Облік необоротних активів у бюджетних установах

Характеристика та оцінка необоротних активів, завдання їх обліку в бюджетних установах. Облік наявності, надходження, зносу, ремонту основних засобів та нематеріальних активів. Умови для реалізації основних засобів шляхом безоплатної передачі.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 15.04.2011
Размер файла 48,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

39

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

План

1. Характеристика та оцінка необоротних активів, завдання їх обліку в бюджетних установах

2. Облік наявності та надходження основних засобів

3. Облік зносу та ремонту основних засобів

4. Облік вибуття основних засобів

5. Облік нематеріальних активів

1. Характеристика та оцінка необоротних активів, завдання їх обліку в бюджетних установах

Головним результатом діяльності бюджетних установ є послуга. Для надання послуг різного характеру бюджетні установи повинні мати засоби праці, оскільки вони є визначальним моментом у наданні послуг.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці відокремлені в самостійний об'єкт обліку - "основні засоби".

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженій ДКУ від 17.07.2000 № 64.

Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

У складі необоротних активів, відповідно до Інструкції № 64, обліковуються земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, музейні цінності виставок, бібліотечні фонди, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові не титульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Необоротні активи бюджетних установ складаються з:

- основних засобів;

- інших необоротних матеріальних активів;

- нематеріальних активів.

До основних засобів згідно з вищевказаною інструкцією належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить більше 500 гривень за одиницю (комплект).

Не належать до основних засобів такі матеріальні цінності незалежно від вартості:

1) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);

2) спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі;

3) формений одяг, призначений для видачі працівникам установ;

4) тимчасові не титульні споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведеня яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

5) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів;

6) будівельний механізований інструмент;

7) усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

8) документація з типового проектування.

Крім того, до основних засобів належать сценічно-постановочні засоби вартістю за (одиницю) понад 10 гривень (декорації, меблі й реквізит, бутафорія, театральні й національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки).

До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не увійшли до переліку основних засобів.

До нематеріальних активів належать необоротні активи, що не мають фізичної чи матеріальної форми (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл та інші нематеріальні активи).

Основні засоби бюджетних установ поділяються за ступенем використання та за належністю:

За ступенем використання

Діючі використовуються в господарській діяльності установ, організацій

У запасі, призначені для заміни діючих під час ремонту, модернізації

Недіючі не використовуються через різні обставини

За належністю

Власні, що належать даній організації чи підприємству

Що є власністю інших підприємств і організацій відповідно до угоди про оренду, використовуються підприємством, організацією

Важливим моментом обліку основних засобів є їх оцінка (рис.)

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудові, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Вартість основних засобів

Первісна

Балансова

ВІ

Вартість, що історично склалась, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Вартість, за якою основні засоби включаються у баланс після вирахування суми зносу

Первісна вартість після переоцінки

Рис. Методи оцінки основних засобів у бюджетних установах.

Індексація первісної вартості груп необоротних активів може проводитися щорічно згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого пунктом 8.3.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зміна вартості необоротних активів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.

Зміна первісної вартості необоротних активів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то такі необоротні активи обліковуються в установі за ринковими вільними цінами на ці види активів, що діють на дату проведення індексації.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться тимчасовою комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник (в установах, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку), керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують необоротні активи; особи, на яких покладена відповідальність за збереження необоротних активів, та інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів, і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не вимагаються. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах однієї установи повинні бути однаковими.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів - на керівника і голову комісії.

Установи, які мають на своєму обліку незавершене будівництво, суму зміни вартості обсягів незавершеного будівництва обчислюють відповідно до рекомендацій Міністерства статистики України та Фонду державного майна України.

Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів не збільшують вартість придбаних необоротних активів, а належать до видатків за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вартості необоротних активів, а належать до видатків за кодом економічної класифікації видатків, що призначені для цих активів, або належать до податкового кредиту (якщо це передбачено чинним законодавством).

Витрати на капітальний ремонт не належать до збільшення вартості необоротних активів, а належать до видатків за відповідними кодами економічної класифікації.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обраховуються за груповим обліком та за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не належать і списуються як видатки за відповідними кодами економічної класифікації, за якими вони передбачені в кошторисі установи.

