіталу.

1.8 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

При створенні акціонерного товариства та після прийняття рішення про випуск акцій і оголошення передплати на них вся сума зареєстрованого Статутного капіталу відображається за новою методологією (порівняно з тією, що існувала до 2000 р.) бухгалтерського обліку як неоплачений капітал записом:Дебет рахунка №46 “Неоплачений капітал” Кредит рахунка №40 “Статутний капітал”. Зменшується заборгованість за акції (неоплаченого капіталу) внаслідок фактичного надходження внесків засновників та учасників акціонерного товариства, на які вони підписались.

Майно, передане в натуральній формі у власність підприємства в рахунок оплати акцій, оцінюється за домовленістю учасників. Підставою для відповідних записів у бухгалтерському обліку є документи, що засвідчують факт передачі об'єктів акціонерному товариству. Ці операції відображаються в обліку такими проводками.

В оплату передплати акцій надійшли активи (за відповідними сумами):

Дебет рахунка №10 “Основні засоби” Дебет рахунка №15 “Капітальні інвестиції” Дебет рахунка №12 “Нематеріальні активи” Дебет рахунка №20 “Виробничі запаси” Дебет рахунка № 30 “Каса” Дебет рахунка №31 “Рахунки в банках” Кредит рахунка №46 “Неоплачений капітал”.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування Резервного капіталу.

Розраховується сума нерозподіленого прибутку поточного року за такою методикою:

ПНПР = ПНМР + ЧППР - ДПР - В,

де ПНПР - прибуток нерозподілений поточного року; ПНМР - прибуток непрозподілений за попередній (минулий) рік; ЧППР - чистий прибуток поточного року; ДПР - дивіденди за поточний рік; В - внески на поповнення Резервного капіталу.

У балансі підприємства дані про суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) відображаються у рядку 350.Сума непокритого збитку наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Облік нерозподіленого прибутку або збитків, якщо вони не списані за рахунок інших джерел, ведуть на рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. За кредитом відображають різницю між балансовим прибутком та його використаною протягом звітного року сумою. Якщо підприємство має за рік балансовий збиток, то за дебетом згаданого рахунку відображають суму збитку, перенесену з рахунку 79 “Фінансові результати”. За кредитом відображають списання збитку в наступні роки. Тому схема обліку ґрунтується на бухгалтерських довідках, які є основою для записів операцій за вказаним рахунком.

На субрахунку 441 “Прибуток нерозподілений” відображають наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 “Непокриті збитки” відображають непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

1.9 Забезпечення майбутніх витрат і платежів

У відповідності з П(С)БО 11 “Зобов'язання”, забезпечення - це зобов'язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати, або невідомий час їх погашення на дату складання балансу.

Забезпечення можуть створюватись для відшкодування (майбутніх) витрат на:

виплату відпусток працівників;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов'язань;

реструктуризацію;

виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів та ін.

Суми забезпечення визначаються витратами.Суми забезпечення визначаються за обліковою оцінкою ресурсів (з вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Забезпечення використовується тільки для витрат, для покриття яких воно було створене.

Залишок забезпечення перегляду на кожну дату балансу і у разі необхідно коригують у сторону збільшення або зменшення. Якщо відсутня ймовірність погашення майбутніх зобов'язань, сума нарахованого забезпечення підлягає сторнуванню.

На рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” ведуть узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду.

За кредитом рахунку відображають нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання.

Рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” має такі субрахунки:

471 “Забезпечення виплат відпусток”;

472 “Додаткове пенсійне забезпечення”;

473 “Забезпечення гарантійних зобов'язань”;

474 “Забезпечення інших витрат і платежів”.

На субрахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” ведуть облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму забезпечення визначають щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюють інформацію про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.

На субрахунку 472 “Додаткове пенсійне забезпечення” ведуть облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

На субрахунку 473 “Забезпечення гарантійних зобов'язань” ведуть облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо.

На субрахунку 474 “Забезпечення інших витрат і платежів” ведуть облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведуть за їх видами, напрямками формування й використання.

1.10 Цільове фінансування і цільові надходження

Для обліку асигнувань з бюджету на проведення протиепідемічних і карантинних заходів, підготовку кадрів, проведення меліорації, покриття витрат на будівництво соціально-побутових об'єктів, їх експлуатацію тощо використовують рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. Умови бюджетного фінансування періодично змінюються, тому перелік асигнувань з бюджету не постійний, а визначається відповідно до чинних нормативних актів.

