Размещено на http://www.allbest.ru/

43

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми дипломної роботи. Вільні кошти підприємств мають обов'язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у власних касах. Частина грошових коштів видається під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв'язку з виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки між підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки, шляхом перерахування коштів з банківського рахунку свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств. Це виключає використання в розрахунках готівки і пов'язані з ними витрати на охорону, транспортування, але не виключає самої готівки з розрахункових операцій. Розрахунки і платежі здійснюються як правило за допомогою грошей. За своїм змістом розрахунки готівкою нічим не відрізняються від безготівкових перерахувань.

Підприємства різних форм власності в процесі господарської діяльності в процесі господарської діяльності постійно здійснюють розрахунки:

* з постачальниками;

* з покупцями;

* державним бюджетом;

* іншими організаціями і підприємствами по господарським операціям різного характеру.

З допомогою грошей завершується перетворення грошової форми виділених засобів в виробничі запаси, отримання грошової виручки і вміщеного в неї чистого доходу.

Грошовий розрахунок - головний фактор забезпечення кругообігу засобів, а їх своєчасне завершення служить необхідною умовою безперервного процесу виробництва.

В даний час розрахунок проводиться в двох формах:

* безготівковим перерахуванням через систему банку (безготівковий розрахунок);

* у виглядів платежів готівковими грішми (готівковий розрахунок).

Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових засобів, розрахунків і кредитів стоять такі основні завдання:

1. Своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків, як шляхом безготівкових перерахувань так і готівкою.

2. Повне і оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових засобів і розрахункових операцій.

3. Додержання правил використання грошових засобів по призначенню у відповідності з виділеними лімітами, фондами.

4. Проведення у встановлений термін інвентаризації грошових засобів і стану розрахунків, недопущення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості.

5. Контроль наявності і зберігання грошей в касі, на розрахунковому і інших рахунках в банку.

6. Контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності і послуги, а також засобів, одержаних в порядку кредитування.

Розробленість теми дипломної роботи:

Актуальність теми підтверджується тим, що проблемам обліку розрахункових операцій присвячуються праці таких відомих в Україні вчених, як В.П. Дудко, А.В. Власов, В.А. Кузьмінський, В.М. Пархоменко, Н.М. Ткаченко та ін.

Метою дипломної роботи є теоретичне визначення сутності обліку розрахункових операцій.

Завдання дипломної роботи обумовлені її метою:

виявити та опрацювати фахову літературу з теми дипломної роботи;

розкрити теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій;

проаналізувати стан, організація обліку касових і розрахункових операцій на підприємстві;

охарактеризувати порядок ведення книги обліку розрахункових операцій (коро), книги обліку доходів та витрат, розрахункової книжки;

розкрити особливості організації розрахунків на ТзОВ «Укрмолпродукт».

Об'єктом дослідження для даної дипломної роботи є теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій.

Предметом є особливості організації розрахунків на ТзОВ «Укрмолпродукт».

Теоретична та практична цінність дипломної роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій; стан, організація обліку касових і розрахункових операцій на підприємстві; порядок ведення книги обліку розрахункових операцій (коро), книги обліку доходів та витрат, розрахункової книжки; особливості організації розрахунків на ТзОВ «Укрмолпродукт».

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.

Дипломна робота складається з вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури. Основна частина складається з п'яти розділів.

Дипломна робота викладена на 46 сторінках друкованого тексту.

1. Теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій

1.1 Загальні положення по веденню каси

облік рахунок безготівковий книга

До касових відносяться операції, що пов'язані з надходженням і витрачанням готівкових грошових знаків безпосередньо через касу підприємства.

Для зберігання грошових засобів і проведення розрахунків готівкою на підприємствах, організаціях і закладах створюється каса. Каса - це спеціальне ізольоване приміщення, обладнане сигналізацією, сейфами, незгораючими шафами для зберігання грошей та цінних паперів.

Двері каси на час здійснення операцій повинні бути закриті з внутрішньої сторони на ключ. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, заборонено.

Всі наявні гроші і цінні папери зберігаються в сейфах, які після закінчення роботи опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі і печатки зберігаються у касира і передавати іншим особам заборонено. Дублікати ключів зберігаються у керівника підприємства в опечатаних пакетах і раз у квартал перевіряються комісією. На початку дня касир зобов'язаний оглянути замки, двері, решітки, сигналізацію, печатки, переконатись у їх справності.