Необоротні активи, що не мають матеріальної форми, обліковуються за первісною собівартістю їх придбання чи створення.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться у повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, належить зразу ж до видатків установи.

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта необоротних активів.

2. Облік наявності та надходження основних засобів

У процесі господарської діяльності бюджетних установ основні засоби поступово зношуються як фізично, так і морально, а тому потребують поповнення. Джерелами такого поповнення можуть бути: придбання їх за рахунок бюджетних або позабюджетних коштів, безкоштовного отримання (в т. ч. у вигляді гуманітарної допомоги), будівництва нових об'єктів, оприбуткування залишків, виявлених під час інвентаризації.

Прийняття необоротних активів проводиться "Актом прийняття-передачі основних засобів" форми ОЗ-1 (бюджет). Оформлення прийняття окремих предметів необоротних активів дозволяється безпосередньо на підставі документів, що стали підставою для отримання цінностей (рахунків-фактур та ін.).

Типова форма ОЗ-1 (бюджет) "Акт прийняття-передачі основних засобів" застосовується для оформлення прийняття-передачі необоротних активів і складається на кожний окремий об'єкт активів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що був в експлуатації, робиться запис на суму зносу.

Для прийняття об'єктів необоротних активів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, другий - для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи.

Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується даного активу, передається в бухгалтерію (централізовану бухгалтерію).

Для оформлення прийняття декількох об'єктів однотипних необоротних активів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі та ін.), дозволяється складання загального акта прийняття необоротних активів.

Необоротні активи, отримані безкоштовно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та представник вищестоящої організації. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер у встановленому порядку, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.

При надходженні необоротних активів в установу (на склад) матеріально-відповідальна особа на документі постачальника або на акті приймання повинна розписатися про отримання цих цінностей і прийняття їх на відповідальне зберігання.

За місцем зберігання всі необоротні активи повинні знаходитись на відповідному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження необоротних активів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У разі зміни відповідальної особи, у випадках, передбачених чинним законодавством (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які знаходяться на її зберіганні у порядку, передбаченому Державним казначейством України. За результатами інвентаризації складається акт прийняття-здачі, який затверджується керівником установи.

Особи, відповідальні за збереження необоротних активів, ведуть інвентарні списки необоротних активів.

"Інвентарний список основних засобів" - типова форма № ОЗ-11 (бюджет) - застосовується матеріально відповідальними особами для здійснення пооб'єктного обліку необоротних активів.

Дані пооб'єктного обліку необоротних активів за їх місцезнаходженням (місцем експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку необоротних активів, які ведуться в бухгалтерії.

Необоротні активи в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.

Окремим інвентарним об'єктом вважається закінчений конструктивний пристрій з усіма пристосуваннями і пристроями, що належать до нього, конструктивно відокремлений предмет, який призначений для виконання визначених самостійних функцій, або визначений комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що становлять єдине ціле і разом виконують певну роботу.

Інвентарним об'єктом за субрахунком 103 "Будинки та споруди" є кожна окрема будівля. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщення всередині нього комунікації, тобто: система опалення приміщення, включаючи й котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водогазопроводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, підйомники (ліфти).

Якщо будівлі стоять поруч і мають загальну стіну, але кожна з них - самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об'єктами.

Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими необоротними активами і в бухгалтерському обліку відображаються окремо. Якщо вартість землі неможливо відокремити від вартості будівель, то всі випадки на їх придбання та утримання повинні повністю належати тому об'єкту, що переважає.

Надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентарний об'єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщення, вони вважаються самостійними інвентарними об'єктами.

Зовнішні прибудови до об'єкта, що мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об'єктами.

У бухгалтерії установи, з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів, ведеться попредметний їх облік на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об'єкт (предмет). Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми № 03-9 (бюджет).

Для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, інструментів виробничого (включаючи прилади) і господарського інвентарю, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулювальних пристроїв, лабораторного обладнання застосовується "Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах" типової форми № 03-6 (бюджет). Інвентарна картка відкривається на підставі акта прийняття-передачі необоротних активів (типова форма № 03-6 (бюджет), накладних, технічної та іншої супровідної документації. Записи в інвентарній картці типової форми № 03-6 (бюджет) робляться на підставі перевірених документів: актів приймання про введення в експлуатацію, технічних паспортів заводів-виготовлювачів та інших документів.

