Облік, аналіз і аудит поточних зобов’язань підприємств

Дана інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації відповідних статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами та організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів. Інвентаризація провадиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р.

Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96р. [12].

Цей документ регламентує правила видачі, реєстрації, повернення і використання бланків довіреностей на одержання цінностей, а також містить зразки бланку довіреності, журналу реєстрації виписаних довіреностей, акту на списання використаних та повернутих довіреностей.

Наказ «Про зміни і доповнення до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.96р. №226.

Цим документом змінена форма довіреності, доповнено порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Закон України «Про податок на додану вартість», прийнятий Верховною Радою 03.04.97р. №168/97-ВР [4].

Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена Приказом Міністерства фінансів України №141 від 01.07.97г.

Контроль та дотриманням цих нормативних актів в Україні здійснюється уповноваженими державними органами згідно з чинним законодавством України .

Нормативно-правове регулювання аудиту, крім Закону України “Про аудиторську діяльність”, який визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні та спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника, базується також на низці Міжнародних нормативів аудиту (додаток Д), але їх недоліком є недостатня орієнтація на умови української економіки.

Таким чином, за допомогою нормативних документів, які регламентують порядок обліку та контролю кредиторської заборгованості забезпечується однакове зображення господарських операцій в усіх галузях народного господарства України на підприємствах з різними формами власності, що забезпечує зіставлення облікових показників окремих організацій та підприємств. Порушення виконання вище наведених нормативних актів може привести до штрафних санкцій і навіть до кримінальної відповідальності.

1.3 Огляд літературних джерел з обліку та аудиту поточних зобов'язань підприємства та обґрунтування методики їх аналізу

Від початку реформування бухгалтерського обліку в Україні, із появою нових законодавчих та нормативних актів, з'явилася і велика кількість літературних джерел з обліку, аналізу та аудиту, орієнтованих на нову систему обліку. В тому числі і стосовно поточних зобов'язань підприємства. Крім того, періодичні видання висвітлюють проблеми практичного ведення обліку та надають конкретні пропозиції і рекомендації фахівців бухгалтерам-практикам.

Посібник Грабової Н.М. і Добровського В.М. “Бухгалтерський облік у виробничих і торгівельних підприємствах” написано для підготовки студентів вищих економічних навчальних закладів з курсу “Бухгалтерський облік”. У другому розділі викладено питання методики і техніки обліку діяльності виробничих підприємств згідно з ЗУ №996, П(С)БО і Планом рахунків.

Позитивною його рисою є не тільки те, що матеріал викладено відповідно до нових вимог, а й те, що наведено прямі посилання на відповідні пункти і статті законодавчих та нормативних актів. Наведено багато цифрових прикладів з різних господарських операцій, що розкривають і уточнюють методику і техніку бухгалтерського обліку поточних зобов'язань підприємства. Підручник добре ілюстрований і містить велику кількість заповнених зразків первинних документів.

Підручник для студентів вищих навчальних закладів Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України” теж заслуговує уваги. В ньому автор надає перелік основних законодавчих і нормативних документів з організації обліку поточних зобов'язань підприємства. Детально розкрито порядок розрахунків з постачальниками і процес документального їх оформлення, основні бухгалтерські проводки та порядок складання журналу-ордеру №6 по розрахункам з постачальниками і побудову аналітичного обліку по рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” [57].

У підручнику “Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні” за ред.С.Ф.Голова у розділі 6 “Облік зобов'язань” висвітлено правові аспекти виникнення зобов'язань, їх відмінності виникнення в юридичній та економічній практиці. Визначення, порядок оцінки, класифікація і облік зобов'язань висвітлено відповідно до П(С)БО, враховано також сучасні та перспективні потреби України, яка входить в ринкові відносини [29].

Позитивним є супроводження матеріалу цифровими прикладами, рисунками і таблицями, що сприяє його кращому розумінню і засвоєнню. Для цього також запропоновані контрольні питання, тести та вправи для самостійної роботи. Позитивним є також висвітлення та аналіз базових умов поставок за міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів.

У “Бухгалтерському фінансовому обліку” за ред.проф.Ф.Ф.Бутинця надається визначення зобов'язань (кредиторська заборгованість постачальникам), характеристика рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. Висвітлено документування розрахунків з кредиторами. Щодо аналітичного обліку, слід відмітити відсутність переліку облікових регістрів. У синтетичному обліку наведено лише перелік типових бухгалтерських проводок і розглянуто порядок складання журналу-ордеру №6 [26].

Серед перелічених підручників посібник Ф.Ф.Бутинця має найбільш важливе практичне значення для розуміння і засвоєння матеріалу, зокрема, з обліку поточних зобов'язань підприємства.