У випадку пошкодження касир повідомляє керівника підприємства і органи внутрішніх справ. Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюється на підставі «Порядку зійснення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України №21.

Касові операції здійснює касир, який несе повну матеріальну відповідальність за прийняті на зберігання гроші і цінні папери і за збитки, скоєні організації, підприємству, як в результаті навмисних дій так і недбалого або недобросовісного відношення до своїх обов'язків. Тому при прийнятті касира на роботу з ним заключається договір про повну матеріальну відповідальність. Касиру забороняється передовіряти доручену йому роботу іншим особам. Головні бухгалтера та інші працівники, які користуються правом підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касира.

Для видачі заробітної плати, премії і при других масових виплатах, наказом керівника можуть зазначатися спеціальні особи (громадські касири); під розписку вони одержують в відповідності з потребою грошей в касі, а потім звітуються перед касиром.

Гроші, які зберігаються в касі, відносяться до ненормованих оборотних засобів.

Підприємства і організації можуть мати в своїй касі гроші готівкою в межах встановленого ліміту. Банк визначає ліміт залишку готівки у касі в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат. Готівку можна витрачати лише на ті потреби, на які вони видані банком.

Готівкова виручка, одержана від реалізації товарів (робіт, послуг), може використовуватися ними в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності (крім здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства незалежно від форм власності мають одержувати виключно з кас банків.

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше 3 робочих днів після закінчення відрядження, а видана на всі інші цілі - 10 робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.

Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (за відрядження - протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків, включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється зі встановленим лімітом залишків готівки в касі.

У разі витрачання підприємством готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів (доходу), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати, з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.

Всю грошову наявність зверх встановленого ліміту залишку готівки в касі, підприємства повинні здавати для зарахування на рахунок в банку.

Зверх встановлених лімітів підприємства мають право зберігати в своїх касах гроші тільки для виплати заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендії, пенсії і премії на протязі трьох днів, з дня отримання цих грошей в банку, включаючи день отримання. Своєчасно не виплачена заробітна плата повинна бути здана касиром у банк. При необхідності розрахуватись з робітником банк видає необхідну суму по першій вимозі підприємства.

Гроші, отримані підприємствами із банку, повинні використовуватись ними суворо по цільовому призначенню.

Найважливішими вимогами правильного оформлення і обліку касових операцій є:

негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу, щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;

виписка бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, додержання послідовності в нумерації і реєстрації цих коштів у реєстрі і передачі Їх для виконання касирові;

погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою неприпущення зловживання цими документами шляхом повторного їх використання;

встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і неприпустимість виконання касових операцій по не підписаних документах.

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджено Міністерством статистики України за угодою з НБУ і Міністерством фінансів України, і які мають використовуватися без змін на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підзвітності і форм власності.

1.2 Порядок відкриття і призначення розрахункового рахунку

Для зберігання тимчасово вільних грошей та здійснення розрахункових операцій кожному підприємству відкривають у відділеннях банку по місцю їх знаходження розрахунковий рахунок.

Розрахункові рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, що здійснюють науково-дослідну, виробничу й іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними і оборотними засобами і мають самостійний баланс. Через них і здійснюються розрахунки шляхом відповідних записів (переносу сум) з розрахункового рахунку одного підприємства або зарахування на розрахунковий рахунок іншого.

Підприємство, якому відкрили розрахунковий рахунок, являється його власником. Воно розпоряджається, в межах пред'явлених йому прав, усіма засобами, що зберігаються на цьому рахунку.