Записи в картку про роботи з добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації й капітального ремонту існуючого об'єкта вносяться на підставі акта прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (типова форма № 03-2 (бюджет).

У картці зазначаються дата й номер акта введення необоротних активів у експлуатацію та характерні ознаки об'єктів (предметів): креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення). Крім того, записується коротка індивідуальна характеристика об'єкта (предмета). Якщо до складу обладнання, приладів, обчислювальної техніки та ін. належать дорогоцінні метали, то в розділі "Коротка індивідуальна характеристика об'єкта" зазначається перелік деталей, до складу яких входять дорогоцінні метали, найменування деталі та маса металу, зазначена в паспорті.

На зворотному боці картки ф. № 03-6 (бюджет) робиться запис про переміщення необоротних активів в установі.

Для обліку білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, сценічно-постановочних засобів, малоцінних необоротних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають спеціальне призначення, застосовуються "Інвентарні картки групового обліку основних засобів у бюджетних установах" типової форми № 03-9 (бюджет).

В інвентарних картках групового обліку необоротних активів ведеться облік матеріально відповідальних осіб за предметами одного найменування, якістю матеріалу та цінного із зазначенням номенклатурного номера.

Якщо в картку неможливо внести всі якісні й кількісні зміни характеристики об'єкта, що сталися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповнюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ (у ній робиться відмітка про відкриття нової картки).

Інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за відповідними субрахунками і групами з розподілом за матеріально відповідальними особами, а в централізованих бухгалтеріях - додатково і за обслуговуваними установами.

Інвентарні картки списаних необоротних активів після внесення у них відміток про списання здаються в архів.

Строк зберігання інвентарних карток в архівах установ становить З роки після їх ліквідації. Інвентарна картка обліку реалізованих або ліквідованих необоротних активів додається до документів, якими було оформлено їх реалізацію або ліквідацію. Картка передається разом із реалізованим необоротним активом.

Записи в картках обліку необоротних активів здійснюються у кількісному та сумарному виразах.

Інвентарні картки обліку необоротних активів у бюджетних установах ведуться бухгалтерією в одному примірнику.

Вони зберігаються в картотеці бухгалтерії, де їх розташовують за відповідними групами необоротних активів, а всередині груп - за місцезнаходженням об'єктів (предметів) необоротних активів.

Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого призначення та таких, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер предмета у підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем.

Інвентарний номер зазначається на жетоні, який прикріплюється до об'єкта, позначається фарбою на об'єкті або проставляється іншим способом.

Якщо інвентарний об'єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом із ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об'єкті.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий - підгрупу і три останні - порядковий номер предмета у підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер. Предмети маркіруються спеціальним штампом незмиваною фарбою. Штамп повинен мати найменування установи, а при здачі предметів у експлуатацію - додатково зазначати рік і місяць видачі.

Жетони та маркірувальні штампи ставляться на такому місці, щоб це не псувало зовнішнього вигляду предмета. У випадку змивання маркіровки вона періодично поновлюється.

Матеріально відповідальні особи несуть відповідальність за надходження в експлуатацію немаркірованої білизни, постільних речей та інших матеріальних цінностей у порядку, встановленому чинним законодавством.

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об'єкту необоротних активів, зберігаються за ними на весь період перебування їх в даній установі. Номери інвентарних об'єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись іншим об'єктам, що заново надійшли протягом трьох років.

Інвентарні номери заносяться у форму № 03-10 (бюджет) "Опис інвентарних засобів", яка відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток.

Описи інвентарних карток із обліку необоротних активів здаються в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об'єкта необоротних активів.

Орендовані необоротні активи обліковуються в орендарів на заба-лансовому рахунку (вимогами) ф. № 434, які підписуються керівником установи. При цьому накладна виписується в одному примірнику, якщо інший порядок не встановлено відповідними міністерствами чи відомствами України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Для оформлення прийняття-здачі необоротних активів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації застосовується "Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" типової форми № 03-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття необоротних активів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію. необоротний актив бюджетна установа

В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку необоротних активів. Другий - передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

Зміни в характеристиці об'єкта пов'язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку необоротного активу та в технічний паспорт об'єкта.

