Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ ВНП "Електропівденмонтаж"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Розділ 1. Теоретичні основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві

1.1 Організація бухгалтерського обліку: поняття, принципи, задачі і етапи

1.2 Нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку на підприємстві

1.3 Облікова політика як засіб управління бухгалтерським обліком на підприємстві

Розділ 2. Стан організації бухгалтерського обліку на підприємстві

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Облікова політика підприємства

2.3 Організація документообігу на підприємстві

2.4 Організація праці бухгалтерів на підприємстві

Розділ 3. Шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві

3.1 Удосконалення облікової політики підприємства

3.2 Шляхи раціональної організації документообігу на підприємстві

3.3 Удосконалення організації праці бухгалтерів на підприємстві

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Розділ 1. Теоретичні основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві

1.1 Організація бухгалтерського обліку: поняття, принципи, задачі і етапи

Бухгалтерський облік -- специфічний вид управлінської роботи -- як функція управління є складником загальної трудової діяльності людей у сфері керування. Водночас бухгалтерський облік являє собою напрям управління як інформаційного процесу та окремих підсистеми економічної інформації. У єдності двох аспектів -- роду (виду) діяльності й виду інформації -- облік, утворює підсистему управління [1].

Управління являє собою цілеспрямований вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування.

З огляду на потребу постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки першочерговим стає завдання організації зазначених відносин. Це стосується також бухгалтерського обліку.

Термін «організація» має різні смислові відтінки. У найзагальнішому значенні це упорядкування, налагодження певної системи. Організація передбачає досягнення та збереження стану певної впорядкованості елементів (вузлів) системи в цілому, підтримання якісної її визначеності.

Під організацією бухгалтерського обліку розуміється науково обґрунтована система виконання облікових робіт, побудова облікового процесу з метою одержання своєчасної і вірогідної інформації для оперативного керівництва господарством, ефективного контролю за ощадливим і раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів [3].

Організація бухгалтерського обліку будується на певних принципах.

Принцип цілісності передбачає розгляд системи як об'єкта, як єдності, якість котрої не зводиться до властивості будь-якої з окремих частин, що утворюють її. Цілісність обліку системи як об'єкта виявляється у двоїстому (подвійному, балансовому) узагальненні господарських фактів -- явищ та процесів. Означений принцип дає змогу розв'язувати глобальні завдання, такі, як наприклад, збір даних про матеріали, стан розрахунків з постачальниками і т. ін.

Цілісність контролю й аналізу господарської діяльності із системного погляду виявляється в комплексному використанні всіх джерел економічної інформації. Орієнтація на окремі джерела (планові, нормативні, облікові тощо) призводить до порушення системного підходу.

Принцип усебічності передбачає врахування всіх внутрішніх зв'язків і відносин системи, усіх факторів, що впливають на її функціонування.

Складність процесу організації бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в управлінні господарством пов'язана з наявністю численних варіантів узгодження можливостей людей, техніки, природних умов та інших складових першого. Істотними чинниками є також постійне зростання масштабу виробництва, динамічність процесів, які відбуваються в економіці. Усе це зумовлює появу багатьох внутрішніх і зовнішніх зв'язків. Тому за системного підходу як окремий об'єкт організації розглядають структуру зв'язків між елементами системи, між системою і суміжними, такими, що взаємодіють з нею, системами (наприклад плануванням, нормуванням, фінансами, регулюванням, контролем та аналізом).

Принцип субординації передбачає необхідність побудови ієрархії елементів та відносин за чітко визначеними критеріями (мобільність, адекватність тощо).

Основним критерієм для системи бухгалтерського обліку, контролю й аналізу є адекватність організаційної та технологічної структур господарства. Наприклад, облік матеріалів будується адекватно організації складського господарства: за кожною матеріально відповідальною особою, місцем зберігання матеріалів; облік витрат на виробництво -- за цехами, дільницями, бригадами, продукцією (виробами, роботами, послугами, групами виробів тощо); облік витрат на управління -- за рівнями останнього, структурами, підрозділами.

Принцип динамічності встановлює, що всі характеристики системи слід розглядати не як постійні, а як такі, що змінюються до своєї протилежності.

Динамічність бухгалтерського обліку зумовлена постійним удосконаленням форм і методів його організації, розвитком форм виконання розрахунків, системи рахунків, застосуванням нових методів обліку ресурсів, затрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції. Принцип динамічності передбачає досить гнучкі зв'язки всередині підприємства між його функціональними підрозділами для здійснення контролю й аналізу.

Принцип випереджувального відображення означає постійну наявність проблем, розв'язання яких продиктоване часом, а отже, потребує прогнозування найімовірнішого стану всіх систем у майбутньому. Щодо системи бухгалтерського обліку це означає впровадження нормативного методу обліку витрат на виробництво.