Розрахунковий рахунок відкривається в момент введення в дію підприємства. Для оформлення відкриття розрахункового рахунку в банк надаються такі документи:

1) заявку про відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером підприємства. Якщо у штаті немає посади головного бухгалтера або іншої посадової особи, виконуючої обов'язки головного бухгалтера, заява підписується тільки керівником;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію у органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, завірену нотаріально або органом, по видав свідоцтво про державну реєстрацію. Бюджетні установи і організації замість свідоцтва про державну реєстрацію, подають довідку про внесення до державного реєстру звітних статистичних одиниць України;

3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства того органу, якому надано таке право чинним законодавством, завірену нотаріально або органом, що видав таке рішення;

4) копію належним чином зареєстрованого Статуту (Положення), завірену нотаріально, або реєструючим органом. Установа банку, в якій відкривається рахунок, ставить відмітку про відкриття такого рахунку на тому примірнику Статуту, на якому стоїть відмітка податкових органів про реєстрацію підприємства у податкових органах, після чого цей примірник повертається власникові рахунку;

5) картку із зразком підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів. До картки включаються також відтиск печатки підприємства [1, с. 124].

Право першого підпису належить керівникові підприємства, якому відкривається рахунок, а також службовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру й уповноваженим ним особам.

Якщо посада головного бухгалтера не передбачена, старші бухгалтери користуються правами головних бухгалтерів, а якщо замість посади головного бухгалтера передбачена посада з іншими найменуваннями (начальник фінансового відділу, фінансово-бухгалтерського управління та ін.), власник рахунку робить відмітку про це в картці із зразками підписів та відтиску печатки.

Особи, що мають право першого та другого підписів, зазначаються в картці із зразками підписів і відтиску печатки при її складанні. Зразок підпису керівника включається до картки обов'язково.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, що мають право другого підпису.

По розрахунковому рахунку ведуться безготівкові розрахунки по основній діяльності. До основних операцій по витратам грошових засобів з розрахункового рахунку відносяться: одержання засобів на заробітну плату, перерахування коштів у державний бюджет, органам соціального страхування, різним кредиторам за послуги не товарного характеру (освітлення, отоплення і т.д.).

Видачу грошей, а також безготівкові перерахування, банк здійснює по банківським документам; спеціальної форми, скріпленими підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою, взірці яких є в банку.

Розрахункові і поточні рахунки закриваються на підставі:

· заяви власника рахунку;

· рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства;

· відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або зазначення його банкрутом;

· на інших підставах передбачених чинним законодавством України або договором між становою банку і власником рахунку [10, с. 254].

Операції на рахунках в установах банків можуть бути тимчасово зупинені за рішенням державних податкових інспекцій, судовими, правоохоронними та іншими органами у випадках, передбачених законодавчими актами.

Операції на розрахункових рахунках виконають за розрахунково-грошовими документами. Найбільш поширеними банківськими документами для видачі грошей або безготівкових перерахувань є такі:

* банківські чеки (готівкові і розрахункові);

* об'ява на внесок грошей готівкою;

* платіжні вимоги-доручення;

* платіжні доручення, акредитиви, векселі [8, с. 58].

1.3 Види і форми безготівкових рахунків

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять характер грошових розрахунків. Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське значення, тому що забезпечують швидке завершення у постачальників кругообороту оборотних засобів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей. Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівковий і безготівковий.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові через касу. За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні групи:

1. За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності;

2. За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки [7, с. 132].

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні та іногородні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і тим же банком, або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються одногородніми, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться в різних населених пунктах іногородніми.

Організація безготівкових розрахунків базується на таких принципах:

* платежі здійснюються після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг або одночасно з ними;

* платежі здійснюються за згодою платника;

* покупець може відмовитись від оплати розрахункових документів;

* платежі здійснюються за рахунок коштів платника або в установленому порядку за рахунок кредиту банку;

* зарахування коштів на рахунок одержувача повинно виконуватися лише після списання цих сум з рахунку платника [9, с. 273].

Під формою розрахунків треба розуміти зумовлені характером економічних зв'язків, способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу коштів, як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком. При цьому об'єднання і підприємства можуть застосовувати лише ті форми розрахунків, які встановлені законами і постановами Уряду і є обов'язковими для всіх учасників платіжного обігу. Залежно від умов господарської діяльності підприємств, місця знаходження платників, джерел коштів, за рахунок яких виконуються платежі застосовуються ті чи інші форми розрахунків. При розрахунках за товарно-матеріальні цінності. Надані послуги і виконані роботи, а також по інших операціях, використовують такі основні форми безготівкових розрахунків:

* платіжними дорученнями;

* платіжними вимогами-дорученнями;

* чеками;

* акредитивами;

* векселями;

* платіжними вимогами;

* інкасовими дорученнями [1, с. 129].