Дані обліку необоротних активів у матеріально відповідальних осіб повинні відповідати даним обліку бухгалтерії.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за розрахунками синтетичного та аналітичного обліків складають оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги "Журнал-головна".

Згідно з Планом рахунків синтетичний облік необоротних активів ведеться в класі 1 "Необоротні активи":

- 10 "Основні засоби";

- 11 "Інші необоротні матеріальні активи";

- 12 "Нематеріальні активи";

- 13 "Знос необоротних активів".

Аналітичний облік необоротних активів бюджетними установами ведеться за місцем зберігання (експлуатації) та в бухгалтерії за типовими формами: № 03-1 (бюджет) "Акт прийняття-передачі основних засобів"; № 03-2 (бюджет) "Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих чи модернізованих об'єктів"; № 03-3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів"; № 03-4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів"; № 03-5 (бюджет) "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури"; № 03-6 (бюджет) "Інвентарна картка основних засобів у бюджетних установах"; № 03-9 (бюджет) "Інвентарна картка групового обліку осноб.них засобів у бюджетних установах"; № 03-10 (бюджет) "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів"; № ОЗЛ1 (бюджет) "Інвентарний список основних засобів"; № 03-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на основні засоби", які встановлені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 № 125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання", зареєстрованим Міністерством юстиції України 22.12.97 за № 612/2416.

Для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів передбачено рахунок 10 "Основні засоби", який поділяється на субрахунки:

- 101 "Земельні ділянки";

- 103 "Будинки та споруди";

- 104 "Машини та обладнання";

- 105 "Транспортні засоби";

- 106 "Інструменти, прилади та інвентар";

- 109 "Інші основні засоби".

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством, придбана чи надана для користування установі, у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" обліковуються із виділенням в окремі підгрупи:

1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій тощо) та іншими установами;

2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;

3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам'ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та ін.

На субрахунку 104 "Машини та обладнання" обліковуються силові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням в окремі підгрупи:

1) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію тощо) в механічну, тобто в енергію руху;

2) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин;

3) вимірювальні прилади - дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;

4) регулювальні прилади та пристрої - киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін.;

5) лабораторне обладнання - пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробовування на ізонепроникність, прилади для випробовування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи та ін.;

6) обчислювальна техніка - електронно-обчислювальні, керувальні та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумувальні машини та ін.);

7) медичне обладнання - медичне обладнання (стоматологічні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням та ін.), спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові та ін.;

8) комп'ютерна техніка та її комплектуючі - комп'ютери, монітори, периферійне й сітьове обладнання комп'ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект належить до основних засобів;

9) інші машини та обладнання - машини та інше обладнання, не назване у вищевказаних підгрупах. До інших машин та обладнання належать: обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень, обладнання кабінетів та майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, технічні засоби ПММ, пральні машини, холодильники, пилососи та ін.

На субрахунку 105 "Транспортні засоби" з виділенням на окремі підгрупи обліковуються усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:

1) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, трак-тори-тягачі та ін.);

2) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, гелікоптери);

3) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди та ін.);

4) усі види спортивного транспорту;

5) запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю (комплект) належать до основних засобів.

На субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" обліковуються такі основні засоби:

1) інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального призначення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів. До них належать: різальні, ударні, натискувальні та ущільнювальні знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя праці, що працюють на електроенергії, енергії стислого повітря та ін.;

2) виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.;

3) господарський інвентар - предмети конторського та господарського обладнання, переносні бар'єри, вішалки, дивани, столи, друкарські машинки, килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного призначення; гідропульти, стендери, драбини ручні та ін.;

4) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача, спеціалізовані споруди систем зв'язку.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" обліковуються з виділенням на окремі групи:

1) сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, тощо);

2) документація з типового проектування незалежно від вартості;

3) навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети та інші активи, що не належать до фільмофонду установи.

Для необоротних активів у матеріальній формі, що не ввійшли до рахунка 10 і за яким застосовується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку, призначений рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи", що поділяється на субрахунки:

- 111 "Музейні цінності, експонати зоопарків";

- 112 "Бібліотечні фонди";

- 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи";

- 114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття";

- 115 "Тимчасові нетитульні споруди";

- 116 "Природні ресурси";

- 117 "Інвентарна тара";

- 118 "Матеріали довготривалого використання для наукових цілей";

- 119 "Необоротні матеріальні активи спеціального призначення".