Серед статей періодичних видань слід звернути увагу на статтю В.Моссановського та Т.Колоненка “Узгодження основних положень бухгалтерського і податкового обліку”, в якій пропонується спрощення виписки документів шляхом поєднання рахунку-фактури і податкової накладної в одному документі. В ньому фіксуватиметься та сама інформація, яка передбачена в податковій накладній. У даному випадку не йдеться про зміну функції податкової накладної, а про відмову від виписки одного з документів. Цим самим створюються умови для спрощення обліку. Можливість подібного підходу підтверджує той факт, що податкова накладна як документ не використовується ні в Російській Федерації, ні у Франції, яка перша запропонувала податок на додану вартість [45].

Стосовно аналізу підприємницької діяльності, існує досить різноманітний перелік літературних джерел: Савицька Т.В. ”Аналіз господарської діяльності в промисловості”, Стражев В.Н. “Аналіз господарської діяльності”, Івахненко В.М. “Курс економічного аналізу”, Мних Є.В., Ференц І.Д. „Економічний аналіз”, Тарасенко Н.В. “Економічний аналіз діяльності промислового підприємства” та інш.

Зазначені автори достатньо розкривають методику оцінки фінансового стану підприємства та кредиторської заборгованості.

Мних Є.В., Ференц І.Д. у підручнику „Економічний аналіз” дає визначення кредиторської заборгованісті. як суми короткотермінових зобов'язань підприємства перед постачальниками, робітниками з оплати праці, бюджетом та інших фінансових зобов'язань, її обсяг, якісний склад і рух характеризують стан платіжної дисципліни, яка є свідченням стійкості фінансового стану. Автори визначають послідовність проведення аналізу[44]:

1) необхідно оцінити обсяг і структуру кредиторської заборгованості, виявити невиправдану її частку і проаналізувати динаміку;

2) досліджується якість і оборотність кредиторської заборгованості.

Показник оборотності кредиторської заборгованості визначається як відношення балансового прибутку до середньої величини сальдо за розрахунками кредиторів. Знаючи цю величину, можна встановити середню тривалість періоду позики як величину, обернену до показника обороту кредиторської заборгованості.

У посібнику «Економічний аналіз» під редакцією Чумаченко М. Г. визначають значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства кредиторської заборгованості. Тому необхідно вивчати та аналізувати її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю. Передовсім треба перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторської заборгованості. Для цього користуються прямим підтвердженням котрагентів, вивченням контрактів і договорів, особистими бесідами з працівниками, які мають інформацію про борги і зобов'язання підприємства[35].

У процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування.

Аналіз кредиторської заборгованості починається з вивчення складу і структури кредиторської заборгованості за даними форми № 1 «Баланс».

Для цього розраховують питому вагу кожного виду кредиторської заборгованості в загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, а порівнюючи їх, визначають відхилення в структурі кредиторської заборгованості, установлюють причини змін її окремих складових і розробляють заходи для регулювання заборгованості, особливо тих її складових, які негативно впливають на діяльність підприємства.

Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості.

Аналіз стану дебіторської та кредиторської на кінець звітного періоду заборгованості передбачає також її порівняльний аналіз.

Результатом такого аналізу може бути виявлення:

а) збільшення або зменшення дебіторської заборгованості;

б) збільшення або зменшення кредиторської заборгованості. Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.

Так, зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції.

Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може бути наслідком неплатоспроможності покупців.

У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську. Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості.

Отже, аналізуючи дані кредиторської заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.

Аналіз кредиторської заборгованості доцільно проводити із застосуванням загально-статистичних методів, таких як аналіз структури (розрахунок питомої ваги), аналіз динаміки (ряди динаміки), порівняння і зіставлення (відносні та абсолютні відхилення).

Питаннями організації та проведення аудиту займалась велика кількість авторів: Білуха М.Т., Дораш Н.І., Зубілевич С.Я., Кузьмінський А.Н., Усач Б.Ф., Давидов Г.М., Петрик О. та інші.

В посібнику за редакцією Дорош Н.І. ”Аудит: методологія і організація” докладно висвітлені теоретико-методологічні засади аудиту та методика проведення аудиторської перевірки. Окремі розділи призначено аналітичним процедурам, складанню висновку та запропоновано практичні рекомендації [34].

Білуха М.Т. у підручнику “Курс аудиту” наводить детальний опис методичних прийомів аудиторської перевірки. Основні з них, такі як дослідження документів (перевірка за формою і змістом, аналітична і логічна перевірка), нормативно-правове регулювання, розрахунково-аналітичні (аналіз об'єктів перевірки), спостереження і опитування, звірка документів, підтвердження, групування недоліків і документування результатів проміжного контролю, інформаційне моделювання, є невід'ємною частиною проведення аудиту розрахунків по товарним операціям [22].

