Бухгалтерський облік розрахунків єдиного соціального внеску фермерського господарства "Поляна"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, суть якого полягає у забезпеченні певними коштами для проживання у разі повної, часткової чи тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадян обставин, у старості та в інших випадках, передбачених законами.

Право на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:

- підприємств, установ і організацій;

- державного бюджету;

- страхових внесків громадян;

- інших джерел соціального забезпечення.

Соціальні гарантії забезпечуються також створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (будинки для людей похилого віку, дитячі будинки, будинки інвалідів тощо). Пенсії та інші види соціальних виплат і допомог повинні забезпечити не нижчий від прожиткового мінімуму рівень життя.

Саме система єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відіграє значну роль у фінансуванні соціальної сфери України. Від своєчасного надходження страхових внесків значною мірою залежить ефективність вітчизняної системи спільного захисту. Тому впровадження єдиного соціального внеску потребує особливої уваги та додаткового дослідження.

Багаторічні дебати парламентарів про введення єдиного соціального внеску увінчались прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Запровадження єдиного соціального внеску є хорошою ідеєю, оскільки це дає змогу ліквідувати дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних з реєстрацією страхувальників, формуванням інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, збором коштів, забезпеченням звітності тощо, скоротити видатки фондів та більш ефективно використовувати кошти соціального страхування.

Важливе значення також має правильний облік зі страхування на підприємстві. Дослідження цього процесу є предметом дослідження курсової роботи. Важливість цієї проблеми зумовлює актуальність дослідження теми.

Метою роботи слід вважати дослідження основних теоретичних та прикладних аспектів обліку розрахунків зі страхування, всебічний розгляд економічних і організаційних засад обліку, контролю і аналізу розрахунків єдиного соціального внеску, а також розгляд методики і організації його обліку. Цільове спрямування роботи обумовили постанову наступних завдань:

ь Розглянути економічну сутність розрахунку єдиного соціального внеску;

ь вивчити законодавчі та нормативні документи обліку єдиного соціального внеску;

ь Визначити сутність, місце та роль ЄСВ як економічної категорії, об'єкту фінансового обліку в ринкових умовах;

ь Визначити порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску;

ь Запропонувати шляхи покращення системи обліку та контролю операцій по розрахунках з фондами соціального страхування.

Об'єктом дослідження є комплекс теоретичних і практичних питань бухгалтерського обліку розрахунків ЄСВ фермерського господарства «Поляна».

Предметом дослідження є методологія та діюча практика обліку розрахунків ЄСВ, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, звітність підприємства та інші документи, які пов'язані з розрахунками ЄСВ.

Інформаційною базою дослідження стали закони та інші урядові нормативні документи, національні положення (стандарти)бухгалтерського обліку (П(с)БО), спеціальна література, планова та звітна інформація підприємства.

1. Організаційно-економічна характеристика господарства та його облікова політика

Фермерське господарство «Поляна» розташоване у південній частині Слов'янського району. Відстань від господарства до найближчої залізниці - 15 км, до найближчої пристані міста Маріуполь - 300 км. Відстань від районного центру міста Слов'янська до обласного центру міста Донецька - 120 км.

Загальна земельна площа господарства складає 463 га. А також на підставі рішення Слов'янської районної Ради народних депутатів Донецької області від 17.12.1997 р. передана на постійне користування земельна ділянка площею 50 га. У тому числі: пашні - 49 га, пасовища - 1 га. Грошова оцінка земельної ділянки складає 487042 грн.

Земельна ділянка розташована на території Малиновської сільської ради для організації селянського (фермерського) господарства. Окрім того взято в оренду землі 85 пайщиків у кількості 413 га.

З природно-кліматичних умов на результати господарської діяльності найбільший вплив мають особливості ґрунту, водні ресурси, рослинність (найбільш розповсюджені бур'яни: мишій, осот, пирій), рельєф. По характеру ґрунту територія фермерського господарства відноситься до агроґрунтового Донецького кряжу. Ріллево-природні землі складають собою звичайний мало гумусовий чорнозем. Клімат помірно-континентальний.

Господарство займається виробництвом сільськогосподарської продукції та реалізацією її в установленому порядку. Виробництво сільськогосподарської продукції ведеться на основі широкого впровадження досягнень сучасної науки, техніки і технології передового досвіду. Здійснюються необхідні заходи по охороні навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів.