Крім бюджетного фінансування на цьому рахунку обліковують цільові надходження, зокрема внески батьків на покриття витрат з утримання дітей у дитячих дошкільних закладах, або відрахування з фондів соціального розвитку на оплату путівок для дітей у таборах, утримання таких таборів, якщо вони є на балансі підприємства.

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

За кредитом рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та витрат провадять за їх призначенням та джерелами надходжень.

Схема обліку за цим рахунком така: Відображають цільове фінансування і цільові надходження на підставі документів, які їх засвідчують: платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, бухгалтерських довідок за кредитом рахунку. Використання цих коштів записують за дебетом рахунку на підставі документів на придбання медикаментів, дезинфікуючих засобів, отрутохімікат і гербіцидів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних) та актів на їх витрачання, актів про виконання протиепідемічних заходів, актів про виконані будівельно-монтажні роботи, рахунків-фактур на витрати по підготовці кадрів, бухгалтерських довідок про витрати на утримання об'єктів соціально-побутового призначення та ін.Якщо цільове фінансування отримано у цілях капітальних вкладень, таке фінансування відображається у складі доходів майбутніх періодів проведенням Дт 69 Кт 48 з наступним поступовим включенням до складу доходів звітних періодів у міру амортизації об'єкта капітальних вкладень.

1.11 Страхові резерви

На рахунку 49 “Страхові резерви” ведуть облік страхових резервів. Рахунком 49 користуються підприємства, які відповідно до законодавства е страховиками і у встановленому порядку формують страхові резерви.

Рахунок 49 “Страхові резерви” має такі субрахунки:

491 “Резерви незароблених премій”;

492 “Резерви збитків”;

493 “Інші страхові резерви”;

494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій”;

495 “Частка перестраховиків у резервах збитків”;

496 “Частка перестраховиків в інших страхових резервах”;

497 “Результат зміни резервів незароблених премій”;

498 “Результат зміни резервів збитків” .

За дебетом субрахунків 491 “Резерви незароблених премій” та 492 “Резерви збитків” відображають суми резервів незароблених премій та резервів збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 “Результат зміни резервів незароблених премій” та 498 “Результат зміни резервів збитків” відповідно.

За дебетом субрахунку 494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” відображають суму часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 497 “Результат зміни резервів незароблених премій”.

За дебетом субрахунку 495 “Частка перестраховиків у резервах збитків” відображають суму часток перестраховиків у резервах збитків на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 498 “Результат зміни резервів збитків”.

За кредитом субрахунків 494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” та 495 “Частка перестраховиків у резервах збитків” відображають суму часток перестраховиків у резервах незароблених премій та суму часток перестраховиків у резервах збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 “Результат зміни резервів незароблених премій” та 498 “Результат зміни резервів збитків” відповідно.

Щомісяця субрахунок 497 “Результат зміни резервів незароблених премій” закривають списанням з нього суми в кореспонденції з субрахунком 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” рахунку 70 “Доходи від реалізації”, а субрахунок 498 “Результат зміни резервів збитків” закривають списанням з нього суми в кореспонденції з рахунком 79 “Фінансові результати”.

На субрахунках 493 “Інші страхові резерви” та 496 “Частка перестраховиків в інших страхових резервах” ведуть облік всіх інших страхових резервів (крім технічних), які формують страховики у випадках, передбачених чинним законодавством.

ІІ. БУХГАЛТЕРСЬКІ ВІДОБРАЖЕННЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Таблиця 1

Типові операції за рахунком 40 “Статутний капітал”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
За рахунок статутного капіталу сформовано пайовий капітал при розпаюванні підприємства	40	41
Анульовано акції підприємства	40	45
Зменшення статутного капіталу у випадках зміни часток засновників	40	46
Зменшено статутний капітал внаслідок зменшення номінальної вартості акцій	40	67
Частину пайового капіталу приєднано до статутного капіталу	41	40
Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового капіталу	42	40
Збільшення статутного капіталу за рахунок резервного капіталу	43	40
Збільшено статутний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку	44	40
Відображення внеску за вартістю, що вказана у засновницьких документах	46	40
Збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій на акції	52	40
Спрямована сума дивідендів на збільшення статутного капіталу	67	40