Ці форми розрахунків були впроваджені Інструкцією №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України».

Розрахункові документи, які здаються в банк мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:

* назва документа;

* номер документа, число, місяць, рік його виписки. (Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються технічними засобами, допускаються зазначення місяця цифрами (01-12));

* назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та у додатках - код), у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;

* назва банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

* суму платежу цифрами та літерами;

* призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ, та інше), із зазначенням його номера і дати, зазначення законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення та безакцентного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт). Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення;

* на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених інструкцією) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

* підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету) [11, с. 263].

2. Стан, організація обліку касових і розрахункових операцій на підприємстві

2.1 Облік операцій по касі

Для збереження всіх готівкових грошових коштів і цінних паперів та виконання розрахунків на підприємствах створюються каси. І всі операції, зміст яких пов'язаний із надходженням готівки до каси та видавання її, називають касовими операціями.

Усі підприємства, незалежно від форми власності (державні, орендні, колективні, спільні, кооперативні) зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банку та з їх допомогою виконувати безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами. Банківські операції, порівняно з касовими, трудомісткіші, оскільки вони характеризуються розмаїттям операцій та вимагають формування великої кількості первинних документів.

Організація обліку руху грошових засобів - найважливіше завдання бухгалтерського обліку. Його вирішення забезпечує повсякденний контроль за збереженням, правильним використанням та станом грошових засобів на розрахунковому рахунку в банку, прийманням, видаванням грошей у касі підприємства.

Грошові кошти, одержані з банківської установи, можуть використовуватися для:

· розрахунків із населенням з оплати праці;

· виплати грошових виплат і заохочення, спрямованих на споживання;

· допомоги, компенсацій, гонорарів, стипендій, пенсій, витрат на відрядження;

· страхових відшкодувань населенню в разі потреби;

· розрахунків із ломбардами;

· закупівлі сільгосппродукції та продуктів її перероблення тощо.

Бухгалтерський облік руху та залишків грошей у касі підприємства виконують на рахунку 30 «Каса» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Структура рахунка 30 «каса»

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
30	Каса
		301	Каса в національній валюті
		302	Каса в іноземній валюті

За дебетом рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошей у касу, а видавання грошей - за кредитом. На субрахунках ведуть облік операцій по касі в національній або іноземній валютах. Рахунок 30 «Каса» кореспондує (табл. 2.2):

Таблиця 2.2

Рахунок 30 «Каса»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»
15 «Капітальні інвестиції»	15 «Капітальні інвестиції»
16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»	30 «Каса» 31 «Рахунки в банках»
30 «Каса»	33 «Інші кошти»
31 «Рахунки в банках»	35 «Поточні фінансові інвестиції»
34 «Короткострокові векселі одержані»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»	37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»	41 «Пайовий капітал»
41 «Пайовий капітал»	45 «Вилучений капітал»
42 «Додатковий капітал»	46 «Неоплачений капітал»
45 «Вилучений капітал»	48 «Цільове фінансування та цільові надходження»

2.2 Облік грошових засобів

Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, в банку обліковуються на рахунку №31 «Розрахунковий рахунок». Основою для запису операцій на ньому є виписки з розрахункового рахунку. Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунку з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. У ній по кожній операції вказують дату, номер документа, код операції, суму оборотів по дебету і кредиту.

При цьому сума, яка зарахована на розрахунковий рахунок, у виписці відображається в оборотах по кредиту, а сума, списана з розрахункового рахунку, - в оборотах по дебету. Після кожної операції виводиться новий залишок грошових засобів. До виписки додаються документи, на основі яких проведено списання або зарахування грошей (платіжні доручення, талони об'яви на внесок грошей готівкою і інші). По операціям, проведених по дорученню власника рахунку і по грошовим чекам, банк до виписки документи не додає (вони складаються самим підприємством).

Виписка з розрахункового рахунку перевіряється підприємством з точки зору відповідності її даним документам; при цьому встановлюються, чи всі записи відносяться до підприємства - власника

У виписці проставляється номер кореспондуючого рахунку. Виписка є основною для записів до реєстрів (журналу-ордеру №2 і відомості №2) операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства повинні бути ідентичними.