Принцип системотвірних відносин потребує визначення саме тих зв'язків між частинами (елементами) системи, які забезпечують її цілісність, існування та розвиток. У цьому аспекті цілісність бухгалтерського обліку забезпечується прийомами двоїстості (подвійності), тобто відображенням господарських фактів -- явищ і процесів (балансовим узагальненням, бухгалтерською кореспонденцією рахунків, проведенням), ієрархічною диференціацією рахунків (синтетичні, аналітичні, субрахунки різного порядку). Цілісність контролю й аналізу з цього боку забезпечується використанням усього арсеналу аналітичних методів, які розроблені теоретично та застосовуються на практиці.

Принцип усебічності системного підходу тісно пов'язаний з комплексним підходом до вивчення об'єкта пізнання: об'єкт (у даному разі ним є бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської діяльності) розглядають як ціле і в ньому досліджують внутрішні зв'язки [6].

Організація як спосіб упорядкування потребує додержання, крім названих, і таких принципів, як адаптивність, паралелізм, ритмічність, безперервність, прямоплинність, пропорційність.

Адаптивність щодо організації обліку означає пристосування їх будови й функцій до конкретних умов управління.

Паралелізм в означеній діяльності тлумачиться як обов'язкова наявність систем (підсистем) бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в усіх самостійних господарських підрозділах.

Ритмічність в організації обліку, контролю й аналізу означає рівномірне надходження даних і видавання вихідної інформації. Недодержання рівномірності призводить до порушення строків обробки такої інформації.

Безпосередність передбачає послідовність облікового, контрольного та аналітичного процесів під час розв'язування конкретних завдань.

Прямоплинність в організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу означає забезпечення таких схем руху носіїв інформації щодо перебігу технологічного процесу, які максимально відповідають технологічним схемам, наприклад руху матеріальних цінностей у виробничому процесі або руху готових виробів під час їх продажу.

Пропорційність як принцип організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу вимагає правильного співвідношення між різними елементами й об'єктами організації, зокрема обчислювальної техніки, кваліфікаційного складу виконавців тощо. Пропорційність дає змогу збалансувати використання трудових і матеріальних ресурсів [11].

Отже, якщо виходити із суті методу як прийому або способу пізнання (дослідження) явищ природи й суспільного життя, то на підставі зазначених принципів методом організації бухгалтерського обліку слід уважати сукупність методичних і технічних прийомів, які забезпечують раціональне функціонування всіх зазначених складників у системі управління господарством.

Особливості означеного методу щодо окремих його об'єктів виявляються в застосуванні різних методичних і технічних прийомів.

На сучасному етапі необхідною умовою організації бухгалтерського обліку є його автоматизація. В зв'язку з цим перед організацією бухгалтерського обліку постають наступні завдання:

визначення ролі й місця бухгалтерського обліку в системі управління підприємством;

класифікування типів комплексів завдань, а також завдань інформаційної системи обліку, контролю та аналізу;

виокремлення ієрархічних рівнів, стосовно яких проводяться операції в інформаційній системі обліку, а також з'ясування характеру системотвірних зв'язків між ними, елементами, комплексами завдань і завданнями;

установлення умов і меж чинності інформаційної системи обліку;

контроль і аналіз;

побудова концептуальної моделі автоматизованої обробки облікової інформації;

створення інформаційної мови бухгалтера, яка дасть змогу користувачеві працювати в діалоговому режимі;

комплексний перегляд теоретичних і методологічних основ бухгалтерського обліку;

системне вирішення завдань обліку, контролю та аналізу;

використання засобів моделювання облікового, контрольного й аналітичного процесів;

організація автоматизованої системи дослідження; прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства;

розроблення сучасних засобів спілкування в діалоговому режимі з інформаційною системою обліку, контролю й аналізу;

створення на основі комплексного підходу автоматизованої системи прийняття управлінського рішення [12].

Під об'єктом організації розуміють предмет (явище або процес), на який спрямована організаційна діяльність. Згідно з визначенням організації бухгалтерського обліку відповідними об'єктами можуть бути технологія облікового, контрольного чи аналітичного процесу; праця виконавців; організаційне, технічне, інформаційне чи будь-яке інше забезпечення обліку, контролю та аналізу, їхній розвиток і вдосконалення.

Предмет бухгалтерського обліку охоплює:

обліковий, контрольний і аналітичний процеси;

працю людей, які здійснюють облік, контроль та аналіз;

забезпечення обліку, контролю й аналізу.

Кожна з перелічених складових предмета обліку, контролю та аналізу має свої специфічні об'єкти.