У навчальному посібнику Усача Б.Ф. «Аудит» розкривається система організації і проведення аудиту в умовах застосування в Україні національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і фінансової звітності, міжнародних стандартів аудиту. Розглядаються види, об'єкти, методи і організація внутрішнього аудиту, етапи і процедури аудиту. Значна увага приділяється аудиторському звіту, аудиту активів і пасивів, оцінюванню фінансової звітності, показуються особливості внутрішнього аудиту в комп'ютерному середовищі. У ньому викладено сутність внутрішнього аудиту, його види, метод і методичні прийоми, організацію і методику проведення аудиту, поняття ризику і помилок, планування й етапи аудиту та внутрішній аудит основних засобів, запасів, коштів, зобов'язань і методику перевірки звітності. Основна мета навчального посібника - озброїти студентів необхідними теоретичними знаннями та практичними навичками з внутрішнього аудиту, навчити їх методично правильно застосовувати прийоми аудиту та аудиторські процедури на практиці, кваліфіковано складати аудиторські звіти (висновки) відповідно міжнародних стандартів аудиту. У посібнику наводяться зразки документів, найбільш поширені в аудиторській діяльності.

Давидов Г.М. у навчальному посібнику «Аудит» приділяє увагу методиці документування процесу організації внутрішнього аудиту та методиці документування аудиторських перевірок. Велика увага приділяється методиці проведення аудиту розрахунків по товарним операціям. У посібнику розглядається основні завдання аудиту розрахунків, нормативна база, а також наводяться основні документи, які необхідні при проведенні аудиту розрахунків по товарним операціям [33].

Таким чином, можна зробити висновок, що в літературних джерелах питання обліку, аналізу та аудиту поточних зобов'язань підприємства розкриті достатньо повно. Найбільш широко ці питання дослідили наступні автори: з обліку - Бутинець Ф.Ф., з аналізу - Чумаченко М. Г., Мних Є.В., Ференц І.Д., з аудиту - Давидов Г.М.

Висновки до розділу 1

Таким чином, проведено теоретичне дослідження з питань визначення економічного змісту поняття “кредитори підприємства”, визначена класифікація кредиторської заборгованості та причини її виникнення. На підставі проведеної роботи зроблено наступні висновки:

1. Поточні зобов'язання підприємства, що відображають його заборгованість перед партнерами по комерційних операціях згідно з рахунками, прийнятими до оплати, в практиці називають кредиторською заборгованістю. Тобто, кредиторська заборгованість -- це суми короткотермінових зобов'язань підприємства перед постачальниками, робітниками з оплати праці, бюджетом та інших фінансових зобов'язань. Її обсяг, якісний склад і рух характеризують стан платіжної дисципліни, яка є свідченням стійкості фінансового стану.

2. Фінансовий стан підприємства нерідко залежить від своєчасності розрахунків, тому в умовах ринкової економіки важливе значення має облік, аналіз та контроль поточних зобов'язань. Тому, серед пріоритетних напрямків стратегії розвитку чільне місце посідає фінансове оздоровлення підприємств і, насамперед, подолання затяжної і глибокої кризи неплатежів.

2. Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів кредиторської заборгованості на балансі підприємств.

3. Важливим напрямом управління кредиторською заборгованістю є вивчення джерел погашення короткострокових фінансових зобов'язань підприємства. При цьому здійснюється порівняння величини погашених короткострокових зобов'язань з сумою виручки від можливих видів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

4. В процесі дослідження виробничого процесу ВАТ ІВП “Енергія” було встановлено, що у 2008 році відбулося покращення фінансового стану порівняно з минулим роком. Iстотними проблемами, якi впливають на дiяльнiсть ВАТ "IВП "Енергiя" - це вiдсутнiсть коштiв у замовникiв, а також обмеженiсть оборотних коштiв у пiдприємства, знос основних виробничих фондiв пiдприємства. Для підприємства є також iстотною проблемою напруженi полiтичнi вiдносини з Росiєю, пiдприємства якої є основними контрагентами - покупцями продукцiї ВАТ "IВП "Енергiя".

5. Розгляд нормативних актів, що прямо чи опосередковано регламентують питання обліку поточних зобов'язань, підтверджує про недосконалість законодавчої бази та її багатоваріантність. Тому можна сказати, незважаючи на зрушення у напрямку удосконалення методології обліку залишається багато невирішених питань.



Розділ 2. Бухгалтерський облік поточних зобов'язань підприємства та прийняття управлінських рішень

2.1 Організація обліку поточних зобов'язань ВАТ "IВП "Енергiя"

В сучасних умовах господарювання для покращення результатів господарської діяльності важливе значення має підвищення ефективності управління на основі впровадження передових форм, економіко-математичних методів, сучасної обчислювальної техніки. Необхідність постійного вдосконалення управління на перший план висуває завдання організації відносин на усіх його ланках, однією з яких є бухгалтерський облік.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється згідно розпорядчого документа, яким у ВАТ "IВП "Енергiя" є Наказ "Про організацію бухгалтерського обліку і облікову політику підприємства" (додаток Л). Зміст цього документу регламентується статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того пункт 2 статті 8 цього ж Закону вимагає від підприємств встановлення облікової політики, яка визначає методологію ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Облікова політика ВАТ "IВП "Енергiя" затверджена тим же Наказом "Про організацію обліку і облікову політику підприємства". Основні положення щодо обліку поточних зобов'язань наводяться в наказі про облікову політику.

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером (додаток Е). Такий тип організаційної побудови передбачає передачу частини прав головного бухгалтера керівникам відділів.

