Аналіз на позабалансових рахунках

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ПОЗАБАЛАНСОВИХ РАХУНКІВ

1.1 Значення позабалансових рахунків в бухгалтерському обліку

Достовірність показників, що формується в бухгалтерському обліку, значною мірою залежить від того, наскільки його модель охоплює реальні господарські процеси. В якості такої моделі виступає система рахунків бухгалтерського обліку, в якій співіснують балансові та позабалансові рахунки.

Поділ рахунків на балансові та позабалансові ґрунтується на економічному підході до класифікації засобів установи та відображає їх правову належність.

Майно, яке належить установі, відображається на її балансових рахунках. Одержані в оренду основні та оборотні засоби при відображенні в бухгалтерському обліку даної установи відокремлюються від інших об'єктів.

Крім матеріальних засобів, що не належать установі, на позабалансових рахунках обліковують й інші об'єкти бухгалтерського обліку - бланки суворого обліку, непередбачені та списані активи й зобов'язання, гарантії та забезпечення й інші об'єкти.

Рахунки, на яких відображаються такі засоби, одержали назву позабалансових, оскільки їх залишки не включаються до підсумку балансу установи.

Ведення позабалансового обліку є обов'язковим і входить до загальної системи бухгалтерського обліку. Позабалансовий облік забезпечує реальне відображення економічного стану установи, такий облік дозволяє чітко відокремити власні об'єкти від невласних, підтверджує або спростовує облікову інформацію господарюючого суб'єкта, який надав активи у тимчасове користування або на зберігання.

Призначення позабалансового обліку полягає в наступному:

· своєчасне оформлення документів про надходження та вибуття засобів, що обліковуються на позабалансових рахунках;

· контроль за збереження та використанням засобів і джерел їх покриття, що відображаються на цих рахунках;

· правильна організація синтетичного та аналітичного обліку майна й зобов'язань, що обліковуються на цих рахунках;

· надання інформації про ці об'єкти для потреб управління, оцінка можливої зміни кредитоспроможності та фінансової стійкості підприємства в майбутньому.

Отже, позабалансовий облік призначений для відображення таких господарських фактів, які не впливають у даний момент на стан активів, капіталу та зобов'язань установи, проте вимагають спостереження і контролю. Позабалансове спостереження здійснюється на вимогу законодавства та має юридичне значення: відповідальність за збереження майна, контроль законності дій [32;С.125].

Для правильної організації позабалансового обліку необхідно дотримуватися наступних принципів:

· застосування регістрів диференційованої конструкції за окремими рахунками строком не менше року;

· здійснення нагляду за відповідними об'єктами обліку при застосуванні способу позиційного запису. Це означає, що встановлення та припинення нагляду слід відображати в одному рядку регістру;

· наведення в регістрах облікових показників, необхідних для здійснення господарського контролю за об'єктами, що обліковуються поза балансом;

· ведення позабалансового обліку окремих об'єктів працівниками, що здійснюють облік аналогічних об'єктів, інформація про вартість яких зазначається в балансі. Наприклад, облік матеріальних цінностей, що прийняті на відповідальне зберігання від постачальників, повинна вести група працівників з обліку виробничих запасів;

· дотримання принципу матеріальної відповідальності.

Ігнорування позабалансового обліку або порушення правил його ведення можуть призвести до негативних наслідків:

· можливих зловживань цінностями, що прийняті на переробку, а також відповідальне зберігання;

· складності при встановленні матеріальної відповідальності працівників складів, комор;

· виникнення суперечок з постачальниками та покупцями;

· несанкціонованого використання бланків суворого обліку з метою зловживання, багаторазового використання одного й того ж примірника документу окремими працівниками.

Якщо позабалансовий облік не ведеться або ж він занедбаний, то можливі й інші негативні наслідки.

1.2 Характеристика об'єктів позабалансового обліку

На позабалансових рахунках узагальнюється інформація про наявність та рух непередбачених активів, зобов'язань, гарантій, списаних активів і зобов'язань, бланків суворого обліку.

Розглянемо більш детально об'єкти позабалансового обліку (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика об'єктів позабалансового обліку

1.3 Бухгалтерське відображення об'єктів позабалансового обліку

На підприємстві облік на позабалансових рахунках повинен бути закріплений наказом керівника підприємства за конкретним працівником бухгалтерії. Крім того, в бухгалтерії має бути посадова інструкція, в якій знайшли б відображення вимоги раціональної організації обліку на позабалансових рахунках.