Організація бухгалтерського обліку поділяється на три етапи (Рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 - Структура технології організації бухгалтерського обліку

Перший етап -- вхід до системи. За сукупністю операцій у бухгалтерському обліку цей етап порівняно однозначно характеризують як первинне спостереження, що складається зі споглядання, сприйняття, вимірювання, фіксування відповідного господарського факту на певному носії інформації. Водночас формуються докази для здійснення бухгалтерських записів у майбутньому. Цей етап можна охарактеризувати як первинний облік. Аналогічно готують дані до контролю чи аналізу господарської діяльності.

Другий етап -- процеси в системі. У разі бухгалтерського обліку виконуються операції з реєстрації господарських фактів у системі рахунків на відповідних технічних носіях облікової інформації -- облікових реєстрах (книгах, картках, журналах, машинограмах тощо), підсумування даних, їх розподілу та перерозподілу, складання різних розрахункових таблиць. Цей етап може бути охарактеризований як поточний облік. Аналогічно виконують контрольну або аналітичну обробку.

Третій етап -- вихід із системи. За сукупністю операцій він являє собою складання різних зведених даних облікового, контрольного чи аналітичного характеру. Цей етап у бухгалтерському обліку називають узагальнюючим (підсумковим) обліком.

Фази роботи в разі контролю та аналізу, що розглядаються як системи, називають аналогічно [15].

1.2 Нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Бухгалтерський облік як організаційна система замикається на рівні власника (підприємства -- приватного, колективного або корпоративного). Але з процесом становлення суспільних формувань (муніципалітетів, держав, тощо) його дані все більш потрібні цим формуванням для вирішення соціальних та інших суспільних потреб.

Щоб досягнути єдності показників діяльності в суспільстві, загальне методологічне керування бухгалтерським обліком в Україні здійснюється за загальноприйнятими у світовій практиці принципами та на законодавчій основі [19].

В Україні встановлена структура нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку (Рисунок 1.2) складається з п'яти рівнів.

Рисунок 1.2 - Структура нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні

На першому рівні системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № XIV від 16.07.99 р. встановлює правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності в Україні. Закон має п'ять розділів.

У першому розділі визначено: сферу чинності закону, ціль, основні принципи та валюту бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

У другому розділі -- «Державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності» -- розглянуті питання відповідного регулювання бухгалтерського обліку й фінансової звітності в Україні, функції та завдання методологічної ради з бухгалтерського обліку.

У третьому розділі -- «Організація і ведення бухгалтерського обліку» -- наведені питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах, основні вимоги до порядку ведення первинних облікових документів та регістрів згаданого обліку, правові основи проведення інвентаризації активів і зобов'язань.

У четвертому розділі -- «Фінансова звітність» -- установлені загальні вимоги до фінансової звітності, розглянуто основи організації консолідованої та зведеної звітностей, визначені звітний період, порядок надання й обнародування фінансової звітності, а також контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік і фінансову звітність.

П'ятий розділ містить порядок набуття законом сили.

На другому рівні системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку розробляються та впроваджуються нормативні акти Кабінету Міністрів України, інших урядових органів, що встановлюють принципи, які необхідно використовувати під час розробки положень третього й четвертого рівнів.

Третій рівень регулюється національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку з окремих тем і напрямів. Основне призначення національних стандартів -- розкриття у формі понять і методів бухгалтерського обліку правових норм, закріплених у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № XI від 16.07.99 р.

На четвертому рівні складаються рекомендації з організації й ведення бухгалтерського обліку окремих видів активів, зобов'язань, інших господарських операцій. Призначення даних рекомендацій -- у забезпеченні раціональної системи обліку з застосуванням прогресивних форм обліку та способів його ведення.

На п'ятому рівні власником (керівником) підприємства (організації) складається наказ про облікову політику підприємства. Призначення цього документа -- організація бухгалтерського обліку відповідно до законодавства та вимог управління в межах організаційної системи власника, його діяльності.

Загальне державне керівництво бухгалтерським обліком в Україні сьогодні здійснює Кабінет Міністрів України. Державне регулювання проводиться з такою метою:

створити єдині правила ведення бухгалтерського обліку та скласти фінансову звітність, що є обов'язковими для всіх підприємств і організацій та гарантують, захищають інтереси користувачів;

удосконалити бухгалтерський облік і звітність [16].