Таблиця 2

Типові операції за рахунком 41 “Пайовий капітал”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Повернуто частину пайового капіталу готівкою	41	30
Повернуто частину пайового капіталу з рахунків у банку	41	31
Частину пайового капіталу приєднано до статутного капіталу	41	40
Покрито збитки за рахунок пайового капіталу	41	44
Розподілено пайовий капітал між учасниками	41	67
Одержано як внесок до пайового капіталу:
- основні засоби	10	41
- необоротні матеріальні активи	11	41
- нематеріальні активи	12	41
- довгострокові фінансові інвестиції	14	41
- капітальні вкладення	15	41
- виробничі запаси	20	41
- молодняк тварин	21	41
- малоцінні та швидкозношувані предмети	22	41
- товари	28	41
- готівку	30	41
- кошти на поточні рахунки	31	41
- поточні фінансові інвестиції	35	41
Розпайовано підприємство	40	41
Збільшення пайового капіталу за рахунок додаткового капіталу	42	41

Таблиця 3

Типові операції за рахунком 42 “Додатковий капітал”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Уцінка раніше дооцінених основних засобів	42	10
Уцінка інших необоротних матеріальних активів	42	11
Відображення індексації зносу основних засобів, інших необоротних матеріальних активів у зв'язку з їх до оцінкою	42	13
Списано уцінку виробничих запасів	42	20
Списано уцінку МШП	42	22
Списано уцінку поточних фінансових інвестицій	42	35
Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового капіталу	42	40
Збільшення пайового капіталу за рахунок додаткового капіталу	42	41
Створено резервний фонд за рахунок додаткового капіталу	42	43
Зарахування додаткового капіталу до прибутку акціонерного товариства при його ліквідації і розподілі майна серед учасників	42	44
Анульовано акції, що раніше були викуплені за ціною, вищою за номінальну вартість, на суму, що перевищує номінальну вартість	42	45
Зменшення додаткового капіталу за рахунок зміни номінальної вартості акцій	42	46
Визначення доходу за безплатно отриманими основними засобами після їхньої повної амортизації	42	74
цооцінка нематеріальних активів	12	42
Списання зносу основних засобів, що були проіндексовані, при їх вибутті	13	42
Проведено дооцінку МШП або безплатне отримання	22	42
Одержано безплатно напівфабрикати або їх дооцінка	25	42
Одержано безплатно готову продукцію або її дооцінка	26	42
Одержано безплатно сільськогосподарську продукцію	27	42
Одержано безплатно товари	28	42
Відображення емісійного доходу за акціями, отриманого готівкою	30	42

Таблиця 4

Типові операції за рахунком 43 “Резервний капітал”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Збільшення статутного капіталу за рахунок резервного капіталу	43	40
Погашення непокритих збитків минулих років за рахунок резервного капіталу	43	44
Створено резервний капітал за рахунок додаткового капіталу	42	43
Створено резервний капітал за рахунок прибутку звітного року	44	43

Таблиця 5

Типові операції за рахунком 45 “Вилучений капітал”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Викуплено акції власної підписки за готівку	45	30
Викуплено акції в акціонерів шляхом перерахування коштів через банк	45	31
Те ж шляхом передачі отриманих короткострокових векселів	45	34
За рахунок одержаної довгострокової позики погашена фактична вартість часток, викуплених товариством у його учасників	45	50
Проведено обмін акцій на облігації	45	52
За рахунок одержаної короткострокової позики погашена фактична вартість часток, викуплених товариством у його учасників	45	60
Видано вексель у рахунок погашення фактичної вартості часток, викуплених товариством у його учасників	45	62
Продано за готівку акції, викуплені підприємством	30	45

Таблиця 6

Типові операції за рахунком 46 “Неоплачений капітал”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Повернуто готівкою кошти учасників, які відмовилися бути в засновниках товариства	46	30
Повернуто кошти учасників, які відмовилися бути в засновниках товариства, через банк	46	31
Відображення внеску за вартістю, що наведена у засновницьких документах	46	40
Відображена різниця між номінальною і продажною вартістю акцій	46	42
Відображено заборгованість учасників за викуплені акції власної підписки	46	45
Одержано від засновників як внески до статутного капіталу:
- основні засоби	10	46
- інші необоротні матеріальні активи	11	46
- нематеріальні активи	12	46
- цінні папери (акції) інших підприємств	14	46
- незавершене будівництво чи машини і механізми у розібраному вигляді	15	46
- виробничі запаси	20	46
- молодняк худоби	21	46
- МШП	22	46
- товари	28	46
- готівку	30	46
- грошові кошти на рахунок у банку	31	46
- одержаний короткостроковий вексель	34	46
- еквіваленти грошових коштів або інші поточні фінансові інвестиції	35	46
Зменшення статутного фонду за рахунок зміни номінальної вартості акцій	40	46
Погашення довгострокової позики учасниками, яке відображають як зменшення заборгованості за внесками у статутний капітал	50	46
Погашена учасниками заборгованість за виданим підприємством довгостроковим векселем, у рахунок зменшення їхньої заборгованості за внесками до статутного капіталу	51	46
Погашена учасниками заборгованість підприємства із зобов'язань за облігаціями зменшенням їхньої заборгованості за внесками до статутного капіталу	52	46