Загальні правила запису на позабалансових рахунках такі: в дебеті рахунків відображаються факти встановлення нагляду, а в кредиті - факти повного або часткового призупинення нагляду.

Позабалансові рахунки не кореспондують ні між собою, ні з іншими рахунками бухгалтерського обліку, тому закриваються в односторонньому порядку.

Застосування одностороннього запису обумовлено тим, що кожен факт, що спостерігається, одночасно відображає право та зобов'язання завжди в рівнозначних сумах і вони не можуть змінюватися окремо.

Для документування операцій, що підлягають відображенню на позабалансових рахунках, передбачені наступні первинні документи (табл.2).

Таблиця 2. Документи, що засвідчують рух об'єктів позабалансового обліку

При документальному оформленні операцій з бланками довіреностей потрібно використовувати такі типові форми, призначені для документування руху бланків:

- СЗ-1 "Прибутково - видаткова накладна на бланки суворої звітності" (див. додаток А);

- СЗ-2 "Прибутково - видаткова книга з обліку бланків суворої звітності" (див. додаток Б);

- СЗ-3 "Акт на списання використаних бланків суворої звітності" (див. додаток В);

- СЗ-4 "Акт перевірки наявності бланків суворої звітності" (див. додаток Г);

- СЗ-5 "Картка - довідка за виданими і використаними бланками суворої звітності" (див. додаток Е).

У накладних при оприбуткуванні на склад і видачі зі складу бланків суворого обліку в обов'язковому порядку повинні бути вказані серія і номер.

Майно та фінансові зобов'язання, що обліковуються поза балансом, підлягають інвентаризації згідно з діючою методикою з наступним відображення її результатів в окремих описах. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку, суб'єкти підприємницької діяльності повинні вести облік об'єктів, які не відображаються в балансі, на наступних позабалансових рахунках (див.табл.3.).

Таблиця 3. Класифікація позабалансових рахунків

На рахунку 01 "Орендовані необоротні активи" обліковуються активи у вигляді основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що отримані підприємством на підставі договорів операційної оренди (лізингу) та обліковуються на балансі орендодавця.

Облік отриманих в оренду активів здійснюється за видами активів.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби і нематеріальні активи зараховуються на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи" за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця, що зазначається в договорі операційної оренди.

Збільшення залишку рахунка 01 "Орендовані необоротні активи" відбувається при прийнятті на облік основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що отримані в оперативну оренду, зменшення -- при їх поверненні орендодавцю та у разі перенесення заборгованості перед орендодавцем за орендовані необоротні активи на баланс.

Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться за видами активів.

На рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні" призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей.

Позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки:

- 021 "Устаткування, прийняте для монтажу";

- 022 "Матеріали, прийняті для переробки";

- 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні";

- 024 "Товари, прийняті на комісію";

- 025 "Майно в довірчому управлінні".

На позабалансовому субрахунку 021 "Устаткування, прийняте для монтажу" обліковуються підрядною організацією обладнання, устаткування та інші товарно-матеріальні цінності, які надійшли від замовника та прийняті для монтажу. Аналітичний облік обладнання, устаткування та інших товарно-матеріальних цінностей, прийнятих для монтажу, ведеться за замовниками, за видами товарно-матеріальних цінностей, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування. Облік затрат на монтаж цих цінностей здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості самих цінностей, прийнятих для монтажу).

На позабалансовому субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" ведеться облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника, які прийняті для переробки (давальницька сировина) і не оплачуються одержувачем, та їх вибуття (в тому числі в іншому матеріальному вигляді). Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини й матеріалів та за місцями їх зберігання чи переробки. Облік затрат з переробки чи доробки давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини замовника).

На позабалансовому субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але не сплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, ніж зазначено у видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено як виняток залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками, та не вивезених з причин, не залежних від підприємства, тощо. Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних [38;С.101].

На позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" обліковуються одержані товари у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.

На позабалансовому субрахунку 025 "Майно в довірчому управлінні" обліковується майно, що надійшло в довірче управління, а також товарно-матеріальні цінності, які надійшли повіреному при виконанні доручення довірителя на підставі договору доручення від третіх осіб. Аналітичний облік ведеться за об'єктами, ТМЦ, місцезнаходженнями та власниками.