Фермерське господарство «Поляна» спеціалізується на виробництві зерна і технічних культур. В господарстві висівають наступні культурні рослини:

· озимі зернові - 93 га;

· пшениця яра - 10 га;

· ячмінь ярий - 110 га;

· кукурудза на зерно - 50 га;

· льон-довгунець - 40 га;

· соняшник на зерно - 84 га;

· багаторічні трави на сіно - 8 га.

Господарство забезпечено основними та оборотними фондами. В цілому господарство рентабельне. На балансі господарства є :

· Трактор МТЗ-80 - 1;

· Трактор МТЗ-82 - 1;

· Прес підбирач - 1;

· Борони Деметро-2 - 1;

· Культиватор КПС - 1;

· Культиватор КДН 4,2 - 1;

· Сівалка СЗ-3,6 -1;

· Культиватор КПСУ-4 - 1;

· Культиватор КНСУ-4 - 1;

· Агрегат ґрунтообробки АГД-2,5 - 1.

Протягом року фермерське господарство «Поляна» Слов'янського району розраховується з пайщиками в повному обсязі. Господарство є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

2. Економічний зміст та завдання обліку розрахунків за страхуванням

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ніхто, крім держави, не може законодавче захистити життя людей від можливого безробіття, фінансової скрути, зубожіння. На жаль механізми такого захисту в Україні майже повністю відсутні. Напружена ситуація з державним бюджетом призводить до падіння загального рівня доходів і диференціації різних верств суспільства за доходами, дедалі більша частина людей потребує державної допомоги, претендує на соціальні трансферти.

Соціальне страхування є однією із організаційно-правових форм соціального забезпечення, визначеною категорією в якому є соціальні ризики й вимога їх обов'язкового й добровільного страхування.

Соціальне страхування - це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати ЄСВ роботодавцями та найманими працівниками. Соціальне страхування можна собі уявити як соціальну систему, що ставить за мету створення загальнонаціональної організації взаємодопомоги обов'язкового характеру, яка зможе діяти досить ефективно лише в тому випадку, якщо вона буде всеосяжною як із погляду охоплення нею населення, так і з погляду покриття ризиків.

Можна виділити такі основні елементи соціального страхування:

- соціальне страхування, що фінансується за рахунок внесків, які зазвичай солідарно сплачують роботодавці та працівники, за можливої участі держави у формі внесків або дотацій за рахунок загальних податків;

- обов'язкова участь працівників із деякими винятками; внески акумулюються у спеціальних фондах за рахунок яких виплачується пенсія та допомога;

- надлишок коштів у фонді, які невикористані для виплати пенсій або допомоги, інвестуються для отримання додаткового доходу; особисте право на пенсію чи допомогу гарантується наявним обліком внесків без застосування процедури перевірки доходів або нужденності;

- розмір внеску чи виплати часто залежить від того, який заробіток має (або мала) застрахована особа.

Облік та збір єдиного внеску здійснюється за принципами:

- законодавчого визначення умов і порядку його сплати;

- обов'язковості сплати;

- законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;

- захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;

- державного погляду за збором і веденням обліку єдиного внеску;

- відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Розмір єдиного внеску для категорій платників та пропозиції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам:

· страхові виплати і соціальні послуги передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

· фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;

· створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання послуг застрахованим особам;

· покриття адміністративних витрат із забезпеченням функціонування системи загальнообов'язкового соціального страхування.

Розмір ЄСВ встановлюється щорічно Верховною Радою України у відсотках відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Порядок віднесення до класів професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (в тому числі основний) здійснюється відповідно до постанови правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.10 №30.

Сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають:

ь Роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію ії як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи підприємці;

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- дипломатичні представництва.

ь Працівники громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обовьязковіст яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють:

- на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб;

- у фізичних осіб-підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

- у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту).

ь Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб-підприємців або осіб, які цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб-підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх я підприємців).

ь Фізичні особо-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів осіб цих сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

ь Особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

ь Громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України).

ь Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаних громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді.

ь Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від порядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі.