Таблиця 7

Типові операції за рахунком 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Збільшено статутний капітал за рахунок розподіленого прибутку	44	40
Збільшено пайовий капітал на суму відрахувань від прибутку	44	41
Створено резервний капітал за рахунок прибутку	44	43
Списана сума розподіленого прибутку звітного року або збитків минулих років	44	44
Створення цільового фінансування і цільових надходжень за рахунок прибутку	44	48
Нараховано премії чи дисконт за викупленими облігаціями	44	52
Відрахування у Пенсійний фонд і фонд соціального страхування із суми розподіленого прибутку серед учасників-фізичних осіб	44	65
Нараховані дивіденди учасникам за рахунок прибутку	44	67
Списання збитків від фінансово-господарської діяльності	44	79
Покрито збитки за рахунок статутного капіталу	41	44
Зарахування додаткового капіталу до прибутку при ліквідації акціонерного товариства і розподіл майна серед учасників	42	44

Таблиця 8

Типові операції за рахунком 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Списано виробничі запаси, витрачені на гарантійні ремонти	47	20
Списано витрати на проведення гарантійних ремонтів	47	23
Списано забраковану продукцію, яка продана на умовах гарантійного ремонту	47	24
Списано напівфабрикати, витрачені на гарантійні ремонти	47	25
Перераховано кошти на оплату гарантійного ремонту	47	31
Відображено послуги інших підприємств на проведення гарантійного ремонту	47	63
Нарахування оплати праці за час відпустки	47	66
Зарахування створених і не використаних забезпечень до інших операційних доходів	47	71
Здійснено відрахування для забезпечення відпусток працівникам основного виробництва	23	47
Здійснено відрахування на додаткове пенсійне забезпечення за рахунок заробітної плати працівників	66	47
Списано забезпечення, створені для розрахунків за іншими нарахованими відсотками	68	47
Відображення забезпечень на страхові відшкодування у страхових організаціях	84	47

Таблиця 9

Типові операції за рахунком 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Повернення невикористаних коштів цільового фінансування вартістю незавершеного будівництва, здійсненого за рахунок такого фінансування	48	15
Повернуто готівкою невикористані суми цільового фінансування	48	30
Повернуто невикористані суми цільового фінансування за рахунок грошових коштів, що знаходяться у банку	48	31
Списання дебіторської заборгованості в рахунок цільових внесків	48	37
Зараховані цільові внески і цільові надходження як додатковий капітал	48	42
Переоформлено цільове фінансування на довгострокову позику	48	50
Переоформлено цільове фінансування на короткострокову позику	48	60
Анулювання бюджетного фінансування	48	64
За рахунок цільового фінансування нарахована оплата праці	48	66
Зарахування цільових внесків до інших доходів	48	74
Надійшли основні засоби, нематеріальні активи в рахунок цільового фінансування, які потребують монтажу чи встановлення	15	48
Оприбуткування виробничих запасів як цільових внесків чи цільового фінансування	20	48
Оприбуткування молодняку як цільових внесків чи цільового фінансування	21	48
Оприбуткування МШП як цільових внесків чи цільового фінансування	22	48
Отримано готівкою кошти цільового фінансування	30	48
Отримано кошти цільового фінансування і цільових надходжень	31	48
Надійшли цільові внески на погашення довгострокової позики	50	48
Надійшли цільові внески на погашення короткострокової позики	60	48
Погашено заборгованість перед постачальниками і підрядниками за рахунок цільових внесків	63	48
Проведено розрахунки за іншими операціями за рахунок цільових внесків	68	48

Таблиця 10

Типові операції за рахунком 49 “Страхові резерви”