На субрахунку 111 "Музейні цінності, експонати зоопарків" обліковуються:

1) музейні цінності, крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються у порядку, встановленому для цих цінностей у державних музеях;

2) експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їх вартості.

Облік музейних цінностей, виготовлених із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, додатково ведеться за вимогами Інструкції з обліку і збереження музейних цінностей із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що знаходяться в державних музеях України, узгодженої з Міністерством фінансів України та затвердженої наказом Міністерства культури України від 15.12.87 № 513.

На субрахунку 112 "Бібліотечні фонди" обліковуються бібліотечні фонди незалежно від вартості окремих примірників книг. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня і навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.

На субрахунку 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" обліковуються:

1) знаряддя лову (трали, неводи та ін.);

2) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);

4) предмети виробничого значення вартістю до 500 грн. за одиницю - робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; та ін.;

5) предмети, призначені для видачі напрокат;

6) господарський інвентар вартістю до 500 грн. за одиницю (комплект) - предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, дивани, столи, крісла, кухонний та інший господарський інвентар тощо;

7) інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 500 грн. - телефони, обчислювальна техніка, пральні машини, холодильники та ін.

На субрахунку 114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття" в установах обліковуються з виділенням в окремі необоротні матеріальні активи незалежно від вартості і строку служби:

1) білизна (сорочки, халати);

2) постільні речі та постільна білизна (матраци, подушки, ковдри, простирадла, підодіяльники, наволочки, покривала, мішки спальні та ін.);

3) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг;

4) взуття, включаючи спеціальне;

5) спортивний одяг і взуття (костюми, черевики та ін.).

На субрахунку 115 "Тимчасові нетитульні споруди" обліковуються:

1) тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

2) сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі (пересувні будиночки, бензозаправки тощо).

На субрахунку 116 "Природні ресурси" обліковуються мінеральні копалини, нафтові свердловини, родовища корисних копалин внутрішніх вод, смуги будівельного лісу, що, згідно з чинним законодавством, належить бюджетній установі.

На субрахунку 117 "Інвентарна тара" обліковуються інвентарна тара тривалого використання для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів, сховища для зберігання рідких та сипучих речовин, інша інвентарна тара.

На субрахунку 118 "Матеріали довгострокового використання для наукових цілей" обліковуються матеріали, отримані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вузів для науково-дослідних робіт, які використовуються неодноразово або тривалий час, а також матеріали, що є об'єктами наукових досліджень.

Субрахунок 119 "Необоротні матеріальні активи спеціального призначення" може застосовуватись установами для обліку необоротних активів, що мають специфічне призначення і обмежене застосування лише в окремих галузях.

Зазначені субрахунки є активними, тобто за дебетом відображається надходження об'єктів необоротних активів, і відповідно за кредитом - операції з їх вибуття.

Відповідно до принципу двоїстості кожна операція відображається як у активі, так і в пасиві суб'єкта господарювання. Прикладом такого відображення є фіксація інформації відносно "Основних засобів" у активі для групи "Необоротні активи", в пасиві - для "Фонду в необоротних активах", який призначений для реєстрації сум, укладених в основні засоби.

У системі бухгалтерських рахунків облік фонду в необоротних активах, що знаходяться у безпосередньому розпорядженні бюджетних установ, здійснюється на субрахунку 401 "Фонд в необоротних активах". Цей субрахунок носить пасивний характер: за дебетом фіксується вибуття основних засобів унаслідок списання реалізації, безкоштовної передачі, за кредитом - надходження основних засобів та суми зміни їх вартості у результаті індексації.

Аналітичний облік ведеться в багатографних картках ф. № 283 у розрізі показників надходження та вибуття необоротних активів, що наводяться у річному звіті про рух основних засобів ф. № 5.

У бухгалтерському обліку операції з надходження основних засобів відображаються записами у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 Типові бухгалтерські проводки з обліку надходження основних засобів.

№ п\п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1.

Прийняття в експлуатацію заново побудованих будинків і споруд

103

401

2.

Придбання основних засобів за рахунок бюджетних коштів: - без ПДВ:

104-109

311,318, 321,675

3.