На рахунку 03 "Незавершене капітальне будівництво" обліковуються всі види обладнання, отриманого підрядною організацією від замовника для монтажу. Аналітичний облік таких об'єктів ведеться за окремими об'єктами або агрегатами, за цінами, що вказує замовник в супроводжуючих документах.

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених (потенційних) активів та непередбачених (потенційних) зобов'язань. Ці активи або зобов'язання виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться у майбутньому одна чи кілька невизначених подій. Це визначення включає три основні характеристики непередбачених активів та зобов'язань: 1) наявна обставина; 2) невизначеність кінцевого результату цієї обставини; 3) вирішення невизначеності на основі однієї або кількох майбутніх подій.

Інформація про існування таких активів та зобов'язань необхідна для розкриття її у примітках до фінансових звітів. Загальні методологічні принципи обліку, подання та розкриття потенційних активів та зобов'язань підприємства викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання".

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" має такі субрахунки:

- 041 "Непередбачені активи";

- 042 "Непередбачені зобов'язання".

На субрахунку 041 "Непередбачені активи" ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигод у сумі очікуваного відшкодування збитків. Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій.

На субрахунку 042 "Непередбачені зобов'язання" ведеться накопичення інформації про наявність непередбаченого зобов'язання, яке може потребувати витрачання ресурсів (але повної впевненості щодо цього зобов'язання немає) в сумі очікуваних збитків.

На рахунку 05 "Гарантії та забезпечення" враховується заборгованість за учнями і студентами за неповернене ними обладнання, білизну, інструменти та інші цінності. Збільшення залишку по даному рахунку відбувається при видачі гарантій та забезпечень, зменшення - при погашенні заборгованості, на яку вони були надані, та при перенесенні зобов'язань за ними на баланс. Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться окремо за кожною наданою гарантією та забезпеченням.

Рахунок 06 "Матеріальні цінності, закуплені шляхом централізованого постачання". На цьому рахунку обліковуються матеріальні цінності, придбані за централізованим постачанням. Аналітичний облік по даному рахунку ведеться за видами цінностей та партіями надходження.

На рахунку 07 "Списані активи та зобов'язання" обліковуються заборгованість протягом п'яти років з моменту їх списання. Тут обліковуються дебіторська заборгованість, віднесена на збиток внаслідок неплатоспроможності боржників. Списання боргу на збиток внаслідок неплатоспроможності боржників не є повним складанням (анулювання0 заборгованості. Таку заборгованість слід обліковувати поза балансом протягом п'яти років з моменту її списання для нагляду за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану боржників. Аналітичний облік ведеться за кожним видом активів та боржників. В дебеті рахунку відображають суми, списані на збитки, а в кредиті - суми, що надійшли від дебіторів або списані з - під нагляду в зв'язку з завершенням встановленого законом строку нагляду. Тільки після закінчення строку нагляду залишок непогашеної суми списують з рахунку 07 без будь - яких записів в балансовому обліку.

Рахунок 08 "Бланки суворого обліку" призначений для обліку бланків суворої звітності, що знаходяться на зберіганні і видаються під звіт, - квитанційні книжки, бланки посвідчень, дипломів, різні абонементи, талони, білети, бланки товарно - супроводжуючих документів і т. п. - відповідно переліку, затвердженому міністерствами (відомствами). На ньому відображаються:

- бланки суворого обліку, що перебувають на зберіганні і видаються в підзвіт (квитанційні книжки, атестати, дипломи, бланки посвідчень тощо);

- бланки суворої звітності у відповідності з переліками, затвердженими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним видом бланків суворої звітності та місцями їх зберіганні. Збільшення залишку рахунку 08 відбувається при надходження (прийнятті на облік) бланків суворого обліку, зменшення - після використання або списання як непридатних чи таких, яких немає в наявності.

Якщо установа придбала бланки суворого обліку та оприбуткувала їх на склад, а потім передала в підзвіт матеріально відповідальним особам, а на видатки вони списуються за актами після їх використання, то в такому випадку бланки суворого обліку обліковуються на балансовому рахунку 20 "Виробничі запаси". При обліку суворого обліку на балансовому рахунку 20 "Виробничі запаси" обов'язково повинні відображатись: основні реквізити, найменування, ціна, серія і номер бланків суворого обліку. В накладних при оприбуткуванні на склад і видачі зі складу бланків суворого обліку обов'язково повинні бути вказані серія і номер.