ь Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

ь Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

ь Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

ь Особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі Безпеки України, Органах Міністерства внутрішніх справ України та Службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

ь Особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

ь Один з непрацюючих непрацездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом 1 групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Страхувальниками за ЄСВ є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Роботодавцем вважається:

Ш власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і фізичні особи, які використовують найману працю;

Ш власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), філій та представництв, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Головна ідея Закону про єдиний внесок - це створення Реєстру соцстрахування , яка дала змогу об'єднати в одному інформаційному фонді усю необхідну інформацію для поетапної реалізації в Україні єдиної системи соціального страхування.

Реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

3. Нормативне регулювання розрахунків за страхуванням

З 2011 року набрав чинності Закон від 08.07.2010 №2464 VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Нормативним актом супроводжується єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а функції щодо розпорядження внесками всіх фондів загальнообов'язкового держсоцстрахування передаються до Пенсійного фонду.

Для реалізації закону прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів, які також набрали чинності з 1 січня 2011 року.

Нарахування та сплата єдиного внеску здійснюється в порядку, передбаченому Інструкцією (запровадженою постановою ПФУ від 27.09.2010 р. №21-5). Документ дає визначення особам, які повинні сплачувати єдиний соціальний внесок; визначає базу нарахування внеску та його розмір (залежно від класу професійного ризику виробництва); регулює питання добровільної сплати єдиного внеску та інше. Згідно з Інструкцією порушення порядку сплати єдиного внеску тягне за собою фінансові санкції у вигляді штрафу та пені.

Постановою правління ПФУ від 27 вересня 2010 року №21-1 затверджено Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів. Переплата за внеском або помилкова його сплата зараховується в рахунок майбутніх платежів, однак може бути повернута платнику за його заявою, поданою до ПФ. Орган ПФ протягом трьох днів після отримання заяви готує висновок про повернення надміру сплаченої суми або про відмову, про що платник повинен бути письмово повідомлений.

Формують та надають звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальники в порядку, встановленому Постановою Правління ПФУ від 8 жовтня 2010 року №22-2. Звіти подаються фізичними особами особисто, страхувальниками або відповідальними особами фізосіб і страхувальників за місцем взяття останніх на облік органами ПФУ.

Основною ідеєю Закону №2464 є запровадження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому залишаються чинними у частинах, що не суперечать закону про єдиний соціальний внесок, чотири соціальні закони, а саме:

ь Закон України"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV;

ь Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ;

ь Закон України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ;

ь Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-ХIV.

Ці окремі соціальні закони продовжують визначати порядок отримання дотацій та допомоги від фондів соціального страхування. За відповідними фондами соціального страхування залишається й право контролю своїми коштами.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. за №291 визначено, що на рахунку 65 ведеться облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням.

За кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні .

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.

4. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску

Базу нарахування та утримання єдиного внеску для різних категорій платників визначено у ст. 7 Закону №2464.

Для підприємств, установ та організацій, незалежно від форм їх власності, видів діяльності та господарювання, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору чи на інших передбачених чинним законодавством умовах, єдиний внесок нараховується на суму оплати праці за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші компенсаційні та заохочувальні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995р. № 108/95-ВР та на суму винагороди фізичним особам за цивільно-правовими договорами. Така ж база утримання соціального внеску становитиме для працівників - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що працюють на таких підприємствах.

Юридичні особи, які виплачують допомогу по тимчасовій працездатності, допомогу чи компенсацію відповідно до законодавства, здійснюють нарахування єдиного внеску на суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок роботодавця, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги або компенсації відповідно до законодавства. Для працівників, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, базою утримання єдиного внеску є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Для осіб, що працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи чи надають послуги за цивільно-правовими договорами, а також для інших осіб, які отримують заробітну плату за виконану роботу чи надані послуги, строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що розраховується шляхом ділення виплаченої за результати роботи заробітної плати (доходу) на кількість місяців за які вона нарахована.