Завдання і функції бухгалтерії в цілому, а також її підрозділів визначаються організаційними регламентами, до яких у ВАТ "IВП "Енергiя" належать:

Положення про бухгалтерську службу підприємства;

Посадова інструкція головного бухгалтера, начальника відділу та бухгалтера з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (додаток Ж).

У зв'язку з тим, що поточні зобов'язання є поняття комплексне і їх облік ведеться різними структурними підрозділами бухгалтерії, тому організація обліку буде розглянута окремо по складовим кредиторської заборгованості.

3 метою правильної організації бухгалтерського обліку слід чітко розрізняти поточні зобов'язання, групи яких виділені в П(С)БО 11 (рис. 2.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Класифікація поточних зобов'язань

Поточні зобов'язання підприємства, що відображають його заборгованість перед партнерами по комерційних операціях згідно з рахунками, прийнятими до оплати, в практиці називають кредиторською заборгованістю.

Для розуміння організації бухгалтерського обліку зобов'язань необхідно знати визначення кожного з її об'єктів.

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

В умовах ринкової економіки розрізняють комерційний та банківський кредити. Комерційний кредит надається організаціями одна одній у вигляді відстрочки сплати грошей за продані товари. Банківський кредит (позика) надається банками у вигляді грошових кредитів, що використовуються для розширення виробництва і в якості джерела платіжних коштів для поточної діяльності.

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями - це зобов'язання, переведені зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

В системі безготівкових розрахунків для забезпечення кредиторської заборгованості часто використовується вексель.

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безперечне зобов'язання векселедавця сплатити, коли прийде строк, зазначену в ньому суму векселедержателю (власнику векселя). Вексель є не тільки формою розрахунку, але одним із видів комерційного кредиту, так як сплата за векселем відбувається не відразу, а через певний час, протягом якого сума по векселю знаходиться в розпорядженні векселедавця.

Існують два види векселів: простий і переказний.

Простий вексель (соло) - письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці.

Переказний вексель представляє собою письмове розпорядження кредитора позичальнику про сплату визначеної суми третій фізичній чи юридичній особі (ремітенту).

Розрізняють векселі на конкретний день, векселі зі строком з дня видачі, векселі, що підлягають до сплати по пред'явленню, векселі, що оплачуються через визначений час після пред'явлення.

Документами, що підтверджують операції з векселями, є самі бланки векселів (простих і переказних) та акти приймання-передачі векселів.

При обміні простим векселем беруть участь дві сторони: векселедавець і векселедержатель (рис. 2.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

- видача векселя;

- пред'явлення векселя до оплати;

- погашення векселя (оплата);

- вручення погашеного векселя з розпискою про отримання платежу.

Рис. 2.2. Схема обігу простого векселя

В простому векселі зазначається місце і дата його видачі, сума боргового зобов'язання, строк і місце платежу, найменування кредитора, якому повинен бути здійснений платіж, підпис позичальника-векселедавця. Окремо від суми може бути вказано зобов'язання по сплаті відсотків.

Відсотки по векселю оформлюються розрахунком бухгалтерії на підставі даних, зазначених в векселі.

Ведення обліку й контролю руху позичок, кредитних ресурсів, нарахування відсотків, облік руху векселів (виданих і отриманих) здійснює фінансово-розрахункове бюро ВАТ "IВП "Енергiя".

Основними контрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники і підрядники.

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Організація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна забезпечити своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками і підрядниками та попередження прострочення кредиторської заборгованості. Безнадійній кредиторській заборгованості слід приділити особливу увагу при організації бухгалтерського обліку зобов'язань (при закінченні терміну позовної давності, банкрутстві чи ліквідації підприємства, виникненні форс-мажорних обставин).

Кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відноситься до доходу звітного періоду в першому наступному місяці після пройденого строку позовної давності (при розрахунках між підприємствами недержавної форми власності).

Основні положення щодо обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, що наводяться в наказі про облікову політику представлені на рис.2.3.

	Документообіг по розрахунках з постачальниками і підрядниками
		Процедури поточного контролю за правильністю розрахунків з постачальниками і підрядниками і станом кредиторської заборгованості
Структурні підрозділи/відділи, що відповідають за роботу з постачальниками і підрядниками		Положення, що слід передбачати в наказі про облікову політику

Рис.2.3. Основні положення щодо обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, що наводяться в наказі про облікову політику

На ВАТ "IВП "Енергiя" бюро обліку розрахунків з постачальниками й покупцями здійснює (у розрізі розрахунків з постачальниками):

- контроль правильності оформлення вхідної й вихідної первинної документації й регістрів бухгалтерського обліку;

- виписку, реєстрацію й списання бланків доручень, ведення журналу реєстрації доручень;

- облік і контроль оприбуткування ТМЦ від постачальників і послуг від підрядників;

- облік по інших кредиторах (залізничний тариф);

- списання сумнівної кредиторської заборгованості;

- звірення розрахунків з постачальниками;

- проведення взаємозаліків ;

- проведення інвентаризації розрахунків кредиторами;

- повне систематичне й достовірне відбиття інформації, з наступним формуванням оборотно - сальдової відомості, журналу - ордеру, розбивку по даті виникнення кредиторської заборгованості по балансовому рахунку 63.