- на суму ПДВ

801,802

311,321, 318,675

4.

- одночасно

801,802

401

5.

Придбання основних засобів за рахунок позабюджетних коштів: -без ПДВ

104-109

323, 313, 675

6.

- на суму ПДВ

641

313,675

7.

- одночасно

811

401

8.

Безкоштовне отримання основних засобів

103-109

131,401

9.

Оприбуткування основних засобів, виготовлених господарським способом

106, 109

625

3. Облік зносу та ремонту основних засобів

На необоротні активи установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюється нарахування зносу.

Знос визначається та обліковується на будинки й споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, інструменти, прилади, виробничий (включаючи пристрої) і господарський інвентар, багаторічні насадження, які досягли експлуатаційного віку.

Знос не нараховується на такі необоротні активи:

1) земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель;

2) будинки й споруди, які є унікальними пам'ятками архітектури та мистецтва;

3) обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою;

4) документацію з типового проектування;

5) фільмофонди;

6) бібліотечні фонди;

7) музейні і художні цінності;

8) малоцінні необоротні матеріальні активи;

9) білизну, постільні речі, одяг та взуття;

10) природні ресурси;

11) тимчасові нетитульні споруди;

12) матеріали довготривалого використання для наукових потреб;

13) необоротні матеріальні активи спеціального призначення;

14) земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель;

15) будинки й споруди, які є унікальними пам'ятками архітектури та мистецтва;

16) обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою;

17) необоротні матеріальні активи спеціального призначення. Знос не визначається також за необоротними активами установ,

які знаходяться за кордоном.

Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, за якими закріплені відповідні субрахунки.

Групу 1 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 103; 106 (підгрупа 4). Це будинки, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).

Групу 2 складають основні засоби, що обліковуються на субрахунках 104 (крім підгруп 1, 2), автомобільний транспорт та запчастини до нього, що обліковуються на субрахунках 105, інструменти та інвентар на субрахунку 106 (крім групи 4). Необоротні активи субрахунку 117 - це автомобільний транспорт та запчастини до нього, вартість яких за одиницю становить понад 500 грн., меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки, телефони, мікрофони та рації, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до нього, інвентарна тара.

Групу 3 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 104 (підгрупи 1, 2), 105 (крім автомобільного транспорту і запчастин до нього), 107 (підгрупа 1), 108 (у часині багаторічних насаджень, які не досягли експлуатаційного віку), 121, 122. Це будь-які інші необоротні активи, не включені до груп 1 і 2.

Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних активів на кінець звітного року:

- група 1 - 5 %;

- група 2-25 %;

-група 3-15%.

Порядок групування основних засобів для нарахування зносу відображено на рис.

Групи основних засобів

Група 1

Група 2

Група 3

№ субр.

Назва та склад

№ субр.

Назва та склад

№ субр.

Назва та склад

103

Будинки та споруди повністю)

103

Машини та обладнання, крім підгруп 1,2

105

Транспортні засоби, автомобільний транспорт і запчастини до нього

105

Транспортні засоби (крім автомобільного транспорту та запчастин до нього)

106

Інструменти, прилади та інвентар (повністю)

107

Робочі та продуктивні тварини (повністю)

109

Інші основні засоби (повністю)

Знос основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів обліковується на рахунку 13 "Знос необоротних активів" Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ з розподілом на субрахунки:

- 131 "Знос основних засобів";

- 132 "Знос інших необоротних активів";

- 133 "Знос нематеріальних активів".

За кредитом 13 відображається сума необоротних активів, за дебетом - сума зносу, що списується паралельно з вибуттям основних засобів.

На субрахунку 131 "Знос основних засобів" обліковується знос будівель і споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, робочої худоби, транспортних засобів, виробничого (включаючи пристрої) та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, які не досягли експлуатаційного віку.

На субрахунку 132 "Знос інших необоротних активів" обліковується знос інших матеріальних необоротних активів.

Знос об'єктів (предметів) необоротних активів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані), відповідно до встановлених норм.

Нарахований знос у розмірі 100 відсотків вартості на об'єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Нарахування зносу не може проводитися понад 100 відсотків вартості необоротних активів.

На необоротні активи, що знаходяться на складі, нарахування зносу здійснюється в загальному порядку.