Передача бланків довіреностей із місця зберігання особі, яка призначена для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей, проводиться за документами на відпуск цінностей (вимога, накладна тощо) із місця зберігання і відображається в аналітичному обліку оборотами на рахунках запасів та 08.

На підставі затвердженого керівником акта про списання бланків довіреностей з зазначенням їх нумерації і кількості, що складається не рідше одного разу на квартал, вартість використаних бланків списується з рахунку запасів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, пов'язаних з управління виробництвом, та одночасно з рахунку 08.

В кінці звітного періоду інформацію про об'єкти позабалансового обліку доцільно зводити у формі звіту. Звітність за позабалансовими рахунками доцільно складати в таблиці такої форми (див.табл.3.).

Таблиця 3. Звіт про наявність об'єктів позабалансового обліку.

Облік надходження та вибуття в розрізі об'єктів позабалансового обліку ведеться в меморіальному ордері № 16 "Накопичувальна відомість позабалансового обліку".

Аналітичний облік на позабалансових рахунках на підприємстві ведеться в наступних розрізах (див.табл.4.).

Таблиця 4. Організація аналітичного обліку на позабалансових рахунках.

Типові господарські операції та їх відображення на рахунках позабалансового обліку (див. табл.5.).

Таблиця 5. Відображення в обліку операцій на позабалансових рахунках

Контрактні зобов'язання. Дериватив - це стандартний документ (договір), що засвідчує право або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні і нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах в майбутньому. За видами цінностей деривативи поділяються на фондові, валютні, товарні.

Непередбачені активи й зобов'язання. Ці активи або зобов'язання, як правило, виникли при узгодженні минулих господарських операцій, проте, можуть стати реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій. Таке визначення включає три основні характеристики непередбачених активів і зобов'язань: наявність обставини; невизначеність кінцевого результату цієї обставини; вирішення невизначеності на підставі однієї або декількох майбутніх подій.

Дані з рахунків позабалансового обліку відображаються в облікових регістрах і фінансовій звітності (див. табл. 6.).

Таблиця 6. Розкриття інформації про позабалансові рахунки в регістрах і фінансовій звітності.

Таблиця 7. Характеристика субрахунків, відкритих до позабалансових рахунків.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ КОНТОРИ №7 М. ВІННИЦЯ

2.1 Облік надходжень за цільовим фінансуванням. Фінансова звітність

В діяльності комунальних підприємств мають місце господарські операції з відображення в бухгалтерському обліку доходу від цільового фінансування коштів з бюджету щодо житлових субсидій і пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, цільового фінансування для здійснення капітальних інвестицій або асигнування з бюджету у вигляді дотацій на покриття збитків минулих років та позабюджетних фондів, інших цільових внесків юридичних та фізичних осіб. Розглянемо порядок їх відображення в бухгалтерському обліку. На рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування цільових заходів, а це обумовлює необхідність організації їх окремого обліку, а також контролю за використанням їх за призначенням. Рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" є пасивним і кредитове сальдо по ньому відображає наявність невикористаних коштів цільового фінансування, які повинні використовуватися тільки відповідно до рішень суб'єктів, що їх надали та згідно встановлених (чи затверджених розпорядниками коштів) кошторисів. За кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" відображаються кошти цільового призначення для фінансування конкретних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнані доходами, а також повернення невикористаних сум. Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень. Отримані підприємством кошти як джерело фінансування відображаються за кредитом рахунку 48, а по дебету - використані ним суми за певними напрямками або визнанні доходи в кореспонденції з кредитом рахунку 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів", а також повернення невикористаних сум. Порядок бухгалтерського обліку доходів від цільового фінансування регулюється пунктами 16-19 П(С)БО 15 "Дохід" і в залежності від того, для яких цілей надходить фінансування, по різному буде визначено момент визнання доходу. Житлові субсидії та відшкодування пільг з бюджету включаються до доходу в момент нарахування споживачам рахунків за надані послуги, тоді як зобов'язання по податку на додану вартість нараховуються в момент надходження бюджетних коштів на рахунки підприємства в сумі житлових субсидій і пільг. В аналітичних бухгалтерських записах враховується окремо нарахування житлових субсидій, пільг окремим категоріям споживачів (громадян) та малозабезпечених сімей. Ще однією особливістю підприємств водо-, теплопостачання та водовідведення є те, що тарифи на комунальні послуги є регульованими. Встановлені уповноваженими органами тарифи, можуть бути нижчими, ніж повна собівартість комунальних послуг. Підприємства комунальної галузі нараховують та отримують бюджетні дотації на покриття витрат (компенсацію збитків) за різницею між затвердженими тарифами, по яких фактично були виставлені рахунки населенню, та розрахованою або фактичною повною собівартістю послуги водо-, теплопостачання та водовідведення. Відповідно до пункту 19 П(С)БО 15 "Дохід" "цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу". В цій ситуації першою подією є надання послуг, тобто підприємство понесло витрати на надання комунальних послуг і утворилися збитки, а дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством86 визнається лише з отриманням коштів на покриття збитків одночасно з визнанням доходу від цільового бюджетного фінансування. Таким чином, у бухгалтерському обліку дохід від цільового фінансування із субсидій, пільг населенню і нарахованих дотацій збільшується в момент нарахування підприємством дебіторської заборгованості бюджету за звітний період.