До складу поточних зобов'язань також належать розрахунки по податках, зборах та обов'язкових платежах.

Податки і збори - це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.

Обов'язкові платежі - це система встановлених законодавством внесків та відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи до державного бюджету.

Податки поділяються на прямі та непрямі (рис.2.4).

Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється відповідними Законами України, інструкціями Міністерства фінансів та іншими нормативними документами, місцевих податків і зборів - рішенням органів місцевого самоврядування.

Основним завданням організації обліку розрахунків за податками, платежами та за страхуванням є забезпечення правильного та своєчасного нарахування податків.

Рис. 2.4. Види податків

Ведення обліку й контролю розрахунків за податками, платежами та за страхуванням здійснює бюро обліку податків та бюро по розрахунках з робітниками та службовцями ВАТ "IВП "Енергiя".

Організація обліку іншої кредиторської заборгованості повинна забезпечити:

своєчасну перевірку розрахунків з різними кредиторами;

додержання строків розрахунків;

віднесення доходів на звітний період.

Етапи організації бухгалтерського обліку тісно пов'язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах.

На підприємстві застосовується комп'ютерна бухгалтерська програма «1С Підприємство».

На підставі введених господарських операцій програма формує звітність по синтетичному обліку та різні допоміжні документи, зокрема:

- оборотно-сальдову відомість за рахунками і субрахунками;

- - журнал-ордер і відомість по рахунку;

- - аналіз рахунка за датами;

- звіт по журналу операцій - вибірку проводок із журналу операцій за визначеними рахунками, кореспонденцією та іншими ознаками;

- розбивку кредиторської заборгованості;

- розшифровки рядків балансу й форми 2.

Програма може утримувати відомості за будь-який період часу.

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену кількість довідників об'єктів аналітичного обліку (субконто): за видами продукції, матеріалами, постачальниками, кредиторами та ін. Усі документи по аналітичному обліку формуються у грошовому, а якщо це потрібно, то і в натуральному виразі.

При комп'ютеризованій формі бухгалтерського обліку перелік облікових завдань залишається незмінним, але збереження і перетворення інформації, формування результативних даних здійснюється в єдиній інформаційній базі (додаток К).

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання первинних документів для записів у бухгалтерському обліку наказом керівника підприємства встановлюється графік документообігу, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Графіки складають у двох примірниках: перший передається структурному підрозділу підприємства і вивішується в офісі або біля робочого місця робітника, другий - зберігається у головного бухгалтера. Приклад графіку документообігу розрахунків з кредиторами, а саме кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги ВАТ "IВП "Енергiя" наведено в табл. 2.1.

Також для визначення документообігу складають оперограми для кожного документу (табл. 2.2).

Таблиця 2.1

Схема документообігу розрахунків з кредиторами по товарним операціям

№ п/п

Найменування документу

Укладачі і споживачі інформації

Відділ збуту постачальника ТМЦ

Відділ постачання

Начальник відділу постачання

Бюро обліку розрахунків з постачальниками й покупцями

Комп'ютерна обробка інформації

Замісник головного бухгалтера

Головний бухгалтер

Керівник підприємства

Вищестояща організація

Архів

1

Договір на постачання ТМЦ

Z R

О

Р

R

X

2

Платіжна вимога-доручення, рахунок-фактура, рахунок, ТТН

Z R

О

R

О

О

Р

Х

3

Платіжне доручення

Z

О

Р

R

R

Х

4

Податкова накладна

Z

О

О

Р

Х

5

Журнал реєстрації первинних документів

Z

Р

Х

6

Довіреність

І

Z

R

R

Х

7

Журнал реєстрації довіреностей

Z

Р

Х

8

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 63

І

Z

Р R

Х

9

Аналіз рахунку 63

І

Z

Р

R

Х

10

Головна книга

І

Z

Р

Р R

Х

11

Баланс

Z

О

Р R

І R

І

Х

12

ф. 1-Б

Z

Р

R

І R

І

Х

Умовні позначення: Z - зародження, Р - перевірка, X - зберігання, О - обробка, R - підпис, І - використання; > передача, підстава для заповнення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2.2

Оперограма руху договору на придбання ТМЦ

Зміст роботи	Підприємство-постачальник	Керівник підприємства	Відділ постачання	Бухгал-терія	Головний бухгалтер	Архів
Складання договору на реалізацію ТМЦ
Перевірка та підпис документу
Реєстрація
Отримання дозволу на оплату згідно умов договору
Перевірка
Передача в архів

Отже, система бухгалтерського обліку розрахунків з кредиторами повинна бути організована таким чином, щоб можна було б своєчасно приймати управлінські рішення щодо зниження її рівня та надавати рекомендації з попередження виникнення заборгованості.