Щоб зберегти постійну ідентичність записів банку і підприємства на розрахунковому рахунку, підприємство-власник його зобов'язано дебетувати розрахунковий рахунок, тоді як банк його кредитує, і навпаки. При цьому для банку розрахунковий рахунок підприємства є пасивним рахунком.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що є на рахунках у банку і можуть бути використаними для поточних операцій, використовують рахунок 31 «Рахунки в банках».

Таблиця 2.3. Структура рахунка 31 «Рахунки в банках»

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
31	Рахунки в банках
		311	Поточні рахунки в національній валюті
		312	Поточні рахунки в іноземній валюті
		313	Інші рахунки в банку в національній валюті
		314	Інші рахунки в банку в іноземній валюті

Для відображення в бухгалтерському обліку руху грошових коштів, зарахованих і списаних із розрахункового рахунку, перевіряється й обробляється виписка банку з доданими до неї документами. На основі записів у виписці банку бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, при цьому на грошові кошти, що надійшли, дебетується рахунок 31 «Рахунки в банках», а на списання - кредитується.

2.3 Облік розрахунків з підзвітними особами

Більшість розрахунків установ здійснюється в безготівковій формі, а значна їх частина - готівкою через підзвітних осіб.

Підзвітні особи - це працівники даної установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу керівника.

Підзвітні суми видаються на такі цілі:

· на господарські видатки;

· на службові відрядження.

Через підзвітних осіб також може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.

Перелік підзвітних осіб затверджується розпорядженням керівника установи. Для одержання грошей під звіт підзвітна особа звертається з заявою на ім'я керівника установи і якщо за нею не рахується заборгованості за попереднім авансом, то керівник установи дає дозвіл на видачу грошей під звіт.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов'язані подати до бухгалтерії авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.

Строки, протягом яких підзвітні особи зобов'язані здати до бухгалтерії невикористану готівку і авансовий звіт:

· протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження, якщо гроші були видані на витрати на відрядження;

· протягом десяти робочих днів із дня видачі готівки в підзвіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, і заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту;

· наступного робочого дня після видачі на всі інші виробничі (господарські) потреби [11, с. 242].

Службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Вибуття у службове відрядження - обов'язок працівника. Відмову без поважних причин визнають дисциплінарним проступком. Жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років, можна направити у відрядження тільки з їх згоди (ст. 177 КзПП), а вагітних жінок або жінок, які мають дітей до 3-х років, - направляти у відрядження заборонено.

Установа, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію посвідчень у спеціальному журналі.

Бухгалтер повинен ознайомити працівника з довідкою-розрахунком на виданий аванс і з діючими положеннями про надання звіту за отриманий аванс.

Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний протягом трьох робочих днів подати авансовий звіт про кошти, витрачені у відрядженні. Залишок невитраченої суми повертають до каси у грошових одиницях, у яких був виданий аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження.

Разом з авансовим звітом подають документи (в оригіналі), які підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, кредитною карткою, безготівковим перерахунком). До звіту додають ксерокопію відміток у закордонному паспорті, яка завірена відділом кадрів або керівником підприємства.

Витрати обов'язково підтверджуються документами в оригіналі. Якщо підзвітна особа не надала звіти і необхідні виправдовуючі документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством.
До обліку приймаються авансові звіти, які перевірені арифметично, за змістом (щодо необхідності витрат та відповідності до призначення авансу) і затверджені керівником. Бухгалтер опрацьовує авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 362 «Розрахунки з підзвітними особами». По дебету цього субрахунка відображаються грошові суми, які видані під звіт з каси, а також суми перевитрат, що відшкодовуються підзвітній особі. По кредиту субрахунка 362 «Розрахунки з підзвітними особами» відображають суми, які підтверджені відповідними звітами і документами, а також внесена в касу готівка в погашення невикористаних авансів.

Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, які отримали гроші під звіт.

Сальдо на субрахунку 362 «Розрахунки з підзвітними особами» може бути як дебетовим, так і кредитовим.

Дебетове сальдо показує залишки отриманих під звіт авансів, за якими не надані авансові звіти.

Кредитове сальдо відображає величину перевитрачання по авансовому звіту порівняно з сумою, отриманою під звіт.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в меморіальному ордері 8.