Описаний порядок нарахування єдиного внеску поширюється також і на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або середню заробітну плату за вимушений прогул згідно рішення суду.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування, яка відповідає максимальній сумі доходу застрахованої особи з якої справляється єдиний внесок, що в свою чергу дорівнює п'ятнадцяти розмірам встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нарахування єдиного внеску здійснюється на суми, які не зменшені на суму податків та інших обов'язкових платежів, що згідно чинного законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань відповідно до закону чи за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Проводиться нарахування єдиного внеску незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця видачі та використання виплат, які є базою справляння внеску. Крім того, нарахування єдиного внеску не залежить від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно пункту 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного Фонду України від 27.09.2010 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 за 994/18289 визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, зареєстрованою в міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713.

Нарахування єдиного внеску

Для роботодавців ставки єдиного внеску встановлюються у відсотках до бази нарахування цього внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску за основними видами їх економічної діяльності. Відповідно до таблиці, наведеної в частині 5 статті 8 Закону № 2464, є 67 класів професійного ризику виробництва, а відповідна ставка єдиного внеску становить від 36,76 % -- для 1-го класу до 49,7 % -- для 67-го класу професійного ризику виробництва.

Незмінна ставка нарахування єдиного внеску передбачена для:

- бюджетних установ -- 36,3 %;

- оплати винагороди за цивільно-правовими договорами -- 34,7 %;

- нарахованої заробітної плати найманих працівників-інвалідів -- 8,41 %;

- суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності -- 33,2 %;

- суми грошового забезпечення військовослужбовців -- 34,7 %;

- суми грошового забезпечення, що виплачується особам, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, -- 33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати;

- суми грошового забезпечення батьків -- вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків -- 33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати;

- допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується особам, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -- 33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати;

- допомоги або компенсації одному з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунові, піклувальникові, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, -- 33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати;

- найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, -- 45,96 %;

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, -- 5,3 %;

- підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, -- 5,5 % (на заробітну плату працівників-інвалідів).

Утримання єдиного внеску

При утриманні єдиного внеску його ставка становить:

- для працівників, які працюють на підприємствах усіх форм власності та в бюджетних установах і організаціях, у фізичних осіб -- підприємців або у самозайнятих осіб на умовах трудового договору, -- 3,6 %;

- для фізичних осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами, -- 2,6 %;

- із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності -- 2 %;

- із суми грошового забезпечення військовослужбовців -- 2,6 %;

- із суми нарахованої заробітної плати працівників-інвалідів підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, -- 2,85 %, а працівників -- не інвалідів -- 3,6 %;

- із суми нарахованої заробітної плати всіх працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, -- 3,6 %;

- для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, який дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року 3723-XII, «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 року № 540/97-ВР, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ, «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII, «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР, -- 6,1 %;

- для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, -- 6,1 %;

- для фізичних осіб -- підприємців та самозайнятих осіб -- 34,7 %; у разі бажання цих осіб брати участь у:

- загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, -- 36,6 %;

- загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, -- 36,21 %;

- в усіх видах загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійному, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) -- 38,11 %.

- підприємства, які займаються сільськогосподарською діяльністю належать до 22 класу професійного ризику, розмір єдиного внеску складає 37,19%.

Приклад. Для прикладу розрахуємо заробітну плату за березень 2011 року нараховану агроному ФГ «Поляна» Солоповій І. Г».

Нарахована заробітна плата за 21-н відпрацьований день складає 1616,16 грн.

Утримання єдиного соціального внеску: 1616,16 * 3,6% = 58,18 грн.

Визначаємо базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб: 1616,16 - 58,18 = 1557,98 грн.

ПДФО: 1557,98 * 15% = 233,69 грн.

Нарахування єдиного соціального внеску: 1616,16 * 37,19% =601,05 грн.

Заробітна плата, що отримує працівник на руки:

1616,16 - 58,18(ЄСВ) - 233,69(ПДФО) = 1324,29 грн.

Отже, можна зробити висновок, беручі до уваги дані нашого прикладу, що роботодавець має сплатити до бюджету суми єдиного соціального внеску:

58,18+601,05=659,23 грн.

Враховуючи положення пункту 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України від 27.09.10 21-5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за 994/18289, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується (наприклад: за січень 2011 року єдиний внесок сплачується до 21.02.2011 року). Суми, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, який дорівнює календарному року (наприклад за 2011 рік - не пізніше 20 січня 2012 року).

Зазначені особи сплачуватимуть єдиний внесок на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в органах Держказначейства, у повному обсязі, починаючи з січня 2011 року.