2.2 Облік товарної кредиторської заборгованості

У більшості випадків можна визначити два головних види поточної кредиторської заборгованості - товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про заборгованість за оплату товарно - матеріальних цінностей, виконані роботи, надані послуги. Тобто товарна кредиторської заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства. Розрахунки з постачальниками та підрядниками відносяться до товарних.

Основну масу матеріалів підприємства одержують від постачальників на основі укладених договорів (додаток М). Виробничі запаси надходять від постачальників із супровідними документами - рахунками-фактурами, рахунками (додаток Н), товарними накладними (додаток П), товарно-транспортними накладними, податковими накладними (додаток Р) специфікаціями (додаток С) та ін., що підтверджують кількість вантажу, що надійшов, що засвідчують постачальника і порядок оплати.

Одержання виробничих запасів безпосередньо у постачальника або у транспортної організації здійснюється матеріально - відповідальною особою, на яку виписується довіреність.

Особи, яким видана довіреність, зобов'язані не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство отриманих за довіреністю м цінностей надати працівнику, що виписує довіреність, документ про одержання виробничих запасів і їх оприбуткуванні на склад або матеріально-відповідальній особі.

Отримані виробничі запаси відповідно до виписаних супровідних документів доставляються на склад підприємства або матеріально-відповідальній особі. У період приймання виробничих запасів їх ретельно перевіряють на відповідність кількості, асортименту і якості даним, зазначеним у супровідних документах.

При виписці платіжних документів указується сума податку на додаткову вартість (ПДВ), що у вартість матеріалу не входить, а записується окремою сумою. Дана сума визначається як добуток фактичної вартості матеріалів на відсоток ПДВ, установлюваний законодавством України. На підставі даних документів виписується податкова накладна (додаток Р).

Таким чином, основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з постачальниками і підрядниками є такі первинні документи: рахунки-фактури, рахунки, товарно-транспортними накладними, податкові накладні, довіреності, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення.

Одним зі складних питань організації матеріального обліку є одержання інформації про стан розрахунків з постачальниками у аналітичному розрізі (додаток Т). Для отримання деталізованої інформації, необхідної для управління розрахунками з постачальниками, організовується аналітичний облік. Деталізація аналітичного обліку розрахунків з постачальниками обумовлена, по-перше, наявністю великої кількості постачальників ТМЦ; по-друге, значною номенклатурою ТМЦ, які поставляються.

Також аналітичний облік дає змогу проводити звіряння розрахунків за кожним постачальником окремо. Для цього в аналітичному обліку існує такий документ, як "Акт звірки розрахунків" (додаток У).

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку всі операції з постачальниками обліковують з використанням рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», який має два субрахунки:

«Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

« Розрахунки з іноземними постачальниками».

На цьому рахунку відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями за продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги.

Відповідальність за правильність і своєчасність оприбуткування ТМЦ несе відповідний матеріальний відділ бухгалтерії, який перевіряє відповідність прибуткових документів розрахунковим документам постачальників. За дебетом рахунка 63 відображаються суми сплачених рахунків, а за кредитом обліковується сума акцептованих рахунків за матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та надані послуги.

Синтетичний облік надходження виробничих запасів та розрахунків з постачальниками наведемо в табл. 2.3 за даними додатку Ф.

Після приймання цінностей акти з додаванням документів (товарно-транспортних накладних) передаються: один до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення (руху) матеріальних цінностей, а другий відділу постачання або юридичному відділу.

Таблиця 2.3

Синтетичний облік розрахунків з постачальниками

№ з/п	Назва операції	Дт	Кт	Сума, грн.
1	2	3	4	5
Виникнення заборгованості
1	Оприбутковано від постачальника необоротні активи, які потребують додаткових витрат зі встановлення	15	63	-
2	Оприбутковано виробничі запаси від постачальників	201 203	63	2509,97
3	Оприбутковано МШП від постачальників	22	63	4002,20
4	Відображено послуги, надані підрядниками - пов'язані з організацією виробництва - пов'язані з організацією управління підприємством - пов'язані зі збутом продукції - пов'язані з ліквідацією наслідків надзвичайних подій	91 92 93 99	631 631 631 631	84750,27 5197,81 2597,44 -
5	Виставлено претензію постачальнику за невиконання умов договору	374	63	-
6	Відображено вартість послуг, наданих підприємству постачальником у зв'язку з виконанням гарантійних зобов'язань	47	63	-
7	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ на одержані ТМЦ, роботи, послуги	641	63	19539,41
8	Відображено в обліку нарахування фінансових санкцій за невиконання договору перед постачальником	94	63	-
Погашення заборгованості
1	Оплачено рахунки постачальників:
	- готівкою з каси	63	30	-
	-з поточного рахунку	63	31	19016,20
	- акредитивами або чеками лімітованих чекових книжок	63	313, 314	-
	- з підзвітних сум	63	372	113392,14
	- довгостроковими позиками	63	50	-
2	Зменшено суму заборгованості перед постачальником на суму браку, який виник у зв'язку з поставкою неякісних матеріалів	63	24	-
3	Погашення заборгованості перед постачальником за рахунок векселя одержаного	63	34	-
4	Проведено зарахування заборгованості з раніше виданого авансу	63	371
5	Видано довгостроковий вексель в погашення заборгованості перед постачальником	63	51	-
6	Видано облігацію постачальнику в рахунок погашення заборгованості	63	52	-
7	Видано короткостроковий вексель в погашення заборгованості перед постачальником	63	62	-
8	Нараховані штрафи, пені, неустойки за порушення з боку постачальників договорів	63	715	-
9	Списано кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув	63	717	-