2.4 Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги

У результаті здійснення своєї діяльності, тобто при виконанні кошторисів доходів і видатків, у підприємств виникають поточні зобов'язання.

Зобов'язання виникають через існуючі борги установи щодо передачі певних активів або надання послуг іншим установам у майбутньому. Одним із видів поточних зобов'язань установ є кредиторська заборгованість постачальникам та підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги.

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт тощо).

Підрядники - це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Розрахунки з постачальниками і підрядниками за виконані роботи та надані послуги проводяться на підставі документів постачальників:

· накладних;

· рахунків-фактур;

· актів прийнятих робіт, послуг;

· товарно-транспортних накладних тощо [5, с. 99].

На підприємствах розрахунки з постачальниками, підрядниками і замовниками за виконані роботи та надані послуги з капітального будівництва, виробничих майстернях і підсобних господарствах обліковуються на рахунку 63 «Розрахунки за виконані роботи».

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведуть на картках форми №292-а в розрізі кожного постачальника та підрядника.

Облік розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (табл. 2.4).

Таблиця 2.4. Структура рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Номер рахунка	Назварахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
63	Розрахунки з постачальниками та підрядниками
		631	Розрахунки з вітчизняними постачальниками
		632	Розрахунки з іноземними постачальниками

За кредитом цього рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечується векселем, виконується на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Його структура така (табл. 2.5):

Таблиця 2.5. Структура рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

Номер рахунка	Назварахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
36	Розрахунки з покупцями та замовниками
		361	Розрахунки з вітчизняними покупцями
		362	Розрахунки з іноземними покупцями

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка охоплює податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і внесені у вартість реалізації. За кредитом відображається сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та на інші види розрахунків.

Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

2.5 Облік розрахунків зі страхування

Право працівників на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави.

Усі підприємства, які використовують працю найманих робітників, є платниками збору на обов'язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

До нарахувань на Фонд оплати праці належать:

· збір до Пенсійного фонду;

· збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

· збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття;

· збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Облік розрахунків зі страхування ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».

По кредиту цього рахунка відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» має такі субрахунки:

· 651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»;

· 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням»;

· 653 «Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття»;

· 654 «Розрахунки з інших видів страхування».

На субрахунку 651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням» ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування. Ставка збору - 32% від фонду оплати праці; 1-2% із заробітної плати кожного працівника.

На субрахунку 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням» ведеться облік розрахунків з Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням. Ставка збору - 2,9% від фонду оплати праці; 0,25% або 0,5% із заробітної плати кожного працівника.

На субрахунку 653 «Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття» ведеться облік розрахунків з Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Ставка збору - 2,1% від фонду оплати праці; 0,5% із заробітної плати кожного працівника.

На субрахунку 654 «Розрахунки з інших видів страхування» ведеться облік розрахунків з Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Ставка збору - від 0,2% до 13,8% від фонду оплати праці.

Облік розрахунків зі страхування ведеться у меморіальному ордері №5. Страхові внески сплачуються одночасно зі сплатою прибуткового податку після закінчення календарного місяця, не пізніше терміну отримання в установах банків коштів на виплату заробітної плати.

2.6 Облік розрахунків з різними дебіторами

Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість. Дебіторська заборгованість - це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою. Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Структура рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
37	Розрахунки з різними дебіторами
		371	Розрахунки за виданими авансами
		372	Розрахунки з підзвітними особами
		373	Розрахунки за нарахованими доходами
		374	Розрахунки за претензіями
		375	Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків
		376	Розрахунки за позиками членам кредитних спілок
		377	Розрахунки з іншими дебіторами

Аналітичний облік ведеться за конкретним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Облік розрахункових операцій має забезпечувати контроль за станом розрахунків як із зовнішніми організаціями та підприємствами (постачальниками, підрядниками, клієнтурою), так і з внутрішніми (підзвітними особами, депонентами тощо).

3. Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій (коро), книги обліку доходів та витрат, розрахункової книжки

Книга обліку розрахункових операцій (далі КОРО) - прошнурована та відповідним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, яка містить щоденні звіти, які складаються на підставі розрахункових документів по руху готівкових засобів, товарів.