При цьому слід зазначити, що згідно підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який набирає чинності з 01.01.2011 року, нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний або фіксований податок, у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, які відкриті у органах Державного казначейства для його зарахування. Сплачені до Пенсійного фонду суми єдиного внеску у визначених пропорціях автоматично перераховуються на централізовані рахунки фондів соціального страхування не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування.

Пункт 7 статті 9 Закону встановлено, що єдиний внесок сплачуться шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом. Базовим періодом календарний місяць.

Страхувальники-роботодавці при кожній виплаті заробітної плати чи доходу, на які нараховується єдиний внесок, повинні сплачувати єдиний внесок (авансові платежі) одночасно з видачею зазначених сум.

Це не стосується таких випадків:

- єдиний внесок, який нарахований на зазначені виплати, вже сплачено до 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;

- коли за результатами звіряння платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визначено переплату внеску, сума якої більша або дорівнює сумі, яка підлягає сплаті.

Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці чи виплату доходу вважаться: облік розрахунок страхування внесок

Ш отримання готівкою відповідних сум;

Ш зарахування заробітної плати чи доходу на рахунок одержувача;

Ш перерахування на будь-які цілі за дорученням одержувача;

Ш отримання товарів, послуг, будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок заробітної плати чи доходу;

Ш фактичне проведення з таких виплат відрахувань відповідно до законодавства або виконавчих документів або будь-яких інших відрахувань.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану. При чому, якщо у платника одночасно із зобов'язаннями по сплаті єдиного внеску існують зобов'язання зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством, або зобов'язання перед іншими кредиторами в першу чергу виконуються зобов'язання зі сплати єдиного внеску, оскільки вони мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями (окрім зобов'язань з виплати заробітної плати чи доходу).

Суми єдиного внеску сплачуються платниками на різні рахунки, відкриті органами Пенсійного фонду для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій, залежно від видів платежів (категорій платників, класів професійного ризику виробництва) та розмірів єдиного внеску за якими він нараховується, оскільки по кожному виду платежу (розміру) здійснюється його розподіл за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок формування та подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Звіт до Пенсійного фонду можна подати одним із нижченаведених способів:

· в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 р. № 7-7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2007 р. за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається);

· на паперових носіях, завірених підписом керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

· на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.

При цьому електронна форма звіту до органів Пенсійного фонду формується страхувальником з використанням спеціального програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються в органі Пенсійного фонду за місцем взяття на облік та розміщені на офіційному сайті Пенсійного фонду України.

Паперовий звіт подається в друкованому вигляді або заповнюється українською мовою друкованими літерами без помарок та виправлень кульковою ручкою з синім або чорним чорнилом. У разі незаповнення того чи іншого рядка в звіті через відсутність операції цей рядок прокреслюється.

На паперових носіях звіт формується у двох примірниках та подається страхувальником до органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік. Один примірник звіту з відміткою органу Пенсійного фонду про його прийняття зберігається у страхувальника.

Зауважимо, що грошові суми в таблицях звіту заповнюються в гривнях з копійками.

Якщо страхувальник здійснює реєстрацію вихідної кореспонденції, на кожному аркуші звіту зазначається реєстраційний номер відповідно до журналу реєстрації вихідної документації страхувальника. Всі аркуші документів нумеруються та комплектуються відповідальною особою страхувальника.

Таблиці звіту завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника), засвідчуються печаткою страхувальника.

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. В разі не подання однієї із необхідних таблиць звіт не приймається.

Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх, як підприємців), зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Порядок).

Відповідальна особа органу Пенсійного фонду, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє його та проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати реєстрації та обов'язково засвідчує власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Розписка про одержання звіту заповнюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду, що прийняла пакет документів. При прийнятті документів розписка про одержання звіту завіряється печаткою для довідок відповідальною особою органу Пенсійного фонду та повертається страхувальнику.

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Звіт повинен містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць звіту.

Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, що наведені у додатках 4, 5, 6 до Порядку.

Навпроти тих таблиць, які не подаються до органів Пенсійного фонду, проставляються прочерки.

У графі "Кількість аркушів" зазначається кількість аркушів документів однієї таблиці.