Відповідно до пункту 18 П(С)БО 15 "Дохід", цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Звітність - основне джерело інформації і відображення результатів виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств. Тому вона має відповідати завданням управління підприємством і задовольняти певні вимоги. Зокрема такі: обов'язковість, своєчасність подання, державне регламентування, практичність, вірогідність, методологічна єдність розрахунків показників та їх порівнянність, простота і зрозумілість, доступність і гласність, раціональність, економічність, дійовість.

Відповідно до Закону всі підприємства ВКГ та теплопостачання повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати і подавати річну фінансову звітність. Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона повинна забезпечити інформаційні потреби користувачів. Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлені Міністерством фінансів України в П(С)БО у складі п'яти стандартних форм: Баланс (П(С)БО 2), Звіт про фінансові результати (П(С)БО 3), Звіт про рух грошових коштів (П(С)БО 4), Звіт про власний капітал (П(С)БО 5) і Примітки до фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, окрім випадків, передбачених законодавством. Стосовно комунальних підприємств не існує жодного обмеження щодо оприлюднення річної фінансової звітності. Фінансова звітність комунальних підприємств не обмежується складанням обов'язкових стандартних форм, установлених П(С)БО. Невід'ємною частиною фінансової звітності є примітки до звітів. В них розкривається інформація, яка безпосередньо не наведена в звітах. Практика свідчить, що підприємства комунальної власності практично не мають досвіду складання Приміток або він є зовсім незначним. Необхідність складання Приміток випливає безпосередньо з дотримання принципів бухгалтерського обліку і звітності таких, як: принцип повного висвітлення і принцип послідовності. Принципи підготовки фінансової звітності повинні застосовуватися тільки разом, а не вибірково. Загальні вимоги до складу Приміток викладені в п. 25 П(С)БО 1. Примітки мають розкривати: облікову політику підприємства , інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами) та таку, яка містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості і доречності. Склад і зміст Приміток до фінансових звітів залежить від видів діяльності підприємства, його організаційно-правового статусу, інших чинників. Бухгалтерська практика галузевого обліку свідчить, що основними складовими які, як правило, повинні бути відображені в Примітках є: * Інформація про підприємство, його коротка характеристика; * Загальні відомості про звітність; * Облікова політика підприємства; * Події після дати балансу; * Зміна облікової політики, облікових оцінок і виправлення помилок; * Пояснення до статей стандартних форм звітності. Постановою КМУ від 28 лютого 2000 року № 419 затверджено Порядок подання фінансової звітності з урахуванням змін, що відбулися та доповнень. Річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Квартальна фінансова звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі двох форм Балансу, Звіту про фінансові результати і подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Конкретні терміни подання підприємствами фінансової звітності в межах, зазначених п.п.5-11 Постанови встановлює міністерство (наказом) або інший центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство. Наприклад, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України наказом від 9 березня 2000 р. № 45 "Про порядок подання фінансової звітності" встановив для підприємств, що входять до сфери управління Комітету і фінансуються з Держбюджету, подавати квартальну фінансову звітність до 13 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річну - не пізніше 10 лютого наступного за звітним роком. Госпрозрахунковим організаціям, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подавати консолідовану фінансову звітність Комітету у визначені ним терміни, але не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 1 квітня наступного за звітним року. Аналогічні рішення може приймати власник - виконавчий орган місцевого самоврядування, який встановлює терміни своїм розпорядчим документом. Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної передачі її відповідному органу, а у разі відправлення поштою - дата одержання органом-адресатом звітності, яка зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. Відповідальність за складання та подання фінансової звітності несе керівництво підприємства, підписуючи форми звітів. Основні етапи підготовки і складання фінансової звітності включають: * Закриття рахунків доходів і витрат; * Визначення чистого фінансового результату звітного періоду; * Визначення залишків на балансових рахунках; * Підтвердження залишків на рахунках активів і зобов'язань за допомогою інвентаризації . Інвентаризації підлягають усі активи і зобов'язання, майно і ТМЦ, які обліковуються на балансових і позабалансових рахунках, крім майна, засобів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року; * Внесення коригувань до даних обліку за результатами інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації); * Складання звіту про фінансові результати; балансу; звіту про рух грошових коштів; звіту про власний капітал; * Складання Приміток до фінансової звітності; * Коригування показників звітності і формування (підготовка) Приміток за подіями після дати балансу; * Перевірка узгодженості показників фінансової звітності. Зміст даних етапів залежить від особливостей організації діяльності, облікового процесу на підприємстві, форми річного звіту і т.п., про що може зазначатися в обліковій політиці підприємства. Фінансова звітність складається на основі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами, даними поточного обліку і оборотно-сальдового балансу з використанням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Докладно загальні вимоги до складу, порядку та методики складання усіх форм фінансових звітів широко подані в ряді вітчизняних бухгалтерських професійних джерел. В практиці бухгалтерського обліку підприємств комунального господарства зустрічається багато проблем визнання, класифікації, оцінки, некоректного відображення, які негативно позначаються на достовірності фінансових звітів. 2.2 Характеристика основних показників діяльності - Житлово- експлуатаційної контори №7 м. Вінниця