Господарюючий суб'єкт повинен забезпечити використання КОРО в тій господарюючий одиниці або з тим реєстратором розрахункових операцій, які вказані на титульному аркуші книги при її реєстрації.

В КОРО, яка зареєстрована на певну господарюючу одиницю, вносяться записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після її використання в межах робочого дня або зміни, а також щоденно ведуться записи про рух готівки.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за продані товари або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товаруРозрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини. В розрахунковій квитанції повинні бути внесені обов'язкові реквізити про продавця товару, данні про проданий товар, його кількість, ціну, загальну вартість усіх товарів оплачених по цій квитанції, підпис особи що здійснила розрахунки, дату продажу та деякі інші відомості. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим [6, с. 67].

У разі коли розрахунок за проданий товар не перевищує 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян може бути застосована Спрощена розрахункова квитанція - розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій. Така квитанція також повинна мати обов'язкові реквізити.

Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зобов'язані вести «Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», до якої в хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснює записи про операції, які проведені в звітному періоді. Ведення цієї Книги передбачено Інструкцією про порядок ведення «Книги обліку прибутків і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності», затвердженої наказом ДПА України №477 від 13.10.98 (в редакції від 12.10.99 №554).

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість, ведуть «Книгу обліку доходів і витрат».

Прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

До органу реєстрації подається належним чином оформлений примірник книги разом із заявою про її реєстрацію. Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання зазначених документів.

Записи у книзі виконуються розбірливо кульковою або чорнильною ручкою. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи або підписом керівника суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:

· порядковий номер запису;

· дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;

· сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;

· сума вартості товарів, отриманих для їх продажу;

· сума виручки від продажу товарів - з підсумком за день [8, с. 105].

Книга зберігається у суб'єкта підприємницької діяльності протягом 3 років після виконання останнього запису.

Для здійснення торгівлі особи які здійснюють купівлю-продаж товарів повинні мати наступні документи:

Юридичні особи - суб'єкти торгової діяльності:

· дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі (рішення сесії місцевої ради) або договір про оренду приміщення;

· реєстратор розрахункових операцій, а в окремих передбачених законодавством випадках - товарно-касову книгу (книгу обліку розрахункових операцій);

· ліцензії або їх копії, які затверджені органом, що видав ліцензію, на право торгівлі окремими видами товарів;

· торговий патент (в необхідних випадках) на кожну торгову точку, де торгова діяльність здійснюється за готівку;

· квитанцію про сплату ринкового збору при торгівлі на ринку;

· відповідні документи на товар: накладні та інші документи про походження товару.

Фізичні особи - суб'єкти торгової діяльності:

· свідоцтво про державну реєстрацію підприємця, яке видане органами місцевого самоврядування за місцем проживання особи;

· дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі або договір про оренду приміщення;

· квитанцію про сплату ринкового збору при торгівлі на ринку;

· зошит обліку прибутків та витрат, а у випадках, передбачених законодавством, реєстратор розрахункових операцій або товарно-касову книгу;

· свідоцтво про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва;

· ліцензії або копії, які затверджені органом, що видав ліцензію, на право торгівлі окремими видами товарів;

· торговий патент (в необхідних випадках) на кожну торгову точку, де торгова діяльність здійснюється за готівку;

· відповідні документи на товар: накладні або інші документи про походження товарі [8, с. 107].

Громадяни, які здійснюють реалізацію товарів за угодами, укладеними з суб'єктами підприємницької діяльності, окрім документів, які вказані вище, повинні мати:

· паспорт;

· трудовий договір, договір підряду або доручення чи інший документ, що підтверджує відношення до власника товару;

· фото-ксерокопію Свідоцтва їх наймача на роботу про сплату єдиного податку суб'єкта малого підприємництва;

Громадяни України, особи без громадянства та іноземні громадяни, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності і здійснюють торгівлю:

· паспорт.

· одноразовий патент на торгівлю, який видається державними податковими адміністраціями на 3 - 7 днів;

· квитанцію про сплату ринкового збору при торгівлі на ринку;

· довідку місцевої ради про продукцію тваринництва та рослинництва, яка вирощена у власному підсобному господарстві, на присадибних, дачних, садових ділянках, а також продукцію їх забою у сирому вигляді або у вигляді первинної переробки. (У цьому випадку одноразовий патент на торгівлю не потрібний).