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Величина резервів незароблених премій, які включають частку від суми надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату	497	491
Величина резервів збитків, що включають зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за певними вимогами страхувальників	498	492
Сума часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату	494	497
Сума часток перестраховиків у резервах збитків на звітну дату	495	498
Сума часток перестраховиків у резервах збитків на минулу звітну дату	498	495
Закриття рахунку з прибутками	497	703
Закриття рахунку з прибутками	498	79
Сума резервів незароблених премій на минулу звітну дату	491	497
Сума резервів збитків на минулу звітну дату	492	498
Закриття рахунку зі збитками	79	498

ІІІ.УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ

3.1 Формування звітності про власний капітал за результатами систематизованого обліку

Метою бухгалтерського обліку власного капіталу є формування про нього такої інформації, яка корисна користувачам фінансової звітності. Функціональне призначення системи обліку власного капіталу визначається співвідношенням вихідної інформації, яка може бути отримана в результаті реєстрації операцій, які впливають на стан (тобто на величину і структуру) власного капіталу, і звітної інформації, яка повинна бути представлена в фінансовій звітності.

В тому випадку, коли склад елементів власного капіталу, інформація про які повинна бути представлена у звітності, відповідає складу елементів, які формують вихідну інформацію, функціональне призначення системи обліку обмежується тільки операціями систематизації і узагальнення вихідної інформації. В іншому випадку необхідно забезпечити перехід від способу класифікації елементів власного капіталу, який характерний вихідній інформації, до способу класифікації, що застосовується при відображенні елементів власного капіталу у звітності.

Таким чином, система обліку власного капіталу повинна забезпечувати:

систематизацію і узагальнення вихідної інформації про всі зміни у стані власного капіталу;

формування звітності на основі даних результатів систематизації і узагальнення вихідної інформації.

Фінансова звітність щодо відображення операцій з власним капіталом представляє наступну інформацію:

поточний стан власного капіталу (і його складових частин);

зміни у стані власного капіталу (і його складових частин), які призвели їх до вказаного поточного стану;

причини (операції), що викликали вказані зміни у стані власного капіталу (і його складових частин).

Згідно відмінностей у цілях використання фінансової звітності (і звітної інформації, яка в ній міститься) доцільні різні рівні деталізації кожного з вказаних об'єктів звітного відображення. В даному випадку важливою характеристикою рівня деталізації є необхідність відображення структури власного капіталу, тобто його складових частин. Цим обумовлена доцільність розкриття внутрішніх операцій, які змінюють структуру власного капіталу, але не змінюють його величину.

Відповідно у фінансовій звітності передбачено три способи представлення інформації про власний капітал:

в балансі відображається поточний (тобто на звітну дату) стан (величина) власного капіталу і його основних складових, а також стан цих об'єктів на початок звітного періоду, що дозволяє оцінити динаміку їх змін впродовж звітного періоду;

у звіті про власний капітал інформація балансу розкривається шляхом деталізації складових частин власного капіталу та наведення основних причин, які призвели до змін величини власного капіталу і його складових частин;

у примітках інформація вказаних вище звітів розкривається шляхом наведення конкретних (суттєвих) елементів власного капіталу і операцій, що обумовили зміни цих елементів.

Свідченням того, що сучасний облік розвивається в напрямі повнішого розкриття інформації про дебетові та кредитові обороти за рахунками власного капіталу, є введення до складу фінансової звітності звіту про власний капітал.

Поряд з цим, важливою особливістю, перевагою вітчизняної системи бухгалтерського обліку, є те, що документи, які регламентують бухгалтерський облік, як мінімум, не повинні суперечити один одному. Тобто в ідеалі вони повинні доповнювати один одного і бути взаємопов'язаними.

Зокрема, спостерігається взаємозв'язок між формами звітності та Планом рахунків, який полягає у тому, що кожному розділу основних форм звітності (балансу і звіту про фінансові результати) відповідають рахунки певних класів, а кожній статті - конкретні рахунки (субрахунки, групи рахунків або субрахунків). Завдяки цьому процедура складання названих форм звітності зводиться, власне кажучи, до перенесення у них показників, уже сформованих на рахунках бухгалтерського обліку, не вимагаючи додаткових витрат сил і часу на вибірку, аналіз, групування й узагальнення даних.

Проте взаємозв'язок, що дійсно простежується між формами звітності та Планом рахунків, реалізується на концептуальному рівні, а не за допомогою конкретних посилань, оскільки у попередньо діючих формах звітності такі посилання були: у кожній статті (рядку) звітної форми після найменування показника у дужках перелічувалися коди рахунків, сальдо або обороти за якими формували цей показник. Тому, дотримуючись цього принципу, вважаємо за необхідне відображати у статтях форм звітності коди рахунків, що значно полегшить процедуру їх складання (дане питання буде розкрито в процесі розгляду кожної форми звітності щодо відображення у них інформації про власний капітал).