Установа, на базі якої була написана курсова робота Житлово - експлуатаційна контора №7 м. Вінниця, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 80.

Житлово - експлуатаційна контора (ЖЕК) діє на основі статуту та відноситься до міського комунального підприємства, що відноситься до відомства міської ради управління міського господарства.

Центр веде передбачене відповідними нормативними документами діловодство, звітує в установленому порядку за свою діяльність, подає у визначені органи статистики та інші передбачені відомості.

ЖЕК фінансується за рахунок коштів державного, а також додаткових джерел фінансування (орендна плата за приміщення, надання платних послуг населенню). ЖЕК є неприбутковою організацією. Обсяги бюджетного фінансування не можуть зменшуватися або припинятися за наявності інших джерел фінансування. Не використані в поточному році бюджетні та позабюджетні кошти не можуть бути вилучені з рахунку, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідальність за організацію облікової і фінансової роботи несе головний бухгалтер.

Основні економічні показники, які характеризують роботу ЖЕК №7 м. Вінниці, Звіт про фінансові результати за 2003-2005 роки та баланс підприємства на перше число 2004, 2005, 2006 роки, підприємство відноситься до комунальної форми власності (див. додаток К).

Підприємства водопровідно-каналізаційного та теплового господарства є платниками податку на прибуток підприємства відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями. За цим Законом об'єктом оподаткування є податковий прибуток. Сума прибутку (збитку) визначається відповідно до п.4.3. статті 4 за даними податкового обліку шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на загальну суму валових витрат та амортизаційних відрахувань і відображається в Декларації про прибуток підприємства. Діюча податкова ставка податку на прибуток встановлена в розмірі ЗО%103. Показник поточного податку на прибуток визначає податкове зобов'язання підприємства з податку на прибуток за звітний період, який розраховується і наводиться у Декларації з податку на прибуток підприємства -щоквартальному податковому звіті (до 2003 р. по рядку 41 "Податкове зобов'язання", з 01.01.2003р. - рядок 14). Податкове зобов'язання дорівнюватиме добутку прибутку, що підлягає оподаткуванню з урахуванням балансових збитків, не компенсованих прибутками та ставки податку на прибутку. Загальна сума витрат з податку на прибуток складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу. Однак, оцінка суми поточних витрат з податку на прибуток не буде повною, якщо підприємства не будуть також враховувати в розрахунках наявність тимчасових різниць між обліковим та податковим прибутком. Далі буде наведено методику оцінки впливу тимчасових різниць на суму витрат з податку на прибуток. Згідно Інструкції № 291 на рахунку 98 "Податок на прибуток" ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За дебетом рахунку 98 відображається нарахована сума податку на прибуток, а за кредитом - включення цих витрат до фінансових результатів по дебету рахунку 79 "Фінансові результати". Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування) і відображається на субрахунку 981 "Податок на прибуток від звичайної діяльності" без зменшення на суму зменшення податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від надзвичайних подій. Податки на прибуток від надзвичайних подій відображаються на субрахунку 982. В бухгалтерському обліку нарахування суми поточного податку на прибуток за звітний період і погашення зобов'язання поквартально відображається записами: * на суму нарахованого податку Дебет 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності" Кредит 641 "Розрахунки за податками" (субрахунок "Розрахунки за податком на прибуток") * на суму сплаченого податку Дебет 641 "Розрахунки за податками" (субрахунок "Розрахунки за податком на прибуток") Кредит 311 "Рахунки в банках" Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 17 "Податок на прибуток"104. В пункті З П(С)БО 17 приведені значення термінів, що використовуються в