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку й фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, що затверджує національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти означеної сфери. Порядок ведення бухгалтерського обліку й складання звітності в банках установлюється Національним банком України відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № XI від 16.07.99 p. Порядок ведення бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України згідно з законодавством. Для організації розроблення й розгляду проектів національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, удосконалювання організаційних форм і методів бухгалтерського обліку, а також для розроблення рекомендацій з покращання системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів при Міністерстві фінансів України діє дорадчий орган -- Методологічна рада по бухгалтерському обліку. Ця рада здійснює методологічне забезпечення ведення сучасної технології збору й обробки обліково-економічної інформації.

Законодавчо визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію першого, за забезпечення реєстрації фактів господарювання, здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, за збереження документів, регістрів і звітності протягом установленого законодавством терміну несуть власники (уповноважений орган/посадова особа), що здійснюють керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації, суб'єктами якої можуть бути: бухгалтерська служба, сформована на підприємстві, котру очолює головний бухгалтер; спеціалізована організація чи відповідальний фахівець на договірній основі, якщо підприємство не має бухгалтерської служби.

На невеликих підприємствах їх власники мають право самостійно вести бухгалтерський облік [29].

1.3 Облікова політика як засіб управління бухгалтерським обліком на підприємстві

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку [30].

Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.

Облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого -- як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.

Облікова політика на рівні країни має враховувати такі обставини: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Прикладом може бути чинний Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" [36].

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства [38].

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня).

Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.

Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства [40].

Розділ 2. Стан організації бухгалтерського обліку на підприємстві

2.1 Загальна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВНП «Електропівденмонтаж» є юридичною особою, що діє на підставі статуту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВНП «Електропівденмонтаж» створене учасниками товариства відповідно до чинного законодавства.

Цілями створення товариства є здійснення будівельної, виробничої, торгівельної, науково-дослідної, комерційної, побутового обслуговування населення та іншої діяльності з метою одержання прибутку та задоволення інших потреб учасників.

Предметом діяльності товариства є:

діяльність пов'язана з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією цивільних та промислових об'єктів;

ремонтно-будівельні та будівельно-монтажні роботи;

організація виробництва будівельних матеріалів та конструкцій;

проведення робіт по облаштуванню основ та фундаментів;

сантехнічні роботи;

оздоблювальні роботи;

покрівельні роботи;

монтаж зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж електропостачання, електрообладнання, електроосвітлення, систем, приладів і засобів вимірювання;

монтаж систем автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів;

торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі;

виробництво та реалізація продукції побутового і побутового призначення;

надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторгівельних та транзитних вантажів.

Товариство є юридичною особою згідно законодавства України. Товариство має право набувати майнові та особисті немайнові права, вступати в зобов'язання і нести обов'язки, виступає як позивач і відповідач у суді.

ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, в тому числі і валютний, печатку зі своїм найменуванням, штампи, товарний знак.

У своїй діяльності товариство керується Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законом України «Про господарські товариства», іншими законодавчими актами України.

Товариство діє на принципах повного госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності та самоуправління.

ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно з чинним законодавством своїм майном, коштами на які може бути звернене стягнення. Товариство не відповідає за зобов'язання його учасників. Учасники несуть відповідальність за зобов'язання товариства в межах своїх вкладів.

Фінансово господарська діяльність здійснюється товариством самостійно. Фінансовий рік товариства співпадає з календарним. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток.

Порядок використання прибутку визначає вищий орган товариства згідно з статутом та чинним законодавством. Товариство самостійно розпоряджається виготовленою продукцією і отриманим прибутком.

Вищим органом товариства є загальні збори учасників.

До компетенції загальних зборів учасників ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» належить:

визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

внесення змін до статуту, у тому числі зміна розміру статутного капіталу;

обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

затвердження річних результатів діяльності товариства;

визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, призначення ліквідаційної комісії;

вирішення питання про придбання товариством часки майна часника та інше.

Трудові відносини працівників товариства виникають на підставі трудового договору і регулюються законодавчими актами України про працю. ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» самостійно визначає порядок про прийняття та звільнення працівників, форми та системи оплати праці, розпорядок робочого дня, змінність роботи та порядок надання вихідних днів та відпусток, їх тривалість.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність.

2.2 Облікова політика підприємства

Документом, що регулює організацію бухгалтерського обліку, вміщує в собі сукупність методів і процедур, що регулюють облік на підприємстві ТОВ «ВНП «Електропівденмотаж» є облікова політика (Додаток А). Облікова політика складається з розділів, що описують як правила ведення бухгалтерського обліку, такі його організацію.

Облікова політика є внутрішнім документом підприємства.

Згідно з обліковою політикою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на підприємстві відбувається з дотриманням вимог закладених в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Використовується план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій затверджений наказом міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 зі змінами та доповненнями без створення на підприємстві робочого плану рахунків.