Тому поряд з перевагами вітчизняної системи бухгалтерського обліку власного капіталу і його відображення в фінансовій звітності, є ряд невирішених питань, які були нами вищенаведені.

Відповідно подальше викладення даного питання буде здійснюватися із врахуванням невирішених моментів з наведенням пропозицій щодо їх вирішення та іншими пропозиціями щодо відображення власного капіталу в фінансовій звітності.

Насамперед, зазначимо, що головний сегмент фінансової звітності - це форма №1 “Баланс”, який у П(С)БО 1 визначається як звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на конкретну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. І як відомо, більшість користувачів фінансової звітності - інвестори, яких цікавить все, що стосується вкладеного капіталу: від цілості номінального інвестованого капіталу до його приросту. Відомості саме про це якраз і знаходяться у балансі.

Перша група включає такі основні складові: статутний капітал, додатково вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Числові показники цих компонентів власного капіталу підприємство відображає послідовно у рядках 300-350 форми №1.

До другої групи входять компоненти, які носять назву коригувальні, зокрема: неоплачений капітал і вилучений капітал, яким відведено місця у рядках 360 і 370 пасиву балансу.

Компоненти першої групи називаються основними через те, що саме вони впливають на розрахунок величини власного капіталу на кінець періоду. В той час коригувальні компоненти наводять у дужках і вираховують при виведенні підсумкового власного капіталу за звітний період. Це дає можливість встановити реальну суму власності підприємства. Таким чином, за даними зазначеного вище розділу будь-який користувач звітності може побачити загальну суму власного капіталу на початок і кінець звітного періоду (рядок 380 граф 3 і 4 пасиву балансу).

Для кращого розуміння інформації про порядок формування статутного капіталу в балансі пропонуємо виділити наступні довідкові статті: фактично внесений капітал, зареєстрований капітал і неоплачений капітал. Відповідно у валюту балансу слід включати фактично внесений капітал як різницю між зареєстрованим капіталом і неоплаченим капіталом.

Таблиця 3.1

Запропонована структура розділу I пасиву балансу “Власний капітал”

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал:
Фактично внесений капітал	300	170000,00	170000,00
Зареєстрований капітал (40)	301	170000,00	170000,00
Неоплачений капітал (46)	302	-	-
Додатковий вкладений капітал (421, 422)	320	15000,00	15000,00
Інший додатковий капітал (423, 424, 425)	330	13700,00	13700,00
Резерви прибутку:	340	34000,00	46000,00
Резервний капітал (431)	341	20000,00	30000,00
Договірні резерви (432)	342	8000,00	8000,00
Резерв переоцінки (433)	343	6000,00	8000,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток): (441)	350	15000,00	30000,00
Чистий прибуток (79)	351	50000,00	60000,00
Прибуток, використаний у звітному періоді (443)	352	35000,00	30000,00
Вилучений капітал (45)	360	( - )	( - )
Усього за розділом I	370	247700,00	274700,00

В процесі господарської діяльності підприємства існують певні об'єктивні причини, які змінюють величину власного капіталу. Розкриття такої інформації потребує складання звіту про власний капітал, в якому відображаються всі зміни, що відбулися у власному капіталі підприємства протягом звітного періоду, та причини цих змін. Така інформація необхідна користувачам фінансової звітності, оскільки розмір, стан та зміни в складі власного капіталу є незамінним мірилом відносин відповідальності і захисту прав кредиторів.

Згідно П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал” метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Принцип побудови звіту про власний капітал можна порівняти з правилом побудови оборотної відомості: початкове сальдо + обороти за період = кінцеве сальдо.

Слід зазначити важливу особливість включення звіту про власний капітал до складу річної звітності, яка полягає в тому, що длязабезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік (дана вимога встановлена п.6 П(С)БО 5).

Отже, можна зробити висновок, що звіт про власний капітал, по суті, є розшифруванням розділу І пасиву балансу, тобто виконує функції примітки до цього розділу. І враховуючи те, що складання звіту про власний капітал сприяє перевірці правильності облікових даних щодо кожної складової власного капіталу підприємства, доцільним може бути складання спочатку саме звіту про власний капітал, а вже на його основі - заповнення розділу І пасиву балансу.