У графі "Кількість рядків" зазначається кількість заповнених рядків на аркушах документів однієї таблиці для таблиць 5-11 додатка 4 до Порядку.

У графі "Усього" зазначаються загальна кількість аркушів документів та загальний підсумок рядків у цих аркушах.

Графа "Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)" по кожній окремій застрахованій особі формується з урахуванням наступної черговості відображення виплат за умови їх нарахування цій особі в одному звітному періоді:

а) сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

б) сума винагороди за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця);

в) сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

При цьому суми, нараховані за дні щорічних та додаткових відпусток, вносяться до вищезазначеної графи як суми нарахованої заробітної плати до поля відповідного місяця тільки у сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці. Суми, що припадають на дні відпустки наступних місяців, включаються до поля наступних місяців і відображаються в наступних рядках за першим рядком.

Суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, відображаються в окремих рядках з кодом категорії застрахованої особи 29 у полі відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на такий місяць.

Графа "Сума нарахованої заробітної плати (доходу) у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок" по кожній застрахованій особі формується виключно з урахуванням вищезазначеної черговості виплат.

Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Графа 10 "Тип нарахування" заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1-5:

1 - сума заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул;

2 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного

внеску;

3 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску;

4 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду донараховано суму єдиного внеску;

5 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.

Відомості по застрахованих особах, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, відображаються у графах "Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)" та "Сума нарахованої заробітної плати (доходу) у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок" у звіті за місяць, у якому проведено таке нарахування заробітної плати (доходу), в окремих рядках у розрізі кожного місяця та року, за який проведено нарахування заробітної плати (доходу).

Зазначений порядок формування відомостей поширюється також на осіб, яким нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Щомісячні суми нарахованої застрахованій особі заробітної плати згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" відображаються окремими рядками) із зазначенням ознаки наявності спеціального стажу. Відомості про заробітну плату або винагороду за роботу цій самій застрахованій особі, що не належить до науково-технічної, відображаються в іншому рядку.

Нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).

У разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до кінцевого терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем взяття на облік. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

У разі виявлення страхувальником самостійно недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями на одну застраховану особу разом з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей.

У разі якщо звіт подано помилково не за звітний період, а за попередній період страхувальник повинен подати два звіти: перший звіт за попередній період, а другий звіт за поточний період.

У разі виявлення органом Пенсійного фонду недостовірних відомостей про застрахованих осіб, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, Пенсійний фонд протягом двох робочих днів повідомляє страхувальника про виявлення недостовірних даних. Страхувальник подає до відповідного органу Пенсійного фонду протягом наступних десяти робочих днів необхідні коригуючи або скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних даних про застраховану особу.

Скасовуючи документи до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб надаються якщо страхувальником було допущено помилку:

- прізвищі та імені, по батькові застрахованої особи;

- в коді страхувальника;

- у зазначенні громадянства;

- в номері облікової картки застрахованої особи (ідентифікаційний номер за довідкою ДПА);

- в серії та номері свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- в паспортних даних;

- в серії та номері документу, що засвідчує особу, яка не є громадянином України, але працюють на території України та не мають ідентифікаційного номера;

- в коді категорії застрахована особа;

- в коді підстави для обчислення стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (спеціальний стаж).

Зміни в сумах нарахованого заробітку або доходу та сумах єдиного внеску за звітний місяць при формуванні та поданні скасовуючих документів не допускаються.

За порушення законодавства щодо справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування статтею 26 Закону № 2464 передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб платників за:

- порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;

- неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

- подання недостовірних відомостей, що використовуються в

- Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

Якщо виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків здійснено платником єдиного внеску самостійно, то такий платник зобов'язаний самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені.

Пеня нараховується з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати включно.

Днем сплати єдиного внеску вважаться день списання банком або Державним казначейством України суми платежу незалежно від часу зарахування її на рахунок Пенсійного фонду.

У разі помилкового перерахування платником сум єдиного внеску на неналежний рахунок необхідно згідно п. 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 21-1,яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за 955/18250, своєчасно на підставі заяви платника здійснити його перерахування на належний рахунок.

Згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлюються штрафні санкції (п. 1 статті 25):

· у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (755-15), накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;