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунка) на сплату. При цьому побудова аналітичного обліку має забезпечувати можливість отримання необхідних даних щодо постачальників, строк оплати розрахункових документів яких ще не настав, постачальників, яким не сплачено за поставлені товари в строк, постачальників за невідфактурованими поставками, постачальників за виданими векселями тощо.

Ряд особливостей має відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з невідфактурованими поставками.

При надходженні розрахункового документу постачальника раніше зроблений запис вартості матеріальних цінностей сторнується і здійснюється додатковий запис на суму рахунку, пред'явленого до оплати.

Суми ПДВ з цих матеріалів будуть обліковуватися у тому звітному періоді, в якому надійдуть розрахункові документи та податкова накладна. Невідфактуровані поставки визначаються в кінці місяця на підставі даних про фактичні надходження матеріальних цінностей і розрахункових документів, пред'явлених до оплати. Постачальника терміново повідомлять про таку поставку: йому висилають лист та акт про приймання матеріалів.

У обліку робляться такі записи (табл.2.4 ):



Таблиця 2.4

Облік невідфактурованих поставок

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
1	2	3
Оприбутковано ТМЦ за невідфактурованою поставкою	20	631
Відкоригована вартість одержаних ТМЦ при одержанні розрахункових даних: - при збільшенні вартості - при зменшенні вартості ("сторно")	20 20	631 631
Відображено суму ПДВ	641	631

Первісна вартість запасів формується відповідно до норм П(С)БО 9 "Запаси". При невідфактурованих поставках первісна вартість формується на підставі цін, вказаних в договорі поставки. Однак у разі якщо супровідні документи, що надходять пізніше за ТМЦ, містять дещо інші ціни, на які погоджується покупець, їх первісна вартість має бути відкоригована.

Таким чином, було розглянуто порядок ведення аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з постачальниками ВАТ "IВП "Енергiя" та особливості відображення в обліку операцій з невідфактурованими поставками.

2.3 Облік нетоварної кредиторської заборгованості

Нетоварна (або неопераційна) кредиторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства (тобто це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, короткострокові векселі видані, суми короткотермінових зобов'язань підприємства перед робітниками з оплати праці, бюджетом та інших фінансових зобов'язань тощо).

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про кредити банків та її розкриття у фінансовій звітності регламентує П(С)БО 11 "Зобов'язання". Кредити банків прямо не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, тому їх кваліфікують як поточні зобов'язання тільки за умови погашення протягом дванадцяти місяців від дати балансу. Тривалість операційного циклу до уваги не беруть. Для обліку короткострокових кредитів призначено рахунок 60 «Короткострокові позики».

З метою обліку нарахованих відсотків за використання грошових коштів, отриманих у кредит, використовується субрахунок 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», а для обліку витрат, пов'язаних із нарахуванням та сплатою відсотків за користування кредитами банків, застосовується субрахунок 951 «Відсотки за кредит».

На підставі виписок банку і доданих до них документів та інших документів, що засвідчують рух кредитів банку програма «1С Підприємство» формує звітність по синтетичному обліку та різні допоміжні документи, зокрема:

- оборотно-сальдову відомість за рахунком 60 «Короткострокові позики». У відомості відображаються аналітичні дані до рахунку 60, відображаються позикодавці (банки) кредитів (позик), строки та сума їх погашення, наводяться дані про нараховані відсотки (проценти);

- аналіз рахунка 60 «Короткострокові позики» за датами (додаток Х).

Синтетичний облік короткострокових кредитів наведемо в табл. 2.5. за даними додатку Х.

Таблиця 2.5

Синтетичний облік короткострокових кредитів

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, тис.грн.
	дебет	кредит
1	2	3	4
Отримано на поточний рахунок підприємства короткостроковий кредит банку	311	601	-
Нараховані відсотки за користування грошовими коштами	951	684	-
Списано на фінансовий результат нараховані відсотки	792	951	-
Сплачено відсотки за користування кредитом	684	311	-
Погашено короткостроковий кредит банку	601	311	1000000,0

Отже, облік короткострокових кредитів банків має два важливих нюанси:

ѕ суму заборгованості за кредитом відображають за сумою погашення;

ѕ суму кредиту не треба виводити зі складу короткострокових зобов'язань.

Відносини позики породжують боргові зобов'язання, отже, заборгованість щодо коштів, отриманих у позику від позикодавця, для позичальника має розглядатися як зобов'язання з відображенням у пасиві Балансу.