Закріплені правила та межі віднесення активу до малоцінних необоротних матеріальних активів. Згідно з обліковою політикою даного підприємства до таких активів належать матеріальні цінності зі строком корисного використання більше 1 року, витрати на придбання яких не перевищували 1000,00 грн.

В обліковій політиці закріплені методи нарахування амортизації. Методи та способи нарахування амортизації різняться залежно від виду активу:

для основних засобів використовується бухгалтерський метод нарахування амортизації, зокрема прямолінійний метод списання. Проте в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод метод нарахування амортизації можна змінювати з початку місяця після прийняття рішення.

для малоцінних необоротних матеріальних активів застосовується 100% нарахування амортизації в першому місяці експлуатації об'єкта. Дане рішення було прийняте, керуючись п. 27 ПСБО 7 «основні засоби».

для нематеріальних активів нарахування амортизації відбувається прямолінійним методом, виходячи з вартості об'єкта та очікуваного строку використання 2 роки. Також потрібно відмітити, згідно облікової політики, ліквідаційна вартість нематеріального активу прирівнюється до нуля.

В обліковій політиці закріплені правила проведення інвентаризації активів та зобов'язань. Згідно з обліковою політикою та наказом про інвентаризацію (Додаток Б) інвентаризація на підприємстві проводиться 1 раз на рік в період з 1 жовтня до 31 грудня. При встановленні даних норм та проведенні інвентаризації підприємство керується Інструкцією № 69 Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активі, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11.08.1994 р. зі змінами та доповненнями. В залежності від об'єкта інвентаризації встановлені різні строки її проведення.

В обліковій політиці встановлені правила оцінки та вибуття запасів:

придбані виробничі запаси зараховуються на баланс за собівартістю;

при вибутті виробничих запасів використовується метод ідентифікованої собівартості.

Облік дебіторської заборгованості ведеться методом класифікації дебіторської заборгованості, у відповідності до п. 8 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». бухгалтерський облік документообіг

Для здійснення обліку виробничих основних засобів, невиробничих основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, службової літератури даним об'єктам надаються інвентарні номери за єдиними правилами, що закріплені в обліковій політиці.

В обліковій політиці підприємства закріплені принципи визнання доходів та витрат у відповідності до П(С)БО 15 «Доход» та П(С)БО 16 «Витрати».

Доходи та витрати визнаються та відображаються в обліку на основі принципу нарахування та відповідності доходів та витрат.

Норми та правила формування резерву сумнівних боргів на підприємстві обліковою політикою не передбачені, у відповідності до неї даний резерв не создається.

Для організації обліку на підприємстві ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» обліковою політикою передбачені наступні правила:

відображати в обліку та звітності операції, що проводяться тільки при наявності первинної документації;

приймати для опрацювання документи тільки при наявності обов'язкових реквізитів;

первинні документи та додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій та слугують основою для записів в регістрах бухгалтерського на податкового обліків (касові, банківські документи, банківські виписки, авансові звіти, доручення на отримання грошових сум та ТМЦ та ін..) зберігати 3 роки, первинні документи по розрахунках з оплати праці, накази по особовому складу зберігати 75 років, у разі ліквідації підприємства здати в архів.

Таким чином в обліковій політиці підприємства ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» закріплені основні правила та норми для організації та ведення бухгалтерського обліку.

2.3 Організація документообігу на підприємстві

Організація документообігу на підприємстві ведеться з дотриманням вимог викладених в обліковій політиці підприємства ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» та у відповідності до графіку документообігу (Додаток Ж).

Графік документообігу на підприємстві складений в розрізі таких груп документів:

загальні документи (доручення, трудові книжки);

документи по оформленню товарів (накладна на відпуск товарів, товарно-транспортна накладна);

касові документи (прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер);

документи по відрядженням (свідоцтво на відрядження);

кадрові документи (табель обліку робочого часу).

Кожний з зазначених документів має свій цикл, порядок оформлення, перевірки використання та зберігання. Дані норми затверджені керівником підприємства ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж». Розглянемо графік оформлення та обігу деяких документів.

Доручення на підприємстві виписується в разі купівлі або обміну товарно-матеріальних цінностей. Виписує його бухгалтер на основі рахунку-фактури, накладної або договору у термін не раніше ніж за 10 днів до дати отримання ТМЦ. Особи, що підписують даний документ, - керівник підприємства та головний бухгалтер (для підтвердження), матеріально-відповідальна особа. Відповідно до затвердженого графіку документообігу даний документ не перевіряється, не обробляється та не затверджується на підприємстві. Проте доручення, що отримується внаслідок продажу товарів ретельно перевіряється завідуючим складом або комірником. Дане доручення надається представником покупця та передається в момент отримання товарів. Опрацьовує дане доручення бухгалтер підприємства на наступний день після відпуску ТМЦ. Дане доручення зберігається протягом з років, а потім передається в архів.