При відображенні в обліку необоротних активів, отриманих та переданих безоплатно в установленому порядку, що були у використанні, обов'язково зазначається сума нарахованого зносу. (бюджет) обов'язково вноситься річна норма зносу у відсотках та гривнях.

Для обрахування щорічного зносу застосовується типова форма № ОЗ-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на необоротні активи".

Сума зносу необоротних активів обраховується за повний календарний рік (незалежно від того, у якому місяці звітного року вони придбані або зруйновані) відповідно до норм зносу, встановлених у відсотках до первісної вартості кожної з груп необоротних активів. Загальна сума нарахованого зносу відображається в меморіальному ордері № 16, дані якого заносяться в книгу "Журнал-головна"

При вибутті об'єктів (предметів) у зв'язку з їх ліквідацією або безоплатною передачею в картках визначається загальна сума зносу за час перебування предмета (об'єкта) в експлуатації, і на цю суму зменшується знос на субрахунках 131 "Знос основних засобів", 132 "Знос інших необоротних активів", 133 "Знос необоротних активів".

Для підтримки об'єктів основних засобів у робочому стані здійснюється їх ремонт. Залежно від обсягу робіт ремонти поділяються на поточні та капітальні.

При поточному ремонті виконується заміна окремих частин, деталей, ліквідуються окремі ушкодження та ін.

Капітальний ремонт передбачає заміну конструкцій, споруд і будівель, зношених вузлів.

Капітальний ремонт може проводитись підрядним способом (із залученням до ремонту спеціалізованих підрядних організацій) і господарським (проводиться установою).

Якщо установа виконує ремонт власними силами, бухгалтерія установи обліковує фактичні видатки на ремонт за відповідними статтями економічної класифікації видатків.

Видатки на капітальний ремонт не збільшують вартість основних засобів, а відносяться на видатки установи і списуються за рахунок фінансування.

4. Облік вибуття основних засобів

Основні засоби не вічні - у процесі господарської діяльності бюджетних установ вони поступово зношуються як фізично, так і морально. Тому з тих чи інших причин вони можуть вибувати. Відбуватися це може у вигляді ліквідації, продажу, безоплатної передачі основних засобів. У даній статті більш детально розглянемо саме такі господарські операції.

Основні засоби, що стали непридатними для користування, підлягають списанню відповідно до Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ.

Для оформлення списання таких ОЗ застосовуються:

- акт про списання ОЗ у бюджетних установах (типова форма № ОЗ-З (бюджет);

- акт про ліквідацію транспортних засобів (типова форма №.03-4 (бюджет);

- акт на списання виключеної із бібліотеки літератури в бюджетних установах (типова форма № 03-5 (бюджет).

Розбирання та демонтаж основних засобів до затвердження активів на їх списання не допускаються.

Облік операцій із вибуття та переміщення основних засобів ведеться в накопичувальній відомості форми № 438 (меморіальний ордер № 9). Записи в даній накопичувальній відомості здійснюються для кожного об'єкта окремо. При цьому в графі "Разом" записується сума вибулих та переміщених матеріальних цінностей, яка повинна дорівнювати сумі записів за дебетом субрахунків. Після закінчення місяця підсумки за субрахунками записуються в книгу "Журнал-головна".

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліків складаються оборотні відомості форм № 285 і № 326 за кожною групою аналітичних рахунків, які об'єднані відповідним синтетичним рахунком. Підсумок оборотів і залишки на кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються із підсумком оборотів і залишками на цих субрахунках у книзі "Журнал-головна".

Зазначимо, що оборотні відомості за основними засобами складаються щоквартально.

Аналітичний облік основних засобів ведеться на ін вентарних картках типових форм, таких як:

- інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (типова форма № 03-6 (бюджет));

- інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень), (типова форма № 03-8 (бюджет)).

Картки заводяться на кожний інвентарний об'єкт (предмет).

Однотипні предмети враховуються на інвентарній картці групового обліку ОЗ у бюджетних установах (типова форма № 03-9 (бюджет).

Порядок ведення інвентарних карток з обліку основних засобів передбачений Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 № 125/70.

Зазначимо, що інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розподіляються за відповідними субрахунками та підгрупами із внутрішнім підрозподілом за матеріально відповідальними особами, а в централізованих бухгалтеріях - за обслуговуваними установами.