ньому і є ключовими для розуміння його суті, зокрема: * обліковий та податковий прибуток (збиток); * податкова база активу і зобов'язання, як оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток; * тимчасові різниці (що підлягають вирахуванню та оподаткуванню), як різниці між оцінкою активів або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно в поточному періоді; * відстрочений податковий актив, відстрочене податкове зобов'язання та відстрочений податок на прибуток; * поточний податок на прибуток тощо. В Звіті про фінансові результати відображаються визнані витрати (доходи) з податку на прибуток в звітному періоді як поточний податок на прибуток (тобто задекларований) і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання (ВПЗ) за мінусом відстрочених податкових активів (ВПА). Згідно Інструкції № 291 рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" призначено для обліку суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах, внаслідок тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань та оцінкою їх для цілей оподаткування або перенесення податкових збитків, які не використані для зменшення податку на прибуток в звітному році. Кінцеве сальдо по рахунку 17 відображається в рядку 60 балансу. Рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" - відповідно для обліку суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою їх, яка використовується з метою оподаткування. Кінцеве сальдо по рахунку 54 відображається в рядку 460 балансу. На підприємствах комунального господарства, на жаль, не налагоджений синтетичний та аналітичний облік відстрочених податкових активів та зобов'язань за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та для цілей оподаткування виникла різниця. На практиці можливі три варіанти співвідношення облікового прибутку (ОП) та податкового прибутку (1111), які в результаті дають наявність або відсутність загального відхилення. Зокрема, якщо: 1) ОП=ПП, витрати з податку на прибуток дорівнюють поточним зобов'язанням з податку і в податковому, і в бухгалтерському обліку (ідеальна ситуація). При цьому обліковий прибуток (Кт 79), що залишається після закриття доходних і витратних рахунків, дорівнює податковому, розрахованому згідно вимог податкового законодавства. Бухгалтерський запис в цій ситуації буде єдиним: Дебет 981 - Кредит 641 (на суму облікового = податковому податку на прибуток). 2) ОП>ПП, витрати з податку на прибуток складаються з поточного податку згідно Декларації та суми відстрочених податкових зобов'язань. Бухгалтерський запис в цій ситуації буде наступним: Дебет981 -Кредит 641 Дебет981 -Кредит 54 3) ОП<ПП, то витрати з податку на прибуток складаються з поточного податку згідно Декларації з податку на прибуток підприємства та суми відстрочених податкових активів. Бухгалтерський запис в цій ситуації буде наступним: Дебет981 -Кредит 641 Дебет 17 - Кредит 641 Фінансові результати комунального підприємства визначаються за кожним видом діяльності по закінченню звітного періоду (місяця чи року) шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду. Для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій використовується рахунок 79 "Фінансові результати". За кредитом рахунку 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом відповідно - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат. При визначенні кінцевого фінансового результату необхідно списати по дебету рахунку 79 суму нарахованого податку на прибуток і закрити рахунок 98 "Податки на прибуток". Податок на прибуток підприємства визначається загальною сумою і не розподіляється за видами діяльності. На останню дату звітного періоду сальдо рахунку 79 при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". При списанні фінансового результату складаються такі записи: * на суму чистого прибутку: Дебет 79 "Фінансові результати" - Кредит 441 "Прибуток нерозподілений"; * на суму чистого збитку: Дебет 442 "Непокриті збитки" - Кредит 79 "Фінансові результати". Обов'язковим елементом облікової політики підприємства повинно бути визначення періоду закриття рахунку 79.