4. Шляхи вдосконалення обліку касових і розрахункових операцій

Сучасний рівень розвитку характеризується комп'ютеризацією всіх сфер народного господарства країни. Реальний обліковий процес розподіляє по робочих місцях, по території підприємства і здійснює в конкретних організаційно-технічних умовах. Ці місця повинні розглядатися якості потенціальних для організації обліку автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера.

Автоматизоване рішення обліку фінансово-розрахункового обліку операцій включає наступні задачі:

* облік грошових засобів в касі підприємства;

* облік грошових засобів на рахунках в банку;

* облік розрахунків з підзвітними особами, інші розрахунки;

* аналітичний облік по відповідним рахункам грошових засобів і розрахунків;

* аудит фінансово-розрахункових операцій [6, с. 89].

Функціонування АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій повинно забезпечити в діалоговому режимі облік за фінансовими операціями, які відображають щоденний стан підприємства, виконання необхідних розрахунків по аналізу фінансового стану з ціллю визначення резервів прискорення оборотності грошових засобів. Користувач повинен мати можливість в режимі активного діалогу проаналізувати стан розрахунків, засобів і інші.

На підприємствах України функціонують різні види АРМ бухгалтерів.

Серед малих підприємств найбільше розповсюджені реєстрації інформації в журналі господарської діяльності і формування головної книги, балансу і звітності. Іншим напрямком є рішення комплексу задач без зв'язку з іншими АРМ бухгалтера і системи АСУП.

З появою нового класу ЕОМ, а також з переходом до ринкових відносин, з'являється необхідність оперативного управління на місцях виникнення інформації, яка потребує впровадження розподіленої системи обробки даних обліку з використанням АРМ бухгалтера по рівнях управління комплексів задач.

Тому в подальшому буде розглядатися нова інформаційна система обліку, яка є прогресивною і відповідає сучасним вимогам.

АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій може вестися в двох рівневих АРМ бухгалтера, коли перший рівень АРМ бухгалтера буде встановлений в бухгалтерії, де здійснюється облік фінансово-розрахункових операцій, і рівень 2 категорії керівників підприємства, головного бухгалтера.

Вихідною інформацією для рішення задач «Облік грошових засобів в касі підприємства» є інформація прихідних і розхідних касових ордерів, платіжних відомостей на різні виплати з каси.

Формування інформації прихідних і розхідних касових ордерів здійснюється одночасно з автоматичною випискою документів по зразках типових форм первинних документів.

По даним робочої бази видається по запиту машинограма. Щоденна відомість руху грошових засобів по рахунку №30 «Каса»:

№ д-та	Структурний підрозділ	Кореспонд. рахунок	Сума
		рах. субрах.	Код. анал. облку	Дебет	Кредит
				Валюта	грн.	Валюта	грн.

Вхідний залишок

Разом по кореспондуючому рахунку

Разом по основному рахунку

Вихідний залишок

Разом по видах оплат

На основі даної відомості бухгалтер має можливість на любу минулу дату одержати необхідну інформацію по запиту.

На основі введеної первинної інформації щоденно формується відомість «Касова книга», яка дозволяє проаналізувати прихід і розхід грошових засобів в касі. Дана відомість обов'язкова для всіх підприємств.

Фінансовий облік по рахункам бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється за допомогою формування інформації по кореспондуючим рахункам.

При формуванні первинних даних (платіжні доручення, виписка банку, зведене платіжне доручення) по банківським операціям застосовується технологія аналогічна касовим операціям. Для цього використовується нормативно-довідкова інформація (довідник рахунків бухгалтерського обліку, довідник зовнішніх організацій, довідник структурних підрозділів, довідник статей обліку, довідник курсу валют), яка дозволяє автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів.

На основі виписок банку здійснюється ввід інформації по розрахунковому або валютному рахунку.

Задача «Облік розрахунків з підзвітними особами» відображає формування оборотів за звітний період, а також вихідне сальдо по табельним номерам підзвітних осіб і по призначенню розрахунків. Підзвітні особи подають в бухгалтерію авансові звіти про використання підзвітних сум з додаванням до них виправдних документів.