Інвентарні картки типових форм №03-6 (бюджет), № 03-8 (бюджет), № 03-9 (бюджет) реєструються в описі інвентарних карток з обліку основних засобів типової форми № 03-19 (бюджет), який ведеться в одному примірнику, У разі списання основних засобів зазначені вище картки після внесення до них відміток про списання здаються в архів.

Опис інвентарних карток здається в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об'єкта основних засобів.

Строк зберігання даних карток (а також журналів обліку) в установах становить 3 роки після ліквідації основних засобів.

Під час ліквідації або реалізації об'єктів інвентарна картка додається до документів (актів, накладних), якими було оформлено ці операції.

Із балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші основні засоби, які стали непридатними для подальшого використання, а саме:

- морально застарілі;

- зношені;

- пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, Що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані);

- будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів;

- будівлі та споруди, зруйновані часом.

Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:

- керівника або його заступника (голови комісії);

- головного бухгалтера, його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера непередбачена, - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

- керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;

- осіб, на яких покладено відповідальність за збереження основних засобів;

-. інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Дана комісія також формулює необхідну документацію на списання основних засобів.

Для участі в робота комісії зі встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції. Він підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатними спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У такому випадку до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи.

За результатами обстеження комісією складаються акти на списання основних засобів. У цих актах вказуються дані, що характеризують об'єкт:

- рік виготовлення або будівництва;

- дата його отримання установою;

- первинна вартість (для проіндексованих - відновлювальна);

- сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку;


Подобные документы

  • Економічний зміст основних засобів. Оцінка основних засобів. Облік переоцінки основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік амортизації (зносу) необоротних активів. Облік вибуття основних засобів. Облік необоротних та нематеріальних активів.

    реферат [29,8 K], добавлен 12.01.2009

  • Поняття необоротних активів банку, види, критерії визнання. Облік придбання та створення основних засобів і нематеріальних активів, порядок їх переоцінювання, відображення в обліку результатів. Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів.

    контрольная работа [25,8 K], добавлен 13.07.2011

  • Економічний зміст зносу та амортизації нематеріальних активів. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, строки нарахування їх амортизації. Відображення інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємства.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 26.08.2013

  • Сутність та класифікація інших необоротних матеріальних активів та їх зносу. Огляд нормативних документів, які регламентують облік інших необоротних активів. Аналіз обліку інших необоротних активів на прикладі ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

    курсовая работа [581,2 K], добавлен 06.09.2010

  • Законодавчі матеріали з організації, обліку та контролю за рухом основних засобів у бюджетних установах. Організація руху та аналітичного обліку основних засобів на Кіровоградській митниці. Облік зносу, ремонту та модернізації, списання основних засобів.

    дипломная работа [105,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Теоретичні аспекти обліку і аналізу активів підприємства, їх економічна сутність та використання. Облік необоротних та оборотних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, запасів підприємства, дебіторської заборгованості, грошових коштів.

    дипломная работа [181,8 K], добавлен 13.11.2010

  • Економічна сутність та класифікація необоротних матеріальних активів. Канали надходження необоротних матеріальних активів на підприємство. Документування господарських операцій з обліку основних засобів. Відображення операцій з руху основних засобів.

    курсовая работа [107,8 K], добавлен 24.04.2009

  • Облік зносу основних засобів, витрат на їх утримання і вибуття. Методи списання вартості основних засобів і нематеріальних активів шляхом амортизації. Фактори, що впливають на обчислення величини амортизації. Норми амортизації в Нідерландах та Іспанії.

    реферат [711,0 K], добавлен 21.10.2010

  • Теоретичні аспекти обліку основних засобів та нематеріальних активів. Нормативно-правове регулювання обліку. Методи інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів. Відображення в регістрах обліку. Документаційне забезпечення операцій.

    курсовая работа [66,3 K], добавлен 04.02.2009

  • Документальне оформлення руху основних засобів. Облік і оцінка необоротних активів, що зумовлюють виникнення зобов'язання щодо витрат на демонтаж і ліквідацію об'єкта. Кумулятивний, виробничий та податковий метод нарахування амортизаційних відрахувань.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 24.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.