Показник, який відображено у рядку 500 Балансу, буде достовірним тоді, коли бухгалтер правильно покаже:

отримання банківського кредиту підприємством;

нарахування та сплату відсотків за користування кредитом;

перерахунок заборгованості за кредитом, отриманим і погашеним в іноземній валюті як на дату балансу, так і на дату погашення такої заборгованості;

пролонгацію кредиту;

переведення кредиту до складу прострочених зобов'язань за позиками;

погашення кредиту коштами і активами, іншими, ніж кошти тощо.

Крім того, для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу призначено рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями».

Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

За кредитом рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо.

На субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в національній валюті.

На субрахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

Наведемо основні записи в табл. 2.6, якими відображаються в бухгалтерському обліку позикові операції.

Таблиця 2.6

Синтетичний облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, тис.грн.
	дебет	кредит
1	2	3	4
Відображено кошти, отримані за договором позики з терміном повернення більше року	311	50	-
Зобов'язання щодо позики переведено до розряду поточних	50	61	-
Погашено заборгованість щодо позики	61	311	-

На наступному етапі розглянемо облік короткострокових векселів виданих.

Вексель - це складене за встановленою законом формою безумовне письмове боргове грошове зобов'язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні (векселеутримувачу).

Бухгалтерський облік вексельного обігу враховує подвійну природу цього фінансового інструменту. З одного боку, він є борговим зобов'язанням і використовується для розрахунків за товари (роботи, послуги), з другого - цінним папером, придбаним за гроші. Як останній, вексель відноситься до об'єктів інвестування і відображається у складі фінансових інвестицій. В Україні вексельний обіг має переважно товарний характер.

Векселі видаються на забезпечення поставок, у результаті яких у підприємства виникла заборгованість перед постачальниками за надані товари (роботи, послуги). Відповідно до вексельного права видача векселя погашає кредиторську заборгованість перед постачальниками, тобто замінює цю кредиторську заборгованість іншим вексельним зобов'язанням.

За формою та способом використання векселі поділяються на прості і переказні.

Простий вексель - це письмовий документ, що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей у визначений час в зазначеному місці векселеутримувачу або за його наказом.

Переказний вексель (тратта) є письмовим документом, що містить безумовний наказ векселедавця платнику сплатити вказану суму грошей у визначений термін у зазначеному місці отримувачу або за його наказом.

Переказний вексель за суттю є борговою розпискою. Він призначений для переміщення цінностей з розпорядження однієї особи в розпорядження іншої.

З моменту видачі векселя зобов'язання з оплати товарів і послуг припиняється і заміняється вексельним зобов'язанням, тобто зобов'язанням погасити вексель у визначений термін.

Облік векселів ведеться на рахунку 62 "Короткострокові векселі видані".

На рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі.

За кредитом рахунка 62 відображається видача векселів на забезпечення поставок (робіт, послуг) позичальників та інших кредиторів та на забезпечення інших операцій, за дебетом - погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

1. Виданий відсотковий вексель

Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

Кредит 621 "Короткострокові векселі видані”

2. Виданий вексель на суму податкових зобов'язань

Дебет 643 "Податкові зобов'язання”

Кредит 621 "Короткострокові векселі видані”

3. Нараховані відсотки по векселю

Дебет 952 "Інші фінансові витрати"

Кредит 684 "Розрахунки за нарахованими відсоткам"

4. Оплачений вексель при його пред'явленні

Дебет 621 "Короткострокові векселі видані

Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

5. Оплачені належні по векселю відсотки, грн.:

Дебет 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"

Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Оперативний контроль платежів за виданими й отриманими векселями ведеться за допомогою картотеки, упорядкованої за видами і строками погашення заборгованості.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами". Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

По кредиту рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

"Розрахунки за податками";

"Розрахунки за обов'язковими платежами";

"Податкові зобов'язання";

"Податковий кредит".

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вар гість та інші податки).

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на прибуток відображаються наступним чином (додаток Ц):

1) нарахування:

Д-т рах. 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності",

К-трах. 641 "Розрахунки за податками" - 30850,39 грн.;

2) перерахування:

Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками",

К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті" - 38015,50 грн..

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на додану вартість відображаються наступним чином:

1) нарахування:

Д-т рах. 701 "Дохід від реалізації готової продукції"",

К-т рах. 641 "Розрахунки за податками" / ПДВ - 4643,96 грн.;

2) перерахування: Д-т 641 рах. "Розрахунки за податками" /ПДВ,

К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з прибуткового податку наступне:

1) утримання із заробітної плати та інших доходів працівника:

Д-т рах. 66 "Розрахунки з оплати праці",

К-т рах. 641 "Розрахунки за податками"/ "Прибутковий податок"- 60561,06 грн.;

2) перерахування:

Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками" / "Прибутковий податок",

К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням".

Облік розрахунків по страхуванню ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням. Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів (додаток Ш).

По кредиту рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

На рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67. Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів (додаток Щ) .

Рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями" має такі субрахунки:

"Розрахунки за авансами одержаними";