Товарно-транспортна накладна використовується при продажі товарно-матеріальних цінностей з доставкою на автомобільному транспорті. Товарно-транспортна накладна виписується у двох або трьох примірниках (в залежності від способу доставки). Відповідальним за оформлення даного документу назначається завідуючим складом або комірник на основі рахунка-фактури або договору, перед відпуском товару зі складу. Товарно-транспортна накладна повинна бути підписана матеріально-відповідальною особою постачальника, представником перевізника, комірником та матеріально-відповідальною особою отримувача. Відповідальним за перевірку товарно-транспортної накладної є бухгалтер, якому її передає комірник в день відпуску товару зі складу. Обробку документу здійснює бухгалтер в день наступний за днем відпуску товару. Зберігається даний документ в бухгалтерії.

Прибутковий касовий ордер. Прибутковий касовий ордер застосовується при оприбуткуванні грошових сум в касу підприємства. Складається бухгалтером в одному екземплярі в день оприбуткування грошових сум в касу. Основою для складання прибуткового касового ордеру є накладна, договір або рахунок-фактура. Підписують прибутковий касовий ордер головний бухгалтер та касир підприємства. На перевірку касиру касовий ордер надається бухгалтером в день оприбуткування грошових коштів в касу. Обробляє документ бухгалтер наступного дня за днем оприбуткування грошових коштів. Через 3 роки, за умови завершення перевірки податковими органами головним бухгалтером приходний касовий ордер передається в архів.

Аналогічний порядок застосовується і для видаткового касового ордеру.

Свідоцтво на відрядження. Свідоцтво на відрядження виписується на підприємстві в разі направлення працівника у відрядження в одному екземплярі. Відповідальним за оформлення є бухгалтер та працівник, що направляється у відрядження. Основою для оформлення свідоцтва про відрядження є наказ керівника підприємства про відрядження (Додаток З). Виписується до початку відрядження та підписує свідоцтво керівником підприємства. Перевіряє документ бухгалтер за представленням працівника, що відряджається. Працівник повинен надати свідоцтво на перевірку не пізніше, ніж через три банківські дні з моменту повернення з відрядження. Обробляє документ бухгалтер в день наступний, після надання свідоцтва про відрядження. Через три роки документ передається бухгалтером до архіву.

Табель обліку робочого часу. Табель обліку робочого часу застосовується для достовірності обліку часу роботи працівників. Табель складається в одному екземплярі табельником. Документ передається до відділу кадрів першого числа наступного місяця. Підписує табель табельник та керівник відділу. Перевіряє документ інспектор відділу кадрів, надається табельником. Обробляє документ бухгалтер, в день наступний за днем надання табелю обліку робочого часу до бухгалтерії. Табель передається в архів бухгалтер через 1 рік.

2.4 Організація праці бухгалтерів на підприємстві

На підприємстві ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» бухгалтерія складається з трьох штатних бухгалтерів:

головного бухгалтера;

бухгалтера;

касира.

Кожний з бухгалтерів відповідає за певний обсяг роботи та має певні обов'язки та повноваження.

На підприємстві затверджено і діє Положення про бухгалтерію (Додаток В). Положення визначає задачі, функції, права та відповідальність бухгалтерії підприємства, а також взаємозв'язки з іншими підрозділами підприємства. Бухгалтерія є самостійним структурним підрозділом підприємства, яка створюється і ліквідовується наказом керівника підприємства одночасно зі створенням або ліквідацією підприємства.

До основних задач бухгалтерії належать:

організація обліку фінансово-господарської діяльності підприємства та технології обробки облікових даних;

контроль за правильним використанням грошових та матеріальних цінностей підприємства, збереженням власності підприємства, своєчасністю господарських розрахунків.

Бухгалтерію підприємства ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» очолює головний бухгалтер, який призначений наказом керівника підприємства та має двох заступників.

До основних функцій бухгалтерії у відповідності до Положення про бухгалтерію, що діє на підприємстві належать:

розробка наказа про облікову політик підприємства, внесення змін до обраної облікової політики;

організація повного обліку основних засобів, сировини, матеріалів, палива, готової продукції, грошових коштів та інших товарно-матеріальних цінностей підприємства, витрат виробництва, виконання кошторисів витрат відповідно до вимог законодавства та національних стандартів;

формування та своєчасне надання повної та достовірної бухгалтерської звітності про діяльність підприємства, його майновому стані, доходах та витратах;

своєчасне нарахування та перерахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

розробка форм документів внутрішньої бухгалтерської звітності;

забезпечення дотримання штатної, фінансової, касової дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат;

забезпечення збереження бухгалтерських документів, оформлення та здачі їх в установленому порядку в архів;

складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, виконання робіт (послуг).

Окрім наведених функцій на бухгалтерію можуть бути покладені додаткові обов'язки, які оформлюються наказом керівника підприємства.

Також, разом з обов'язками та функціями, згідно з Положенням, що діє на ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» бухгалтерія має права:

вимагати від всіх підрозділів підприємства виконання порядку оформлення операцій та надання необхідних документів;

вимагати від керівників структурних підрозділів приймання заходів, що направлені на збільшення ефективності використання коштів підприємства, забезпечення збереження власності підприємства, забезпечення правильної організації бухгалтерського обліку.

перевіряти в структурних підрозділах підприємства виконання встановленого порядку приймання, зберігання та витрачання товарно-матеріальних та інших цінностей.

внесення пропозицій керівництву підприємства про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності осіб підприємства за результатами підприємства;

не приймати к виконанню та оформленню документи за операціями, які суперечать законодавству та встановленому порядку приймання, зберігання та використання товарно-матеріальних та інших цінностей.

Відповідальність за своєчасне та належне виконання функцій, що покладені на бухгалтерію несе головний бухгалтер.

Права, обов'язки,повноваження та відповідальність кожного з бухгалтерів бухгалтерії різняться. Адже норми закріплені в положенні стосуються бухгалтерії, як єдиного цілого. Проте на практиці права, обов'язки, повноваження та відповідальність є строго розподіленими та індивідуальними закріплені посадовими інструкціями. Тому документом, що регламентує права, обов'язки, повноваження та відповідальність кожного з працівників, відповідно до займаної посади, на підприємстві є посадові інструкції.

На ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» діють наступні посадові інструкції:

посадова інструкція головного бухгалтера (Додаток Г);

посадова інструкція бухгалтера (Додаток Д).

В посадовій інструкції окрім прав та обов'язків закачані посадове підпорядкування, наприклад головний бухгалтер підпорядкований безпосередньо керівнику підприємства.

Також в розділі загальні положення перераховуються освітні та кваліфікаційні вимоги до певної посади. Зокрема для головного бухгалтера такими вимогами є повна вища освіта за відповідним напрямом підготовки та термін роботи за спеціальністю не менше трьох років.

Для забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку на всіх ділянках бухгалтерія тісно співпрацює з структурними підрозділами підприємства. Схеми виробничих зв'язків з іншими відділами та підрозділами можна наочно побачити на організаційній структурі підприємства (Додаток Є).

Таким чином, праця бухгалтерії на підприємстві ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» регламентована та закріплена діючими посадовими інструкціями та Положенням про бухгалтерію.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві

3.1 Удосконалення облікової політики підприємства

На досліджуваному підприємстві, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВНП «Електропівденмонтаж», були виявлені недоліки в обліковій політиці підприємства, які свідчать про необхідність вдосконалення даної політики.

Облікова політика підприємства має обсяг 3,5 аркушів формату А4 друкованого тексту, при цьому відсутнє дотримання її логічної структури.

Ми вважаємо, що положення облікової політики, яке фіксується в наказі керівника підприємства повинно передбачати наступні розділи для виконання логічних та змістовних вимог:

преамбула;

організація роботи бухгалтерської служби;

методика бухгалтерського обліку;

організаційно - технічні аспекти організації обліку.

Враховуючи те, що фінансова звітність складається для певного кола користувачів і повинна бути зрозумілою для нього, вона повинна містити вичерпні відомості про підприємство.

У зв'язку з цим пропонуємо до наказу про облікову політику підприємства включити наступну інформацію у якості інформативного блоку:

назва, організаційно - правова форма і місцезнаходження підприємства;

короткий опис основної діяльності підприємства;

назва органу управління, у віданні якого знаходиться підприємство чи назва його материнської компанії;

середня чисельність персоналу протягом звітного періоду.

У першому розділі «Організація роботи бухгалтерської служби» необхідно навести інформацію про форму організації бухгалтерського обліку, права та обов'язки головного бухгалтера, взаємодію з іншими підрозділами.

В другому розділі наказу про облікову політику, який носить назву «Методика бухгалтерського обліку» пропонуємо відображувати способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами звітності.

Третій розділ наказу вважаємо за необхідне присвятити організаційно - технічним питанням бухгалтерського обліку, в якому знайшли б своє відображення питання форми ведення бухгалтерського обліку, розробки та затвердження робочого плану рахунків, затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації та регістрів аналітичного обліку, кількість і дати проведення інвентаризацій.

З метою удосконалення методичної частини облікової політики підприємства пропонуємо внести наступні уточнення:

встановити тривалість операційного циклу в розмірі 12 місяців;

обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважати об'єкт основних засобів.

З метою покращення та спрощення організації обліку нематеріальних активів необхідно відображувати в обліковій політиці строки використання нематеріальних активів за групами відповідно до їх класифікації, що нормативно регульована.

Також необхідно регламентувати в обліковій політиці наступні аспекти стосовно нематеріальних активів:

прямолінійний метод нарахування амортизації нематеріальних активів;

ліквідаційну вартість нематеріальних активів для цілей амортизації рівною нулю;

здійснення переоцінки на дату балансу за справедливою вартістю тих активів, щодо яких існує активний ринок [39].

Виходячи з того, що досліджуване підприємство є будівельним підприємством пропонуємо вдосконалити організацію аналітичного обліку руху запасів у бухгалтерії та на складах і відобразити дане питання в обліковій політиці.

Стосовно організаційно - технічних аспектів пропонуємо внести до облікової політики уточнення про належність права підпису довіреностей на отримання товарно - матеріальних активів, укладання угод, а саме право першого підпису віддати директорові підприємства та головному інженеру, другий підпис має право ставити головний бухгалтер та заступник головного бухгалтера.

Організація та проведення інвентаризації на підприємстві також повинна відображатися в наказі про облікову політику, хоча б в основних її аспектах. Тому пропонуємо внести уточнення в діючу облікову політику підприємства в наступних аспектах:

терміни проведення обов'язкової інвентаризації активів і зобов'язань;

склад постійно діючої інвентаризаційної комісії;

склад комісії для проведення раптової інвентаризації касової готівки підприємства;

терміни проведення інвентаризації готівки підприємства.

3.2 Шляхи раціональної організації документообігу на підприємстві

На даному етапі курсової роботи розглянемо виявлені нами в процесі дослідження шляхи раціональної організації документообігу на підприємстві.

До системи документообігу підприємства входять різноманітні документи - листи, договори, посадові інструкції, бухгалтерські та податкові звіти та інші документи, які є не менш важливими. Від того, наскільки чітко організований процес їх проходження, залежить ефективність управління підприємством у цілому.

Правила документообігу - один з важливих елементів облікової політики. Підприємство зобов'язане сформувати їх і затвердити [46].

На нашу думку, графік документообігу робити частиною наказу про облікову політику не доцільно. Краще записати у ньому: «Документування господарських операцій здійснюється згідно з графіком документообігу, який керівник організації затверджує окремим наказом».

В цьому випадку є можливість вносити зміни в графік документообігу так часто, як це буде потрібно, на відміну від облікової політики. Адже будь-що змінювати у ній можна тільки з початку року.

На документообіг на підприємстві може вплинути перевірка сторонніми організаціями, наприклад, податковою інспекцією.

Щоб надання перевіряльникам документів не вплинуло на нормальний документообіг, документи слід надавати у визначеній послідовності і тільки ті, які зазначені в посвідченні на перевірку відповідно до розпорядження ДПАУ «Про посвідчення на перевірку» [52]. Усні вимоги в такій ситуації недійсні. Якщо податковий інспектор хоче ознайомитися з документами, які містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію відповідно до внутрішнього положення підприємства, йому слід повідомити, що це документи особливого виду таємності.

На досліджуваному підприємстві графік документообігу складений з недотриманням структури, логічності та послідовності, що свідчить про недолік в організації документообігу, що може призвести до негативних наслідків. З метою уникнення цього, пропонуємо розробити графік документообігу даного підприємства. Приклад запропонованого нами графіку наведений в додатку З.

При побудові будь - якої системи документообігу потрібно прагнути до мінімізації етапів узгодження та кількості документів, які вимагають затвердження.

З метою оптимізації документообігу на підприємстві необхідно закріпити за різними підрозділами переліки документів, з якими вони повинні працювати.

Досягти цього на практиці можна, залучаючи до створення графіку документообігу керівників усіх функціональних підрозділів. Тому доцільно створити робочу групу за участі начальників відділів, через які проходять документи. Спільними зусиллями група створює форми та регламенти, які дозволяють одержати необхідну інформацію без зайвих втрат часу на оформлення та узгодження.

Щоб співробітникам було зрозуміло, як користуватися графіком документообігу пропонуємо проводити тренінги на підприємстві. Спочатку документи розсилати по усіх відділах, які беруть участь у процесі. Згодом усім співробітникам роз'яснювати схему роботи на прикладі одного зі складних поточних проектів, у т. ч. пункти, які можна тлумачити по-різному. За результатами таких тренінгів можливе подальше внесення коригування в графік документообігу [47].